Документ втратив чиннiсть!

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 15 лютого 2002 р. N 160
Київ

(Постанова втратила чинність на підставі Постанови
Кабінету Міністрів України
N 704 від 22 червня 2011 р.)

Про затвердження Комплексної програми
ліквідації наслідків підтоплення територій
в містах і селищах України

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Комплексну програму ліквідації наслідків підтоплення територій в містах і селищах України (далі - Програма), що додається.

2. Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції, Міністерству фінансів, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям під час підготовки проектів державного та місцевих бюджетів починаючи з 2003 року передбачати в межах реальних можливостей кошти для виконання заходів Програми.

3. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям:

забезпечити здійснення моніторингу динаміки рівня грунтових вод, контролю за станом і використанням підтоплених, потенційно підтоплених та з проявами і ризиком розвитку небезпечних геологічних процесів територій в містах і селищах та створення відповідної інформаційної бази даних;

розробити регіональні програми ліквідації наслідків підтоплення територій міст і селищ та щороку подавати Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції і Державному комітетові будівництва, архітектури та житлової політики пропозиції щодо фінансування заходів Програми.

Прем'єр-міністр України А.КІНАХ

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 15 лютого 2002 р. N 160

Комплексна програма
ліквідації наслідків підтоплення територій
в містах і селищах України

Ця Програма спрямована на реалізацію державної політики України в галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та створення безпечних умов життєдіяльності населення.

Основним принципом Програми є дотримання загальнодержавних інтересів, що досягається шляхом формування системи взаємоузгоджених заходів органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування на загальнодержавному, регіональному і місцевому рівнях, спрямованих на розв'язання проблеми ліквідації наслідків підтоплення територій міст і селищ та зменшення впливу причин і факторів розвитку цих процесів.

Характеристика стану підтоплення територій
міст і селищ

В останні п'ятдесят років, особливо в 60 - 70 роки минулого століття, розвиток промислового комплексу України сприяв зростанню міського населення, активізації процесів урбанізації та агломерації.

Забудова територій, експлуатація будівель та споруд, інших комплексів і об'єктів практично скрізь супроводжується накопиченням вологи в грунті та підвищенням рівня грунтових вод, що призводить до порушення природної рівноваги у водному балансі та негативно позначається на стані довкілля, соціально-економічних умовах життєдіяльності на цих територіях.

Кількість міст і селищ із сталими проявами підтоплення за період з 1984 по 2000 рік зросла з 265 до 541 (в два рази), а загальна площа підтоплених територій в цих містах і селищах збільшилася з 88667 до 196205 гектарів (таблиця 1).

Таблиця 1

Загальна площа підтоплених територій

Інтенсивний розвиток процесів підтоплення територій міст і селищ спостерігається в зонах впливу водосховищ, зрошуваного землеробства.

У зоні недостатнього зволоження (степу) процеси підтоплення набули найбільшого розвитку у містах і селищах Дніпропетровської, Одеської, Донецької, Херсонської, Луганської областей.

У зоні нестійкого зволоження (лісостепу) найбільше зазнали підтоплення міста і селища Чернівецької, Полтавської, Харківської областей.

У регіонах з близьким природним заляганням грунтових вод (зона надмірного зволоження) найбільші обсяги підтоплених територій виявлено в містах і селищах Житомирської та Закарпатської областей.

Практично не збільшилися площі підтоплених територій у містах і селищах Вінницької та Сумської областей, а частково зменшилися - у Хмельницькій області.

В економічно розвинутих регіонах та районах, що інтенсивно освоюються (Луганська, Львівська області), площі підтоплених територій зросли в 14-34 рази.

З огляду на вплив техногенного навантаження, найбільш несприятливі умови склалися у містах Вугледар, Дружківка, Слов'янськ, Маріуполь Донецької області; Дніпропетровськ та Кривий Ріг; Сєверодонецьк та Первомайськ Луганської області; Харків, Херсон, Котовськ, Одеса, Кременчук, Керч, селищі міського типу Гірник Львівської області та інших.

Майже 70 відсотків підтоплених територій припадає на 166 міст і селищ, понад чверть територій яких підтоплено. У 93 з них підтоплення зафіксовано вперше під час обстеження 1999 року.

У межах підтоплених територій виділяються ділянки, де підвищення рівня грунтових вод практично до земної поверхні та вихід їх на схили створили надзвичайну ситуацію. Склалися несприятливі, а інколи й небезпечні для життя людей умови (зсуви, просадки, деформація споруд, будівель, підземних мереж, вимокання зелених насаджень, заболочування, повторне засолення грунтів). Такі ділянки вважаються підтопленими територіями, що потребують термінового захисту (їх площа -55,5 тис. гектарів, або 28,3 відсотка площі підтоплених територій).

Значної шкоди містам і селищам завдають також повені, паводки на річках, від негативних наслідків яких найбільше потерпають міста і селища гірських та передгірських районів Карпат, Полісся, Дунайсько-Дністровської степової області.

Динаміка підвищення рівня грунтових вод у цих зонах становить 0,1-0,4 метра на рік. Інтенсивне підвищення рівня грунтових вод на 0,5-1,1 метра на рік характерне для районів нової забудови.

Слід зазначити, що зарегульованість стоку р. Дніпро і більшої частини середніх і малих річок та регіональний підпір водоносного горизонту за минулі 20-40 років призвели до сталого підвищення рівня грунтових вод у басейнах р. Дніпро до 6-10 метрів, середніх і малих річок до 2-5 метрів. У цих зонах підвищення рівня грунтових вод досі триває.

Згідно з довгостроковим прогнозом циклічності природної водності практично на всій території України починаючи з 2000-2001 років очікується подальше підвищення рівня грунтових вод, що триватиме до 2035 року. Це ще більше погіршить ситуацію, особливо на територіях з техногенним підтопленням, що має постійний невідворотний характер.

За цих умов існує реальна загроза виникнення надзвичайних ситуацій.

Основними причинами та факторами підтоплення є:

а) природні:

розташування населених пунктів на понижених ділянках місцевості, зокрема в річкових долинах, у приморських смугах, долинах та схилах балок, ярів, у межах великих подів;

кліматичні, геоморфологічні, геологічні та гідрогеологічні (опади, ерозія річкових долин, водний режим річок, ступінь дренованості товщ рельєфоутворюючих відкладів та глибина залягання регіонального водоупору);

б) техногенні:

порушення умов стоку поверхневих вод різними видами будівництва;

незадовільний стан природних дренажних систем (створення штучних водойм, замулення річок, засипання балок, ярів, озер та каналізування малих водотоків);

незадовільний стан мереж водопостачання та каналізації, відсутність централізованих систем водовідводу;

припинення експлуатації неглибоких водоносних горизонтів;

високий рівень техногенного навантаження на території, що викликане промислово-міською забудовою, будівництвом водосховищ, ставків, хвостосховищ, каналів, водогонів, зрошенням тощо;

підтоплення гірничого простору при закритті гірничих підприємств та припиненні експлуатації відкритих виробок.

Ступінь впливу причин підтоплення:

порушення умов стоку поверхневих вод - 26-50 відсотків;

незадовільний стан природних дренажних - 13-37 відсотків; систем

незадовільний стан мереж водопостачання - 18-30 відсотків; та каналізації

фільтрація з водойм - 13-16 відсотків;

зволоження грунтів - 10-15 відсотків;

зрошення земель - 10-20 відсотків;

підробка та закриття гірничих підприємств - 10-24 відсотки.

Незважаючи на зменшення техногенного навантаження на території у зв'язку із спадом виробництва в умовах економічної кризи, рівень грунтових вод продовжує підвищуватися в середньому на 0,3-0,7 метра на рік, а в окремих південних регіонах - до 1 метра на рік.

Підтоплення призвело до погіршення стану забудованих територій та санітарних умов проживання людей, збільшення захворювань, забруднення води і грунтів, заболочення значних ділянок землі, розвитку небезпечних геологічних процесів, пошкодження або руйнування будівель, споруд, мереж, а подекуди до найбільшої втрати для суспільства - загибелі людей.

Підтоплення також завдає значної шкоди архітектурно-історичним пам'яткам України, з їх загальної кількості 17977 підтоплено і потребує інженерного захисту 12000. Серед них церкви Спаса-на-Берестові, Андріївська, Кирилівська в м. Києві, ландшафтний парк "Качанівка" в Чернігівській області, Лівадійський і Алупкинський палаци, будинок-музей А.П.Чехова в м. Ялті, склеп Деметри в м. Керчі та інші.

Особливе занепокоєння викликає закриття гірничих підприємств та припинення шахтного водовідводу, що обумовлює підтоплення і заболочення, осідання поверхні землі, забруднення і засолення підземних водоносних горизонтів та призводить до різкої зміни гідрологічного і гідрохімічного режиму річок.

Соціально-економічні збитки, пов'язані з підтопленням міських територій, щороку становлять 10-12 тис. гривень на гектар.

Інвестиції у будівництво систем інженерного захисту від підтоплення міських територій за останні 5-7 років становили не більше ніж 7-9 відсотків потреби, з яких основна частина спрямовувалася на ліквідацію наслідків аварій, що виникали внаслідок підтоплення. У більшості міст та майже в усіх селищах будівництво таких систем зовсім не проводилося.

Технічний стан існуючих систем захисту від підтоплення незадовільний, у більшості міст не створено спеціалізованої служби їх експлуатації. На забудованих та освоюваних територіях не здійснюються заходи із запобігання розвитку процесу підтоплення.

Нормативно-правова база з питань підтоплення територій недостатня і не може повною мірою забезпечити розв'язання проблеми.

Моніторинг підтоплених міських територій не ведеться, нормативні документи та методичне забезпечення потребують доопрацювання, необхідно проведення відповідних науково-дослідних робіт.

Мета та завдання реалізації Програми

Мета Програми полягає у визначенні стратегії і тактики розв'язання проблеми ліквідації наслідків підтоплення територій в містах і селищах, захисту їх від шкідливої дії вод та у впровадженні комплексу узгоджених і взаємопов'язаних природоохоронних, правових, економічних, організаційно-технічних та інших заходів, які детально розробляються на кожному етапі реалізації Програми.

Основними завданнями Програми є:

відновлення функціонування природних дрен, дренажних систем і споруд інженерного захисту територій міст і селищ від підтоплення;

упорядкування та підтримання в належному стані поверхневого водовідводу;

проведення запобіжних заходів;

ліквідація наслідків підтоплення на забудованих територіях і в першу чергу на тих, що належать до зон надзвичайних ситуацій та підвищеної небезпеки.

Основні завдання Програми повинні розв'язуватися шляхом:

реалізації державної природоохоронної політики, спрямованої на зменшення техногенного навантаження на території міст і селищ, водні об'єкти;

усунення причин, що впливають на розвиток підтоплення земель та формування катастрофічних паводків на річках;

здійснення заходів щодо запобігання та ліквідації наслідків шкідливої дії вод, включаючи поліпшення екологічного стану водних об'єктів, запобігання розвитку небезпечних геологічних процесів;

створення служби експлуатації споруд інженерного захисту від підтоплення в містах і селищах, включаючи гідротехнічні споруди на річках;

удосконалення системи контролю за використанням підтоплених територій, зон можливого затоплення.

Поліпшення ситуації з підтопленням територій у містах і селищах можливе лише за умови реалізації державної політики, спрямованої на попередження і усунення причин (техногенних чинників) підтоплення, а саме:

обмеження будівництва та господарської діяльності, що може призвести до тяжких еколого-економічних наслідків;

посилення позитивних тенденцій водозбереження в усіх галузях національної економіки, особливо на об'єктах з мокрим технологічним процесом;

запобігання аварійним ситуаціям на інженерних спорудах і мережах;

розширення досліджень у підземній гідросфері, проведення моніторингу підтоплених територій.

Етапи реалізації Програми

На першому етапі реалізації Програми (2003-2005 роки) здійснюватимуться невідкладні першочергові заходи з ліквідації наслідків шкідливої дії вод на забудованих територіях міст і селищ, що належать до зон надзвичайних ситуацій та підвищеної небезпеки, а також виконуватимуться роботи, що запобігають розвитку аварійних ситуацій.

На другому етапі (2006-2010 роки) здійснюватимуться першочергові заходи, які передбачають ліквідацію наслідків підтоплення територій на ділянках, що потребують термінового захисту. Має бути знижено вплив основних причин і факторів підтоплення, повністю ліквідовано викликані ним негативні явища, створено безпечні умови для життєдіяльності населення.

На третьому етапі (2010-2030 роки) здійснюватимуться перспективні заходи довгострокового характеру, які сприятимуть структурній перебудові економіки на засадах сталого соціально-економічного розвитку.

Виконання заходів першого етапу буде проводитися за такими напрямами:

упорядкування та підтримання в належному стані існуючого поверхневого водовідводу;

відновлення функціонування природних дрен, існуючих дренажних систем та споруд інженерного захисту від затоплення;

суворе дотримання норм споживання та використання води;

зменшення втрат води з водопровідних мереж та запобігання аварійним ситуаціям;

створення у межах промислово-міських агломерацій водогосподарських систем комплексної дії з використанням підземних вод для виробничих та комунальних цілей;

дотримання законодавства щодо режиму використання водоохоронних зон;

забезпечення контролю за будівництвом та використанням земель на підтоплених територіях;

забезпечення своєчасного збирання відходів;

систематичний контроль за станом промислових гідроспоруд та захисних дренажів.

Будівництво захисних систем і споруд для ліквідації наслідків підтоплення передбачається в межах підтоплених територій, що потребують термінового захисту.

У регіонах, що потерпають від затоплення, система захисту повинна створюватися з урахуванням особливостей формування та проходження паводків, повеней на річках.

На першому етапі реалізації Програми передбачено першочергове виконання робіт з ліквідації наслідків підтоплення територій міст Луганська, Донецька, Дніпропетровська, Харкова, Одеси, Житомира, Херсона, Чернівців та інших, а також територій міст і селищ у Закарпатті, західних і північних областях.

Заходи другого і третього етапів реалізації Програми визначатимуться Кабінетом Міністрів України додатково.

Комплекс заходів за основними напрямами дій

Основними напрямами дій з ліквідації наслідків підтоплення територій є:

1. Упорядкування та підтримання в належному стані існуючого поверхневого водовідводу.

З цією метою передбачається:

перебудова відкритих та закритих колекторів по руслу тимчасових водотоків, ярів, балок з відновленням їх пропускної спроможності, дренуючих властивостей та забезпеченням самопливного відводу дренажних вод з територій міст і селищ;

створення під час реконструкції та забудови міст і селищ нових мереж зливової каналізації;

перебудова системи водовідводу та обладнання мережі зливової каналізації пристроями для уловлювання засмічуючих речовин;

посилення контролю за станом міських територій та своєчасним збиранням відходів;

розроблення і введення в дію системи оцінки діючих очисних споруд та обліку міських зливових стоків із створенням відповідної інформаційної бази даних.

Виконання цих заходів покладається на місцеві органи виконавчої влади.

2. Відновлення функціонування дренажних систем та споруд інженерного захисту.

З цією метою передбачається:

посилення контролю за роботою дренажних систем, станом гідротехнічних споруд та захищених територій;

своєчасний ремонт та заміна спрацьованого обладнання дренажних насосних станцій, свердловин вертикального дренажу, гідротехнічних споруд;

реконструкція існуючих дренажних систем з впровадженням результатів наукових розробок;

проведення інвентаризації та обліку дренажних систем і споруд інженерного захисту від затоплення, створення відповідної інформаційної бази даних;

будівництво та реконструкція захисних дамб, берегоукріплення.

3. Зменшення причин і факторів підтоплення, запобігання розвитку цього процесу.

З цією метою передбачається:

скорочення обсягів водоспоживання з впровадженням сучасних водозберігаючих технологій;

застосування в промисловості оборотного і повторно-послідовного використання води на рівні 90-92 відсотків загального обсягу води, що використовується промисловими підприємствами;

зменшення витрати води і скидання забруднених стічних вод за рахунок удосконалення технологічних процесів у металургійній, коксохімічній, гірничодобувній та інших галузях промисловості;

використання для потреб промисловості підземних вод, не придатних для питного водопостачання;

забезпечення обліку використання води;

ліквідація диспропорцій потужностей водопроводів та мереж каналізації;

заміна аварійних водопровідних та каналізаційних мереж, спрацьованого обладнання;

відновлення роботи підземних водозаборів, розташованих у межах міських територій, припиненої внаслідок забруднення підземних вод;

будівництво підземних водозаборів (вертикального дренажу) в межах міських підтоплених територій;

здійснення контролю за використанням підземних вод; станом і використанням підтоплених територій; будівництвом та експлуатацією споруд і мереж у цих зонах;

здійснення оцінки техногенного навантаження на території та створення режимної мережі спостережень.

4. Будівництво систем інженерного захисту.

З цією метою передбачається:

впровадження комплексного підходу до розв'язання проблеми ліквідації наслідків підтоплення, будівництво систем інженерного захисту з одночасним виконанням заходів запобіжного характеру, а саме: зменшення втрат води, упорядкування поверхневого водовідводу, відновлення функціонування природних дрен, раціональне використання підземних вод, у тому числі дренажних;

організація служби експлуатації захисних систем та споруд;

розроблення і введення в дію системи оцінки захисних систем, споруд та обліку дренажних стоків із створенням відповідної інформаційної бази даних.

Протягом першого етапу реалізації Програми передбачається проведення необхідних науково-дослідних, проектно-вишукувальних та будівельно-монтажних робіт відповідно до визначених напрямів дій.

Заходи реалізації Програми додаються.

Фінансове забезпечення

Для виконання заходів Програми орієнтовно потрібно 23890,6 млн. гривень, у тому числі на 2003-2010 роки - 2927,5 млн. гривень.

Для виконання невідкладних першочергових заходів Програми на 2003-2005 роки потрібно 550,7 млн. гривень (показники вартості визначено за цінами 2001 року).

Обсяги робіт і фінансування заходів Програми на 2003-2005 роки визначено з урахуванням мінімізації збитків від шкідливої дії вод під час виконання робіт на об'єктах, що потребують першочергової допомоги.

У зв'язку з обмеженим фінансуванням заходів Програми та виходячи з економічних можливостей регіонів і держави питання щодо обсягів капітальних вкладень на виконання заходів із запобігання втратам з водоносних мереж і ліквідації диспропорцій між водопостачанням і водовідводом, на будівництво очисних споруд зливової каналізації у цій Програмі не розглядаються і повинні передбачатися цілеспрямовано у галузевих та місцевих екологічних програмах.

Механізм реалізації Програми

Реалізація Програми забезпечується за допомогою цілеспрямованої державної системи, яка включає в себе нормативно-правову базу, економічний механізм, управління і контроль за реалізацією Програми.

1. Нормативно-правове забезпечення.

Для успішної реалізації Програми необхідно розробити нормативно-правові акти та будівельно-нормативні документи з питань:

реального механізму фінансування заходів щодо запобігання та ліквідації наслідків шкідливої дії вод за рахунок інвестиційних коштів. Цей механізм повинен забезпечувати створення сприятливого середовища для залучення до фінансування проектів суб'єктів підприємницької діяльності, в тому числі землевласників та землекористувачів, інших потенційних інвесторів;

удосконалення та розроблення нової будівельно-нормативної бази Державних будівельних норм, інструкцій, методичних посібників, механізмів впровадження організаційно-економічних підходів та прогресивних технологій захисту від підтоплення;

моніторингу підземної гідросфери на основі аналізу геологічного і гідрологічного середовища міст та селищ;

захисту важливих об'єктів, споруд від підтоплення.

2. Економічний механізм.

Економічний механізм повинен забезпечити цільове спрямування коштів на виконання передбачених Програмою заходів за рахунок усіх джерел фінансування в межах коштів, що виділяються на їх виконання державним та місцевими бюджетами (за згодою рад).

Джерела фінансування заходів визначаються з урахуванням проблем загальнодержавного, регіонального, місцевого та об'єктового рівнів і повинні здійснюватися з розмежуванням напрямів і видів робіт за цими рівнями.

В основу розрахунків видатків з бюджетів державного, місцевого, позабюджетного фонду покладено такі критерії, як ступінь впливу природних та техногенних факторів та обсяги розвитку процесу підтоплення з урахуванням територіального, галузевого або функціонального призначення видатків, масштабів негативного порушення навколишнього природного середовища.

Видатки за джерелами фінансування розподіляються таким чином:

з державного бюджету - 23-41 відсоток, з місцевих бюджетів - 41-60 відсотків, з небюджетних (кошти підприємств, інших інвесторів) - 11-25 відсотків.

Вартість заходів реалізації Програми в розрізі областей наведено у додатку 2.

3. Управління і контроль за реалізацію Програми

Програма реалізується шляхом проведення організаційних заходів, створення управлінських структур та здійснення контролю за ходом її виконання.

Організаційна робота щодо виконання визначених Програмою заходів і робіт покладається на місцеві органи виконавчої влади.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації передбачають включення до планів соціального та економічного розвитку заходів з реалізації відповідних завдань Програми.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, місцеві органи виконавчої влади, підприємства щороку на підставі відповідного аналізу стану територій включають до планів соціально-економічного розвитку конкретні завдання щодо розроблення проектно-кошторисної документації та виконання робіт з ліквідації підтоплення територій, а також визначають організацію, яка забезпечуватиме технічну експлуатацію споруд інженерного захисту територій від підтоплення.

Організаційна робота щодо визначених Програмою заходів забезпечуватиметься шляхом укладення угод, де визначаються обсяги, зміст, терміни виконання робіт, порядок фінансування та звітування. Конкретний механізм фінансування визначається за умов максимально ефективного використання виділених коштів, можливостей виконавців, виконання робіт у зазначений термін.

Органом управління Програмою є Держбуд, при якому утворюється і працює Міжвідомча науково-технічна рада у складі провідних учених, фахівців, відповідальних працівників заінтересованих міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, провідних організацій, яка здійснює:

координацію заходів Програми;

проведення експертизи цільових проектів та заходів;

підготовку пропозицій щодо обсягів фінансування та необхідності розроблення нормативно-будівельного і методичного забезпечення;

розгляд звітів за результатами виконання передбачених угодами робіт і програмних заходів;

періодичну перевірку виконання заходів з реалізації Програми та використання коштів. Висновки і пропозиції перевірок передаються замовнику для коригування Програми і уточнення обсягів фінансування програмних заходів.

Замовником Програми на державному рівні є Держбуд.

Замовниками конкретних проектів є місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і підпорядкування та фізичні особи.

Замовник окремих конкретних завдань Програми розробляє порядок визначення обсягів фінансування і контролю за використанням коштів.

Виконавці Програми визначаються в установленому порядку, ними можуть бути науково-дослідні, проектно-вишукувальні, конструкторсько-технологічні, будівельно-монтажні і спеціалізовані організації, промислові підприємства, інші фізичні та юридичні особи.

В адміністративних утвореннях та за необхідності у великих містах обов'язковим є наявність спеціалізованої організації, що виступає замовником будівництва споруд та приймає в експлуатацію системи інженерного захисту територій від підтоплення.

Контроль за виконанням заходів Програми на державному рівні покладається на Держбуд, який разом з Мінфіном та Мінекономіки здійснюватиме загальний контроль і перевірку використання коштів.

На регіональному і місцевому рівнях функції контролю і координації покладаються на обласні, Київську та Севастопольську міські держадміністрації, місцеві органи виконавчої влади.

Науково-технічне забезпечення Програми

Для ефективної оцінки ситуації з підтопленням земель, аналізу всіх чинників розвитку підтоплення та заподіяної ним шкоди, прогнозування в майбутньому можливих небезпечних ситуацій, пов'язаних із шкідливою дією вод, поетапного планування заходів з їх запобігання (і особливо - на найбільш складних ділянках та найважливіших об'єктах), передбачаються такі пріоритетні напрями з науково-технічного забезпечення Програми:

а) розроблення науково обгрунтованої стратегії та економічного механізму досягнення передбачених Програмою показників;

б) інформаційне забезпечення Програми на базі сучасних комп'ютерних технологій.

Цей напрям включає:

розроблення програмного забезпечення для введення та зберігання інформації (матеріалів обстежень) та моніторингу підтоплених територій;

побудову геоінформаційної системи та програмних комплексів для моделювання процесів, складання прогнозів їх розвитку;

розроблення програмного забезпечення інформаційно-аналітичних систем для прийняття експертних рішень, планування заходів та керування їх впровадженням;

взаємодію з іншими природоохоронними програмами та урядовою інформаційною системою;

в) розвиток методичної бази для забезпечення заходів щодо захисту від підтоплення та шкідливої дії вод.

Цей напрям включає:

проведення наукових досліджень з розробленням методів прогнозування негативних явищ та процесів;

теоретичне та експериментальне обгрунтування окремих положень і методів отримання розрахункових параметрів захисних споруд;

наукове забезпечення при вдосконаленні та розробленні нової будівельної нормативної бази;

г) розроблення і впровадження нових ефективних технологій, конструкцій, рішень і матеріалів у практику проектування, будівництва та експлуатації захисних споруд.

Цей напрям включає:

впровадження безтраншейних методів укладення дренажу шляхом горизонтально спрямованого буріння;

застосування нових матеріалів;

пошук найбільш ефективних та дешевих технологій;

налагодження виробництва вітчизняного обладнання;

є) комп'ютерне забезпечення навчальних програм щодо дії персоналу в екстремальних умовах.

Прогнозовані результати реалізації Програми

Виконання комплексу заходів з ліквідації наслідків підтоплення територій в містах і селищах дозволить:

створити екологічно безпечні умови життя і господарської діяльності на загальній площі 196255 гектарів територій міст і селищ з населенням близько 16 млн. чоловік;

знизити соціальну напруженість серед населення, що проживає в зонах надзвичайної ситуації та підвищеної небезпеки;

запобігти розвитку небезпечних геологічних процесів та їх наслідків;

упорядкувати водовідвід поверхневого стоку з міських територій;

відновити сприятливий гідрологічний і санітарний стан річок, водойм;

провести протипаводкові заходи;

попередити виникнення надзвичайних ситуацій;

зменшити втрати води з водонесучих мереж;

поліпшити умови освоєння малопридатних для використання територій міст і селищ;

організувати спеціалізовану службу експлуатації, яка б проводила моніторинг підземної гідросфери;

мінімізувати можливі збитки від шкідливої дії вод;

створити умови для підтримки та розвитку вітчизняного виробника, організувати понад 600 тис. нових робочих місць.

У результаті виконання невідкладних заходів з ліквідації наслідків підтоплення на період 2003-2005 років із щорічним спрямуванням на цю мету 183,5 млн. гривень буде захищено 7220 гектарів територій міст і селищ та виконано роботи з будівництва або реконструкції горизонтального дренажу 1166 гектарів, вертикального дренажу - 108 гектарів, мереж водовідводу 136,7 кілометра, протипаводкових дамб - 15,1 кілометра, а також з регулювання річок - 162,5 кілометра, берегоукріплення - 11,6 кілометра.

Протягом цього періоду буде вдосконалено нормативно-правову базу, здійснено науково-технічне забезпечення проектування, будівництва і експлуатації захисних споруд, організовано службу експлуатації існуючих та новостворених систем захисту від підтоплення.

Додаток 1
до Програми

Заходи реалізації програми

Продовження таблиці

Додаток 2

Вартість заходів реалізації програми

Продовження таблиці

Вартість заходів з ліквідації наслідків підтоплення

Вартість заходів на річках

Продовження таблиці