КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 19 лютого 1996 р. N 229
Київ

Про затвердження Положення про порядок
видачі індивідуальних ліцензій на здійснення
резидентами майнових інвестицій за межами
України і Положення про порядок контролю
та звітності щодо використання майнових
цінностей, які інвестуються за межами України

( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
N 1336 від 25.08.98
N 1505 від 04.10.2000
N 849 від 10.08.2011
N 1041 від 12.10.2011 )

На виконання Указу Президента України від 13 вересня 1995 р. N 839 "Про інвестування майнових цінностей резидентами за межами України" Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити Положення про порядок видачі індивідуальних ліцензій на здійснення резидентами майнових інвестицій за межами України і Положення про порядок контролю та звітності щодо використання майнових цінностей, які інвестуються за межами України (додаються).

Прем'єр-міністр України Є.МАРЧУК

Міністр Кабінету Міністрів України В.ПУСТОВОЙТЕНКО

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 19 лютого 1996 р. N 229

Положення
про порядок видачі індивідуальних
ліцензій на здійснення резидентами
майнових інвестицій за межами України

( Слово "МЗЕЗторг" у всіх відмінках замінено словом
"Мінекономіки" у відповідному відмінку згідно з
Постановою КМ N 1505 від
04.10.2000 )

( У тексті Положення слово "Мінекономіки" замінено словом
"Мінекономрозвитку" згідно з Постановою КМ
N 1041 від 12.10.2011 )

1. Це Положення визначає порядок подання необхідних документів, їх розгляду та видачі індивідуальних ліцензій на здійснення резидентами майнових інвестицій за межами України (далі - індивідуальні ліцензії).

2. Видачу індивідуальних ліцензій здійснює Мінекономрозвитку.

Форма індивідуальної ліцензії встановлюється Мінекономрозвитку.

3. Для отримання індивідуальної ліцензії резиденти подають до Мінекономрозвитку такі документи:

лист-звернення з обгрунтуванням необхідності здійснення майнових інвестицій за межами України;

виписку або витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у разі коли юридична або фізична особа є такою; ( Абзац третій пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 849 від 10.08.2011 )

нотаріально засвідчену копію установчих документів юридичної особи (статуту, установчого договору, положення);

згоду відповідних органів державної виконавчої влади чи іншого уповноваженого органу, якщо за межі України інвестується майно, що перебуває у державній власності;

довідку банківської установи, в якій відкрито рахунок резидента;

документ, що підтверджує вартість майнових цінностей в іноземній конвертованій валюті на основі цін міжнародних ринків;

розрахунок термінів, необхідних для реалізації майнових інвестицій за межами України;

документ, що підтверджує внесення плати за видачу індивідуальної ліцензії;

документи, що свідчать про реєстрацію (створення) підприємства, філіалу, представництва, іншого відокремленого підрозділу в країні місцезнаходження (витяг з торговельного, банківського, судового реєстру тощо) та їх установчі документи (статут, установчий договір, положення тощо). Ці документи мають бути нотаріально засвідчені за місцем їх видачі, перекладені українською мовою та легалізовані у консульській установі України, якщо міжнародними договорами, в яких бере участь Україна, не передбачено інше. Зазначені документи можуть бути також завірені в посольстві відповідної держави в Україні та легалізовані в МЗС;

довідку про реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності в податкових органах як платника податків. ( Пункт 3 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 1505 від 04.10.2000 )

4. Мінекономрозвитку розглядає подані документи протягом п'ятнадцяти робочих днів починаючи з дня звернення і приймає рішення про видачу резиденту індивідуальної ліцензії або про відмову в її видачі.

5. Підставою для відмови у видачі індивідуальної ліцензії є:

відсутність документів (документа), перелічених у пункті 3 цього Положення;

невідповідність поданих документів вимогам законодавства України;

виявлення в поданих документах недостовірної інформації;

порушення проти заявника справи про банкрутство;

перебування майна заявника в податковій заставі у зв'язку із заборгованістю із сплати податків та внесення інших загальнодержавних платежів;

заборона або обмеження щодо здійснення іноземних інвестицій, передбачені законодавством України та/або законодавством країни, де розміщуються інвестиції;

застосування до заявника на момент здійснення інвестицій спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" ( 959-12 ), або наявність фактів порушення установлених термінів проведення розрахунків за зовнішньоекономічними операціями. ( Пункт 5 в редакції Постанови КМ N 1505 від 04.10.2000 )

6. За видачу індивідуальної ліцензії справляється плата, розмір якої визначається Мінекономрозвитку за погодженням з Мінфіном. Розмір цієї плати не повинен перевищувати фактичних витрат держави на здійснення операцій, пов'язаних з видачею таких ліцензій. Кошти, одержані за видачу індивідуальної ліцензії на інвестування майнових цінностей за межами України, перераховуються до Державного бюджету України. У разі відмови у видачі ліцензії кошти заявнику не повертаються.

7. Термін дії індивідуальної ліцензії визначається Мінекономрозвитку виходячи з необхідних для здійснення майнових інвестицій за межами України термінів.

8. Підставою для анулювання ліцензії є:

порушення отримувачем ліцензії її умов, вимог законодавства України;

письмова відмова від здійснення інвестицій;

припинення інвестиційної діяльності (за умови подання документів, що це підтверджують). ( Положення доповнено пунктом 8 згідно з Постановою КМ N 1505 від 04.10.2000 )

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 19 лютого 1996 р. N 229

Положення
про порядок контролю та звітності щодо
використання майнових цінностей, які
інвестуються за межами України

( Слова "МЗЕЗторг", "Держмитком", "Мінстат",
"цей Комітет" у всіх відмінках замінити відповідно
словами "Мінекономіки", "Держмитслужба", "Держкомстат",
"ця Служба" у необхідному відмінку згідно з
Постановою КМ N 1505 від 04.10.2000 )

( У тексті Положення слово "Мінекономіки" замінено словом
"Мінекономрозвитку", а слова "Державна податкова
адміністрація" в усіх відмінках - словом "ДПС" згідно з Постановою КМ
N 1041 від 12.10.2011 )

1. Це Положення встановлює порядок здійснення контролю та подання звітності щодо використання майнових цінностей, які інвестуються за межами України.

2. Митне оформлення майнових цінностей, що інвестуються за межами України, здійснюється лише за наявності індивідуальної ліцензії, виданої Мінекономрозвитку.

Держмитслужба щоквартально подає Національному банку, відповідним уповноваженим банкам, Мінекономрозвитку, Держстату та ДПС відомості про оформлення митних декларацій за виданими ліцензіями за формою та в порядку, що встановлюються цією Службою. ( Абзац другий пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 1336 від 25.08.98, N 1041 від 12.10.2011 )

3. Резиденти, що отримали ліцензію на інвестування майнових цінностей за межами України, зобов'язані здійснити декларування майнових цінностей шляхом подання до Національного банку повідомлення про фактично інвестовані майнові цінності згідно з умовами наданої резиденту індивідуальної ліцензії за встановленою ним формою. Другий примірник повідомлення з відповідною відміткою Національного банку подається резидентом Мінекономрозвитку.

4. Резиденти, що інвестують майнові цінності за межами України, подають ДПС декларацію про всі одержані в результаті інвестування надходження на їх користь в іноземній валюті. Форма декларації та терміни її подання встановлюються ДПС. Другий примірник декларації з відповідною відміткою ДПС подається резидентом Мінекономрозвитку. ( Пункт 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1336 від 25.08.98 )

5. Контроль за ефективністю використання інвестованого за межами України майна здійснює власник чи уповноважений ним орган відповідно до законодавства України.

При цьому контроль за ефективністю використання державного майна, інвестованого за межами України з метою закріплення за філіями, представництвами та іншими відокремленими підрозділами підприємств, здійснюється цими підприємствами та відповідними органами, до сфери управління яких вони належать; внесення до статутних фондів підприємств, створених за кордоном, - відповідно Фондом державного майна, центральними органами державної виконавчої влади чи іншими органами, уповноваженими здійснювати функції з управління державним майном.

6. Порядок використання валютних коштів, які надходять резидентам від інвестування майнових цінностей за межами України, регулюється валютним законодавством України.

7. Резиденти, які інвестують майнові цінності за межами України, надають Держстату відомості за встановленою ним формою. ( Пункт 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1041 від 12.10.2011 )