Про документ
| Дата | 2001-11-15 |
| Тип документу | Наказ Правила |
| Назва | Про затвердження Правил безпечної експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій і теплових мереж |
| Номер | 485 |
| Дата скасування | 2014-07-04 |
| Введенно в дiю | 2001-12-14 |
| Автори | Мінпраці та соцполітики |
| Реєстрацiя в Мiн'юстi | 2001-12-03 № 1002/6193 |
Документ втратив чиннiсть!
МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
НАКАЗ
N 485 від 15.11.2001
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
3 грудня 2001 р. за N 1002/6193
(Наказ втратив чинність на підставів Наказу
Міністерства соціальної політики України
N 329 від 29.05.2014)
Про затвердження Правил безпечної експлуатації
тепломеханічного обладнання електростанцій і
теплових мереж
Відповідно до Положення про Міністерство праці та соціальної політики України, затвердженого Указом Президента України від 30.08.2000 N 1035/2000, НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Правила безпечної експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій і теплових мереж (далі - Правила), що додаються.
2. Голові Державного департаменту з нагляду за охороною праці (Сторчаку С.О.):
- ужити заходів щодо вивчення вимог Правил державними інспекторами, іншими посадовими особами Держнаглядохоронпраці, експертами Експертно-технічних центрів, працівниками підприємств, установ, організацій;
- забезпечити систематичний контроль за дотриманням вимог цих Правил;
- включити Правила до Державного реєстру ДНАОП і банку даних автоматизованого інформаційного фонду нормативних актів про охорону праці;
- забезпечити вчасне видання Правил.
3. З уведенням у дію цих Правил уважати такими, що не застосовуються на території України, "Правила техники безопасности при эксплуатации тепломеханического оборудования электростанций и тепловых сетей" (Москва, Энергоатомиздат, 1985), затверджені Міненерго СРСР 05.11.83.
4. Скасувати наказ Мінпраці від 13.07.2001 N 296 "Про затвердження Правил безпечної експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій і теплових мереж".
5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Державного секретаря Солдатенка М.О.
Міністр I.Сахань
Затверджено
Наказ Міністерства праці та
соціальної політики України
15.11.2001 N 485
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
3 грудня 2001 р.
1002/6193
Правила
безпечної експлуатації тепломеханічного
обладнання електростанцій і теплових мереж
1. Галузь застосування
1.1. Правила безпечної експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій і теплових мереж (далі - Правила) поширюються на працівників, які виконують роботи на тепломеханічному обладнанні електростанцій, теплових мереж, теплових пунктів та опалювальних котелень.
1.2. Вимоги цих Правил є обов'язковими у разі виконання робіт з монтажу, налагодження, ремонту, реконструкції та експлуатації теплосилового, механічного, паливного і водопідготовчого обладнання, неелектричних пристроїв теплової автоматики та вимірювань паливно-транспортних, котлотурбінних і хімічних цехів електростанцій, теплових мереж, теплових пунктів та опалювальних котелень.
1.3. Вимоги цих Правил необхідно виконувати під час проектування та обслуговування тепломеханічного обладнання.
1.4. Під час виконання робіт на тепломеханічному обладнанні необхідно керуватись також державними галузевими актами з охорони праці, стандартами безпеки праці, нормами та інструкціями заводів-виробників обладнання.
2. Терміни, позначення, скорочення та визначення
| Терміни, позначення | Визначення та скорочення |
| Безпечна відстань |
Найменша допустима відстань між працівником і джерелом небезпеки, що необхідна для створення безпечних умов праці працівника |
| Бригада |
Бригада у складі двох працівників і більше, включно з виконавцем робіт або працівником, який наглядає за безпечним виконанням робіт (наглядачем) |
| Вантажі небезпечні |
Речовини, матеріали та вироби, що мають властивості, виявлення яких під час транспортування, виконання навантажувально-розвантажувальних робіт і зберігання може призвести до загибелі, травмування, отруєння, опромінення, захворювання людей і тварин, викликати вибух, пожежу, пошкодження споруд, транспортних засобів, суден |
| Виробничі приміщення |
Замкнені простори у спеціально призначених будовах і спорудах, в яких постійно (за змінами) або періодично (протягом робочого дня) здійснюється трудова діяльність людей |
| ГДК | Граничнодопустима концентрація |
| ГТУ | Газотурбінна установка |
| Допуск |
Комплекс організаційно-технічних заходів, що здійснюються допускачем, після виконання яких бригада має право стати до роботи на робочому місці, куди вона допускається за нарядом-допуском або розпорядженням |
| "Дозволяється", "Допускається", "може" |
Означають, що ця вимога Правил застосовується винятково як вимушена (за місцевих умов) |
| Допуск первинний |
Допуск до роботи за нарядом-допуском або розпорядженням, що здійснюється вперше |
| Допуск повторний |
Допуск на робоче місце, де раніше вже проводилась робота цією самою бригадою за даним нарядом |
| КВП | Контрольно-вимірювальні прилади |
| Керівники, спеціалісти |
Керівники підприємств, установ і організацій, їхні заступники, начальники цехів, відділів, служб, районів, дільниць, лабораторій та їхні заступники, майстри, інженери, інші посадові особи, які організують роботу на тепломеханічному обладнанні електростанцій і теплових мереж |
| Клапан вибуховий запобіжний |
Пристрій, що запобігає руйнуванню елементів котла, системи пилоприготування від тиску вище допустимого значення під час вибуху |
| Машини вантажопідіймальні |
Крани всіх типів, крани-екскаватори (екскаватори, призначені для роботи з гаком, який підвішено на канаті), талі, лебідки (для піднімання вантажу і людей), на які поширюються вимоги ДНАОП 0.00-1.03-94 "Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів" |
| Механізми |
Гідравлічні підіймальники, телескопічні вишки, екскаватори, трактори, автонавантажувачі, бурильно-кранові машини, висувні драбини з механічним приводом та ін. |
| Механізми обертові |
Насоси, вентилятори, димососи, млини, живильники, дробарки і т.ін. з електричним або іншим приводом |
| Місця газонебезпечні |
Приміщення (споруди, дільниці тощо), у повітрі робочої зони яких можливе виділення шкідливих речовин понад граничнодопустиму концентрацію або можуть утворюватись вибухонебезпечні суміші |
| Наряд |
Складене на спеціальному бланку завдання на безпечне проведення роботи, що визначає її зміст, місце, час початку і закінчення, необхідні заходи безпеки, склад бригади і осіб, що відповідають за безпечне виконання робіт |
| Небезпечна зона |
Простір, в якому є можливість впливу на працівника небезпечного і (або) шкідливого виробничих факторів |
| НЗС | Начальник зміни станції |
| Підготовка робочого місця |
Виконання технічних заходів щодо створення безпечних умов проведення робіт на робочому місці |
| Підземні споруди |
Теплові камери, прохідні і напівпрохідні канали, колектори, тунелі і колодязі |
| "Повинно", "необхідно", "слід" |
Означають обов'язковість виконання вимог цих Правил |
| Постійне робоче місце |
Місце, на якому працівник перебуває більшу частину робочого часу (більше 50 % або більше двох годин безперервно). Якщо при цьому робота проводиться в різних пунктах робочої зони, постійним робочим місцем вважається вся робоча зона |
| ППР | Проект проведення робіт |
| Працівники виробничі |
Працівники, робота яких безпосередньо пов'язана з виробничими процесами (експлуатація, ремонт, монтаж, налагоджування обладнання, транспортних засобів, споруд, будівель тощо) та їх забезпеченням |
| Працівники оперативні (чергові) |
Працівники, які перебувають на чергуванні в зміні і допущені до оперативного управління та (або) оперативних перемикань |
| Працівники оперативно-виробничі |
Працівники, спеціально навчені і підготовлені для оперативного обслуговування в затвердженому обсязі закріпленого за ними обладнання |
| Роботи верхолазні |
Роботи безпосередньо з конструкцій (у тому числі із засобів підмощування, що не мають засобів захисту, за відстані від межі перепаду по висоті до 2 м), які виконуються на висоті 5 м і вище від поверхні грунту, перекриття або робочого настилу. При цьому основними засобами захисту працівника від падіння з висоти є запобіжний пояс і страхувальний канат |
| Роботи на висоті |
Роботи із засобів підмощування, що не мають огородження, під час проведення яких площина опори для ступень ніг працівника знаходиться на висоті 1,3 м і більше від поверхні грунту, перекриття або робочої площадки і відстань від межі перепаду по висоті при цьому менше 2 м. Під час проведення робіт на висоті обов'язковим є застосування запобіжного пояса |
| Робоча зона |
Простір висотою до 2 м над рівнем підлоги або площадки, на яких знаходяться місця постійного або тимчасового перебування працівників |
| Робоче місце |
Місце постійного або тимчасового перебування працівника у процесі трудової діяльності, який виконує роботу на тепломеханічному обладнанні електростанцій і теплових мереж |
| Розпорядження |
Письмове або усне завдання на безпечне виконання роботи, що визначає її зміст, місце і час, заходи безпеки (якщо вони потрібні), а також перелік працівників, яким доручено її виконувати. |
| ТАВ | Теплова автоматика та вимірювання |
| Тепломеханічне обладнання, ТМО |
Теплосилове механічне та водопідготувальне обладнання, а також пристрої теплової автоматики і теплотехнічних вимірювань, що встановлені на цьому обладнанні |
| ТЕЦ | Теплоелектроцентраль |
3. Вимоги до працівників
3.1. Посадові особи і працівники, які виконують роботи на тепломеханічному обладнанні електростанцій, теплових мереж, теплових пунктів та опалювальних котелень, незалежно від форми власності, при прийнятті на роботу, а також у процесі трудової діяльності повинні проходити навчання та перевірку знань цих Правил згідно з вимогами Типового положення про навчання з питань охорони праці, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці України 17.02.99 N 27, зареєстрованого в Мін'юсті України 21.04.99 за N 248/3541, та Типового положення про спеціальне навчання, інструктажі та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України, затвердженого наказом МВС України 17.11.94 N 628, зареєстрованого в Мін'юсті України 22.12.94 за N 308/518.
3.2. Медичний огляд працівників слід здійснювати відповідно до вимог Положення про медичний огляд працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.03.94 N 45, зареєстрованого в Мін'юсті України 21.06.94 за N 136/345.
3.3. Працівники, які обслуговують тепломеханічне обладнання електростанцій, теплових мереж, теплових пунктів та опалювальних котелень, повинні знати і дотримуватись цих Правил.
Працівники, які не пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці та пожежної безпеки, не допускаються до роботи.
3.4. Працівники, які виконують роботи, зазначені у Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженому наказом Держнаглядохоронпраці України від 30.11.93 N 123, зареєстрованому в Мін'юсті України 23.12.93 за N 196, повинні мати відповідний запис у посвідченні про перевірку знань.
3.5. До робіт, зазначених у Переліку важких робіт і робіт з шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженому наказом Мінохорони здоров'я України від 31.03.94 N 46, зареєстрованому в Мін'юсті України 28.07.94 за N 176/385, допускаються працівники, не молодші 18 років.
3.6. Працівники з ознаками алкогольного або наркотичного сп'яніння не допускаються до роботи.
3.7. Керівники, спеціалісти, які безпосередньо організовують роботу, зобов'язані забезпечити виконання її відповідно до вимог цих Правил.
3.8. Працівники, винні у порушенні вимог безпечного ведення робіт на тепломеханічному обладнанні електричних станцій і теплових мереж, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
3.9. Працівники, які обслуговують обладнання в газонебезпечних місцях, а також мають справу із шкідливими речовинами, повинні знати:
- перелік газонебезпечних місць у цеху (районі);
- властивості та отруйну дію шкідливих речовин та ознаки отруєння ними;
- правила проведення робіт і перебування у газонебезпечних місцях;
- правила користування засобами захисту;
- пожежонебезпечні речовини і засоби гасіння їх;
- правила евакуації із газонебезпечних місць працівників, які постраждали від дії шкідливих речовин, і прийоми надання їм долікарської допомоги.
Працівники, які обслуговують газове господарство і котельні установки, що працюють на природному газі, крім вимог цих Правил, повинні знати і виконувати вимоги відповідних розділів Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 01.10.97 N 254, зареєстрованих в Мін'юсті України 15.05.98 за N 318/2758.
3.10. Працівники повинні працювати в спецодязі, застебнутому на всі гудзики, - для запобігання захопленню рухомими (обертовими) частинами механізмів. Засукувати рукава спецодягу і підгортати халяви чобіт заборонено.
Під час проведення робіт з отруйними і агресивними речовинами, розшлакування поверхонь нагрівання котлів, спускання золи із бункерів, а також під час проведення електрогазозварювальних, обмуровувальних, ізоляційних робіт, під час розвантажування і навантажування сипких і курних матеріалів брюки слід надягати зверху чобіт (навипуск).
Перебуваючи у приміщеннях з діючим енергетичним обладнанням, у колодязях, камерах, каналах, тунелях, на будівельному майданчику і в ремонтній зоні, усі працівники повинні надягати захисні каски. Волосся слід підбирати під каску.
3.11. До виконання самостійних верхолазних робіт повинні допускатись професійно підготовлені працівники віком не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд відповідно до вимог Положення про медичний огляд працівників певних категорій. Працівники, які вперше допускаються до виконання верхолазних робіт, повинні працювати протягом 1 року під безпосереднім наглядом досвідчених працівників, призначених наказом по підприємству.
Працівники, які допущені до самостійного виконання верхолазних робіт, повинні мати відповідний запис у посвідченні на право виконання таких робіт.
4. Загальні вимоги безпеки
4.1. Територія, приміщення та робочі місця
4.1.1. На кожному підприємстві необхідно розробити і довести до відома всіх працівників плани ліквідації аварій і пожеж і евакуації працівників на випадок пожежі або аварійної ситуації. Плани ліквідації аварій і пожеж повинні враховувати небезпечні особливості палива (вугілля, газу, мазуту, замінників), що використовується на електростанціях і в теплових мережах.
4.1.2. Перебувати без супроводжувальних працівників на території або у виробничих приміщеннях електростанції (теплової мережі), паливних складах, золовідвалах працівникам, які не беруть участь в обслуговуванні обладнання, заборонено.
4.1.3. На території підприємства необхідно розробити й установити на видних місцях схеми руху транспорту - для організації безпечних умов руху транспортних засобів.
Не дозволяється рухатись на особистому транспорті всередині виробничих приміщень електростанцій і теплових мереж.
На транспортних шляхах підприємства слід установлювати дорожні знаки і наносити розмітку. Межі проїзної частини транспортних шляхів у виробничих приміщеннях слід установлювати з урахуванням габаритів транспортних засобів з вантажами, що підлягають переміщуванню. Відстань від межі проїзної частини до елементів конструкцій будівель та обладнання повинна бути більше 0,5 м, а на ділянках під час руху людей - більше 0,8 м.
На підприємстві необхідно встановити терміни контролю за станом транспортних шляхів, порядок його проведення і обов'язки працівників, які його проводять.
4.1.4. Усі проходи і проїзди, входи і виходи як усередині виробничих приміщень і споруд, так і зовні на прилеглій до них території мають бути освітлені, вільні і безпечні для руху пішоходів і транспорту.
Захаращувати проходи і проїзди або використовувати їх для складування вантажів заборонено.
Проходи, проїзди, переходи, а також сходи, площадки і поручні до них слід завжди тримати справними і чистими, а розміщені просто неба - очищати від снігу і льоду і посипати піском. Територію мазутного господарства всередині обвалування, а також зливні пристрої необхідно очищати після кожного снігопаду.
Настили площадок і переходів, а також поручні до них необхідно надійно закріпити. На період проведення ремонтних робіт замість знятих поручнів слід установлювати тимчасові справні огородження.
4.1.5 Біля всіх воріт та дверей будівель у зоні руху залізничного і автомобільного транспорту необхідно установлювати обгороджувальні стовпчики і поручні, а також дорожні знаки або світлові табло, що вказують максимально допустимий за умов безпеки вертикальний габарит транспортного засобу. На воротах слід установлювати фіксатори, - щоб перешкодити самочинному закриванню та відкриванню воріт під дією тиску вітру. Для автомобілів та інших транспортних засобів слід установлювати допустимі швидкості руху на території підприємства, а також усередині будівель. Зони обмеженої швидкості руху, місця стоянки транспортних засобів і місця їхніх розворотів повинні відмічатись відповідними дорожніми знаками, які мають бути добре видні вдень і вночі. У місцях проїзду автомобільного транспорту під комунікаціями і спорудами слід установити знаки, що обмежують габаритну висоту і ширину. У ворітниці з боковими стояками і на відстані відкривання воріт для захисту їх від наїздів та ударів слід установлювати обмежувальні стовпчики або надовби.
4.1.6. Територія підприємства повинна мати огорожу, освітлення і підтримуватись у чистоті і порядку.
4.1.7. Територію підприємства слід обладнати водовідводами і водостоками. Люки водостоків та інших підземних комунікацій слід тримати закритими. Під час проведення ремонтних, земляних та інших робіт на території підприємства відкриті люки, траншеї та ями потрібно обгородити. Вночі огорожі слід освітлювати. У місцях переходу через траншеї слід установлювати перехідні містки завширшки понад 1 м з поручнями заввишки до 0,9 м.
4.1.8. Стулчасті ворота виробничих приміщень повинні відчинятись назовні, а ворота на території підприємства - всередину.
4.1.9. Під час руху поїздів, маневрових ешелонів, локомотивів, якщо відчіплюють вагони, треба заздалегідь відходити у безпечне місце - на узбіччя або між коліями на відстань понад 2 м від крайньої рейки.
4.1.10. Майстерні, санітарно-побутові та інші приміщення не повинні розміщуватись під газоходами та естакадами паливоподачі.
4.1.11. Міжповерхові перекриття, підлога, канали та приямки повинні бути у справному стані. Усі отвори у підлозі необхідно обгородити. Кришки і кромки люків колодязів, камер та приямків, а також перекриття каналів повинні бути врівень з підлогою або землею і надійно закріплені.
4.1.12. У камерах і каналах слід підтримувати чистоту, регулярно відкачувати воду з приямків і не допускати захаращування проходів.
4.1.13. Переробляти будівельні конструкції і пробивати отвори в них без підтвердження розрахунком можливості виконання робіт заборонено.
4.1.14. Не дозволяється влаштовувати в каналах глухі перегородки, що перешкоджають вільному проходу обслуговувальних працівників.
У виняткових випадках, коли поділ каналу на окремі відсіки необхідний за технологічних умов, наприклад для улаштування залізобетонної щитової нерухомої опори, до і після розподільної перегородки необхідно зробити виходи на поверхню землі.
4.1.15. На кожному підприємстві (в цеху, на дільниці) повинен бути план з позначенням ремонтних площадок і допустимих на них навантажень. У цехах (на дільницях) слід чітко позначати межі площадок, а на табличках зазначати допустимі навантаження на них.
4.1.16. Рівень освітленості, шуму й вібрацій на робочих місцях повинен відповідати вимогам санітарних норм.
4.1.17. Для освітлення приміщень, до яких можливе проникнення горючого газу, пари вибухонебезпечних речовин, слід використовувати вибухозахищене електрообладнання та освітлювальну арматуру.
4.1.18. Системи вентиляції, кондиціонування повітря і повітряного опалення повинні забезпечувати санітарно-гігієнічні вимоги до мікроклімату виробничих приміщень згідно з вимогами ГОСТ 12.1.005.
4.1.19. Вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони виробничих приміщень не повинен перевищувати встановлених граничнодопустимих концентрацій (далі - ГДК).
4.1.20. На кожному підприємстві необхідно проводити атестацію робочих місць згідно з вимогами Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 N 442, у терміни, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.
4.1.21. Кислоти, луги, фосфати, реагенти та інші матеріали необхідно зберігати в складських приміщеннях.
4.1.22. Ртуть необхідно зберігати в упаковці підприємства-виробника в спеціальних складських приміщеннях за температури до плюс 50 град. С та за відносної вологості понад 30%. У кожному такому приміщенні повинен бути запас посуду і пристроїв для безпечного розфасовування і транспортування ртуті.
Транспортувати ртуть необхідно тільки в посуді, що не б'ється.
4.1.23. Хімічні речовини і матеріали, що містять легкозаймисті, вибухонебезпечні і токсичні компоненти, необхідно зберігати в спеціальних складських приміщеннях, ізольованих від інших приміщень.
4.1.24. Бензин, гас, спирт, нітрофарби, розчинники, розріджувачі та інші легкозаймисті матеріали допускається зберігати у виробничих приміщеннях тільки у межах добової потреби. Ці матеріали необхідно зберігати у міцній металевій тарі в спеціальних цехових кладових, на дверях яких мають бути вивішені знаки безпеки про заборону паління і використання відкритого вогню.
Поблизу робочих місць допускається зберігати мастильні матеріали у спеціальних металевих бачках і маслянках.
Легкозаймисті матеріали необхідно зберігати в спеціальних складських приміщеннях, розташованих поза виробничими приміщеннями. На дверях складських приміщень мають бути вивішені знаки безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026, що наведені в таблиці 4.1.
Таблиця 4.1
----------------------------------------------------------------------
| Зміст знака |Номер знака за | Місце установлення |
| |ГОСТ 12.4.026 | |
|--------------------------------------------------------------------|
| 1. Заборонні |
|--------------------------------------------------------------------|
| Забороняється | 1.1 | На зовнішньому боці дверей, |
| користуватись | | всередині складів з пожежо- |
| відкритим вогнем! | | і вибухонебезпечними |
| | | матеріалами та речовинами; |
| | | біля входу на ділянки, де |
| | | проводять роботи із |
| | | зазначеними матеріалами та |
| | | речовинами; на обладнанні, |
| | | де існує небезпека вибуху |
| | | або займання; на тарі для |
| | | зберігання і |
| | | транспортування пожежо- і |
| | | вибухонебезпечних речовин, |
| | | а також у місцях проведення |
| | | газонебезпечних робіт |
|----------------------+---------------+-----------------------------|
| Забороняється палити | 1.2 | Те саме, що для номера |
| | | знака 1.1, і додатково у |
| | | ртутних кімнатах |
|----------------------+---------------+-----------------------------|
| Вхід (прохід) | 1.3 | Біля входів у небезпечні |
| заборонено | | зони, а також у приміщення |
| | | та зони, в які закрито |
| | | доступ для сторонніх людей |
|----------------------+---------------+-----------------------------|
| Не закривати | 1.5 | На арматурі (засувках, |
| (Не відкривати) | | вентилях, клапанах, шиберах |
| Працюють люди | | тощо), яку не можна |
| | | закривати (відкривати) за |
| | | умовами виконання роботи |
| | | або за станом схеми, з |
| | | пояснювальним написом: "Не |
| | | закривати! Працюють люди" |
| | | або "Не відкривати! |
| | | Працюють люди" |
|----------------------+---------------+-----------------------------|
| Піднімання | 1.5 | У місцях, де піднімання |
| заборонено | | працівників на обладнання, |
| | | що ремонтується, |
| | | небезпечне, з пояснювальним |
| | | написом: "Підніматись |
| | | заборонено" |
|----------------------+---------------+-----------------------------|
| Не вмикати | 1.5 | На рукоятках або штурвалах |
| Працюють люди | | електроприводів арматури, |
| | | за допомогою якої |
| | | обладнання вмикається, а |
| | | також на пристроях |
| | | дистанційного керування |
| | | (щити і пульти керування) |
| | | електроприводами арматури, |
| | | за допомогою якої |
| | | обладнання вимикається, з |
| | | пояснювальним написом: "Не |
| | | вмикати! Працюють люди" |
|--------------------------------------------------------------------|
| 2. Застережні |
|--------------------------------------------------------------------|
| Обережно | 2.1 | На вхідних дверях і |
| Легкозаймисті | | всередині складів, у місцях |
| речовини | | зберігання, на тарі для |
| | | зберігання і |
| | | транспортування |
| | | легкозаймистих речовин, |
| | | перед входами на ділянки |
| | | робіт з легкозаймистими |
| | | речовинами |
|----------------------+---------------+-----------------------------|
| Обережно | 2.2 | На дверях і всередині |
| Небезпека вибуху | | складів, в місцях |
| | | зберігання, на тарі для |
| | | зберігання і |
| | | транспортування |
| | | вибухонебезпечних |
| | | матеріалів і речовин, перед |
| | | входами на ділянки робіт з |
| | | вибухонебезпечними |
| | | матеріалами і речовинами, а |
| | | також у місцях проведення |
| | | газонебезпечних робіт |
|----------------------+---------------+-----------------------------|
| Обережно | 2.3 | На дверях і всередині |
| Їдкі речовини | | складів, у місцях |
| | | зберігання їдких речовин, |
| | | на ділянках робіт з ними, |
| | | на тарі для зберігання і |
| | | транспортування їх |
|----------------------+---------------+-----------------------------|
| Обережно | 2.4 | На дверях і всередині |
| Отруйні речовини | | складів, у місцях |
| | | зберігання отруйних |
| | | речовин, на ділянках |
| | | проведення робіт з ними, на |
| | | тарі для зберігання і |
| | | транспортування їх |
|----------------------+---------------+-----------------------------|
| Обережно | 2.9 | На обладнанні, розміщеному |
| Обладнання в роботі | | поблизу місця робіт, з |
| | | пояснювальним написом: |
| | | "Обережно. Обладнання в |
| | | роботі" |
|----------------------+---------------+-----------------------------|
| Обережно | 2.9 | На межі обладнання, що |
| Небезпечна зона | | ремонтується, або ділянок |
| | | території теплотраси, цеху, |
| | | де за станом і умовами |
| | | роботи обладнання |
| | | перебувати людям |
| | | небезпечно, з пояснювальним |
| | | написом: "Обережно. |
| | | Небезпечна зона" |
|--------------------------------------------------------------------|
| 3. Настановчі |
|--------------------------------------------------------------------|
| Працювати з | 3.7 | Біля входу в робочі |
| використанням | | приміщення, зони або |
| засобів захисту | | ділянки робіт, що пов'язані |
| органів дихання | | з виділенням шкідливих для |
| | | організму людини газів, |
| | | пари, аерозолів |
|----------------------+---------------+-----------------------------|
| Працювати тут | 3.9 | На конструкціях, у місцях, |
| | | де створено безпечні умови |
| | | проведення робіт |
|----------------------+---------------+-----------------------------|
| Прохід тут | 3.9 | Біля місця організованого |
| | | проходу під час проведення |
| | | ремонту обладнання з |
| | | пояснювальним написом: |
| | | "Прохід тут" |
|----------------------+---------------+-----------------------------|
| Підніматись тут | | Біля місця організованого |
| | | підйому на обладнання, що |
| | | ремонтується, з |
| | | пояснювальним написом: |
| | | "Підніматись тут" |
|----------------------+---------------+-----------------------------|
| Прохід держати | 3.10 | На шляхах підходу до місць |
| вільним | | розміщення пожежної техніки |
| | | і до евакуаційних та |
| | | запасних виходів |
|----------------------+---------------+-----------------------------|
| Виходити тут | 3.11 | На дверях евакуаційних або |
| | | запасних виходів. На шляхах |
| | | евакуації використовують з |
| | | додатковою табличкою з |
| | | вказівною стрілкою |
|----------------------+---------------+-----------------------------|
| Двері | 3.12 | З обох боків пожежних |
| тримати зачиненими | | дверей, а також на дверях |
| | | іншого призначення, які |
| | | повинні бути зачинені з |
| | | міркувань безпеки |
|--------------------------------------------------------------------|
| 4. Вказівні |
|--------------------------------------------------------------------|
| Місце паління | 4.3 | У виробничих приміщеннях і |
| | | на території для зазначення |
| | | місця паління |
|----------------------+---------------+-----------------------------|
| Питна вода | 4.4 | У виробничих приміщеннях і |
| | | на території з |
| | | пояснювальним написом: |
| | | "Питна вода" |
|--------------------------------------------------------------------|
| Примітки: |
| 1) Заборонні знаки призначені для заборони окремих дій. |
| Знаки повинні бути такими: коло червоного кольору з білим |
| полем усередині, з білою по контуру знака облямівкою і символічним |
| зображенням чорного кольору на внутрішньому білому полі, |
| перекресленому похилою смугою червоного кольору (кут нахилу 45 |
| град., ліворуч зверху, праворуч внизу). Ширина кільця червоного |
| кольору повинна бути від 0,09 до 0,1 зовнішнього діаметра, ширина |
| похилої червоної смуги - 0,08 зовнішнього діаметра, ширина білої |
| облямівки по контуру знака - 0,02 зовнішнього діаметра. |
| Дозволяється використовувати заборонні знаки з пояснювальним |
| написом, виконаним шрифтом чорного кольору. У цьому разі похилу |
| червону смугу не наносять. На знаках пожежної безпеки пояснювальні |
| написи необхідно наносити червоним кольором. |
| 2) Застережні знаки призначені для попередження працівників |
| про можливу небезпеку. |
| Знаки повинні бути такими: рівносторонній трикутник із |
| округленими кутами жовтого кольору з вершиною вгору, з облямівкою |
| чорного кольору завширшки 0,05 довжини сторони, із символічним |
| зображенням чорного кольору. |
| 3) Настановчі знаки призначені для розміщення певних дій, які |
| здійснюються тільки за умови виконання конкретних вимог безпеки |
| праці (обов'язкове використання засобів захисту працівниками, які |
| виконують роботу, прийнятих заходів щодо створення безпечних умов |
| праці), вимог пожежної безпеки і показу шляхів евакуації. |
| Знаки повинні бути такими: квадрат зеленого кольору з білою |
| облямівкою по контуру завширшки 0,02 довжини сторони квадрата і |
| білим полем квадратної форми всередині нього, сторона якого |
| дорівнює 0,7 довжини сторони квадрата зеленого кольору. Всередині |
| білого квадратного поля слід нанести чорним кольором символічне |
| зображення або пояснювальний напис. На знаках пожежної безпеки |
| пояснювальні написи необхідно виконувати червоним кольором. |
| 4) Вказівні знаки призначені для показу місцезнаходження |
| різних об'єктів і пристроїв, пунктів медичної допомоги, пунктів з |
| питною водою, пожежних постів, пожежних кранів, гідрантів, |
| вогнегасників, пунктів сповіщення про пожежу, складів, майстерень. |
| Знаки повинні бути такими: синій прямокутник з білою |
| облямівкою по контуру завширшки 0,02 меншої сторони прямокутника з |
| білим квадратом усередині із стороною, що дорівнює 0,7 довжини |
| меншої сторони прямокутника. Всередині білого квадрата повинні |
| бути нанесені чорним кольором символічне зображення або |
| пояснювальний напис, за винятком символів і пояснювальних написів |
| пожежної безпеки, які необхідно виконувати червоним кольором. |
----------------------------------------------------------------------
4.1.25. Луги і кислоти (крім плавикової) у невеликій кількості (від 2 до 3 л) необхідно зберігати в скляній тарі (бутлях) з притертими пробками в окремих приміщеннях, обладнаних вентиляцією.
Плавикову кислоту слід зберігати в поліетиленових посудинах або парафінованих бутлях.
Бутлі слід розміщувати в корзинах або в дерев'яних латах. Простір між бутлем і корзиною (латами) необхідно заповнити дерев'яною стружкою або соломою.
Для зберігання бутлів з сірчаною та азотною кислотами дозволяється використовувати дерев'яні матеріали - тільки після оброблення їх вогнезахисною сумішшю. Виймати бутлі з лат (корзин) необхідно тільки після випорожнення їх.
Корзини (лати) з бутлями, заповненими кислотою, слід установлювати на підлозі в один ряд. Кожен бутель повинен мати бирку з назвою кислоти.
Порожні бутлі з-під кислот слід зберігати в аналогічних умовах.
4.1.26. У виробничих цехах електростанцій необхідно передбачити місця для установлення електрозварювального обладнання, а також централізоване розведення для проведення газоелектрозварювальних робіт.
4.1.27. Матеріали, вироби, обладнання та його деталі, що знаходяться на місці проведення ремонтних робіт поза приміщеннями, слід укладати на вирівняних утрамбованих площадках, які взимку повинні очищуватись від снігу та льоду.
Відстань від матеріалів і обладнання до бровок котлованів і траншей слід визначати розрахунком на стійкість схилів, але вона повинна бути більше 1 м.
4.1.28. Відкриті для виконання робіт камери і ділянки прокладеного під землею трубопроводу повинні мати огородження, на яких необхідно встановити застережні написи і знаки безпеки, а вночі - освітлення.
Сигнальні дорожні знаки і освітлення на щитах повинні забезпечувати достатню видимість відгородженого місця з усіх боків можливого проїзду автотранспорту і проходу пішоходів.
4.1.29. Наявність горючого газу в приміщенні не допускається.
4.1.30. На підприємстві має бути перелік усіх газонебезпечних місць, а також приміщень (у тому числі і підземних споруд) із шкідливими речовинами, затверджений керівництвом підприємства (структурного підрозділу).
Біля входу в такі приміщення слід вивісити знаки безпеки - для попередження про наявність шкідливих речовин і про можливість пожежі та вибуху.
4.1.31. Двері приміщень без постійних обслуговувальних працівників слід замкнути на замок. Ключі слід видавати на період виконання робіт під розписку працівникам, які включені до списку, затвердженого керівником підприємства, і після закінчення робіт щодня повертати. Видавання і повернення ключів слід фіксувати в журналі довільної форми або в оперативному журналі.
4.1.32. На території підприємства і у виробничих приміщеннях необхідно підтримувати чистоту.
Рідини, що розлились або протекли, слід, у разі потреби, нейтралізувати і видалити, а місця, де вони були розлиті, - витерти.
Пил зі стін, підвіконників, перекриттів, сходів, поверхонь обладнання та інших місць його відкладення слід видаляти відсмоктувальними пристроями або вологим прибиранням за графіком, установленим керівництвом підприємства.
Для прибирання приміщень і обладнання не повинні використовуватись горючі речовини (бензин, гас, ацетон та ін.).
4.1.33. У виробничих приміщеннях необхідно встановити металеві ящики, що закриваються, з відділами для чистого і брудного обтирального матеріалу. Брудний обтиральний матеріал з ящиків слід прибирати щодня.
4.1.34. У виробничих приміщеннях повинні бути аптечки, укомплектовані перев'язувальним матеріалом та медикаментами. У кожній аптечці мають бути список необхідних матеріалів та медикаментів, а також вказівки щодо їхнього використання.
Місцезнаходження аптечок визначає керівник цеху (району, дільниці) за узгодженням з медпунктом (пунктом охорони здоров'я).
Аптечки слід тримати в чистоті й порядку, а запас матеріалів і медикаментів систематично поновлювати.
4.1.35. У виробничих приміщеннях необхідно вивішувати плакати, що наочно ілюструють безпечні методи роботи і правила надання долікарської допомоги.
4.1.36. У виробничих приміщеннях поблизу робочих місць повинні бути фонтанчики (або ємкості) з питною водою.
4.2. Вимоги до обладнання
4.2.1. Усі гарячі частини обладнання, трубопроводи, баки та інші елементи, торкання до яких може викликати опіки, повинні мати теплову ізоляцію. Температура на поверхні ізоляції за температури навколишнього повітря плюс 25 град. С не повинна перевищувати плюс 45 град. С.
4.2.2. Усі гарячі ділянки поверхонь обладнання і трубопроводів, що розташовані в зоні можливого попадання на них легкозаймистих, горючих, вибухонебезпечних або шкідливих речовин, слід покрити металевою обшивкою для захисту теплової ізоляції від просочування цих речовин.
4.2.3. Трубопроводи агресивних, легкозаймистих, горючих, вибухонебезпечних або шкідливих речовин повинні бути герметичними. У місцях можливого витікання (крани, вентилі, фланцеві з'єднання, сальники тощо) слід установлювати захисні кожухи, а за необхідності - спеціальні пристрої, що дозволяють зливати з них продукти витікання у безпечне місце.
Елементи обладнання, арматуру та прилади, що потребують періодичного огляду, слід розміщувати у зручних місцях, забезпечуючи вільний прохід для обслуговування їх.
4.2.4. Елементи обладнання, арматуру, пристрої для вимірювання, керування і регулювання, а також прилади, розміщені на висоті понад 1,3 м від рівня підлоги (робочої площадки), слід обслуговувати із стаціонарних площадок із застосуванням огороджень та драбин.
Для обслуговування технологічного обладнання (котлів, теплообмінників, турбоагрегатів, фільтрів тощо) згідно з вимогами СНиП 3.03.01-87 "Несущие й ограждающие конструкции" слід установлювати постійні площадки і сходи з поручнями заввишки понад 1,0 м із суцільною обшивкою поручнів по низу понад 150 мм і одного проміжного горизонтального елемента. Перехідні площадки і сходи повинні мати поручні з обох боків. Площадки завдовжки понад 5 м повинні мати не менше двох сходів, розміщених у протилежних кінцях.
Відстань від рівня площадки до верхнього перекриття повинна перевищувати 2 м.
Похилі (з кутом нахилу до горизонту понад 75 град.) і вертикальні сходи повинні мати дугові огородження, - починаючи з висоти 2 м від їхнього нижнього кінця. Дуги цих огороджень повинні розміщуватись на відстані не більше 0,8 м одна від одної і з'єднуватись не менше ніж трьома поздовжніми смугами. Відстань від сходів до дуги повинна бути від 0,7 до 0,8 м для огороджень завширшки від 0,7 до 0,8 м.
4.2.5. Засувки і вентилі, для відкривання яких потрібні великі зусилля, слід забезпечувати механічними або електричними приводами.
4.2.6. Усі пускові пристрої і арматуру необхідно пронумерувати і нанести написи відповідно до технологічної схеми.
На маховиках керування арматурою повинні бути стрілки, що показують напрямок обертання, і літери "В" - відкрито, "З" - закрито.
На пристроях керування арматурою з електричним (електромагнітним) або механічним (пневматичним) приводом повинні наноситись написи щодо їхнього призначення і слова, що показують напрямок ходу, - "відкр.", "закр.".
Пристрої аварійного вимикання обладнання (кнопки, важелі) повинні бути червоного кольору, мати написи про їхнє призначення і бути легкодоступними для обслуговувальних працівників.
4.2.7. Рухомі частини обладнання повинні мати надійно і міцно закріплені захисні огородження - для унеможливлення випадкового торкання до них і травмування працівників.
Захисні огородження повинні бути відкидними, розсувними або знімними, виготовленими із окремих секцій. Огородження, що відкриваються уверх, повинні мати фіксацію у відкритому положенні.
В огородженнях повинні передбачатись дверцята і кришки - для зручності обслуговування захищених частин машин і механізмів.
Огородження, дверцята і кришки повинні бути забезпечені пристроями для надійного утримування їх у закритому (робочому) положенні, а у разі потреби їх необхідно зблокувати з приводом машин і механізмів - для вимкнення цих пристроїв у разі знімання (відкривання) огороджень.
Виготовляти огородження з наварених на каркас машин і механізмів дротиків та смуг заборонено.
Кожухи напівмуфт повинні мати таку конструкцію, щоб незакрита частина обертового вала з кожного боку не перевищувала 10 мм.
4.3. Вимоги до розпізнавального кольору трубопроводів і написів на них
4.3.1. Розпізнавальний колір і цифрове позначення великих груп трубопроводів повинні відповідати табл. 4.2.
Таблиця 4.2
-----------------------------------------------------------
|Речовина, що транспортується | Колір |
|--------------------------------------| розпізнавального |
| Цифрове позначення | Назва | забарвлення |
| укрупненої групи | | |
|--------------------+-----------------+------------------|
| 1 | вода | зелений |
|--------------------+-----------------+------------------|
| 2 | пара | червоний |
|--------------------+-----------------+------------------|
| 3 | повітря | синій |
|--------------------+-----------------+------------------|
| 4 | гази горючі | жовтий |
|--------------------+-----------------+------------------|
| 5 | гази негорючі | жовтий |
|--------------------+-----------------+------------------|
| 6 | кислоти | оранжевий |
|--------------------+-----------------+------------------|
| 7 | луги | фіолетовий |
|--------------------+-----------------+------------------|
| 8 | рідини горючі | коричневий |
|--------------------+-----------------+------------------|
| 9 | рідини негорючі | коричневий |
|--------------------+-----------------+------------------|
| 0 | горючі речовини | сірий |
-----------------------------------------------------------
4.3.2. Розпізнавальний колір трубопроводів слід виконувати суцільним по всій поверхні комунікацій або окремими ділянками.
4.3.3. Забарвлення трубопроводів, покритих ізоляцією з обштукатуреною поверхнею або ізоляцією з корозійностійкою металевою обшивкою, по всій довжині можна не проводити. У цьому разі слід наносити ділянки розпізнавального забарвлення і за потреби застережні кольорові кільця.
4.3.4. Розпізнавальне забарвлення слід наносити окремими ділянками на трубопроводи, що розміщені всередині виробничих приміщень, решту поверхонь комунікацій рекомендується фарбувати в колір інтер'єра. У цьому разі не допускається фарбувати трубопроводи між цими ділянками в розпізнавальні кольори, що використовуються для позначення інших укрупнених груп речовин.
4.3.5. Ділянки розпізнавального кольору слід наносити в найбільш складних та небезпечних пунктах комунікацій (на відгалуженнях, біля місць з'єднань, фланців, біля місць відбирання проб і установлення КВП, біля місць проходження трубопроводів крізь стіни, перегородки, перекриття, на вводах і виводах із будівель тощо) не рідше ніж через 10 м усередині виробничих приміщень і на зовнішніх установках і через 30 - 60 м на зовнішніх магістральних трасах.
4.3.6. Ширину ділянок розпізнавального кольору необхідно приймати залежно від зовнішнього діаметра трубопроводів (з урахуванням ізоляції):
- для труб діаметром до 300 мм - до чотирьох діаметрів;
- для труб діаметром понад 300 мм - до двох діаметрів. Дозволяється наносити ділянки розпізнавального кольору на трубопроводи діаметром понад 300 мм у вигляді смуг заввишки не менше 1/4 кола трубопроводу, ширина смуг повинна відповідати зазначеним розмірам.
4.3.7. Для позначення найбільш небезпечних за властивостями речовин, що транспортуються, на трубопроводи слід наносити застережні кольорові кільця. Колір, кількість кілець і відстань між ними повинні відповідати табл. 4.3, 4.4 і 4.5.
Таблиця 4.3
-----------------------------------------------------------------
| Сигнальні | Властивості речовини, що транспортується |
| кольори | |
|-----------+---------------------------------------------------|
| Червоний | Легкозаймистість, вогненебезпечність та |
| | вибухонебезпечність |
|-----------+---------------------------------------------------|
| Жовтий | Небезпека і шкідливість (отруйність, токсичність, |
| | здатність викликати задушливість, термічні або |
| | хімічні опіки, радіоактивність, високий тиск або |
| | глибокий вакуум та ін.) |
|-----------+---------------------------------------------------|
| Зелений | Безпека або нейтральність |
-----------------------------------------------------------------
Таблиця 4.4
----------------------------------------------------------------------------
| Кількість | Речовина, що | Тиск, | Температура, |
| попереджувальних | транспортується | кгс/кв.см | град. С |
| кілець | | | |
|------------------+-----------------------+--------------+----------------|
| Одне | Перегріта пара | до 22 | від плюс 250 |
| | | | до плюс 350 |
| |-----------------------+--------------+----------------|
| | Гаряча вода, насичена | від 16 до 80 | понад плюс 120 |
| | пара | | |
| |-----------------------+--------------+----------------|
| | Перегріта та насичена | від 1 до 16 | від плюс 120 |
| | пара, гаряча вода | | |
| |-----------------------+--------------+----------------|
| | Горючі (у тому числі | до 25 | від мінус 70 |
| | зріджені) і активні | | до плюс 250 |
| | гази, легкозаймисті | | |
| | та горючі рідини | | |
| |-----------------------+--------------+----------------|
| | Негорючі рідини і | до 64 | від мінус 70 |
| | пара, інертні гази | | до плюс 350 |
| |-----------------------+--------------+----------------|
| | Перегріта пара | до 39 | від плюс 350 |
| | | | до плюс 450 |
| |-----------------------+--------------+----------------|
| | Гаряча вода, насичена | від 80 до 184| вище плюс 120 |
| | пара | | |
|------------------+-----------------------+--------------+----------------|
| Два | Продукти з токсичними | до 16 | від мінус 70 |
| | властивостями (крім | | до плюс 350 |
| | сильнодіючих отруйних | | |
| | речовин і димучих | | |
| | кислот) | | |
| |-----------------------+--------------+----------------|
| | Горючі (у тому числі | від 25 до 64 | від плюс 250 |
| | зріджені) і активні | | до плюс 350 і |
| | гази, легкозаймисті | | від мінус 70 |
| | та горючі рідини | | до 0 |
| |-----------------------+--------------+----------------|
| | Негорючі рідини і | від 64 до 100| від плюс 350 |
| | пара, інертні гази | | до плюс 450 і |
| | | | від мінус 70 |
| | | | до 0 |
| |-----------------------+--------------+----------------|
| | Перегріта пара | незалежно | від плюс 450 |
| | | від тиску | до плюс 600 |
| |-----------------------+--------------+----------------|
| | Гаряча вода, | понад 184 | понад плюс 120 |
| | насичена пара | | |
|------------------+-----------------------+--------------+----------------|
| Три | Сильнодіючі отруйні | незалежно | від мінус 70 |
| | речовини і димучі | від тиску | до плюс 700 |
| | кислоти | | |
| |-----------------------+--------------+----------------|
| | Решта продуктів з | понад 16 | від мінус 70 |
| | токсичними | | до плюс 700 |
| | властивостями | | |
| |-----------------------+--------------+----------------|
| | Горючі (у тому числі | незалежно | від плюс 350 |
| | зріджені) і активні | від тиску | до плюс 700 |
| | гази, легкозаймисті | | |
| | та горючі рідини | | |
| |-----------------------+--------------+----------------|
| | Негорючі рідини та | незалежно | від плюс 450 |
| | пара, інертні гази | від тиску | до плюс 700 |
----------------------------------------------------------------------------
Таблиця 4.5
----------------------------------------------------------------
| Зовнішній діаметр | Ширина кілець і | Відстань між кільцями |
| трубопроводу (з | прозір між ними, | або групами кілець, м |
| ізоляцією), мм | мм | |
|-------------------+------------------+-----------------------|
| до 80 | 40 | 2,0 |
| від 81 до 160 | 50 | 3,0 |
| від 161 до 300 | 70 | 4,0 |
| понад 300 | 100 | 6,0 |
----------------------------------------------------------------
4.3.8. У разі великої кількості паралельно розміщених комунікацій застережні кільця на всіх трубопроводах повинні бути однакової ширини і наносити їх слід з однаковим інтервалом.
4.3.9. Для позначення трубопроводів із вмістом, особливо небезпечним для здоров'я і життя людей або для експлуатації підприємства, додатково до кольорових застережних кілець слід використовувати застережні знаки безпеки згідно з табл. 4.1.
4.3.10. Застережними знаками безпеки необхідно позначати такі речовини: отруйні, вогненебезпечні, вибухонебезпечні, радіоактивні, а також інші небезпечні речовини в трубопроводах.
4.3.11. Протипожежні трубопроводи, незалежно від їхнього вмісту (вода, піна, пара для гасіння пожежі та ін.), спринклерні і дренчерні системи на ділянках запірно-регулювальної арматури і біля місць приєднання шлангів та інших пристроїв для гасіння пожежі слід фарбувати в червоний (сигнальний) колір згідно з вимогами ГОСТ 14202.
4.3.12. Відвідні і продувальні трубопроводи в атмосферу залежно від їхнього вмісту повинні мати колір розпізнавального забарвлення, прийнятий для умовного позначення укрупнених груп з кільцями відповідного сигнального кольору, розміщеними під кутом 45 град. до осі трубопроводу.
4.3.13. Якщо від дії речовин, що протікають, може змінитись відтінок розпізнавального забарвлення, трубопроводи необхідно позначити за допомогою маркувальних щитків.
4.3.14. Колір маркувальних написів і стрілок, що вказують напрям потоку і наносяться на трубопроводи і маркувальні щитки, повинен бути:
- білий - у разі зеленого, червоного або коричневого кольору трубопроводів;
- чорний - у разі синього, жовтого, оранжевого, фіолетового і сірого кольору трубопроводів.
4.3.15. Написи на трубопроводах і маркувальних щитках слід виконувати чітким шрифтом, вони не повинні містити термінів, що рідко використовуються, і незрозумілих скорочень.
Не дозволяється позначати вид речовини за допомогою хімічних формул.
4.4. Обслуговування обладнання
4.4.1. На кожному постійному робочому місці повинні бути виробничі і посадові інструкції та інструкції з охорони праці в обсязі, що є обов'язковим для даної посади або професії.
4.4.2. Перед початком проведення робіт необхідно перевірити виконання вимог підрозділу 5.4 цих Правил, що стосуються наступної роботи. У разі невиконання цих вимог і незабезпечення працівників необхідним спецодягом, спецвзуттям і засобами індивідуального захисту, працівники не мають права розпочинати роботу - незалежно від того, хто дав їм вказівку на її виконання.
У разі появи у процесі проведення роботи будь-якої небезпеки працівники повинні припинити роботу і повідомити про це керівника робіт. Продовжувати роботу дозволяється тільки після усунення виявлених порушень.
4.4.3. Обходити та оглядати обладнання дозволяється тільки після отримання дозволу від оперативних працівників, які ведуть режим роботи цього обладнання.
4.4.4. Перебування працівників поблизу люків, лазів, водовказівних стекол, а також біля запірної, регулювальної та запобіжної арматури і фланцевих з'єднань трубопроводів, що перебувають під тиском, дозволяється тільки у разі виробничої необхідності.
4.4.5. Не дозволяється ходити по трубопроводах, а також по конструкціях і перекриттях, що не призначені для проходу по них, а також спиратись і ставати на огородження площадок.
4.4.6. Під час пуску, обпресування та випробовування обладнання і трубопроводів під тиском поблизу них дозволяється перебувати тільки працівникам, які безпосередньо проводять ці роботи.
Під час проведення гідравлічного випробування обладнання у разі підвищення тиску до випробувального перебування працівників на цьому обладнанні заборонено.
Дозволяється проводити огляд зварних швів випробовуваних трубопроводів і обладнання тільки після зниження випробувального тиску до робочого - без простукування зварних швів.
Працівники, які не беруть участі у проведенні розшлаковування та обдування котла, продування нижніх точок, а також у разі несталих та аварійних режимів повинні бути виведені у безпечне місце.
4.4.7. Працівники будь-якого цеху у разі виявлення свищів у паропроводах, камерах, колекторах та трубах котла, що не обігріваються, живильних трубопроводах і корпусах арматури тощо повинні негайно повідомити про це начальника зміни цеху (блока, району) і керівника (виконавця) робіт для вжиття необхідних заходів.
Небезпечну зону слід обгородити і вивісити застережні знаки безпеки "Обережно! Небезпечна зона", а біля входу до неї - заборонний знак безпеки "Вхід (прохід) заборонено".
4.4.8. Заборонено проводити пуск, випробування і короткочасну роботу механізмів або пристроїв за відсутності огороджень або у разі їхнього несправного стану. Заборонено також прибирати поблизу механізмів, які не мають запобіжних огороджень.
4.4.9. Під час чищення, прибирання і змащування обертових або рухомих частин механізмів не дозволяється перелазити через огородження або просовувати за них руки; не дозволяється також намотувати на руку або пальці обтиральний матеріал - під час обтирання зовнішньої поверхні працюючих механізмів.
4.4.10. Як обтиральні матеріали слід використовувати бавовняні або лляні ганчірки.
4.4.11. Надягати і знімати рушійні паси, а також підсипати каніфоль та інші матеріали під паси і стрічки конвеєрів дозволяється тільки після повного зупинення обладнання.
В газонебезпечних зонах металеві частини механізмів з пасовими приводами, де можлива поява статичної електрики, повинні бути заземлені.
4.4.12. Поправляти на ходу рушійні паси, зупиняти вручну обертові і рухомі механізми заборонено.
4.4.13. Перед кожним пусковим пристроєм (крім пристроїв дистанційного керування) електродвигунів напругою більше 1000 В, а також електродвигунів напругою до 1000 В, якщо вони установлені в приміщеннях з підвищеною небезпекою або особливо небезпечних, повинні бути діелектричні килими, а у сирих приміщеннях - ізолювальні підставки.
4.4.14. Брати в руки, торкатись обірваних, завислих, оголених, з пошкодженою ізоляцією проводів або струмопровідних предметів (дротів, труб, тросів, мокрих вірьовок тощо), що стикаються з цими проводами, а також наступати на проводи, що лежать на землі чи підлозі, заборонено.
4.4.15. Обладнання, що експлуатується, повинно бути справним і не мати несправних або вимкнених пристроїв аварійного вимикання, блокувань, захистів та сигналізації.
У разі виникнення у роботі обладнання режиму, який може спричинити нещасний випадок (гідроудари, несталий топковий режим, неприпустимо високу вібрацію, свищі тощо) слід ужити заходів щодо створення безпечних умов праці працівників згідно з вимогами виробничих та протиаварійних інструкцій.
4.4.16. Обладнання дозволяється ремонтувати тільки за умови виконання технічних заходів, що унеможливлюють його помилкове введення в дію (пуск двигуна, подавання пари або води тощо), а також самочинне переміщування або рух.
Після закінчення очищення або ремонту обладнання слід переконатись у тому, що в ньому не залишились працівники і будь-які сторонні предмети.
4.4.17. Капітальні й середні ремонти обладнання слід проводити за проектом проведення робіт (далі - ППР) або технологічною документацією (технологічними картами, інструкціями та технічними умовами на ремонт), що містять конкретні вимоги безпеки праці під час підготовки до роботи та у процесі її проведення.
У ППР повинні бути визначені такі вимоги:
- забезпечення монтажної технологічності конструкцій та обладнання;
- безпечне розміщування машин і механізмів;
- місця і засоби кріплення страхувальних канатів і запобіжних поясів під час проведення робіт на висоті;
- забезпечення засобами контейнеризації і тари для переміщування поштучних і сипких матеріалів;
- забезпечення вантажозахватними пристроями (вантажними стропами, траверсами, монтажними захватами) з урахуванням маси й габаритів вантажу, що переміщується, умов стропування і монтажу;
- забезпечення засобами тимчасового закріплення елементів, що розбираються, під час проведення демонтажу конструкцій;
- необхідність улаштування захисних перекриттів або козирків під час проведення суміщених робіт по одній вертикалі.
Крім того, в ППР повинні зазначатись:
- номенклатура пристроїв, приладів і засобів індивідуального і колективного захисту працівників;
- засоби підмощування, що призначені для виконання даного виду робіт або даної операції;
- шляхи й засоби піднімання працівників на робочі місця.
4.4.18. У виробничих приміщеннях допустима найвища температура повітря у робочій зоні в теплу пору року не повинна перевищувати:
а) на постійних робочих місцях:
- плюс 28 град. С - у разі виконання легких робіт;
- плюс 27 град. С - у разі виконання робіт середньої важкості;
б) на тимчасових робочих місцях:
- плюс 30 град. С - у разі виконання легких робіт;
- плюс 29 град. С - у разі виконання робіт середньої важкості.
4.4.19. За необхідності виконання робіт поблизу гарячих частин обладнання і неможливості забезпечення зазначених у пункті 4.4.18 цих Правил граничних температур, працівники повинні бути захищені від можливого перегрівання шляхом застосування таких запобіжних заходів, як: повітряне душування, примусова вентиляція, місцеве кондиціонування повітря, використання термозахисних костюмів та інших засобів індивідуального захисту, а також регламентація часу роботи та відпочинку.
4.4.20. Під час проведення ремонтних робіт, пов'язаних з монтажем або демонтажем обладнання та трубопроводів, а також із заміною елементів обладнання, слід виконуватися передбачену ППР або технологічною картою послідовність операцій щодо забезпечення стійкості елементів обладнання, що залишились або щойно установлюються, і запобігання падінню його демонтованих частин.
4.4.21. Збіг болтових отворів під час збирання фланцевих з'єднань слід перевіряти за допомогою ломів або оправок.
4.4.22. Для відмивання і знежирювання деталей і обладнання слід використовувати пожежобезпечні технічні мийні засоби. Ці роботи забороняється виконувати із застосуванням легкозаймистих речовин (гасу, бензину, бензолу, ацетону тощо), а також хлорпохідних вуглеводнів (трихлоретилену, дихлоретану тощо).
У виняткових випадках із дотриманням необхідних заходів пожежної безпеки допускається використовувати розміщені в закритій тарі з матеріалу, що не б'ється, горючі рідини (розчинники, бензин тощо) у кількостях, необхідних для разового використання, але не більше 1 л.
4.4.23. Відігрівати замерзлі трубопроводи горючих, вибухонебезпечних і шкідливих речовин, а також їхню арматуру необхідно вологою парою або гарячою водою. Ці роботи не дозволяється виконувати із застосуванням джерела тепла з відкритим вогнем.
4.4.24. Місця, небезпечні для проходу або перебування в них пішоходів, слід обгородити і вивісити застережні знаки безпеки згідно з табл. 4.1.
4.4.25. Очищення світильників і замінювання перегорілих електроламп, розміщених на висоті до 2,5 м, повинні виконувати працівники технологічних цехів, які мають групу з електробезпеки не нижче II, - за умови забезпечення зручного і безпечного доступу до світильників.
Замінювати плавкі вставки, оглядати і ремонтувати освітлювальну мережу, а також замінювати лампи і очищувати світильники на висоті понад 2,5 м повинні працівники електричного цеху.
Обслуговувати вибухозахищене електрообладнання повинні працівники, які пройшли спеціальне навчання і перевірку знань.
4.4.26. У місцях, що не мають стаціонарного освітлення, обслуговування обладнання повинно здійснюватись із застосуванням достатньої кількості справних переносних акумуляторних ліхтарів та електричних світильників із захисною сіткою навколо лампи. Ці ліхтарі та світильники повинні передаватись по зміні.
4.4.27. Переносні ручні електричні світильники в приміщеннях з підвищеною небезпекою і в особливо небезпечних приміщеннях повинні живитись від мережі напругою до 42 В, а за особливо несприятливих умов, коли загроза ураження електричним струмом посилюється тіснотою, незручністю виконання роботи, можливим торканням працівника до металевих заземлених елементів, напругою до 12 В.
У приміщеннях без підвищеної небезпеки дозволяється користуватись переносними електричними світильниками напругою 220 В.
4.5. Механізоване навантажування, розвантажування та переміщування вантажів
4.5.1. Навантажувально-розвантажувальні роботи, як правило, слід проводити механізованим способом за допомогою підіймально-транспортного обладнання або засобів малої механізації.
Під час проведення навантажувально-розвантажувальних робіт, пов'язаних з використанням засобів залізничного або автомобільного транспорту, слід дотримуватись вимог "Правил техники безопасности и производственной санитарии при погрузочно-разгрузочных работах на железнодорожном транспорте (ЦМ-4771)", затверджених Міністерством шляхів сполучення СРСР 15.02.90 і Правил охорони праці на автомобільному транспорті, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 13.01.97 N 5.
4.5.2. Навантажувати перекриття і площадки необхідно з дотриманням допустимих норм, а вантажі слід підвішувати до призначених для цього згідно з ППР конструкцій будов, споруд, трубопроводів тощо.
4.5.3. Не дозволяється перебувати у траншеї під час опускання в неї труб та інших елементів обладнання і арматури, а також перебувати під обладнанням і вузлами трубопроводів до завершення їхнього закріплення.
4.5.4. Під час проведення навантажувально-розвантажувальних робіт із застосуванням екскаваторів, кранів, навантажувачів забороняється водіям і працівникам, які супроводжують вантаж, перебувати у кабіні автомобіля, не обладнаного захисним козирком.
4.5.5. Стояти під грейферами, стрілами кранів і машин, на залізничних коліях, шляхах механізмів і кранів, в районі переміщування скреперів заборонено.
4.5.6. Під час розвантажування навалочних вантажів на естакадах та коліях, укладених на висоті, люки вагонів необхідно відкривати із спеціальних містків, а закривати їх - за допомогою спеціальних люкопідіймачів.
4.5.7. Під час відкривання люків і дверей вагонів, а також бортів платформ слід стояти поза зоною можливого падіння вантажу або можливого удару бортом чи люком.
4.5.8. Для переходу із залізничних вагонів на навантажувально-розвантажувальну площадку, в складське приміщення і в зворотному напрямку необхідно установити сходи з рифленого заліза або дощок, які повинні відповідати вимогам чинних будівельних норм.
4.5.9. Вантажі (крім баласту, що розвантажується для шляхових робіт) слід розміщувати на відстані не менше 2 м від зовнішньої грані найближчої до вантажу залізничної рейки, - для штабелів заввишки до 1,2 м, а у разі більшої висоти штабелів - на відстані не менше 2,5 м.
Укладені вантажі не повинні мати частин, що стирчать (дроту, ломів, шпал тощо).
4.5.10. Пересувати залізничні вагони або платформи вздовж фронту розвантажування (навантажування) слід локомотивами, штовхачами та маневровими лебідками.
Виконувати цю роботу вручну із застосуванням найпростіших пристосувань (ручної лебідки, аншпуга тощо) дозволяється у виняткових випадках - тільки вздовж горизонтальної ділянки колії. У цьому разі у вагонах не повинно бути небезпечних вантажів і кількість вагонів повинна бути обмежена одним навантаженим або двома обов'язково зчепленими порожніми чотириосьовими вагонами. Пересувати залізничні вагони або платформи вручну дозволяється на відстань, що не перевищує довжину вагона, і під безпосереднім керівництвом спеціально призначеного працівника.
4.5.11. Перед початком пересування вагонів сходи, містки, слеги та інші пристосування, що перешкоджають пересуванню, слід прибрати, а працівників попередити про очікуване пересування вагонів.
4.5.12. На електрифікованих залізницях підніматись на дахи вагонів, цистерн, навантажених платформ, напіввагонів і контейнерів для виконання будь-яких робіт дозволяється тільки після вимкнення контактної мережі та її заземлення.
4.5.13. Під час проведення навантажувально-розвантажувальних робіт на відкритому рухомому ешелоні поблизу електрифікованої залізниці необхідно стежити, щоб працівники та інструмент, яким вони користуються, а також вироби, що навантажуються (розвантажуються), були на відстані понад 2 м від струмовідних частин контактної мережі, яка перебуває під напругою.
Роботу на рухомому ешелоні, розміщеному на відстані від 2 до 4 м від струмовідних частин контактної мережі, дозволяється проводити без знімання напруги і заземлення контактної мережі, але під наглядом спеціально призначеного працівника.
За більшої відстані від струмовідних частин нагляд не потрібен.
Розвантажувати цистерни з паливом, кислотами і лугами під проводами контактної мережі заборонено.
4.5.14. Працівників слід перевозити справними спеціально для цього призначеними транспортними засобами.
Не дозволяється перевезення працівників поза кабіною автомобіля-самоскида, автомобіля-цистерни, трактора, а також іншими спеціалізованими автомобілями (самохідними машинами і механізмами, вантажними причепами, напівпричепами, вантажними моторолерами тощо), конструкція яких не пристосована для перевезення працівників.
4.5.15. Водії (машиністи) транспортних засобів і механізмів усіх видів зобов'язані виконувати сигнали "стоп", ким би вони не подавались.
4.5.16. Перевозити вибухові, горючі, сильнодіючі отруйні, легкозаймисті та інші небезпечні вантажі, а також незнешкоджену тару з-під них необхідно з дотриманням вимог Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.93 N 1094, зі змінами та доповненнями, Правил охорони праці на автомобільному транспорті та "Инструкции по обеспечению безопасности перевозки опасных грузов автомобильным транспортом", затвердженої наказом МВС СРСР від 23.09.85 N 181.
4.5.17. Зливати кислоти та інші небезпечні вантажі з цистерн або розвантажувати їх у тарі необхідно з дотриманням вимог пункту 12.1.14 цих Правил.
4.5.18. Бутлі з кислотами, лугами та рідкими негорючими хімікатами слід перевозити в корзинах або дерев'яних латах, що відповідають вимогам пункту 4.1.25 цих Правил. Бутлі слід установлювати в кузові автомобіля і щільно закривати.
Не дозволяється ставити корзини (або лати) з бутлями одна на одну (у два яруси) без міцних прокладок, що оберігають нижній ярус від розбивання під час перевезення.
4.5.19. Горючі рідини необхідно перевозити на автомобілях із застосуванням металевої тари із щільно загвинченою пробкою. Перевозити такі рідини у бутлях, бідонах, відрах і подібних їм ємкостях заборонено.
4.5.20. До керування авто- і електронавантажувачами повинні допускатись працівники віком не молодше 18 років, які пройшли навчання з будови і експлуатації навантажувачів і мають посвідчення на право керувати ними. Водії електронавантажувача повинні мати I групу з електробезпеки.
Експлуатувати навантажувачі необхідно з дотриманням вимог інструкцій заводів-виробників навантажувачів.
4.5.21. Для навантажування і розвантажування штучних вантажів необхідно передбачати з боку під'їзду транспортних засобів на висоті підлоги кузова транспортного засобу спеціальні площадки (платформи, естакади, рампи) завширшки понад 1,5 м з кутом нахилу до 5 град.
Ширина естакади, що призначена для пересування транспортних засобів, повинна бути понад 3 м.
Естакади, рампи складів, під'їзних шляхів необхідно обладнати колесовідбійними запобіжними пристроями, - щоб перешкодити з'їзду і перекиданню транспортних засобів.
4.5.22. Навантажувально-розвантажувальні роботи з важкими (масою понад 3 т) і довгомірними (завдовжки понад 6 м) вантажами, а також роботи, що виконуються за допомогою грейфера та інших механічних вантажозахватних пристроїв, дозволяється проводити лише за відсутності працівників у кузові транспортного засобу.
4.5.23. Під час установлення транспортних засобів для виконання навантажувально-розвантажувальних робіт необхідно вживати заходів щодо запобігання самочинному руху цих засобів.
4.5.24. Площадки для проміжного складування вантажів слід розміщувати на відстані понад 2,5 м від залізничних колій і автомобільних доріг.
4.5.25. Вантажі на площадці необхідно складувати таким чином:
- цеглу в пакетах на піддонах - не більше ніж у 2 яруси; у контейнерах в 1 ярус;
- плиткові матеріали (плити азбестоцементні, листи азбестоцементні хвилясті і плоскі) - у стопи заввишки до 1 м;
- теплоізоляційні вироби і конструкції у контейнерах і піддонах - у штабелі не більше ніж у 2 яруси;
- дрібносортовий метал - у стелажі заввишки до 1,5 м;
- великогабаритне і важке обладнання та його частини - в 1 ряд на підкладках;
- чорні прокатні метали (швелери, двотаврові балки, сортова сталь) - у штабелі заввишки до 1,5 м з підкладками і прокладками;
- листовий метал - у штабелі заввишки до 1 м; установлювати металеві листи на ребро заборонено;
- труби діаметром до 300 мм - у штабелі заввишки до 3 м на підкладках і прокладках з кінцевими упорами;
- труби діаметром понад 300 мм - у штабелі заввишки до 3 м; складування здійснюється у сідло без прокладок.
Нижній ряд труб слід укладати на підкладки, закріплювати інвентарними металевими башмаками або кінцевими упорами, надійно закріпленими на підкладках.
4.6. Ручне навантажування, розвантажування та переміщування вантажів
4.6.1. Під час піднімання і переміщування вантажів вручну слід дотримуватись норм перенесення вантажів, установлених чинним законодавством.
4.6.2. Дороги, по яких переміщують вантажі, слід підтримувати у чистоті: захаращувати їх не допускається.
4.6.3. У разі застосування будь-яких такелажних пристосувань (котків, сходів, тачок, канатів та ін.), а також ломів, лопат тощо необхідно перевіряти їхню справність перед початком проведення робіт.
4.6.4. Під час навантажування труб, бочок і розвантажування їх з автомашин і платформ слід використовувати похилі площадки або лати з утриманням вантажів канатами.
4.6.5. Стояти слід завжди збоку від вантажу, який піднімають або опускають по похилій площині.
4.6.6. Канат, що застосовується для навантажування і розвантажування, слід підбирати з урахуванням маси вантажу.
Швидкість опускання вантажу повинні регулювати працівники, які перебувають у кузові автомашини (на платформі).
4.6.7. Не дозволяється одночасне розвантажування автомашини або платформи і прибирання (перенесення на інше місце) раніше спущених вантажів.
4.6.8. Наповнений бутель повинні переносити обов'язково двоє працівників.
Бутель разом з корзиною (латами) слід розміщувати у спеціальному дерев'яному ящику з ручками або переносити на спеціальних носилках з отвором посередині і латами, в які бутель повинен входити разом з корзиною на 2/3 висоти.
На короткі відстані і по сходах дозволяється переносити бутлі двом працівникам у корзинах - тільки після попередньої перевірки дна корзини і ручок на міцність.
Допускається перевозити бутлі на спеціальних візках.
4.6.9. Під час перекочування дерев'яних бочок по землі підштовхувати їх слід біля обручів; тягнути за краї бочки не дозволяється.
Важкі бочки слід переміщувати на роликах або котках.
4.6.10. У виробничих приміщеннях переносити вручну довгомірні вантажі дозволяється лише у разі незначного обсягу робіт.
Довгомірні вантажі слід переносити за допомогою спеціальних захватних пристосувань у вигляді кліщів.
Дозволяється переносити довгомірні вантажі на плечах кількома працівниками однакового зросту. Під час перенесення і скидання таких вантажів працівники, які їх переносять, повинні стояти з одного боку вантажу.
Переносити вантаж на держаках лопат, ломах тощо заборонено.
4.6.11. Під час проведення навантажувально-розвантажувальних робіт уночі всі робочі місця повинні бути освітлені.
4.7. Проведення робіт на висоті
4.7.1. Роботи на висоті 1,3 м і більше від рівня підлоги (робочої площадки) слід виконувати із застосуванням засобів підмощування, які повинні відповідати вимогам Правил безпечної роботи з інструментом та пристроями, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2001 N 252.
Допускається, за необхідності, виконання невеликих за обсягом або тривалістю робіт на висоті 1,3 м і більше з приставних переносних драбин з обов'язковим застосуванням запобіжного пояса і карабіна, який повинен бути надійно закріплений до елементів конструкції.
4.7.2. Видаляти частини обладнання, що демонтуються, і сміття слід механізованим способом у закритих ящиках і контейнерах або по закритих жолобах.
Дозволяється скидати сміття з висоти до 3 м - без застосування жолобів або інших пристосувань. Місце, на яке скидають сміття, слід з усіх боків обгородити або біля нього повинен стояти працівник, який попереджує про небезпеку.
4.7.3. Під час проведення робіт з використанням риштувань працівниками кількох підрядних організацій відповідальність за їхній стан несе організація, що прийняла риштування в експлуатацію.
Якщо під час проведення робіт використовуються риштування працівниками кількох підрядних організацій, то кожний керівник робіт цих організацій повинен оглядати їх щодня.
4.7.4. Установлювати і розбирати риштування слід під керівництвом і наглядом виконавця робіт з дотриманням послідовності виконання робіт, передбаченої ППР.
Працівників, які установлюють і розбирають риштування, повинен проінструктувати керівник робіт щодо способів і послідовності проведення цих робіт і заходів безпеки.
Доступ сторонніх осіб у зону, де установлюються або розбираються риштування чи поміст, заборонено.
4.8. Зварювальні та інші вогневі роботи
4.8.1. Електрозварювальні, газополуменеві та інші вогневі роботи слід проводити з дотриманням вимог Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України 22.06.95 N 400, зареєстрованих в Мін'юсті України 14.07.95 за N 219/755, та Правил пожежної безпеки в компаніях, на підприємствах та в організаціях енергетичної галузі України, затверджених наказом Міненерго України 25.01.99 N 27, зареєстрованих в Мін'юсті України 01.04.99 за N 203/3496.
4.8.2. Вогневі роботи на обладнанні, розміщеному в зоні діючого устаткування і у виробничих приміщеннях, слід проводити за нарядом-допуском (далі - наряд), форма якого наведена в додатку 1 до цих Правил.
У рядку "Виконати заходи щодо підготовки робочих місць" наряду слід зазначити, крім заходів щодо підготовки робочих місць і заходів безпеки, також заходи щодо забезпечення робочого місця первинними засобами пожежогасіння відповідно до вимог Правил пожежної безпеки в Україні.
Оформлений наряд є одночасно дозволом на проведення вогневих робіт.
Вогневі роботи, що проводяться у спеціально відведених і обладнаних місцях у цехах, майстернях і на відкритих площадках, виконуються без оформлення наряду. Місця проведення таких робіт повинні бути обгороджені і мати відповідні написи.
4.8.3. Під час проведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечному обладнанні (мазутних резервуарах, газопроводах, газорозподільних пунктах, мастилопроводах, бункерах з пилом тощо) наряд повинен узгоджувати головний інженер підприємства, а заходи пожежної безпеки, зазначені у наряді, посадова особа, відповідальна за пожежну безпеку підприємства.
4.8.4. У разі виникнення аварій зварювальні та інші вогневі роботи дозволяється виконувати без оформлення наряду, але обов'язково під безпосереднім наглядом начальника цеху (підрозділу) або за його вказівкою під наглядом іншого відповідального інженерно-технічного працівника цього цеху (підрозділу).
4.9. Радіографічна дефектоскопія обладнання
4.9.1. Загальні вимоги безпеки до виробничого обладнання, організації виробничого процесу і засобів захисту працівників від радіоактивного випромінювання повинні відповідати вимогам "Санитарных правил по радиоизотопной дефектоскопии", затверджених МОЗ СРСР 07.08.74, N 1171/74.
4.9.2. Норми радіаційної безпеки, порядок проведення робіт, облік, зберігання і видавання дефектоскопів, утримання приміщень, заходи особистої профілактики, система організації, обсяг і порядок проведення радіаційного контролю, включаючи розроблення заходів щодо попередження і ліквідації аварій, повинні відповідати вимогам Норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97), затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14.07.97 N 208, та Норм радіаційної безпеки України (доповнення: Радіаційний захист від джерел потенційного опромінення) (НРБУ-97/Д-2000), затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України 12.07.2000 N 116.
4.9.3. До проведення робіт з дефектоскопії повинні допускатись працівники, які пройшли навчання з правил безпеки проведення таких робіт і мають у посвідченні про перевірку знань запис на право проведення робіт з дефектоскопії.
4.9.4. Керівник підприємства несе відповідальність за зберігання джерел іонізуючого випромінювання і забезпечення таких умов збереження, одержання, використання, витрачання і списування з обліку усіх джерел випромінювання, за яких неможливо їх загубити або безконтрольно використати.
4.9.5. Ремонт, заряджання (перезаряджання), розкривання захисних блоків радіаційних головок і вилучення джерел випромінювання повинна проводити тільки спеціалізована організація.
4.9.6. Потужність еквівалентної дози випромінювання від переносних і стаціонарних дефектоскопічних апаратів не повинна перевищувати: 100 мбер/год - на відстані 0,1 м від поверхні блока захисту апарата з джерелом випромінювання; 3 мбер/год - на відстані 1 м від поверхні блока захисту апарата з джерелом випромінювання.
4.9.7. Роботи з дефектоскопії повинна виконувати бригада, яка складається не менше ніж з двох працівників.
Бригада повинна виконувати роботи з дефектоскопії з дотриманням вимог пункту 4.9.1 цих Правил.
З метою убезпечення роботи бригади слід розробити заходи щодо зниження потужності дози у разі зовнішнього опромінювання всього тіла на робочих місцях до 2,9 мбер/год, а в суміжних приміщеннях - до 0,24 мбер/год.
Граничнодопустима доза опромінювання протягом календарного року для працівників, які виконують роботи із застосуванням джерел іонізуючого випромінювання, не повинна перевищувати 5 бер.
4.9.8. Зону, у межах якої потужність дози опромінювання перевищує 0,24 мбер/год, слід обгородити легким переносним бар'єром і на межі цієї зони вивісити знаки радіаційної безпеки.
4.9.9. Пересувні і переносні радіоізотопні дефектоскопи слід зберігати у спеціально відведених приміщеннях (сховищах), - що убезпечують зберігання їх і перешкоджають доступу до них сторонніх осіб.
4.9.10. Організацію тимчасових сховищ поза територією підприємства слід попередньо узгодити з місцевими органами санітарно-епідеміологічної служби і органами внутрішніх справ.
Потужність еквівалентної дози на зовнішній поверхні такого сховища або на його огородженні, що перешкоджає доступу сторонніх осіб, повинна бути до 0,1 мбер/год, а у сховищах, що розташовані в санітарно-захисній зоні підприємства, - до 2,9 мбер/год.
4.9.11. Джерела іонізуючого випромінювання повинен видавати виконавцям робіт відповідальний працівник з місць їхнього зберігання - з обов'язковою реєстрацією у прибутково-видатковому журналі.
Виконавці робіт несуть відповідальність за збереження джерел іонізуючого випромінювання з моменту отримання і до повернення або списування їх.
4.9.12. Вивезення джерел іонізуючого випромінювання для проведення робіт з використанням їх поза межами підприємства повинно проводитись згідно з вимогами Норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97) та Норм радіаційної безпеки України (доповнення: Радіаційний захист від джерел потенційного опромінення) (НРБУ-97/Д-2000).
4.9.13. Під час застосування пересувних або переносних дефектоскопів слід дотримуватись таких вимог:
- направляти випромінювання переважно у бік землі або у той бік, де відсутні люди;
- віддаляти джерела від обслуговувальних працівників та інших осіб на можливо більшу відстань;
- обмежити тривалість перебування працівників поблизу джерел випромінювання;
- використовувати пересувні огородження і захисні екрани;
- вивішувати застережні плакати безпеки, які повинні бути чітко видні на відстані більше 3 м.
4.9.14. Радіаційний контроль при використанні переносних і пересувних дефектоскопів повинен містити:
- вимірювання потужностей експлуатаційних доз випромінювання і (або) густини потоків швидких нейтронів на відстанях 0,1 і 1 м від поверхні радіаційної головки - не рідше двох разів на місяць;
- контроль ефективності захисту транспортних засобів, сховищ і суміжних з ними приміщень - не рідше двох разів на рік;
- вимірювання потужностей експозиційних доз випромінювання, густини потоків швидких нейтронів на робочих місцях і визначення розмірів радіаційно-небезпечних зон - один раз на квартал, а також кожного разу у випадку змінювання технології просвічування;
- визначення рівнів радіоактивного забруднення дефектоскопів, транспортних засобів і сховищ - не рідше одного разу на квартал;
- вимірювання індивідуальних доз опромінювання працівників, які здійснюють виробничий процес, - постійно.
4.9.15. Працівників, які виконують роботи із застосуванням пересувних і переносних дефектоскопів, необхідно забезпечувати двома типами дозиметрів прямопоказувальними і фотодозиметрами або термолюмінісцентними, які слід розміщувати у верхній кишені спецодягу.
4.9.16. Для проведення виробничого процесу за допомогою стаціонарних дефектоскопів необхідно обладнати спеціальні приміщення (робочі камери).
Пульт керування стаціонарним дефектоскопом необхідно розміщувати поза робочою камерою, в якій не слід установлювати обладнання, що не використовується у виробничому процесі.
4.9.17. Усі двері робочої камери повинні мати блокування з механізмом переміщування джерел випромінювання.
Сигналізація про положення джерела випромінювання повинна виводитись на пульт керування дефектоскопом і світлове табло над вхідними дверима у робочу камеру. Проводити виробничий процес з несправними блокуванням і сигналізацією заборонено.
4.9.18. У разі використання стаціонарних установок із спрямованим пучком випромінювання пучок слід направляти переважно у бік землі - у разі розміщення на першому поверсі, а якщо це неможливо, - на зовнішній бік приміщення, що не має вікон і забезпечує захист від випромінювання.
4.9.19. Радіаційний контроль в пультовій і приміщеннях, суміжних з робочою камерою, у разі використання стаціонарних дефектоскопів повинен полягати у вимірюванні потужності експозиційних доз випромінювання і (або) густини потоків швидких нейтронів від радіаційних головок. Потужність експозиційних доз випромінювання та густина потоків швидких нейтронів від джерел випромінювання повинні бути безпечними відповідно до Норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97) та Норм радіаційної безпеки України (доповнення: Радіаційний захист від джерел потенційного опромінення) (НРБУ-97/Д-2000).
4.9.20. Робочу частину стаціонарних апаратів і установок з відкритим або з необмеженим за напрямком пучком випромінювання слід розміщувати в окремому приміщенні - переважно в окремому будинку або окремому крилі будинку; матеріал і товщина стін, підлоги, стелі такого приміщення за будь-яких положень радіоактивного джерела і напрямків пучка повинні забезпечувати послаблення первинного і розсіяного випромінювання у суміжних приміщеннях і на території підприємства до допустимих значень згідно з вимогами Норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97) .
4.9.21. На поверхні радіаційної головки, контейнера, зовнішньої упаковки транспортного пакувального комплекту і на зовнішніх дверях сховищ слід наносити знаки радіаційної небезпеки.
4.9.22. Під час роботи обладнання з джерелами іонізуючого випромінювання про всі випадки невідповідності індивідуальних засобів захисту вимогам, які до них висуваються, кожен працівник повинен доповісти своєму безпосередньому керівникові (працівникові, який відповідає за експлуатацію обладнання з джерелом іонізуючого випромінювання).
4.10. Проведення робіт у резервуарах та підземних спорудах. Газонебезпечні роботи
4.10.1. Організація і проведення газонебезпечних робіт у резервуарах та підземних спорудах повинні відповідати вимогам розділів 1, 4, 6, 7 Правил безпеки систем газопостачання України.
4.10.2. Безпосередньо перед спусканням у резервуар, підземну споруду, перед тим, як увійти у газонебезпечне приміщення, необхідно перевірити в них вміст небезпечних і шкідливих речовин у повітрі робочої зони і достатність кисню (вміст кисню повинен бути понад 20 % від об'єму).
Аналіз повітряного середовища слід проводити щодня перед початком проведення робіт.
Необхідність контролю повітря робочої зони у газонебезпечному приміщенні або газонебезпечній підземній споруді в період проведення робіт повинен визначати керівник робіт.
Газонебезпечні роботи слід проводити під безпосереднім наглядом керівника робіт.
4.10.3. Характеристики вибухонебезпечних і шкідливих газів, що найчастіше трапляються у підземних спорудах, наведена у додатку 2 до цих Правил.
4.10.4. Працівники цеху (району, дільниці) повинні знати перелік газонебезпечних підземних споруд, зазначених у пункті 4.1.30 цих Правил.
Ці споруди необхідно зазначати на технологічній схемі і маршрутній карті; вони повинні мати пофарбовані люки (рекомендується другу кришку люка або його циліндричну частину фарбувати у жовтий колір).
4.10.5. Для визначення стану повітряного середовища у резервуарі, підземній споруді, газонебезпечному приміщенні допускаються працівники, які пройшли навчання, вміють користуватись засобами вимірювань для контролю небезпечних і шкідливих речовин і мають у посвідченні відповідний запис на право виконання таких робіт.
4.10.6. Відбирати проби для аналізу повітряного середовища слід за допомогою шланга, який опускається в отвір люка резервуара, підземної споруди або установлюється у напіввідчинені двері газонебезпечного приміщення.
Кінець шланга слід опускати на відстань від рівня підлоги (дна резервуара) не більше 1 м - у разі відбирання проби з нижньої частини підземної споруди або резервуара, в якому може бути виявлена шкідлива речовина, важча за повітря, та на 20 - 30 см - у разі відбирання проби з його верхньої частини, в якій може бути виявлена шкідлива речовина з меншою щільністю, ніж повітря.
4.10.7. Спускатись у резервуари та підземні споруди і входити у газонебезпечні приміщення для відбирання проб повітря заборонено.
4.10.8. До початку і під час проведення робіт у резервуарі, підземній споруді, газонебезпечному приміщенні необхідно забезпечити природну або примусову вентиляцію їх.
Природну вентиляцію камер і каналів слід створювати відкриванням не менше двох люків з установленням біля них спеціальних козирків, що спрямовують повітряні потоки.
Примусову вентиляцію слід проводити за наявності у повітрі резервуара, підземної споруди або іншого газонебезпечного приміщення шкідливих речовин або за температури повітря у ньому понад плюс 30 град. С.
Для створення примусової вентиляції можна використовувати вентилятори або компресори, які повністю замінюють повітря у підземній споруді або резервуарі протягом 10 - 15 хв. Шланг вентилятора, опущений у підземну споруду, не повинен доходити до рівня підлоги на 20 - 25 см.
Якщо природна або примусова вентиляція не забезпечує повного видалення небезпечних або шкідливих речовин, спускатись у резервуар, підземну споруду, входити в газонебезпечне приміщення дозволяється тільки у шланговому або киснеізолювальному протигазі, рятувальному поясі з прикріпленою до нього рятувальною вірьовкою, другий кінець якої повинен бути в руках наглядача.
4.10.9. Проводити вентиляцію резервуарів, підземних споруд, газонебезпечних приміщень за допомогою кисню заборонено.
4.10.10. В обох напрямках руху транспорту на відстані 10 - 15 м від відкритих люків підземних споруд, розміщених на проїзній частині дороги, слід установити застережний дорожній знак. За населеними пунктами на відстані понад 50 м від місця проведення робіт з боку руху транспорту додатково слід виставити застережний дорожній знак. Місце проведення робіт необхідно обгородити. Обгороджену зону взимку слід очищувати від снігу, льоду і посипати піском.
Вночі й у разі недостатньої видимості застережні дорожні знаки та огородження біля місця проведення робіт мають бути освітлені лампами напругою до 42 В.
Під час перерви в роботі, після закінчення робочого дня або після закінчення роботи залишати огородження і відкриті люки на проїзній частині дороги заборонено.
Під час проведення робіт у підземній споруді, розташованій поза проїзною частиною дороги, як огородження, які повинні стояти протягом усього часу проведення робіт в цій споруді, слід використовувати переносні триноги, установлювані біля кожного відкритого люка.
4.10.11. Перед допуском працівників до проведення робіт усередині резервуарів, підземних споруд необхідно вивести з роботи і відділити заглушками трубопроводи, через які можливе попадання вибухонебезпечних, пожежонебезпечних, агресивних та отруйних речовин. Відключальну арматуру слід закривати. Вентилі відкритих дренажів, з'єднаних з атмосферою, повинні бути відкриті. З електроприводів арматури та електричних кіл їхнього керування слід зняти напругу. Штурвали (маховики) неелектрифікованої арматури необхідно заблокувати ланцюгами або іншими пристосуваннями і замкнути на замок. На перекритій запірній арматурі необхідно вивісити заборонні знаки безпеки "Не відкривати! Працюють люди".
4.10.12. Під час відкривання люка резервуара, підземної споруди слід стояти з навітряного боку (спиною або боком до вітру).
4.10.13. Тривалість перебування працівників у резервуарі, підземній споруді, газонебезпечному приміщенні, а також тривалість відпочинку (з виходом із цих об'єктів) залежно від умов і характеру роботи повинен визначати керівник робіт.
4.10.14. Працювати в резервуарі чи підземній споруді за температури повітря вище зазначеної у пункті 4.4.18 цих Правил допускається тільки у разі виникнення аварії, - якщо вона загрожує життю працівників, може спричинити руйнування обладнання тощо, - з дозволу керівника робіт і під його безпосереднім керівництвом. Таку роботу дозволяється виконувати лише за умови обов'язкового вжиття необхідних заходів щодо захисту працівників від можливого перегрівання та опіків: робота повинна виконуватись в теплому спецодязі, а за наявності в підземній споруді або резервуарі рідкого середовища - також з використанням гумового взуття; режим роботи і відпочинку в цьому разі визначає керівник робіт.
4.10.15. Заборонено перебувати всередині резервуара чи підземної споруди за температури повітря понад плюс 50 град. С (температура повітря вимірюється на відстані 0,7 м від стінки резервуара (підземної споруди), а також за наявності в них води, нагрітої до температури понад плюс 45 град. С. За температури води менше плюс 45 град. С рівень води над підлогою не повинен перевищувати 200 мм.
За наявності пари в резервуарі чи підземній споруді працівники повинні перебувати в них у шланговому або киснеізолювальному протигазі, рятувальному поясі з рятувальною вірьовкою.
4.10.16. Для виконання робіт усередині газонебезпечного резервуара (приміщення, підземної споруди тощо) повинна призначатись бригада не менше ніж з трьох працівників, які заздалегідь повинні бути проінструктовані про порядок проведення роботи та можливу небезпеку під час її виконання, а також повинна бути перевірена правильність їхніх дій на робочому місці.
Один із членів бригади повинен працювати всередині резервуара, а двоє інших членів бригади (наглядачі) повинні стояти зверху біля люка або дверей газонебезпечного приміщення і стежити за роботою працівника, який виконує роботу всередині резервуару, і за станом повітрозабірного патрубка шлангового протигазу.
Один із наглядачів повинен тримати в руках кінець рятувальної вірьовки, а другий її кінець повинен бути прикріплений до рятувального пояса працівника, який перебуває всередині резервуара.
Наглядач повинен відпускати або натягувати рятувальну вірьовку і шланг лише за сигналом працівника, який виконує роботу в резервуарі. Другий наглядач повинен бути з надягненим рятувальним поясом і мати при собі шланговий протигаз у положенні "наготові".
Якщо в діях працівника, який виконує роботу всередині резервуара, з'явились ознаки нездужання, намагання зняти протигаз тощо, а також у разі виникнення інших небезпечних непередбачених обставин, роботу слід негайно припинити, а працівника з резервуару евакуювати.
Працювати всередині резервуара повинен тільки один працівник. У разі необхідності проведення робіт всередині резервуара двома працівниками слід призначити ще одного наглядача та передбачити заходи щодо одночасного надання допомоги обом цим працівникам.
4.10.17. Наглядачі не мають права відлучатись від люка резервуара чи підземної споруди і відволікатись на інші роботи доти, доки там перебуває працівник.
Під час проведення робіт у глибокій і довгій підземній споруді, коли зоровий нагляд за працівником, який виконує в ній роботу, підтримувати неможливо, з ним слід організувати радіозв'язок, зв'язок по телефону або за допомогою загальноприйнятих сигналів.
У разі потреби до потерпілого може спуститись лише один із наглядачів в попередньо надягнених протигазі та рятувальному поясі, передавши кінець рятувальної вірьовки іншому наглядачеві, який повинен залишитись біля люка або дверей газонебезпечного резервуара чи підземної споруди.
4.10.18. Перед початком проведення робіт необхідно перевірити справність протигаза і шлангів.
Герметичність протигаза і шланга перевіряється затискуванням рукою кінця шланга в надягненому протигазі. Якщо в такому положенні дихати неможливо, то протигаз справний.
У протигаза з примусовим подаванням повітря необхідно перевірити також справність повітродувки і роботу її приводів.
4.10.19. Перед спусканням у газонебезпечний резервуар, газонебезпечну підземну споруду, а також перед тим, як увійти в газонебезпечне приміщення, гофрований шланг, що підводить повітря до дихального клапана маски протигаза, необхідно закріпити на поясному ремені.
Повітрозабірні патрубки протигаза слід розміщувати з навітреного боку від місця виділення або місця можливого виділення шкідливих речовин і укріплювати таким чином, щоб не допустити засмоктування пилу з поверхні грунту.
За відсутності примусового подавання повітря за допомогою вентилятора довжина шланга має бути менше 15 м, а у разі примусового подавання - менше 40 м. Шланг не повинен мати різких перегинів або чим-небудь затискуватись.
4.10.20. Аналіз повітря у підземній споруді або резервуарі слід проводити газоаналізатором вибухозахищеного типу, а за його відсутності відбиранням проби повітря і аналізу його поза спорудою чи резервуаром.
4.10.21. Під час проведення робіт усередині газонебезпечного резервуара, газонебезпечної підземної споруди або газонебезпечного приміщення слід обов'язково застосовувати рятувальні пояси і рятувальні вірьовки.
Рятувальні пояси повинні мати наплічні ремені з боку спини з кільцем на їхньому перетині для кріплення рятувальної вірьовки.
Рятувальний пояс слід підганяти таким чином, щоб кільце було не нижче лопаток.
4.10.22. Під час проведення газонебезпечних робіт слід дотримуватись таких вимог:
- як переносне джерело світла слід використовувати акумуляторні ліхтарі тільки у вибухозахищеному виконанні або світильники напругою до 12 В, які живляться від трансформатора із заземленою вторинною обмоткою, установленого поза газонебезпечного резервуара, газонебезпечної підземної споруди або газонебезпечного приміщення (застосування автотрансформаторів для живлення переносних світильників заборонено). Заборонено також вмикати і вимикати світильники у газонебезпечних місцях, а також використовувати відкритий вогонь. Апаратуру керування освітленням і вентиляцією необхідно винести за межі газонебезпечного приміщення;
- інструмент повинен бути виготовлений з кольорового металу, який не дає іскроутворення. Допускається використання інструменту з чорного металу - за умови, що його робоча частина ретельно змащена густим мастилом;
- використовувати електродрилі та інші електрифіковані інструменти, а також пристосування, що дають іскріння, заборонено;
- взуття працівників повинно бути без сталевих підківок і цвяхів, у противному разі слід взувати калоші.
4.10.23. Для зв'язку наглядача з працівником, який перебуває у підземній споруді, за допомогою рятувальної вірьовки слід використовувати таку сигналізацію:
- один ривок рятувальної вірьовки працівника, який виконує роботу у споруді (резервуарі), означає "Підтягуй шланг і вірьовку". У цьому разі підтягувати їх треба після подавання наглядачем сигналу (одного ривка) і отримання відповідного сигналу з газонебезпечної підземної споруди (резервуара) у вигляді одного ривка. Якщо відповідь не отримано, необхідно витягувати з газонебезпечної підземної споруди не тільки шланг і вірьовку, а й працівника; у цьому разі можливо, що ривок трапився через падіння працівника;
- два ривки означають "Спусти шланг і вірьовку". Такий сигнал подає працівник, який перебуває у газонебезпечній підземній споруді (резервуарі), коли йому треба здійснити переміщення;
- три ривки означають "Усе в порядку".
Рятувальну вірьовку і шланг повинен тягти працівник, який перебуває у газонебезпечній підземній споруді (резервуарі). Тому наглядач повинен так тримати вірьовку і шланг, щоб не заважати їхньому переміщуванню і не давати можливості їм падати. Як тільки працівник, який виконує роботу у споруді (резервуарі), перестав пересуватись, він повинен подати сигнал - три ривки, що означає "Усе в порядку". Наглядач, не отримавши сигнал після зупинення руху вірьовки і шланга, повинен запросити працівника, який перебуває у споруді (резервуарі), одним ривком, на який він повинен отримати відповідь трьома ривками;
- неодноразові ривки рятувальної вірьовки, що подає наглядач, означають, що працівник, який перебуває у газонебезпечній підземній споруді (резервуарі), повинен підійти до люка або піднятись на поверхню. Такі самі сигнали, що подає працівник, який перебуває всередині резервуара, означають вимогу витягувати його з резервуару.
4.10.24. Наглядачі повинні розміщуватись з навітреного боку, періодично упевнюватись у самопочутті працівника, який перебуває всередині резервуара, за його сигналом опускати і витягувати назовні рятувальну вірьовку і шланг.
4.10.25. У разі нанесення на внутрішні поверхні підземних споруд (резервуарів) захисних покриттів, що супроводжується виділенням шкідливих і вибухонебезпечних речовин, слід передбачати примусове видалення цих речовин.
4.10.26. Під час виконання робіт у киснеізолювальному протигазі необхідно стежити, щоб залишковий тиск кисню в балоні протигаза був достатній для забезпечення повернення працівника, який виконує роботу в протигазі, від місця проведення робіт до незагазованої зони.
4.10.27. Кришки підземних люків необхідно відкривати і закривати за допомогою спеціальних гаків завдовжки понад 500 мм; виконувати ці операції безпосередньо руками, гайковими ключами або іншими, не призначеними для цього, предметами заборонено.
4.10.28. Перед тим, як закривати люки після закінчення роботи, керівник і виконавець робіт повинні перевірити, чи не залишився випадково всередині підземної споруди (резервуара) хто-небудь з працівників, а також чи не залишились забуті там матеріали, інструменти та інші сторонні предмети.
Після закінчення робіт у підземній споруді (резервуарі) всі люки повинні бути закриті.
4.11. Обслуговування теплообмінних апаратів та трубопроводів
4.11.1. Організацію виконання робіт з обслуговування теплообмінних апаратів і трубопроводів слід проводити відповідно до вимог Правил будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 18.10.94 N 104, та Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 08.09.98 N 177, зареєстрованих в Мін'юсті України 07.10.98 за N 636/3076.
4.11.2. Заборонено експлуатувати теплообмінні апарати після закінчення терміну чергового інспекторського огляду або у разі виявлення дефектів, що можуть спричинити порушення надійної і безпечної роботи, а також у разі відсутності і несправності елементів їхнього захисту і регуляторів рівня. Про виявлені дефекти та несправності слід зробити запис у паспорті теплообмінного апарата із зазначенням причини заборони його експлуатації.
4.11.3. Усі трубопроводи і теплообмінні апарати повинні мати у верхніх точках повітряні клапани, а в нижніх точках і застійних зонах - дренажні пристрої, що сполучаються безпосередньо з атмосферою.
4.11.4. Заборонено під час роботи теплообмінного апарата проводити його ремонт або виконувати роботи, пов'язані з ліквідацією нещільностей з'єднань окремих елементів апарата, що перебувають під тиском, - за винятком випадків, зазначених у пункті 4.11.14 цих Правил.
4.11.5. Справність запобіжних клапанів, манометрів та іншої арматури теплообмінного апарата повинні перевіряти працівники, що їх обслуговують, відповідно до інструкції з обслуговування теплообмінних апаратів.
4.11.6. Теплообмінний апарат або ділянку трубопроводу, що підлягають ремонту, необхідно перекрити як з боку суміжних теплопроводів і обладнання, так і з боку дренажних і обвідних ліній, - щоб уникнути попадання в них пари або гарячої води,
Дренажні лінії і повітряні клапани, що сполучаються безпосередньо з атмосферою, повинні бути відкриті.
4.11.7. Виводити з роботи для ремонту або для внутрішнього огляду теплообмінні апарати і ділянки трубопроводу, що від'єднується від діючого обладнання, необхідно двома послідовно установленими засувками, між якими повинен бути дренажний пристрій, що сполучається безпосередньо з атмосферою.
Допускається однією засувкою виводити з дії теплообмінний апарат або ділянку трубопроводу з тиском до 6 МПа (60 кгс/кв.см); у цьому разі не повинно бути виходу пари в атмосферу крізь дренаж, який відкрито на час ремонту або внутрішнього огляду на виведеній з роботі ділянці.
У разі проведення робіт усередині теплообмінного апарата або трубопроводу і якщо арматура трубопроводу, що виводиться з дії, фланцева, необхідно обов'язково перекрити арматуру й установити заглушку. Товщина заглушки повинна відповідати параметрам робочого середовища. Для полегшення перевірки встановлення заглушок останні повинні мати добре видимі хвостовики.
4.11.8. З теплообмінних апаратів і трубопроводів, виведених з роботи для ремонту, слід зняти тиск і звільнити їх від пари і води. З електроприводів вимикальної арматури необхідно зняти напругу, а з мережі живлення електроприводів - запобіжники. Цю арматуру необхідно закрити. Вентилі відкритих дренажів, що сполучаються безпосередньо з атмосферою, необхідно відкрити. Вентилі дренажів закритого типу після дренування теплообмінного апарата (трубопроводу) повинні бути закриті; між запірною арматурою і теплообмінним апаратом (трубопроводом) повинна бути арматура, що безпосередньо сполучається з атмосферою. Неелектрифікована вимикальна арматура і вентилі дренажів необхідно заблокувати ланцюгами або іншими пристосуваннями і замкнути на замки. Виконання зазначених вимог обов'язкове на трубопроводах з установленою заглушкою.
На вентилях, засувках вимикальної арматури слід вивішувати заборонні знаки безпеки "Не відкривати! Працюють люди"; на вентилях відкритих дренажів - "Не закривати! Працюють люди"; на ключах керування електроприводами вимикальної арматури - "Не вмикати! Працюють люди"; на місці проведення робіт - настановчий знак "Працювати тут!".
Розпочинати ремонт апаратів і трубопроводів, що не мають дренажів і повітряних клапанів, а також за наявності надлишкового тиску в них заборонено.
Дренування води і пароводяної суміші слід проводити через спускову арматуру.
Якщо під час допуску виник сумнів у тому, що, внаслідок засмічення лінії дренажу, вода із виведеного у ремонт трубопроводу повністю не видалена, розпочинати ремонтні роботи заборонено.
4.11.9. Засувки і вентилі необхідно відкривати і закривати тільки із застосуванням важелів, передбачених інструкцією з експлуатації арматури; не дозволяється для подовження плеча рукоятки або маховика використовувати випадкові предмети.
4.11.10. Для проведення ремонтних робіт на одному з підігрівників високого тиску за груповою схемою їхнього увімкнення необхідно вимкнути всю групу підігрівників.
4.11.11. Під час відгвинчування болтів фланцевих з'єднань трубопроводів послаблювати болти слід обережно, - щоб запобігти можливому викиданню пароводяної суміші у разі неповного дренування трубопроводу. Крім цього, необхідно запобігти випаданню із фланців металевих прокладок і вимірювальних шайб і падінню їх униз - шляхом відгородження розташованих нижче ділянок, улаштування настилів, установлення піддонів тощо.
4.11.12. Дозволяється відключати однією засувкою (без установлення заглушок) теплообмінні апарати на тих потоках, де робочий тиск не перевищує атмосферний і температура теплоносія менше плюс 45 град. С.
4.11.13. У разі виведення у ремонт обладнання з вибухонебезпечними, отруйними і агресивними речовинами, це обладнання необхідно вивести з дії, спорожнити, очистити (промити, продути) і відділити заглушками від діючого обладнання - незалежно від тиску і температури речовин, що транспортуються.
4.11.14. Під час випробовування і прогрівання трубопроводів пари і води дозволяється підтягувати:
- болти фланцевих з'єднань - за надлишкового тиску до 0,5 МПа (5 кгс/кв.см);
- сальники сталевих компенсаторів та сальники арматури - за тиску до 1,2 МПа (12 кгс/кв.см); сальники слід підтягувати обережно, - щоб не зірвати болти.
Якщо застосовуються спеціальні пристосування, сальники дозволяється підтягувати у разі тиску до 6 МПа (60 кгс/кв.см) - за розпорядженням і під керівництвом працівника, який віддав розпорядження на проведення цієї роботи.
4.11.15. Добивання сальників компенсаторів і арматури дозволяється виконувати у разі надлишкового тиску в трубопроводах до 0,02 МПа (0,2 кгс/кв.см) і за температури теплоносія до плюс 45 град. С.
Замінювати сальникову набивку компенсаторів дозволяється тільки після повного спорожнення трубопроводу.
4.11.16. Підтягувати нарізне з'єднання сальника арматури або фланцеве з'єднання слід поступово, по черзі, з діаметрально протилежних боків; у цьому разі працівник повинен стояти збоку від можливого викидання струменя води або пари.
4.11.17. Розпочинати ремонт арматури на трубопроводах пари і гарячої води, яка не має або має нечітку технологічну нумерацію, заборонено.
4.11.18. Штуцери контрольно-вимірювальної апаратури слід підтягувати, якщо тиск не перевищує 0,3 МПа (3 кгс/кв.см), - тільки гайковими ключами, розмір яких відповідає граням елементів, що підтягуються, - щоб запобігти пошкодженню штуцерів; застосовувати для виконання цієї роботи інші ключі, а також подовжувальні важелі заборонено.
Перед тим, як розпочати підтягування штуцерів, слід перевірити стан видимої частини різі, - особливо на штуцерах повітряних клапанів.
Під час підтягування нарізного з'єднання працівник повинен стояти з протилежного боку від струменя води або пари, які можуть з'явитись у разі зривання різі.
4.11.19. Прогрівання і пуск паропроводів слід виконувати згідно з місцевою інструкцією або за спеціальною програмою.
4.11.20. Під час прогрівання паропроводу спочатку слід відкривати дренажі, потім поступово і обережно байпаси (парові вентилі). У разі виникнення гідравлічних ударів прогрівання необхідно припинити до повного зникнення їх і вжити заходів щодо усунення причин, що викликали ці удари.
4.11.21. Перед прогріванням паропроводу під час пуску теплової мережі додатково необхідно перекрити конденсаційні горшки.
4.11.22. У разі засмічення проходу дренажного штуцера під час прогрівання або підвищення тиску в паропроводі штуцер необхідно продути швидким закриванням та відкриванням вентиля.
Якщо засмічення проходу дренажного штуцера неможливо усунути продуванням, слід повністю перекрити паропровід і прочистити дренажний штуцер.
Працівник, який продуває дренажний штуцер, повинен стояти з боку, протилежного виходу конденсату або пари, і виконувати цю роботу в рукавицях.
4.11.23. Продування паропроводів необхідно виконувати згідно з інструкцією, затвердженою керівником монтажної, ремонтної або пусконалагоджувальної організації (дільниці) і узгодженою з керівником підприємства (цеху).
Тимчасові трубопроводи, спеціально прокладені для продування паропроводів, не повинні торкатись дерев'яних конструкцій, - щоб запобігти виникненню пожежі. Вони повинні лежати вільно, з урахуванням теплових подовжень, і не передавати надмірних зусиль на перекриття та інші конструкції.
У місцях обслуговування тимчасовий трубопровід повинен покриватись ізоляцією. Опору для кінцевої частини труби, що виходить за межі споруди, слід надійно закріплювати. Місце випускання пари необхідно вибирати таким чином, щоб у небезпечній зоні не було механізмів, обладнання та людей.
Для регулювання продування на початку ділянки паропроводу, що підлягає продуванню, слід установити парову засувку. Перед початком продування увесь паропровід необхідно покрити тепловою ізоляцією, а нерухомі опори - надійно закріпити. Тимчасові засоби підмощування біля паропроводу необхідно демонтувати.
Безпосередньо перед початком продування дренажі повинні бути закриті, щоб уникнути засмічування. Відкривати парову засувку слід поступово.
З появою ознак гідравлічних ударів слід негайно припинити подавання пари у паропровід і повністю відкрити всі дренажі.
Працівники, які беруть участь у продуванні паропроводів, повинні наглядати за його станом, а також за станом рухомих опор і підвісок.
Територію у місці виходу випускної труби тимчасового трубопроводу, прокладеного для продування паропроводу, необхідно обгородити і на її межі виставити наглядачів.
Працівники, які беруть участь у продуванні паропроводу, повинні користуватись протишумними навушниками.
4.12. Ремонт обертових механізмів
4.12.1. Підготовка до ремонту обертових механізмів повинна проводитись згідно з умовами виконання робіт, зазначеними у наряді. У цьому разі механізм необхідно зупинити, напругу з електродвигуна механізму і електроприводів арматури зняти.
Якщо робота на механізмі пов'язана з можливим торканням до його обертових частин, кабель живлення електродвигуна слід заземлювати відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 06.10.97 N 257, зареєстрованих в Мін'юсті України 13.01.98 за N 11/2451, зі змінами та доповненнями, затвердженими наказом Держнаглядохоронпраці України від 25.02.2000 N 26 і зареєстрованими в Мін'юсті України 06.04.2000 за N 213/4434.
Якщо робота на механізмі не пов'язана з торканням до обертових частин механізму, заземлювати кабельну лінію не потрібно.
У разі одночасного проведення робіт на обертовому механізмі і на електродвигуні муфту необхідно розчепити. Цю роботу необхідно виконувати за нарядом на ремонт обертового механізму.
Штурвали приводів керування арматурою слід замкнути на замок з допомогою ланцюгів або інших пристроїв і пристосувань.
На виведених з роботи приводах і пусковому пристрої механізму слід вивішувати знаки безпеки про заборону подавання напруги і оперування запірною арматурою, а на місці проведення робіт - настановчий знак безпеки "Працювати тут!".
4.12.2. Під час виведення у ремонт обертових механізмів з електроприводом знімати напругу з електродвигуна і електроприводів арматури повинні працівники електричного цеху.
4.12.3. Під час пробного увімкнення або балансування обертового механізму необхідно оперувати кнопкою аварійного вимикання електродвигуна механізму.
Біля кнопки аварійного вимикання повинен стояти спеціально призначений працівник, який за сигналом керівника робіт повинен негайно вимкнути механізм.
4.12.4. Перед пуском обертового механізму, у тому числі й перед проведенням його випробування, слід скласти муфту зчеплення, установити всі огородження рухомих частин, зняти знаки безпеки, прибрати інструмент, матеріали та вивести працівників з місця проведення робіт.
Керівник робіт повинен здати наряд начальнику зміни цеху. У разі виконання роботи за проміжним нарядом його необхідно здати працівнику, який видав наряд.
Після проведення випробувань механізму, у разі виникнення необхідності продовження робіт на ньому, робоче місце знову повинно готуватись згідно з умовами виконання робіт, що передбачені нарядом.
4.12.5. Під час балансування ротора обертового механізму установлювати балансувальні вантажі дозволяється тільки після його закріплення, - що унеможливлює обертання ротора.
4.12.6. Перед проведенням статичного балансування роторів димососів або вентиляторів на спеціальних балансувальних верстатах необхідно установлювати упори, - щоб перешкодити падінню ротора.
4.12.7. Проводити роботи всередині вентилятора, димососа дозволяється тільки після перекривання низхідного газоходу міцним настилом та вжиття заходів, що унеможливлюють обертання ротора.
4.12.8. Пристосування, що використовуються для виймання роторів тягодуттьових машин, повинні відповідати вимогам нормативних документів заводів-виробників тепломеханічного обладнання.
Із зони, де проводять виймання ротора тягодуттьових машин, необхідно вивести працівників.
4.12.9. Ремонтні роботи на тягодуттьових машинах на висоті понад 1,3 м необхідно проводити з риштувань та помостів.
4.12.10. Під час замінювання броні і наплавлювання лопаток тягодуттьових машин кришки корпусів повинні бути відкриті.
4.12.11. У разі застосування шліфувальної машинки для чищення поверхонь фасок обичайки робочого колеса та лопаток слід дотримуватись вимог Правил безпечної роботи з інструментом та пристроями.
4.12.12. Усі зварювальні роботи, що проводяться безпосередньо на роторі тягодуттьових машин, необхідно виконувати із заземленим ротором.
4.12.13. Під час наплавлення лопаток тягодуттьових машин слід уникати пропалювання металу та попадання розплавленого металу на електрозварника.
Наплавлення лопаток тягодуттьових машин без виймання ротора слід виконувати за наявності вентиляції, що забезпечує необхідний повітрообмін, і під контролем наглядача, який повинен перебувати ззовні тягодуттьової машини.
Електрозварник, що перебуває всередині тягодуттьової машини, повинен виконувати роботу із застосуванням рятувального пояса і рятувальної вірьовки, кінець якої має бути у наглядача.
Наглядач повинен мати групу II з електробезпеки і за необхідності користуватись однополюсним вимикачем електрозварювальної мережі, який повинен бути ззовні тягодуттьової машини.
4.13. Теплоізоляційні та обмурувальні роботи
4.13.1. Теплоізоляційні роботи необхідно виконувати за умови відсутності виходу пари, витікань, викидів горючих газів у зоні проведення робіт і за температури на поверхні обладнання до плюс 60 град. С.
Антикорозійні, фарбувальні та теплоізоляційні роботи на обладнанні та конструкціях необхідно проводити відповідно до вимог ГОСТ 12.3.016, ГОСТ 12.3.035, ГОСТ 12.3.040 та СНиП III-4-80 "Техника безопасности в строительстве".
Проводити теплоізоляційні роботи на обладнанні у разі несталого режиму його роботи, а також у разі несталого режиму роботи сусіднього діючого обладнання, розташованого на небезпечній відстані до нього, заборонено.
4.13.2. Дозволяється виконувати розбирання окремої ділянки ізоляції на діючому обладнанні для визначення нещільності - за умови дотримання необхідних заходів безпеки (використання гаків на довгих держаках, перебування з боку, протилежного місцю виходу пари в атмосферу або витікання тощо).
4.13.3. Не дозволяється проводити ізоляційні роботи на обладнанні під час його гідравлічного і пневматичного випробування, а також у зоні випробовування обладнання або трубопроводів.
4.13.4. Наносити ізоляційну мастику слід у гумових рукавицях і захисних окулярах.
4.13.5. Роботи з мінеральною ватою і скловатою та виробами з неї слід проводити у захисних окулярах, протипиловому респіраторі і рукавицях з міцної тканини. Під час проведення цих робіт брюки слід надягати поверх чобіт (навипуск) і не засукувати рукава. Рукава та комірець спецодягу слід застебнути.
Роботи з рідким склом, теплоізоляційними та іншими матеріалами у вигляді мастик, до складу яких входить рідке скло, а також роботи з нанесення ізоляції і штукатурки з використанням вапняно-асбесто-цементних, перлітових, вермикулітових розчинів і мастик слід виконувати у гумових кислото- і лугостійких рукавицях і захисних окулярах.
4.13.6. Різання теплоізоляційних виробів стаціонарною або переносною циркулярною пилкою повинні виконувати працівники, які пройшли відповідне навчання та інструктаж; цю роботу дозволяється проводити лише у разі жорсткого закріплення пилки, установлення огороджень та за умови увімкненої витяжної вентиляції.
Під час проведення різальних робіт слід користуватись дерев'яними підштовхувачами, а також уникати наближення рук до диска пилки, що обертається.
4.13.7. Під час проведення теплоізоляційних робіт із застосуванням дроту кінці дротяного каркаса ізоляції і дротяних кріпильних деталей повинні бути загнутими і закритими шаром ізоляції; залишати кінці дроту незагнутими, а також використовувати невідпалений дріт заборонено.
4.13.8. Ізоляційні матеріали, що розвантажуються, необхідно складувати згідно з вимогами пункту 4.5.25 цих Правил.
Сипкі ізоляційні матеріали слід складувати у штабелі заввишки до 1,2 м. Брати сипкі матеріали із штабелів слід тільки зверху.
4.13.9. Подавання ізоляційних матеріалів на висоту необхідно механізувати.
Курні ізоляційні матеріали, мінеральну вату або скловату слід подавати на місце проведення робіт у контейнерах або пакетах з дотриманням умов, що унеможливлюють їхнє розпилювання.
4.13.10. Не дозволяється під час розбирання ізоляції та обмурування ударяти по стінках трубопроводів і обладнання. Ізоляцію необхідно розбирати у напрямку тільки зверху вниз із застосуванням захисних окулярів, а також зволожувати, - щоб уникнути пиловиділення.
4.13.11. Під час розкроювання і різання листового металу і склопластиків руки слід тримати якомога далі від леза ножа ножиць і обов'язково застосовувати захисні рукавиці, - щоб уникнути порізу рук задирками і гострими краями.
4.13.12. Перед початком пневматичного транспортування ізоляційних матеріалів слід переконатись у справності установки пневматичного подавання розчинів.
Не дозволяється працювати з несправними елементами установки пневматичного подавання розчинів, а також у разі відсутності або несправності манометрів, що показують тиск повітря, що транспортується.
Шланги, якими подається розчин або мастика, не повинні бути перегнутими.
4.13.13. Розчинопроводи після монтажу і надалі, не рідше ніж через кожні 3 місяці, повинні проходити гідравлічне випробування тиском, що у 1,5 раза перевищує робочий. Результати випробувань розчинопроводів необхідно оформлювати актом та робити відмітки у технічному паспорті.
4.13.14. Не дозволяється ремонтувати розчинопроводи, що перебувають під тиском, а також підтягувати їхні фланцеві з'єднання.
4.13.15. Якщо розчин не проходить через з'єднання (стики) розчинопроводів, необхідно вимкнути компресор, розібрати несправний вузол і усунути пробку, що утворилася; простукувати розчинопровід для усунення пробки заборонено.
4.13.16. Перед тим, як виконати очищення барабана розчиномішалки, рубильник необхідно вимкнути, зняти запобіжники з електродвигуна розчиномішалки, заземлити кабель живлення електродвигуна, і на рубильнику вивісити заборонний знак безпеки "Не вмикати! Працюють люди".
Барабан розчиномішалки необхідно закривати захисною сіткою з вічками розміром не більше 70 х 70 мм.
Під час роботи розчиномішалки просувати руки у барабан, а також розвантажувати його на ходу заборонено.
Очищати приямок для завантажувального ковша розчиномішалки дозволяється тільки після фіксації ковша у піднятому положенні.
Не дозволяється працівникам перебувати під піднятим і незафіксованим ковшем.
4.13.17. Під час продування і чищення розчинопроводу необхідно працювати у захисних окулярах.
Під час продування розчинопроводу стисненим повітрям необхідно вивести із зони продувки на відстань понад 10 м усіх працівників, крім тих, хто безпосередньо виконує цю роботу.
4.13.18. Під час нанесення ізоляції на обладнання напилюванням слід вживати заходів, що унеможливлюють забруднення розміщеного поруч обладнання.
4.14. Обслуговування компресорів і повітропроводів
4.14.1. Експлуатацію і ремонт компресорних установок і повітропроводів слід проводити відповідно до вимог "Правил устройства и безопасной эксплуатации стационарных компрессорных установок, воздухопроводов и газопроводов", затверджених Держгіртехнаглядом СРСР 07.12.71, та Правил будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском.
4.14.2. Відповідальним за надійну і безпечну експлуатацію компресорної установки і повітропроводів повинен призначатись працівник зі складу спеціалістів.
4.14.3. До самостійної роботи з обслуговування компресорних установок слід допускати працівників віком не молодше 18 років, які пройшли навчання за відповідною програмою і мають право обслуговувати компресорні установки.
4.14.4. Не дозволяється залишати без нагляду діючі компресори, - крім повністю автоматизованих.
4.14.5. Входити у приміщення компресорної установки стороннім особам заборонено.
Ззовні біля вхідних дверей компресорної установки необхідно установити сигналізацію - для виклику працівників, які обслуговують установку, а також вивісити заборонний плакат "Вхід стороннім заборонено".
4.15. Земляні роботи
4.15.1. Земляні роботи на території енергопідприємств, а також в охоронних зонах підземних комунікацій (електрокабелів, газопроводів тощо) слід проводити згідно з вимогами цих Правил, Правил безпечної експлуатації електроустановок, з використанням плану (схеми) із зазначенням розміщення і глибини закладання комунікацій.
Перед початком проведення земляних робіт слід установити знаки або зробити написи, що показують розташування підземних комунікацій на місцевості.
4.15.2. Земляні роботи у зоні діючих підземних комунікацій необхідно проводити під безпосереднім наглядом керівника робіт за нарядом, а в охоронній зоні кабеля, що перебуває під напругою, діючого газопроводу, теплотраси, крім того, - під наглядом представника організації, що здійснює експлуатацію цього кабелю, газопроводу або теплотраси.
4.15.3. Розробляти грунт у безпосередній близькості (до 0,3 м) від діючих підземних комунікацій дозволяється тільки лопатами - без різких ударів.
4.15.4. У разі виявлення на місці проведення земляних робіт вибухонебезпечних матеріалів або боєприпасів роботу необхідно негайно припинити, працівників вивести у безпечну зону, вжити заходів щодо запобігання проникненню сторонніх осіб у небезпечну зону.
4.15.5. У разі виявлення у траншеях або котлованах шкідливого газу земляні роботи в них слід негайно припинити, а працівників вивести з небезпечної зони.
Роботу дозволяється відновити тільки після припинення надходження газу у зону проведення робіт і видалення з неї наявного газу.
У разі необхідності проведення робіт у загазованій зоні слід дотримуватись вимог підрозділу 4.10 цих Правил.
4.15.6. Використовувати відкритий вогонь і палити у траншеях на відстані до 50 м від газопроводу або місця можливого накопичення газу заборонено.
4.15.7. Котловани і траншеї, що розробляються у місцях пересування людей або транспорту, необхідно обгородити і на огородженні установити застережні знаки безпеки, а вночі - сигнальне освітлення.
4.15.8. Дозволяється рити котловани і траншеї з вертикальними стінками без кріплень у нескельних і незамерзаючих грунтах вище рівня грунтових вод і за відсутності поблизу підземних споруд на глибину до:
1 м - в насипних, піщаних та великоуламкових грунтах; 1,25 м - в супісках; 1,5 м - в суглинках та глинах.
4.15.9. Дозволяється рити котловани і траншеї із схилами без кріплень в нескельних грунтах вище рівня грунтових вод (з урахуванням капілярного підняття) або в грунтах, що осушені за допомогою штучного водозниження, у разі глибини виймання і крутості схилів згідно з табл. 4.6.
Таблиця 4.6
-------------------------------------------------------------------
| | Крутість схилу (відношення його висоти до |
| Вид грунту | закладання) у разі глибини виймання, м, |
| | не більше |
| |-------------------------------------------|
| | 1,5 | 3 | 5 |
|---------------------+-----------+---------------+---------------|
| Насипні неущільнені | 1:0,67 | 1:1 | 1:1,25 |
| Піщані і гравійні | 1:0,5 | 1:1 | 1:1 |
| Супісок | 1:0,25 | 1:0,67 | 1:0,85 |
| Суглинок | 1:0 | 1:0,5 | 1:0,75 |
| Глина | 1:0 | 1:0,25 | 1:0,5 |
| Лес і лесовидні | 1:0 | 1:0,5 | 1:0,5 |
-------------------------------------------------------------------
У разі нашарування різних видів грунту крутість схилів для всіх пластів слід визначати за найслабкішим видом грунту.
4.15.10. За ППР слід визначати крутість схилів виїмок завглибшки: понад 5 м - в усіх випадках; до 5 м - за гідрологічними умовами і видами грунтів, що не передбачені пунктом 4.15.9 цих Правил і табл. 4.6.
4.15.11. Під час проведення земляних робіт слід застосовувати інвентарні кріплення стінок котлованів або траншей, а у разі неможливості використання таких кріплень - кріплення, виготовлені за затвердженими в установленому порядку індивідуальними проектами.
4.15.12. Установлювати кріплення стінок котлованів або траншей необхідно у напрямку зверху вниз - у міру розробки грунту поступово на глибину до 0,5 м, а розбирати - у напрямку знизу вгору - у міру зворотного засипання грунту.
4.15.13. Під час установлення кріплень стінок котлованів або траншей верхня частина кріплень повинна виступати над бровкою виїмки понад 15 см.
4.15.14. Грунт, що виймають із котлована або траншеї, слід розміщувати на відстані понад 0,5 м від бровок виїмки.
4.15.15. Не дозволяється розробляти грунт у котлованах і траншеях "підкопом".
4.15.16. Валуни та каміння, а також відшарування грунту, виявлені на схилах, необхідно видалити.
4.15.17. Дозволяється розробляти роторними і траншейними екскаваторами у зв'язаних грунтах (суглинках, глинах) траншеї з вертикальними стінками без кріплення на глибину до 3 м. Місця, що потребують перебування в них працівників, необхідно облаштовувати кріпленнями траншей або схилів.
4.15.18. Проводити роботи в котлованах і траншеях із схилами, що зазнали зволоження, дозволяється тільки після ретельного огляду керівником і виконавцем робіт стану грунту цих схилів і обвалення нестійкого грунту у місцях, де виявлені "козирки" або тріщини (відшарування).
4.15.19. Перед допуском працівників у котлован або траншеї завглибшки понад 1,3 м необхідно перевірити надійність схилів або кріплень стін.
4.15.20. Спускатись у котловани і траншеї слід тільки по драбинах з поручнями або по приставних драбинах, що відповідають вимогам Правил безпечної роботи з інструментом та пристроями і пункту 4.2.4 цих Правил.
4.15.21. Взимку з настанням відлиги котловани і траншеї, що розробляються, слід оглядати і за результатами огляду вживати заходів щодо забезпечення надійності їхніх схилів або кріплень.
4.15.22. У разі виймання грунту з виїмок за допомогою бадді слід влаштувати захисні навіси-козирки - для захисту працівників, які виконують роботу у виїмці.
4.15.23. Під час розроблювання виїмок у грунті екскаватором з прямою лопатою висоту вибою слід визначати з таким розрахунком, щоб у процесі роботи не утворювались "козирки" з грунту.
4.15.24. Під час розроблювання, транспортування, розвантажування, планування і ущільнення грунту двома або більшою кількістю самохідних або причіпних машин (скреперів, грейдерів, котків, бульдозерів тощо), що рухаються одна за одною, відстань між ними повинна бути понад 10 м.
4.15.25. Однобічно засипати котловани біля свіжозмурованих підпірних стін і фундаментів дозволяється тільки після вжиття заходів щодо забезпечення стійкості конструкції.
4.15.26. Роботи, пов'язані з електропрогріванням грунту, необхідно проводити лише у виняткових випадках (у разі аварій, надзвичайних ситуацій тощо) відповідно до вимог ГОСТ 12.1.013 і ГОСТ 12.1.030.
Під час проведення цих робіт ділянку грунту, що підлягає прогріванню, слід обгородити, встановити на огородженні застережні знаки безпеки, а вночі - освітлювати.
Відстань між огородженням і контуром ділянки, що прогрівається, повинна бути понад 3 м.
Не дозволяється перебування людей на ділянці грунту, що прогрівається і перебуває під напругою.
4.15.27. Прокладати лінію тимчасового електропостачання до ділянок грунту, що підлягають прогріванню, необхідно ізольованим проводом, і після кожного переміщування електрообладнання і перекладання електропроводки слід візуально перевіряти їхню справність.
4.15.28. У разі відігрівання грунту пропарюванням або димовими газами необхідно вжити заходів щодо запобігання опікам і отруєнню працівників шкідливими газами.
4.15.29. Стоянка і рух будівельних машин і автотранспорту, розміщення лебідок, обладнання, матеріалів тощо у межах призми обвалювання грунту біля виїмок з кріпленнями стінок виямок дозволяється тільки після проведення попередньої перевірки розрахунком відповідності міцності кріплення, вказаній у ППР, з урахуванням значення динамічного навантаження.
За відсутності кріплення стінок виїмок стоянка, рух і розміщення вищезазначених машин і механізмів, а також розміщення матеріалів у межах призми обвалювання грунту заборонені.
4.15.30. Переміщування, установлення і робота машин поблизу котлованів, траншей з неукріпленими схилами дозволяється тільки за межами призми обвалювання грунту на відстані, встановленій ППР, або на відстані по горизонталі від основи схилу виїмки до ближніх опор машини згідно з табл. 4.7.
Таблиця 4.7
-------------------------------------------------------------
| Глибина | Грунт |
| виїмки, м |-----------------------------------------------|
| | піщаний | супіщаний | суглинистий | глинистий |
|-----------+---------+-------------------------+-----------|
| | | Відстань, м | |
|-----------+---------+-------------------------+-----------|
| 1 | 1,5 | 1,25 | 1,0 | 1,0 |
| 2 | 3,0 | 2,40 | 2,0 | 1,5 |
| 3 | 4,0 | 3,60 | 3,25 | 1,75 |
| 4 | 5,0 | 4,40 | 4,0 | 3,0 |
| 5 | 6,0 | 5,30 | 4,75 | 4,5 |
-------------------------------------------------------------
4.15.31. Працівники, які виконують роботи із застосуванням землерийних машин, повинні розрізняти звукові сигнали, що подає водій (машиніст).
4.15.32. Під час роботи екскаватора слід дотримуватись таких вимог:
- екскаватор слід закріплювати тільки інвентарними упорами;
- необхідно перебувати на відстані понад 5 м від зони дії екскаватора;
- очищати ківш екскаватора дозволяється тільки тоді, коли він опущений.
5. Організаційні заходи
5.1. Загальні вимоги. Працівники, які відповідають за забезпечення проведення робіт, їхні права та обов'язки
5.1.1. Для безпечного проведення робіт слід уживати таких організаційних заходів:
- призначення працівників, відповідальних за безпечне проведення робіт;
- видавання наряду або розпорядження;
- видавання дозволу на підготовку робочих місць;
- підготовка робочих місць;
- видавання дозволу на допуск до роботи;
- допуск до роботи;
- нагляд під час виконання роботи;
- переведення на інше робоче місце;
- оформлення перерв у роботі та її закінчення.
5.1.2. Відповідальними за безпечне проведення робіт є:
- працівник, який видає наряд, віддає розпорядження;
- працівник, який дає дозвіл на підготовку робочого місця та на допуск;
- працівник, який готує робоче місце;
- працівник, який допускає до роботи (допускач);
- керівник робіт;
- виконавець робіт;
- працівник, який наглядає за безпечним виконанням робіт (наглядач);
- член бригади.
5.1.3. Працівник, який видає наряд (віддає розпорядження), встановлює необхідність і можливість безпечного виконання даної роботи і відповідає за достатність і правильність вказаних у наряді (розпорядженні) заходів безпеки бригади. Крім того, він відповідає за призначення керівника робіт відповідно до списків, затверджених в установленому порядку, а також за призначення наглядача.
Керівник робіт призначається у разі виконання робіт за нарядами. Необхідність призначення керівника робіт, що виконуються за розпорядженнями, визначає працівник, який віддає розпорядження.
5.1.4. Працівник, який дає дозвіл на підготовку робочого місця та на допуск, несе відповідальність за достатність технічних заходів, передбачених нарядом або розпорядженням, і можливість їх здійснення.
5.1.5 Керівник робіт відповідає за:
- призначення виконавця робіт (наглядача) - відповідно до затверджених списків;
- кількісний склад бригади, що визначається з умов забезпечення можливості нагляду за бригадою з боку виконавця робіт (наглядача);
- достатність кваліфікації працівників, які включені до складу бригади;
- чіткість та вичерпність інструктажу виконавцю робіт (наглядачу) та членам бригади;
- виконання заходів безпеки, передбачених нарядом або розпорядженням, та за їхню достатність;
- наявність і придатність використання засобів захисту, інструменту, інвентарю та пристроїв, необхідних для проведення робіт;
- щоденний огляд риштувань перед допуском бригади до роботи;
- організацію та безпечне виконання роботи і дотримання вимог цих Правил.
Керівник робіт спільно з виконавцем робіт повинен приймати робоче місце від допускача і перевіряти виконання заходів безпеки, що зазначені у наряді.
Керівник робіт повинен здійснювати періодичний контроль за роботою бригад щодо дотримання вимог правил безпеки і відсторонювати від роботи тих членів бригад, які порушують ці Правила, а також тих, які перебувають у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння.
Керівник газонебезпечних робіт повинен здійснювати безпосереднє керівництво роботою з наступною перевіркою герметичності ділянки, що ремонтується.
Керівниками робіт за нарядами повинні призначатись досвідчені керівники і спеціалісти структурних підрозділів електростанції (теплової мережі) і підрядних організацій.
5.1.6. Виконавець робіт відповідає за:
- виконання заходів безпеки, передбачених нарядом або розпорядженням, та за їхню достатність;
- дотримання ним самим і членами бригади вимог інструкцій з охорони праці і виконання заходів безпеки, визначених нарядом, проектом проведення робіт (далі - ППР), технологічними процесами і технічними умовами;
- чіткість та вичерпність інструктажу і вказівок, які він дає членам бригади безпосередньо на робочому місці;
- наявність, придатність і правильність використання засобів захисту, інструменту, інвентарю та пристроїв у процесі проведення робіт;
- стан збереження встановлених на робочому місці огороджень, знаків безпеки, запірних пристроїв протягом робочої зміни.
Виконавець робіт, який здійснює керівництво бригадою, не повинен брати безпосередню участь у роботі, - якщо її проведення потребує неперервного нагляду за членами бригади, а наглядача не призначено або він відсутній.
5.1.7 Виконавцями робіт за загальними нарядами повинні призначатись керівники і спеціалісти підприємства і підрядних організацій, які можуть бути керівниками робіт за проміжними нарядами.
Виконавцями робіт за нарядами, проміжними нарядами і розпорядженнями повинні призначатись працівники структурних підрозділів підприємства і підрядних організацій, які мають кваліфікацію не нижче IV розряду. У разі ремонту допоміжного обладнання допускається призначати виконавцями робіт працівників, які мають III розряд.
5.1.8. Черговий або працівник зі складу оперативно-виробничих працівників, який готує робоче місце, відповідає за правильне і точне виконання зазначених у наряді (розпорядженні) заходів щодо підготовки робочого місця.
5.1.9. Допускач відповідає за:
- правильність підготовки робочих місць, повноту вжитих заходів безпеки, необхідних для виконання роботи, і відповідність їх характеру і місцю проведення роботи;
- правильність допуску до роботи і повноту інструктажу керівника робіт і виконавця робіт (наглядача).
5.1.10. До роботи за загальними нарядами на ремонти обладнання повинен допускати начальник зміни цеху (дільниці). У разі відсутності посади начальника зміни цеху (дільниці) допускачем до роботи має бути старший черговий даного цеху (дільниці).
Первинний допуск за нарядами і розпорядженнями проводить начальник зміни цеху (дільниці) або підлеглий йому оперативний працівник, який обслуговує дане обладнання, згідно із списком, затвердженим керівником підприємства.
У теплових мережах допускачами є інженерно-технічні працівники району (майстер, старший майстер, інженер, начальник району або його заступник) і керівник робіт на даній дільниці (обладнанні). Якщо районування у теплових мережах відсутнє, то допускачами до роботи можуть бути також директор підприємства, його заступник або диспетчер тепломережі.
5.1.11. Допускачем до роботи за загальними нарядами, нарядами та розпорядженнями на віддаленому об'єкті може бути оперативний працівник цього об'єкта. Якщо на віддаленому об'єкті посада оперативного працівника відсутня, допуск здійснює начальник зміни цеху (дільниці) або за його вказівкою підлеглі йому оперативні працівники, а також керівник робіт з дозволу начальника зміни цеху (дільниці), - якщо його внесено до списку осіб, які мають право на допуск за нарядами та розпорядженнями.
5.1.12. Допускачем у разі переведення бригади на інше робоче місце, а також якщо бригада виконує роботи за одним нарядом на кількох робочих місцях однієї схеми приєднання тепломеханічного обладнання (далі - ТМО) може бути керівник робіт з дозволу начальника зміни цеху (дільниці) або працівник, який його заміщує.
Крім того, допускачем до щоденного продовження роботи на дільниці теплової мережі і на окремих віддалених об'єктах, що не мають оперативних працівників, може бути виконавець робіт - з дозволу начальника зміни цеху (дільниці) або працівника, який його заміщує.
5.1.13. Допускається суміщення одним працівником обов'язків двох працівників, - якщо цей працівник має право виконувати обов'язки працівників, яких заміщає, із занесенням у кожен із списків, що встановлює ці повноваження.
Під час проведення робіт допускається суміщення обов'язків:
- працівника, який видає наряд (розпорядження) і керівника робіт;
- керівника робіт (у випадку, якщо на нього видано тільки один наряд) і виконавця робіт;
- керівника робіт і допускача - у теплових мережах і на віддаленому об'єкті, де немає оперативних працівників.
5.1.14. Обов'язки допускача до роботи за проміжним нарядом виконує виконавець робіт за загальним нарядом, який одночасно є керівником робіт за проміжним нарядом.
5.1.15. Наглядач призначається для нагляду за бригадою будівельників, різноробочих, такелажників та інших працівників, якщо вони виконують роботи за нарядом або розпорядженням у безпосередній близькості від діючого обладнання.
Необхідність призначення наглядача під час проведення вищезазначених робіт визначає працівник, який видає наряд (розпорядження).
Наглядачами призначаються працівники, які мають право бути виконавцями робіт, або працівники зі складу оперативних працівників.
Призначаючи наглядача, у рядку "виконавцю робіт (наглядачу)" наряду необхідно записати відповідно до підрядкового тексту прізвище, ініціали, посаду, розряд виконавця робіт і в дужках - наглядача. Наглядач розписується у рядку "Виконавець робіт (наглядач)" наряду після підпису виконавця робіт.
5.1.16. Приймаючи робоче місце від допускача, наглядач перевіряє правильність його підготовки і виконання необхідних для проведення робіт заходів безпеки відповідно до вимог цих Правил.
Наглядач відповідає за:
- безпеку членів бригади від впливу на них виробничих факторів з боку діючого технологічного обладнання (стежить, щоб робітники не наближались на небезпечну відстань до працюючого обладнання і комунікацій, створює безпечні умови для проходження оперативних працівників до робочого місця тощо);
- відповідність підготовленого робочого місця до вказівок наряду;
- наявність та збереження встановлених на робочому місці огороджень, засобів захисту, плакатів та застережних знаків безпеки.
Відповідальним за безпеку працівників, пов'язану з технологією робіт, під час виконання самої роботи є виконавець робіт, який повинен постійно перебувати на робочому місці.
Забороняється наглядачу суміщати нагляд з виконанням будь-якої іншої роботи.
Наглядач підпорядковується тільки керівнику робіт.
5.1.17. Члени бригади відповідають за:
- виконання ними вимог інструкцій з охорони праці і вказівок щодо заходів безпеки, отриманих під час інструктажу перед допуском до роботи і під час її проведення;
- застосування засобів захисту, спецодягу і справність інструменту і пристроїв, що використовуються;
- чітке дотримання умов безпечного проведення робіт.
5.1.18. Керівник робіт за загальним нарядом відповідає за:
- правильність видавання проміжних нарядів і віддавання розпоряджень у межах діючого загального наряду;
- правильність і вичерпність вказаних ним у проміжних нарядах заходів безпеки під час проведення самої роботи;
- призначення керівників робіт за проміжними нарядами відповідно до затверджених списків;
- чіткість та вичерпність інструктажу керівникам робіт за проміжними нарядами і їх допуск;
- організацію безпечного проведення суміщених робіт;
- організацію нагляду і допуску бригад у разі змінної роботи за одним проміжним нарядом.
Під час проведення бригадами суміщених робіт керівник робіт за загальним нарядом повинен визначити спільно з керівниками робіт за проміжними нарядами час початку і тривалість роботи бригад, які працюють за проміжними нарядами і розпорядженнями, і необхідні заходи безпеки.
Керівник робіт повинен додавати до загального наряду список керівників і виконавців робіт за проміжними нарядами.
Керівник робіт за загальним нарядом повинен прийняти від допускача обладнання, що здається у ремонт, безпосередньо на місці наступних робіт і оформити своїм підписом у наряді.
З моменту допуску керівника до робіт за загальним нарядом цей наряд вважається відкритим, і дозволяється видавати проміжні наряди і віддавати розпорядження.
5.2. Видавання наряду (розпорядження)
5.2.1. Роботи на обладнанні слід проводити за нарядами-допусками або за розпорядженнями. Форма наряду-допуску наведена у додатку 1 до цих Правил.
Наряд на виконання газонебезпечних робіт у газовому господарстві повинен видаватись відповідно до вимог Правила безпеки систем газопостачання України ( z0318-98 ).
5.2.2. Залежно від обсягу ремонтних робіт і організації проведення їх бланк наряду може бути оформлений у вигляді:
- наряду на виконання будь-якої конкретної роботи на одному робочому місці або на послідовне виконання однотипних робіт на кількох робочих місцях однієї схеми приєднання ТМО електростанції або теплової мережі;
- загального наряду на виконання роботи в цілому на агрегаті, на кількох робочих місцях або ділянках теплової мережі;
- проміжного наряду на виконання робіт на окремих вузлах агрегату та його допоміжному обладнанні, на окремих робочих місцях або ділянках теплової мережі. Проміжний наряд видається тільки за наявності загального наряду.
5.2.3. Наряд видається на термін дії заявки на ремонт обладнання.
Якщо термін дії наряду минув, а ремонтні роботи не закінчено, наряд може продовжити працівник, який видав наряд, а у разі його відсутності працівник, який має право видавати наряди, на термін до повного закінчення ремонтних робіт. У цьому разі в обох примірниках наряду в рядку "Наряд продовжив" слід зробити запис про новий термін дії наряду. Дозволяється продовжувати наряд тільки один раз.
Термін дії проміжних нарядів не повинен перевищувати терміну дії загального наряду.
5.2.4. За нарядами необхідно проводити такі роботи:
- газонебезпечні роботи згідно з вимогами Правила безпеки систем газопостачання України;
- ремонт котельних агрегатів (робота всередині топок, барабанів, електрофільтрів, газоходів, повітроводів, систем пилоприготування, золовловлювання, золовидалення; роботи на поверхнях нагріву і трубопроводах у межах котла);
- ремонт турбін і допоміжного турбінного обладнання (конденсаторів, теплообмінних апаратів, мастильних систем);
- ремонт конвеєрів, живильників, елеваторів, дробарок, грохотів, вагоноперекидачів, пристроїв, що скидають паливо із стрічкових конвеєрів;
- ремонт електромагнітних сепараторів, вагів стрічкових конвеєрів, тріско- і кореневловлювачів, а також механізованих пробовідбірників твердого палива;
- ремонтні роботи у мазутному господарстві;
- ремонт насосів (живильних, конденсатних, циркуляційних, сітьових, підживлювальних та ін.) і мішалок;
- ремонт обертових механізмів (дуттьових і млинових вентиляторів, димососів, млинів та ін.);
- вогневі і газонебезпечні роботи на обладнанні, у зоні діючого обладнання і у виробничих приміщеннях;
- установлення та знімання заглушок на трубопроводах (крім трубопроводів води з тиском, не більшим від атмосферного, і температурою до плюс 45 град. С);
- ремонт вантажопідіймальних машин (крім колісних та гусеничних самохідних), кранових візків, підкранових шляхів, скреперних установок, перевантажувачів, підіймачів, фунікулерів, канатних доріг;
- демонтаж, монтаж обладнання у зоні діючого устаткування;
- врізання гільз і штуцерів для приєднання приладів, установлення та знімання вимірювальних діафрагм витратомірів;
- установлення, знімання, перевірка і ремонт апаратури автоматичного регулювання, дистанційного керування, захисту, сигналізації та контролю, що потребує зупинення, обмеження продуктивності та зміни схеми і режиму роботи обладнання;
- ремонт трубопроводів і арматури без знімання її з трубопроводів, ремонт або заміна імпульсних ліній (газо-, мазутоі паропроводів, трубопроводів пожежогасіння, дренажних ліній, трубопроводів з отруйним і агресивним середовищем, трубопроводів гарячої води з температурою понад плюс 45 град. С);
- комплексне випробування технологічного захисту після капітального ремонту або монтажу обладнання;
- налагоджування схем автоматики, захисту, сигналізації і випробування комплектів автоматики;
- роботи з ремонту датчиків, пов'язані з виведенням з дії або продуванням імпульсних ліній (крім повітропроводів і пилопроводів);
- ремонт теплопроводів;
- гідропневматичне промивання трубопроводів;
- випробування теплової мережі на розрахунковий тиск і розрахункову температуру теплоносія;
- роботи у місцях, небезпечних щодо загазованості, вибухонебезпеки і ураження електричним струмом і з обмеженим доступом для відвідування;
- роботи у камерах, колодязях, апаратах, бункерах, резервуарах, баках, колекторах, тунелях, трубопроводах, каналах та ямах, конденсаторах турбін та інших металевих ємкостях;
- дефектоскопія обладнання;
- хімічне очищення обладнання;
- нанесення антикорозійних покриттів;
- теплоізоляційні роботи;
- складання і розбирання риштувань заввишки понад 2,0 м;
- закріплення стінок траншей і котлованів;
- земляні роботи в зоні підземних комунікацій;
- завантажування, довантажування та вилучення фільтрувального матеріалу під час відкривання фільтрів;
- ремонтні роботи в хлораторній, гідразинній та аміачній установках;
- водолазні роботи;
- роботи, що проводяться з використанням плавзасобів;
- ремонт водозабірних споруд;
- ремонт димових труб, градирень, будівель та споруд. Враховуючи місцеві умови, до переліку робіт, що виконуються за нарядами, можуть бути внесені також додаткові роботи, затверджені головним інженером підприємства.
5.2.5. Наряди видає керівник цеху (дільниці), у віданні якого перебуває обладнання і який внесений до списку працівників, які мають право видавати наряди.
За відсутності на території підприємства такого працівника право видавати наряди надається начальникам змін електростанції і черговим диспетчерам теплової мережі, - якщо вони не є допускачами за виданими ними нарядами. Оперативних працівників, які мають право видавати наряди, необхідно внести до списку працівників, які мають це право.
5.2.6. Списки працівників, які мають право видавати наряди, бути виконавцями, керівниками робіт, допускачами, повинен щороку затверджувати керівник підприємства. Списки слід коригувати, якщо змінюється склад працівників.
Копії списків повинні бути на робочих місцях начальників змін цехів (блоків), чергових диспетчерів теплових мереж та їхніх районів.
5.2.7. Наряди на виконання ремонту обладнання (електродвигунів, обладнання теплового контролю і автоматики тощо), що належить іншим цехам (дільницям) підприємства, але поєднано з тепломеханічним обладнанням, повинні видавати працівники, у віданні яких перебуває це обладнання, з дозволу начальника зміни цеху, на території якого воно розміщено. Дозвіл слід завізувати у графі наряду "Дозвіл оперативних працівників інших цехів".
5.2.8. Якщо обладнання ремонтують працівники ремонтного підприємства (цеху, дільниці), дозволяється видавати загальний наряд у цілому на агрегат, на кілька робочих місць або ділянок теплової мережі.
Перелік обладнання і ділянок схеми, на які дозволяється видавати загальний наряд, повинен складати керівник цеху (району), у віданні якого перебуває це обладнання, узгоджувати керівник ремонтного цеху (служби, дільниці), а затверджувати керівник підприємства.
Право видавати загальні наряди надається начальнику цеху (району), у віданні якого перебуває це обладнання, або його заступнику.
Керівниками робіт за загальними нарядами призначаються працівники зі складу керівників і спеціалістів ремонтних цехів (служб, дільниць) електростанцій і теплових мереж.
Якщо ремонтні цехи (служби, дільниці) на електростанціях і теплових мережах відсутні, керівниками робіт за загальними нарядами призначають працівників зі складу працівників підрядних ремонтних організацій.
5.2.9. Для проведення ремонтних робіт за загальним нарядом повинні видаватись проміжні наряди.
Право видавати проміжні наряди надається керівникові робіт за загальним нарядом. Керівник робіт за загальним нарядом визначає необхідну кількість проміжних нарядів.
У проміжному наряді слід зазначати необхідні заходи безпеки для створення безпечних умов праці на даному робочому місці.
5.2.10. Списки працівників зі складу керівників і спеціалістів підрядних організацій (ремонтних, налагоджувальних, монтажних та ін.), які можуть бути керівниками і виконавцями робіт за нарядом і окремо за загальним нарядом, повинні затверджувати керівники цих організацій і передавати підприємствам, на яких будуть виконувати роботи відряджені працівники.
У разі зміни складу працівників ці списки слід своєчасно коригувати.
Копії списків повинні бути на робочих місцях начальників змін цехів (блоків), чергових району теплових мереж.
Керівництво електростанції або теплових мереж згідно з цими списками працівників розпорядчим документом повинно надавати працівникам підрядних організацій право бути керівниками робіт.
5.2.11. За розпорядженням виконуються:
- роботи, що не зазначені в пункті 5.2.4 цих Правил;
- роботи, що не потребують проведення технічних заходів щодо підготовки робочих місць, у тому числі і роботи, що виконуються одноособово.
Перелік робіт, що виконуються одноособово за розпорядженням, повинен визначатись з урахуванням місцевих умов, і цей перелік робіт повинен затверджувати керівник підприємства.
5.2.12. Видавати розпорядження повинні працівники, які мають право видавати наряди, та керівники робіт за загальними нарядами у межах дії загального наряду.
5.2.13. Розпорядження віддаються виконавцям робіт безпосередньо або за допомогою засобів зв'язку та виконуються відповідно до вимог цих Правил.
Розпорядження має разовий характер, термін його дії визначається тривалістю робочого дня (зміни) виконавців.
У разі необхідності продовження роботи розпорядження слід віддавати та оформляти заново.
5.2.14. Облік і реєстрацію робіт за нарядами та розпорядженнями слід вести в журналі, форма якого наведена у додатку 3 до цих Правил.
У журналі слід реєструвати тільки первинний допуск до роботи та повне її закінчення із закриттям наряду (розпорядження).
Сторінки журналу слід пронумерувати, а журнал прошнурувати і скріпити печаткою. Термін зберігання журналу після останнього запису повинен бути 6 місяців.
Первинні і щоденні допуски до роботи за нарядами слід оформляти записом в оперативному журналі; у цьому разі зазначають тільки номер наряду.
5.2.15. Проміжні наряди і розпорядження на виконання робіт, що видають відповідальні працівники ремонтного цеху (служби, дільниці) електростанції (теплових мереж) або підрядної організації, необхідно реєструвати в журналах обліку робіт за нарядами і розпорядженнями, що належать ремонтному цеху або підрядній організації.
5.2.16. Роботи на обладнанні, пристроях теплової автоматики та вимірювання (далі - ТАВ) протягом зміни дозволяється виконувати за розпорядженням під наглядом оперативного працівника або майстра, який здійснює ремонтне обслуговування даного обладнання, із записом у журналі обліку робіт за нарядами і розпорядженням або оперативному журналі начальника зміни цеху (району) із зазначенням у ньому складу бригади.
5.3. Порядок видавання і оформлення наряду
5.3.1. Наряд на роботу виписується у двох, а у разі, якщо він передається по телефону, радіо, - у трьох примірниках. В останньому випадку працівник, який видає наряд, виписує один примірник, а працівник, який приймає текст у вигляді телефоно- або радіограми, заповнює два примірники наряду і після зворотної перевірки зазначає на місці підпису працівника, який видав наряд, його прізвище та ініціали, підтверджуючи правильність запису власним підписом.
В обох примірниках наряду записи повинні бути виконані чорнилом, кульковою ручкою тощо; вони повинні бути чіткі і розбірливі.
Не допускається виписувати наряд олівцем, виправляти і закреслювати написаний текст.
Другий примірник наряду дозволяється виписувати за допомогою засобів розмножувальної техніки.
Під час проведення планових ремонтних робіт обидва примірники наряду передаються для підготовки робочого місця оперативним (оперативно-виробничим) працівникам цеху (району) не пізніше ніж за одну зміну до початку проведення робіт, зазначених у наряді.
У непередбачених випадках дозволяється видавати наряд у день проведення робіт.
Для виконання газонебезпечних робіт слід видавати окремий наряд згідно з вимогами Правила безпеки систем газопостачання України.
5.3.2. Наряд видається на одного виконавця робіт (наглядача) з однією бригадою на одне робоче місце, - за винятком випадків, зазначених у пунктах 5.3.3 і 5.3.9 цих Правил.
На руки виконавцю робіт видається тільки один примірник наряду.
5.3.3. Допускається видавати один наряд на кілька робочих місць однієї схеми приєднання ТМО, на кілька однотипних робочих місць одного агрегата. У цьому разі роботу слід виконувати, дотримуючись таких умов:
- усі робочі місця підготовлюють оперативні (оперативно-виробничі) працівники одночасно, а приймають підготовлені робочі місця керівник робіт, виконавець робіт (наглядач);
- виконавець робіт з бригадою (наглядач) допускаються на одне з робочих місць підготовленої дільниці;
- переводить бригаду на інше робоче місце допускач або з його дозволу керівник робіт;
- переведення бригади оформлюється у таблиці наряду підписами допускача (або керівника робіт у графі допускача) і виконавця робіт із зазначенням дати, часу і місця роботи;
- переведення бригади керівник робіт оформлює в примірникі наряду, який має бути у виконавця робіт. Про здійснене переведення бригади керівник робіт повідомляє начальнику зміни цеху (оперативному працівнику району), який робить запис у другому екземплярі наряду та в оперативному журналі.
5.3.4. Розширювати робоче місце, без видавання нового наряду змінювати кількість робочих місць і умови проведення роботи, а також замінювати керівника робіт або виконавця робіт (наглядача) заборонено.
Дозволяється один раз замінювати керівника робіт за загальним нарядом (на період захворювання, вимушених відпусток тощо) - без видавання нового загального наряду, але з дотриманням усіх вимог первинного допуску.
5.3.5. Кількість нарядів, що видаються одночасно на одного керівника робіт, у кожному випадку визначає працівник, який видає наряд.
5.3.6. У разі проведення робіт за нарядом бригада повинна складатись не менше ніж з двох працівників, враховуючи виконавця робіт.
Дозволяється до складу бригади залучати практикантів та учнів, а також щойно прийнятих робітників, які проходять практичне навчання і які ще не пройшли перевірку знань правил безпеки, в кількості: один практикант або учень на кожного основного члена бригади.
Практиканти та учні повинні закріплюватись персонально за працівниками бригади.
Відповідальність за безпеку практикантів, учнів і щойно прийнятих робітників несуть виконавець робіт, а також члени бригади, за якими вони закріплені, що повинно зазначатись у рядку "Склад та інструктаж бригади (цільовий)" табл. 1 наряду.
5.3.7. Під час виписування загального наряду в рядку "Склад та інструктаж бригади (цільовий)" табл. 1 наряду слід вказувати кількість бригад. Чисельність бригад, прізвища та ініціали, розряди і групи з електробезпеки членів бригади необхідно вказувати у проміжних нарядах.
Якщо не вистачає рядків у таблицях або в тексті наряду (у разі великої кількості виконавців робіт), дозволяється додавати до нього додатковий бланк наряду під тим самим номером за підписом працівника, який видав наряд, для продовження записів.
У додатковому бланку наряду повинні зазначатись прізвища, ініціали, посади та розряди виконавців робіт, кожен з яких повинен розписатись проти свого прізвища. У цьому разі в рядку "виконавцю робіт (наглядачу)" наряду слід зазначити загальну кількість членів бригади і зробити запис про наявність додаткового списку її членів, що додається.
5.3.8. Ремонтувати обладнання, що належить іншим цехам, але розташоване у зоні дії загального наряду, необхідно за нарядом, що видається цехами, у віданні яких перебуває це обладнання, з дозволу керівника робіт за загальним нарядом. Керівник робіт повинен розписатись у рядку "Заходи безпеки іншими цехами (дільницями) виконано" наряду.
5.3.9. У загальному наряді можна зазначити декілька виконавців робіт. Кількість виконавців визначає керівник робіт залежно від обсягу та змінності роботи і передбачуваної кількості проміжних нарядів.
5.3.10. Під час виписування наряду в рядках таблиць, що не потребують заповнення, слід писати "Не призначається", "Не передбачено" і "Не потрібно".
5.3.11. У рядку "Виконати заходи щодо підготовки робочих місць" наряду слід перелічити заходи щодо підготовки робочих місць і заходи безпеки, у тому числі й ті, які мають виконувати оперативні працівники інших цехів.
Дозволяється на типові роботи в рядку "Виконати заходи щодо підготовки робочих місць" наряду зазначати номер пункту типових безпечних умов проведення робіт. Перелік типових робіт із зазначенням безпечних умов праці під час виконання кожної роботи за підписом начальника цеху (дільниці, району) повинен бути у допускача і керівника робіт.
Якщо недостатньо місця в рядку "Виконати заходи щодо підготовки робочих місць" наряду, до наряду можна додати окремий лист з викладенням умов проведення робіт, підписаний працівником, який видає наряд, про що необхідно зробити запис у рядку "Виконати заходи щодо підготовки робочих місць" наряду.
5.3.12. Під час проведення вогневих робіт у рядку "Виконати заходи щодо підготовки робочих місць" наряду слід зазначати також вимоги пожежної безпеки.
Під час проведення вогневих робіт на вибухонебезпечному обладнанні заходи пожежної безпеки, зазначені у наряді, повинен узгоджувати і візувати (підписувати) у цій самій графі наряду відповідальній працівник з пожежної безпеки.
5.3.13. Працівник, який видає наряд, зазначає в рядку "Особливі умови" наряду додаткові заходи безпеки, а саме: про неприпустимість застосування відкритого вогню або проведення деяких операцій тільки під безпосереднім наглядом керівника робіт, про установлення спеціальних огороджень, про умови безпечного проведення суміщених робіт, що виконуються за нарядами і розпорядженнями, про необхідність використання бригадою засобів загального і індивідуального захисту, про порядок використання вантажопідіймальних та інших механізмів, про послідовність проведення окремих операцій тощо.
5.3.14. Працівник, який видає наряд, зазначає в рядку "допускачу" прізвище, ініціали, посаду допускача зі складу оперативно-виробничих працівників або керівника робіт зі складу виробничих працівників. Якщо допускачем є оперативний працівник, слід записати слово "оперативний працівник" без зазначення прізвища.
5.4. Підготовка робочого місця і допуск бригади до роботи
5.4.1. Після виконання у повному обсязі необхідних умов, що убезпечують проведення робіт (у тому числі на обладнанні інших цехів), оперативний керівник цеху (блока) електростанції або відповідальний працівник зі складу оперативно-виробничих працівників району (дільниці) теплової мережі повинен поставити свій підпис у відповідному рядку наряду.
У проміжному наряді такий підпис повинен поставити керівник робіт за проміжним нарядом.
У разі підготовки обладнання інших цехів, яке поєднано з обладнанням, що ремонтується, оперативний керівник цеху (блока) або відповідний працівник зі складу оперативно-виробничих працівників району (дільниці), у віданні якого перебуває обладнання, що ремонтується, підписує наряд на підставі підпису або повідомлення (для окремих дільниць) начальника зміни електростанції (чергового диспетчера) або старшого оперативного працівника відповідного цеху (дільниці) про виконання ним необхідних заходів щодо виведення з дії зазначеного у наряді обладнання.
У відповідних рядках наряду повинні зазначатись прізвища, ініціали і посади працівників, які підтвердили по телефону про виконання необхідних заходів безпеки, і підпис допускача.
За вимогою начальника зміни цеху (оперативного працівника району) або допускача це повідомлення необхідно підтвердити в рядку "Заходи безпеки іншими цехами (дільницями) виконано" наряду підписом начальника зміни електростанції (чергового диспетчера) або старшого оперативного працівника відповідного цеху (дільниці).
5.4.2. Працівник, який розписався в наряді або повідомив про виконання необхідних заходів щодо виведення з роботи обладнання інших цехів (дільниць), поєднаного з обладнанням, що ремонтується, відповідає за повноту і точність виконання їх.
Працівники інших цехів, що виконують зазначені в наряді заходи, повинні розписатись у відповідному рядку наряду. Повідомлення телефоном про виконання необхідних заходів безпеки щодо виведення з роботи обладнання допускається тільки для віддалених дільниць.
5.4.3. Електрообладнання, поєднане з тепломеханічним обладнанням, повинні вимикати працівники електроцеху на вимогу начальника зміни цеху (оперативного працівника району) з дозволу або за розпорядженням начальника зміни електростанції (чергового диспетчера).
5.4.4. Первинний допуск бригади до роботи за нарядами на обладнанні, виведеному з роботи для ремонту за заявкою, а також за загальними нарядами, виданими в цілому на агрегат або вузол обладнання, на кілька ділянок теплової мережі, необхідно проводити з дозволу начальника зміни відповідного цеху (чергового диспетчера теплової мережі), про що слід зробити відмітку у відповідному рядку наряду перед допуском до роботи.
5.4.5. Керівник робіт і виконавець робіт спільно з допускачем перед допуском бригади до роботи повинні перевірити повноту виконання необхідних заходів щодо підготовки робочих місць, зазначених у наряді.
Допуск до роботи заборонено, якщо у наряді на роботи, зазначені в пунктах 4.11.6, 4.11.12, 4.11.13 цих Правил, не передбачено перекривання і не зазначена нумерація вимикальної арматури відповідних комунікацій, а також якщо ця нумерація на місці відсутня.
5.4.6. Допуск необхідно проводити після перевірки підготовки робочого місця.
Допускач повинен провести інструктаж: вказати межі робочого місця і підходи до нього; показати, яке найближче до робочого місця обладнання перебуває під тиском, під дією високої температури, вибухонебезпечне тощо.
Допускач повинен перевірити посвідчення про перевірку знань у керівника і виконавця робіт.
Допуск до роботи заборонено, якщо посвідчення про перевірку знань відсутнє або термін дії чергової перевірки знань правил безпеки закінчився.
5.4.7. Перевірку підготовки робочих місць і допуск до роботи за нарядом слід оформлювати підписами допускача, керівника робіт і виконавця робіт у відповідних рядках наряду.
Первинний допуск до роботи за нарядом і проміжним нарядом необхідно оформлювати також і в таблиці щоденного допуску до роботи; для робіт за загальним нарядом таке оформлення не потрібне.
Один примірник наряду слід передати виконавцю робіт, другий залишити у допускача і зберігати у папці діючих нарядів або передати на зберігання оперативному працівнику цеху, району.
Допуск до роботи за загальним нарядом, якщо до наряду внесено декілька виконавців робіт, необхідно оформлювати підписами допускача і керівника робіт. Один примірник загального наряду передається керівникові робіт.
5.4.8. Перевірку посвідчень членів бригади, інструктаж і допуск до роботи повинен проводити керівник робіт. Якщо виявлено, що термін чергової перевірки знань правил безпеки скінчився, працівників слід вивести зі складу бригади.
Виконавець робіт здійснює допуск до роботи і інструктаж кожного члена бригади безпосередньо на його робочому місці.
5.4.9. Якщо у разі отримання наряду у оперативних працівників або виконавця робіт виникає будь-який сумнів в достатності і правильності заходів щодо підготовки робочого місця та у можливості безпечного виконання роботи, вони зобов'язані вимагати роз'яснення у керівника робіт або працівника, який видав наряд.
5.4.10. Дата первинного допуску до роботи повинна відповідати даті початку роботи, зазначеній у наряді, - крім наряду на виконання роботи, що не пов'язана з виведенням у ремонт обладнання.
Невідповідність дати первинного допуску до роботи в 1 - 2 дні дозволяється у виняткових випадках - у разі затримки виведення у ремонт обладнання, аварійної ситуації тощо.
5.4.11. Допуск до роботи за нарядами для проведення ремонту вентиляторів, млинів, насосів, фільтрів та іншого обладнання, що приводиться в рух електродвигунами, а також для проведення ремонту механічної частини і очищення секцій електрофільтрів повинні здійснювати оперативні працівники цеху (району), у віданні яких перебуває обладнання, що ремонтується.
5.4.12. Підготовку робочого місця, виконання необхідних заходів безпеки і допуск до роботи для проведення ремонту обладнання, що належить іншим цехам (підрозділам), але поєднано з ТМО (електродвигуни, збірки, зварювальні апарати, арматура освітлення, обладнання ТАВ тощо) або розташовано на території і в приміщеннях теплосилових цехів (районів теплової мережі), крім закритих розподільних пристроїв, повинні здійснювати працівники підрозділів, у віданні яких перебуває це обладнання, за щоденним дозволом начальника зміни котлотурбінного цеху (чергового диспетчера теплової мережі), про що слід зробити запис в оперативному журналі.
5.4.13. Первинний допуск до одночасної роботи декількох бригад інших цехів і підрядних організацій на одній дільниці котлотурбінного цеху (району теплової мережі) повинен здійснювати начальник зміни котлотурбінного цеху (оперативний працівник району, майстер теплової мережі) з дозволу начальника свого цеху (району) і начальника зміни електростанції (чергового диспетчера теплової мережі), про що слід зробити відповідний запис в оперативному журналі.
5.5. Нагляд під час проведення робіт. Зміни у складі бригади
5.5.1. З моменту допуску бригади до роботи нагляд за нею з метою перевірки виконання вимог правил безпеки покладається на виконавця робіт (наглядача). Виконавець робіт повинен організувати свою роботу, а наглядач нагляд так, щоб постійно стежити за тим, як кожен член бригади виконує умови безпеки.
5.5.2. Виконавець робіт (наглядач) повинен весь час перебувати на місці проведення робіт.
Якщо виконавець робіт (наглядач) мусить тимчасово залишити робоче місце, а керівник робіт не може його замінити на період відсутності, виконавець робіт повинен припинити роботу бригади і вивести її з місця роботи у безпечну зону.
Тимчасовий вихід членів бригади з місця проведення робіт допускається тільки з дозволу виконавця робіт, який до повернення відсутніх або до встановлення їхнього місця перебування і попередження їх не має права разом з бригадою залишати робоче місце.
5.5.3. Керівник робіт, оперативні працівники зобов'язані періодично, не рідше двох разів за робочу зміну, перевіряти дотримання членами бригади вимог правил безпеки. В теплових мережах такі перевірки повинен здійснювати керівник робіт.
У разі порушення цих Правил або виявлення інших обставин, що загрожують безпеці членів бригади, бригаду необхідно вивести з робочого місця і у виконавця робіт відібрати наряд.
Повторний допуск до роботи слід проводити з дозволу керівника цеху (підрозділу) або працівника, який видав наряд, - якщо: усунено виявлені порушення і виконано всі вимоги первинного допуску до роботи з відповідним оформленням наряду; проведено позачерговий інструктаж з правил безпеки робіт, що виконувала бригада; зроблено запис в оперативному журналі щодо причини повторного допуску.
5.5.4. Зміни у складі бригади повинні бути оформлені в обох примірниках наряду.
Якщо кількісний склад бригади такий, що запис про зміни її складу не вміщується в таблиці наряду, до наряду дозволяється додавати окремий лист із зазначенням змін і записом у таблиці про зроблені зміни згідно із списком, що додається до наряду.
Щойно введені до складу бригади працівники повинні допускатись до роботи тільки після проведення керівником та виконавцем робіт інструктажу про заходи щодо безпечного виконання робіт.
5.6. Оформлення перерв у роботі
5.6.1. Під час перерв у роботі протягом робочого дня (на обід, за умовами проведення робіт) бригаду необхідно вивести з робочого місця, а наряд залишити у виконавця робіт.
Жоден із членів бригади не має права після закінчення перерви розпочинати роботу самостійно. Після закінчення перерви виконавець робіт зобов'язаний повторно перевірити підготовку робочого місця та здійснити допуск бригади до роботи - без оформлення у наряді.
5.6.2. Під час перерви у роботі бригад, а також протягом робочого дня оперативні працівники не мають права вносити у схему установки зміни, що впливають на умови проведення робіт, щодо заходів безпеки.
У випадку аварії або виникнення надзвичайних ситуацій дозволяється змінювати схему або вводити в дію виведене в ремонт обладнання, - якщо ремонтна бригада відсутня, і за умови, що керівник і виконавець робіт будуть негайно сповіщені про зроблені зміни. У цьому разі ці роботи можна проводити з дозволу керівника цеху.
До прибуття виконавця робіт і повернення ним наряду в місці проведення роботи слід розставити працівників, які зобов'язані не допускати бригаду до продовження роботи.
5.6.3. Пробне введення в дію обладнання до повного закінчення ремонту дозволяється здійснити тільки після виведення бригади з місця роботи, повернення керівником робіт наряду відповідальному працівнику зі складу оперативних працівників цеху (району) з оформленням у таблиці щоденного закінчення роботи і зняття тимчасових огороджень, запірних пристроїв та знаків безпеки.
Підготовку робочого місця і допуск бригади до роботи після пробного введення в дію обладнання слід проводити так само, як і у разі первинного допуску. Це повинно бути відображено в наряді, а саме: керівник робіт повинен поставити свій підпис у тому самому рядку наряду, в якому розписується виконавець робіт, а оперативні працівники інших цехів (дільниць), що беруть участь у повторній підготовці робочого місця, повинні розписатись у рядку наряду як допускачі за нарядом.
5.6.4. Випробування окремих елементів і вузлів ТМО у разі проведення комплексного ремонту слід виконувати з дотриманням таких умов:
- загальний наряд, виданий в цілому на агрегат, на кілька дільниць теплової мережі тощо, під час проведення випробувань їхніх елементів або окремих ділянок повинен залишатись у керівника робіт;
- усі роботи на елементі, що випробовується, або на дільниці теплової мережі слід припинити, а бригади вивести з робочих місць;
- усі проміжні наряди у зоні елемента або ділянки, що випробовується, виконавці робіт за проміжними нарядами повинні здати з оформленням перерви у роботі;
- бригади, що працюють на суміжних дільницях, можуть продовжувати роботу - за умови відокремлення і відгороджування цих дільниць від обладнання, що випробовується, і створення безпечних умов праці для цих працівників;
- достатніми заходами для виведення з дії елемента, що випробовується, або ділянки теплової мережі є: установлення заглушок, розбирання схеми та перекривання запірної арматури згідно з вимогами цих Правил.
Випробування окремих елементів та вузлів ТМО дозволяється проводити після зробленої керівником робіт за загальним нарядом письмової заявки у спеціальному журналі заявок, форма якого повинна бути розроблена на кожному підприємстві з урахуванням місцевих умов.
Таке випробування слід проводити з дозволу начальника зміни електростанції (чергового диспетчера теплової мережі) під безпосереднім керівництвом начальника зміни цеху (відповідального працівника зі складу оперативно-виробничих працівників району теплової мережі) і за участю керівника робіт за проміжним нарядом або іншого інженерно-технічного працівника, призначеного керівником робіт за загальним нарядом.
Хімічне очищення агрегату (обладнання), прогрівання турбіни для нанесення ізоляції та інші види робіт, які входять до обсягу капітального (середнього) ремонту обладнання і потребують уведення в дію установки в цілому, необхідно виконувати за програмами, затвердженими головним інженером.
Ці програми повинні також передбачати заходи безпеки і місцезнаходження працівників, які повинні виконувати цю програму.
Під час проведення зазначених робіт загальний наряд слід здати начальнику зміни цеху, в якому проводяться роботи, з оформленням перерви в таблиці щоденного допуску до роботи.
Після закінчення цих робіт підготовку робочого місця і допуск керівника робіт за загальним нарядом на продовження ремонту слід проводити знову з оформленням у таблиці щоденного допуску. З дозволу керівника робіт за загальним нарядом керівники робіт за проміжними нарядами повинні проводити допуск бригад з оформленням у таблиці цих нарядів.
5.6.5. У разі необхідності під час проведення роботи здійснювати балансування обертових механізмів з електроприводом, випробовувати секції електрофільтрів, а також виконувати інші роботи, що потребують багаторазових пробних вмикань електрообладнання, дозволяється перерви в наряді не оформляти, але кожного разу точно виконувати необхідні технічні заходи щодо вимикання електрообладнання.
На період вмикання електрообладнання і його перебування під напругою наряд повинен бути у оперативних працівників.
Всі ці роботи необхідно проводити під безпосереднім наглядом керівника робіт. За його вимогою через начальника зміни електроцеху або начальника зміни електростанції (чергового диспетчера теплової мережі) працівники електроцеху повинні розбирати і складати електричну схему, а вмикати і вимикати механізми повинні працівники, які обслуговують ці механізми.
5.6.6. Після закінчення робочого дня місце роботи слід прибирати, а знаки безпеки, огородження та запірні пристрої залишати на місці.
Наряд необхідно здати оперативному працівнику (у теплових мережах допускачу, призначеному згідно з вимогами пункту 5.1.10 цих Правил); необхідність повернення проміжного наряду визначає керівник робіт за загальним нарядом.
5.6.7. Щоденний допуск до роботи повинні оформлювати в таблиці наряду власними підписами допускач і виконавець робіт.
Оформлювати щоденний допуск до робіт, що виконуються за загальними нарядами, не потрібно.
Щоденні допуск і закінчення роботи за проміжним нарядом письмово не оформляються.
5.6.8. Наступного дня бригада, яка виконує за нарядами припинену роботу, повинна допускатись до роботи тільки після того, як допускач і виконавець робіт оглянуть робоче місце, проведуть інструктаж членам бригади і перевірять виконання заходів безпеки.
5.7. Закінчення роботи. Приймання робочого місця. Закривання наряду
5.7.1. Після повного закінчення роботи і прибирання робочого місця виконавець робіт повинен вивести бригаду з робочого місця, поставити свій підпис у наряді і здати його керівникові робіт.
5.7.2. Керівник робіт, приймаючи робоче місце від виконавця робіт після повного закінчення роботи, повинен перевірити обсяг і якість її виконання, відсутність сторонніх предметів, належну чистоту робочих місць і після цього поставити свій підпис у рядку "Робота повністю закінчена" наряду, зазначивши дату і час.
У разі необхідності замість керівника робіт прийняти робоче місце і поставити підпис у наряді в рядку про повне закінчення робіт може працівник, який видавав або продовжував наряд.
5.7.3. Відповідальний працівник зі складу оперативних працівників (у теплових мережах - оперативно-виробничих) повинен закривати наряд і зазначати годину і дату його закриття - після особистого огляду робочих місць або огляду підлеглими працівниками, перевірки відсутності на них працівників, сторонніх предметів та після того, як керівник робіт поставить свій підпис у рядку "Робота повністю закінчена" наряду.
5.7.4. Обладнання дозволяється вводити в роботу тільки після підпису керівника робіт у рядку наряду про повне закінчення роботи і закриття наряду відповідальним працівником зі складу оперативних працівників, а також після видалення тимчасових огороджень, знаків безпеки, запірних пристроїв і відновлення на місці постійних огороджень.
5.7.5. Наряди, роботи за якими повністю закінчені, повинні зберігатись протягом 30 діб, а наряди на проведення газонебезпечних робіт - протягом одного року від дня закриття їх.
5.8. Робота працівників, які перебувають у відрядженні
5.8.1. Під час проведення ремонтних, налагоджувальних та інших робіт на одному й тому самому обладнанні або споруді цеху електростанції (дільниці теплової мережі) одночасно кількома організаціями за договорами з підприємством керівництво цеху (дільниці) спільно з керівництвом підрядних організацій зобов'язані розробити суміщений графік робіт і спільні заходи щодо безпеки праці, які повинен затвердити керівник електростанції (теплової мережі).
Відповідальність за підготовку робочого місця, координацію дій щодо виконання суміщеного графіка робіт і спільних заходів щодо дотримання умов питань безпеки проведення робіт і допуск до робіт відповідно до цих Правил несе керівництво електростанції (теплової мережі).
5.8.2. Під час проведення робіт, зазначених в пункті 5.8.1 цих Правил, головним ремонтним підприємством із залученням субпідрядних організацій відповідальність за виконання спільних заходів щодо безпеки робіт несе головне ремонтне підприємство. Це підприємство спільно з субпідрядними організаціями повинно розроблювати суміщений графік робіт, який затверджується керівництвом головного ремонтного підприємства.
На виділених для субпідрядних організацій дільницях відповідальність за організацію, виконання заходів безпеки і дотримання їх працівниками несуть субпідрядні організації.
Загальний наряд на проведення робіт головному ремонтному підприємству видає цех електростанції (дільниця теплової мережі), у підпорядкуванні якого перебуває обладнання. Головному ремонтному підприємству надається право видавати проміжні наряди субпідрядним організаціям.
5.8.3. В діючих цехах роботи поблизу ТМО, які проводяться ремонтно-будівельними підрозділами підприємств, повинні виконуватись за нарядом-допуском, форма якого наведена в додатку 1 до цих Правил.
5.8.4. Надання права працівникам, які перебувають у відрядженні, бути керівниками, виконавцями робіт, наглядачами та членами бригад повинен оформлювати керівник електростанції (теплової мережі) резолюцією на листі підприємства, що відрядило працівників, або окремим розпорядчим документом.
6. Вимоги безпечного обслуговування
паливно-транспортного обладнання
6.1. Обслуговування залізничного господарства
6.1.1. Залізничне господарство підприємств необхідно обслуговувати відповідно до вимог Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 16.01.95 N 27, Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту України від 08.07.95 N 260, Інструкції з сигналізації на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту України від 08.07.95 N 259, та виробничих інструкцій, розроблених на підставі вищезазначених нормативних документів.
Під час руху поїздів по внутрішніх залізницях і у разі маневрової роботи слід дотримуватись вимог інструкцій, узгоджених із залізницею станції примикання.
6.1.2. Усі негабаритні місця необхідно позначати застережними написами і у разі потреби освітлювати.
6.1.3. Місця переходу людей через залізничні колії і місця проїзду транспорту слід обладнати переходами та переїздами.
Пішохідні доріжки слід влаштовувати у найзручніших місцях і забезпечувати вільний прохід. У місцях переходів через колії повинні бути настили на рівні висоти рейки.
Біля переходів слід установлювати спеціальні покажчики: "Прохід вздовж колії" і "Прохід через колії".
Мінімальна ширина переходів повинна бути не менше 1,5 м, для проходу з вантажем - не менше 2 м.
6.1.4. Доріжки для проходу людей вздовж залізничних колій не повинні бути захаращені тимчасовими або постійними пристроями, що заважають вільному проходу.
6.1.5. У місцях переїздів залізничних колій необхідно установлювати шлагбауми, сигналізацію, освітлення, обгороджувальні стовпчики або поручні і застережні знаки безпеки. На переїздах, що охороняються, повинен бути телефонний зв'язок з найближчою станцією або постом.
6.1.6. Фарбування сигнальних пристроїв (шлагбаумів, стовпчиків, дорожніх знаків та ін.) необхідно поновлювати не рідше двох разів на рік.
6.1.7. Стрілочні переводи на незавантажених залізничних коліях залежно від частоти і характеру руху, профілю колії та ін. слід замикати на замки. Перелік цих стрілок повинен затверджувати головний інженер підприємства.
6.1.8. Стрілочні пости та інші службові будівлі, розміщені на відстані до 3 м від осі колії, повинні мати двері з виходом у напрямку тільки вздовж колії.
Біля дверей стрілочних постів та інших будівель службового призначення з боку колії слід установлювати обгороджувальні бар'єри. Такі ж бар'єри необхідно установлювати також біля місць виходу на залізничні колії із-за будівель і споруд, що заважають нормально бачити рухомий поїзд, що наближається.
6.1.9. Залізничні колії і проміжок між ними слід очищати від снігу, палива, шлаку та інших предметів і матеріалів і постійно утримувати чистоту у межах встановленого габариту. На колодязях, що призначені поглинати воду, і водостічних жолобах слід зробити перекриття для забезпечення безпечного проходу.
6.1.10. Під час снігопаду, коли неможливо вчасно вивезти увесь сніг, у місцях переходу і на коліях з насиченим рухом поїздів необхідно як тимчасовий захід у валах снігу, що лежить на міжколійї, влаштовувати через кожні 9 м проходи завширшки не менше 1 м.
6.1.11. У разі ожеледиці необхідно посипати піском або золою постійні робочі місця у районах маневрових робіт і місця проходу людей.
6.1.12. Стелажі і ящики для зберігання гальмових башмаків і запасних вагонних частин слід розміщувати вздовж колії на міжколійному проміжку. Прохід між вагонами, стелажами та ящиками повинен бути не менше 1 м.
Розміщувати гальмові башмаки і запасні деталі вагонів безпосередньо на землі заборонено.
6.1.13. Розвантажені або підготовлені до завантаження біля залізничних колій вантажі необхідно укладати і закріплювати відповідно до вимог пункту 4.5.9 цих Правил так, щоб габарит приближення не порушувався.
6.1.14. Вагони, що підлягають навантажуванню або розвантажуванню, а також порожні вагони, що установлені на відправних коліях, мають бути зчеплені і закріплені ручним гальмом або гальмовими башмаками.
Підкладати під колеса вагонів цеглу, каміння, дошки або будь-які інші предмети замість гальмових башмаків заборонено.
6.1.15. Працівникам, які не обслуговують залізничний транспорт, заборонено перебувати на коліях, ходити між ними, а також переходити через колії в недозволених місцях.
6.1.16. Працівники під час перерви у роботі не повинні залишатись на залізничних коліях; на час перерви їх слід вивести з колій на узбіччя на відстань не менше 2 м від крайньої рейки, одночасно прибравши з колій і інструмент.
6.1.17. Кожен працівник, який помітив небезпеку для життя людей або для руху поїздів, повинен подати сигнал зупинки поїзду або маневровому составу.
6.1.18. У разі виявлення несправностей залізничних колій, що загрожують безпеці руху, рух на даній ділянці необхідно припинити, установити заборонні дорожні знаки і вжити заходів щодо усунення несправностей.
6.1.19. Маневрову роботу повинна проводити бригада складачів поїздів або один складач, - що визначається місцевою інструкцією.
Склад локомотивних бригад або бригад складачів повинен визначати керівник електростанції залежно від місцевих умов за узгодженням із залізницею станції примикання.
В усіх випадках експлуатації залізничного транспорту вузької колії маневрування слід виконувати за вказівками складача або зчіплювача, користуватись загальноприйнятими сигналами, зазначеними в інструкціях.
6.1.20. Дозволяється обслуговувати маневрові локомотиви одному машиністу і одному складачу з урахуванням типу локомотива і місцевих умов.
6.1.21. Дозволяється використовувати для проведення маневрової роботи у разі обслуговування одним машиністом тепловози тільки маневрових серій.
На тепловозах, які обслуговує один машиніст, повинні бути:
- двосторонній радіозв'язок між машиністом і старшим оперативним працівником у зміні цеху;
- прямий радіозв'язок між машиністом і бригадою складачів;
- реєструвальний швидкостемір (порядок знімання стрічки встановлюється за місцевою інструкцією);
- локомотивна, гіркова сигналізація з автоматичною локомотивною сигналізацією - для тепловозів, що працюють на маневрових гірках;
- автоматична локомотивна сигналізація неперервної дії з перевіркою пильності працівників під час руху локомотива;
- другий пульт керування тепловозом, установлений в кабіні з лівого боку;
- сигнальні лампи жовтого кольору, розміщені над кабіною тепловоза з лівого і правого боків, що сигналізують про місцеперебування машиніста;
- дистанційний привод до автозчеплення тепловоза;
- дзеркало заднього і переднього лівого виду. Другий пульт і сигнальні лампи слід встановлювати на тепловозах, що працюють на ділянках подачі ручних сигналів складачем як з правого, так і з лівого боків за умови видимості.
В усіх випадках зчеплення тепловоза з вагонами надійність зчеплення, а також увімкнення автоматичного гальма повинен перевіряти складач або його помічник.
Забороняється машиністу і бригаді складачів змінювати подавання сигналів і керування тепловозом з правого або лівого пульта керування під час руху локомотива.
Допускається у виняткових випадках, що зазначені в інструкції і техніко-розпорядчому акті станції, змінювати бік, з якого подаються сигнали і керування тепловозом під час руху, - якщо бригади складачів перебувають на гальмових площадках.
6.1.22. Порядок проведення маневрів, що створює безпечні умови руху у разі скорочених локомотивних бригад і бригад складачів, повинен бути викладений у місцевій інструкції з обслуговування маневрових локомотивів одним машиністом і зазначатись у техніко-розпорядчому акті.
У місцевій інструкції з обслуговування локомотива одним машиністом необхідно враховувати: наявність кривих і негабаритних місць, умови видимості, обсяг роботи, а також необхідно зазначати обмеження під час проведення робіт одним працівником, граничну довжину поїзда і місцеперебування складача під час руху вагонами вперед.
6.1.23. Здійснювати ручне гвинтове зчеплення вагонів, якщо немає буферних тарілок, заборонено.
6.1.24. Перед початком проведення маневрових робіт у районі наступних пересувань необхідно оглянути колії і вагони, що підлягають зчепленню і відчепленню (перевірити, чи міцно закріплені борти платформ, чи закриті люки вагонів, чи не зсунулись вантажі у відкритому поїзді, чи справні зчіплювальні пристрої тощо).
Працівників, які перебувають поблизу колій, де передбачено проведення маневрових робіт, необхідно вивести у безпечне місце.
6.1.25. Забороняється під час проведення маневрових робіт наближати локомотив або вагон до тупикового упору на відстань до 2 м.
6.1.26. Швидкість маневрового локомотива встановлюється згідно з техніко-розпорядчим актом і висновками працівників дистанції колії.
6.1.27. Працівникам, які проводять маневрові роботи, заборонено:
- сідати на приступки гальмової площадки або спеціальні приступки вагонів чи локомотивів і сходити з них, - якщо швидкість руху перевищує 3 км/год, а також у місцях розміщення стрілочних переводів і на переїздах;
- переходити колії перед рухомим поїздом або локомотивом;
- пролазити під вагони;
- проходити між розчепленими вагонами, - якщо відстані між ними не перевищують 5 м;
- ставати і сідати на колії.
Особливої обережності слід дотримуватись під час переходу через колії і руху вздовж колій за несприятливих метеорологічних умов (при ожеледиці, тумані, снігопаді, завірюсі тощо).
6.1.28. Працівники, які виконують маневрові роботи, можуть розташовуватись лише на гальмових площадках або приступках вагонів і локомотивів, а також на приступках, суміщених з драбинами на цистернах. У цьому разі необхідно триматись за поручні.
6.1.29. Під час проведення маневрових робіт для проходу через колію, що зайнята рухомим поїздом, необхідно користуватись тільки гальмовими площадками вагонів. Працівники, які не виконують маневрові роботи, повинні обходити поїзд, що стоїть, або локомотив на відстані не менше 3 м.
6.1.30. Стояти на приступках вагонів і приступках гальмової площадки у негабаритних місцях, на коліях навантажування або розвантажування заборонено.
6.1.31. Сигнал машиністові локомотива про готовність стрілки до пропускання рухомого поїзда слід подавати тільки після переведення стрілки, закривання її на закладку і виходу стрілочника за межі колії.
Не дозволяється притримувати ногою стрілочний балансир під час руху поїзда по стрілці.
6.1.32. Під час подавання вагонів у цех на шляхи навантажування-розвантажування складач поїзда повинен іти попереду вагонів по узбіччю полотна, попереджаючи людей про рух поїзда; швидкість руху не повинна перевищувати 3 км/год.
6.1.33. Маневрові роботи з вагонами, навантажування або розвантажування яких не завершено, слід проводити тільки за узгодженням з працівником, який керує навантажувально-розвантажувальними роботами.
6.1.34. Під час експлуатації і огляду локомотивів і рухомого поїзда на електрифікованих залізничних коліях слід дотримуватись вимог пунктів 4.5.12 і 4.5.13 цих Правил.
6.1.35. Залишати без нагляду на залізничних коліях локомотиви, що перебувають у робочому стані, заборонено.
6.2. Розвантажування твердого палива
6.2.1. Розвантажувати паливо з вагонів дозволяється тільки після повної зупинки і закріплення вагонів гальмовими башмаками, відчеплення і відведення локомотива на відстань не менше 5 м за межі розвантажувального пристрою.
Під час проведення розвантажування палива вагоноперекидачами закріплювати вагони гальмовими башмаками не потрібно. Дозволяється у разі відсутності людей в розвантажувальному пристрої не відчіплювати локомотив від поїзда, що розвантажується, - якщо від локомотива проводиться відбирання стисного повітря для відкривання і закривання люків вагонів.
Під час подавання вагонів локомотивом безпосередньо на бункери котельної відчіплювати вагони перед їхнім розвантажуванням не потрібно. Розвантажувати паливо у такому разі слід починати після того, як за допомогою сигналу отримано дозвіл на розвантажування.
6.2.2. Тип розвантажувального пристрою визначається залежно від виду його витрати і палива.
6.2.3. Роботи з розвантажування палива слід проводити під керівництвом машиніста вагоноперекидача. Під час проведення розвантажування палива крім машиніста вагоноперекидача повинен бути начальник зміни (бригадир вантажників).
6.2.4. Вагони з паливом перед тим, як розпочати розвантажування, слід оглянути. Якщо кришки люків та їхні кріплення, борти або запірні механізми несправні, слід вжити заходів щодо створення безпечних умов для розвантажування вагонів.
6.2.5. Отвори для скидання палива з вагонів у бункери, незалежно від способу розвантажування, слід перекрити гратами з вічками розміром 240 х 240 мм.
6.2.6. Розвантажувати паливо з осередками горіння у бункери сирого вугілля в котельнях або для складання його у штабелі на зберігання заборонено.
Таке паливо слід розвантажувати на спеціально виділену площадку складу для його гасіння або охолодження.
6.2.7. Під час відкривання люків або бортів вагонів-самоскидів (гондол, хоперів та ін.), а також під час відкидання бортів платформ працівники повинні перебувати збоку від люка або борта.
6.2.8. Для запобігання перевертанню вагонів під час проведення розвантажування через люки відкривати останні слід почергово, по одному з кожного боку вагона.
Дозволяється залізати через відкриті люки для очищення вагонів тільки у разі відсутності палива, що зависло або примерзло на їхніх стінках. Хопери слід очищати із спеціальних площадок.
6.2.9. Очищати у розвантажувальних пристроях вагони від палива, що зависло або примерзло до стінок і днища, слід тільки зверху з приставних драбин, що мають верхні гаки, і за відсутності працівників біля люків у місцях падіння палива.
Очищати вагони повинні одночасно два працівники - для надання, у разі потреби, негайної допомоги потерпілому.
Очищення вагонів на вагоноперекидачі слід проводити відповідно до вимог пунктів 6.2.26 і 6.2.27 цих Правил.
6.2.10. Розвантажувати вагони на естакадах складів і в розвантажувальних пристроях траншейного типу слід із стаціонарних містків (ходових площадок), а також з пересувних кранових або візкових площадок.
У разі відсутності містків або візкових площадок закривати люки і борти вагонів на місці проведення розвантажування заборонено. Закривати люки і борти вагонів слід на спеціально пристосованих ділянках, обладнаних люкопідіймачами.
Дозволяється закривати люки вагонів, підтягнутих після вивантажування на спеціально обладнані ділянки, без відчеплення локомотива.
6.2.11. Перебувати у приймальних ямах (траншеях) під час розвантажування або навантажування вагонів на складах або в приймально-розвантажувальних пристроях з естакад, а також під час роботи скреперів та інших механізмів заборонено.
6.2.12. Не дозволяється заходити у вагони для спрямування грейфера або нагляду за роботою механізмів під час розвантажування або навантажування палива за допомогою грейфера, а також під час роботи механізмів розпушування палива, що змерзлось, і механізмів очищення вагонів (буророзпушувачів, вібророзпушувачів та ін.).
6.2.13. Перебувати у тепляку під час подавання або виведення залізничних вагонів заборонено.
6.2.14. Дозволяється входити у камери тепляка тільки за температури повітря в них не більше плюс 40 град. С і у разі зупинених вентиляторів.
6.2.15. Ворота камери тепляка після перевірки правильності установлення вагонів в ній і за відсутності у тепляку людей необхідно заперти на запори.
6.2.16. Тепляк, що перебуває у режимі гарячого резерву, повинні оглядати не менше двох працівників.
6.2.17. У разі експлуатації тепляків з реактивними двигунами огородження турбіни повинно бути виготовлено з металевих листів завтовшки не менше 10 мм.
Під час роботи двигунів перебувати у приміщенні, де вони установлені, або поблизу них, якщо вони установлені поза приміщенням, заборонено.
6.2.18. Подрібнювати вугілля вручну на гратах бункерів приймально-розвантажувальних пристроїв необхідно із заздалегідь укладених настилів під керівництвом відповідального працівника - начальника зміни або машиніста вагоноперекидача.
Розбивати вручну великі куски вугілля і такі, що змерзлися, необхідно у захисних окулярах закритого типу з безбарвними стеклами. Вугілля слід розбивати (розколювати) вздовж шарів, - щоб менше відлітало кусків.
Грати бункерів приймально-розвантажувальних пристроїв повинні бути у справному стані.
6.2.19. Допускати працівників на грати бункера слід тільки після вимкнення електродвигунів вагоноперекидача і дробильно-фрезерних машин. На ключах пультів керування цим обладнанням необхідно вивішувати застережні знаки безпеки "Не вмикати! Працюють люди".
Двері для проходу до грат бункерів слід зблокувати з електродвигунами ротора вагоноперекидача і дробильно-фрезерних машин таким чином, щоб у випадку відчинених дверей вмикати електродвигуни було неможливо. У цьому разі відчинені двері необхідно фіксувати електричною схемою блокування.
Проходи через приміщення вагоноперекидача з боку робочої зони дробильно-фрезерних машин і робочі місця біля пультів керування цими машинами необхідно обгороджувати суцільними металевими листами заввишки не менше 2 м.
6.2.20. На вагоноперекидачі повинна бути звукова і світлова сигналізації, зблоковані з пусковим ключем на щиті керування вагоноперекидачем.
6.2.21. Вагоноперекидачі повинні мати систему пилопригнічування, яку необхідно вмикати під час розвантажування вагонів з вугіллям.
6.2.22. Вмикати вібратори під час перекидання вагоноперекидача без вагона заборонено.
6.2.23. На вагоноперекидачі дозволяється розвантажувати тільки справні вагони і лише після перевірки правильності установлення їх на платформі і за відсутності працівників в роторі, на гратах, в бункерах і на платформі вагоноперекидача.
6.2.24. Огляд, ремонт і змащування вагоноперекидачів та інших механізмів слід проводити тільки після зупинення обладнання і розбирання електричної схеми електродвигуна.
6.2.25. Про подавання під розвантажування та прибирання поїздів, виштовхування з вагоноперекидача окремих вагонів і про підхід локомотива до приймально-розвантажувальних пристроїв слід сповіщати працівників за допомогою звукової сигналізації або гучномовців. Сигнал слід подавати протягом тривалого часу - до повного зупинення поїзда або вагона.
6.2.26. Для запобігання помилковому увімкненню вагоноперекидача під час очищення в ньому вагонів, коли працівники заходять у повернутий на 90 град. вагон, електричне коло керування вагоноперекидачем повинно бути розірвано за допомогою вимикача, установленого на робочому місці помічника машиніста вагоноперекидача. На вимикачі і ключах дистанційного керування слід вивішувати застережні знаки безпеки "Не вмикати! Працюють люди".
6.2.27. Очищати вагон у вагоноперекидачі дозволяється тільки після монтажу страхувального каната або установлення тимчасових огороджень, що відповідають вимогам пункту 4.2.4 цих Правил.
Торцеві двері вагонів повинні бути зачинені і надійно закріплені. У разі використання страхувального каната як засобу захисту слід обов'язково застосовувати запобіжний пояс.
Входити у вагон, розміщений у роторному вагоноперекидачі, слід через місток.
6.2.28. Під час введення в дію вагоноперекидача, а також виштовхування з нього розвантаженого вагона помічник машиніста вагоноперекидача повинен подавати застережний сигнал.
6.2.29. У разі виходу з ладу вагоноштовхача вагони на вагоноперекидач дозволяється подавати локомотивом - за умови, що тролейні проводи вагоноперекидача вимкнено з пульта керування машиніста вагоноперекидача.
Заїзд локомотива у тепляк, що розміщений перед вагоноперекидачем і перебуває у робочому режимі, заборонено.
6.2.30. Перед виїздом розвантажених вагонів працівників необхідно вивести на безпечну відстань, а предмети, що заважають руху, - прибрати.
Під час під'їзду локомотива до вагонів та відправлення їх слід подавати застережний сигнал.
6.2.31. Технічне обслуговування усіх вагонів після закінчення розвантажування їх вагоноперекидачем слід виконувати з дозволу диспетчера на спеціально обладнаних коліях.
6.2.32. У разі необхідності технічного обслуговування вагонів на коліях збирання порожняка за вагоноперекидачем слід дотримуватись таких вимог:
- робочу зону слід постійно тримати у чистоті і очищати від палива, сміття та розлитого мастила;
- під колеса вагонів слід підкладати гальмові башмаки - для запобігання самочинному їх переміщуванню;
- під час проведення ремонту автоматичного зчеплення вагонів, розміщених у поїздах і окремих групах, вагони слід розсовувати на відстань не менше 5 м - з обов'язковим підкладанням гальмових башмаків під розчеплені вагони з боку проміжку.
6.2.33. Під час руху вагона і проведення маневрових робіт усувати несправності та заливати мастило в букси заборонено.
6.2.34. Якщо вагони подаються вагоноштовхачем, то заходити в них для відбирання проб палива необхідно через відкидний місток спеціальної вежі або будови, які споруджують між коліями насуву вагоноперекидача. Місток необхідно блокувати за допомогою електросхеми з вагоноперекидачем таким чином, щоб у разі опускання його на вагон рух вагоноштовхача став неможливим.
У разі подавання вагонів локомотивом заходити у вагон для ручного відбирання проб палива дозволяється тільки після відчеплення і відведення локомотива на відстань не менше 5 м і закріплення вагонів. У цьому разі дозволяється підніматись у вагон для відбирання проб палива по його скобах або по приставній драбині.
6.3. Обслуговування складів твердого палива
6.3.1. Розміри вічок грат, що перекривають приймальні бункери вугільних складів, повинні бути не більше 400 х 400 мм, - якщо вугілля подрібнюють на них бульдозерами, і розміром 240 х 240 мм, - якщо вугілля подрібнюють вручну.
6.3.2. Штабелі палива слід розміщувати таким чином, щоб їхня підошва була не ближче 2,5 м від крайніх до штабелів рейок залізничної колії і 1,5 м від бровки автодороги.
Максимальна висота штабеля у разі обслуговування його краном-перевантажувачем повинна бути такою, щоб відстань між поверхнею штабеля і низом грейфера, піднятого у крайнє верхнє положення, була не менше 0,5 м.
6.3.3. Під час роботи скреперної лебідки необхідно забезпечити видимість усієї робочої зони скреперного ковша.
Обмежувачі ходу скреперного ковша і покажчики його положення необхідно перевіряти щомісяця.
Для періодичного огляду блоків скреперних установок до них слід забезпечити вільний і зручний доступ.
6.3.4. Штабелювати і особливо відвантажувати паливо із штабеля слід без утворення крутих схилів, - щоб уникнути обвалювання або сповзання палива. У разі короткочасного утворення крутих схилів наближатись до них як через верх штабеля, так і низом заборонено.
Круті схили слід обвалювати бульдозерами або грейферними кранами.
Біля крутих схилів штабеля слід установлювати застережні знаки безпеки.
6.3.5. Ходити по схилах і по верхній частині штабеля дозволяється тільки по трапах, що відповідають вимогам пункту 4.5.8 цих Правил; не дозволяється ходити у місцях розташування штабеля, де є підозра на осередки горіння, і по свіжонасипаному вугіллю.
6.3.6. Запускати двигун бульдозера, трактора слід з кабіни машини. Дозволяється запускати двигун поза кабіною бульдозера, трактора тільки за наявності пристрою, що унеможливлює його рух.
6.3.7. Скрепери, бульдозери, пересувні крани, що перебувають на утрамбованому штабелі палива, не повинні наближатись до верхньої бровки штабеля ближче ніж на 1 м, а на неутрамбованому - ближче ніж на 1,5 м (відстань від краю бровки до гусениці).
У випадку утворення біля штабеля під час його розбирання вертикальної стінки заввишки понад 3 м мінімальна відстань від його кромки до гусениць механізмів повинна бути не менше 4 м.
6.3.8. Під час формування штабеля або подавання вугілля до приймальних підземних складських бункерів заносити відвал за бровку насипу заборонено, щоб уникнути сповзання і перекидання машини.
6.3.9. Пересування і робота бульдозерів і скреперів на схилах штабеля дозволяється тільки тоді, коли кути підйомів і спусків не перевищують зазначені у заводській технічній документації на ці машини.
6.3.10. У разі виявлення під час роботи перешкод, небезпечних для стійкості бульдозера, бульдозер необхідно зупинити, оглянути і оцінити перешкоду - щоб вибрати правильний спосіб продовження роботи.
Під час розвантажування, транспортування, планування штабелів палива двома і більше самохідними або причіпними машинами (скреперами, бульдозерами, котками та ін.), що рухаються одна за одною, відстань між ними повинна бути не менше 5 м.
6.3.11. Розвертати бульдозер із завантаженим або заглибленим відвалом заборонено.
6.3.12. Під час роботи на тракторі (бульдозері) заборонено:
- виходити з машини під час її руху;
- виходити на свіжонасипане паливо у місці розташування приймальних підземних бункерів;
- залишати машину на схилі з увімкненим двигуном;
- заправляти і ремонтувати машину на штабелі;
- користуватись вогнем на штабелі;
- оглядати відвал бульдозера у піднятому положенні;
- працювати під отвором виходу палива працюючого конвеєра.
6.3.13. Під час укочування схилів штабеля котком стояти внизу біля місця, що укочують, заборонено.
6.3.14. Коток для укочування схилів слід спускати на натягненому тросі.
6.3.15. Під час подавання палива із складу через приймальні підземні бункери бульдозери і самохідні скрепери не повинні бути біля грат на свіжонасипаному паливі, - якщо висота свіжонасипаного палива становить 2 м і більше, а також під час роботи живильників - унаслідок можливих миттєвих обвалів палива.
6.3.16. Після закінчення подавання бульдозером палива із складу у приймальні бункери заборонено:
- залишати бункери, заповнені вологим вугіллям. Після закінчення роботи бункери необхідно випорожнювати і перекривати щитами або заповнювати сухим вугіллям;
- залишати навкруги бункерів вертикальні стінки, що утворились під час подавання вугілля.
6.3.17. Після засипання приймальних підземних складських бункерів вугіллям місця розташування їх необхідно позначити чітко видимим покажчиком (рейкою з прапорцем тощо).
6.3.18. Перед початком подавання вугілля із складу через приймальні бункери необхідно перевірити відсутність утворення склепіння і вжити заходів щодо його ліквідації.
6.3.19. Не дозволяється під час подавання палива із складу бульдозерами викопувати траншеї завглибшки більше 1,5 м.
Під час роботи у паливному складі слід забезпечувати достатню видимість дороги, по якій пересуваються машини, а також фронту робіт і прилеглих до нього ділянок.
6.3.20. Під час пересування бульдозера і скреперів відвали і ковші слід підняти у транспортне положення.
6.3.21. У паливних складах заборонено розводити відкритий вогонь, звільняти від шлаку топки паровозів, а також залишати без нагляду механізми з працюючими двигунами, - щоб уникнути загорання палива.
6.3.22. Під час усіх перерв у роботі для огляду і ремонту механізмів і пристроїв перевантажувача або крана необхідно вимкнути головні тролейні проводи і рубильники мостового перевантажувача або рубильники крана та інших механізмів, а рукоятки і маховички пускових апаратів установити у нульове положення.
Виходити з кабіни перевантажувача, роторно-навантажувальної машини або крана, не знявши напругу, а також під час грози заборонено.
6.4. Обслуговування паливоподачі
6.4.1. Під час обслуговування паливоподачі слід дотримуватись вимог "Правил взрывобезопасности топливоподач и установок для приготовления и сжигания пылевидного топлива", затверджених Міненерго СРСР 14.08.89, Мінважмаш СРСР 21.08.89.
6.4.2. В галереях та естакадах стрічкових конвеєрів, вузлах пересипання основного тракту та тракту подавання палива зі складу, в дробильному корпусі та в підземній частині розвантажувальних пристроїв у холодну пору року температура повітря повинна бути не менше плюс 10 град. С, а у надземній частині розвантажувальних пристроїв (за винятком будівлі вагоноперекидача та інших пристроїв з неперервним рухом вагонів) - не менше плюс 5 град. С.
6.4.3. Грати, що перекривають отвори бункерів сирого вугілля котлоагрегатів, повинні мати розмір вічок 240 х 240 мм. Якщо ці грати є одночасно і ходовими доріжками, то розмір вічок повинен бути не більше 100 х 100 мм.
В отворах, що відгороджені коробами, грати не встановлюються.
6.4.4. Для обслуговування конвеєрів слід передбачити проходи вздовж і між паралельно установленими конвеєрами, а також перехідні містки через них, що відповідають вимогам ГОСТ 12.2.022.
6.4.5. Рухомі частини конвеєрів, до яких можливий доступ обслуговувальних працівників, повинні бути обгороджені відповідно до вимог ГОСТ 12.2.022 і ГОСТ 12.2.062.
6.4.6. Механізми паливоподачі необхідно зблокувати таким чином, щоб зупинення одного з них приводило до зупинення усіх механізмів, що передують йому (крім дробарок).
Стрічкові конвеєри слід обладнати пристроями захисту від пробуксовування та переповнення пересипних протічок, сигналізацією сходження стрічок і пристроями аварійного зупинення з будь-якої точки по довжині стрічки.
6.4.7. Стрічкові конвеєри та їхні скидальні візки слід обладнати пристроями для очищення стрічок.
Видалення зчищеного палива повинно бути механізовано.
На самохідних скидальних візках маховик їхнього гальма і кнопки керування повинні бути винесені на один бік.
6.4.8. Механізми паливоподачі повинні бути ретельно ущільнені.
Аспіраційні та інші пристрої пилопригнічування повинні забезпечувати чистоту повітря у приміщеннях паливоподачі відповідно до санітарних норм.
Пускати і зупиняти системи знепилювання необхідно одночасно з пуском і зупиненням конвеєра.
6.4.9. Про кожний пуск механізмів паливоподачі слід повідомляти через гучномовець і подавати тривалий застережний сигнал, який повинно бути чути в усіх місцях тракту паливоподачі, де можуть перебувати працівники.
6.4.10. Не рідше одного разу на місяць шляхом проведення випробувань на конвеєрах, що працюють, необхідно перевіряти:
- тросові і кнопкові аварійні вимикачі;
- гальма усіх типів - шляхом зупинення всіх конвеєрів під навантаженням;
- пристрої для захисту протічок виходу палива від завалів;
- датчики реле сходу стрічки. Зазначені захисні пристрої необхідно перевіряти також під час приймання конвеєрів з ремонту.
6.4.11. Проштовхувати паливо, що застряло в паливній протічці, необхідно через шурувальні отвори з площадок - тільки після зупинення стрічкових конвеєрів, розташованих над паливною протічкою та під нею. У цьому випадку не дозволяється стояти перед шурувальним отвором.
6.4.12. Очищати підвісні електромагнітні сепаратори вручну дозволяється тільки після зупинення конвеєра і зняття із сепаратора напруги. Цю роботу необхідно виконувати в рукавицях.
6.4.13. Ходити по естакадах, бункерних галереях, розвантажувальних пристроях та приміщеннях, де установлені конвеєри, дозволяється працівникам, які обслуговують розміщене там обладнання або зайняті на розвантажуванні палива. Ходити дозволяється тільки по ходових доріжках.
6.4.14. Переходити через конвеєри слід тільки через перехідні містки.
Не дозволяється перелазити через конвеєри, що працюють, передавати через них різні предмети, а також підлазити під них або проходити під ними у необгороджених і не призначених для проходу місцях.
6.4.15. Під час проведення випробувань пробовідбірників вугілля відбирати проби вугілля з рухомої стрічки конвеєра дозволяється тільки на спеціально підготовлених ділянках конвеєра.
Заходи щодо підготовки місць відбирання проб вугілля вручну з рухомої стрічки конвеєра необхідно зазначати у програмі, яку повинен затверджувати головний інженер станції, а працівників, які відбирають такі проби, необхідно проінструктувати щодо заходів безпеки під час виконання цієї роботи.
6.4.16. Прибирання приміщень паливоподачі слід механізувати; прибирати приміщення слід змиванням водою або з використанням пилососів згідно з затвердженим графіком.
До обладнання і місць можливого осідання пилу слід забезпечувати вільний доступ.
Ручне прибирання приміщення тракту паливоподачі під конвеєрами, натяжними і приводними станціями тощо із застосуванням забірних повітрошлангів і мітлами дозволяється тільки після зупинення конвеєрів і за умови розібраних електричних схем; під час виконання цієї роботи на ключах керування слід вивішувати застережні знаки безпеки "Не вмикати! Працюють люди".
Гідроприбирання дозволяється виконувати без зупинення конвеєрів, попередивши працівників про початок його.
6.4.17. Очищати рухому стрічку конвеєра вручну заборонено.
6.4.18. Перед тим, як розпочати ремонт, чищення, змащування та усунення просковзування стрічки, конвеєр слід зупинити, його електричну схему розібрати - вимкнути розмикачі, зняти запобіжники, а на ключах керування вивісити застережні знаки безпеки "Не вмикати! Працюють люди".
6.4.19. Роботу на електричних вулканізаційних апаратах слід проводити у діелектричних рукавицях і калошах і за умови надійного заземлення корпусів апаратів.
6.4.20. Перебувати у вагонах і вагонетках, що рухаються естакадами, вагонетках канатних доріг, а також на рейках естакад заборонено.
6.4.21. Під час установлення вагона у кліть підіймача його слід надійно закріпити.
Необхідно стежити за чистотою підлоги та рейок кліті.
6.4.22. Під час проведення робіт у шахтах підіймачів і скіпових ямах підіймач слід зупинити, електричну схему розібрати, а на пускових пристроях вивісити застережні знаки безпеки "Не вмикати! Працюють люди".
Під час проведення робіт над кліттю її треба обов'язково заклинити.
Знімати знак, що забороняє пуск електродвигуна, дозволяється тільки після виведення працівників з шахти, прибирання усього інструменту та інвентарю, звільнення кліті й установлення огороджень на місце.
6.5. Обслуговування мазутного господарства
6.5.1. У мазутному господарстві щорічно перед початком грозового сезону слід перевіряти цілісність зовнішнього кола заземлення від атмосферної електрики з вимірюванням опору заземлювального пристрою.
6.5.2. Обвалування наземних мазутних резервуарів слід підтримувати у справному стані.
6.5.3. Наземні мазутні резервуари повинні мати сходи з поручнями та огородження по всьому периметру перекриття резервуара.
На перекритті мазутних резервуарів слід установлювати площадки з поручнями, - щоб мати можливість підходити до пробовідбірників, витяжних пристроїв, люків з метою обслуговування їх.
Роботи, що виконуються на резервуарах без огороджень і поручнів біля пробовідбірників, витяжних пристроїв і люків, повинні проводитись відповідно до вимог підрозділу 4.7 цих Правил.
6.5.4. Верхня частина витяжної вентиляційної труби повинна бути обладнана захистом від поширення вогню.
6.5.5. Люки приймальних, витратних і резервних резервуарів слід закривати кришками на прокладках та затягувати болтами, а канали у мазутонасосних перекривати металевими листами.
6.5.6. Зливні лотки повинні бути постійно закриті металевими кришками. Дозволяється у місцях зливання установлювати замість кришок грати з розміром вічок не більше 200 х 200 мм.
6.5.7. Усі вогневі роботи у приміщеннях і на території мазутного господарства (в мазутних резервуарах, приймально-зливних пристроях, прохідних каналах, мазутонасосних тощо) повинні виконуватись за нарядом згідно з вимогами підрозділу 4.8 цих Правил.
6.5.8. В'їзд тракторів і автомашин у резервуарний парк дозволяється тільки після установлення іскрогасника на вихлопні труби.
6.5.9. На ділянках зливання мазуту гальмування цистерн башмаками, виготовленими з матеріалу, що дає іскріння, не допускається.
Для переміщування цистерн повинні застосовуватись неметалеві предмети.
Установлені на зливній естакаді цистерни повинні бути закріплені до відчеплення локомотива.
До початку обслуговування цистерн локомотив повинен бути віддалений від них на відстань не менше 5 м.
6.5.10. Цистерни з несправними сходами, площадками або без них слід обслуговувати з використанням переносних драбин з площадками і поручнями або перехідних трапів з поручнями. За необхідності слід застосовувати запобіжні пояси, що закріплюються карабіном за нерухомі частини естакади.
Обслуговувати такі цистерни повинні не менше ніж 2 працівники.
Умови допуску до обслуговування несправних цистерн мають бути зазначені у місцевій інструкції.
6.5.11. Трапи для переходу на цистерни повинні бути обладнані запірними пристроями, - щоб перешкодити їх самочинному відкиданню.
6.5.12. Відкривати і закривати кришки люків резервуарів і цистерн, а також вводити в цистерну металеві розігрівальні трубки і різні шланги із зовнішньою металевою спіраллю для подавання пари слід обережно, не допускаючи їхнього падіння та ударів по горловині люка.
6.5.13. Обслуговувати цистерни на зливній естакаді дозволяється не менше ніж двом працівникам, які повинні перебувати у зоні видимості один одного.
6.5.14. Працівників, які займаються зливанням мазуту з цистерн, слід забезпечити касками з пелериною.
6.5.15. Під час підготовки до розігрівання мазуту в цистерні необхідно перевірити:
- надійність закріплення (фіксації) перехідних трапів до горловин цистерн;
- щільність з'єднання парової магістралі із штангою (шлангом);
- надійність закріплення спущеної в цистерну штанги (шланга).
6.5.16. Після закінчення зливання мазуту і зачищення цистерн кришки горловин люків і зливні клапани повинні бути повністю закриті тільки після охолодження зовнішньої поверхні цистерн до плюс 40 град. С і нижче.
6.5.17. Проби мазуту та інших паливно-мастильних матеріалів з цистерн, приймальних ємкостей і резервуарів слід відбирати пробовідбірниками, що виготовлені відповідно до вимог ГОСТ 2517 і не дають іскор під час удару.
6.5.18. Під час відбирання проб, вимірювання рівня мазуту і відкривання люків цистерн та резервуарів, а також під час зливання підтоварної води і грязі з резервуарів слід стояти так, щоб можна було уникнути вдихання пари, газів та можливого попадання мазуту на одяг. Не дозволяється також низько нахилятися до горловини люка цистерни, резервуара.
Переносити проби мазуту у відкритому і скляному посуді заборонено.
У випадку, коли вхідна частина люків резервуарів не захищена кільцем з матеріалу, що не дає іскор під час руху замірної рулетки, виготовленої із свинцю, алюмінію, або іншого подібного матеріалу, замірювати рівень сталевою рулеткою (стрічкою) заборонено. Сталева рулетка і пробовідбірник повинні ковзати по напрямній канавці замірного люка.
6.5.19. Підігрівати мазут у резервуарах, обладнаних змійовиковими підігрівниками, слід тільки за умови, що рівень рідини над підігрівниками становить не менше 50 см.
6.5.20. Не допускається нагрівати мазут у резервуарах, приймальних ємкостях і зливних лотках до температури вище плюс 90 град. С. В усіх випадках температура мазуту має бути на 15 град. С нижча за температуру спалаху його пари.
6.5.21. Мазут у резервуар слід закачувати не вище дозволеного рівня.
Не дозволяється заповнювати резервуар, подаючи мазут струменем, що вільно падає.
6.5.22. Використовувати мазутопроводи як конструкції, що несуть навантаження від будь-яких споруд або пристроїв, заборонено.
6.5.23. Відігрівати замерзлі мазуто- та паропроводи слід з дотриманням вимог пункту 6.2.23 цих Правил.
6.5.24. У разі надходження на електростанцію рідкого палива з температурою спалаху менше плюс 45 град. С зливати таке паливо заборонено.
У разі надходження на електростанцію замість мазуту інших видів рідкого палива (дизельного, солярного, сланцевого мастила та ін.) з температурою спалаху більше плюс 45 град. С слід керуватись такими вказівками:
1) До надходження на електростанцію замінників мазуту слід виконати такі заходи:
- для обслуговувальних працівників, машиністів насосних установок, чергових слюсарів, працівників, які відбирають проби, начальників змін слід провести додатковий інструктаж, під час якого необхідно особливу увагу приділити технічній і пожежній безпеці і специфічним властивостям палива, що надходить;
- перевірити на щільність усі фланцеві з'єднання мазутопроводів і мазутопідігрівників, сальникових ущільнень арматури та мазутних насосів. Виявлені нещільності слід усунути підтягуванням відповідних фланцевих з'єднань або заміною сальникових набивок та фланцевих прокладок;
- перевірити наявність і готовність первинних засобів пожежогасіння;
- перевірити заземлення електродвигунів, засобів захисту від статичної електрики мазутосховищ, зливної естакади тощо;
- перевірити справність і надійність роботи вентиляційних установок;
- довести до відома пожежної охорони і посилити профілактичний нагляд за дотриманням вимог пожежної безпеки.
2) Під час надходження кожної партії замінника мазуту до початку його зливання слід відібрати пробу палива, що надійшло, і визначити температуру його спалаху. Питання про можливість або неможливість використання даного палива як замінника мазуту повинен вирішувати головний інженер електростанції.
3) Під час зливання нафтопродуктів з температурою спалаху менше плюс 60 град. С використовувати змійовикові підігрівники у зливних лотках і приймальних ємкостях заборонено.
4) Підігрівати замінники мазуту до температури, що перевищує температуру його спалаху, допускається у закритих мазутних підігрівниках під тиском, при якому в'язкість не перевищує: 2,5 - 3 град. ВУ - для електростанцій, що застосовують механічні форсунки і використовують мазут як основне (резервне) і як розпалювальне паливо для блочних установок; 4 град. ВУ - для інших електростанцій, що застосовують механічні форсунки і використовують мазут як розпалювальне паливо; 6 град. ВУ - у разі використання парових форсунок.
5) В період роботи електростанції на замінниках мазуту слід проводити регулярний нагляд за щільністю сальників і фланців на мазутному тракті і негайно усувати всі виявлені витікання замінників мазуту.
6) У випадку аварійного витікання замінника мазуту слід негайно викликати пожежну команду.
6.6. Робота в резервуарах мазутного господарства
6.6.1. Під час зачищення залізничних цистерн вручну слід застосовувати скребачки, що не викликають іскріння.
Спускатись працівникам у цистерни для їх зачищення заборонено.
6.6.2. Під час роботи в резервуарах мазутного господарства слід дотримуватись вимог підрозділу 4.10 цих Правил. Забороняється працівникам спускатися всередину для огляду і очищення внутрішніх поверхонь баків від нафтопродуктів і шламів без шлангового або киснеізолювального протигаза, рятувального пояса і вірьовки.
6.6.3. Резервуари, що підлягають внутрішньому огляду, ремонту або очищенню від відкладень, повинні бути звільнені від мазуту, від'єднані і відглушені від діючого обладнання.
Перед очищенням резервуар слід пропарити і провентилювати.
Під час очищення резервуарів слід дотримуватись вимог пункту 4.10.21 цих Правил. Видалені із резервуара відкладення необхідно вивозити або закопувати у відведеному місці.
6.6.4. Усі ремонтні роботи всередині резервуарів слід проводити після пропарювання, вентиляції і очищення їх від відкладень.
6.6.5. Огляд, очищення та ремонтні роботи всередині резервуарів слід проводити у спецодязі, спецвзутті і рукавицях.
Ці роботи слід виконувати за умови відкритих люків і лише у разі необхідності з обов'язковим застосуванням примусової вентиляції.
Перед початком і в процесі проведення робіт з очищення або ремонту всередині резервуарів слід зробити аналіз повітряного середовища, який повинен підтвердити, що вміст шкідливих речовин не перевищує ГДК, кисню достатньо (вміст кисню повинен бути понад 20 % від об'єму).
У разі перевищення ГДК шкідливих речовин роботу всередині резервуарів необхідно проводити у шланговому або киснеізолювальному протигазі.
Шланг протигаза повинен бути із мастилобензостійкого матеріалу. У разі відсутності примусового подавання повітря довжина шланга повинна бути не більше 15 м, а за його наявності - до 40 м.
Під час роботи слід обов'язково застосовувати рятувальний пояс і рятувальну вірьовку.
6.6.6. Спускатись працівникам у резервуар мазутного господарства без драбин заборонено. За відсутності в резервуарі постійних (стаціонарних) внутрішніх драбин слід застосовувати переносну дерев'яну необковану драбину, - щоб уникнути іскроутворення.
Спускатись працівникам у резервуари з температурою повітря в них понад 33 град. С заборонено.
7. Вимоги безпечного обслуговування котельних установок
7.1. Обслуговування пилоприготувальних установок
7.1.1. Обслуговування пилоприготувальних установок слід проводити відповідно до вимог "Правил взрывобезопасности топливоподач и установок для приготовления и сжигания пылевидного топлива" та "Правил технической эксплуатации электрических станций и сетей", затверджених Міненерго СРСР 20.02.89, зі змінами від 22.04.90, 21.08.90, 01.01.96 та 26.04.96.
7.1.2. У приміщеннях пилоприготувальних установок слід дотримуватись чистоти, періодично прибирати пил з усіх частин обладнання, будівельних конструкцій та трубопроводів, а також очищати аспіраційні установки від пилу. Особливу увагу слід приділяти зберіганню накопичення пилу на гарячих поверхнях обладнання.
7.1.3. Не дозволяється відкривати люки або лази, замінювати діафрагми вибухових запобіжних клапанів, а також проводити інші роботи, пов'язані з порушенням герметичності пилогазоповітряного тракту на елементах системи з пилогазоповітряною сумішшю, - за винятком чищення сіток під циклонами, якщо конструкція сіток дозволяє безпечне проведення цих робіт.
7.1.4. У разі виявлення у бункерах сирого вугілля жевріючих відкладень або у разі підозри наявності їх ці місця слід залити розпиленою водою і вжити заходів щодо заповнення бункерів паливом і продовження спрацювання з них палива.
За наявності осередків тління або горіння у бункерах пилу слід негайно припинити всі роботи поблизу бункерів (на бункерній галереї) і працівників, які не беруть участі у гасінні осередку горіння, вивести на безпечну відстань.
7.1.5. Забороняється робота пилосистем, - якщо з них вибивається запилене повітря.
7.1.6. Прибирати пил з-під барабанів і приводів працюючих млинів заборонено.
7.1.7. Працювати всередині млинів та інших елементів пилосистем дозволяється тільки після від'єднання їх від топки, повітропроводів та ліній пожежогасіння шиберами, заслінками, вентилями або засувками, очищення їх від пилу і проведення вентиляції.
Безпосередньо перед спуском всередину млинів та інших елементів пилосистем слід перевірити відсутність окису вуглецю і достатність кисню (вміст кисню повинен бути понад 20 % від об'єму), вжити заходів щодо відвернення запобігання помилковому ввімкненню млина відповідно до вимог підрозділу 4.12 цих Правил і впевнитись в тому, що незакріплені броньовані плити або випадково затиснені у верхньому положенні сторонні предмети відсутні.
На котлах, обладнаних для спалювання природного газу, перед спусканням людей у млин, а також перед початком проведення вогневих робіт поблизу відкритих люків млинів слід перевірити відсутність природного газу в зоні проведення таких робіт.
7.1.8. У системах з прямим вдуванням і пиловим бункером із зупиненим млином між двома вимикальними заслінками гарячого повітря перед ним повинен бути відкритий в атмосферу клапан.
7.1.9. Місця проведення ремонтних робіт на ділянках, що знаходяться в зоні дії можливого викиду з вибухових клапанів працюючих пилосистем, слід обгородити щільними вогнезахисними щитами та навісами.
7.1.10. Відкривати люки і лази на зупиненому млині слід за температури повітря поза ним менше плюс 50 град. С.
Люки і заслінки слід відкривати поступово і обережно, стоячи збоку від люка. Виявлені осередки горіння слід погасити розпиленою водою, а паливо видалити.
Наносити удари по елементах пилосистеми, пилопроводах і повітроводах заборонено, - щоб уникнути завихрення пилу.
7.1.11. Працівник, який виконує первинний огляд броні барабана млина до початку проведення ремонту, повинен перебувати біля горловини млина.
7.1.12. Доступ у барабан млина для огляду броні дозволяється тільки за відсутності небезпеки обвалювання перших рядів.
Ряди броні слід оглядати поступово, попередньо переконавшись у відсутності небезпеки їхнього обвалювання; у разі виявлення ненадійно закріплених броньованих плит огляд слід припинити і броню обвалити.
7.1.13. Під час сортування і розвантажування куль з барабана млина за допомогою пристроїв, установлених безпосередньо на корпусі барабана, дозволяється перебувати у радіусі не менше 10 м від місця розвантажування куль.
Працівники, які проводять цю роботу, а також роботи, пов'язані із заміною броні, повинні взувати валянки або черевики з металевими носами.
7.1.14. Під час замінювання броні барабана млина, знімання і установлення зубчастого вінця барабан повинен бути надійно закріплений, щоб уникнути його самочинного прокручування від небалансу, яке може бути результатом установлення частини броні або однієї половини вінця.
7.1.15. У разі замінювання броньових плит млинів з барабана повинні бути обов'язково видалені кулі.
Працювати всередині млина дозволяється тільки за умови проведення аналізу повітря в ньому на відсутність окису вуглецю і вжиття заходів, що унеможливлюють помилкове увімкнення млина відповідно до вимог підрозділу 4.12 цих Правил.
7.1.16. Розвантажувати, навантажувати та укладати броньовані плити в барабані млина слід з максимальною обережністю, - щоб уникнути травмування працівників.
7.1.17. Під час демонтажу вуглеподавального патрубка отвір, з якого висипається вугілля, повинен бути закритий знизу заглушкою з металевого листа завтовшки від 2 до 3 мм.
7.1.18. Вогневі роботи повинні проводитись тільки на виведеній з роботи пилоприготувальній установці.
Під час проведення вогненебезпечних робіт на обладнанні системи пилоприготування спалимі конструкції і обладнання в радіусі 5 м повинні бути очищені від відкладень пилу і надійно захищені металевим екраном, азбестом або политі водою, а також повинні вживатись заходи щодо запобігання розлітанню іскор, - щоб вони не впали на конструкції, що можуть загорітись, а також на розташовані внизу площадки та обладнання.
7.1.19. У момент пуску млина під час його випробування перебувати напроти напівмуфт, а також напроти коробок виводів електродвигунів заборонено.
7.1.20. Під час ремонту бил молоткових млинів ротор повинен бути застопорений.
7.1.21. Оглядати, очищати та ремонтувати живильники палива слід з дотриманням вимог підрозділу 4.12 цих Правил.
Проштовхувати руками паливо в живильниках палива заборонено.
7.1.22. Під час внутрішнього огляду елементів пилоприготувальної системи, у тому числі і бункерів, дозволяється користуватись тільки вибухозахищеними світильниками від мережі напругою до 12 В або акумуляторними світильниками вибухозахищеного виконання.
7.1.23. Під час ремонту обладнання системи пилоприготування працівники повинні бути одягнені у суконні костюми і обов'язково використовувати захисні окуляри та рукавиці.
7.2. Робота у бункерах
7.2.1. Кришки люків для спускання працівників у бункери палива слід замикати на замки, ключі від яких повинні зберігатись у начальника зміни цеху.
7.2.2. Проштовхувати паливо, що застряло у бункері, слід механізованим способом або вручну - спеціальними піками з надбункерної галереї. Спускатись у бункер для проштовхування палива заборонено.
7.2.3. Спускатись у бункери палива дозволяється тільки для очищення і огляду їх перед ремонтом.
Спускатись у бункери палива з відкритими радіоізотопними приладами (рівнемірами), а також у бункери з жевріючим паливом або паливом, що димить, заборонено.
7.2.4. Перед спусканням у бункер сирого вугілля необхідно:
- припинити подавання палива у бункер, а паливо, що в ньому залишилось, - спрацювати;
- перекрити вихідні отвори бункера;
- перекрити систему подавання пари і повітря на обвалювання палива в бункері; за наявності електровібраторів зняти з них напругу;
- підняти плужки скидача палива і розібрати схему управління ними;
- перекрити живильник сирого вугілля і розібрати його електричну схему;
- зупинити пилосистему, перекрити систему подавання повітря до млина, зняти напругу з електроприводів механізмів пилосистеми, розібрати їхні електричні схеми і на приводах механізмів подавання палива у бункер вивісити заборонні знаки безпеки "Не вмикати! Працюють люди".
7.2.5. Перед спусканням у бункер пилу необхідно:
- спрацювати паливо, що залишилось, перекрити пилосистеми, розібрати їхні електричні схеми;
- закрити шибери над пиложивильниками або розчепити напівмуфти;
- за наявності у бункері пилу жевріючих осередків заповнити його вуглекислотою, азотом або насиченою водяною парою тиском не більше 1,5 МПа (15 кгс/кв.см). Вуглекислоту (азот) або пар необхідно подавати у верхню частину бункера розосереджено паралельно стелі бункера, - щоб уникнути завихрення пилу. Система підведення вуглекислоти або пари повинна бути такою, щоб у разі її увімкнення унеможливлювалось попадання конденсату у бункер пилу;
- провентилювати бункер повітрям з наступним аналізом його на відсутність шкідливих речовин;
- відкрити люк у бункер і, якщо кришка люка без завіс, ужити заходів щодо запобігання падінню її в бункер;
- спустити у бункер пилу металеву драбину з гаками у верхній частині або ланцюгову драбину, підвісити її до міцної нерухомої конструкції і надійно закріпити.
Під час проведення роботи у бункері необхідно періодично перевіряти наявність окису вуглецю всередині нього.
У разі виявлення окису вуглецю працівників необхідно вивести з бункера, осередки горіння погасити, бункер знову провентилювати і повторним аналізом повітря впевнитись у відсутності окису вуглецю.
7.2.6. Під час проведення робіт у бункері слід дотримуватись вимог пунктів 4.10.1, 4.10.7 і 4.10.21 цих Правил. Застосування рятувального пояса і рятувальної вірьовки під час проведення робіт у бункері є обов'язковим.
Якщо у бункері виконує роботу один працівник, слід призначати не менше двох наглядачів; у разі виконання роботи в бункері більшою кількістю працівників повинно бути не менше одного наглядача на кожного працівника.
7.2.7. Спущені у бункер драбини і рятувальні вірьовки запобіжних поясів працівників, які спускаються у бункер, слід закріплювати за металеві дужки і кільця, які повинні бути поблизу люків.
7.2.8. У разі нависання вугілля з одного боку бункера або відсіку дозволяється спускатись у бункер вище рівня навислого вугілля; у цьому випадку рятувальна вірьовка повинна бути прив'язана з того боку бункера, де нависло вугілля.
7.2.9. Працювати у бункері палива необхідно у сукняному костюмі, брюках навипуск, чоботях, рукавицях, окулярах, у респіраторі та касці. Напоготові у працівника, який виконує роботу в бункері, і наглядачів повинні бути шлангові протигази.
7.2.10. Не дозволяється під час виконання роботи з драбин ставати на вугілля - без попереднього закріплення карабіна запобіжного пояса.
7.2.11. Тривалість перебування працівників у бункері і тривалість відпочинку (з виходом з бункера) визначає працівник, який видає наряд, або керівник робіт.
7.2.12. Під час піднімання працівника з бункера рятувальну вірьовку слід вибирати на ділянці між петлею і верхнім кінцем одночасно з підніманням працівника, - щоб рятувальна вірьовка у бункері не провисала.
7.2.13. Якщо працівник випадково упав у бункер, слід негайно припинити подавання у бункер вугілля, перекрити відсікний шибер або зупинити живильники і негайно розпочати порятунок працівника.
7.2.14. Під час проведення робіт усередині золових бункерів затвори на протічках у ці бункери повинні бути закриті і замкнені на замок.
7.2.15. Утворене в бункері склепіння із золи, що злежалась або спеклась, слід обрушувати через бокові дверці або люки.
Перебування працівників усередині бункера під час пробивання пробок в отворах виходу золи або руйнування склепіння заборонено.
7.2.16. Під час спалювання вугілля, здатного до самозаймання (вихід летких понад 30%), необхідно за графіком і у разі необхідності контролювати загазованість на окис вуглецю на бункерній галереї паливоподачі і у зоні бункерів.
За наявності загазованості понад ГДК необхідно вивести працівників з бункерної галереї у безпечне місце і вжити необхідних заходів щодо виявлення жевріючого палива або такого, що димить, і його ліквідації.
7.3. Обслуговування обладнання газового господарства
Обслуговування обладнання газового господарства слід проводити відповідно до вимог Правил безпеки систем газопостачання України.
7.4. Обслуговування котельних установок
7.4.1. Обладнання котельних установок повинно відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації парових і водогрійних котлів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.05.94 N 51, "Правил взрывобезопасности топливоподач и установок для приготовления и сжигания пылевидного топлива", Правил безпеки систем газопостачання України і Правил будови і безпечної експлуатації парових котлів з тиском пари не більше 0,07 МПа (0,7 кгс/кв.см), водогрійних котлів і водопідігрівачів з температурою нагріву води не вище 115 град. С, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 23.07.96 N 125, зареєстрованих у Мін'юсті України 05.11.96 за N 655/1680.
7.4.2. Запобіжні і вибухові клапани котла (пароводяного тракту, топки і газоходів) повинні: або мати відводи для видалення пароводяної суміші і вибухових газів у разі спрацювання клапанів за межі робочого приміщення у місця, безпечні для працівників, або бути відгородженими відбійними щитами з боку можливого перебування людей.
7.4.3. Заклинювати запобіжні клапани працюючих котлів або збільшувати натиснення на тарілки клапанів шляхом збільшення маси вантажу або будь-яким іншим способом заборонено.
Тягарі важільних запобіжних клапанів повинні бути застопорені і запломбовані так, щоб не допустити самочинного їхнього переміщування.
7.4.4. Доступ до форсунок котла повинен бути вільний і зручний для обслуговування та ремонту.
На отворах для установлення форсунок повинні бути екрани, - щоб уникнути опіків у випадку зворотного удару полум'я.
Під час введення в дію щойно встановленої форсунки пару і мазут необхідно подавати поступово, - щоб переконатись у щільності вузла кріплення колодки.
7.4.5. На працюючому котлі люки і лази повинні бути закриті. Дозволяється під час обходу і огляду обладнання відкривати оглядові лючки і вічка тільки за умови сталого режиму горіння і підвищеного розрідження у топці котла. Під час відкривання лючка або вічка необхідно перебувати збоку від них у захисних окулярах.
7.4.6. Запалювати паливо в топках, коли відкриті лази і вічка, заборонено. У котлах, що працюють під наддувом, повинні бути передбачені пристрої, що запобігають розриву скла оглядових лючків.
Працівники, які проводять огляд, повинні надівати захисні окуляри.
7.4.7. Перед розпалюванням котла усі ремонтні роботи на ньому необхідно припинити, закрити наряди і вивести працівників, які не беруть участі у проведенні розпалювання.
7.4.8. У разі продування нижніх точок котлів спочатку слід відкрити повністю перший вентиль за ходом середовища, що продувається, а потім поступово другий. Після закінчення продування слід спочатку закрити другий за ходом вентиль, а потім перший.
7.4.9. Під час раптового припинення подавання газу в котельну вимикальні пристрої на вводі газопроводу в котельну і біля котлів повинні бути закриті, а продувальні газопроводи на виведеному з роботи газопроводі - відкриті.
7.4.10. Під час огляду котла або проведення будь-яких робіт на ньому заборонено перебувати проти відкритих вічок і люків для шурування.
7.4.11. Перед проведенням імпульсного (термохвильового) та інших видів очищення поверхонь нагріву котла і регенеративних повітропідігрівників усі працівники повинні бути виведені із зони розміщення елементів котлоагрегата, що підлягають очищенню.
Проводити огляди і ремонт у цій зоні під час очищення елементів котлоагрегата заборонено.
7.4.12. Перед обдуванням поверхонь нагріву котла повинна бути збільшена тяга і забезпечений сталий режим горіння.
7.4.13. Механізоване обдування котла стаціонарними обдувальними пристроями повинно проводитись відповідно до вимог спеціальних інструкцій, а у разі відсутності їх обдування дозволяється проводити вручну.
7.4.14. Під час проведення ручного обдування котла працівники повинні надівати захисні окуляри, рукавиці і каски з пелериною.
7.4.15. Перед обдуванням котла повинна бути перевірена надійність гідрозатвора у пристроях неперервного видалення шлаку і золи з топки.
На котлах, обладнаних пристроями періодичного видалення шлаку і золи, заборонено проводити одночасно обдування котла і видалення шлаку і золи.
7.4.16. Якщо під час обдування гази і зола вибиваються з обдувального люка і топка темнішає або з'являється сторонній шум, продування слід припинити.
7.4.17. Під час обдування котла стисненим повітрям відкривати повітряний вентиль до введення труби в топку і видаляти трубу з топки до закриття вентиля заборонено.
Відкривати лючки слід на себе, стоячи збоку від них, у захисних окулярах і рукавицях.
7.4.18. Під час обдування котла пароводяною сумішшю відкривати лючки і вічка на тому боці топки, що обдувається, заборонено.
7.4.19. Під час продування водовказівних приладів операції з продуванням слід виконувати в такій послідовності:
- поступово відкривати на невеликий кут нижній продувальний вентиль;
- закрити нижній (водяний) швидкодіючий кран на 8 - 10 с, після чого знову його відкрити;
- закрити верхній (паровий) швидкодіючий кран на 8 - 10 с, а потім знову відкрити;
- закрити нижній продувальний вентиль.
Продувальна пароводяна суміш повинна видалятись у лійку, що закрита кришкою з отвором для дренажної трубки і розташована після нижнього продувального вентиля.
Під час продування працівник повинен перебувати збоку від водомірного скла і виконувати всі операції у захисних окулярах і брезентових рукавицях.
7.4.20. За наявності на котлі залишених у тимчасову експлуатацію ділянок та згинів трубопроводів (паропроводів, живильних, водоопускних, перепускних, паровідвідних труб), що не обігріваються і відпрацювали свій ресурс, необхідно скласти і затвердити в установленому порядку перелік цих місць.
Доступ працівників у ці місця під час роботи котла повинен бути обмежений.
Небезпечні місця слід позначати застережними плакатами. Обходи обладнання слід виконувати за затвердженим маршрутом.
Проводити ремонтні роботи в цих місцях на працюючому або на сусідньому котлі заборонено, - якщо не забезпечена безпечна відстань.
7.5. Безпечне виконання робіт усередині топок, газоходів, повітроводів і барабанів котлів та на димових трубах
7.5.1. Роботи в топках котлів, призначених для спалювання газу, а також в газоходах відносяться до газонебезпечних і повинні виконуватись відповідно до вимог Правила безпеки систем газопостачання України.
Роботи в елементах котельної установки, а також у повітроводах і газоходах повинні проводитись за умови:
- перекриття їх від діючого обладнання і трубопроводів пари, води, мазуту, газу і повітря відповідно до вимог пунктів 4.11.5 - 4.11.7; 4.11.11 і 4.11.12 цих Правил і з установленими заглушками на вимикальній арматурі мазуту і газу;
- вентиляції їх від шкідливих газів і перевірки повітря на відсутність шкідливих речовин, газу і достатність кисню;
- зняття напруги з електродвигунів тягодуттьових установок.
7.5.2. Під час проведення робіт усередині елементів котельної установки, газоходів та повітроводів із використанням переносних електричних світильників кількість ламп повинна бути не менше двох, і ці лампи повинні живитись від різних джерел напругою 12 В.
Допускається також здійснювати освітлення акумуляторними і батарейковими ліхтарями.
7.5.3. Всередині топки котла допускається застосовувати світильники загального освітлення з електролампами розжарювання напругою до 220 В.
Електропроводка повинна бути виконана захищеним проводом (в металорукавах, металевих трубах) або кабелем із захисною оболонкою.
Світильники повинні розміщуватись на висоті понад 2,5 м над робочими місцями або повинні вживатись заходи, що перешкоджають доступу працівників до ламп.
За недостатньої освітленості всередині топки котла допускається використання прожектора напругою 220 В, установленого поза топкою котла у недоступному для працівників місці з обов'язковим заземленням його корпуса.
Приєднувати до мережі і вимикати з неї освітлювальні прилади і електроустановки напругою понад 12 В повинні працівники електричного цеху.
7.5.4. Заборонено допуск працівників до елементів котельної установки, газоходів і повітроводів - до закінчення очищення стін топки і елементів труб від шлаку, золи і осередкових залишків.
7.5.5. Проводити роботи в топці за наявності в ній навислих брил шлаку або цегли, що загрожують обрушенням, заборонено.
7.5.6. Збивати навислі брили в топці котла слід через лази, люки і вічка - після попереднього заливання їх водою.
Шлакові нарости і шлакові утворення, що залишились на стінках, а також з верхніх частин топки дозволяється збивати, перебуваючи у топці.
Перед тим, як залізати у топку котла, слід збиті брили залити водою і переконатись у надійності опори в топці для ніг.
Очищення котла і його елементів слід виконувати за ходом димових газів.
Збивати шлак із стін у топці котла слід зверху вниз. Не дозволяється працівникам перебувати нижче ділянки, що підлягає очищенню.
7.5.7. Велику кількість шлаку в топці котла слід збивати не зразу по всій ширині, а спочатку пробити невелику вертикальну борозну і нею направляти вниз летку золу, поливаючи її водою, потім поступово розширювати борозну і продовжувати спускання золи.
Очищення топки одночасно кількома борознами заборонено, - щоб уникнути сповзання шлаку.
7.5.8. Під час заливання водою гарячої золи і шлаку працівник повинен перебувати на такій відстані від них, щоб пара, що утворилась, не могла потрапити на нього.
Заливати гарячу золу і шлак працівники повинні тільки розпиленою водою, спрямовуючи її подалі від своїх ніг та ніг інших працівників; працівники повинні виконувати цю роботу у теплому спецодязі, касці з пелериною і у захисних окулярах.
7.5.9. Під час заливання шлаку і золи і очищення топки один з працівників повинен перебувати ззовні топки біля лазу, - щоб мати можливість наглядати за працівниками, які виконують роботу всередині топки.
7.5.10. Під час проведення робіт усередині топки в ній одночасно мають перебувати не менше двох працівників.
7.5.11. Під час очищення топки заборонено працювати в газоходах і на поверхнях нагріву котла, що розміщені у конвективній шахті.
7.5.12. Працівники, які виконують роботу в топці і на конвективних поверхнях нагріву котла, що спалює мазут, повинні бути проінструктовані про шкідливість відкладень, що утворюються, та обмивальних вод і про необхідність користуватись під час роботи респіраторами, кислото- та лугостійкими рукавицями.
7.5.13. Влізати у топку або конвективну шахту котла дозволяється тільки через лаз, через який не проходять зварювальні кабелі, газопідвідні шланги або проводи освітлювальної мережі.
7.5.14. Перед початком проведення робіт всередині топки котла, у випадку необхідності проведення аварійного ремонту котла без попереднього очищення топки, слід ужити заходів щодо запобігання падінню шлаку і цегли на працівників.
7.5.15. Перед підніманням кубів трубчастого повітропідігрівника слід попередньо сполучити верхні і нижні трубні дошки, враховуючи масу куба і накопиченої в ньому золи і дробу.
7.5.16. Під час проведення ремонтних робіт на регенеративних обертових повітропідігрівниках заборонено перебувати під пакетами холодної набивки під час установлення або виймання пакетів, а також усередині бочки ротора у разі його переміщування.
Ротор слід повертати за допомогою спеціальних пристосувань.
7.5.17. До початку проведення робіт усередині барабана котла слід відкрити обидва люки.
Перед допуском працівників у барабан котла у барабані необхідно провести вентиляцію і перевірити повітря на достатність кисню (вміст кисню повинен бути понад 20% від об'єму), а також на вміст водню і сірчистого газу (концентрація водню в барабані не повинна перевищувати 1/5 нижньої границі його займистості, а сірчистого газу - значення ГДК).
Температура повітря всередині барабана котла на відстані 0,7 м від люка не повинна перевищувати плюс 45 град. С.
7.5.18. Вентиляція барабана котла повинна виконуватись переносним вентилятором або повітряно-душувальною установкою, розміщеною ззовні барабана - біля одного з відкритих люків барабана або будь-якого тимчасово звільненого штуцера.
Для підвищення інтенсивності вентиляції робочих місць під час роботи в нижніх барабанах повинні бути відкриті люки також і у верхніх барабанах.
7.5.19. Очищати барабан і з'єднувальні труби повинні не менше ніж два працівники.
Під час очищення кип'ятильних труб ручною шліфувальною електричною машиною з гнучким валом один працівник повинен наглядати за працівником, який виконує роботу в барабані, і мати біля себе комунікаційний апарат - для виконання його вказівок, а також для вмикання електродвигуна у разі необхідності.
Наявність наглядача обов'язкова і тоді, коли електродвигун має дистанційне керування.
7.5.20. Під час очищення кип'ятильних труб шліфувальну головку необхідно видаляти з труби - після вимкнення електродвигуна; повторне увімкнення електродвигуна слід виконувати лише після того, як головка буде знову заведена в трубу.
7.5.21. Електродвигуни напругою понад 12 В і переносні понижувальні трансформатори, до яких приєднуються переносні ручні світильники або електрифікований інструмент, необхідно встановлювати ззовні барабана, біля лазу. Корпус і один з виводів обмотки нижньої напруги трансформатора повинні бути заземлені.
Електрообладнання, що використовується у цьому випадку, повинно відповідати вимогам Правил безпечної роботи з інструментом та пристроями.
7.5.22. Під час перевірки змійовикових поверхонь нагріву шляхом прокочування кулі необхідно користуватись спеціальними уловлювачами куль.
7.5.23. Зовнішні обстеження димових труб і газоходів повинні проводити не менше двох працівників, внутрішні, а також і ремонт - не менше трьох працівників з дотриманням вимог підрозділу 4.10 цих Правил.
7.5.24. Роботи в газоходах та димових трубах необхідно проводити тільки після ретельної вентиляції місця роботи через відкриті люки і здійснення захисту від проникнення димових газів від працюючих котлів.
7.5.25. Під час виконання робіт усередині топки котла, в газоходах за температури повітря понад плюс 45 град. С працівники повинні бути одягнені у теплий спецодяг. Режим роботи і відпочинку в цьому разі повинен визначати керівник робіт.
Забороняється перебувати всередині топки котла і газоходах за температури понад плюс 60 град. С. Температура вимірюється на відстані 0,7 м від стінки топки, газоходу.
7.5.26. Внутрішній ремонт димових труб та газоходів повинен проводитись після перевірки відсутності шкідливих речовин у повітрі робочої зони та перевірки достатності вентиляції газохода.
7.5.27. У разі необхідності пересувань працівників усередині газоходів або інших коробів слід перевіряти міцність обшивки їх дна.
У разі виявлення послаблених місць або пошкодження у дні короба необхідно укласти настил з дощок, а за наявності у коробах золи - видалити її.
На період проведення робіт вертикальні ділянки коробів повинні бути обгороджені, - щоб уникнути падіння людей у місцях, де короби переходять з горизонтального у вертикальне положення.
Працівники в газоходах повинні спускатись і підніматись по надійно закріплених драбинах і трапах.
7.5.28. Шахту ходових сходів для піднімання і спускання працівників у димові труби необхідно захищати сітками з чотирьох боків по всій висоті і на 2,5 м вище рівня робочої площадки.
7.5.29. Піднімання і спускання працівників по ригелях, розкосах або по тросу підіймача, а також одночасне піднімання або спускання з димової труби кількох працівників по скобах або по зовнішніх ходових сходах заборонено.
На труби, що мають світлофорні площадки, дозволяється одночасне піднімання або спускання працівників на різних рівнях між цими площадками за умови обов'язкового закриття люка на цих площадках.
7.5.30. Під час проведення ремонтних робіт або обстеженнях з підвісних пристосувань біля димової труби повинна бути обгороджена небезпечна зона, розташована навколо труби на відстані 1/10 її висоти, виміряної від цоколя.
На огородженнях повинні вивішуватись знаки безпеки про заборону входити в обгороджену зону. Над проходами і проїздами в межах небезпечної зони повинні установлюватись захисні навіси, бокові огородження, а також знаки безпеки, що забороняють прохід.
7.5.31. Ремонтні роботи усередині димових труб повинні проводитись тільки після очищення їх від золи.
7.5.32. Не дозволяється розбирати футеровку всередині димової труби одночасно на двох і більше ярусах.
7.5.33. Після закінчення робіт усередині топок, газоходів, повітропроводів і барабанів котлів необхідно виконувати вимоги пункту 4.10.27 цих Правил.
7.5.34. Під час проведення робіт на димових трубах і газоходах для перенесення приладів, інструменту і пристосувань, кріпильних деталей та інших дрібних предметів слід користуватись спеціальною сумкою, а для зберігання їх на риштуваннях або люльках - ящиком або відром.
Прилади, інструменти і пристосування, що використовуються під час проведення робіт на димових трубах і газоходах, повинні бути прив'язані до запобіжного пояса працівника або до металевих деталей.
7.6. Безпечне обслуговування систем шлакозоловидалення та золовідвалів
7.6.1. Перед кожним відкриванням зовнішніх люків і затворів шлакових і золових бункерів під час періодичного видалення шлаку і золи слід попереджувати машиніста котла про очікуване видалення шлаку і золи та необхідність підтримування збільшеного розрідження в топці котла.
Зола і шлак з обов'язковим заливанням їх водою повинні видалятись за умови нормальної роботи котла.
7.6.2. Під час видалення золи і шлаку з топки котла і газоходів працівники, які виконують ці роботи, повинні перебувати збоку від люка.
7.6.3. Відкривати шлакові, а під час проведення вагонеткового золовидалення і золові затвори слід тільки дистанційно, відвівши всіх працівників від затвора.
7.6.4. У разі вагонеткового золовидалення відкривати золові і шлакові затвори слід повільно і тільки після змочування водою шлаку, золи та відкладень незгорілих часток палива (пилу та золовинесення).
7.6.5. Під час змочування шлаку водою і спускання його з комодів у канали гідрозоловидалення оглядові дверці повинні бути зачинені.
7.6.6. Підчищати і знімати насадки змивних і збуджувальних сопел за напору води більше 20 м дозволяється тільки після виведення їх з дії.
7.6.7. Стояти проти вікон-вічок під час їх відчинення заборонено.
7.6.8. Збивати шлак слід тільки за умови сталого режиму горіння і збільшення розрідження у топці та газоходах.
Не дозволяється видалення шлаку і золи за умови несталого топкового режиму і вибивання полум'я і золи з оглядових вікон-вічок; не дозволяється також видалення шлаку і золи або обдування котла під час збивання шлаку у льотці котла.
Шлак слід збивати тільки спеціальними піками. Піка повинна мати з одного боку заварений в трубу наконечник, - щоб не допустити осипання шлаку по трубі, а з другого - кулясту насадку.
Під час збивання шлаку слід стояти збоку, тримаючи піку на відльоті.
Не дозволяється під час проведення робіт упиратись в піку. Піки слід зберігати у зафіксованих положеннях, - щоб унеможливлювати їхнє падіння.
7.6.9. Не дозволяється збивати шлак стоячи на площадках, що не мають достатнього освітлення, а також на випадкових, не призначених для цього конструкціях (поручнях і щаблях драбин, трубах та ін.).
7.6.10. У разі необхідності виконувати шурування забитих золою золоспускових апаратів стояти слід збоку від відкритого лючка.
Під час видаляння золи лючок необхідно закрити.
7.6.11. Під час розшлакування шлаковидальних установок котлів та усунення золових заторів у золоспускових трактах сухих золовловлювачів заборонено:
- заходити всередину ванн і бункерів;
- працювати, - якщо знято перекриття каналів;
- ставати на гарячий шлак і накопичення золи;
- працювати на золоспусках без респіраторів.
7.6.12. Для видалення золи або шлаку працівники повинні надягати рукавиці, захисні окуляри і захисну каску з пелериною; брюки повинні бути надягнені зверху чобіт (навипуск).
7.6.13. Металовловлювачі або бункер пульпонасоса слід очищати тільки після перекриття каналів запірними пристроями, зупинення пульпонасоса і за відсутності надлишкового тиску в металовловлювачі і бункері.
7.6.14. Під час очищення каналів гідрозоловидалення їхні знімні перекриття слід знімати тільки в межах робочої зони. Під час перерв у роботі і після очищення каналів знімні перекриття необхідно встановити на місце.
7.6.15. Під час обстеження і очищення каналів гідрозоловидалення слід використовувати переносні ручні світильники напругою до 12 В.
7.6.16. Ремонт пульпопроводів та інших трубопроводів гідрозоловидалення слід проводити тільки за умови вимкнення насосів і спорожненого трубопроводу.
7.6.17. У випадку розсування секцій шлакозолопроводів слід уживати заходів щодо зливання пульпи (золи або шлаку), що залишилась у трубопроводі.
Під час піднімання труб працівників необхідно відвести від кінців секції.
7.6.18. Ходити по зневодненому золошлаковому пляжу допускається тільки у виняткових випадках у супроводі другого працівника; у цьому разі той, хто йде попереду, повинен жердиною перевіряти міцність намитого шару.
7.6.19. Ходити по золошлакопроводах, а також по свіжонамитому золошлаковому пляжу заборонено.
7.6.20. У разі промірювання глибин відстійного ставка, установлення шандора на водовідвідних спорудах тощо працівники, які виконують роботу з човна, катамарана або плота повинні мати рятувальні засоби (жилети, пояси та ін.).
Не дозволяється на відстійному ставку виконувати роботи з промірювання глибини, установлення шандор та ін., що пов'язані з використанням човнів, понтонів або плотів, - якщо швидкість вітру більше 9,8 м/сек або за висоти хвилі понад 0,35 м.
7.6.21. У разі проведення робіт у нічну зміну робочу зону на золошлаковідвалі необхідно освітлювати.
7.6.22. Шахти водоскидних колодязів повинні мати справні грати.
7.6.23. Поблизу місць забирання і скидання води і по периметру золошлаковідвалу в місцях можливого перебування людей слід вивішувати знаки безпеки про заборону купання, вживання води та ловлення риби.
7.6.24. Шламонагромаджувачі шкідливих і токсичних речовин, що містяться на золошлаковідвалі, необхідно обгородити і позначити застережними знаками безпеки.
7.6.25. Перебувати без спеціальних засобів захисту на золошлаковідвалах, де радіаційний фон (гама-випромінювання) перевищує 30 мікрорентгенів на годину, заборонено.
7.7. Безпечне обслуговування електрофільтрів
7.7.1. Перед початком ремонту механічної частини і чищення секцій електрофільтрів і перед тим, як розпочати ремонт механізмів струшування секцій, працівники електричного цеху повинні вимкнути їхню електричну частину і вивісити застережні і заборонні знаки безпеки на апаратах керування електродвигунами, механізмами струшування, вібраторами, обігрівання бункерів та ізоляторів.
Вивішувати застережні знаки безпеки на люках електрофільтрів і механізмах повинні працівники цеху, які обслуговують електрофільтри.
7.7.2. Проводити випробування і регулювати механізм струшування електрофільтрів, коли необхідно часто вмикати і вимикати електродвигун, дозволяється виконувати без розбирання електричної схеми. У цьому разі зі складу бригади слід призначати наглядача за електродвигуном і його пусковим пристроєм - для унеможливлення випадкового вмикання електродвигуна.
7.7.3. Внутрішній огляд і ремонт електрофільтрів необхідно проводити тільки після вимкнення їхньої електричної частини, заземлення їхньої коронувальної системи, вентиляції секцій, завершення відбирання проб газу на вміст вибухонебезпечних і токсичних газів, вимкнення димососів і закриття напрямних апаратів останніх.
7.7.4. Перед початком проведення робіт у бункері необхідно струсити з електродів налиплу золу, вимкнути обігрівання воронки бункера, вимкнути вібратори і звільнити бункер від золи.
Під час проведення робіт у верхній частині електрофільтрів необхідно відкрити додаткові верхні люки.
7.7.5. Працювати в електрофільтрах необхідно у протипилових респіраторах із застосуванням рятівних поясів, дотримуючись вимог підрозділу 4.10 цих Правил.
8. Вимоги безпечного обслуговування турбінних установок
8.1. Обслуговування парових турбоагрегатів
8.1.1. Зовнішні напірні мастилопроводи, розміщені в зоні гарячих поверхонь, необхідно обладнати спеціальними щільними захисними коробами з листової сталі. Нижня частина коробів повинна мати схил для стікання мастила у збірний трубопровід, незалежний від колектора аварійного зливання і поєднаний з ємкістю аварійного зливання мастила.
Під час проведення капітальних ремонтів короби слід перевіряти на щільність - заповненням їх водою.
8.1.2. Мастилопроводи, розміщені зовні короба, необхідно відділити від гарячих поверхонь металевими захисними екранами, а їхні фланці розмістити у спеціальних кожухах із зливом з них мастила у безпечне місце.
Кожухи фланцевих з'єднань повинні охоплювати фланці, а також розміщені поруч зварні шви і ділянку труби завдовжки від 100 до 120 мм від шва.
8.1.3. Під час проведення випробувань автомата безпеки працівникам, які безпосередньо не беруть участі у проведенні випробувань, заборонено перебувати на площадці обслуговування турбіни.
Перевірку автомата безпеки збільшенням частоти обертання ротора слід проводити за програмою, затвердженою головним інженером електростанції.
Перед початком проведення випробувань автомата безпеки слід проінструктувати працівників, які беруть участь у випробуваннях, із записом про це у журналі інструктажів.
Керувати проведенням випробувань повинен безпосередньо начальник цеху або його заступник, який повинен слідкувати за частотою обертання ротора турбіни за тахометром. Решту працівників, які беруть участь у проведенні випробувань, слід розставити так, щоб у потрібний момент можна було швидко вимкнути агрегат.
Перевірку автомата безпеки за наявності у головної парової засувки байпаса слід проводити за умови закритої засувки через байпас.
8.1.4. Перед початком перевірки автомата безпеки шляхом збільшення частоти обертання ротора слід перевірити його ручне вимикання за номінальної частоти обертання, а також перевірити посадку стопорних і регулювальних клапанів.
У разі незадовільної посадки стопорних і регулювальних клапанів перевіряти роботу автомата безпеки збільшенням частоти обертання ротора турбіни заборонено.
8.1.5. Якщо під час перевірки автомата безпеки частота обертання ротора турбіни зросла до рівня, за якого повинен спрацьовувати автомат безпеки, а автомат не спрацював, турбіну необхідно негайно зупинити ручним вимикачем. Якщо не спрацював ручний вимикач, турбіну слід зупинити швидким закриванням регулювальних клапанів і головної парової засувки (байпаса).
Дозволяється проводити повторне випробування автомата безпеки збільшенням частоти обертання ротора тільки після виявлення і усунення несправностей.
8.1.6. Зупинена у ремонт турбіна повинна від'єднуватись від діючого обладнання і загальноцехових трубопроводів пари, води, мастила відповідно до вимог пунктів 4.11.5 - 4.11.7 цих Правил.
8.1.7. Для проведення робіт всередині конденсатора слід перекрити напірну і зливну лінії циркуляційної води і відкрити атмосферний клапан і люки для неперервної вентиляції конденсатора.
Роботи всередині конденсатора повинні проводитись з дотриманням вимог пунктів 4.10.7; 4.10.10; 4.10.12 - 4.10.14 цих Правил.
8.1.8. Спеціальні знімні вантажозахватні пристосування для піднімання кришок циліндрів і роторів турбін перед початком проведення робіт слід оглянути; після закінчення ремонту цих пристосувань на них слід зазначити дату технічного огляду.
8.1.9. Важкі деталі (ротор, кришка циліндра), що знімаються з турбіни, слід укладати на козли і підкладки, - щоб не допустити їх зісковзування, згідно з планом розміщення деталей і з урахуванням вимог пункту 6.1.15 цих Правил.
Не дозволяється використовувати для підкладок шпали, оброблені антисептиками.
8.1.10. Відгвинчувати болти і затягувати гайки фланцевих з'єднань рознімань циліндрів турбін необхідно за інструкцією заводу-виробника турбін.
8.1.11. Під час розкриття і піднімання кришки циліндра турбіни необхідно:
- користуватись наявними пристосуваннями (наприклад, балансиром);
- відривати верхню половину циліндра (кришки) від нижньої за допомогою відтискних болтів;
- переконатись у тому, що кришка перед підніманням надійно застроплена;
- піднімати кришку за командою відповідального працівника тільки після її ретельного вивіряння і за умови установлених напрямних болтів (свічок);
- перевіряти під час піднімання кришки рівномірність переміщування її відносно фланця рознімання нижньої половини циліндра.
Під час перевірки рівномірності переміщування кришки, а також під час її піднімання класти руки на фланець розніму під кришку, що піднімається, заборонено.
8.1.12. У разі виявлення під час піднімання кришки перекошування або заїдання кришку слід опустити і знову вивірити кріплення її до гака підтягуванням або послаблюванням тросів. Довжину тросів слід регулювати гайками або талрепами підіймального пристосування.
8.1.13. Під час піднімання кришки циліндра необхідно стежити за тим, щоб разом з кришкою не піднімались ущільнювальні обойми, - якщо вони за конструкцією не кріпляться до кришки турбіни і не виключена можливість їхнього падіння від поштовхів під час подальшого піднімання.
У випадку, коли за незначної висоти піднімання кришки обойми не можуть бути вибиті ударами свинцевої кувалди по кришці, її подальше піднімання можливе тільки після виставлення кришки на підкладки і надійного закріплення обойми за кришку.
8.1.14. Якщо діафрагми конструктивно кріпляться до кришки циліндра і за незначної висоти піднімання кришки виявлено, що шурупи, що кріплять верхні половини діафрагми, обірвані, подальше піднімання кришки слід припинити.
У цьому разі кришку циліндра слід трохи підняти - тільки на висоту, що необхідна для укріплення діафрагми, і установити на викладку. Після укріплення діафрагми можна продовжити піднімання і подальше транспортування кришки циліндра турбіни.
8.1.15. Виконувати будь-яку роботу під піднятою кришкою циліндра або діафрагмою заборонено.
8.1.16. Шабрувати нижній фланець циліндра турбіни дозволяється лише за умови, що кришка циліндра відведена у безпечне місце або виставлена на підкладки.
8.1.17. Дозволяється перекантовувати кришки циліндра - тільки під безпосереднім керівництвом керівника робіт.
Перед тим, як розпочати кантування, необхідно переконатись у відсутності на кришці незакріплених деталей (гайок, болтів, заглушок, інструменту тощо).
8.1.18. Усі отвори паропроводів і дренажів, що приєднуються до циліндра турбіни, після його розкривання необхідно зразу закрити дерев'яними пробками або кришками, а отвори горловини конденсатора закласти міцними дерев'яними щитами.
8.1.19. У разі використання для нагрівання кріпильних нарізевих з'єднань електронагрівачів типу ТЕН їх необхідно заземлити.
Опір ізоляції між корпусом нагрівача і струмовідними частинами повинен бути більше 2 МОм.
До роботи з електронагрівачами повинні допускатись працівники, які мають з електробезпеки групу не нижче II. Вони повинні виконувати роботу у гумових діелектричних рукавицях.
Під час роботи з електронагрівачем заборонено:
- розбирати його, - не від'єднавши кабель живлення від мережі;
- згинати або деформувати захисну трубку корпуса нагрівача;
- установлювати електронагрівач в отвір шпильки - із застосуванням ударів або значного зусилля;
- нагрівати шпильку з глухим центральним отвором, глибина якого менша за робочу довжину електронагрівача;
- переходити з одного місця на інше з увімкненим електронагрівачем;
- рознімати цангові контакти струмовідних кабелів на працюючому електронагрівачі;
- залишати без нагляду увімкнений електронагрівач.
8.1.20. Під час роботи з ежекційним нагрівачем кріпильних деталей циліндра турбіни багатополуменевий пальник повинен працювати без ляскоту і зворотних ударів. Всі з'єднання і канали пальника повинні бути герметичними. На місці проведення робіт мають бути листовий азбест, вогнегасник і металевий лист для регулювання полум'я пальника.
Перед початком проведення робіт із застосуванням ежекційного нагрівача усі роботи на проточній частині турбіни необхідно припинити і працівників вивести у безпечне місце.
Пальник ежекційного нагрівача слід запалювати від полум'я на листі-деці.
Під час роботи з ежекційним нагрівачем стояти напроти полум'я, а також працювати у засмальцьованому одязі і замаслених рукавицях заборонено.
8.1.21. У разі використання для прогрівання шпильок рознімів циліндрів турбіни повітряних нагрівників уведення в отвір шпильки штуцера для подавання гарячого повітря і видалення його після нагрівання необхідно проводити за умови перекритого вентиля подавання повітря.
Працівники, які виконують ці роботи, повинні бути у рукавицях і захисних окулярах.
Не дозволяється прогрівати шпильки відкритим полум'ям газового пальника.
8.1.22. Під час демонтажу дефектних лопаток турбіни із застосуванням електрозварювання ротор необхідно заземлити.
Не дозволяється демонтувати лопатки турбін з допомогою вантажопідіймального крана.
8.1.23. Під час розкривання і закривання підшипників слід дотримуватись таких заходів безпеки:
- кришки і вкладиші слід стропувати за повністю (до відмови) угвинчені римболти, що щільно прилягають до поверхні кришки;
- у разі викочування нижнього вкладиша підшипника під час центрування по напівпівмуфтах для піднімання ротора на невелику висоту слід використовувати скобу, установлену на рознімі підшипника. Вивертати вкладиш слід за допомогою лома і римболтів. Братись за краї вкладиша руками заборонено. Протирати розточку корпуса дозволяється тільки після вжиття заходів щодо унеможливлення зісковзування вкладиша.
Не дозволяється міняти прокладки під вкладишем опорного підшипника - без належного закріплення вкладиша.
8.1.24. Перед тим, як розпочати перезаливання вкладишів підшипників бабітом, форми необхідно просушити.
Перезаливання вкладишів підшипників слід проводити у захисних окулярах, прогумованому фартусі і рукавицях.
Під час знежирювання вкладишів каустичною содою і травлення їх кислотою слід дотримуватись відповідних вимог розділу 12 цих Правил.
8.1.25. Виймати і установлювати ротор турбіни слід спеціальними пристроями.
Перед початком піднімання напівмуфти сусідніх роторів слід розсунути настільки, щоб виступ однієї половини вийшов із заточки другої.
Положення ротора під час піднімання після натягування краном тросів повинно бути горизонтальним, - що визначається на початку піднімання ротора за одночасністю відриванням шийок ротора від вкладишів, а після піднімання на незначну висоту - за рівнеміром, установленим на одну із шийок вала.
За наявності перекосів, заїдань і зачіпань піднімання ротора слід негайно припинити.
8.1.26. Під час розбирання пристроїв регулювання і захисту слід дотримуватись таких заходів безпеки:
- у разі розбирання автоматичного стопорного клапана слід відгвинтити два діаметрально протилежних болти на рознімі колонки, установити замість них дві подовжені шпильки з наріззю по всій довжині і тільки після цього розпочати відгвинчування решти болтів, обережно розпускаючи пружину довгими шпильками з нарізкою;
- слід вийняти дросельний клапан після стропування його за нагвинчену до відмови з'єднувальну напівмуфту;
- послаблювати пружини відцентрового регулятора під час його розбирання слід рівномірно з обох боків.
8.1.27. Під час посадки деталей турбін з натягом способом глибокого охолодження необхідно надягати рукавиці і працювати із застосуванням спеціальних пристосувань.
У разі використання рідкого азоту для охолодження деталей слід враховувати можливість утворення вибухонебезпечної суміші - рідкої азотно-кисневої суміші із вмістом кисню понад 30%.
Щоб унеможливити утворення вибухонебезпечних сумішей необхідно попередньо ретельно очистити деталі, що охолоджуються, а також ванну від мастила і жирових забруднень і в процесі охолодження здійснювати контроль підвищенням концентрації кисню в азоті.
8.1.28. Перевіряти та зачищати гребені кінцевих або діафрагмових ущільнень необхідно в рукавицях.
8.1.29. Перед початком прокручування ротора турбіни вручну (під час центрування) необхідно перевірити відсутність на ньому незакріплених деталей, стати ногами на горизонтальний рознім турбіни або на площадку, установлену на рівні горизонтального розніму.
Прокручування ротора вручну слід проводити за командою виконавця робіт або призначеного ним працівника зі складу бригади.
Перед початком прокручування ротора турбіни краном ремонтні роботи на проточній частині турбіни необхідно припинити, а працівників вивести у безпечне місце.
Стояти біля натягувального троса під час прокручування ротора краном заборонено. Намотувати трос слід рівномірно, без набігання, уникаючи його защемлення.
8.1.30. Під час балансування ротора турбіни на станку використовувати пасову передачу заборонено. Ротор двигуна повинен бути з'єднаний з ротором, що балансується, через рухому муфту, яка легко розчіплюється на ходу.
Проти місць кріплення пробних вантажів, які використовують під час балансування ротора, необхідно установлювати захисні щити.
Під час балансування ротора турбіни на станку або у власних підшипниках місце балансування слід обгородити і працівників вивести із зони обертання ротора.
Під час балансування ротора слід дотримуватись також вимог підрозділу 4.12 цих Правил.
8.1.31. Проводити роботи, пов'язані із заміною і ремонтом арматури на газо- та мастилопроводах і з розбиранням деталей регулювання (за винятком заміни манометрів), дозволяється тільки на непрацюючих турбіні чи мастилонасосі.
8.1.32. Під час проведення ремонтних робіт на мастилосистемі необхідно:
- вогневі роботи виконувати з дотриманням вимог підрозділу 4.8 цих Правил;
- ділянки мастилопроводів, на яких під час проведення ремонту здійснено перезварювання зварювальних стиків фланцевих з'єднань, штуцерів, відводів тощо, піддавати гідравлічному випробуванню;
- негайно прибирати розлите мастило;
- під час хімічного очищення мастилосистеми дотримуватись вимог розділу 10 цих Правил;
- пропарювати труби мастилосистеми і мастилоохолоджувача насиченою парою тиском до 0,6 МПа (6 кгс/кв.см) на спеціально обладнаній площадці; вентиль подавання пари слід установлювати безпосередньо біля робочого місця.
Не дозволяється використовувати для підведення пари гумові шланги.
8.1.33. Роботи всередині баків з мастилом слід проводити тільки за нарядом - після повного очищення баків від мастила і шламу, пропарювання та вентиляції - з дотриманням вимог безпеки, передбачених підрозділом 4.10 цих Правил.
Спускатись працівникам всередину баків без шлангового або киснеізолювального протигаза, рятувального пояса та рятувальної вірьовки для огляду і очищення їхніх внутрішніх поверхонь від мастила і шламів заборонено.
8.1.34. Вогневі роботи на відстані менше 10 м від ділянок газомастильної системи, що містять водень, слід проводити за нарядом - з дотриманням заходів щодо створення безпечних умов для проведення робіт (установлення огороджень, перевірка повітря в приміщенні на відсутність водню тощо).
Проводити вогневі роботи безпосередньо на корпусі генератора, на трубопроводах і апаратах газомастильної системи, що заповнені воднем, заборонено.
Біля генераторів та пристроїв газомастильної системи слід вивішувати застережні знаки безпеки "Обережно! Небезпека вибуху".
8.2. Безпечне обслуговування газотурбінних та парогазових установок
8.2.1. Під час обслуговування газотурбінного агрегату слід дотримуватись вимог пунктів 8.1.1, 8.1.2; 8.1.8 - 8.1.25; 8.1.27 - 8.1.34 цих Правил.
8.2.2. Випробування автомата безпеки збільшенням частоти обертання ротора слід проводити за програмою, затвердженою головним інженером електростанції, під керівництвом начальника цеху або його заступника.
Перед початком проведення цих випробувань слід проінструктувати працівників, які беруть в них участь, - із записом про це в журналі інструктажів.
Працівників, які беруть участь у проведенні випробувань, слід розставити так, щоб у потрібний момент можна було відключити газотурбінну установку (далі - ГТУ).
Начальник цеху або його заступник повинні контролювати частоту обертання ротора турбіни.
Перед початком проведення випробувань необхідно провести роботи з:
- перевірки щільності паливних клапанів;
- перевірки дієздатності електроприводів паливних засувок;
- розходжування клапана автоматичного затвора (стоп-крана);
- перевірки спрацьовування захисту у разі дії на кнопку зупинки і ключ дистанційної зупинки з блочного щита керування (центрального щита керування).
Під час проведення випробувань автомата безпеки перебувати на площадці обслуговування газової турбіни працівникам, які безпосередньо не беруть участі у випробуваннях, заборонено.
8.2.3. Якщо під час проведення випробувань автомат безпеки не зупинив ГТУ по досягненні частоти обертання ротора до рівня спрацьовування, ГТУ слід зупинити ручним вимикачем.
У разі неспрацювання ручного вимикача, ГТУ необхідно зупинити швидким закриванням арматури на паливопроводах або вимкненням паливних насосів.
Проводити повторне випробування автомата безпеки збільшенням частоти обертання ротора дозволяється тільки після виявлення і усунення всіх дефектів.
8.2.4. Не дозволяється на працюючому обладнанні підніматись на кришки корпусів циліндрів ГТУ або на теплоізоляційний кожух, а також входити у всмоктувальну камеру компресора.
8.2.5. Обтирання ГТУ необхідно проводити регулярно, не допускаючи накопичення пилу, мастила та іншого матеріалу, - щоб уникнути пожежі.
8.2.6. У разі виявлення витікання мастила і рідкого палива на гарячі поверхні необхідно негайно зупинити ГТУ і вжити заходів щодо відвернення витікання.
8.2.7. Роботи на повітроводах, газоходах необхідно проводити:
- за умови закритих шиберів перед компресором і після газової турбіни;
- після ретельної вентиляції газоходів від шкідливих газів і перевірки повітря на загазованість;
- з дотриманням вимог пунктів 4.10.12 - 4.10.13 цих Правил.
8.2.8. Зовнішні огляди повітроводів і газоходів повинні проводити не менше двох, а внутрішні огляди і ремонт - не менше трьох працівників з дотриманням вимог підрозділу 4.10 цих Правил.
8.2.9. Під час обслуговування систем подавання газоподібного палива до ГТУ слід дотримуватись вимог пунктів 7.3.1 - 7.3.4 цих Правил.
8.2.10. Паливопроводи повинні бути герметичними. У місцях можливих витікань (біля кранів, вентилів) слід установити спеціальні пристрої для відведення палива з них у безпечне місце.
8.2.11. Підтягувати сальникові ущільнення і фланцеві з'єднання на арматурі і вузлах паливоподачі дозволяється тільки на непрацюючому обладнанні.
8.2.12. У разі виведення у ремонт вузлів паливоподачі необхідно відділити їх від паливопроводів заглушками.
8.2.13. У разі виведення у ремонт ділянки паливопроводу його необхідно від'єднати, спорожнити, очистити (промити, продути) і відділити заглушками.
8.2.14. Під час експлуатації ГТУ вогневі роботи на відстані до 10 м від вузлів паливоподачі слід проводити за нарядом - з дотриманням заходів щодо створення безпечних умов праці (установлення засобів пожежогасіння, перевірка повітря у приміщенні на загазованість тощо).
8.2.15. Обслуговування котлів-утилізаторів і газоводяних теплообмінників необхідно проводити згідно з вимогами Правил будови і безпечної експлуатації парових і водогрійних котлів і Правил будови і безпечної експлуатації парових котлів з тиском пари не більше 0,07 МПа (0,7 кгс/кв.см), водогрійних котлів і водопідігрівачів з температурою нагріванням води не вище 115 град. С.
8.2.16. Робота ГТУ на "сухий" теплоутилізаційний пристрій дозволяється тільки у випадках, передбачених технічними умовами. У цьому разі не допускається підвищення температури продуктів згоряння після ГТУ понад плюс 500 град. С.
8.2.17. Обслуговування блока допалювальних пристроїв слід проводити відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації парових і водогрійних котлів, Правил безпеки систем газопостачання України.
Слід також дотримуватись вимог пунктів 7.1.3; 7.1.4 і 7.1.5 цих Правил.
8.2.18. Гасити пожежу, що виникла на працюючій ГТУ, слід тільки вуглекислотними або пінистими вогнегасниками, а не водою.
8.2.19. У разі виникнення пожежі у блоці внутрішніх підшипників необхідно зупинити ГТУ і подати у порожнину блока вуглекислоту.
8.2.20. У разі виникнення пожежі під час пуску ГТУ в газоході необхідно різко підняти навантаження; якщо збити полум'я не вдається, ГТУ необхідно зупинити.
У газохід необхідно подавати вуглекислоту; якщо пожежа продовжується, то через люки слід подати піну від піногенератора.
8.2.21. У разі виникнення пожежі під теплоізолювальним кожухом ГТУ "легкого" типу ГТУ слід негайно зупинити і подати вуглекислоту.
8.2.22. У разі виникнення пожежі в теплоутилізаційному пристрої ГТУ слід негайно зупинити і за наявності системи обмивання - подати воду.
Якщо пожежа продовжується, а також за відсутності системи обмивання, слід відкрити люки і подати піну від піногенератора.
8.3. Заходи безпеки під час роботи з вогнестійкими мастилами
8.3.1. У разі застосування в системах регулювання турбін з метою підвищення пожежобезпеки замість турбінного мастила вогнестійких синтетичних мастил "Иввиоль-3" і ОМТИ слід дотримуватись вимог спеціальних інструкцій заводів-виробників і "Типовой инструкции по приемке, хранению и эксплуатации огнестойкого турбинного масла ОМТИ", затвердженої Міненерго СРСР 18.12.90.
Вогнестійке мастило "Иввиоль-3" - токсична речовина, яка у разі попадання в шлунково-кишковий тракт людини, проникнення крізь шкіру, вдихання пари і аерозолів діє паралітично. За ступенем дії на організм людини - це помірно небезпечна речовина: клас небезпеки - 3, ГДК у повітрі робочої зони 1,5 мг/куб.м.
Вогнестійке мастило ОМТИ має ступінь небезпеки того самого класу, що й мінеральне мастило, не діє паралітично і має ГДК у повітрі робочої зони 5 мг/куб.м.
8.3.2. Система регулювання, що працює на вогнестійкому мастилі, повинна задовольняти підвищеним вимогам щодо контролю за щільністю фланців і вентилів під час монтажу і експлуатації.
Трубопроводи, по яких здійснюється транспортування вогнестійкого мастила, повинні мати коричневе забарвлення з трьома жовтими кільцями.
8.3.3. Мастилобаки системи регулювання і змащування та картери підшипників повинні мати витяжну вентиляцію, - щоб запобігти викиданню аерозолів у приміщення турбінного відділення. Викид після ексгаустера повинен бути виведений на 1 м вище покрівлі турбінного відділення.
8.3.4. Тиск охолоджувальної води у мастилоохолоджувачах повинен перевищувати тиск мастила на 0,1 МПа (1 кгс/кв.см) або схема охолодження повинна бути двоконтурною.
8.3.5. Одночасно з пуском мастилонасосів повинен вводитись в дію ексгаустер, а у разі його зупинення - резервний ексгаустер.
Ексгаустер повинен бути зупинений не раніше ніж через 15 хв після зупинення мастилонасоса, і тільки після зупинення ексгаустера дозволяється розкривати вузли мастилосистеми.
8.3.6. Оперативні і виробничі працівники повинні мати на робочих місцях фільтрувальні протигази, які вони повинні надіти у разі попадання вогнестійкого мастила на гарячі поверхні і виділення диму.
8.3.7. Працівники, які виконують роботу із застосуванням вогнестійкого мастила типу "Иввиоль-3", зобов'язані суворо дотримуватись правил особистої гігієни:
- приходячи на роботу, зняти особистий одяг і взуття і одягнути спецодяг і взути спецвзуття (комбінезон або брюки з курткою з бавовняної тканини, натільну білизну, шкарпетки, черевики на гумовій монолітній підошві або гумові чоботи), а у випадку проведення робіт, під час виконання яких можливий прямий контакт з вогнестійким мастилом, - надягнути також нарукавники, фартухи, гумові рукавиці на основі натурального каучуку або квалітексу і взути гумові чоботи;
- споживати їжу і палити - лише після ретельного миття рук теплою водою з милом; їсти на робочому місці заборонено;
- після закінчення зміни зняти і повісити спецодяг у шафу для робочого спецодягу і прийняти душ; чистий одяг слід зберігати в окремій шафі.
- щотижня замінювати робочий одяг, а спецодяг - зразу після ліквідації наслідків аварійного викидання або витікання мастила, - якщо таке трапляється;
- рукавиці слід вимити перед зніманням їх, а підошви взуття - протерти виходячи з робочого місця.
Під час перерв у роботі і після закінчення їх забруднені засоби індивідуального захисту слід ретельно вимити гарячою водою з милом або тринатрійфосфатом.
У разі попадання вогнестійкого мастила на шкіру це місце слід витерти серветкою, а потім вимити кілька разів теплою водою з милом.
8.3.8. Працівники, які виконують роботи із застосуванням вогнестійкого мастила ОМТИ, повинні працювати у спецодязі (комбінезоні або брюках з курткою з бавовняної тканини) і спецвзутті (черевиках).
Під час розбирання окремих дуже забруднених мастилом вузлів слід працювати у фартухах з текстовініту.
Працівники, які зачищають баки з мастилом і прибирають велику кількість мастила, яке витекло внаслідок порушення герметичності мастилосистеми, повинні працювати в гумових чоботях і рукавицях.
8.3.9. У процесі експлуатації системи регулювання турбіни, що працює на вогнестійкому мастилі, слід дотримуватись таких вимог:
- щодня протирати підлогу мийними розчинами з використанням волосяних щіток на відмітці обслуговування і нульовій відмітці всередині огородження мастилобака системи;
- щотижня протирати мийним розчином поручні, штурвали засувок, а також проміжні площадки і сходові переходи турбінного відділення;
- періодично, не рідше одного разу на місяць, у приміщенні турбінного відділення проводити контроль повітряного середовища на вміст вогнестійкого мастила;
- деталі, вузли, контрольно-вимірювальні прилади і пристрої автоматики, що передаються для ремонтних і налагоджувальних робіт в інші цехи або для зберігання, слід ретельно відмивати від вогнестійкого мастила;
- ремонтувати, налагоджувати і перевіряти в лабораторії контрольно-вимірювальних приладів прилади контролю параметрів вогнестійкого мастила слід окремо від інших приладі. Ці роботи повинні виконувати спеціально проінструктовані працівники із застосуванням окремого від спільного інструментального господарства комплекту необхідних інструментів, який після закінчення роботи слід відмити від мастила.
8.3.10. Відмивати деталі та інструмент від вогнестійкого мастила слід 5%-ним розчином тринатрійфосфату або емульгатором ОП-7.
9. Вимоги безпечного обслуговування систем водопостачання
9.1. Обслуговування споруд та систем технічного водопостачання
9.1.1. На приводах і пускових пристроях насосних агрегатів, що перебувають у ремонті, слід вивішувати плакати про заборону подавання напруги і оперування запірною арматурою.
Електрична схема електроприводів повинна бути розібрана.
Працівники повинні спускатись у водоприймальні камери з дотриманням вимог підрозділу 4.10 цих Правил. Перед спусканням в камеру слід переконатись у тому, що вхідні затвори щільно закриті і застопорені, в камері немає води, а у повітрі відсутні шкідливі речовини і достатньо кисню (вміст кисню повинен бути понад 20% від об'єму).
Працівники, які спускаються у камеру, повинні бути забезпечені рятувальними поясами.
9.1.2. Ремонтувати всмоктувальну лінію насосів за наявності на дні водоймища мулу завтовшки понад 30 см слід із засобів підмощування.
9.1.3. Обігрівання замерзлих трубопроводів і приймачів насосів та видалення намерзлого льоду за допомогою гарячої води слід проводити з дотриманням необхідних заходів безпеки праці, - щоб уникнути опіків працівників.
Якщо намерзлий лід розчищають на низовому боці затворів, роботу слід проводити з підвісної люльки, що спускається у нижній б'єф, з використанням запобіжного пояса.
9.1.4. Під час прибирання сміття на обертових сітках або очищення їх від льоду працівники, які виконують цю роботу, повинні перебувати на відстані не менше 1 м від цих сіток.
9.1.5. Внутрішній огляд трубопроводу дозволяється проводити за умови відокремлення ділянки, яку оглядають, повного спорожнення її і відкривання повітряних клапанів у верхніх точках трубопроводу.
9.1.6. Не дозволяється використовувати підвідні канали водозабірних споруд для розміщення плавних засобів, що не призначені для обслуговуванням цих споруд, а також скидати забруднені стічні води у ці канали.
9.1.7. Галереї напірних трубопроводів повинні бути освітлені. Проходи між трубопроводами не повинні бути захаращені.
9.1.8. Зону скидання відпрацьованої води у річку (водоймище) необхідно відгородити до урізу річки (водоймища), а схили закріпити - вимощенням, дерном тощо.
9.2. Експлуатація водоймищ-охолодників, бризкальних установок та градирень
9.2.1. Поблизу місць забирання води з водоймищ-охолодників і її скидання слід вивішувати застережні знаки безпеки про заборону купання.
9.2.2. По периметру градирень слід улаштувати огородження заввишки не менше 1 м. На поручнях слід вивішувати застережні знаки безпеки про заборону купання в градирнях.
9.2.3. Для забезпечення проходу працівників через кювети, що відводять воду з території градирень і бризкальних установок, слід передбачати містки з поручнями.
9.2.4. Вентилятори градирень слід обгородити. На період проведення огляду і поточного ремонту градирень вентилятори необхідно вимкнути і застопорити. Дозволяється входити у дифузор тільки вимкненого вентилятора.
9.2.5. Проходи через бризкальну установку між секціями повинні бути чистими.
Звільняти від льоду замерзлі сопла слід лише після того, як вимкнено лінію живлення.
9.2.6. Очищати сопла бризкальних установок слід з містків, переносних драбин або плотів.
9.2.7. Працівники, які очищують бризкальні установки, повинні бути забезпечені рукавицями і гумовими чоботами.
9.2.8. Внутрішній огляд водорозподільної системи або зрошувача градирні повинні проводити не менше двох працівників.
9.2.9. Для очищення від утворених мулу, шламу, накипу та інших відкладень зливні насади, тарілочки і розбризкувальні сопла градирень слід зняти, занурити у 10-15%-ний розчин соляної або сірчаної кислоти, а потім промити чистою водою.
Виконувати ці роботи необхідно в одязі з кислотозахисної тканини, в прогумованих фартухах, гумових чоботях, гумових кислото- і лугостійких рукавицях і захисних окулярах.
Працівники, які виконують цю роботу, повинні знати властивості основних хімічних речовин, що застосовуються у виробничих процесах під час експлуатації ТМО і теплових мереж і заходи безпечної роботи з ними, згідно з додатком 4 до цих Правил.
9.2.10. Замінювати дерев'яні щити і азбестоцементні листи обшивки витяжної башти градирні необхідно з допомогою вантажопідіймального крана або лебідки.
Приймання дерев'яних щитів або азбестоцементних листів, що розбираються, і складування нових слід проводити на дерев'яному настилі, установленому в площині верхньої відмітки водорозподільної системи.
Щити обшивки витяжної башти слід установлювати знизу догори.
9.2.11. Елементи зрошувача і дерев'яні щити обшивки, що замінюються під час проведення ремонту, повинні оброблятись антисептиками, які не вимиваються (кислим хроматом міді, хромат-арсенатом або аміачним арсенатом міді).
Антисептування деревини повинно проводитись на спеціалізованих заводах під тиском в автоклавах.
9.2.12. Під час просочування азбестоцементних листів, що використовуються для виготовлення щитів, кам'яновугільним пеком, попередньо розігрітим до температури плюс 95 град. С, необхідно дотримуватись вимог "Санитарных правил при транспортировании и работе с пеками", затверджених МОЗ СРСР у 1973 р. за N 1131.
9.2.13. Працівники, які обробляють воду мідним купоросом, повинні знати його властивості; вони повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту: закритими захисними окулярами, гумовими рукавицями, респіраторами типу ШБ-1 "Лепесток", "Астра-2" та ін., головними уборами.
Після закінчення роботи з мідним купоросом слід прийняти душ.
10. Вимоги безпечного обслуговування хлораторних установок
10.1. Загальні вимоги
10.1.1. Для запобігання біологічному обростанню водоводів, градирень, трубок конденсаторів турбін та інших теплообмінників системи водопостачання циркуляційну воду необхідно хлорувати. Хлорування слід проводити з подаванням хлорного розчину по черзі в охолоджувальну воду, яка надходить в один-два конденсатори, - щоб запобігти присутності активного хлору у воді каналів та в водоймищах-охолодниках.
Залежно від схем, що застосовуються для хлорування води, найчастіше використовують рідкий хлор і хлорне вапно.
10.1.2. У випадку попадання хлорного розчину на тіло працівника цю ділянку шкіри слід негайно промити водою з милом.
10.2. Робота з рідким хлором
10.2.1. Рідкий хлор, що надходить в залізничних цистернах, контейнерах-бочках та балонах, повинен задовольняти вимогам Правил безпеки при виробництві, зберіганні, транспортуванні та застосуванні хлору (ПБХ-93), затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 29.10.93 N 105, зі змінами та доповненнями, затвердженими наказом Держнаглядохоронпраці України від 08.02.95 N 14.
10.2.2. За порядком отримання, зберігання, транспортування і експлуатації балонів з хлором необхідно встановити суворий контроль.
10.2.3. Схеми приєднання балонів слід регулярно контролювати,
- щоб запобігти попаданню хлору у балони, що призначені для аміаку, і тим самим уникнути утворення сполук хлору і аміаку, - що може спричинити вибух балонів.
10.2.4. Усі роботи, пов'язані із приєднанням арматури і подаванням хлору, зніманням заглушок з обладнання ємкостей та трубопроводів, слід виконувати із застосуванням засобів захисту органів дихання.
Працівники, які проводять зливання рідкого хлору, повинні проходити спеціальний інструктаж; вони повинні бути забезпечені фільтрувальними протигазами (на випадок аварії), захисними герметичними окулярами, гумовими рукавицями і прогумованими фартухами.
10.2.5. Для захисту органів дихання від хлору слід використовувати промислові фільтрувальні протигази - за умови, що концентрація пари хлору у повітрі буде менше 0,5% від об'єму, а у випадку більш високої або неконтрольованої концентрації хлору - ізолювальні дихальні апарати, саморятівники та ізолювальні костюми.
10.2.6. На дверях приміщень складу хлору і хлораторної установки слід вивішувати застережні знаки безпеки "Обережно! Отруйні речовини" і "Працювати з використанням засобів захисту органів дихання!".
Ці приміщення необхідно оснастити автоматичними системами виявлення хлору відповідно до вимог пункту 4.11 Правила безпеки при виробництві, зберіганні, транспортуванні та застосуванні хлору (ПБХ-93).
Перед тим, як працівники увійдуть у приміщення, необхідно увімкнути вентиляцію.
10.2.7. У приміщенні складу хлору і хлораторної установки виконувати роботи, не пов'язані з обслуговуванням цієї установки, а також роботи із застосуванням відкритого вогню заборонено; в таких приміщеннях заборонено також палити - оскільки під час паління зменшується чутливість до хлору та збільшується можливість отруєння ним.
10.2.8. Усі робочі місця у приміщеннях складу хлору і хлораторної установки необхідно забезпечити інструкціями з обов'язковим описом в них властивостей хлору та способів захисту від отруєння ним, а також дій працівників під час аварійних ситуацій.
10.2.9. На робочих місцях повинні бути розчини для нейтралізації хлору: 2%-ний розчин гіпосульфіту і 0,5%-ний розчин питної соди.
10.2.10. Ремонтувати хлорні апарати під тиском газу заборонено; якщо їх необхідно відремонтувати, слід попередньо припинити подавання хлору і видалення його залишків.
10.2.11. Обладнання хлораторних установок перед початком ремонту слід очистити інтенсивним промиванням гарячою водою і продути сухим повітрям - до повного видалення хлору.
10.2.12. У разі надходження балонів різних марок і різної довжини під'єднувати їх до одного колектора заборонено.
10.2.13. В хлораторних установках для недопущення попадання води у хлор слід дотримуватись таких вимог:
- повітря, що надходить від компресора для перекачування хлору, повинно бути висушене;
- посудини після проведення гідравлічного випробування повинні бути сухими;
- у спрацьованих посудинах і хлоропроводах повинен зберігатись надлишковий тиск газу.
Під час вимкнення ежекторів слід уникати попадання води в газову лінію.
10.2.14. Місця витікання хлору можуть бути виявлені:
- газоаналізатором;
- за обмерзанням місця витікання;
- за низькою температурою посудини, - що визначається дотиком;
- за густою білою хмарою, - що утворюється у разі наближення до місця витікання хлору вати, змоченої нашатирним спиртом (аміачною водою).
10.2.15. У разі виявлення витікання хлору в приміщенні слід вимкнути вентиляцію.
10.2.16. Розшукувати місця витікання хлору і ліквідовувати їх повинні не менше ніж два працівники. Цю роботу вони повинні виконувати у протигазах за умови відкритих виходів з приміщень.
10.2.17. Усі працівники хлораторних установок зобов'язані під час чергування мати при собі справний, відповідного розміру протигаз. Решту часу протигаз слід зберігати в особистій закритій шафі.
10.2.18. Біля входу у приміщення складів хлору і хлораторної установки в опечатаному заскленому ящику необхідно зберігати 2 - 4 резервних протигази найбільш поширених розмірів.
10.2.19. Тривалість захисної дії фільтрувальних коробок протигазів слід визначати за графіком, але не рідше двох разів на місяць. Результати перевірки слід записувати в спеціальний журнал.
10.2.20. Як допоміжний засіб індивідуального захисту органів дихання працівників, якщо вони раптово потрапили в середовище з підвищеним вмістом хлору, слід використовувати змочені у воді хустки або частини одягу.
10.3. Робота з хлорним вапном
10.3.1. Хлорне вапно слід зберігати в спеціальному складському приміщення, під навісом.
10.3.2. Приміщення, в якому виготовляють вапняне молоко, повинно мати вентиляцію, що забезпечує шестикратний обмін повітря на годину.
10.3.3. Хлорування необхідно проводити в окремому сухому приміщенні з достатньою вентиляцією і освітленістю.
Наявність води на підлозі приміщення не допускається.
10.3.4. Під час проведення робіт з хлорним вапном необхідно уникати його розсипання і попадання на шкіру і одяг.
10.3.5. Розсипане на підлогу хлорне вапно слід залити розчином гіпосульфіту із содою і змити водою в дренаж.
10.3.6. Працівники, які виконують роботу із застосуванням вапна, повинні надягати протипиловий респіратор, бавовняний костюм, прогумований фартух, захисні герметичні окуляри, гумові рукавиці і гумове взуття.
Допоміжними засобами індивідуального захисту органів дихання під час проведення робіт із застосуванням хлорного вапна можуть бути багатошарові марлеві пов'язки.
11. Вимоги безпеки під час хімічного очищення обладнання
11.1. Роботи з хімічного очищення теплосилового обладнання слід проводити за програмою, затвердженою керівником підприємства.
11.2. У разі проведення хімічного очищення обладнання відповідальним за підготовку схеми, організацію проведення хімічного очищення обладнання і безпечні умови праці працівників, призначених виконувати ці роботи, є начальник цеху, у віданні якого перебуває це обладнання.
11.3. Відповідати за проведення інструктажу з питань безпеки праці під час роботи з хімічними реагентами та за процес хімічного очищення обладнання повинен начальник хімічного цеху, а за проведення інструктажу з питань безпеки праці та за очищення у разі проведення пароводокисневого очищення котлів - начальник котельного (котлотурбінного) цеху.
11.4. У разі проведення хімічного очищення обладнання спеціалізованою організацією відповідальність за проведення хімічного очищення і безпеку працівників, внесених до наряду, повинна покладатись на керівника робіт цієї організації.
11.5. До початку проведення хімічного очищення в зоні обладнання, що підлягає промиванню, та в зоні насосів промивання необхідно:
- перевірити площадки і сходи на відсутність на них сторонніх предметів;
- забезпечити достатнє освітлення всіх робочих місць, проходів, площадок, контрольно-вимірювальних приладів, покажчиків рівня, пробовідбірників;
- обгородити зону і вивісити застережні знаки безпеки;
- передбачити засоби для нейтралізації мийних розчинів - у разі порушення щільності промивального контура;
- забезпечити працівників, які проводять промивання, спецодягом, спецвзуттям і засобами захисту, що відповідають виду хімічного очищення;
- оснастити робоче місце аптечкою з набором медикаментів, необхідних для надання долікарської допомоги у разі попадання на шкіру працівників мийних розчинів.
11.6. Не дозволяється перебувати у небезпечній зоні працівникам, які не беруть участі у промиванні.
11.7. Внутрішній огляд обладнання після закінчення хімічного очищення слід проводити тільки після його вентиляції та аналізу в ньому повітря на відсутність шкідливих речовин, - з дотриманням вимог підрозділу 4.10 цих Правил.
12. Вимоги безпечного обслуговування обладнання
хімічних цехів і споруд з очищення стічних вод
12.1. Обслуговування реагентного господарства та установки з гідразинної обробки води
12.1.1. Склади реагентів необхідно ізолювати від приміщень іонітових установок і місць зберігання сипких матеріалів.
12.1.2. Вапно, магнезит, фосфати, коагулянти, сода та інші сипкі реагенти повинні зберігатись в сухих приміщеннях закритого типу із заасфальтованою підлогою. Такі приміщення повинні бути оснащені системою припливно-витяжної вентиляції, що забезпечує трикратний обмін повітря, та пристроями механізованого розвантажування і навантажування реагентів. Для кожного виду реагентів повинен передбачатись окремий склад або відсік.
12.1.3. У приміщеннях, де проводяться операції з реагентами, повинна бути водопровідна вода та аптечка для надання долікарської допомоги.
12.1.4. Приміщення для зберігання фільтрувальних та іонообмінних матеріалів повинні бути сухими, мати опалення та достатню вентиляцію.
12.1.5. Бензин, бензол, толуол та інші леткі органічні сполуки, пара яких адсорбується іонітами, не повинні зберігатись в одному приміщенні з іонітами.
12.1.6. Іоніти слід складувати у заводській упаковці на дерев'яних настилах штабелями за типами та марками. Відстань від штабелів до опалювальних приладів (радіаторів) повинна бути не менше 1 м.
12.1.7. Сульфовугілля слід зберігати в упаковці виробника в закритому складському приміщенні в штабелях. Розміри штабеля повинні бути до 2 х 2 х 2 м і прохід між штабелями повинен бути завширшки 1 м.
Зберігати сульфовугілля без упаковки заборонено, - внаслідок контакту з повітрям воно може спалахнути.
12.1.8. Розвантажувати вапно, магнезит, соду, фосфати та інші сухі реагенти, що можуть створювати пил, а також гасити вапно та розчиняти ці реагенти необхідно у бавовняному костюмі, прогумованому фартусі з нагрудником, захисних окулярах, брезентових, гумових рукавицях, гумовому взутті і протипиловому респіраторі.
12.1.9. Слід пам'ятати, що концентровані розчини кислот, лугів, аміаку, гідразину належать до шкідливих речовин.
12.1.10. Кислоти, луги, розчини аміаку, гідразину та інших шкідливих речовин слід зберігати в ізольованих від робочих приміщень складах-цистернах або в баках, на яких повинно бути чітко написано назву реагенту.
Концентровану сірчану кислоту, "чорну кислоту" (розчин низькомолекулярних органічних кислот), розчини лугу та аміаку необхідно зберігати у сталевих герметичних резервуарах, соляну кислоту - у герметичних сталевих прогумованих резервуарах.
Товарний гідразингідрат, що містить 64 % гідразину, слід транспортувати і зберігати у тарі з нержавіючої сталі або алюмінію.
Розбавлені розчини гідразингідрату (до 30 %) дозволяється зберігати в ємкостях з вуглецевої сталі або в поліетиленових банках.
12.1.11. Ємкості для зберігання кислот і лугів повинні сполучатись з атмосферою за допомогою повітряних клапанів і мати покажчики рівня та переливні труби.
12.1.12. Цистерни для зберігання рідких реагентів, що періодично перебувають під тиском, необхідно зареєструвати у книзі обліку і огляду посудин, яка повинна бути у начальника цеху.
Щомісяця слід проводити зовнішній огляд цистерн і арматури. Внутрішній огляд і гідравлічні випробування цистерн необхідно проводити відповідно до вимог правил Держнаглядохоронпраці. Результати оглядів і випробувань слід фіксувати в журналі (довільної форми).
12.1.13. У хімічному цеху повинна діяти стаціонарна схема зливання кожного реагенту з чіткою нумерацією арматури. Схема і інструкція із зливання і зберігання кожного реагенту повинні бути на робочому місці.
Трубопроводи концентрованих розчинів реагентів повинні бути пофарбовані у розпізнавальні кольори.
Зливати отруйні і агресивні рідини повинні тільки спеціально підготовлені працівники, за якими повинно бути закріплено виконання цієї роботи, під керівництвом старшого чергового зміни цеху (дільниці).
12.1.14. Зливати кислоти і луги з баків зберігання та залізничних цистерн слід через верхній розвантажувальний пристрій за допомогою сифона або створенням в них тиску стисненим повітрям не більше 0,068 МПа (0,7 кгс/кв.см).
Розрідження в приймальній ємкості необхідно створювати вакуум-насосом або ежектором.
Зливати кислоту та луги з цистерни через нижній кран заборонено. Заборонено також для зливання кислоти та лугів використовувати шланги із матеріалів, не стійких до дії кислот та лугів.
12.1.15. Зливати гідразингідрат з бочок слід за допомогою сифона або виготовленого з нержавіючої сталі ежектора у приймальний бак, заповнений до половини водою.
Звільнені від гідразингідрату бочки необхідно промивати кілька разів водою - до нейтральної реакції промивальних вод за індикатором метиленовим червоним, відкачуючи воду в приймальний бак гідразину.
12.1.16. Установку для приготування розчинів гідразингідрату слід розташовувати в ізольованому приміщенні, обладнаному припливновитяжною вентиляцією, до якого підведено технічну воду та влаштовано приямок для збирання і нейтралізації дренажних вод. У приміщенні повинен бути запас хлорного вапна - для нейтралізації розлитого розчину гідразингідрату.
Ззовні приміщення гідразинної установки повинні бути вивішені напис "Гідразингідрат" і запобіжні знаки безпеки "Обережно! Отруйні речовини".
Зберігати у приміщенні гідразинної установки будь-які інші реагенти і матеріали заборонено.
12.1.17. Приміщення гідразинної установки слід замикати на замок, ключі від якого повинні зберігатись у старшого чергового зміни хімічного цеху; видавання та повернення ключів повинно контролюватись.
12.1.18. Під час роботи з гідразингідратом необхідно користуватись прогумованим фартухом, гумовими рукавицями, захисними окулярами і мати при собі фільтрувальний протигаз, підготовлений до використання.
12.1.19. Переливати гідразингідрат необхідно лише за умови увімкненої вентиляції.
Поблизу місця роботи з гідразингідратом не повинно бути окисників, горючих речовин, а також азбесту, активованого вугілля, піску та інших пористих матеріалів.
До початку проведення ремонтних робіт на обладнанні гідразинної установки це обладнання слід промити водою.
12.1.20. Установка для дозування робочого розчину гідразингідрату повинна мати огородження з бетонною відбортовкою і приямок для збирання та нейтралізації розлитого розчину.
На огородженні установки повинні вивішуватись написи "Гідразингідрат" і застережні знаки безпеки "Обережно! Отруйні речовини".
12.1.21. Арматура на трубопроводах та баках розчину гідразингідрату повинна бути захищена від випадкового відкривання - її слід замкнути на замок або зняти з неї маховики.
12.1.22. Випадково розлитий концентрований або розбавлений гідразингідрат слід змивати водою у дренажний приямок і нейтралізувати хлорним вапном.
12.1.23. Працівники, які обслуговують обладнання хімічних цехів, повинні знати властивості основних хімічних речовин, що застосовуються в цих цехах, заходи безпеки у разі роботи з ними і користуватись захисним спецодягом і засобами індивідуального захисту.
12.1.24. На баках-вимірниках і трубопроводах концентрованих розчинів кислот, лугів, аміаку, гідразину мають бути чіткі написи і забарвлення згідно з підрозділом 4.3 цих Правил.
12.1.25. Перед початком проведення ремонту арматури, трубопроводів і насосів, що застосовуються для транспортування агресивних або отруйних речовин, трубопроводи і насоси слід випорожнити, промити (продути). Продукти промивання слід здренувати у спеціально призначене для цього місце.
Виводити з дії і ремонтувати трубопроводи та їхню арматуру слід з дотриманням вимог підрозділу 4.11 цих Правил.
Фланцеві з'єднання трубопроводів спочатку повинні бути послаблені в нижній частині - для зливання рідини, що залишилась, у заздалегідь підставлене відро або в іншу ємкість. Під час розкриття фланцевих з'єднань слід стояти збоку від них. Послаблювати затяг болтів фланцевих з'єднань слід поворотом гайок на два-три оберти. Послаблювати і демонтувати всі болти дозволяється тільки після повного витікання рідини.
Перед транспортуванням демонтованої арматури її слід обережно повернути фланцем вниз спочатку одним, а потім другим боком, - щоб витекла рідина, що залишилась у внутрішніх порожнинах.
12.1.26. Насоси-дозатори для перекачування отруйних і агресивних рідин повинні ремонтувати спеціально підготовлені працівники, за якими повинно бути закріплено виконання цієї роботи.
12.1.27. Роботу в резервуарах слід проводити за нарядом з дотриманням вимог підрозділу 4.10 цих Правил.
Ремонт або огляд дренажних пристроїв фільтрів слід проводити після вивантаження гідравлічним способом фільтрувального матеріалу у спеціальні ємкості.
Баки гідроперевантаження, механічні та іонітові фільтри перед розкриванням для огляду або ремонту необхідно заповнити водою з наступним проведенням дренування їх - за умови відкритих повітряних клапанів і вентиляції.
Під час розкриття люків слід стояти збоку від них, поступово послабляючи затяг болтів спочатку у нижній частині люка. Знімати кришку люка слід тільки за умови впевненості у відсутності води в баці або фільтрі.
Перед початком проведення роботи у фільтрі необхідно провести вентиляцію і перевірити повітря в ньому на відсутність шкідливих речовин і достатність кисню у фільтрі (вміст кисню повинен становити 20% від об'єму).
Розкривати люки і працювати у резервуарах слід під безпосереднім контролем керівника робіт.
Ревізію і ремонт баків для зберігання шкідливих речовин слід проводити тільки після відмивання їх водою і перевірки аналізом якості відмивальної води.
Допускати працівників у ці ємкості дозволяється тільки після того, як вони будуть провентильовані і повітря в них буде перевірене на відсутність шкідливих і вибухонебезпечних речовин і достатність кисню (вміст кисню повинен становити 20% від об'єму).
Під час розкриття люків цистерн і баків, в яких містилась кислота, необхідно застосовувати інструмент, що не дає іскріння.
Під час огляду або ремонту баків і цистерн користуватись відкритим вогнем заборонено.
12.1.28. У разі необхідності проведення робіт на перекриттях баків та інших ємкостях слід застосовувати настили або трапи з дощок.
12.2. Вимоги безпечної роботи в хімічних лабораторіях
12.2.1. Хімічні лабораторії повинні розміщуватись у просторих, світлих і опалюваних приміщеннях з припливно-витяжною вентиляцією, а також з водопроводом, каналізацією та гарячим водопостачанням.
Хімічні лабораторії повинні бути обладнані витяжними шафами з примусовою вентиляцією, що забезпечує у разі відчинених на 15 - 20 см стулок шафи швидкість всмоктування повітря в межах від 0,5 до 0,7 м/сек.
Під час роботи із шкідливими речовинами швидкість всмоктування повітря повинна бути від 1,0 до 1,2 м/сек.
Стулки дверцят витяжних шаф слід обладнати фіксаторами - для унеможливлення їхньому падіння у піднятому, а також у проміжних положеннях.
12.2.2. Електричне освітлення у витяжних шафах повинно бути вибухозахищеним. Вимикачі ламп, а також штепсельні розетки повинні установлюватись за витяжною шафою.
12.2.3. Робочі столи та витяжні шафи, що призначені для робіт з нагрівальними приладами, легкозаймистими і вибухонебезпечними речовинами, повинні бути повністю покриті вогнетривким, а у разі виконання робіт з кислотами і лугами - антикорозійним матеріалом і мати бортики з вогнетривкого матеріалу.
12.2.4. Газові та водяні крани на робочих столах і в шафах повинні бути розміщені біля їхніх передніх бортів (країв) і установлені так, щоб самочинне відкривання їх було неможливим.
12.2.5. Під час проведення робіт, що пов'язані з виділенням шкідливих речовин, а також під час обслуговування приладів і установок дверці витяжних шаф повинні бути відчинені, а прозір внизу для тяги - достатнім.
12.2.6. Місця відбирання проб повинні бути винесені у спеціальне закрите приміщення, що має вентиляцію, або безпосередньо в експрес-лабораторію.
12.2.7. Відбирати проби пари і води дозволяється тільки після перевірки стану пробовідбірного пристрою (зонду) і холодильника.
У разі виявлення в них несправностей, що впливають на достовірність проби, що відбирається, або можуть бути небезпечними для працівника, який відбирає пробу, відбирати пробу заборонено.
Про виявлені дефекти слід повідомити начальника зміни відповідного цеху і зробити запис в журналі дефектів цього цеху.
12.2.8. Температура проби, що відбирається, повинна бути не більше плюс 40 град. С. Якщо температура на пробовідбірній лінії більше 40 град. С, необхідно установити холодильники.
12.2.9. Лінії відбирання проб пари і води необхідно обладнати двома послідовно розміщеними після пристрою для відбирання проби запірними вентилями, - одним - зразу після пробовідбірного пристрою або зонда, другим - перед холодильником, а також дросельним голчастим вентилем, установленим після холодильника безпосередньо біля місця відбирання проби.
12.2.10. Проби пари та води слід відбирати тільки за умови сталих режимів роботи обладнання з відома оперативних працівників, які обслуговують це обладнання.
Під час гідроударів у пробовідбірних лініях або за температури проби понад плюс 45 град. С відбирати проби заборонено.
12.2.11. Працівники хімічної лабораторії не мають права самостійно відкривати люки, лази тощо з метою відбирання проб.
Відбирати проби у таких місцях, де потрібно проводити підготовчі роботи (відкривання лазів, люків тощо), а також у місцях, небезпечних для працівників, які відбирають проби (в золовідвалах, мастилобаках, трансформаторах, мастилосистемах, водоскидних пристроях, водоймах, паливоподачі, складах палива тощо), повинні два працівники: один з цеху, до якого належить обладнання, другий - з хімічного цеху.
12.2.12. Відбирати проби твердого палива слід механізованим способом.
За відсутності механізованих пробовідбірників відбирати проби повинні працівники паливно-транспортного цеху з дотриманням вимог пункту 6.2.34 цих Правил.
12.2.13. Проби пилу і золи повинні відбиратись у місцях, спеціально обладнаних для цієї мети.
Ці проби повинні відбирати працівники хімічної лабораторії у присутності працівника, який обслуговує котельні установки, з дотриманням таких умов: у місцях відбирання пилу і золи заглушки (пробки) слід відкривати повільно і після закінчення відбирання проб пробовідбірники необхідно закривати.
Проби золи дозволяється відбирати тільки через спеціальні золовідбірні циклончики. Перед відгвинчуванням стакана із золою пробовідбірний пристрій слід легенько обстукати.
12.2.14. Проби повітря для аналізу необхідно відбирати переносними газоаналізаторами в присутності наглядача, призначеного начальником зміни відповідного цеху.
Під час відбирання проб повітря із резервуарів, колодязів, колекторів, каналів слід дотримуватись вимог підрозділу 4.10 цих Правил.
12.2.15. Проби слід відбирати у посуд без гострих країв і граней, і для транспортування їх використовувати спеціальні ящики. Носити в руках скляні колби з пробами не дозволяється.
12.2.16. Зберігати їжу та їсти в хімічних лабораторіях, а також палити на робочому місці заборонено.
12.2.17. Розчини шкідливих речовин слід переливати тільки під витяжною вентиляцією з використанням ручного насоса, сифона або спеціальної лійки, що має повітровідвідну трубку і запобіжний щиток.
12.2.18. Для приготування розчинів сірчаної кислоти необхідно використовувати посуд з термостійкого скла.
Кислоту слід доливати у воду тонкою цівкою, неперервно помішуючи, оскільки розведення кислоти супроводжується виділенням тепла з подальшим розбризкуванням кислоти.
Лити воду в сірчану кислоту заборонено.
12.2.19. Використовувати сірчану кислоту в ексикаторах як водопоглинальний засіб заборонено.
12.2.20. Тверді луги слід брати пінцетами або фарфоровими ложечками, а не руками.
Куски твердих лугів дозволяється розколювати тільки у спеціально відведеному для цього місці, загорнувши їх у папір. Цю роботу необхідно виконувати в захисних окулярах.
12.2.21. На всіх склянках з реактивами повинні бути написи з назвою реактиву.
Зберігати у робочих приміщеннях будь-які невідомі речовини заборонено.
12.2.22. Легколеткі та гігроскопічні речовини, що використовуються під час виконання робот в хімічних лабораторіях, повинні міститись у склянках з притертими пробками під витяжною вентиляцією.
12.2.23. Для набирання рідини у піпетку слід користуватись грушею.
12.2.24. Відпрацьовані кислоти, луги та інші шкідливі речовини слід збирати в керамічні банки, скляні бутлі або в інший спеціальний посуд і після нейтралізації їх зливати у каналізацію або у спеціально відведене для цього місце.
12.2.25. Прибирати розлиті розчини шкідливих речовин дозволяється тільки після попередньої нейтралізації. Якщо виділяються шкідливі гази або пара, роботу слід виконувати у протигазі.
12.2.26. Під час роботи з хромовою сумішшю слід уникати попадання її на шкіру, одяг та взуття. Працювати необхідно у гумових рукавицях, фартусі і захисних окулярах.
12.2.27. Усі отруйні речовини (ціанисті солі, металева ртуть та її солі, солі миш'яку, барію, ванадію, бруцин, сірковуглець, сірчаний ефір та ін.) та їхні розчини необхідно зберігати в окремій шафі, що замикається на ключ, з написом "Отрута!".
Посудини з отруйними речовинами повинні бути щільно закриті і мати чіткі яскраві етикетки з назвою речовин і написом "Отрута!".
12.2.28. У випадку використання в хімічній лабораторії отруйних речовин обов'язково повинна бути розроблена спеціальна інструкція щодо заходів безпеки під час роботи з цими речовинами.
12.2.29. За зберіганням і використанням отруйних речовин на підприємстві необхідно призначити наказом відповідального працівника.
12.2.30. Отримання і видавання отруйних речовин слід записувати в спеціальний журнал (довільної форми).
Працівник, який відповідає за використання отрут, повинен під час видавання їх провести інструктаж.
12.2.31. Розчини отруйних речовин, необхідних для повсякденної роботи, слід зберігати в окремій шафі з написом "Отрута!".
Залишати отруйні речовини на робочому столі заборонено.
12.2.32. У разі забруднення одягу отруйними речовинами його слід негайно замінити.
Отруйні речовини, розлиті на підлогу або обладнання, слід зібрати, а забруднене місце - промити.
У разі випадкового розлиття легколетких отруйних речовин, працівників необхідно вивести з приміщення лабораторії, а приміщення провентилювати - до повного випаровування розлитої речовини і видалення її пари.
12.2.33. Роботи, пов'язані з нагріванням отруйних розчинів або з виділенням отруйних газів, необхідно обов'язково проводити у витяжних шафах на водяних банях; просувати голову у шафу під час проведення цих робіт заборонено; заборонено також нагрівати отруйні розчини на відкритому вогні.
12.2.34. Під час вакуум-перегонок, що проводяться за допомогою лабораторних водоструминних насосів, необхідно перед насосом на лінії відсмоктування продуктів перегонки установлювати уловлювачі з хімічними речовинами, що забезпечують поглинання шкідливих газів і пари, що відсмоктуються.
12.2.35. Під час роботи з металевою ртуттю та її сполуками слід дотримуватись вимог розділу 14 цих Правил.
12.2.36. У разі попадання отруйної речовини на зовнішню частину склянки краплі цієї речовини необхідно зняти фільтрувальним папером (оберігаючи руки) і спалити його у витяжній шафі (під тягою).
12.2.37. Зважувати отруйні речовини необхідно у витяжній шафі (під тягою).
12.2.38. Під час роботи із скляним посудом (збирання приладів із скла, різання скляних трубок, надівання гумових трубок на скляні вироби тощо) необхідно надягати бавовняні рукавиці.
Краї скляних трубок слід змочувати водою, гліцерином або вазеліновим мастилом; гострі краї скляних деталей слід обплавляти або обпилювати.
У випадку заїдання притертих скляних пробок слід легенько постукати по шийці склянки дерев'яним предметом; якщо пробка не відкривається, слід намочити чисту ганчірку в гарячій воді і швидко обгорнути нею шийку склянки.
Ці операції слід повторити кілька разів, і якщо й після цього вийняти пробку не вдається, шийку склянки слід обрізати або відмовитись від використання склянки.
Під час роботи із скляним посудом слід дотримуватись таких вимог:
- не допускати нагрівання рідин у закритих колбах або приладах, що не мають сполучення з атмосферою;
- під час нагрівання рідини у пробірці або колбочці слід тримати їх так, щоб отвір був спрямований у бік від себе та від працівників, які перебувають поруч;
- для перенесення посудин з гарячою рідиною слід надягати бавовняні рукавиці або користуватись рушником; посудину у цьому разі слід тримати обома руками: однією - за дно, другою - за шийку;
- великі хімічні стакани з рідиною слід піднімати тільки двома руками; у цьому разі відігнуті краї стакана повинні спиратись на вказівні пальці;
- переносити бутлі з будь-якою рідиною дозволяється тільки у спеціально призначених для цього корзинах або латах;
- розфасовувати рідину слід за допомогою сифонів, а їдку рідину - у довгому прогумованому фартусі, гумових чоботях, рукавицях і в захисній масці.
12.2.39. В лабораторії слід користуватись тільки тим скляним посудом, що не має надколів, тріщин, гострих країв.
12.2.40. Роботи, проведення яких може супроводжуватись бурхливим протіканням хімічного процесу, розбризкуванням гарячих або шкідливих речовин, а також роботи під вакуумом слід обов'язково виконувати у витяжних шафах на листах або піддонах, і під час проведення їх користуватись захисними щитками, гумовим фартухом та рукавицями.
12.2.41. Працювати з полум'яфотометром слід під тягою.
12.2.42. Посудини, призначені для роботи під вакуумом (колби Бунзена, табульовані ексикатори та ін.), необхідно попередньо випробувати під запобіжним сітчастим ковпаком за допомогою повітряного насоса.
12.2.43. Прилади та апарати, що використовуються для одержання газів, повинні бути зібрані таким чином, щоб у разі припинення роботи приладу або апарата газ, що в ньому утворюється, міг виходити через газопромивники.
Для виявлення витікання газу слід користуватись мильним розчином; для цього не дозволяється використовувати відкритий вогонь.
У разі виявлення в приміщенні запаху газу слід негайно закрити газові крани, припинити користування електровимикачами (тумблерами), посилити вентиляцію і, у разі необхідності, викликати аварійну службу.
12.2.44. Речовини, що легко розкладаються, та легколеткі рідини (перекис водню, перекис натрію і калію, ефіри, спирти, ацетон, сірковуглець, бензол та ін.) необхідно зберігати у темному холодному місці в невеликих кількостях.
12.2.45. В робочих приміщеннях хімічної лабораторії дозволяється зберігати не більше 1 кг горючих речовин кожної назви і не більше 4 кг від їхньої загальної кількості. Ці речовини слід тримати в герметично закритому посуді в спеціальній шафі або металевому ящику із застережним знаком безпеки "Обережно! Легкозаймисті речовини".
Для контролю за безпечним зберіганням і використанням вибухонебезпечних і горючих речовин необхідно призначати наказом відповідального працівника.
12.2.46. Користуватись відкритим вогнем під час переливання або перекачування горючих речовин, а також у разі екстрагування з використанням горючих речовин заборонено.
У разі необхідності для підігрівання горючих речовин слід використовувати водяні бані або електричні нагрівники закритого типу.
12.2.47. Роботи, пов'язані з використанням органічних розчинників, слід проводити у витяжній шафі.
12.2.48. Випадково розлиту горючу речовину необхідно засипати піском і прибрати дерев'яною лопаткою або пластмасовим совком. Використовувати для цієї мети сталеві лопатки (совки) заборонено.
12.2.49. Заборонено гасити водою палаючі речовини, що не розчиняються у воді (бензин, скипидар, ефір, мастила та ін.).
12.2.50. Ремонт і контроль ізоляції електрообладнання та електроприладів в хімічній лабораторії повинні виконувати працівники електричного цеху.
12.2.51. Металеві корпуси електрообладнання та приладів (сушильні шафи, муфельні печі, кондуктометри, рН-метри тощо), що живляться від мережі напругою 220 В, повинні бути заземлені.
Користуватись електроплитками з відкритою спіраллю заборонено.
12.2.52. Електронагрівальні прилади слід установлювати на відстані понад 300 мм від стін на столах, захищених сталевими листами і покритих теплоізоляційним матеріалом.
12.2.53. Штепсельні вилки світильників напругою 12 і 42 В не повинні підходити до розеток електричної мережі напругою 127 і 220 В, а розетки напругою 12 і 42 В повинні відрізнятись від розеток мережі напругою 127 і 220 В. На всіх розетках повинні бути написи з вказівкою номінальної напруги.
Вмикати в одну розетку кілька електронагрівальних приладів заборонено.
12.2.54. У разі виявлення дефектів в ізоляції проводів, несправності їхніх пускачів, рубильників, штепселів, розеток, штепсельних вилок та іншої арматури, а також у разі порушення заземлення та огороджень роботу необхідно негайно припинити - до усунення несправності.
Переносити (пересувати) увімкнені прилади і ремонтувати обладнання, що перебуває під напругою, заборонено.
У випадку займання проводів або електроприладів їх необхідно знеструмити і загасити вогонь за допомогою первинних засобів пожежогасіння.
12.2.55. Вмикати нові прилади та електрообладнання, а також збільшувати кількість світильників і електронагрівальних приладів слід тільки з дозволу керівництва електроцеху.
12.2.56. Не дозволяється залишати без нагляду увімкнені електроприлади.
12.2.57. У випадку припинення подавання електроенергії всі електроприлади слід негайно вимкнути.
12.2.58. Зберігати і установлювати безпосередньо у робочих приміщеннях лабораторій балони з отруйними та горючими газами, а також з газами, що підтримують горіння, заборонено.
12.2.59. Газові балони, газові редуктори і рукави, газорозбірних постів необхідно експлуатувати відповідно до вимог Правил безпечної роботи з інструментом та пристроями.
12.2.60. Під час роботи з балонами слід уникати ударів по них і не забруднювати їх мастилом або жиром.
12.2.61. Відкривати вентилі редукторів слід повільно та плавно, стоячи збоку від редуктора. Безпосередньо перед вентилем у момент його відкривання не повинні перебувати працівники і не повинно бути незакріплених предметів.
13. Вимоги безпечного обслуговування теплових мереж
13.1. Теплові пункти слід розміщувати в окремих ізольованих приміщеннях, обладнаних припливно-витяжною вентиляцією. Якщо довжина приміщення теплового пункту перевищує 12 м, приміщення повинно мати не менше двох виходів.
Габарити теплових пунктів повинні забезпечувати можливість нормального обслуговування обладнання (теплообмінних апаратів, перекачувальних пристроїв, арматури, трубопроводів тощо).
13.2. У підземних теплових камерах площею від 2,5 до 6 кв.м повинно бути не менше двох люків, розміщених по діагоналі, а якщо площа камер становить 6 кв.м і більше - чотири люки.
Спускатись у камери слід по стаціонарних металевих сходах і скобах-східцях, розміщених безпосередньо під люками.
13.3. Для переміщування обладнання та арматури в теплових пунктах повинні бути інвентарні підіймально-транспортні пристрої.
Якщо неможливо використати інвентарні пристрої, необхідно передбачати такі стаціонарні підіймально-транспортні пристрої:
- якщо маса вантажу, що переміщується, становить від 0,1 до 1,0 т монорейки з ручними талями та кішками або підвісні ручні однобалочкові крани;
- те саме, від 1,0 до 2,0 т - підвісні ручні однобалочкові крани;
- те саме, понад 2,0 т - підвісні електричні однобалочкові крани.
Дозволяється використовувати пересувні підіймально-транспортні засоби.
13.4. Під час обслуговування підземних теплопроводів, камер та каналів слід дотримуватись вимог підрозділу 4.10 цих Правил.
13.5. Розпорядженням по району теплових мереж за майстрами та слюсарями слід закріплювати відповідні ділянки теплової мережі з точним визначенням меж обслуговування.
Оперативне обслуговування теплової мережі району протягом зміни повинен здійснювати черговий диспетчер району, а у центральній диспетчерській службі мережі - черговий диспетчер служби.
13.6. Обходи (об'їзди) теплотраси без спускання працівників у підземні споруди повинна здійснювати група не менше ніж з двох працівників.
Під час спускання в камеру або проведення в ній робіт необхідно дотримуватись вимог підрозділу 4.10 цих Правил; бригада повинна бути не менше ніж з трьох працівників.
Під час обходу (об'їзду) теплотраси працівники крім слюсарних інструментів повинні мати: ключ - для відкривання люка камери; гачок - для відкривання камер; огородження - для установлення їх біля відкритих камер і на проїзній частині вулиці; засоби освітлювання (акумуляторні ліхтарі, ручні світильники напругою до 12 В у вибухозахищеному виконанні); газоаналізатор.
Бригада працівників протягом зміни повинна регулярно підтримувати зв'язок з черговим диспетчером району і повідомляти йому про виконану роботу, а у разі виявлення небезпечних для працівників та цілісності обладнання дефектів, працівники повинні вживати заходів щодо негайного виведення обладнання з роботи.
13.7. Роботи, пов'язані з пуском водяних і парових теплових мереж, а також з випробуванням мережі або окремих її елементів та конструкцій, слід проводити за програмою, затвердженою головним інженером теплових мереж (електростанції).
Під час пуску щойно побудованих магістральних мереж, що відходять безпосередньо від колекторів ТЕЦ, у разі використання для промивання трубопроводів сітьових і підживлювальних насосів ТЕЦ і під час проведення випробувань мереж на розрахунковий тиск і розрахункову температуру програми робіт необхідно узгоджувати з головним інженером електростанції, а за необхідності - із споживачами.
У програмах виконання робіт слід передбачати необхідні заходи щодо безпеки працівників.
13.8. Гідропневматичне промивання трубопроводів і випробування мереж на розрахунковий тиск і розрахункову температуру слід проводити за нарядом під безпосереднім керівництвом начальника району (цеху) або його заступника.
Допускається виконувати промивання під керівництвом іншого керівника або спеціаліста району (цеху), призначеного розпорядженням начальника району (цеху).
13.9. У разі пуску теплових мереж теплопроводи слід заповнювати водою під тиском, що перевищує статичний тиск теплової мережі, яка заповнюється, не більше ніж на 0,2 МПа (2 кгс/кв.см), - за умови від'єднання систем споживачів.
Незалежно від джерел водопостачання трубопроводи теплових мереж слід заповнювати водою з температурою до плюс 70 град. С.
13.10. Працівники, які здійснюють нагляд за повітряними клапанами у тепловій камері під час заповнення мережі, повинні перебувати збоку від фланцевих з'єднань. Арматура повинна мати відводи, що спрямовані в бік приямка. Відстань від кінця відводу до верху приямка повинна бути не більше 50 мм.
Відкривати і закривати повітряні клапани слід маховиками вручну, - без застосування замість важелів ключів та інших пристосувань.
Відкривати повітряні клапани під час повторних продувок після заповнення теплової мережі слід особливо обережно, не допускаючи скидання значної кількості води.
13.11. Під час гідропневматичного промивання теплових мереж і проведення випробувань теплової мережі на розрахунковий тиск системи споживачів і теплові пункти необхідно від'єднати.
Не дозволяється одночасно проводити гідропневматичне промивання теплових мереж і систем споживачів.
13.12. Проводити ремонтні та інші роботи на ділянках теплової мережі під час гідропневматичного промивання їх заборонено.
Заборонено перебування працівників, які безпосередньо не беруть участі у промиванні, поблизу трубопроводів, що підлягають промиванню.
13.13. Місця скидання водоповітряної суміші із трубопроводів, що підлягають промиванню, слід обгородити і не допускати наближення до них сторонніх осіб.
Трубопроводи, з яких скидають водоповітряні суміші, по всій довжині мають бути надійно закріплені.
13.14. У разі використання шлангів для підведення стисненого повітря від компресора до трубопроводів, що підлягають промиванню, їх слід з'єднувати із штуцерами спеціальними хомутами; на штуцерах повинна бути насічка, - щоб уникнути сповзання з них шланга. На кожному з'єднанні повинно бути не менше двох хомутів. Слід наглядати за щільністю і міцністю з'єднань шлангів із штуцерами протягом всього періоду промивання.
Використовувати шланги, що не розраховані на необхідний тиск, заборонено.
Зворотний клапан на повітропроводі необхідно добре притерти та перевірити на щільність гідропресом.
13.15. Не допускається перебування працівників у камерах і прохідних каналах ділянки теплової мережі, що підлягають промиванню, у момент подавання повітря у трубопроводи, що промиваються.
13.16. Перед початком проведення випробувань теплової мережі на розрахунковий тиск необхідно ретельно видалити повітря з трубопроводів, що підлягають випробуванню.
13.17. Під час проведення випробування теплової мережі на розрахункову температуру від неї необхідно від'єднати системи опалення дитячих і лікувальних установ, системи опалення з безпосереднім приєднанням, відкриті системи гарячого водопостачання, калориферні установки, а також неавтоматизовані закриті системи гарячого водопостачання.
Під час проведення випробувань теплової мережі на розрахунковий тиск теплові пункти і місцеві системи споживачів необхідно від'єднати від мережі, що підлягає випробуванню.
У випадку порушення щільності відключальної арматури на тепловому пункті, споживачів слід від'єднати від теплової мережі засувками, що містяться у камерах приєднання їх до цієї мережі, або заглушками, установленими на теплових пунктах.
13.18. Під час проведення випробувань теплової мережі на розрахункові параметри теплоносія відповідальний працівник абонента повинен організувати постійне чергування абонентських працівників на теплових пунктах і в системах споживачів.
Крім того, під час проведення випробувань теплової мережі на розрахункову температуру слід організувати постійний нагляд за всією трасою теплової мережі, для чого вздовж траси, за вказівкою керівника випробувань і з урахуванням місцевих умов, слід розставити наглядачів зі складу працівників, які експлуатують теплові мережі, і абонентів, а також відповідних служб промислових підприємств.
Особливу увагу слід приділяти ділянкам теплової мережі у місцях руху пішоходів і транспорту, ділянкам безканального прокладання, а також ділянкам, на яких раніше траплялися випадки корозійного руйнування труб.
13.19. Під час проведення випробувань теплової мережі на розрахункові параметри теплоносія заборонено:
- виконувати роботи на ділянках, що підлягають випробуванню;
- перебувати працівникам у камерах, каналах, тунелях і спускатись в них;
- стояти проти фланцевих з'єднань трубопроводів та арматури;
- усувати виявлені несправності. Під час проведення випробувань теплової мережі на розрахунковий тиск теплоносія заборонено різко підвищувати тиск, а також заборонено його підвищення понад граничне значення, передбачене програмою випробувань.
Температура води у трубопроводах під час проведення випробувань на розрахунковий тиск не повинна перевищувати плюс 45 град. С.
Під час проведення випробувань на розрахункову температуру обходити камери і тунелі слід по верху траси.
Контролювати стан нерухомих опор, компенсаторів, арматури, фланців та ін. слід через люки, не спускаючись у камери.
13.20. Заборонено проводити випробування одночасно на розрахунковий тиск і на розрахункову температуру.
13.21. Для проведення роботи у трубопроводі слід створити безпечні умови праці; у цьому разі необхідно забезпечити відсутність газу у самому трубопроводі та в камерах теплової мережі.
13.22. Залазити в трубопровід для огляду і очищення його від сторонніх предметів дозволяється тільки на прямолінійних ділянках завдовжки не більше 150 м, - якщо діаметр трубопроводу не менше 0,8 м. У цьому разі необхідно забезпечити з обох кінців ділянки трубопроводу вільний вихід.
Відгалуження, що має ділянка, перемички та з'єднання з іншими трубопроводами, повинні бути надійно від'єднані.
Для огляду і очищення трубопроводу слід призначати не менше трьох працівників, двоє з яких повинні перебувати біля обох виходів з трубопроводу та наглядати за тими, хто працює.
Працювати у трубопроводі слід у брезентовому костюмі та рукавицях, у чоботях, наколінниках, окулярах та касці. Кінець рятувальної вірьовки запобіжного пояса повинен бути в руках наглядача з боку входу в трубопровід. Наглядач з боку виходу з трубопроводу повинен мати ліхтар для освітлення виходу.
13.23. Приміщення теплових пунктів, в яких немає постійних оперативно-виробничих працівників, необхідно замикати на замок; а ключі зберігати у точно встановлених місцях і видавати працівникам, які зазначені в списку, затвердженому начальником району теплової мережі (цеху електростанції).
13.24. Між тепловою мережею (електростанцією) і абонентом повинна бути визначена межа обслуговування обладнання, з якою працівники повинні бути ознайомлені під розпис.
13.25. Під час проведення поточних ремонтних робіт на тепловому пункті за температури теплоносія менше плюс 75 град. С обладнання слід перекрити головними засувками, установленими на тепловому пункті.
За температури теплоносія теплової мережі більше плюс 75 град. С ремонт і заміну обладнання на тепловому пункті слід проводити тільки після виведення з дії системи головними засувками на тепловому пункті та засувками на відгалуженні до абонента (у найближчій камері).
Засувки на відгалуженні до абонента (у найближчій камері) та систему опалення повинні виводити з дії працівники, у віданні яких перебуває це обладнання.
Не дозволяється проводити ремонт арматури без нумерації, а також за нарядами, в яких не зазначені номери вимикальних, спускових, а також тих засувок і вентилів, що підлягають виведенню у ремонт.
Не дозволяється проводити роботи на арматурі трубопроводів, що не мають дренажів і повітряних клапанів, а також у разі крапання з дренажів води, нагрітої до температури більше плюс 45 град. С.
13.26. Для заміни корпуса елеватора слід зняти болти з двох найближчих фланців вставки перед елеватором.
Не дозволяється виймати конус елеватора відтягуванням ділянок труби перед елеватором.
13.27. У разі введення в дію теплового пункту та системи, що живляться парою, слід попередньо відкрити дренажі та прогріти трубопроводи і обладнання зі швидкістю, що не допускає виникнення гідравлічних ударів.
13.28. Роботи з шурфування підземних прокладок слід проводити відповідно до вимог підрозділу 4.15 цих Правил.
13.29. У випадку розривання трубопроводу і розтікання гарячої води небезпечну зону необхідно обгородити, виставити наглядачів, на огородженні установити застережні знаки безпеки, а вночі - сигнальне освітлення.
13.30. Під час проведення демонтажу окремих ділянок трубопроводів необхідно стежити, щоб решта трубопроводів перебувала у сталому положенні. Консольні кінці трубопроводів, що висять, повинні спиратись на тимчасові стояки.
Не дозволяється під час укладання великогабаритних вузлів трубопроводів залишати без закріплення відгалуження, що нависають.
13.31. Перед початком проведення монтажу трубопроводів необхідно перевірити стійкість укосів і міцність кріплення траншей, в які будуть укладені трубопроводи, міцність кріплень стінок, а також необхідну за умовами безпеки крутість схилів та траншей, вздовж яких очікується переміщування машин.
13.32. Перебувати працівникам у траншеї, камері, каналі (тунелі) під час опускання в них труб або інших елементів обладнання та арматури, а також стояти під обладнанням і вузлами трубопроводів, що установлюються, до остаточного закріплення їх заборонено.
13.33. У тунелях повинна бути припливно-витяжна вентиляція. Під час проведення робіт у тунелях за температури повітря понад плюс 45 град. С працівники повинні бути одягнені у теплу (ватяну) одежу.
Не дозволяється перебувати у тунелях за температури повітря понад плюс 50 град. С.
13.34. Після закінчення будівельно-монтажних робіт перед прийманням трубопроводів необхідно провести випробування їх на міцність і герметичність.
Крім того, конденсатопроводи і трубопроводи водяних теплових мереж необхідно промити, паропроводи продути парою, а трубопроводи водяних теплових мереж у разі відкритої системи теплопостачання та мережі гарячого водопостачання - промити та продезинфікувати.
13.35. Перед початком проведення випробувань керівник робіт повинен:
- перевірити виконання усіх підготовчих заходів;
- організувати перевірку стану засобів вимірювань, необхідних для проведення випробувань;
- проінструктувати всіх членів бригади про їхні обов'язки під час проведення кожного окремого етапу випробувань і про заходи безпеки;
- перевірити від'єднання передбачених програмою відгалужень і теплових пунктів.
13.36. Від'єднувати теплопроводи для ремонту слід відповідно до вимог виробничих інструкцій. За наявності складних схем теплопроводів слід використовувати бланки перемикань.
13.37. Знижувати тиск і дренувати воду із трубопроводів слід через спускову арматуру - дренажі і повітряні клапани.
Знижувати тиск у трубах і дренувати їх послабленням частини болтів фланцевих з'єднань дозволяється лише в окремих випадках, - коли неможливо випорожнити трубопровід через спускову арматуру. Температура води, що дренується, у цьому випадку повинна бути менше плюс 45 град. С.
Послаблювати болтові з'єднання необхідно з боку, протилежного перебуванню працівника, який виконує ці роботи.
13.38. Не дозволяється під час проведення ремонту теплових мереж використовувати демонтовані збірні залізобетонні і бетонні елементи тримальних конструкцій з наявними слідами пошкоджень.
13.39. У разі виконання робіт, пов'язаних з прокладанням, ремонтом і переобладнанням підземних споруд теплових мереж в місцях можливого перебування людей, керівники теплових мереж повинні узгоджувати порядок проведення таких робіт з відповідальними службами місцевих органів виконавчої влади.
14. Вимоги безпечного обслуговування пристроїв теплової
автоматики, тепломеханічних вимірювань та захистів
14.1. Вмикати і вимикати первинні (запірні) вентилі датчиків автоматики, контрольно-вимірювальних приладів (далі - КВП) і захистів повинні працівники, які обслуговують ТМО. Обслуговувати інші вентилі, установлені перед датчиками автоматики, КВП і захистів, а також оглядати пристрої цеху ТАВ на ТМО та здійснювати внутрішній огляд теплових щитів, панелей тощо повинні працівники цеху ТАВ з відома працівників, які обслуговують ТМО.
14.2. Огляд, налагоджування, ремонт пристроїв контролю і авторегуляторів, установлених на посудинах, трубопроводах і арматурі, слід проводити з дотриманням вимог пунктів 4.11.5 - 4.11.8, 4.11.12, 4.11.13, 4.11.17, 4.11.21 цих Правил.
14.3. Комплексне випробування технологічних захистів після капітального ремонту або монтажу, налагоджування схем автоматики із зніманням характеристик основного і допоміжного обладнання і випробування комплектів автоматики слід проводити за спеціальними програмами із зазначенням в них заходів, що створюють безпечні умови праці під час проведення цих робіт.
14.4. Від'єднувати датчики від трубопроводів (посудин) слід перекриванням первинних (відбиральних) вентилів, установлених на імпульсних лініях, - без використання важеля. Якщо імпульсні лінії датчика під'єднані до різних відбиральних пристроїв, необхідно перекрити первинні (відбиральні) вентилі на всіх цих пристроях.
Від'єднувати датчики від трубопроводів (посудин) з тиском понад 6 МПа (60 кгс/кв.см) слід перекриванням двох послідовно установлених запірних вентилів, один з яких (відбиральний) розташований безпосередньо біля трубопроводу (посудини), а другий - на імпульсній лінії перед датчиком.
14.5. Від'єднувати імпульсні лінії, що виводяться в ремонт, від діючого обладнання слід двома послідовно установленими вентилями. Між ними повинен бути дренажний пристрій, сполучений безпосередньо з атмосферою.
У разі неможливості здійснити від'єднання імпульсної лінії з тиском понад 6 МПа (60 кгс/кв.см) двома вентилями трубопровід (посудину) слід вивести з дії.
Допускається від'єднувати одним вентилем імпульсні лінії з тиском до 6,0 МПа (60 кгс/кв.см). У цьому разі пара не повинна виходити в атмосферу через відкритий дренаж на ділянці, що від'єднується.
14.6. Якщо трубопровід або посудина, до яких приєднані імпульсні лінії, залишаються під тиском, то запірні вентилі імпульсних ліній повинні бути перекриті і на них слід вивісити заборонні знаки безпеки "Не відкривати! Працюють люди".
14.7. Відсутність тиску у від'єднаній імпульсній лінії слід перевіряти сполученням її з атмосферою.
Якщо на імпульсній лінії немає продувальних пристроїв, відсутність тиску слід перевіряти від'єднанням цієї лінії від датчика: накидну гайку, що приєднує лінію до датчика, слід обережно відгвинчувати гайковим ключем доти, доки з-під гайки не з'явиться вода, не знизиться тиск у лінії і не зменшиться витікання. Через 30 - 40 с треба відгвинтити гайку ще на півоберта-оберт і зняти тиск. У міру зниження тиску гайку слід відгвинтити далі з таким розрахунком, щоб до моменту повної відсутності тиску вона була загвинчена на штуцер в 3 - 4 оберти.
Якщо в міру відгвинчування гайки із штуцера тиск в лінії не знижується, слід загвинтити гайку і вжити заходів щодо більш повного від'єднання імпульсної лінії. Ці операції необхідно проводити в рукавицях.
Від'єднувати імпульсні лінії води за температури більше плюс 45 град. С і з тиском понад 1,2 МПа (12 кгс/кв.см ) заборонено. За температури води менше плюс 45 град. С тиск не повинен перевищувати 6,0 МПа (60 кгс/кв.см).
14.8. Врізування імпульсних ліній на трубопроводах і посудинах, розбирання фланців вимірювальних діафрагм, арматури, врізування гільз термопар, установлення чутливих елементів манометричних термометрів повинні проводити працівники основних цехів, за якими закріплено обладнання, у присутності представника цеху ТАВ. Зазначені роботи слід проводити тільки після того, як у трубопроводах і посудинах знято тиск, а також у разі відкритих дренажів.
14.9. Замінювати, налагоджувати термопари і термометри опору, розміщені у важкодоступних місцях і в місцях, де температура перевищує зазначену в пункті 4.4.18 цих Правил, повинні не менше ніж два працівники з дотриманням вимог пункту 4.10.13 цих Правил.
Проводити роботи у місцях за температури повітря більше плюс 60 град. С заборонено.
14.10. За відсутності спеціальних продувальних пристроїв або у разі забитих продувальних ліній продування імпульсних ліній води за температури більше плюс 45 град. С дозволяється проводити за умови, що тиск не перевищує 1,2 МПа (12 кгс/кв.см).
Продування імпульсних ліній води за температури до плюс 45 град. С допускається проводити за умови, що тиск не перевищує 6,0 МПа (60 кгс/кв.см).
Продування слід виконувати за нарядом у такій технологічній послідовності:
- від'єднати датчик, - для чого спочатку слід прикрити плюсовий і мінусовий вентилі, а потім повністю відкрити зрівняльний вентиль; після цього повністю закрити плюсовий і мінусовий вентилі;
- один працівник повинен залишатись на місці продування, другий повинен перекривати запірні вентилі у місці приєднання лінії до трубопроводу або апарата, і подати першому працівникові знак про те, що лінія від'єднана;
- перший працівник повинен відгвинтити гайки, що з'єднують лінію з датчиком, стравити через них тиск, а потім відгвинтити їх повністю. Переконавшись у тому, що тиск стравлено, лінію відводять від датчика і закріплюють;
- другий працівник повинен поступово повністю відкрити запірний вентиль на початку лінії продування. Продування повним струменем слід проводити протягом 1,2 - 2 хв, після чого за сигналом першого працівника перекрити запірний вентиль. Після закінчення продування однієї із з'єднувальних ліній слід починати продування другої лінії;
- після припинення виходу пари з ліній перший працівник повинен приєднати їх до датчика. Накидні гайки у цьому разі повністю не затягують. Запірний вентиль на початку лінії відкривають на півоберта;
- після появи води через накидну гайку і видалення повітря з лінії накидні гайки слід щільно затягнути;
- через 5 - 10 хв після приєднання датчика і заповнення імпульсних ліній конденсатом запірні вентилі необхідно повністю відкрити;
- продування плюсової і мінусової з'єднувальних ліній слід вести окремо.
На час від'єднування датчика від імпульсної лінії на всіх запірних вентилях лінії необхідно вивішувати заборонні знаки безпеки "Не відкривати! Працюють люди".
Якщо продувальні лінії об'єднані на стенді датчиків у дренажний колектор, а зливання з нього через відкриту лійку здійснюють у зливний колектор, то під час продування імпульсних ліній необхідно дотримуватись застережних заходів.
Слід враховувати, що у разі забивання колектора зливу іржею, накипом з відкритої лійки може утворюватись відбитий струмінь гарячої води і пари, який може травмувати працівників.
Режим продування імпульсних ліній повинен бути поступовим, і вони повинні продуватись тільки до того стану, коли зливання води відбувається без утворення зворотного потоку із зливальної лійки.
Під час проведення вищезазначених робіт слід користуватись захисними щитками і рукавицями.
14.11. У випадку виникнення аварійних ситуацій продування імпульсних ліній слід припинити, а арматуру - перекрити.
14.12. Під час проведення робіт на мастильних імпульсних лініях з них необхідно повністю злити мастило.
Зливання мастила повинно здійснюватись від'єднуванням лінії біля первинного вентиля і приладу через нижню точку.
Якщо імпульсна лінія біля первинного вентиля приварена і злити з неї мастило неможливо, то з боку манометра в лінію слід ввести хлорвінілову трубку, через яку мастило слід відсмоктувати грушею. Довжину трубки слід вибирати з розрахунку звільнення від мастила ділянки імпульсної трубки до 1,5 м від місця зварювання.
Мастило з трубок слід зливати у посудину, - щоб уникнути попадання його на підлогу.
14.13. Замінювати манометри, датчики слід тільки після перекривання первинних (відбиральних) вентилів.
Накидні гайки манометрів, датчиків слід відгвинчувати поступово, - як це зазначено у підрозділі 14.7 цих Правил.
14.14. Огляд, налагоджування, ремонт пристроїв контролю і авторегуляторів всередині топок котлів, газоходів, повітроводів, барабанів котлів слід проводити з дотриманням вимог підрозділу 4.10 і пунктів 7.5.1 7.5.34 цих Правил.
14.15. Роботи, що потребують розкриття люків бункерів для доступу до датчиків, слід проводити з дотриманням заходів безпеки, зазначених у пунктах 7.2.1 - 7.2.17 цих Правил.
14.16. Ремонтувати, усувати дефекти, змащувати пристрої, установлені на конвеєрах паливоподачі, слід тільки після зупинення конвеєра і зняття напруги з його електродвигуна. На вимикальному пристрої слід вивісити заборонний знак безпеки "Не вмикати! Працюють люди".
Налагоджування, регулювання датчиків, що контролюють наявність вугілля на стрічці, сигналізаторів перекосу стрічки, регулювання гальм тощо дозволяється виконувати під час роботи конвеєра з дотриманням заходів безпеки, зазначених у пунктах 6.4.1 - 6.4.20 цих Правил.
Працівники, які налагоджують, регулюють датчики, сингалізатори тощо, повинні знати місце розташування пристроїв аварійної зупинки конвеєрів і вміти ними користуватись.
14.17. Під час обслуговування пристроїв ТАВ на обладнанні мазутного господарства слід дотримуватись вимог пунктів 4.1.35, 4.2.23, 4.10.21, 6.5.15, 6.5.22 - 6.5.24, 6.6.1 - 6.6.3 і підрозділу 4.10 цих Правил.
14.18. Під час обслуговування пристроїв контролю і автоматики у газовому господарстві слід дотримуватись вимог пунктів 4.1.31, 4.1.32, 4.10.1, 4.10.7, 4.10.21, 7.3.1 - 7.3.5 і підрозділу 4.10 цих Правил.
14.19. Контрольно-вимірювальні прилади слід приєднувати до газопроводів тиском більше 0,1 МПа (1 кгс/кв.см) металевими трубками, а у разі тиску газу, меншого, ніж 0,1 МПа (1 кгс/кв.см), - гумовими трубками завдовжки до 1 м, закріпленими хомутами. На відводах до приладів слід передбачати вимикальні пристрої.
Після знімання датчиків КВП, автоматики, захистів на від'єднані від датчика імпульсні лінії слід установлювати заглушки.
14.20. На манометрах, установлених на газопроводах, червоною рискою слід зробити позначку робочого тиску.
14.21. Під час проведення робіт в пристроях автоматики, теплотехнічних вимірювань і захистів, розміщених на обладнанні хімічного цеху, слід дотримуватись вимог підрозділів 4.10, 4.11 і розділу 11 цих Правил.
14.22. Імпульсні лінії, арматура і датчики, що підлягають ремонту і приєднані до кислото- та лугопроводів або до резервуарів з кислотами та лугами, необхідно звільнити від кислоти або лугу та від'єднати від працюючих трубопроводів і резервуарів заглушками. Після цього імпульсні лінії, арматуру, датчики, що підлягають ремонту, слід ретельно промити водою - до нейтральної реакції промивальних вод.
Перед початком проведення робіт працівники цеху ТАВ у присутності оперативних працівників зміни хімічного цеху повинні переконатись у тому, що імпульсні лінії, які підлягають ремонту, відглушені від діючого обладнання, а також усунена можливість попадання в них кислоти або лугу і повністю видалені реагенти.
14.23. Роботи на імпульсних лініях та апаратурі цеху ТАВ, установлених в хімічному цеху, під час проведення яких можуть трапитись випадкові викиди агресивного середовища (кислоти, лугу, коагулянту), слід виконувати у гумових рукавицях, прогумованому фартусі і захисному щитку.
14.24. Працівники цеху ТАВ, які виконують роботу у приміщеннях хімічного цеху, повинні знати основні властивості реагентів, що використовуються, і правила поводження з ними згідно з додатком 4 до цих Правил.
15. Вимоги безпечної роботи з ртутними приладами
15.1. Під час роботи з ртуттю, її сполуками і приладами із ртутним заповненням слід дотримуватись вимог "Санитарных правил при работе с ртутью, ее соединениями и приборами с ртутным заполнением", затверджених МОЗ СРСР 04.04.88.
15.2. Основні роботи з ртутними приладами (зливання і заповнення ртуттю, розбирання, збирання, ремонт і очищення ртутних приладів, очищення і фільтрація ртуті тощо) слід проводити у спеціально відведених для цього ртутних кімнатах, ізольованих від інших приміщень.
15.3. Обладнання ртутних кімнат, захист їхніх будівельних конструкцій і робочих меблів від пари ртуті, вентиляція, опалення, освітлення, водопостачання та каналізація, обладнання, утримання побутових приміщень повинні задовольняти вимогам "Санитарных правил при работе с ртутью, ее соединениями и приборами с ртутным заполнением".
15.4. Ртутні кімнати повинні мати таке обладнання:
- стенд для розбирання і складання приладів;
- жолоб із чорного металу під стендом, установлений з нахилом; до жолоба повинна бути приварена зливна трубка, під якою розміщують посудину з водою;
- стіл із гладенькою мармуровою або виготовленою з чорного металу похилою плитою з жолобами по краях і зливною трубою, під якою установлюють посудину з водою.
15.5. Все обладнання і меблі ртутних кімнат (стенди, робочі столи, шафи та ін.) повинні бути на ніжках заввишки не менше 200 мм; у таких кімнатах використовувати м'які меблі, гардини, штори і завіси заборонено.
Робочі меблі повинні мати яскраве маркування, - щоб унеможливити використання їх в інших місцях.
Металеві частини апаратів і приладів (каркаси, підставки, стояки тощо) повинні бути гладенькими і пофарбованими нітроемалями і лаками.
Під робочою поверхнею столів і витяжних шаф для роботи з ртуттю не повинно бути шухляд, шаф.
15.6. Приміщення, в яких проводять роботу із ртуттю (ртутні кімнати), необхідно щотижня перевіряти на вміст пари ртуті у повітрі робочої зони, а результати аналізу записувати в журнал реєстрації аналізів (довільної форми).
Виробничі приміщення, в яких установлені прилади і апарати з ртуттю, слід перевіряти шляхом аналізу повітря не рідше двох разів на рік.
15.7. У ртутних кімнатах, крім періодичних перевірок шляхом аналізу повітря, слід проводити повсякденний контроль повітряного середовища за допомогою реактивних папірців, які за наявності у повітрі пари ртуті набувають рожевого відтінку.
Реактивні папірці слід підвішувати біля робочих місць на рівні дихання працівника - на висоті приблизно 1,5 - 1,7 м від підлоги на термін не більше однієї доби.
15.8. Підрозділи підприємства, працівники якого проводять роботу з ртуттю, повинні мати місцеві інструкції щодо заходів безпеки під час роботи з ртуттю, складені з урахуванням вимог цих Правил, "Санитарных правил при работе с ртутью, ее соединениями и приборами с ртутным заполнением", а також специфіки умов праці на даному підприємстві.
15.9. У приміщеннях ртутних кімнат ртуть повинна зберігатись у витяжній шафі у товстостінному скляному посуді або такому, що не б'ється, з притертими пробками (на вакуумній замазці), установленому в амортизаційний футляр на металевих піддонах.
Невеликі кількості ртуті (від 20 до 30 мл) дозволяється зберігати в шафі у запаяних скляних ампулах, укладених у пластмасові або металеві футляри.
Щодня, не менше ніж за 15 хв до початку проведення робіт, в цих приміщеннях слід вмикати припливно-витяжну вентиляцію.
15.10. Заповнення ртуттю приладів та апаратів та її зливання дозволяється проводити тільки у ртутній кімнаті - над піддоном з чорного металу під витяжним зонтом і за умови увімкненої витяжної вентиляції.
Розбирати ртутні прилади і апарати слід у ртутних кімнатах на піддоні або спеціально обладнаному столі.
Категорично заборонено розбирати ртутні прилади і апарати у виробничих приміщеннях.
У разі пошкодження приладів або апаратів, в інших аварійних випадках та надзвичайних ситуаціях допускається зливати ртуть безпосередньо у виробничих приміщеннях.
15.11. Зливати ртуть із приладів і апаратів як у ртутних кімнатах, так і у виробничих приміщеннях допускається тільки в посудини, заповнені водою.
Всі посудини з водою, призначені для тимчасового приймання ртуті, що розлилася або зливається, перед закінченням зміни необхідно звільнити від ртуті і знову залити водою.
Для недопущення розливання ртуті на підлогу посудини з нею необхідно установлювати на піддони з чорного металу або емальовані.
Зважувати, очищати і фільтрувати ртуть дозволяється тільки у ртутних кімнатах у витяжній шафі за умови увімкненої витяжної вентиляції, яку дозволяється вимкнути лише через 30 хв після закінчення роботи з ртуттю.
15.12. Очищення, дистилювання ртуті, заповнення нею приладів та інші роботи з відкритою ртуттю слід проводити у хлорвінілових або тонких гумових рукавицях, головному уборі і в окулярах; брати ртуть незахищеними руками або відсмоктувати її ротом категорично заборонено.
Під час розливання ртуті або у разі виходу з ладу місцевої витяжної вентиляції необхідно працювати у протигазах з фільтрувальними коробками.
15.13. Не допускається стикання з ртуттю деталей приладів з кольорових металів.
Виявлені під час розбирання приладів і апаратів амальговані деталі слід зберігати в ртутних кімнатах у спеціальних посудинах з водою.
Знімати амальгаму з амальгованих деталей нагріванням дозволяється тільки всередині витяжної шафи і за умови увімкненої вентиляції.
15.14. Щоб уникнути витікання ртуті з посудин, вакуумметрів, необхідно щільно закривати ці посудини гумовими пробками з виведенням скляної трубки заввишки від 50 до 60 мм, що сполучає посудини з атмосферою.
15.15. У робочих приміщеннях не повинні зберігатись прилади та апарати, що не застосовуються; у цих приміщеннях не дозволяється використовувати биті прилади та апарати з ртуттю, барометри і вакуумметри, в яких ртуть міститься у відкритих посудинах.
15.16. У виробничих приміщеннях ртутні прилади з крихкими скляними деталями слід захищати від ударів.
15.17. Установлені у виробничих приміщеннях прилади і апарати з ртуттю слід обладнати уловлювальними посудинами, - щоб не допустити витікання з них ртуті у разі випадкового порушення герметичності.
15.18. Термометри з ртутним заповненням слід зберігати і транспортувати у футлярах.
Термометри, установлені на робочих місцях, повинні мати захисні металеві кожухи (оправки).
15.19. Продувати, вводити в дію і виводити з дії прилади, заповнені ртуттю, слід обережно, - уникаючи витікання ртуті у трубопроводи або виробничі приміщення.
15.20. Розлиту ртуть слід негайно і ретельно зібрати у герметичний балон, емальований або фарфоровий посуд.
Краплі розлитої ртуті слід збирати гумовою грушею або іншим пристосуванням з боків забрудненої ділянки у напрямку до центру, - щоб уникнути проникнення ртуті у підлогу і розповсюдження її по всьому приміщенню.
Повноту збирання ртуті перевіряють за допомогою лупи.
Ртуть, що залишилась, слід прибирати з підлоги ганчіркою, змоченою у 0,2%-му підкисленому розчині марганцевокислого калію або 20%-му розчині хлорного заліза.
15.21. У випадку виявлення ртуті, що витекла у приміщення, працівники, які помітили її витікання, повинні негайно доповісти про це керівництву підрозділу - для вжиття невідкладних заходів.
Після відповідної обробки зараженої ділянки виробничого приміщення слід провести аналіз повітря в ньому на вміст пари ртуті, який не повинен перевищувати граничних значень.
15.22. Спецодяг повинен зберігатись у тому самому приміщенні, в якому проводиться робота з ртуттю, - в окремих гардеробах, обладнаних індивідуальними шафами з місцевою витяжкою.
Шафи для зберігання одягу повинні виготовлятись з листової сталі і мати відділення для зберігання предметів особистої гігієни і засобів захисту.
15.23. Відносити спецодяг, в якому виконувались роботи з ртуттю, додому, а також ходити у ньому в їдальню заборонено.
15.24. Прати спецодяг, в якому виконувались роботи з ртуттю, слід щотижня - окремо від іншого спецодягу. Прати цей спецодяг у домашніх умовах заборонено.
15.25. Одночасно з пранням спецодягу слід промивати шафи, де він зберігається, гарячою водою з милом, а потім 0,1%-м розчином марганцевокислого калію.
15.26. Спецодяг, в якому виконувались роботи з ртуттю, перед пранням гарячою водою за температури плюс 70 - 80 град. С у мильно-содовому розчині (з розрахунку 4 л розчину на 1 кг одягу), повинен бути знепилений і промитий у пральній машині холодною водою протягом 30 хв.
Спецодяг необхідно прати двічі. Після першого прання його слід промити у пральній машині спочатку гарячою, а потім холодною водою - для видалення лугу і протягом 30 хв обробляти 1-2%-м розчином соляної кислоти. Вдруге спецодяг слід прати лужним розчином за температури плюс 70 - 80 град. С протягом 20 хв, потім полоскати в холодній воді, крохмалити, віджимати, сушити і прасувати.
15.27. Палити, а також зберігати їжу, їсти і пити воду в приміщеннях, де проводяться роботи з ртуттю, категорично заборонено.
15.28. Працівники, які виконують роботу з ртуттю, повинні дотримуватись таких гігієнічних вимог:
- перед прийманням їжі спецодяг та індивідуальні засоби захисту необхідно знімати, ретельно мити руки теплою водою з милом і щіткою, прополіскувати рот слабким розчином марганцевокислого калію (рожевого кольору). Перед тим, як зняти рукавиці з рук, рукавиці слід ретельно вимити;
- щодня після закінчення роботи необхідно знімати спецодяг, очищати його пилососом і прибирати у шафу, ретельно прополіскувати рот слабким розчином маргенцевокислого калію (рожевого кольору), приймати душ і чистити зуби.
15.29. В ртутних кімнатах слід щодня проводити вологе прибирання, а один раз на місяць - обов'язково обмивати теплою мильною водою стелі, стіни, меблі, віконні рами, скло та підвіконня, двері тощо.
Один раз на квартал вищезазначене прибирання слід проводити із застосуванням засобів хімічної демеркуризації з наступним змиванням розчину з підлоги водою.
15.30. Інвентар для прибирання приміщень, в яких проводяться роботи з ртуттю, не дозволяється використовувати для прибирання інших приміщень; цей інвентар слід зберігати у металевому ящику, що щільно зачиняється і має пристрій місцевого відсмоктування і пофарбований у яскравий застережний колір. На відміну від іншого цей інвентар повинен бути пофарбований у червоний колір.
Після прибирання інвентар слід обробити розчинами демеркуризації.
15.31. Біля виходу із приміщень, де проводяться роботи з ртуттю, повинні бути килими з рифленої гуми, які необхідно щодня обробляти у піддонах з чорної листової сталі розчином маргенцевокислого калію, підкисленого соляною кислотою.
15.32. Виробничі приміщення, де встановлено прилади і апарати з ртуттю, повинні відповідати "Санитарным правилам при работе с ртутью, ее соединениями и приборами с ртутным заполнением".
15.33. Зовнішні поверхні виробничого обладнання, де використовується ртуть, не повинні допускати сорбцію ртуті, хімічну взаємодію між ртуттю і матеріалом поверхні.
На цих поверхнях слід проводити прибирання і демеркуризацію.
15.34. Електродвигуни та електроапаратура, що установлюються в ртутних кімнатах або інших приміщеннях, де можливе виділення пари ртуті, за наявності в них проводів і деталей з кольорових металів, повинні бути покриті речовинами, стійкими до ртуті.
Начальник управління організації нагляду в металургії, енергетиці, будівництві та котлонагляду Л.К.Дерновий
Додаток 1
до пункту 4.8.2 Правил
безпечної експлуатації тепломеханічного обладнання
електростанцій і теплових мереж
Форма наряду-допуску
Лицьовий бік наряду
Підприємство ___________________________________ Підрозділ ___________________________________
Наряд-допуск. Загальний наряд-допуск.
Проміжний наряд-допуск N ________
(непотрібне закреслити)
До загального наряду-допуску N ________
(заповнюється у разі видавання проміжного наряду)
Керівнику робіт ______________________________________________________________________________
(прізвище, ініціали, посада)
допускачу __________________________________________________________________________________
(прізвище, ініціали, посада)
виконавцю робіт (наглядачу) __________________________________________________________________
(прізвище, ініціали, посада, розряд)
з членами бригади: ___________________________________________________________________________
(прізвище, ініціали, розряд, група)
___________________________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________________________
доручається: ________________________________________________________________________________
(зміст роботи, об'єкт, місце роботи)
Виконати заходи щодо підготовки робочих місць __________________________________________________
(перелічуються
___________________________________________________________________________________________
необхідні заходи щодо підготовки робочих місць, у тому числі
___________________________________________________________________________________________
заходи безпеки, що підлягають виконанню працівниками інших цехів)
Особливі умови _____________________________________________________________________________
(записуються операції (етапи робіт), які
___________________________________________________________________________________________
необхідно виконувати під особистим наглядом керівника робіт,
___________________________________________________________________________________________
назви компонентів, проб повітря, місця відбирання їх,
___________________________________________________________________________________________
використання технологічних карт (ППР), інші заходи)
Наряд видав: дата _____________ год ______ хв _____ ____________________________________________
(прізвище, ініціали, посада, підпис)
Наряд продовжив до: дата ________ год ____ хв ______ ____________________________________________
(прізвище, ініціали, посада, підпис)
Дозвіл на підготовку робочих місць і на допуск видав:
дата ____________ год ______ хв ______ ________________________________________________________
(прізвище, ініціали, посада, підпис)
Заходи безпеки іншими цехами (дільницями) виконано ____________________________________________
(цех,
___________________________________________________________________________________________
посада, прізвище, ініціали, підпис відповідального
___________________________________________________________________________________________
працівника, який готував робоче місце)
Результати аналізу повітряного середовища виконав: ______________________________________________
(місце,
___________________________________________________________________________________________
результат, прізвище, ініціали, підпис працівника, який виконав аналіз, дата)
Робочі місця підготовлені. Залишаються в роботі __________________________________________________
(обладнання,
___________________________________________________________________________________________
розміщене поблизу місця роботи і яке перебуває під тиском,
під напругою, вибухонебезпечне тощо)
Інструктаж одержали: керівник робіт ____________________________________________________________
(дата, підпис)
виконавець робіт (наглядач) ___________________________________________________________________
(дата, підпис)
Інструктаж провів допускач ___________________________________________________________________
(дата, прізвище, ініціали, підпис)
Зворотний бік наряду
Таблиця 1
Склад і інструктаж бригади (цільовий):
------------------------------------------------------------------
| Прізвище, | Підписи членів | Прізвище, | Підписи членів |
| ініціали, | бригади, які | ініціали, | бригади, які |
| розряд, група| пройшли | розряд, група | пройшли |
| | інструктаж | | інструктаж |
|--------------+----------------+---------------+----------------|
| 1 | 2 | 1 | 2 |
------------------------------------------------------------------
Підписи працівників, які провели інструктажі:
Керівник робіт __________________________________________________
Виконавець робіт (наглядач) ______________________________________
Таблиця 2
Щоденний допуск до роботи,
переведення на інше робоче місце, закінчення роботи
----------------------------------------------------------------------
|Назва | Допуск до роботи | Робота закінчена, |
|робочих |----------------------------|Бригада виведена, наряд зданий|
|місць |Заходи безпеки перевірені. | |
| |Інструктаж бригаді проведено| |
| |----------------------------+------------------------------|
| |Дата,| Підписи |Дата,| Підписи |
| |час |----------------------|час |------------------------|
| | |допускача|виконавця | |виконавця |оперативних |
| | | |робіт | |робіт |працівників |
| | | |(наглядача) | |(наглядача)| |
|--------+-----+---------+------------+-----+-----------+------------|
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
----------------------------------------------------------------------
Таблиця 3
Зміни у складі бригади
-------------------------------------------------------------------------
| Працівники, | Працівники, | Дата, | Дозволив |Інструктаж |
| введені до | виведені зі | час | (підпис) |цільовий |
| складу бригади | складу бригади | | |------------------|
| (прізвище, | (прізвище, | | |одержав |провів |
| ініціали, | ініціали, | | |(підпис)|(підпис) |
| розряд, група) | розряд, група) | | | | |
|----------------+----------------+-------+----------+--------+---------|
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
-------------------------------------------------------------------------
Робота повністю закінчена, робочі місця прибрані, бригада виведена, наряд закрито: дата _______________ год __________ хв _________
Виконавець робіт (наглядач) _____________________________________
(підпис)
Керівник робіт ______________________________________________
(підпис)
Оперативний працівник _________________________________________________________________________
(прізвище, ініціали, підпис)
Додаток 2
до пункту 4.10.3 Правил
безпечної експлуатації
тепломеханічного обладнання
електростанцій і теплових
мереж
Характеристики
вибухонебезпечних і шкідливих газів, що
найчастіше трапляються в підземних спорудах
У резервуарах і підземних спорудах найчастіше містяться такі вибухонебезпечні і шкідливі гази: метан, пропан, пропілен, бутилен, окис вуглецю, вуглекислий газ, сірководень, аміак, хлор, ацетилен.
Метан СН4 (болотний газ) - безбарвний горючий газ, без запаху, легший за повітря. Проникає у підземні споруди крізь грунт. Утворюється під час повільного гниття без доступу повітря решток рослин (клітковини під водою у болотах, стоячих водах, ставках або розкладання решток рослин - у покладах кам'яного вугілля). Метан є складовою частиною промислового газу; у випадку несправного газопроводу він може проникати у підземні споруди. Не отруйний, але його присутність зменшує кількість кисню у повітряному середовищі підземних споруд, що призводить до порушення нормального дихання під час проведення робіт у цих спорудах. Якщо вміст метану у повітрі становить 5-15% від об'єму, утворюється вибухонебезпечна суміш.
Засоби захисту - шлангові протигази ПШ-1, ПШ-2, киснеізолювальний протигаз.
Пропан С3Н8, бутан С4Н10, пропілен С3Н6 і бутилен С4Н8 - безбарвні горючі гази, важчі за повітря, без запаху, важко змішуються з повітрям. Вдихання пропану і бутану у невеликих кількостях не викликає отруєння; пропілен і бутилен діють наркотично.
Зріджені гази у суміші з повітрям можуть утворювати вибухонебезпечні суміші за такого вмісту, % від об'єму:
Пропан 2,3 - 9,5 Бутан 1,6 - 8,5 Пропілен 2,2 - 9,7 Бутилен 1,7 - 9,0 Засоби захисту - шлангові протигази ПШ-1, ПШ-2, киснеізолювальні протигази.
Окис вуглецю СО - безбарвний газ, без запаху, горючий і вибухонебезпечний, трохи легший за повітря. Окис вуглецю дуже отруйний. Фізіологічний вплив окису вуглецю на людину залежить від його концентрації у повітрі і тривалості вдихання.
Вдихання повітря, що містить окис вуглецю понад ГДК (20 мг/куб.м), може призвести до отруєння і навіть до смерті. Якщо вміст окису вуглецю у повітрі становить 12,5-75% від об'єму, утворюється вибухонебезпечна суміш.
Засіб захисту - фільтрувальний протигаз типу СО.
Вуглекислий газ СО2 (двоокис вуглецю) - безбарвний газ, без запаху, кислуватий на смак, важчий за повітря. Проникає у підземні споруди крізь грунт. Утворюється у результаті розкладання органічних речовин. Утворюється також у резервуарах (баках, бункерах та ін.) за наявності в них сульфовугілля або вугілля внаслідок його повільного окислення.
Потрапивши у підземну споруду, вуглекислий газ витискує повітря, заповнюючи з дна простір цієї споруди. Вуглекислий газ не отруйний, але діє наркотично і може подразнювати слизові оболонки очей. За високих концентрацій викликає розлад дихання внаслідок зменшення вмісту кисню у повітрі.
Засоби захисту - шлангові протигази ПШ-1, ПШ-2.
Сірководень Н2S - безбарвний газ, має запах тухлих яєць, трохи важчий за повітря. Отруйний, діє на нервову систему, подразнює дихальні шляхи і очі.
Якщо вміст сірководню в повітрі становить 4,3-45,5% від об'єму, утворюється вибухонебезпечна суміш.
Засоби захисту - фільтрувальні протигази типів В, КД.
Аміак NH3 - горючий газ з різким характерним запахом, легший за повітря, отруйний, подразнює очі і дихальні шляхи, викликає розлад дихання. Якщо вміст аміаку у повітрі становить 15-28% від об'єму, утворюється вибухонебезпечна суміш.
Засоби захисту - фільтрувальний протигаз типу КД.
Водень Н2 - безбарвний газ, без смаку і запаху, набагато легший за повітря. Водень - фізіологічно інертний газ, але за високих концентрацій викликає розлад дихання внаслідок зменшення вмісту кисню. Водень утворюється під час зіткнення реагентів, що містять кислоту, з металевими стінками ємкостей, що не мають антикорозійного покриття. Якщо вміст водню у повітрі становить 4-75% від об'єму, утворюється вибухонебезпечна суміш.
Кисень О2 - безбарвний газ, без запаху і смаку, важчий за повітря. Не має токсичних властивостей, але у разі тривалого вдихання чистого кисню (за атмосферного тиску) спричиняє смерть внаслідок розвитку плеврального набрякання легенів.
Кисень не горючий, але є основним газом, що підтримує горіння речовин. Дуже активний, сполучається з більшістю елементів. З горючими газами кисень утворює вибухонебезпечні суміші.
Хлор Cl2 - жовто-зелений газ з різким подразливим запахом, важчий за повітря. Хлор хімічно дуже активний, безпосередньо сполучується майже з усіма металами і неметалами. Суміші хлору з воднем вмістом від 5,8 до 85,5% вибухонебезпечні.
Хлор подразнює слизові оболонки очей і дихальні шляхи.
Під час вдихання середніх і низьких концентрацій хлору спостерігаються стиснення і біль у грудях, сухий кашель, часте дихання, різь в очах, слізливість, підвищення температури тіла. Можливе набрякання легенів, судороги.
ГДК хлору у повітрі становить 1 мг/куб.м.
Засоби захисту - фільтрувальні протигази типу В. Ацетилен С2Н2 безбарвний горючий газ, легший за повітря. Суміші з повітрям вмістом від 2,3% до 80,7 вибухонебезпечні. Ацетилен діє наркотично.
Засоби захисту - шлангові протигази ПШ-1, ПШ-2; киснеізолювальні протигази.
Додаток 3
до пункту 5.2.14 Правил
безпечної експлуатації
тепломеханічного обладнання
електростанцій і теплових мереж
Форма
журналу обліку і реєстрації робіт за
нарядами та розпорядженнями
----------------------------------------------------------------
|Номер | Місце | Виконавець | Члени |
|--------------------| Проведення | робіт | Бригади, |
|наряду|розпорядження| роботи і її | (прізвище, | (прізвище, |
| | | зміст, заходи | ініціали) | ініціали) |
| | | безпеки | | |
|------+-------------+---------------+------------+------------+
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
----------------------------------------------------------------
Продовження таблиці
----------------------------------------
Працівник, | Робота | Робота |
який віддав | розпочата | Закінчена |
розпорядження | (дата, | (дата, |
(прізвище, | година) | година) |
ініціали) | | |
---------------+-----------+-----------|
6 | 7 | 8 |
----------------------------------------
Примітка 1. У разі виконання робіт за нарядами заповнюються тільки колонки 1, 7, 8.
Примітка 2. У разі виконання робіт за розпорядженнями заповнюються всі колонки, крім колонки 1.
Додаток 4
до пункту 9.2.9 Правил
безпечної експлуатації
тепломеханічного обладнання
електростанцій і теплових мереж
Властивості основних хімічних речовин,
що застосовуються у виробничих процесах під час
експлуатації тепломеханічного обладнання і теплових
мереж і заходи безпечної роботи з ними
Аміак водний технічний
На електростанції аміак надходить у вигляді водних розчинів, що містять від 22 до 25% NH3 (густина 0,9 г/куб.см за температури плюс 15 град. С).
Водний розчин аміаку має лужні властивості. Значення рН 1%-го розчину становить 11,7. Водні розчини аміаку здатні викликати отруєння організму. Під час вдихання повітря, яке містить 5% аміаку, починається різкий розлад дихання, слізливість, біль в очах, сильні припадки кашлю, запаморочення, біль у шлунку, блювання. За високої концентрації аміак може викликати опіки слизової оболонки очей і призвести до сліпоти.
Індивідуальні засоби захисту: гумові кислото- і лугостійкі рукавиці, захисні окуляри, прогумований фартух, фільтрувальні протигази типів К, КД або М.
Сірчана кислота
Хімічно чиста сірчана кислота - безбарвна масляниста рідина, що застигає у кристалічну масу за температури плюс 10 град. С. Технічна концентрована сірчана кислота має густину 1,84 г/куб.см і містить близько 98% Н2SO4; з водою змішується у будь-яких пропорціях з виділенням великої кількості теплоти (до 92 кДж на 1 моль (22 ккал на 1 грам-молекулу) кислоти). Тому, щоб уникнути розбризкування, слід кислоту лити у воду, а не навпаки.
Під час нагрівання сірчаної кислоти утворюється пара сірчаного ангідриду, яка, у разі сполучення з водяною парою повітря, утворює кислотний туман.
Сірчана кислота, у разі попадання на шкіру, викликає сильні опіки, дуже болючі, що важко піддаються лікуванню. Під час вдихання пари сірчаної кислоти подразнюються і припікаються верхні дихальні шляхи.
Попадання міцної сірчаної кислоти в очі загрожує втратою зору; тому під час роботи з нею необхідна особлива обережність.
Працівники, які проводять зливання кислоти, повинні працювати в одязі з кислотозахисної тканини, прогумованих фартухах, гумових чоботях, гумових кислото- і лугостійких рукавицях, захисних щитках типу НБХ, мати фільтрувальні протигази типів В, БКФ, М або шлангові протигази ПШ-1, ПШ-2.
Під час розливання сірчаної або будь-якої іншої кислоти на підлогу її слід негайно нейтралізувати - посипати содою або негашеним вапном, прибрати лопатою, а потім ретельно промити це місце сильним струменем води. Під час прибирання кислоти ніс і рот слід закривати пов'язкою, змоченою содовим розчином, а очі захищати спеціальними окулярами.
У разі попадання кислоти на одяг її необхідно змити сильним струменем води, нейтралізувати 2-3%-м розчином соди і знову промити водою.
Соляна кислота
Хімічно чиста соляна кислота - безбарвна рідина густиною 1,19 г/куб.см, містить близько 37% хлористого водню, на повітрі "димить".
Соляна ("димуча") кислота має задушливий запах і під час вдихання подразнює верхні дихальні шляхи, викликає кашель, хрипоту, подразнює горло. У разі тривалої дії на шкіру призводить до опіків третього ступеню.
Технічна соляна кислота - рідина жовтого кольору із задушливим запахом, містить 27,5% хлористого водню.
Соляна інгібірована кислота - це темно-коричнева рідина густиною 1,1 1,12 г/куб.см, вона не "димить". Фізіологічна дія на організм людини технічної та інгібірованої кислот така сама, як і хімічно чистої кислоти.
Індивідуальні засоби захисту: фільтрувальний протигаз типу В або шлангові протигази ПШ-1, ПШ-2, решта засобів така сама, що і під час роботи з сірчаною кислотою.
Їдкий натр
Їдкий натр - біла, непрозора, дуже гігроскопічна речовина. Сильний луг. Значення рН 1%-го водного розчину становить 13.
Як тверда речовина, так і концентровані її розчини викликають дуже сильні опіки шкіри. Попадання лугу в очі може призвести до їх важких захворювань і навіть до втрати зору.
Працівник, який працює з їдким натром, повинен мати захисні щитки, гумові кислото- і лугостійкі рукавиці, бавовняний спецодяг, прогумований фартух і гумове взуття.
У разі попадання розчину їдкого натру на одяг його слід промити водою, а потім нейтралізувати 1%-м розчином оцтової кислоти і знову промити водою.
Кальцинована сода і фосфат натрію Кальцинована сода і фосфат натрію білі кристалічні речовини, що добре розчиняються у воді. Водні розчини мають лужну реакцію. У кристалічному вигляді на організм не діють. У пилоподібному стані сода і фосфат натрію пошкоджують дихальні шляхи і очі, подразнюють слизову оболонку очей.
Гарячі концентровані розчини можуть бути небезпечними, особливо у разі попадання бризок в очі. Під час проведення робіт, що супроводжуються виділенням пилу, необхідно надягати протипиловий респіратор, захисні окуляри.
Негашене вапно і каустичний магнезит
Негашене вапно і каустичний магнезит - порошки білого кольору. Пил або краплі вапна, потрапляючи у дихальні шляхи, викликають кашель, печуть, а у разі попадання на шкіру подразнюють її.
Для проведення робіт, що супроводжуються виділенням пилу вказаних реагентів, працівники повинні надягати брезентовий костюм, захисні окуляри, гумові рукавиці, протипиловий респіратор.
Коагулянти
Розчини сірчанокислого алюмінію і сірчанокислого заліза мають кислу реакцію.
Бавовняні тканини під дією розчинів коагулянту руйнуються; тому у разі попадання розчину на таку тканину облиті місця слід швидко промити водою або змочити 24%-м розчином кальцинованої соди або фосфату натрію.
Розчини, що потрапили на шкіру або в очі, можуть викликати подразнення і призвести до тимчасової непрацездатності. Під час роботи з коагулянтами працівники повинні надягати прогумований фартух, захисні окуляри, гумове взуття і гумові рукавиці.
Під час проведення робіт, що супроводжуються виділенням пилу коагулянтів, слід застосовувати протипиловий респіратор.
Поліакриламід
Поліакриламід - желеподібна речовина. Температура його розм'якшення становить плюс 180 град. С. Добре розчиняється у воді. Малотоксичний. Під час нагрівання поліакриламіду понад 100 град. С виділяється аміак.
Індивідуальні засоби захисту: гумові рукавиці, захисні окуляри, респіратори типу "Лепесток", "Астра-2" або РУ-60М.
Трилон Б
Трилон Б - білий кристалічний порошок. Розчинність його у воді становить 10% (за температури плюс 20 град. С).
Помітної фізіологічної дії на організм людини трилон Б не має.
Під час проведення робіт, що супроводжуються виділенням пилу трилону Б, необхідно надягати рукавиці, захисні окуляри, протипиловий респіратор.
Гідразингідрат та його солі
Гідразингідрат - безбарвна рідина, що за запахом нагадує аміак. Легкозаймистий. Отруйний.
Гідразингідрат добре розчиняється у воді і спиртах. Температура кипіння становить плюс 118,5 град. С, замерзання - мінус 51,7 град. С, спалаху плюс 73 град. С. Густина гідразингідрату - 1,03 г/куб.см.
Гідразингідрат містить 64% гідразину. Гідразингідрат поглинає з повітря вологу, кисень, вуглекислоту, є слабким лугом.
Гідразингідрат - сильний відновник, легко розкладається під дією каталізаторів нагрівання. У суміші з киснем вибухонебезпечний. Під час контакту з окисами деяких металів, азбестом або активованим вугіллям може самозайматись.
Токсичний для організму людини. Солі гідразину: гідразинсульфат і фосфорнокислий гідразин - кристалічні речовини білого кольору, що погано розчиняються у холодній воді, краще - у гарячій.
Їхні водні розчини мають кислу реакцію. Гідразинсульфат і фосфорнокислий гідразин є відновниками, отруйні.
Сполуки гідразингідрату, у разі попадання в організм, викликають зміни у печінці і в крові.
Пара і пил гідразингідрату і його солей пошкоджують слизові оболонки дихальних шляхів і очей. Дія розчинів гідразину на шкіру, залежно від індивідуального сприймання, може призвести до дерматитів.
Індивідуальні засоби захисту: гумові рукавиці, захисні окуляри, фільтрувальний протигаз типу КД або А.
Октадециламін
Октадециламін - воскоподібна речовина із специфічним запахом. Густина октадециламіну становить 0,83 г/куб.см, температура плавлення плюс 54 - 55 град. С, кипіння - плюс 349 град. С.
За температури понад плюс 350 град. С без доступу повітря октадециламін розкладається з утворенням більш низькомолекулярних вуглеводнів і аміаку.
Октадециламін не розчиняється у холодній і гарячій воді, але за температури понад плюс 75 град. С утворює з водою емульсію концентрацією до 100 мг/кг; розчиняється у спиртах, оцтовій кислоті, ефірах та в інших органічних розчинниках.
Октадециламін для людини практично нешкідливий, але необхідно уникати прямого контакту з ним, бо залежно від індивідуального сприймання іноді спостерігаються почервоніння і свербіння шкіри, які, як правило, через кілька днів після припинення контакту з реагентом зникають. Індивідуальний засіб захисту - гумові рукавиці.
Адипінова кислота
Адипінова кислота - кристалічна речовина; двохосновна, порівняно слабка.
Температура розплавлення адипінової кислоти становить плюс 150 град. С, розчинність за температури плюс 15 град. С - 1,42%, а за температури плюс 100 град. С - 61,53% (від маси).
Завислий у повітрі пил цієї кислоти вибухонебезпечний, осілий пожежонебезпечний. Пил кислоти подразнює слизові оболонки. Індивідуальні засоби захисту від пилу: респіратор, захисні окуляри. Розчини адипінової кислоти практично безпечні; тому спеціальні заходи захисту не потрібні.
Плавикова кислота і її солі
Розчин фтористого водню у воді називається плавиковою кислотою. Технічна кислота містить 40-70% фтористого водню. Плавикова кислота легко реагує з двоокисом кремнію.
Солі плавикової кислоти: фтористий натрій або фтористий амоній.
Фтористий натрій - кристалічна речовина з температурою розплавлення плюс 997 град. С. Погано розчиняється у воді: за температури плюс 15 град. С розчинність у воді становить 3,5%, а за температури плюс 25 град. С - 4%.
Фтористий амоній - це безбарвні кристали. Відносна молекулярна маса 37,04.
Кристалічний фтористий амоній гігроскопічний і тому плавиться на повітрі; добре розчиняється у воді.
Кисла сіль фтористого амонію - гідрофторид амонію - має відносну молекулярну масу 57,05; це безбарвні кристали, що розпилюються у повітрі; добре розчиняється у воді.
Плавикова кислота і її солі дуже отруйні. Вдихання пари кислоти спричиняє запалення дихальних шляхів і руйнування зубів. У разі попадання в організм кислота і її солі викликають захворювання кишечника і шлунка. Фтористі солі не діють на непошкоджену шкіру. У разі попадання у свіжий поріз, подряпину або під нігті можуть викликати пухирі та рани, що важко заживають.
Індивідуальні засоби захисту від плавикової кислоти: фартух, гумові кислото- і лугостійкі рукавиці, гумові чоботи, захисні окуляри, фільтрувальний протигаз типу В.
Індивідуальні засоби захисту від солей плавикової кислоти: протипиловий респіратор, захисні окуляри і гумові рукавиці.
Фталевий ангідрид
Фталевий ангідрид - білі лускоподібні кристали. Його відносна молекулярна маса становить 148, температура розплавлення - плюс 130,8 град. С, кипіння - плюс 284,5 град. С. Важко розчиняється у холодній, добре - у гарячій воді, утворюючи фталеву кислоту. Пара і пил фталевого ангідриду викликають сильне подразнення слизових оболонок очей і верхніх дихальних шляхів. У разі дії фталевого ангідриду на шкіру виникають червоні плями, зрідка пухирі, що нагадують пухирі у разі опіків.
Індивідуальні засоби захисту: захисні окуляри, гумові рукавиці, респіратор для захисту від вдихання пари і аерозолів або фільтрувальний протигаз типу А.
Малеїновий ангідрид
Малеїновий ангідрид - тверда речовина. Його відносна молекулярна маса становить 98, температура розплавлення - плюс 54 град. С, кипіння - плюс 202 град. С. Розчиняється ангідрид в ацетоні, хлороформі. У разі сполучення з водою перетворюється на малеїнову кислоту.
За токсичними властивостями він схожий на фталевий ангідрид. індивідуальні засоби захисту ті самі, що і під час роботи з фталевим ангідридом.
Нітрит натрію
Нітрит натрію - безбарвні або жовті кристали. Температура розплавлення становить плюс 271 град. С. Нітрит натрію добре розчиняється у воді, є окисником, у розчинах розкладається за температури понад плюс 70 град. С з виділенням окисів азоту бурого кольору. Під час підкислення концентрованих розчинів нітрату натрію також відбувається його розкладання з виділенням окислів азоту.
У розчинах нітрит натрію повільно окислюється киснем повітря у нітрат.
Окисли азоту під час вдихання викликають кашель, подразнення носогорлової порожнини і легенів, накопичуються в організмі у разі вдихання навіть у незначній їх кількості.
Нітрит натрію - отруйна речовина. Індивідуальні засоби захисту: гумові рукавиці, захисні окуляри, фільтрувальні протигази типів В, БКФ.
ОП-7, ОП-10
ОП-7, ОП-10 - маслянисті в'язкі рідини або легкоплавкі пасти коричневого кольору, які розчиняються у воді. Під час додавання у ці речовини від 1 до 2 г/л води утворюються розчини, що мають високу змочувальну здатність. Під час перемішування водяних розчинів утворюється стійка піна. Мають мийні властивості. Реакція розведеного водяного розчину слабколужна, концентрованого - нейтральна.
Вдихання аерозолю ОП-7 викликає слабке подразнення верхніх дихальних шляхів; у разі попадання його у рот починається запалення.
Спеціальних заходів захисту не має.
Каптакс
Каптакс - порошок жовтого кольору. Його відносна молекулярна маса становить 167,26, температура розплавлення - плюс 179 град. С. Практично не розчиняється у воді, розчиняється у спирті. У разі попадання у дихальні шляхи каптакс викликає подразнення, у разі попадання на шкіру - дерматити.
Індивідуальні засоби захисту: респіратори "Лепесток", "Астра-2" або РУ-6ОМ; рукавиці з матеріалу, що не містить прискорювачів, стабілізаторів, антиокислювачів та ін.; силіконовий захисний крем для рук.
"Чорна кислота"
"Чорна кислота" - розчин низькомолекулярних органічних кислот. Індивідуальні засоби захисту: фільтрувальний протигаз типу А, гумові кислото- і лугостійкі рукавиці, гумові чоботи і фартух.
Уротропін
Уротропін - безбарвні гігроскопічні кристали. Він розчиняється у спирті. У слабкокислому розчині розкладається на аміак і формальдегід.
Спеціальних заходів захисту не має.
Перекис водню
Перекис водню - безбарвна сироподібна рідина густиною 1,45 г/куб.см. Вона змішується у будь-яких співвідношеннях з холодною водою; має окиснювально-відновні властивості. Перекис водню - слабка кислота. На світлі у присутності каталізатора вона розкладається.
Індивідуальні засоби захисту: рукавиці з поліхлорвінілу, поліетилену, поліефірних пластиків і захисні окуляри.
Карбід кальцію
Карбід кальцію - тверда речовина сірого кольору густиною 2,22 г/куб.см. Під час взаємодії карбіду кальцію з невеликою кількістю вологи і у разі контакту з окисниками виділяється ацетилен і карбід розігрівається.
Карбід кальцію, попадаючи на шкіру, викликає запалення і появу виразок. Небезпечним є попадання карбіду кальцію в очі.
Індивідуальні засоби захисту: протипиловий респіратор, захисні окуляри і гумові рукавиці. Для захисту шкіри рук слід застосовувати захисні креми і пасти.
Дихлоретан
Дихлоретан - безбарвна, легколетка, легкозаймиста рідина густиною 1,253 г/куб.см. Коефіцієнт розчинення пари у воді становить 26,3 за температури плюс 20 град. С і 17,5 за температури плюс 30 град. С.
Дихлоретан діє як наркотик, який викликає дистрофічні зміни у печінці, нирках та інших органах; проникає крізь шкіру, викликає помутніння роговиці очей.
Індивідуальні засоби захисту: фільтрувальний протигаз типу А або БКФ, гумові рукавиці, гумові чоботи і фартух з прогумованої тканини.
Чотирихлористий вуглець
Чотирихлористий вуглець - безбарвна летка рідина густиною 1,59 г/куб.см Коефіцієнт розчинення пари у воді становить 1,04 за темперарури плюс 20 град. С і 0,73 за температури плюс 30 град. С. У разі контакту з полум'ям або розжареними предметами розкладається з утворенням фосгену.
Індивідуальні засоби захисту: фільтрувальний протигаз типу А або шлангові протигази типів ПШ-1 і ПШ-2, гумові рукавиці, нарукавники і фартухи з поліхлорвініловим покриттям.
Енергетичні мастила
Основні енергетичні мастила - турбінні та трансформаторні - це продукти переробки нафти. Для поліпшення експлуатаційних властивостей мастил використовують присадки, у тому числі фенольного типу (топанол).
У разі тривалого контакту з мастилом, а також під час проведення роботи з присадками, залежно від індивідуальної сприйнятливості шкіри, можуть виникати дерматити і навіть екземи.
Засоби захисту: захисні креми для рук, рукавиці з мастилостійких матеріалів.
Синтетичні вогнетривкі турбінні мастила ("Іввіоль-3", ОМТІ) токсичні. Вони викликають отруєння головним чином у разі попадання у шлунково-кишковий тракт.
Індивідуальні засоби захисту: фартухи, нарукавники, головні убори з текстовінітовим покриттям, гумові рукавиці на основі натурального каучуку або квалітексу, гумові чоботи, фільтрувальний протигаз типу БКФ; під час проведення робіт у хімічній лабораторії - гумові рукавиці на основі натурального каучуку або квалітексу.
Бензол
Бензол - безбарвна, летка, вогненебезпечна рідина з характерним запахом.
Його відносна молекулярна маса - 78,12, густина - 0,879 г/куб.см (за температури плюс 15 град. С); випаровується бензол за кімнатної температури, пара його у 2,69 раза важча за повітря. Концентрація пари бензолу у повітрі від 1,5 до 8 % від об'єму вибухонебезпечна.
Бензол потрапляє в організм через органи дихання і крізь шкіру. Бензол це отруйна речовина, що впливає понад усе на центральну нервову систему. У разі багаторазової дії бензолу навіть низьких концентрацій можуть розвиватись хронічні захворювання.
Індивідуальні засоби захисту: захисні креми і пасти, фільтрувальний протигаз типу А, фартух з прогумованої тканини, гумові чоботи і гумові рукавиці.
Лакофарбні матеріали
Застосовуються на енергопідприємствах такі лакофарбні матеріали, як лаки ПХВ, лак-етиноль, емаль ВЛ-515, епоксидні смоли та ін., а також різноманітні розчинники до них (Р-4, Р-60, етилцелюлоза тощо), що містять речовини з токсичними властивостями.
Під час роботи з такими речовинами можуть виникати різні захворювання шкіри, а під час роботи з епоксидними смолами - також і захворювання нервової системи і печінки.
Індивідуальні засоби захисту: шланговий протигаз або респіратор, захисний костюм, рукавиці. Для захисту шкіри рук слід використовувати захисні пасти ІЕР-1 ФС 42-1402-80 і ХІОТ-6 ФС 42-1532-80 і захисний засіб для рук "Невидимка" такого складу, %:
Паста ІЕР-1 ФС 42-1402-80: мило рідке спеціальне 12 Допуски у відношенні води і глини гліцерин технічний 10 залежать від вологостійкості глини каолін 40 вода 38
| Паста ХІОТ-6 ФС 42-1532-80: желатин харчовий або фотожелатин крохмаль пшеничний або картопляний гліцерин медичний рідина Бурова вода |
2,5 5,6 7,2 20 64,8 |
Захисний засіб для рук "Невидимка": казеїн аміак водний технічний гліцерин дистильований спирт етиловий технічний ефір діетиловий еозин Н запашник "ОАЛ-1" дистильована вода або конденсат пари |
14 0,6 14 41 0,2 0,4 0,2 29,6 |
Перед початком проведення роботи 5 - 10 г пасти або крему наносять на шкіру рук і розтирають до отримання тонкого шару. Після закінчення роботи пасту або крем змивають водою з милом.