Лімська декларація

VIII Міжнародна конференція по боротьбі з корупцією
Ліма, Перу, 7-11 вересня 1997 року

Ми, громадяни з 93 країн, приїхали з усіх континентів, з великих і малих країн, що перебувають на різних стадіях розвитку, багатих і бідних, та з різними формами управління, приватного сектора та громадянського суспільства,

Після проведення дискусії щодо засобів отримання корупції у всіх її проявах в усьому світі, єдині у нашому баченні ери міжнародного та національного співробітництва у двадцять першому столітті, в якому буде придушено зло корупції,

Єдині в підтримці цієї Декларації VIII Міжнародної конференції по боротьбі з корупцією, що проходила в Лімі, Перу, 7-11 вересня 1997 року,

Переконані, що корупція

- спотворює моральний стан будь-якого суспільства;

- порушує соціально-економічні права бідних та незахищених прошарків суспільства;

- підриває демократію;

- руйнує верховенство права, яке є основою кожного цивілізованого суспільства;

- затримує розвиток; та

- позбавляє суспільство, і зокрема, бідних, переваг вільного та відкритого змагання,

Впевнені в тому, що

- боротьба з корупцією є справою кожного суспільства;

- ця боротьба включає захист та зміцнення етичних цінностей в усіх суспільствах;

- суттєво важливим є формування коаліцій між урядом, громадянським суспільством та приватним сектором;

- бажання вступити у таку коаліцію є реальною перевіркою прагнення окремого уряду викоренити корупцію;

- роль громадянського суспільства є особливо важливою у подоланні опору тих, кого влаштовує збереження статус-кво, і у мобілізації людей, що звичайно залишаються поза важливими реформами;

- повинна існувати постійна кампанія проти корупції в межах приватного сектора у міру того, як він, із проведенням дерегуляції, набуватиме більшої ролі в діяльності, що традиційно виконувалася державою;

- верховне керівництво має задавати тон в усіх суспільствах, виражений словами "Ви очищаєте сходи, починаючи згори", - зараз ми закликаємо уряди, міжнародні та регіональні організації в усьому світі мобілізувати свої зусилля та енергію з метою об'єднання у досягненні здійснення такої діяльності:

Дії на міжнародному та регіональному рівнях

- Міжнародні організації повинні підтримати здійснення більш повної та творчої ролі громадянського суспільства у сприянні розвитку доброго управління та працювати з ними у партнерстві задля досягнення цього. Вони повинні працювати разом, аби акцентувати увагу на значенні позитивних аспектів глобалізації та стримати її негативні елементи.

- Із сплатою податків на хабарі, за допомогою чого країни-експортери активно субсидують та заохочують корупцію серед офіційних осіб в інших країнах, має бути покінчено.

- ОЕСР має виконати конвенцію щодо криміналізації хабарництва іноземних офіційних осіб до кінця цього року, а її держави-члени мають здійснити її положення до кінця 1998 року. ОЕСР надалі має провести значну програму моніторингу з метою забезпечення суворого дотримання конвенції за участю громадянського суспільства задля досягнення прозорості.

- Всі держави Америки мають ратифікувати Міжамериканську конвенцію по боротьбі з корупцією до саміту Америки у Сантьяго у березні 1998 року. Ми відзначаємо конвенцію як прекрасний приклад регіонального співробітництва у боротьбі з корупцією, який слід розглянути в інших регіонах.

- Світовий Банк та МВФ мають прискорити втілення своєї нової політики боротьби з корупцією, розпочатої Президентом Вольфенсоном та Керуючим-Директором Камдессю і, зокрема, припинення надання позик урядам, що не реагують адекватно на проблеми корупції.

- Європейський Союз має прискорити здійснення своєї власної антикорупційної політики, рекомендованої Комісією Європейського Співтовариства у травні 1997 року; всі держави - члени ЄС мають ратифікувати Конвенцію Європейського Союзу по боротьбі з корупцією, прийняту 26 травня 1997 року; всі держави - члени Ради Європи мають об'єднати зусилля щодо підтримки роботи міждисциплінарної групи по боротьбі з корупцією з метою забезпечення досягнення конкретних результатів на саміті Ради в жовтні.

- Має бути підтримана робота Організації Об'єднаних Націй по боротьбі з корупцією. Держави мають втілити в життя Декларацію ООН по боротьбі з корупцією та хабарництвом та Міжнародний Кодекс поведінки державних офіційних осіб. Міжнародні фінансові установи та уряди-донори мають надалі підтримувати технічну співпрацю з ООН.

- Світова Організація з Торгівлі повинна прилучитися до глобальної боротьби і почати приділяти увагу питанням серйозного впливу корупції на світову торгівлю.

- Всі багатосторонні та двосторонні організації разом зі своїми партнерами повинні знайти практичні шляхи подолання корупції у своїх програмних документах;

- Фінансовим установам слід збільшити допомогу, яку вони надають з метою зміцнення програм щодо систем національної доброчесності в бізнесі, аби подолати корупцію. Зокрема, має бути посилена прозорість міжнародних та національних урядових програм нагляду. Суттєвим елементом реформи управління та державної служби повинно бути зосередження уваги на придушенні корупції та забезпечення і політичної нейтральності самого державного службовця.

- Міжнародні організації повинні усвідомлювати, що їх практика міжнародного нагляду не є цілком задовільною і що вони мають надалі розвивати нові творчі підходи до нагляду у партнерстві з окремими урядами та приватним сектором, включаючи використання антихабарницьких пактів та пактів з доброчесності. Покупці, що беруть хабарі, мають бути включені до чорних списків.

- Міжнародні організації, що мають повноваження у цій сфері, включаючи ІНТЕРПОЛ та Світову Митну Організацію, повинні здійснити кроки задля зміцнення співпраці у забезпеченні міжнародного правопорядку.

- Регулювання операцій всіх міжнародних банківських центрів має бути поліпшено таким чином, аби всі активи під їх контролем керувалися за міжнародними узгодженими нормами, а нелегально отримані активи можна було прослідкувати, заморозити та заборонити. Це має здійснюватись шляхом виключення з міжнародної монетарної системи офшорних банківських центрів, що не відповідають цим стандартам. Банківське збереження таємниці не повинно бути щитом для злочинців та перешкоджати викриванню корупції.

- Реформування та модернізація митних систем, акцентування уваги на значенні прозорості та доброчесності все ще є нагальними у багатьох країнах. Слід збільшити допомогу співтовариством донорів і, зокрема, через Світову Митну Організацію (СМО). Члени СМО мають повністю втілити в життя Арушську (Arusha) декларацію 1993 року та Коламбуську (Columbus) декларацію 1994 року і співпрацювати з метою забезпечення прозорості та доброчесності у всіх операціях з міжнародної торгівлі.

- Міжнародна Хартія Торгівлі має сприяти широкому розповсюдженню серед компаній Кодексів поведінки та програм узгодження з метою побороти здирництво та хабарництво вдома та за кордоном. Ми закликаємо до прийняття кодексів та ефективних програм узгодження як вимоги для здобуття права на торгівлю за великими проектами.

- Міжнародна Асоціація Прокурорів та Міжнародна Адвокатська Асоціація мають розробити проекти законодавства, аби переслідування у випадках корупції у кожній з різноманітних юридичних систем могло здійснюватися менш складно і витратно та відповідало б міжнародним нормам з захисту прав людини.

- Акціонери в усьому світі мають наполягати, аби компанії, в які вони інвестують, приєдналися до цілей корпоративного управлінського руху.

- Різноманітні міжнародні асоціації бухгалтерів та аудиторів, міжнародних організацій регуляторів безпеки мають розробляти чіткі та універсальні, міжнародно визнані бухгалтерські стандарти. Особливо важливо у боротьбі з корупцією, аби всі фінансові операції записувалися і не було незафіксованих чи засекречених рахунків.

- Міжнародні професійні товариства повинні виявляти більше інтересу до своїх національних філіалів та використовувати свій вплив задля забезпечення захисту, зміцнення та підвищення національних професійних стандартів.

- Міжнародні фінансові та донорські установи мають співпрацювати з громадянським суспільством у розробці світових показників цін на товари та послуги з метою визначення аномалій, які створюють бюрократія та корупція.

- Регіональні та міжнародні установи повинні зробити все можливе для пропагування нашої Декларації та розвитку програм для цієї мети.

Дії на національному та місцевому рівнях

- Всі уряди мають діяти прозоро та бути підзвітними на всіх рівнях, причому громадськість повинна мати максимально широкий доступ до інформації. Вони зобов'язані забезпечити, аби державні рахунки були відкритими для публічного перегляду. Роль громадянського суспільства є найбільш важливою на національному та місцевому рівнях, де участь заохочуватиметься забезпеченням прямого доступу інформації до тих, хто приймає рішення та проводить публічні слухання у важливих справах.

- Громадянське суспільство також має навести лад у своїй домівці, причому НДО мають реформуватися таким чином, щоб забезпечити функціонування громадянського суспільства за тими самими стандартами прозорості і поміркованості, що вони вимагають від уряду, а також повинні пильнувати тих, кого переслідують за протистояння корупції.

- Всі уряди мають забезпечувати незалежність, доброчесність та деполітизацію судової системи як наріжного каменя закону права, від якого залежить ефективність боротьби з корупцією.

- Інститут омбудсмена як міст між урядом та громадянами може зробити значний внесок у виявлення бюрократичної обструкції та корупції: таким чином, країнам, що не мають подібної важливої посади, треба розглядати її прийняття як незалежний виборний інститут. Важливий інститут контролера (головного аудитора) має бути незалежним такою ж мірою.

- Уряди разом з громадянським суспільством та приватним сектором повинні періодично переглядати критерії поміркованості всіх відповідних органів держави та конституційних установ, в тому числі і на місцевому рівні, щоб переконатися в тому, що вони створюють необхідні перепони проти корупції.

- Уряди, які ще не зробили цього, зобов'язані звести до мінімуму економічні можливості для хабарів та корупції, які ще мають місце, такі, як: монополії, малі зарплати, обтяжливі податки, правила та ліцензії, що перешкоджають діловій активності.

- Реформа державної служби є дуже важливою для створення несприятливого середовища довкола корупції. Всі учасники процесу повинні приділяти особливу увагу до того, щоб зарплата сплачувалася на належному рівні. Особливу увагу необхідно приділяти зміцненню систем фінансового управління та досягненню прозорості бюджетного процесу відповідно до ролі громадянського суспільства.

- Країни мають вдосконалити ефективність своїх законів, що стосуються корупції відповідно до власних конституцій та міжнародних прав людини, а саме:

- скасування будь-якої можливості доводити, що службовець, який отримав незаконний подарунок, фактично за те робить певні послуги;

- ввести систему декларацій про прибутки для осіб, що займають виборні пости (та для їх родин), а також зобов'язати їх пояснювати зростання доходів, які перевищують законні джерела прибутку;

- введення тимчасового або постійного контролю прибутків та витрат осіб, що уповноважені приймати рішення у громадському секторі (також їхніх сімей та колег) за допомогою незалежного агентства, коли це можливо;

- закони, що ефективно забезпечують заморожування, арешт та конфіскацію незаконно отриманого багатства службовцями, які звинувачені у корупції, хоч би де це сталося і хоч би ким було вчинено;

- забезпечувати відповідний захист свідків (їхніх сімей) та захист інформаторів;

- забезпечити систему реєстрації подарунків посадовим особам;

- забезпечити, щоб ніхто зі службовців не міг сховатися за недоторканністю, а був би повністю підвладний антикорупційному законодавству;

- засуджених злочинців позбавляти права вступати до політичної установи або шукати виборних посад.

Зробити попередження та покарання більш ефективним можуть такі заходи:

- Уряди мають переглянути свої загальнонаціональні та місцеві процеси забезпечення спільно з приватним сектором та громадянським суспільством, маючи на меті переконатися в тому, що вони є справедливими, відкритими та конкурентними і, таким чином, більше цінують суспільні гроші та створюють сприятливе комерційне середовище для приватного сектора.

- Особи, що підкуповують службовців, сподіваючись виграти тендери, мають заноситися до чорного списку тих, кому на певний термін забороняється займатися офіційним бізнесом та після чого треба проводити слідство.

- Оскільки корупція є головною перепоною виборчого та політичного процесу, то термінові дії мають бути вжиті для того, щоб пожертвування політикам та політичним партіям регулювалися та публічно висвітлювалися, визначалися та суворо контролювалися витратні ліміти на кампанію. Дуже важливими є також постійні освітні програми для населення.

- Національні професійні асоціації, особливо асоціації правників, бухгалтерів, лікарів та інженерів, мають переглянути адекватність та ефективність їхніх статутів у сфері професійної поведінки та щодо дисциплінарних засобів стосовно тих членів, хто сприяє корупції.

- Роль незалежних засобів інформації є дуже важливою, але для ефективнішого функціонування необхідна свобода інформації (для громадян та журналістів рівною мірою) та правова система, яка не може використовуватися для приборкання законного права висловлення думки. Ми закликаємо уряди, засоби інформації та громадянське суспільство забезпечити умови для виконання засобами інформації належної їм ролі.

- Редактори газет повинні зважати на роль, яку їхні публікації можуть відігравати у тому, щоб надати загалові "голос" у боротьбі з корупцією та у піднесенні поінформованості щодо механізмів подання скарг та щодо того, як ефективно ними може користуватися громадськість. А також повинні вирішити, яким чином вони можуть впливати на формування такої громадської думки, яка презирливо ставитиметься до корупції, яким би багатим і впливовим не був корупціонер. Самі засоби масової інформації мають пильнувати отримання хабарів та незаконну вдячність.

- Доти реформаційні зусилля будуть марними, доки культура не переборе корупцію, тож уряди, школи та релігійні установи мають запроваджувати освітні ініціативи для поширення поінформованості серед молоді щодо незліченного зла, яке породжує корупція, і особистого ризику, якому вони підлягають, втягуючись у корупцію.

- Статути поведінки необхідно впровадити у багатьох сферах життя (включаючи Кабінет, Парламент, судові установи та міністерства), а уряди мають вжити заходів, які б забезпечували моральну поведінку та доброчесність їхніх адміністрацій.

- Уряди повинні сприяти використанню опитувань громадського схвалення службами та закладами як важливого інструменту визначення складних аспектів та контролю поступу у вдосконаленні послуг шляхом виведення їх з-під впливу корупції.

- Нарешті уряди, громадянське суспільство та приватний сектор мають призначити "антикорупційні дні" або "бухгалтерські дні", які у деяких країнах стали головним аспектом розширення поінформованості. Ця концепція потім може бути поширена Організацією Об'єднаних Націй шляхом встановлення єдиного міжнародного Дня дій.

Ми пропонуємо, щоб голова конференції разом з Секретаріатом Міжнародної Антикорупційної Консультативної Ради Транспаренсі Інтернешнл вжили належних заходів для поінформування урядів та відповідних інституцій щодо цих рекомендацій. Ми обіцяємо, що зробимо все можливе зі свого боку.

Міжнародні правові акти та законодавство окремих країн про корупцію - К.: Школяр, 1999.