КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 7 вересня 2002 р. N 1328
Київ

Про затвердження Програми розбудови
державної системи використання повітряного
простору України на 2002-2006 роки

З метою прискорення інтеграції державної системи використання повітряного простору України до відповідних систем держав - членів Європейської конференції цивільної авіації Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Програму розбудови державної системи використання повітряного простору України на 2002-2006 роки, що додається.

2. Координацію роботи, пов'язаної з виконанням Програми, затвердженої цією постановою, покласти на Міністерство транспорту.

Прем'єр-міністр України А.КІНАХ

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 7 вересня 2002 р. N 1328

Програма
розбудови державної системи використання
повітряного простору України на 2002-2006 роки

Ця Програма розроблена на виконання Указів Президента України від 18 жовтня 2000 р. N 1143 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 27 вересня 2000 року "Про стан авіаційного транспорту та авіаційної промисловості України", від 29 вересня 2000 р. N 1097 "Про Державну програму реалізації Договору з відкритого неба", від 15 січня 1998 р. N 17 "Про невідкладні заходи щодо забезпечення безпеки авіації України", від 11 червня 1998 р. N 615 "Про затвердження Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу", Концепції розвитку цивільної авіації України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1996 р. N 1587 "Про серйозні недоліки та невідкладні заходи щодо поліпшення діяльності цивільної авіації", та постанови Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2001 р. N 1682 "Про заходи щодо удосконалення вітчизняної аеронавігаційної системи" (Офіційний вісник України, 2001 р., N 51, ст. 2290).

До складу державної системи використання повітряного простору України входять органи виконавчої влади, які забезпечують реалізацію державної політики у сфері використання повітряного простору України, організації та підприємства, на які покладено функції щодо організації повітряного руху, радіотехнічного, аеронавігаційного та метеорологічного забезпечення авіації, підготовки та публікації нормативних документів з питань аеронавігації, а також підготовки фахівців у сфері використання повітряного простору та їх медичної сертифікації.

1. Мета і завдання Програми

Метою Програми є реалізація державної політики щодо розбудови державної системи використання повітряного простору України, підвищення рівня безпеки повітряного руху, розвитку економіки, зміцнення суверенітету держави та приведення законодавства України у відповідність із законодавством Європейського Союзу.

Головними завданнями Програми є:

створення умов для забезпечення безпечного і ефективного обслуговування повітряного руху (далі - ОПР) цивільних та державних повітряних суден;

забезпечення приведення нормативно-правових актів з питань використання повітряного простору України у відповідність із стандартами та рекомендованою практикою Міжнародної організації цивільної авіації (далі ІКАО) і міжнародно-правовими актами, якими регулюється діяльність Європейської організації безпеки аеронавігації (далі - Євроконтроль);

організація гнучкого використання повітряного простору в інтересах його користувачів відповідно до програм Євроконтролю для країн - членів Європейської конференції цивільної авіації (далі - ЄКЦА);

розроблення та впровадження нормативно-правових актів щодо розбудови та функціонування Об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України (далі - ОЦВС);

створення системи організації повітряного руху з урахуванням концепції систем зв'язку, навігації, спостереження, організації повітряного руху (далі - CNS/АТМ);

впровадження уніфікованих кваліфікаційних вимог до персоналу ОЦВС;

гармонізація та інтеграція системи організації повітряного руху України до Європейської системи організації повітряного руху згідно з Європейською програмою організації повітряного руху.

2. Характеристика сучасного стану
державної системи використання
повітряного простору України

Організація та порядок використання
повітряного простору

Організація та порядок використання повітряного простору визначається Повітряним кодексом України ( 3167-12 ) та Положенням про використання повітряного простору України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 р. N 401 (Офіційний вісник України, 2002 р., N 14, ст. 727).

У даний час в Україні існує п'ять районів польотної інформації (далі РПІ), які охоплюють всю структуру повітряного простору, що підлягає обслуговуванню, - Київський, Львівський, Одеський, Сімферопольський і Харківський.

Класифікація повітряного простору проводиться відповідно до стандартів та рекомендованої практики ІКАО, а також стратегії Євроконтролю щодо організації повітряного руху.

Організація диспетчерських зон, вузлових районів аеродромів потребує доопрацювання з метою приведення у відповідність із стандартами та рекомендованою практикою ІКАО.

Стандартні маршрути та процедури виконання польотів потребують доопрацювання з метою приведення у відповідність з процедурами аеронавігаційного обслуговування ІКАО.

Мережа маршрутів ОПР відповідає поточним потребам повітряного руху. Однак частина маршрутів у східному регіоні не використовується через відсутність їх продовження у повітряному просторі Російської Федерації.

Пропускна спроможність системи ОПР у цілому задовольняє потреби користувачів повітряного простору. Зростанню пропускної спроможності системи ОПР сприяло впровадження у 1999 році мережі маршрутів зональної навігації та введення в експлуатацію автоматизованих систем керування повітряним рухом у районних диспетчерських центрах ОПР (далі - РДЦ).

Організація повітряного руху здійснюється згідно з вимогами Повітряного кодексу України ( 3167-12 ), Положення про використання повітряного простору України, відповідних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів України. Документи колишнього СРСР використовуються в частині, що не суперечить законодавству України.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 1999 р. N 1281 "Про створення об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України" (Офіційний вісник України, 1999 р., N 29, ст. 1484) створено об'єднану цивільно-військову систему організації повітряного руху України.

Обслуговування повітряного руху в районах польотної інформації, диспетчерських районах, диспетчерських зонах, у районах аеродромів цивільної авіації, на маршрутах ОПР здійснюється Украерорухом та відповідними підрозділами об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху, створеними на базі Украероруху. Перелік аеродромів цивільної авіації, де обслуговування повітряного руху здійснюється Украерорухом, включається до Збірника аеронавігаційної інформації.

Керування повітряним рухом поза встановленими маршрутами ОПР здійснюється відповідними підрозділами об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху.

Керування повітряним рухом на аеродромах, що належать відповідним державним органам, підприємствам, установам та організаціям, у зонах виконання спеціальних польотів, у тимчасово зарезервованому повітряному просторі здійснюється відомчими органами керування повітряним рухом.

Радіотехнічне забезпечення

Основними засобами спостереження на базі первинних радіолокаційних станцій (далі - РЛС) є оглядові радіолокатори.

Радіолокатори 1РЛ139-2 та ТРЛК-10 використовуються як трасові РЛС. У більшості випадків термін служби радіолокаторів 1РЛ139-2 перевищує відповідні середні терміни експлуатації. Радіолокаційні комплекси ТРЛК-10 мають перевагу в тактико-технічних характеристиках порівняно з 1РЛ139-2. Після введення в експлуатацію всіх радіолокаційних позицій ТРЛК-10 стануть основою системи спостереження.

Радіолокатори ДРЛ-7CM, ДРЛ-7СК, Иртыш, Экран-85, ATCR-44К використовуються як аеродромні РЛС. Перші три типи радіолокаторів є морально застарілими - термін їх експлуатації становить від 10 до 15 років.

Для забезпечення ОПР використовуються автономні (Корень-АС) та вмонтовані вторинні радіолокатори (Корень-С, вторинний канал ДРЛ-7CM). Переважна більшість радіолокаторів морально застарілі. Близько 70 відсотків районів аеродромів не забезпечені РЛС, які можуть працювати в режимі вторинного радіолокатора.

На ешелонах 6100 метрів і вище забезпечується подвійне вторинне радіолокаційне покриття переважної більшості повітряного простору засобами вторинної локації ТРЛК-10 та автономних радіолокаторів Корень-АС; частина повітряного простору південного сходу України до ешелону 3050 метрів такого покриття не має.

Усі радіолокаційні позиції мають екстрактори радіолокаційної інформації і передають на автоматизовану систему керування повітряним рухом цифрову інформацію за протоколом, наближеним до протоколу обміну радіолокаційними даними (ASTERIX) виділеними каналами зв'язку.

Диспетчерські пункти (сектори) безпосереднього керування повітряним рухом забезпечені радіоприймачами та радіопередавачами. На кожній з частот працюють основний та резервний комплекти радіопередавачів і радіоприймачів.

Для забезпечення ОПР використовується приймально-передавальне обладнання діапазону дуже високих частот (далі - ДВЧ) із мережею частот 25 кГц.

Покриття зв'язковим полем ДВЧ забезпечується для всіх маршрутів ОПР, диспетчерських районів та диспетчерських зон.

Для забезпечення зв'язку Сімферопольського і Одеського РДЦ із суміжними РДЦ Румунії, Болгарії та Туреччини використовуються наземні термінали супутникового зв'язку (VSAT).

Діє мережа авіаційного фіксованого електрозв'язку (AFTN), яка побудована за формою "зірки".

Основним елементом наземної навігаційної інфраструктури України є радіомаяк NDB або привідна радіостанція.

В Україні встановлені та експлуатуються такі радіомаяки:

азимутально/далекомірні (VOK/DME) - в аеропортах Бориспіль, Івано-Франківськ, Сімферополь, Одеса, Дніпропетровськ, Харків, Донецьк, Львів;

DME - в аеропортах Вінниця, Маріуполь, Кривий Ріг, Керч та на радіолокаційній позиції Бахмач.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1999 р. N 2359 "Про впровадження на території України Світової геодезичної системи координат WGS-84" впроваджується система координат WGS-84.

Автоматизовані системи керування повітряним рухом в аеропортах Бориспіль, Львів, Сімферополь, Харків, Одеса забезпечують мультирадарну обробку радіолокаційної інформації. У цих системах реалізуються такі функції:

мультирадарна обробка;

автоматична кореляція ТРЕК/ПЛАН;

автоматичне призначення та управління кодами вторинної радіолокації, включаючи режим керування повітряним рухом (далі - КПР);

обробка маршрутної частини плану польоту;

внутрішня координація передачі керування між секторами ОПР;

підтримка координації між цивільними та військовими секторами ОПР за допомогою автоматичної передачі радіолокаційної та польотної інформації на робочі місця військових секторів КПР;

відображення даних повітряного руху та польотних даних (електронні рядки).

Метеорологічне забезпечення

Метеорологічне забезпечення цивільної авіації в Україні здійснюється аеродромними метеорологічними органами Державної гідрометеорологічної служби Мінекоресурсів - Українським авіаметеорологічним центром та авіаметеорологічними станціями, цивільними, відомчими метеорологічними органами авіапідприємств і авіакомпаній, а також під час польотів повітряних суден цивільної авіації на державних аеродромах - відповідними відомчими підрозділами метеослужби згідно з нормативними вимогами до метеозабезпечення цивільної авіації.

Метеорологічне забезпечення польотів державних повітряних суден здійснюється відповідними відомчими підрозділами на основі відомчих нормативних документів.

Взаємодія з питань організації та метеорологічного забезпечення авіації здійснюється в рамках Генеральної угоди, укладеної 27 квітня 1994 р. між Департаментом авіаційного транспорту, Комітетом з використання повітряного простору, Держкомгідрометом та гідрометеорологічною службою Збройних Сил України.

Метеорологічне забезпечення органів ОПР Украероруху здійснюється відповідно до Угоди про принципи взаємодії та взаємні зобов'язання щодо вирішення питань, пов'язаних з метеорологічним забезпеченням органів ОПР, укладеної між Украерорухом та Держгідрометом 15 березня 2002 року.

Основним нормативним документом, який визначає організацію та порядок метеорологічного забезпечення цивільної авіації в Україні, є "Наставление по метеорологическому обеспечению гражданской авиации СССР (НМО ГА-90)".

Система метеорологічного забезпечення цивільної авіації в Україні потребує вдосконалення згідно з вимогами і рекомендаціями ІКАО у частині, що стосується метеорологічного обслуговування органів ОПР, обміну оперативною метеорологічною інформацією та технічного переоснащення аеродромних метеорологічних органів.

Забезпечення аеронавігаційною інформацією

З метою забезпечення польотів аеронавігаційною інформацією у складі об'єднаної цивільно-військової системи ОПР України створено Службу аеронавігаційної інформації, яка видає, супроводжує та розповсюджує елементи інтегрованого пакета аеронавігаційної інформації (Збірник аеронавігаційної інформації України, маршрутні карти у форматі ІКАО, циркуляри аеронавігаційної інформації та сповіщення для персоналу, пов'язаного з виконанням польотів).

Аеронавігаційно-інформаційне обслуговування авіації Збройних Сил України здійснюється Службою аеронавігаційної інформації Військово-Повітряних Сил України на підставі відомчих нормативних документів. Організовано оперативний обмін аеронавігаційною інформацією.

Авіаційна безпека

Порядок забезпечення авіаційної безпеки визначається Повітряним кодексом України ( 3167-12 ), Положенням про використання повітряного простору України ( 401-2002 ), стандартами та рекомендованою практикою ІКАО.

Авіаційну безпеку спрямовано на забезпечення контрольно-пропускного режиму, охорони об'єктів, захисту технічних засобів та інформаційних мереж від актів незаконного втручання, а також інших заходів, необхідних для безпечного функціонування державної системи використання повітряного простору України.

3. Фінансування Програми

Фінансування Програми передбачається здійснити за рахунок власних коштів Украероруху та залучених коштів.

Джерелом власних коштів є прибуток, який залишається у розпорядженні Украероруху після сплати обов'язкових платежів до бюджету.

Реалізація основних завдань та заходів Програми не передбачає використання коштів державного бюджету.

Досягнуто домовленість з Європейським банком реконструкції та розвитку щодо фінансування частини заходів Програми (Закон України від 13 травня 1999 р. "Про ратифікацію Гарантійної угоди (Проект модернізації системи аеронавігаційного обслуговування) між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку" ( 649-14 ) (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 22-23, ст. 204).

4. Механізм управління і контролю за ходом
виконання Програми

Мінтранс як уповноважений центральний орган виконавчої влади здійснює управління і контроль за ходом виконання Програми через Укравіатранс за участю інших центральних органів виконавчої влади, відповідальних за виконання програмних заходів.

Украерорух забезпечує безпосереднє виконання Програми.

5. Завдання та заходи програми

Примітки:

* - організаційні заходи, що здійснюються силами фахівців Украероруху і додаткового фінансування не потребують;

** - фінансування здійснюється користувачами відповідно до пунктів 24 і 57 Положення про використання повітряного простору України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 р. N 401;

*** - фінансування здійснюється за рахунок коштів Украероруху, які виплачуються Держгідромету відповідно до статті 4 "Придбання метеообладнання на заміну зношених основних фондів" Угоди між Украерорухом та Держгідрометом.