Рекомендація
щодо добровільного примирення та арбітражу
N 92

Генеральна конференція Міжнародної організації праці,

що скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро праці та зібралася 6 червня 1951 року на свою тридцять четверту сесію,

ухваливши прийняти ряд пропозицій стосовно добровільного примирення та арбітражу, що є п'ятим пунктом порядку денного сесії,

вирішивши надати цим пропозиціям форми рекомендації, з метою

її застосування заінтересованими сторонами або органами державної влади, коли це відповідає умовам, що склалися в країні,

ухвалює цього двадцять дев'ятого дня червня місяця тисяча дев'ятсот п'ятдесят першого року нижченаведену Рекомендацію, яка називатиметься Рекомендацією 1951 року щодо добровільного примирення та арбітражу:

I. Добровільне примирення

1. Процедура добровільного примирення відповідно до умов кожної держави має бути доступною з метою відвернення та вирішення трудових конфліктів у промисловості між роботодавцями і працівниками.

2. Там, де процедура добровільного примирення діє на спільній основі, в ній має брати участь рівна кількість представників роботодавців і працівників.

3. 1) Процедура примирення повинна бути безплатною та оперативною; час, відведений на процедуру державним законодавством, має бути встановлено завчасно то зведено до мінімуму.

2) Слід забезпечувати невідкладне проведення процедури як з ініціативи будь-якої зі сторін трудового конфлікту, так і з ініціативи органу добровільного примирення, виходячи з його статусу.

4. Якщо трудовий конфлікт було передано на процедуру примирення за згодою всіх заінтересованих сторін, останніх слід заохочувати утримуватись від страйків і локаутів, поки триває процедура примирення.

5. Всі угоди, яких заінтересовані сторони можуть досягти під час процедури примирення або які є її результатом, слід укладати в письмовій формі та вважати рівносильними угодам, укладеним звичайним способом.

II. Добровільний арбітраж

1. Якщо трудовий конфлікт було передано на арбітраж для остаточного вирішення за згодою всіх сторін, останніх слід заохочувати утримуватись від страйків і локаутів, поки триває процедура арбітражу, та визнати арбітражне рішення.

III. Прикінцеві положення

1. Жодне з положень цієї Рекомендації не може розглядатися як таке, що будь-яким чином обмежує право на страйк.

Конвенції та рекомендації, ухвалені
Міжнародною організацією праці
1919-1964, Том I
Міжнародне бюро праці, Женева