КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 27 грудня 2001 р. N 1751
Київ

Про затвердження Порядку призначення і виплати
державної допомоги сім'ям з дітьми

( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
N 343 від 16.03.2002
N 1391 від 16.09.2002
N 1951 від 25.12.2002
N 253 від 24.02.2003
N 1402 від 04.09.2003
N 1950 від 17.12.2003
N 493 від 14.04.2004
N 1087 від 25.08.2004
N 315 від 21.04.2005
N 87 від 01.02.2006
N 311 від 15.03.2006
N 726 від 25.05.2006
N 1060 від 01.08.2006
N 1074 від 01.08.2006 )

На виконання статті 1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" ( 2811-12 ) Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми (додається).

2. Державному комітету статистики за поданням Міністерства праці та соціальної політики затвердити до 1 червня 2002 р. форму річної звітності щодо надання державної допомоги сім'ям з дітьми.

3. Визнати такими, що втратили чинність:

постанову Кабінету Міністрів України від 27 травня 1999 р. N 915 "Про розміри державної допомоги сім'ям з дітьми у другому півріччі 1999 року" (Офіційний вісник України, 1999 р., N 22, ст. 1002);

постанову Кабінету Міністрів України від 24 січня 2000 р. N 122 "Про продовження терміну дії постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 1999 р. N 915" (Офіційний вісник України, 2000 р., N 4, ст. 116);

постанову Кабінету Міністрів України від 12 січня 2001 р. N 14 "Про розміри державної допомоги сім'ям з дітьми у 2001 році" (Офіційний вісник України, 2001 р., N 3, ст. 68).

4. Ця постанова набирає чинності з 1 січня 2002 року.

Прем'єр-міністр України А.КІНАХ

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 27 грудня 2001 р. N 1751

Порядок
призначення і виплати державної
допомоги сім'ям з дітьми

( У тексті Порядку слова "державна служба зайнятості" в усіх
відмінках і формах числа замінено словами "центр зайнятості"
у відповідному відмінку і числі згідно з Постановою КМ
N 343 від 16.03.2002 )

( У тексті Порядку слова "Прикордонні війська" в усіх відмінках
замінено словами "Державна прикордонна служба" у відповідному
відмінку згідно з Постановою КМ N 1402 від
04.09.2003 )

Загальні положення

1. Цей Порядок визначає умови призначення і виплати таких видів державної допомоги сім'ям з дітьми, передбачених Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" ( 2811-12 ):

1) допомога у зв'язку з вагітністю та пологами (пункти 3-9 цього Порядку);

2) одноразова допомога при народженні дитини (пункти 10-16 цього Порядку);

3) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (пункти 17-24 цього Порядку);

4) допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням (пункти 25-32 цього Порядку);

5) допомога на дітей одиноким матерям (пункти 33-38 цього Порядку). ( Підпункт 5 пункту 1 в редакції Постанови КМ N 1951 від 25.12.2002 - набирає чинності з 01.01.2003 року )

2. Державна допомога сім'ям з дітьми призначається і виплачується:

громадянам України;

іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають в Україні, а також особам, що набули статусу біженця і мають право на державну допомогу на умовах, передбачених Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", іншими законами або міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

У разі коли міжнародним договором України передбачено інші правила, ніж ті, що містяться у Законі України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", застосовуються правила, встановлені договором.

Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами

3. Відповідно до статті 7 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" ( 2811-12 ) право на державну допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами мають вагітні жінки (у тому числі неповнолітні), які не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, а саме:

жінки з числа військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, військ цивільної оборони, інших військових формувань та з числа осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби; ( Абзац другий пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 726 від 25.05.2006, N 1074 від 01.08.2006 )

жінки, звільнені з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи та організації незалежно від форми власності за умови, що вагітна жінка була звільнена з роботи не раніше ніж за шість місяців до набуття права на одержання допомоги;

жінки, зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні;

аспірантки, докторантки, клінічні ординатори, студентки вищих навчальних закладів I-IV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладів;

непрацюючі жінки.

4. Підставою для призначення допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами є видана лікувально-профілактичним закладом довідка встановленого зразка, заява матері, що складається за формою, затвердженою Мінпраці, а також довідка: ( Абзац перший пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1951 від 25.12.2002 - набирає чинності з 01.01.2003 року )

1) з основного місця служби, навчання про те, що жінка служить, навчається;

2) ліквідаційної комісії про те, що жінка звільнена з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи та організації;

3) центру зайнятості про те, що жінка зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна;

( Підпункт 4 пункту 4 виключено на підставі Постанови КМ N 1060 від 01.08.2006 )

Особи, які усиновили чи взяли під опіку дитину протягом двох місяців з дня її народження, подають рішення про усиновлення чи встановлення опіки.

5. Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами призначається:

1) якщо звернення за нею надійшло не пізніше ніж через шість місяців з дня закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, і виплачується жінкам за весь період відпустки, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 70) календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до 1-4 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога виплачується за 180 календарних днів зазначеної відпустки (90 - до пологів і 90 - після пологів). Допомога обчислюється сумарно та призначається жінкам у повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.

У разі ускладнених пологів зазначена допомога донараховується на підставі довідки встановленого зразка, виданої лікувально-профілактичним закладом. ( Абзац другий підпункту 1 пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1950 від 17.12.2003 )

У разі народження мертвої дитини допомога у зв'язку з вагітністю та пологами виплачується на загальних підставах, а у разі викидня - не виплачується;

2) особам, які усиновили чи взяли під опіку дитину протягом двох місяців з дня її народження, допомога призначається за період з дня усиновлення чи встановлення опіки і до закінчення 56 календарних днів (70 календарних днів у разі одночасного усиновлення чи встановлення опіки над двома і більше дітьми, 90 календарних днів - для жінок, віднесених до 1-4 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи).

6. За період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, що збігається з відпусткою по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомога у зв'язку з вагітністю та пологами виплачується незалежно від одержання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, визначеному для непрацюючих жінок.

7. Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами надається:

1) жінкам з числа військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, військ цивільної оборони, інших військових формувань та з числа осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби - у розмірі 100 відсотків грошового забезпечення; ( Підпункт 1 пункту 7 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 726 від 25.05.2006, N 1074 від 01.08.2006 )

2) жінкам, звільненим з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи та організації - у розмірі 100 відсотків середньомісячного доходу. Середня заробітна плата, з якої нараховується допомога, обчислюється згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100 (ЗП України, 1995 р., N 4, ст. 111, N 7, ст. 188; Офіційний вісник України, 1997 р., число 8, с. 196; 1999 р., N 31, ст. 1616; 2001 р., N 40, ст. 1802);

3) жінкам, зареєстрованим у центрі зайнятості як безробітні - у розмірі 100 відсотків мінімального розміру допомоги по безробіттю;

4) аспіранткам, докторанткам, клінічним ординаторам, студенткам вищих навчальних закладів I-IV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладів - у розмірі місячної стипендії. Жінка, яка продовжує навчання, має право на виплату стипендії або допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами за її вибором. При цьому допомога призначається з дня припинення виплати стипендії по день закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами. ( Абзац перший підпункту 4 пункту 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1950 від 17.12.2003 )

Розмір допомоги у випадках, передбачених підпунктами 1-4 цього пункту, встановлюється шляхом множення середньоденного доходу на кількість календарних днів тривалості відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, але не менш як 25 відсотків розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи з розрахунку на місяць;

5) непрацюючим жінкам - у розмірі 25 відсотків розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатної особи, з розрахунку на місяць.

8. Покриття витрат на виплату допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами:

жінкам з числа військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, військ цивільної оборони, інших військових формувань та з числа осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, передбачених на ці цілі Збройним Силам та іншим військовим формуванням, органам внутрішніх справ, Державній кримінально-виконавчій службі; ( Абзац другий пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 343 від 16.03.2002, N 726 від 25.05.2006, N 1074 від 01.08.2006 )

( Абзац третій пункту 8 виключено на підставі Постанови КМ N 343 від 16.03.2002 )

іншим категоріям жінок здійснюється за рахунок коштів державного бюджету у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.

9. Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам з числа військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, військ цивільної оборони, інших військових формувань та з числа осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби призначається і виплачується за місцем основної служби. ( Абзац перший пункту 9 із змінами, внесеними згідно з Постановами N 726 від 25.05.2006, N 1074 від 01.08.2006 )

Жінкам, звільненим з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи та організації, зареєстрованим у центрі зайнятості як безробітні, аспіранткам, докторанткам, клінічним ординаторам, студенткам вищих навчальних закладів I-IV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладів і непрацюючим жінкам державна допомога у зв'язку з вагітністю та пологами призначається і виплачується органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання. Допомога може бути призначена за місцем фактичного проживання за умови подання довідки про неодержання зазначеної допомоги в органах праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації. ( Абзац другий пункту 9 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1950 від 17.12.2003 )

Одноразова допомога при народженні дитини

10. Одноразова допомога при народженні дитини надається одному з батьків (усиновителю, опікуну), не застрахованому в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

У разі коли непрацююча особа, яка отримує одноразову допомогу при народженні дитини в органі праці та соціального захисту населення, виявила бажання працювати, виплата цієї допомоги продовжується зазначеним органом до закінчення строку її призначення. ( Пункт 10 викласти в редакції Постанови КМ N 315 від 21.04.2005 )

11. Для призначення одноразової допомоги при народженні дитини органу праці та соціального захисту населення за умови пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу подаються такі документи: ( Абзац перший пункту 11 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 315 від 21.04.2005 )

1) заява одного з батьків (усиновителя, опікуна), що складається за формою, затвердженою Мінпраці;

2) копія свідоцтва про народження дитини;

3) копії трудових книжок обох батьків (усиновителя, опікуна);

4) довідка з місця служби (навчання) заявника;

5) довідка про склад сім'ї батьків (усиновителя, опікуна);

6) довідка, видана державним органом реєстрації актів цивільного стану для призначення одноразової допомоги при народженні дитини. Жінки, які постійно проживають (зареєстровані) на території України і народили дитину під час тимчасового перебування за межами України, подають документи компетентних органів країни перебування, що засвідчують народження дитини, легалізовані в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. ( Абзац перший пункту 11 доповнено підпунктом 6 згідно з Постановою КМ N 1951 від 25.12.2002 - набирає чинності з 01.01.2003 року; із змінами внесеними згідно з Постановами КМ N 493 від 14.04.2004, N 315 від 21.04.2005, N 1060 від 01.08.2006 )

Усиновителі та опікуни подають, крім зазначених документів, копію рішення про усиновлення чи встановлення опіки.

Жінки, які до народження дитини займалися підприємницькою діяльністю, сплачували фіксований податок, але не були застраховані у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, подають також довідку органів державної податкової служби про припинення підприємницької діяльності. ( Пункт 11 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 1951 від 25.12.2002 - набирає чинності з 01.01.2003 року, із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1950 від 17.12.2003 )

Одноразова допомога при народженні дитини в разі її смерті виплачується на підставі копії свідоцтва про народження дитини або довідки про народження дитини, виданої державним органом реєстрації актів цивільного стану. ( Пункт 11 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 1951 від 25.12.2002 - набирає чинності з 01.01.2003 року )

12. Одноразова допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через шість календарних місяців з дня народження дитини, а у разі усиновлення дитини - не пізніше ніж через шість календарних місяців з дня набрання чинності рішенням суду про усиновлення. ( Абзац перший пункту 12 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 493 від 14.04.2004 )

У разі народження мертвої дитини допомога при народженні дитини не призначається.

13. ( Дію абзацу першого пункту 13 зупинено на 2006 рік згідно з Постановою КМ N 311 від 15.03.2006 ) Одноразова допомога при народженні дитини, яка народилася після 31 березня 2005 р., надається у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму на дітей віком до шести років, установленого на день народження дитини.

( Дію абзацу другого пункту 13 зупинено на 2006 рік згідно з Постановою КМ N 311 від 15.03.2006 ) Виплата частини суми допомоги здійснюється одноразово при народженні дитини у дев'ятикратному розмірі зазначеного прожиткового мінімуму в грошовій формі.

( Дію абзацу третього пункту 13 зупинено на 2006 рік згідно з Постановою КМ N 311 від 15.03.2006 ) Решта суми допомоги, кратної 13,6 розміру зазначеного прожиткового мінімуму, виплачується з метою створення належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини протягом 12 місяців після місяця народження дитини в грошовій формі. Допомога виплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем народження дитини, у розмірі, що дорівнює зазначеному прожитковому мінімуму, із збільшенням суми, що виплачена у попередньому місяці, на 2,2 відсотка. При цьому частка щомісячної суми у розмірі більш як 50 копійок округляється до 1 гривні. Остаточний розрахунок проводиться в останньому місяці виходячи із суми, кратної 13,6 розміру зазначеного прожиткового мінімуму.

Виплата допомоги припиняється у разі:

позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;

відмови отримувача допомоги від виховання дитини;

нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини;

перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду;

настання інших обставин, передбачених законодавством.

Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.

У випадках, передбачених абзацами шостим і сьомим цього пункту, виплата допомоги припиняється на підставі пропозицій органу опіки та піклування чи державного соціального інспектора органу праці та соціального захисту населення.

Виплата допомоги поновлюється у випадках, передбачених абзацами п'ятим-восьмим цього пункту, у разі, коли особа, яка фактично здійснює догляд за дитиною (один з батьків дитини, усиновитель, опікун) і не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, звернулася протягом шести місяців з дня припинення виплати допомоги до органу, що призначив допомогу, з письмовою заявою. Опікуни та усиновителі подають документи, передбачені пунктом 27 цього Порядку.

У разі влаштування дитини до дитячого закладу на повне державне утримання виплата допомоги здійснюється (поновлюється) органами праці та соціального захисту населення шляхом перерахування коштів на відкритий в установі уповноваженого банку рахунок дитини в порядку, затвердженому Мінпраці, МОЗ, МОН і Мінфіном.

Контроль за цільовим використанням допомоги та створенням належних умов для повноцінного утримання та виховання дітей здійснюється головними державними соціальними інспекторами та державними соціальними інспекторами органів праці та соціального захисту населення разом з управліннями (відділами) у справах сім'ї, дітей та молоді і органами опіки та піклування шляхом проведення моніторингу виплат і використання допомоги, вибіркового обстеження окремих сімей.

У разі встановлення факту нецільового використання коштів зазначені органи подають органу, що призначив допомогу, пропозиції щодо припинення її виплати.

Державні органи реєстрації актів цивільного стану протягом 10 днів з дня реєстрації смерті дитини подають органам праці та соціального захисту населення відповідні відомості за формою, встановленою відповідно до законодавства. ( Пункт 13 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 1951 від 25.12.2002, N 1950 від 17.12.2003, в редакції Постанови КМ N 315 від 21.04.2005 )

14. Одноразова допомога при народженні дитини, не одержана через смерть одного з батьків, якому ця допомога була призначена, виплачується матері (батьку, опікуну, усиновителю) за умови звернення за нею не пізніше ніж через шість місяців після смерті отримувача допомоги. ( Пункт 14 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 315 від 21.04.2005 )

15. Особам, не застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, одноразова допомога при народженні дитини призначається і виплачується органами праці та соціального захисту населення за місцем їх проживання. Допомога може бути призначена за місцем фактичного проживання за умови подання довідки про неодержання зазначеної допомоги в органах праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації. ( Абзац перший пункту 15 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1951 від 25.12.2002 - набирає чинності з 01.01.2003 року )

У разі коли один з батьків (усиновитель, опікун) на день народження дитини застрахований в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, допомога виплачується за місцем роботи застрахованої особи. ( Абзац другий пункту 15 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1950 від 17.12.2003 )

16. Покриття витрат на виплату одноразової допомоги при народженні дитини (в тому числі військовослужбовцям) здійснюється за рахунок коштів державного бюджету у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.

Допомога по догляду за дитиною до
досягнення нею трирічного віку

17. Відповідно до статті 13 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" ( 2811-12 ) право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, дідусь, бабуся або інший родич), не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, яка фактично здійснює догляд за дитиною.

18. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається з дня звернення за її призначенням, але не раніше ніж з дня, що настає після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.

Усиновителям та опікунам допомога призначається не раніше ніж з дня прийняття рішення про усиновлення або встановлення опіки.

Днем звернення за призначенням допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку вважається день прийняття органом праці та соціального захисту населення відповідної заяви з усіма необхідними документами.

19. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення зазначеної допомоги по день досягнення дитиною вказаного віку включно.

20. Для одержання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку органам праці та соціального захисту населення подаються такі документи:

1) заява матері (батька, усиновителя, опікуна), що складається за формою, затвердженою Мінпраці;

2) виписка з наказу за місцем служби про надання відпустки;

3) копія свідоцтва про народження дитини;

4) довідка з місця проживання заявника про те, що з ним проживає дитина;

5) копія трудової книжки матері (батька, усиновителя, опікуна), яка (який) здійснює догляд за дитиною;

6) довідка з місця навчання - для осіб, які навчаються;

7) непрацюючі особи подають довідку, видану органом, який здійснює державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, про те, що вони не зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності, а у разі перебування на обліку в центрі зайнятості - довідку про те, що виплата допомоги по безробіттю або матеріальна допомога по безробіттю не проводиться; ( Підпункт 7 пункту 20 в редакції Постанови КМ N 343 від 16.03.2002, із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1951 від 25.12.2002 - набирає чинності з 01.01.2003 року )

8) особи, які є суб'єктами підприємницької діяльності і сплачують фіксований податок та які не застраховані у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, подають довідку органів державної податкової служби про припинення підприємницької діяльності. ( Абзац перший пункту 20 доповнено підпунктом 8 згідно з Постановою КМ N 1951 від 25.12.2002 - набирає чинності з 01.01.2003 року, із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1950 від 17.12.2003 )

Усиновителі та опікуни подають також копію рішення про усиновлення або встановлення опіки.

Особи, звільнені з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи та організації, подають відповідну довідку ліквідаційної комісії.

21. Переоформлення допомоги на іншу працездатну особу, яка не отримує пенсії і не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, здійснюється згідно з письмовою заявою на підставі довідки з місця роботи, служби, навчання особи, яка одержувала допомогу, про те, що вона вийшла на роботу, службу, навчання до закінчення терміну відпустки по догляду за дитиною і виплату зазначеної допомоги їй припинено (із зазначенням дати припинення виплати). ( Абзац перший пункту 21 в редакції Постанови КМ N 1950 від 17.12.2003 )

Особам, які доглядають дітей віком до трьох років і одночасно продовжують навчатися з відривом від виробництва, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується в повному розмірі.

Особам, не застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається і виплачується органами праці та соціального захисту населення за місцем їх проживання. Допомога може бути призначена за місцем фактичного проживання за умови подання довідки про неодержання зазначеної допомоги в органах праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації. ( Пункт 21 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 1950 від 17.12.2003 )

22. ( Дію абзацу першого пункту 22 зупинено на 2006 рік згідно з Постановою КМ N 311 від 15.03.2006 ) Відповідно до статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі встановленого прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років. ( Абзац перший пункту 22 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1060 від 01.08.2006 )

Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину незалежно від кількості народжених (усиновлених, взятих під опіку) дітей у сім'ї, по догляду за якими надається допомога. ( Абзац другий пункту 22 в редакції Постанови КМ N 1060 від 01.08.2006 )

23. Якщо непрацююча особа, яка отримує в органі праці та соціального захисту населення допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виявила бажання працювати і звернулася до центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, орган праці та соціального захисту населення продовжує виплату зазначеної допомоги до дня призначення їй допомоги по безробіттю чи матеріальної допомоги по безробіттю. Центр зайнятості повідомляє орган праці та соціального захисту населення про те, що жінці призначено допомогу по безробіттю чи матеріальну допомогу по безробіттю або що термін виплати хоча б однієї з цих двох видів допомоги закінчився.

Якщо непрацююча особа, яка отримує в органах праці та соціального захисту населення допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виявила бажання працювати, виплата цієї допомоги припиняється з дня працевлаштування. ( Пункт 23 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 1951 від 25.12.2002 - набирає чинності з 01.01.2003 року ) ( Пункт 23 в редакції Постанови КМ N 343 від 16.03.2002 )

24. Покриття витрат на виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (в тому числі військовослужбовцям) здійснюється за рахунок коштів державного бюджету у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.

Допомога на дітей, які перебувають
під опікою чи піклуванням

25. Відповідно до статті 16 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" ( 2811-12 ) допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, призначається особам, визначеним в установленому порядку опікунами чи піклувальниками дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення їх батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування.

Допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, не призначається у разі перебування дитини на повному державному утриманні.

Якщо дитина, яка перебуває на повному державному утриманні, під час літніх канікул перебуває вдома з опікуном чи піклувальником, зазначена допомога призначається за повні місяці перебування дитини вдома на підставі довідки навчального закладу, про те, що дитина в цей час не перебувала на повному державному утриманні. ( Абзац третій пункту 25 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 493 від 14.04.2004 )

Допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням і є вихованцями дитячих навчальних закладів, що фінансуються не за рахунок бюджетних коштів, призначається на загальних підставах. ( Пункт 25 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 1087 від 25.08.2004 )

26. Допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, призначається, якщо середньомісячний розмір одержуваних на дитину аліментів і пенсії за попередні шість календарних місяців не перевищує прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку.

Така допомога виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між встановленим прожитковим мінімумом для дитини відповідного віку та середньомісячним розміром одержуваних на дитину аліментів і пенсії за попередні шість календарних місяців. ( Абзац другий пункту 26 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 87 від 01.02.2006 )

У разі коли для дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, аліменти (за відсутності осіб, що за законом зобов'язані їх утримувати) та пенсія на дітей за попередні шість календарних місяців не нараховувалися, зазначена допомога призначається у розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. ( Пункт 26 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 1087 від 25.08.2004, із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 87 від 01.02.2006 )

27. Для одержання допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, органу праці та соціального захисту населення подаються такі документи:

1) заява опікуна чи піклувальника про призначення допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінпраці;

2) копія рішення про встановлення опіки чи піклування;

3) копія свідоцтва про народження дитини;

4) довідка з місця проживання заявника про склад сім'ї (для дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням і є вихованцями дитячих навчальних закладів, що фінансуються не за рахунок бюджетних коштів, - видана органом реєстрації довідка, у якій зазначаються статус дитячого навчального закладу і за які кошти він фінансується, а також підтверджується факт перебування у ньому дітей); ( Підпункт 4 пункту 27 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1087 від 25.08.2004 )

5) довідка про місячні розміри аліментів і пенсії, що одержує на дитину опікун чи піклувальник (у разі одержання дитиною пенсії довідку видають органи праці та соціального захисту населення).

Якщо опікун чи піклувальник проживає за місцем проживання дитини, яка перебуває під його опікою чи піклуванням, подається довідка, видана органом праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації опікуна чи піклувальника про те, що він не перебуває на обліку як одержувач допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, і не одержує зазначеної допомоги. ( Абзац другий пункту 27 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1951 від 25.12.2002 - набирає чинності з 01.01.2003 року )

28. Допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, призначається на шість місяців. Питання про продовження виплати допомоги вирішується на підставі заяви та довідки про місячні розміри аліментів і пенсії, що одержує опікун чи піклувальник на дитину.

29. Допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, призначається з місяця, в якому була подана заява з усіма необхідними документами, та виплачується щомісяця до моменту досягнення дитиною 18-річного віку включно.

30. Підставою для припинення виплати допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, є:

звільнення від виконання обов'язків опікуна чи піклувальника;

працевлаштування або взяття шлюбу дитиною до досягнення нею 18-річного віку;

досягнення дитиною 18-річного віку.

У разі виникнення обставин, внаслідок яких може бути припинена виплата зазначеної допомоги, її одержувачі зобов'язані у десятиденний термін повідомити про це органи праці та соціального захисту населення, які виплачують допомогу.

Виплата допомоги припиняється за рішенням органу праці та соціального захисту населення з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли відповідні обставини.

31. Допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, призначається та виплачується органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання опікуна чи піклувальника або дитини.

32. Покриття витрат на виплату допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.

Допомога на дітей одиноким матерям

33. Відповідно до статті 18-1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" ( 2811-12 ), право на допомогу на дітей мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновителі, якщо у свідоцтві про народження дитини (рішенні про усиновлення дитини) відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку державним органом реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновителя) дитини. ( Абзац перший пункту 33 в редакції Постанови КМ N 311 від 15.03.2006 )

Право на допомогу на дітей одиноким матерям мають вдова та вдівець з дітьми, мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, шлюб між якими було розірвано до дня смерті, які не одержують на них пенсію в разі втрати годувальника або соціальну пенсію. ( Абзац другий пункту 33 в редакції Постанови КМ N 315 від 21.04.2005 )

Якщо одинока мати (вдова, вдівець), мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, шлюб між якими було розірвано до дня смерті, уклала шлюб, за нею зберігається право на одержання допомоги на дітей, які народилися до шлюбу, за умови, якщо ці діти не були усиновлені чоловіком (дружиною).( Абзац третій пункту 33 в редакції Постанови КМ N 315 від 21.04.2005 )

Жінка, яка має дітей від особи, з якою вона не перебувала і не перебуває в зареєстрованому шлюбі, але з якою вона веде спільне господарство, разом проживає і виховує дітей, право на одержання допомоги, встановленої на дітей одиноким матерям, не має. При реєстрації цією жінкою шлюбу з особою, яка є батьком її дітей, допомога на дітей, народжених від цієї особи, не призначається.

Допомога на дітей одиноким матерям не призначається у разі перебування дитини на повному державному утриманні.

Якщо дитина, яка перебуває на утриманні в інтернатному закладі за рахунок держави під час літніх канікул перебуває вдома, зазначена допомога призначається за повні місяці перебування дитини вдома на підставі довідки навчального закладу, про те, що дитина в цей час не перебувала на повному державному утриманні. ( Абзац шостий пункту 33 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 493 від 14.04.2004; N 315 від 21.04.2005 )

Допомога на дітей одиноким матерям призначається незалежно від одержання на дітей інших видів допомоги.

( Абзац восьмий пункту 33 виключено на підставі Постанови КМ N 87 від 01.02.2006 )

( Абзац дев'ятий пункту 33 виключено на підставі Постанови КМ N 87 від 01.02.2006 )

34. Допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновителям (вдовам, вдівцям), матерям (батькам) у разі смерті одного з батьків, шлюб між якими було розірвано до дня смерті, які мають дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою у вищих навчальних закладах I-IV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладах, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. ( Абзац перший пункту 34 в редакції Постанов КМ N 315 від 21.04.2005, N 1060 від 01.08.2006 )

Середньомісячний сукупний дохід сім'ї визначається згідно з Методикою обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги на підставі довідки про доходи і декларації про доходи та майновий стан осіб, що звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги. До складу сім'ї особи, що звертається за призначенням зазначеної допомоги, включаються чоловік (дружина); рідні, усиновлені та підопічні діти віком до 18 років, а також діти віком до 23 років, які навчаються за денною формою у вищих навчальних закладах I-IV рівня акредитації та професійнотехнічних навчальних закладах і не мають власних сімей незалежно від місця проживання або реєстрації; неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства I та II групи або інвалідами I групи і проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв'язку з відсутністю власних доходів; жінка та чоловік, які проживають однією сім'єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей. ( Абзац другий пункту 34 в редакції Постанови КМ N 315 від 21.04.2005; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 311 від 15.03.2006 )

Зазначена допомога призначається на кожну дитину. ( Пункт 34 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 315 від 21.04.2005 )

Розмір допомоги перераховується з дня досягнення дитиною відповідного віку без звернення одержувача допомоги до органу праці та соціального захисту населення.

35. Для призначення допомоги на дітей одиноким матерям до органу праці та соціального захисту населення подаються такі документи: ( Абзац перший пункту 35 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 315 від 21.04.2005 )

1) заява про призначення допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінпраці;

2) довідка державного органу реєстрації актів цивільного стану про підстави внесення до книги реєстрації народжень відомостей про батька дитини;

3) копія свідоцтва про народження дитини;

4) довідка про проживання дитини з матір'ю, видана за місцем проживання сім'ї. У разі неможливості одержати таку довідку орган праці та соціального захисту населення здійснює обстеження сім'ї за місцем проживання і складає акт із зазначенням факту проживання дитини з матір'ю. У разі коли дитина навчається за межами населеного пункту, в якому проживає мати, і не перебуває на повному державному утриманні, замість довідки про проживання дитини з матір'ю подається довідка з місця проживання матері та довідка з місця проживання (навчання) дитини. ( Підпункт 4 пункту 35 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1950 від 17.12.2003 )

Усиновителі подають також копію рішення про усиновлення.

Вдови та вдівці подають копію свідоцтва про смерть одного з подружжя та довідку про те, що вони не одержують на дітей пенсію в разі втрати годувальника або соціальну пенсію.( Абзац пункту 35 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 315 від 21.04.2005 )

Мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, шлюб між якими було розірвано до дня смерті, які не одержують на них пенсію в разі втрати годувальника або соціальну пенсію, подають також копію свідоцтва про розірвання шлюбу, копію свідоцтва про смерть одного з батьків та довідку про те, що вони не одержують на дітей зазначені пенсії. ( Пункт 35 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 315 від 21.04.2005 )

Якщо одинока мати народила дитину за межами України і не може подати документ, який підтверджує той факт, що вона є одинокою матір'ю, рішення про призначення їй допомоги на дитину приймається органом праці та соціального захисту населення на підставі обстеження матеріально-побутових умов сім'ї і документа про народження дитини легалізованого в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. ( Пункт 35 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 1950 від 17.12.2003; із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 315 від 21.04.2005, N 1060 від 01.08.2006 )

Якщо діти навчаються за денною формою у вищих навчальних закладах I-IV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладах, виплата допомоги на дітей одиноким матерям продовжується на підставі довідки навчального закладу - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років. ( Пункт 35 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 1060 від 01.08.2006 )

36. Допомога на дітей одиноким матерям призначається з місяця, в якому було подано заяву з усіма необхідними документами, та виплачується щомісяця по місяць досягнення дитиною 18-річного віку (якщо діти навчаються за денною формою у вищих навчальних закладах I-IV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладах, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) включно. ( Пункт 36 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 87 від 01.02.2006, N 1060 від 01.08.2006 )

37. Допомога на дітей одиноким матерям призначається органами праці та соціального захисту населення за місцем їх проживання. Допомога може бути призначена за місцем фактичного проживання за умови подання довідки про неодержання зазначеної допомоги в органі праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації.

38. Покриття витрат на виплату допомоги на дітей одиноким матерям здійснюється за рахунок коштів державного бюджету у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів. ( Розділ із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 343 від 16.03.2002, N 1391 від 16.09.2002, в редакції Постанови КМ N 1951 від 25.12.2002 - набирає чинності з 01.01.2003 року )

( Розділ "Порядок розрахунку середньомісячного сукупного доходу" виключено на підставі Постанови КМ N 1951 від 25.12.2002 - набирає чинності з 01.01.2003 року )

Термін розгляду документів для призначення
державної допомоги сім'ям з дітьми

43. Документи, необхідні для призначення державної допомоги сім'ям з дітьми, подаються особою, яка претендує на призначення допомоги, особисто.

За наявності письмової заяви особи, яка претендує на призначення зазначеної допомоги, але за станом здоров'я або з інших поважних причин (догляд за інвалідом I групи, дитиною-інвалідом віком до 16 років тощо) не може особисто зібрати необхідні документи, збір зазначених документів покладається на органи, що призначають допомогу.

У сільській місцевості прийняття заяв з необхідними документами для призначення державної допомоги сім'ям з дітьми і передачу їх відповідним органам праці та соціального захисту населення здійснюють особи, уповноважені виконавчими комітетами сільських і селищних рад. ( Пункт 43 доповнено абзацом третім згідно з Постановою КМ N 253 від 24.02.2003 )

Документи, необхідні для призначення державної допомоги сім'ям з дітьми, розглядаються органом, що призначає і виплачує державну допомогу, протягом десяти днів з дня подання заяви.

Про призначення державної допомоги сім'ям з дітьми чи про відмову в її призначенні із зазначенням причини відмови та порядку оскарження цього рішення орган, що призначає і виплачує зазначену допомогу, видає чи надсилає заявникові письмове повідомлення протягом п'яти днів після прийняття відповідного рішення.

44. У разі коли до заяви не додані всі необхідні документи, орган праці та соціального захисту населення повідомляє заявника, які документи мають бути подані додатково. Якщо вони будуть подані не пізніше ніж протягом одного місяця з дня одержання зазначеного повідомлення, днем (місяцем) звернення за призначенням допомоги вважається день (місяць) прийняття або відправлення заяви. ( Пункт 44 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 253 від 24.02.2003 )

45. Орган, що призначає і виплачує державну допомогу сім'ям з дітьми, повинен давати роз'яснення з питань її призначення і виплати та надавати заявнику допомогу в одержанні необхідних документів.

46. Особи, яким виплачується державна допомога сім'ям з дітьми, у разі виникнення обставин, які призводять до припинення виплати допомоги, зобов'язані у десятиденний термін повідомити про це органи праці та соціального захисту населення.

Виплата допомоги припиняється за рішенням органу, що призначає та виплачує цю допомогу з місяця, що настає після місяця, у якому виникли такі обставини. ( Пункт 46 в редакції Постанови КМ N 1950 від 17.12.2003 )

47. На кожного одержувача державної допомоги сім'ям з дітьми органом праці та соціального захисту населення ведеться особова справа, в якій зберігаються документи, на підставі яких призначена допомога, а також розрахунки її розміру.

Відповідальність за подання неправдивих відомостей
для призначення державної допомоги сім'ям з дітьми

48. Органи, що призначають і виплачують державну допомогу сім'ям з дітьми, мають право у разі потреби перевіряти обгрунтованість видачі та достовірність документів, поданих для призначення допомоги.

Підприємства, установи та організації несуть відповідальність за шкоду, заподіяну сім'ям з дітьми або державі внаслідок несвоєчасної видачі документів або видачі неправдивих даних, і відшкодовують її в установленому законом порядку.

49. Особи, яким виплачується державна допомога сім'ям з дітьми, зобов'язані повідомляти органи, що призначають і виплачують зазначену допомогу, про зміну всіх обставин, які впливають на виплату державної допомоги (зміни у складі сім'ї, перевищення середньомісячного сукупного доходу сім'ї тощо).

Суми державної допомоги сім'ям з дітьми, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку громадян (у результаті подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім'ї, приховування обставин, які впливають на призначення і виплату державної допомоги тощо), стягуються згідно із законом.

Відрахування на підставі рішень відповідних органів провадиться у розмірі не більш як 20 відсотків суми виплачуваної допомоги.

Органи, що призначають і виплачують державну допомогу сім'ям з дітьми, мають право перевіряти матеріальне становище сімей з дітьми.

50. Рішення органу, що призначає і виплачує державну допомогу сім'ям з дітьми, може бути оскаржено у порядку їх підлеглості у вищестоящі органи або у судовому порядку.

51. Посадові особи органів, що призначають і виплачують державну допомогу сім'ям з дітьми, винні у порушенні законодавства про державну допомогу сім'ям з дітьми, несуть відповідальність згідно із законом.

Виплата державної допомоги сім'ям з дітьми

52. Державна допомога сім'ям з дітьми виплачується через установи уповноважених банків, визначених в установленому порядку Кабінетом Міністрів України.

До визначення уповноважених банків виплата державної допомоги сім'ям з дітьми здійснюється відповідно до законодавства.

У селах та селищах виплата державної допомоги сім'ям з дітьми може здійснюватися державними підприємствами і об'єднаннями зв'язку за місцем проживання матері (батька, опікуна, усиновителя чи піклувальника), якій призначена допомога.

Виплата державної допомоги сім'ям з дітьми проводиться щомісяця державними підприємствами і об'єднаннями зв'язку за графіками, які складаються та узгоджуються з органами праці та соціального захисту населення і фінансовими органами, на підставі виплатних документів, які готуються органами праці та соціального захисту населення. ( Пункт 52 в редакції Постанови КМ N 315 від 21.04.2005 )

53. Перерахування коштів державним підприємствам і об'єднанням зв'язку та установам уповноважених банків для забезпечення виплати державної допомоги сім'ям з дітьми здійснюється органами праці та соціального захисту населення.

54. У разі зміни місця проживання одержувача державної допомоги сім'ям з дітьми виплата її продовжується органом праці та соціального захисту населення за новим місцем проживання з дня (місяця) звернення, але не раніше, ніж з дня реєстрації. ( Пункт 54 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1951 від 25.12.2002 - набирає чинності з 01.01.2003 року )

55. Допомога, яка не отримана вчасно внаслідок невиконання її отримувачами умов, визначених цим Порядком, виплачується за минулий з моменту призначення час, але не більш як за три місяці з місяця звернення за її одержанням, крім випадків, визначених у абзаці дев'ятому пункту 33 цього Порядку. ( Абзац перший пункту 55 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1951 від 25.12.2002, в редакції Постанови КМ N 315 від 21.04.2005 )

Призначені, але своєчасно не одержані суми державної допомоги сім'ям з дітьми з вини органу, що призначає або виплачує зазначену допомогу, виплачуються протягом будь-якого часу без обмежень. При цьому виплата здійснюється виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого на день її призначення. ( Абзац другий пункту 55 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 315 від 21.04.2005 )

56. Призначені суми допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами при народженні дитини, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, на дітей одиноким матерям, недоодержані у зв'язку із смертю одержувача, виплачуються членам сім'ї померлого, які проживали разом з ним на день його смерті або опікуну (піклувальнику). Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше ніж протягом трьох місяців після смерті одержувача. ( Пункт 56 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 1951 від 25.12.2002 - набирає чинності з 01.01.2003 року, N 1950 від 17.12.2003 )

57. У разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку розмір допомоги по вагітності і пологах, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, та допомоги на дітей одиноким матерям перераховуються без звернення осіб, яким вони призначені, з місяця набрання чинності актом законодавства, що встановлює новий прожитковий мінімум. ( Порядок доповнено пунктом 57 згідно з Постановою КМ N 493 від 14.04.2004; із змінами, внесеними згідно з з Постановою КМ N 315 від 21.04.2005 )