Договір
про основи добросусідства та співробітництва
між Україною і Угорською Республікою

( Договір ратифіковано Постановою ВР N 2527-12 від 01.07.92 )

Україна і Угорська Республіка, будуючи свої відносини, що сягають корінням в історичне минуле їх країн;

переконані в тому, що добросусідство, взаємна повага та співробітництво між двома країнами відповідають інтересам народів України і Угорщини і служать створенню якісно нових відносин, основаних на рівноправності, і зміцненню системи безпеки в Європі;

вітаючи нинішні історичні зміни в Європі та обох державах, які зробили можливим подолання конфронтації і розколу в Європі;

керуючись цілями і принципами Статуту ООН, виходячи з примату міжнародного права та загальнолюдських цінностей;

підтверджуючи відданість обох Сторін в повній мірі виконувати зобов'язання, що містяться в Хельсінкському Заключному акті, "Паризькій Хартії для нової Європи", а також інших документах НБСЄ, і зробити цим внесок у побудову демократичної, мирної і єдиної Європи;

підтверджуючи, що дотримання основних прав і свобод людини є невід'ємною умовою зміцнення миру і безпеки;

визнаючи необхідність надати нової якості своїм двостороннім відносинам з урахуванням досвіду розвитку політичного, економічного, науково-технічного, екологічного, гуманітарного і культурного співробітництва і з цією метою зміцнити на основі взаємної вигоди їх договірну базу,

домовились про таке:

Стаття 1

Україна і Угорська Республіка (надалі іменуються Договірними Сторонами) розвиватимуть свої відносини як дружні держави. Вони послідовно керуватимуться принципами суверенної рівності, незастосування сили або загрози силою, непорушності кордонів, територіальної цілісності, мирного врегулювання спорів, невтручання у внутрішні справи одна одної, поважання прав людини і основних свобод, рівноправності і права народів розпоряджатись своєю долею, сумлінного виконання міжнародних правових зобов'язань, добросусідства, партнерства і співробітництва.

Стаття 2

Договірні Сторони, у відповідності із зобов'язаннями, зафіксованими в Статуті ООН та в документах Наради з безпеки і співробітництва в Європі, вирішуватимуть спори, що можуть виникати між ними, виключно мирними засобами. Вони ніколи, ні за яких умов, не використають першими свої збройні сили одна проти одної.

Сторони поважають територіальну цілістність одна одної і заявляють, що не мають і не матимуть територіальних претензій одна до одної.

Стаття 3

Кожна із Договірних Сторін, діючи на основі свободи вибирати засоби забезпечення своєї безпеки, враховуватиме безпеку іншої Сторони.

Договірні Сторони підтверджують, що безпека є неподільною, і що їх безпека нерозривно пов'язана з безпекою всіх держав-учасниць Наради з безпеки і співробітництва в Європі.

З урахуванням цього Сторони послідовно здійснюватимуть партнерство в сфері безпеки і будуватимуть свої відносини на основі поважання суверенітету одна одної, рівності та взаємності.

Стаття 4

Договірні Сторони зобов'язуються не укладати з іншою державою або державами договорів, які суперечать міжнародному праву, Статуту ООН, Хельсінкському Заключному акту НБСЄ і "Паризькій Хартії для нової Європи".

Договірні Сторони зобов'язуються не використовувати самим і не допускати, щоб їхня територія використовувалась іншими з метою здійснення збройної агресії або ворожої діяльності проти іншої Договірної Сторони.

Вразі, якщо одна із Договірних Сторін стане об'єктом збройного нападу, інша Сторона не надаватиме підтримки агресору у відповідності із Статутом ООН і документами Наради з безпеки і співробітництва в Європі і вживе необхідних заходів до мирного врегулювання конфлікту.

Договірні Сторони зобов'язуються також виявляти стриманість при розміщенні та діяльності своїх збройних сил в районах спільного кордону, маючи на увазі, що розміщення, переміщення військ та техніки не повинні бути прихованими, а діяльність повинна бути доцільною, пояснимою, з попереднім повідомленням. Розміщення та діяльність збройних сил мають завжди повною мірою відповідати цілям та принципам цього Договору.

Вищезазначені зобов'язання не зачіпають прав і зобов'язань Сторін, що містяться в Статуті ООН.

Стаття 5

В разі виникнення ситуацій, які створюють, на думку однієї з Сторін, загрозу миру, порушення миру або викликають міжнародну напруженість в Європі, Сторони проводять консультації щодо можливих шляхів їх врегулювання.

Стаття 6

Договірні Сторони активно сприятимуть процесові роззброєння як ядерного, так і звичайного, подальшому обмеженню збройних сил і озброєнь в Європі, зміцненню мір довіри і безпеки на двосторонній основі, створенню міцних структур загальноєвропейської безпеки.

Стаття 7

Договірні Сторони розширюватимуть свої контакти і співробітництво в міжнародних організаціях. Угорська Республіка підтримує прагнення України якомога швидше стати повноправним учасником процесу НБСЄ та інших відповідних європейських структур, а також надаватиме їй в цьому сприяння.

Стаття 8

Договірні Сторони всіляко сприятимуть розвиткові контактів між органами державної влади та управління, а також регіональними та місцевими органами самоврядування та їх керівниками на постійній, регулярній основі. Сторони також заохочуватимуть прикордонне співробітництво у всіх галузях.

Сторони домовились, що зустрічі на вищому рівні проводитимуться, як правило, один раз на рік, а також кожного разу, коли це буде необхідним і доцільним.

Міністри закордонних справ проводитимуть регулярні консультації з питань, що становлять взаємний інтерес.

Стаття 9

Договірні Сторони, прагнучи забезпечити необхідні умови для зближення їх народів на дружній і добросусідській основі, всебічно сприятимуть розширенню контактів між своїми громадянами як на індивідуальній основі, так і по лінії державних, громадських та інших організацій.

Сторони сприятимуть створенню належних умов для розширення контактів і співробітництва політичних партій та інших громадських організацій, профспілок, фондів, учбових закладів та культурних установ, науково-дослідних інститутів, засобів масової інформації, інтенсифікації молодіжних обмінів.

Стаття 10

Договірні Сторони приділять особливу увагу розвиткові взаємовигідного двостороннього співробітництва в галузі економіки. Вони вживуть відповідних заходів для того, щоб удосконалювати і наближати до норм і практики світового ринку механізм своїх економічних зв'язків.

Керуючись внутрішнім законодавством і виходячи з своїх міжнародних зобов'язань і на виконання цілей цього Договору, Сторони забезпечуватимуть сприятливі економічні, фінансові та юридичні умови підприємницької та іншої господарської діяльності, включаючи стимулювання і захист взаємних капіталовкладень, і не вживатимуть у взаємних економічних зв'язках дискримінаційних по відношенню до іншої Сторони заходів.

Стаття 11

Договірні Сторони сприятимуть створенню належних умов для ефективного співробітництва в галузі фундаментальних та прикладних наук, передової техніки і технології, а також для підтримання безпосередніх зв'язків і спільних ініціатив учених, дослідників, науково-дослідних інститутів, установ Академій Наук і науково-виробничих об'єднань двох країн.

Стаття 12

Договірні Сторони, виходячи із взаємних інтересів, нарощуватимуть співробітництво в галузі захисту і поліпшення стану навколишнього середовища, запобігання транскордонним забрудненням, зменшення і ліквідації наслідків аварій та стихійних лих, зокрема Чорнобильської катастрофи, раціонального і ресурсозберігаючого природокористування, розширення сфери екологічно чистих виробництв, здійснення високоефективних природоохоронних та відновних заходів, насамперед у прилеглих прикордонних регіонах.

Сторони, з урахуванням своїх можливостей, співробітничатимуть у вирішенні глобальних і, особливо, європейських екологічних проблем.

Стаття 13

Договірні Сторони розширюватимуть і нарощуватимуть співробітництво в галузі транспортних комунікацій, включаючи забезпечення безперебійного транзиту осіб та вантажів через територію одна одної, а також поліпшення прикордонного сполучення у відповідності з нормами національного законодавства та європейськими стандартами. Будуть вжиті заходи по спрощенню та прискоренню митного і прикородонного оформлення вантажних та пасажирських перевезень, відкриттю нових пунктів пропуску через державний кордон.

Стаття 14

Договірні Сторони вивчать можливості і вживуть необхідних заходів по інтенсифікації співробітництва в галузі енергетики із застосуванням ресурсозберігаючих технологій, в сфері електронної обробки даних, а також удосконаленню засобів, систем та ліній зв'язку між ними.

Стаття 15

Договірні Сторони розглядають розширення і поглиблення традиційних взаємних культурних зв'язків як природну потребу їхніх народів і невід'ємну частину європейського культурного надбання. Вони зміцнюватимуть і розвиватимуть співробітництво в галузі культури, науки, освіти та інформації.

Кожна з Сторін забезпечить своїм громадянам широкий доступ до культури, творів мистецтва і літератури, засобів масової інформації іншої Сторони і підтримуватиме спрямовані на це державні, громадські та індивідуальні ініціативи. Вони сприятимуть розширенню обмінів між творчими колективами, діячами мистецтв, спеціалістами, закладами культури і освіти одна одної на державному, регіональному і місцевому рівнях, заохочуватимуть вивчення мови іншої Сторони.

Кожна із Сторін на взаємній основі сприятиме справі збереження і пізнання культурного та мистецького надбання іншої Сторони, включаючи охорону пам'яток історії і культури, виявлення і вивчення архівних матеріалів, пов'язаних з історією двох країн.

Стаття 16

Договірні Сторони співробітничатимуть в галузі охорони здоров'я, туризму, спорту та молодіжних обмінів, а також створюватимуть для цього всі необхідні умови.

Стаття 17

Договірні Сторони у повній відповідності з "Паризькою Хартією для нової Європи" та іншими відповідними документами Наради з безпеки і співробітництва в Європі заявляють про свою переконаність в тому, що дружні відносини між їхніми народами, а також мир, справедливість, стабільність і демократія вимагають, щоб етнічна, культурна, мовна та релігійна самобутність національних меншин користувалась взаємним захистом і для її забезпечення повинні бути створені всі необхідні умови. Сторони вживуть односторонніх та спільних заходів для сприяння виконанню цих зобов'язань у відповідності з підписаним 31 травня 1991 року документом - "Декларація про принципи співробітництва Української РСР і Угорської Республіки в галузі забезпечення прав національних меншин" - та Протоколом до неї.

Сторони у своїх міжнародних відносинах самостійно і спільно виступатимуть за реалізацію міжнародних документів з питань національних меншин.

Стаття 18

Договірні Сторони заявляють, що розташовані в Україні та в Угорській Республіці військові та інші цвинтарі і пам'ятники на місцях поховання громадян обох Сторін будуть зберігатися, за ними здійснюватиметься гідний догляд, до них забезпечуватиметься доступ.

Сторони співробітничатимуть у встановленні місць поховання громадян іншої Сторони на своїй території.

Стаття 19

Договірні Сторони здіснюватимуть обмін досвідом та оперативною інформацією, співробітничатимуть в справі боротьби з правопорушеннями, в тому числі з організованою злочинністю, тероризмом, незаконним обігом наркотиків, повітряним та морським піратством і контрабандою, включаючи незаконний вивіз культурних цінностей, іншими її видами. Вони також вживатимуть спільних заходів в рамках міжнародного співробітництва в цьому напрямку.

Сторони співробітничатимуть в питаннях взаємної правової допомоги в цивільних, кримінальних та сімейних справах.

Стаття 20

Цей Договір не зачіпає прав і зобов'язань Сторін за діючими двосторонніми і багатосторонніми договорами, що укладені Сторонами з іншими державами.

Стаття 21

Договірні Сторони вирішуватимуть свої спори, пов'язані з тлумаченням або застосуванням цього Договору, насамперед шляхом консультацій, прямих переговорів, процедури встановлення фактів, погоджувальної процедури та процедури примирення.

Втому випадку, якщо спір не вдасться вирішити у відповідності із частиною I-ю цієї статті в розумні строки, Сторони зобов'язуються розглянути питання, до якого іншого способу врегулювання спорів, прийнятого в міжнародному праві, в Статуті ООН і в документах Наради з безпеки і співробітництва в Європі, вони могли б вдатися за взаємною домовленістю.

Стаття 22

Цей Договір укладається строком на 10 років. Його дія надалі автоматично продовжуватиметься на наступні п'ятирічні періоди, якщо жодна із Сторін не сповістить іншу Сторону про своє бажання денонсувати його шляхом письмового повідомлення за один рік до закінчення відповідного строку.

Стаття 23

Цей Договір підлягає ратифікації відповідно до конституційних процедур кожної з Сторін і набере чинності в день обміну ратифікаційними грамотами, який відбудеться найближчим часом у Будапешті.

Стаття 24

Цей Договір буде зареєстровано в Секретаріаті ООН відповідно до статті 102 Статуту Організації Об'єднаних Націй.

Здійснено в м.Києві 6 грудня 1991 року в двох примірниках, кожний українською і угорською мовами, причому обидва тексти мають однакову силу.