Документ втратив чиннiсть!

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 13 травня 1994 р. N 309
Київ

( Постанову відмінено згідно Постанови КМ
N 237 від 21.02.96 )

Питання Постійної урядової комісії з
питань техногенно-екологічної безпеки
і надзвичайних ситуацій

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Положення про Постійну урядову комісію з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій, що додається.

2. Ввести додатково до складу Постійної урядової комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій, утвореної згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1993 р. N 617, голів Державного комітету по нафті і газу, Державного комітету по геології і використанню надр, Державного комітету з питань науки і технологій, Української асоціації рятувальників (за згодою), Державного науково-виробничого центру страхового фонду документації, а також першого заступника Міністра у справах національностей та міграції.

3. Покласти на Постійну урядову комісію з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій виконання функцій щодо участі України в проведенні Міжнародного десятиріччя ООН по зменшенню небезпеки стихійного лиха.

Установити, що функції робочого органу Комісії з питань участі України у проведенні зазначеного Міжнародного десятиріччя виконує відділ Кабінету Міністрів України з питань техногенної безпеки та цивільного захисту населення.

4. Міністерству охорони навколишнього природного середовища і Штабу Цивільної оборони в тримісячний термін подати Кабінетові Міністрів України пропозиції про утворення Національного центру прогнозування техногенно-екологічної безпеки.

5. Урядові Криму, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям привести положення про комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій у відповідність з Положенням про Постійну урядову комісію з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій.

Виконуючий обов'язки Прем'єр-міністра України Ю.ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ

Міністр Кабінету Міністрів України I.ДОЦЕНКО

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 13 травня 1994 р. N 309

Положення
про Постійну урядову комісію
з питань техногенно-екологічної
безпеки і надзвичайних ситуацій

1. Постійна урядова комісія з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій (далі - Комісія) є постійно діючим органом, що проводить роботу, пов'язану з координацією діяльності центральних та місцевих органів державної виконавчої влади з питань запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного походження, підвищення готовності сил і засобів до захисту населення у надзвичайних ситуаціях та ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійного лиха.

2. Комісія у своїй діяльності керується Конституцією ( 888-09 ) і законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням. Комісія здійснює свою діяльність під безпосереднім керівництвом Кабінету Міністрів України.

3. Основними завданнями Комісії є:

координація робіт, пов'язаних з розробленням контрольно-профілактичних заходів щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного і природно-техногенного походження, зменшення матеріальних збитків внаслідок виникнення надзвичайних ситуацій та раціонального використання коштів, спрямованих на ліквідацію їх наслідків;

забезпечення виконання центральними та місцевими органами державної виконавчої влади робіт, пов'язаних з подоланням та ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій регіонального і глобального масштабів.

(Постанова втратила чинність на підстві Постанови КМ N 237 від 21.02.96)

4. Комісія відповідно до покладених на неї завдань:

у звичайних умовах:

організує розроблення заходів щодо вдосконалення правового регулювання питань запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, промислової і екологічної безпеки, готує відповідні пропозиції про визначення прав і обов'язків у цій сфері місцевих органів державної виконавчої влади та підприємств;

координує роботи, пов'язані з розробленням на основі сучасних методологічних і соціально-економічних концепцій державної системи контрольно-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, підвищення надійності потенційно небезпечних виробництв, зменшення втрат і збитків внаслідок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природно-техногенного походження;

координує діяльність центральних та місцевих органів державної виконавчої влади з питань розроблення та реалізації програм забезпечення безпеки населення, впровадження безпечних технологій, надійності та стійкості технічних і технологічних систем, транспортних засобів і промислових об'єктів, охорони навколишнього природного середовища. Вживає заходів до забезпечення контролю за реалізацією вимог техногенно-екологічної безпеки у господарській діяльності, а також врахування їх під час розроблення і реалізації відповідних державних та регіональних програм;

розглядає питання про створення державних підприємств, що використовують складні та небезпечні технології (хімічні, радіаційні тощо), і про припинення їх діяльності;

організує проведення експертизи найважливіших проектів заходів щодо техногенно-екологічної безпеки, їх впливу на навколишнє природне середовище та людину;

вживає заходів до розвитку державної системи спостережень, вдосконалення методів спостережень і прогнозів стану навколишнього природного середовища, форм контролю за функціонуванням потенційно небезпечних об'єктів, а також впровадження комп'ютеризованих систем збирання, обробки і нагромадження інформації стосовно обліку і рангування потенційно небезпечних виробництв, технологій, об'єктів, окремих споруд, різних видів надзвичайних ситуацій, оперативного інформування органів державної виконавчої влади та оповіщення і попередження населення про виникнення надзвичайної ситуації;

оцінює за матеріалами прогнозу масштаби можливих наслідків кожного ймовірного виду надзвичайних ситуацій з урахуванням особливостей виробництва і регіону, обгрунтування потреб у силах і засобах, необхідних для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та визначення можливих збитків;

організує складання типового переліку можливих надзвичайних ситуацій по регіонах і визначення критеріїв, за якими проводиться класифікація потенційно небезпечних регіонів, областей, районів, міст, об'єктів;

забезпечує використання результатів прогнозів і наукових досліджень під час визначення чинників виникнення надзвичайних ситуацій, розроблення та затвердження проектів державних і регіональних програм з питань техногенно-екологічної безпеки;

координує розроблення і виконання науково-технічних програм щодо створення нових зразків техніки, приладів, обладнання, устаткування, механізмів і матеріалів для здійснення пошуково-рятувальних і аварійно-відбудовних робіт, систем спостереження і контролю за станом навколишнього природного середовища і потенційно небезпечних об'єктів, засобів і методів захисту населення, об'єктів, будівель, споруд і забезпечення життєдіяльності населення в екстремальних ситуаціях, визначає разом з відповідними органами державної виконавчої влади необхідні обсяги їх виробництва і запасів;

організує контроль за створенням, раціональним розташуванням, цілеспрямованим використанням і своєчасним відновленням фінансових і матеріально-технічних резервів, призначених для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

здійснює контроль за роботою комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя;

узагальнює пропозиції центральних і місцевих органів державної виконавчої влади про формування джерел надходження коштів, резервів матеріально-технічних і трудових ресурсів, встановлення порядку їх використання для проведення профілактичних заходів, спрямованих на зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій, утримання спеціальних формувань, призначених для дій у разі виникнення надзвичайних ситуацій, а також визначення розміру витрат на ліквідацію їх наслідків і допомогу потерпілим;

здійснює співробітництво з відповідними органами зарубіжних країн і міжнародними організаціями у межах зобов'язань України згідно з міжнародними договорами;

(Постанова втратила чинність на підстві Постанови КМ N 237 від 21.02.96)

у надзвичайній ситуації:

надає Урядові та Президентові України інформацію про виникнення надзвичайної ситуації регіонального і глобального масштабу, готує оперативні відомості про вжиті заходи для подолання та ліквідації її наслідків;

дає оцінку причинам виникнення надзвичайної ситуації, обставинам, що склалися внаслідок її виникнення, приймає рішення про необхідність виділення додаткової матеріально-технічної допомоги для ліквідації наслідків цієї ситуації;

залучає для виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, необхідні транспортні, будівельні, аварійно-рятувальні, медичні та інші сили і засоби, використовуючи наявні матеріально-технічні, продовольчі та інші ресурси і запаси незалежно від їх приналежності;

організує проведення експертизи щодо оцінки розмірів та масштабів заподіяної шкоди об'єктам, територіям, навколишньому природному середовищу.

5. Комісія має право:

заслуховувати керівників (представників) центральних і місцевих органів державної виконавчої влади з питань, що належать до її компетенції;

одержувати від центральних і місцевих органів державної виконавчої влади матеріали і документи, необхідні для вирішення питань, які вона розглядає;

давати доручення центральним і місцевим органам державної виконавчої влади з окремих питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій;

розглядати матеріали про причини виникнення і наслідки надзвичайних ситуацій, вносити відповідним органам пропозиції про притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності службових осіб, винних у виникненні надзвичайної ситуації.

6. Керує роботою Комісії її голова, а у разі відсутності голови - за його дорученням один з його заступників. Голова Комісії і його перший заступник призначаються Кабінетом Міністрів України.

Заступниками голови Комісії є начальник Штабу Цивільної оборони та Міністр охорони навколишнього природного середовища. До складу Комісії входять керівники (їх заступники) міністерств і відомств, інших заінтересованих організацій.

Персональний склад Комісії затверджує голова Комісії.

Перелік членів Комісії, присутність яких під час розгляду питань з окремих видів надзвичайних ситуацій обов'язкова, визначається головою Комісії. Відповідальним секретарем Комісії призначається відповідальний працівник апарату Кабінету Міністрів України.

(Постанова втратила чинність на підстві Постанови КМ N 237 від 21.02.96)

7. Робочим органом Комісії, що забезпечує підготовку і організацію виконання її рішень, є Штаб Цивільної оборони України.

8. Комісія проводить засідання в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал.

Голова Комісії забезпечує скликання та проведення планових і позачергових її засідань, здійснює контроль за виконанням прийнятих рішень.

9. Рішення Комісії приймається відкритим голосуванням більшістю голосів з числа присутніх, оформляється протоколом, який підписується головою та відповідальним секретарем Комісії і завіряється печаткою.

10. Рішення Комісії, прийняті в межах її повноважень, є обов'язковими для виконання центральними і місцевими органами державної виконавчої влади.

11. У період між засіданнями, а також у виняткових випадках у разі загрози виникнення і під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації голові Комісії надається право приймати одноосібні рішення. Прийняті таким чином рішення розглядаються на наступному плановому засіданні Комісії та оформляються відповідним протоколом.

12. У разі потреби за рішенням голови Комісії та за погодженням з місцевими органами державної виконавчої влади може утворюватися підкомісія.

Підкомісія утворюється для здійснення керівництва роботами безпосередньо у районах виникнення надзвичайної ситуації та на заключних етапах робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків надзвичайної ситуації, виходячи з її масштабу та специфіки.

Склад підкомісії визначається у кожному конкретному випадку залежно від обставин, що склалися. Головою підкомісії призначається керівник відповідного міністерства.

13. Для підготовки і виконання окремих завдань Комісії за рішенням Кабінету Міністрів України можуть тимчасово чи постійно залучатися відповідні установи та організації.

14. До роботи Комісії можуть залучатися спеціалісти різного фаху, виходячи з характеру і складності питань, що вирішуються на засіданні Комісії.

15. Комісія формує робочі групи за необхідними напрямами. До складу робочих груп можуть залучатися вчені та провідні фахівці з відповідних галузей, представники місцевих державних адміністрацій, громадських організацій, іноземні експерти.

16. Члени робочих груп Комісії можуть працювати в них на договірній основі відповідно до чинного законодавства.

17. За членами Комісії та підкомісій, які виконують доручення у робочий час, зберігається заробітна плата за основним місцем роботи.

18. Комісія має бланк із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням.