Документ втратив чиннiсть!

НАЦІОНАЛЬНА СЛУЖБА ПОСЕРЕДНИЦТВА I ПРИМИРЕННЯ

НАКАЗ
N 36 від 04.05.99
м.Київ

(Наказ втратив чинність на підставі Наказу
Національної служби посередництва і примирення
N 90 від 22.06.2004)

Про затвердження Положення про примирну комісію

( Із змінами, внесеними згідно з Наказом Національної
служби посередництва і примирення
N 124 від 28.03.2003 )

З метою забезпечення реалізації положень статей 2, 7-11, 13-16 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" (137/98-ВР) та відповідно до підпункту 15 пункту 4 Положення про Національну службу посередництва і примирення, затвердженого Указом Президента України від 17 листопада 1998 року N 1258/98 із змінами, внесеними Указом Президента України від 30 грудня 2000 року N 1393/2000, НАКАЗУЮ:

( Преамбула Наказу із змінами, внесеними згідно з Наказом НСПП N 124 від 28.03.2003 )

1. Затвердити Положення про примирну комісію (додається).

2. Структурним підрозділам Національної служби посередництва і примирення забезпечити реалізацію Положення про примирну комісію в здійсненні примирних процедур щодо вирішення колективних трудових спорів (конфліктів). ( Пункт 2 в редакції Наказу НСПП N 124 від 28.03.2003 )

Голова Національної служби посередництва і примирення В.М.Руденко

Затверджене
наказом Національної служби
посередництва і примирення
від 4 травня 1999 р. N 36

Положення
про примирну комісію

1. Загальні положення

1.1. Положення про примирну комісію розроблено відповідно до статей 7, 8, 9, 10, 13, 14 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" ( 137/98-ВР ) і визначає завдання, функції та порядок формування і діяльності примирної комісії.

1.2. Примирна комісія - тимчасовий позавідомчий орган, що створюється сторонами соціально-трудових відносин при виникненні колективного трудового спору (конфлікту) відносно:

а) встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту;

б) укладання чи зміни колективного договору, угоди;

Колективні трудові спори (конфлікти) розглядаються на виробничому, галузевому, територіальному та національному рівнях відповідною примирною комісією.

1.3. Правовою базою організації та діяльності примирної комісії є Конституція України ( 254к/96-ВР ), Закон України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", інші законодавчі акти, Положення про Національну службу посередництва і примирення ( 1258/98 ) і це положення.

1.4. Основним завданням примирної комісії є вироблення рішення, що може задовольнити сторони колективного трудового спору (конфлікту).

1.5. Відповідно до цього завдання примирна комісія здійснює такі функції:

- обмін думками представників сторін про умови та порядок вирішення колективного трудового спору (конфлікту);

- консультації представників сторін із заінтересованими органами державної влади, іншими компетентними організаціями, установами та фізичними особами;

- обговорення варіантів вирішення колективного трудового спору (конфлікту) і вибір з них найбільш прийнятного рішення. ( Пункт 1.5 із змінами, внесеними згідно з Наказом НСПП N 124 від 28.03.2003 )

1.6. Організаційне та матеріально технічне забезпечення роботи примирної комісії (приміщення, канцелярське приладдя, транспортні витрати тощо) здійснюється сторонами колективного трудового спору (конфлікту) за домовленістю, а якщо сторони не досягли згоди - у рівних частках.

1.7. Відшкодування витрат, пов'язаних з участю у примирних процедурах членів примирної комісії та незалежного посередника, здійснюється у відповідності із Порядком відшкодуванням витрат, пов'язаних з участю у примирній процедурі по вирішенню колективного трудового спору (конфлікту) незалежного посередника, членів примирної комісії і трудового арбітражу, яке затверджується Національною службою посередництва і примирення, Міністерством фінансів України і Міністерством праці та соціальної політики України. ( Пункт 1.7 із змінами, внесеними згідно з Наказом НСПП N 124 від 28.03.2003 )

2. Порядок утворення примирної комісії

2.1. Примирна комісія утворюється за письмовою заявою однієї із сторін колективного трудового спору (конфлікту) іншій стороні:

- на виробничому рівні - у триденний,

- на галузевому або територіальному - у п'ятиденний,

- на національному рівні у десятиденний строк з моменту виникнення колективного трудового спору (конфлікту) з рівної кількості представників сторін.

2.2. Рішення про встановлення кількості представників сторін та про утворення примирної комісії оформляється відповідною угодою. ( Пункт 2.2 в редакції Наказу НСПП N 124 від 28.03.2003 )

2.3. Порядок делегування представників до комісії, персональний склад представників та їхні повноваження вирішуються кожною із сторін самостійно. Зміна складу представників однієї із сторін допускається у разі невиконання представником (представниками) обов'язків перед стороною колективного трудового спору (конфлікту), яку вони представляють.

Визначення представників сторін колективного трудового спору (конфлікту) до примирної комісії оформляється відповідним рішенням.

( Пункт 2.4 виключено на підставі Наказу НСПП N 124 від 28.03.2003 )

3. Порядок розгляду колективного трудового
спору (конфлікту) та прийняття рішення

3.1. Процедура розгляду справи примирною комісією визначається Регламентом роботи примирної комісії по розгляду і вирішенню колективного трудового спору (конфлікту), затвердженим наказом НСПП від 28 лютого 2002 року N 91. ( Пункт 3.1 в редакції Наказу НСПП N 124 від 28.03.2003 )

3.2. У разі потреби примирна комісія залучає до свого складу незалежного посередника. Незалежний посередник - визначена за спільним вибором сторін особа, яка сприяє встановленню взаємодії між сторонами, проведенню переговорів, бере участь у виробленні примирною комісією взаємоприйнятного рішення. Статус незалежного посередника визначається Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" ( 137/98-ВР ) та Положенням про незалежного посередника, яке затверджується Національною службою посередництва і примирення.

3.3. За згодою представників сторін у роботі комісії можуть брати участь інші особи, представники зацікавлених органів і організацій як експерти, консультанти.

3.4. Рішення примирної комісії приймається на її засіданнях:

- виробничою примирною комісією у п'ятиденний,

- галузевою або територіальною примирною комісією у десятиденний,

- національною примирною комісією у п'ятнадцятиденний строк з моменту утворення комісії. За згодою сторін ці терміни можуть бути продовжені.

3.5. Примирна комісія повноважна розглядати справу про колективний трудовий спір (конфлікт) і виносити рішення, якщо на її засіданні присутні не менше двох третин представників від кожної із сторін і незалежний посередник, якщо він введений до складу комісії.

3.6. Примирна комісія зобов'язана використати для врегулювання колективного трудового спору (конфлікту) всі можливості, не заборонені законодавством. ( Розділ 3 доповнено пунктом 3.6 в редакції Наказу НСПП N 124 від 28.03.2003 )

3.7. Рішення оформляється протоколом, має для сторін обов'язкову силу і виконується в порядку і строки, які встановлені цим рішенням.

3.8. Рішення примирної комісії на другий день після його прийняття надсилається сторонам колективного трудового спору (конфлікту) та НСПП або її відділенням в Автономній Республіці Крим та областях. ( Пункт 3.8 в редакції Наказу НСПП N 124 від 28.03.2003 )

3.9. Після прийняття рішення щодо вирішення колективного трудового спору (конфлікту) примирна комісія припиняє свою роботу.

3.10. В разі неприйняття примирною комісією погодженого рішення щодо вирішення колективного трудового спору (конфлікту) з ініціативи однієї із сторін або незалежного посередника може бути утворений трудовий арбітраж.

4. Статус члена примирної комісії

4.1. Член примирної комісії - особа, яка визначається стороною колективного трудового спору (конфлікту) і є її повноважним представником у примирній комісії.

4.2. Член примирної комісії письмово наділяється стороною колективного трудового спору (конфлікту) повноваженнями, необхідними для прийняття рішення щодо цього спору (конфлікту).

4.3. За порушення своїх обов'язків перед стороною член примирної комісії може бути позбавлений статусу члена примирної комісії та відкликаний з неї з одночасною заміною іншим представником сторони.

4.4. Член примирної комісії не має права розголошувати відомості, що є державною або захищеною законом таємницею. Порушення цього положення тягне за собою відповідальність згідно із законодавством України.

5. Права члена примирної комісії

5.1. Член примирної комісії має право:

- заслуховувати запрошених на комісію осіб;

- пропонувати комісії ввести до її складу незалежних посередників;

- за дорученням голови комісії запитувати та одержувати від сторін колективного трудового спору (конфлікту), а також, в установленому законом порядку, від центральних і місцевих органів державної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, профспілок, спілок роботодавців, підприємств, установ і організацій інформацію, документи, роз'яснення та консультації, а від відповідних органів державної статистики - безкоштовно статистичні дані, необхідні для його діяльності.

5.2. Діяльність члена примирної комісії у роботі примирної комісії не може зазнавати втручання будь-якого органу, організації, особи, окрім сторони, яка надала йому статус члена примирної комісії, у межах, обумовлених в цьому Положенні. Втручання, спрямоване на перешкоджання діяльності примирної комісії та створення умов, що мають на меті примусити члена примирної комісії прийняти необ'єктивне рішення, тягне за собою відповідальність згідно із законодавством України.

5.3. Членам примирної комісії, утвореної у відповідності до Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" ( 137/98-ВР ), гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку, а також на них поширюються гарантії, передбачені Кодексом законів про працю України ( 322-08 ) для виборних профспілкових працівників, членів рад (правлінь) підприємств і рад трудових колективів, їм гарантується компенсація витрат, пов'язаних з виконанням функцій у примирній комісії.

5.4. Члену примирної комісії оплата праці в розмірі не менше середньомісячної заробітної плати та відшкодування витрат, пов'язаних з участю у примирній процедурі, провадяться сторонами колективного трудового спору (конфлікту) за їх рахунок за домовленістю, а якщо сторони не досягли згоди - в рівних частках.