Протокол
про охорону навколишнього середовища
до Договору про Антарктику

( Про приєднання до Протоколу див. Закон
N 2284-III від 22.02.2001 )

( Додатково див. Додаток до Протоколу
від 17.06.2005 )

Преамбула

Держави-учасники даного Протоколу до Договору про Антарктику, у подальшому іменовані Сторонами. Переконані в необхідності посилення охорони навколишнього середовища Антарктики та екосистем, що пов'язані з нею і залежать від неї;

Переконані в необхідності зміцнення системи Договору про Антарктику для забезпечення того, щоб Антарктика і надалі завжди використовувалася винятково в мирних цілях і не стала ареною або предметом міжнародних незгод;

Зважаючи на особливий правовий і політичний статус Антарктики і відповідальність Консультативних Сторін Договору про Антарктику щодо забезпечення того, щоб будь-яка діяльність в Антарктиці відповідала цілям і принципам Договору про Антарктику;

Нагадуючи про визначення Антарктики як Району, що Особливо Оберігається, та інші заходи, які були прийняті у рамках системи Договору про Антарктику, щодо охорони навколишнього середовища Антарктики та екосистем, що пов'язані з нею і залежать від неї;

Визнаючи далі наявні в Антарктиці унікальні можливості для проведення наукового моніторингу та досліджень процесів, що мають як глобальне, так і регіональне значення;

Підтверджуючи принципи Конвенції про зберігання морських живих ресурсів Антарктики;

Переконані, що розробка всеосяжного режиму охорони навколишнього середовища Антарктики та екосистем, що пов'язані з нею і залежать від неї, відповідає інтересам людства в цілому;

Бажаючи з цією метою доповнити Договір про Антарктику;

Погодилися про нижченаведене:

Стаття 1

Визначення

Для цілей даного Протоколу:

(а) "Договір про Антарктику" означає Договір про Антарктику, укладений у Вашингтоні 1-го грудня 1959 року;

(б) "Район дії Договору про Антарктику" означає район, на який поширюються положення Договору про Антарктику у відповідності зі Статтею VI цього Договору;

(в) "Консультативна нарада за Договором про Антарктику" означає наради, що згадуються у Статті IX Договору про Антарктику;

(г) "Консультативні Сторони Договору про Антарктику" означає Договірні Сторони щодо Договору про Антарктику, які мають право призначати представників для участі у нарадах, згаданих у Статті IX даного Договору;

(д) "Система Договору про Антарктику" означає Договір про Антарктику, заходи, що діють у рамках цього Договору, пов'язані з ним окремі чинні міжнародні документи та чинні у рамках цих документів заходи;

(е) "Арбітражний трибунал" означає Арбітражний трибунал, заснований відповідно Доповненню до дійсного Протоколу, що складає його невід'ємну частину;

(ж) "Комітет" означає Комітет щодо охорони навколишнього середовища, заснований у відповідності зі Статтею 11.

Стаття 2

Мета та призначення

Сторони беруть на себе відповідальність за всеосяжну охорону навколишнього середовища Антарктики та екосистем, що залежать від неї та пов'язані з нею, і дійсним визначають Антарктику як природний заповідник, призначений для миру і науки.

Стаття 3

Природоохоронні принципи

1. Охорона навколишнього середовища Антарктики та екосистем, що залежать від неї і пов'язані з нею, та повсякчасна цінність Антарктики, включаючи первісність її природи та її естетичну цінність і значимість як району проведення наукових досліджень, зокрема, досліджень, які необхідні для розуміння глобального навколишнього середовища, повинні бути одним із основних факторів, що беруться до уваги при плануванні і здійсненні будь-якої діяльності в районі дії Договору про Антарктику.

2. З цією метою:

(а) діяльність у районі дії Договору про Антарктику повинна плануватися і здійснюватися таким чином, щоб обмежити негативні впливи на навколишнє середовище Антарктики та екосистем, які залежать від неї та пов'язані з нею;

(б) діяльність у районі дії Договору про Антарктику повинна плануватися і здійснюватися таким чином, щоб уникати:

(I) негативних впливів на характер клімату та погоди;

(II) значних негативних впливів на якість повітря та води;

(III) значних змін в атмосферному, наземному (включаючи водний), льодовому або морському середовищах;

(IV) шкідливих змін у розподілі, кількості чи продуктивності видів або популяцій видів фауни і флори;

(V) подальшої небезпеки для видів або популяцій таких видів, що вже знаходяться під загрозою зникнення;

(VI) погіршення або суттєвого ризику для районів біологічного, наукового, історичного, естетичного значення або районів, які мають значення завдяки первісності їх природи;

(в) діяльність у районі дії Договору про Антарктику повинна плануватися і здійснюватися на основі інформації, достатньої для проведення попередніх оцінок і винесення обгрунтованих висновків про її можливі впливи на навколишнє середовище Антарктики та екосистеми, що залежать від неї та пов'язані з нею, а також на значимість Антарктики для проведення наукових досліджень; такі висновки повинні повною мірою враховувати:

(I) масштаби конкретної діяльності, включаючи її район, тривалість та інтенсивність;

(II) кумулятивний вплив конкретної діяльності як самої по собі, так і в сполученні з іншими видами діяльності в районі дії Договору про Антарктику;

(III) чи буде конкретна діяльність негативно впливати на будь-яку іншу діяльність у районі дії Договору про Антарктику;

(IV) чи є технологія і процедури для забезпечення екологічно безпечних операцій;

(V) чи існує можливість моніторингу ключових параметрів навколишнього середовища і компонентів екосистем для визначення і забезпечення раннього оповіщення про будь-які негативні впливи конкретної діяльності і забезпечення такої зміни процедур проведення операцій, яка може бути необхідна у світлі результатів моніторингу або розширення знань про навколишнє середовище Антарктики в екосистемах, що залежать від неї та пов'язані з нею;

(VI) чи є спроможність негайного й ефективного реагування на аварії, особливо ті, що потенційно можуть впливати на навколишнє середовище;

(г) повинен проводитися постійний і ефективний моніторинг для здійснення оцінки впливу діяльності, яка ведеться, включаючи перевірку прогнозованих впливів;

(д) повинен проводитися постійний і ефективний моніторинг для полегшення раннього виявлення можливих непередбачених наслідків діяльності, яка здійснюється у районі дії Договору про Антарктику і за його межами, для навколишнього середовища Антарктики та екосистем, що залежать від неї та пов'язані з нею.

3. Діяльність повинна плануватися і здійснюватися в районі дії Договору про Антарктику таким чином, щоб надавати пріоритетне значення науковій діяльності і зберігати значимість Антарктики як району проведення таких досліджень, включаючи дослідження, необхідні для розуміння глобального навколишнього середовища.

4. Діяльність, що здійснюється в районі дії Договору про Антарктику відповідно до науково-дослідних програм, туризму і усіх інших видів урядової та неурядової діяльності в районі дії Договору про Антарктику, стосовно яких потрібне завчасне повідомлення у відповідності зі Статтею VII (5) Договору про Антарктику, включаючи пов'язану з ними допоміжну логістичну діяльність, повинна:

(а) здійснюватися відповідно до принципів, викладених в цій Статті; і

(б) змінюватися, призупинятися або припинятися, якщо вона впливає або створює погрозу впливу на навколишнє середовище Антарктики або екосистеми, що залежать або пов'язані з нею, несумісним із цими принципами чином.

Стаття 4

Взаємозв'язок з іншими компонентами
системи Договору про Антарктику

1. Даний Протокол доповнює Договір про Антарктику і не змінює його і не вносить у цей Договір поправки.

2. Ніщо в даному Протоколі не обмежує прав та зобов'язань Сторін Протоколу в інших чинних міжнародних документах у рамках системи Договору про Антарктику.

Стаття 5

Відповідність іншим компонентам системи
Договору про Антарктику

Сторони консультуються і співробітничають із Договірними Сторонами інших чинних міжнародних документів у рамках системи Договору про Антарктику та їхніми відповідними органами з метою забезпечити досягнення цілей і дотримання принципів цього Протоколу й уникати створення будь-яких перешкод у досягненні цілей і дотриманні принципів цих документів або будь-якої невідповідності між здійсненням цих документів і даного Протоколу.

Стаття 6

Співробітництво

1. Сторони співробітничають при плануванні і здійсненні діяльності в районі дії Договору про Антарктику. З цією метою кожна Сторона докладає зусиль до того, щоб:

(а) здійснювати спільні програми, що мають наукове, технічне та освітнє значення, щодо охорони навколишнього середовища Антарктики та екосистем, що залежать від неї та пов'язані з нею;

(б) надавати відповідну допомогу іншим Сторонам у підготовці оцінок впливу на навколишнє середовище;

(в) за запитом надавати іншим Сторонам інформацію, що стосується будь-якої потенційної небезпеки для навколишнього середовища, і сприяти у зведенні до мінімуму наслідків аварій, що можуть завдати шкоди навколишньому середовищу Антарктики або екосистемам, які залежать від неї та пов'язані з нею;

(г) консультуватися з іншими Сторонами у відношенні вибору місць для розміщення майбутніх станцій або засобів обслуговування, щоб уникати кумулятивного впливу, викликаного їхньою надлишковою концентрацією в будь-якому місці;

(д) де це доцільно, проводити спільні експедиції і спільно використовувати станції й інші засоби обслуговування; і

(е) розпочинати такі кроки, що можуть бути узгоджені на Консультативних нарадах за Договором про Антарктику.

2. Кожна Сторона, у міру можливості, надає інформацію, що може бути корисною іншим Сторонам при плануванні і здійсненні їхньої діяльності в районі дії Договору про Антарктику, з метою охорони навколишнього середовища Антарктики та екосистем, що залежать від неї і пов'язані з нею.

3. Сторони співробітничають із тими Сторонами, що можуть здійснювати юрисдикцію в районах, що примикають до району дії Договору про Антарктику, з метою забезпечення того, щоб діяльність у районі дії Договору про Антарктику не чинила шкідливого впливу на навколишнє середовище в цих районах.

Стаття 7

Заборона діяльності,
пов'язаної з мінеральними ресурсами

Будь-яка діяльність, що пов'язана з мінеральними ресурсами, за винятком наукових досліджень, забороняється.

Стаття 8

Оцінка впливу на навколишнє середовище

1. На запропоновану діяльність, згадану в пункті 2 нижче, поширюються встановлені в Додатку I процедури попередньої оцінки впливу цієї діяльності на навколишнє середовище Антарктики або на екосистеми, що залежать від неї або пов'язані з нею, відповідно до того, чи визначається ця діяльність як:

(а) має менше, ніж незначний або обмежений за часом вплив; (б) має незначний або обмежений за часом вплив; або (в) має більш ніж незначний або обмежений за часом вплив.

2. Кожна Сторона забезпечує застосування встановлених у Додатку I процедур оцінки впливу в процесі планування, що передує прийняттю рішень щодо будь-якої діяльності в районі дії Договору про Антарктику відповідно до науково-дослідних програм, туризму і усіх інших видів урядової і неурядової діяльності в районі дії Договору про Антарктику, стосовно яких потрібне завчасне повідомлення у відповідності зі Статтею VII (5) Договору про Антарктику, включаючи пов'язану з ними допоміжну логістичну діяльність.

3. Процедури оцінки впливу, встановлені в Додатку I, застосовуються до будь-якої зміни діяльності незалежно від того, чи виникає зміна внаслідок збільшення або зменшення інтенсивності існуючої діяльності, додавання виду діяльності, припинення дії засобів обслуговування або в інших випадках.

4. У випадках, коли діяльність планується спільно більш, ніж однією Стороною, Сторони, що беруть участь, призначають одну з них координатором перетворення в життя процедур оцінки впливу на навколишнє середовище, встановлених у Додатку I.

Стаття 9

Додатки

1. Додатки до даного Протоколу складають його невід'ємну частину.

2. Додатки, доповнювальні до Додатків I - IV, можуть схвалюватися і набирати сили у відповідності зі Статтею IX Договору про Антарктику.

3. Поправки і зміни до Додатків можуть схвалюватися і набирати сили у відповідності зі Статтею IX Договору про Антарктику при тому розумінні, що будь-який Додаток може сам передбачати процедуру прискореного вступу в силу поправок та змін.

4. Додатки і будь-які поправки і зміни до них, що вступили в силу відповідно до пунктів 2 і 3 вище, якщо самий Додаток не передбачає іншого у відношенні вступу в силу будь-якої поправки або зміни до нього, набирають сили у відношенні Договірної Сторони Договору про Антарктику, що не є Консультативною Стороною Договору про Антарктику або яка не була Консультативною Стороною Договору про Антарктику в момент схвалення, коли повідомлення про прийняття цією Договірною Стороною отримана Депозитарієм.

5. Якщо в самому Додатку не передбачено іншого, на нього поширюються процедури врегулювання суперечок, встановлені в Статтях 13-20.

Стаття 10

Консультативні наради за Договором про Антарктику

1. Консультативні наради за Договором про Антарктику, керуючись наявними найкращими науковими та технічними рекомендаціями:

(а) визначають відповідно до положень дійсного Протоколу загальну політику щодо всеосяжної охорони навколишнього середовища Антарктики та екосистем, що залежать від неї і пов'язані з нею; і

(б) вживають заходи у відповідності зі Статтею IX Договору про Антарктику для здійснення даного Протоколу.

2. Консультативні наради за Договором про Антарктику розглядають роботу Комітету і повною мірою враховують його розуміння і рекомендації при виконанні задач, згаданих у пункті 1 вище, а також думку Наукового комітету щодо антарктичних досліджень.

Стаття 11

Комітет з охорони навколишнього середовища

1. Даним засновується Комітет з охорони навколишнього середовища.

2. Кожна Сторона має право бути членом Комітету і призначати представника, якого можуть супроводжувати експерти та радники.

3. Статус спостерігача в Комітеті відкритий для будь-якої Договірної Сторони Договору про Антарктику, що не є Стороною даного Протоколу.

4. Комітет запрошує для участі як спостерігачів на свої засідання голову Наукового комітету з антарктичних досліджень і голову Наукового комітету по зберіганню морських живих ресурсів Антарктики. Комітет може також із схвалення Консультативної наради з Договору про Антарктику запрошувати для участі в якості спостерігачів на свої засідання інші відповідні наукові, природоохоронні та технічні організації, що можуть сприяти його роботі.

5. Комітет подає звіт Консультативній нараді з Договору про Антарктику про кожне зі своїх засідань. Звіт охоплює всі питання, розглянуті на засіданні, і відображає усі висловлені думки. Звіт направляється Сторонам і спостерігачам, що були присутні на цьому засіданні, після чого він стає загальнодоступним.

6. Комітет застосовує свої правила процедури, що підлягають схваленню Консультативною нарадою з Договору про Антарктику.

Стаття 12

Функції Комітету

1. Функціями Комітету є подання міркувань і формулювання рекомендацій Сторонам у зв'язку зі здійсненням даного Протоколу, включаючи дію його Додатків, для розгляду на Консультативних нарадах з Договору про Антарктику і виконання інших функцій, що можуть бути покладені на нього Консультативною нарадою з Договору про Антарктику. Зокрема, він подає міркування у відношенні:

(а) ефективності заходів, що приймаються відповідно до даного Протоколу;

(б) необхідності удосконалення, посилення або іншого поліпшення таких заходів;

(в) необхідності в додаткових заходах, включаючи доповнювальні Додатки, де це доцільно;

(г) застосування і здійснення процедур оцінки впливу на навколишнє середовище, встановлених у Статті 8 і Додатку I;

(д) засобів зменшення або послаблення впливу діяльності в районі дії Договору про Антарктику;

(е) процедур щодо ситуацій, які потребують невідкладних дій, включаючи відповідні дії в надзвичайних екологічних ситуаціях;

(ж) дії та подальшої розробки системи Районів Антарктики, що Особливо Оберігаються;

(з) процедур інспекції, включаючи формати інспекційних звітів і контрольних листів для проведення інспекцій;

(і) збору, збереження, обміну та оцінки інформації, що пов'язана з охороною навколишнього середовища;

(к) стану навколишнього середовища Антарктики; і

(л) необхідності проведення наукових досліджень, включаючи моніторинг навколишнього середовища, пов'язаних із здійсненням даного Протоколу.

2. При здійсненні своїх функцій Комітет у належних випадках консультується з Науковим комітетом щодо антарктичних досліджень, Науковим комітетом щодо зберігання морських живих ресурсів Антарктики і з іншими відповідними науковими, природоохоронними і технічними організаціями.

Стаття 13

Дотримання даного Протоколу

1. Кожна Сторона в межах своєї компетенції вживає відповідні заходи, включаючи прийняття законів і правил, адміністративні акти і примусові заходи, необхідні для забезпечення дотримання даного Протоколу.

2. Кожна Сторона докладає належні зусилля, сумісні зі Статутом Організації Об'єднаних Націй, з тим, щоб ніхто не здійснював діяльність, що суперечить даному Протоколу.

3. Кожна Сторона повідомляє всі інші Сторони про заходи, які вжиті відповідно до пунктів 1 і 2 вище.

4. Кожна Сторона звертає увагу усіх інших Сторін на будь-яку діяльність, що, на її думку, завдає шкоди здійсненню цілей і принципів даного Протоколу.

5. Консультативні наради з Договору про Антарктику звертають увагу будь-якої держави, що не є Стороною даного Протоколу, на будь-яку діяльність, яка здійснюється цією державою, його органами, установами, фізичними або юридичними особами, морськими, повітряними суднами або іншими транспортними засобами, що завдає шкоди здійсненню цілей і принципів даного Протоколу.

Стаття 14

Інспекція

1. Для сприяння охороні навколишнього середовища Антарктики та екосистем, що залежать від неї та пов'язані з нею і забезпечення дотримання даного Протоколу, Консультативні Сторони Договору про Антарктику організують, індивідуально або колективно, інспекції спостерігачами у відповідності зі Статтею VII Договору про Антарктику.

2. Спостерігачами вважаються:

(а) спостерігачі, що призначаються будь-якою Консультативною Стороною Договору про Антарктику, які є її громадянами; і

(б) будь-які спостерігачі, що призначаються на Консультативних нарадах з Договору про Антарктику, для проведення інспекцій відповідно до процедур, які встановлюються Консультативною нарадою з Договору про Антарктику.

3. Сторони повною мірою співробітничають із спостерігачами, що проводять інспекції і забезпечують під час інспекцій доступ спостерігачам до всіх частин станцій, устаткування, обладнання, морських і повітряних суден, які відкриті для інспекцій, у відповідності зі Статтею VII (3) Договору про Антарктику, а також до усіх записів, які ведуться там і які вимагаються у відповідності з даним Протоколом.

4. Звіти інспекцій направляються Сторонам, чиї станції, установки, устаткування, морські і повітряні судна згадані у звітах. Після того, як цим Сторонам надана можливість зробити свої зауваження, звіти, з будь-якими зауваженнями щодо них, розсилаються всім Сторонам і Комітету, розглядаються на наступній Консультативній нараді з Договору про Антарктику і після цього стають загальнодоступними.

Стаття 15

Відповідні дії у надзвичайних ситуаціях

1. З метою реагування на надзвичайні екологічні ситуації в районі дії Договору про Антарктику, кожна Сторона погоджується:

(а) забезпечувати негайні й ефективні відповідні дії стосовно таких надзвичайних ситуацій, що можуть виникнути у зв'язку зі здійсненням науково-дослідних програм, туризмом і всіма іншими видами урядової і неурядової діяльності в районі дії Договору про Антарктику, у відношенні до яких потрібно завчасне повідомлення у відповідності зі Статтею VII (5) Договору про Антарктику, включаючи пов'язану з ними допоміжну логістичну діяльність; і

(б) складати плани дій у надзвичайних ситуаціях для реагування на випадки, що мають потенційний негативний вплив на навколишнє середовище Антарктики або екосистеми, що залежать від нього та пов'язані з ним.

2. З цією метою Сторони:

(а) співробітничають у складанні та здійсненні таких планів дій у надзвичайних ситуаціях; і

(б) встановлюють процедури для негайного повідомлення і спільних відповідних дій у надзвичайних екологічних ситуаціях.

3. При здійсненні даної Статті, Сторони враховують рекомендації відповідних міжнародних організацій.

Стаття 16

Матеріальна відповідальність

Відповідно до цілей даного Протоколу щодо всеосяжної охорони навколишнього середовища Антарктики та екосистем, що залежать від неї і пов'язані з нею, Сторони розробляють правила і процедури, що стосуються матеріальної відповідальності за збиток, який виникає в результаті діяльності в районі дії Договору про Антарктику, на яку поширюється даний Протокол. Такі правила і процедури будуть включені в один або більше Додатків, які приймаються у відповідності зі Статтею 9 (2).

Стаття 17

Щорічний звіт Сторін

1. Кожна Сторона щорічно звітує про кроки, які робляться щодо здійснення даного Протоколу. Такі звіти включають повідомлення, зроблені у відповідності зі Статтею 13 (3), плани дій у надзвичайних ситуаціях, що підготовлені у відповідності зі Статтею 15, і будь-які інші повідомлення й інформацію, необхідні згідно даного Протоколу, якщо у відношенні їх не діють інші положення, що стосуються поширення й обміну інформацією.

2. Звіти, складені відповідно до пункту 1 вище, направляються усім Сторонам і Комітету, розглядаються на наступній Консультативній нараді з Договору про Антарктику і робляться загальнодоступними.

Стаття 18

Врегулювання суперечок

У випадку виникнення суперечки стосовно тлумачення або застосування даного Протоколу, сторони у суперечці, на прохання будь-якої із них, консультуються між собою в можливо короткий термін з метою врегулювання суперечки шляхом переговорів, обстеження, посередництва, примирення, арбітражу, судового розгляду або інших мирних засобів, на які погодяться сторони у суперечці.

Стаття 19

Вибір процедури врегулювання суперечок

1. Кожна Сторона при підписанні, ратифікації, прийнятті, схваленні або приєднанні до даного Протоколу, або в будь-який час після цього, може вибрати шляхом подачі письмової заяви одне чи обидва з таких засобів врегулювання суперечок у відношенні тлумачення або застосування Статей 7, 8 і 15 і, якщо Додаток не передбачає іншого, положень будь-якого Додатка, а також Статті 13 у тій частині, у якій вона стосується цих Статей і положень:

(а) Міжнародний Суд ООН;

(б) Арбітражний трибунал.

2. Заява, яка зроблена відповідно до пункту 1 вище, не торкається дії Статті 18 і Статті 20 (2).

3. Сторона, що не зробила заяву відповідно до пункту 1 вище або у відношенні якої заява втратила силу, вважається такою, яка признала компетенцію Арбітражного трибуналу.

4. У випадку, якщо сторони в суперечці прийняли один і той же засіб врегулювання суперечки, він може бути переданий на розгляд тільки по цій процедурі, якщо тільки сторони не погодяться про інше.

5. У випадку, якщо сторони в суперечці не прийняли один і той же засіб врегулювання суперечки або якщо обидві сторони прийняли обидва засоби, суперечка може бути переданою на розгляд тільки Арбітражного трибуналу, якщо сторони не погодяться про інше.

6. Заява, яка зроблена відповідно до пункту 1 вище, залишається в силі до закінчення терміну його дії відповідно до умов цієї заяви або до закінчення трьох місяців з того моменту, як письмове повідомлення про його відкликання було здано на збереження Депозитарію.

7. Нова заява, повідомлення про відкликання або закінчення терміну дії заяви ніяким чином не торкаються справ, що розглядаються Міжнародним Судом ООН або Арбітражним трибуналом, якщо сторони в суперечці не погодяться про інше.

8. Заяви та повідомлення, які згадуються у даній Статті, здаються на збереження Депозитарію, який розсилає їхні копії всім Сторонам.

Стаття 20

Процедури врегулювання суперечок

1. Якщо сторони в суперечці щодо тлумачення або застосування Статей 7, 8 і 15 або, якщо Додаток не передбачає іншого, положень будь-якого Додатка і Статті 13 у тій частині, у якій вона стосується цих Статей та положення, не дійшли згоди щодо вибору засобів його врегулювання протягом 12 місяців з моменту прохання про консультацію у відповідності зі Статтею 18, суперечка, на прохання будь-якої із сторін у суперечці, передається для врегулювання у відповідності з процедурою, що визначена на основі Статті 19 (4) і (5).

2. Арбітражний трибунал не володіє компетенцією виносити рішення або висловлюватися у відношенні будь-яких питань, що підпадають під Статтю IV Договору про Антарктику. Крім того, ніщо у даному Протоколі не повинно тлумачитися як надану Міжнародному Суду ООН або будь-якому іншому трибуналу, заснованих з метою врегулювання суперечок між Сторонами, компетенцію або юрисдикцію виносити рішення або висловлюватися іншим способом щодо будь-яких питань, що потрапляють під Статтю IV Договору про Антарктику.

Стаття 21

Підписання

Даний Протокол відкритий для підписання у Мадриді 4 жовтня 1991 року і потім у Вашингтоні до 3 жовтня 1992 року будь-якою державою, що є Договірною Стороною Договору про Антарктику.

Стаття 22

Ратифікація, прийняття, схвалення або приєднання

1. Даний Протокол підлягає ратифікації, прийняттю або схваленню державами, які його підписали.

2. Після 3 жовтня 1992 року даний Протокол відкритий для приєднання будь-якої держави, що є Договірною Стороною Договору про Антарктику.

3. Ратифікаційні грамоти і документи про прийняття, схвалення або приєднання здаються на збереження уряду Сполучених Штатів Америки, що призначається цим Депозитарієм.

4. Після дати вступу в силу даного Протоколу Консультативні Сторони Договору про Антарктику не будуть здійснювати дій при одержанні повідомлення, яке стосується права Договірної Сторони про Антарктику призначати представників для участі в Консультативних нарадах з Договору про Антарктику у відповідності зі Статтею IX (2) Договору про Антарктику, якщо ця Договірна Сторона до цього не ратифікувала, не прийняла, не схвалила або не приєдналася до даного Протоколу.

Стаття 23

Набрання чинності

1. Даний Протокол набирає чинності на тридцятий день після здачі на зберігання ратифікаційних грамот, документів про прийняття, схвалення або приєднання усіма державами, які є Консультативними Сторонами Договору про Антарктику на дату схвалення даного Протоколу.

2. Для кожної Договірної Сторони Договору про Антарктику, яка після дати вступу даного Протоколу в силу здає на зберігання ратифікаційну Грамоту, документ про прийняття, схвалення або приєднання, даний Протокол набирає чинності на тридцятий день після здачі на зберігання таких документів.

Стаття 24

Зауваження

Зауваження на доповнення даного Протоколу не дозволяються.

Стаття 25

Зміни або поправки

1. Не порушуючи положень Статті 9, даний Протокол може бути змінений або в нього може бути внесена поправка в будь-який час відповідно до процедур, встановлених в Статті XII, (1) (а) і (б) Договору про Антарктику.

2. Якщо після закінчення 50 років з дня дати вступу в силу даного Протоколу будь-яка з Консультативних Сторін Договору про Антарктику буде домагатися шляхом звернення до Депозитарія, то буде скликана так швидко, як це, практично, може бути здійснено, конференція для розгляду питання про те, як діє даний Протокол.

3. Зміна або поправка, запропоновані на будь-якій конференції з огляду дії, скликаної відповідно до пункту 2 вище, схвалюються більшістю Сторін, включаючи 3/4 держав, що є Консультативними Сторонами Договору про Антарктику на момент схвалення даного Протоколу.

4. Зміна або поправка, схвалені відповідно до пункту 3 вище, набирають чинності після ратифікації, прийняття, схвалення і приєднання 3/4 Консультативних Сторін Договору про Антарктику, включаючи ратифікацію, прийняття, схвалення і приєднання всіма державами, що є Консультативними Сторонами Договору про Антарктику на момент схвалення даного Протоколу.

5. (а) У тому, що стосується Статті 7 сторони погоджуються, що то заборона на діяльність, яка міститься в ній і пов'язана з мінеральними ресурсами Антарктики, продовжується доти, поки не набере чинності юридично обов'язковий режим щодо освоєння мінеральних ресурсів Антарктики, який буде включати узгоджені засоби для визначення, чи приймається будь-яка така діяльність, і якщо так, то на яких умовах. Цей режим повинен цілком зберігати інтереси всіх держав, зазначених у Статті IV Договору про Антарктику, і застосовувати принципи, що містяться в ній. У зв'язку з цим, якщо зміна або поправка до Статті 7 пропонуються на конференції за оглядом дії, що згадується в пункті 2 вище, вони мають включати такий юридично обов'язковий режим.

(б) Якщо будь-яка зміна або поправка не набирають чинності протягом трьох років після дати прийняття їх, будь-яка Сторона може в будь-який час після цього повідомити Депозитарію про свій вихід із даного Протоколу, і цей вихід набирає чинності через два роки після одержання повідомлення Депозитарієм.

Стаття 26

Повідомлення Депозитарієм

Депозитарій повідомляє усі Договірні Сторони Договору про Антарктику:

(а) про підписання даного Протоколу та здачу на збереження ратифікаційних грамот, документів про прийняття, схвалення або приєднання;

(б) про дату набрання чинності даного Протоколу і будь-якого доповнювального Додатка до нього;

(в) про дату набрання чинності будь-якої зміни або поправки до даного Протоколу; і

(г) про здачу на збереження заяв та повідомлень у відповідності зі Статтею 19;

(д) будь-яке повідомлення, що отримане у відповідності зі Статтею 25 (5) (б).

Стаття 27

Автентичні тексти і реєстрація
в Організації Об'єднаних Націй

1. Даний Протокол, англійський, іспанський, російський та французький тексти якого є рівно автентичними, здається на збереження в архіви Уряду Сполучених Штатів Америки, який перепроваджує належним чином засвідчені копії всім Договірним Сторонам Договору про Антарктику.

2. Даний Протокол буде зареєстрований Депозитарієм у відповідності зі Статтею 102 Статуту Організації Об'єднаних Націй.

Доповнення до Протоколу

Арбітраж

Стаття 1

1. Арбітражний трибунал засновується і функціонує відповідно до даного Протоколу, включаючи це Доповнення.

2. Секретар, згаданий у даному Доповненні, є Генеральним Секретарем Постійної палати арбітражного суду.

Стаття 2

1. Кожна Договірна Сторона має право призначити до трьох арбітрів, щонайменше, один із яких призначається протягом трьох місяців з моменту вступу даного Протоколу в силу для цієї Сторони. Кожний арбітр повинен мати досвід у справах, що стосуються Антарктики, мати поглиблене знання міжнародного права і користуватися найвищою репутацією справедливої, компетентної та чесної особи. Імена осіб, що призначені таким чином, складають список арбітрів. Кожна Сторона в будь-який період часу має в списку ім'я щонайменше одного арбітра.

2. За умови дотримання пункту 3 нижче, ім'я призначеного Стороною арбітра залишається в списку протягом п'ятирічного терміну і він може бути знову призначений цією Стороною на додаткові п'ятирічні терміни.

3. Ім'я будь-якого арбітра може бути вилучене із списку Стороною, яка його призначила. У випадку смерті арбітра або у випадку вилучення за якимись причинами імені арбітра із списку Стороною, яка його призначила, Сторона, що призначила даного арбітра, негайно сповіщає Секретаря. Арбітр, ім'я якого вилучено із списку, продовжує виконувати свої обов'язки в будь-якому Арбітражному трибуналі, до складу якого він був включений, до завершення розгляду в цьому Арбітражному трибуналі.

4. Секретар забезпечує наявність дійсного на сьогоднішній день списку арбітрів, що призначені відповідно до даної Статті.

Стаття 3

1. Арбітражний трибунал складається з трьох арбітрів, що призначаються таким чином:

(а) Сторона в суперечці, що порушила розгляд, призначає одного арбітра, який може бути її громадянином, із списку, зазначеного в Статті 2. Це призначення включається в повідомлення, зазначене в Статті 4.

(б) Протягом 40 днів з моменту одержання цього повідомлення інша Сторона в суперечці призначає другого арбітра, що може бути її громадянином, із списку, зазначеного в Статті 2.

(в) Протягом 60 днів з моменту призначення другого арбітра Сторони в суперечці призначають, за згодою, третього арбітра зі списку, зазначеного в Статті 2. Третій арбітр не повинен бути ні громадянином однієї із Сторін у суперечці, ні особою, призначеною у список, згаданий у Статті 2 однією із сторін в суперечці, а також не повинен мати те ж громадянство, що і будь-який із перших двох арбітрів. Третій арбітр призначається Головою Арбітражного трибуналу.

(г) Якщо другий арбітр не призначений протягом визначеного періоду або, якщо сторони в суперечці не дійшли згоди протягом визначеного періоду щодо питання про призначення третього арбітра, такий арбітр або арбітри призначаються за вимогою будь-якої із сторін у суперечці і протягом 30 днів з моменту одержання такої вимоги Головою Міжнародного Суду ООН із списку, зазначеного в Статті 2, і при дотриманні умов, що визначені у підпунктах (б) і (в) вище. Голова Суду при здійсненні функцій, покладених на нього цим підпунктом, проводить консультації зі сторонами в суперечці.

(д) Якщо Голова Міжнародного Суду ООН не взмозі здійснювати функції, покладені на нього підпунктом (г) вище, або якщо він має громадянство однієї із сторін у суперечці, ці функції здійснюються Заступником Голови цього Суду, за винятком тих випадків, коли Заступник Голови не взмозі здійснювати ці функції або коли він має громадянство однієї із сторін у суперечці, тоді ці функції здійснюються найстаршим з інших членів Суду, який вільний в даний час і не є громадянином жодної зі сторін у суперечці.

2. Заповнення будь-якої вакансії здійснюється таким же чином, як і початкове призначення.

3. У випадку суперечки між більш ніж двома Сторонами, Сторони, що мають загальний інтерес, протягом зазначеного в пункті 1 (б) вище терміну, призначають одного арбітра за згодою.

Стаття 4

Сторона в суперечці, що порушила розгляд, письмово повідомляє про це іншу Сторону або Сторони в суперечці і Секретаря. Таке повідомлення включає виклад предмета претензії і підстав для неї. Це повідомлення направляється Секретарем усім Сторонам.

Стаття 5

1. Якщо Сторони в суперечці не погодяться про інше, арбітражний розгляд проводиться в Гаазі, де зберігаються протоколи Арбітражного трибуналу. Арбітражний трибунал приймає свої власні правила процедури. Такі правила забезпечують кожній Стороні в суперечці повну можливість бути вислуханою і викласти свої докази, а також забезпечують швидке проведення судового розгляду.

2. Арбітражний трибунал може заслуховувати і приймати рішення щодо зустрічних претензій, що виникають у результаті суперечки.

Стаття 6

1. Арбітражний трибунал, у тих випадках, коли він вважає, що він prima facie, має юрисдикцію на підставі даного Протоколу, може:

(а) на прохання будь-якої Сторони в суперечці, зазначити такі тимчасові заходи, які він вважає необхідними для збереження відповідних прав Сторін у суперечці;

(б) передбачити будь-які тимчасові заходи, які він вважає доцільними за даних обставин, для запобігання нанесення серйозної шкоди антарктичному навколишньому середовищу або екосистемам, що залежать від нього та пов'язані з ним.

2. До винесення рішення по Статті 10, сторони в суперечці негайно підпорядковуються будь-яким тимчасовим заходам, продиктованим відповідно до пункту 1 (б) вище.

3. Незважаючи на період часу в Статті 20 Протоколу, Сторона в суперечці шляхом повідомлення іншої сторони або Сторін у суперечці і Секретаря, у відповідності зі Статтею 4, може в будь-який час поставити вимогу, щоб Арбітражний трибунал було створено винятково терміново для вказівки або розпорядження тимчасових заходів відповідно до цієї Статті. У такому випадку Арбітражний трибунал утворюється в можливо короткий термін у відповідності зі Статтею 3 з тією різницею, що терміни, зазначені в Статті 3 (1) (б), (в) і (г), скорочуються до 14 днів у кожному випадку. Арбітражний трибунал виносить рішення щодо прохання про надзвичайні тимчасові заходи протягом двох місяців після призначення його Голови.

4. Після винесення рішення Арбітражним трибуналом щодо прохання про термінові тимчасові заходи відповідно до пункту 3 вище, врегулювання суперечки продовжується у відповідності зі Статтями 18, 19 і 20 Протоколу.

Стаття 7

Будь-яка Сторона, котра вважає, що вона має загальний або індивідуальний інтерес правового характеру, який може бути серйозно порушений рішенням Арбітражного трибуналу, може, якщо Арбітражний трибунал не прийме іншого рішення, вступити в справу.

Стаття 8

Сторони в суперечці полегшують роботу Арбітражного трибуналу і, зокрема, у відповідності зі своїм законодавством, використовуючи всі наявні в їхньому розпорядженні засоби, подають йому всі документи й інформацію, що стосуються справи, а також дають йому можливість, у разі потреби, викликати свідків або експертів і вислуховувати їхні свідчення.

Стаття 9

Якщо одна із Сторін у суперечці не з'являється в Арбітражний трибунал або не подає своїх доказів, будь-яка інша Сторона в суперечці може вимагати, щоб Арбітражний трибунал продовжував розгляд і виніс своє рішення.

Стаття 10

1. Арбітражний трибунал приймає рішення щодо переданих йому суперечок на основі положень Протоколу й інших правил і принципів, які застосовуються міжнародним правом і є сумісними з такими положеннями.

2. Арбітражний трибунал може приймати рішення ех aequo et bono щодо переданих йому суперечок, якщо сторони в суперечці з цим згодні.

Стаття 11

1. Перед тим, як винести своє рішення Арбітражний трибунал засвідчує, що він має компетенцію у відношенні такої суперечки, і що претензія або зустрічна претензія достатньо обгрунтовані з фактичної і юридичної точок зору.

2. Рішення супроводжується викладом мотивів, на яких воно засновано, і повинно бути повідомлене Секретарю, що направляє його всім Сторонам.

3. Рішення є остаточним і обов'язковим для Сторін у суперечці, а також для будь-якої Сторони, що вступила в справу, і підлягає негайному виконанню. Арбітражний трибунал дає тлумачення своєму рішенню за вимогою будь-якої із Сторін у суперечці або будь-якої Сторони, що вступила в справу.

4. Рішення має обов'язкову силу тільки у відношенні даної справи.

5. Якщо Арбітражний трибунал не прийняв іншого рішення, витрати Арбітражного трибуналу, включаючи винагороду арбітрів, покриваються Сторонами в суперечці в рівних частках.

Стаття 12

Всі рішення Арбітражного трибуналу, включаючи рішення, згадані в Статті 5, 6 і 11, приймаються більшістю арбітрів, які не можуть утримуватися від голосування.

Стаття 13

1. У дане Доповнення може бути внесена поправка або воно може бути змінене шляхом вживання заходу у відповідності зі Статтею IX (1) Договору про Антарктику. Якщо у самому заході не передбачено іншого, поправка або зміна вважаються прийнятими і набирають сили через один рік після закриття Консультативної наради з Договору про Антарктику, на якому вони були схвалені, якщо тільки одна або більше Консультативних Сторін Договору про Антарктику не повідомлять Депозитарій протягом цього періоду часу про своє бажання продовжити цей період або про неможливість вжиття цього заходу.

2. Будь-яка поправка або зміна даного Доповнення, що набирає чинності відповідно до пункту 1 вище, потім набирає чинності для будь-якої іншої Сторони після одержання від неї Депозитарієм повідомлення про прийняття.

Додатки

Додаток I
до Протоколу про охорону навколишнього
середовища до Договору про Антарктику

Оцінка впливу на навколишнє середовище

Стаття 1

Попередня стадія

1. Вплив на навколишнє середовище згаданої в Статті 8 Протоколу запропонованої діяльності має підлягати розгляду до початку такої діяльності відповідно до належних національних процедур.

2. Якщо діяльність визначається, як та, що має менш, ніж незначний або обмежений за часом вплив, вона може здійснюватися.

Стаття 2

Первинна оцінка навколишнього середовища

1. Якщо не визначено, що діяльність буде мати менше, ніж незначний або обмежений за часом вплив, або якщо не готується Всебічна Оцінка Навколишнього Середовища у відповідності зі Статтею 3, готується Первинна Оцінка Навколишнього Середовища. Вона повинна бути достатньо докладною для того, щоб визначити, чи може запропонована діяльність мати більш, ніж незначний або обмежений за часом вплив, і повинна включати:

(а) опис запропонованої діяльності, включаючи її мету, місце проведення, тривалість і інтенсивність; і

(б) розгляд альтернатив запропонованій діяльності і будь-якому впливу, який вона може учинити, включаючи розгляд кумулятивного впливу у світлі існуючих і відомих видів діяльності, що плануються.

2. Якщо Первинна Оцінка Навколишнього Середовища показує, що запропонована діяльність, певно, буде мати не більш, ніж незначний або обмежений за часом вплив, ця діяльність може здійснюватися за умови наявності відповідних процедур, що можуть включати моніторинг, для оцінки і перевірки впливу цієї діяльності.

Стаття 3

Всебічна оцінка навколишнього середовища

1. Якщо Первинна Оцінка Навколишнього Середовища показує, або якщо іншим чином визначено, що запропонована діяльність, певно, буде мати більш, ніж незначний або обмежений за часом вплив, готується Всебічна Оцінка Навколишнього Середовища.

2. Всебічна Оцінка Навколишнього Середовища повинна включати:

(а) опис запропонованої діяльності, включаючи її мету і місце проведення, тривалість і інтенсивність і можливі альтернативи цієї діяльності, включаючи альтернативу не здійснювати цю діяльність, і наслідки цих альтернатив;

(б) опис вихідного еталонного стану навколишнього середовища, з яким порівнюються зміни, що прогнозуються, і прогноз майбутнього еталонного стану навколишнього середовища у випадку непроведення запропонованої діяльності;

(в) опис методів і даних, які використовуються для прогнозу впливу запропонованої діяльності;

(г) оцінку природи, величини, тривалості та інтенсивності певного прямого впливу запропонованої діяльності;

(д) розгляд можливого непрямого або другорядного впливу запропонованої діяльності;

(е) розгляд кумулятивного впливу запропонованої діяльності у світлі існуючої діяльності або інших відомих видів діяльності, що плануються;

(ж) визначення заходів, включаючи програми моніторингу, що можуть бути вжиті для зменшення або послаблення впливу запропонованої діяльності, і виявлення непередбаченого впливу, і які можуть забезпечити завчасне оповіщення про будь-які негативні впливи цієї діяльності, а також негайне й ефективне реагування на аварії;

(з) визначення неминучого впливу запропонованої діяльності;

(и) розгляд впливу запропонованої діяльності на проведення наукових досліджень і на інші існуючі види використання і цінності;

(к) визначення прогалин у знаннях і непевностей, виявлених при підготовці інформації, необхідної в рамках даного пункту;

(л) нетехнічне резюме інформації, поданої відповідно до даного пункту; і

(м) ім'я та адреса особи або назва й адреса організації, що підготувала Всебічну Оцінку Навколишнього Середовища, і адреса, за якою належить спрямовувати зауваження.

3. Проект Всебічної Оцінки Навколишнього Середовища робиться загальнодоступним і направляється для зауважень усім Сторонам, що також роблять його загальнодоступним. Для одержання зауважень встановлюється період у 90 днів.

4. Проект Всебічної Оцінки Навколишнього Середовища одночасно з його відправленням Сторонам, і, як мінімум, за 120 днів до початку наступної Консультативної наради з Договору про Антарктику, направляється Комітету для його розгляду відповідним чином.

5. Остаточне рішення про здійснення запропонованої діяльності в районі дій Договору про Антарктику може бути прийнято тільки в тому випадку, якщо у Консультативної наради з Договору про Антарктику була можливість розглянути за рекомендацією Комітету проект Всебічної Оцінки Навколишнього Середовища.

Проте рішення про здійснення запропонованої діяльності не може бути відкладене шляхом реалізації цього пункту більш, ніж на 15 місяців, починаючи з дати поширення проекту Всебічної Оцінки Навколишнього Середовища.

6. Остаточна Всебічна Оцінка Навколишнього Середовища повинна містити відповідь на зауваження, позначені у проекті Всебічної Оцінки Навколишнього Середовища, і включати або узагальнювати ці зауваження. Остаточна Всебічна Оцінка Навколишнього Середовища, повідомлення про будь-які рішення, що стосуються її, і будь-яка оцінка значимості впливів, які передбачаються у співвідношенні з перевагами діяльності, що пропонується, направляються всім Сторонам, які також роблять їх загальнодоступними, принаймні за 60 днів до початку запропонованої діяльності в районі дії Договору про Антарктику.

Стаття 4

Рішення, що грунтуються на Всебічних
Оцінках Навколишнього Середовища

Будь-яке рішення про те, чи буде здійснюватися запропонована діяльність, до якої застосовується Стаття 3, і якщо так, то в початковій або зміненій формі повинно грунтуватися на Всебічній Оцінці Навколишнього Середовища, а також і на інших відповідних міркуваннях.

Стаття 5

Моніторинг

1. Для оцінки та перевірки впливу будь-якої діяльності, яка здійснюється по завершенні Всебічної Оцінки Навколишнього Середовища, повинні бути процедури, включаючи відповідний моніторинг ключових параметрів навколишнього середовища.

2. Процедури, згадані в пункті 1 вище і Статті 2 (2), повинні мати своєю метою забезпечення регулярної реєстрації впливу діяльності, що піддається перевірці, щоб, inter alia:

(а) забезпечити можливість проведення оцінки тих меж, у котрих такий вплив відповідає Протоколу; і

(б) забезпечити надходження інформації, корисної для зменшення або послаблення впливу, і, де це доцільно, інформації про необхідність призупинення, припинення або зміни діяльності.

Стаття 6

Розповсюдження інформації

1. Наступна інформація розсилається Сторонам, направляється Комітету і робиться загальнодоступною:

(а) опис процедур, згаданих у Статті 1;

(б) щорічний список будь-яких Первинних Оцінок Навколишнього Середовища, підготовлених у відповідності зі Статтею 2 і будь-яких прийнятих згодом щодо них рішень;

(в) суттєва інформація, що отримана в результаті застосування процедур, передбачених у відповідності зі Статтями 2 (2) і 5, і будь-які дії, здійснені на основі цієї інформації; і

(г) інформація, що згадана у Статті 3 (б).

2. Будь-яка Первинна Оцінка Навколишнього Середовища, яка підготовлена у відповідності зі Статтею 2, надається за запитом.

Стаття 7

Надзвичайні ситуації

1. Даний Додаток не застосовується в надзвичайних ситуаціях, пов'язаних із безпекою людського життя, суден і літаків, або устаткування і засобів обслуговування, що являють велику цінність, або охороною навколишнього середовища, що потребують здійснення діяльності без завершення процедур, встановлених у цьому Додатку.

2. Повідомлення про діяльність, що здійснюється в надзвичайних ситуаціях, яка у протилежному випадку вимагала б підготування Всебічної Оцінки Навколишнього Середовища, негайно направляється всім Сторонам і Комітету, і повне пояснення розпочатої діяльності надається протягом 90 днів після зазначених дій.

Стаття 8

Поправки або зміни

1. У даний Додаток може бути внесена поправка або він може бути змінений шляхом вжиття заходу у відповідності зі Статтею IX (1) Договору про Антарктику. Якщо в самому заході не передбачено іншого, поправка або зміна вважаються прийнятими і набирають чинності через один рік після закриття Консультативної наради з Договору про Антарктику, на якій вони були схвалені, якщо тільки одна або декілька Консультативних Сторін Договору про Антарктику не повідомлять Депозитарія протягом цього періоду часу про своє бажання продовжити цей період або про неможливість вжити цей захід.

2. Будь-яка поправка або зміна даного Додатка, які набирають чинності відповідно до пункту 1 вище, потім набирають чинності для будь-якої іншої Сторони після одержання від неї Депозитарієм повідомлення про прийняття.

Додаток II
до Протоколу про охорону навколишнього
середовища до Договору про Антарктику

Зберігання антарктичної флори і фауни

Стаття 1

Визначення

Для цілей даного Додатка:

(а) "Місцеві ссавці" означає будь-якого представника будь-яких видів, що належать до класу ссавців, характерних для району дії Договору про Антарктику або що зустрічаються там сезонно у результаті природної міграції;

(б) "Місцеві птахи" означає будь-якого представника будь-яких видів на будь-якій стадії їхнього життєвого циклу (включаючи стадію яєць), що належать до класу птахів, характерних для району дії Договору про Антарктику або що зустрічаються там сезонно у результаті природної міграції;

(в) "Місцеві рослини" означає будь-яку наземну або прісноводну рослинність, включаючи біофіти, лишайники, грибки і водорості, на будь-якій стадії її життєвого циклу (включаючи насіння і спори), характерну для району дії Договору про Антарктику;

(г) "Місцеві безхребетні" означає будь-яке наземне або прісноводне безхребетне на будь-якій стадії його життєвого циклу, характерне для району дії Договору про Антарктику;

(д) "Відповідна інстанція" означає будь-яку особу або організацію, що уповноважені Стороною видавати дозвіл відповідно до даного Додатка;

(е) "Дозвіл" означає офіційний письмовий дозвіл, виданий відповідною інстанцією;

(ж) "Вилучити або вилучення" означає убити, поранити, упіймати, брати в руки або тривожити місцевого ссавця або птаха, або перемістити чи завдати шкоди такій кількості місцевих рослин, що суттєво відіб'ється на їхньому поширенні або чисельності;

(з) "Шкідливе втручання" означає:

(I) польоти та посадки вертольотів або інших літальних апаратів, що здійснюються таким чином, що це порушує концентрації птахів та тюленів;

(II) використання засобів пересування або суден, включаючи судна на повітряній подушці або маломірні судна, таким чином, що це порушує концентрації птахів та тюленів;

(III) використання вибухових речовин або вогнепальної зброї таким чином, що це порушує концентрації птахів та тюленів;

(IV) навмисне порушення спокою птахів, що гніздяться або линяють, або концентрацій птахів та тюленів пішою людиною;

(V) нанесення значної шкоди концентраціям місцевих наземних рослин шляхом посадки літального апарата, використання засобів пересування або ходьби, або іншим способом; і

(VI) будь-яку діяльність, у результаті якої відбувається значна шкідлива зміна середовищ проживання будь-яких видів або популяцій місцевих ссавців, птахів, рослин або безхребетних;

(и) "Міжнародна Конвенція по регулюванню китобійного промислу" означає Конвенцію, прийняту у Вашингтоні 2 грудня 1946 року.

Стаття 2

Надзвичайні ситуації

1. Даний Додаток не застосовується в надзвичайних ситуаціях, пов'язаних із безпекою людського життя, суден та літаків, або устаткування і засобів обслуговування, що являють велику цінність, або охороною навколишнього середовища.

2. Повідомлення про діяльність, що здійснюється в надзвичайних ситуаціях, негайно направляється всім Сторонам і Комітету.

Стаття 3

Охорона місцевої флори і фауни

1. Вилучення або шкідливе втручання забороняється за винятком випадків, коли на це видається дозвіл.

2. У таких дозволах вказується дозволена діяльність, включаючи відомості про те, коли, де і ким вона повинна здійснюватись, і вони видаються лише за таких обставин:

(а) для одержання зразків для наукових досліджень або наукової інформації;

(б) для одержання зразків для музеїв, гербаріїв, зоологічних та ботанічних садів або інших освітянських і культурних закладів та цілей; і

(в) як неминуче слідство наукової діяльності, що не може бути дозволена відповідно до підпунктів (а) або (б) вище, або будівництва і діяльності науково-допоміжних засобів обслуговування.

3. Видача таких дозволів обмежується для забезпечення того, щоб:

(а) кількість місцевих ссавців, птахів або рослин, що вилучаються, не перевищувала кількості, цілком необхідної для виконання задач, зазначених у пункті 2 вище;

(б) убивалася тільки невеличка кількість місцевих ссавців або птахів, і щоб ні в якому разі кількість ссавців або птахів із місцевих популяцій, що убивається, не перевищувала кількості, що у сполученні з іншими дозволеними вилученнями може бути нормально відновленою шляхом природного відтворення протягом наступного сезону; і

(в) зберегти розмаїтість видів, а також середовище проживання, необхідне для їхнього існування, і рівновагу екологічних систем, що існують у районі дії Договору про Антарктику.

4. Будь-які види місцевих ссавців, птахів і рослин, які перелічуються в Доповненні А до цього Додатку, оголошуються "видами, що Особливо оберігаються" і користуються особливою охороною Сторін.

5. Дозвіл на вилучення видів, що Особливо оберігаються, не видається, за винятком тих випадків, коли вилучення:

(а) необхідно для наукових цілей;

(б) не спричиняє небезпеки для виживання або відновлення цих видів або місцевої популяції; і

(в) провадиться з використанням, де це доцільно, методів що не приводять до смертельного результату.

6. Будь-яке вилучення місцевих ссавців та птахів здійснюється таким чином, щоб це завдавало якомога менше болю і страждань.

Стаття 4

Впровадження немісцевих видів паразитів та хвороб

1. Впровадження на суші або шельфовому льодовику, або у води в районі дії Договору про Антарктику будь-яких видів тварин або рослин, що не є місцевими для даного району, припускається тільки відповідно за дозволом.

2. Собаки не повинні ввозитися на сушу або шельфові льодовики, а собаки, що знаходяться в даний час у цих районах, повинні бути вивезені до 1 квітня 1994 року.

3. Дозволи відповідно до пункту 1 вище видаються тільки на ввезення тварин і рослин, перелічених у Доповненні В до даного Додатка і в них вказуються види, кількості і, у відповідних випадках, вік, стать і заходи обережності, які необхідно вжити, щоб не допустити їхнього паростка або контакту з місцевою фауною і флорою.

4. Будь-яка рослина або тварина, стосовно яких видано дозвіл відповідно до пунктів 1 і 3 вище, вивозяться з району дії Договору про Антарктику до того, як мине термін дії дозволу, або знищуються шляхом спалювання або іншими настільки ж ефективними засобами, що виключають ризик для місцевої фауни і флори. У дозволі повинно міститися це зобов'язання. Будь-яка інша рослина або тварина, завезена в район дії Договору про Антарктику, що не є місцевим для цього району, включаючи потомство, вивозиться або знищується шляхом спалювання або іншими настільки ж ефективними засобами з метою його стерилізації, якщо не встановлено, що воно не створює загрози для місцевої флори і фауни.

5. Ніщо в даній Статті не стосується ввезення їжі в район дії Договору про Антарктику за умови, що в цих цілях не ввозяться живі тварини, і всі рослини, частини тварин і продукти зберігаються під суворим контролем і знищуються відповідно Додатка III до Протоколу і Доповнення С до даного Додатка.

6. Кожна Сторона потребує дотримання запобіжних заходів, включаючи ті, що зазначені в Доповненні С до даного Додатка, для запобігання внесення мікроорганізмів (наприклад, вірусів, бактерій, паразитів, дріжджів та грибків), які не є наявними у місцевій фауні і флорі.

Стаття 5

Інформація

Кожна Сторона готує і робить доступною інформацію, у якій вказуються, зокрема, заборонені види діяльності і перелічуються види, що Особливо оберігаються, і відповідні райони, що Охороняються, яка призначена для всіх осіб, що знаходяться або мають намір прибути в район дії Договору про Антарктику з тим, щоб забезпечити з боку цих осіб розуміння і дотримання положень даного Додатка.

Стаття 6

Обмін інформацією

1. Сторони вживають відповідні заходи, необхідні для:

(а) збору та обміну даними (у тому числі даними про видачу дозволів) і статистичними даними у відношенні числа або кількостей кожного виду місцевих ссавців, птахів або рослин, які щорічно вилучаються в районі дії Договору про Антарктику;

(б) одержання та обміну інформацією у відношенні стану місцевих ссавців, птахів, рослин та безхребетних у районі дії Договору про Антарктику, а також стосовно того, у якому ступені будь-які види або популяції потребують охорони;

(в) установлення загальної форми надання цієї інформації Сторонами відповідно до пункту 2 нижче.

2. Кожна Сторона інформує інші Сторони, а також Комітет до кінця листопада кожного року про будь-які кроки, які зроблені відповідно до пункту 1 вище, і про кількість і характер дозволів, виданих відповідно до даного Додатка, за попередній період з 1 липня до 30 червня.

Стаття 7

Взаємозв'язок з іншими угодами, що
не входять у систему Договору про Антарктику

Ніщо у даному Додатку не обмежує прав і зобов'язань Сторін щодо Міжнародної Конвенції по регулюванню китобійного промислу.

Стаття 8

Огляд дієвості

Сторони постійно розглядають дієвість заходів щодо зберігання антарктичної фауни і флори з урахуванням будь-яких рекомендацій Комітету.

Стаття 9

Поправки або зміни

1. У даний Додаток може бути внесена поправка або він може бути змінений шляхом прийняття заходу у відповідності зі Статтею IX (1) Договору про Антарктику. Якщо в самому заході не передбачено іншого, поправка або зміна вважаються прийнятими і набирають чинності через один рік після закриття Консультативної наради з Договору про Антарктику, на якій вони були схвалені, якщо тільки одна або декілька Консультативних Сторін Договору про Антарктику не повідомлять Депозитарій протягом цього періоду часу про своє бажання продовжити цей період або про неможливість прийняття цього заходу.

2. Будь-яка поправка або зміна даного Додатка, які набирають чинності відповідно до пункту 1 вище, потім набирають чинності для будь-якої іншої Сторони після одержання від неї Депозитарієм повідомлення про прийняття.

Доповнення до Додатка

Доповнення А:

Види, що Особливо оберігаються.

Всі види, що відносяться до роду Arctocephalus - морський котик і до роду Ommatophoca rossi - тюлень Росса.

Доповнення Б:

Ввіз тварин і рослин.

Такі тварини і рослини можуть ввозитися в район дії Договору про Антарктику відповідно до дозволів, що видані у відповідності зі Статтею 4 даного Додатка:

(а) кімнатні рослини; і

(б) лабораторні тварини і рослини, включаючи віруси, бактерії, дріжджі та грибки.

Доповнення В:

Запобіжні заходи, спрямовані на відвернення внесення мікроорганізмів.

1. Домашня птиця. Жива домашня птиця або інші живі птахи не ввозяться в район дії Договору про Антарктику. Перед упаковуванням для доставки в район дії Договору про Антарктику птиця, призначена для вживання в їжу, повинна бути перевірена на наявність хвороб, таких як хвороба Ньюкастла, туберкульоз і дріжджові інфекції. Будь-яка домашня птиця або її частини, що не використовувались в їжу, вивозяться за межі району дії Договору про Антарктику, знищуються шляхом спалювання або різними засобами, що виключають ризик для місцевої флори і фауни.

2. Варто уникати, максимально можливою мірою ввезення нестерильного грунту.

Додаток III
до Протоколу про охорону навколишнього
середовища до Договору про Антарктику

Видалення і управління ліквідацією відходів

Стаття 1

Загальні зобов'язання

1. Даний Додаток застосовується до діяльності, що здійснюється в районі дії Договору про Антарктику відповідно до науково-дослідних програм, туризму та всіх інших видів урядової і неурядової діяльності в районі дії Договору про Антарктику, у відношенні яких потрібно завчасне повідомлення у відповідності зі Статтею VII (5) Договору про Антарктику, включаючи пов'язану з ними допоміжну логістичну діяльність.

2. Обсяг відходів, які виробляються або вилучаються в районі дії Договору про Антарктику, повинен бути скорочений наскільки можливо з метою зменшення впливу на навколишнє середовище Антарктики і втручання в природне середовище Антарктики, яке являє цінність, у наукові дослідження й інші види використання Антарктики, що здійснюються відповідно Договору про Антарктику.

3. Збереження, вилучення і вивезення відходів із району дії Договору про Антарктику, а також їхня переробка і скорочення їхніх джерел, мають бути одним з основних чинників, що беруться до уваги при плануванні та здійсненні діяльності в районі дії Договору про Антарктику.

4. Відходи, які вивозяться з району дії Договору про Антарктику, у максимально можливому ступені повертаються в країну, що організувала діяльність, яка викликала ці відходи, або в будь-яку іншу країну, де були досягнуті домовленості про вилучення таких відходів згідно до відповідних міжнародних угод.

5. Старі і діючі майданчики для вилучення відходів на суші, а також залишені робітничі майданчики, де здійснювалася антарктична діяльність, розчищаються виробником таких відходів і користувачем таких майданчиків. Це зобов'язання не повинно тлумачитись як таке, що вимагає:

(а) знищення будь-якої споруди, визначеної як історичне місце або пам'ятник; або

(б) знищення будь-якої споруди або відходів матеріалів у тих випадках, коли знищення будь-яким наявним засобом може призвести до більш шкідливих впливів на навколишнє середовище, ніж зберігання цієї споруди або відходів матеріалів на їхньому старому місці.

Стаття 2

Видалення відходів шляхом вивозу
з району дії Договору про Антарктику

1. Відходи, що нижче перелічуються, які зроблені після вступу в силу дійсного Додатка, вивозяться з району дії Договору про Антарктику виробником таких відходів:

(а) радіоактивні речовини;

(б) електричні батареї;

(в) паливо, як рідке, так і тверде;

(г) відходи, що містять небезпечні кількості важких металів або гостротоксичних, або шкідливих стійких сполук;

(д) полівинілхлорид (ПВХ), пінополіуретан, пінополістирол, гума та мастила, просочена деревина й інші продукти, що містять добавки, які можуть призвести до шкідливих викидів у випадку їхнього спалювання;

(е) всі інші пластмасові відходи, за винятком поліетіленових контейнерів із низькою щільністю (наприклад, мішки для збереження відходів) за умови, що такі контейнери будуть спалюватися у відповідності зі Статтею 3 (1);

(ж) бочки від пального; і

(з) інші тверді відходи, що не спалюються; за умови, що зобов'язання щодо вивозу бочок і твердих відходів, що не спалюються, які містяться в підпунктах (ж) і (з) вище, не застосовуються до ситуацій, коли вивіз таких відходів будь-яким можливим засобом призведе до більш шкідливих впливів на навколишнє середовище, ніж зберігання їх на старому місці.

2. Рідкі відходи, інші, ніж зазначені в пункті 1 вище, а також стічні води і рідкі побутові відходи в максимально можливому ступені вивозяться з району дії Договору про Антарктику виробником таких відходів.

3. Відходи, що перелічуються нижче, вивозяться з району дії Договору про Антарктику виробником таких відходів за винятком випадків, коли вони спалюються, обробляються в автоклаві або переробляються іншим чином, щоб зробити їх стерильними:

(а) залишки скелетів завезених тварин;

(б) лабораторні культури мікроорганізмів і хвороботворних рослинних організмів; і

(в) завезені пташині продукти.

Стаття 3

Видалення відходів шляхом спалювання

1. При дотриманні пункту 2 нижче, горючі відходи, крім згаданих у Статті 2 (1), не вивезені з району дії Договору про Антарктику, спалюються в сміттєспалювачах, що у максимально можливому ступені знижують шкідливі викиди. Необхідно враховувати будь-які стандарти на викиди і посібник з устаткування, що можуть бути рекомендовані, inter alia, Комітетом і Науковим комітетом щодо антарктичних досліджень. Тверді продукти, що залишилися після спалювання, вивозяться з району дії Договору про Антарктику.

2. Будь-яке відкрите спалювання відходів припиняється в можливо короткі терміни, але не пізніше кінця сезону 1998/1999 рр. До завершення процесу щодо повного припинення відкритого спалювання в тих випадках, коли відходи необхідно знищувати шляхом відкритого спалювання, варто враховувати напрямок і швидкість вітру і тип відходів, які спалюються, для того, щоб обмежити осадження твердих часток і запобігти такому осадженню в районах особливого біологічного, наукового, історичного, естетичного значення або таких, що мають значення через первісність природи, включаючи, зокрема, райони, які необхідно охороняти відповідно до Договору про Антарктику.

Стаття 4

Видалення інших відходів на суші

1. Відходи, які не були вивезені або знищені у відповідності зі Статтями 2 і 3, не повинні знищуватися на ділянках, вільних від льоду, або скидатися в прісноводні системи.

2. Стічні води, рідкі побутові відходи й інші рідкі відходи, які не були вивезені з району дії Договору про Антарктику у відповідності зі Статтею 2, у максимально можливому ступені не повинні знищуватися на морському льоді, шельфових льодовиках або берегових льодовикових покровах при тому розумінні, що такі відходи, вироблені на станціях, розташованих у глибині шельфових льодовиків або на берегових льодовикових покровах, можуть бути видалені в глибокі льодовикові шахти, де таке видалення є єдино можливим. Такі шахти не повинні розташовуватися на відомих шляхах прямування льодовикових потоків, що завершуються в районах, вільних від льоду, або в районах, де є велика небезпека зсувів.

3. Відходи, що вироблені в районах розташування пересувних таборів, у максимально можливому ступені вивозяться виробником таких відходів на допоміжні станції або судна з метою знищення відповідно до цього Додатка.

Стаття 5

Видалення відходів у море

1. Стічні води і рідкі побутові відходи можуть безпосередньо скидатися в море з урахуванням асиміляційних можливостей морського середовища, що приймає, і за умови, що:

(а) таке скидання відбувається, у міру можливості, в тих місцях, де є умови для початкового розведення і швидкого розсіювання; і

(б) великі кількості таких відходів (зроблених на станції, де протягом південного літа щотижня перебиває в середньому 30 і більше чоловік) обробляються, принаймні, шляхом мацерації.

2. Побічні продукти обробки стічних вод в обертовому біологічному змішувачі або аналогічному устаткуванні можуть скидатися в море за умови, що таке скидання не робить негативного впливу на місцеве природне середовище, і, що будь-яке таке скидання в море здійснюється відповідно до Додатка IV до даного Протоколу.

Стаття 6

Збереження відходів

Всі відходи, які необхідно вивозити з району дії Договору про Антарктику або видаленню яким-небудь іншим засобом, зберігаються таким чином, щоб уникнути їхнього розсіювання в навколишньому середовищі.

Стаття 7

Заборонені продукти

На сушу або на шельфові льодовики або у води району дії Договору про Антарктику не повинні потрапляти поліхлорірувані біфеніли (ПХБ), нестерильний грунт, гранульований полістирол, дрібняк або аналогічні пакувальні форми, або пестициди (крім тих, що необхідні у наукових, медичних або гігієнічних цілях).

Стаття 8

Планування управління ліквідацією відходів

1. Кожна Сторона, що здійснює діяльність у районі дії Договору про Антарктику, розробляє стосовно до цієї діяльності систему класифікації видалення відходів, як основу для реєстрації відходів і сприяння дослідженням, спрямованим на одержання оцінки впливу на навколишнє середовище наукової діяльності і допоміжної логістичної діяльності. З цією метою вироблені відходи класифікуються таким чином:

(а) стічні води і рідкі побутові відходи (Група 1);

(б) інші рідкі відходи і хімічні речовини, включаючи паливо і мастила (Група 2);

(в) тверді відходи, які необхідно спалювати (Група 3);

(г) інші тверді відходи (Група 4); і

(д) радіоактивні речовини (Група 5).

2. З метою подальшого зменшення впливу відходів на навколишнє середовище Антарктики, кожна така Сторона підготовляє свої плани щодо керування ліквідацією відходів (включаючи скорочення, збереження і видалення відходів), щорічно розглядає їхню дію і призводить їх у відповідність з новими вимогами. У цих планах для кожної постійної ділянки, для пересувних таборів у цілому і для кожного судна (крім невеличких суден, що є частиною операцій, які здійснюються на постійних ділянках або на суднах і з урахуванням існуючих планів керування для суден), конкретно вказуються:

(а) програми розчищення існуючих майданчиків для видалення відходів і залишених робочих площадок;

(б) заходи, які здійснюються і плануються щодо керування ліквідацією відходів, включаючи остаточне видалення;

(в) заходи, які здійснюються і плануються щодо аналізу впливу на навколишнє середовище відходів і керування ліквідацією відходів; і

(г) інші кроки, що спрямовані на зменшення будь-яких впливів відходів на навколишнє середовище і управління ліквідацією відходів.

3. Кожна така Сторона складає перелік місць, де в минулому здійснювалася діяльність (наприклад, полігони, паливні склади, пересувні бази, літаки, що розбилися), наскільки це можливо до того, як ця інформація буде цілком загублена, щоб такі місця могли враховуватися при плануванні майбутніх наукових програм (наприклад, програм дослідження хімії снігу, забруднюючих речовин, що містяться у лишайниках або програм одержання крижаних кернів).

Стаття 9

Поширення і огляд дії планів щодо
управління ліквідацією відходів

1. Плани щодо управління ліквідацією відходів, підготовлені у відповідності зі Статтею 8, звіти про їхнє здійснення і переліки, що згадуються в Статті 8 (3), включаються в щорічні обміни інформацією у відповідності зі Статтями III і VII Договору про Антарктику і відповідними рекомендаціями згідно Статті IX Договору про Антарктику.

2. Кожна Сторона спрямовує в Комітет копії своїх планів щодо управління ліквідацією відходів і звіт про їхнє здійснення й огляд їхніх дій.

3. Комітет може розглядати плани і звіти щодо управління ліквідацією відходів і може подавати на розгляд Сторін свої зауваження, включаючи пропозиції щодо зменшення впливу, поправок і поліпшення планів.

4. Сторони можуть обмінюватися інформацією і консультуватися, inter alia, щодо існуючих маловідходних технологій, реконверсії наявних установок, особливих вимог відносно вод, що скидаються, і відповідних методів видалення і скидання відходів.

Стаття 10

Практика управління ліквідацією відходів

Кожна Сторона:

(а) призначає посадову особу з питань управління ліквідацією відходів для розробки планів управління ліквідацією відходів і контролю за їх виконанням; у польових умовах цей обов'язок покладається на відповідного працівника на кожній ділянці;

(б) забезпечує, щоб члени її експедицій одержали відповідну підготовку, покликану обмежити вплив робіт, що здійснюються нею, на навколишнє середовище Антарктики й інформує їх про вимоги даного Додатка; і

(в) сприяє невикористанню продукції з полівинілхлорида (ПВХ) і забезпечує, щоб її експедиції в районі дії Договору про Антарктику були проінформовані про продукцію з ПВХ, яку вони можуть ввезти в цей район з тим, щоб ця продукція могла бути згодом вивезена відтіля відповідно до даного Додатка.

Стаття 11

Огляд дієвості

Дієвість даного Додатка підлягає регулярному розгляду з метою забезпечення його відповідності вимогам часу в області удосконалювання технології і процедур видалення відходів і забезпечення тим самим максимально можливої охорони навколишнього середовища Антарктики.

Стаття 12

Надзвичайні ситуації

1. Даний Додаток не застосовується в надзвичайних ситуаціях, пов'язаних із безпекою людського життя, суден і літаків, або устаткування і засобів обслуговування, які мають велику цінність, або охорони навколишнього середовища.

2. Повідомлення про розпочату в надзвичайних ситуаціях діяльність негайно направляється всім Сторонам і в Комітет.

Стаття 13

Поправки або зміни

1. У даний Додаток може бути внесена поправка або він може бути змінений шляхом вжиття заходу у відповідності зі Статтею IX (1) Договору про Антарктику. Якщо в самому заході не передбачено іншого, поправка або думка вважаються прийнятими і набирають чинності через один рік після закриття Консультативної наради з Договору про Антарктику, на якому вони були схвалені, якщо тільки одна або декілька Консультативних Сторін Договору про Антарктику не повідомлять Депозитарію протягом цього періоду часу про своє бажання продовжити цей період або про неможливість прийняти цей захід.

2. Будь-яка поправка або зміна даного Додатка, які набирають чинності відповідно до пункту 1 вище, потім набирають чинності для будь-якої іншої Сторони, після одержання від неї Депозитарієм повідомлення про прийняття.

Додаток IV
до Протоколу щодо охорони навколишнього
середовища до Договору про Антарктику

Запобігання забруднення морського середовища

Стаття 1

Визначення

Для цілей даного Додатка:

(а) "скидання" означає будь-який викид із судна, якими б причинами він не викликався, і включає будь-який витік, видалення, розлив, протікання, відкачку, викидання або опорожнення;

(б) "сміття" означає усі види продовольчих, побутових і експлуатаційних відходів, крім свіжої риби і її залишків, що утворюються в процесі нормальної експлуатації судна, за винятком речовин, згаданих у Статтях 3 і 4;

(в) "МАРПОЛ 73/78" означає Міжнародну Конвенцію щодо запобігання забруднення із суден 1973 р., змінену Протоколом 1978 р. до неї та іншими поправками, що вступили в силу пізніше;

(г) "шкідлива рідка речовина" означає будь-яку шкідливу рідку речовину, зазначену в Додатку II МАРПОЛ 73/78;

(д) "нафта" означає нафту в будь-якому вигляді, включаючи сиру нафту, нафтове паливо, нафтовмістовні осадки, нафтові залишки й очищені нафтопродукти (які не є нафтохімічними речовинами, що потрапляють під дію положень Статті 4);

(е) "нафтовмістовна суміш," означає суміш із будь-яким утриманням нафти; і

(ж) "судно" означає судно будь-якого типу, яке експлуатується в морському середовищі і включає судна на підводних крилах, судна на повітряній подушці, підводні судна, плавучі засоби, а також стаціонарні або плавучі платформи.

Стаття 2

Застосування

У відношенні до кожної Сторони даний Додаток застосовується до суден, що плавають під її прапором, а також до будь-якого іншого судна, що використовується або забезпечує її антарктичну діяльність, коли вони експлуатуються в районі дії Договору про Антарктику.

Стаття 3

Скидання нафти

1. Будь-яке скидання в море нафти або нафтовмістовної суміші забороняється, за винятком випадків, що передбачаються Додатком I до МАРПОЛ 73/78. При експлуатації в районі дії Договору про Антарктику судна зберігають на борту всі нафтовмістовні осадки, брудний баласт, промивочну воду з танків та інші нафтові залишки і суміші, які не можуть скидатися в море. Судна скидають ці залишки тільки за межами району дії Договору про Антарктику в приймальні споруди або іншим чином, що дозволяється Додатком I МАРПОЛ 73/78.

2. Дана Стаття не застосовується:

(а) до скидання в море нафти або нафтовмістовної суміші у результаті ушкодження судна або його устаткування:

(I) за умови, що після ушкодження, що трапилося, або виявлення скидання були прийняті всі розумні запобіжні заходи для уникнення або зведення до мінімуму такого скидання; і

(II) за винятком тих випадків, коли судновласник або капітан діяли або з наміром заподіяти ушкодження, або безвідповідально і розуміючи, що це може завдати шкоди; або

(б) до скидання в море речовин, що містять нафту, які використовуються при боротьбі з особливими випадками забруднення моря з метою зведення до мінімуму збитку від забруднення.

Стаття 4

Скидання шкідливих рідких речовин

Забороняється скидання в море будь-яких шкідливих рідких речовин і будь-яких хімічних або інших речовин у кількості або концентраціях, що є шкідливими для морського середовища.

Стаття 5

Скидання сміття

1. Забороняється викидання в море усіх видів пластмас, включаючи синтетичні троси, синтетичні рибальські сітки та пластмасові мішки для сміття, але не обмежуючись ними,

2. Забороняється викидання в море інших видів сміття, включаючи вироби з паперу, ганчір'я, скло, метал, пляшки, черепки, попіл, сепараційні, обшивальні та пакувальні матеріали.

3. Дозволяється викидання в море харчових відходів, які пропущені через подрібнювач або млиновий устрій за умовою, щоб таке скидання, за винятком випадків, передбачених Додатком V МАРПОЛ 73/78, здійснювалося якнайдалі від берега і шельфових льодовиків, але в будь-якому випадку не ближче 12 морських миль від найближчого берега або шельфового льодовика. Такі подрібнені або розмолоті харчові відходи повинні проходити через грохот з отворами розміром не більш 25 мм.

4. Якщо речовина або матеріал, на який поширюється дана Стаття, змішані з іншою речовиною або матеріалом для скидання або видалення, у відношенні до яких є інші вимоги щодо видалення або скидання, застосовуються більш суворі вимоги щодо видалення або скидання.

5. Положення пунктів 1 і 2 вище не застосовуються до:

(а) скидання сміття в результаті ушкодження судна або його устаткування за умови, що до і після ушкодження, що трапилося, були прийняті всі розумні запобіжні заходи для уникнення або зведення до мінімуму такого скидання; або

(б) аварійної втрати синтетичних рибальських сіток за умови, що були прийняті всі розумні запобіжні заходи для уникнення такої втрати.

6. У разі потреби Сторони вимагають ведення журналів реєстрації операцій із сміттям.

Стаття 6

Скидання стічних вод

1. За винятком випадків, коли це може необгрунтовано позначитися на діяльності в Антарктиці:

(а) кожна Сторона виключає будь-яке скидання в море необроблених стічних вод ("стічні води" визначаються в Додатку IV МАРПОЛ 73/78) у межах 12 морських миль від берега або шельфових льодовиків;

(б) далі зазначеної відстані накопичені в збірних танках стічні води не скидаються миттєво, а поступово і, по можливості, коли судно рухається, маючи швидкість не менше 4 вузлів.

Даний пункт не застосовується до суден, яким дозволяється мати на борту не більше 10 чоловік.

2. При необхідності. Сторони вимагають ведення журналів реєстрації операцій із стічними водами.

Стаття 7

Надзвичайні ситуації

1. Статті 3, 4, 5 і 6 даного Додатка не застосовуються в надзвичайних ситуаціях, що пов'язані з безпекою судна та людей, які знаходяться на його борту, або порятунком людського життя на морі.

2. Повідомлення про діяльність, яка здійснюється в надзвичайних ситуаціях, негайно направляється всім Сторонам і в Комітет.

Стаття 8

Вплив на екосистеми, що залежать і взаємозв'язані

При здійсненні положень даного Додатка належна увага повинна приділятися необхідності запобігання шкідливого впливу на екосистеми, що залежать і взаємозв'язані, за межами району дії Договору про Антарктику.

Стаття 9

Ємності на суднах і приймальні споруди

1. Кожна Сторона зобов'язується забезпечити, щоб усі судна, що плавають під її прапором і будь-яке інше судно, що використовується або забезпечує її антарктичну діяльність, до приходу в район дії Договору про Антарктику обладнувались достатніми ємностями для зберігання на борту всіх осадків, брудного баласту, лляльної води з танків та інших залишків і нафтовмістовних сумішей, і мали достатні ємності для зберігання на борту сміття під час експлуатації в районі дії Договору про Антарктику, і щоб були укладені домовленості про здачу нафтових залишків і сміття на приймальні спорудження після виходу суден із району. Судна повинні також мати достатні ємності для шкідливих рідких речовин.

2. Кожна Сторона, через порти якої судна направляються в район дії Договору про Антарктику або повертаються з нього, зобов'язується забезпечити в можливо короткі терміни наявність достатніх приймальних споруджень для прийому всіх нафтовмістовних осадків, брудного баласту, лляльної води з танків та інших залишків і нафтовмістовних сумішей, а також сміття із суден, не приводячи до їх надмірного простою і відповідно до потреб суден, якими вони користуються.

3. Сторони, що експлуатують судна, які входять у район дії Договору про Антарктику або залишають його з портів інших Сторін, консультуються з цими Сторонами з тим, щоб створення приймальних споруджень не було надмірним навантаженням для Сторін, що знаходяться в районах, які прилеглі до району дії Договору про Антарктику.

Стаття 10

Проектування, конструкція, комплектування екіпажу
і устаткування суден

При проектуванні, конструкції, комплектуванні екіпажу й устаткуванні суден, що використовуються або забезпечують антарктичну діяльність, кожна Сторона бере до уваги цілі даного Додатка.

Стаття 11

Суверенний імунітет

1. Даний Додаток не застосовується до будь-яких військових кораблів, військово-допоміжних суден або інших суден, що належать державі або експлуатуються нею, коли вони використовуються тільки для урядової некомерційної служби. Проте кожна Сторона шляхом прийняття відповідних заходів, що не завдають збитку експлуатації або експлуатаційним можливостям таких кораблів і суден, що належать їй або експлуатуються нею, забезпечує, щоб ці кораблі і судна діяли, наскільки це доцільно і практично можливо, відповідно до даного Додатка.

2. При застосуванні пункту 1 вище кожна Сторона бере до уваги важливість охорони навколишнього середовища Антарктики.

3. Кожна Сторона інформує інші Сторони про те, як вона виконує дане положення.

4. Процедура врегулювання суперечок, передбачених у Статтях 18-20 Протоколу, не застосовується до даної Статті.

Стаття 12

Запобіжні заходи, готовність
до надзвичайних ситуацій і реагування на них

1. З метою більш ефективного реагування в надзвичайних ситуаціях, пов'язаних із забрудненням морського середовища або загрозою його виникнення, у районі дії Договору про Антарктику Сторони, у відповідності зі Статтею 15 Протоколу, розробляють плани дій у надзвичайних ситуаціях, пов'язаних із забрудненням морського середовища в районі дії Договору про Антарктику, включаючи аварійні плани для суден (крім невеличких суден, зайнятих обслуговуванням стаціонарних платформ і суден), що експлуатуються у районі дії Договору про Антарктику, зокрема, для суден, що перевозять нафту, а також на випадок, що викликається прибережними установками розливів нафти, що потрапляють у море. З цією метою вони: (а) співробітничають у розробці і здійсненні таких планів; і (б) запитують думку Комітету, Міжнародної морської організації й інших міжнародних організацій.

2. Сторони також установлюють процедури спільного реагування в надзвичайних ситуаціях, пов'язаних із забрудненням, і здійснюють відповідні дії належно до таких процедур.

Стаття 13

Огляд дієвості

Сторони регулярно проводять огляд дієвості положень даного Додатка й інших заходів для запобігання, зменшення та реагування на забруднення морського середовища Антарктики, включаючи будь-які поправки і нові правила, прийняті відповідно до МАРПОЛ 73/78, для забезпечення досягнення цілей цього Додатка.

Стаття 14

Відношення до МАРПОЛ 73/78

Що стосується Сторін, які також є Сторонами Конвенції МАРПОЛ 73/78, то ніщо в даному Додатку не обмежує особливих прав і зобов'язань по цій Конвенції.

Стаття 15

Поправки або зміни

1. У даний Додаток може бути внесена поправка або він може бути змінений шляхом прийняття заходу у відповідності зі Статтею IX (1) Договору про Антарктику. Якщо в самому заході не передбачено іншого, поправка або зміна вважаються прийнятими і набирають чинності через один рік після закриття Консультативної наради з Договору про Антарктику, на якій вони були прийняті, якщо тільки одна або декілька Консультативних Сторін Договору про Антарктику не повідомлять Депозитарій протягом цього періоду часу про своє бажання продовжити цей період або про неможливість прийняття цього заходу.

2. Будь-яка поправка або зміна даного Додатка, що набирають чинності відповідно до пункту 1 вище, потім набирають чинності для будь-якої іншої Сторони після одержання від неї Депозитарієм повідомлення про прийняття.

Додаток V
до Протоколу щодо охорони навколишнього
середовища до Договору про Антарктику

Охорона і управління районами

Стаття 1

Визначення

Для цілей даного Додатка:

(а) "належна інстанція" означає будь-яку особу або установу, уповноважену Стороною видавати дозволи, передбачені даним Додатком;

(б) "дозвіл" означає офіційний дозвіл у письмовому вигляді, виданий належною інстанцією;

(в)"план управління" означає план з управління діяльністю та захистом особливої цінності або цінностей в Антарктичному районі, що особливо охороняється, або Антарктичному районі, що особливо управляється.

Стаття 2

Цілі

Для цілей, встановлених у даному Додатку, будь-який район, включаючи будь-який морський район, може бути визначений як Антарктичний район, що особливо охороняється, або Антарктичний район, що особливо управляється. Діяльність у цих районах забороняється, обмежується або управляється відповідно до плану управління, прийнятого відповідно до положень даного Додатка.

Стаття 3

Антарктичні райони, що особливо охороняються

1. Будь-який район, включаючи будь-який морський район, може бути визначений як Антарктичний район, що особливо охороняється, з метою охорони винятково важливих екологічних, наукових, історичних, естетичних або первісних природних цінностей, будь-якого сполучення цих цінностей або наукових досліджень, що ведуться чи плануються.

2. Сторони будуть прагнути визначати в систематичних еколого-географічних рамках і включати до категорії Антарктичних районів, що особливо охороняються:

(а) райони, що не зазнали людського впливу, для того, щоб у

майбутньому було можливо порівняти з місцевостями, що зазнають вплив діяльності людини;

(б) характерні зразки основних наземних, включаючи льодовикові й акватичні, екосистем і морських екосистем;

(в) райони високої концентрації або незвичного сполучення видів, включаючи основні колонії місцевих птахів, що розмножуються, або ссавців;

(г) типові або єдино відомі місця перебування будь-яких видів;

(д) райони, що являють особливий інтерес для наукових досліджень, що проводяться або плануються;

(е) зразки виняткових геологічних, гляціологічних або геоморфологічних особливостей;

(ж) райони виняткової естетичної або первісної природної цінності;

(з) ділянки або пам'ятки визнаної історичної цінності;

(і) будь-які інші райони, що доцільно включити до цієї категорії для охорони цінностей, перерахованих у пункті 1 вище.

3. Райони, що особливо охороняються, і Ділянки особливого наукового інтересу, визначені як такі попередніми Консультативними нарадами з Договору про Антарктику, цим визначаються як Антарктичні райони, що особливо охороняються і будуть відповідно перейменовані і пронумеровані.

4. Доступ до Антарктичного району, що особливо охороняється, здійснюється тільки відповідно дозволу, виданого на підставі Статті 7.

Стаття 4

Антарктичні райони, що особливо управляються

1. Будь-який район, включаючи будь-який морський район, де проводиться або може проводитись у майбутньому будь-яка діяльність, може бути визначений як Антарктичний район, що особливо управляється, з метою сприяння плануванню і координації діяльності, запобігання можливих конфліктів, удосконалення співробітництва між Сторонами і зведення до мінімуму впливу на навколишнє середовище.

2. Антарктичні райони, що особливо управляються, можуть включати:

(а) райони, де діяльність спричиняє собою небезпеку взаємних перешкод і кумулятивного впливу на навколишнє середовище;

(б) місця і пам'ятки визнаної історичної цінності.

3. Дозвіл для доступу в Антарктичний район, що особливо управляється, не потрібен.

4. До Антарктичного району, що особливо управляється, можуть входити один або декілька Антарктичних районів, що особливо охороняються, доступ до яких незважаючи на пункт 3 вище вирішується тільки відповідно дозволу, виданого на підставі Статті 7.

Стаття 5

Плани управління

1. Будь-яка Сторона, Комітет, Науковий комітет з антарктичних досліджень або Комісія по збереженню морських живих ресурсів Антарктики може запропонувати визначити той або інший район у якості Антарктичного району, що особливо оберігається, або Антарктичного спеціально керованого району, представивши запропонований план управління Консультативній нараді з Договору про Антарктику.

2. Район, що пропонується в такий спосіб визначити, повинен мати достатні розміри для захисту цінностей, що потребують особливої охорони чи управління.

3. Запропоновані плани управління відповідно включають:

(а) опис цінності або цінностей, що потребують особливої охорони чи особливого управління;

(б) виклад цілей і завдань плану управління, спрямованого на охорону цих цінностей або управління ними;

(в) організаційну діяльність, що має бути проведена для захисту цінностей, що потребують особливої охорони або особливого управління;

(г) термін дії, якщо потрібно;

(д) опис району, включаючи:

(I) географічні координати, спеціальні знаки і характерні природні ознаки, що визначають межі району;

(II) доступ у район із суші, моря або повітря, включаючи підходи з моря і якірні стоянки суден, пішохідні й автотраси в межах району, а також повітряні траси і посадочні майданчики;

(III) місця розташування споруд, включаючи наукові станції, засоби забезпечення наукової діяльності і сховища як у межах району, так і поблизу нього;

(IV) місцезнаходження в межах чи поблизу даного району інших Антарктичних районів, що особливо охороняються, або Антарктичних районів, що особливо управляються, визначених на основі даного Додатка, або інших районів, що охороняються, визначених відповідно до заходів, вжитих у рамках інших компонентів системи Договору про Антарктику;

(е) визначення ділянок усередині даного району, на яких діяльність має бути заборонена, обмежена або керована для досягнення цілей і завдань, зазначених у підпункті (б) вище;

(ж) карти і фотографії, що чітко вказують межі даного району в прив'язці до характерних ознак навколишнього середовища й основних характерних рис усередині району;

(з) обгрунтування;

(і) для району, який пропонується визначити в якості Антарктичного району, що особливо охороняється, чіткий опис умов видачі рішень належними інстанціями у відношенні:

(I) доступу в район і пересування усередині нього і через нього;

(II) видів діяльності, яка проводиться або передбачається усередині даного району, включаючи тимчасові і просторові обмеження;

(III) зведення, зміни або видалення споруд;

(IV) розміщення польових таборів;

(V) обмежень на матеріали або організми, що можуть доставлятися в район;

(VI) вилучення місцевої флори і фауни або шкідливого впливу на них;

(VII) збору або вивозу чого-небудь, що не було доставлено в район утримувачем дозволу;

(VIII) видалення відходів;

(IX) заходів, що можуть бути необхідні для забезпечення відповідності цілям і завданням плану управління; і

(X) вимог щодо звітів належним інстанціям про відвідини району;

(к) для району, що пропонується визначити в якості Антарктичного спеціального керованого району, кодекс поводження у відношенні:

(I) доступу в район та пересування усередині нього і через нього;

(II) видів здійснюваної і передбачуваної до проведення діяльності усередині даного району, включаючи тимчасові і просторові обмеження;

(III) зведення, зміни або видалення споруд;

(IV) розміщення польових таборів;

(V) вилучення місцевої флори і фауни або шкідливого впливу на них;

(VI) збору або вивозу чого-небудь, що не було доставлено в район тримачем дозволу;

(VII) видалення відходів;

(VIII) вимог стосовно звітів належним інстанціям про відвідини району.

(л) положень, що стосуються випадків, коли Сторонам слід заздалегідь обмінюватися інформацією щодо передбачуваної діяльності.

Стаття 6

Процедури визначення району

1. Запропоновані плани управління надаються в Комітет, Науковий Комітет з антарктичних досліджень і, у відповідних випадках, у Комісію по збереженню морських живих ресурсів Антарктики. Формулюючи свою думку для представлення Консультативній нараді з Договору про Антарктику, Комітет повинен врахувати будь-які зауваження, подані Науковим комітетом з антарктичних досліджень і, у відповідних випадках, Комісією по збереженню морських живих ресурсів Антарктики. Після цього плани управління можуть бути схвалені Консультативними сторонами Договору про Антарктику на Консультативній нараді з Договору про Антарктику, шляхом вжиття заходів у відповідності зі Статтею IX (1) Договору про Антарктику. Якщо сам захід не передбачає іншого, план вважається прийнятим через 90 днів після закриття Консультативної наради з Договору про Антарктику, на якому він був схвалений, якщо одна або декілька Консультативних сторін не повідомлять Депозитарію протягом цього часу про своє бажання продовжити цей термін або про неможливість схвалити цей захід.

2. З огляду на положення Статей 4 і 5 Протоколу, ніякий морський район не може бути визначений як Антарктичний район, що особливо охороняється, або Антарктичний район, що особливо управляється, без попереднього схвалення Комісією по збереженню морських живих ресурсів Антарктики.

3. Якщо в плані управління не міститься інших вказівок, райони визначаються в якості Антарктичних районів, що особливо охороняються, або Антарктичних районів, що особливо управляються на необмежений період. Огляд плану управління здійснюється не менше як одного разу на п'ять років. Він оновлюється в разі необхідності.

4. Плани управління можуть доповнюватися або скасовуватися відповідно до пункту 1 вище.

5. Після прийняття плани управління негайно розсилаються Депозитарієм усім Сторонам. Депозитарій веде реєстр усіх прийнятих на даний момент планів управління.

Стаття 7

Дозволи

1. Кожна сторона визначає належну інстанцію для видачі дозволів на доступ і здійснення діяльності в Антарктичних районах, що особливо охороняються, відповідно до вимог плану управління для даного Району. Дозвіл супроводжується відповідними розділами плану управління і повинен визначати розміри і місце розташування Району, дозволені види діяльності, де, коли і ким вони дозволені, а також будь-які інші умови, передбачені в плані управління.

2. У випадку, коли райони, що особливо охороняються, визначені у якості таких попередніми Консультативними нарадами з Договору про Антарктику, для яких немає плану управління, належна інстанція може видати дозвіл на виконання обгрунтованої наукової діяльності, проведення якої неможливе в іншому місці і яка не ставить під загрозу природну екосистему, що існує в даному районі.

3. Кожна Сторона буде вимагати від утримувача дозволу під час його перебування в даному Антарктичному районі, що особливо охороняється, постійно мати при собі копію дозволу.

Стаття 8

Історичні місця і пам'ятки

1. Місця і пам'ятки визнаної історичної цінності, визначені в якості Антарктичних, що особливо охороняються, чи Антарктичних районів, що особливо управляються, або розташовані усередині таких районів, включаються до переліку історичних місць і пам'яток.

2. Будь-яка Сторона може запропонувати певне місце або пам'ятку визнаної історичної цінності, не визначені як Антарктичний район, що особливо охороняється, чи Антарктичний район, що особливо управляється, або не розташовані усередині таких районів, для включення до переліку історичних місць і пам'яток. Пропозиція про включення його до переліку може бути схвалена Консультативними сторонами Договору про Антарктику на Консультативній нараді з Договору про Антарктику шляхом вжиття заходів у відповідності зі Статтею IX (1) Договору про Антарктику. Якщо сам захід не передбачає іншого, пропозиція вважається прийнятою через 90 днів після завершення Консультативної наради з Договору про Антарктику, на якому вона була схвалена, якщо тільки одна або декілька Консультативних сторін не повідомлять Депозитарію протягом цього періоду про своє бажання продовжити вказаний термін, або про неможливість схвалити цей захід.

3. Існуючі історичні місця і пам'ятки, включені до переліку попередніми Консультативними нарадами з Договору про Антарктику, включаються до переліку історичних місць і пам'яток, передбаченого даною Статтею.

4. Включені до переліку історичні місця і пам'ятки забороняється ушкоджувати, переміщувати або руйнувати.

5. До переліку історичних місць і пам'яток можуть вноситися поправки відповідно до пункту 2 вище. Депозитарій веде перелік існуючих історичних місць і пам'яток.

Стаття 9

Інформація і доступ до неї громадськості

1. З тим, щоб усі особи, які відвідують або планують відвідати Антарктику, розуміли і додержувалися положень, що містяться в даному Додатку, кожна Сторона робить доступною для громадськості інформацію, де вказуються, зокрема:

а) місце розташування Антарктичних районів, що особливо охороняються і Антарктичних районів, що особливо управляються;

б) списки і карти цих районів;

в) плани управління, включаючи перелік заборон, що діють у кожному районі;

г) розташування історичних місць і пам'яток та будь-які заборони й обмеження, що їх стосуються.

2. Кожна Сторона забезпечить позначення місць розташування і, якщо це можливо, меж Антарктичних районів, що особливо охороняються, Антарктичних районів, що особливо управляються, та історичних місць і пам'яток на своїх топографічних, гідрографічних картах, в інших відповідних публікаціях.

3. Сторони співробітничають з метою забезпечення, де необхідно, правильного визначення на місцях меж Антарктичних районів, що особливо охороняються, Антарктичних районів, що особливо управляються, історичних місць і пам'яток.

Стаття 10

Обмін інформацією

1. Сторони передбачать:

(а) збирання та обмін даними про видані дозволи на відвідини, включаючи інспекційні перевірки Антарктичних районів, що особливо охороняються, та звіти про інспекційні відвідини Антарктичних районів, що особливо управляються;

(б) одержання й обмін інформацією стосовно будь-яких істотних змін або шкоди, нанесеної будь-якому Антарктичному району, що особливо охороняється, Антарктичному району, що особливо управляється, або історичному місцю чи пам'ятці;

(в) розробку єдиних форм для обов'язкового представлення Сторонами реєстрів та інформації відповідно до пункту 2 нижче.

2. Кожна Сторона в обов'язковому порядку інформуватиме інші Сторони і Комітет до кінця листопада щороку про кількість та характер дозволів, виданих на основі дійсного Додатка за попередній період з 1 липня по 30 червня.

3. Кожна Сторона, здійснюючи, фінансуючи або дозволяючи наукові дослідження або іншу діяльність в Антарктичних районах, що особливо охороняються, або Антарктичних районах, що особливо управляються, реєструє таку діяльність і включає стислий загальний опис діяльності, здійсненої у цих районах за попередній рік особами під її юрисдикцією, в науковий обмін інформацією відповідно до Договору про Антарктику.

4. Кожна Сторона інформує інші Сторони і Комітет до кінця листопада щороку про вжиті нею заходи для здійснення даного Додатка, включаючи будь-які інспекції на місцях і будь-які започатковані нею кроки із звернення до інстанцій стосовно діяльності, що порушує положення схваленого плану управління для Антарктичного району, що особливо охороняється, або Антарктичного району, що особливо управляється.

Стаття 11

Надзвичайні ситуації

1. Перераховані і дозволені в даному Додатку обмеження не застосовуються у надзвичайних ситуаціях, пов'язаних з безпекою людської діяльності або суден і літаків, або устаткування і засобів обслуговування, що являють велику цінність, або охороною навколишнього середовища.

2. Повідомлення про здійснювану в надзвичайних ситуаціях діяльність негайно направляється усім Сторонам і Комітету.

Стаття 12

Поправки або зміни

1. До даного Додатка можуть бути внесені поправки або він може бути змінений шляхом вжиття заходів у відповідності зі Статтею IX (1) Договору про Антарктику. Якщо сам захід не передбачає іншого, поправка або зміна вважаються прийнятими і набирають сили через один рік після закриття Консультативної наради з Договору про Антарктику, на якій вони були схвалені, якщо тільки одна або декілька Консультативних сторін Договору про Антарктику не повідомлять Депозитарію протягом цього періоду часу про своє бажання продовжити названий термін або про неможливість схвалення цих заходів.

2. Будь-яка поправка або зміна даного Додатка, що вступає в силу відповідно до пункту 1 вище, набирає сили для будь-якої іншої Сторони після одержання від неї Депозитарієм повідомлення про схвалення.

Протокол
об охране окружающей среды
к Договору об Антарктике

(Мадрид, 4 октября 1991 года)

Преамбула

Государства-участники настоящего Протокола к Договору об Антарктике, в дальнейшем именуемые Сторонами, убежденные в необходимости усиления охраны окружающей среды Антарктики и зависящих от нее и связанных с ней экосистем;

убежденные в необходимости укрепления системы Договора об Антарктике для обеспечения того, чтобы Антарктика и впредь всегда использовалась исключительно в мирных целях и не стала ареной или предметом международных разногласий;

учитывая особый правовой и политический статус Антарктики и ответственность Консультативных Сторон Договора об Антарктике за обеспечение того, чтобы любая деятельность в Антарктике соответствовала целям и принципам Договора об Антарктике;

напоминая об определении Антарктики как Особо сохраняемого района и других мерах, принятых в рамках системы Договора об Антарктике, по охране окружающей среды Антарктики и зависящих от нее и связанных с ней экосистем;

признавая далее имеющиеся в Антарктике уникальные возможности для проведения научного мониторинга и исследований процессов, имеющих как глобальное, так и региональное значение;

подтверждая принципы сохранения, содержащиеся в Конвенции о сохранении морских живых ресурсов Антарктики;

убежденные, что разработка всеобъемлющего режима охраны окружающей среды Антарктики и зависящих от нее и связанных с ней экосистем отвечает интересам человечества в целом;

желая с этой целью дополнить Договор об Антарктике;

согласились о нижеследующем:

Статья 1

Определения

Для целей настоящего Протокола:

а) "Договор об Антарктике" означает Договор об Антарктике, заключенный в Вашингтоне 1 декабря 1959 года;

b) "Район действия Договора об Антарктике" означает район, на который распространяются положения Договора об Антарктике в соответствии со статьей VI этого Договора;

с) "Консультативное совещание по Договору об Антарктике" означает совещания, упомянутые в статье IX Договора об Антарктике;

d) "Консультативные Стороны Договора об Антарктике" означает Договаривающиеся Стороны Договора об Антарктике , имеющие право назначать представителей для участия в совещаниях, упомянутых в статье IX этого Договора;

е) "Система Договора об Антарктике" означает Договор об Антарктике, действующие в рамках этого Договора меры, связанные с ним отдельные действующие международные документы и действующие в рамках этих документов меры;

f) "Арбитражный трибунал" означает Арбитражный трибунал, учрежденный в соответствии с Дополнением к настоящему Протоколу, которое составляет его неоткемлемую часть;

g) "Комитет" означает Комитет по охране окружающей среды, учрежденный в соответствии со статьей 11.

Статья 2

Цель и назначение

Стороны берут на себя ответственность за всеобъемлющую охрану окружающей среды Антарктики и зависящих от нее и связанных с ней экосистем и настоящим определяют Антарктику в качестве природного заповедника, предназначенного для мира и науки.

Статья 3

Природоохранные принципы

1. Охрана окружающей среды Антарктики и зависящих от нее и связанных с ней экосистем и непреходящая ценность Антарктики, включая первозданность ее природы и ее эстетическую ценность и значимость как района проведения научных исследований, в частности, исследований, необходимых для понимания глобальной окружающей среды, должны являться одним из основных факторов, принимаемых во внимание при планировании и осуществлении любой деятельности в районе действия Договора об Антарктике.

2. С этой целью:

а) деятельность в районе действия Договора об Антарктике должна планироваться и осуществляться таким образом, чтобы ограничить отрицательные воздействия на окружающую среду Антарктики и зависящие от нее и связанные с ней экосистемы;

b) деятельность в районе действия Договора об Антарктике должна планироваться и осуществляться таким образом, чтобы избегать:

і) отрицательных влияний на характер климата и погоды;

іі) значительных отрицательных влияний на качество воздуха и воды;

ііі) значительных изменений в атмосферной, наземной (включая водную), ледовой или морской средах;

iv) вредных изменений в распределении, количестве или продуктивности видов или популяций видов фауны и флоры;

v) дальнейшей опасности для уже находящихся под угрозой исчезновения видов или популяций таких видов; или

vi) ухудшения или существенного риска для районов биологического, научного, исторического, эстетического значения или имеющих значение ввиду первозданности природы;

с) деятельность в районе действия Договора об Антарктике должна планироваться и осуществляться на основе информации, достаточной для проведения предварительных оценок и вынесения обоснованных заключений о ее возможных воздействиях на окружающую среду Антарктики и зависящие от нее и связанные с ней экосистемы, а также на значимость Антарктики для проведения научных исследований; такие заключения должны в полной мере учитывать:

і) масштабы конкретной деятельности, включая ее район, продолжительность и интенсивность;

іі) кумулятивное воздействие конкретной деятельности как самой по себе, так и в сочетании с другими видами деятельности в районе действия Договора об Антарктике;

ііі) будет ли конкретная деятельность негативно влиять на любую другую деятельность в районе действия Договора об Антарктике;

iv) имеются ли технология и процедуры для обеспечения экологически безопасных операций;

v) существует ли возможность мониторинга ключевых параметров окружающей среды и компонентов экосистем для определения и обеспечения раннего оповещения о любых отрицательных влияниях конкретной деятельности и обеспечения такого изменения процедур проведения операций, какое может быть необходимо в свете результатов мониторинга или расширения знаний об окружающей среде Антарктики и зависящих от нее и связанных с ней экосистемах; и

vi) имеется ли способность незамедлительного и эффективного реагирования на аварии, особенно те, которые потенциально могут влиять на окружающую среду;

d) должен проводиться постоянный и эффективный мониторинг для осуществления оценки воздействия ведущейся деятельности, включая проверку прогнозированных воздействий;

е) должен проводиться постоянный и эффективный мониторинг для облегчения раннего выявления возможных непредвиденных последствий деятельности, осуществляемой как в районе действия Договора об Антарктике, так и за его пределами, для окружающей среды Антарктики и зависящих от нее и связанных с ней экосистем.

3. Деятельность должна планироваться и осуществляться в районе действия Договора об Антарктике таким образом, чтобы отдавать приоритетное значение научной деятельности и сохранять значимость Антарктики как района проведения таких исследований, включая исследования, необходимые для понимания глобальной окружающей среды.

4. Деятельность, осуществляемая в районе действия Договора об Антарктике в соответствии с научно-исследовательскими программами, туризмом и всеми другими видами правительственной и неправительственной деятельности в районе действия Договора об Антарктике, в отношении которых требуется заблаговременное уведомление в соответствии со статьей VII (5) Договора об Антарктике, включая связанную с ними вспомогательную логистическую деятельность, должна:

а) осуществляться в соответствии с принципами, изложенными в настоящей статье; и

b) изменяться, приостанавливаться или прекращаться, если она воздействует или создает угрозу воздействия на окружающую среду Антарктики или зависящие от нее или связанные с ней экосистемы несовместимым с этими принципами образом.

Статья 4

Взаимосвязь с другими компонентами системы
Договора об Антарктике

1. Настоящий Протокол дополняет Договор об Антарктике и не изменяет его и не вносит в этот Договор поправки.

2. Ничто в настоящем Протоколе не ущемляет прав и обязательств Сторон настоящего Протокола по другим действующим международным документам в рамках системы Договора об Антарктике.

Статья 5

Соответствие другим компонентам системы
Договора об Антарктике

Стороны консультируются и сотрудничают с Договаривающимися Сторонами других действующих международных документов в рамках системы Договора об Антарктике и их соответствующими органами с целью обеспечить достижение целей и соблюдение принципов настоящего Протокола и избегать создания любых препятствий в достижении целей и соблюдении принципов этих документов или любого несоответствия между осуществлением этих документов и настоящего Протокола.

Статья 6

Сотрудничество

1. Стороны сотрудничают при планировании и осуществлении деятельности в районе действия Договора об Антарктике. С этой целью каждая Сторона прилагает усилия к тому, чтобы:

а) осуществлять совместные программы, имеющие научное, техническое и образовательное значение, по охране окружающей среды Антарктики и зависящих от нее и связанных с ней экосистем;

b) предоставлять соответствующую помощь другим Сторонам в подготовке оценок воздействия на окружающую среду;

с) по запросу предоставлять другим Сторонам информацию, касающуюся любой потенциальной опасности для окружающей среды, и оказывать содействие в сведении к минимуму последствий аварий, которые могут нанести ущерб окружающей среде Антарктики или зависящим от нее и связанным с ней экосистемам;

d) консультироваться с другими Сторонами в отношении выбора мест для размещения будущих станций или средств обслуживания, чтобы избегать кумулятивного воздействия, вызванного их избыточной концентрацией в любом месте;

е) где это целесообразно, проводить совместные экспедиции и совместно использовать станции и другие средства обслуживания; и

f) предпринимать такие шаги, которые могут быть согласованы на Консультативных совещаниях по Договору об Антарктике.

2. Каждая Сторона, по мере возможности, предоставляет информацию, которая может быть полезной другим Сторонам при планировании и осуществлении их деятельности в районе действия Договора об Антарктике, с целью охраны окружающей среды Антарктики и зависящих от нее и связанных с ней экосистем.

3. Стороны сотрудничают с теми Сторонами, которые могут осуществлять юрисдикцию в районах, примыкающих к району действия Договора об Антарктике, с целью обеспечения того, чтобы деятельность в районе действия Договора об Антарктике не оказывала вредного воздействия на окружающую среду в этих районах.

Статья 7

Запрещение деятельности, связанной
с минеральными ресурсами

Любая деятельность, связанная с минеральными ресурсами, за исключением научных исследований, запрещается.

Статья 8

Оценка воздействия на окружающую среду

1. На предлагаемую деятельность, упомянутую в пункте 2 ниже, распространяются установленные в Приложении I процедуры предварительной оценки воздействия этой деятельности на окружающую среду Антарктики или на зависящие от нее или связанные с ней экосистемы согласно тому, определяется ли эта деятельность как:

а) имеющая менее чем незначительное или ограниченное по времени воздействие;

b) имеющая незначительное или ограниченное по времени воздействие; или

с) имеющая более чем незначительное или ограниченное по времени воздействие.

2. Каждая Сторона обеспечивает применение установленных в Приложении I процедур оценки воздействия в процессе планирования, предшествующего принятию решений относительно любой деятельности в районе действия Договора об Антарктике в соответствии с научно-исследовательскими программами, туризмом и всеми другими видами правительственной и неправительственной деятельности в районе действия Договора об Антарктике, в отношении которых требуется заблаговременное уведомление в соответствии со статьей VII (5) Договора об Антарктике, включая связанную с ними вспомогательную логистическую деятельность.

3. Процедуры оценки воздействия, установленные в Приложении I, применяются к любому изменению деятельности независимо от того, возникает ли изменение вследствие увеличения или уменьшения интенсивности существующей деятельности, добавления вида деятельности, прекращения действия средств обслуживания или в других случаях.

4. В случаях, когда деятельность планируется совместно более чем одной Стороной, участвующие Стороны назначают одну из них координатором претворения в жизнь процедур оценки воздействия на окружающую среду, установленных в Приложении I.

Статья 9

Приложения

1. Приложения к настоящему Протоколу составляют его неоткемлемую часть.

2. Приложения, дополнительные к Приложениям I - IV, могут одобряться и вступать в силу в соответствии со статьей IX Договора об Антарктике.

3. Поправки и изменения к Приложениям могут одобряться и вступать в силу в соответствии со статьей IX Договора об Антарктике при том понимании, что любое приложение может само предусматривать процедуру ускоренного вступления в силу поправок и изменений.

4. Приложения и любые поправки и изменения к ним, вступившие в силу в соответствии с пунктами 2 и 3 выше, если само Приложение не предусматривает иного в отношении вступления в силу любой поправки или изменения к нему, вступают в силу в отношении Договаривающейся Стороны Договора об Антарктике, которая не является Консультативной Стороной Договора об Антарктике или которая не являлась Консультативной Стороной Договора об Антарктике в момент одобрения, когда уведомление о принятии этой Договаривающейся Стороной получено депозитарием.

5. Если в самом Приложении не предусмотрено иного, на него распространяются процедуры урегулирования споров, установленные в статьях 16 - 20.

Статья 10

Консультативные совещания по Договору об Антарктике

1. Консультативные совещания по Договору об Антарктике, руководствуясь имеющимися наилучшими научными и техническими рекомендациями:

а) определяют в соответствии с положениями настоящего Протокола общую политику по всеобъемлющей охране окружающей среды Антарктики и зависящих от нее и связанных с ней экосистем; и

b) принимают меры в соответствии со статьей IX Договора о Антарктике для осуществления настоящего Протокола.

2. Консультативные совещания по Договору об Антарктике рассматривают работу Комитета и в полной мере учитывают его соображения и рекомендации при выполнении задач, упомянутых в пункте 1 выше, а также мнение Научного комитета по антарктическим исследованиям.

Статья 11

Комитет по охране окружающей среды

1. Настоящим учреждается Комитет по охране окружающей среды.

2. Каждая Сторона имеет право быть членом Комитета и назначать представителя, которого могут сопровождать эксперты и советники.

3. Статус наблюдателя в Комитете открыт для любой Договаривающейся Стороны Договора об Антарктике, которая не является Стороной настоящего Протокола.

4. Комитет приглашает для участия в качестве наблюдателей на свои заседания председателя Научного комитета по антарктическим исследованиям и председателя Научного комитета по сохранению морских живых ресурсов Антарктики. Комитет может также с одобрения Консультативного совещания по Договору об Антарктике приглашать для участия в качестве наблюдателей на свои заседания другие соответствующие научные, природоохранные и технические организации, которые могут содействовать его работе.

5. Комитет представляет отчет Консультативному совещанию по Договору об Антарктике о каждом из своих заседаний. Отчет охватывает все вопросы, рассмотренные на заседании, и отражает все высказанные мнения. Отчет направляется Сторонам и наблюдателям, присутствующим на этом заседании, после чего он делается общедоступным.

6. Комитет принимает свои правила процедуры, которые подлежат одобрению Консультативным совещанием по Договору об Антарктике.

Статья 12

Функции Комитета

1. Функциями Комитета являются представление соображений и формулирование рекомендаций Сторонам в связи с осуществлением настоящего Протокола, включая действие его Приложений, для рассмотрения на Консультативных совещаниях по Договору об Антарктике и выполнение других функций, которые могут быть возложены на него Консультативным совещанием по Договору об Антарктике. В частности, он представляет соображения в отношении:

а) эффективности мер, принимаемых в соответствии с настоящим Протоколом;

b) необходимости совершенствования, усиления или иного улучшения таких мер;

с) необходимости в дополнительных мерах, включая дополнительные Приложения, где это целесообразно;

d) применения и осуществления процедур оценки воздействия на окружающую среду, установленных в статье 8 и Приложении I;

е) средств уменьшения или ослабления воздействия деятельности в районе действия Договора об Антарктике;

f) процедур для ситуаций, требующих неотложных действий, включая ответные действия в чрезвычайных экологических ситуациях;

g) действия и дальнейшей разработки системы Особо охраняемых районов Антарктики;

h) процедур инспекции, включая форматы инспекционных отчетов и контрольные листы для проведения инспекций;

і) сбора, хранения, обмена и оценки информации, связанной с охраной окружающей среды;

j) состояния окружающей среды Антарктики; и

k) необходимости проведения научных исследований, включая мониторинг окружающей среды, связанных с осуществлением настоящего Протокола.

2. При осуществлении своих функций Комитет в надлежащих случаях консультируется с Научным комитетом по антарктическим исследованиям, Научным комитетом по сохранению морских живых ресурсов Антарктики и с другими соответствующими научными, природоохранными и техническими организациями.

Статья 13

Соблюдение настоящего Протокола

1. Каждая Сторона в пределах своей компетенции принимает соответствующие меры, включая принятие законов и правил, административные акты и принудительные меры, необходимые для обеспечения соблюдения настоящего Протокола.

2. Каждая Сторона прилагает надлежащие усилия, совместимые с Уставом Организации Объединенных Наций, с тем, чтобы никто не осуществлял деятельность, противоречащую настоящему Протоколу.

3. Каждая Сторона уведомляет все другие Стороны о мерах, принятых в соответствии с пунктами 1 и 2 выше.

4. Каждая Сторона обращает внимание всех других Сторон на любую деятельность, которая, по ее мнению, наносит ущерб осуществлению целей и принципов настоящего Протокола.

5. Консультативные совещания по Договору об Антарктике обращают внимание любого государства, не являющегося Стороной настоящего Протокола, на любую деятельность, осуществляемую этим государством, его органами, учреждениями, физическими или юридическими лицами, морскими, воздушными судами или другими транспортными средствами, которая наносит ущерб осуществлению целей и принципов настоящего Протокола.

Статья 14

Инспекция

1. Для содействия охране окружающей среды Антарктики и зависящих от нее и связанных с ней экосистем и обеспечения соблюдения настоящего Протокола Консультативные Стороны Договора об Антарктике организуют, индивидуально или коллективно, инспекции наблюдателями в соответствии со статьей VII Договора об Антарктике.

2. Наблюдателями считаются:

а) наблюдатели, назначаемые любой Консультативной Стороной Договора об Антарктике, которые являются ее гражданами; и

b) любые наблюдатели, назначаемые на Консультативных совещаниях по Договору об Антарктике, для проведения инспекций в соответствии с процедурами, устанавливаемыми Консультативным совещанием по Договору об Антарктике.

3. Стороны в полной мере сотрудничают с наблюдателями, проводящими инспекции, и обеспечивают во время инспекций доступ наблюдателям ко всем частям станций, установкам, оборудованию, морским и воздушным судам открытым для инспекций в соответствии со статьей VII (3) Договора об Антарктике, а также ко всем ведущимся там записям, которые требуются в соответствии с настоящим Протоколом.

4. Отчеты инспекций направляются Сторонам, чьи станции, установки, оборудование, морские и воздушные суда упомянуты в отчетах. После того как этим Сторонам предоставлена возможность сделать свои замечания, отчеты с любыми замечаниями по ним рассылаются всем Сторонам и Комитету, рассматриваются на следующем Консультативном совещании по Договору об Антарктике и после чего делаются общедоступными.

Статья 15

Ответные действия в чрезвычайных ситуациях

1. В целях реагирования на чрезвычайные экологические ситуации в районе действия Договора об Антарктике каждая Сторона соглашается:

а) обеспечивать незамедлительные и эффективные ответные действия в отношении таких чрезвычайных ситуаций, которые могут возникнуть в связи с осуществлением научно-исследовательских программ, туризмом и всеми другими видами правительственной и неправительственной деятельности в районе действия Договора об Антарктике, в отношении которых требуется заблаговременное уведомление в соответствии со статьей VII (5) Договора об Антарктике, включая связанную с ними вспомогательную логистическую деятельность; и

b) составлять планы действий в чрезвычайных ситуациях для реагирования на случаи, имеющие потенциальное отрицательное влияние на окружающую среду Антарктики или зависящие от нее и связанные с ней экосистемы.

2. С этой целью Стороны:

а) сотрудничают в составлении и осуществлении таких планов действий в чрезвычайных ситуациях; и

b) устанавливают процедуры для немедленного уведомления и совместных ответных действий в чрезвычайных экологических ситуациях.

3. При осуществлении настоящей статьи Стороны учитывают рекомендации соответствующих международных организаций.

Статья 16

Материальная ответственность

В соответствии с целями настоящего Протокола по всеобъемлющей охране окружающей среды Антарктики и зависящих от нее и связанных с ней экосистем Стороны разработают правила и процедуры, касающиеся материальной ответственности за ущерб, возникающий в результате деятельности в районе действия Договора об Антарктике, на которую распространяется настоящий Протокол. Такие правила и процедуры будут включены в одно или более Приложений, принимаемых в соответствии со статьей 9 (2).

Статья 17

Ежегодный отчет Сторон

1. Каждая Сторона ежегодно отчитывается о шагах, предпринятых по осуществлению настоящего Протокола. Такие отчеты включают уведомления, сделанные в соответствии со статьей 13 (3), планы действий в чрезвычайных ситуациях, подготовленные в соответствии со статьей 15, и любые другие уведомления и информацию, требуемые в соответствии с настоящим Протоколом, если в отношении их не действуют другие положения, касающиеся распространения и обмена информацией.

2. Отчеты, составленные в соответствии с пунктом 1 выше, направляются всем Сторонам и Комитету, рассматриваются на следующем Консультативном совещании по Договору об Антарктике и делаются общедоступными.

Статья 18

Урегулирование споров

В случае возникновения спора в отношении толкования или применения настоящего Протокола Стороны в споре, по просьбе любой из них, консультируются между собой в возможно короткий срок с целью урегулирования спора путем переговоров, обследования, посредничества, примирения, арбитража, судебного разбирательства или других мирных средств, на которые согласятся Стороны в споре.

Статья 19

Выбор процедуры урегулирования споров

1. Каждая Сторона при подписании, ратификации, принятии, одобрении или присоединении к настоящему Протоколу, или в любое время после этого может выбрать путем подачи письменного заявления одно или оба из следующих средств урегулирования споров в отношении толкования или применения статей 7, 8 и 15 и, если Приложение не предусматривает иного, положений любого Приложения, а также статьи 13 в той части, в которой она касается этих статей и положений:

а) Международный Суд ООН;

b) Арбитражный трибунал.

2. Заявление, сделанное согласно пункту 1 выше, не затрагивает действия статьи 18 и статьи 20 (2).

3. Сторона, не сделавшая заявление согласно пункту 1 выше или в отношении которой заявление утратило силу, считается признавшей компетенцию Арбитражного трибунала.

4. В случае, если Стороны в споре приняли одно и то же средство урегулирования спора, он может быть передан на рассмотрение только по этой процедуре, если только Стороны не согласятся об ином.

5. В случае, если Стороны в споре не приняли одно и то же средство урегулирования спора или если обе Стороны приняли оба средства, спор может быть, передан на рассмотрение только Арбитражного трибунала, если Стороны не согласятся об ином.

6. Заявление, сделанное согласно пункту 1 выше, остается в силе до истечения срока его действия в соответствии с условиями этого заявления или до истечения трех месяцев с того момента, как письменное уведомление о его отзыве было сдано на хранение депозитарию.

7. Новое заявление, уведомление об отзыве или истечение срока действия заявления никоим образом не затрагивают дел, рассматривающихся Международным Судом ООН или Арбитражным трибуналом, если Стороны в споре не согласятся об ином.

8. Заявления и уведомления, упомянутые в настоящей статье, сдаются на хранение депозитарию, который рассылает их копии всем Сторонам.

Статья 20

Процедуры урегулирования споров

1. Если Стороны в споре относительно толкования или применения статей 7, 8 и 15 или, если Приложение не предусматривает иного, положений любого Приложения и статьи 13 в той части, в которой она касается этих статей и положений, не пришли к соглашению относительно выбора средств его урегулирования в течение 12 месяцев с момента просьбы о консультации в соответствии со статьей 18, спор, по просьбе любой из Сторон в споре, передается для урегулирования в соответствии с процедурой, определенной на основании статьи 19 (4) и (5).

2. Арбитражный трибунал не обладает компетенцией выносить решения или высказываться в отношении любых вопросов, подпадающих под статью IV Договора об Антарктике. Кроме того, ничто в настоящем Протоколе не должно толковаться как наделяющее Международный Суд ООН или любой другой трибунал, учрежденный с целью урегулирования споров между Сторонами, компетенцией или юрисдикцией выносить решения или высказываться иным способом по любым вопросам, подпадающим под статью IV Договора об Антарктике.

Статья 21

Подписание

Настоящий Протокол открыт для подписания в Мадриде 4 октября 1991 года и затем в Вашингтоне до 3 октября 1992 года любым государством, являющимся Договаривающейся Стороной Договора об Антарктике.

Статья 22

Ратификация, принятие, одобрение или присоединение

1. Настоящий Протокол подлежит ратификации, принятию или одобрению подписавшими его государствами.

2. После 3 октября 1992 года настоящий Протокол открыт для присоединения любого государства, являющегося Договаривающейся Стороной Договора об Антарктике.

3. Ратификационные грамоты и документы о принятии, одобрении или присоединении сдаются на хранение Правительству Соединенных Штатов Америки, которое настоящим назначается депозитарием.

4. После даты вступления в силу настоящего Протокола Консультативные Стороны Договора об Антарктике не будут предпринимать действий по получении уведомления, касающегося права Договаривающейся Стороны об Антарктике назначать представителей для участия в Консультативных совещаниях по Договору об Антарктике в соответствии со статьей IX (2) Договора об Антарктике, если эта Договаривающаяся Сторона до этого не ратифицировала, приняла, одобрила или присоединилась к настоящему Протоколу.

Статья 23

Вступление в силу

1. Настоящий Протокол вступает в силу на тридцатый день после сдачи на хранение ратификационных грамот, документов о принятии, одобрении или присоединении всеми государствами, являющимися Консультативными Сторонами Договора об Антарктике на дату одобрения настоящего Протокола.

2. Для каждой Договаривающейся Стороны Договора об Антарктике, которая после даты вступления настоящего Протокола в силу сдает на хранение ратификационную грамоту, документ о принятии, одобрении или присоединении, настоящий Протокол вступает в силу на тридцатый день после сдачи на хранение таких документов.

Статья 24

Оговорки

Оговорки к настоящему Протоколу не разрешаются.

Статья 25

Изменения или поправки

1. Не нарушая положений статьи 9, настоящий Протокол может быть изменен или в него может быть внесена поправка в любое время в соответствии с процедурами, установленными в статье XII (1) "а" и "b" Договора об Антарктике.

2. Если по истечении 50 лет со дня даты вступления в силу настоящего Протокола любая из Консультативных Сторон Договора об Антарктике того потребует путем обращения к депозитарию, то будет созвана так скоро, как это практически осуществимо, конференция для рассмотрения вопроса о том, как действует настоящий Протокол.

3. Изменение или поправка, предложенные на любой конференции по обзору действия, созванной в соответствии с пунктом 2 выше, одобряются большинством Сторон, включая 3/4 государств, являющихся Консультативными Сторонами Договора об Антарктике на момент одобрения настоящего Протокола.

4. Изменение или поправка, одобренные в соответствии с пунктом 3 выше, вступают в силу после ратификации, принятия, одобрения и присоединения 3/4 Консультативных Сторон Договора об Антарктике, включая ратификацию, принятие, одобрение и присоединение всеми государствами, являющимися Консультативными Сторонами Договора об Антарктике на момент одобрения настоящего Протокола.

5. а) В том, что касается статьи 7, то содержащийся в ней запрет на деятельность, связанную с минеральными ресурсами Антарктики, продолжается до тех пор, пока не вступит в силу юридически обязательный режим в отношении освоения минеральных ресурсов Антарктики, включающий согласованные средства для определения того, приемлема ли любая такая деятельность, и если да, то на каких условиях. Этот режим должен полностью сохранять интересы всех государств, указанных в статье IV Договора об Антарктике и применять содержащиеся в ней принципы. В связи с этим, если изменение или поправка к статье 7 предлагаются на конференции по обзору действия, упоминаемой в пункте 2 выше, они должны включать такой юридически обязательный режим.

b) Если любое такое изменение или поправка не вступают в силу в течение трех лет после даты их принятия, любая Сторона может в любое время после этого уведомить депозитария о своем выходе из настоящего Протокола, и этот выход вступает в силу через два года после получения уведомления депозитарием.

Статья 26

Уведомление депозитарием

Депозитарий уведомляет все Договаривающиеся Стороны Договора об Антарктике.

а) о подписании настоящего Протокола и сдаче на хранение ратификационных грамот, документов о принятии, одобрении или присоединении;

b) о дате вступления в силу настоящего Протокола и любого дополнительного Приложения к нему;

с) о дате вступления в силу любого изменения или поправки к настоящему Протоколу; и

d) о сдаче на хранение заявлений и уведомлений в соответствии со статьей 19;

е) любое уведомление, полученное в соответствии со статьей 25 (5) "b".

Статья 27

Аутентичные тексты и регистрация в Организации
Объединенных Наций

1. Настоящий Протокол, английский, испанский, русский и французский тексты которого являются равно аутентичными, сдается на хранение в архивы Правительства Соединенных Штатов Америки, которое препровождает его должным образом заверенные копии всем Договаривающимся Сторонам Договора об Антарктике.

2. Настоящий Протокол будет зарегистрирован депозитарием в соответствии со статьей 102 Устава Организации Объединенных Наций.

Дополнение к Протоколу

Арбитраж

Статья 1

1. Арбитражный трибунал учреждается и функционирует в соответствии с настоящим Протоколом, включая настоящее Дополнение.

2. Секретарь, упомянутый в настоящем Дополнении, является Генеральным секретарем Постоянной палаты арбитражного суда.

Статья 2

1. Каждая Договаривающаяся Сторона имеет право назначить до трех арбитров, по меньшей мере один из которых назначается в течение трех месяцев с момента вступления настоящего Протокола в силу для этой Стороны. Каждый арбитр должен иметь опыт в делах, касающихся Антарктики, иметь углубленное знание международного права и пользоваться самой высокой репутацией справедливого, компетентного и честного лица. Имена лиц, назначенных таким образом, составляют список арбитров. Каждая Сторона в любой период времени имеет в списке имя по меньшей мере одного арбитра.

2. При условии соблюдения пункта 3 ниже имя назначенного Стороной арбитра остается в списке в течение пятилетнего срока и он может быть вновь назначен этой Стороной на дополнительные пятилетние сроки.

3. Имя любого арбитра может быть изкято из списка назначившей его Стороной. В случае смерти арбитра или в случае изкятия по каким-либо причинам имени арбитра из списка назначившей его Стороной Сторона, назначившая данного арбитра, незамедлительно извещает Секретаря. Арбитр, имя которого изкято из списка, продолжает исполнять свои обязанности в любом Арбитражном трибунале, в состав которого он был включен, до завершения разбирательства в этом Арбитражном трибунале.

4. Секретарь обеспечивает наличие действительного на сегодняшний день списка арбитров, назначенных в соответствии с настоящей статьей.

Статья 3

1. Арбитражный трибунал состоит из трех арбитров, которые назначаются следующим образом:

а) сторона в споре, возбудившая разбирательство, назначает одного арбитра, который может быть ее гражданином, из списка, указанного в статье 2. Это назначение включается в уведомление, указанное в статье 4.

b) В течение 40 дней с момента получения этого уведомления другая сторона в споре назначает второго арбитра, который может быть ее гражданином, из списка, указанного в статье 2.

с) В течение 60 дней с момента назначения второго арбитра стороны в споре назначают, по соглашению, третьего арбитра из списка, указанного в статье 2. Третий арбитр не должен являться ни гражданином одной из сторон в споре, ни лицом, назначенным в список, упомянутый в статье 2, одной из сторон в споре, а также не должен иметь то же гражданство, что и любой из первых двух арбитров. Третий арбитр назначается председателем Арбитражного трибунала.

d) Если второй арбитр не назначен в течение предписанного периода или если стороны в споре не пришли к соглашению в течение предписанного периода по вопросу о назначении третьего арбитра, такой арбитр или арбитры назначаются, по требованию любой из сторон в споре и в течение 30 дней с момента получения такого требования, председателем Международного Суда ООН из списка, указанного в статье 2, и при соблюдении условий, предписанных в подпунктах "b" и "с" выше. Председатель Суда при осуществлении функций, возложенных на него настоящим подпунктом, проводит консультации со сторонами в споре.

е) Если председатель Международного Суда ООН не в состоянии осуществлять функции, возложенные на него подпунктом "d" выше, или если он имеет гражданство одной из сторон в споре, эти функции осуществляются заместителем председателя этого Суда, за исключением тех случаев, когда заместитель председателя не в состоянии осуществлять эти функции или когда он имеет гражданство одной из сторон в споре, тогда эти функции осуществляются самым старшим из остальных членов Суда, который свободен в данное время и не является гражданином ни одной из сторон в споре.

2. Заполнение любой вакансии производится таким же образом, как и первоначальное назначение.

3. В случае спора между более чем двумя сторонами стороны, имеющие общий интерес, в течение указанного в пункте 1 "b" выше срока назначают одного арбитра по соглашению.

Статья 4

Сторона в споре, возбудившая разбирательство, письменно уведомляет об этом другую сторону или стороны в споре и Секретаря. Такое уведомление включает изложение предмета претензии и оснований для нее. Это уведомление направляется Секретарем всем Сторонам.

Статья 5

1. Если стороны в споре не согласятся об ином, арбитражное разбирательство производится в Гааге, где хранятся протоколы Арбитражного трибунала. Арбитражный трибунал принимает свои собственные правила процедуры. Такие правила обеспечивают каждой стороне в споре полную возможность быть выслушанной и изложить свои доводы, а также обеспечивают быстрое проведение судебного разбирательства.

2. Арбитражный трибунал может заслушивать и принимать решения по встречным претензиям, возникающим в результате спора.

Статья 6

1. Арбитражный трибунал, в тех случаях, когда он считает, что он prima facie, имеет юрисдикцию на основании настоящего Протокола, может:

а) по просьбе любой стороны в споре указать такие временные меры, какие он считает необходимыми для сохранения соответствующих прав сторон в споре;

b) предписать любые временные меры, которые он считает целесообразными в данных обстоятельствах, для предотвращения нанесения серьезного вреда антарктической окружающей среде или зависящим от нее или связанным с ней экосистемам.

2. До вынесения решения по статье 10 стороны в споре немедленно подчиняются любым временным мерам, предписанным в соответствии с пунктом 1 "b" выше.

3. Несмотря на период времени в статье 20 Протокола, сторона в споре путем уведомления другой стороны или сторон в споре и Секретаря в соответствии со статьей 4 может в любое время потребовать, чтобы Арбитражный трибунал был образован как дело исключительной срочности для указания или предписания временных мер в соответствии с настоящей статьей. В таком случае Арбитражный трибунал образуется в возможно короткий срок в соответствии со статьей 3 с той разницей, что сроки, указанные в статье 3 (1) "b", "с" и "d", сокращаются до 14 дней в каждом случае. Арбитражный трибунал выносит решение относительно просьбы о чрезвычайных временных мерах в течение двух месяцев после назначения его председателя.

4. После вынесения решения Арбитражным трибуналом относительно просьбы о срочных временных мерах в соответствии с пунктом 3 выше урегулирование спора продолжается в соответствии со статьями 18, 19 и 20 Протокола.

Статья 7

Любая Сторона, которая считает, что она имеет общий или индивидуальный интерес правового характера, который может быть серьезно затронут решением Арбитражного трибунала, может, если Арбитражный трибунал не примет иного решения, вступить в дело.

Статья 8

Стороны в споре облегчают работу Арбитражного трибунала и, в частности, в соответствии со своим законодательством и используя все имеющиеся в их распоряжении средства, представляют ему все относящиеся к делу документы и информацию, а также дают ему возможность, в случае необходимости, вызывать свидетелей или экспертов и выслушивать их показания.

Статья 9

Если одна из сторон в споре не является в Арбитражный трибунал или не представляет своих доводов, любая другая сторона в споре может требовать, чтобы Арбитражный трибунал продолжал разбирательство и вынес свое решение.

Статья 10

1. Арбитражный трибунал принимает решения по переданным ему спорам на основе положений Протокола и других применимых правил и принципов международного права, не являющихся несовместимыми с такими положениями.

2. Арбитражный трибунал может принимать решения ех aequo et bono no переданным ему спорам, если стороны в споре с этим согласны.

Статья 11

1. Прежде чем вынести свое решение, Арбитражный трибунал удостоверяется, что он обладает компетенцией в отношении такого спора и что претензия или встречная претензия достаточно обоснована с фактической и юридической точек зрения.

2. Решение сопровождается изложением мотивов, на которых оно основано, и должно быть сообщено Секретарю, который направляет его всем Сторонам.

3. Решение является окончательным и обязательным для сторон в споре, а также для любой вступившей в дело Стороны и подлежит незамедлительному исполнению. Арбитражный трибунал дает толкование своему решению до требованию любой из сторон в споре или любой Стороны, вступившей в дело.

4. Решение имеет обязательную силу только в отношении данного дела.

5. Если Арбитражный трибунал не принял иного решения, издержки Арбитражного трибунала, включая вознаграждение арбитров, покрываются сторонами в споре в равных долях.

Статья 12

Все решения Арбитражного трибунала, включая решения, упомянутые в статьях 5, 6 и 11, принимаются большинством арбитров, которые не могут воздерживаться от голосования.

Статья 13

1. В настоящее Дополнение может быть внесена поправка или оно может быть изменено путем принятия меры в соответствии со статьей IX (1) Договора об Антарктике. Если в самой мере не предусмотрено иного, поправка или изменение считаются принятыми и вступают в силу через один год после закрытия Консультативного совещания по Договору об Антарктике, на котором они были одобрены, если только одна или более Консультативных Сторон Договора об Антарктике не уведомят Депозитария в течение этого периода времени о своем желании продлить этот период или о невозможности принять эту меру.

2. Любая поправка или изменение настоящего Дополнения, которые вступают в силу в соответствии с пунктом 1 выше, затем вступают в силу для любой другой Стороны по получении от нее депозитарием уведомления о принятии.

Приложение I
к Протоколу об охране окружающей среды
к Договору об Антарктике

Оценка воздействия на окружающую среду

Статья 1

Предварительная стадия

1. Воздействие на окружающую среду упомянутой в статье 8 Протокола предлагаемой деятельности должно подвергаться рассмотрению до начала такой деятельности в соответствии с надлежащими национальными процедурами.

2. Если деятельность определяется как имеющая менее чем незначительное или ограниченное по времени воздействие, она может осуществляться.

Статья 2

Первоначальная оценка окружающей среды

1. Если не определено, что деятельность будет иметь менее чем незначительное или ограниченное по времени воздействие, или если не готовится Всесторонняя оценка окружающей среды в соответствии со статьей 3, подготавливается Первоначальная оценка окружающей среды. Она должна быть достаточно подробной для того, чтобы определить, может ли предлагаемая деятельность иметь более чем незначительное или ограниченное по времени воздействие, и должна включать:

а) описание предлагаемой деятельности, включая ее цель, место проведения, продолжительность и интенсивность; и

b) рассмотрение альтернатив предлагаемой деятельности и любому воздействию, которое она может оказать, включая рассмотрение кумулятивного воздействия в свете существующих и известных планируемых видов деятельности.

2. Если Первоначальная оценка окружающей среды показывает, что предлагаемая деятельность, вероятно, будет иметь не более чем незначительное или ограниченное по времени воздействие, эта деятельность может осуществляться при условии наличия соответствующих процедур, которые могут включать мониторинг, для оценки и проверки воздействия этой деятельности.

Статья 3

Всесторонняя оценка окружающей среды

1. Если Первоначальная оценка окружающей среды показывает или если иным образом определено, что предлагаемая деятельность, вероятно, будет иметь более чем незначительное или ограниченное по времени воздействие, подготавливается Всесторонняя оценка окружающей среды.

2. Всесторонняя оценка окружающей среды должна включать:

а) описание предлагаемой деятельности, включая ее цель, место проведения, продолжительность и интенсивность и возможные альтернативы этой деятельности, включая альтернативу не осуществлять эту деятельность и последствия этих альтернатив;

b) описание исходного эталонного состояния окружающей среды, с которым сравниваются прогнозируемые изменения, и прогноз будущего эталонного состояния окружающей среды в случае непроведения предлагаемой деятельности;

с) описание методов и данных, используемых для прогноза воздействия предлагаемой деятельности;

d) оценку природы, величины, продолжительности и интенсивности вероятного прямого воздействия предлагаемой деятельности;

е) рассмотрение возможного косвенного или второстепенного воздействия предлагаемой деятельности;

f) рассмотрение кумулятивного воздействия предлагаемой деятельности в свете существующей деятельности или иных известных планируемых видов деятельности;

g) определение мер, включая программы мониторинга, которые могут быть приняты для уменьшения или ослабления воздействия предлагаемой деятельности и выявления непредвиденного воздействия и которые могут обеспечить заблаговременное оповещение о любых отрицательных влияниях этой деятельности, а также незамедлительное и эффективное реагирование на аварии;

h) определение неизбежного воздействия предлагаемой деятельности;

і) рассмотрение влияния предлагаемой деятельности на проведение научных исследований и на другие существующие виды использования и ценности;

j) определение пробелов в знаниях и неопределенностей, выявленных при подготовке информации, требуемой в рамках настоящего пункта;

k) нетехническое резюме информации, представленной согласно настоящему пункту; и

l) имя и адрес лица или название и адрес организации, подготовившей Всестороннюю оценку окружающей среды, и адрес, по которому следует направлять замечания.

3. Проект Всесторонней оценки окружающей среды делается общедоступным и направляется для замечаний всем Сторонам, которые также делают его общедоступным. Для получения замечаний устанавливается период в 90 дней.

4. Проект Всесторонней оценки окружающей среды одновременно с его направлением Сторонам, и, как минимум, за 120 дней до начала следующего Консультативного совещания по Договору об Антарктике, направляется Комитету для его рассмотрения соответствующим образом.

5. Окончательное решение об осуществлении предлагаемой деятельности в районе действия Договора об Антарктике может быть принято только в том случае, если у Консультативного совещания по Договору об Антарктике была возможность рассмотреть по рекомендации Комитета проект Всесторонней оценки окружающей среды. Тем не менее решение об осуществлении предлагаемой деятельности не может быть отложено путем реализации этого пункта более чем на 15 месяцев начиная с даты распространения проекта Всесторонней оценки окружающей среды.

6. Окончательная Всесторонняя оценка окружающей среды должна содержать ответ на замечания, полученные по проекту Всесторонней оценки окружающей среды, и включать или обобщать эти замечания. Окончательная Всесторонняя оценка окружающей среды, уведомление о любых относящихся к ней решениях и любая оценка значимости предсказываемых воздействий в соотношении с преимуществами предлагаемой деятельности направляются всем Сторонам, которые также делают их общедоступными, по крайней мере за 60 дней до начала предлагаемой деятельности в районе действия Договора об Антарктике.

Статья 4

Решения, основывающиеся на Всесторонних оценках
окружающей среды

Любое решение о том, будет ли осуществляться предлагаемая деятельность, к которой применима статья 3, и если да, то в первоначальной или измененной форме, должно основываться на Всесторонней оценке окружающей среды, а также на других соответствующих соображениях.

Статья 5

Мониторинг

1. Для оценки и проверки воздействия любой деятельности, которая осуществляется по завершении Всесторонней оценки окружающей среды, должны иметься процедуры, включая соответствующий мониторинг ключевых параметров окружающей среды.

2. Процедуры, упомянутые в пункте 1 выше и статье 2 (2), должны иметь своей целью обеспечение регулярной и поддающейся проверке регистрации воздействия деятельности, чтобы, inter alia:

а) обеспечить возможность проведения оценки тех пределов, в которых такое воздействие соответствует Протоколу; и

b) обеспечить поступление информации, полезной для уменьшения или ослабления воздействия, и, где это целесообразно, информации о необходимости приостановления, прекращения или изменения деятельности.

Статья 6

Распространение информации

1. Следующая информация рассылается Сторонам, направляется Комитету и делается общедоступной:

а) описание процедур, упомянутых в статье 1;

b) ежегодный список любых Первоначальных оценок окружающей среды, подготовленных в соответствии со статьей 2, и любых принятых впоследствии по ним решений;

с) существенная информация, полученная в результате применения процедур, предусмотренных в соответствии со статьями 2 (2) и 5, и любые действия, предпринятые на основе этой информации; и

d) информация, упомянутая в статье 3 (6).

2. Любая Первоначальная оценка окружающей среды, подготовленная в соответствии со статьей 2, предоставляется по запросу.

Статья 7

Чрезвычайные ситуации

1. Настоящее Приложение не применяется в чрезвычайных ситуациях, связанных с безопасностью человеческой жизни, или судов и самолетов, или оборудования и средств обслуживания, представляющих большую ценность, или охраной окружающей среды, которые требуют проведения деятельности без завершения процедур, установленных в настоящем Приложении.

2. Уведомление о предпринятой в чрезвычайных ситуациях деятельности, которая в противном случае потребовала бы подготовки Всесторонней оценки окружающей среды, немедленно направляется всем Сторонам и Комитету, и полное объяснение предпринятой деятельности представляется в течение 90 дней после указанных действий.

Статья 8

Поправки или изменения

1. В настоящее Приложение может быть внесена поправка, или оно может быть изменено путем принятия меры в соответствии со статьей IX (1) Договора об Антарктике. Если в самой мере не предусмотрено иного, поправка или изменение считаются принятыми и вступают в силу через один год после закрытия Консультативного совещания по Договору об Антарктике, на котором они были одобрены, если только одна или несколько Консультативных Сторон Договора об Антарктике не уведомят депозитария в течение этого периода времени о своем желании продлить этот период или о невозможности принять эту меру.

2. Любая поправка или изменение настоящего Приложения, которые вступают в силу в соответствии с пунктом 1 выше, затем вступают в силу для любой другой Стороны по получении от нее депозитарием уведомления о принятии.

Приложение II
к Протоколу об охране окружающей среды
к Договору об Антарктике

Сохранение антарктической флоры и фауны

Статья 1

Определения

Для целей настоящего Приложения:

а) "Местные млекопитающие" означает любого представителя любых видов, принадлежащих к классу млекопитающих, характерных для района действия Договора об Антарктике или встречающихся там сезонно в результате естественной миграции;

b) "Местные птицы" означает любого представителя любых видов на любой стадии их жизненного цикла (включая стадию яиц), принадлежащих к классу птиц, характерных для района действия Договора об Антарктике или встречающихся там сезонно в результате естественной миграции;

с) "Местные растения" означает любую наземную или пресноводную растительность, включая биофиты, лишайники, грибки и водоросли, на любой стадии ее жизненного цикла (включая семена и споры), характерную для района действия Договора об Антарктике;

d) "Местные беспозвоночные" означает любое наземное или пресноводное беспозвоночное на любой стадии его жизненного цикла, характерное для района действия Договора об Антарктике;

е) "Соответствующая инстанция" означает любое лицо или организацию, уполномоченные Стороной выдавать разрешение в соответствии с настоящим Приложением;

f) "Разрешение" означает официальное письменное разрешение, выданное соответствующей инстанцией;

g) "Изкять или изкятие" означает убить, ранить, поймать, брать в руки или тревожить местное млекопитающее или птицу или переместить или нанести ущерб такому количеству местных растений, что существенно отразится на их распространении или численности;

h) "Вредное вмешательство" означает:

і) полеты и посадки вертолетов или иных летательных аппаратов, осуществляемые таким образом, что это нарушает концентрации птиц и тюленей;

іі) использование средств передвижения или судов, включая суда на воздушной подушке или маломерные суда, таким образом, что это нарушает концентрации птиц и тюленей;

ііі) использование взрывчатых веществ или огнестрельного оружия таким образом, что это нарушает концентрации птиц и тюленей;

iv) преднамеренное нарушение покоя гнездящихся или линяющих птиц или концентраций птиц или тюленей пешим человеком;

v) нанесение значительного вреда концентрациям местных наземных растений путем посадки летательного аппарата, использования средств передвижения или ходьбы или иным способом; и

vi) любую деятельность, в результате которой происходит значительное вредное изменение сред обитания любых видов или популяций местных млекопитающих, птиц, растений или беспозвоночных;

і) "Международная Конвенция по регулированию китобойного промысла" означает Конвенцию, принятую в Вашингтоне 2 декабря 1946 года.

Статья 2

Чрезвычайные ситуации

1. Настоящее Приложение не применяется в чрезвычайных ситуациях, связанных с безопасностью человеческой жизни, или судов и самолетов, или оборудования и средств обслуживания, представляющих большую ценность, или охраной окружающей среды.

2. Уведомление о предпринятой в чрезвычайных ситуациях деятельности немедленно направляется всем Сторонам и Комитету.

Статья 3

Охрана местной флоры и фауны

1. Изкятие или вредное вмешательство запрещается, за исключением случаев, когда на это выдается разрешение.

2. В таких разрешениях указывается разрешенная деятельность, включая сведения о том, когда, где и кем она должна проводиться, и они выдаются только в следующих обстоятельствах:

а) для получения образцов для научных исследований или научной информации;

b) для получения образцов для музеев, гербариев, зоологических и ботанических садов или других образовательных и культурных заведений и целей; и

с) как неизбежное следствие научной деятельности, которая не может быть разрешена в соответствии с подпунктами "а" и "b" выше, или строительства и деятельности научно-вспомогательных средств обслуживания.

3. Выдача таких разрешений ограничивается для обеспечения того, чтобы:

а) количество изымаемых местных млекопитающих, птиц или растений не превышало количества, совершенно необходимого для выполнения задач, указанных в пункте 2 выше;

b) убивалось только небольшое количество местных млекопитающих или птиц, и чтобы ни в коем случае количество убиваемых млекопитающих или птиц из местных популяций не превышало количество, которое в сочетании с другими разрешенными изкятиями может быть нормально восстановлено путем естественного воспроизводства в течение последующего сезона; и

с) сохранить разнообразие видов, а также среду обитания, необходимую для их существования, и равновесие экологических систем, существующих в районе действия Договора об Антарктике.

4. Любые виды местных млекопитающих, птиц и растений, перечисленные в Дополнении А к настоящему Приложению, объявляются "Особо охраняемыми видами" и пользуются особой охраной Сторон.

5. Разрешение на изкятие Особо охраняемых видов не выдается, за исключением тех случаев, когда изкятие:

а) необходимо для научных целей;

b) не влечет опасности для выживания или восстановления этих видов или местной популяции; и

с) производится с использованием, где это целесообразно, методов, не приводящих к смертельному исходу.

6. Любое изкятие местных млекопитающих и птиц осуществляется таким образом, чтобы это причиняло как можно меньше боли и страданий.

Статья 4

Внедрение неместных видов паразитов и болезней

1. Внедрение на суше или шельфовом леднике или в воде в районе действия Договора об Антарктике любых видов животных или растений, которые не являются местными для данного района, допускается только в соответствии с разрешением.

2. Собаки не должны ввозиться на сушу или шельфовые ледники, а собаки, находящиеся в настоящее время в этих районах, должны быть вывезены до 1 апреля 1994 года.

3. Разрешения в соответствии с пунктом 1 выше выдаются только на ввоз животных и растений, перечисленных в Дополнении В к настоящему Приложению, и в них указываются виды, количества и, в соответствующих случаях, возраст, пол и меры предосторожности, которые необходимо принять, чтобы не допустить их побега или контакта с местной фауной и флорой.

4. Любое растение или животное, в отношении которых выдано разрешение в соответствии с пунктами 1 и 3 выше, вывозятся из района действия Договора об Антарктике до того, как истечет срок действия разрешения, или удаляются путем сжигания или другими столь же эффективными способами, исключающими риск для местной фауны и флоры. В разрешении должно содержаться это обязательство. Любое другое растение или животное, ввезенное в район действия Договора об Антарктике, которое не является местным для этого района, включая потомство, вывозится или удаляется путем сжигания или другими столь же эффективными способами с целью его стерилизации, если не установлено, что оно не создает угрозы для местной флоры и фауны.

5. Ничто в настоящей статье не применяется к ввозу пищи в район действия Договора об Антарктике при условии, что в этих целях не ввозятся живые животные, и все растения, части животных и продукты хранятся под строгим контролем и удаляются в соответствии с Приложением III к Протоколу и Дополнением С к настоящему Приложению.

6. Каждая Сторона требует соблюдение мер предосторожности, включая те, что указаны в Дополнении С к настоящему Приложению, для предотвращения внесения микроорганизмов (например, вирусов, бактерий, паразитов, дрожжей и грибков), не присутствующих в местной фауне и флоре.

Статья 5

Информация

Каждая Сторона готовит и делает доступной информацию, в которой указываются, в частности, запрещенные виды деятельности и перечисляются Особо охраняемые виды и соответствующие Охраняемые районы, предназначенную для всех лиц, находящихся или намеревающихся прибыть в район действия Договора об Антарктике с тем, чтобы обеспечить со стороны этих лиц понимание и соблюдение положений настоящего Приложения.

Статья 6

Обмен информацией

1. Стороны принимают соответствующие меры, необходимые для:

а) сбора и обмена данными (в том числе данными о выдаче разрешений) и статистическими данными в отношении числа или количеств каждого вида местных млекопитающих, птиц или растений, ежегодно изымаемых в районе действия Договора об Антарктике;

b) получения и обмена информацией в отношении состояния местных млекопитающих, птиц, растений и беспозвоночных в районе действия Договора об Антарктике, а также в отношении того, в какой степени любые виды или популяции нуждаются в охране;

с) установления общей формы предоставления этой информации Сторонами в соответствии с пунктом 2 ниже.

2. Каждая Сторона информирует другие Стороны, а также Комитет до конца ноября каждого года о любых шагах, предпринятых в соответствии с пунктом 1 выше, и о количестве и характере разрешений, выданных в соответствии с настоящим Приложением, за предшествующий период с 1 июля до 30 июня.

Статья 7

Взаимосвязь с другими соглашениями,
не входящими в систему Договора об Антарктике

Ничто в настоящем Приложении не ущемляет прав и обязательств Сторон по Международной конвенции по регулированию китобойного промысла.

Статья 8

Обзор действия

Стороны постоянно рассматривают действие мер по сохранению антарктической фауны и флоры с учетом любых рекомендаций Комитета.

Статья 9

Поправки или изменения

1. В настоящее Приложение может быть внесена поправка или оно может быть изменено путем принятия меры в соответствии со статьей IX (1) Договора об Антарктике. Если в самой мере не предусмотрено иного, поправка или изменение считаются принятыми и вступают в силу через один год после закрытия Консультативного совещания Договора об Антарктике, на котором они были одобрены, если только одна или несколько Консультативных Сторон Договора об Антарктике не уведомят депозитария в течение этого периода времени о своем желании продлить этот период или о невозможности принять эту меру.

2. Любая поправка или изменение настоящего Приложения, которые вступают в силу в соответствии с пунктом 1 выше, затем вступают в силу для любой другой Стороны по получении от нее депозитарием уведомления о принятии.

Дополнения к Приложению

Дополнение А

Особо охраняемые виды.

Все виды, относящиеся к роду Arctocephalus - морской котик и к роду Ommatophoca rossi - тюлень Росса.

Дополнение В

Ввоз животных и растений.

Следующие животные и растения могут ввозиться в район действия Договора об Антарктике в соответствии с разрешениями, выданными в соответствии со статьей 4 настоящего Приложения:

а) комнатные растения; и

b) лабораторные животные и растения, включая вирусы, бактерии, дрожжи и грибки.

Дополнение С

Меры предосторожности, направленные на предотвращение внесения микроорганизмов.

1. Домашняя птица. Живая домашняя птица или другие живые птицы не ввозятся в район действия Договора об Антарктике. Перед упаковкой для доставки в район действия Договора об Антарктике птица, предназначенная для употребления в пищу, должна быть проверена на наличие болезней, таких как болезнь Ньюкастла, туберкулез и дрожжевые инфекции. Не использованная в пишу любая домашняя птица или ее части вывозятся за пределы района действия Договора об Антарктике, удаляются путем сжигания или равными способами, исключающими риск для местной флоры и фауны.

2. Следует избегать, в максимально возможной степени, ввоза нестерильной почвы.

Приложение III
к Протоколу об охране окружающей среды
к Договору об Антарктике

Удаление и управление ликвидацией отходов

Статья 1

Общие обязательства

1. Настоящее Приложение применяется к деятельности, осуществляемой в районе действия Договора об Антарктике в соответствии с научно-исследовательскими программами, туризмом и всеми другими видами правительственной и неправительственной деятельности в районе действия Договора об Антарктике, в отношении которых требуется заблаговременное уведомление в соответствии со статьей VII (5) Договора об Антарктике, включая связанную с ними вспомогательную логистическую деятельность.

2. Объем отходов, производимых или удаляемых в районе действия Договора об Антарктике, должен быть сокращен насколько возможно с целью уменьшения воздействия на окружающую среду Антарктики и вмешательства в представляющую ценность природную среду Антарктики, в научные исследования и другие виды использования Антарктики, осуществляемые в соответствии с Договором об Антарктике.

3. Хранение, удаление и вывоз отходов из района действия Договора об Антарктике, а также их переработка и сокращение их источников должны являться одним из основных факторов, принимаемых во внимание при планировании и осуществлении деятельности в районе действия Договора об Антарктике.

4. Отходы, вывозимые из района действия Договора об Антарктике, в максимально возможной степени возвращаются в страну, организовавшую деятельность, вызвавшую эти отходы, или в любую другую страну, где были достигнуты договоренности об удалении таких отходов согласно соответствующим международным соглашениям.

5. Старые и действующие площадки для удаления отходов на суше, а также заброшенные рабочие площадки, где осуществлялась антарктическая деятельность, расчищаются производителем таких отходов и пользователем таких площадок. Это обязательство не должно толковаться как требующее:

а) удаления любого сооружения, определенного как историческое место или памятник; или

b) удаления любого сооружения или отходов материалов в тех случаях, когда удаление любым имеющимся способом может привести к более вредным воздействиям на окружающую среду, чем сохранение этого сооружения или отходов материалов на их прежнем месте.

Статья 2

Удаление отходов путем вывоза
из района действия Договора об Антарктике

1. Нижеперечисленные отходы, произведенные после вступления в силу настоящего Приложения, вывозятся из района действия Договора об Антарктике производителем таких отходов:

а) радиоактивные вещества;

b) электрические батареи;

с) топливо, как жидкое, так и твердое;

d) отходы, содержащие опасные количества тяжелых металлов и остротоксичных или вредных устойчивых соединений;

е) поливинилхлорид (ПВХ), пенополиуретан, пенополистирол, резина и смазочные масла, пропитанная древесина и другие продукты, содержащие добавки, которые могут привести к вредным выбросам в случае их сжигания;

f) все другие пластмассовые отходы, за исключением полиэтиленовых контейнеров с низкой плотностью (например, мешки для хранения отходов) при условии, что такие контейнеры будут сжигаться в соответствии со статьей 3 (1);

g) топливные бочки; и

h) другие твердые, несжигаемые отходы; при условии, что обязательства по вывозу бочек и вредных несжигаемых отходов, содержащиеся в подпунктах "g" и "h" выше, не применяются к ситуациям, когда вывоз таких отходов любым возможным способом приведет к более вредным воздействиям на окружающую среду, чем сохранение их на прежнем месте.

2. Жидкие отходы, иные, чем указанные в пункте 1 выше, а также сточные воды и жидкие бытовые отходы в максимально возможной степени вывозятся из района действия Договора об Антарктике производителем таких отходов.

3. Нижеперечисленные отходы вывозятся из района действия Договора об Антарктике производителем таких отходов за исключением случаев, когда они сжигаются, обрабатываются в автоклаве или перерабатываются иным образом, чтобы сделать их стерильными:

а) остатки скелетов ввезенных животных;

b) лабораторные культуры микроорганизмов и болезнетворных растительных организмов; и

с) ввезенные птичьи продукты.

Статья 3

Удаление отходов путем сжигания

1. При соблюдении пункта 2 ниже горючие отходы, помимо упомянутых в статье 2 (1), не вывезенные из района действия Договора об Антарктике , сжигаются в мусоросжигателях, которые в максимально возможной степени снижают вредные выбросы. Необходимо учитывать любые стандарты на выбросы и руководство по оборудованию, которые могут быть рекомендованы, inter alia, Комитетом и Научным комитетом по антарктическим исследованиям. Твердые продукты, оставшиеся после сжигания, вывозятся из района действия Договора об Антарктике.

2. Любое открытое сжигание отходов прекращается в возможно короткие сроки, но не позднее конца сезона 1998/1999 г. До завершения процесса по полному прекращению открытого сжигания в тех случаях, когда отходы необходимо удалять путем открытого сжигания, следует учитывать направление и скорость ветра и тип сжигаемых отходов с тем, чтобы ограничить осаждение твердых частиц и предотвратить такое осаждение в районах особого биологического, научного, исторического, эстетического значения или имеющих значение ввиду первозданности природы, включая, в частности, районы, подлежащие охране согласно Договору об Антарктике.

Статья 4

Удаление других отходов на суше

1. Отходы, не вывезенные или не удаленные в соответствии со статьями 2 и 3, не должны удаляться на участках, свободных ото льда, или сбрасываться в пресноводные системы.

2. Сточные воды, жидкие бытовые отходы и другие жидкие отходы, не вывезенные из района действия Договора об Антарктике в соответствии со статьей 2, в максимально возможной степени не должны удаляться на морском льду, шельфовых ледниках или береговых ледниковых покровах при том понимании, что такие отходы, производимые на станциях, расположенных в глубине шельфовых ледников или на береговых ледниковых покровах, могут быть удалены в глубокие ледниковые шахты, где такое удаление является единственно возможным. Такие шахты не должны располагаться на известных путях движения ледниковых потоков, завершающихся в районах, свободных ото льда, или в районах, где есть большая опасность оползней.

3. Отходы, произведенные в районах расположения передвижных лагерей, в максимально возможной степени вывозятся производителем таких отходов на вспомогательные станции или суда с целью удаления в соответствии с настоящим Приложением.

Статья 5

Удаление отходов в море

1. Сточные воды и жидкие бытовые отходы могут непосредственно сбрасываться в море с учетом ассимиляционных возможностей принимающей морской среды и при условии, что:

а) такой сброс происходит, по мере возможности, в тех местах, где есть условия для первоначального разбавления и быстрого рассеивания; и

b) большие количества таких отходов (произведенных на станции, где в течение южного лета еженедельно находятся в среднем 30 и более человек) обрабатываются, по крайней мере, путем мацерации.

2. Побочные продукты обработки сточных вод во вращающемся биологическом смесителе или аналогичном оборудовании могут сбрасываться в море при условии, что такой сброс не оказывает отрицательного влияния на местную природную среду и что любой такой сброс в море осуществляется в соответствии с Приложением IV к настоящему Протоколу.

Статья 6

Хранение отходов

Все отходы, подлежащие вывозу из района действия Договора об Антарктике или удалению каким-либо иным способом, хранятся таким образом, чтобы избежать их рассеивания в окружающей среде.

Статья 7

Запрещенные продукты

На сушу или на шельфовые ледники или в воды района действия Договора об Антарктике не должны попадать полихлорированные бифенилы (ПХБ), нестерильный грунт, гранулированный полистирол, крошка или аналогичные упаковочные формы или пестициды (кроме тех, которые необходимы в научных, медицинских или гигиенических целях).

Статья 8

Планирование управления ликвидацией отходов

1. Каждая Сторона, осуществляющая деятельность в районе действия Договора об Антарктике, разрабатывает применительно к этой деятельности систему классификации удаления отходов как основу для регистрации отходов и содействия исследованиям, направленным на получение оценки воздействия на окружающую среду научной деятельности и вспомогательной логистической деятельности. С этой целью производимые отходы классифицируются следующим образом:

а) сточные воды и жидкие бытовые отходы (Группа 1);

b) другие жидкие отходы и химические вещества, включая топливо и смазки (Группа 2);

с) твердые отходы, подлежащие сжиганию (Группа 3);

d) другие твердые отходы (Группа 4); и

е) радиоактивные вещества (Группа 5).

2. С целью дальнейшего уменьшения воздействия отходов на окружающую среду Антарктики каждая такая Сторона подготавливает свои планы по управлению ликвидацией отходов (включая сокращение, хранение и удаление отходов), ежегодно рассматривает их действие и приводит их в соответствие с новыми требованиями. В этих планах для каждого постоянного участка, для передвижных лагерей в целом и для каждого судна (кроме небольших судов, являющихся частью операций, осуществляемых на постоянных участках или на судах и с учетом существующих планов управления для судов), конкретно указываются:

а) программы расчистки существующих площадок для удаления отходов и заброшенных рабочих площадок;

b) осуществляемые и планируемые мероприятия по управлению ликвидацией отходов, включая окончательное удаление;

с) осуществляемые и планируемые мероприятия по анализу воздействия на окружающую среду отходов и управления ликвидацией отходов; и

d) другие шаги, направленные на уменьшение любых воздействий отходов и управления ликвидацией отходов на окружающую среду.

3. Каждая такая Сторона составляет перечень мест, где в прошлом осуществлялась деятельность (например, полигоны, топливные склады, передвижные базы, разбившиеся самолеты), насколько это возможно до того, как эта информация будет полностью утеряна, чтобы такие места могли учитываться при планировании будущих научных программ (например, программ исследования химии снега, содержания загрязняющих веществ в лишайниках или программ бурения ледяных кернов).

Статья 9

Распространение и обзор действия планов
по управлению ликвидацией отходов

1. Планы по управлению ликвидацией отходов, подготовленные в соответствии со статьей 8, отчеты об их осуществлении и перечни, упомянутые в статье 8 (3), включаются в ежегодные обмены информацией в соответствии со статьями III и VII Договора об Антарктике и соответствующими рекомендациями согласно статье IX Договора об Антарктике.

2. Каждая Сторона направляет в Комитет копии своих планов по управлению ликвидацией отходов и отчет об их осуществлении и обзоре их действий.

3. Комитет может рассматривать планы и отчеты по управлению ликвидацией отходов и может представлять на рассмотрение Сторон свои замечания, включая предложения по уменьшению воздействия, поправкам и улучшению планов.

4. Стороны могут обмениваться информацией и консультироваться, inter alia, по существующим малоотходным технологиям, реконверсии имеющихся установок, особым требованиям для сбрасываемых вод и соответствующим методам удаления и сброса отходов.

Статья 10

Практика управления ликвидацией отходов

Каждая Сторона:

а) назначает должностное лицо по вопросам управления ликвидацией отходов для разработки планов управления ликвидацией отходов и контроля их выполнения; в полевых условиях эта обязанность возлагается на соответствующего работника на каждом участке;

b) обеспечивает, чтобы члены ее экспедиций получили соответствующую подготовку, призванную ограничить воздействие осуществляемых ею работ на окружающую среду Антарктики и информирует их о требованиях настоящего Приложения; и

с) оказывает содействие в неиспользовании продукции из поливинилхлорида (ПВХ) и обеспечивает, чтобы ее экспедиции в районе действия Договора об Антарктике были проинформированы о продукции из ПВХ, которую они могут ввести в этот район с тем, чтобы эта продукция могла быть впоследствии вывезена оттуда в соответствии с настоящим Приложением.

Статья 11

Обзор действия

Действие настоящего Приложения подлежит регулярному рассмотрению с целью обеспечения его соответствия требованиям времени в области совершенствования технологии и процедур удаления отходов и обеспечения тем самым максимально возможной охраны окружающей среды Антарктики.

Статья 12

Чрезвычайные ситуации

1. Настоящее Приложение не применяется в чрезвычайных ситуациях, связанных с безопасностью человеческой жизни, или судов и самолетов, или оборудования и средств обслуживания, представляющих большую ценность, или охраны окружающей среды.

2. Уведомления о предпринятой в чрезвычайных ситуациях деятельности немедленно направляются всем Сторонам и Комитету.

Статья 13

Поправки или изменения

1. В настоящее Приложение может быть внесена поправка, или оно может быть изменено путем принятия меры в соответствии со статьей IX (1) Договора об Антарктике. Если в самой мере не предусмотрено иного, поправка или изменение считаются принятыми и вступают в силу через один год после закрытия Консультативного совещания по Договору об Антарктике, на котором они были одобрены, если только одна или несколько Консультативных Сторон Договора об Антарктике не уведомят депозитария в течение этого периода времени о своем желании продлить этот период или о невозможности принять эту меру.

2. Любая поправка или изменение настоящего Приложения, которые вступают в силу в соответствии с пунктом 1 выше, затем вступают в силу для любой другой Стороны по получении от нее депозитарием уведомления о принятии.

Приложение IV
к Протоколу об охране окружающей среды
к Договору об Антарктике

Предотвращение загрязнения морской среды

Статья 1

Определения

Для целей настоящего Приложения:

а) "сброс" означает любой выброс с судна, какими бы причинами он ни вызывался, и включает любую утечку, удаление, разлив, протечку, откачку, выбрасывание или опорожнение;

b) "мусор" означает все виды продовольственных, бытовых и эксплуатационных отходов, исключая свежую рыбу и ее остатки, которые образуются в процессе нормальной эксплуатации судна, за исключением веществ, упомянутых в статьях 3 и 4;

с) "МАРПОЛ 73/78" означает Международную конвенцию по предотвращению загрязнения с судов 1973 г. дополненную Протоколом 1978 г. к ней и другими поправками, вступившими в силу позднее;

d) "вредное жидкое вещество" означает любое вредное жидкое вещество, указанное в Приложении II к МАРПОЛ 73/78;

е) "нефть" означает нефть в любом виде, включая сырую нефть, нефтяное топливо, нефтесодержащие осадки, нефтяные остатки и очищенные нефтепродукты (не являющиеся нефтехимическими веществами, которые подпадают под действие положений статьи 4);

f) "нефтесодержащая смесь" означает смесь с любым содержанием нефти; и

g) "судно" означает эксплуатируемое в морской среде судно любого типа и включает суда на подводных крыльях, суда на воздушной подушке, подводные суда, плавучие средства, а также стационарные или плавучие платформы.

Статья 2

Применение

В отношении каждой Стороны настоящее Приложение применяется к судам, плавающим под ее флагом, а также к любому другому судну, используемому или обеспечивающему ее антарктическую деятельность, когда они эксплуатируются в районе действия Договора об Антарктике.

Статья 3

Сброс нефти

1. Любой сброс в море нефти или нефтесодержащей смеси запрещается, за исключением случаев, предусмотренных Приложением I к МАРПОЛ 73/78. При эксплуатации в районе действия Договора об Антарктике суда сохраняют на борту все нефтесодержащие осадки, грязный балласт, промывочную воду из танков и другие нефтяные остатки и смеси, которые не могут сбрасываться в море. Суда сбрасывают эти остатки только за пределами района действия Договора об Антарктике в приемные сооружения или иным образом, разрешенным Приложением I МАРПОЛ 73/78.

2. Настоящая статья не применяется:

а) к сбросу в море нефти или нефтесодержащей смеси в результате повреждения судна или его оборудования:

і) при условии, что после случившегося повреждения или обнаружения сброса были приняты все разумные предусмотрительные меры для предотвращения или сведения к минимуму такого сброса; и

іі) за исключением тех случаев, когда судовладелец или капитан действовали либо с намерением причинить повреждение, либо безответственно и понимая, что это может привести к повреждению; или

b) к сбросу в море веществ, содержащих нефть, которые используются при борьбе с особыми случаями загрязнения моря с целью сведения к минимуму ущерба от загрязнения,

Статья 4

Сброс вредных жидких веществ

Запрещается сброс в море любых вредных жидких веществ и любых химических или других веществ в количестве или концентрациях, вредных для морской среды.

Статья 5

Сброс мусора

1. Запрещается выбрасывание в море всех видов пластмасс, включая синтетические тросы, синтетические рыболовные сети и пластмассовые мешки для мусора, но не ограничиваясь ими.

2. Запрещается выбрасывание в море других видов мусора, включая изделия из бумаги, ветошь, стекло, металл, бутылки, черепки, золу, сепарационные, обшивочные и упаковочные материалы.

3. Разрешается выбрасывание в море пищевых отходов, пропущенных через измельчитель или мельничное устройство при условии, чтобы такой сброс, за исключением случаев, предусмотренных Приложением V МАРПОЛ 73/78, производился как можно дальше от берега и шельфовых ледников, но в любом случае не ближе 12 морских миль от ближайшего берега или шельфового ледника. Такие измельченные или размолотые пищевые отходы должны проходить через грохот с отверстиями размером не более 25 мм.

4. Если вещество или материал, на который распространяется настоящая статья, смешан с другим веществом или материалом для сброса или удаления, в отношении которого имеются другие требования по удалению или сбросу, применяются более строгие требования к удалению или сбросу.

5. Положения пунктов 1 и 2 выше не применяются к:

а) сбросу мусора в результате повреждения судна или его оборудования при условии, что до и после случившегося повреждения были приняты все разумные предупредительные меры для предотвращения или сведения к минимуму такого сброса; или

b) аварийной потере синтетических рыболовных сетей при условии, что были приняты все разумные предупредительные меры для предотвращения такой потери.

6. В случае необходимости Стороны требуют ведения журналов регистрации операций с мусором.

Статья 6

Сброс сточных вод

1. За исключением случаев, когда это может необоснованно сказаться на деятельности в Антарктике:

а) каждая Сторона исключает любой сброс в море необработанных сточных вод ("сточные воды" определяются в Приложении IV МАРПОЛ 73/78) в пределах 12 морских миль от берега или шельфовых ледников;

b) далее указанного расстояния накопленные в сборных танках сточные воды не сбрасываются мгновенно, а постепенно и, по возможности, когда судно находится в пути, имея скорость не менее 4 узлов.

Настоящий пункт не применяется к судам, которым разрешается иметь на борту не более 10 человек.

2. При необходимости Стороны требуют ведения журнала регистрации операций со сточными водами.

Статья 7

Чрезвычайные ситуации

1. Статьи 3, 4, 5 и 6 настоящего Приложения не применяются в чрезвычайных ситуациях, связанных с безопасностью судна и находящихся на его борту людей или спасением человеческой жизни на море.

2. Уведомление о предпринятой в чрезвычайных ситуациях деятельности немедленно направляется всем Сторонам и Комитету.

Статья 8

Воздействие на зависящие и связанные экосистемы

При осуществлении положений настоящего Приложения должное внимание должно быть уделено необходимости предотвращения вредного воздействия на зависящие и связанные экосистемы за пределами района действия Договора об Антарктике.

Статья 9

Емкости на судах и приемные сооружения

1. Каждая Сторона обязуется обеспечить, чтобы все суда, плавающие под ее флагом, и любое другое судно, используемое или обеспечивающее ее антарктическую деятельность, до прихода в район действия Договора об Антарктике оснащались достаточными емкостями для сохранения на борту всех осадков, грязного балласта, промывочной воды из танков и других остатков и нефтесодержащих смесей и имели достаточные емкости для сохранения на борту мусора во время эксплуатации в районе действия Договора об Антарктике и чтобы были заключены договоренности о сдаче нефтяных остатков и мусора на приемные сооружения после ухода судов из района. Суда должны также иметь достаточные емкости для вредных жидких веществ.

2. Каждая Сторона, через порты которой суда направляются в район действия Договора об Антарктике или возвращаются из него, обязуется обеспечить в возможно короткие сроки наличие достаточных приемных сооружений для приема всех нефтесодержащих осадков, грязного балласта, промывочной воды из танков и других остатков и нефтесодержащих смесей, а также мусора с судов, не приводя к их чрезмерному простою и в соответствии с потребностями пользующихся ими судов.

3. Стороны, эксплуатирующие суда, которые входят в район действия Договора об Антарктике или покидают его из портов других Сторон, консультируются с этими Сторонами с тем, чтобы создание приемных сооружений не являлось чрезмерной нагрузкой для Сторон, находящихся в районах, примыкающих к району действия Договора об Антарктике.

Статья 10

Проектирование, конструкция, комплектование экипажа
и оборудование судов

При проектировании, конструкции, комплектовании экипажа и оборудовании судов, используемых или обеспечивающих антарктическую деятельность, каждая Сторона принимает во внимание цели настоящего Приложения.

Статья 11

Суверенный иммунитет

1. Настоящее Приложение не применяется к любым военным кораблям, военно-вспомогательным судам или иным судам, принадлежащим государству или эксплуатируемым им, когда они используются только для правительственной некоммерческой службы. Однако каждая Сторона путем принятия соответствующих мер, не наносящих ущерба эксплуатации или эксплуатационным возможностям таких кораблей и судов, принадлежащих ей или эксплуатируемых ею, обеспечивает, чтобы эти корабли и суда действовали, насколько это целесообразно и практически возможно, в соответствии с настоящим Приложением.

2. При применении пункта 1 выше каждая Сторона принимает во внимание важность охраны окружающей среды Антарктики.

3. Каждая Сторона информирует другие Стороны о том, как она выполняет данное положение.

4. Процедура урегулирования споров, предусмотренных в статьях 18 - 20 Протокола, не применяется к настоящей статье.

Статья 12

Предупредительные меры, готовность к чрезвычайным
ситуациям и реагирование на них

1. В целях более эффективного реагирования в чрезвычайных ситуациях, связанных с загрязнением морской среды или угрозой его возникновения, в районе действия Договора об Антарктике Стороны в соответствии со статьей 15 Протокола разрабатывают планы действий в чрезвычайных ситуациях, связанных с загрязнением морской среды в районе действия Договора об Антарктике, включая аварийные планы для судов (кроме небольших судов, занятых обслуживанием стационарных платформ и судов), эксплуатируемых в районе действия Договора об Антарктике, в частности для судов, перевозящих нефть, а также на случай вызываемых прибрежными установками разливов нефти, которые попадают в море. С этой целью они:

а) сотрудничают в разработке и осуществлении таких планов; и

b) запрашивают мнение Комитета, Международной морской организации и других международных организаций.

2. Стороны также устанавливают процедуры совместного реагирования в чрезвычайных ситуациях, связанных с загрязнением, и предпринимают соответствующие ответные действия в соответствии с такими процедурами.

Статья 13

Обзор действия

Стороны регулярно проводят обзор действия положений настоящего Приложения и других мер по предотвращению, уменьшению и реагированию на загрязнение морской среды Антарктики, включая любые поправки и новые правила, принятые в соответствии с МАРПОЛ 73/78, для обеспечения достижения целей настоящего Приложения.

Статья 14

Отношение к МАРПОЛ 73/78

Что касается Сторон, которые также являются Сторонами Конвенции МАРПОЛ 73/78, то ничто в настоящем Приложении не ущемляет особых прав и обязательств по этой Конвенции.

Статья 15

Поправки или изменения

1. В настоящее Приложение может быть внесена поправка или оно может быть изменено путем принятия меры в соответствии со статьей IX (1) Договора об Антарктике. Если в самой мере не предусмотрено иного, поправка или изменение считаются принятыми и вступают в силу через один год после закрытия Консультативного совещания по Договору об Антарктике, на котором они были приняты, если только одна или несколько Консультативных Сторон Договора об Антарктике не уведомят депозитария в течение этого периода времени о своем желании продлить этот период или о невозможности принять эту меру.

2. Любая поправка или изменение настоящего Приложения, которые вступают в силу в соответствии с пунктом 1 выше, затем вступают в силу для любой другой Стороны по получении от нее депозитарием уведомления о принятии.

Приложение V
к Протоколу об охране окружающей среды
к Договору об Антарктике

Охрана и управление районами

Статья 1

Определения

Для целей настоящего Приложения:

а) "надлежащая инстанция" означает любое лицо или учреждение, уполномоченное Стороной выдавать разрешения, предусмотренные настоящим Приложением;

b) "разрешение" означает официальное разрешение в письменном виде, выданное надлежащей инстанцией;

с) "план управления" означает план по управлению деятельностью и по защите особой ценности или ценностей в Антарктическом особо охраняемом районе или Антарктическом особо управляемом районе.

Статья 2

Цели

Для целей, установленных в настоящем Приложении, любой район, включая любой морской район, может быть определен как Антарктический особо охраняемый район или Антарктический особо управляемый район. Деятельность в этих районах запрещается, ограничивается или управляется в соответствии с планами управления, принимаемыми в соответствии с положениями настоящего Приложения.

Статья 3

Антарктические особо охраняемые районы

1. Любой район, включая любой морской район, может быть определен как Антарктический особо охраняемый район в целях охраны исключительно важных экологических, научных, исторических, эстетических или первозданных природных ценностей, любого сочетания этих ценностей или ведущихся или планируемых научных исследований.

2. Стороны будут стремиться определять в систематических эколого-географических рамках и включать в категорию Антарктических особо охраняемых районов:

а) районы, не подвергшиеся человеческому воздействию, с тем, чтобы в будущем было возможно сравнение с местностями, испытавшими влияние деятельности человека;

b) характерные образцы основных наземных, включая ледниковые и акватические, экосистем и морских экосистем;

с) районы высокой концентрации или необычного сочетания видов, включая основные колонии размножающихся местных птиц или млекопитающих;

d) типичные или единственные известные места обитания любых видов;

е) районы, представляющие особый интерес для проводимых или планируемых научных исследований;

f) образцы исключительных геологических, гляциологических или геоморфологических особенностей;

g) районы исключительной эстетической или первозданной природной ценности;

h) участки или памятники признанной исторической ценности; и

і) любые другие районы, которые целесообразно включить в эту категорию для охраны ценностей, перечисленных в пункте 1 выше.

3. Особо охраняемые районы и участки особого научного интереса, определенные в качестве таковых предыдущими Консультативными совещаниями по Договору об Антарктике, настоящим определяются как Антарктические особо охраняемые районы и будут соответственно переименованы и пронумерованы.

4. Доступ в Антарктический особо охраняемый район разрешается только в соответствии с разрешением, выданным на основании статьи 7.

Статья 4

Антарктические особо управляемые районы

1. Любой район, включая любой морской район, где проводится или может проводиться в будущем какая-либо деятельность, может быть определен как Антарктический особо управляемый район в целях содействия планированию и координации деятельности, предотвращения возможных конфликтов, совершенствования сотрудничества между Сторонами и сведения к минимуму воздействия на окружающую среду.

2. Антарктические особо управляемые районы могут включать:

а) районы, где деятельность влечет за собой опасность взаимных помех и кумулятивного воздействия на окружающую среду; и

b) места и памятники признанной исторической ценности.

3. Разрешение для доступа в Антарктический особо управляемый район не требуется.

4. В Антарктический особо управляемый район могут входить один или несколько Антарктических особо охраняемых районов, доступ в которые несмотря на пункт 3 выше разрешается только в соответствии с разрешением, выданным на основании статьи 7.

Статья 5

Планы управления

1. Любая Сторона, Комитет, Научный комитет по антарктическим исследованиям или Комиссия по сохранению морских живых ресурсов Антарктики может предложить определить тот или иной район в качестве Антарктического особо охраняемого района или Антарктического особо управляемого района, представив предлагаемый план управления Консультативному совещанию по Договору об Антарктике.

2. Район, который предлагается таким образом определить, должен иметь достаточные размеры для защиты ценностей, нуждающихся в особой охране или управлении.

3. Предлагаемые планы управления соответственно включают:

а) описание ценности или ценностей, нуждающихся в особой охране или особом управлении;

b) изложение целей и задач плана управления, направленного на охрану этих ценностей или управление ими;

с) организационную деятельность, которую предстоит провести для защиты ценностей, нуждающихся в особой охране или особом управлении;

d) срок действия, если требуется;

е) описание района, включая:

і) географические координаты, специальные знаки и характерные естественные признаки, определяющие границы района;

іі) доступ в район с суши, моря или воздуха, включая подходы с моря и якорные стоянки судов, пешеходные и автотрассы в пределах района, а также воздушные трассы и посадочные площадки;

ііі) места расположения сооружений, включая научные станции, средства обеспечения научной деятельности и убежища как в пределах данного района, так и вблизи него; и

iv) местонахождение в пределах или вблизи данного района других Антарктических особо охраняемых районов или Антарктических особо управляемых районов, определенных на основе настоящего Приложения, или других охраняемых районов, определенных в соответствии с мерами, принятыми в рамках других компонентов системы Договора об Антарктике;

f) определение участков внутри данного района, на которых деятельность должна быть запрещена, ограничена или управляема для достижения целей и задач, указанных в подпункте "b" выше;

g) карты и фотографии, четко указывающие пределы данного района в привязке к характерным признакам окружающей местности и основным характерным особенностям внутри района;

h) обоснование;

і) для района, который предлагается определить в качестве Антарктического особо охраняемого района, четкое описание условий выдачи разрешений надлежащими инстанциями в отношении:

і) доступа в район и передвижения внутри него и через него;

іі) видов проводимой или предполагаемой к проведению деятельности внутри данного района, включая временные и пространственные ограничения;

ііі) возведения, изменения или удаления сооружений;

iv) размещения полевых лагерей;

v) ограничений на материалы или организмы, которые могут доставляться в район;

vi) изкятия местной флоры и фауны или вредного воздействия на них;

vii) сбора или вывоза чего-либо, что не было доставлено в район держателем разрешения;

viii) удаления отходов;

іх) мер, которые могут быть необходимы для обеспечения соответствия целям и задачам плана управления; и

х) требований в отношении отчетов надлежащим инстанциям о посещении района;

j) для района, который предлагается определить в качестве Антарктического особо управляемого района, кодекс поведения в отношении:

і) доступа в район и передвижения внутри него и через него;

іі) видов проводимой или предполагаемой к проведению деятельности внутри данного района, включая временные и пространственные ограничения;

ііі) возведения, изменения или удаления сооружений;

iv) размещения полевых лагерей;

v) изкятия местной флоры и фауны или вредного воздействия на них;

vi) сбора или вывоза чего-либо, что не было доставлено в район держателем разрешения;

vii) удаления отходов;

viii) требований в отношении отчетов надлежащим инстанциям о посещении района;

k) положений, касающихся случаев, когда Сторонам следует заранее обмениваться информацией относительно предполагаемой к проведению деятельности.

Статья 6

Процедуры определения района

1. Предлагаемые планы управления представляются в Комитет, Научный комитет по антарктическим исследованиям и, в соответствующих случаях, в Комиссию по сохранению морских живых ресурсов Антарктики. Формулируя свое мнение для представления Консультативному совещанию по Договору об Антарктике, Комитет должен учесть любые замечания, представленные Научным комитетом по антарктическим исследованиям и, в соответствующих случаях, Комиссией по сохранению морских живых ресурсов Антарктики. После этого планы управления могут быть одобрены Консультативными сторонами Договора об Антарктике на Консультативном совещании по Договору об Антарктике путем принятия меры в соответствии со статьей IX (1) Договора об Антарктике. Если сама мера не предусматривает иного, план считается принятым через 90 дней после закрытия Консультативного совещания по Договору об Антарктике, на котором она была одобрена, если одна или несколько Консультативных сторон не уведомят депозитария в течение этого периода времени о своем желании продлить этот период или о невозможности принять эту меру.

2. Учитывая положения статей 4 и 5 Протокола, никакой морской район не может быть определен как Антарктический особо охраняемый район или Антарктический особо управляемый район без предварительного одобрения Комиссией по сохранению морских живых ресурсов Антарктики.

3. Если в плане управления не содержится иных указаний, районы определяются в качестве Антарктических особо охраняемых районов или Антарктических особо управляемых районов на неограниченный период. Обзор плана управления осуществляется не реже одного раза в пять лет. Он обновляется по мере необходимости.

4. Планы управления могут дополняться или отменяться в соответствии с пунктом 1 выше.

5. После принятия планы управления незамедлительно рассылаются депозитарием всем Сторонам. Депозитарий ведет реестр всех принятых на данный момент планов управления.

Статья 7

Разрешения

1. Каждая Сторона назначает надлежащую инстанцию для выдачи разрешений на доступ и осуществление деятельности в Антарктических особо охраняемых районах в соответствии с требованиями плана управления для данного Района. Разрешение сопровождается соответствующими разделами плана управления и должно определять размеры и местоположение Района, разрешенные виды деятельности, где, когда и кем они разрешены, а также любые другие условия, предусмотренные в плане управления.

2. В случае Особо охраняемых районов, определенных в качестве таковых предыдущими Консультативными совещаниями по Договору об Антарктике, для которых не имеется плана управления, надлежащая инстанция может выдать разрешение для выполнения обоснованной научной деятельности, проведение которой невозможно в другом месте и которая не ставит под угрозу природную экосистему, существующую в данном районе.

3. Каждая Сторона будет требовать от держателя разрешения во время его пребывания в данном Антарктическом особо охраняемом районе постоянно иметь при себе копию разрешения.

Статья 8

Исторические места и памятники

1. Места и памятники признанной исторической ценности, определенные в качестве Антарктических особо охраняемых районов или Антарктических особо управляемых районов или расположенные внутри таких районов, включаются в перечень исторических мест и памятников.

2. Любая Сторона может предложить какое-либо место или памятник признанной исторической ценности, не определенные как Антарктический особо охраняемый район или Антарктический особо управляемый район или не расположенные внутри таких районов, для включения в перечень исторических мест и памятников. Предложение о включении его в перечень может быть одобрено Консультативными сторонами Договора об Антарктике на Консультативном совещании по Договору об Антарктике. Если сама мера не предусматривает иного, предложение считается принятым через 90 дней после закрытия Консультативного совещания по Договору об Антарктике, на котором она была одобрена, если только одна или несколько Консультативных сторон не уведомят депозитария в течение этого периода о своем желании продлить этот период или о невозможности принять эту меру.

3. Существующие исторические места и памятники, включенные в перечень предыдущими Консультативными совещаниями по Договору об Антарктике, включаются в перечень исторических мест и памятников, предусмотренный данной статьей.

4. Включенные в перечень исторические места и памятники запрещается повреждать, перемещать или разрушать.

5. В перечень исторических мест и памятников могут вноситься поправки в соответствии с пунктом 2 выше. Депозитарий ведет перечень существующих исторических мест и памятников.

Статья 9

Информация и доступ к ней общественности

1. С тем чтобы все лица, посещающие или планирующие посетить Антарктику, понимали и соблюдали положения, содержащиеся в настоящем Приложении, каждая Сторона делает доступной для общественности информацию, в которой указывается, в частности:

а) местоположение Антарктических особо охраняемых районов и Антарктических особо управляемых районов;

b) списки и карты этих районов;

с) планы управления, включая перечни запретов, действующих в каждом районе;

d) расположение исторических мест и памятников и любые относящиеся к ним запрещения и ограничения.

2. Каждая Сторона обеспечит указание мест расположения и, если это возможно, границ Антарктических особо охраняемых районов, Антарктических особо управляемых районов и исторических мест и памятников на своих топографических и гидрографических картах и в других соответствующих публикациях.

3. Стороны сотрудничают в целях обеспечения, где необходимо, правильного обозначения на местах границ Антарктических особо охраняемых районов, Антарктических особо управляемых районов и исторических мест и памятников.

Статья 10

Обмен информацией

1. Стороны предусмотрят:

а) сбор и обмен сведениями, включая сведения о выданных разрешениях на посещение, включая инспекционные посещения, Антарктических особо охраняемых районов и отчеты об инспекционных посещениях Антарктических особо управляемых районов;

b) получение и обмен информацией относительно любых существенных изменений или ущерба, нанесенного любому Антарктическому особо охраняемому району, Антарктическому особо управляемому району или историческому месту и памятнику;

с) разработку единых форм для обязательного представления Сторонами реестров и информации в соответствии с пунктом 2 ниже.

2. Каждая Сторона в обязательном порядке будет информировать другие Стороны и Комитет до конца ноября каждого года о количестве и характере разрешений, выданных на основе настоящего Приложения за предыдущий период с 1 июля по 30 июня.

3. Каждая Сторона, осуществляя, финансируя или разрешая научные исследования или другую деятельность в Антарктических особо охраняемых районах или Антарктических особо управляемых районах, регистрирует такую деятельность и включает краткое общее описание деятельности, осуществленной в таких районах в предыдущий год лицами под ее юрисдикцией, в научный обмен информацией в соответствии с Договором об Антарктике.

4. Каждая Сторона информирует другие Стороны и Комитет до конца ноября каждого года о принятых ею мерах по осуществлению настоящего Приложения, включая любые инспекции на местах и любые предпринятые ею шаги по обращению в инстанции относительно деятельности, нарушающей положения одобренного плана управления для Антарктического особо охраняемого района или Антарктического особо управляемого района.

Статья 11

Чрезвычайные ситуации

1. Перечисленные и разрешенные в настоящем Приложении ограничения не применяются в чрезвычайных ситуациях, связанных с безопасностью человеческой жизни, или судов и самолетов, или оборудования и средств обслуживания, представляющих большую ценность, или охраной окружающей среды.

2. Уведомление о предпринятой в чрезвычайных ситуациях деятельности немедленно направляется всем Сторонам и Комитету.

Статья 12

Поправки или изменения

1. В настоящее Приложение может быть внесена поправка или оно может быть изменено путем принятия меры в соответствии со статьей IX (1) Договора об Антарктике. Если сама мера не предусматривает иного, поправка или изменение считаются принятыми и вступают в силу через один год после закрытия Консультативного совещания по Договору об Антарктике, на котором они были одобрены, если только одна или несколько Консультативных сторон Договора об Антарктике не уведомят депозитария в течение этого периода времени о своем желании продлить этот период или о невозможности принять эту меру.

2. Любая поправка или изменение настоящего Приложения, которое вступает в силу в соответствии с пунктом 1 выше, затем вступают в силу для любой другой Стороны по получении от нее депозитарием уведомления о принятии.

Международное публичное право. Сборник документов. Т 2.- М.: БЕК, 1996. С. 208-237.