Документ втратив чиннiсть!

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 6 травня 2001 р. N 425
Київ

(Постанова втратила чинність на підставі Постанови
Кабінету Міністрів України
N 675 від 23 липня 2008 р.)

Про утворення Державного департаменту
з питань діяльності курортів

( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
N 989 від 27.06.2003
N 1607 від 30.11.2004
N 1197 від 15.12.2005 )

Відповідно до Закону України "Про курорти" ( 2026-14 ) Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Утворити у складі Міністерства охорони здоров'я Державний департамент з питань діяльності курортів як урядовий орган державного управління.

2. Затвердити Положення про Державний департамент з питань діяльності курортів (додається).

3. Міністерству охорони здоров'я привести у місячний термін свої рішення у відповідність із цією постановою.

4. Міністерству охорони здоров'я забезпечити розміщення Державного департаменту з питань діяльності курортів у приміщеннях будинку по вул. Грушевського, 7, у м. Києві.

Перший віце-прем'єр-міністр України Ю.ЄХАНУРОВ

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 6 травня 2001 р. N 425

Положення
про Державний департамент з питань діяльності курортів

1. Державний департамент з питань діяльності курортів (Держкурорт) є урядовим органом державного управління, що діє у складі МОЗ та підпорядковується йому.

2. Держкурорт у своїй діяльності керується Конституцією ( 254к/96-ВР ) і законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, цим Положенням, а також наказами МОЗ.

У межах своїх повноважень Держкурорт організовує виконання актів законодавства та здійснює систематичний контроль за їх реалізацією.

Держкурорт узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо удосконалення цього законодавства та в установленому порядку вносить їх МОЗ.

3. Основними завданнями Держкурорту є:

участь в реалізації державної політики у сфері діяльності курортів;

підготовка пропозицій до проектів державних цільових програм і прогнозів розвитку курортів; ( Абзац третій пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1607 від 30.11.2004 )

координація діяльності курортних закладів (незалежно від форми власності), пов'язаної з використанням лікувальних ресурсів, а також діяльності підприємств, установ та організацій, які обслуговують курорти;

здійснення контролю за дотриманням державних стандартів у сфері санаторно-курортного лікування та відпочинку.

4. Держкурорт відповідно до покладених на нього завдань:

1) розробляє пропозиції до проектів державних цільових програм і прогнозів розвитку курортів для забезпечення їх раціонального використання з метою якісного лікування та оздоровлення людей; ( Підпункт 1 пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1607 від 30.11.2004 )

2) готує пропозиції з пріоритетних напрямів розвитку курортів, розробляє та організовує реалізацію державних цільових програм у сфері діяльності курортів; ( Підпункт 2 пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1607 від 30.11.2004 )

3) бере участь у розробленні норм і правил користування природними лікувальними ресурсами;

4) бере участь у складанні та веденні Державного кадастру природних територій курортів України; ( Підпункт 4 пункту 4 в редакції Постанови КМ N 989 від 27.06.2003 )

5) проводить медико-біологічну оцінку якості та цінності природних лікувальних ресурсів, визначає методи їх використання;

6) розробляє проекти рішень Кабінету Міністрів України щодо режиму округів і зон санітарної (гірничо-санітарної) охорони курортів державного значення і подає їх на затвердження в установленому порядку;

7) організовує проведення наукових досліджень з метою збільшення курортного потенціалу України та ефективності його використання;

8) здійснює в межах, визначених МОЗ, управління майном установ та організацій, що належать до сфери його управління;

9) виконує інші функції, що випливають з покладених на нього завдань.

5. Держкурорт має право:

одержувати в установленому порядку від центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування інформацію, документи та матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань;

здійснювати контроль, проводити перевірки та інспекції з питань, що належать до його компетенції;

залучати в установленому порядку спеціалістів центральних та місцевих органів виконавчої влади, вчених, фахівців і експертів (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до його компетенції;

призначати на посаду та звільняти з посади керівників установ та організацій, що належать до сфери його управління;

скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до його компетенції.

6. У Держкурорті з урахуванням специфіки діяльності можуть утворюватися комісії, науково-експертні та консультативні ради, робочі групи, інші дорадчі та консультативні органи. Склад цих органів і положення про них затверджує голова Департаменту.

7. Держкурорт у процесі виконання покладених на нього завдань взаємодіє з центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, а також відповідними органами інших держав і міжнародними організаціями.

8. Держкурорт у межах своїх повноважень на підставі та на виконання актів законодавства видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує і контролює їх виконання.

9. Держкурорт очолює голова, який призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра охорони здоров'я.

Голова Держкурорту за посадою є членом колегії МОЗ.

Голова Держкурорту має заступників, які призначаються на посаду та звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра охорони здоров'я за погодженням з головою Департаменту.

Голова Держкурорту:

здійснює керівництво діяльністю Держкурорту, несе персональну відповідальність перед Кабінетом Міністрів України та Міністром охорони здоров'я за виконання покладених на Держкурорт завдань;

призначає на посаду і звільняє з посади керівників структурних підрозділів та інших працівників Держкурорту, крім заступників голови Департаменту;

визначає ступінь відповідальності заступників голови Департаменту та керівників його структурних підрозділів;

притягує до дисциплінарної відповідальності керівників структурних підрозділів та інших працівників Держкурорту, крім заступників голови Департаменту;

у межах повноважень Держкурорту підписує накази, організовує перевірку їх виконання;

затверджує положення про структурні підрозділи Держкурорту;

здійснює інші повноваження, передбачені законодавством та цим Положенням.

10. Держкурорт для реалізації покладених на нього завдань може за погодженням з Міністром охорони здоров'я, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями утворювати територіальні органи з питань діяльності курортів.

Призначення на посаду і звільнення з посади керівників територіальних органів з питань діяльності курортів здійснюється Міністром охорони здоров'я. Положення про зазначені органи затверджує голова Держкурорту. ( Абзац другий пункту 10 в редакції Постанови КМ N 1197 від 15.12.2005 )

11. У Держкурорті може утворюватися колегія у складі голови Департаменту, його заступників та керівників структурних підрозділів. Персональний склад колегії затверджується Міністром охорони здоров'я.

Рішення колегії проводяться у життя наказами голови Держкурорту.

12. Граничну чисельність працівників та структуру Держкурорту затверджує Міністр охорони здоров'я в межах граничної чисельності працівників МОЗ, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

13. Штатний розпис, кошторис доходів і видатків Держкурорту затверджує його голова за погодженням з Міністром охорони здоров'я та Мінфіном.

14. Держкурорт утримується за рахунок державного бюджету в межах коштів, передбачених на утримання МОЗ.

15. Умови оплати праці працівників Держкурорту визначаються Кабінетом Міністрів України.

16. Держкурорт є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.