Документ втратив чиннiсть!

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ЗАКОН

( Закон втратив чинність на підставі Кодексу
N 1618-IV від 18.03.2004, ВВР, 2004, N 40-41, 42,
ст.492 )

Про внесення змін до Цивільного процесуального
кодексу України

Верховна Рада України постановляє:

1. Внести до Цивільного процесуального кодексу України такі ( 1501-06, 1502-06, 1503-06 ) зміни:

1) пункт 3 частини першої статті 236 викласти у такій редакції:

"3) по скаргах на рішення, дії або бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб";

2) назву глави 31-А та статті 248-1 і 248-2 викласти у такій редакції:

"Глава 31-А
Скарги на рішення, дії або бездіяльність органів
державної влади, органів місцевого
самоврядування, посадових і службових осіб

Стаття 248-1. Право на звернення із скаргою до суду

Громадянин має право звернутися до суду (військовослужбовець - до військового суду) із скаргою, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадової і службової особи порушено його права, свободи чи законні інтереси.

Скаргу в суд може бути подано особою, її представником або на її прохання - уповноваженим представником громадської організації, трудового колективу.

У випадку порушення прав та свобод людини і громадянина скаргу в суд може бути подано Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини щодо особи, яка за станом здоров'я чи з інших поважних причин не може зробити цього самостійно.

До суб'єктів, зазначених у частині першій цієї статті, рішення, дії або бездіяльність яких може бути оскаржено до суду, належать: органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові чи службові особи, керівники підприємств, установ, організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності, керівні органи і керівники об'єднань громадян, а також службові особи, які виконують організаційно-розпорядчі, адміністративногосподарські обов'язки або виконують такі обов'язки за спеціальними повноваженнями.

Стаття 248-2. Предмет судового оскарження

До рішень, дій або бездіяльності, що підлягають оскарженню, належать колегіальні і одноособові рішення, дії або бездіяльність, у зв'язку з якими особа вважає, що:

порушено або порушуються її права, свободи чи законні інтереси;

створено або створюються перепони для реалізації нею своїх прав, свобод чи законних інтересів або що вжиті заходи щодо реалізації її прав є недостатніми;

покладено на неї обов'язки, не передбачені законом або передбачені законом, але без урахування конкретних обставин, за яких ці обов'язки повинні покладатися, або що вони покладені не уповноваженими на це особою чи органом;

її притягнено до відповідальності, яку не передбачено законом, або до неї застосовано стягнення за відсутності передбачених законом підстав, або неправомочною службовою особою чи органом.

Посадові, службові особи чи органи, зазначені в частині четвертій статті 248-1 цього Кодексу, несуть відповідальність за невиконання лише тих обов'язків, які було на них покладено законами або іншими нормативно-правовими актами";

3) у частині третій статті 248-4 слова "державний орган, юридичну" замінити відповідно словами "орган державної влади, орган місцевого самоврядування, посадову";

4) статтю 248-5 викласти у такій редакції:

"Стаття 248-5. Строки для звернення із скаргою

Скаргу може бути подано в суд:

у двомісячний строк, обчислюваний з дня, коли особі стало відомо або їй повинно було стати відомо про порушення її прав, свобод чи законних інтересів;

у місячний строк з дня одержання особою письмової відповіді про відмову у задоволенні скарги органом, службовою особою вищого рівня по відношенню до того органу, посадової, службової особи, що постановили рішення чи здійснили дії або допустили бездіяльність, або з дня закінчення місячного строку після подання скарги, якщо особою не було одержано на неї письмової відповіді.

Пропущений строк для подання скарги може бути поновлено судом, якщо буде встановлено, що його пропущено з поважних причин";

5) у статті 248-6

у частині першій слова "державного органу" замінити словами "органу державної влади, органу місцевого самоврядування", слова "чи юридичної особи" виключити;

частину третю викласти у такій редакції:

"У судовому засіданні можуть брати участь Уповноважений Верховної Ради України з прав людини особисто або через свого представника, а також представники громадських організацій і трудових колективів";

у частині п'ятій слова "рішення чи дія" замінити словами "рішення, дія чи бездіяльність", а слова "прав і свобод" замінити словами "прав, свобод чи законних інтересів";

у частині шостій слова "державний орган", "рішення чи дії", "прав і свобод" замінити відповідно словами "орган державної влади, орган місцевого самоврядування", "рішення, дії чи бездіяльність", "прав, свобод чи законних інтересів", слова "чи юридичної особи" виключити;

6) статтю 248-7 викласти у такій редакції:

"Стаття 248-7 Рішення суду по скарзі

За результатами розгляду скарги суд постановляє рішення.

При встановленні обгрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує орган державної влади, орган місцевого самоврядування, посадову чи службову особу задовольнити вимогу заявника і усунути порушення, скасовує покладений на нього обов'язок чи застосовані до нього заходи відповідальності або іншим шляхом поновлює його порушені права, свободи чи законні інтереси.

Якщо оскаржувані рішення чи дії було вчинено відповідно до закону, в межах повноважень органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадової або службової особи і права, свободи чи законні інтереси заявника не було порушено, суд постановляє рішення про відмову в задоволенні скарги.

При задоволенні скарги суд може допустити негайне виконання рішення.

Рішення суду по справі може бути оскаржено";

7) у статтях 248-8 і 248-9 слова "державний орган", "державному органу", "юридичну", "юридичній", "юридична" замінити відповідно словами "орган державної влади, орган місцевого самоврядування", "органу державної влади, органу місцевого самоврядування", "посадову", "посадовій", "посадова".

2. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України Л.КУЧМА

м. Київ, 5 червня 2003 року
N 917-IV