Документ втратив чиннiсть!

ПРЕЗИДІЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНСЬКОЇ РСР

УКАЗ

( Указ втратив чинність на підставі Кодексу
N 4651-VI від 13.04.2012 )

Про внесення змін і доповнень до
Кримінально-процесуального кодексу Української РСР

(Відомості ВВР, 1984 р., N 18, ст. 351)

( Указ затверджено Законом УРСР
N 7131-X від 15.06.84, ВВР, 1984, N 26, ст. 485 )

З метою приведення у відповідність з Конституцією СРСР, Конституцією Української РСР та Указом Президії Верховної Ради СРСР від 13 серпня 1981 року "Про внесення змін і доповнень до Основ кримінального судочинства Союзу РСР і союзних республік", іншими законодавчими актами СРСР, а також дальшого вдосконалення кримінально-процесуального законодавства Української РСР Президія Верховної Ради Української РСР ПОСТАНОВЛЯЄ:

Внести до Кримінально-процесуального кодексу Української РСР ( 1001-05, 1002-05 ) такі зміни і доповнення:

1. Доповнити Кодекс статтями 14-1, 23-1, 23-2, 43-1, 53-1, 358-1, 395-1 і 408-2 такого змісту:

"Стаття 14-1. Недоторканність житла, охорона особистого життя
громадян, таємниці листування, телефонних
розмов і телеграфних повідомлень

Громадянам гарантується недоторканність житла. Ніхто не має права без законної підстави увійти в житло проти волі осіб, які проживають в ньому.

Особисте життя громадян, таємниця листування, телефонних розмов і телеграфних повідомлень охороняються законом.

Обшук, виїмка, огляд приміщення у громадян, накладення арешту на кореспонденцію і виїмка її в поштово-телеграфних установах можуть провадитись тільки на підставах і в порядку, встановлених цим Кодексом";

"Стаття 23-1. Подання органу дізнання, слідчого, прокурора в
кримінальній справі

Орган дізнання, слідчий, прокурор, встановивши причини і умови, що сприяли вчиненню злочину, вносять у відповідний державний орган, громадську організацію або службовій особі подання про вжиття заходів для усунення цих причин і умов.

Не пізніш як у місячний строк по поданню має бути вжито необхідних заходів і про результати повідомлено особу, яка надіслала подання.

Стаття 23-2. Окрема ухвала (постанова) суду

Суд при наявності на те підстав виносить окрему ухвалу (постанову), якою звертає увагу державних органів, громадських організацій або службових осіб на встановлені по справі факти порушення закону, причини і умови, що сприяли вчиненню злочину і вимагають вжиття відповідних заходів.

Окрему ухвалу (постанову) може бути також винесено при виявленні судом порушень прав громадян та інших порушень закону, допущених при провадженні дізнання, попереднього слідства або при розгляді справи нижчестоящим судом.

Суд вправі окремою ухвалою (постановою) звернути увагу громадських організацій і трудових колективів на неправильну поведінку окремих громадян на виробництві чи в побуті або на невиконання ними громадського обов'язку. В необхідних випадках копію окремої ухвали (постанови) може бути надіслано до товариського суду.

Суд може окремою ухвалою (постановою) довести до відома відповідного підприємства, установи або організації про виявлені громадянином високу свідомість, мужність при виконанні громадського обов'язки, які сприяли припиненню чи розкриттю злочину.

Окрема ухвала (постанова) суду також виноситься, коли у засудженого до позбавлення волі є неповнолітні діти, які залишилися без нагляду і потребують влаштування або встановлення над ними опіки чи піклування.

Суд за матеріалами судового розгляду вправі винести окрему ухвалу (постанову) і в інших випадках, якщо визнає це за необхідне.

Не пізніш як у місячний строк по окремій ухвалі (постанові) має бути вжито необхідних заходів і про результати повідомлено суд, що виніс окрему ухвалу (постанову)";

"Стаття 43-1. Підозрюваний

Підозрюваним визнається:

1) особа, затримана по підозрінню у вчиненні злочину;

2) особа, до якої застосовано запобіжний захід до винесення постанови про притягнення її як обвинуваченого.

Підозрюваний має право: знати, в чому він підозрюється; давати показання; подавати докази; заявляти клопотання і відводи; вимагати перевірки прокурором правомірності затримання; подавати скарги на дії і рішення особи, яка провадить дізнання, слідчого і прокурора.

Про роз'яснення прав підозрюваному зазначається в протоколі затримання або постанові про застосування запобіжного заходу";

"Стаття 53-1. Обов'язок органу дізнання, слідчого, прокурора і суду щодо вжиття заходів до відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконними діями

При закритті кримінальної справи за відсутністю події злочину, відсутністю в діянні складу злочину або за недоведеністю участі громадянина у вчиненні злочину, а також при постановленні виправдувального вироку орган дізнання, слідчий, прокурор і суд зобов'язані роз'яснити громадянинові порядок відновлення його порушених прав і вжити передбачених законом заходів до відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові в результаті незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу взяття під варту.

Підстави і порядок відшкодування шкоди визначаються законодавством Союзу РСР і Української РСР";

"Стаття 358-1. Строки розгляду справи у касаційній інстанції

Суд касаційної інстанції повинен розглянути справу, що надійшла за касаційною скаргою або протестом, у день, призначений судом першої інстанції. В разі особливої складності справи або в інших виняткових випадках розгляд справи може бути перенесено за ухвалою судової колегії або постановою голови обласного, Київського міського суду не більш як на десять днів, за ухвалою судової колегії або постановою Голови Верховного Суду УРСР чи його заступника - не більш як на один місяць.

Про зміну дати розгляду справи суд касаційної інстанції завчасно повідомляє осіб, які беруть участь у справі";

"Стаття 395-1. Окрема ухвала (постанова) суду, що розглядає
справу в порядку нагляду

Суд, що розглядає справу в порядку нагляду, при наявності підстав, передбачених статтею 23-2 цього Кодексу, виносить окрему ухвалу (постанову)";

"Стаття 408-2. Порядок скасування умовного засудження і відстрочки виконання вироку, а також звільнення від покарання засудженого, щодо якого виконання вироку відстрочено

Скасування умовного засудження і направлення засудженого для відбування покарання, призначеного вироком, відповідно до частин 5 і 6 статті 45 Кримінального кодексу УРСР провадиться районним (міським) народним судом за місцем проживання засудженого за поданням органу внутрішніх справ, а щодо неповнолітнього - за спільним поданням органу внутрішніх справ і комісії в справах неповнолітніх при виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів, або за клопотанням громадської організації чи трудового колективу, яким засудженого передано на перевиховання і виправлення, або трудового колективу, на який судом покладено обов'язок по нагляду за засудженим і проведенню з ним виховної роботи.

Скасування відстрочки виконання вироку до позбавлення волі і направлення засудженого для відбування позбавлення волі, призначеного вироком, відповідно до частини 5 статті 46-1 Кримінального кодексу УРСР провадиться районним (міським) народним судом за місцем проживання засудженого за поданням органу внутрішніх справ, комісії в справах неповнолітніх при виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів або трудового колективу, на який покладено обов'язок по нагляду за засудженим і проведенню з ним виховної роботи.

Звільнення від покарання засудженого, щодо якого виконання вироку відстрочено, відповідно до частини 6 статті 46-1 Кримінального кодексу УРСР провадиться районним (міським) народним судом за місцем проживання засудженого за поданням органу внутрішніх справ, а щодо неповнолітнього - за спільним поданням органу внутрішніх справ і комісії в справах неповнолітніх при виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.

При розгляді передбачених у цій статті питань у судовому засіданні беруть участь представники органів, які здійснюють контроль за поведінкою засуджених, а також представники відповідних громадських організацій і трудових колективів або особа, на яку покладено обов'язок по нагляду за засудженим і проведенню з ним виховної роботи.

Ухвала суду в цих питаннях оскарженню не підлягає, але може бути опротестована в порядку нагляду".

2. Статті 15, 16, 19, 21, 22, 23, 24, 55, 73, 157, 163, 227, 265, 340, 357, 382, 384, 385, 387, 388, 391, 442, 443, 445 і 446 викласти в такій редакції;

"Стаття 15. Здійснення правосуддя тільки судом

Правосуддя в кримінальних справах здійснюється тільки судом. Ніхто не може бути визнаний винним у вчиненні злочину, а також підданий кримінальному покаранню інакше як за вироком суду й відповідно до закону.

Стаття 16. Здійснення правосуддя на засадах рівності громадян
перед законом і судом

Правосуддя в кримінальних справах здійснюється на засадах рівності громадян перед законом і судом незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин";

"Стаття 19. Мова, якою провадиться судочинство

Судочинство провадиться українською мовою або мовою більшості населення даної місцевості.

Особам, що беруть участь у справі і не володіють мовою, якою провадиться судочинство, забезпечується право робити заяви, давати показання, заявляти клопотання, знайомитися з усіма матеріалами справи, виступати в суді рідною мовою і користуватися послугами перекладача в порядку, встановленому цим Кодексом.

Слідчі і судові документи, відповідно до встановленого цим Кодексом порядку, вручаються обвинуваченому в перекладі на його рідну мову або іншу мову, якою він володіє";

"Стаття 21. Забезпечення обвинуваченому права на захист

Обвинуваченому забезпечується право на захист.

Суд, прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов'язані забезпечити обвинуваченому можливість захищатися встановленими законом засобами і способами від пред'явленого йому обвинувачення і забезпечити охорону його особистих і майнових прав.

Стаття 22. Всебічне, повне і об'єктивне дослідження
обставин справи

Суд, прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.

Суд, прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, не вправі перекладати обов'язок доказування на обвинуваченого.

Забороняється домагатись показань обвинуваченого та інших осіб, які беруть участь у справі, шляхом насильства, погроз та інших незаконних заходів.

"Стаття 23. Виявлення причин і умов, які сприяли
вчиненню злочину

При провадженні дізнання, попереднього слідства і судового розгляду кримінальної справи орган дізнання, слідчий, прокурор і суд зобов'язані виявляти причини і умови, які сприяли вчиненню злочину.

Стаття 24. Нагляд вищестоящих судів за судовою діяльністю

Відповідно до статті 19 Основ кримінального судочинства Союзу РСР і союзних республік нагляд за судовою діяльністю судів Союзу РСР, які діють на території Української РСР, а також судів Української РСР у межах, встановлених законом, здійснює Верховний Суд СРСР.

Верховний Суд УРСР здійснює нагляд за судовою діяльністю всіх судів Української РСР.

Обласні суди, Київський міський суд здійснюють нагляд за судовою діяльністю районних (міських) народних судів даної області, міста Києва";

"Стаття 55. Недопустимість повторної участі судді у розгляді
справи

Суддя, який брав участь у розгляді кримінальної справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в касаційному порядку чи в порядку нагляду, а так само брати участь в новому розгляді справи в суді першої інстанції в разі скасування вироку або ухвали про закриття справи, постановлених з його участю.

Суддя, який брав участь у розгляді справи в касаційному порядку, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої інстанції або в порядку нагляду, а так само в новому розгляді справи в касаційній інстанції після скасування ухвали, постановленої з його участю.

Суддя, який брав участь у розгляді справи в порядку нагляду, не може брати участі в розгляді тієї ж справи в суді першої інстанції і в касаційному порядку, а так само в повторному розгляді справи в порядку нагляду, якщо постанову (ухвалу), винесену з його участю, скасовано.

Суддя, який брав участь у розгляді справи в судовій колегії в кримінальних справах Верховного Суду УРСР, що діяла як суд першої, касаційної або наглядної інстанцій, не може брати участі в розгляді цієї справи на Пленумі Верховного Суду УРСР. Участь у розгляді справи на Пленумі не є перешкодою для участі судді у розгляді тієї ж справи "у складі судової колегії в кримінальних справах Верховного Суду УРСР";

"Стаття 73. Показання підозрюваного

Підозрюваний вправі давати показання з приводу обставин, що стали підставою для його затримання або застосування запобіжного заходу, а також з приводу всіх інших відомих йому обставин по справі.

Показання підозрюваного підлягають перевірці. Визнання підозрюваним своєї вини може бути покладено в основу обвинувачення лише при підтвердженні цього визнання сукупністю доказів, що є в справі";

"Стаття 157. Обов'язки прокурора при дачі санкції на арешт

Прокурор дає санкцію на арешт підозрюваного або обвинуваченого при наявності підстав, передбачених законом. При вирішенні питання про санкцію на арешт прокурор зобов'язаний ретельно ознайомитися з усіма матеріалами, що містять підстави для взяття під варту, і в необхідних випадках особисто допитати підозрюваного або обвинуваченого, а неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого - у всіх випадках.

Відповідно до статті 30 Закону СРСР "Про прокуратуру СРСР" право давати санкцію на арешт належить: Генеральному прокурору СРСР, Головному військовому прокурору, Прокурору УРСР, прокурорам областей, прокурору міста Києва, їх заступникам, районним і міським прокурорам, а також військовим, транспортним та іншим прокурорам, які діють на правах прокурорів областей, районних або міських прокурорів, і заступникам прокурорів, які діють на правах прокурорів областей";

"Стаття 163. Нагляд командування військової частини

Нагляд командування військової частини за підозрюваним або обвинуваченим, який є військовослужбовцем, полягає у вжитті заходів, передбачених статутами Збройних Сил СРСР, для того, щоб забезпечити належну поведінку та явку підозрюваного або обвинуваченого за викликом особи, що провадить дізнання, слідчого, прокурора, суду. Командування військової частини повідомляється про суть справи, по якій обрано даний запобіжний захід.

Про встановлення нагляду командування військової частини у письмовій формі повідомляє орган, що обрав цей запобіжний захід";

"Стаття 227. Повноваження прокурора по здійсненню нагляду за виконанням законів органами дізнання і попереднього слідства

Здійснюючи нагляд за виконанням законів органами дізнання і попереднього слідства, прокурор у межах своєї компетенції:

1) вимагає від органів дізнання попереднього слідства для перевірки кримінальні справи, документи, матеріали та інші відомості про вчинені злочини, хід дізнання, попереднього слідства і встановлення осіб, які вчинили злочини; перевіряє не менш як один раз на місяць виконання вимог закону про приймання, реєстрацію і вирішення заяв та повідомлень про вчинені або ті, що готуються, злочини;

2) скасовує незаконні і необгрунтовані постанови слідчих та осіб, які провадять дізнання;

3) дає письмові вказівки про розслідування злочинів, про обрання, зміну або скасування запобіжного заходу, кваліфікацію злочину, проведення окремих слідчих дій та розшук осіб, які вчинили злочини;

4) доручає органам дізнання виконання постанов про затримання, привід, взяття під варту, проведення обшуку, виїмки, розшук осіб, які вчинили злочини, виконання інших слідчих дій, а також дає вказівки про вжиття необхідних заходів для розкриття злочинів і виявлення осіб, які їх вчинили, по справах, що перебувають у провадженні прокурора або слідчого прокуратури;

5) бере участь у провадженні дізнання і попереднього слідства і в необхідних випадках особисто провадить окремі слідчі дії або розслідування в повному обсязі по будь-якій справі;

6) санкціонує проведення обшуку, накладення арешту на поштово-телеграфну кореспонденцію та її виїмку, відсторонення обвинуваченого від посади та інші дії слідчого і органу дізнання у випадках, передбачених цим Кодексом;

7) продовжує строк розслідування і тримання під вартою як запобіжного заходу у випадках і порядку, встановлених цим Кодексом;

8) повертає кримінальні справи органам дізнання і попереднього слідства з своїми вказівками щодо провадження додаткового розслідування;

9) вилучає від органу дізнання і передає слідчому будь-яку справу, передає справу від одного органу попереднього слідства іншому, а також від одного слідчого іншому з метою забезпечення найбільш повного і об'єктивного розслідування;

10) усуває особу, яка провадить дізнання, або слідчого від дальшого ведення дізнання або попереднього слідства, якщо вони допустили порушення закону при розслідуванні справи;

11) порушує кримінальні справи або відмовляє в їх порушенні; закриває або зупиняє провадження в кримінальних справах; дає згоду на закриття кримінальної справи слідчим або органом дізнання в тих випадках, коли це передбачено цим Кодексом; затверджує обвинувальні висновки (постанови); направляє кримінальні справи до суду;

12) вирішує питання про допущення захисника до участі в справі з моменту пред'явлення обвинувачення відповідно до частини 1 статті 44 цього Кодексу.

Прокурор здійснює також інші повноваження, надані йому цим Кодексом.

Вказівки прокурора органам дізнання і попереднього слідства у зв'язку з порушенням і розслідуванням ними кримінальних справ, дані в порядку, передбаченому цим Кодексом, є для цих органів обов'язковими. Оскарження одержаних вказівок вищестоящому прокуророві не зупиняє їх виконання, за винятком випадків, передбачених частиною 2 статті 114 цього Кодексу";

"Стаття 265. Участь представників громадських організацій і
трудових колективів у судовому розгляді

У судочинстві в кримінальних справах допускається участь представників громадських організацій і трудових колективів.

Представники громадських організацій і трудових колективів можуть бути за ухвалою суду допущені до участі в судовому розгляді кримінальних справ як громадські обвинувачі або громадські захисники.

Громадський обвинувач і громадський захисник виділяються за рішенням загальних зборів громадської організації або трудового колективу, а також зборів колективу цеху, відділу чи іншого підрозділу. Повноваження зазначених осіб стверджуються виписками з протоколів відповідних зборів.

Громадський обвинувач вправі подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, порушувати перед судом клопотання, висловлювати свою думку про клопотання інших учасників судового розгляду, заявляти відводи, брати участь у судових дебатах, викладаючи суду думку про доведеність обвинувачення, суспільну небезпечність підсудного і вчиненого ним діяння. Громадський обвинувач може висловити міркування з приводу застосування кримінального закону і міри покарання щодо підсудного і з інших питань справи. Громадський обвинувач вправі відмовитись від обвинувачення, коли дані судового розгляду дають для цього підстави.

Громадський захисник вправі подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, порушувати перед судом клопотання, висловлювати свою думку про клопотання інших учасників судового розгляду, заявляти відводи, брати участь у судових дебатах, викладаючи суду думку про обставини, що пом'якшують відповідальність підсудного або виправдують його, а також про можливість пом'якшення покарання підсудному, умовного його засудження, відстрочки виконання вироку або звільнення від покарання і передачі на поруки громадській організації чи трудовому колективу, від імені яких громадський захисник виступає, або просити суд про закриття справи з інших підстав, зазначених цьому Кодексі.

У справах неповнолітніх суд вправі залучити до участі в судовому розгляді представників підприємств, установ і організацій, в яких навчався чи працював неповнолітній, комісій та інспекцій у справах неповнолітніх, а в разі потреби й інших організацій (статті 442 і 443 цього Кодексу)";

"Стаття 340. Окрема ухвала суду першої інстанції

Суд, що розглядає справу по першій інстанції, при наявності підстав, передбачених статтею 23-2 цього Кодексу, виносить окрему ухвалу";

"Стаття 357. Суди, що розглядають справи в касаційному
порядку

Касаційні, окремі протести і скарги на вироки, ухвали районних (міських) народних судів розглядають судові колегії в кримінальних справах обласних судів, Київського міського суду, на вироки, ухвали обласних судів, Київського міського суду - судова колегія в кримінальних справах Верховного Суду УРСР";

"Стаття 382. Окрема ухвала суду касаційної інстанції

Суд, що розглядає справу в касаційному порядку, при наявності підстав, передбачених статтею 23-2 цього Кодексу, виносить окрему ухвалу";

"Стаття 384. Особи, які мають право опротестувати вироки, ухвали і постанови суду, що набрали законної сили

Перегляд у порядку нагляду вироку, ухвали і постанови суду, що набрали законної сили, допускається лише за протестом того прокурора, голови суду та їх заступників, яким це право надано законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Протести мають право приносити:

1) Генеральний прокурор СРСР - на вироки, ухвали і постанови будь-якого суду, що діє на території Української РСР;

2) Голова Верховного Суду СРСР - на вироки і ухвали судової колегії в кримінальних справах Верховного Суду УРСР, яка діє як суд першої інстанції, а також на постанови Пленуму Верховного Суду УРСР;

3) заступники Генерального прокурора СРСР - на вироки, ухвали і постанови будь-якого суду, що діє на території Української РСР, за винятком постанов Пленуму Верховного Суду УРСР;

4) заступники Голови Верховного Суду СРСР - на вироки і ухвали судової колегії в кримінальних справах Верховного Суду УРСР, яка діє як суд першої інстанції;

5) Прокурор УРСР, Голова Верховного Суду УРСР та їх заступники - на вироки, ухвали і постанови будь-якого суду Української РСР, за винятком постанов Пленуму Верховного Суду УРСР;

6) прокурор області, прокурор міста Києва, голова обласного, Київського міського суду - на вироки, ухвали районного (міського) народного суду, а також на касаційні ухвали судової колегії в кримінальних справах обласного, Київського міського суду.

Протести на вироки і ухвали військових трибуналів приносяться відповідно до Положення про військові трибунали.

Особа, яка принесла протест, вправі його відкликати. Протест, принесений прокурором, може бути відкликаний також вищестоящим прокурором. Відкликання протесту допускається лише до початку його розгляду судом.

"Стаття 385. Строки перегляду в порядку нагляду вироку,
ухвали і постанови суду

Перегляд у порядку нагляду обвинувального вироку, ухвали і постанови суду в зв'язку з необхідністю застосування закону про більш тяжкий злочин, через м'якість покарання або з інших підстав, що тягнуть за собою погіршення становища засудженого, а також виправдувального вироку або ухвали чи постанови суду про закриття справи допускається лише протягом року після набрання ними законної сили.

Перегляд у порядку нагляду обвинувального вироку, ухвали і постанови суду з інших підстав строком не обмежується";

"Стаття 387. Зупинення виконання вироку, ухвали
і постанови суду

Відповідно до статті 48 Основ кримінального судочинства Союзу РСР і союзних республік Генеральний прокурор СРСР, Голова Верховного Суду СРСР, їх заступники, відповідно до їх компетенції, вправі зупинити до вирішення справи в порядку нагляду виконання опротестованих вироку, ухвали і постанови будь-якого суду, що діє на території Української РСР, Головний військовий прокурор і Голова Військової Колегії Верховного Суду СРСР - будь-якого військового трибуналу, а заступник Головного військового прокурора військового трибуналу армії, флотилії, з'єднання і гарнізону.

Прокурор УРСР, Голова Верховного Суду УРСР та їх заступники вправі зупинити до вирішення справи в порядку нагляду виконання опротестованих вироку, ухвали і постанови будь-якого суду Української РСР, крім постанови Пленуму Верховного Суду УРСР.

При наявності даних, що свідчать про явне порушення закону, названі в цій статті особи вправі одночасно з витребуванням кримінальної справи зупиняти виконання вироку, ухвали і постанови до їх опротестування на строк не більше трьох місяців.

"Стаття 388. Суди, що розглядають справи в порядку нагляду

Справи в порядку нагляду розглядають:

1) президія обласного, Київського міського суду - за протестами Генерального прокурора СРСР, Прокурора УРСР, Голови Верховного Суду УРСР та їх заступників, прокурора області, прокурора міста Києва, голови обласного, Київського міського суду на вироки і ухвали районних (міських) народних судів, постанови народних суддів та касаційні ухвали обласних судів, Київського міського суду;

2) судова колегія в кримінальних справах Верховного Суду УРСР

- за протестами Генерального прокурора СРСР, Прокурора УРСР, Голови Верховного Суду УРСР та їх заступників на вироки і ухвали районних (міських) народних судів, обласних судів, Київського міського суду, а також на постанови президій обласних судів, Київського міського суду і постанови суддів;

3) Пленум Верховного Суду УРСР - за протестами Генерального прокурора СРСР, Прокурора УРСР, Голови Верховного Суду УРСР та їх заступників на вироки і ухвали судової колегії в кримінальних справах Верховного Суду УРСР і постанови суддів цього ж суду, а також за протестами Голови Верховного Суду СРСР та його заступників на вироки і ухвали судової колегії в кримінальних справах Верховного Суду УРСР, яка діє як суд першої інстанції, у разі, коли вони суперечать законодавству Союзу РСР або порушують інтереси інших союзних республік.

Якщо в розгляді даної справи в суді першої інстанції або в касаційному порядку брала участь більшість членів президії обласного, Київського міського суду, голова цього суду або прокурор області, прокурор міста Києва при наявності підстав для принесення протесту направляє справу з поданням відповідно Голові Верховного Суду УРСР або Прокурору УРСР для вирішення питання про принесення протесту в порядку нагляду у Верховний Суд УРСР. У тих випадках, коли протест по такій справі принесено Генеральним прокурором СРСР, Прокурором УРСР, Головою Верховного Суду УРСР або їх заступниками, справа розглядається у порядку нагляду судовою колегією в кримінальних справах Верховного Суду УРСР";

"Стаття 391. Розгляд справи в порядку нагляду

Справа в порядку нагляду розглядається президією обласного, Київського міського суду не пізніш як через двадцять днів, а судовою колегією в кримінальних справах Верховного Суду УРСР - не пізніш як через один місяць з дня надходження справи з протестом.

У необхідних випадках на засідання суду, що розглядає справу в порядку нагляду, для дачі пояснень можуть бути запрошені засуджений, виправданий, їх захисники, законні представники неповнолітніх, потерпілий і його представник, цивільний позивач, цивільний відповідач та їх представники. Запрошеним на засідання особам забезпечується можливість ознайомлення з протестом.

Розгляд справи розпочинається доповіддю судді. В президії обласного, Київського міського суду справу і протест доповідає член президії або член суду, який раніше не брав участі в розгляді даної справи. В судовій колегії та в Пленумі Верховного Суду УРСР справу і протест доповідає Голова, заступник Голови або член Верховного Суду УРСР.

Після доповіді судді названі в частині 2 цієї статті особи дають пояснення. Потім прокурор підтримує принесений ним чи вищестоящим прокурором протест або дає висновок по справі, що розглядається за протестом голови суду чи його заступника.

Пленум Верховного Суду УРСР і президія обласного, Київського міського суду виносять постанову, а судова колегія Верховного Суду УРСР - ухвалу. Зміст постанови і ухвали повинен відповідати вимогам, зазначеним у статті 378 цього Кодексу.

Постанови Пленуму Верховного Суду УРСР і президії обласного, Київського міського суду приймаються відкритим голосуванням більшістю голосів членів Пленуму чи президії, які беруть участь у голосуванні.

Ухвала судової колегії Верховного Суду УРСР підписується всіма суддями, а постанова президії обласного, Київського міського суду - головуючим. Постанова Пленуму підписується Головою Верховного Суду УРСР і секретарем Пленуму. Ухвала або постанова суду приєднується до справи разом з протестом";

"Стаття 442. Участь у судовому розгляді представників комісій
та інспекцій у справах неповнолітніх

Про час і місце розгляду справи неповнолітнього суд повідомляє комісію та інспекцію в справах неповнолітніх. Суд вправі викликати в судове засідання представників комісій та інспекцій у справах неповнолітніх.

Представник комісії в справах неповнолітніх у судовому засіданні вправі заявляти клопотання, ставити запитання підсудному, його законним представникам, потерпілому, свідкам, експертові і спеціалістові, висловлювати думку з приводу найбільш доцільної форми перевиховання підсудного. Зазначені права роз'яснюються представникові комісії в справах неповнолітніх у підготовчій частині судового засідання.

Представник інспекції в справах неповнолітніх має право бути присутнім у залі судового засідання і з дозволу суду дає пояснення.

Названі в цій статті особи у необхідних випадках можуть бути допитані як свідки.

"Стаття 443. Участь у судовому розгляді представників
підприємств, установ і організацій

Про час і місце розгляду справи неповнолітнього суд повідомляє підприємство, установу та організацію, в яких навчався чи працював неповнолітній, а в разі потреби й інші організації. Суд вправі викликати в судове засідання представників цих організацій, а також представників громадських організацій за місцем роботи батьків, опікуна або піклувальника підсудного.

Представники зазначених організацій мають право бути присутніми в залі судового засідання і з дозволу суду дають пояснення. В необхідних випадках вони можуть бути допитані як свідки";

"Стаття 445. Питання, що вирішуються судом при постановленні вироку

При постановленні вироку, крім питань, зазначених у статті 324 цього Кодексу, суд зобов'язаний в разі умовного засудження неповнолітнього чи застосування до нього міри покарання, не зв'язаної з позбавленням волі, або відстрочки виконання вироку відповідно до статті 46-1 Кримінального кодексу УРСР (2001-05) обговорити питання про необхідність призначення неповнолітньому громадського вихователя.

"Стаття 446. Зміст вироку

У вироку в справі неповнолітнього, крім даних, передбачених статтями 333, 334 і 335 цього Кодексу, повинно бути зазначено:

у мотивувальній частині - підстави, з яких суд вважає необхідним призначення громадського вихователя;

у резолютивній частині - про необхідність призначення громадського вихователя у випадках умовного засудження, застосування покарання, не зв'язаного з позбавленням волі, або відстрочки виконання вироку відповідно до статті 46-1 Кримінального кодексу УРСР".

3. Частину другу статті 2 викласти в такій редакції: "Кримінальне судочинство має сприяти зміцненню соціалістичної законності і правопорядку, відверненню і викорененню злочинів, охороні інтересів суспільства, прав і свобод громадян, вихованню громадян у дусі неухильного додержання Конституції СРСР, Конституції Української РСР і радянських законів, поважання правил соціалістичного співжиття".

4. У частині третій статті 3 слова "громадян іноземних держав" і "осіб, що не мають громадянства" замінити відповідно словами "іноземних громадян" і "осіб без громадянства".

5. У статті 6:

у пункті 7 слова "частина 2" замінити словами "частина 3";

пункт 9 доповнити словами "з тієї ж підстави";

у пункті 10 слова "передбачених статтями 276 і 278 цього Кодексу" замінити словами "коли необхідність порушення справи визнано судом, у провадженні якого перебуває кримінальна справа (статті 276 і 278 цього Кодексу)";

доповнити частину першу пунктом 11 такого змісту:

"11) якщо про відмову в порушенні справи по тому ж факту є нескасована постанова органу дізнання, слідчого, прокурора, крім випадків, коли необхідність порушення справи визнано судом, у провадженні якого перебуває кримінальна справа (статті 276 і 278 цього Кодексу)";

у частині третій слова "провадження справи" замінити словами "провадження у справі".

6. У статті 7:

частину другу викласти в такій редакції:

"При закритті кримінальної справи з цих підстав мають додержуватися вимоги, зазначені в частинах 2 і 3 статті 7-1 цього Кодексу";

частину третю після слова "Суд" доповнити словами "своїм вироком".

7. У статті 7-1:

у заголовку слово "винного" замінити словом "особи";

у пункті 4 слова "колективові трудящих" замінити словами "трудовому колективу";

доповнити статтю частинами другою і третьою такого змісту:

"До закриття кримінальної справи особі повинно бути роз'яснено суть діяння, що містить ознаки злочину, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття справи з цієї підстави.

Закриття кримінальної справи з підстав, зазначених у цій статті, не допускається, якщо особа, яка вчинила діяння, що містить ознаки злочину, проти цього заперечує. В цьому разі провадження у справі продовжується в звичайному порядку".

8. У статті 7-2:

у частині першій слова "особи, яка вчинила злочин" замінити словами "особи, яка вчинила діяння, що містить ознаки злочину, який не являє великої суспільної небезпеки";

частину третю виключити. В зв'язку з цим частину четверту вважати частиною третьою.

9. У статті 8:

у частині першій слова "особи, яка вчинила злочин" замінити словами "особи, яка вчинила діяння, що містить ознаки злочину, який не являє великої суспільної небезпеки";

частину другу виключити. В зв'язку з цим частину третю вважати частиною другою.

10. Частину другу статті 9 викласти в такій редакції:

"Закриття кримінальної справи з цих підстав не допускається, якщо неповнолітній, який вчинив діяння, що містить ознаки злочину, або його законний представник проти цього заперечує".

11. У статті 10:

у частині першій слова "особу, яка вчинила злочин" замінити словами "особу, яка вчинила діяння, що містить ознаки злочину, який не являє великої суспільної небезпеки";

у частині другій слова "вчиненого злочину" замінити словами "вчиненого діяння, що містить ознаки злочину, який не являє великої суспільної небезпеки";

слова "колективу трудящих" і "колектив трудящих" замінити відповідно словами "трудовому колективу", "трудового колективу" і "трудовий колектив";

частину четверту виключити.

12. У статті 12:

заголовок після слова "адміністративного" доповнити словом "стягнення";

частину першу викласти в такій редакції:

"При вирішенні питання про закриття кримінальної справи відповідно до статей 7, 7-1, 7-2, 8, 9, 10 цього Кодексу суд, прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов'язані з'ясувати думку потерпілого і в разі закриття справи повідомити про це потерпілого та його представника. Потерпілий і його представник вправі оскаржити рішення про закриття справи у вищестоящий суд або вищестоящому прокурору";

у частині другій слова "частиною 3" і "його про це. Потерпілий замінити відповідно словами "частиною 2" і "про це потерпілого та його представника. Потерпілий і його представник".

13. У частині першій статті 13 слова "колективу трудящих", "колективу" і "нормам соціалістичного суспільства" замінити відповідно словами "трудового колективу" і "правилам соціалістичного співжиття".

14. У частині першій статті 14 слова "за постановою суду" замінити словами "на підставі судового рішення".

15. У статті 17:

частину третю викласти в такій редакції:

"Народні засідателі при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді. Народні засідателі користуються рівними правами з головуючим у судовому засіданні у вирішенні всіх питань, які виникають при розгляді справи і постановленні вироку";

у частині четвертій слова "судового нагляду" замінити слово "нагляду".

16. Статтю 20 після частини другої доповнити новою частиною і такого змісту:

"Слухання справ у закритому засіданні суду здійснюється з додержанням усіх правил судочинства".

У зв'язку з цим частини третю і четверту вважати відповідно частинами четвертою і п'ятою.

17. У статті 25:

частину першу викласти в такій редакції:

"Відповідно до статті 20 Основ кримінального судочинства Союзу РСР і союзних республік нагляд за точним і однаковим виконанням законів Союзу РСР, Української РСР та інших союзних республік у кримінальному судочинстві здійснюється Генеральним прокурором СРСР і підлеглими йому Прокурором УРСР і нижчестоящими прокурорами";

у частині третій слова "Генерального Прокурора СРСР" замінити словами "Генерального прокурора СРСР";

у частині четвертій слова "установами, підприємствами, організаціями" замінити словами "підприємствами, установами, організаціями".

18. У статті 27:

у частині другій слова "У випадках, коли справа про будь-який із зазначених у частині 1 цієї статті злочинів має особливе громадське значення або коли потерпілий" замінити словами "Якщо справа про будь-який із зазначених у частині 1 цієї статті злочинів має особливе громадське значення, а також у виняткових випадках, коли потерпілий у такій справі чи в справі про злочин, зазначений у частині 2 цієї статті";

частину четверту після слів "участі в справі" доповнити словами "про злочин, зазначений у частині 1 цієї статті";

частину п'яту вважати частиною другою, а частини другу, третю і четверту - відповідно частинами третьою, четвертою і п'ятою.

19. У статті 28:

у частині другій слова "Передача справи на розгляд товариського суду або передача винного на поруки не звільняє його" і "ним" замінити відповідно словами "Закриття справи з підстав, зазначених у статтях 7 і 7-1 цього Кодексу, не звільняє особу" і "нею";

частину п'яту викласти в такій редакції:

"Цивільний позивач і цивільний відповідач при розгляді цивільного позову в кримінальній справі або позову про відшкодування матеріальних збитків, завданих особою, щодо якої справу закрито з підстав, зазначених у статтях 7 і 7-1 цього Кодексу, звільняються від сплати державної пошлини".

20. У частині другій статті 29 і частині п'ятій статті 264 слова "Прокурор вправі пред'явити або підтримати" замінити словами "Прокурор пред'являє або підтримує".

21. У статті 31 слова "договорами та угодами, укладеними СРСР і УРСР з іноземними державами" замінити словами "Української РСР та міжнародними договорами СРСР і Української РСР".

22. У статті 32:

пункти 1 і 5 після слів "обласний" і "обласного" доповнити відповідно словами "Київський" і "Київського";

у пункті 4 слова "судового нагляду" замінити словом "нагляду";

пункт 6 викласти в такій редакції:

6) "Прокурор" - Генеральний прокурор СРСР, Прокурор УРСР, прокурор області, прокурор міста Києва, районний, міський прокурор, військовий прокурор, транспортний прокурор та інші прокурори, прирівняні до прокурорів областей, районних або міських прокурорів, їх заступники і помічники, прокурори управлінь і відділів прокуратур, які діють у межах своєї компетенції";

пункт 8 після слова "обвинувачений" доповнити словом "підозрюваний".

23. У статті 34:

заголовок і частину першу після слова "обласному" доповнити словами "Київському міському";

у пункті 3 частини першої слова "статтею 147" замінити словами "статтями 147, 147-1";

частину другу після слова "обласний" доповнити словами "Київський міський", а слова "вилучити її з народного суду і прийняти" замінити словами "прийняти її".

24. У частині третій статті 38 слова "області вирішує голова обласного" замінити словами "області, міста Києва вирішує голова відповідно обласного, Київського міського".

25. У частині першій статті 43 слова "притягнення до кримінальної відповідальності" замінити словами "притягнення як обвинуваченого".

26. Статтю 44 після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:

"У справах про суспільно небезпечні діяння, вчинені особами в стані неосудності, а також про злочини осіб, які захворіли на душевну хворобу після вчинення злочину, захисник допускається до участі в справі з моменту встановлення факту душевного захворювання особи".

У зв'язку з цим частини третю, четверту і п'яту вважати відповідно частинами четвертою, п'ятою і шостою.

27. У частині другій статті 45 слова "і у випадках" замінити словами "у випадках"; доповнити цю частину словами "а у випадках, передбачених пунктом 7 частини першої цієї статті, - з моменту встановлення факту душевного захворювання особи".

28. У статті 47:

у частині першій слова "у частині 4" замінити словами "у частині 5";

доповнити статтю частиною четвертою такого змісту:

"Орган попереднього слідства, прокурор, суд, в провадженні яких перебуває справа, а також завідуючий юридичною консультацією і президія колегії адвокатів у порядку, передбаченому законодавством Союзу РСР і Української РСР, вправі звільнити обвинуваченого повністю або частково від оплати юридичної допомоги".

29. Статтю 48 доповнити частиною шостою такого змісту:

"Адвокат, представник професійної спілки та іншої громадської організації не має права розголошувати відомості, повідомлені йому в зв'язку із здійсненням захисту".

30. Частину третю статті 49 викласти в такій редакції:

"Громадянин, визнаний потерпілим від злочину, вправі давати показання у справі. Потерпілий і його представник мають право: подавати докази; заявляти клопотання; знайомитися з усіма матеріалами справи з моменту закінчення попереднього слідства, а у справах, в яких попереднє слідство не провадилося, - після віддання обвинуваченого до суду; брати участь у судовому розгляді; заявляти відводи; подавати скарги на дії особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду, а також подавати скарги на вирок або ухвали суду і постанови народного судді".

31. У статті 60:

пункт 2 частини першої після слова "експерти" доповнити словом "спеціалісти";

частину другу після слова "потерпілим" доповнити словами "і його представником".

32. У статті 61:

частину першу після слів "експерт" і "цивільний позивач" доповнити відповідно словами "спеціаліст" і "цивільний відповідач";

після частини першої доповнити статтю новою частиною такого змісту:

"Адвокат не може брати участі у справі як захисник також і тоді, коли він у даній справі подає або раніше подавав юридичну допомогу особі, інтереси якої суперечать інтересам особи, що звернулася з проханням про ведення справи, або коли він брав участь у справі як перекладач чи понятий, а також коли в розслідуванні або розгляді справи бере участь службова особа, з якою адвокат перебуває у родинних стосунках".

У зв'язку з цим частину другу вважати частиною третьою.

33. У статті 63:

частину першу після слів "експерт" і "громадський обвинувач" доповнити відповідно словами "спеціаліст" і "суддя";

після частини першої доповнити статтю новою частиною такого змісту:

"Адвокат не може брати участі у справі як представник потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача також і за обставин, зазначених у частині 2 статті 61 цього Кодексу".

У зв'язку з цим частину другу вважати частиною третьою.

34. У частині першій статті 65 слова "органи дізнання" замінити словами "орган дізнання".

35. Частину другу статті 68 викласти в такій редакції:

"Свідок може бути допитаний про обставини, які підлягають встановленню по даній справі, в тому числі про факти, що характеризують особу обвинуваченого або підозрюваного, та його взаємовідносини з ними".

36. Частину першу статті 69 після пункту 1 доповнити новим пунктом такого змісту:

"2) адвокат, представник професійної спілки та іншої громадської організації про обставини, які стали йому відомі в зв'язку з виконанням ним обов'язків представника потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача".

Пункт 2 вважати пунктом 3.

37. У статтях 70 і 136 слова "органи міліції" і "органами міліції" замінити відповідно словами "органи внутрішніх справ" і "органами внутрішніх справ".

38. У частині другій статті 71 слова "органів дізнання, слідства, прокуратури і суду" замінити словами "органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і до суду".

39. Частини першу і другу статті 72 замінити трьома частинами такого змісту:

"Потерпілий зобов'язаний з'явитися за викликом особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду.

Потерпілий може бути допитаний про обставини, які підлягають встановленню по даній справі, в тому числі про факти, що характеризують особу обвинуваченого або підозрюваного, та його взаємовідносини з ними. Не можуть бути доказами повідомлені потерпілим дані, джерело яких невідоме.

Якщо потерпілий не з'явиться без поважних причин, орган дізнання, слідчий, прокурор або суд мають право застосувати привід у порядку, передбаченому статтями 135 і 136 цього Кодексу".

В зв'язку з цим частину третю вважати частиною четвертою.

40. У статті 78 слова "вини обвинуваченого" замінити словом "відповідальності".

41. У статті 79:

у частині першій слова "в органах дізнання, слідства і суду" замінити словами "в органах дізнання, попереднього слідства і в суді";

частину другу викласти в такій редакції:

"При передачі справи від одного органу дізнання чи попереднього слідства до іншого, направленні справи прокуророві чи до суду, а так само при передачі справи з одного суду до іншого речові докази передаються разом із справою".

42. У частині четвертій статті 85 слова "і кінозйомок" замінити словами "кінозйомок, відеозапису".

43. Статтю 85-2 після слів "кінозйомки", "кінозйомка", "зйомки" і "кінострічки" доповнити відповідно словами "відеозапису", "відеозапис", "запису" і "відеострічки", а слова "може" і "вона демонструється" замінити відповідно словами "можуть" і "вони демонструються".

44. Частину першу статті 87 після слова "експерт" доповнити словом "спеціаліст", у цій же частині слова "іншим учасникам процесу" і "оголошення" замінити відповідно словами "іншим особам, які брали участь у справі" і "проголошення".

45. У частині другій статті 89 слова "слідчих органах" замінити словами "органах дізнання і попереднього слідства", а в частині п'ятій слова "місця ув'язнення" - словами "місця попереднього ув'язнення".

46. Пункт 1 статті 91 після слова "експертам" доповнити словом "спеціалістам", а пункт 3 після слова "дізнання" - словом "попереднього".

47. У статті 93:

частину шосту доповнити словами "відповідно до норм, які регулюють оплату юридичної допомоги, що подається громадянам колегіями адвокатів";

доповнити статтю частиною сьомою такого змісту:

"Якщо у випадках, передбачених частиною 4 статті 47 цього Кодексу, обвинуваченого повністю чи частково звільнено від оплати юридичної допомоги органом попереднього слідства, прокурором або судом, витрати по оплаті праці адвокатів відносяться у встановленому порядку на рахунок держави".

48. У частині другій статті 98 слова "частиною 2" замінити словами "частиною 3".

49. У статті 99:

слово "установи" замінити словами "підприємства, установи, організації";

доповнити статтю частиною другою такого змісту:

"Якщо в результаті перевірки заяви чи повідомлення, що надійшли, не встановлено підстав для порушення кримінальної справи, але матеріали перевірки містять дані про наявність у діянні особи адміністративного або дисциплінарного проступку чи іншого порушення громадського порядку і правил соціалістичного співжиття, прокурор, слідчий, орган дізнання, суддя вправі, відмовивши в порушенні кримінальної справи, надіслати заяву або повідомлення на розгляд громадській організації, товариському суду, комісії в справах неповнолітніх, трудовому колективу або адміністрації підприємства, установи, організації для вжиття відповідних заходів впливу або передати матеріали для застосування в установленому порядку заходів адміністративного стягнення.

50. У статті 101:

у пункті 1 слова "органи міліції" замінити словом "міліція";

у пункті 3 слова "Збройних Сил" замінити словами "Збройних Сил СРСР", слово "учбових" виключити.

51. Частину третю статті 106 виключити. В зв'язку з цим частини четверту і п'яту вважати відповідно частинами третьою і четвертою.

52. У статті 106-1 виключити слова "затвердженим Указом Президії Верховної Ради СРСР від 13 липня 1976 року".

53. Частину третю статті 107 викласти в такій редакції:

"Перед допитом підозрюваному має бути роз'яснено його права, передбачені статтею 43-1 цього Кодексу, а також повідомлено, у вчиненні якого злочину він підозрюється, про що робиться відмітка в протоколі його допиту".

54. У статті 112:

частини першу і другу викласти в такій редакції:

"У справах про злочини, передбачені статтями 63, 66, 69, 69-1, 72-74, 77, 92-99, 109, 111-113, 115, 115-1, 117, 119-121, 123, частинами 2 і 3 статті 125, статтями 127-139, 146, 147, 147-1, 147-2, 157, 158, 163-1, 165-177, 187-1, 187-2, 187-3, 188, 188-1, 189, 189-1, 190, 190-1, 195-1, 200, 201, 203-205, 205-1, 209, 217-2, 218-220, 226-228, 228-1, частиною 2 статті 229-5 статтями 232-245, 245-1, 246-252, пунктами "г" і "д" статті 253, статтями 254, 254-1, 255-263 Кримінального кодексу УРСР, попереднє слідство провадиться слідчими прокуратури, а в справах про злочини, передбачені статтями 56-62, 64, 65, 67, 68, 68-1, 70, 71, 75, 76, пунктами "а", "б" і "в" статті 253 Кримінального кодексу УРСР, попереднє слідство провадиться також слідчими органів державної безпеки.

У справах про злочини, передбачені статтями 78, 79, 81-83, 86, 87, 89-91, 100-105, частиною 2 статті 107, статтями 108, 108-1, 110, 114, 116, 118, 122, 124, 140-145, частиною 2 статті 148, статтями 150-154, 154-1, 155, 155-1, 155-2, 155-3, 155-4, 156, 156-1, 163, 183, 183-1, 183-2, 183-3 184, 185, 191-194, 202, частиною 3 статті 206, статтями 207, 208, 208-1, 210-213, 215, 215-1, 215-2, 215-3, 217, 217-1, 220-1, 221, 221-1, 222-224, 224-1, 225, 229, 229-1, 229, 229-2, 229-3, 229-4, частиною 1 статті 229-5, статтями 229-6, 229-7 Кримінального кодексу УРСР, у всіх справах про злочини, вчинені неповнолітніми, попереднє слідство провадиться також слідчими органів внутрішніх справ";

у частині третій слова "службові злочини (статті 165-172 КК УРСР)" замінити словами "злочини, передбачені статтями 147-1, 165-172 Кримінального кодексу УРСР".

55. У частині п'ятій статті 114 слова "установами, підприємствами" замінити словами "підприємствами, установами", а в частині шостій цієї статті слова "та кінозйомки" - словами "кінозйомку і відеозапис".

56. У частині першій статті 116 слова "особи, що його вчинила" замінити словами "підозрюваного, обвинуваченого".

57. У статті 117:

частину першу доповнити словами "між слідчими транспортної прокуратури, що діє на правах районної або міської прокуратури, - транспортний прокурор, який діє на правах районного, міського прокурора";

частину другу викласти в такій редакції:

"Спір про підслідність між слідчими різних районів області розв'язує прокурор області, між слідчими різних транспортних прокуратур, що діють на правах районних, міських прокуратур, - транспортний прокурор, який діє на правах прокурора області, між слідчими різних районів міста - прокурор міста Києва, міський прокурор або їх заступники".

58. У статті 120:

частину другу викласти в такій редакції:

"В особливо складних справах строк попереднього слідства, встановлений частиною 1 цієї статті, може бути продовжено прокурором області, прокурором міста Києва, військовим прокурором виду Збройних Сил СРСР, округу, групи військ, флоту або їх заступниками на підставі мотивованої постанови слідчого, але не більш як на два місяці";

у частині третій слова "може" і "Прокурор УРСР або Головний військовий прокурор" замінити відповідно словами "можуть" і "Прокурор УРСР, Головний військовий прокурор, Генеральний прокурор СРСР або їх заступники";

частину четверту викласти в такій редакції:

"При поверненні судом справи для провадження додаткового слідства, а також відновленні закритої справи строк додаткового слідства встановлюється прокурором, який здійснює нагляд за слідством у межах одного місяця з моменту прийняття справи до провадження. Дальше продовження зазначеного строку провадиться на загальних підставах".

59. У частині другій статті 122 слова "або його представникові" замінити словами "і його представникові".

60. Частину другу статті 127 після слова "родичі" доповнити словом "підозрюваного".

61. У статті 134 слова "домоуправлінню" і "місця ув'язнення" замінити відповідно словами "житлово-експлуатаційній організації" "місця попереднього ув'язнення".

62. У статті 147:

заголовок викласти в такій редакції: "Відсторонення обвинуваченого від посади";

у частині першій слова "усунути його з посади" і "яка підлягає затвердженню прокурором" замінити відповідно словами "відсторонити його від посади" і "Відсторонення від посади провадиться з санкції прокурора або його заступника";

у частині другій слово "Усунення" замінити словом "Відсторонення".

63. У пункті 3 статті 149 слова "колективу трудящих" замінити словами "трудового колективу", а в пункті 5 виключити слова "чи установи".

64. У частині першій статті 152 слова "в органи дізнання, слідства і суду" замінити словами "в органи дізнання, попереднього слідства чи в суд".

65. У статті 155:

у частині другій слова "частиною 3 статті 81, частиною 3 статті 82" і "частиною 3 статті 117, частиною 3 статті 141" замінити відповідно словами "частиною 4 статті 81, частинами 3 і 4 статті 82" і "частинами 3 і 4 статті 117, частиною 2 статті 118, частинами 3 і 4 статті 141";

у частині третій слова "камері попереднього ув'язнення, а також на гауптвахті" замінити словами "або місцях тримання затриманих";

у частині четвертій слова "камері попереднього ув'язнення" замінити словами "місцях тримання затриманих";

у частині шостій виключити слова "затвердженим Законом СРСР від 11 липня 1969 року".

66. У статті 156:

слова "військовим прокурором округу або флоту" і "Генеральним Прокурором СРСР" замінити відповідно словами "прокурором міста Києва, військовим прокурором виду Збройних Сил СРСР, округу, групи військ, флоту" і "Генеральним прокурором СРСР";

доповнити статтю частиною другою такого змісту:

"При поверненні судом на нове розслідування справи, по якій строк тримання обвинуваченого під вартою скінчився, а за обставинами справи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою змінено бути не може, продовження строку тримання під вартою провадиться прокурором, який здійснює нагляд за слідством, у межах одного місяця з моменту надходження до нього справи. Дальше продовження зазначеного строку провадиться з урахуванням часу перебування обвинуваченого під вартою до направлення справи в суд у порядку і в межах, встановлених частиною 1 цієї статті".

67. У статті 158 слова "органам міліції" і "місце ув'язнення" замінити відповідно словами "органам внутрішніх справ" і "місце попереднього ув'язнення".

68. У частині другій статті 161 слова "громадянином іноземної держави" замінити словами "іноземним громадянином".

69. У частині першій статті 166 слова "домоуправлінню, сільській або селищній Раді депутатів трудящих" замінити словами "житлово-експлуатаційній організації, виконавчому комітету селищної або сільської Ради народних депутатів".

70. Частину першу статті 167 після слова "особу" доповнити словами "підозрюваного або", а частину четверту після слів "між свідком і" - словами "підозрюваним або".

71. Частину другу статті 171 після слів "між потерпілим і" доповнити словами "підозрюваним або".

72. Частини треті статей 177 і 178 і статтю 205 після слів "санкції прокурора" доповнити словами "або його заступника".

73. У статті 183 слова "установи, підприємства чи організації", "домоуправління", "депутатів трудящих" і "органів міліції" замінити відповідно словами "підприємства, установи чи організації", "житлово-експлуатаційної організації", "народних депутатів" і "органів внутрішніх справ".

74. Частину другу статті 184 після слова "ув'язненні" доповнити словами "під варту".

75. У статті 187:

частину першу після слів "санкції прокурора або" доповнити словами "його заступника чи";

у частині другій виключити слова "яка підлягає затвердженню прокурором".

76. У частині четвертій статті 191 слова "Органи міліції" замінити словами "Органи внутрішніх справ", а в частині п'ятій слово "обвинуваченому" - словами "підозрюваному, обвинуваченому".

77. У частині першій статті 194 слова "обвинуваченого чи підозрюваного" і "і обвинуваченого" замінити відповідно словами "підозрюваного або обвинуваченого" і "підозрюваного або обвинуваченого".

78. У пункті 2 статті 211 слова "і 10" замінити словами "10 і 11".

79. У статті 212 слова "або закриттям справи, або направленням" замінити словами "або постанови про закриття справи чи постанови про направлення".

80. Частину другу статті 214 викласти в такій редакції:

"Якщо розслідуванням встановлено факти, які вимагають застосування заходів громадського або дисциплінарного впливу чи адміністративного стягнення щодо особи, яка притягалась як обвинувачений, або щодо інших осіб, слідчий, закриваючи кримінальну справу, доводить ці факти до відома громадської організації, товариського суду, трудового колективу або адміністрації підприємства, установи, організації для вжиття відповідних заходів впливу або надсилає матеріали справи до суду для застосування заходів адміністративного стягнення".

81. Частину першу статті 215 доповнити словами "з дня одержання письмового повідомлення або копії постанови про закриття справи".

82. У статті 217:

частину першу після слів "повідомляє про це потерпілого" доповнити словами "та його представника";

у частині другій слова "цим особам" замінити словами "потерпілому і його представникові, цивільному позивачеві, цивільному відповідачеві".

83. У статті 222 слова "потерпілому, цивільному позивачеві і цивільному відповідачеві" замінити словами "потерпілому і його представникові, цивільному позивачеві, цивільному відповідачеві або їх представникам".

84. Статтю 223 доповнити частиною шостою такого змісту:

"Якщо обвинувальний висновок складено мовою, якою не володіє обвинувачений, його має бути перекладено на рідну мову обвинуваченого або іншу мову, якою він володіє. Переклад обвинувального висновку приєднується до справи".

85. У пункті 11 статті 228 слова "під час провадження дізнання" замінити словами "органами дізнання".

У статті 229:

частину першу після слова "прокурор" доповнити словами "або його заступник";

частину другу викласти в такій редакції:

"Прокурор або його заступник вправі змінити складений слідчим або органом дізнання список осіб, які підлягають виклику в судове засідання, а також скасувати чи змінити раніше обраний запобіжний захід або обрати запобіжний захід, якщо його не було обрано. В разі скасування, зміни чи обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурор або його заступник керується правилами, передбаченими частиною 2 статті 157 цього Кодексу".

87. Статті 230 і 231 після слова "прокурор" доповнити словами "або його заступник".

88. У статті 232:

частини першу і другу після слова "прокурор" доповнити словами "або його заступник";

у частині третій слова "прокурор області може" замінити словами "прокурор області, прокурор міста Києва або їх заступники можуть"; цю ж частину після слова "обласного" доповнити словами "Київського міського".

89. У частині другій статті 252 слова "оскаржені потерпілим або його представником, а також обвинуваченим, його захисником або законним представником" замінити словами "з дня одержання їх копій оскаржені потерпілим і його представником, а також обвинуваченим, його захисником і законним представником".

90. Частину третю статті 254 викласти в такій редакції:

"Якщо зазначені в цій статті документи складено мовою, якою не володіє підсудний, вони вручаються підсудному перекладеними на його рідну мову або іншу мову, якою він володіє".

91. У статті 272:

у частині другій слова "колегії адвокатів або громадську організацію" замінити словами "Київської міської колегії адвокатів, громадську організацію чи трудовий колектив";

у частині третій слова "5 карбованців" замінити словами "30 карбованців".

92. Частину першу статті 273 після слів "призначення експертизи" доповнити словами "а також окремі ухвали".

93. У статті 282 слова "передбачені пунктами 5, 6, 7, 8, 9, 10" замінити словами "передбачені пунктами 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11".

94. Частину другу статті 284 після слів "громадських організацій" доповнити словами "або трудових колективів".

95. Статтю 290 після слів "законні інтереси" доповнити словами "До потерпілого, який не з'явився без поважних причин, суд може застосувати привід відповідно до статті 72 цього Кодексу".

96. Статтю 295 після слів "цивільному відповідачеві" доповнити словами "громадському обвинувачеві, громадському захисникові".

97. У статті 297 слова "а в справах, зазначених у частині 1 статті 27 цього Кодексу, - з читання чи викладу заяви потерпілого" замінити словами "в справах, зазначених у частині 1 статті 27 цього Кодексу, - з оголошення заяви потерпілого, а в справах про злочини, передбачені частиною 1 статті 85 і частиною 1 статті 206 Кримінального кодексу УРСР, - ухвали суду чи постанови судді про порушення кримінальної справи і віддання правопорушника до суду. Якщо в справі заявлено цивільний позов, оголошується також позовна заява".

98. Статтю 298 доповнити словами "Якщо в справі заявлено цивільний позов, головуючий запитує підсудного і цивільного відповідача, чи визнають вони позов".

99. У частині першій статті 300 слова "або їх представники" замінити словами "їх представники".

100. Частини п'яту і шосту статті 310 викласти в такій редакції:

"Після цього суд виносить ухвалу, в якій викладає поставлені на вирішення експертизи питання. Ці питання передаються експерту, який складає висновок.

Висновок експерта повинен відповідати вимогам, зазначеним у статті 200 цього Кодексу. Він оголошується в судовому засіданні приєднується до справи".

101. У частині першій статті 315 слова "або їх представники" замінити словами "та їх представники".

102. У частині першій статті 321 слова "Вирок суду постановляється" замінити словами "Суди Української РСР постановляють вироки".

103. У статті 334:

частини першу і другу викласти в такій редакції:

"Мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. В цій частині вироку наводяться обставини, які визначають ступінь винності, та докази, на яких грунтується висновок суду щодо кожного підсудного, з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази; обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність; мотиви зміни обвинувачення; у разі визнання частини обвинувачення необгрунтованою - підстави для цього.

Суд зобов'язаний також мотивувати призначення покарання у вигляді позбавлення волі, якщо санкція кримінального закону передбачає й інші покарання, не зв'язані з позбавленням волі; застосування умовного засудження; застосування умовного засудження до позбавлення волі з обов'язковим залученням засудженого до праці; призначення покарання нижче найнижчої межі, передбаченої кримінальним законом за даний злочин, перехід до іншого, більш м'якого покарання призначення покарання у вигляді направлення у виховно-трудовий профілакторій; вирішення питань, зв'язаних з відстрочкою виконання вироку відповідно до статті 46-1 Кримінального кодексу УРСР; звільнення підсудного від покарання";

у частині шостій слова "колективів трудящих" замінити словами "трудових колективів"; доповнити цю частину словами "а при відсутності таких клопотань - мотиви покладення на певний трудовий колектив або особу, за їх згодою, обов'язку по нагляду за умовно засудженим і проведенню з ним виховної роботи".

104. Доповнити статтю 335 після частини дев'ятої двома частинами такого змісту:

"Якщо суд визнає можливим застосувати відстрочку виконання вироку відповідно до статті 46-1 Кримінального кодексу УРСР, у резолютивній частині вироку зазначаються тривалість відстрочки, обов'язки, покладені на засудженого, а також трудовий колектив або особа, на які, за їх згодою, суд покладає обов'язок по нагляду за засудженим і проведенню з ним виховної роботи.

Призначаючи покарання у вигляді громадської догани, суд, якщо визнає за необхідне проінформувати про це громадськість, у резолютивній частині вироку зазначає спосіб доведення вироку до її відома".

У частині десятій цієї статті слова "колективу трудящих" замінити словами "трудовому колективу"; доповнити цю ж частину словами "чи на який трудовий колектив або особу, за їх згодою, покладено обов'язок по нагляду за умовно засудженим і проведенню з ним виховної роботи".

Частини десяту і одинадцяту вважати відповідно частинами дванадцятою і тринадцятою.

105. У статті 341:

У частині третій слова "зміст вироку, а також" замінити словами "його законному представникові, а також потерпілому, цивільному позивачеві, цивільному відповідачеві та їх представникам зміст вироку";

частину четверту викласти в такій редакції:

"Якщо підсудний не володіє мовою, якою постановлено вирок, то після його проголошення перекладач зачитує вирок підсудному його рідною мовою або іншою мовою, якою він володіє".

106. Частину першу статті 348 замінити двома частинами такого змісту:

"Вироки, що не набрали законної сили, можуть бути оскаржені і опротестовані в касаційному порядку:

1) вироки районних (міських) народних судів - в обласний, Київський міський суд;

2) вироки обласних судів, Київського міського суду - у Верховний Суд УРСР.

Касаційні скарги і протести на вироки військових трибуналів подаються відповідно до Положення про військові трибунали".

У зв'язку з цим частину другу вважати частиною третьою.

107. У частині першій статті 350 слово "оголошення" замінити словом "проголошення", а в частині третій слова "місця ув'язнення" - словами "місця попереднього ув'язнення".

108. У статті 353:

заголовок викласти в такій редакції:

"Доповнення, зміна і відкликання касаційного протесту чи скарги";

частину другу викласти в такій редакції:

"До початку розгляду в касаційній інстанції прокурор, який приніс протест, або вищестоящий прокурор має право змінити чи відкликати протест, а особа, яка подала скаргу,- змінити або відкликати скаргу. Засуджений має право відкликати також скаргу свого захисника, крім випадків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 5, 7 і 8 статті 45 цього Кодексу. Зміни, що тягнуть за собою погіршення становища засудженого чи виправданого, може бути внесено до протесту або скарги не пізніш як за три доби до початку розгляду. З такими змінами до розгляду протесту або скарги повинні бути ознайомлені особи, зазначені у статті 347 цього Кодексу, інтересів яких вони стосуються".

109. У статті 354:

у частині другій слова "або законний представник, потерпілий або його представник" замінити словами "і законний представник, а також потерпілий і його представник", а слова "з дня винесення" - словами "з дня одержання копій";

у частині четвертій слова "судового нагляду" замінити словом "нагляду".

110. Частину другу статті 358 викласти в такій редакції:

"Крім того, касаційна інстанція не пізніш як за три дні до судового засідання повинна вивісити об'яву про час і місце розгляду справи. Неявка учасників судового процесу, яких повідомлено про день розгляду справи, не є перешкодою для її розгляду в касаційній інстанції, але суд на свій розсуд може викликати їх".

111. Частину першу статті 378 викласти в такій редакції:

"По справі, розглянутій в касаційному порядку, суд постановляє ухвалу з додержанням вимог, передбачених статтями 322 і 325 цього Кодексу".

112. У статті 381:

у частині першій слова "судового нагляду" замінити словом "нагляду";

частину другу після слів "її винесення" доповнити словами "а у випадках, передбачених частиною 2 статті 379 цього Кодексу, - після складення і оголошення мотивованої ухвали";

у частинах третій і четвертій слова "місця ув'язнення" замінити словами "місця попереднього ув'язнення".

113. У статті 386 слова "судового нагляду" замінити словом "нагляду", у частині другій слова "міським і районним прокурорам" - словами "районним і міським прокурорам", а частину третю після слова "особу" доповнити словом "підприємство".

114. У статті 390:

частину першу викласти в такій редакції:

"В розгляді кримінальних справ у порядку нагляду президією обласного, Київського міського суду обов'язково бере участь прокурор області, прокурор міста Києва, який підтримує принесений ним чи вищестоящим прокурором протест або дає висновок по справі, що розглядається за протестом голови відповідного суду. Голови Верховного Суду УРСР або його заступника";

слова "судового нагляду" замінити словом "нагляду";

частину другу виключити, в зв'язку з чим частини третю і четверту вважати відповідно частинами другою і третьою.

115. У статті 394:

слова "судового нагляду" замінити словом "нагляду";

у частині п'ятій слова "залишити без змін вирок суду першої інстанції чи ухвалу касаційної інстанції" замінити словами "залишити в силі, із зміною або без зміни, вирок суду і касаційну ухвалу".

116. У статті 399:

у частинах першій і шостій слова "установи, підприємства, організації" і "установи" замінити словами "підприємства, установи, організації";

частини четверту і п'яту викласти в такій редакції:

"Закінчивши розслідування нововиявлених обставин, районний, міський прокурор при наявності підстав для відновлення справи направляє її разом з матеріалами розслідування або вироком, що набрав законної сили, яким винні у зловживанні або фальсифікації доказів у справі уже засуджені, і своїм висновком відповідно прокуророві області, прокуророві міста Києва, який і вирішує питання про принесення протесту до президії обласного, Київського міського суду.

Справи, в яких вирок винесено обласним або Київським міським судом, прокурор області або прокурор міста Києва направляє Прокурові УРСР, який вирішує питання про принесення протесту до Верховного Суду УРСР".

117. У статті 400:

слова "судового нагляду" замінити словом "нагляду";

доповнити статтю частиною другою такого змісту:

"Попередній розгляд справи в касаційному порядку чи в порядку нагляду не перешкоджає її розгляду в тій же судовій інстанції в порядку відновлення в зв'язку з нововиявленими обставинами".

118. Частини першу, другу, третю, четверту і п'яту статті 404 замінити чотирма частинами такого змісту:

"Вирок, що набрав законної сили, звертається до виконання судом, який постановив вирок, не пізніш як через три доби з дня набрання ним законної сили або повернення справи з касаційної інстанції.

Суд разом з своїм розпорядженням про виконання обвинувального вироку надсилає копію вироку тому органу, на який покладено обов'язок виконати вирок.

З метою забезпечення виховного впливу вироку суд надсилає його копію в необхідних випадках на підприємство, в установу, організацію за місцем роботи засудженого.

У разі умовного засудження відповідно до статті 45 Кримінального кодексу УРСР або застосування відстрочки виконання вироку до позбавлення волі відповідно до статті 46-1 Кримінального кодексу УРСР суд надсилає копію вироку органу внутрішніх справ за місцем проживання засудженого, а щодо неповнолітнього - також і комісії в справах неповнолітніх при виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів для здійснення контролю за поведінкою засудженого. Крім того, копія вироку надсилається громадським організаціям або трудовому колективу, яким засудженого передано на перевиховання і виправлення, або трудовому колективу чи особі, на яких судом покладено обов'язок по нагляду за засудженим і проведенню з ним виховної роботи".

У зв'язку з цим частини шосту, сьому і восьму вважати відповідно частинами п'ятою, шостою і сьомою.

119. У частинах першій і третій статті 405 слова "відкладене" і "відкладена" замінити відповідно словами "відстрочене" і "відстрочена".

120. У статті 407:

у частині першій слова "депутатів трудящих" замінити словам "народних депутатів";

у частині п'ятій слова "повторне подання" і "може бути внесено" замінити відповідно словами "розгляд повторного подання" і "може мати місце".

121. У статті 407-1 слова "депутатів трудящих" замінити словами "народних депутатів при наявності зобов'язання засудженого зразковою поведінкою і чесним ставленням до праці довести свої виправлення".

Доповнити цю статтю частинами другою і третьою такого змісту:

"Якщо суд відмовить в умовному звільненні з місць позбавлення волі з обов'язковим залученням засудженого до праці, розгляд повторного подання в цьому питанні провадиться за умов, передбачених у частині 5 статті 407 цього Кодексу.

Розгляд подання про умовне звільнення з місць позбавлення волі з обов'язковим залученням до праці осіб, які були умовно засуджені до позбавлення волі з обов'язковим залученням до праці або умовно звільнені з місць позбавлення волі з обов'язковим залученням до праці і направлені для відбування позбавлення волі, призначеного вироком, у випадках, передбачених законом, може мати місце не раніше як через один рік з дня винесення ухвали про направлення в місця позбавлення волі".

122. Частину першу статті 408 після слів "до позбавлення волі" доповнити словами "або направлення у виховно-трудовий профілакторій", а після слів "виправно-трудової установи" доповнити словам "чи виховно-трудового профілакторію".

123. Частину першу статті 409 після слів "відстрочку виконання вироку" доповнити словами "відповідно до статті 405 цього Кодексу". В цій же частині слово "відкладення" замінити словом "відстрочку".

124. У статті 410:

у заголовку слова "умовного засудження до позбавлення волі з обов'язковим залученням до праці" замінити словами "невідбутого строку перебування у виховно-трудовому профілакторії";

у частині першій слова "депутатів трудящих" замінити словами "народних депутатів";

частину другу викласти в такій редакції:

"Питання про заміну виправних робіт штрафом або громадською доганою відповідно до статті 29 Кримінального кодексу УРСР ( 2001-05 ), про заміну виправних робіт позбавленням волі відповідно до частини 2 статті 30 Кримінального кодексу УРСР, про заміну штрафу виправними роботами або громадською доганою відповідно до статті 32 Кримінального кодексу УРСР, про заміну невідбутого строку перебування у виховно-трудовому профілакторії позбавленням волі відповідно до статті 34-1 Кримінального кодексу УРСР вирішуються районним (місцевим) народним судом за поданням органу, що відає виконанням покарання, а про заміну виправних робіт за місцем роботи виправними роботами в інших місцях, що визначаються органами, які відають виконанням виправних робіт, відповідно до частини 1 статті 30 Кримінального кодексу УРСР - районним (міським) народним судом за поданням органу внутрішніх справ або за клопотанням громадської організації чи трудового колективу".

125. У частині першій статті 410-1 слова "військового округу, флоту, групи військ та виду Збройних Сил СРСР" і "Генерального Прокурора СРСР" замінити відповідно словами "виду Збройних Сил СРСР, округу, групи військ, флоту" і "Генерального прокурора СРСР".

126. Статтю 413 після слова "обласний" доповнити словами "Київський міський".

127. Частину першу статті 414 після слів "громадських організацій" доповнити словами "чи трудового колективу", а в частині другій цієї статті слова "організації, яка порушила клопотання" замінити словами "громадської організації або трудового колективу, які порушили клопотання".

128. У частині першій статті 417 цифри "212" замінити цифрами "222".

129. У статті 426:

у частині першій слова "органи міліції" замінити словом "міліція";

у частині другій останнє речення викласти в такій редакції:

"Протокол разом з матеріалами надсилається до районного (міського) народного суду з санкції прокурора або його заступника".

130. У частині першій статті 434 слова "і при наявності підстав, зазначених в статтях 106, 148 і 155" замінити словами "при наявності підстав і в порядку, що встановлені статтями 106, 148, 150, 155 і 157".

131. Пункт 2 частини першої статті 54, частину першу статті 59, частину другу статті 121, пункт 5 частини першої статті 142, частину п'яту статті 145, частину четверту статті 221, пункт 7 статті 263, статті 267 і 287 після слів "експерт", "експерта", "експертові" доповнити відповідно словами "спеціаліст", "спеціаліста", "спеціалістові".

132. Частини перші статей 56, 88 і 129, частину другу статті 318 і частину третю статті 360 після слів "потерпілим", "потерпілий", "потерпілого" доповнити відповідно словами "і його представником", "і його представник", "і його представника".

133. У статтях 11 і 154 слова "колективу трудящих", "колективу" і "колектив трудящих" замінити відповідно словами "трудового колективу" і "трудовий колектив".

134. У статтях 50, 51, 66, 126, 128-1, 181, 189, 291 і 403 порядок слів: установа, підприємство, організація замінити на порядок слів: підприємство, установа, організація.

135. У частині першій статті 92 слова "органи дізнання, слідства, прокуратури і суду" замінити словами "органи дізнання, попереднього слідства, прокуратури і до суду", а в частині четвертій цієї ж статті і статті 153 слово "слідства" замінити словами "попереднього слідства".

136. У статтях 181, 189, 409-1 і 414-1 слова "домоуправління" і "депутатів трудящих" замінити відповідно словами "житлово-експлуатаційної організації" і "народних депутатів".

137. У найменуванні глави 31, статтях 339, 380, 389, 392, 393 і 395 слова "судового нагляду" замінити словом "нагляду".

138. У найменуванні глави 21 слова "при провадженні дізнання" замінити словами "органами дізнання".

139. Статті 32-1, 32-2, частину другу статті 115, статті 435 і 446-1 виключити.

Голова Президії Верховної Ради Української РСР О.ВАТЧЕНКО

Секретар Президії Верховної Ради Української РСР М.ХОМЕНКО

м. Київ, 16 квітня 1984 р.
N 6834-X.