Документ втратив чиннiсть!

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 20 травня 1992 р. N 257
Київ

( Постанову відмінено згідно Постанови КМ
N 644 від 28.06.97 )

Про порядок присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань України

( Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
N 550 від 25.07.95 )

На виконання Указу Президента України від 25 лютого 1992 р. "Про Вищу атестаційну комісію України" ( 100/92 ) Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:

Затвердити положення про порядок присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань України, що додається.

Прем'єр-міністр України В. ФОКІН

Міністр Кабінету Міністрів України В. ПЄХОТА

Затверджене
постановою Кабінету Міністрів України
від 20 травня 1992 р. N 257

Положення
про порядок присудження наукових ступенів
і присвоєння вчених звань

1. Загальні принципи

1. Це Положення визначає порядок присудження наукових ступенів доктора й кандидата наук та присвоєння вчених звань професора, доцента і старшого наукового співробітника.

Наукові ступені присуджуються, а вчені звання присвоюються особам, які мають глибокі фахові звання і значні досягнення в певній галузі науки.

2. Науковий ступінь доктора наук присуджується спеціалізованою вченою радою на підставі прилюдного захисту дисертації особою, яка має вищу освіту, і затверджується ВАКом України з урахуванням висновку відповідної експертної ради ВАКу України.

ВАК України може надавати право окремим спеціалізованим ученим радам остаточно вирішувати питання про присудження наукового ступеня доктора наук.

Науковий ступінь кандидата наук присуджується спеціалізованою вченою радою на підставі прилюдного захисту дисертації особою, яка має вищу освіту.

ВАК України перевіряє всі захищені докторські та вибірково захищені кандидатські дисертації, які при потребі одержує від відповідної спеціалізованої вченої ради, і може скасувати прийняті спеціалізованими вченими радами рішення у разі порушення вимог цього Положення.

3. Дисертація на здобуття наукового ступеня являє собою наукову працю у вигляді спеціально підготовленого рукопису, наукової доповіді, опублікованих монографії або підручника.

Дисертація має бути написана державною мовою України або іншими мовами відповідно до чинного законодавства.

4. Учене звання професора присвоюється особам, які ведуть науково-педагогічну діяльність, ученими радами вищих навчальних закладів або наукових установ і затверджується Міносвіти України.

Учене звання доцента присвоюється особам, які ведуть науково-педагогічну діяльність, ученими радами.

Учене звання старшого наукового співробітника працівникам наукових установ присвоюється вченими радами.

Докторам і кандидатам наук видаються дипломи, а професорам, доцентам і старшим науковим співробітникам - атестати встановленого зразка.

Дипломи доктора і кандидата наук, а також атестат старшого наукового співробітника видає ВАК України, атестати професора і доцента - Міносвіти України.

5. Участь вчених і фахівців народного господарства у роботі, пов'язаній з атестацією наукових і науково-педагогічних кадрів, розглядається як важлива сторона їхньої громадсько-наукової діяльності.

II. Спеціалізовані вчені ради для захисту дисертацій

6. Спеціалізовані вчені ради є основною ланкою в системі атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації, несуть відповідальність за обгрунтованість прийнятих рішень і покликані забезпечувати високий рівень вимог при атестації.

Спеціалізовані вчені ради створюються ВАКом України у відомих своїми досягненнями у відповідних галузях науки вузах, академічних інститутах, галузевих науково-дослідних інститутах і науково-виробничих об'єднаннях за клопотанням відповідних міністерств, відомств, Академії наук України, галузевих академій наук, міжгалузевих науково-технічних комплексів і міжгалузевих об'єднань.

У разі зниження рівня вимог, що пред'являються до дисертацій, або порушення процедури захисту ВАК України може зупинити або припинити діяльність спеціалізованої вченої ради.

7. Персональний склад спеціалізованих учених рад формується з найбільш авторитетних учених, які ведуть активну наукову та науково-педагогічну роботу.

Порядок формування спеціалізованих учених рад визначається положенням про спеціалізовані вчені ради, що затверджуються ВАКом України.

8. Спеціалізовані вчені ради працюють під керівництвом ВАКу України і користуються гербовими печатками тих організацій, в яких вони створені, для оформлення атестаційних документів. Керівники організацій відповідають за створення належних умов для роботи цих рад.

9. Оформлення документації по захисту дисертацій та атестаційних справ, а також оплата витрат, пов'язаних з розглядом і захистом дисертацій, покладаються на організації, в яких створено спеціалізовані вчені ради. Часткове покриття витрат, пов'язаних з розглядом та захистом дисертацій, може здійснюватися за рахунок організацій, де працює чи до якої прикріплений пошукувач. Порядок покриття витрат, пов'язаних з розглядом та захистом дисертації, визначається ВАК та Мінфіном України. ( Абзац перший пункту 9 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 550 від 25.07.95 )

Забезпечення організацій засобами, необхідними для розгляду й захисту дисертацій в спеціалізованих учених радах, здійснюється міністерствами, відомствами, Академією наук України, галузевими науково-технічними комплексами і галузевими об'єднаннями, за клопотанням яких створено ці ради.

III. Кандидатські іспити

10. Пошукувач наукового ступеня кандидата наук повинен скласти кандидатські іспити.

11. Перелік кандидатських іспитів, їх зміст і порядок проведення визначаються Міносвіти України відповідно до спеціальності.

Порядок покриття витрат, пов'язаних з проведенням кандидатських іспитів, визначається Міносвіти і Мінфіном України.

IV. Вимоги до дисертацій

12. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук повинна бути науковою працею, в якій на підставі виконаних автором досліджень розв'язано проблему, що має важливе соціально-культурне й економічне значення, або розроблено нові теоретичні положення, які можна кваліфікувати як значне досягнення у відповідній галузі науки, або викладено науково обгрунтовані технічні, економічні чи технологічні рішення, реалізація яких вносить помітний вклад у науково-технічний прогрес.

13. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук повинна бути науковою працею, в якій міститься розв'язання конкретної задачі, важливої для відповідної галузі науки, або викладено виконані автором науково обгрунтовані технічні, економічні чи технологічні розробки, спрямовані на впровадження досягнень науки у виробництво.

14. Дисертація має бути самостійно написаною науковою працею, що містить висунуті автором для прилюдного захисту теоритичні або експериментальні результати й наукові положення, характеризується єдністю змісту і свідчить про його особистий внесок у науку.

Запропоновані нові рішення мають бути строго аргументовані й критично оцінені порівняно з відомими рішеннями.

Дисертації, що мають прикладне значення, повинні містити відомості про практичне використання одержаних автором наукових результатів, а дисертації, що мають теоретичне значення, - рекомендації для використання наукових висновків.

Вимоги до оформлення дисертацій затверджуються ВАКом України.

15. Дисертація у вигляді наукової доповіді являє собою короткий узагальнений виклад результатів наукових досліджень, проведених автором і опублікованих ним раніше в працях, що мають велике значення для науки й практики.

Висновок про цінність наукових праць пошукувача і доцільність захисту дисертації у вигляді наукової доповіді дає організація, в якій пошукувач виконав основні дослідження і розробки.

16. Теми дисертацій мають бути пов'язані, як правило, з планами основних науково-дослідних робіт організацій і затверджуватися їх ученими (науково-технічними) радами для кожного пошукувача персонально.

17. Основні наукові результати дисертації повинні бути опубліковані в наукових виданнях України або інших країн, а також в інших виданнях, перелік яких затверджується ВАКом України.

До опублікованих праць, що відображають основні наукові результати дисертації, належать також дипломи на відкриття, авторські свідоцтва на винаходи, промислові зразки і патенти, алгоритми і програми, що пройшли експертизу на новизну, рукописи праць, депонованих в установах державної системи науково-технічної інформації і анотованих у наукових журналах, препринти, опубліковані тези доповідей, зроблених на наукових конференціях, симпозіумах, технологічні частини проектів на будівництво, розширення, реконструкцію і технічне переозброєння підприємств, інформаційні карти на нові матеріали, що внесені до державного банку даних.

18. При написанні дисертації пошукувач повинен посилатися на авторів і джерело, з якого запозичує матеріали або окремі результати.

Використовуючи в дисертації ідеї або розробки, що належать співавторам, разом з якими написані наукові праці, пошукувач повинен відзначити цей факт у дисертації.

У разі використання чужого матеріалу без посилання на автора і джерело дисертація знімається з розгляду незалежно від стадії проходження без права її повторного захисту.

V. Подання і захист дисертацій

19. Організація, де виконувалася дисертація або до якої був прикріплений пошукувач, проводить попередню експертизу поданої дисертації та дає висновок, в якому відображаються: конкретна особиста участь автора в одержанні результатів, викладених у дисертації; ступінь достовірності результатів проведених досліджень, їх новизна і практичне значення; обгрунтованість захисту дисертації у вигляді наукової доповіді; спеціальність, якій відповідає дисертація; повнота викладу матеріалів дисертації у працях, опублікованих автором.

Висновок видається пошукувачеві не пізніш як через два місяці з дня подання для попередньої експертизи кандидатської і трьох місяців докторської дисертації.

Керівник організації відповідає за якість, об'єктивність і строк підготовки висновку.

20. Спеціалізована вчена рада приймає дисертацію для попереднього розгляду при наявності документів за переліком, що визначається ВАКом України.

Процедура попереднього розгляду дисертації визначається положенням про спеціалізовану вчену раду.

21. Ректорам і проректорам вузів, керівникам організацій та їхнім заступникам не дозволяється захищати дисертації в спеціалізованих учених радах за місцем їхньої основної роботи.

22. У разі коли тема дисертації виявляється на стику різних спеціальностей, а спеціалізована вчена рада має право на проведення захисту дисертацій не з усіх цих спеціальностей, спеціалізована вчена рада проводить разовий захист.

Порядок формування складу спеціалізованої вченої ради для проведення разового захисту визначається ВАКом України.

23. Спеціалізована вчена рада приймає до захисту не пізніш як через два місяці з дня подачі пошукувачем усіх необхідних документів кандидатську і три місяці - докторську дисертацію.

24. З дозволу спеціалізованої вченої ради друкується автореферат на правах рукопису обсягом до двох друкованих аркушів для докторської й одного друкованого аркуша для кандидатської дисертації. Обсяг автореферату в галузі гуманітарних наук може бути розширено не більш як на 30 процентів.

По дисертаціях у вигляді наукової доповіді автореферат не друкується, як автореферат розсилається наукова доповідь.

В авторефераті має бути викладено основні ідеї та висновки дисертації, показано внесок автора в проведене дослідження, ступінь новизни і практичне значення результатів дослідження. Автореферат дисертації видається друкарським способом або на розмножувальних апаратах у кількості, визначеній спеціалізованою вченою радою.

Автореферат надсилається членам спеціалізованої вченої ради і заінтересованим організаціям не пізніш як за місяць до захисту дисертації. Список адресатів визначає спеціалізована вчена рада, яка прийняла дисертацію до захисту. До цього списку включаються спеціалізовані вчені ради за профілем дисертації, заінтересовані організації та провідні вчені.

Перелік організацій, яким обов'язково надсилаються автореферати, визначає ВАК України.

25. Один примірник дисертації та два примірники автореферату передаються в бібліотеку організації, спеціалізована вчена рада якої прийняла цю дисертацію до захисту, не пізніш як за місяць до її захисту і зберігається там на правах рукопису.

26. Спеціалізовані вчені ради призначаються по дисертації офіційних опонентів із компетентних у даній галузі науки вчених.

По докторській дисертації призначаються три офіційних опоненти - доктори наук, причому тільки один з них може бути членом спеціалізованої вченої ради, де проходить захист.

По кандидатській дисертації призначаються два офіційних опоненти, з яких один повинен бути доктором наук, а другий - доктором або кандидатом наук.

У необхідних випадках офіційних опонентів може призначити ВАК України.

27. Офіційними опонентами не можуть бути члени президії та працівники апарату ВАКу України, керівники експертних рад ВАКу України, голови, заступники голів і вчені секретарі спеціалізованих учених рад, в яких розглядається дисертація, наукові керівники пошукувача по опублікованих працях на тему дисертації, а також ректори і проректори вузів, керівники організацій та їхні заступники, співробітники кафедр, лабораторій, секторів, відділів, де виконувалася дисертація або працює пошукач, або де проводяться науково-дослідні роботи, щодо яких пошукувач є замовником чи виконавцем (співвиконавцем).

Офіційні опоненти повинні бути співробітниками різних організацій.

28. Офіційний опонент на основі вивчення дисертації та праць, опублікованих за темою дисертації, подає до спеціалізованої вченої ради відгук, в якому встановлює актуальність вибраної теми, ступінь обгрунтованості наукових положень, висновків і рекомендацій, сформульованих у дисертації, їх достовірність і новизну, а також робить висновок про відповідність дисертації вимогам цього Положення.

Копії письмових відгуків офіційних опонентів видаються пошукачеві не пізніш як за десять днів до захисту дисертації.

Офіційний опонент відповідає за об'єктивність і якість підготовленого ним відгуку, а також за дотримання встановленого спеціалізованою вченою радою строку.

Спеціалізована вчена рада має право повернути відгук офіційному опоненту для доопрацювання, якщо він не відповідає вказаним вимогам, або змінити офіційного опонента.

29. Спеціалізовані вчені ради призначають по дисертації провідні організації (підприємства), широко відомі своїми досягненнями у відповідній галузі науки або народного господарства.

У відгуку провідної організації (підприємства) відображається важливість для науки й виробництва одержаних автором дисертації результатів, а також даються рекомендації щодо використання її результатів і висновків.

Відгук провідної організації (підприємства) затверджує її керівник або його заступник, котрі особисто відповідають за якість й об'єктивність відгуку.

Копія відгуку провідної організації (підприємства) видається пошукачеві не пізніш як за десять днів до захисту дисертації.

Спеціалізована вчена рада має право повернути відгук провідній організації (підприємству), якщо він не відповідає вказаним вимогам, або замінити провідну організацію (підприємство).

30. За бажанням пошукувача спеціалізована вчена рада зобов'язана призначити захист дисертації й при негативних відгуках і висновках.

31. Захист докторської дисертації може проводитися не раніш як через два місяці, а кандидатської - не раніш як через місяць після опублікування праць пошукувача, які відображають основні наукові результати дисертації.

Повнота викладу матеріалів дисертації в опублікованих працях визначається спеціалізованою вченою радою.

32. Засідання спеціалізованої вченої ради вважається правомочним, якщо в його роботі взяло участь щонайменше дві третини її складу, за обов'язкової участі щонайменше трьох докторів наук з кожної спеціальності захищуваної докторської дисертації і щонайменше двох докторів наук з кожної спеціальності захищуваної кандидатської дисертації.

Рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня вважається позитивним, якщо за нього проголосувало щонайменше дві третини членів ради, які брали участь у засіданні.

33. Прилюдний захист дисертації повинен мати характер наукової дискусії і проходити в обстановці високої вимогливості, принциповості і дотримання наукової етики, причому докладному аналізу повинні бути піддані достовірність й обгрунтованість усіх висновків і рекомендацій щодо наукової та практичної спрямованості дисертації.

Захист дисертації може проводитися державною мовою України або на прохання пошукувача іншою мовою, якою підготовлено десертацію, при згоді на це щонайменше двох третин затвердженого складу спеціалізованої вченої ради та офіційних опонентів.

Офіційні опоненти зобов'язані бути присутніми на захисті дисертації. Дозволяється проведення захисту дисертації при відсутності з поважної причини лише одного з офіційних опонентів, який дав на дисертацію позитивний відгук. У цьому разі на засіданні спеціалізованої вченої ради повністю оголошується відгук відсутнього опонента.

34. По закінченні захисту дисертації спеціалізована вчена рада проводить таємне голосування щодо присудження наукового ступеня.

Протокол лічильної комісії затверджується відкритим голосуванням простою більшістю голосів членів спеціалізованої вченої ради, які взяли участь у таємному голосуванні.

Процедура проведення засідання спеціалізованої вченої ради при захисті дисертації, включаючи порядок таємного голосування і роботи лічильної комісії, визначається положенням про спеціалізовану вчену раду.

35. У разі позитивного рішення щодо результатів захисту дисертації спеціалізована вчена рада ухвалює відповідний висновок відкритим голосуванням.

У висновку відображаються найсуттєвіші наукові результати, одержані особисто пошукувачем, оцінка їх достовірності й новизни, значення для теорії та практики, рекомендації щодо використання результатів дисертаційного дослідження, а також вказується, якому науковому ступеню відповідає дисертація (пункт 12 або 13 цього Положення).

Копія висновку видається пошукувачеві на його прохання в місячний строк.

Один примірник дисертації разом з авторефератом та двома примірниками облікової картки дисертації встановленого зразка відсилається для зберігання у Центральну наукову бібліотеку Академії наук України.

Спеціалізована вчена рада в місячний строк після захисту надсилає до ВАКу України перший примірник докторської дисертації та атестаційну справу пошукувача. В той же строк до ВАКу України надсилається облікова картка пошукувача наукового ступеня кандидата наук з висновком спеціалізованої вченої ради. Атестаційна справа пошукувача наукового ступеня кандидата наук зберігається у спеціалізованій вченій раді протягом десяти років.

Оформлення атестаційних справ пошукувачів проводиться в порядку, що встановлюється ВАКом України.

36. У разі негативного рішення спеціалізованої вченої ради щодо результатів захисту дисертації пошукувачеві повертаються документи за переліком, що визначаються ВАКом України, за винятком одного примірника дисертації, який вилучається з фонду бібліотеки і повертається до спеціалізованої вченої ради, де зберігається протягом десяти років.

Відгуки на дисертацію й автореферат, стенограма засідання і рішення щодо голосування зплишаються в спеціалізованій вченій раді і можуть бути надіслані за місцем повторного захисту.

Про негативне рішення спеціалізованої ради півідомляє ВАК України в місячний строк з дня захисту. Одночасно відсилаються до ВАКу України автореферат і стенограма засідання спеціалізованої вченої ради.

37. Дисертація, за результатами захисту якої спеціалізована вчена рада прийняла негативне рішення, може бути подана до повторного захисту в переробленому вигляді не раніш як через рік з дня цього рішення. За тих же умов може бути подано до повторного захисту дисертації, якщо негативне рішення прийняв ВАК України. Дозволу ВАКу України на повторний захист не потрібно. При повторному захисті склад опонентів повинен бути повністю замінений.

38. Допускається захист докторської дисертації пошукувачем, який не має наукового ступеня кандидата наук. У цьому разі пошукувач повинен скласти кандидатські іспити відповідно до встановленого порядку. Якщо подана пошукувачем, який не має наукового ступеня кандидата наук, дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук не відповідає вимогам пункту 12, а відповідає вимогам пункту 13 цього Положення, спеціалізована вчена рада присуджує пошукувачеві науковий ступінь кандидата наук.

VI. Розгляд дисертацій ВАКом України

39. Контроль за науковим рівнем дисертацій, їхньою науковою і практичною цінністю, роботою спеціалізованих учених рад, досягненням єдності вимог при атестації та підготовці рекомендацій президії і Головної ради ВАКу України забезпечується експертними радами ВАКу України.

Експертна рада відповідає за якість та об'єктивність свого висновку стосовно дисертації.

Якщо експертною радою встановлено, що експертиза при захисті дисертації в спеціалізованій вченій раді проведена неякісно, вона може надіслати дисертацію разом з атестаційною справою до іншої спеціалізованої вченої ради на додатковий висновок (колективну рецензію) щодо її відповідності вимогам цього Положення.

Процедура проведення засідання спеціалізованої вченої ради при розгляді дисертації, поданої на додатковий висновок, визначається положенням про спеціалізовану вчену раду.

Якщо висновок спеціалізованої вченої ради, ухвалений згідно з пунктом 35 цього Положення, недостатньо аргументований, експертна рада може повернути його до спеціалізованої вченої ради для доопрацювання. В цьому разі участь пошукувача в засіданні спеціалізованої вченої ради необов'язкова.

При необхідності експертна рада запрошує на своє засідання пошукувачів, керівників спеціалізованих учених рад, в яких проходив захист дисертації або проводилося її колективне рецензування, офіційних опонентів, наукових керівників і наукових консультантів, а також представників провідних організацій (підприємств) або направляє своїх представників на засідання спеціалізованої вченої ради. У разі неявки пошукувача без поважної причини експертна рада розглядає дисертацію без нього.

При розбіжності рішень експертної ради і спеціалізованої вченої ради, де проводився захист дисертації або її колективне рецензування, президія ВАКу України може доручмти членам Головної ради ВАКу України - фахівцям із відповідної галузі науки підготовку рекомендацій для прийняття остаточного рішення.

Пошукувач має право ознайомитися з усіма матеріалами атестаційної справи. Копія висновку експертної ради видається пошукувачеві на його прохання в місячний строк.

Порядок роботи експертних рад визначається положенням про експертну раду, що затверджується ВАКом України.

40. Строк розгляду дисертацій та атестаційних справ щодо присудження наукового ступеня доктора наук у ВАКу України не повинен перевищувати шести місяців. У цей же строк розглядаються пропозиції і заяви громадян, в яких міститься оцінка дисертації та матеріалів атестаційної справи.

За особливих обставин, які вимагають експертизи дисертації більш тривалого часу, питання про продовження цього строку вирішується в кожному конкретному випадку президією або Головною радою ВАКу України. Про причини продовження строку експертизи інформуються пошукувач і спеціалізована вчена рада, де проходив захист дисертації.

41. Виправлення в дисертації або документах атестаційної справи недоліків, виявлених спеціалізованою вченою радою або ВАКом України в процесі розгляду, без їхнього дозволу не допускається.

Пошукувач має право зняти дисертацію з розгляду на будь-якому етапі її проходження в спеціалізованій ученій раді до початку таємного голосування, а у ВАКу України до прийняття ним рішення про видачу диплома кандидата наук або постанови про затвердження рішення спеціалізованої вченої ради щодо присудження наукового ступеня доктора наук, крім випадків, коли спеціалізованою вченою радою або ВАКом України встановлено, що пошукувач використав чужий матеріал без посилання на автора та джерело.

Рішення спеціалізованої вченої ради або ВАКу України про зняття дисертації з розгляду за письмовою заявою пошукувача є остаточним. Після зняття дисертації з розгляду вона може бути подана до захисту як нова праця.

42. Документи про присудження наукових ступенів, перелік яких визначається ВАКом України, подаються до ВАКу України державною мовою України.

VII. Присвоєння вчених звань

43. Учене звання професора присвоюється:

докторам наук, обраним за конкурсом на посади завідуючого кафедрою і професора, або докторам наук на посаді ректора (проректора навчальної та наукової роботи) вузу після успішної роботи на цих посадах протягом навчального року при наявності у них друкованих навчально-методичних або наукових праць, що використовуються у педагогічній практиці, зокрема опублікованих після захисту дисертації, зі стажем педагогічної роботи у вузах, включаючи обов'язкове читання лекцій на високому методичному і науковому рівні та підготовку кандидатів наук, не менш як п'ять років;

докторам, обраним за конкурсом або призначеним у порядку атестації на посади завідуючого (начальника) науково-дослідним відділом (відділенням, сектором, лабораторією), головного наукового співробітника, провідного наукового співробітника вузу, які мають стаж наукової роботи не менш п'яти років (з них не менше року на одній із зазначених посад) і друковані наукові праці, що використовуються у педагогічній практиці, зокрема опубліковані після захисту дисертації, підготовили кандидатів наук і ведуть наукову-педагогічну діяльність у вузах.

Учене звання професора може бути, як виняток, також присвоєне:

кандидатам наук, обраним за конкурсом на посаду завідуючого кафедрою, професора, або кандидатам наук на посаді ректора (проректора з навчальної та наукової роботи) вузу зі стажем педагогічної роботи у вузах не менш як десять років при наявності вченого звання доцента, підручників або навчальних посібників, допущених для використання Міносвіти України, значних навчально-методичних або наукових праць, що використовуються у педагогічній практиці, зокрема опублікованих після захисту дисертації, які читають курси лекцій на високому методичному і науковому рівні, після успішної роботи на цих посадах протягом навчального року;

докторам і кандидатам наук - висококваліфікованим фахівцям народного господарства, залученим до педагогічної роботи й обраним за конкурсом на посаду завідуючого кафедрою, професора, або докторам і кандидатам наук на посаді ректора (проректора з навчальної та наукової роботи) вузу після успішної роботи на цих посадах протягом навчального року;

діячам культури і мистецтва, які мають почесні звання, обрані за конкурсом на посаду завідуючого кафедрою, або професора вузу після успішної роботи на цих посадах протягом навчального року.

44. Учене звання професора присвоюється докторам наук, які працюють у наукових установах Академії наук України, галузевих академій, в науково-дослідних інститутах і прирівняних до них організаціях, а також у науково-виробничих об'єднаннях, міжгалузевих науково-технічних комплексах і міжгалузевих об'єднаннях й обрані за конкурсом або призначені в порядку атестації на посаду завідуючого (начальника) науково-дослідним відділом (відділенням, сектором, лабораторією), головного наукового співробітника або доктора наук на посаді директора, заступника директора, вченого секретаря, наукового керівника або консультанта, які мають стаж наукової роботи не менш як п'ять років (з них не менше року на одній із зазначених посад), друковані наукові праці, зокрема опубліковані після захисту дисертації, та підготовили кандидатів наук і ведуть науково-педагогічну діяльність: читання курсів лекцій у вузах та прирівняних до них організаціях, керівництво курсовими й дипломними роботами (проектами), виробничою практикою та науковою роботою студентів, участь у роботі державних екзаменаційних комісій, приймання кандидатських іспитів, керівництво аспірантами і консультування докторантів.

45. Учене звання доцента присвоюється докторам і кандидатам наук, обраним за конкурсом на посаду завідуючого кафедрою, професора, доцента, або докторам і кандидатам наук на посаді ректора (проректора з навчальної та наукової роботи) вузу, які мають стаж педагогічної роботи у вузах не менш як три роки і друковані навчально-методичні або наукові праці, що використовуються в педагогічній практиці, зокрема опубліковані після захисту дисертації, після успішної роботи на цих посадах протягом навчального року.

Учене звання доцента може бути, як виняток, також присвоєно:

висококваліфікованим фахівцям з відповідною вищою освітою, які мають науковий ступінь магістра наук і є одноосібними авторами підручників або навчальних посібників для вузів, підручників для загальноосвітніх шкіл, професійних і професійно-технічних училищ, обраним за конкурсом на посаду завідуючого кафедрою, професора, доцента, після успішної роботи на цих посадах протягом навчального року;

діячам культури і мистецтва, які мають почесні звання та обрані за конкурсом на посаду завідуючого кафедрою, професора, доцента вузу після успішної роботи на цих посадах протягом навчального року.

46. Учене звання старшого наукового співробітника присвоюється:

докторам і кандидатам наук, які займають посади, перелічені в пункті 44 цього Положення, і зараховані на ці посади за визначеним у ньому порядком або обрані за конкурсом чи призначені в порядку атестації на посаду старшого наукового співробітника, зі стажем наукової роботи не менш як три роки при наявності у них винаходів або друкованих наукових праць, зокрема опублікованих після захисту дисертації, і при успішній роботі на цих посадах не менше року;

докторам і кандидатам наук, обраним за конкурсом або призначеним у порядку атестації у вузі на посаду завідуючого (начальника) науково-дослідним відділом (відділенням, сектором, лабораторією), головного наукового співробітника, провідного наукового співробітника, старшого наукового співробітника або призначеним на посаду вченого секретаря, зі стажем наукової роботи не менш як три роки при наявності у них винаходів або друкованих наукових праць, зокрема опублікованих після захисту дисертації, і при успішній роботі на цих посадах не менше року;

докторам і кандидатам наук - висококваліфікованим фахівцям народного господарства, які мають винаходи або друковані праці та зараховані на посади, вказані в першому і другому абзацах цього пункту, при успішній роботі на цих посадах не менше року.

47. Учені звання можуть бути присвоєні особам, призначеним за сумісництвом на відповідні посади, перелічені в пунктах 43 - 46 цього Положення, за умови дотримання встановлених у цих пунктах вимог, крім обрання за конкурсом й атестації.

48. Рішення вченої ради про присвоєння вченого звання приймається таємним голосуванням.

Засідання вченої ради вважається правомочним, якщо в його роботі взяло участь щонайменше дві третини її складу.

Рішення вченої ради щодо присвоєння вченого звання вважається позитивним, якщо за нього проголосувало щонайменше дві третини членів ради, які брали участь у засіданні.

49. Порядок оформлення атестаційних справ визначається ВАКом України за погодженням з Міносвіти України та Академією наук України.

50. Строк проходження справ пошукувачів у Міносвіти України не повинен перевищувати для справ щодо присвоєння вченого звання професора шести місяців. У цей же строк розглядаються пропозиції і заяви громадян, в яких міститься оцінка клопотань про присвоєння вчених звань.

За особливих обставин, які вимагають для повернення експертизи справи більш тривалого часу, питання про продовження цього строку вирішується Міносвіти України або ВАКом України в межах їхньої компетенції і про це повідомляється пошукувачеві.

VIII. Переатестація і нострифікація

51. Переатестація наукових і науково-педагогічних працівників - громадян України, які мають наукові ступені, присуджені їм в інших країнах, проводиться ВАКом України за клопотанням організації, де працює пошукувач, з поданням документів відповідно до переліку, що визначається ВАКом України.

Переатестація наукових і науково-педагогічних працівників - громадян України, які мають учені звання, присвоєні їм в інших країнах, проводиться Міносвіти України за клопотанням організації, де працює пошукувач, з поданням документів відповідно до переліку, що визначається ВАКом України.

52. Нострифікація (визнання) дипломів про присудження наукових ступенів і атестатів про присвоєння вчених звань, виданих громадянам України в інших країнах, проводиться відповідно ВАКом і Міносовіти України.

IX. Оформлення і видача дипломів та атестатів

53. Рішення про присудження наукового ступеня кандидата наук набуває чинності з дня рішення спеціалізованої вченої ради після прийняття рішення ВАКом України про видачу диплома кандидата наук.

Рішення про присудження наукового ступеня доктора наук набуває чинності з дня рішення спеціалізованої вченої ради після затвердження ВАКом України.

Рішення про присвоєння вченого звання професора набуває чинності з дня рішення вченої ради після затвердження Міносвіти України.

Рішення про присвоєння вченого звання доцента і старшого наукового співробітника набуває чинності з дня рішення вченої ради після прийняття рішення про видачу атестата відповідно Міносвіти або ВАКом України.

54. Особам, які загубили диплом доктора або кандидата наук чи атестат професора, доцента або старшого наукового співробітника можуть бути видані дублікати з новими порядковими номерами.

У разі зміни прізвища, імені або по батькові дипломи та атестати на нові не обмінюються, а дублікати видаються у повній відповідності з раніше виданими дипломами та атестатами.

55. Порядок оформлення і видачі дипломів та атестатів, а також їхніх дублікатів визначається відповідно ВАКом або Міносвіти України.

X. Позбавлення наукових ступенів і вчених звань

56. Особи, яким наукові ступені присуджено або вчені звання присвоєно помилково, можуть бути позбавлені цих ступенів і звань відповідно ВАКом або Міносвіти України на основі клопотань, прийнятих спеціалізованими вченими радами, де проходив захист дисертації, або вченими радами, що клопоталися про присвоєння вченого звання. У разі припинення діяльносі вказаних рад питання про порушення клопотання щодо позбавлення наукового ступеня або вченого звання розглядається іншими радами за дорученням відповідно ВАКу або Міносвіти України.

Засідання ради вважається правомочним, якщо в його роботі взяло участь щонайменше дві третини її складу. Клопотання ради про позбавлення наукового ступеня або вченого звання вважається прийнятим, якщо за нього в результаті таємного голосування проголосувало щонайменше дві третини членів ради, які взяли участь у засіданні.

Розгляд питань про обгрунтованість присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань, стосовно яких рішення були прийняті понад десять років тому, органами атестації не проводиться.

Порядок розгляду питань про позбавлення наукових ступенів і вчених звань у рядах, а також перелік необхідних для цього документів визначаються відповідно ВАКом або Міносвіти України.

XI. Розгляд апеляцій

57. На рішення спеціалізованих учених рад про присудження (позбавлення) наукових ступенів установами, організаціями, пошукувачами та іншими особами не пізніш як через два місяці з дня прийняття рішення може бути подано апеляцію (оскарження рішення) до спеціалізованої вченої ради за місцем захисту дисертації та до ВАКу України.

Висновок спеціалізованої вченої ради та інші матеріали розгляду апеляції протягом 10 днів після засідання спеціалізованої вченої ради подаються до ВАКу України.

58. Рішення щодо апеляцій, поданих на рішення спеціалізованих учених рад про присудження (позбавлення) наукових ступеів, приймає ВАК України.

Апеляції на рішення спеціалізованої вченої ради про присудження (позбавлення) наукового ступеня доктора і кандидата наук розглядаються президією ВАКу України.

59. На рішення і постанову ВАКу України щодо присудження (позбавлення) наукових ступенів може бути подано апеляцію до ВАКу України не пізніш як через 2 місяці з дня їх прийняття.

Апеляція на рішення або постанову ВАКу України розглядається президією ВАКу України з урахуванням висновку групи членів Головної ради ВАКу України. Постанова президії ВАКу України щодо апеляції на рішення або постанову ВАКу України є остаточною.

60. Рішення про присвоєння (позбавлення) вчених звань можуть бути оскаржені відповідно до Міносвіти або ВАКу України не пізніш як через 2 місяці з дня прийняття рішення.

Рішення колегії Міносвіти або президії ВАКу України щодо апеляції є остаточним.

Нове клопотання про присвоєння звання може бути порушено не раніш як через рік після прийняття рішення про відмову присвоїти вчене звання. Обов'язковою умовою повторного подання клопотання повинно бути опублікування нових навчально-методичних або наукових праць.

61. Порядок розгляду апеляцій у спеціалізованих радах, ВАКу, Міносвіти України визначається ВАКом і Міносвіти України відповідно до їхньої компетенції.

Після закінчення встановлених у пунктах 57, 59 і 60 цього Положення строків апеляції для розгляду ВАКом або Міносвіти України не приймаються.