Факультативний протокол
до Міжнародного пакту про громадянські та політичні права

( Про приєднання див. Постанову ВР N 582-12 від 25.12.90 )

Держави, що беруть участь у цьому Протоколі,

беручи до уваги, що для подальшого досягнення цілей Пакту про громадянські й політичні права (далі іменується "Пакт") і здійснення його постанов було б доцільно надати Комітету з прав людини, створеному на підставі частини IV Пакту (далі іменується "Комітет"), можливість приймати і розглядати, як передбачено в цьому Протоколі, повідомлення від окремих осіб, які твердять, що вони є жертвами порушень якогось із прав, викладених у Пакті,

домовилися про таке:

Стаття 1

Держава - сторона Пакту, яка стає учасницею цього Протоколу, визнає компетенцію Комітету приймати та розглядати повідомлення від осіб, що підпадають під його юрисдикцію та твердять, що вони є жертвами порушень даною державою-стороною якогось із прав, викладених у Пакті. Жодне повідомлення не приймається Комітетом, якщо воно стосується держави сторони Пакту, яка не є учасницею цього Протоколу.

Стаття 2

За умови додержання положень статті 1 особи, які твердять, що якесь із прав, перелічених у Пакті, було порушене, і які вичерпали всі наявні внутрішні засоби правового захисту, можуть подавати на розгляд Комітету письмові повідомлення.

Стаття 3

Комітет може визнати неприйнятним кожне подане згідно з цим Протоколом повідомлення, яке є анонімним або яке, на його розсуд, є зловживанням правом на подання таких повідомлень чи не сумісне з положеннями Пакту.

Стаття 4

1. За умови додержання положень статті 3 Комітет доводить кожне подане йому згідно з цим Протоколом повідомлення до відома держави - сторони Протоколу, що, як стверджується, порушує якесь із положень Пакту.

2. Держава, що одержала оповіщення, протягом шести місяців подає Комітетові письмові пояснення чи заяви про висвітлення цього питання і будь-яких заходів, які могли бути вжиті цією державою.

Стаття 5

1. Комітет розглядає одержані згідно з цим Протоколом повідомлення з урахуванням усіх письмових даних, поданих йому окремою особою й заінтересованою державою-стороною.

2. Комітет не розглядає жодних повідомлень від осіб, поки не переконається в тому, що:

а) це саме питання не розглядається згідно з іншою процедурою міжнародного розгляду чи врегулювання;

b) дана особа вичерпала всі доступні внутрішні засоби правового захисту. Це правило не діє в тих випадках, коли застосування таких засобів невиправдано затягується.

3. При розгляді повідомлень, передбачених цим Протоколом, Комітет проводить закриті засідання.

4. Комітет надсилає своє міркування відповідній державі-стороні й особі.

Стаття 6

Комітет включає до своєї щорічної доповіді, передбаченої статтею 45 Пакту, короткий звіт про свою діяльність згідно з цим Протоколом.

Стаття 7

Надалі до досягнення цілей резолюції 1514 (XV), прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 14 грудня 1960 року щодо Декларації про надання незалежності колоніальним країнам і народам, положення цього Протоколу жодним чином не обмежують права подавати петиції, наданого цим народам Статутом Організації Об'єднаних Націй та іншими міжнародними конвенціями і документами Організації Об'єднаних Націй та її спеціалізованих установ.

Стаття 8

1. Цей Протокол відкрито для підписання будь-якою державою, що підписала Пакт.

2. Цей Протокол підлягає ратифікації будь-якою державою, що ратифікувала Пакт або приєдналася до нього. Ратифікаційні грамоти передаються на зберігання Генеральному секретареві Організації Об'єднаних Націй.

3. Цей Протокол відкрито для приєднання будь-якої держави, що ратифікувала Пакт або приєдналася до нього.

4. Приєднання здійснюється депонуванням документа про приєднання у Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй.

5. Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй повідомляє всі держави, що підписали цей Протокол або приєдналися до нього, про депонування кожної ратифікаційної грамоти або документа про приєднання.

Стаття 9

1. За умови набуття Пактом чинності цей Протокол набуває чинності через три місяці з дня депонування у Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй десятої ратифікаційної грамоти або документа про приєднання.

2. Для кожної держави, яка ратифікує цей Протокол або приєднається до нього після депонування десятої ратифікаційної грамоти або документа про приєднання, цей Протокол набуває чинності через три місяці з дня депонування її власної ратифікаційної грамоти або документа про приєднання.

Стаття 10

Постанови цього Протоколу поширюються на всі частини федеративних держав без будь-яких обмежень чи винятків.

Стаття 11

1. Будь-яка держава, що бере участь у цьому Протоколі, може пропонувати поправки й подавати їх Генеральному секретареві Організації Об'єднаних Націй. Генеральний секретар пересилає потім будь-які запропоновані поправки державам - сторонам цього Протоколу з проханням повідомити його, чи висловлюються вони за скликання конференції держав-сторін з метою розглянути цю пропозицію і провести щодо неї голосування. Якщо за скликання такої конференції висловиться не менш як одна третина держав-сторін, Генеральний секретар скликає цю конференцію під егідою Організації Об'єднаних Націй. Будь-яка поправка, прийнята більшістю держав-сторін, присутніх і голосуючих на цій конференції, подається Генеральній Асамблеї Організації Об'єднаних Націй на затвердження.

2. Поправки набувають чинності після затвердження їх Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй і прийняття більшістю в дві третини держав - сторін Протоколу відповідно до їх конституційних процедур.

3. Коли поправки набувають чинності, вони стають обов'язковими для тих держав-сторін, які їх прийняли, а для інших держав-сторін залишаються обов'язковими постанови цього Протоколу та будь-які попередні поправки, ними прийняті.

Стаття 12

1. Кожна держава-сторона може в будь-який час денонсувати цей Протокол шляхом письмового повідомлення на ім'я Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй. Денонсація набуває чинності через три місяці з дня одержання цього повідомлення Генеральним секретарем.

2. Денонсація не перешкоджає подовженню застосування цього Протоколу до будь-якого повідомлення, поданого згідно із статтю 2 до дати набуття денонсацією чинності.

Стаття 13

Незалежно від повідомлень, зроблених згідно з пунктом 5 статті 8 цього Протоколу, Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй сповіщає всі держави, про які йдеться в пункті 1 статті 48 Пакту, про:

а) підписання, ратифікації і приєднання згідно із статтею 8;

b) дату набуття чинності цим Протоколом згідно із статтею 9 і дату набуття чинності будь-якими поправками згідно зі статтею 11;

с) денонсації згідно зі статтею 12.

Стаття 14

1. Цей Протокол, англійський, іспанський, китайський, російський і французький тексти якого є цілком автентичними, підлягає здачі на зберігання в архів Організації Об'єднаних Націй.

2. Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй пересилає засвідчені копії цього Протоколу всім державам, зазначеним у статті 48 Пакту.

16 грудня 1966 року.

Док. ООН А/RES/2200А(XXI), додаток