Угода
про спільні заходи щодо ядерної зброї

Республіка Білорусь, Республіка Казахстан, Російська Федерація (РРФСР) та Україна, далі - "держави-учасниці",

підтверджуючи свою прихильність до нерозповсюдження ядерної зброї,

прагнучи до ліквідації всієї ядерної зброї,

бажаючи сприяти зміцненню міжнародної стабільності, домовились про таке:

Стаття 1

Ядерні озброєння, що входять до складу Об'єднаних стратегічних збройних сил, забезпечують колективну безпеку всіх учасників Співдружності Незалежних Держав.

Стаття 2

Держави-учасниці цієї Угоди підтверджують зобов'язання про незастосування ядерної зброї першою.

Стаття 3

Держави-учасниці цієї Угоди спільно виробляють політику щодо ядерних питань.

Стаття 4

До повної ліквідації ядерної зброї на територіях Республіки Білорусь та України рішення про необхідність її застосування приймається за узгодженням з главами держав-учасниць Угоди Президентом РРФСР на основі процедур, розроблених спільно з державами-учасницями.

Стаття 5

1. Республіка Білорусь, Україна зобов'язуються приєднатися до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1968 року як неядерні держави та укласти з МАГАТЕ відповідну угоду про гарантії.

2. Держави - учасниці цієї Угоди зобов'язуються не передавати будь-кому ядерну зброю чи інші ядерні вибухові пристрої та технології, а також контроль над такими ядерними та вибуховими пристроями, ні прямо, ні опосередковано; так само як ніяким чином не допомагати, не заохочувати і не спонукати будь-яку державу, яка не має ядерної зброї, до виробництва чи придбання будь-яким іншим способом ядерної зброї чи інших ядерних вибухових пристроїв, а також контролю за такою зброєю чи вибуховими пристроями.

3. Положення пункту 2 цієї статті не перешкоджають переміщенню ядерної зброї з території Республіки Білорусь, Республіки Казахстан та України на територію РРФСР з метою її знищення.

Стаття 6

Держави-учасниці цієї Угоди відповідно до міжнародного Договору сприятимуть ліквідації ядерної зброї. До 1 липня 1992 року Республіка Білорусь, Республіка Казахстан та Україна забезпечать вивіз тактичної ядерної зброї на центральні передзаводські бази для її розукомплектування під спільним контролем.

Стаття 7

Уряди Республіки Білорусь, Республіки Казахстан, Російської Федерації (РРФСР), України зобов'язуються подати Договір щодо СНО на ратифікацію до Верховних Рад своїх держав.

Стаття 8

Ця Угода підлягає ратифікації. Вона набуває чинності на 30 день після здачі всіх ратифікаційних грамот на зберігання Уряду РРФСР.

Вчинено у м. Алма-Ата в одному дійсному примірнику, білоруською, казахською, російською та українською мовами, при цьому всі тексти мають однакову силу.

Дата підписання Україною: 21 грудня 1991 р.

Дата набуття чинності для України: 21 грудня 1991 р.