Документ втратив чиннiсть!
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 24 липня 2003 р. N 1149
Київ
(Постанова втратила чинність на підставі Постанови
Кабінету Міністрів України
N 452 від 26 червня 2013 р.)
Про затвердження Типового положення про
державний історико-культурний заповідник
Відповідно до статті 33 Закону України "Про охорону культурної спадщини" ( 1805-14 ) Кабінет Міністрів України постановляє:
Затвердити Типове положення про державний історико-культурний заповідник, що додається.
Прем'єр-міністр України В.ЯНУКОВИЧ
Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 24 липня 2003 р. N 1149
Типове положення
про державний історико-культурний заповідник
Загальні положення
1. _____________________________________________________________________________________________________________________
(повне та скорочене найменування історико-культурного
_______________________________________________________________________________________________________________________
заповідника)
(далі - заповідник) утворений згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20 р. N , є державною (комунальною) власністю і перебуває у сфері управління
_______________________________________________________________________________________________________________________.
(назва органу управління заповідником)
2. Заповідник у своїй діяльності керується Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також цим Положенням.
3. Заповідник є юридичною особою, має самостійний баланс, поточні та інші рахунки у національній та іноземній валюті в установах банків, круглу печатку та бланки із своїм найменуванням.
4. Заповідник є неприбутковою організацією, веде оперативний і бухгалтерський облік, статистичну звітність та подає фінансову
звітність в установлені строки відповідним державним органам згідно із законодавством.
5. Юридична адреса заповідника________________________________________________________________
___________________________________________________________________________________________.
Основні завдання заповідника
6. Основними завданнями заповідника є здійснення заходів з охорони і збереження об'єктів культурної спадщини, пов'язаних з ними територій та рухомих предметів, творів монументального, образотворчого, декоративно-прикладного мистецтва, а також проведення науково-дослідної, науково-методичної, інформаційної та культурно-освітньої роботи з метою популяризації культурної спадщини, духовного збагачення громадян.
7. Заповідник відповідно до покладених на нього завдань:
розробляє науково обгрунтовані пропозиції щодо режиму збереження і порядку використання об'єктів культурної спадщини, що перебувають на його балансі, забезпечує їх утримання, захист, збереження та належне використання;
проводить роботу з виявлення, вивчення, фіксації, складення облікової документації, класифікації закріплених за ним нерухомих об'єктів культурної спадщини, пов'язаних з ними територій та рухомих предметів, творів монументального, образотворчого, декоративно-прикладного мистецтва, готує документацію для їх державної реєстрації;
забезпечує здійснення комплексу науково обгрунтованих заходів щодо збереження об'єктів культурної спадщини, розкриття їх найбільш характерних ознак, відновлення втрачених або пошкоджених елементів;
виступає замовником робіт з реставрації та ремонту майна заповідника;
проводить роботу з комплектації та обліку музейних зібрань у встановленому законодавством порядку;
проводить експозиційну роботу;
здійснює в установленому порядку обмін виставками із закладами культури України та інших держав, надає експонати для проведення виставок, у тому числі за кордоном:
провадить інформаційно-видавничу діяльність з популяризації заповідної справи, проблем охорони і належного утримання об'єктів
культурної спадщини та визначає порядок реалізації виготовленої ним друкованої продукції;
організовує та координує проведення наукових досліджень у заповіднику, залучає до цієї роботи працівників інших організацій;
одержує в установленому порядку від органів державної влади, підприємств, установ і організацій документи та матеріали для виконання покладених на нього завдань;
здійснює міжнародне співробітництво, укладає угоди з іноземними фізичними та юридичними особами згідно із законодавством;
організовує роботу з підготовки та підвищення кваліфікації працівників заповідника;
вживає заходів для розвитку інфраструктури екскурсійного і рекреаційного обслуговування на території заповідника, надає
відповідні платні послуги і встановлює ціни на них, якщо інше не передбачено законодавством.
8. Заповідник має право:
залучати в установленому порядку на договірній основі юридичних та фізичних осіб для вирішення питань, які належать до його компетенції;
утворювати у разі потреби комісії та експертні групи, проводити конкурси, конференції, скликати наради з питань, що належать до його компетенції;
використовувати в установленому порядку зображення об'єктів заповідника, репродукції архітектурно-мистецьких, художніх та інших культурних цінностей, що зберігаються в його колекціях,
зібраннях, фондах, а також надавати право іншим юридичним і фізичним особам використовувати ці зображення відповідно до законодавства.
Заповідник має переважне право на проведення екскурсій на його території та об'єктах.
9. Заповідник провадить свою діяльність відповідно до річного плану соціально-економічного розвитку, який розробляється ним самостійно.
10. Для розгляду питань охорони об'єктів культурної спадщини, проведення науково-дослідної, науково-методичної роботи заповідник
може утворювати дорадчі органи, до складу яких входять його наукові працівники, провідні спеціалісти інших наукових та творчих установ і організацій, представники громадськості. Склад дорадчих органів затверджується директором заповідника за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.
11. Проведення на території заповідника містобудівних, архітектурних, ландшафтних перетворень, реставраційних, будівельних, земляних та інших робіт дозволяється за погодженням з органом управління заповідника та центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.
Управління заповідником
12. Управління заповідником здійснює директор, який призначається на посаду та звільняється з посади органом управління заповідника за погодженням з відповідним органом охорони культурної спадщини.
13. Директор заповідника:
здійснює керівництво діяльністю заповідника, несе відповідальність за виконання покладених на заповідник завдань;
здійснює контроль за додержанням установленого на території заповідника режиму збереження і порядку використання пам'яток;
визначає структуру і штатний розпис заповідника в межах фонду оплати праці, який затверджується органом управління заповідника;
затверджує положення про структурні підрозділи заповідника;
визначає функціональні обов'язки заступників директора, керівників структурних підрозділів та працівників;
призначає на посади і звільняє з посад працівників заповідника;
видає в межах своєї компетенції накази, організовує і контролює їх виконання;
розпоряджається коштами в межах затвердженого кошторису витрат на утримання заповідника.
Майно заповідника
14. До майна заповідника належить _________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________________________
15. Майно, закріплене за заповідником на праві оперативного управління, перебуває в державній (комунальній) власності.
16. Джерелами формування майна заповідника також може бути майно, передане в установленому порядку власником майна або уповноваженим ним органом, придбане у встановленому порядку, одержане як добровільні внески і пожертвування від юридичних та фізичних осіб.
Трудовий колектив
17. Трудовий колектив заповідника - це працівники, які беруть участь в його діяльності на підставі трудового договору (контракту, угоди).
18. Повноваження трудового колективу заповідника реалізуються загальними зборами через їх виборні органи.
Реорганізація та ліквідація заповідника
19. Реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) та ліквідація заповідника здійснюється у порядку, встановленому законодавством.
20. У разі реорганізації та ліквідації заповідника працівникам, які звільняються, гарантується додержання їх прав відповідно до законодавства.