Документ втратив чиннiсть!

ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
N 183 від 27.04.2001
м.Київ

Зареєстровано
в Міністерстві стиції України
17 травня 2001 р. за N 423/5614

(Постанова втратила чинність на підставі
Постанови Правління Національного банку
N 389 від 18.08.2004)

Про затвердження Тимчасового положення про визначення
Національним банком України процентних ставок за
своїми операціями

З метою подальшого вдосконалення засобів і методів здійснення грошово-кредитної політики Національного банку України, процентної політики та відповідно до статті 27 Закону України "Про Національний банк України" ( 679-14 ) Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Тимчасове положення про визначення Національним банком України процентних ставок за своїми операціями (додається).

2. Постанова набирає чинності через 10 днів після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

3. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на директора Департаменту монетарної політики Н.I.Гребеник.

Голова В.С.Стельмах

Затверджено
Постанова Правління
Національного банку України
27.04.2001 N 183

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
17 травня 2001 р. за N 423/5614

Тимчасове положення
про визначення Національним банком України
процентних ставок за своїми операціями

Це Тимчасове положення розроблено відповідно до статті 27 Закону України "Про Національний банк України" ( 679-14 ).

Національний банк України при здійсненні монетарної політики встановлює процентні ставки за своїми операціями.

Процентні ставки - це особливий важіль Національного банку України в регулюванні грошово-кредитного ринку, що є показником вартості грошей у національній економіці.

Розділ I. Загальні положення

1. Сфера застосування процентних ставок

1.1. Національний банк України (далі - Національний банк) на підставі аналізу причин, що впливають на коливання вартості грошей (причини, що зумовлені відповідними тенденціями в середовищі відтворення грошей; причини, що пов'язані з проведенням грошово-кредитної політики), визначає систему своїх тактичних і проміжних цілей у грошово-кредитній політиці, які використовуються для збалансування попиту і пропозиції на гроші.

1.2. Процентні ставки, що встановлюються Національним банком як важелі впливу на економічні процеси, застосовуються у сфері реальної економіки, зовнішньоекономічного сектору, а також антиінфляційних заходів і бюджетних відносин.

1.3. Національний банк з метою ефективного управління грошово-кредитним ринком, обсягами грошової маси в обігу, виконання функції кредитора останньої інстанції встановлює за своїми операціями такі процентні ставки:

облікову ставку;

процентну ставку рефінансування, що встановлюється під час проведення тендерів;

процентну ставку "овернайт" (ломбардна ставка);

процентну ставку за розміщені депозитні сертифікати Національного банку.

1.4. Облікова ставка Національного банку затверджується рішенням Правління Національного банку.

2. Визначення термінів

2.1. У цьому Тимчасовому положенні терміни вживаються в такому значенні:

облікова ставка Національного банку - один з монетарних інструментів, за допомогою якого Національний банк установлює для суб'єктів грошово-кредитного ринку орієнтир щодо вартості залучених і розміщених грошових коштів. Облікова ставка є найнижчою серед процентних ставок Національного банку і є орієнтиром вартості грошових коштів;

прогнозний рівень інфляції - прогнозний приріст споживчих цін, який визначається як співвідношення індексу споживчих цін у грудні поточного до грудня попереднього року.

ставка рефінансування, що встановлюється під час проведення тендера вартість кредитних коштів Національного банку, яка визначається залежно від попиту банків на них під час проведення Національним банком тендерів;

ставка "овернайт" (ломбардна ставка) - щоденна процентна ставка, що встановлюється Національним банком для проведення операцій з банками з підтримання їх миттєвої ліквідності;

фактичний рівень інфляції - рівень споживчих цін за даними статистичних органів, що встановився у відповідному періоді поточного року наростаючим підсумком.

Розділ II. Установлення Національним банком
процентних ставок за своїми операціями

1. Основні принципи визначення облікової ставки

1.1. Національний банк як кредитор останньої інстанції, установлюючи облікову ставку, впливає на вартість грошових коштів.

1.2. Національний банк визначає облікову ставку, виходячи з прогнозного та фактичного рівнів інфляції, що підлягають коригуванню на коефіцієнт приросту облікової ставки. При цьому рівень облікової ставки має бути не менше ніж на 3 процентних пункти більшим від рівня інфляції.

1.3. Установлений Національним банком розмір облікової ставки залежить від загального економічного стану держави, стану грошово-кредитного ринку і має бути зорієнтований на зміни тенденцій макроекономічних та монетарних параметрів, основними з яких є:

потреба в грошових ресурсах відповідно до фази ділового циклу в економіці держави;

рух та/або міграція капіталу;

прогнозний і фактичний рівень інфляції у відповідному періоді;

середній рівень інфляції за попередні 12 місяців; середня облікова ставка за попередні 12 місяців; обсяг грошової маси в обігу; структура прогнозних і фактично випущених в обіг Національним банком платіжних засобів; процентні ставки за кредитами та депозитами банків; процентні ставки на міжбанківському ринку кредитних ресурсів.

1.4. Національний банк під час визначення облікової ставки враховує й інші фактори, що не підлягають цифровому обчисленню (соціально-економічна та суспільно-політична ситуація в державі), інфляційні та девальваційні очікування тощо.

1.5. Національний банк установлює розмір облікової ставки, дотримуючись таких основних принципів:

облікова ставка має підтримуватися на позитивному реальному рівні щодо рівня інфляції;

облікова ставка використовується Національним банком одночасно як орієнтир та активний засіб реалізації грошово-кредитної політики;

облікова ставка є найнижчою серед процентних ставок рефінансування.

1.6. Національний банк під час визначення облікової ставки враховує залежність вартості грошей від рівня споживчих цін і необхідності реагування облікової ставки як на рівень інфляції, так і на зміну рівня реального валового внутрішнього продукту (далі - ВВП), а саме: 1 проценту зростання інфляції може відповідати від 1 до 1,5 процента зростання облікової ставки, а 1 проценту зниження темпів реального ВВП може відповідати зниження облікової ставки на 0,5 процента.

1.7. За базову ставку Національний банк бере середню процентну ставку, що використовується центральними банками країн Європи під час здійснення рефінансування ними своїх комерційних банків. Перелік, а також кількість центральних банків європейських країн, інформація щодо процентних ставок яких використовується Національним банком, визначаються на відповідний період за рішенням Правління Національного банку.

1.8. Національний банк розраховує облікову ставку за такою формулою:

Ос = Бс + К * Рп(ф) - 0,5 ВВП,

де

Ос - облікова ставка;

Бс - базова процентна ставка, розмір якої встановлюється відповідно до умов, викладених у пункті 1.7 розділу II цього Тимчасового положення;

К- коефіцієнт приросту облікової ставки на 1 процент зростання інфляції (1,0-1,5). Розмір коефіцієнта встановлюється залежно від інфляційних очікувань і тенденцій розвитку грошово-кредитного ринку;

Рп - прогнозний рівень інфляції, що встановлюється співвідношенням індексу споживчих цін у грудні поточного року та індексу споживчих цін у грудні попереднього року;

Рф - фактичний рівень інфляції в річному обчисленні;

ВВП - зниження темпів реального ВВП.

1.9. Виходячи з аналізу тенденцій змін макроекономічних і монетарних параметрів, інфляційних та девальваційних очікувань, Національний банк щомісяця здійснює розрахунок розміру облікової ставки з урахуванням фактичного рівня інфляції в річному обчисленні за попередній період.

1.10. Національний банк здійснює оприлюднення облікової ставки, затвердженої постановою Правління Національного банку, через засоби масової інформації.

2. Установлення процентних ставок для рефінансування
банків шляхом проведення тендера Національного банку

2.1. Залежно від ситуації на грошово-кредитному ринку, потреби в підтримці ліквідності банківської системи Національний банк оголошує процентну ставку за кредитами рефінансування, що здійснюється для банків шляхом проведення тендерів. Процентна ставка за кредитами рефінансування, що оголошується, не може бути меншою, ніж облікова.

2.2. Національний банк може встановлювати процентну ставку за кредитами рефінансування за результатами проведення процентних тендерів залежно від пропозицій вартості на кошти Національного банку, що надходять від банків.

На процентному тендері заявки банків задовольняються, виходячи із запропонованої найвищої процентної ставки. На процентному тендері ціна відсіку серед запропонованих процентних ставок не може бути нижчою, ніж облікова ставка.

3. Визначення процентної ставки за кредитами "овернайт"
(ломбардна ставка)

3.1. З метою вирівнювання тимчасових коливань ліквідності банківської системи, "тонкого" регулювання грошово-кредитного ринку Національний банк здійснює рефінансування банків через постійно діючу лінію рефінансування надає кредити "овернайт" (ломбардні) строком на один день.

3.2. Національний банк як кредитор останньої інстанції, проводячи операції з підтримки миттєвої ліквідності банків, орієнтується на ситуацію на грошово-кредитному ринку, процентні ставки на міжбанківському ринку, попит і можливу пропозицію щодо випуску в обіг додаткових коштів і встановлює процентну ставку за кредитом "овернайт" (ломбардну).

Розмір ставки "овернайт" (ломбардна) не повинен бути меншим, ніж облікова плюс один процентний пункт.

Розділ III. Процентні ставки на кошти, які
Національний банк мобілізує шляхом розміщення
своїх депозитних сертифікатів

1. Установлення процентної ставки за розміщеними
депозитними сертифікатами

1.1. Національний банк розміщує свої депозитні сертифікати залежно від розвитку ситуації на грошово-кредитному ринку, потреби здійснення регулятивних операцій щодо обсягів грошової маси в обігу та її структури, а також з метою нейтралізації надлишкової грошової маси.

1.2. Установлення процентної ставки на кошти, що мобілізуються Національним банком шляхом випуску свого депозитного сертифіката як одного з монетарних інструментів, залежить від обсягу грошової маси в обігу, потреби в регулюванні ліквідності банківської системи в короткостроковому періоді, а також терміну, на який необхідно вилучити кошти з обігу, та інших економічних факторів. Процентна ставка (процентна плата) за сертифікат Національного банку є фіксована процентна ставка річних.

Начальник Управління методології інструментів монетарної політики
Департаменту монетарної політики Н.О.Шидловська