МІНІСТЕРСТВО ФІНАНАСІВ УКРАЇНИ

НАКАЗ
N 3 від 09.04.92
м.Київ

Інструкція
про порядок нарахування і сплати підприємствами
і організаціями податку на доходи

( Із змінами, внесеними згідно з Листами Мінфіну
N 03-108 від 29.06.92
N 03-110 від 24.07.92 )

Інструкція видана на підставі Закону України "Про оподаткування доходів підприємств і організацій" від 21 лютого 1992 р. N 2146-XII і постанови Верховної Ради України від 21 лютого 1992 р. N 2147-XII "Про порядок введення в дію Закону України "Про оподаткування доходів підприємств і організацій".

Положення цієї інструкції не розповсюджуються на доходи іноземних юридичних осіб від діяльності в Україні. Порядок обчислення та сплати до бюджету податку на доходи зазначених платників регулюється окремою інструкцією Міністерства фінансів України.

У порядку, передбаченому даною інструкцією, оподатковуються доходи, одержані як на території України, її континентальному шельфі та у виключній (морській) економічній зоні, так і за межами України.

I. Платники податку на доходи

1. Платниками податку на доходи є:

- суб'єкти господарювання, незалежно від форм власності, які є юридичними особами (крім Національного банку України, за винятком його госпрозрахункових підрозділів), включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, їх філіали, відділення та інші відособлені підрозділи, що мають окремий баланс і рахунок у банку, міжнародні неурядові організації і міжнародні об'єднання, що здійснюють господарську, підприємницьку та іншу комерційну діяльність на території України.

Доходи філіалів (відділень та інших відособлених підрозділів), які не мають окремого балансу і рахунку в банку, оподатковуються у складі доходу підприємства - юридичної особи.

На малі підприємства, які створені за участю суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, зареєстровані як такі в Україні, і мають постійне місцезнаходження на території України, розповсюджується законодавство, що регулює діяльність спільних підприємств за участю іноземних інвесторів;

- розташовані на території України філіали, відділення та інші відособлені підрозділи підприємств, що знаходяться за межами україни, які не є юридичними особами згідно з законами України.

Для цілей оподаткування вони зобов'язані вести окремий баланс і відкрити рахунок у банку;

- організації, що не перебувають на господарському розрахунку, у тому числі бюджетні установи і організації, але одержують доходи від господарської (комерційної) діяльності та від надання платних послуг.

До бюджетних установ і організацій відносяться установи і організації, основна діяльність яких повністю або частково фінансується з державного бюджету на підставі кошторисів доходів та видатків.

Платники податку на доходи, вказані в цьому пункті, надалі іменуються "підприємства".

2. Колгоспи (включаючи рибальські), радгоспи (включаючи радгоспи-заводи) та створені на їх базі асоціації і господарські товариства, міжгосподарські сільськогосподарські підприємства, кооперативи по вирощуванню сільськогосподарської продукції, селянські (фермерські) господарства, підсобні сільськогосподарські підприємства, що мають самостійний баланс, є платниками податку з доходів, одержаних від реалізації несільськогосподарської продукції (робіт, послуг).

З метою оподаткування зазначені у цьому пункті підприємства ведуть окремий облік доходів від реалізації несільськогосподарської продукції (робіт, послуг).

Рибкомбінати, радгоспи по вирощуванню квітково-декоративних рослин є платниками податку на загальних підставах.

3. По підприємствах, що належать до основної діяльності залізниць,

цивільної авіації та зв'язку, розрахунки з бюджетом провадяться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України і окремими вказівками Міністерства фінансів України.

II. Об'єкти оподаткування

4. Об'єктом оподаткування є валовий доход підприємства, що являє собою суму доходів від реалізації продукції (робіт, послуг), інших матеріальних цінностей і майна (включаючи основні фонди), нематеріальних активів, брокерських місць (крім реалізації біржами) і доходів від позареалізаційних операцій, зменшених на суму витрат по цих операціях.

По підприємствах виручка від реалізації продукції (робіт, послуг) відображається у звітності відповідно до чинних законодавчих актів з урахуванням особливостей визначення виручки по окремих галузях народного господарства.

До складу доходу з метою оподаткування включаються також кошти, одержані від підприємств-покупців (замовників) на власні потреби підприємств-постачальників (підрядчиків), що не враховані підприємствами на рахунку реалізації.

Одержані підприємствами-постачальниками (підрядчиками) кошти на власні потреби від підприємств-покупців (замовників) понад вартість реалізованої продукції (робіт, послуг) за діючими державними чи вільними цінами, відображаються підприємствами-платниками податку в бухгалтерському обліку по кредиту рахунка 87 "Фонди стимулювання" та інших фондів.

Внески, паї та інші цільові фінансові ресурси, проведені за рахунок коштів, залишених у розпорядженні підприємства, що об'єднуються за договорами для фінансування капіталовкладень, спрямованих на збільшення обсягів виробництва, виконання спільних програм і завдань, не є доходами підприємства або іншої юридичної особи, створеної для виконання цих робіт, програм і завдань, і не підлягають оподаткуванню. Зазначені кошти відображаються на рахунку 96 "Цільове фінансування і цільові надходження" і не включаються до валового доходу при наявності у підприємства затверджених керівництвом планів-графіків проведення робіт, титульних списків, проектно-кошторисної та іншої документації, що стверджує їх використання за цільовим призначенням та договорів з підприємствами про цілі і умови використання коштів. У випадках використання цих коштів на інші цілі вони підлягають оподаткуванню на загальних підставах.

5. До складу доходів (витрат) від позареалізаційних операцій включаються: доходи, одержувані від пайової участі у спільних підприємствах, від здачі майна в оренду (крім орендних підприємств), дивіденди (проценти) з акцій, облігацій та інших цінних паперів, що належать підприємству; доходи (проценти), одержані від комерційного кредиту (виданої позички), доходи від ліквідації основних засобів, курсові різниці по валютних рахунках і по операціях в іноземній валюті, додаткова виручка від продажу і витрати по купівлі на аукціоні коштів валютних фондів, прибутки і збитки минулих років, виявлені у звітному періоді, інші доходи (витрати), від операцій, безпосередньо не пов'язаних з виробництвом продукції (робіт, послуг) та її реалізацією, включаючи суми економічних санкцій (штрафи, неустойки та інші види санкцій за порушення умов господарських договорів), відшкодування збитків, що відносяться на фінансові результати.

Підприємства, які згідно з діючим законодавством зараховують кредиторську заборгованість на прибуток (доход), повинні включати її до складу оподатковуваного доходу не пізніше, ніж через місяць після закінчення річного строку позовної давності.

При цьому суми, внесені до бюджету та іншим організаціям у вигляді економічних санкцій, які відповідно до чинного законодавства відносяться за рахунок доходу, що залишається в розпорядженні підприємства, не включаються до складу витрат від позареалізаційних операцій. До таких санкцій, зокрема, відносяться витрати по сплаті у бюджет штрафних санкцій (включаючи пеню) і відшкодувань збитків (в результаті недотримання вимог по охороні навколишнього середовища, від забруднення та інших шкідливих впливів, використання природних ресурсів понад встановлені ліміти, недотримання санітарних норм і правил, одержання необгрунтованого прибутку, внаслідок завищення цін на продукцію (роботи, послуги) прихованого (заниженого) прибутку та інших об'єктів оподаткування, інших видів штрафних санкцій, що підлягають внесенню в бюджет.

6. Для підприємств, які здійснюють торгівлю купленими товарами і матеріалами, валовим доходом для цілей оподаткування є різниця між продажною і покупною вартістю товарів і матеріалів. Валовим доходом від аукціонного продажу є різниця в цінах між купленими і проданими товарами або різниця між вартістю виробленої продукції за діючими державними чи вільними цінами і вартістю продажу її на аукціоні.

При цьому вільні ціни визначаються за даними підприємства, яке реалізує продукцію.

Доход від реалізації виробленої продукції на аукціоні для цілей оподаткування поділяється на частини: виручка від реалізації продукції у межах вартості її за державними або вільними цінами і додатково виручка від аукціонного продажу, що оподатковується, за ставкою, передбаченою пунктом 20 цієї інструкції.

7. Доходом від посередницької діяльності є сума комісійних винагород (процентів), додаткова виручка від реалізації продукції (товарів, послуг), якщо посередник бере участь у розрахунках при виконанні угод, або валовий доход від робіт (послуг), виконаних за договором підряду тимчасовими творчими колективами чи громадянами для інших підприємств.

До посередницьких операцій і угод відноситься діяльність підприємств, які виступають у ролі комісіонера або повіреного у договорі комісії або мають доручення.

Згідно з діючим законодавством по договору-дорученню повірений зобов'язується здійснити від імені і за рахунок довірителя відповідні юридичні дії за винагороду, за договором комісії комісіонер зобов'язується за дорученням комітента (особи, за дорученням якої здійснюється угода) здійснити одну або декілька угод від свого імені за рахунок комітента за винагороду.

( Абзац четвертий пункту 7 вилучено на підставі Листа Мінфіну N 03-110 від 24.07.92 ) З метою оподаткування до посередницької діяльності віднесено також одержання доходів підприємствами від продажу продукції (товарів, послуг) не власного виробництва, які беруть участь у розрахунках при виконанні угод.

До посередницької діяльності для цілей оподаткування не відноситься заготівельна, постачальницько-збутова діяльність, яка пов'язана з обслуговуванням виробничої діяльності підприємств, розміщенням замовлення, укладанням договорів по централізовано розподілюваній продукції, господарських зв'язків, а також торговельна діяльність і операції з цінними паперами, які здійснюються організаціями, зареєстрованими у встановленому Мінфіном України порядку.

Види посередницької діяльності передбачені в переліку "Загальносоюзний класифікатор. Галузі народного господарства", затвердженого Держстатом, Держпланом, Держстандартом колишнього Союзу РСР у 1987 році, та доповненням до нього від 27.02.92.

До посередницької діяльності підприємств, з участю в їх діяльності тимчасових творчих колективів (ТТК) відносяться громадські організації і підприємства, які пропонують для замовників за укладеними договорами роботи по проектуванню і впровадженню науково-технічних розробок, інших наукових досягнень або інших видів робіт силами створених тимчасових творчих колективів або громадян на основі договору-підряду та інших договорів цивільно-правового характеру, які одержують доходи від цієї діяльності.

У випадку, коли частина обсягу роботи для замовників виконується силами осіб, які є штатними працівниками підприємств (організацій), доход від цієї частини виконаних робіт визначається, виходячи з долі фонду оплати праці штатних працівників, у загальному фонді оплати по виконанню замовлення, і вказана частина доходу не є результатом посередницької діяльності.

( Абзац дев'ятий пункту 7 вилучено на підставі Листа Мінфіну N 03-110 від 24.07.92 ) Не відносяться з метою оподаткування до посередницької діяльності доходи підприємств, центрів, фірм, належних до Спілки наукових та інженерних об'єднань України, її науково-технічних товариств і спілок, Товариства винахідників і раціоналізаторів України, які отримані від впровадження науково-технічних розробок за участю тимчасових творчих колективів і громадян на основі договору підряду та інших договорів у порядку і на умовах, передбачених для цих організацій постановою від 25.11.87 N 440/11-33а, затвердженою державними органами колишнього Союзу РСР.

Порядок обчислення оподатковуваного доходу підприємств, вказаних у цьому пункті, провадиться в порядку, передбаченому в пунктах 10-11 цієї інструкції.

8. Для підприємств, які здійснюють товарообмінні (бартерні) операції як шляхом прямого обміну товарів, так і шляхом відпуску товарів за цінами нижче собівартості, об'єктом оподаткування є виручка від їх реалізації, що визначається розрахунково, виходячи з цін реалізації аналогічної продукції, які застосовувалися у період здійснення угоди. При цьому для розрахунку береться державна або вільна ціна реалізації товарів (послуг) - залежно від того, які ціни використовуються підприємством для реалізації, або вартість придбання товарів (продукції).

Виручка від товарообмінних (бартерних) операцій з метою оподаткування враховується в тому періоді, коли продукція була відвантажена споживачу.

При проведенні підприємством виплат і винагород працюючим у натуральній формі (відпуск продукції, товарів, майна) з метою оподаткування виручка по проведених виплатах визначається в аналогічному порядку. При цьому для розрахунку беруть діючі роздрібні ціни, а при їх відсутності - ціни на аналогічну продукцію і товари, на сільськогосподарську продукцію закупівельні ціни.

9. Доходами від реалізації матеріальних цінностей і майна (включаючи основні фонди) і реалізації брокерських місць є різниця між вартістю придбання і продажною ціною реалізованих цінностей, майна і брокерських місць або різниця між вартістю реалізованих основних фондів та їх залишковою вартістю (вартістю по балансу підприємства за вирахуванням зносу) і витрат на розбирання і демонтаж основних засобів. Порядок визначення і обліку доходів від реалізації основних засобів і нематеріальних актів викладений у листі Мінфіну України від 20.03.92 N 18-430.

У випадках одержання збитків від реалізації матеріальних цінностей і майна вони не враховуються при визначенні валового доходу підприємств.

III. Обчислення оподатковуваного доходу

10. З метою оподаткування валовий доход підприємств зменшується на суму належних до сплати у бюджет податку на добавлену вартість, акцизного збору, плати за землю, податку з власників транспортних засобів, рентних платежів, що вносяться у встановленому порядку з доходу; а також на суму матеріальних та інших прирівняних до них затрат.

До прийняття в Україні нормативного акта про порядок визначення собівартості продукції (робіт, послуг) при обчисленні оподатковуваного доходу склад матеріальних і прирівнених до них затрат, віднесених до собівартості продукції (робіт, послуг), визначається відповідно до Основних положень про склад витрат, що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг) на підприємствах, затверджених 30.11.90 N ВГ-7-Д/133/01/-17/2616/1069 державними економічними органами колишнього Союзу РСР, з урахуванням змін і доповнень, внесених союзними і економічними органами України, а також типовими методичними рекомендаціями по плануванню та обліку собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, будівництві, сільському господарстві, на транспорті та в наукових організаціях.

Враховувана у складі матеріальних затрат орендарів сума орендної плати при оренді окремих видів майна не повинна перевищувати амортизаційних відрахувань на повне відновлення орендованих основних фондів і частини витрат, передбачених кошторисом по ремонту основних фондів.

Порядок відображення в бухгалтерському обліку і звітності господарських операцій, пов'язаних з орендою майна, визначений у листі Мінфіну і Держкомстату колишнього Союзу РСР від 11.04.90 N 21 В/8-03 з урахуванням змін і доповнень, внесених Мінфіном України (лист від 28.01.92 N 18-412.

Для визначення вартості фактичних матеріальних витрат у складі собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) величина собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) звітного періоду зменшується на суму фактичних витрат на оплату праці персоналу підприємства, зайнятого в основній діяльності, що ввійшли до складу собівартості продукції.

Склад коштів, які включаються у витрати на оплату праці передбачено інструкцією Держкомстату колишнього СРСР від 13.12.90 N 17-24/6-72 "Про склад коштів, що направляються на споживання".

Сума витрат на оплату праці у складі собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) визначається розрахунково, як собівартість реалізованої продукції, помножена на долю витрат на оплату праці у затратах на виробництво (собівартості) товарної продукції (робіт, послуг) звітного періоду.

Розрахунок у 1992 році матеріальних витрат, що приймаються при визначенні оподатковуваного доходу, від реалізації продукції (робіт, послуг), приведений у додатку N 1 (додаток відсутній).

11. Оподатковуваний доход, визначений у порядку, передбаченому пп.4-10 цієї інструкції, зменшується:

а) на суму прибутку, одержаного підприємством понад граничний рівень рентабельності продукції, товарів і належного до сплати бюджету відповідно до Указу Президента України від 31 січня 1992 року "Про заходи щодо стабілізації цін і стримування інфляції".

Порядок внесення до бюджету в 1992 році підприємствами й організаціями прибутку, одержаного понад граничний рівень рентабельності в результаті завищення цін, повідомлений Мінфіном України і Мінекономіки України листом від 09.03.92. N 07-103/57-64/47;

б) на суму орендної плати у частині доходу, яку сплачують до бюджету підприємства, що орендують частину або всі основні фонди у державних підприємств (у тому числі з правом викупу цих фондів). При цьому до орендної плати включаються амортизаційні відрахування на повне відновлення основних фондів (розрахунок за фінансовим лізингом) і частина доходу.

Про порядок визначення і сплати до бюджету орендної плати по орендних підприємствах буде повідомлено Міністерством фінансів України додатково;

в) на суму дивідендів (процентів), одержаних з акцій, облігацій та інших цінних паперів, що належать підприємству, на суму доходу, одержаного від пайової участі у спільних та у створенні інших підприємств, викладений у пункті 22 цієї інструкції;

Порядок обчислення і сплати податку з доходів, одержаних з акцій, облігацій та інших цінних паперів, що належать підприємству, а також з доходів, одержаних від пайової участі в спільних та у створенні інших підприємств, викладений у пункті 22 цієї інструкції;

г) на суму прибутку, не розподіленого серед працівників, акціонерів, пайовиків або кредиторів господарського товариства, якщо вона реінвестується в середині самого підприємства виключно на модернізацію, реконструкцію або розширення свого виробництва;

д) на суму доходів від посередницької діяльності;

е) на суму доходів від казино, відеосалонів, відеопоказу, прокату відеоі аудіокасет, запису на них, гральних автоматів з грошовим виграшем, від проведення масових концертно-видовищних заходів;

є) на суму додаткових доходів від продажу товарів, продукції, майна на аукціоні.

Підприємства, які поряд з виробництвом продукції (робіт, послуг) мають доходи від діяльності, вказаної у підпунктах "д"-"є" пункту 11 цієї інструкції, забезпечують ведення окремого бухгалтерського обліку доходів і витрат по цих видах діяльності (якщо ці види діяльності не є основними для підприємства).

12. Із організацій, які не перебувають на господарському розрахунку і одержують доходи від господарської (комерційної) діяльності (послуг), податок справляється з сум перевищення доходів над видатками, одержуваними від цієї діяльності.

До таких організацій, зокрема, відносяться спілки, господарські асоціації, концерни та інші форми об'єднання підприємств, органи громадських організацій, які поряд з здійсненням управлінських і координуючих функцій виконують інші статутні завдання, окремі виробничі і господарські функції (виробництво товарів, здійснення робіт, надання послуг, проведення платних заходів), а також бюджетні установи.

Визначення суми перевищення доходів над видатками провадиться в порядку, передбаченому пунктами 4-11 цієї інструкції.

Біржі, які згідно з чинним законодавством, не займаються комерційною діяльністю і не мають на меті одержання прибутку, у разі одержання сум перевищення доходів над видатками від наданих (передбачених статутом) послуг сплачують податок з суми перевищення за підсумками діяльності в цілому за рік. При цьому в сумі витрат враховуються всі витрати, включаючи оплату праці.

При одержанні біржею доходу від інших видів підприємницької діяльності він підлягає оподаткуванню на загальних підставах.

При визначенні податку з доходів організацій, які не перебувають на госпрозрахунку у складі доходів і витрат цих організацій, не враховуються кошти, отримані в результаті цільових відрахувань на утримання зазначених організацій, одержані від інших організацій і громадян, членські і вступні внески, дольові (пайові і цільові вклади учасників цих організацій) та витрат, здійснених за рахунок цих коштів.

IV. Ставки податку

13. Доходи підприємств (за винятком вказаних в пунктах 14-23 цієї інструкції), обчислені відповідно до II і III розділу цієї інструкції, оподатковуються за ставкою 18 процентів.

14. Доход гірничодобувних підприємств (крім підземних), рентабельність яких нижче 10 процентів, у 1992 році оподатковується за ставкою 18 процентів, у тому числі 8 процентів спрямовується до галузевого фонду фінансового регулювання.

15. Доходи підприємств і організацій вугільної промисловості та підземних гірничодобувних підприємств у 1992 році оподатковуються за ставкою у розмірі 10 процентів, з відрахуванням цих коштів до галузевого фонду фінансового регулювання.

16. За ставкою 9 процентів у 1992 році оподатковуються доходи (за винятком вказаних у пунктах 18-23 цієї інструкції) таких підприємств:

а) підприємств по видобуванню торфу;

б) підприємств і організацій агропромислового комплексу по обслуговуванню сільськогосподарського виробництва. До цієї категорії платників відносяться підприємства передбачені в переліку "Загальносоюзний класифікатор. Галузі народного господарства", затвердженого Держстатом, Держпланом, Держстандартом колишнього Союзу РСР у 1987 році, та доповнення до нього від 27.02.92.

в) підприємства народних художніх промислів, у яких продукція народних художніх промислів становить більше 50 процентів від всього виробництва;

г) радгоспи по вирощуванню квітково-декоративних рослин;

д) науково-дослідні установи, проектно-конструкторські і проектно-технологічні наукові організації;

е) дослідні заводи, частка дослідної продукції яких становить не менше 80 процентів.

17. Доходи спільних підприємств (за винятком вказаних у пунктах 18-23 цієї інструкції), створених на території України з участю іноземних інвесторів у сфері промисловості, сільського господарства, якщо частка іноземного учасника у статутному фонді перевищує 30 процентів, а також підприємств, які повністю належать іноземним інвесторам, оподатковуються за ставкою 15 процентів.

Оцінка частки учасників спільних підприємств провадиться за фактичними співвідношеннями засобів і коштів, які внесені в рахунок вкладів до статутного фонду за станом на 1 січня року, наступного за звітним. Величина фактичних внесків засновників спільного підприємства не може перевищувати величину, визначену засновницькими документами, зареєстрованими у встановленому порядку.

Філіали (відділення, представництва підприємств з іноземними інвестиціями), а також створені ними дочірні підприємства оподатковуються за ставкою, передбаченою пунктом 13 цієї інструкції.

У багатопрофільних спільних підприємствах з участю іноземних інвесторів, якщо частка іноземного учасника у статутному фонді перевищує 30 процентів, оподатковується за ставкою 15 процентів доход від здійснення діяльності у сфері промисловості і сільського господарства.

При цьому підприємство забезпечує ведення окремого обліку доходів, одержаних від цих видів діяльності.

18. Доходи (включаючи доходи від оренди та інших видів використання) від казино, відеосалонів, відеопоказу (незалежно від способу показу), прокату відео- і аудіокасет і запису на них, гральних автоматів з грошовим виграшем підлягають оподаткуванню за ставкою 70 процентів.

Доходи (включаючи доходи від оренди та інших видів використання), одержані від проведення масових концертно-видовищних заходів, у тому числі проведених екстрасенсами і народними цілителями, на відкритих майданчиках, стадіонах, у палацах спорту, інших приміщеннях, де кількість місць перевищує дві тисячі, підлягають оподаткуванню також за ставкою 70 процентів (незалежно від кількості реалізованих білетів).

З метою оподаткування до категорії концертно-видовищних заходів не відносяться спектаклі, концерти, циркові вистави, творчі вечори, які проводяться в приміщеннях театрів, цирків, концертних залах, які призначені виключно для концертної діяльності, а також аналогічна діяльність, здійснювана за програмою міжнародних, міждержавних, всеукраїнських фестивалів, конкурсів і оглядів.

Установлений цим пунктом порядок оподаткування не поширюється на доходи, одержані підприємствами-відеовиробниками, що є власниками відеопродукції, від їх відеосалонів, відеопоказу, прокату відеокасет і запису на них, а також на доходи від проведення концертно-видовищних заходів фізкультурно-спортивними організаціями в частині доходу, яка відноситься на результати їх діяльності. Доходи, одержані вказаними підприємствами й організаціями, оподатковуються на загальних підставах.

З підприємств - власників систем кабельного, ефірного і супутникового телебачення, а також із студій, зареєстрованих у порядку, передбаченому постановою Ради Міністрів Української РСР від 07.09.90 N 243, які виробляють і формують програмне забезпечення комерційного телебачення, встановлений податок на доходи за ставкою 70 процентів не стягується, за винятком доходів, отриманих ними від демонстрації відеопрограм по вищезазначених системах у спеціально відведених для цих цілей містах за плату. Вказані підприємства-власники (студії) сплачують податок на доходи на загальних підставах.

Оподаткуванню не підлягає частина доходу від проведення концертно-видовищного заходу, яка внесена на благодійні цілі.

19. Доходи від посередницької діяльності (у тому числі від перепродажу матеріальних цінностей) оподатковуються ставкою 75 процентів.

20. Додатково одержані доходи від продажу товарів, продукції, майна на аукціоні (сума доходу у вигляді різниці між вартістю аукціонного продажу і вартістю за вільними цінами,які застосовувалися на аналогічні товари, продукцію, майно в період проведення аукціону) оподатковуються за ставкою 75 процентів.

Доходи від продажу товарів на аукціонах, проведених з метою передачі виручених коштів до фондів, які проводять благодійну діяльність, не оподатковуються.

21. Доходи підприємств від посередницької діяльності, одержані від робіт (послуг) виконаних силами тимчасових творчих колективів, колективів чи громадян за договором підряду чи іншими договорами цивільно-правового характеру для сторонніх організацій, оподатковуються за ставкою 65 процентів.

22. Доходи (дивіденди, проценти), одержані підприємствами (за винятком іноземних юридичних осіб) від належних їм акцій, облігацій та інших цінних паперів, а також доходи українського учасника, одержані від пайової участі у спільних та у створенні інших підприємств, підлягають оподаткуванню за ставкою 15 процентів.

Доходами, одержаними від пайової участі в спільних підприємствах та у створенні інших підприємств, є доходи, які одержані в результаті розподілу прибутку спільного підприємства згідно з засновницькими документами.

Вказані доходи не звільняються від оподаткування (не надаються пільги), якщо підприємство - власник акцій, облігацій та інших цінних паперів, або як учасник спільного підприємства, звільнений від оподаткування (надані пільги) доходів від основної діяльності.

23. Доходи іноземних учасників, що утворюються в результаті розподілу доходу спільних підприємств при переказі за кордон, підлягають оподаткуванню за ставкою 15 процентів, якщо інше не встановлено міжнародною угодою України щодо податкових питань. Сума податку при переказі доходів за кордон сплачується у валюті переказу.

Податок стягується тільки при переказі за кордон суми доходу, одержаного іноземним учасником спільного підприємства у порядку розподілу доходу спільним підприємством.

При переказі частки доходу іноземного учасника на його рахунок у закордонному банку безпосередньо підприємством з участю іноземних інвесторів податок стягується самим підприємством.

При переказі раніше розподіленого доходу за кордон безпосередньо іноземним учасникам спільного підприємства податок сплачується самим іноземним учасником.

24. Зазначені у пунктах 22-23 цієї інструкції податки справляються у джерела доходу. Відповідальність за утримання і перерахування податків до бюджету несе підприємство, що виплачує доход, а також іноземний учасник спільного підприємства.

Доходи, одержані підприємствами від належних їм акцій, облігацій і цінних паперів, випущених підприємствами, що знаходяться за межами України, а також доходи від пайової участі у спільних підприємствах, створених на території інших держав з участю підприємств України, оподатковуються за місцем знаходження платника, якщо вказані доходи не оподатковуються у джерела створення доходів.

25. Підприємства, що належать до комунальної власності, оподатковуються за ставками, встановленими місцевими Радами народних депутатів, але не більше розмірів ставок, вказаних у пункті 13 цієї інструкції. Не допускається встановлення ставок залежно від виду діяльності або для окремого підприємства.

26. Доходи приватного підприємства, заснованого на власності окремого громадянина України, з правом наймання робочої сили, яке є юридичною особою і зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом відповідної Ради народних депутатів, оподатковуються за ставкою 18 процентів.

Особисті доходи підприємця, одержані від виконання трудових обов'язків на цьому підприємстві, та інші доходи, одержувані ним від підприємства, оподатковуються відповідно до Закону Української РСР "Про прибутковий податок з громадян Української РСР, іноземних громадян та осіб без громадянства" ( 1306-12 ). ( Пункт 26 із змінами, внесеними згідно з Листом Мінфіну N 03-108 від 29.06.92 )

27. Доходи об'єднань підприємств (за винятком вказаних у пунктах 18-23 цієї інструкції) оподатковуються за ставкою 18 процентів.

Об'єднаннями вважаються формування (юридичні особи), які створені на засадах угоди юридичними особами шляхом об'єднання майна та підприємницької діяльності.

28. Нерозподілена серед працівників, акціонерів, пайовиків або кредиторів частина доходу господарських товариств, створених відповідно до Закону України "Про господарські товариства" ( 1576-12 ), вираховується із оподатковуваного доходу за типом витрат виробництва, якщо ця частина реінвестується всередині самого підприємства виключно на модернізацію, реконструкцію або розширення виробництва.

Документальне підтвердження використання доходу на вказані цілі покладається на керівників підприємства -платника податку.

V. Пільги щодо податку

29. Звільняються від сплати податку:

а) учнівські та студентські підприємства за умови, що чисельність учнів та студентів стаціонарної форми навчання у загальній чисельності працюючих становить не менше 80 процентів.

При визначенні кількості працюючих враховується фактична середньоспискова чисельність осіб, які входять до штатної чисельності, за період з початку року.

Оподатковуваний доход інших підприємств, де створено учнівські та студентські цехи, бригади, дільниці, зменшується на суму заробітної плати, виплаченої учням та студентам.

Форма розрахунку наведена у додатку N 2 (додаток відсутній);

б) лікувально-трудові майстерні, підсобні підприємства при психіатричних лікарнях і протитуберкульозних закладах, будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів; виховно-трудові колонії для неповнолітніх, лікувально-трудові профілакторії та сільськогосподарські підприємства пенітенціарних закладів; пенітенціарні заклади, що використовують працю інвалідів I і II груп інвалідності, хворих на туберкульоз I і II груп диспансерного обліку, якщо їх чисельність становить не менше 50 процентів від загальної чисельності осіб, які утримуються в цих закладах;

в) установи, учбово-виробничі підприємства та об'єднання громадських організацій інвалідів, де інваліди становлять більше як 50 процентів від загальної чисельності працюючих.

Оподатковуваний доход інших підприємств, які використовують працю інвалідів, зменшується на суму заробітної плати, сплаченої своїм працівникам-інвалідам.

При визначенні кількості працюючих враховується фактична середньоспискова чисельність осіб, які входять до штатної чисельності, за період з початку року. Форма розрахунку наведена у додатку N 3 (додаток відсутній);

г) творчі спілки (письменників, художників, композиторів, театральних діячів, кінематографістів, журналістів, фотохудожників, архітекторів, майстрів народного мистецтва, дизайнерів), Всеукраїнська музична спілка, національно-культурні товариства, а також доходи належних їм підприємств від виконання робіт (виробленої продукції), передбачених статутною діяльністю спілок;

д) заклади культури і спорту, навчально-виховні заклади системи освіти, організації соціального обслуговування населення, діяльність яких частково фінансується з державного бюджету;

е) доходи, одержані від проведення заходів, що здійснюються за програмою міжнародних, всеукраїнських фестивалів, конкурсів, оглядів, які проводяться державними культурно-освітніми закладами і є економічно збитковими;

є) доходи видавництва, що здійснюють випуск літератури українською мовою та малотиражних видань мовами національних меншин, якщо ця література становить не менше 70 процентів загального обсягу їхнього виробництва;

ж) доходи у вигляді процентів по кредитах, наданих Уряду України, Національного банку України, а також дивіденди (проценти), одержані від державних облігацій та інших державних цінних паперів;

з) доходи підприємств громадського харчування, які знаходяться на балансі промислових підприємств та обслуговують працівників цих підприємств.

30. Звільняються від оподаткування протягом 5 років доходи і валютна виручка, одержані:

а) підприємством - власником патенту від використання винаходу у власному виробництві, а також від продажу на нього ліцензії - з дати початку використання винаходу або продажу ліцензії в межах строку дії патенту.

Патент - це охоронний документ на винахід, який видано Державним патентним відомством Комітету по науково-технічному прогресу при Кабінеті Міністрів України (Держпатентом України). Патент засвідчує авторство на винахід, дату приорітету винаходу та підприємство, якому належить виключне право на використання винаходу в Україні. Строк дії патенту на винахід 20 років з дати приорітету. Дата пріоритету - це дата надходження заявки на винахід до Держпатенту України.

Ліцензія - це придбання на умовах ліцензійного договору права на використання винаходу. Ліцензійний договір укладається на певний строк, підлягає реєстрації у Держпатенті України і вступає в дію з дати його реєстрації. Без реєстрації у Держпатенті України ліцензійний договір вважається не дійсним.

Доход і валютна виручка підприємства (власника патенту і придбавача ліцензії) від використання винаходу у власному виробництві - це частина або весь доход підприємства від реалізації продукції, виготовленої із застосуванням винаходу. При цьому величина доходу повинна бути причинно-наслідково пов'язана з відмінними суттєвими ознаками винаходу і виражатися в сумі додатково одержаного прибутку;

б) підприємством від використання винаходу в результаті придбання ліцензії - з дати початку використання винаходу;

в) підприємством або новим виробництвом, створеним спеціально для виготовлення нової техніки з використанням запатентованого винаходу, - з дати введення підприємства або нового виробництва в експлуатацію.

Доход і валютна виручка, одержані від використання у виробництві винаходу, визначаються згідно з методою їх нарахування, яка розробляється Держпатентом України, за погодженням з Мінекономіки України, ДКНТ України та Мінфіном України.

31. Збиткові державні підприємства, яким за рішенням Кабінету Міністрів України виділяється державна дотація, звільняються від оподаткування у 1992 році.

32. Згідно з відповідною угодою доходи будівельних фірм Федеративної Республіки Німеччини на період спорудження ними житла на території України для військовослужбовців за рахунок коштів, що виділяються німецькою стороною для цієї мети, та доходи будівельних фірм, які беруть участь у спорудженні житла для відселення громадян із зони безумовного обов'язкового відселення.

33. Оподатковуваний доход, обчислений відповідно до пунктів 10-11 цієї інструкції, зменшується на:

а) суму в розмірі 50 процентів затрат підприємств (крім капітальних вкладень) на проведення власними силами або науковими організаціями науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, підготовку й освоєння нових прогресивних технологій та видів продукції, здійснюваних за рахунок доходу, що залишається в розпорядженні підприємств;

б) суму затрат, пов'язаних з проведенням природоохоронних заходів, та суму затрат, спрямованих на проведення заходів щодо ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, здійснюваних за рахунок доходу, що залишається в розпорядженні підприємств;

в) суму доходу, одержаного від виробництва медикаментів та сировини усіх видів походження для їх виготовлення, за умови збільшення обсягів виробництва проти минулого року.

Вказана пільга надається за умови збільшення обсягів виробництва наростаючим підсумком з початку року в порівняльних цінах у порядку, встановленому Міністерством статистики України;

г) суму доходу, використаного на технічне переобладнання та реконструкцію підприємств, а також на погашення одержаних на ці цілі кредитів.

Розмір доходу на вказану мету визначається підприємствами самостійно наростаючим підсумком з початку року, виходячи з планів капітальних вкладень, які здійснюються як підрядним, так і господарським способом, та із потреби коштів на їх фінансування. При цьому пільга по оподаткуванню доходу, що спрямовується на технічне переобладнання і реконструкцію, надається підприємствам (організаціям) по фактично проведених затратах за рахунок доходу, за умови повного використання на ці цілі амортизаційних відрахувань. Тому підприємства повинні забезпечити окремий облік амортизаційних відрахувань і відобразити їх на звітні дати. Підприємства, які проводять вказані заходи, повинні подати податковій інспекції затверджені керівництвом підприємства плани-графіки проведення цих робіт з викладенням у них поквартального розподілу затрат на їх проведення, які здійснюються за рахунок доходу, а також строків їх закінчення. Суми затрат, передбачені в планах-графіках, повинні враховуватись при розрахунку оподатковуваного доходу. По закінченню вказаних заходів здійснюється перерахунок податку з урахуванням фактичних затрат їх здійснення, проведених за рахунок доходу, з поданням у податкову інспекцію документів, які підтверджують завершення проведених за рахунок доходу заходів (акти про введення, здачу-приймання робіт та ін.). Про суму доходу, спрямованого на вказані цілі, підприємства одночасно з розрахунком податку на доход подають податковому органу довідку з додатком N 4 (додаток відсутній);

д) суму доходу, використаного на проведення заходів щодо збільшення виробництва медичної апаратури;

е) суму в розмірі 35 процентів доходу підприємств пенітенціарних закладів;

є) суму доходу, одержаного підприємствами від реалізації виготовлених ними протезно-ортопедичних виробів і спеціальних технічних пристосувань для інвалідів, тифло-технічних засобів, друкування і озвучення книг, журналів, підручників та іншої літератури для інвалідів по зору, а також виготовлення нестандартного обладнання, технологічної оснастки учбово-виробничим підприємствам (об'єднанням) і організаціям товариства інвалідів. Форма розрахунку наведена у додатку N 5 (додаток відсутній);

ж) суму доходу, одержаного підприємствами від реалізації продукції, виготовленої з використанням відходів виробництва, якщо їх частка в загальній вартості використаної сировини та матеріалів на виробництво цієї продукції становить не менше 75 процентів.

До відходів виробництва належать залишки сировини, матеріалів або напівфабрикатів, які виникають у процесі перетворення вихідного матеріалу в готову продукцію, якщо вони втратили повністю або частково споживчі якості вихідного матеріалу (хімічні або фізичні якості, у тому числі повномірність, конфігурацію тощо). Не належать до відходів бракована та некондиційна готова продукція, напівфабрикати і комплектуючі вироби, вироблені з відходів виробництва іншими підприємствами, та супутна продукція.

Номенклатура і технічна характеристика відходів виробництва, належних для використання при виготовленні товарів народного споживання і виробів виробничо-технічного призначення, заготовок і напівфабрикатів по кожному підприємству затверджується вищестоящою організацією того підприємства, яке аналогічне по профілю даному підприємству.

Ціни на промислові відходи встановлюються, виходячи із можливості використання цих відходів для виробництва товарів народного споживання та інших виробів, але не вище цін, встановлених на повноцінну сировину і матеріали.

Приклади визначення частки використання відходів виробництва в загальній вартості використання сировини і матеріалів:

У прикладі 1 доход підприємства від реалізації продукції, виготовленої з використанням відходів виробництва, повністю звільняється від оподаткування, тому що вартість відходів у загальній вартості всієї сировини і матеріалів за вирахуванням допоміжних матеріалів становить більше 75 процентів, а у прикладі 2 - оподатковуються на загальних підставах, тому що частка відходів до вартості всієї сировини і матеріалів за вирахуванням допоміжних матеріалів становить менше 75 процентів.

Не підлягає звільненню від оподаткування доход підприємства, одержаний від реалізації іншим підприємствам відходів виробництва, які не були піддані переробці на цьому підприємстві.

Форма розрахунків наведена у додатках NN 5, 6 (додатки відсутні);

з) суму доходу, одержаного від виготовлення продукції (робіт), навчально-виробничими закладами освіти, діяльність яких повністю або частково фінансується з бюджету або за рахунок інших коштів, а також науковими установами і організаціями, діяльність яких повністю або частково фінансується з бюджету, спрямованого на розвиток цих закладів.

До наукових установ і організацій відносяться наукові інститути і організації, утримання апарату яких, фінансування господарства і робіт провадиться за рахунок бюджету і які ведуть бухгалтерський облік за планом рахунків бюджетних організацій;

и) суму доходу закладів культури, фізичної культури і спорту, в тому числі прикладних видів, культурно-освітніх закладів, що спрямовується ними на будівництво і розвиток матеріально-технічної бази;

і) суму доходу, внесеного до державних і громадських фондів, організацій, асоціацій, що виконують благодійну, екологічну, і оздоровчу і культурно-освітню діяльність, перелік яких встановлено Кабінетом Міністрів України щорічно при формуванні,бюджету а також перерахованого підприємствам, установам, організаціям культури, народної освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, фізкультури і спорту, фізкультурно-спортивним товариствам і дитячим культурно-освітнім громадським організаціям, але не більше 2 процентів оподатковуваного доходу, який визначається відповідно до пунктів 10 і 11 "б" цієї інструкції.

У разі використання організаціями і об'єднаннями вказаних коштів на цілі, не передбачені статутною діяльністю, ці кошти за рішенням Головної державної податкової інспекції України підлягають вилученню до бюджету.

ї) суму затрат, здійснюваних за рахунок доходу, що залишається в розпорядженні підприємства відповідно до кошторисів витрат по утриманню об'єктів охорони здоров'я, будинків для престарілих та інвалідів, дитячих дошкільних закладів, дитячих таборів відпочинку, об'єктів культури і спорту, закладів народної освіти, будівництву, розвитку та утриманню об'єктів житлового фонду та комунального господарства, що перебувають на їх балансі, за погодженням з місцевими Радами народних депутатів, а також затрати підприємств на ці цілі при пайовій участі в утриманні вказаних об'єктів, що перебувають на балансі інших підприємств;

й) суму доходу підприємств громадських організацій і об'єднань (крім професійних спілок, молодіжних політичних організацій, політичних партій і рухів), релігійних організацій, що спрямовується ними на виконання статутної діяльності вказаних організацій і об'єднань, крім витрат на капіталовкладення (крім капіталовкладень, спрямованих на розвиток народної освіти, лікувальних закладів, закладів культури, фізкультури і спорту), утримання органів управління, матеріальне заохочення членів громадських організацій;

к) суму доходу, одержаного від збору та утилізації відходів тваринного походження і виробництва кормових білків тваринного походження;

л) суму доходу підприємства, внесеного на особливий рахунок Національного олімпійського комітету України для витрат на підготовку до літніх Олімпійських ігор 1992 року.

Пільги, вказані у пункті 33 підпунктах "а", "б", "г", "е", "и", "й","л" цієї інструкції, надаються тільки стосовно затрат, фактично спрямованих підприємством на вказані цілі у звітному періоді. Авансування вказаних пільг не допускається.

34. Податок з доходу громадських організацій ветеранів локальних та Великої Вітчизняної воєн і належних їм підприємств у 1992 році зменшується на суму коштів, що спрямовуються ними на виконання статутної діяльності цих громадських організацій.

35. Підприємства і організації користуються додатковими пільгами щодо оподаткування, передбаченими статтями 7, 16, 20, 21 Закону України "Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві" ( 400-12 ), статтею 7 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 791а-12 ), Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ), статтею 56 Закону України "Про освіту" ( 1060-12 ), статтею 22 Закону України "Про основи державної політики в сфері науки і науково-технічної діяльності" ( 1977-12 ) та Програмою надзвичайних заходів щодо стабілізації економіки України та виходу її з кризового стану, схваленою Верховною Радою України 3 липня 1991 року.

36. Спільним підприємствам у сфері матеріального виробництва (за винятком тих, що займаються видобуванням корисних копалин і рибальством), створеним до 1 січня 1992 року на території України з участю іноземних інвесторів, якщо частка іноземного учасника у статутному фонді перевищує 30 відсотків, зберігаються на 1992 рік пільги щодо звільнення від оплати податку протягом перших двох років з моменту одержання доходів.

Ця пільга передбачає звільнення від оподаткування спільних підприємств за перший прибутковий рік діяльності підприємства, а також за наступний рік.

37. Малі підприємства, віднесені до таких відповідно до законодавства, створені в сфері промисловості, сільського господарства і будівництва, сплачують податок з доходу в перший рік діяльності в розмірі 25 процентів, а у другий рік - 50 процентів від ставки податку, передбаченої пунктом 13 цієї інструкції.

Пільга надається в 1992 році малим підприємствам (створеним в зазначених сферах діяльності), незалежно від форм власності, які створені після прийняття постанови Ради Міністрів колишнього Союзу РСР від 08.08.90 N 790 "Про заходи щодо створення і розвитку малих підприємств ", які користувались пільгами відповідно до цієї постанови і постанови Ради Міністрів Української РСР від 22.09.90 N 27 "Про заходи щодо створення і розвитку малих підприємств". Для надання вказаної пільги початком діяльності малого підприємства слід вважати перше число місяця, в якому воно розпочало фінансово-господарську діяльність (придбання сировини, матеріалів, укладення договорів та прийняття замовлень на виконання робіт тощо).

Кошти підприємств, звільнені від оподаткування, направляються на будівництво, обновлення і освоєння нової техніки, формування статутного фонду. В разі невиконання цієї умови підприємства оподатковуються за підсумками року на загальних підставах.

Наприклад, мале підприємство, створене у січні 1992 року від одержаного оподатковуваного доходу в сумі 100 тис. крб. сплачує податок на доход у розмірі 25 процентів від ставки (18 %) в сумі 4,5 тис. крб. У цьому прикладі надана пільга в сумі 13,5 тис. крб. (18 тис. крб. - 4,5 тис.крб). У разі, якщо це підприємство не спрямувало кошти на вказані цілі або спрямувало менше суми наданої пільги, тобто менше ніж 13,5 тис. крб., - це підприємство оподатковується на загальних підставах.

При цьому на вказані цілі кошти повинні бути спрямовані фактично. Авансування вказаних цілей не допускається.

При припиненні діяльності малого підприємства до закінчення трирічного строку оподаткування провадиться на загальних підставах за весь період його діяльності. Трирічний строк рахується з моменту реєстрації підприємства у виконавчому комітеті відповідної Ради народних депутатів.

Багатопрофільним малим підприємствам, у статутах яких, крім цих видів діяльності, передбачені й інші види діяльності, по яких пільга не надається, повинні вести роздільний облік доходів, одержаних від видів діяльності, по яких передбачені пільги.

Вказана пільга не надається малим підприємствам, які створені на базі ліквідованих (реорганізованих) підприємств, їх філіалів і структурних підрозділів.

При віднесенні підприємства до категорії малого враховуються загальна чисельність працюючих, включаючи по сумісництву та договору підряду, і встановлений обсяг господарського обороту.

Визначення середньоспискової чисельності працівників проводиться відповідно до Закону України "Про оподаткування доходів підприємств і організацій" ( 2146-12 ) із застосуванням методики проведення розрахунку цього показника, згідно з Інструкцією по статистиці чисельності і заробітної плати робітників і службовців на підприємствах, в установах і організаціях, затверджено Держкомстатом колишнього Союзу РСР 17 вересня 1987 р. N 17-10-0370.

У випадках, коли підприємство працює неповний рік, то середньоспискова чисельність працівників визначається як сума середньоспискової чисельності за період роботи, розділена на відповідну відпрацьовану кількість місяців.

Чисельність осіб, які працюють за договором підряду, враховується в загальній чисельності основного виробничого персоналу (для визначення категорії підприємства) щомісячно протягом усього строку дії договору. При відсутності обліку робочого часу цих осіб у списковій чисельності вони враховуються за кожний календарний день як цілі одиниці.

Середньоспискова чисельність працівників, прийнятих роботою за сумісництвом, визначається виходячи із фактично відпрацьованого ними часу з урахуванням тривалості робочого часу, встановленого для сумісників законодавством.

38. Іноземний учасник спільного підприємства, включаючи банки і страхові організації, створеного на території України з участю іноземних інвесторів, який відповідно до міжнародної угоди України має право на повне або часткове звільнення від оподаткування доходу, що належить йому в порядку розподілу доходу, подає заяву про зниження або скасування податку за формою згідно з додатком N 7 або, якщо податок вже утримано, за формою згідно з додатком N 8 (додатки відсутні).

У разі подання заяви після переказу доходу за кордон, вона повинна бути подана протягом року від дня переказу. Заяви, подані після закінчення року, до розгляду не приймаються.

39. Склад пільг щодо оподаткування і розміри ставок податку можуть уточнюватися Верховною Радою України при затвердженні бюджету на наступний рік за поданням Кабінету Міністрів України.

Місцеві ради народних депутатів можуть надавати додаткові пільги щодо податку на заходи, які зараховуються до місцевих бюджетів.

VI. Оподаткування доходів, одержуваних в іноземній валюті

40. Доходи суб'єкта підприємницької діяльності, який оподатковується згідно з законодавством, зменшуються на суму валютних надходжень, з яких сплачено податок на валютну виручку.

Доход в іноземній валюті, незалежно від того, перебуває він на валютному рахунку, одержаний від продажу валюти на аукціоні, використаний у платежах чи у взаємних розрахунках у формі іноземної валюти, перераховується в національну грошову одиницю України за ринковим курсом Національного банку України, який діє на дату пред'явлення платіжних документів.

Доходи спільних підприємств, створених на території України з участю іноземного капіталу, частка якого у статутному фонді становить не менше 30 процентів, та інших які не є платниками податку на валютну виручку, оподатковуються на загальних підставах.

41. Для визначення оподатковуваного доходу вартість витрат, оплачених постачальниками в іноземній валюті, перераховується в національну грошову одиницю України за офіційним ринковим курсом Національного банку України, який діє на дату придбання іноземної валюти.

42. У разі придбання іноземної валюти на валютних аукціонах, біржах за національну валюту для оплати поставок по імпорту вартість поставок, віднесених на матеріальні затрати в оподатковуваний період, перераховується в національну грошову одиницю України за офіційним ринковим курсом національного банку України, який діє на дату придбання іноземної валюти.

43. Курсова різниця між курсом банку, валютного аукціону на біржі, де придбавалась іноземна валюта (при наявності документа, який підтверджує вартість покупки у національній грошовій одиниці і офіційним ринковим курсом Національного банку України), відноситься на витрати від позареалізаційних операцій.

VII. Порядок обчислення і строки сплати податку

44. Сума податку визначається платниками самостійно, виходячи із величини оподатковуваного доходу, наданих пільг і ставок податку, щоквартально, наростаючим підсумком з початку року для зарахування її до відповідного бюджету.

45. Протягом кварталу всі платники (за винятком перелічених у пунктах 46-48) проводять авансові внески податку до бюджету в розмірі фактичної суми податку, внесеного до бюджету за відповідний період попереднього року, а новостворені підприємства - у розмірі, передбаченому фінансовим планом або розрахунком кошторисів доходів і видатків.

Авансові внески платежів до бюджету у 1992 році провадяться, виходячи з розрахунків планових показників доходу на рік, з поквартальним їх розподілом і розміру ставок податку.

Авансові внески податку до бюджету провадяться не пізніше 15 і 28 числа кожного місяця в розмірі 1/6 частини квартальної суми податку на доходи.

За клопотанням платника, що виплачує незначну суму податку, податковий орган за місцезнаходженням платника може встановити один строк сплати до бюджету - 20 числа кожного місяця в розмірі 1/3 квартальної суми податку.

Після закінчення першого кварталу, півріччя, 9 місяців і року платник обчислює наростаючим підсумком з початку року суму податку, виходячи з фактично одержаного ним доходу, який підлягає оподаткуванню.

Якщо авансові платежі, обчислені у вищезазначеному порядку, значно перевищують розмір податку на доход, визначений виходячи з розрахунків планових показників доходу на рік і встановленої ставки податку на доход, то фінансовий орган за місцем знаходження підприємства за його зверненням може встановити авансові платежі, які належать до сплати у бюджет, виходячи з розрахунків планових показників доходу підприємства на рік і розміру ставок податку.

46. Підприємства споживчої кооперації, кооперативи, громадські організації та об'єднання їх підприємства, об'єднання та організації, колгоспи, включаючи рибальські, радгоспи та інші сільськогосподарські підприємства визначають податок щоквартально наростаючим підсумком з початку року із зарахуванням сум податку, обчисленого за попередні квартали без сплати авансових платежів.

Підприємства, які одержують доходи від посередницької діяльності і сплачують податок на доход за ставками, передбаченими пунктами 19-20 цієї інструкції, та приватні підприємства визначають податок у аналогічному порядку.

47. Обчислення податку на доходи (включаючи доходи від оренди та інших видів використання) від казино, відеосалонів, відеопоказу (незалежно від способу показу), прокату відео і аудіокасет і запису на них, гральних автоматів з грошовим виграшем провадиться щомісячно наростаючим підсумком з початку року, а по масових концертно-видовищних заходах - по кожному окремо взятому заходу, у тому числі по заходу, який триває протягом певного періоду, без сплати авансових платежів.

Платники податку подають державним податковим інспекціям розрахунок податку на доходи не пізніше 15 числа місяця, наступого за звітним, а по концертно-видовищних заходах - не пізніше 15 днів з дати закінчення.

48. Суми податку на доходи, одержані підприємствами від належних їм акцій, облігацій та інших цінних паперів і доходи українського учасника, одержані від пайової участі в спільних та у створенні інших підприємств , а також доходи іноземних учасників, що утворюються в результаті розподілу доходу спільних підприємств, перераховуються у бюджет одночасно з переказом коштів за кордон, якщо податок сплачує іноземний учасник спільного підприємства, або протягом 10-и днів після виплати доходу, якщо податок утримується спільним та іншим підприємством, без сплати авансових платежів.

49. Підприємства з іноземними інвестиціями протягом року провадять квартальні авансові внески податку на доходи до бюджету в розмірі 1/4 річної суми платежів не пізніше 15 числа останнього місяця кожного кварталу. Авансова сума податку на доходи на поточний рік визначається підприємством з урахуванням річного фінансового плану.

Обчислення податку на доход, фактично за минулий календарний рік, провадиться не пізніше 15 березня року, що настає за звітним, на основі бухгалтерського звіту (балансу).

50. Для здійснення контролю за правильністю визначення і повнотою перерахування до бюджету авансових платежів податку на доход підприємства до початку нового року повідомляють державні податкові інспекції за місцем свого знаходження довідки про фактичні суми податку на доход за попередній рік (у розділі кварталів) за формою згідно з додатком N 9 (додаток відсутній).

Ці довідки надсилаються податковим інспекціям у 2-х примірниках, з яких один передається фінансовому органу.

У 1992 році в цих довідках відображаються планові показники податку на доход на рік з поквартальним їх розподілом, які визначені з розрахунків планових показників доходу на рік і розміру ставок податку.

51. Платники податку подають податковим органам за місцем свого перебування бухгалтерські звіти та баланси в порядку і строки, встановлені законодавством, податкові декларації про розміри одержаних доходів і розрахунки суми податку на доходи за формами затвердженими Головною державною податковою інспекцією України згідно з додатками NN 1, 10, 11, 12 до цієї інструкції (додатки відсутні).

Підприємства з іноземними інвестиціями подають річні бухгалтерські звіти і баланси до 15 березня року, що настає за звітним.

52. Сплата податку провадиться платником за квартальними розрахунками, виходячи з фактично одержаного доходу, і перераховується ним до бюджету, не чекаючи повідомлення податкового органу у 5-денний строк з дати, встановленої для подання бухгалтерських звітів (балансів), а за річними розрахунками - у 10-денний строк з дати, встановленої для подання бухгалтерського звіту (балансу) за рік.

Платники, вказані у пункті 47, сплачують податок у 5-денний строк з дати, встановленої для подання розрахунку по податку.

53. Зайві суми податку, внесені до бюджету, зараховуються в рахунок наступних платежів або повертаються платнику в 5-денний строк з дня одержання його письмової заяви.

54. Якщо податковим органом у результаті перевірки розрахунків буде встановлено, що податок на доход підлягає внеску до бюджету в більшій сумі, ніж вказано у розрахунку платника, то сплата до бюджету донарахованих сум за результатами перерахунків провадиться у 5-денний строк з дати повідомлення податковим органом про суми донарахованих платежів, а пеня обчислюється після закінчення 5-денного строку з дати, встановленої для подання бухгалтерського звіту (балансу).

55. Підприємства з іноземними інвестиціями сплачують податок на доходи у безготівковому порядку в грошовій одиниці, що діє в Україні або в іноземній валюті, яка купується банками України у встановленому порядку і перераховується в національну грошову одиницю за курсом Національного банку України.

56. Платіжні доручення на перерахування до бюджету авансових сум податку і належних по розрахунках коштів, виходячи із фактичного доходу, подаються платниками в установи банків до настання строку платежу окремо на сплату до державного та місцевого бюджетів.

57. Зарахування сум податку на доходи провадиться на відповідні параграфи розділів 2 і 6 Класифікації доходів і видатків Державного та місцевих бюджетів України.

58. Облік нарахувань і надходжень до бюджету сум податку на доходи, а також фінансових санкцій, передбачених пунктом 81 цієї інструкції, здійснюється податковими органами на картках особових рахунків за встановленими формами.

VIII. Надання податкового кредиту

59. Право на одержання податкового кредиту надається у таких випадках:

а) якщо сума податку на доходи, обчисленого на звітний період, перевищує 50 процентів суми доходу, що спрямовується до фонду нагромадження, за умови, що підприємство реалізує зроблену продукцію (роботи, послуги) за фіксованими цінами в обсязі, що перевищує 70 процентів усього обсягу реалізації продукції (робіт, послуг);

б) при організації виробництва промислових товарів народного споживання, продуктів харчування, дитячого одягу та взуття, дитячого харчування, медикаментів та медичного устаткування, інвалідної техніки культурно-побутового та виробничого призначення, будівельних матеріалів, якщо випуск цієї продукції є непрофільним для підприємства;

в) якщо малі підприємства придбали і експлуатують устаткування, що повністю використовується для науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, які виконуються силами самого малого підприємства (у тому числі для реалізації цих робіт) і для захисту природного середовища від забруднення, а також верстати і промислові роботи з управлінням на ЕОМ, якщо вони виготовлені вітчизняними виробниками.

Для отримання податкового кредиту підприємство подає заяву фінансовому органу, контролюючому виконання бюджету за рахунок зменшення надходжень до якого надається кредит. У заяві вказується підстава для надання кредиту та його розмір. Він не повинен перевищувати 50 процентів податків, обчислених виходячи з розрахунків планових показників доходу на рік.

60. При наявності згоди фінансового органу надається податковий кредит на основі кредитної угоди, укладеної підприємством з податковим органом за місцем реєстрації підприємства, за формою, встановленою для укладання кредитних угод з комерційними банками.

У кредитній угоді обумовлюються порядок надання податкового кредиту, строки початку його погашення (не раніш як через два роки після надання кредиту), період погашення (не менше п'яти років, якщо на інше не погоджується платник),нарахування процентів на суму наданого податкового кредиту в розмірі не менше процента інфляції, визначеного на період кредитної угоди відповідним органом, і такого,що визнається як офіційний індекс інфляції, інші умови, якщо вони не обмежують права кредитонадавача, передбачені законодавством, і не зменшують поточних надходжень податків до республіканського бюджету.

Сума платежів, визначена виходячи з індекса інфляції та наданої суми податкового кредиту, перераховується до бюджету у десятиденний строк з моменту його оголошення.

61. Податковий кредит надається платникові із сум авансових платежів і виплачується протягом року.

Для цього сума авансових внесків по кожному строку сплати зменшується до досягнення розміру кредиту, визначеного в кредитній угоді. Якщо зменшення авансових платежів, проведених протягом поточного року, не вистачить для надання повного розміру кредиту, остання частка надається за рахунок зменшення фактично визначеного податку по річному розрахунку.

У разі, якщо сума наданого протягом року кредиту за рахунок авансових платежів, перевищує 50 процентів від суми податку, обчисленого за річним розрахунком, він зменшується на суму перевищення.

Податковий кредит надається незалежно від того, в якій послідовності та пропорції використовується податковий кредит платником.

Строк погашення податкового кредиту та нарахованих процентів за його використання настає з початку третього року наступного за тим, з платежів якого був наданий кредит. Погашення кредиту та сплата процентів провадиться щоквартально рівними частинами, обчисленими виходячи з суми платежу та строку погашення, до першого числа останнього місяця кварталу. Своєчасно не сплачені суми кредиту стягуються до бюджету з нарахуванням пені в розмірі 0,2 процента.

62. Державні податкові інспекції здійснюють контроль за цільовим використанням наданого кредиту. У разі порушення підприємством кредитної угоди вся сума податкового кредиту стягується податковим органом за рішенням суду або арбітражного суду.

63. Кабінет Міністрів України має право надавати податковий кредит на інші цілі і на інших умовах, ніж це передбачено у пунктах 59 і 61 цієї інструкції, за рахунок сум податку, що зараховується до державного бюджету, якщо кошти від зменшення податку спрямовуються на фінансування загальнодержавних потреб.

IX. Податок на доходи банківських і страхових організацій

64. Платниками податку на доходи є: госпрозрахункові підрозділи Національного банку України, комерційні банки різних видів, інші кредитні комерційні установи, включаючи фінансово-розрахункові центри, спільні банки, створені з участю іноземного капіталу, іноземні банки, філіали банків, включаючи розташовані на території України філіали банків, створених за межами України, які зареєстровані Національним банком України;

страхові організації, незалежно від форм власності, включаючи створені юридичними і фізичними особами інших держав, які за реєстровані в Україні і одержали ліцензію на право проведення окремих видів страхування, відповідно до законодавства України, яке визначає порядок одержання ліцензій.

65. Об'єктом оподаткування банківських організацій є валовий доход, одержаний від кредитної діяльності та розрахункових операцій, операцій з цінними паперами, використання брокерських місць, платежі за послуги, надані клієнтам і населенню, інкасації та іншої діяльності.

У страхових організаціях об'єктом оподаткування є доходи, одержані у вигляді страхових платежів за угодами страхування і перестрахування, крім платежів по обов'язкових видах державного страхування, надходження із резерву платежів за довгострокові види страхування, страхового пенсійного фонду, запасного фонду ризикових видів страхування та інших надходжень.

66. Оподатковувані доходи банківських і страхових організацій обчислюються шляхом зменшення валового доходу на:

а) суму належних до сплати у бюджет податку на добавлену вартість, акцизного збору, плати за землю, податку з власників транспортних засобів, а також рентних платежів, що вносяться у встановленому порядку з доходу;

б) суму відрахувань до державного фонду соціального страхування і пенсійного фонду, фонду зайнятості, фонду обов'язкового медичного страхування, а також інших обов'язкових платежів, установлених державою;

в) суму витрат по нематеріальних активах у вигляді вартості придбаних патентів, авторських прав, ліцензій, "ноу-хау", вартості власного патентування, що виключається із власного валового доходу методом часткового віднесення цих витрат до собівартості на період використання активів, але не більше десяти років;

г) суму витрат на службові відрядження, утримання і обслуговування технічних засобів управління, послуги зв'язку і обчислювальних центрів, рекламу, консультаційні, інформаційні та аудиторські послуги (якщо перевірка бухгалтерського звіту аудитором є обов'язковою за законодавством України), на оплату робіт по сертифікації продукції, представницькі цілі в межах норм, затверджених Кабінетом Міністрів України, пожежну і сторожову охорону;

д) суму амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних фондів;

е) суму витрат по оренді основних фондів у розмірі амортизаційних відрахувань, а по оренді нежилих приміщень - у межах норм, затверджених місцевими Радами народних депутатів;

є) суму витрат по експлуатації будівель і устаткування, включаючи опалення, освітлення, охорону і ремонт;

ж) суму канцелярських і поштово-телеграфних витрат.

При цьому банківські та страхові організації, створені з участю іноземного капіталу, філіали таких організацій, створені на території інших держав з участю банківських і страхових організацій України, а також іноземні банківські та страхові організації проводять амортизаційні відрахування і нарахування зносу нематеріальних активів за нормами, встановленими для організацій України, якщо інше не передбачено міждержавними угодами і законодавством.

67. Валовий доход банківських організацій зменшується також на:

а) суму нарахованих і сплачених процентів по пасивних операціях, а також сплачених процентів за кредити банків;

б) Суму сплачених комісійних зборів за послуги та кореспондентські відносини і суму платежів за послуги інших банків.

68. Валовий доход страхових організацій зменшується також на:

а) суму виплат страхового відшкодування за договорами страхування та перестрахування, крім платежів по обов'язкових видах державного страхування;

б) суму відрахувань на превентивні заходи, до запасного фонду по ризикових видах страхування, резерву по довгострокових видах страхування і до страхового пенсійного фонду;

в) суму збитків і витрат минулого року по страхових операціях;

г) суму плати за послуги підприємств, організацій, банківських, лікувальних та інших установ, що безпосередньо пов'язані з одержанням страхових платежів і здійсненням виплат страхових сум та страхового відшкодування.

69. Оподатковуваний доход банківських та страхових організацій зменшується на суму доходу від належних їм акцій, облігацій та інших цінних паперів, а також доходу від пайової участі у спільних підприємствах.

70. Доходи банківських і страхових організацій, обчислені відповідно до пунктів 65-69, оподатковуються за ставкою 35 процентів.

При наданні кредитів банками за ставкою не вище 15 процентів банки ведуть окремий облік доходів, які оподатковуються за ставкою 18 процентів.

Доходи державних страхових організацій у 1992 році оподатковуються за ставкою 18 процентів.

Доходи, одержані банківськими і страховими організаціями від належних їм акцій, облігацій та інших цінних паперів, також доходи від пайової участі у спільних підприємствах оподатковуються за ставкою 15 процентів.

71. Оподатковувані доходи банківських і страхових організацій, обчислені відповідно до пунктів 65-69 цієї інструкції, зменшуються на суму витрат, передбачених у підпунктах "і", "ї" пункту 33 цієї інструкції.

72. По банківських організаціях оподатковуваний доход зменшується також на:

а) суму витрат по проектуванню і створенню автоматизованих банківських систем з використанням сучасної обчислювальної техніки, систем міжбанківських розрахунків та електронних засобів платежів, здійснюваних за рахунок доходу, який залишається в розпорядженні банківських організацій;

б) суму відрахувань до резервного фонду але не більше 20 процентів від сплаченого статутного фонду.

73. У 1992 році оподатковуваний доход банків і страхових компаній зменшується на суму відрахувань до резервних та страхових фондів.

74. На банківські страхові організації розповсюджується порядок обчислення і строки сплати податку, передбачені розділом VII цієї інструкції.

X. Порядок зарахування податку на доходи до бюджету

75. Суми податку на доходи зараховуються до державного бюджету України, місцевих бюджетів у порядку, передбаченому Законом України "Про бюджетну систему України" ( 512-12 ).

XI. Спеціальні положення щодо усунення
подвійного оподаткування

76. Сума прибутку або доходу, одержана за кордоном, включається до загальної суми доходу, що підлягає оподаткуванню в Україні, і враховується при визначенні розміру податку.

Суми податків на прибуток або доходи, одержані за межами території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, плачені підприємствами, об'єднаннями та організаціями за кордоном відповідно до законодавства іноземних держав, зараховуються при сплаті ними податків з доходів Україні. Підставою для одержання заліку є платіжне повідомлення, довідка податкового органу іноземної держави або інший документ, який підтверджує факт сплати податку за кордоном.

Залік вказаних сум податку провадиться за рахунок податку, який зараховується до державного і місцевих бюджетів у відповідних частках в залежності від розміру податку, який зараховується до цих бюджетів.

При цьому розмір зарахованих сум не може перевищувати суми податку на доходи, що підлягає сплаті в Україні стосовно доходу, одержаного за кордоном, за ставками податку на доход, які встановлені Законом України для даного платника і виду діяльності. Приклад по усуненню подвійного оподаткування наводиться в додатку N 13 (додаток відсутній).

XII. Відповідальність платників і контроль
за додержанням законодавства про податки

77. Платники податків, передбачені цією інструкцією, зобов'язані:

а) вести у встановленому порядку бухгалтерський облік і звітність про фінансово-господарську діяльність та подавати податковим органам бухгалтерські звіти і баланси, декларації, розрахунки по податках та інші необхідні документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків;

б) пред'являти, а в необхідних випадках подавати документи,що підтверджують право на пільги щодо податків;

в) своєчасно і в повному розмірі сплачувати належні суми податків;

г) допускати службових осіб податкових органів для обстеження приміщень, де здійснюється діяльність, пов'язана з одержанням доходу чи утриманням об'єктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків.

78. Керівники і відповідні службові особи підприємств, установ, організацій зобов'язані підписати акт перевірки, проведеної податковим органом, а в разі незгоди з фактами, викладеними в акті, подати письмові пояснення мотивів незгоди. Вони також зобов'язані виконувати вимоги податкового органу про усунення виявлених порушень законодавства про податки.

79. Платники податку, для яких законодавством установлено обов'язок подавати до податкових органів бухгалтерські звіти і баланси, декларації, розрахунки по податках і декларацію про доходи після перевірки їх аудиторською організацією, зобов'язані протягом року, наступного за звітним, подати до податкового органу документ, що підтверджує факт перевірки.

До платника, який не подав зазначених документів, застосовуються заходи, передбачені пунктом 80-87 цієї інструкції.

Якщо перевірка не проведена у встановлені строки не з вини платника, то він подає у податковий орган одночасно з бухгалтерським звітом (балансом) офіційне письмове підтвердження перевіряючої аудиторської організації, яка одержала в установленому порядку ліцензію на право заняття аудиторською діяльністю, з вказівкою строку, коли буде проведено перевірку. В цьому випадку зазначені заходи не застосовуються.

80. Відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків до бюджету і додержання законодавства про оподаткування покладається на платників податку та їх службових осіб.

81. Платники податків, передбачені цією інструкцією, які не мають у строк, встановлений для сплати податків, бухгалтерських звітів і балансів, декларацій-розрахунків по податку за встановленою формою за відповідний період, сплачують 110 процентів суми податку, обчисленого за попередній звітний період.Після подання названих документів провадиться перерахунок податку, виходячи з фактично одержаного доходу та інших об'єктів оподаткування.

82. Платники податків за відсутність обліку або ведення цього обліку з порушенням встановленого порядку, а також за неподання, несвоєчасне подання податковим органам звітів, декларацій, розрахунків та інших документів, необхідних для нарахування і сплати податків, сплачують до бюджету 50 процентів належних сум податків.

83. У разі приховування (заниження) доходу чи приховування інших об'єктів оподаткування з платників у доход бюджету стягується сума податку, вирахованого з прихованого (заниженого) доходу і штраф у п'ятикратному розмірі нарахованої суми податку за інший прихований (необчислений) об'єкт оподаткування і штраф у двократному розмірі тієї ж суми, а при повторному порушенні протягом року - штраф відповідно у десятикратному і п'ятикратному розмірі. Суми податку, вирахувані з прихованого (заниженого) доходу, а також суми податку за приховування іншого об'єкта оподаткування і штрафу вносяться до бюджету за рахунок доходу, що залишається в розпорядженні платника.

84. Приховування доходів, одержаних у вільно конвертованій валюті, тягне за собою перерахунок сум доходів у національну грошову одиницю України за курсом Національного банку України. Суми податку з прихованого (заниженого) доходу або сума податку за інший прихований об'єкт оподаткування, а також штраф повинні бути сплачені платниками до бюджету в 10-денний строк від дня складання службовими особами податкових органів акта про виявлення порушення.

85. По підприємствах, що сплачують податки відповідно до Закону "Про оподаткування доходів підприємств і організацій" ( 2146-12 ), суми податку, вирахованого з прихованого (заниженого) доходу, і штрафу перераховуються в доход бюджету в порядку, встановленому законодавством України.

86. На службових осіб, винних у приховуванні (заниженні) доходу або приховуванні (неврахуванні) інших об'єктів оподаткування, а також у відсутності бухгалтерського обліку чи веденні його з порушенням встановленого порядку і перекрученні бухгалтерських звітів, у неподанні, несвоєчасному поданні або поданні за невстановленою формою бухгалтерських звітів, балансів, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків до бюджету, податковими органами накладається адміністративний штраф у розмірі середньомісячної заробітної плати, а за ті ж дії, вчинені повторно протягом року після накладання адміністративного штрафу, - у розмірі двох середньомісячних заробітних плат.

87. Приховування (заниження) доходу або приховування інших об'єктів оподаткування, вчинене навмисно, тягне за собою кримінальну відповідальність відповідно до законодавства України.

88. Суми податків, не внесені у встановлені строки, а також суми податку з прихованого (заниженого) доходу, або сума податку за інший прихований об'єкт оподаткування і штраф за приховування (заниження) доходу, приховування об'єкта оподаткування стягуються за весь час ухилення від сплати податків за розпорядженням податкових органів у безспірному порядку.

Своєчасно не сплачені суми податків стягуються за весь час заборгованості бюджету з нарахуванням пені в розмірі 0,2 процента з суми недоїмки за кожний прострочений день (включаючи день сплати).

89. Суми платежів по податках, що над міру надійшли в результаті неправильного обчислення або порушення встановленого порядку справляння, підлягають поверненню або зарахуванню на рахунок інших належних з платника сум, якщо не минув річний строк від дня їх надходження.

Подання заяви про повернення сум платежів, що надійшли над міру, перериває перебіг зазначеного строку.

Повернення неправильно сплачених податків з бюджету здійснюється не більше як за один рік до виявлення неправильної сплати.

90. Контроль за правильністю застосування законодавства про податки здійснюється податковими органами відповідно до законодавства України.

Невиконання службовими особами підприємств і організацій вимог, вказівок і розпоряджень податкових органів та їх службових осіб при виконанні службових обов'язків, що випливають з цієї інструкції, тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу в розмірі середньомісячної заробітної плати, що накладається керівниками податкових органів.

91. Скарги на дії службових осіб податкових органів при справлянні ними податків подаються тому органу, якому ці особи безпосередньо підпорядковані. Скарги розглядаються і рішення по них виносяться не пізніше 30-денного строку з моменту надходження скарги.

Рішення по скаргах можуть бути оскаржені в місячний строк до вищестоящого податкового органу.

У разі незгоди з прийнятим рішенням вищестоящого податкового органу воно може бути оскаржене в судовому порядку.

92. Оскарження дій службових осіб податкових органів, пов'язаних з накладенням адміністративного стягнення, провадиться відповідно до законодавства України про адміністративні порушення.

93. Подання скарги не припиняє стягнення податків. Орган, що розглядає скарги, має право зупинити стягнення належної суми податку до вирішення скарги.

Заступник міністра В.Н.Ільїн

Заступник начальника Головної державної податкової інспекції В.В.Регурецький