Документ втратив чиннiсть!

ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
19.03.2003 N 119

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
3 квітня 2003 р. за N 256/7577

(Постанова втратила чинність з 31.12.2012 р. на підставі Постанови
Правління Національного банку України
N 23 від 25.01.2012)

Про затвердження Змін до Положення
про порядок формування та використання
резерву для відшкодування можливих
втрат за кредитними операціями банків

Відповідно до статті 59 Закону України "Про Національний банк України" ( 679-14 ) та статей 36, 44 та 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ) Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Зміни до Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 06.07.2000 N 279 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.08.2000 за N 474/4695 (зі змінами), що додаються.

2. Банкам розпочати розрахунок резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків з урахуванням внесених змін, починаючи з 1 липня 2003 року.

3. Зобов'язати банки сформувати в повному обсязі резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків з урахуванням ризику країни до 1 жовтня 2003 року, а за коштами, що розміщені на кореспондентських рахунках, - до 1 січня 2004 року.

4. Генеральному департаменту банківського нагляду (В.В. Пушкарьов) після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України довести зміст цієї постанови до відома самостійних структурних підрозділів, територіальних управлінь Національного банку України, а також банків для керівництва в роботі.

5. Ця постанова набирає чинності через 10 днів після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

6. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови Національного банку України О.В. Шлапака, Генеральний департамент банківського нагляду (В.В. Пушкарьов), Департамент інспектування та моніторингу банків (В.О. Зінченко), Операційне управління (В.Д. Щуцький) та начальників територіальних управлінь Національного банку України.

Голова С.Л.Тигіпко

Затверджено
Постанова Правління
Національного банку України
19.03.2003 N 119

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
3 квітня 2003 р. за N 256/7577

Зміни
до Положення про порядок формування
та використання резерву для відшкодування можливих
втрат за кредитними операціями банків

1. У главі 1:

1.1. Пункт 1.9 викласти в такій редакції:

"1.9. Банки зобов'язані здійснювати розрахунок резервів під стандартну та нестандартну заборгованість (з урахуванням строків погашення боргу за кредитними операціями) протягом місяця, у якому здійснено кредитну операцію (або укладено угоду на її здійснення3). Формування резервів банки зобов'язані здійснювати щомісяця в повному обсязі незалежно від розміру їх доходів за групами ризику відповідно до сум фактичної кредитної заборгованості за станом на перше число місяця, наступного за звітним, до встановленого строку для подання оборотно-сальдового балансу (щомісяця).

Розмір фактично сформованого резерву за кредитними операціями банків контролюється за даними оборотно-сальдового балансу4".

1.2. Виноску 4 до пункту 1.9 викласти в такій редакції: "4 Контроль за даними оборотно-сальдового балансу означає, що формування резерву здійснюється з урахуванням коригуючих проводок відповідно до Положення про формування коригуючих проводок, що здійснюються банками України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 09.10.2001 N 427 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.10.2001 за N 909/6100".

1.3. Пункт 1.11 доповнити абзацом другим такого змісту:

"Якщо банк здійснює довгострокове кредитування інвестиційних проектів, то внутрішні положення банку мають містити правила щодо порядку видачі такого кредиту, методики оцінки інвестиційного проекту, методики аналізу бізнес-плану реалізації інвестиційного проекту та його самоокупності, порядку проведення обстеження позичальника, методики оцінки його інвестиційної кредитоспроможності, визначення схем кредитування інвестиційних проектів і регламенту підготовки прийняття рішень про надання інвестиційного кредиту".

2. Главу 2 доповнити термінами "Кредитоспроможність", "Інвестиційний проект", "Кредитування під інвестиційний проект" такого змісту:

"Кредитоспроможність - наявність у позичальника/контрагента банку передумов для отримання кредиту та його здатність повернути кредит і відсотки за ним у повному обсязі та в обумовлені договором строки.

Інвестиційний проект - проект, що впроваджується позичальниками (суб'єктами господарювання) на умовах фінансової самоокупності та для якого передбачається співфінансування проекту позичальником або іншими інвесторами в розмірі не менше ніж 20 % його вартості.

Кредитування під інвестиційний проект - довгострокове кредитування інвестиційних проектів під майбутні доходи (що має одержати створюване/реконструйоване підприємство та за рахунок яких забезпечуватиметься повернення кредиту), яке передбачає як оцінку банком інвестиційного проекту щодо його фінансової самоокупності, так і практичну реалізацію цього проекту (оцінку бізнес-плану реалізації проекту). Під час оцінки реалізації інвестиційного проекту банком визначається здатність позичальника ефективно реалізувати інвестиційний проект та отримати заплановані результати; надійність та стабільність бізнесу, яким займається позичальник, протягом часу, що потрібний для завершення проекту і повернення кредиту, врахування як позичальником, так і банком усіх ризиків, що наявні під час кредитування під інвестиційний проект".

3. У главі 4:

3.1. Абзац другий пункту 4.1 замінити новими абзацами такого змісту:

"Оцінку фінансового стану позичальника/контрагента банку з урахуванням поточного стану обслуговування позичальником/контрагентом кредитної заборгованості банк здійснює кожного разу під час укладання договору про здійснення кредитної операції, а надалі для:

банків - не рідше ніж один раз на місяць;

інших юридичних осіб - не рідше ніж один раз на три місяці;

фізичних осіб - періодичність оцінки їх фінансового стану визначається банками самостійно з урахуванням стану обслуговування боргу та строковості кредиту, але не рідше ніж один раз у рік (або за результатами фінансового року). Якщо обслуговування кредитної заборгованості відбувається із простроченням або пролонгацією, то оцінка фінансового стану позичальника фізичної особи має відбуватися постійно (щомісяця або щокварталу) протягом періоду несвоєчасного погашення боргу - крім випадків, пов'язаних з поважними причинами (документально підтверджені факти відрядження, хвороба тощо).

Результати оцінки фінансового стану позичальників/контрагентів банку мають зберігатися в банку відповідно до строків зберігання документів з кредитування, встановлених законодавством України, особливо щодо великих кредитів, кредитів пов'язаним з банком особам (інсайдерам)".

У зв'язку з цим абзац третій вважати абзацом сьомим.

3.2. Пункти 4.4 - 4.7 викласти в такій редакції:

"4.4. Оцінка фінансового стану позичальника-банку здійснюється не рідше ніж один раз на місяць з використанням методів, що використовуються у вітчизняній та світовій банківській практиці, у тому числі з урахуванням:

інформації позичальника-банку про дотримання економічних нормативів і нормативу обов'язкового резервування коштів;

аналізу якості активів і пасивів;

аналізу прибутків і збитків;

інформації про виконання банком зобов'язань у минулому;

інформації про надані та одержані міжбанківські кредити;

щорічного аудиторського висновку.

4.5. Класифікація позичальників - юридичних осіб (у тому числі банків) здійснюється за результатами оцінки їх фінансового стану:

Клас "А" - фінансова діяльність добра, що свідчить про можливість своєчасного виконання зобов'язань за кредитними операціями, зокрема погашення основної суми боргу та відсотків за ним відповідно до умов кредитної угоди; економічні показники в межах установлених значень (відповідно до методики оцінки фінансового стану позичальника, затвердженої внутрішніми документами банку); вище керівництво позичальника має відмінну ділову репутацію; кредитна історія позичальника - бездоганна; крім того, позичальники-банки (резиденти) і банки-нерезиденти, що зареєстровані в країнах - членах СНД, дотримуються економічних нормативів. Одночасно можна зробити висновок, що фінансова діяльність і надалі проводитиметься на високому рівні. До цього класу можуть належати інші позичальники-банки (нерезиденти), що мають кредитний рейтинг не нижче ніж показник А, підтверджений у бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch ІВСА, Standard & Poor's, Moody's тощо).

Клас "Б" - фінансова діяльність позичальника цієї категорії близька за характеристиками до класу "А", але ймовірність підтримування її на цьому рівні протягом тривалого часу є низькою. Позичальники/контрагенти банку, які належать до цього класу, потребують більшої уваги через потенційні недоліки, що ставлять під загрозу достатність надходжень коштів для обслуговування боргу та стабільність одержання позитивного фінансового результату їх діяльності; крім того, позичальники-банки (резиденти) і банки-нерезиденти, що зареєстровані в країнах - членах СНД, дотримуються економічних нормативів. Аналіз коефіцієнтів фінансового стану позичальника може свідчити про негативні тенденції в діяльності позичальника. Недоліки в діяльності позичальників, які належать до класу "Б", мають бути лише потенційними. За наявності реальних недоліків клас позичальника потрібно знизити. До цього класу можуть належати інші позичальники-банки (нерезиденти), що мають кредитний рейтинг не нижче ніж "інвестиційний клас", що підтверджений у бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch ІВСА, Standard & Poor's, Moody's тощо).

Клас "В" - фінансова діяльність задовільна і потребує більш детального контролю, крім того, позичальники - банки (резиденти) і банки країн - членів СНД дотримуються економічних нормативів. Надходження коштів і платоспроможність позичальника свідчать про ймовірність несвоєчасного погашення кредитної заборгованості в повній сумі та в строки, передбачені договором, якщо недоліки не будуть усунені. Одночасно спостерігається можливість виправлення ситуації і покращення фінансового стану позичальника. Забезпечення кредитної операції має бути ліквідним і не викликати сумнівів щодо оцінки його вартості, правильності оформлення угод про забезпечення тощо. До цього класу можуть належати позичальники-банки (нерезиденти), що мають кредитний рейтинг не нижче ніж показник В, підтверджений у бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch ІВСА, Standard & Poor's, Moody's тощо).

Клас "Г" - фінансова діяльність незадовільна (економічні показники не відповідають установленим значенням) і спостерігається її нестабільність протягом року; є високий ризик значних збитків; ймовірність повного погашення кредитної заборгованості та відсотків/комісій за нею є низькою; проблеми можуть стосуватися стану забезпечення за кредитом, потрібної документації щодо забезпечення, яка свідчить про наявність (схоронність) і його ліквідність тощо. Якщо під час проведення наступної класифікації немає безсумнівних підтверджень поліпшити протягом одного місяця фінансовий стан позичальника банку або рівень забезпечення за кредитною операцією, то його потрібно класифікувати на клас нижче (клас "Д"). До цього класу належить позичальник/контрагент банку, проти якого порушено справу про банкрутство.

Клас "Д" - фінансова діяльність незадовільна і є збитковою; показники не відповідають установленим значенням, кредитна операція не забезпечена ліквідною заставою (або безумовною гарантією), ймовірності виконання зобов'язань позичальником/контрагентом банку практично немає. До цього класу належить позичальник/контрагент банку, що визнаний банкрутом в установленому чинним законодавством порядку.

За результатами оцінки фінансового стану позичальник зараховується до відповідного класу.

Якщо банк здійснює довгострокове кредитування під інвестиційний проект, розрахунок ефективності якого (у тому числі доходу, що планується отримати від його реалізації) забезпечує погашення кредиту і відсотків/комісій за ним відповідно до умов кредитної угоди, а також за умови, що бізнес-план реалізації інвестиційного проекту виконується, то клас позичальника може бути підвищено на один рівень.

4.6. Для оцінки фінансового стану позичальника - фізичної особи банки встановлюють показники та їх оптимальні значення залежно від виду кредиту (на придбання або будівництво житла, придбання транспортних засобів, товарів тривалого використання, на інші потреби), його обсягу й строку, виду забезпечення (застави) за кредитом.

Оцінка фінансового стану позичальника має враховувати кількісні та якісні показники (фактори), що можуть у тій чи іншій мірі вплинути на виконання позичальником зобов'язань за кредитом, з визначенням рівня їх ймовірного впливу на дотримання умов кредитної угоди шляхом установлення оптимальних значень та відповідних балів для кожного з показників (факторів) та здійснюється з урахуванням виду і строку кредиту, що надається.

У разі визначення кредитоспроможності позичальника - фізичної особи під час розгляду питання про надання кредиту та оцінки його фінансового стану під час обслуговування боргу за кредитом мають ураховуватися як кількісні показники (економічна кредитоспроможність), так і якісні характеристики (особиста кредитоспроможність) позичальника, що підтверджуються відповідними документами і розрахунками.

До якісних характеристик позичальника зокрема належать:

загальний матеріальний стан клієнта (наявність майна та копій відповідних підтвердних документів на його право власності, які засвідчуються в установленому порядку);

соціальна стабільність клієнта (тобто наявність постійної роботи, ділова репутація, сімейний стан тощо);

вік клієнта;

кредитна історія (інтенсивність користування банківськими кредитами/гарантіями в минулому та своєчасність їх погашення й сплати відсотків/комісій за ними).

До основних кількісних показників оцінки фінансового стану позичальника - фізичної особи зокрема належать:

сукупний чистий дохід (щомісячні очікувані сукупні доходи, зменшені на сукупні витрати та зобов'язання) та прогноз на майбутнє;

накопичення на рахунках в банку (інформація надається за бажанням позичальника);

коефіцієнти, що характеризують поточну платоспроможність позичальника і його фінансові можливості виконати зобов'язання за кредитною угодою (зокрема, співвідношення сукупних доходів і витрат/зобов'язань позичальника, сукупного чистого доходу за місяць і щомісячного внеску за кредитом та відсотками/комісіями за ним);

забезпечення кредиту [застава рухомого й нерухомого майна, наявність його страхування, передавання права власності на об'єкт кредитування (житло, автотранспорт тощо)] та його ліквідність.

Під час визначення кредитоспроможності й оцінки фінансового стану позичальників - фізичних осіб, які отримують кредит як підприємці, мають ураховуватися також відповідні показники, що встановлюються для юридичних осіб, у тому числі такі якісні та кількісні показники:

менеджмент (рівень менеджменту, ділова репутація та зв'язки в діловому оточенні, готовність та спроможність клієнта нести особисту відповідальність за виконання кредитних зобов'язань тощо);

фактори ринку (вид галузі, оцінка привабливості товарів/послуг, що виготовляються/надаються клієнтом; ринок таких товарів/послуг, рівень конкуренції у сфері діяльності клієнта, тривалість діяльності на конкретному ринку тощо);

прогноз руху грошових потоків (співвідношення власного капіталу та розміру кредиту, співвідношення грошових оборотів за місяць та суми кредиту тощо).

Класифікація позичальників - фізичних осіб за результатами визначення їх кредитоспроможності (фінансового стану) здійснюється з урахуванням рівня забезпечення за кредитними операціями:

Клас "А" - сукупний чистий дохід позичальника значно перевищує внески на погашення кредиту і відсотків/комісій за ним, високою є ймовірність збереження такого співвідношення протягом дії кредитної угоди; обсяг, якість і ліквідність забезпечення за кредитами, що видаються на строк більше одного року, достатні або позичальник має високу особисту кредитоспроможність (що підтверджується документально) і заслуговує на безперечну довіру; немає жодних свідчень про можливість затримки з поверненням кредиту і відсотків/комісій за ним відповідно до умов кредитної угоди.

Клас "Б" - основні характеристики аналогічні або близькі до класу "А", однак імовірність їх підтримування на такому самому рівні є низькою або наявна тенденція (або інформація) щодо можливості їх зниження. Обсяг, якість і ліквідність забезпечення за кредитами, що видаються на строк більше одного року, достатні для погашення в повному обсязі кредиту і відсотків/комісій за ним.

Клас "В" - сукупні обсяги доходів і витрат позичальника свідчать про досягнення граничної межі в забезпеченні погашення боргу, зміну місця роботи (з погіршенням умов), зростання обсягу зобов'язань позичальника, що свідчить про підвищення ймовірності несвоєчасного та/або в неповній сумі погашення кредиту і відсотків/комісій за ним. Обсяг, якість і ліквідність забезпечення за кредитами, що видаються на строк більше одного року, достатні для погашення в повному обсязі кредиту і відсотків/комісій за ним.

Клас "Г" - фінансовий стан позичальника нестабільний. Наявна тенденція і періодично виникають проблеми із своєчасною сплатою боргу за кредитами та відсотками/комісіями за ним через нестабільність доходів позичальника або зростання витрат та/або зобов'язань. Сукупний чистий дохід позичальника в окремі періоди не забезпечує сплату боргу за кредитом та відсотків/комісій за ним. Є проблеми щодо забезпечення за кредитом (низький рівень його ліквідності або його обсяг недостатній тощо).

Клас "Д" - фінансовий стан позичальника незадовільний. Доходи не забезпечують сплату боргу за кредитом та відсотків/комісій за ним. Кредит не забезпечений ліквідною заставою. Практично немає змоги сплатити борг за кредитом та відсотки/комісії за ним, у тому числі за рахунок забезпечення кредиту.

4.7. Якщо немає достовірної фінансової звітності, що підтверджує оцінку фінансового стану позичальника - юридичної особи, або відповідних документів та інформації щодо оцінки фінансового стану фізичної особи, а також належним чином оформлених документів, на підставі яких здійснювалася кредитна операція, то такі позичальники мають класифікуватися не вище класу "Г" ".

4. Пункт 5.1 глави 5 викласти в такій редакції:

"5.1. Оцінку стану обслуговування боргу банки зобов'язані здійснювати щомісяця:

а) за станом погашення позичальником/контрагентом - юридичною особою кредитної заборгованості за основним боргом (у тому числі за операціями репо) та відсотків/комісій за ним на підставі кредитної історії позичальників та їх взаємовідносин з банком обслуговування боргу є:

"добрим":

якщо заборгованість за кредитом і відсотки/комісії за ним сплачуються в установлені строки або з максимальною затримкою до семи календарних днів;

або кредит пролонговано без пониження класу позичальника та відсотки/комісії за ним сплачуються в установлені строки або з максимальною затримкою до семи календарних днів;

або кредит пролонговано з пониженням класу позичальника до 90 днів та відсотки/комісії за ним сплачуються в установлені строки або з максимальною затримкою до семи календарних днів;

"слабким":

якщо заборгованість за кредитом прострочена від 8 до 90 днів та відсотки/комісії за ним сплачуються з максимальною затримкою від 8 до 30 днів;

або кредит пролонговано з пониженням класу позичальника на строк від 91 до 180 днів, але відсотки/комісії сплачуються в строк або з максимальною затримкою до 30 днів;

"незадовільним":

якщо заборгованість за кредитом прострочена понад 90 днів;

або кредит пролонговано з пониженням класу позичальника понад пролонговано з пониженням класу позичальника понад 180 днів;

б) за станом погашення позичальником - фізичною особою кредитної заборгованості та відсотків/комісії за ним обслуговування боргу є:

"добрим":

якщо заборгованість за кредитом і відсотками/комісією за ним сплачуються в установлені строки або з максимальною затримкою до семи календарних днів (або з максимальною затримкою до 30 днів у разі документально підтверджених фактів відрядження, хвороби тощо);

або кредит пролонговано на строк до 90 днів та відсотки/комісії за ним сплачуються в установлені строки або з максимальною затримкою до семи календарних днів (або з максимальною затримкою до 30 днів у разі документально підтверджених фактів відрядження, хвороби тощо);

"слабким":

якщо заборгованість за кредитом прострочена (була прострочена) від 8 до 90 днів та відсотки/комісії за ним сплачуються (були сплачені) із затримкою від 8 до 30 днів (або з максимальною затримкою від 31 дня до 120 днів у разі документально підтверджених фактів відрядження, хвороби тощо);

або кредит пролонговано на строк від 91 дня до 180 днів, але відсотки/комісії сплачуються в строк або з максимальною затримкою до семи календарних днів (або з максимальною затримкою до 30 днів у разі документально підтверджених фактів відрядження, хвороби тощо);

"незадовільним":

якщо заборгованість за кредитом прострочена понад 90 днів (або з максимальною затримкою до 120 днів у разі документально підтверджених фактів відрядження, хвороби тощо);

або кредит пролонговано понад 180 днів.

Якщо одна з вимог кожного підпункту, що характеризує групу кредитної операції за станом обслуговування боргу позичальниками/контрагентами (юридичними і фізичними особами), не виконується, то така операція зараховується до групи на один рівень нижче".

5. Углаві 6:

5.1. Пункт 6.1 викласти в такій редакції:

"6.1. Відповідно до перелічених у главах 4 і 5 цього Положення критеріїв здійснюється класифікація кредитного портфеля за ступенем ризику та визначається категорія кредитної операції таким чином:

     ------------------------------------------------------------------
     |Фінансовий стан |Обслуговування боргу позичальником (група)     |
     |позичальника    |-----------------------------------------------|
     |(клас)          |"добре"        |"слабке"       |"незадовільне" |
     |----------------+---------------+---------------+---------------|
     |"А"             |"стандартна"   |"під контролем"|"субстандартна"|
     |----------------+---------------+---------------+---------------|
     |"Б"             |"стандартна"   |"субстандартна"|"субстандартна"|
     |----------------+---------------+---------------+---------------|
     |"В"             |"субстандартна"|"субстандартна"|"сумнівна"     |
     |----------------+---------------+---------------+---------------|
     |"Г"             |"сумнівна"     |"сумнівна"     |"безнадійна"   |
     |----------------+---------------+---------------+---------------|
     |"Д"             |"сумнівна"     |"безнадійна"   |"безнадійна"   |
     ------------------------------------------------------------------

".

5.2. Пункт 6.3 викласти в такій редакції:

"6.3. Під час класифікації операцій за врахованими векселями, крім оцінки фінансового стану позичальників/контрагентів банку (платника за векселем), також ураховується строк погашення заборгованості.

Якщо заборгованість за простроченими векселями прострочена не більше ніж 30 днів, то така кредитна операція не може бути класифікована вище ніж "сумнівна".

Заборгованість за простроченими векселями зі строком прострочення більше ніж 30 днів має належати до категорії "безнадійна".

Під час визначення розміру резерву за врахованими векселями сума, що підлягає резервуванню, визначається, виходячи з урахованої вартості векселя (суми фактично наданих кредитних ресурсів за врахованими векселями) незалежно від його виду (дисконтний або процентний)".

5.3. Пункт 6.4 доповнити абзацом такого змісту:

"Оцінка якості кредитної операції здійснюється до часу виконання позичальником/контрагентом зобов'язання за нею (надходження коштів) незалежно від виду зобов'язання (або його заміни на інший вид)".

5.4. Виноску 9 до пункту 6.5 викласти в такій редакції:

"9 Якщо за наданими зобов'язаннями (гарантіями, поруками, авалями) за оцінкою фінансового стану позичальника зараховано до класу "Б" і нижче, то категорія операції визначається відповідно до класу позичальника (з урахуванням вимог пункту 5.3 цього Положення)".

5.5. У виносці 10 пункту 6.5 слова "або забезпечення не є першокласним" виключити.

6. У главі 7:

6.1. У пункті 7.1:

абзаци третій і шостий підпункту 7.1.2 викласти в такій редакції:

"іменні ощадні сертифікати, що випущені банком-кредитором, або майнові права на грошові кошти позичальника (крім банків) чи майнового поручителя, що розміщені на депозиті в банку-кредиторі, за умови безперечного контролю та доступу банку-кредитора до цих коштів, обумовленого договором, у разі невиконання позичальником зобов'язань за кредитом";

"недержавні цінні папери - облігації та акції підприємств, що мають активний ринок, ощадні сертифікати на пред'явника, що випущені банком-кредитором, ощадні сертифікати інших банків, інвестиційні сертифікати";

підпункт 7.1.3 викласти в такій редакції:

"7.1.3. Сума забезпечення береться до розрахунку резервів під кредитні ризики з урахуванням коефіцієнтів залежно від категорії кредитної операції.

Безумовні гарантії, що беруться до розрахунку резерву під кредитні ризики за такими коефіцієнтами:

    ---------------------------------------------------------------------
    |Класифіковані  |     Відсоток вартості забезпечення (гарантії), що |
    |кредитні       |береться до розрахунку чистого кредитного ризику за|
    |операції       |             окремою кредитною операцією           |
    |               |---------------------------------------------------|
    |               |Кабінету  |урядів   |міжнародних  |банків з рейтин-|
    |               |Міністрів |країн    |багатосто-   |гом не нижче ніж|
    |               |України   |категорії|ронніх банків|"інвестиційний  |
    |               |          |"А"      |             |клас", забезпе- |
    |               |          |         |             |чені гарантії   |
    |               |          |         |             |банків України  |
    |---------------+----------+---------+-------------+----------------|
    |"Стандартна"   |100%      |100%     |    100%     |     100%       |
    |---------------+----------+---------+-------------+----------------|
    |"Під           |          |         |             |                |
    |контролем"     |100%      |100%     |    100%     |     100%       |
    |---------------+----------+---------+-------------+----------------|
    |"Субстандартна"| 50%      |100%     |    100%     |     100%       |
    |---------------+----------+---------+-------------+----------------|
    |"Сумнівна"     | 20%      | 20%     |     20%     |      20%       |
    |---------------+----------+---------+-------------+----------------|
    |"Безнадійна"   |  0%      |  0%     |      0%     |       0%       |
    ---------------------------------------------------------------------

Предмети застави, що беруться до розрахунку резерву під кредитні ризики за такими коефіцієнтами:

     -------------------------------------------------------------------
     |Класифіковані   |   Відсоток вартості забезпечення (застави), що |
     |кредитні        |береться до розрахунку чистого кредитного ризику|
     |операції        |          за окремою кредитною операцією        |
     |                |------------------------------------------------|
     |                |майнових|банків-|держав-|недер- |неру-|рухо-    |
     |                |прав на |ських  |них    |жавних |хомо-|мого     |
     |                |грошові |металів|цінних |цінних |го   |майна,   |
     |                |депо-   |       |паперів|паперів|майна|інших    |
     |                |зити,   |       |       |       |     |май-     |
     |                |іменних |       |       |       |     |нових    |
     |                |депо-   |       |       |       |     |прав і   |
     |                |зитних  |       |       |       |     |доро-    |
     |                |серти-  |       |       |       |     |гоцін-   |
     |                |фікатів,|       |       |       |     |них ме-  |
     |                |випу-   |       |       |       |     |талів    |
     |                |щених   |       |       |       |     |         |
     |                |банком- |       |       |       |     |         |
     |                |креди-  |       |       |       |     |         |
     |                |тором   |       |       |       |     |         |
     |----------------+--------+-------+-------+-------+-----+---------|
     |"Стандартна"    |  100%  | 80%   |  100% |  50%  | 50% | 50%     |
     |----------------+--------+-------+-------+-------+-----+---------|
     |"Під контролем" |  100%  | 80%   |  80%  |  40%  | 50% | 40%     |
     |----------------+--------+-------+-------+-------+-----+---------|
     |"Субстандартна" |  100%  | 60%   |  50%  |  20%  | 40% | 20%     |
     |----------------+--------+-------+-------+-------+-----+---------|
     |"Сумнівна"      |  100%  | 20%   |  20%  |  10%  | 20% | 10%     |
     |----------------+--------+-------+-------+-------+-----+---------|
     |"Безнадійна"    |    0   |  0    |   0   |   0   |  0  |  0      |
     -------------------------------------------------------------------

".

6.2. Пункт 7.4 доповнити абзацами третім та четвертим такого змісту:

"За короткостроковими споживчими кредитами в розмірі, еквівалентному 2000 євро, що надані позичальникам - фізичним особам, які належать за фінансовим станом до класу "А" або "Б" та за станом обслуговування боргу класифіковані за групою "добре", під час формування резерву для відшкодування можливих втрат за цими кредитами доцільність проведення додаткових перевірок стану забезпечення (застави) визначається банком відповідно до його внутрішніх положень.

Періодичність і порядок перевірки стану заставленого майна визначаються у внутрішніх положеннях банку залежно від виду та якості забезпечення, що приймається для покриття ризику за кредитними операціями, можливості його схоронності".

7. У главі 8:

7.1. Пункт 8.1 викласти в такій редакції:

"8.1. На підставі класифікації валового кредитного ризику та враховуючи прийнятне забезпечення, банк визначає чистий кредитний ризик за кожною кредитною операцією і зважує його на встановлений коефіцієнт резервування:

       ----------------------------------------------------------------
       | Категорія кредитної операції  | Коефіцієнт резервування      |
       |                               |  (за ступенем ризику)        |
       |-------------------------------+------------------------------|
       |"Стандартна"                   |            1%                |
       |-------------------------------+------------------------------|
       |"Під контролем"                |            5%                |
       |-------------------------------+------------------------------|
       |"Субстандартна"                |            20%               |
       |-------------------------------+------------------------------|
       |"Сумнівна"                     |            50%               |
       |-------------------------------+------------------------------|
       |"Безнадійна"                   |            100%              |
       ----------------------------------------------------------------

".

7.2. Доповнити главу новим пунктом 8.2 такого змісту:

"8.2. Під час формування резервів за кредитними операціями, що здійснюються на міжнародному ринку, банки мають ураховувати ризик країни, який виникає у зв'язку з кредитуванням позичальників інших країн і залежить від нестабільної політичної ситуації, економічної кризи, обмежувальної політики уряду щодо іноземних кредитів, інвестицій, переказів тощо.

Під час розрахунку резерву з урахуванням ризику країни чистий кредитний ризик зважується на один з двох коефіцієнтів резервування, що є більшим:

коефіцієнт резервування за ступенем ризику залежно від категорії кредитної операції, що встановлений у пункті 8.1 цього Положення,

або коефіцієнт резервування за ризиком країни позичальника, що встановлений у пункті 8.3 цього Положення.

Якщо гарантом повернення боргу за такою кредитною операцією є резидент країни, ризик якої належить до вищої групи, ніж ризик країни позичальника, то для порівняння береться коефіцієнт, що встановлений для країни цього гаранта".

У зв'язку з цим пункти 8.2 та 8.3 уважати відповідно пунктами 8.3 та 8.4.

8. Пункт 9.6 глави 9 викласти в такій редакції:

"9.6. У разі порушення банком порядку створення і використання резерву під кредитні ризики до нього застосовуються заходи впливу згідно зі статтею 73 Закону України "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ) та нормативно-правовими актами Національного банку з питань застосування заходів впливу".

9. Таблицю додатка 2 доповнити новими колонками 8 "Галузь економіки" і 9 "Регіон (область)".

У зв'язку з цим колонки 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29 уважати відповідно колонками 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31.

Директор Генерального департаменту банківського нагляду В.В.Пушкарьов

Начальник управління методології I.Ф.Романенко