КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ
від 29 березня 2002 р. N 161-р
м.Київ

Про затвердження Концепції безпечного материнства

1. На виконання Указу Президента України від 26 березня 2001 р. N 203 "Про Національну програму "Репродуктивне здоров'я 2001-2005" затвердити Концепцію безпечного материнства (додається).

2. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади у місячний термін подати МОЗ пропозиції щодо реалізації положень Концепції безпечного материнства.

МОЗ у двомісячний термін на підставі зазначених пропозицій розробити та подати Кабінетові Міністрів України відповідні заходи.

Прем'єр-міністр України А.КІНАХ

Затверджено
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 29 березня 2002 р. N 161-р

Концепція
безпечного материнства

1. Загальна частина

За останнє десятиріччя в нашій країні спостерігається погіршення демографічної ситуації та зниження здорового дітонародження.

Кількість народжених у 2000 році порівняно з 1989 роком зменшилася з 691 тис. до 385 тис. чоловік. Смертність у 2 рази перевищує народжуваність.

Занепокоєння викликає рівень смертності немовлят і матерів. Так, смертність дітей першого року життя становить 11,9 на 1000 народжених живими, а материнська смертність у 2 рази перевищує середньоєвропейський рівень і становить 24,7 на 100 тис. народжених живими. Високим залишається рівень дитячої захворюваності. Кожна третя дитина має відхилення у фізичному та психічному розвитку. Близько 70 відсотків жінок народжують дітей з акушерськими ускладненнями.

Здоров'я дітей безпосередньо пов'язане із станом здоров'я жінок, який має стійку тенденцію до погіршення, про що свідчить зростання за останні десять років захворюваності на анемію у вагітних жінок майже в 5 разів, захворювань сечостатевої системи - в 4, системи кровообігу - в 2 рази. Збільшується кількість безплідних шлюбів та новонароджених з вродженою патологією.

Проблеми, пов'язані із здоров'ям жінок, материнською смертністю та безплідністю, виникають значною мірою внаслідок великої кількості абортів, які зараз є одним з основних методів регулювання народжуваності в Україні.

Існуючий потенціал служби охорони здоров'я не може забезпечити якісний рівень медичної допомоги вагітним жінкам та породіллям.

Необхідність активної протидії поглибленню негативних змін у стані здоров'я населення, особливо жінок і дітей, демографічній кризі обумовлює прийняття Концепції безпечного материнства (далі - Концепція).

Безпечне материнство - це забезпечення здоров'я матері, в тому числі фізичних, психічних та соціальних факторів благополуччя вагітної жінки до пологів, під час пологів та у післяпологовий період, і дитини для її гармонійного розвитку.

Ця Концепція визначає засади вирішення питань збереження здоров'я населення, зниження дитячої і материнської захворюваності та смертності, відповідального батьківства, забезпечення здоров'я майбутніх поколінь.

2. Мета та основні завдання Концепції

Метою Концепції є вирішення питань щодо забезпечення сприятливих умов для збереження здоров'я жінок і новонароджених, найповнішої реалізації батьківських функцій та підвищення ролі і місця сім'ї в суспільстві.

Основними завданнями Концепції є:

поліпшення роботи служби планування сім'ї, збереження репродуктивного здоров'я та статевого виховання населення;

удосконалення організації, поліпшення якості акушерсько-гінекологічної допомоги та проведення наукових досліджень з питань охорони материнства і дитинства;

створення системи інформаційного забезпечення населення з питань безпечного материнства, відповідального батьківства, здорового способу життя та удосконалення системи підготовки кадрів.

Поліпшення роботи служби планування сім'ї, збереження репродуктивного здоров'я та статевого виховання населення передбачає:

створення системи охорони репродуктивного здоров'я населення з дитячого віку та надання необхідної медичної допомоги для його забезпечення; розширення і зміцнення системи оздоровлення та реабілітації дівчат-підлітків;

сприяння народженню бажаних дітей в оптимальний віковий період жінки;

створення перинатальних центрів;

зменшення непланованих вагітностей, скорочення кількості абортів;

зниження рівня гінекологічних захворювань, материнської та дитячої смертності, невиношування і безпліддя;

запобігання захворюванням, що передаються статевим шляхом;

створення на робочих місцях умов, які сприяють безпечному материнству, і забезпечення відповідальності роботодавця за дотримання вимог щодо охорони праці вагітних жінок та жінок, які виховують дітей;

надання вагітним жінкам можливості медичного обстеження в робочий час із збереженням заробітної плати за місцем основної роботи;

статеве виховання молоді у навчальних закладах у поєднанні із здоровим способом життя, санітарно-гігієнічною культурою тощо;

проведення освітньої роботи з батьками з метою підвищення статевої культури їх дітей;

виховання у підлітків належного ставлення до сім'ї;

запровадження обов'язкового консультування молодих пар, які готуються до шлюбу, і ознайомлення подружжя з основами планування сім'ї, безпечного материнства, відповідального батьківства;

розширення співробітництва з міжнародними організаціями, що займаються питаннями планування сім'ї, демографії, охорони здоров'я матерів і дітей;

проведення фундаментальних досліджень щодо репродуктивного здоров'я населення та факторів ризику, які впливають на виникнення безпліддя;

розширення медико-соціальних досліджень для виявлення осіб, які належать до груп високого ризику дитячої і материнської захворюваності та смертності, які потребують першочергового соціального захисту та здійснення відповідних заходів з боку держави.

Удосконалення організації і поліпшення якості акушерсько-гінекологічної допомоги та проведення наукових досліджень з питань охорони материнства і дитинства забезпечується шляхом:

підвищення якості первинної медико-санітарної допомоги жінкам до і після вагітності та пологів;

сприяння розвитку сучасних лікувально-профілактичних закладів і установ, перинатальних центрів, медико-генетичних консультацій, центрів планування сім'ї та репродукції; запровадження нових форм надання медичної допомоги;

удосконалення всіх видів пренатальної діагностики, медико-генетичної допомоги жінкам і дітям на підставі гарантованих базових стандартів медичних послуг;

забезпечення безоплатної гарантованої медичної допомоги вагітним жінкам, породіллям та дітям у державних і комунальних закладах охорони здоров'я;

безоплатне забезпечення медикаментами вагітних жінок з метою профілактики і лікування анемії;

забезпечення впровадження міжнародних стандартів щодо профілактики інфекцій, які передаються через кров;

створення сучасної системи моніторингу здоров'я вагітних жінок;

розроблення і впровадження стандартів якості надання медичної допомоги жінкам і дітям під час вагітності, пологів та в післяпологовий період;

створення умов для раннього прикладання новонароджених до грудей матері та виключно грудного вигодовування протягом перших шести місяців життя дитини;

впровадження сучасних перинатальних технологій, системи заходів підтримки грудного вигодовування немовлят;

забезпечення цілодобової готовності акушерських стаціонарів до надання безоплатної невідкладної медичної допомоги;

забезпечення доступності акушерської допомоги для жінок, які проживають у сільській місцевості;

забезпечення акушерських стаціонарів одноразовими комплектами білизни, медичним інструментарієм, дезінфекційними засобами для дотримання умов, які запобігають інфікуванню породіль та новонароджених;

оснащення лікувально-профілактичних закладів сучасною медичною апаратурою з метою впровадження прогресивних медичних технологій;

розвитку мережі санаторіїв для вагітних жінок і спільного перебування матері та дитини;

розроблення спеціальних технологій для реабілітації дівчат-підлітків з порушеннями адаптаційних можливостей організму, в тому числі після пологів та абортів;

вивчення в регіонах сучасного стану репродуктивного здоров'я населення різних вікових категорій, епідеміології хвороб, що передаються статевим шляхом;

вивчення шкідливого впливу навколишнього природного середовища на материнську захворюваність та смертність, здоров'я жінок і дітей:

вивчення ролі інфекцій, що передаються через кров (ВІЛ, СНІД, гепатит В, С), у виникненні акушерських та пре- і перинатальних ускладнень;

розроблення науково обгрунтованих критеріїв експертної оцінки впливу на психіку жінок і дітей інформації, в якій містяться елементи насильства, жахів, порнографії та комп'ютерних технологій.

Створення системи інформаційного забезпечення населення з питань безпечного материнства, відповідального батьківства, здорового способу життя та удосконалення системи підготовки педагогічних і медичних кадрів передбачають:

створення у вищих навчальних закладах педагогічного профілю кафедри медичних знань та охорони материнства і дитинства;

підвищення кваліфікації вчителів загальноосвітніх навчальних закладів, які викладають предмет "валеологія";

включення до програм вищих навчальних закладів медичного профілю питання планування сім'ї, збереження репродуктивного здоров'я та статевого виховання населення;

створення навчальних фільмів для лікарів про техніку проведення акушерсько-гінекологічних операцій;

інформування населення з правових, соціально-економічних, медичних, педагогічних, психологічних питань безпечного материнства;

формування громадської думки з питань безпечного материнства, відповідального батьківства та здорового способу життя, підвищення у батьків відповідальності за власне здоров'я та здоров'я новонародженого; залучення до розв'язання цієї проблеми громадських і релігійних організацій;

створення системи психопрофілактичної підготовки вагітних жінок до пологів з орієнтацією на сім'ю;

збільшення кількості циклів теле- і радіопередач, друкованих видань та інших інформаційних матеріалів з питань підготовки до шлюбу, сімейного життя, планування сім'ї, безпечного материнства, відповідального батьківства, виховання дітей, формування здорового способу життя;

залучення міжнародної технічної допомоги для вирішення питань інформування лікарів про сучасні медичні технології.

3. Реалізація Концепції та її правове забезпечення

Реалізація Концепції передбачає:

розроблення державної, галузевих і регіональних програм охорони материнства та дитинства;

підготовку проектів нормативно-правових актів, які забезпечуватимуть вирішення питань охорони здоров'я жінок та дітей.