Конвенція
про медичний огляд молодих людей з метою
визначення їхньої придатності до праці на
підземних роботах у шахтах і копальнях
N 124
Генеральна конференція Міжнародної організації праці,
що скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро праці та зібралася 2 червня 1965 року на свою сорок дев'яту сесію,
ухваливши прийняти ряд пропозицій стосовно медичного огляду молодих людей з метою виявлення їхньої придатності до праці на підземних роботах у шахтах і копальнях, що є частиною четвертого пункту порядку денного сесії,
беручи до уваги, що Конвенція 1946 року про медичний огляд підлітків у промисловості , яка застосовується до шахт і копалень, передбачає, що діти і підлітки молодшого, ніж 18 років віку, можуть допускатися до роботи на промислових підприємствах, тільки якщо вони були визнані придатними до роботи, на яку наймаються, внаслідок ретельного медичного огляду, що тривала праця дітей та підлітків молодшого, ніж 18 років віку, обумовлюється проведенням періодичних оглядів не рідше ніж один раз на рік і що національне законодавство передбачає положення відносно додаткових повторних медичних оглядів,
беручи до уваги, що в цій Конвенції передбачено, крім усього, що для робіт, пов'язаних із серйозною небезпекою для здоров'я, періодичні медичні огляди з метою виявлення придатності до роботи потрібні принаймні до досягнення віку 21 року і що національне законодавство або встановлює, або доручає компетентному органові влади встановити види роботи або категорії робіт, до яких застосовується ця вимога,
враховуючи, що через небезпеку для здоров'я, яку становлять підземні роботи в шахтах і копальнях, бажано ухвалити міжнародні норми, які передбачають, що придатність до підземних робіт в шахтах і копальнях до досягнення віку 21 року визначається за допомогою попереднього медичного огляду та періодичних медичних оглядів, і які визначають тип цих оглядів,
вирішивши надати цим пропозиціям форми міжнародної конвенції,
ухвалює цього двадцять третього дня червня місяця тисяча дев'ятсот шістдесят п'ятого року нижченаведену Конвенцію, яка може називатися Конвенцією 1965 року про медичний огляд молодих людей для підземних робіт:
Стаття 1
1. Відповідно до мети застосування цієї Конвенції термін "шахти і копальні" означає будь-яке підприємство, як державне, так і приватне, яке видобуває яку-небудь речовину з надр землі за допомогою засобів, пов'язаних з використанням праці людей під землею.
2. Положення цієї Конвенції про медичний огляд молодих людей для прийняття на підземні роботи або для виконання роботи під землею в шахтах і копальнях охоплюють також прийняття на підземні роботи або виконання роботи під землею в кар'єрах.
Стаття 2
1. Для прийняття на підземні роботи в шахтах або для роботи осіб молодшого, ніж 21 рік віку, вимагаються ретельний медичний огляд і періодичні огляди не рідше ніж один раз на рік з метою виявлення придатності їх до роботи.
2. Однак дозволяється вживати інших заходів з метою медичного контролю у тих випадках, коли компетентний орган влади, діставши медичну консультацію, після проведення консультації і досягнення домовленості з найбільш представницькими відповідними організаціями роботодавців і працівників вважає, що такі заходи рівнозначні або ефективніші за ті, які вимагаються відповідно до параграфа 1 цієї статті відносно молодих працівників віком від 18 до 21 року.
Стаття 3
1. Передбачені у статті 2 медичні огляди:
а) проводяться під відповідальністю і наглядом кваліфікованого лікаря, затвердженого компетентним органом влади;
b) відповідним чином засвідчуються.
2. Рентгенівський знімок легенів робиться під час першого медичного огляду, а також, якщо це вважатиметься за потрібне з міркувань медичного плану, під час наступних оглядів.
3. Передбачувані цією Конвенцією медичні огляди не спричиняють витрат для молодих людей, їхніх батьків або опікунів.
Стаття 4
1. Усіх потрібних заходів, зокрема введення відповідних санкцій, компетентний орган влади вживає з тим, щоб забезпечити ефективне застосування положень цієї Конвенції.
2. Кожний член Організації, який ратифікував цю Конвенцію, зобов'язується створити відповідну систему інспекції для контролю застосування Конвенції або стежити за тим, щоб відповідна інспекція здійснювалась.
3. Національне законодавство визначає коло осіб, відповідальних за застосування положень цієї Конвенції.
4. Роботодавець веде облік і надає у розпорядження інспекторів дані, які вказують відносно осіб молодшого ніж 21 рік віку, які прийняті на підземні роботи або виконують їх:
а) дату народження, засвідчену належним чином, коли це можливо;
b) вид роботи, яку вони виконують;
с) посвідку, яка засвідчує придатність до праці, але не містить медичних даних.
5. Роботодавець надає у розпорядження представників працівників на їхнє прохання інформацію, зазначену в параграфі 4.
Стаття 5
Компетентні органи влади кожної країни, перш ніж визначити загальну політику щодо застосування цієї Конвенції і перш ніж встановлювати регламентацію виконання її положень, проводять консультації з найбільш представницькими відповідними організаціями роботодавців і працівників.
Стаття 6
Офіційні документи про ратифікацію цієї Конвенції надсилаються Генеральному директорові Міжнародного бюро праці для реєстрації.
Стаття 7
1. Ця Конвенція зв'язує тільки тих членів Організації, чиї документи про ратифікацію зареєстрував Генеральний директор.
2. Вона набуває чинності через дванадцять місяців після того, як Генеральний директор зареєструє документи про ратифікацію двох членів Організації.
3. Надалі ця Конвенція набуває чинності щодо кожного члена Організації через дванадцять місяців від дати реєстрації його документа про ратифікацію.
Стаття 8
1. Будь-який член Організації, який ратифікував цю Конвенцію, може після закінчення десятирічного періоду з моменту, коли вона початково набула чинності, денонсувати її актом про денонсацію, надісланим Генеральному директорові Міжнародного бюро праці та зареєстрованим ним. Денонсація набуває чинності через рік після реєстрації акта про денонсацію в Міжнародному бюро праці.
2. Кожний член Організації, який ратифікував цю Конвенцію і який протягом року після закінчення згаданого в попередньму пункті десятирічного періоду не скористається своїм правом на денонсацію, передбаченим цією статтею, буде зв'язаний на наступний десятирічний період і згодом зможе денонсувати цю Конвенцію після закінчення кожного десятирічного періоду в порядку, встановленому в цій статті.
Стаття 9
1. Генеральний директор Міжнародного бюро праці сповіщає всіх членів Міжнародної організації праці про реєстрацію всіх документів про ратифікацію, заяв та актів про денонсацію, отриманих ним від членів Організації.
2. Сповіщаючи членів Організації про реєстрацію отриманого ним другого документа про ратифікацію, Генеральний директор звертає їхню увагу на дату настання чинності цієї Конвенції.
Стаття 10
Генеральний директор Міжнародного бюро праці надсилає Генеральному секретареві Організації Об'єднаних Націй для реєстрації відповідно до статті 102 Статуту Організації Об'єднаних Націй повні відомості щодо всіх документів про ратифікацію, заяв та актів про денонсацію, зареєстрованих ним відповідно до положень попередніх статей.
Стаття 11
Кожного разу, коли Адміністративна рада Міжнародного бюро праці вважає це за потрібне, вона подає Генеральній конференції доповідь про застосування цієї Конвенції і вирішує, чи слід вносити до порядку денного Конференції питання про її повний або частковий перегляд.
Стаття 12
1. У разі, якщо Конференція ухвалить нову конвенцію, яка повністю або частково переглядає цю Конвенцію, і якщо у новій конвенції не буде передбачено протилежне, то:
а) ратифікація будь-яким членом Організації нової, переглянутої конвенції спричиняє автоматично, незалежно від положень статті 8, негайну денонсацію цієї Конвенції за умови, що нова, переглянута конвенція набула чинності;
b) починаючи від дати настання чинності нової, переглянутої конвенції, цю Конвенцію закрито для ратифікації її членами Організації.
2. Ця Конвенція залишається у всякому разі чинною за формою та змістом щодо тих членів Організації, які її ратифікували, але не ратифікували нову, переглянуту конвенцію.
Стаття 13
Англійський і французький тексти цієї Конвенції мають однакову силу.
Дата набуття чинності: 13 грудня 1967 року.
Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці 1965-1999, Том II Міжнародне бюро праці, Женева