Документ втратив чиннiсть!

ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ

УКАЗ

(Указ втратив чинність на підставі Указу
Президента України
N 465/2011 від 13 квітня 2011 року)

Питання Державного комітету України
з питань технічного регулювання
та споживчої політики

( Із змінами, внесеними згідно з Указами Президента
N 280/2004 від 05.03.2004
N 18/2005 від 10.01.2005 )

1. Затвердити Положення про Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики.

2. Установити, що Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики є правонаступником Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України.

3. Визнати такими, що втратили чинність:

Указ Президента України від 26 липня 2000 року N 926 "Про Державний комітет стандартизації, метрології та сертифікації України";

Указ Президента України від 14 лютого 2002 року N 130 "Про внесення змін до Положення про Державний комітет стандартизації, метрології та сертифікації України".

4. Кабінету Міністрів України привести свої рішення у відповідність із цим Указом.

Президент України Л.КУЧМА

м. Київ, 18 березня 2003 року
N 225/2003

Затверджено
Указом Президента України
від 18 березня 2003 року N 225/2003

Положення
про Державний комітет України
з питань технічного регулювання
та споживчої політики

1. Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандарт України) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Держспоживстандарт України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, підтвердження відповідності.

2. Держспоживстандарт України у своїй діяльності керується Конституцією України ( 254к/96-ВР ), законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням.

У межах своїх повноважень Держспоживстандарт України організовує виконання актів законодавства та здійснює систематичний контроль за їх реалізацією.

Держспоживстандарт України узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення цього законодавства та в установленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України і Кабінету Міністрів України.

3. Основними завданнями Держспоживстандарту України є:

участь у формуванні та забезпечення реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, сертифікації, підтвердження відповідності, управління якістю;

здійснення державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, рекламу у цій сфері, державного метрологічного контролю та нагляду;

здійснення у межах своєї компетенції державного нагляду за додержанням законодавства у сфері стандартизації та підтвердження відповідності;

забезпечення міжгалузевої координації та функціонального регулювання у сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, сертифікації, підтвердження відповідності, управління якістю.

4. Держспоживстандарт України відповідно до покладених на нього завдань:

1) вносить пропозиції щодо формування державної політики у сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, сертифікації, підтвердження відповідності, управління якістю та забезпечує її реалізацію;

2) бере участь у розробленні проектів Державного бюджету України, Державної програми економічного і соціального розвитку України, Програми діяльності Кабінету Міністрів України;

3) погоджує проекти нормативно-правових актів з питань захисту прав і інтересів споживачів, реклами, стандартизації, метрології, сертифікації, підтвердження відповідності, управління якістю, що розробляються центральними органами виконавчої влади;

4) розглядає скарги, заяви і пропозиції громадян з питань, що належать до його компетенції;

5) у сфері споживчої політики та захисту прав споживачів:

вивчає споживчий ринок;

організовує в разі потреби громадське обговорення та/або опублікування проектів нормативно-правових актів, які можуть суттєво впливати на обсяг і зміст прав та інтересів споживачів;

перевіряє відповідно до законодавства у суб'єктів господарської діяльності сфери торгівлі, громадського харчування і послуг якість товарів (робіт, послуг), додержання вимог щодо їх безпеки згідно з технічними регламентами з підтвердження відповідності, технічними регламентами та іншими нормативними документами, а в разі потреби - якість сировини, матеріалів, напівфабрикатів і комплектуючих виробів, що використовуються для виробництва продукції (товарів), виконання робіт і надання послуг, додержання вимог щодо їх безпеки, а також правил торгівлі, виконання робіт і надання послуг;

здійснює радіологічний, хіміко-токсикологічний і фізико-хімічний контроль продуктів харчування, що виробляються та реалізуються підприємствами торгівлі і громадського харчування незалежно від форми власності та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності;

здійснює в межах своєї компетенції контроль за додержанням законодавства про рекламу;

сприяє органам місцевого самоврядування у здійсненні ними повноважень щодо захисту прав споживачів;

сприяє створенню необхідних умов для навчання та набуття правових знань населенням у сфері захисту прав споживачів;

готує разом з іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями щорічну доповідь про стан забезпечення прав споживачів, доводить її до відома органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

забезпечує методичне керівництво здійсненням органами виконавчої влади заходів із реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів;

здійснює в межах своєї компетенції заходи з виробництва та розповсюдження соціальної рекламної інформації;

організовує надання споживачам консультацій з питань захисту прав споживачів та реклами у цій сфері;

сприяє реалізації в Україні Керівних принципів для захисту інтересів споживачів, прийнятих Генеральною Асамблеєю ООН 9 квітня 1985 року;

6) у сфері стандартизації:

вживає заходів для гармонізації розроблюваних національних стандартів із відповідними міжнародними (регіональними) стандартами;

бере участь у розробленні і узгодженні технічних регламентів та інших нормативно-правових актів з питань стандартизації;

установлює правила розроблення, схвалення, прийняття, перегляду, зміни та втрати чинності національними стандартами, їх позначення, класифікації за видами та іншими ознаками, кодування та реєстрації;

організовує і координує проведення робіт у сфері стандартизації;

схвалює та приймає національні стандарти відповідно до законодавства;

здійснює реєстрацію нормативних документів;

вживає заходів до виконання зобов'язань, зумовлених участю України в міжнародних (регіональних) організаціях стандартизації;

формує програму робіт із стандартизації та координує її виконання;

приймає рішення щодо створення та припинення діяльності технічних комітетів стандартизації, визначає їх повноваження і порядок створення;

організовує створення і ведення національного фонду нормативних документів та національного центру міжнародної інформаційної мережі ISONET WTO;

організовує надання інформаційних послуг з питань стандартизації;

здійснює відповідно до законодавства державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил, інших вимог щодо безпеки та якості продукції;

здійснює координацію робіт щодо створення і функціонування державної системи кодифікації продукції;

7) у сфері метрології:

координує діяльність із забезпечення функціонування та розвитку Державної метрологічної системи;

організовує проведення фундаментальних досліджень;

вживає заходів до створення та забезпечення функціонування еталонної бази України;

установлює порядок створення, затвердження, реєстрації, зберігання та застосування еталонів, а також звірення їх з еталонами інших держав та міжнародними еталонами;

надає в установленому порядку еталонам статусу державних;

установлює визначення основних одиниць Міжнародної системи одиниць (далі - SI), назви та визначення похідних одиниць SI, десяткових кратних і частинних від одиниць SI, дозволених позасистемних одиниць, а також їх позначення та правила написання;

приймає рішення щодо тимчасового застосування у визначеній галузі одиниць вимірювань, які не входять до Міжнародної системи одиниць, кратних та частинних від них;

організовує та проводить державний метрологічний контроль і нагляд;

установлює порядок уповноваження та атестації у державній метрологічній системі, проведення державних випробувань, метрологічної атестації, повірки та калібрування засобів вимірювальної техніки, державного метрологічного нагляду за забезпеченням єдності вимірювань і за кількістю фасованого товару в упаковках та оформлення їх результатів;

установлює порядок проведення перевірки уповноважених та атестованих метрологічних центрів, територіальних органів Держспоживстандарту України, підприємств і організацій та їх повірочних, калібрувальних і вимірювальних лабораторій, повірочних (калібрувальних) лабораторій іноземних виробників;

установлює порядок визначення кількості зразків упаковок, які повинні бути відібрані для перевірки, та випадки, коли виникає необхідність розкривати готові упаковки під час проведення державного метрологічного нагляду за кількістю фасованого товару в упаковках;

встановлює вимоги до розроблення та атестації методик виконання вимірювань та порядку ведення Державного реєстру методик виконання вимірювань, що застосовуються у сфері здійснення державного метрологічного нагляду;

визначає порядок встановлення приналежності технічних засобів до засобів вимірювальної техніки;

затверджує типи засобів вимірювальної техніки та встановлює порядок ведення Державного реєстру засобів вимірювальної техніки;

установлює порядок визначення приналежності засобів вимірювальної техніки до таких, що призначені для використання у побутовій сфері та не підлягають державним приймальним і контрольним випробуванням;

визначає порядок встановлення міжповірочних інтервалів, через які підлягають періодичній повірці засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації;

установлює порядок складання переліків засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та підлягають повірці;

затверджує норми часу на повірку засобів вимірювальної техніки, готує пропозиції щодо установлення порядку ціноутворення у сфері метрології;

установлює порядок ведення обліку підприємств, організацій та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які провадять діяльність, пов'язану з виробництвом, ремонтом, продажем і прокатом засобів вимірювальної техніки;

визначає умови і правила проведення діяльності, пов'язаної з ремонтом засобів вимірювальної техніки;

координує діяльність метрологічної служби України;

погоджує положення про метрологічні служби центральних органів виконавчої влади та встановлює порядок атестації головних і базових організацій цих служб;

визначає вимоги до державних повірників метрологічних центрів і територіальних органів Держспоживстандарту України, повірників повірочних лабораторій підприємств і організацій, аудиторів з метрології, державних інспекторів з метрологічного нагляду та установлює порядок їх атестації;

розробляє або бере участь у підготовці проектів державних наукових і науково-технічних програм, що стосуються забезпечення єдності вимірювань;

забезпечує представництво та участь України у міжнародних, європейських та інших регіональних організаціях з метрології; ( Підпункт 7 пункту 4 в редакції Указу Президента N 18/2005 від 10.01.2005 )

8) у сфері підтвердження відповідності:

готує пропозиції щодо приєднання України до міжнародних (регіональних) систем сертифікації, приймає рішення про порядок визнання результатів робіт, проведених органами із сертифікації іноземних держав;

координує роботу центральних органів виконавчої влади у визначених сферах діяльності з підтвердження відповідності у законодавчо регульованій сфері;

організовує розроблення проектів нормативно-правових актів, що встановлюють загальні вимоги та правила процедури підтвердження відповідності в законодавчо регульованій сфері;

надає методологічну допомогу центральним органам виконавчої влади в розробленні проектів законів, інших нормативно-правових актів з питань підтвердження відповідності;

узгоджує розроблені центральними органами виконавчої влади технічні регламенти з підтвердження відповідності;

надає Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції України висновки щодо уповноваження органів із сертифікації на проведення робіт з підтвердження відповідності у законодавчо регульованій сфері;

організовує ведення державного реєстру уповноважених органів із сертифікації та встановлює порядок надання ними інформації щодо виданих сертифікатів відповідності та свідоцтв про визнання відповідності;

забезпечує підготовку та атестацію аудиторів із сертифікації;

організовує ведення національного фонду нормативно-правових актів з питань підтвердження відповідності;

відповідно до законодавства проводить та координує роботу із забезпечення функціонування державної системи сертифікації, в тому числі:

веде Реєстр державної системи сертифікації, встановлює правила визнання сертифікатів інших країн та призначає органи із сертифікації;

затверджує переліки продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні;

розглядає спірні питання з випробувань і додержання правил сертифікації продукції;

9) у сфері управління якістю:

розробляє проекти нормативно-правових актів щодо впровадження відповідно до міжнародних стандартів систем управління якістю та систем управління довкіллям на підприємствах, а також стосовно державної підтримки їх впровадження;

організовує та проводить моніторинг якості продукції (товарів, робіт, послуг), впровадження систем управління якістю на підприємствах;

організовує інформаційне забезпечення підприємств з питань управління якістю та довкіллям;

бере участь в організації підготовки та підвищення кваліфікації фахівців з управління якістю та розробленні відповідних навчальних програм, проведення фундаментальних і прикладних досліджень у сфері якості;

10) у сфері вилучення з обігу неякісної та небезпечної продукції і дальшого поводження з нею:

установлює порядок атестації виробництва підприємств, що здійснюють переробку, утилізацію або знищення вилученої з обігу неякісної та небезпечної продукції, організовує та проводить таку атестацію;

здійснює державну реєстрацію нормативних документів, що встановлюють порядок і умови використання, утилізації та знищення неякісної та небезпечної продукції, атестації підприємств, що здійснюють переробку, утилізацію або знищення вилученої з обігу такої продукції;

11) здійснює в межах своєї компетенції контроль за додержанням законодавства у сфері регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами;

12) здійснює відповідно до законодавства функції з управління об'єктами державної власності, що перебувають у його управлінні;

13) вживає в межах своєї компетенції заходів щодо вдосконалення зовнішньоекономічної діяльності, захисту інтересів вітчизняних товаровиробників на зовнішньому ринку;

14) реалізовує в межах повноважень, визначених законодавством, державну політику у сфері охорони державної таємниці, здійснює в установленому порядку контроль за станом охорони та збереження державної таємниці у центральному апараті Комітету, на підприємствах, в установах та організаціях, що перебувають в його управлінні;

15) бере участь у роботі відповідних міжнародних організацій із захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, підтвердження відповідності, якості продукції;

16) здійснює заходи щодо галузевого співробітництва України з Європейським Союзом, у межах своїх повноважень забезпечує виконання Українською Стороною зобов'язань за Угодою про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами, адаптацію законодавства України до законодавства Європейського Союзу, виконання інших заходів щодо інтеграції України до Європейського Союзу;

17) бере участь у підготовці міжнародних договорів України, готує пропозиції щодо укладання, денонсації таких договорів, у межах своєї компетенції укладає міжнародні договори України та забезпечує виконання зобов'язань України за міжнародними договорами з питань, що належать до його відання;

18) бере участь у реалізації державної політики зайнятості, здійснює заходи щодо підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників сфери захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, сертифікації, підтвердження відповідності, управління якістю;

19) забезпечує в межах визначених законодавством повноважень виконання завдань мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності держави;

20) проводить інформаційно-роз'яснювальну роботу з питань, що належать до його компетенції;

21) здійснює інші функції, необхідні для виконання покладених на нього завдань.

5. Держспоживстандарт України має право:

1) давати суб'єктам господарської діяльності обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів;

2) розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення;

3) перевіряти та обстежувати відповідно до законодавства виробничі, складські, торговельні та інші приміщення суб'єктів господарської діяльності сфери торгівлі, громадського харчування і послуг;

4) відбирати в установленому порядку у суб'єктів господарської діяльності сфери торгівлі, громадського харчування і послуг зразки товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості на місці виробництва, відвантаження тощо або проведення незалежної експертизи у відповідних лабораторіях та інших установах; проводити контрольні перевірки правильності розрахунків із споживачами за надані послуги та реалізовані товари;

5) припиняти відвантаження і реалізацію товарів, що не відповідають вимогам нормативних документів, додержання яких відповідно до законодавства є обов'язковим, технічних регламентів з підтвердження відповідності, технічних регламентів - до усунення суб'єктами господарської діяльності виявлених недоліків;

6) забороняти суб'єктам господарської діяльності реалізовувати споживачам продукцію, яка підлягає підтвердженню відповідності в законодавчо регульованій сфері, в разі:

відсутності сертифіката відповідності та/або декларації про відповідність чи свідоцтва про визнання відповідності (або копій цих документів);

невідповідності продукції вимогам нормативних документів, зазначеним у декларації про відповідність або у сертифікаті відповідності чи свідоцтві про визнання відповідності;

7) приймати рішення щодо:

припинення у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг, продажу та виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг, що не відповідають вимогам нормативних документів, додержання яких відповідно до законодавства є обов'язковим, технічних регламентів з підтвердження відповідності, технічних регламентів - до усунення виявлених недоліків;

тимчасового припинення діяльності підприємств торгівлі (секцій, відділів), громадського харчування, сфери послуг, складів підприємств оптової і роздрібної торгівлі та організацій незалежно від форми власності, які систематично реалізують недоброякісні товари, порушують правила торгівлі та надання послуг, умови зберігання та транспортування товарів, - до усунення виявлених недоліків;

заборони відтворення чи розповсюдження без його дозволу документів міжнародних (регіональних) організацій стандартизації, членом яких є Україна, національних стандартів, кодексів усталеної практики, класифікаторів та каталогів;

8) опломбовувати в порядку, передбаченому законодавством у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг, виробничі, складські, торговельні та інші приміщення, а також неправильні, несправні та такі, що не мають відповідного тавра чи з порушеними строками повірки засоби вимірювальної техніки, за допомогою яких здійснюється обслуговування споживачів;

9) вилучати в установленому порядку неякісні товари, документи, інші предмети, що свідчать про порушення прав споживачів;

10) видавати згідно із законодавством дозволи на тимчасове відхилення від вимог відповідних стандартів щодо якості продукції;

11) забороняти рекламу, яка порушує вимоги законодавства про рекламу, вимагати її публічного спростування та публікації відомостей, що коригують (уточнюють, доповнюють) рекламу;

12) подавати до суду позови стосовно захисту прав споживачів;

13) передавати матеріали перевірок, що містять ознаки злочину, до відповідних правоохоронних органів;

14) накладати на суб'єктів господарської діяльності стягнення відповідно до законодавства;

15) залучати спеціалістів центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до його компетенції;

16) скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до його компетенції;

17) представляти Кабінет Міністрів України за його дорученням у міжнародних організаціях та під час укладання міжнародних договорів України;

18) одержувати в установленому законодавством порядку від центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій інформацію, документи та матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань;

19) засновувати друковані засоби масової інформації та здійснювати видавничу діяльність.

6. Держспоживстандарт України під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє з іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, відповідними органами інших держав.

7. Держспоживстандарт України в межах своїх повноважень видає на основі та на виконання актів законодавства накази, організовує та контролює їх виконання.

Держспоживстандарт України видає в разі потреби разом з іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування спільні акти.

Нормативно-правові акти Держспоживстандарту України підлягають реєстрації в установленому законодавством порядку.

Рішення Держспоживстандарту України, прийняті в межах його повноважень, є обов'язковими для виконання центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності та громадянами.

8. Держспоживстандарт України очолює Голова, якого призначає на посаду та звільняє з посади Президент України в установленому законодавством порядку.

Голова Держспоживстандарту України має перших заступників, у тому числі заступника у зв'язках з Верховною Радою України, та заступників (далі - заступники), які призначаються на посаду та звільняються з посади в установленому законодавством порядку. ( Абзац другий пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 280/2004 від 05.03.2004 )

9. Голова Держспоживстандарту України здійснює керівництво Комітетом і несе персональну відповідальність перед Президентом України та Кабінетом Міністрів України за виконання покладених на Комітет завдань, розподіляє обов'язки між своїми заступниками, визначає ступінь їх відповідальності, а також ступінь відповідальності керівників підрозділів Комітету, призначає на посади та звільняє з посад працівників центрального апарату Держспоживстандарту України, в тому числі за погодженням з Кабінетом Міністрів України - керівників структурних підрозділів центрального апарату Держспоживстандарту України. ( Абзац перший пункту 9 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 280/2004 від 05.03.2004 )

Голова Держспоживстандарту України за посадою є головним державним інспектором України, а його заступники - заступниками головного державного інспектора України з державного нагляду за якістю продукції, додержанням стандартів, норм і правил та державного метрологічного нагляду. ( Абзац другий пункту 9 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 18/2005 від 10.01.2005 )

10. Держспоживстандарт України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку свої територіальні органи.

11. Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Держспоживстандарту України, обговорення найважливіших напрямів його діяльності в Комітеті утворюється колегія у складі Голови (голова колегії), заступників Голови за посадою, а також інших керівних працівників Держспоживстандарту України.

У разі потреби до складу колегії Держспоживстандарту України можуть входити в установленому порядку інші особи. ( Абзац другий пункту 11 в редакції Указу Президента N 280/2004 від 05.03.2004 )

Члени колегії затверджуються та увільняються від виконання обов'язків Кабінетом Міністрів України за поданням Голови Держспоживстандарту України.

Рішення колегії проводяться в життя наказами Держспоживстандарту України.

12. Для розгляду наукових рекомендацій та інших пропозицій щодо основних напрямів діяльності Комітету, обговорення найважливіших проблем та інших питань у Держспоживстандарті України можуть утворюватися науково-технічна рада, інші дорадчі та консультативні органи.

Склад цих органів і положення про них затверджує Голова Держспоживстандарту України.

13. У складі Держспоживстандарту України Кабінетом Міністрів України можуть бути утворені урядові органи державного управління (департаменти, служби, інспекції).

14. Гранична чисельність працівників Держспоживстандарту України затверджується Кабінетом Міністрів України.

Структуру центрального апарату Держспоживстандарту України затверджує Голова за погодженням з Кабінетом Міністрів України. ( Абзац другий пункту 14 в редакції Указу Президента N 280/2004 від 05.03.2004 )

Штатний розпис і кошторис видатків Держспоживстандарту України затверджує Голова за погодженням з Міністерством фінансів України.

Положення про структурні підрозділи центрального апарату Держспоживстандарту України затверджує Голова. ( Пункт 14 доповнено абзацом згідно з Указом Президента N 280/2004 від 05.03.2004 )

15. Держспоживстандарт України є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства України, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням. ( Пункт 15 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 280/2004 від 05.03.2004 )

Глава Адміністрації Президента України В.МЕДВЕДЧУК