Конвенція
про видачу матросам свідоцтв про кваліфікацію
N 74 (укр/рос)

Генеральна конференція Міжнародної організації праці,

що скликана в Сіетлі Адміністративною радою Міжнародного бюро праці та зібралася 6 червня 1946 року на свою двадцять восьму сесію,

ухваливши прийняти ряд пропозицій стосовно умов надання звання кваліфікованого матроса, що є п'ятим пунктом порядку денного сесії,

вирішивши надати цим пропозиціям форми міжнародної конвенції,

ухвалює цього двадцять дев'ятого дня червня місяця тисяча дев'ятсот сорок шостого року нижченаведену Конвенцію, яка називатиметься Конвенцією 1946 року про видачу матросам свідоцтв про кваліфікацію:

Стаття 1

Ніхто не може бути прийнятий на будь-яке судно як кваліфікований матрос, якщо він не визнаний відповідно до законодавства країни компетентним для виконання будь-якої роботи, яка вимагається від членів палубної команди (за винятком офіцерів, старшин і матросів-спеціалістів), і якщо він не має свідоцтва про кваліфікацію, виданого відповідно до положень нижченаведених статей.

Стаття 2

1. Компетентний орган влади вживає потрібних заходів щодо проведення іспитів і видачі свідоцтв про кваліфікацію.

2. Ніхто не може отримати свідоцтва про кваліфікацію, якщо:

а) не досяг встановленого компетентним органом влади мінімального віку;

b) не прослужив у морі як член палубної команди протягом встановленого компетентним органом влади мінімального періоду;

с) не склав встановленого компетентним органом влади кваліфікаційного іспиту.

3. Мінімальний вік встановлюється не молодше ніж вісімнадцять років.

4. Мінімальний строк служби в морі встановлюється тривалістю не менше ніж тридцять шість місяців. Компетентний орган влади, проте, може:

а) допускати для осіб, тривалість службового стажу як у морі становить не менше ніж двадцять чотири місяці і які успішно пройшли курс професійного навчання в офіційно визнаних училищах, зарахування до строку служби в морі часу або частини того часу, який витрачено на таке навчання;

b) дозволяти видачу свідоцтва про кваліфікацію особам, які закінчили з добрими оцінками курс професійного навчання на морських навчальних суднах і прослужили на них вісімнадцять місяців;

5. Встановлений іспит передбачає практичну перевірку знань кандидата у морській справі та його вміння справлятися з усіма обов'язками кваліфікованого матроса, куди входить управління рятувальною шлюпкою. Вищезгаданий іспит є достатньо повним для надання кандидатові, який його склав, права на отримання звання кваліфікованого члена шлюпкової команди, що передбачене статтею 22 міжнародної Конвенції 1929 року про рятування людського життя на морі або відповідними положеннями будь-якої іншої наступної конвенції, яка переглядає або замінює вищезгадану і є чинною на тій території.

Стаття 3

Свідоцтво про кваліфікацію може видаватися будь-якій особі, яка, перебуваючи на час настання чинності цієї Конвенції на тій території, виконує або виконувала службу кваліфікованого матроса чи старшого рядового члена палубної команди або рівноцінну службу.

Стаття 4

Компетентний орган влади може передбачати офіційне визнання свідоцтв про кваліфікацію, виданих на інших територіях.

Стаття 5

Офіційні документи про ратифікацію цієї Конвенції надсилаються Генеральному директорові Міжнародного бюро праці для реєстрації.

Стаття 6

1. Ця Конвенція зв'язує тільки тих членів Міжнародної організації праці, чиї документи про ратифікацію зареєстрував Генеральний директор.

2. Вона набуває чинності через дванадцять місяців після того, як Генеральний директор зареєструє документи про ратифікацію від двох членів Організації.

3. Надалі ця Конвенція набуває чинності щодо кожного члена Організації через дванадцять місяців після дати реєстрації його документа про ратифікацію.

Стаття 7

1. Кожний член Організації, який ратифікував цю Конвенцію, може після закінчення десятирічного періоду від дня, коли вона початково набула чинності, денонсувати її актом про денонсацію, надісланим Генеральному директорові Міжнародного бюро праці, та зареєстрованим ним. Денонсація набуває чинності через рік після реєстрації акта про денонсацію.

2. Кожний член Організації, який ратифікував цю Конвенцію і протягом року після згаданого у попередньому параграфі десятирічного періоду не скористався своїм правом на денонсацію, передбаченим у цій статті, буде зв'язаний на наступний період тривалістю десять років і надалі зможе денонсувати цю Конвенцію після кожного десятирічного періоду відповідно до встановленого цією статтею порядку.

Стаття 8

1. Генеральний директор Міжнародного бюро праці сповіщає всіх членів Міжнародної організації праці про реєстрацію всіх документів про ратифікацію і актів про денонсацію, отриманих ним від членів Організації.

2. Сповіщаючи членів Організації про реєстрацію отриманого ним останнього документа про ратифікацію, потрібного для того, щоб ця Конвенція набула чинності, Генеральний директор звертає їхню увагу на дату настання чинності цієї Конвенції.

Стаття 9

Генеральний директор Міжнародного бюро праці надсилає Генеральному секретареві Організації Об'єднаних Націй для реєстрації відповідно до статті 102 Статуту Організації Об'єднаних Націй повні відомості щодо всіх документів про ратифікацію та актів про денонсацію, зареєстрованих ним відповідно до положень попередніх статей.

Стаття 10

Кожного разу, коли Адміністративна рада Міжнародного бюро праці вважає за потрібне, вона подає Генеральній конференції доповідь про застосування цієї Конвенції і вирішує, чи слід вносити до порядку денного Конференції питання про її повний або частковий перегляд.

Стаття 11

1. У разі, якщо Конференція ухвалить нову конвенцію, що цілком або частково переглядає цю Конвенцію, і якщо в новій конвенції не передбачено іншого, то:

а) ратифікація будь-яким членом Організації нової конвенції, яка переглядає цю Конвенцію, спричиняє автоматично, незалежно від положень статті 7, негайну денонсацію цієї Конвенції за умови, що нова, переглянута конвенція набула чинності;

b) починаючи від дати настання чинності нової, переглянутої конвенції, цю Конвенцію закрито для ратифікації її членами Організації.

2. Ця Конвенція залишається в усякому разі чинною за формою і змістом щодо тих членів Організації, які її ратифікували, але не ратифікували нової, переглянутої конвенції.

Стаття 12

Англійський і французький тексти цієї Конвенції мають однакову силу.

Дата набуття чинності: 14 липня 1951 року.

Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці 1919-1964, Том I

Міжнародне бюро праці, Женева

Конвенция
о выдаче матросам свидетельств о квалификации
N 74

Генеральная Конференция Международной Организации Труда,

созванная в Сиэтле Административным Советом Международного Бюро Труда и собравшаяся 6 июня 1946 года на свою двадцать восьмую сессию,

постановив принять ряд предложений об условиях присвоения звания квалифицированного матроса, что является пятым пунктом повестки дня сессии,

решив придать этим предложениям форму международной конвенции,

принимает сего двадцать девятого дня июня месяца тысяча девятьсот сорок шестого года нижеследующую Конвенцию, которая будет именоваться Конвенцией 1946 года о выдаче матросам свидетельств о квалификации:

Статья 1

1. Никто не может быть принят на какое-либо судно в качестве квалифицированного матроса, если он не считается в соответствии с законодательством страны компетентным для исполнения любой работы, требуемой от членов палубной команды (за исключением офицеров, старшин и матросов-специалистов), и если он не имеет свидетельства квалифицированного матроса, выданного в соответствии с положениями нижеследующих статей.

Статья 2

1. Компетентный орган власти принимает необходимые меры по проведению испытаний и выдаче свидетельств о квалификации.

2. Никто не может получить свидетельства о квалификации:

а) не достигнув установленного компетентным органом власти минимального возраста;

b) не прослужив в море, в качестве члена палубной команды, в течение установленного компетентным органом власти минимального срока;

с) не сдав установленного компетентным органом власти квалификационного экзамена.

3. Минимальный возраст устанавливается не ниже восемнадцати лет.

4. Минимальный срок службы в море устанавливается продолжительностью не менее тридцати шести месяцев. Компетентный орган власти может, однако:

а) допускать в применении к лицам со служебным стажем в море продолжительностью не менее двадцати четырех месяцев, успешно прошедшим курс профессионального обучения в официально признанных училищах, чтобы время, посвященное этому обучению, или часть его засчитывались в срок службы в море;

b) разрешать выдачу свидетельств квалифицированного матроса лицам, окончившим с хорошими отметками курс профессионального обучения на морских учебных судах и прослужившим на них восемнадцать месяцев.

5. Установленный экзамен включает практическое испытание для проверки познаний кандидата в морском деле и его умения справляться со всеми обязанностями квалифицированного матроса, включая управление спасательной шлюпкой. Вышеупомянутый экзамен является достаточно полным, чтобы предоставлять выдержавшему испытания кандидату право на получение звания квалифицированного члена шлюпочной команды, предусмотренного статьей 22 международной Конвенции 1929 года о спасании человеческой жизни на море или соответствующими положениями какой-либо другой последующей конвенции, пересматривающей или заменяющей вышеупомянутую и находящейся в силе на данной территории.

Статья 3

Свидетельство о квалификации может выдаваться любому лицу, которое, находясь во время вступления в силу настоящей Конвенции на данной территории, несет или несло службу квалифицированного матроса или старшего рядового члена палубной команды или равноценную таковой.

Статья 4

Компетентный орган власти может предусматривать официальное признание свидетельств о квалификации, выданных на других территориях.

Статья 5

Официальные документы о ратификации настоящей Конвенции направляются Генеральному Директору Международного Бюро Труда для регистрации.

Статья 6

1. Настоящая Конвенция связывает только тех Членов Организации, чьи документы о ратификации зарегистрированы Генеральным Директором.

2. Она вступает в силу через двенадцать месяцев после того, как Генеральный Директор зарегистрирует документы о ратификации двух Членов Организации.

3. Впоследствии настоящая Конвенция вступает в силу в отношении каждого Члена Организации через двенадцать месяцев после даты регистрации его документа о ратификации.

Статья 7

1. Любой Член Организации, ратифицировавший настоящую Конвенцию, может по истечении десятилетнего срока со дня ее первоначального вступления в силу денонсировать ее посредством акта о денонсации, направленного Генеральному Директору Международного Бюро Труда и зарегистрированного им. Денонсация вступает в силу через год после регистрации акта о денонсации.

2. Каждый Член Организации, ратифицировавший настоящую Конвенцию, который в годичный срок по истечении упомянутого в предыдущем пункте десятилетнего периода не воспользуется своим правом на денонсацию, предусмотренным в настоящей статье, будет связан на следующий период в десять лет и впоследствии сможет денонсировать настоящую Конвенцию по истечении каждого десятилетнего периода в порядке, установленном в настоящей статье.

Статья 8

1. Генеральный Директор Международного Бюро Труда извещает всех Членов Международной Организации Труда о регистрации документов о ратификации и актов о денонсации, полученных им от Членов Организации.

2. Извещая Членов Организации о регистрации полученного им второго документа о ратификации, Генеральный Директор обращает их внимание на дату вступления настоящей Конвенции в силу.

Статья 9

Генеральный Директор Международного Бюро Труда направляет Генеральному Секретарю Организации Объединенных Наций для регистрации в соответствии со статьей 102 Устава Организации Объединенных Наций полные сведения относительно всех документов о ратификации и актов о денонсации, зарегистрированных им в соответствии с положениями предыдущих статей.

Статья 10

Каждый раз, когда Административный Совет Международного Бюро Труда считает это необходимым, он представляет Генеральной Конференции доклад о применении настоящей Конвенции и решает, следует ли включать в повестку дня Конференции вопрос о ее полном или частичном пересмотре.

Статья 11

В случае, если Конференция примет новую конвенцию, полностью или частично пересматривающую настоящую Конвенцию, и если в новой конвенции не предусмотрено обратное, то:

а) ратификация каким-либо Членом Организации новой, пересматривающей конвенции влечет за собой автоматически, независимо от положений статьи 7, немедленную денонсацию настоящей Конвенции при условии, что новая, пересматривающая конвенция вступила в силу;

b) начиная с даты вступления в силу новой, пересматривающей конвенции настоящая Конвенция закрыта для ратификации ее Членами Организации.

2. Настоящая Конвенция остается во всяком случае в силе по форме и содержанию в отношении тех Членов Организации, которые ее ратифицировали, но не ратифицировали новую, пересматривающую конвенцию.

Статья 12

Английский и французский тексты настоящей Конвенции имеют одинаковую силу.

Дата вступления в силу: 14 июля 1951 года.

"Конвенции и рекомендации МОТ" Женева, 1991 год