Конвенція
про приміщення для екіпажу на борту
суден (додаткові положення)
N 133

(укр/рос)

Генеральна конференція Міжнародної організації праці,

що скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро праці та зібралася 14 жовтня 1970 року на свою п'ятдесят п'яту сесію,

зазначаючи, що Конвенція (переглянута) 1949 року про приміщення для екіпажу запроваджує детальні вимоги відносно таких питань, як каюти, їдальні, приміщення для відпочинку, вентиляція, опалення, освітлення і санітарне обладнання на борту суден, враховуючи, що швидкі зміни характеру як конструкції, так і використання сучасних суден можуть забезпечити можливості для подальшого поліпшення приміщень для екіпажу,

ухваливши прийняти ряд пропозицій стосовно приміщень для екіпажу, що є другим пунктом порядку денного сесії,

вирішивши надати цим пропозиціям форми міжнародної конвенції, яка доповнює Конвенцію (переглянуту) 1949 року про приміщення для екіпажу,

ухвалює цього тридцятого дня жовтня місяця тисяча дев'ятсот сімдесятого року нижченаведену Конвенцію, яка може називатися Конвенцією 1970 року про приміщення для екіпажу (додаткові положення):

Розділ I. Загальні положення

Стаття 1

1. Ця Конвенція застосовується до всіх державних або приватних морських суден, зайнятих перевезенням вантажів чи пасажирів у комерційних цілях, або зайнятих з будь-якою іншою комерційною метою, зареєстрованих на території, щодо якої ця Конвенція є чинною, і до суден, кіль яких закладено на стапелях або які перебувають на подібній стадії будування на момент або після настання чинності Конвенції для цієї території.

2. Національні закони чи правила визначають, у яких випадках судна вважаються морськими для цілей цієї Конвенції.

3. Ця Конвенція застосовується до буксирів, де це доцільно і можливо.

4. Ця Конвенція не застосовується:

а) до суден місткістю менше ніж 1000 тонн;

b) до суден, що пересуваються здебільшого за допомогою вітрил, незалежно від того, чи мають вони допоміжний двигун чи ні;

с) до суден, які зайняті риболовним, китобійним або іншим таким промислом;

d) до суден на підводних крилах і на повітряній подушці.

5. Проте, коли це доцільно і можливо, ця Конвенція застосовується:

а) до суден місткістю від 200 до 1000 тонн;

b) до приміщень для осіб, зайнятих звичайною морською справою на суднах, які займаються китобійним чи іншим таким промислом.

6. Крім того, будь-які з вимог, застосовних з огляду на статтю 3 цієї Конвенції, можуть бути змінені щодо будь-якого судна, якщо компетентний орган влади після консультації з організаціями судновласників і (або) із судновласниками та з bona fide профспілками моряків впевниться в тому, що припустимі зміни дають переваги, внаслідок яких загальні умови виявляться не менш сприятливими, ніж ті, які б виявилися наслідком повного застосування положень Конвенції; подробиці всіх таких змін доводить відповідний член Організації до відома Генерального директора Міжнародного бюро праці.

7. Крім того, відповідний орган влади після консультації з організаціями судновласників і (або) із судновласниками та з bona fide профспілками моряків визначає, які доцільно зробити винятки або здійснити відхилення від положень цієї Конвенції, враховуючи потреби у приміщеннях для відпочинку, щодо:

а) морських поромів, суден місцевого сполучення та інших таких суден, на яких екіпаж не буває постійно;

b) морських суден, на яких окрім екіпажу судна тимчасово перебувають ремонтні команди;

с) морських суден, які здійснюють короткі рейси, що дають змогу членам екіпажу щодня бувати вдома чи користуватися такими можливостями.

Стаття 2

Відповідно до мети цієї Конвенції:

а) термін "судно" означає будь-яке судно, до якого застосовується Конвенція;

b) термін "тонни" означає брутто-реєстрові тонни;

с) термін "пасажирське судно" означає судно, щодо якого дійсна:

і) посвідка про безпеку пасажирського судна, видана відповідно до положень міжнародної Конвенції про охорону людського життя на морі, яка є дійсною на сьогодні; або

іі) посвідка про пасажирське судно;

d) термін "офіцер" означає особу, за винятком капітана, яку визнають за офіцера на підставі національного законодавства або, за відсутністю відповідного законодавства чи правил - на підставі колективного договору чи звичаю;

е) термін "рядовий матрос" означає члена екіпажу, який не є офіцером;

f) термін "молодший офіцер" означає рядового матроса, який виконує старшинські обов'язки або обіймає посаду спеціаліста і якого визнають за молодшого офіцера на підставі національного законодавства або, за відсутності відповідних законодавства чи правил, на підставі колективного договору чи звичаю;

g) термін "повнолітній" означає особу, яка досягла 18-річного віку;

h) термін "приміщення для екіпажу" охоплює надані для екіпажу каюти, їдальні, санітарні узли, медичні пункти та приміщення для відпочинку;

і) термін "приписуваний" означає приписуваний національними законодавством чи правилами або компетентним органом влади;

j) термін "установлений" означає встановлений компетентним органом влади;

k) термін "перереєстрований" означає перереєстрований у разі одночасного змінення території реєстрації і володіння судном.

Стаття 3

Кожний член Організації, щодо якого ця Конвенція є чинною, зобов'язується виконувати щодо суден, до яких застосовна ця Конвенція:

а) положення розділів II і III Конвенції (переглянутої) 1949 року про приміщення для екіпажу

b) положення розділу II цієї Конвенції.

Стаття 4

1. Кожний член Організації, відносно якого ця Конвенція є чинною, зобов'язується зберігати чинними закони або правила, що забезпечують її застосування.

2. Ці закони або правила:

а) вимагають, щоб компетентний орган влади доводив їх зміст до відома всіх заінтересованих осіб;

b) визначають осіб, відповідальних за їх дотримання;

с) приписують належні санкції за будь-які їх порушення;

d) передбачають зміст системи інспекції, яка здатна забезпечити дійсне запровадження в життя їх;

е) вимагають, щоб компетентний орган влади консультувався з організаціями судновласників і (або) судновласниками та з визнаними bona fide профспілками моряків щодо створення правил і, в міру можливості, співробітничав з цими заінтересованими сторонами у питаннях застосування правил.

Розділ II. Вимоги, які ставляться
до приміщень для екіпажу

Стаття 5

1. Площа кают, призначених для рядових матросів, яка припадає на одну людину, становить не менше ніж:

а) 3,75 кв. м (40,36 кв. фута) на суднах у 1000 тонн чи більше, але менше ніж 3000 тонн;

b) 4,25 кв. м (45,75 кв. фута) на суднах у 3000 тонн.чи більше, але менше ніж 10000 тонн;

с) 4,75 кв. м (51,13 кв. фута) на суднах у 10 000 тонн чи більше.

2. Проте площа на одну людину в каюті, яка призначена для двох рядових матросів, становить не менше ніж:

а) 2,75 кв. м (29,60 кв. фута) на суднах у 1000 тонн чи більше, але менше ніж 3000 тонн;

b) 3,25 кв. м (34,98 кв. фута) на суднах у 3000 тонн чи більше, але менше ніж 10 000 тонн;

с) 3,75 кв. м (40,36 кв. фута) на суднах у 10000 тонн чи більше.

3. Крім того, площа кают, призначених для рядових матросів на пасажирських суднах, становить не менше ніж:

а) 2,35 кв. м (25,30 кв. фута) на одну людину на суднах у 1000 тонн чи більше, але менше ніж 3000 тонн;

b) на суднах у 3000 тонн чи більше:

і) 3,75 кв. м (40,36 кв. фута) в одномісних каютах; іі) 6,00 кв. м (64,58 кв. фута) у двомісних каютах; ііі) 9,00 кв. м (96,88 кв. фута) у тримісних каютах; iv) 12,00 кв. м (129,17 кв. фута) у чотиримісних каютах.

4. Рядові матроси розміщуються не більше ніж по двоє в каюті, за винятком пасажирських суден, де дозволяється розміщення максимально чотирьох чоловік у каюті.

5. Молодші офіцери розмішуються по одному чи по двоє в каюті.

6. Площа офіцерських кают, які не мають окремого салону чи кабінету, становить не менше ніж 6,50 кв. м (69,96 кв. фута) на одну людину на суднах до 3000 тонн і не менше ніж 7,50 кв. м (80,73 кв. фута) - на суднах у 3000 тонн і більше.

7. На суднах, окрім пасажирських суден, кожному повнолітньому членові екіпажу надається окрема каюта, якщо це доцільно і можливо, виходячи з розмірів, призначення та конструкції судна.

8. Там, де це можливо, на суднах у 3000 тонн чи більше, старшому механіку і старшому штурманові надається, крім каюти, суміжний з нею салон чи кабінет.

9. Місце, яке займають ліжка, шафи, висувні ящики та сидіння, включається до виміру площі кают. Ділянки площі невеликих розмірів чи неправильної форми, які істотно не збільшують вільний для руху простір і не можуть бути використані під меблі, до розрахунку не беруться.

10. Мінімальні внутрішні розміри ліжка становлять: 198 см на 80 см (6 футів 6 дюймів на 2 фути 7,50 дюйма).

Стаття 6

1. Площа їдалень для офіцерів і рядових матросів становить не менше ніж 1 кв. м (10,76 кв. фута) на одну людину, виходячи з запланованої кількості посадкових місць.

2. Їдальні обладнуються столами та сидіннями встановленого зразка, рухомими чи закріпленими, у кількості, достатній для максимального числа членів екіпажу, які можуть користуватися ними одночасно.

3. У будь-який час, коли члени екіпажу перебувають на борту судна, в їхнє розпорядження надаються:

а) холодильник, зручно розташований і достатньої місткості для кількості осіб, які користуються приміщенням їдальні чи приміщеннями їдалень;

b) пристрої для приготування гарячих напоїв;

с) пристрої для отримання холодної води.

4. Компетентні органи влади можуть дозволити відносно приміщень для їдалень такі винятки з положень параграфів 1 і 2 цієї статті, які можуть виявитися потрібними через особливі умови на пасажирських суднах.

Стаття 7

1. Офіцерам і рядовим матросам надаються зручно розташовані і відповідним чином мебльовані приміщення для відпочинку. Якщо немає приміщень для відпочинку, окремих від їдалень, останні планують, меблюють та обладнують таким чином, щоб вони могли використовуватись для відпочинку.

2. Меблі приміщень для відпочинку як мінімум включають книжкову шафу та все потрібне для читання та писання і, за можливості, для ігор.

3. На суднах у 8000 тонн і більше обладнують кімнату для паління або бібліотеку, в якій можуть демонструватися фільми чи телевізійні передачі, а також приміщення для занять та ігор у вільний час; слід розглядати можливість спорудження плавального басейну.

4. Під час планування приміщень для відпочинку компетентним органам влади треба передбачати можливість обладнання буфету.

Стаття 8

1. На всіх суднах, які не мають вигід, передбачених у параграфах 2-4 цієї статті, обладнують і зручно розташовують принаймні одну вбиральню та одну ванну чи душ на кожні шість осіб чи менше для офіцерів і рядових матросів. Якщо до складу екіпажу входять жінки, їм надаються окремі санітарні вузли.

2. На суднах у 5000 тонн чи більше, але менше ніж 15000 тонн принаймні п'ять окремих кают для офіцерів повинні мати суміжну з ними ванну кімнату з убиральнею, ванною чи душем та умивальником з гарячою і холодною прісною водою; умивальник може бути розташований у каюті. Крім того, на суднах у 10 000 тонн чи більше, але менше ніж 15000 тонн каюти всіх інших офіцерів мають індивідуальні ванні кімнати, або такі, що сполучаються, з аналогічним обладнанням.

3. На суднах у 15000 тонн чи більше окремі каюти для офіцерів обладнуються індивідуальною ванною кімнатою з убиральнею, ванною чи душем та умивальником з гарячою і холодною прісною водою: умивальник може бути розташований у каюті.

4. На суднах у 25 000 тонн чи більше, крім пасажирських суден, кожним двом рядовим матросам надається одна ванна кімната, розташована або в приміщенні, що сполучається, яке знаходиться між суміжними каютами, або навпроти входу в ці каюти. Ця ванна кімната обладнується убиральнею, а також ванною чи душем та умивальником з гарячою і холодною прісною водою.

5. На суднах у 5000 тонн чи більше, крім пасажирських суден, кожна офіцерська чи матроська каюта, обладнується умивальником з холодною і гарячою прісною водою, за винятком тих випадків, коли такий умивальник розміщено у ванній кімнаті, яка передбачена параграфами 2, 3 або 4 цієї статті.

6. На всіх суднах забезпечується обладнання для прання, сушіння та прасування одягу для офіцерів і рядових матросів з урахуванням чисельності екіпажу та нормальної тривалості рейсу. Це обладнання, в міру можливості, розташовується поблизу кают.

7. Це обладнання містить:

а) пральні машини;

b) сушильні шафи або сушильні приміщення, які належним чином обігріваються та вентилюються;

с) праски та прасувальні дошки чи інше рівнозначне обладнання.

Стаття 9

1. На суднах у 1 600 тонн чи більше обладнуються:

а) окреме приміщення з убиральнею та умивальником з гарячою і холодною прісною водою недалеко від ходового містка, призначене спеціально для осіб, які несуть на ньому вахту;

b) убиральня та умивальник з гарячою і холодною прісною водою поблизу машинного відділення, якщо таких немає біля поста управління машинного відділення.

2. На суднах у 1 600 тонн чи більше, за винятком суден, на яких надаються індивідуальні каюти та індивідуальні або напівіндивідуальні ванні кімнати для всього складу машинної команди, обладнуються роздягальні, які:

а) розташовуються поза машинним відділенням, проте недалеко від нього;

b) обладнуються індивідуальними шафами для одягу та умивальниками, ваннами або душами з гарячою і холодною прісною водою.

Стаття 10

Мінімальна висота в усіх приміщеннях для екіпажу, де конче потрібна певна свобода пересування, не може бути меншою ніж 198 см (6 футів 6 дюймів) за умови, що компетентні органи влади можуть дозволяти в певних обмеженнях зменшення висоти у будь-якому приміщенні або в частині будь-якого приміщення, коли вони вважають, що це виправдано і що таке зменшення не спричиняє незручності для екіпажу.

Стаття 11

1. Приміщення для екіпажу повинні мати належне освітлення.

2. З дотриманням таких особливих заходів, які можна допускати шодо пасажирських суден, каюти та їдальні освітлюються природним світлом і забезпечуються достатнім штучним освітленням.

3. На всіх суднах приміщення для екіпажу забезпечуються електричним освітленням. Якщо немає двох незалежних джерел електрики для освітлення, забезпечується додаткова система аварійного освітлення за допомогою ламп або освітлювальних приладів належної конструкції.

4. У каютах установлюються електричні лампочки для читання у головах кожного ліжка.

5. Відповідні норми природного та штучного освітлення запроваджуються компетентними органами влади.

Стаття 12

Для суден, склад екіпажів яких вимагає враховувати без дискримінації різні характерні для членів екіпажу релігійні та соціальні звички та звичаї, компетентні органи влади можуть після консультації з заінтересованими організаціями судновласників і (або) із судновласниками та з bona fide профспілками моряків і за наявності згоди між цими сторонами дозволяти відхилення щодо положень параграфів 1-4 і параграфа 7 статті 5 і параграфів 1 і 4 статті 8 цієї Конвенції за умови, що такі відхилення не призведуть до створення загальних умов, менш сприятливих, ніж ті, які були б створені завдяки застосуванню положень цієї Конвенції. Особливості всіх таких відхилень відповідний член Організації доводить до відома Генерального директора Міжнародного бюро праці, який повідомляє про це членів Міжнародної організації праці.

Розділ III. Застосування конвенції до тих суден, які є

Стаття 13

1. Щодо суден, будування яких повністю закінчилось на день настання чинності цієї Конвенції на території реєстрації і які не відповідають нормам, установленим цією Конвенцією, компетентні органи влади після консультації з організаціями судновласників і (або) із судновласниками та з bona fide профспілками моряків можуть вимагати з метою приведення цих суден у відповідність до вимог Конвенції таких змін, які вони вважатимуть за доцільні і практично здійсненні, враховуючи, зокрема, технічні, економічні та інші проблеми, котрі виникають у застосуванні положень статей 5, 8 і 10; такі зміни здійснюються під час:

а) перереєстрації судна;

b) значної реконструкції або капітального ремонту судна в порядку здійснення довгострокових планів, але не у зв'язку з аварією або надзвичайними обставинами.

2. Щодо суден, які перебувають у процесі будування чи перебудування на день настання чинності цієї Конвенції на території реєстрації, компетентні органи влади, після консультації з організаціями судновласників і (або) із судновласниками та з bona fide профспілками моряків, можуть вимагати з метою приведення цих суден у відповідність до вимог Конвенції таких змін, які вони вважатимуть за доцільні і практично здійсненні, враховуючи, зокрема, технічні, економічні та інші проблеми, що виникають під час застосування положень статей 5, 8 і 10; такі зміни вважаються остаточно відповідними до положень цієї Конвенції.

3. Щодо суден, окрім таких, що зазначені в параграфах 1 і 2 цієї статті, або суден, до яких у процесі будування застосовувалися положення цієї Конвенції і які перереєструються на будь-якій території після настання чинності цієї Конвенції на цій території, компетентні органи влади, після консультації з організаціями судновласників і (або) із судновласниками та з bona fide профспілками моряків, можуть зажадати з метою приведення цих суден у відповідність до вимог Конвенції таких змін, які вони вважатимуть за доцільні і практично здійсненні, враховуючи, зокрема, технічні, економічні та інші проблеми, які виникають під час застосування положень статей 5, 8 і 10; такі зміни вважаються остаточно відповідними до положень цієї Конвенції.

Розділ IV. Прикінцеві положення

Стаття 14

Офіційні документи про ратифікацію цієї Конвенції надсилаються Генеральному директорові Міжнародного бюро праці для реєстрації.

Стаття 15

1. Ця Конвенція зв'язує тільки тих членів Міжнародної організації праці, чиї документи про ратифікацію зареєстрував Генеральний директор.

2. Вона набуває чинності через дванадцять місяців після того, як будуть зареєстровані документи про ратифікацію дванадцяти членів Організації, кожний з яких має флот більше ніж у мільйон тонн, у тому числі принаймні чотирьох членів Організації, кожний з яких має флот не менше ніж у два мільйони тонн.

3. Надалі ця Конвенція набуває чинності відносно кожного члена Організації через шість місяців від дати реєстрації його документа про ратифікацію.

Стаття 16

1. Будь-який член Організації, який ратифікував цю Конвенцію, може після закінчення десятирічного періоду з моменту, коли вона початково набула чинності, денонсувати її актом про денонсацію, надісланим Генеральному директорові Міжнародного бюро праці та зареєстрованим ним. Денонсація набуває чинності через рік після реєстрації акта про денонсацію.

2. Кожний член Організації, що ратифікував цю Конвенцію, який протягом року після закінчення згаданого у попередньому параграфі десятирічного періоду не скористається своїм правом на денонсацію, передбаченим у цій статті, буде зв'язаний на наступний період тривалістю десять років і згодом зможе денонсувати цю Конвенцію після закінчення кожного десятирічного періоду в порядку, встановленому в цій статті.

Стаття 17

1. Генеральний директор Міжнародного бюро праці сповіщає всіх членів Міжнародної організації праці про реєстрацію всіх документів про ратифікацію та актів про денонсацію, які він отримав від членів Організації.

2. Сповіщаючи членів Організації про реєстрацію останнього документа про ратифікацію, потрібного для настання чинності Конвенції, Генеральний директор звертає їхню увагу на дату настання чинності цієї Конвенції.

Стаття 18

Генеральний директор Міжнародного бюро праці надсилає Генеральному секретареві Організації Об'єднаних Націй для реєстрації відповідно до статті 102 Статуту Організації Об'єднаних Націй повні відомості щодо всіх документів про ратифікацію та актів про денонсацію, зареєстрованих ним відповідно до вимог попередніх статей.

Стаття 19

Кожного разу, коли Адміністративна рада Міжнародного бюро праці вважає це за потрібне, вона подає Генеральній конференції доповідь про застосування цієї Конвенції і вирішує, чи слід вносити до порядку денного Конференції питання про її повний або частковий перегляд.

Стаття 20

1. У разі, якщо Конференція ухвалить нову конвенцію, що повністю або частково переглядає цю Конвенцію, і якщо в новій конвенції не передбачено іншого, то:

а) ратифікація будь-яким членом Організації нової, переглянутої конвенції спричиняє автоматично, незалежно від положень статті 16, негайну денонсацію цієї Конвенції за умови, що нова, переглянута конвенція набула чинності;

b) починаючи від дати настання чинності нової, переглянутої конвенції, цю Конвенцію закрито для ратифікації її членами Організації.

2. Ця Конвенція лишається в усякому разі чинною за формою та змістом щодо тих членів Організації, які її ратифікували, але не ратифікували нової, переглянутої конвенції.

Стаття 21

Англійський та французький тексти цієї Конвенції мають однакову силу.

Дата набуття чинності: 27 серпня 1991 року.

Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці 1965-1999, Том II Міжнародне бюро праці, Женева

Конвенция
о помещениях для экипажа на борту судов
(дополнительные положения)
N 133

Официальный перевод

Генеральная Конференция Международной Организации Труда,

созванная в Женеве Административным Советом Международного Бюро Труда и собравшаяся 14 октября 1970 года на свою пятьдесят пятую сессию,

отмечая, что Конвенция (пересмотренная) 1949 года о помещениях для экипажа устанавливает подобные требования, касающиеся таких вопросов, как каюты, столовые, помещения для отдыха, вентиляция, отопление, освещение и санитарное оборудование на борту судов, учитывая, что быстрые изменения характера как конструкции, так и использования современных судов могут обеспечить возможности для дальнейшего улучшения помещений для экипажа,

постановив принять ряд предложений, касающихся помещений для экипажа, что является вторым пунктом повестки дня сессии,

решив придать этим предложениям форму международной конвенции, дополняющей Конвенцию (пересмотренную) 1949 года о помещениях для экипажа,

принимает сего тридцатого дня октября месяца тысяча девятьсот семидесятого года нижеследующую Конвенцию, которая может именоваться Конвенцией 1970 года о помещениях для экипажа (дополнительные положения):

Раздел I. Общие положения

Статья 1

1. Настоящая Конвенция применяется ко всем государственным или частновладельческим морским судам, занятым перевозкой грузов или пассажиров в коммерческих целях, или занятым для любой другой коммерческой цели, зарегистрированным на территории, в отношении которой настоящая Конвенция имеет силу, и к судам, киль которых заложен на стапелях или которые находятся на подобной стадии строительства в момент или после вступления в силу Конвенции на данной территории.

2. Национальные законы или правила определяют, в каких случаях суда считаются морскими для целей настоящей Конвенции.

3. Настоящая Конвенция применяется к буксирам, где это целесообразно и возможно.

4. Настоящая Конвенция не применяется:

а) к судам вместимостью менее 1000 тонн;

b) к судам, передвигающимся главным образом с помощью парусов, независимо от того, имеют ли они вспомогательный двигатель или нет;

с) к судам, занятым рыболовным, китобойным или другим подобным промыслом;

d) к судам на подводных крыльях и на воздушной подушке.

5. Однако, когда это целесообразно и возможно, настоящая Конвенция применяется:

а) к судам вместимостью от 200 до 1000 тонн;

b) к помещениям для лиц, занятых обычным морским делом на судах, занимающихся китобойным или другим промыслом.

6. Кроме того, любые из требований, применимых в силу статьи 3 настоящей Конвенции, могут быть изменены в отношении любого судна, если компетентный орган власти по консультации с организациями судовладельцев и (или) с судовладельцами и с bona fide профсоюзами моряков убедится в том, что предлагаемые изменения дают преимущества, в результате которых общие условия окажутся не менее благоприятными, чем те, которые явились бы результатом полного применения положений Конвенции; подробности всех таких изменений доводятся соответствующим Членом Организации до сведения Генерального Директора Международного Бюро Труда.

7. Кроме того, компетентный орган власти по консультации с организациями судовладельцев и (или) с судовладельцами и с bona fide профсоюзами моряков определяет, какие целесообразно сделать исключения или осуществить отклонения от положений настоящей Конвенции, учитывая потребности в помещениях для отдыха, в отношении:

а) морских паромов, судов местного сообщения и других подобных судов, на которых экипаж не находится постоянно;

b) морских судов, на которых помимо экипажа временно находятся ремонтные команды;

с) морских судов, совершающих короткие рейсы, позволяющие членам экипажа ежедневно бывать дома или пользоваться подобными возможностями.

Статья 2

В целях настоящей Конвенции:

а) термин "судно" означает любое судно, к которому применяется Конвенция;

b) термин "тонны" означает брутто-регистровые тонны;

с) термин "пассажирское судно" означает судно в отношении которого имеет силу:

і) удостоверение о безопасности пассажирского судна, выданное в соответствии с положениями действующей на данный момент международной Конвенции по охране человеческой жизни на море, либо:

іі) удостоверение о пассажирском судне;

d) термин "офицер" означает лицо, за исключением капитана, которое считается офицером на основании национального законодательства или, при отсутствии соответствующего закона или правил, на основании коллективного договора или обычая;

е) термин "рядовой матрос" означает члена экипажа, не являющегося офицером;

f) термин "младший офицер" означает рядового матроса, исполняющего старшинские обязанности или занимающего должность специалиста и считающегося младшим офицером на основании национального законодательства или, при отсутствии соответствующих законодательства или правил, на основании коллективного договора или обычая;

g) термин "совершеннолетний" означает лицо, достигшее 18-летнего возраста;

h) термин "помещения для экипажа" включает предназначенные для экипажа каюты, столовые, санитарные узлы, медицинские пункты и помещения для отдыха;

і) термин "предписанный" означает предписанный национальным законодательством или правилами или компетентным органом власти;

j) термин "установленный" означает установленный компетентным органом власти;

к) термин "перерегистрированный" означает перерегистрированный в случае одновременного изменения территории и регистрации владения судном.

Статья 3

Каждый Член Организации, в отношении которого настоящая Конвенция находится в силе, обязуется выполнять в отношении судов, к которым применима настоящая Конвенция:

а) положения разделов II и III Конвенции (пересмотренной) 1949 года о помещениях для экипажа; и

b) положения раздела II настоящей Конвенции.

Статья 4

1. Каждый Член Организации, в отношении которого настоящая Конвенция находится в силе, обязуется сохранять в силе законы или правила, обеспечивающие ее применение.

2. Эти законы или правила:

а) требуют, чтобы компетентный орган власти доводил их содержание до сведения всех заинтересованных лиц;

b) определяют лиц, ответственных за их соблюдение;

с) предписывают надлежащие санкции за любые их нарушения;

d) предусматривают содержание системы инспекции, способной обеспечить их действенное проведение в жизнь;

е) требуют, чтобы компетентный орган власти консультировался с организациями судовладельцев и (или) судовладельцами и с признанными bona fide профсоюзами моряков в отношении выработки правил и, по мере возможности, сотрудничал с этими заинтересованными сторонами в вопросах применения правил.

Раздел II. Требования, предъявляемые
к помещениям для экипажа

Статья 5

1. Приходящаяся на одного человека площадь кают, предназначенных для рядовых матросов, составляет не менее, чем:

а) 3,75 кв.м (40,36 кв. фута) на судах в 1000 тонн или более, но менее 3000 тонн;

b) 4,25 кв.м (45,75 кв. фута) на судах в 3000 тонн или более, но менее 10000 тонн;

с) 4,75 кв.м (51,13 кв. фута) на судах в 10000 тонн и более.

2. Однако площадь на одного человека в каюте, предназначенной для двух рядовых матросов, составляет не менее чем:

а) 2,75 кв.м (29,60 кв. фута) на судах в 1000 тонн или более, но менее 3000 тонн;

b) 3,25 кв.м (34,98 кв. фута) на судах в 3000 тонн или более, но менее 10000 тонн;

с) 3,75 кв.м (40,36 кв. фута) на судах в 10000 тонн и более.

3. Кроме того, площадь кают, предназначенных для рядовых матросов на пассажирских судах, составляет на менее чем:

а) 2,35 кв.м (25,30 кв. фута) на одного человека на судах в 1000 тонн или более, но менее 3000 тонн;

b) на судах в 3000 тонн или более:

I) 3,75 кв. м (40,36 кв. фута) в одноместных каютах; II) 6,00 кв.м (64,58 кв. фута) в двухместных каютах; III) ,00 кв.м (96,88 кв. фута) в трехместных каютах; IV) 12,00 кв.м (129,17 кв. фута) в четырехместных каютах.

4. Рядовые матросы размещаются не более чем по два человека в каюте, за исключением пассажирских судов, где допускается размещение максимально четырех человек в каюте.

5. Младшие офицеры размещаются по одному или два человека в каюте.

6. Площадь офицерских кают, в которых не имеется индивидуального салона или кабинета, составляет не менее 6,50 кв. м(69,96 кв. фута) на одного человека на судах менее 3000 тонн и не менее 7,50 кв.м (80,73 кв. фута) - на судах в 3000 тонн и более.

7. На судах, кроме пассажирских судов, каждому совершеннолетнему члену экипажа предоставляется отдельная каюта, если исходя из размеров, предназначения и конструкции судна, это целесообразно и возможно.

8. Там, где это возможно на судах в 3000 тонн или более, старшему механику и старшему штурману, помимо каюты, предоставляется смежный с ней салон или кабинет.

9. Место, занимаемое койками, шкафами, выдвижными ящиками и сиденьями, включается в измерение площади кают. Участки площади небольших размеров или неправильной формы, которые существенно не увеличивают свободного для движения пространства, и не могут быть использованы под мебель, в расчет не принимаются.

10. Минимальные внутренние размеры койки составляют: 198 см на 80 см (6 футов 6 дюймов на 2 фута 7,50 дюйма).

Статья 6

1. Площадь столовых для офицеров и рядовых матросов составляет не менее 1 кв. м (10,76 кв. фута) на одного человека, исходя из запланированного числа посадочных мест.

2. Столовые оборудуются столами и сиденьями установленного образца, подвижными или закрепленными, в количестве достаточном для максимального числа экипажа, которые могут пользоваться ими одновременно.

3. В любое время, когда члены экипажа находятся на борту судна, в их распоряжение предоставляются:

а) холодильник, удобно расположенный и достаточной вместимости для числа лиц, пользующихся помещением столовой или помещениями столовых;

b) приспособления для приготовления горячих напитков;

с) приспособления для получения холодной воды.

4. Компетентные органы власти могут разрешить в отношении помещений для столовых такие исключения из положений пунктов 1 и 2 настоящей статьи, которые могут оказаться необходимыми ввиду особых условий на пассажирских судах.

Статья 7

1. Офицерам и рядовым матросам предоставляется удобно расположенные и соответственным образом меблированные помещения для отдыха. Если не имеется помещений для отдыха, отдельных от столовых, то последние планируются, меблируются и оборудуются таким образом, чтобы они могли служить для отдыха.

2. Мебель помещений для отдыха как минимум включает книжный шкаф и все необходимое для чтения и письма и, при возможности, для игр.

3. На судах в 8000 тонн и более оборудуется курительная комната или библиотека, в которой могут демонстрироваться фильмы или телевизионные передачи, а также помещения для занятий и игр в свободное время; следует рассматривать возможности создания плавательного бассейна.

4. При планировании помещений для отдыха, компетентными органами власти следует рассматривать возможность оборудования буфета.

Статья 8

1. На всех судах, не пользующихся удобствами, предусмотренными в пунктах 2 - 4 настоящей статьи, оборудуются и удобно располагаются, по крайней мере, одна уборная и одна ванная или душ на каждые шесть человек или менее для офицеров и рядовых матросов. Если в состав экипажа входят женщины, то им предоставляется отдельные санитарные узлы.

2. На судах в 5000 тонн или более, но менее 15000 тонн, по крайней мере пять отдельных кают для офицеров имеют смежную с ними ванную комнату с уборной, ванной или душем и умывальником с горячей и холодной пресной водой; умывальник может быть расположен в каюте. Кроме того, на судах в 10000 тонн и более, но менее 15000 тонн, каюты всех других офицеров имеют индивидуальные или сообщающиеся ванные комнаты с аналогичным оборудованием.

3. На судах в 15000 тонн и более, отдельные каюты для офицеров оборудуются индивидуальной ванной комнатой с уборной ванной или душем и умывальником с горячей и холодной пресной водой: умывальник может быть расположен в каюте.

4. На судах в 25000 тонн или более, кроме пассажирских судов, для каждых двух рядовых матросов предоставляется одна ванная комната, расположенная либо в сообщающемся помещении, находящемся между смежными каютами, либо напротив входа в такие каюты. Эта ванная комната оборудуется уборной, а также ванной или душем и умывальником с горячей и холодной пресной водой.

5. На судах в 5000 тонн и более, кроме пассажирских судов, каждая офицерская или матросская каюта оборудуется умывальником с холодной о горячей пресной водой за исключением тех случаев, когда такой умывальник находится в ванной комнате, предусмотренной пунктами 2, 3 или 4 настоящей статьи.

6. На всех судах обеспечивается оборудование для стирки, сушки и глажения одежды для офицеров и рядовых матросов с учетом численности экипажа и нормальной продолжительности рейса. Это оборудование, по мере возможности, располагается вблизи кают.

7. Это оборудование включает:

а) стиральные машины;

b) сушильные шкафы или должным образом обогреваемые и вентилируемые сушильные помещения;

с) утюги и гладильные доски или другое равнозначное оборудование.

Статья 9

1. На судах в 1600 тонн или более, оборудуются:

а) отдельное помещение с уборной и умывальником с горячей и холодной пресной водой недалеко от ходового мостика, предназначенное специально для лиц, несущих на нем вахту;

b) уборная и умывальник с горячей и холодной пресной водой недалеко от машинного отделения, если таковых не имеется в близи от поста управления машинного отделения.

2. На судах в 1600 тонн или более, за исключением судов, на которых предоставляются индивидуальные каюты или полуиндивидуальные ванные комнаты для всего состава машинной команды, оборудуются раздевальные, которые:

а) располагаются вне машинного отделения, но не далеко от него;

b) оборудуются индивидуальными шкафами для одежды и умывальниками, ванными или душами с горячей и холодной пресной водой.

Статья 10

Минимальная высота во всех помещениях для экипажа, где необходима полная свобода передвижения, не может быть менее 198 см (6 футов 6 дюймов) при условии, что компетентные органы власти могут разрешать в определенных ограниченных пределах уменьшение высоты в любом помещении или в части любого помещения, когда они считают, что это оправдано и что такое уменьшение не приводит к неудобствам для экипажа.

Статья 11

1. Помещения для экипажа должны иметь надлежащее освещение.

2. При соблюдении таких особых мер, которые могут допускаться в отношении пассажирских судов, каюты и столовые освещаются естественным светом и обеспечиваются достаточным искусственным освещением.

3. На всех судах помещения для экипажа обеспечиваются электрическим освещением. Если не имеется двух независимых источников электричества для освещения, обеспечивается дополнительная система аварийного освещения с помощью ламп или осветительных приборов надлежащей конструкции.

4. В каютах устанавливаются электрические лампочки для чтения у изголовья каждой койки.

5. Соответствующие нормы естественного и искусственного освещения устанавливаются компетентными органами власти.

Статья 12

Для судов, состав экипажей которых требует учитывать без дискриминации различные характерные для членов экипажа религиозные и социальные привычки и обычаи, компетентные органы власти могут после консультации с заинтересованными организациями судовладельцев и (или) с судовладельцами и с bona fide профсоюзами моряков, и при наличии согласия между этими сторонами разрешить отклонения в отношении положений пунктов 1 - 4 и пункта 7 статьи 5 и пунктов 1 и 4 статьи 8 настоящей Конвенции при условии, что такие отклонения не приведут к созданию общих условий, менее благоприятных чем те, которые были бы созданы в результате применения положений настоящей Конвенции. Особенности всех таких отклонений доводятся соответствующим Членом Организации до сведения Генерального Директора Международного Бюро Труда, который сообщает об этом Членам Международной Организации Труда.

Раздел III. Применение Конвенции
к существующим судам

Статья 13

1. В отношении судов, постройка которых полностью завершена на дату вступления в силу настоящей Конвенции на территории регистрации и которые не соответствуют установленным настоящей Конвенцией нормам, компетентные органы власти, по консультации с организациями судовладельцев и (или) судовладельцами и с bona fide профсоюзами моряков, могут требовать с целью приведения этих судов в соответствие с требованиями Конвенции таких изменений, которые они сочтут целесообразными и практически осуществимыми, учитывая, в частности, технические, экономические и другие проблемы, возникающие при применении положений статей 5, 8 и 10; такие изменения осуществляются во время:

а) перерегистрации судна;

b) значительной реконструкции или капитального ремонта судна в порядке осуществления долгосрочных планов, но не в связи с аварией или чрезвычайными обстоятельствами.

2. В отношении судов, находящихся в процессе постройки или перестройки на дату вступления в силу настоящей Конвенции на территории регистрации, компетентные органы власти, по консультации с организациями судовладельцев и (или) с судовладельцами и с bona fide профсоюзами моряков, могут требовать с целью приведения таких судов в соответствие с требованиями Конвенции таких изменений, которые сочтут целесообразными и практически осуществимыми, учитывая в частности технические, экономические и другие проблемы, возникающие при применении положений статей 5, 8 и 10; такие изменения считаются окончательно соответствующими положениям настоящей Конвенции.

3. В отношении судов, кроме таких которые указаны в пунктах 1 и 2 настоящей статьи, или судов, к которым в процессе постройки применялись положения настоящей Конвенции и которые перерегистрируются на какой-либо территории после вступления в силу настоящей Конвенции на этой территории, компетентные органы власти, по консультации с организациями судовладельцев и (или) судовладельцами и с bona fide профсоюзами моряков, могут потребовать с целью приведения этих судов в соответствиями с требованиями Конвенции таких изменений, которые могут считаться целесообразными и практически осуществимыми, учитывая, в частности, технические, экономические и другие проблемы, возникающие при применении положений статей 5, 8 и 10; такие изменения считаются окончательно соответствующими положениям настоящей Конвенции.

Раздел IV. Заключительные положения

Статья 14

Официальные документы о ратификации настоящей Конвенции направляются Генеральному Директору Международного Бюро Труда для регистрации.

Статья 15

1. Настоящая Конвенция связывает только тех Членов Международной Организации Труда, чьи документы о ратификации зарегистрированы Генеральным Директором.

Статья 16

1. Любой Член Организации, ратифицировавший настоящую Конвенцию, может по истечении десятилетнего периода с момента ее первоначального вступления в силу денонсировать ее посредством акта денонсации, направленного Генеральному Директору Международного Бюро Труда и зарегистрированного им. Денонсация вступает в силу через год после регистрации акта денонсации.

2. Каждый Член Организации , ратифицировавший настоящую Конвенцию, который в годичный срок по истечении упомянутого в предыдущем пункте десятилетнего периода не воспользуется своим правом на денонсацию, предусмотренным в настоящей статье, будет связан на следующий период в десять лет и впоследствии сможет денонсировать настоящую Конвенцию по истечении каждого десятилетнего периода в порядке, установленном в настоящей статье.

Статья 17

1. Генеральный Директор Международного Бюро Труда извещает всех Членов Международной Организации Труда о регистрации всех документов о ратификации и актов о денонсации, полученных им от Членов Организации.

2. Извещая Членов Организации о регистрации последнего документа о ратификации, необходимого для вступления Конвенции в силу, Генеральный Директор обращает их внимание на дату вступления настоящей Конвенции в силу.

Статья 18

Генеральный Директор Международного Бюро Труда направляет Генеральному Секретарю Организации Объединенных Наций для регистрации в соответствии со статьей 102 Устава Организации Объединенных Наций полные сведения относительно всех документов о ратификации и актов о денонсации, зарегистрированных им в соответствии с положениями предыдущих статей.

Статья 19

Каждый раз, когда Административный Совет Международного Бюро Труда считает это необходимым, он представляет Генеральной Конференции доклад о применении настоящей Конвенции и решает, следует ли включать в повестку дня Конференции вопрос о ее полном или частичном пересмотре.

Статья 20

1. В случае, если Конференция примет новую конвенцию, полностью или частично пересматривающую настоящую Конвенцию, и если в новой конвенции не предусмотрено обратное, то:

а) ратификация каким-либо Членом Организации новой, пересматривающей конвенции влечет за собой автоматически, независимо от положений статьи 16, немедленную денонсацию настоящей Конвенции при условии, что новая, пересматривающая конвенция вступила в силу;

b) начиная с даты вступления в силу новой, пересматривающей конвенции, настоящая Конвенция закрыта для ратификации ее Членами Организации.

2. Настоящая Конвенция остается во всяком случае в силе по форме и по содержанию в отношении тех Членов Организации, которые ее ратифицировали, но не ратифицировали новую, пересматривающую конвенцию.

Статья 21

Английский и французский тексты настоящей Конвенции имеют одинаковую силу.

"Конвенции и рекомендации, принятые МКТ в 1957-1990 годах" Женева, 1991 год.