Документ втратив чиннiсть!

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 22 серпня 1996 р. N 1005
м.Київ

( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ
N 86 від 28.01.2004 )

Про порядок контролю за експортом, імпортом і
транзитом окремих видів виробів, обладнання,
матеріалів, програмного забезпечення і технологій,
що можуть використовуватися для створення
озброєння, військової чи спеціальної техніки

( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
N 482 від 10.04.98
N 1320 від 18.08.98
N 1042 від 15.06.99
N 1856 від 07.10.99
N 185 від 15.02.2002 )

З метою підвищення ефективності національної системи експортного контролю, а також залучення сучасних виробів, обладнання, матеріалів, програмного забезпечення і технологій, необхідних для подальшого розвитку економіки, Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Положення про порядок контролю за експортом, імпортом і транзитом окремих видів виробів, обладнання, матеріалів, програмного забезпечення і технологій, що можуть використовуватися для створення озброєння, військової чи спеціальної техніки (додається).

2. Державній службі експортного контролю забезпечити організацію контролю за експортом, імпортом і транзитом окремих видів виробів, обладнання, матеріалів, програмного забезпечення і технологій, що можуть використовуватися для створення озброєння, військової чи спеціальної техніки. ( Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 1320 від 18.08.98; N 1042 від 15.06.99 )

3. Визнати такими, що втратили чинність, розділи "Метали і мінерали", "Інші матеріали та комплектуючі", "Верстати та інше обробне устаткування", "Електротехнічне та енергетичне обладнання", "Спеціальне устаткування" та "Електроніка, електронні системи, вироби приладобудування" Переліку видів сировини, матеріалів, обладнання і технологій, які можуть використовуватися для створення зброї, військової і спеціальної техніки, вивезення яких за межі України може здійснюватися лише за спеціальним дозволом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 1993 р. N 159 "Про перелік видів сировини, матеріалів, обладнання і технологій, вивезення яких за межі України може здійснюватися лише за спеціальним дозволом".

Прем'єр-міністр України П.Лазаренко

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 22 серпня 1996 р. N 1005

Положення
про порядок контролю за експортом, імпортом і транзитом
окремих видів виробів, обладнання, матеріалів, програмного
забезпечення і технологій, що можуть використовуватися
для створення озброєння, військової чи спеціальної техніки

( У тексті Положення слова "Комісія" та "Комітет" в усіх
відмінках замінено словом "Держекспортконтроль" у
відповідному відмінку згідно з Постановою КМ N 1320
від 18.08.98 )

I. Загальна частина

1. Загальний порядок здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання встановлено Положенням про державний експортний контроль в Україні, затвердженим Указом Президента України від 13 лютого 1998 р. N 117.

Це Положення визначає особливості державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання незалежно від умов поставки, характеру угод, митного режиму та інших особливостей переміщення цих товарів. ( Пункт 1 в редакції Постанови КМ N 1320 від 18.08.98 )

2. Для цілей цього Положення терміни "товари", "товари подвійного використання", "міжнародні передачі товарів", "експорт", "реекспорт", "імпорт", "транзит" та інші вживаються у значеннях, наведених у Положенні про державний експортний контроль в Україні, затвердженому Указом Президента України від 13 лютого 1998 р. N 117, із змінами і доповненнями, внесеними Указом Президента України від 26 березня 1999 р. N 283. ( Пункт 2 в редакції Постанов КМ N 1320 від 18.08.98; N 1042 від 15.06.99 )

3. Дія цього Положення поширюється на всі суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють будь-які види зовнішньоекономічної діяльності з товарами подвійного використання, включаючи зовнішню торгівлю, науково-технічне співробітництво, спеціалізацію та кооперацію у галузі виробництва, науки і техніки, демонстрацію експонатів на міжнародних виставках та ярмарках, прибережну і прикордонну торгівлю, операції обміну, виконання робіт, надання послуг тощо.

4. Товари, міжнародні передачі яких контролюються згідно з цим Положенням, перелічено у Списку товарів подвійного використання (далі Список), що додається.

Відомості про експорт та імпорт окремих категорій товарів подаються Держекспортконтролем через МЗС міжнародним організаціям, членом яких є Україна, в установленому порядку, терміни і формах. ( Абзац другий пункту 4 в редакції Постанови КМ N 1042 від 15.06.99 )

( Абзац третій пункту 4 виключено на підставі Постанови КМ N 1042 від 15.06.99 )

Найменування, технічні характеристики та коди за Товарною номенклатурою зовнішньоекономічної діяльності (далі - ТН ЗЕД) товарів, внесених до Списку, можуть за поданням органів виконавчої влади або інших державних органів уточнюватися Держекспортконтролем за погодженням з Урядовою комісією з політики експортного контролю з подальшим внесенням відповідних змін і доповнень до Списку рішенням Кабінету Міністрів України.

Коди товарів за ТН ЗЕД наводяться у Списку довідково. Головною ознакою для прийняття рішення щодо необхідності отримання дозволу (висновку) Держекспортконтролю є відповідність заявленого до митного оформлення товару найменуванню та опису відповідного товару, наведеного у Списку. ( Пункт 4 в редакції Постанови КМ N 1320 від 18.08.98 )

5. Експорт товарів подвійного використання, що містять відомості, які становлять державну таємницю, здійснюється відповідно до законодавства з питань охорони державної таємниці.

Укладання суб'єктами підприємницької діяльності України договорів (контрактів) щодо експорту, участі у міжнародних виставках, розповсюдження рекламних проспектів зазначених товарів здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності за дозволом Держекспортконтролю.

Під час укладення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності зовнішньоекономічних договорів (контрактів) про здійснення експорту технологій, у тому числі як результатів відповідних науково-дослідних, дослідно-конструкторських та інших видів робіт, до їх змісту в обов'язковому порядку вносяться положення про охорону прав інтелектуальної власності експортера або положення, що визначають обсяги і порядок переходу права цієї власності до іншої особи. ( Пункт 5 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 1042 від 15.06.99 )

6. Переговори, пов'язані з укладенням зовнішньоекономічних договорів (контрактів) про здійснення міжнародних передач товарів подвійного використання до держав, щодо яких встановлені обмеження на поставки таких товарів, а також подання Держекспортконтролю звіту про їх підсумки здійснюються суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності відповідно до Положення про порядок державного контролю за проведенням переговорів, пов'язаних з укладенням зовнішньоекономічних договорів (контрактів) про здійснення міжнародних передач товарів військового призначення та подвійного використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 лютого 1998 р. N 125 (Офіційний вісник України, 1998 р., N 5, ст. 184, N 22, ст. 810). ( Пункт 6 в редакції Постанови КМ N 1042 від 15.06.99 )

II. Порядок здійснення контролю за переміщенням
товарів подвійного використання

7. Контроль за переміщенням товарів подвійного використання передбачає:

реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності Держекспортконтролем; ( Абзац другий пункту 7 в редакції Постанови КМ N 1320 від 18.08.98 )

надання дозволу (позитивного висновку) Держекспортконтролем на здійснення експорту (реекспорту), імпорту та інших операцій з товарами; ( Абзац третій пункту 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1042 від 15.06.99 )

декларування та митне оформлення товарів;

отримання (надання) у разі потреби відповідних гарантій щодо кінцевого призначення та місця їх використання;

здійснення контролю за їх використанням споживачами і у разі потреби проведення перевірок на місцях заявленого використання або перебування цих товарів;

відповідальність за порушення встановленого порядку здійснення операцій з товарами.

8. Реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності, які планують здійснювати міжнародні передачі товарів, проводиться у порядку, встановленому Держекспортконтролем. ( Пункт 8 в редакції Постанови КМ N 1320 від 18.08.98 )

9. Експорт товарів подвійного використання та імпорт окремих видів цих товарів здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності на підставі дозволів Держекспортконтролю. ( Абзац перший пункту 9 в редакції Постанови КМ N 1042 від 15.06.99 )

( Абзац другий пункту 9 виключено на підставі Постанови КМ N 1042 від 15.06.99 ) Переміщення окремих видів програмного забезпечення і технологій, а також робіт і послуг, пов'язаних з ними, здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності за разовими дозволами Держекспортконтролю. На передачу програмного забезпечення або технологій потрібний дозвіл Держекспортконтролю незалежно від того, яким способом вони переміщуються (передаються).

( Абзац третій пункту 9 виключено на підставі Постанови КМ N 1042 від 15.06.99 ) Генеральні дозволи можуть надаватися будь-якому суб'єкту підприємницької діяльності, який є безпосереднім виробником або споживачем товарів подвійного використання і створив відповідні умови, що забезпечують виконання вимог законодавства України.

( Абзац четвертий пункту 9 виключено на підставі Постанови КМ N 1042 від 15.06.99 ) В інших випадках надаються разові дозволи.

Дозвіл Держекспортконтролю на право здійснення експорту будь-якого виробу чи обладнання, передбаченого Списком, надає право на передачу тому самому імпортеру (кінцевому споживачеві) комплекту технічної документації (технічних даних), необхідної для налагодження, експлуатації та використання цього виробу за цільовим призначенням в обсягах, визначених цим дозволом. ( Пункт 9 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 1042 від 15.06.99 )

10. Товари подвійного використання підлягають обов'язковому декларуванню та пред'явленню для митного оформлення митним установам. ( Абзац перший пункту 10 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1042 від 25.06.99 )

( Абзац другий пункту 10 виключено на підставі Постанови КМ N 1042 від 15.06.99 ) Порядок їх декларування та митного оформлення визначається Держмиткомом за погодженням з Держекспортконтролем.

( Пункт 11 виключено на підставі Постанови КМ N 1042 від 15.06.99 ) 11. Міжнародні перевезення товарів подвійного використання здійснюються у загальному порядку будь-яким видом транспорту. Міжнародні перевезення здійснюються, як правило, одним видом транспорту з урахуванням правил міжнародних конвенцій з морських, авіаційних, автомобільних та інших видів перевезень.

Порядок пересилки товарів подвійного використання міжнародними поштовими посилками, бандеролями, письмовою кореспонденцією та іншими засобами зв'язку встановлюється Мінзв'язку, Мінпресінформом та Держмиткомом за погодженням з Держекспортконтролем.

12. Процедура отримання (надання) відповідних гарантій щодо кінцевого призначення та місця використання товарів подвійного використання передбачає надання імпортером експортеру:

достовірних відомостей про кінцевого споживача, кінцеве призначення та місце використання зазначених у договорі(контракті) товарів;

зобов'язань імпортувати товари тільки до заявленої країни призначення, а якщо вони не будуть імпортовані до неї, то не передавати їх до іншого місця призначення;

зобов'язань не реекспортувати імпортовані товари до третіх країн без дозволу органів експортного контролю країни-імпортера (призначення).

Необхідні зобов'язання (гарантії) можуть бути надані у вигляді імпортного сертифіката, сертифіката кінцевого споживача чи іншого документа, що містить їх.

Порядок оформлення цих документів визначається законодавством країни-імпортера (призначення).

Відомості про зобов'язання (гарантії), зазначені в цьому пункті, в окремих випадках за рішенням Держекспортконтролю, можуть не вноситися до зовнішньоекономічного договору (контракту), а імпортний сертифікат або його аналог може не надаватися в разі експорту товарів до країн, які є членами міжнародного режиму експортного контролю "Вассенаарська домовленість". ( Пункт 12 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 1320 від 18.08.98 )

13. Сертифікат кінцевого споживача оформляється кінцевим споживачем товару, як правило, за встановленою формою і містить, як мінімум, відомості про:

реєстраційний номер та дату видачі;

споживача товару (повна назва, адреса, сфера діяльності);

експортера товару (повна назва, адреса);

найменування і повний опис товару із зазначенням коду за ТН ЗЕД;

кількість товару та його одиницю виміру;

місце установки та/або використання товару;

кінцеве призначення товару, а також гарантії про те, що товар буде використано виключно із заявленою метою і не буде передаватися в інші місця використання без письмової згоди на це органу експортного контролю країни призначення.

Сертифікат підписується керівником і скріплюється печаткою підприємства, установи, організації, що його видала.

14. Імпортний сертифікат (або його аналог) оформляється імпортером в уповноваженому на це органі країни - імпортера (призначення) і містить, як правило, відомості про:

реєстраційний номер та дату видачі;

імпортера (повна назва, адреса);

експортера (повна назва, адреса);

найменування і повний опис товару із зазначенням коду за ТН ЗЕД;

кількість товару та його одиницю виміру;

а також гарантії про те, що зобов'язання, які прийняв на себе імпортер стосовно країни призначення та нереекспорту товару в треті країни, перебуватимуть під його контролем і у разі потреби сертифікат підтвердження доставки буде надано органам експортного контролю країни-експортера;

Сертифікат підписується керівником і скріплюється печаткою органу державної влади, що його видав.

15. Якщо імпортером і кінцевим споживачем є одна юридична особа, сертифікат кінцевого споживача може не оформлятися, а його положення можуть бути включені імпортером до тексту договору (контракту).

16. У разі коли імпортер не є суб'єктом підприємницької діяльності країни призначення, експортер повинен отримати від нього документи, що підтверджують:

зобов'язання імпортера про те, що імпортований товар буде використано виключно із заявленою метою і не буде копіюватися, видозмінюватися, модернізуватися, а також передаватися чи реекспортуватися іншому споживачу без письмової згоди на це органів експортного контролю країни-експортера;

гарантії державного органу країни-імпортера, який має на це відповідні повноваження, що виконання зобов'язань стосовно кінцевого призначення, місця використання та вжиття заходів щодо запобігання несанкціонованому реекспорту, які прийняв на себе імпортер, перебуватиме під його контролем і право перевірки їх виконання може бути надано представникам країни-експортера за участю компетентних органів країни-імпортера.

17. Порядок здійснення контролю за використанням експортованих (імпортованих) товарів подвійного використання кінцевими споживачами та проведення перевірок на місцях використання або перебування таких товарів установлюється відповідним Положенням, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

18. Відповідальність за збір інформації щодо надійності імпортера, наявність у нього відповідних повноважень, отримання достовірних відомостей про кінцевого споживача, кінцеве призначення і місце використання товару, що експортується, а також отримання оригіналів сертифіката кінцевого споживача, імпортного сертифіката, а у разі потреби й інших документів, які дають змогу отримати необхідні зобов'язання (гарантії) та однозначно визначити кінцевого споживача, мету і місце використання товару, несе експортер у порядку, встановленому законодавством України.

III. Порядок експорту (реекспорту) з України товарів
подвійного використання

19. Експорт (реекспорт) з України зазначених у Списку товарів здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності (далі - експортерами) за умови одержання разового або генерального дозволу Держекспортконтролю, а у випадках, передбачених пунктом 29 цього Положення, за висновком Держекспортконтролю.

( Пункт 20 виключено на підставі Постанови КМ N 1042 від 15.06.99 ) 20. Дозвіл Держекспортконтролю на передачу виробів або обладнання одночасно санкціонує передачу зазначеним у ньому імпортеру та кінцевому споживачу мінімального обсягу програмного забезпечення і технології, які необхідні для його використання.

21. Для одержання дозволу експортер надсилає Держекспортконтролю лист із стислим викладенням підстави та мети звернення, до якого додає: ( Абзац перший пункту 21 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1042 ( від 15.06.99 )

заяву на одержання дозволу за типовою формою, що затверджується Держекспортконтролем;

( Абзац третій пункту 21 виключено на підставі Постанови КМ N 1042 від 15.06.99 ) нотаріально засвідчену копію свідоцтва про державну реєстрацію експортера;

завірену в установленому порядку копію зовнішньоекономічного договору (контракту) на експорт (реекспорт) зазначених у заяві товарів до країни призначення (включаючи завірену копію договору Держекспортконтролю, доручення тощо, якщо експортером є організація-посередник);

( Абзац п'ятий пункту 21 виключено на підставі Постанови КМ N 1042 від 15.06.99 ) сертифікат походження товару;

оригінали документів, які встановлюють зобов'язання та гарантії імпортера (кінцевого споживача) товару стосовно кінцевого призначення та місця його використання;

довідки, які містять повне найменування, стислий опис, відомості про призначення ( із зазначенням кінцевого комплексу чи виробу, основну та можливу сферу використання, а також комплектність (варіанти) поставки кожного об'єкта, що експортується (для матеріалів - сертифікат якості).

22. У разі потреби за рішенням Держекспортконтролю оформлюються висновки відповідних органів державної виконавчої влади стосовно можливості та умов здійснення експорту. Експортер має право попередньо узгодити умови експорту з відповідним міністерством чи відомством.

( Пункт 23 виключено на підставі Постанови КМ N 1042 від 15.06.99 ) 23. Для одержання генерального дозволу експортер надсилає Держекспортконтролю лист із стислим викладенням підстави та мети звернення, до якого додає:

заяву на одержання дозволу за типовою формою, що затверджується Держекспортконтролем;

нотаріально засвідчену копію свідоцтва про державну реєстрацію експортера;

перелік укладених з іноземними замовниками договорів (контрактів), план експорту продукції на поточний рік або витяг з переліку продукції, що поставлятиметься відповідно до міжнародних договорів України, з обов'язковим зазначенням повного опису товару, його коду за ТН ЗЕД, одиниці виміру, кількості, ймовірного імпортера та кінцевого споживача товару ( країна, повна назва підприємства, поштовий індекс, адреса, телефон керівника);

копію наказу по підприємству (організації) про призначення посадових осіб і створення умов, необхідних для безумовного виконання ними вимог цього Положення;

гарантійний лист (за довільною формою) про отримання від імпортерів оригіналів документів щодо кожної реалізації генерального дозволу, які встановлюють зобов'язання (гарантії) імпортера (кінцевого споживача) стосовно кінцевого призначення та місця використання товарів;

довідки, які містять повне найменування, стислий опис, відомості про призначення ( із зазначенням кінцевого комплексу чи виробу, основну та можливу сферу використання, а також комплектність (варіанти) поставки кожного об'єкта, що експортується (для матеріалів - сертифікат якості).

24. Експортери, укладаючи договори (контракти) на експорт товарів, включених до Списку, обов'язково зазначають кінцевого споживача, кінцеве призначення та місце використання товарів, а також зобов'язання (гарантії) імпортера, що ці товари будуть передані тільки заявленому кінцевому споживачеві без копіювання, видозмінення чи модернізації та не будуть передаватися (реекспортуватися) іншому споживачеві без письмової згоди на це експортера та органів експортного контролю України.

25. Експортер зобов'язаний оформлювати міжнародні договори (контракти) відповідно до вимог законодавства України та міжнародних правил торгівлі, а також зазначати у них:

згоду імпортера, якщо він є кінцевим споживачем, на право експортера здійснювати у разі потреби перевірку (за участю компетентних органів України та країни-імпортера) використання експортованих товарів відповідно до заявленої мети і місця;

те, що договір (контракт) набуває чинності після отримання експортером (імпортером) необхідних дозволів (ліцензій) відповідних органів експортного контролю.

( Пункт 26 виключено на підставі Постанови КМ N 1042 від 15.06.99 ) 26. Необхідні гарантії щодо кінцевого призначення, місця використання та нереекспорту в треті країни отримуються експортером від імпортера у вигляді документів, оформлених відповідно до вимог, передбачених пунктами 12 - 16 цього Положення.

Перелік зазначених документів може уточнюватися Держекспортконтролем під час проведення експертизи з урахуванням категорії товару, відомостей про імпортера та кінцевого споживача.

27. До заяви на отримання дозволу на експорт програмного забезпечення і технологій, крім документів, передбачених пунктом 21 цього Положення, додаються два примірники анотованого викладу програмного забезпечення і технологій та документи, які підтверджують факт відсутності чи наявності у їх змісті відомостей, що становлять державну таємницю. Ці документи оформляються згідно з вимогами законодавства України і подаються у двох примірниках. ( Пункт 27 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1042 від 15.06.99 )

28. Реекспорт товарів, включених до Списку, здійснюється згідно з порядком, передбаченим цим Положенням для експорту таких товарів. При цьому, крім зазначених, експортером подаються документи, які підтверджують відсутність обмежень на реекспорт з боку постачальника (країни-експортера) цих товарів в Україну.

29. Для отримання дозволу на тимчасове вивезення (пересилання) товарів з метою демонстрування (реклами) на виставках, ярмарках, проведення випробувань, сертифікації, виконання ремонту тощо, яке не передбачає переходу права власності, експортер надсилає Держекспортконтролю лист із стислим викладенням підстави та мети звернення, до якого додає:

запрошення організаторів виставки (ярмарку) із зазначенням відомостей про її найменування, місце і термін експонування товарів або договір (контракт) на проведення робіт з випробування, сертифікації тощо;

зобов'язання (гарантії) імпортера (кінцевого споживача) щодо повернення експонатів у визначений термін без змін їх кількісних та якісних характеристик;

документ, що містить повний опис товару та його код за ТН ЗЕД;

документ, що підтверджує заставну вартість товару.

30. Тимчасове вивезення товарів за угодами, які передбачають перехід права власності, здійснюється на підставі дозволу Держекспортконтролю.

31. Усі документи, що подаються Держекспортконтролю, мають бути складені державною мовою. До документів, складених іноземною мовою, обов'язково додаються їх офіційні переклади.

IV. Порядок імпорту в Україну товарів
подвійного використання

32. Ввезення на митну територію України товарів, включених до Списку, за винятком тих, які позначені зірочкою (*), здійснюється без дозволу Держекспортконтролю в порядку, встановленому законодавством України.

Ввезення товарів, які у Списку позначені зірочкою, здійснюється на підставі генерального або разового дозволу Держекспортконтролю, а у випадках, передбачених пунктом 37 цього Положення, за висновком Держекспортконтролю.

33. Для одержання дозволу на ввезення товару імпортер надсилає Держекспортконтролю лист із стислим викладенням підстави та мети звернення, до якого додає:

заяву на одержання дозволу за типовою формою, що затверджується Держекспортконтролем;

( Абзац третій пункту 33 виключено на підставі Постанови КМ N 1042 від 15.06.99 ) нотаріально засвідчену копію свідоцтва про державну реєстрацію імпортера;

завірену в установленому порядку копію зовнішньоекономічного договору (контракту) на передачу товарів, що імпортуються, українському імпортеру (якщо він є кінцевим споживачем);

завірену копію договору Держекспортконтролю, доручення, якщо імпортером є організація-посередник;

( Абзац шостий пункту 33 виключено на підставі Постанови КМ N 1042 від 15.06.99 ) сертифікат походження товару;

сертифікат кінцевого споживача товару, оформлений українським споживачем за встановленою формою;

завірені копії ліцензій, наданих імпортеру (кінцевому споживачеві) на право займатися відповідною діяльністю, пов'язаною із заявленими до імпорту товарами, а саме: придбанням, розробленням, виробництвом, використанням або реалізацією, якщо така діяльність підлягає ліцензуванню;

довідки, які містять повне найменування, стислий опис, відомості про призначення (із зазначенням кінцевого комплексу чи виробу), основну та можливу сферу використання, а також комплектність (варіанти) поставки, основні тактико-технічні характеристики кожного об'єкта, що імпортується (для матеріалів - сертифікат якості).

34. Погодження з відповідними органами державної влади умов імпорту (включаючи тимчасове ввезення) та використання (реалізації) зазначених у заяві товарів здійснюється у разі потреби за рішенням Держекспортконтролю. чмпортер має право попередньо узгодити умови імпорту та/або використання (реалізації) товарів, що імпортуються, з відповідними міністерствами чи відомствами.

35. Якщо імпортер подає заяву про отримання генерального дозволу, замість копій договорів (контрактів) може подаватися їх перелік або план імпорту чи витяг з переліку продукції, що поставлятиметься відповідно до міжнародних договорів України, з обов'язковим зазначенням повного опису товару, його коду за ТН ЗЕД, одиниці виміру, кількості.

36. На запит іноземного експортера гарантії Уряду України щодо вжиття заходів до запобігання несанкціонованому реекспорту надаються Держекспортконтролем і оформляються у вигляді імпортного сертифіката України або іншого документа, який містить необхідні гарантії (зобов'язання). ( Пункт 36 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1320 від 18.08.98 )

37. Для отримання дозволу на тимчасове ввезення товарів за характером угод, які не передбачають переходу права власності (демонстрування (реклама) на виставках, ярмарках або проведення випробувань, виконання ремонту тощо), імпортер надсилає Держекспортконтролю лист із стислим викладенням підстави та мети звернення, до якого додає:

запрошення організаторів виставки (ярмарку) із зазначенням відомостей про її найменування, місце і термін експонування товарів або договір (контракт) на проведення робіт з випробування, сертифікації тощо;

завірені копії ліцензій, наданих імпортеру (кінцевому споживачеві) на право займатися відповідною діяльністю, пов'язаною із заявленими до імпорту товарами, а саме: придбанням, розробленням, виробництвом, використанням або реалізацією, якщо така діяльність підлягає ліцензуванню;

погоджені з відповідним органом державної виконавчої влади умови тимчасового використання зазначених у заяві товарів;

документ, що містить повне найменування та стислий опис товару із зазначенням коду за ТН ЗЕД.

38. Тимчасове ввезення товарів за характером угод, які передбачають перехід права власності (купівля-продаж, обмін тощо), здійснюється на підставі дозволу Держекспортконтролю.

V. Порядок транзиту через територію України
товарів подвійного використання

39. Транзит іноземних товарів через територію України здійснюється без дозволу Держекспортконтролю у загальному порядку, встановленому законодавством. ( Пункт 39 в редакції Постанови КМ N 1042 від 15.06.99 )

( Пункт 40 виключено на підставі Постанови КМ N 1042 від 15.06.99 ) 40. Для отримання дозволу на транзит експортер зарубіжної країни надсилає Держекспортконтролю лист із стислим викладенням підстави та мети звернення, до якого додає:

заяву на одержання дозволу за типовою формою, що затверджується Держекспортконтролем;

завірену копію експортної ліцензії (дозволу) країни-експортера товару;

переліки товарів, які передбачається перевозити через територію України.

Переліки складаються у трьох примірниках за встановленою Держекспортконтролем формою з обов'язковим зазначенням найменування і повного опису товару, його коду за ТН ЗЕД, одиниці виміру та кількості.

( Розділ VI відмінено згідно Постанови КМ
N 1042 від 15.06.99 )

VI. Порядок розгляду заяв, оформлення
та видачі дозволів

41. Розгляд заяв на отримання дозволу Держекспортконтролю здійснюється Держекспортконтролем із залученням інших компетентних органів чи організацій після надання заявником повного комплекту документів.

У разі потреби від заявника може вимагатися додаткова інформація, що дасть змогу прийняти обгрунтоване рішення за заявою або підтвердить достовірність наданих відомостей.

Заявник має право додавати до заяви інші документи, що дадуть змогу підготувати обгрунтовані висновки експертизи.

Порядок розгляду матеріалів заяв Держекспортконтролем, міністерствами, відомствами або організаціями, які залучаються до проведення експертизи, встановлюється Держекспортконтролем.

42. Рішення про надання або відмову в наданні дозволу на переміщення товарів подвійного використання приймається Держекспортконтролем на підставі розгляду результатів експертизи.

Наявність у заявника договору (контракту) не може бути підставою для обов'язкової видачі дозволу або позитивного висновку.

43. У видачі дозволу Держекспортконтролю (позитивного висновку Держекспортконтролю) може бути відмовлено у разі:

неподання документів, зазначених у цьому Положенні, неправильного їх оформлення або їх підроблення;

встановлення фактів порушення українськими чи іноземними суб'єктами підприємницької діяльності умов або правил здійснення вивезення чи ввезення товарів, щодо яких встановлено режим контролю;

виникнення обставин, що можуть заподіяти шкоду інтересам України в галузі оборони, економіки, зовнішніх відносин, державної безпеки або таких,які виникають за зобов'язаннями України відповідно до міжнародних угод;

відсутності у заявника повноважень та/або ліцензії на право здійснення відповідного виду діяльності, якщо така діяльність підлягає ліцензуванню згідно із законодавством;

несвоєчасного подання звіту про реалізацію попередньо наданих дозволів.

Рішення Держекспортконтролю про відмову в наданні дозволу доводяться до заявника листом Держекспортконтролю з викладенням підстав відмови.

44. Термін прийняття рішення про надання чи відмову в наданні дозволу або висновку щодо тимчасового вивезення (ввезення) товарів з урахуванням термінів підготовки висновків міністерствами і відомствами, які залучаються для проведення експертизи, становить до 30 робочих днів від часу надходження до Держекспортконтролю повного комплекту документів, необхідних для проведення експертизи.

Цей термін може бути продовжено до 45 робочих днів, якщо за рішенням Держекспортконтролю до проведення експертизи залучаються державні експерти з питань державної таємниці.

За рішенням Держекспортконтролю для проведення додаткової експертизи та прийняття обгрунтованого рішення термін розгляду заяви може бути продовжено до 90 днів.

45. Порядок оформлення та використання дозволів розробляється Держекспортконтролем разом з Держмиткомом та затверджується Держекспортконтролем.

( Розділ VII відмінено згідно Постанови КМ
N 1042 від 15.06.99 )

VII. Здійснення контролю за використанням дозволів

46. Загальний контроль за використанням дозволів забезпечується Держекспортконтролем із залученням відповідних органів виконавчої влади та інших державних органів у порядку, встановленому законодавством. ( Абзац перший пункту 46 в редакції Постанови КМ N 1320 від 18.08.98 )

Перевірка виконання імпортером (споживачем) зобов'язань щодо кінцевого призначення та місця використання товарів подвійного використання може здійснюватися експортером та/або Держекспортконтролем разом з компетентними органами України та країни-імпортера (призначення).

47. З метою ведення обліку використання виданих Держекспортконтролем дозволів суб'єкти підприємницької діяльності України, які отримали дозвіл на експорт, імпорт чи транзит продукції (робіт і послуг), в 15-денний термін від дати його повної реалізації або закінчення терміну дії зобов'язані надіслати Держекспортконтролю письмовий звіт про його реалізацію.

Звіт подається Держекспортконтролю у довільній формі з обов'язковим зазначенням відомостей про дату, країну, товар, вартість та обсяги його реалізації. До звіту додаються копії вантажних митних декларацій, належним чином завірені митним органом, що прийняв до реалізації відповідний дозвіл.

До звіту про використання генеральних дозволів, якщо це визначено в його особливих умовах, експортери (імпортери) додають оригінали документів, які встановлюють зобов'язання (гарантії) імпортера (кінцевого споживача) товару стосовно кінцевого призначення та місця його використання.

В окремих випадках за рішенням Держекспортконтролю може бути встановлено інший режим контролю, ніж зазначений у цьому розділі.

Якщо Держекспортконтролем встановлено режим контролю за етапами використання дозволу, інформація повинна надаватися у зазначені в ньому терміни.

У разі несвоєчасного подання такої інформації Держекспортконтроль вживає відповідних заходів.

( Розділ VIII відмінено згідно Постанови КМ
N 1042 від 15.06.99 )

VIII. Порядок зупинення (скасування) дії дозволів

48. При скасуванні державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності виданий дозвіл втрачає чинність.

У разі реорганізації або зміни назви юридичної особи суб'єкт підприємницької діяльності повинен у 15-денний термін подати до Держекспортконтролю заяву на переоформлення дозволу. Якщо дозвіл було частково використано, до заяви додається письмовий звіт про його реалізацію.

49. У разі втрати дозволу дублікат не видається.

50. У разі порушення українським та/або іноземним суб'єктом підприємницької діяльності умов або правил переміщення товарів подвійного використання, зазначених у дозволі, а також виникнення обставин, що призводять до заподіяння шкоди інтересам національної безпеки України, або таких, які виникають за зобов'язаннями України відповідно до міжнародних угод, Держекспортконтроль може тимчасово зупинити дію наданого дозволу або скасувати його.

Держмитком за поданням Держекспортконтролю негайно вживає заходів до виконання рішення Держекспортконтролю.

51. Рішення Держекспортконтролю про відмову у видачі дозволу, зупинення його дії чи скасування може бути оскаржено суб'єктом підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.

( Розділ IX відмінено згідно Постанови КМ
N 1042 від 15.06.99 )

IX. Відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності
за порушення режиму експортного контролю

52. Особи, які порушили встановлений порядок контролю за переміщенням окремих видів виробів, обладнання, матеріалів, програмного забезпечення і технологій, що можуть використовуватися для створення озброєння, військової чи спеціальної техніки, несуть відповідальність згідно із законодавством України.

Додаток
до Положення про порядок контролю за
експортом, імпортом і транзитом окремих
видів виробів, обладнання, матеріалів,
програмного забезпечення і технологій,
що можуть використовуватися для
створення озброєння, військової чи
спеціальної техніки, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України
від 22 серпня 1996 р. N 1005
(у редакції постанови Кабінету
Міністрів України від
15 лютого 2002 р. N 185

Список
товарів подвійного використання

Розділ 1. Перспективні матеріали

Розділ 2. ОБРОБЛЕННЯ МАТЕРІАЛІВ

Розділ 2. Оброблення матеріалів

Примітки до таблиці:

Технічні методи осадження покриття

1. Термін "процес покриття" включає як нанесення нового покриття, так і ремонт та поновлення існуючого.

2. Термін "покриття легованими алюмінідами" включає одностадійний або багатостадійний процес нанесення покриттів, під час якого елемент або елементи осаджуються до або під час отримання алюмінідного покриття, навіть якщо ці елементи додаються за допомогою іншого процесу. Але він не включає багаторазове використання одноступеневих процесів пакової цементації для отримання покриттів на основі легованих алюмінідів.

3. Термін "покриття алюмінідами модифікованими благородними металами" включає багатоступеневе нанесення покриття, в якому благородний метал або благородні метали були нанесені раніше будь-яким іншим способом до отримання покриття легованими алюмінідами.

4. Термін "їх суміші" включає інфільтруючий матеріал, градієнтні композиції, присадки та багатошарові матеріали, які використовуються під час одного або кількох процесів отримання покриттів, зазначених у таблиці.

5. "MCrAlX" відповідає складному сплаву покриття, де "М" означає кобальт, залізо, нікель або їх комбінації, а "X" означає гафній, ітрій, кремній, тантал у будь-якій кількості, або інші спеціально внесені додатки у кількості понад 0,01 вагового відсотка у різноманітних пропорціях та комбінаціях, крім:

а) CoCrAlY - покриття, які мають менше ніж 22 вагових відсотки хрому, менше ніж 7 вагових відсотків алюмінію та менше ніж2 вагових відсотки ітрію;

b) CoCrAlY - покриття, які мають 22-24 вагових відсотків хрому, 10-12 вагових відсотків алюмінію та 0,5-0,7 вагового відсотка ітрію;

с) NiCrAlY - покриття, які мають 21-23 вагових відсотків хрому, 10-12 вагових відсотків алюмінію та 0,9-1,1 вагового відсотка ітрію.

6. Термін "сплави алюмінію" означає сплави з граничним значенням міцності на розрив 190 МПа або більше, які визначені при температурі 293 К (20 град. С).

7. Термін "корозійностійка сталь" означає сталі, які задовольняють вимоги стандарту серії 300 (AISI) Американського інституту заліза та сталі або вимоги відповідних національних стандартів.

8. Поняття "тугоплавкі метали та сплави" включає такі метали та їх сплави: ніобій (коламбій в США), молібден, вольфрам і тантал.

9. "Матеріали вікон датчиків" - це оксид алюмінію, кремній, германій, сульфід цинку, селенід цинку, арсенід галію, алмаз, фосфід галію, сапфір та такі галогеніди металів: фторид цирконію і фторид гафнію - для вікон датчиків, які мають діаметр понад 40 мм.

10. На "технологію" для одноступеневих процесів пакової цементації суцільних лопаток турбін не поширюються обмеження згідно з розділом 2.

11. "Полімери" включають поліімід, поліестр, полісульфід, полікарбонати та поліуретани.

12. До поняття "модифікований діоксид цирконію" належить діоксид цирконію з додаванням оксидів інших металів (таких як оксиди кальцію, магнію, ітрію, гафнію, рідкоземельних металів) для стабілізації відповідних кристалографічних фаз та фаз зміщення. Термозахисні покриття діоксидом цирконію, модифіковані оксидом кальцію або оксидом магнію шляхом змішування або розплаву, контролю не підлягають.

13. Під поняттям "титанові сплави" розуміються тільки аерокосмічні сплави з граничним значенням міцності на розрив 900 МПа або більше, визначеним при температурі 293 К (20 град. С).

14. "Скло з малим коефіцієнтом термічного розширення" визначається як скло, що має коефіцієнт температурного розширення 1 х 10 (в ступ. -7) К (вступ. -1) або менше, визначений при температурі 293 К (20 град. С).

15. "Діелектричні шарові покриття" належать до багатошарових ізоляційних матеріалів, у яких комбінація інтерференційних властивостей матеріалів з різноманітними коефіцієнтами рефракції використовується для відбиття, передачі або поглинання хвиль різноманітних діапазонів. До діелектричних шарових покриттів належать ті, що складаються з чотирьох або більше шарів діелектрика або шарових "композицій" діелектрик-метал.

16. До "цементованого карбіду вольфраму" не належать

інструментальні матеріали, які застосовуються для різання та механічної обробки і які складаються з карбіду вольфраму/(кобальт-нікель), карбіду титану/(кобальт-нікель),

карбіду хрому/(нікель-хром) і карбіду хрому/(нікель).

17. "Технологія", спеціально розроблена для осадження

алмазоподібного вуглецю на будь-що з наведеного нижче, не підлягає контролю: накопичувачі на магнітних дисках і магнітні головки, окуляри з полікарбонату, обладнання для виробництва разової тари, обладнання пекарень, клапани для кранів, акустичні діафрагми для гучномовців, деталі двигунів для автомобілів, різальний інструмент, матриці для пресування та вирубні штампи, високоякісні лінзи для фото-, кіноапаратів та телескопів, офісне автоматизоване обладнання, мікрофони або

медичні пристрої.

18. До "карбіду кремнію" не належать матеріали для виготовлення

різального або формувального інструменту.

19. До поняття "керамічні підкладки", як воно використовується в

цій позиції, не належать керамічні матеріали, що містять 5 відсотків за вагою або більше глини чи цементу, незалежно від того, чи є вони окремим складовим компонентом, чи входять

у керамічні матеріали в їх комбінації.

Процеси, зазначені у графі "Найменування процесу нанесення

покриття", визначаються таким способом:

а. Хімічне осадження з газової фази (CVD) - це процес

нанесення зовнішнього покриття або покриття з модифікацією поверхні, що покривається, де метал, сплав, "композиційний" матеріал, діелектрик або кераміка наносяться на нагріту підкладку (основу). Газоподібні реагенти розпадаються або сполучаються на поверхні виробу, унаслідок чого на ній

утворюються бажані елементи, сплави або хімічні сполуки.

Енергія для такого розпаду або хімічної реакції може бути забезпечена нагріванням підкладки плазмовим розрядом або

променем "лазера".

Особливі 1. Хімічне осадження з газової фази (CVD)

примітки: включає такі процеси: "безпакетне" нанесення

покриття прямим газовим струменем, газоциркуляційне хімічне осадження, кероване зародження центрів конденсації при термічному осадженні (CNTD) або хімічне осадження з газової фази (CVD) з

використанням плазми.

2. Поняття "пакет" означає занурення підкладки (основи)

в суміш з кількох складових.

3. Газоподібні реагенти, що використовуються у безпакетному процесі, отримуються за такими ж базовими реакціями та параметрами, як і цементація, за винятком випадку, коли підкладка, на яку наноситься покриття, не має контакту із сумішшю

порошків.

b. Фізичне осадження з парової фази термовипаровуванням (ТЕ-PVD) - це процес зовнішнього покриття виробу у вакуумі під тиском менше ніж 0,1 Па, коли джерело теплової енергії використовується для перетворення на пару матеріалу, що наноситься, внаслідок чого частки матеріалу, що випаровується, конденсуються або осаджуються на відповідно

розташовану підкладку.

Напуск газів у вакуумну камеру в процесі осадження для створення складних покриттів є звичайною модифікацією

процесу.

Використання іонних або електронних променів або плазми для активації або сприяння нанесенню покриття є також звичайною модифікацією цієї технології. Використання моніторів для забезпечення вимірювання оптичних характеристик або товщини покриття під час процесу може

бути характерною особливістю цих процесів.

Специфіка процесу ТЕ-PVD за допомогою резистивного нагрівання полягає у тому, що:

1) при ЕВ-PVD для нагрівання та випаровування матеріалу, який формує покриття на виробі, використовується

електронний промінь;

2) при PVD з резистивним нагріванням, яке здатне забезпечити контрольований та рівномірний (однорідний) потік пари матеріалу покриття, використовується

електричний опір;

3) при випаровуванні "лазером" для випаровування матеріалу, що формує покриття, використовується імпульсний або

безперервний "лазерний" промінь;

4) у процесі покриття за допомогою катодної дуги використовується витрачуваний катод з матеріалу, що формує покриття та створює розряд дуги на поверхні катода після миттєвого контакту із заземленим пусковим пристроєм (тригером). Контрольований рух дуги призводить до ерозії поверхні катода та виникнення високоіонізованої плазми. Анод може бути конічним та розташовуватися по периферії катода через ізолятор або сама камера може грати роль анода. Для нанесення покриття на підкладку, що розташована не на лінії,

використовується зміщення напруги;

Особлива Зазначений у підпункті 4 процес не стосується нанесення примітка: покриття довільною катодною дугою без зміщення напруги.

5) іонне покриття - це спеціальна модифікація загального ТЕ-PVD процесу, у якому плазмове або іонне джерело використовується для іонізації часток, що наносяться як покриття, а негативне зміщення напруги прикладається до підкладки, що сприяє осадженню складових покриття з плазми. Введення активних реагентів, випаровування твердих матеріалів в камері, а також використання моніторів, які забезпечують вимірювання (у процесі нанесення покриття) оптичних характеристик та товщини

покриття, є звичайними модифікаціями процесу.

с. Пакова цементація - це модифікація методу нанесення покриття на поверхню або процес нанесення виключно зовнішнього покриття, коли підкладка занурена в суміш

порошків (пак), яка складається з:

1) металевих порошків, які входять до складу покриття

(звичайно алюміній, хром, кремній або їх комбінація);

2) активатора (здебільшого галоїдна сіль); та

3) інертної пудри, найчастіше - оксиду алюмінію.

Підкладка та суміш порошків утримуються всередині реторти,
яка нагрівається до температури від 1030 К (757 град. С) до
1375 К (1102 град. С) на час, який достатній для нанесення

покриття.

d. Плазмове напилення - це процес нанесення зовнішнього
покриття, коли плазмова гармата (пальник напилення), у якій
утворюється і керується плазма, використовує порошок або
дріт з матеріалу покриття, розплавляє їх та спрямовує на

підкладки, де формується інтегрально зв'язане покриття.

Плазмове напилення може грунтуватися на напиленні плазмою

низького тиску або високошвидкісною плазмою.

Особливі 1. Низький тиск - це тиск нижче атмосферного.

примітки: 2. Високошвидкісна плазма визначається швидкістю газу на

зрізі сопла, понад 750 м/с, розрахованої при

температурі 293 К (20 град. С) та тиску 0,1 МПа.

е. Осадження із суспензії - це процес нанесення покриття з модифікацією поверхні, що покривається, коли металевий або керамічний порошок з органічною сполучною речовиною суспензовано в рідині та наноситься на підкладку за допомогою напилення, занурення або фарбування з наступним повітряним або пічним сушінням та термічною обробкою для

отримання необхідних властивостей покриття.

f. Осадження розпиленням - це процес нанесення зовнішнього покриття, який грунтується на феномені передачі кількості руху, коли позитивні іони прискорюються в електричному полі в напрямі до поверхні мішені (підкладки виробу, що покривається). Кінетична енергія ударів іонів достатня для визволення атомів на поверхні мішені та їх осадження на

відповідно розташовану підкладку.

Особливі 1. У таблиці наведені відомості тільки щодо тріодного,

примітки: магнетронного або реактивного осадження розпиленням,

які застосовуються для збільшення адгезії матеріалу покриття та швидкості його нанесення, а також щодо радіочастотного підсилення напилення, яке використовується під час нанесення пароутворюючих

неметалевих матеріалів для покриття.

2. Низькоенергетичні іонні промені (менше ніж 5 КеВ) можуть бути використані для прискорення (активації)

процесу нанесення покриття.

g. Іонна імплантація - це процес нанесення покриття з модифікацією поверхні виробу, у якому легуючий елемент іонізується, прискорюється системою з градієнтом потенціалу та імплантується на поверхню підкладки. До процесів з іонною імплантацією належать і процеси, де іонна імплантація здійснюється одночасно під час електронно-променевого осадження або осадження

розпилюванням.

Технічна термінологія, що використовується в
таблиці технічних засобів осадження
покриття

Технічна інформація стосовно таблиці технічних засобів осадження покриття використовується у разі потреби.

1. Спеціальна термінологія, яка застосовується в "технологіях"

для попереднього оброблення підкладок, зазначених у таблиці:

а) параметри хімічного зняття покриття та очищення у ванні, наведені нижче:

1) склад розчину у ванні:

а) для усунення старого та пошкодженого покриття, продуктів корозії або сторонніх відкладень;

b) для приготування чистих підкладок;

2) час оброблення у ванні;

3) температура у ванні;

4) кількість та послідовність циклів миття;

b) візуальні та макроскопічні критерії для визначення ступеня

очищення або повноти очисної дози;

с) параметри циклів термічного оброблення, наведені нижче:

1) атмосферні параметри:

а) склад атмосфери;

b) атмосферний тиск;

2) температура термічної обробки;

3) тривалість термічної обробки;

d) параметри підготовки підкладок, наведені нижче:

1) параметри піскоструминного очищення:

а) склад часток;

b) розмір та форма часток;

с) швидкість подачі часток;

2) час та послідовність циклів очищення після піскоструминного очищення;

3) параметри кінцевого оброблення поверхні;

4) використання зв'язувальних для посилення адгезії;

е) технічні параметри маскування наведені нижче:

1) матеріал маски;

2) розміщення маски.

2. Спеціальна термінологія, що застосовується в "технологіях", які забезпечують якість покриття, для засобів, зазначених у

таблиці:

а) атмосферні параметри, наведені нижче:

1) склад атмосфери;

2) атмосферний тиск;

b) часові параметри;

с) температурні параметри;

d) параметри товщини;

е) коефіцієнт параметрів заломлення;

f) контроль складу покриття.

3. Спеціальна термінологія, що застосовується в "технологіях", які використовуються після нанесення покриття на підкладку,

зазначену в таблиці:

а) параметри дробоструминної обробки, наведені нижче:

1) склад дробу;

2) розмір дробу;

3) швидкість подавання дробу;

b) параметри очищення після обробки дробом;

с) параметри циклу термічної обробки, наведені нижче:

1) атмосферні параметри:

а) склад атмосфери;

b) атмосферний тиск;

2) температурно-часові цикли;

d) візуальні та макроскопічні критерії під час приймання покритих підкладок.

4. Спеціальна термінологія, що застосовується в "технологіях" для визначення технічних засобів, які гарантують якість покриття

підкладок, зазначених у таблиці:

а) критерії статистичного відбіркового контролю;

b) мікроскопічні критерії для:

1) збільшення покриття;

2) рівномірності товщини покриття;

3) цілісності покриття;

4) складу покриття;

5) зчеплення покриття та підкладки;

6) мікроструктури однорідності;

с) критерії для оцінки оптичних властивостей (вимірювані як

функція довжини хвилі):

1) відбивна властивість;

2) прозорість;

3) поглинання;

4) розсіювання.

5. Спеціальна термінологія, що застосовується в "технологіях" та параметрах, пов'язаних із специфічним покриттям та з процесами

видозмінювання поверхні, зазначеними в таблиці:

а) для хімічного осадження з газової фази (CVD):

1) склад та формування джерела покриття;

2) склад несучого газу;

3) температура підкладки;

4) температурно-часові цикли та цикли тиску;

5) контроль газу та маніпулювання деталями;

b) для термічного випарювання - фізичного осадження з парової

фази (PVD):

1) склад зливка або джерела матеріалу покриття;

2) температура підкладки;

3) склад активного газу;

4) швидкість подавання зливків або швидкість випаровування

матеріалу;

5) температурно-часові цикли та цикли тиску;

6) маніпуляція променем та деталлю;

7) параметри "лазера", наведені нижче:

а) довжина хвилі;

b) щільність потужності;

с) тривалість імпульсу;

d) періодичність імпульсів;

е) джерело;

с) для твердофазного осадження:

1) склад обмазки та формування;

2) склад несучого газу;

3) температурно-часові цикли та цикли тиску;

d) для плазмового напилення:

1) склад порошку, підготовка та розподіл розмірів;

2) склад та параметри газу, що подається;

3) температура підкладки;

4) параметри потужності плазмової гармати;

5) дистанція напилення;

6) кут напилення;

7) склад покривного газу, тиск та швидкість потоку;

8) контроль за гарматою та маніпуляцією деталями;

е) для осадження розпиленням:

1) склад та спосіб виробництва мішені;

2) геометричне регулювання положення деталей та мішені;

3) склад хімічно активного газу;

4) високочастотне підмагнічування (електричне зміщення);

5) температурно-часові цикли та цикли тиску;

6) потужність тріода;

7) маніпулювання деталлю;

f) для іонної імплантації:

1) контроль променя та маніпулювання деталлю;

2) елементи конструкції джерела іонів;

3) техніка контролю за іонним променем та параметрамии швидкості осадження;

4) температурно-часові цикли та цикли тиску;

g) для іонного покриття:

1) контроль за променем та маніпулюванням деталлю;

2) елементи конструкції джерела іонів;

3) техніка контролю за іонним променем та параметрами швидкості осадження;

4) температурно-часові цикли та цикли тиску;

5) швидкість подавання покривного матеріалу та швидкість випаровування;

6) температура підкладки;

7) параметри електричного зміщення підкладки.

Розділ 3. Електроніка