документiв в базi
550558
Подiлитися 

Договір
Всесвітньої організації інтелектуальної власності
про авторське право, прийнятий Дипломатичною конференцією
20 грудня 1996 року
та положення Бернської конвенції (1971 р.), на які містяься
посилання у Договорі
(Договір ВОІВ про авторське право) (1996) *

Офіційний переклад

Преамбула

Договірні Сторони,

Бажаючи вдосконалювати та підтримувати охорону прав авторів на їхні літературні та художні твори найбільш ефективним та однаковим шляхом,

Вважаючи за необхідне ввести нові міжнародні правила та більш чітке тлумачення певних існуючих правил з метою забезпечення адекватного вирішення питань, що виникають у зв'язку з економічним, соціальним, культурним та технічним розвитком,

Визнаючи глибокій вплив розвитку та зближення інформаційних та комунікаційних технологій на створення та використання літературних і художніх творів,

Наголошуючи на виключній значимості охорони авторського права як стимулу для літературної та художньої творчості,

Вважаючи за необхідне збереження балансу між правами авторів та інтересами широкої публіки, особливо в сфері освіти, наукових досліджень і до доступу до інформації, як відображено в Бернській конвенції,

Погодились про наступне:

___________________

* Цей Договір був прийнятий 20 грудня 1996 року в Женеві Дипломатичною Конференцією ВОІВ про певні питання авторських та суміжних прав.

Стаття 1

Відношення до Бернської конвенції

(1) Цей Договір є спеціальною угодою в рамках значення Статті 20 Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів по відношенню до Договірних Сторін, які є членами Союзу, створеного цією Конвенцією.

Цей Договір не має жодного відношення до інших договорів, крім Бернської конвенції, і не обмежує будь-які права та зобов'язання за будь-якими іншими договорами.

(2) Ніщо в цьому Договорі не змінює існуючі зобов'язання, які Договірні Сторони мають по відношенню один до одного згідно з Бернською конвенцією про охорону літературних і художніх творів.

(3) Надалі "Бернська конвенція" означає Паризький акт від 24 липня 1971 року Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів.

(4) Договірні Сторони дотримуються Статей 1-21 і Додаткового розділу Бернської конвенції*.

___________________

* Узгоджені заяви щодо Статті 1 (4): Право на відтворення, як воно визначено в Статті 9 Бернської конвенції, і винятки, що допускаються відносно цього права, повністю застосовується у цифровому середовищі і, зокрема відносно використання творів у цифровій формі. Розуміється, що зберігання твору, що охороняється в цифровій формі в електронному засобі є відтворенням в контексті Статті 9 Бернської конвенції.

Стаття 2

Сфера охорони авторського права

Охорона авторських прав поширюється на форму вираження, а не на ідеї, процеси, методи діяльності або математичні концепції як такі.

Стаття 3

Застосування Статей 2-6 Бернської Конвенції

Договірні Сторони із урахуванням відповідних змін, застосовують положення Статей 2-6 Бернської конвенції, що стосуються охорони, передбаченої цим Договором*.

___________________

* Узгоджені заяви щодо Статті 3: Розуміється, що при застосуванні Статті 3 цього Договору, вираз "країна Союзу" в Статтях 2-6 Бернської конвенції буде читатися так, якби це було посилання на Договірну Сторону цього Договору, при застосуванні тих Статей Бернської конвенції відносно захисту, який надається цим Договором. Розуміється також, що вираз "країна, яка не є учасником Союзу" в цих Статтях Бернської конвенції буде, при таких же обставинах, читатися так, якби це мало відношення до країни, яка не є Договірною Стороною цього Договору, а також вираз "ця Конвенція" в Статтях 2 (8), 2 bis (2), 3, 4, 5 Бернської конвенції буде читатися, якби це мало відношення до Бернської конвенції та цього Договору. Нарешті, розуміється, що посилання в Статтях 3-6 Бернської конвенції "громадянин однієї з країн Союзу" буде означати, якщо ці Статті будуть застосовуватися відносно цього Договору, відносно міжурядової організації, яка є Договірною Стороною цього Договору, що мова йде про громадянина однієї з країн цієї організації.

Стаття 4

Комп'ютерні програми

Комп'ютерні програми охороняються як літературні твори в розумінні Статті 2 Бернської конвенції. Така охорона застосовується до комп'ютерних програм незалежно від способу або форми їх вираження*.

___________________

* Узгоджені заяви щодо Статті 4: Сфера захисту комп'ютерних програм відповідно до Статті 4 цього Договору, включаючи Статтю 2, співпадає зі Статтею 2 Бернської конвенції і відповідними положеннями Угоди TRIPS.

Стаття 5

Компіляції даних (бази даних)

Компіляції даних або іншої інформації в будь-якій формі, які за підбором і розміщенням змісту є результатом інтелектуальної творчості, охороняються як такі. Така охорона не розповсюджується на самі дані або інформацію і не обмежує будь-яке авторське право, яке відноситься до самих даних або інформації, що містяться в компіляції*.

___________________

* Узгоджені заяви щодо Статті 5: Сфера захисту компіляції даних (баз даних) відповідно до Статті 5 цього Договору, включаючи Статтю 2, співпадає зі Статтею 2 Бернської конвенції і відповідними положеннями Угоди TRIPS.

Стаття 6

Право на розповсюдження

(1) Автори літературних та художніх творів користуються виключним правом дозволяти розповсюдження серед широкої публіки оригіналу і примірників своїх творів шляхом продажу або іншої передачі права власності.

(2) Ніщо в цьому Договорі не впливає на свободу Договірних Сторін визначати, якщо вони існують, умови, за яких вичерпання права, зазначеного в пункті (1), застосовується після першого продажу або іншої передачі права власності на оригінал або примірник твору з дозволу автора*. ___________________

* Узгоджені заяви щодо Статті 6 та 7: Використані в цих Статтях вирази "екземпляри" та "оригінал та екземпляри", які є предметом права на розповсюдження та права на прокат в контексті зазначених Статей, відносяться виключно до записаних екземплярів, які можуть бути випущені в обіг у вигляді матеріальних об'єктів.

Стаття 7

Право на прокат

(1) Автори

(і) комп'ютерних програм;

(іі) кінематографічних творів; і

(ііі) творів, втілених у фонограмах, як визначено національним законодавством Договірних Сторін, користуються виключним правом дозволяти комерційний прокат для публіки оригіналів або примірників своїх творів.

(2) Пункт (1) не застосовується:

(і) по відношенню до комп'ютерних програм, якщо сама програма не є головним об'єктом прокату; та

(іі) по відношенню до кінематографічних творів, якщо тільки такий комерційний прокат не призводить до широкого копіювання таких творів, що завдає суттєвої шкоди виключному праву на відтворення.

(3) Незважаючи на положення пункту (1), Договірна Сторона, в якій на 15 квітня 1994 року діяла і продовжує діяти система справедливої компенсації авторам за прокат примірників їх творів, втілених у фонограмах, може користуватися цією системою за умови, що комерційний прокат творів, втілених у фонограмах, не завдає суттєвої шкоди виключному праву авторів на відтворення*,**.

___________________

* Узгоджені заяви щодо Статей 6 та 7: Використані в цих Статтях вирази "екземпляри" та "оригінал та екземпляри", які є предметом права на розповсюдження та права на прокат в контексті зазначених Статей, відносяться виключно до записаних екземплярів, які можуть бути випущені в обіг у вигляді матеріальних об'єктів.

** Узгоджені заяви щодо Статті 7: Розуміється, що зобов'язання відповідно до Статті 7 (1) не вимагає від Договірної Сторони надавати виключні права на комерційний прокат авторам, які відповідно до законодавства Договірної Сторони, не наділені такими правами відносно фонограм. Розуміється, що це зобов'язання співпадає із Статтею 14 (4) Угоди TRIPS.

Стаття 8

Право на розповсюдження серед широкої публіки

Не порушуючи положень Статей 11 (1) (іі), 11 bis (1) (і) та (іі), 11 ter (1) (іі), 14 (1) (іі) та 14 bis (1) Бернської конвенції автори літературних і художніх творів користуються виключним правом дозволяти будь-яке розповсюдження своїх творів серед широкої публіки через дротові або недротові засоби зв'язку, включаючи розповсюдження своїх творів серед широкої публіки у такий спосіб, що представники публіки можуть мати доступ до таких творів у будь-якому місці і в будь-який час за їх власним вибором*. ___________________

* Узгоджені заяви щодо Статті 8: Розуміється, що просте надання фізичним особам права на здійснення повідомлення не в повному обсязі співпадає з поняттям повідомлення, яке передбачено цим Договором або Бернською конвенцією. Зрозуміло також, що Стаття 8 ні в якому разі не перешкоджає Договірній Стороні застосовувати Статтю 11 bis (2).

Стаття 9

Тривалість охорони фотографічних творів

По відношенню до фотографічних творів Договірні Сторони не застосовують положення Статті 7 (4) Бернської конвенції.

Стаття 10

Обмеження і винятки

(1) В окремих особливих випадках, які не завдають шкоди нормальному використанню твору і невиправдано не обмежують законних інтересів автора. Договірні Сторони можуть передбачити в своєму національному законодавстві обмеження або винятки стосовно прав, що надаються авторам літературних та художніх творів згідно з цим Договором.

(2) При застосуванні Бернської конвенції Договірні Сторони встановлюють будь-які обмеження або винятки з передбачених нею прав для окремих особливих випадків, які не завдають шкоди нормальному використанню твору і невиправдано не обмежують законних інтересів автора*.

__________________

* Узгоджена заява щодо Статті 10: Розуміється, що положення Статті 10 дозволяють Договірним Сторонам розширювати щодо цифрового середовища обмеження та винятки в своїх національних законодавствах, які вважаються прийнятними згідно з положеннями Бернської конвенції. Одночасно, ці положення, зрозуміло, дозволяють Договірній Стороні знаходити нові винятки та обмеження, які є прийнятними в цифровому сітьовому середовищі.

Розуміється також, що Стаття 10 (2) не зменшує та не збільшує сферу застосування обмежень та виключень, яка дозволяється Бернською конвенцією.

Стаття 11

Зобов'язання стосовно технічних засобів

Договірні Сторони передбачають відповідну правову охорону та ефективні засоби правового захисту від обходу існуючих технічних засобів, які вживаються авторами у зв'язку із застосуванням їх прав згідно з цим Договором або Бернською конвенцією і обмежують дії, які не дозволені авторами або не допускаються законом по відношенню до їх творів.

Стаття 12

Зобов'язання стосовно інформації про управління правами

(1) Договірні Сторони передбачають відповідні ефективні засоби юридичної відповідальності по відношенню до будь-якої особи, яка свідомо чинить будь-які з нижчезазначених дій, знаючи або, у зв'язку із застосуванням цивільно-правових засобів захисту, маючи належні підстави знати, що така дія буде спонукати, дозволяти, сприяти або приховувати порушення будь-якого права, передбаченого цим Договором або Бернською конвенцією:

(і) недозволене усунення або зміну будь-якої електронної інформації про управління правами;

(іі) недозволене поширення, імпортування для розповсюдження, передачу в ефір або розповсюдження серед широкої публіки, творів або примірників творів, знаючи, що в них без дозволу була усунена або змінена електронна інформація про управління правами*.

(2) "Інформація про управління правами" в розумінні цієї статті означає інформацію, яка ідентифікує твір, автора твору, володаря будь-якого права на твір або інформацію про умови використання твору, а також будь-які цифри або коди, в яких подана така інформація, якщо будь-яка з цих складових інформації додана до примірника твору або фігурує у зв'язку із розповсюдженням твору серед широкої публіки.

____________________

* Узгоджені заяви щодо Статті 12: Розуміється, що посилання на "порушення будь-якого права, що охоплюється цим Договором або Бернською конвенцією" включає як виключні права, так і права на одержання винагороди.

Розуміється далі, що Договірні Сторони не будуть базуватися на цій Статті для знаходження або застосування систем по управлінню правами, які б здійснювали нав'язування формальностей, які недопустимі за Бернською конвенцією та цим Договором, наприклад, забороняючи вільний рух товарів або перешкоджаючи користуванню правами, які передбачені цим Договором.

Стаття 13

Застосування в часі

Договірні Сторони застосовують положення Статті 18 Бернської конвенції до всіх видів охорони, передбачених цим Договором.

Стаття 14

Положення про забезпечення прав

(1) Договірні Сторони зобов'язуються відповідно до своїх правових систем вжити заходів, необхідних для забезпечення застосування цього Договору.

(2) Договірні Сторони передбачать наявність в їх законах заходів щодо забезпечення прав, які дозволяють ефективно протидіяти будь-яким актам порушення прав, передбачених цим Договором, включаючи термінові заходи для запобігання порушень та заходи як стримуючий засіб від подальших порушень.

Стаття 15

Асамблея

(1) (а) Договірні Сторони засновують Асамблею.

(b) Кожна Договірна Сторона має бути представлена одним делегатом, який може мати заступників, радників та експертів.

(с) Витрати кожної делегації оплачуються Договірною Стороною, яка її призначила. Асамблея може звернутися до Всесвітньої організації інтелектуальної власності (далі "ВОІВ") з проханням надати фінансову допомогу для делегацій тих Договірних Сторін, які вважаються країнами, що розвиваються, відповідно до встановленої практики Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй, або є країнами, що перебувають у процесі переходу до ринкової економіки.

(2) (а) Асамблея розглядає питання, які стосуються збереження, розвитку, застосування та функціонування цього Договору.

(b) Асамблея виконує функцію, покладену на неї відповідно до Статті 17 (2), що стосується допуску окремих міжурядових організацій до участі в цьому Договорі.

(с) Асамблея виносить рішення про скликання будь-якої дипломатичної конференції для перегляду цього Договору та видає необхідні вказівки Генеральному директору ВОІВ щодо підготування такої дипломатичної конференції.

(3) (а) Кожна Договірна Сторона, яка є державою, має один голос і голосує тільки від свого імені.

(b) Будь-яка Договірна Сторона, яка є міжурядовою організацією, може брати участь у голосуванні замість держав-членів такої організації, в якій кількість голосів дорівнює кількості держав-членів цієї організації, яка є стороною цього Договору. Будь-яка така міжурядова організація не бере участі в голосуванні, якщо будь-яка з держав-членів такої організації використає своє право голосувати, і навпаки.

(4) Один раз на два роки Асамблея скликається Генеральним директором ВОІВ на чергову сесію.

(5) Асамблея встановлює свої процедурні правила, включаючи скликання позачергових сесій, вимоги до кворуму та, на підставі положень цього Договору, необхідну більшість для прийняття різних рішень.

Стаття 16

Міжнародне бюро

Міжнародне бюро ВОІВ виконує адміністративні функції, які стосуються цього Договору.

Стаття 17

Право участі в Договорі

(1) Будь-яка держава-учасниця ВОІВ може стати учасницею цього Договору.

(2) Асамблея може винести рішення про допуск до участі в цьому Договорі будь-якої міжурядової організації, яка заявляє, що вона має компетенцію і власну, обов'язкову для всіх держав-членів такої організації, нормативну базу з питань, що регулюються цим Договором і що вона належним чином уповноважена відповідно до своїх внутрішніх процедур стати учасницею цього Договору.

(3) Європейське співтовариство, зробивши заяву, згадану у попередньому пункті, на Дипломатичній конференції, де було прийнято цей Договір, може стати учасником цього Договору.

Стаття 18

Права та обов'язки згідно з Договором

Якщо в цьому Договорі не передбачено будь-яких спеціальних положень про інше, кожна Договірна Сторона користується всіма правами та бере на себе всі зобов'язання, що виходять з цього Договору.

Стаття 19

Підписання Договору

Цей Договір є відкритим для підписання до 31 грудня 1997 року будь-якою державою-членом ВОІВ та Європейським співтовариством.

Стаття 20

Набуття чинності Договором

Цей Договір набуває чинності через три місяці після подання Генеральному директору ВОІВ на збереження 30 державами документів про ратифікацію або приєднання.

Стаття 21

Дата початку участі в Договорі

Цей Договір стає обов'язковим для:

(і) 30 держав, зазначених у Статті 20, з дати набуття цим Договором чинності;

(іі) кожної іншої держави після закінчення трьох місяців з дати подання цією державою відповідного документа на зберігання Генеральному директору ВОІВ;

(ііі) Європейського співтовариства після закінчення трьох місяців з дати подання на зберігання документа про ратифікацію або приєднання, якщо такий документ було подано після набуття чинності цим Договором відповідно до Статті 20, або трьох місяців після набуття чинності цим Договором, якщо такий документ було подано для зберігання до набуття чинності цим Договором;

(iv) будь-якої іншої міжурядової організації, яка допущена до участі в цьому Договорі, після закінчення трьох місяців після подання на зберігання її документа про приєднання.

Стаття 22

Застереження, що не допускаються відносно Договору

За цим Договором не допускається жодних застережень.

Стаття 23

Денонсація Договору

Будь-яка Договірна Сторона може денонсувати цей Договір через повідомлення, адресоване Генеральному директору ВОІВ. Будь-яка денонсація вводиться в дію по закінченні одного року з дати отримання повідомлення Генеральним директором ВОІВ.

Стаття 24

Мови Договору

(1) Цей Договір підписується в одному примірнику англійською, арабською, іспанською, китайською, російською і французькою мовами, причому всі тексти на цих мовах є рівно автентичними.

(2) Офіційний текст будь-якою мовою, крім мов, зазначених у пункті (1), затверджується Генеральним директором ВОІВ на прохання зацікавленої сторони після консультацій зі всіма зацікавленими сторонами. В цьому пункті "зацікавлена сторона" означає будь-яку державу-член ВОІВ, про офіційну мову або одну з офіційних мов якої йдеться, а також Європейське співтовариство та будь-яку іншу міжурядова організацію, яка може стати учасницею цього Договору, якщо йдеться про одну з її офіційних мов.

Стаття 25

Депозитарій

Генеральний директор ВОІВ є депозитарієм цього Договору.

^ Наверх
наверх