Документ втратив чиннiсть!

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ
ДЕПАРТАМЕНТ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

ЛИСТ
від 22.03.2001, N 12-111/456

(Лист втратив актуальність на підставі Листа
Національного банку України
N 60-0006/14897 від 16.03.2018 р.)

Кримському республіканському
управління НБУ
Територіальним управлінням НБУ
Операційному управлінню НБУ
Центральній розрахунковій палаті
Департаментам та самостійним
структурним підрозділам НБУ
Комерційним банкам
Асоціації українських банків

Роз'яснення щодо відображення в бухгалтерському обліку окремих операцій

Взв'язку з надходженням запитів від комерційних банків стосовно бухгалтерського обліку окремих операцій надаємо роз'яснення.

1. Щодо відображення в бухгалтерському обліку коштів залучених на депозит за строками погашення.

План рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України розроблений відповідно до загальноприйнятих у міжнародній практиці принципів та міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.

Відповідно до національних стандартів (Положень) та міжнародних стандартів бухгалтерського обліку активи та зобов'язання поділяються на поточні та довгострокові. До поточних активів включаються активи, виходячи з того чи очікується їх реалізація протягом одного року або протягом нормального операційного циклу підприємства, залежно від того який проміжок часу є більш тривалим; до поточних зобов'язань, включаються ті, що сплачуються на вимогу кредитора або очікується їх погашення протягом одного року. Для визначення строків за активами і зобов'язаннями застосовуються однакові критерії: короткострокові - з початковим строком погашення до 1 року, довгострокові - із строком погашення більше одного року.

Короткострокові депозити обліковуються за рахунками 2610 "Короткострокові депозити суб'єктів господарської діяльності", 2630 "Короткострокові депозити фізичних осіб". Облік довгострокових депозитів здійснюється за рахунками 2615 "Довгострокові депозити суб'єктів господарської діяльності", 2635 "Довгострокові депозити фізичних осіб".

Одночасно повідомляємо, що в Інструкцію про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України будуть внесені доповнення щодо визначення короткострокових та довгострокових депозитів.

2. Щодо обліку застави майнових прав. Відповідно до Закону України "Про заставу" ( 2654-12 ) предметом застави можуть бути майно та майнові права. При заставі майнових прав реалізація предмета застави провадиться шляхом уступки заставодавцем заставодержателю вимоги, що випливає із заставленого права. Заставодержатель набуває право вимагати в судовому порядку переводу на нього заставленого права в момент виникнення права звернення стягнення на предмет застави.

Облік отриманої застави майнових прав здійснюється за позабалансовими рахунками групи 950 "Отримана застава" залежно від того де передбачається перебування майна згідно договору, на яке існує право вимоги.

3. Щодо відображення в обліку нарахування процентних та комісійних доходів в зв'язку зі змінами внесеними постановою Правління Національного банку України від 07.12.2000 N 472.

3.1. При визначенні оцінки стану обслуговування позичальником боргу згідно з Положенням про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, стан погашення позичальником кредитної заборгованості за основним боргом та процентів за ним вважається "добрим" якщо заборгованість за кредитом та процентами за ним сплачується в установлені строки або з максимальною затримкою до семи календарних днів. Отже, несплачена в установлений строк заборгованість за процентами може бути віднесена банком на рахунки простроченої протягом семи днів (на другий, третій і так далі), але не пізніше ніж на восьмий день після обумовленого договором строку.

Порядок нарахування процентних доходів та віднесення їх на рахунки прострочених, визначення критеріїв щодо сумнівної заборгованості за нарахованими доходами, має бути описаний банком в обліковій політиці за кожним фінансовим інструментом.

3.2. Якщо нараховані доходи були визнані сумнівними до набуття чинності зазначеної вище постанови, тобто до 05.01.2001, і обліковувалися за позабалансовими рахунками групи 960 "Не сплачені в строк доходи", то їх подальший облік та нарахування має здійснюватися за цими позабалансовими рахунками.

Якщо заборгованість за нарахованими доходами обліковується за рахунками сумнівної заборгованості, подальше нарахування доходів здійснюється за рахунками сумнівної заборгованості.

Слід зазначити, якщо основний борг визнаний сумнівним щодо отримання і обліковується за рахунками сумнівної заборгованості, подальше нарахування доходів за цим боргом здійснюється за рахунками сумнівної заборгованості, а не за рахунками нарахованих та прострочених нарахованих.

Одночасно з нарахуванням доходів, які визнані сумнівними щодо отримання, банк формує резерви за рахунок витрат у розмірі 100% від нарахованих доходів за цим активом (на всю суму нарахованих доходів).

У фінансовому обліку резерв формується за рахунок витрат незалежно від фінансового стану банку (прибуткової або збиткової діяльності).

3.3. У разі списання безнадійної заборгованості за нарахованими доходами за рахунок сформованих резервів, облік списаних безнадійних нарахованих доходів здійснюється за позабалансовими рахунками групи 960 "Не сплачені в строк доходи" до закінчення строку позовної давності.

4. Щодо обліку покритих безвідкличних гарантій.

Відповідно до Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банківських установах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30.12.98 N 566 всі банківські операції підлягають реєстрації на рахунках бухгалтерського обліку без будь-яких винятків. Фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та можливі результати операцій банку, яка може впливати на рішення, що приймаються згідно з нею.

Відповідно до Закону "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ) банківський кредит - це будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми. Отже, надання гарантій і поручительств та інших зобов'язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі відносяться до банківського кредиту.

При наданні кредитів банк зобов'язаний додержуватись основних принципів кредитування, у тому числі перевіряти кредитоспроможність позичальника та наявність забезпечення кредитів, додержуватись встановлених Національним банком вимог щодо концентрації ризиків.

Надання гарантій, авалів, поручительств в бухгалтерському обліку відображаються за такими рахунками:

- суми наданих гарантійних зобов'язань - за відповідними позабалансовими рахунками груп 900 "Гарантії, поручительства, акредитиви та акцепти, що надані банкам", 902 "Гарантії, надані клієнтам";

- кошти, що отримані в забезпечення і призначені для покриття кредитного ризику - за рахунком 2612 "Кошти суб'єктів господарської діяльності для забезпечення зобов'язань" або інших депозитних рахунках.

5. Щодо бухгалтерського обліку операцій з векселями.

5.1. У разі наявності забезпечення при авалюванні векселів облік забезпечення здійснюється за балансовим рахунком 2612 "Кошти суб'єктів господарської діяльності для забезпечення зобов'язань". В Інструкцію з бухгалтерського обліку операцій комерційних банків з векселями, затверджену постановою Правління Національного банку України від 08.06.2000 N 234, будуть внесені відповідні зміни.

5.2. Дисконт за придбаними або врахованими банком векселями вважається процентним доходом банку, одержаним авансом, і амортизується рівномірно до часу погашення векселя. У разі визнання простроченої заборгованості за векселем сумнівною амортизований дисконт не сторнується.

5.3. При формуванні резерву під векселі як базу для розрахунку суми резерву слід брати балансову вартість векселя, тобто номінальну суму з урахуванням дисконту або премії. У міру амортизації дисконту база для розрахунку буде зростати, зумовлюючи необхідність збільшення резерву.

Якщо за векселем передбачено нарахування процентів (процентний вексель), резерви під сумнівну заборгованість за нарахованими процентами формуються згідно з Правилами бухгалтерського обліку процентних та комісійних доходів і витрат банків, затвердженими постановою Правління НБУ від 25.09.97 N 316, зі змінами і доповненнями.

5.4. Якщо банк купує процентний вексель, за умовами якого вже на день купівлі мають бути нараховані певні відсотки, то ці відсотки входять до вартості придбання векселя. Накопичені відсотки відображаються за рахунками 3118. Облік векселя здійснюється у розрізі складових частини цінного папера: номінальної вартості, дисконту, премії.

Наприклад, якщо за договором купівлі-продажу банк придбав процентний вексель за 100 грн. Номінальна вартість векселя - 100 грн., накопичені проценти на дату купівлі складають - 8 грн. Це означає, що вексель куплено з дисконтом. При цьому здійснюються проводки: Дебет - 3114 - на 100 грн. (номінальна вартість) Дебет - 3118 - на 8 грн. (сплачені накопичені відсотки) Кредит - 3116 - на 8 грн. (неамортизований дисконт) Кредит - 1200, 2600 - на 100 грн. (ціна придбання).

5.5. У разі отримання часткового платежу за векселем при настанні строку платежу банк на вимогу платника вчиняє на векселі відмітку про такий платіж і видає про це розписку. Це супроводжується проводками:

Дебет - коррахунок, поточний рахунок

Кредит - рахунок векселя (наприклад 3114) - на суму часткового платежу

Звертаємо Вашу увагу, що згідно зі статтями 39 і 40 Уніфікованого закону про простий і переказний вексель, держатель не може відмовитися від прийняття часткового платежу.

Водночас, згідно зі статтею 40 Уніфікованого закону держатель векселя не може бути примушений прийняти платіж за ним до настання строку платежу. Трасат, який здійснює платіж до настання строку платежу, робить це на свій власний ризик. Отже, у разі отримання часткового платежу до строку платежу за векселем банк може здійснити проводку: Дебет - коррахунок, поточний рахунок Кредит - 3641 П "Кредиторська заборгованість за розрахунками за цінними паперами для банку" - на суму часткового платежу.

6. Щодо обліку основних засобів та запасів товарно-матеріальних цінностей.

6.1. Згідно з Інструкцією з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів комерційних банків України, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 11.12.2000 N 475, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 28.12.2000 за N 960/5181 облік зобов'язань за основними засобами, що використовуються на правах оперативного лізингу (оренди), за рахунком 9819 "Інші цінності і документи" не передбачається. Облік зазначених зобов'язань за цим рахунком може здійснюватися на розсуд банку.

6.2. Залишки за рахунками 4438 "Завершені капітальні вкладення за операційними основними засобами, прийнятими в оперативний лізинг" та 4538 "Завершені капітальні вкладення за неопераційними основними засобами, прийнятими в оперативний лізинг", що перенесені на рахунок 4500 "Інші необоротні матеріальні активи" амортизуються в загальному порядку.

Перенесення залишку в розгорнутому вигляді, тобто з відображенням первісної вартості за балансовим рахунком 4500 "Інші необоротні матеріальні активи", та зносу завершених капітальних інвестицій за рахунком 4509 "Знос інших необоротних матеріальних активів", не порушує вимог, викладених в листі від 05.01.2001 N 12-111/29. Різниця між залишками рахунків 4500 та 4509 складає суму, що підлягає подальшій амортизації.

6.3. За рахунком 7421 "Витрати на утримання основних засобів, що отримані в лізинг (оренду)" відображаються витрати на утримання, ремонт об'єктів оперативного та фінансового лізингу (оренди) тощо, а за рахунком 7395 "Витрати на оперативний лізинг (оренду)" відображаються лізингові (орендні) платежі за отримані в оперативний лізинг (оренду) активи.

6.4. У міру передавання зі складу в експлуатацію малоцінних та швидкозношуваних предметів, що обліковувались до введення в дію вищезазначеної Інструкції за рахунком 3410 "Малоцінні та швидкозношувані предмети на складі" ті предмети, що відповідають критеріям малоцінних необоротних матеріальних активів слід обліковувати за рахунком 4500 "Інші необоротні матеріальні активи". Амортизація на них може нараховуватись за двома методами:

- в першому місяці використання об'єкта у розмірі 50 процентів його вартості, що амортизується, а решта 50 процентів вартості, що амортизується, - місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) (внаслідок невідповідності критеріям визнання їх активом);

- або у першому місяці використання об'єкта у розмірі 100 процентів його вартості.

Вартість предметів, що відносяться до категорії малоцінних оборотних (термін користування менше року), при передачі їх зі складу в експлуатацію відноситься на витрати. Подальший облік їх може здійснюватися за рахунками восьмого класу на розсуд банку, якщо це передбачено його обліковою політикою.

6.5. Предмети форменого та спеціального одягу, взуття і спорядження, що знаходяться на складі, незалежно від строку їх використання та вартості обліковуються за балансовим рахунком 3410 "Малоцінні та швидкозношувані предмети на складі", при передачі в експлуатацію відображаються за рахунками витрат.

7. Щодо обліку зразків банкнот.

Облік зразків банкнот, виготовлених на замовлення Національного банку України, з усіма ознаками платіжності та захисними елементами, що має нульову нумерацію і на яких шляхом перфорації або за допомогою друку нанесено слово "ЗРАЗОК", здійснюється за позабалансовим рахунком 9819 "Інші цінності і документи" за номінальною вартістю.

8. Щодо відображення монетарних та немонетарних статей балансу у фінансовій звітності:

8.1. Дебіторська заборгованість за виданими авансами на відрядження в іноземній валюті відноситься до немонетарних статей балансу, оскільки її закриття передбачається не грошовими коштами, а підтверджуючими документами щодо отриманих послуг. Сума іноземної валюти, яка видана понад затверджений авансовий звіт і повертається до каси, відображається в бухгалтерському обліку за офіційним курсом на дату внесення невикористаної іноземної валюти.

8.2. Статті балансу, за якими обліковуються боргові цінні папери номіновані в іноземній валюті (депозитні сертифікати, облігації, векселі тощо) є монетарними, не залежно від цілей їх придбання. Боргові цінні папери - форма довгострокової позики. Як правило, ця позика підлягає погашенню в установлений строк грошовими коштами.

8.3. Статті доходів та витрат майбутніх періодів, що виникли в іноземній валюті і пов'язані з активами та зобов'язаннями, які будуть отримані або сплачені у фіксованій сумі іноземної валюти є монетарними статтями і переоцінюються під час кожної зміни офіційного валютного курсу до настання часу їх визнання (відображення за рахунками доходів і витрат у відповідному звітному періоді).

Статті доходів та витрат майбутніх періодів, що виникли в іноземній валюті і пов'язані з виконанням робіт, послуг є немонетарними статтями, обліковуються за офіційним валютним курсом на дату розрахунку і не переоцінюються під час кожної зміни офіційного валютного курсу.

8.4. Переоцінку залишків за рахунками у іноземній валюті класу 9 "Позабалансові рахунки" у зв'язку зі зміною курсів валют банк здійснює згідно зі своєю обліковою політикою, враховуючи, що на звітну дату банку необхідно правильно оцінити вимоги та зобов'язання, які можуть виникнути в майбутні періоди та за якими він зазнає ризику.

8.5. Можливості програмного забезпечення комерційних банків щодо обліку немонетарних статей, зарахування яких до балансу пов'язано з операцією в іноземній валюті, полягають у обліку цих статей в подвійній оцінці: номінальній сумі іноземної валюти та в фіксованому гривневому еквіваленті.

Внесення відповідних змін до програмного забезпечення здійснюється на розсуд банку. У зв'язку з формуванням фінансової звітності в гривнях, банки можуть обліковувати вищезазначені статті на балансі у гривневому еквіваленті з використанням технічних рахунків групи 380 "Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів". При цьому банк повинен забезпечити надання інформації за немонетарними статтями в іноземній валюті для формування статистичної звітності.

9. Відображення в обліку операцій на умовах СПОТ.

Всі операції банку відображаються в бухгалтерському обліку в день їх здійснення, тобто в день виникнення прав (активів) або зобов'язань (пасивів), незалежно від руху коштів за ними. У разі виникнення невідповідності між датою операції та датою валютування ці операції обліковуються за позабалансовими рахунками.

9.1. Приклад з відображення в обліку операцій з розміщення депозиту на умовах СПОТ:

а) на дату операції (дату заключення угоди)

Дебет 9350 - розміщення депозиту (активу)

Кредит 990х

Дебет 990х

Кредит 9360 - зобов'язання перерахувати кошти відповідно до угоди з розміщення депозиту

б) на дату валютування

Дебет - рахунок депозиту, розміщеного

Кредит - коррахунок

одночасно,

Дебет 990х

Кредит 9350

Дебет 9360

Кредит 990х.

Відображення в бухгалтерському обліку операцій із залучення депозитів на умовах СПОТ здійснюється аналогічно.

9.2. Відображення в обліку операцій з купівлі-продажу іноземної валюти на умовах СПОТ.

У разі заключення угоди купівлі-продажу іноземної валюти з майбутньою датою валютування, здійснюються бухгалтерські проводки з відображенням вимог щодо отримання однієї валюти та зобов'язань поставки іншої, а саме:

Дебет 920 - сума до отримання

Кредит 921 - сума, яку належить сплатити.

10. Облік спотових операцій за позабалансовими рахунками може здійснюватися з використанням технічного рахунку 9920 "Позабалансова позиція банку за іноземною валютою та банківськими металами", залежно від технічних можливостей програмного забезпечення.

11. Звертаємо вашу увагу на правила застосування контррахунків та рахунків позабалансової позиції банку. Так, у разі відображення обмінних операцій за позабалансовими рахунками слід використовувати позабалансовий рахунок 9920, а у разі відображення інших операцій слід використовувати контррахунки груп 990, 991.

12. Облік операцій з купівлі-продажу валюти може здійснюватись з використанням рахунків дебіторської та кредиторської заборгованості за операціями з купівлі-продажу іноземної валюти та банківських металів залежно

від програмного забезпечення.

13. Ряд операцій банку є складними, мають певний взаємозв'язок і кожна здійснена така операція має одну чи більше супутніх операцій. При цьому всі банківські операції підлягають реєстрації на рахунках бухгалтерського обліку без будь-яких винятків.

13.1. Наприклад, банк здійснює операцію з купівлі валюти на міжбанківському ринку за дорученням клієнта на умовах СПОТ.

(Приклад умовний)

1 березня 2001 р. клієнт надає банку доручення на купівлю латвійських латів за гривні.

Банк купує російські рублі (не має можливості одразу купити латвійські лати) і одночасно укладає угоду на купівлю латвійських латів за російські рублі з датою валютування 2 березня 2001 р.

В даному випадку купівля валюти на міжбанківському ринку за дорученням клієнта розглядається як:

а) купівля валюти на міжбанківському ринку на підставі міжбанківської угоди з купівлі валюти (спочатку - купівля російських рублів за гривні; потім - купівля латвійських лат за російські рублі);

б) продаж валюти клієнту на підставі доручення клієнта на купівлю валюти (продаж латвійських лат за гривні).

В бухгалтерському обліку здійснюються наступні проводки:

1 березня 2001 р.

- зобов'язання банку поставити клієнту латвійські лати:

Дебет 9920

Кредит 9210 (латвійські лати)

- списання гривні з рахунку клієнта згідно з його дорученням:

Дебет - рахунок клієнта (гривні)

Кредит 2900/1 (гривні)

- перерахування гривні на купівлю російських рублів:

Дебет 2800/1 (гривні)

Кредит - коррахунок (гривні)

- отримання російських рублів:

Дебет - коррахунок (російські рублі)

Кредит 2900/2 (російські рублі)

- вимоги банку з отримання латвійських латів відповідно до угоди купівлі:

Дебет 9200 (латвійські лати)

Кредит 9920

2 березня 2001 р.

- перерахування російських рублів на купівлю латвійських латів:

Дебет 2900/2 (російські рублі)

Кредит - коррахунок (російські рублі)

- отримання латвійських латів і зарахування їх на рахунок клієнта:

Дебет - коррахунок (латвійські лати)

Кредит - рахунок клієнта (латвійські лати)

- закриття позабалансових вимог і зобов'язань:

Дебет 9210 (латвійські лати)

Кредит 9920

Дебет 9920

Кредит 9200 (латвійські лати)

Одночасно, в зв'язку з виконанням доручення клієнта

Дебет 2900/1 (гривні)

Кредит 2800/1 (гривні)

Головний бухгалтер - Директор департаменту В.I.Ричаківська