Документ втратив чиннiсть!

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 27 квітня 1994 р. N 267
м.Київ

( Постанову відмінено згідно Постанови
Кабінету Міністрів України
N 564 від 26.04.2002 )

Про затвердження Положення
про дитячий будинок сімейного типу

( Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
N 310 від 17.03.98 )

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Положення про дитячий будинок сімейного типу, що додається.

2. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Ради Міністрів УРСР від 5 жовтня 1988 р. N 318 "Про створення в республіці дитячих будинків сімейного типу" (ЗП УРСР, 1988 р., N 11, ст. 45).

Виконуючий обов'язки Прем'єр-міністра України Ю. ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ

Міністр Кабінету Міністрів України I. ДОЦЕНКО

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 27 квітня 1994 р. N 267

Положення
про дитячий будинок сімейного типу

( У тексті Положення слова "діти-сироти і діти, які
залишилися без піклування батьків" у відповідних
відмінках замінено словами "діти-сироти і діти,
позбавлені батьківського піклування" у відповідних
відмінках згідно з Постановою КМ N 310 від 17.03.98 )

1. Загальні положення

1. Дитячий будинок сімейного типу є пріоритетною формою виховання та турботи про дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. ( Абзац перший пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 310 від 17.03.98 )

Метою створення дитячого будинку сімейного типу є подальше посилення державної допомоги дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, забезпечення якнайповнішого поєднання громадських, колективних і родинних форм виховання.

2. Дитячий будинок сімейного типу - це окрема сім'я, яка створюється за бажанням подружжя або окремої особи, що не перебуває у шлюбі (далі батьки-вихователі), які беруть на виховання та спільне проживання не менш як 5 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Загальна кількість дітей у дитячому будинку сімейного типу, враховуючи рідних та прийомних, не повинна перевищувати 10 осіб. В окремих випадках за наявності сприятливих житлово-побутових умов та за бажанням батьків-вихователів у дитячому будинку сімейного типу може виховуватись більш як 10 дітей. ( Пункт 2 в редакції Постанови КМ N 310 від 17.03.98 )

3. Рішення про створення дитячого будинку сімейного типу приймається виконавчим комітетом міської, районної у місті (у разі її створення) ради або районною, районною у містах Києві та Севастополі державною адміністрацією за поданням письмового висновку відповідних місцевих органів у справах сім'ї та молоді на підставі заяви особи або осіб, які виявили бажання взяти дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, на виховання та спільне проживання у сім'ю.

На підставі рішення про створення дитячого будинку сімейного типу між батьками-вихователями та органом, який прийняв рішення про його створення, укладається Угода про передачу дитини (дітей) на виховання та спільне проживання до дитячого будинку сімейного типу, яка визначає права та обов'язки обох сторін (додаток N 1).

У разі порушення і невиконання умов Угоди кожна із сторін має право звернутися до суду.

Орган, який прийняв рішення про створення дитячого будинку сімейного типу, видає батькам-вихователям посвідчення встановленого зразка за формою згідно з додатком N 2. ( Пункт 3 в редакції Постанови КМ N 310 від 17.03.98 )

4. При винесенні в установленому порядку рішення про організацію дитячого будинку сімейного типу особам, які призначені батьками-вихователями, для спільного проживання з дітьми, переданими їм на виховання, надається поза чергою індивідуальний жилий будинок або багатокімнатна квартира, виходячи із санітарних норм на кожного члена сім'ї в даній місцевості. Надане в користування жиле приміщення має бути обладнане необхідними меблями, побутовою технікою та іншими предметами довгострокового вжитку, перелік яких визначається органом, який приймає рішення про створення дитячого будинку сімейного типу. ( Абзац перший пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 310 від 17.03.98 )

Користування наданим жилим приміщенням здійснюється в порядку, встановленому законодавством для користування службовими жилими приміщеннями.

5. У разі зменшення кількості дітей в дитячому будинку сімейного типу внаслідок вибуття їх за віком або з інших причин місцеві органи у справах сім'ї та молоді за бажанням батьків-вихователів поповнюють дитячі будинки сімейного типу новими вихованцями. У разі зменшення їх кількості до 4, 3 осіб і неможливості поповнення з поважних причин (хвороба батьків-вихователів, досягнення ними пенсійного віку тощо) статус дитячого будинку сімейного типу зберігається, а у разі зменшення кількості вихованців до 2 осіб питання про подальший статус дитячого будинку сімейного типу вирішується органом, який прийняв рішення про його створення. ( Пункт 5 в редакції Постанови КМ N 310 від 17.03.98 )

6. Ліквідація дитячого будинку сімейного типу проводиться органом, за рішенням якого він створений, а у разі спору - за рішенням суду. ( Пункт 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 310 від 17.03.98)

7. Органи у справах сім'ї та молоді надають дитячому будинку сімейного типу належну допомогу та здійснюють нагляд за умовами життя і виховання дітей. ( Пункт 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 310 від 17.03.98 )

8. Органи освіти надають дитячому будинку сімейного типу методичну допомогу у вихованні дітей, проведенні семінарів, консультацій для батьків-вихователів з психолого-педагогічних та інших питань.

9. Органи охорони здоров'я закріплюють за дитячим будинком сімейного типу лікаря, надають необхідну допомогу батькам-вихователям у складанні режиму дня, здійсненні раціонального харчування, проведенні оздоровчих заходів, профілактичної роботи.

10. На вихованців дитячого будинку сімейного типу поширюються пільги, установлені чинним законодавством для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

II. Влаштування дітей до дитячого будинку сімейного
типу, їх правовий статус

11. Рішення про направлення дитини до дитячого будинку сімейного типу приймається виконавчим комітетом міської, районної у місті (у разі її створення) ради або районною, районною у містах Києві та Севастополі державною адміністрацією за поданням місцевих органів у справах сім'ї та молоді на підставі письмової заяви, підписаної кожним з батьків-вихователів. ( Абзац перший пункту 11 в редакції Постанови КМ N 310 від 17.03.98 )

Направлення до дитячого будинку сімейного типу дітей, які досягли десятирічного віку, проводиться тільки за їхньою згодою.

12. При влаштуванні дитини до дитячого будинку сімейного типу органи опіки і піклування керуються передусім інтересами дитини, педагогічною доцільністю та юридичним обгрунтуванням.

13. До дитячого будинку сімейного типу направляються діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування:

діти, батьків яких позбавлено батьківських прав;

діти, батьків яких визнано у встановленому порядку недієздатними;

діти, батьків яких засуджено до позбавлення волі; діти, батьків яких визнано у встановленому порядку безвісно відсутніми;

діти, відібрані у батьків за рішенням суду.

14. До дитячого будинку сімейного типу переважно направляються:

діти раннього віку; діти, відносно яких не вирішено питання їх влаштування; діти з ослабленим здоров'ям; діти, які виховуються в дитячих інтернатних закладах, розташованих в місцевостях з несприятливими кліматичними та екологічними умовами;

діти, які перебувають між собою у родинних стосунках, за винятком випадків, коли за медичними показниками або з інших причин вони не можуть виховуватися разом.

15. За бажанням батьків-вихователів до дитячого будинку сімейного типу можуть бути направлені на виховання хворі діти.

Не рекомендується направляти до дитячого будинку сімейного типу дітей з глибокими органічними ураженнями нервової системи, важкими вродженими вадами розвитку, що не піддаються медичній корекції.

16. На кожну дитину, направлену до дитячого будинку сімейного типу, органи опіки і піклування, адміністрації дитячих інтернатних закладів, приймальників-розподільників зобов'язані подати такі документи:

свідоцтво про народження;

медичну довідку про стан здоров'я або витяг з історії розвитку дитини чи історії новонародженого; довідку про стан здоров'я матері під час пологів (у разі направлення дитини з пологового будинку);

документ про освіту;

документи про батьків або осіб, які їх замінюють (копія свідоцтва про смерть, вирок або рішення суду, довідка про хворобу, розшук батьків та інші документи, що підтверджують відсутність батьків або неможливість виховання ними своїх дітей);

довідку про наявність та місцезнаходження братів і сестер чи інших близьких родичів дитини;

опис належного дитині майна та відомості про осіб, які відповідають за його збереження;

документи про наявність та закріплення жилої площі за неповнолітніми;

пенсійну книжку на дітей, які одержують пенсію, копію ухвали суду про стягнення аліментів, документи, що підтверджують право на допомогу.

Зазначені документи передаються безпосередньо батькам-вихователям не пізніш як у двотижневий термін після влаштування дитини в сім'ю. В разі відсутності окремих з наведених документів на дітей, які вже перебувають у дитячих будинках сімейного типу, органи опіки і піклування, адміністрації дитячих інтернатних закладів, приймальників-розподільників зобов'язані вжити відповідних заходів і надати їх батькам-вихователям протягом шести місяців. Вони несуть також відповідальність за достовірність поданих відомостей.

17. Дитячий будинок сімейного типу комплектується дітьми поступово, але не більш як протягом одного року від дня відкриття, під контролем та з допомогою органів опіки і піклування.

18. У разі влаштування дітей до дитячого будинку сімейного типу за ними зберігається право на жилу площу, яку вони мали раніше, та їхнє майно. Органи опіки і піклування за місцезнаходженням майна забезпечують його збереження.

19. Діти, які не мали житла до влаштування їх до дитячого будинку сімейного типу, після припинення перебування в ньому, навчання у професійно-технічному, вищому навчальному закладі, а також молодь зазначеної категорії після проходження строкової служби в Збройних Силах України забезпечуються позачергово впорядкованим житлом. ( Абзац перший пункту 19 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 310 від 17.03.98 )

Вихованці дитячих будинків сімейного типу, які досягли 18 років, до вирішення питання про забезпечення їх житлом за згодою батьків-вихователів продовжують проживати на жилій площі дитячого будинку сімейного типу. При цьому кошти на їх утримання батькам-вихователям не виділяються. ( Пункт 19 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 310 від 17.03.98 )

20. За дітьми, які виховуються у дитячому будинку сімейного типу, зберігаються раніше призначені аліменти, пенсії, допомога, які перераховуються на особисті рахунки, відкриті на їх ім'я.

21. Дитина, яка виховується в дитячому будинку сімейного типу, має право підтримувати контакти з рідними батьками та іншими родичами, якщо це не суперечить інтересам дитини, її нормальному розвитку і вихованню. Форми такого спілкування визначають органи опіки і піклування в кожному конкретному випадку окремо.

22. Вихованцям дитячого будинку сімейного типу видається єдиний квиток, який дає право на безплатне відвідування кінотеатрів, виставок, музеїв, спортивних споруд, безплатний проїзд у громадському міському (приміському) транспорті (крім таксі).

23. Діти, які виховуються у дитячому будинку сімейного типу, звільняються від плати за відвідування дошкільних та навчання у загальноосвітніх навчальних закладах державної та комунальної форм власності. ( Пункт 23 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 310 від 17.03.98 )

24. Неповнолітні вихованці дитячого будинку сімейного типу перебувають на повному державному утриманні. При вступі на навчання до професійно-технічних, вищих навчальних закладів, працевлаштуванні їм надається матеріальна допомога у порядку і розмірах, встановлених чинним законодавством. ( Пункт 24 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 310 від 17.03.98 )

25. У разі ліквідації дитячого будинку сімейного типу або неможливості проживання дитини в ньому через об'єктивні причини питання подальшого визначення місця її проживання розглядається органом, який прийняв рішення про направлення дитини до дитячого будинку сімейного типу.

У разі відсторонення або відмови батьків-вихователів від виконання своїх обов'язків діти можуть бути залишені за їхньою згодою проживати у приміщенні дитячого будинку сімейного типу, а орган, який прийняв рішення про його створення, призначає їм нових батьків-вихователів або опікунів. При цьому переважне право на призначення батьками-вихователями мають повнолітні особи, вихованці цього дитячого будинку сімейного типу. ( Пункт 25 доповнений абзацом згідно з Постановою КМ N 310 від 17.03.98 )

III. Батьки-вихователі, їхні права та обов'язки

26. Батьками-вихователями можуть бути повнолітні особи, за винятком:

осіб, визнаних у встановленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними;

осіб, позбавлених батьківських прав;

осіб, інтереси яких суперечать інтересам дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування;

осіб, звільнених від обов'язків опікунів (піклувальників) за неналежне виконання покладених на них обов'язків;

колишніх усиновителів, якщо усиновлення було скасовано внаслідок неналежного виконання усиновителями своїх обов'язків;

осіб, які за станом здоров'я не можуть виконувати обов'язки щодо виховання дітей, а також осіб пенсійного віку на час прийняття рішення про створення дитячого будинку сімейного типу. ( Пункт 26 в редакції Постанови КМ N 310 від 17.03.98 )

27. Кандидатури батьків-вихователів визначає комісія з відбору батьків-вихователів, до складу якої входять психолог, юрист, педагог, лікар. Претенденти на батьків-вихователів обов'язково проходять поглиблений медичний огляд.

Кандидатури батьків-вихователів затверджуються рішенням виконавчого комітету міської, районної у місті (у разі її створення) ради або районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації. ( Абзац другий пункту 27 в редакції Постанови КМ N 310 від 17.03.98 )

Батьки-вихователі можуть пройти стажування у навчальних закладах для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. ( Абзац третій пункту 27 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 310 від 17.03.98 )

28. Батьки-вихователі зобов'язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров'я, духовний, моральний та фізичний розвиток, навчання, підготовку до праці.

Батьки-вихователі виконують свої обов'язки щодо дітей до 18-річного віку, в тому числі і в разі окремого проживання дитини.

29. Батьки-вихователі є законними представниками вихованців і захисниками їх прав та інтересів у всіх установах та організаціях, включаючи судові, без спеціальних на те повноважень.

Батьки-вихователі можуть використовувати надані права всупереч інтересам дітей.

30. Батьки-вихователі можуть усиновити (удочерити) дитину з дитячого будинку сімейного типу відповідно до чинного законодавства.

31. Батьки-вихователі не вправі перешкоджати спілкуванню дитини з її батьками та поверненню дитини до батьків у разі поновлення їх у батьківських правах, звільнення з місць позбавлення волі та в інших випадках, якщо це не суперечить інтересам дитини.

У разі коли батьки чи родичі дитини протягом шести місяців не виявили інтересу до її долі, батьки-вихователі мають право звернутися до органів опіки і піклування з пропозицією розглянути питання про доцільність подальших зустрічей таких батьків чи родичів з дітьми.

32. У разі неналежного виконання батьками-вихователями своїх обов'язків, несприятливої для вихованців зміни сімейно-побутових умов батьки-вихователі за поданням місцевих органів у справах сім'ї та молоді відсторонюються органами опіки і піклування від виховання дітей, а діти влаштовуються до інших дитячих будинків сімейного типу, до закладів для дітей сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, або залишаються в цьому дитячому будинку сімейного типу відповідно до абзацу другого пункту 25 цього Положення. ( Пункт 32 в редакції Постанови КМ N 310 від 17.03.98 )

33. Період, протягом якого батьки-вихователі були зайняті у дитячому будинку сімейного типу вихованням дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, зараховується до їх загального і безперервного трудового стажу та стажу роботи за спеціальністю.

34. У разі ліквідації дитячого будинку сімейного типу батьки-вихователі повинні звільнити надане їм жиле приміщення, а у разі відмови - підлягають виселенню з наданням їм іншого благоустроєного жилого приміщення. При усуненні батьків-вихователів від подальшого виховання дітей вони можуть бути виселені із займаного ними приміщення з наданням іншого жилого приміщення.

IV. Матеріальне забезпечення дитячого будинку
сімейного типу

35. Дитячому будинку сімейного типу щомісячно виділяються кошти на харчування дітей, виходячи з натуральних норм, та на придбання для них одягу, взуття, м'якого інвентаря, предметів господарського вжитку, особистої гігієни, іграшок, книжок, інвентаря, обладнання, на культурно-масову роботу, медичне обслуговування за нормами для вихованців навчальних закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, затвердженими Міносвіти за погодженням з Мінфіном. ( Абзац перший пункту 35 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 310 від 17.03.98 )

Для господарського обслуговування приміщень, опалення, освітлення, капітального та поточного ремонту житла, оплати побутових послуг і зв'язку дитячому будинку сімейного типу виділяються кошти за нормами й тарифами, що діють у даній місцевості пропорційно кількості дітей, взятих на виховання та спільне проживання. ( Абзац другий пункту 35 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 310 від 17.03.98 )

Порядок виплати вказаних коштів визначається угодою, що укладається між батьками-вихователями та органом, що приймає рішення про створення дитячого будинку сімейного типу.

36. Місцеві органи виконавчої влади за участю громадських організацій, професійних спілок щорічно організовують оздоровлення дітей у дитячих оздоровчих закладах. Дітям, які потребують санаторно-курортного лікування, першочергово виділяються путівки до санаторно-курортних закладів.

Батькам-вихователям можуть надаватися пільгові путівки для відпочинку разом з дітьми. ( Пункт 36 в редакції Постанови КМ N 310 від 17.03.98 )

37. Батькам-вихователям дитячого будинку сімейного типу, які не перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами і організаціями, виплачується грошове утримання, розмір якого визначається відповідно до чинного законодавства. На період комплектування дитячого будинку сімейного типу та у разі збереження статусу дитячого будинку сімейного типу в результаті зменшення кількості дітей в ньому через вибуття їх за віком або з інших причин батькам-вихователям виплачується грошове утримання у розмірі, який не менше передбаченого за виховання п'яти дітей-сиріт.

За виховання дітей, які мають вади розумового або фізичного розвитку, грошове утримання збільшується відповідно до чинного законодавства.

38. За бажанням батьків-вихователів придбання продуктів харчування, меблів, господарських товарів, м'якого інвентаря, одягу, предметів особистої гігієни, іграшок для дитячого будинку сімейного типу може здійснюватися ними відповідно до вказівок виконавчого комітету ради або місцевої державної адміністрації через організації торгівлі (незалежно від підпорядкованості) або заклади освіти. ( Пункт 38 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 310 від 17.03.98 )

39. Дитячому будинку сімейного типу, виходячи з місцевих умов, надається близько розташована земельна ділянка для саду, городу, літнього відпочинку, а також автотранспорт. Виконавчі комітети міських, районних у містах (у разі їх створення) рад або районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації надають дитячим будинкам сімейного типу допомогу в спорудженні дачних будинків на виділених ділянках. ( Пункт 39 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 310 від 17.03.98 )

40. Контроль за належним використанням коштів та матеріальних цінностей у дитячому будинку сімейного типу здійснюється фінансовими органами.

Заощаджені протягом року кошти вилученню не підлягають і використовуються наступного року на потреби та запити дітей.

41. Питання матеріального, житлового, фінансового та іншого забезпечення дитячого будинку сімейного типу, не обумовлені цим Положенням, розглядаються і вирішуються відповідно виконавчим комітетом Ради народних депутатів або місцевою державною адміністрацією.

42. Дитячим будинкам сімейного типу може надаватися матеріальна, фінансова та інша благодійна допомога підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності, громадськими організаціями, фізичними особами, благодійними фондами. ( Положення доповнене пунктом 42 згідно з Постановою КМ N 310 від 17.03.98 )

Додаток N 1
до Положення про дитячий
будинок сімейного типу

Угода
про передачу дитини (дітей) на виховання
та спільне проживання до дитячого будинку
сімейного типу

______________________________________________________________________________________________________________________

(повне найменування органу, який прийняв рішення про створення
дитячого будинку сімейного типу відповідно до статті 129 Кодексу
про шлюб та сім'ю України)

в особі_________________________________________________________________________________

(посада, прізвище, ім'я, по батькові)

і громадяни _____________________________________________________________________________

(прізвище, ім'я, по батькові)

________________________________________________________________________________________

які проживають ___________________________________________________________________________________________

(адреса)

_________________________________________________________________________________________

уклали цю Угоду про те, що

_________________________________________________________________________________________

(повне найменування органу, який прийняв рішення про створення
дитячого будинку сімейного типу)

передає, а батьки-вихователі ________________________________________________________________

(прізвище, ім'я, по батькові)

_________________________________________________________________________________________

приймають на виховання до дитячого будинку сімейного типу дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування

_________________________________________________________________________________________

(прізвище, ім"я, по батькові, N, серія свідоцтва про народження,

_________________________________________________________________________________________

коли і ким видане)

1. Батьки-вихователі беруть на себе зобов'язання:

1. Створювати належні умови для всебічного розвитку дітей, одержання ними освіти.

2. Піклуватися про їх здоров'я, фізичний, психічний, духовний та моральний розвиток, навчання, готувати їх до праці.

3. Захищати права та інтереси дітей.

4. Забезпечувати систематичний огляд дітей лікарями-спеціалістами та виконувати їх рекомендації.

5. Забезпечувати одержання освіти у встановлених законом доступних для дітей формах. Стежити за навчанням дітей, підтримувати зв'язки з вчителями та вихователями навчальних закладів.

6. Повідомляти органи у справах сім'ї та молоді про виникнення в дитячому будинку сімейного типу несприятливих умов для утримання, виховання та навчання дітей.

Батьки-вихователі несуть відповідальність за дітей, які передані їм на виховання, перед суспільством.

2.________________________________________________________________________________________

(повне найменування органу, який прийняв рішення про створення дитячого будинку сімейного типу)

бере на себе зобов'язання:

1. Перераховувати щомісячно, не пізніше 20 числа попереднього місяця на рахунки батьків-вихователів в установах банків грошові суми у розмірі ________ гривень на харчування дітей, виходячи з натуральних норм, та на придбання для них одягу, взуття, м'якого інвентаря, обладнання, на культурно-масову роботу, медичне обслуговування за нормами, встановленими для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, а також на господарське обслуговування приміщень, опалення, освітлення, капітальний та поточний ремонт житла, оплату побутових послуг і зв'язку за нормами і тарифами, що діють у даній місцевості, пропорційно кількості дітей, взятих на виховання.

2. Щомісячно проводити оплату праці батькам-вихователям у розмірі _______ гривень (грошове утримання виплачується одному з батьків-вихователів за їхньою спільною згодою).

3. Збільшувати щомісячно грошове утримання батькам-вихователям в розмірі _________ гривень на кожну взяту на виховання дитину понад п'ятеро, дитину, яка не досягла трирічного віку, та дитину, яка має вади розумового або фізичного розвитку, згідно із законодавством.

4. У термін ________________ виділити батькам-вихователям індивідуальний будинок або багатокімнатну квартиру, виходячи із санітарної норми на кожного члена сім'ї в даній місцевості (надане в користування жиле приміщення має бути обладнане меблями, побутовою технікою та іншими предметами довгострокового вжитку). Користування наданим жилим приміщенням здійснюється в порядку, встановленому законодавством для користування службовими жилими приміщеннями.

5. Для придбання продуктів харчування закріпити відповідно до законодавства дитячий будинок сімейного типу за магазином, підприємством сільськогосподарського профілю.

6. За згодою сторін угода може бути доповнена іншими взаємними зобов'язаннями.

7. У разі порушення і невиконання умов Угоди кожна із сторін має право звернутися до суду.

8. Ця Угода набирає чинності з дня її підписання.

9. Угода може бути розірвана за ініціативою обох сторін або будь-якої із сторін, а саме:

за ініціативою батьків-вихователів - у разі хвороби, зміни сімейного стану, відсутності взаєморозуміння з дітьми, конфліктних відносин між дітьми та з інших поважних причин;

за ініціативою органу, який прийняв рішення про створення дитячого будинку сімейного типу, - у разі виникнення в дитячому будинку сімейного типу несприятливих умов для утримання, виховання та навчання дітей, повернення дитини (дітей) батькам (опікунам) чи їх усиновлення та з інших поважних причин.

10. Угода укладається в трьох примірниках (по одному для кожної із сторін і один для відповідного місцевого органу у справах сім'ї та молоді). Всі примірники мають однакову юридичну силу.

М.П.

( Положення доповнене Додатком N 1 згідно з Постановою КМ N 310 від 17.03.98 )

Додаток N 2
до Положення про дитячий
будинок сімейного типу

Посвідчення N

Це посвідчення видане громадянину (ці) ____________________________________________________________________________________

(прізвище, ім'я, по батькові, адреса)

______________________________________________________________________________________________________________________

про те, що він (вона) відповідно до Угоди про передачу дитини (дітей) на виховання та спільне проживання до дитячого будинку сімейного типу від "____" _____________________ 19 __ р. N _____ є батьками-вихователями неповнолітніх дітей _________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________

(прізвище, ім'я, по батькові, рік народження кожної дитини)

______________________________________________________________________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________

М.П.

( Положення доповнене Додатком N 2 згідно з Постановою КМ N 310 від 17.03.98)