Про документ
| Дата | 1995-08-29 |
| Тип документу | Норми Постанова |
| Назва | Відомчі будівельні норми України "Проектування банків і банківських сховищ" (ВБН В.2.2-00032106-1-95) |
| Номер | 216 |
| Дата скасування | 2001-10-26 |
| Автори | Національний банк України (НБУ) |
Документ втратив чиннiсть!
НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 29.08.95, N 216
(Норми відмінено згідно Постанови НБУ
N 413 від 01.10.2001)
Зареєстровано
в юридичному департаменті
6 вересня 1995 р. за N 286
Додаток
до Постанови Правління
Національного банку України
N 216 від 29.08.95 р.
Розроблені: Дніпровським проектним інститутом
Мінмашпрому України за участю спеціалістів Національного банку
та Головного управління Державної служби охорони при МВС України
Внесені та підготовлені: Управлінням організації роботи з
готівкою та управлінням
будівництва і реконструкції
Національного банку України
Узгоджені: Державним комітетом України в
справах містобудування та архітектури,
лист N 7/3-532 від 13.12.94 р.
Головним управлінням Державної
пожежної охорони при МВС України,
лист N 12/6/1273 від 09.12.94 р.
Головним управлінням Державної
служби охорони при МВС України,
лист N 11/1-65 від 11.01.95 р.
Відомчі будівельні норми України
"Проектування банків і банківських сховищ"
ВБН В.2.2-00032106-1-95
Норми встановлюють спеціальні вимоги до будинків та споруд банків і банківських сховищ при їх проектуванні, будівництві і реконструкції та обов'язкові до застосування розробниками проектно-кошторисної документації незалежно від форм власності та відомчої належності банків.
1. Загальні положення
1.1. Норми поширюються на проектування державних та комерційних банків і банківських сховищ, окремих банківських служб і є додатком почасти спеціальних вимог до діючих в Україні будівельних норм, правил та інструкцій.
1.2. Дія норм поширюється на будинки і споруди на території України, які заново будуються або реконструюються під банки і банківські сховища на території України.
1.3. При реконструкції існуючих будинків і споруд під банки і банківські сховища необхідно проводити їх обстеження міжвідомчою комісією у складі представників банку-замовника, територіального підрозділу Державної служби охорони, Державного пожежного нагляду та проектної організації з метою визначення можливих заходів щодо доведення об'єкта до рівня вимог, що визначені дійсними нормами.
1.4. Проекти на будівництво та реконструкцію банків і банківських сховищ мають виконуватися на основі технічного завдання, розробленого банком-замовником спільно з проектною організацією та узгодженого з територіальним підрозділом Державної служби охорони. Розроблена проектна документація підлягає узгодженню з замовником і територіальним підрозділом Державної служби охорони почасти виконання вимог дійсних норм.
1.5. Виконання будівельно-монтажних робіт має здійснюватись тільки на основі узгодженого та затвердженого проекту і в послідовності, передбаченій затвердженим замовником і підрядчиком проектом виконання робіт при обов'язковому авторському з боку проектної організації та технічному нагляді територіальним підрозділом Державної служби охорони.
1.6. Протипожежні заходи при проектуванні банків та банківських сховищ необхідно передбачати відповідно до діючих норм і правил.
Сховища цінностей та їх відсіки, незалежно від площі, захищаються установками газового пожежогасіння. Приміщення для розташування установок газового пожежогасіння повинні розташовуватись за межами касового вузла.
1.7. Проектування технологічної та спеціальних частин проекту банків усіх видів, які заново споруджуються та реконструюються (охоронні заходи, зв'язок, сигналізація, електрозабезпечення, АСУБВ), має здійснюватися проектними організаціями, які мають на це ліцензію.
1.8. Приведені в дійсних нормах вимоги є мінімальними. Технічна укріпленість банків та банківських сховищ може бути зміцнена залежно від обсягу цінностей, що зберігаються і знаходяться в обігу.
2. Установи банків
2.1. Структура банків і чисельність працюючих визначаються характером виконуваних завдань і затверджується:
для державних банків - Правлінням Національного банку України або його територіальним управлінням;
для комерційних банків - Правлінням центрального банку.
2.2. Технічне завдання на розробку проектів банків та банківських сховищ має включати:
1) структуру банку і банківських сховищ;
2) склад приміщень та їх розподіл за зонами доступності;
3) чисельність працюючих по управліннях і відділах;
4) основні дані робочих приміщень, касових вузлів, сховищ і служб;
5) основні технічні дані щодо складу автоматизованих систем управління та робочих місць, обладнання що використовується;
6) систему охорони та розташування постів;
7) види зовнішнього та внутрішнього зв'язку;
8) вимоги до оздоблення приміщень і фасадів, застосовуваним оздоблювальним матеріалам, розробки інтер'єрів, рекламних елементів, вбудованих меблів та ін.
2.3. Приблизна структура комерційного банку:
1) Правління банку.
2) Кредитний комітет.
3) Ревізійний комітет.
4) Управління планування і розвитку банківських операцій у складі відділів:
організації госпрозрахункової діяльності банку і управління банківською ліквідністю;
економічного аналізу та вивчення кредитоспроможності клієнтів;
розробки основ і планів комерційної діяльності; маркетингу та зв'язків з клієнтурою.
5) Управління кредитних операцій у складі відділів: короткострокового і довгострокового кредитування клієнтів; кредитування населення; нетрадиційних банківських операцій, пов'язаних з кредитуванням.
6) Управління посередницьких та інших операцій: гарантійних операцій і операцій за дорученням; операцій із цінними паперами.
7) Управління організації міжнародних банківських операцій, міжнародних розрахунків та кредитних операцій.
8) Обліково-операційне управління: операційний відділ; відділ касових операцій; розрахунковий відділ.
9) Служби: адміністративно-господарський відділ; юридичний відділ; відділ кадрів; відділ експлуатації та впровадження ЕОМ; ревізійний відділ; відділ фінансової безпеки.
2.4. Приблизний склад приміщень комерційного банку:
Адміністративно-управлінські підрозділи:
1) кабінет голови правління (з кімнатою відпочинку);
2) кабінети заступників голови правління;
3) приймальня;
4) кімната переговорів з клієнтами;
5) зал нарад;
6) кабінет референта, юриста;
7) приміщення служби безпеки;
8) вузол зв'язку (АТС, телетайп, факс, пошта і т.д.);
9) кабінети начальників відділів;
10) робочі приміщення відділів;
Операційний зал:
11) кабіни операторів з зоною перебування клієнтів;
12) приміщення (кабіна) головного бухгалтера ОПЕРУ;
13) приміщення (кабіна) персоналізації;
14) гардеробна верхнього одягу і особистих речей операторів;
15) приміщення центрального блоку системи (серверна);
16) приміщення міжбанківських електронних розрахунків;
17) приміщення електронної пошти і ввідно-кабельного обладнання (ВКО);
18) приміщення алфавітно-цифрових друкуючих пристроїв (АЦДП);
19) приміщення виготовлення ідентифікаційних карт (ламінаторна), приміщення обробки і зберігання карт;
20) приміщення сервісного обслуговування (супроводу) ПЕОМ;
21) приміщення служби захисту електронної інформації;
22) приміщення установки газового пожежогасіння серверної.
Касовий вузол (склад приміщень див.розд.3)
Служби:
23) ревізорів;
24) відділу кадрів;
25) програмістів;
26) ремонту ПЕОМ і оргтехніки;
27) АГВ;
28) машбюро;
29) канцелярії;
30) множення технічної документації;
31) архіву;
32) інкасації;
33) охорони;
34) енергетичні (вузол введення, венткамера, щитова тощо);
35) медпункт;
36) буфет.
Пункт обслуговування населення:
37) приміщення пункту з секціями:
обміну валюти;
продажу цінних паперів;
приймання та видачі вкладів;
автоматів по видачі грошей;
роздрібних автоматів;
приймання платежів;
філії нотаріальної контори.
2.5. Склад приміщень банку визначається при конкретному проектуванні відповідно до існуючої структури, чисельності працюючих і завдань, що виконуються банком.
2.6. Основні типи банківських робочих місць і їх площі наведені в рекомендованому додатку N 1.
2.7. При розробці проектів на будівництво банків та банківських сховищ на вільних майданчиках необхідно передбачати обладнання захищеного суцільною огорожею двору з відокремленим в'їздом. В'їзні ворота до двору мають бути гратчасті з можливістю візуального огляду транспорту охороною.
Розташування на території двору будинків і споруд інших підприємств, а також прокладання транзитних комунікаційних тунелей і прохідних каналів не допускається. Площа двору повинна забезпечувати розворот і маневри спецавтомобілів (інкасаторських, пожежних та ін.).
2.8. Приміщення банків та банківських сховищ, в яких здійснюються операції з наявністю державних і комерційних конфіденціальних відомостей, слід орієнтувати на сторони, які виключають можливість прослуховування чи спостереження.
2.9. Розташування основних робочих приміщень банків необхідно виконувати з урахуванням найкоротшої довжини шляхів руху клієнтів, можливості їх чіткого орієнтування, інформування та створення максимуму зручностей і сервісного обслуговування. Перетинання шляхів руху клієнтів і транспортування цінностей не допускається.
2.10. Кількість входів та виходів із споруд банків має бути мінімальна і відповідати протипожежним нормам.
Входи та виходи повинні знаходитись у зоні спостереження охорони, забезпечувати найкоротші шляхи проходу до двору і можливість блокування охороною при сигналі "тривога". Для доступу до вбудованих енергетичних приміщень (щитові, вузли введення та ін.), а також у підвали і горища мають передбачатися додаткові входи зсередини будинку.
В установах банків слід передбачати центральний вхід з місцем для поста охорони, склад приміщень якого оговорений спільним наказом НБУ і МВС України по охороні банків.
Рекомендується обладнувати вхід тамбуром, з установкою в ньому стаціонарного металошукача.
2.11. Планувальні рішення приміщень і коридорів банку повинні забезпечувати безперешкодний доступ та огляд їх охороною в будь-який час доби, а також евакуацію людей при пожежі.
2.12. Пожежні сходи для виходу на покрівлю будинків слід передбачати тільки з боку території двору, що охороняється. Розміщення сходів повинно виключати можливість попадання з них у вікна приміщень банків. Евакуаційні виходи необхідно обладнувати в двір, що охороняється, за виключенням центрального входу.
2.13. Адміністрацію банків і відділи, які найчастіше відвідують клієнти, треба розташовувати з урахуванням максимального наближення до операційного залу і касового вузла.
2.14. В установах банку можуть передбачатися служби з відокремленим входом: бюро перепусток зі справочно-інформаційною службою, телефони, камера схову особистих речей клієнтів, санітарні вузли та місце очікування для відвідувачів, площі яких визначаються виходячи з передбачуваної чисельності клієнтів, які відвідують щоденно банк, за нормами проектування адміністративних та побутових споруд.
Операційний зал.
2.15. Операційний зал призначений для проведення банківських безготівкових операцій з клієнтами.
2.16. Робочі місця операторів слід розміщувати в кабінах, орієнтованих на зону перебування клієнтів, і відділяти їх від неї непрозорим склом. Між собою кабіни мають відділятися перегородками з прозорого скла. Вздовж кабін з боку зони перебування клієнтів передбачається бар'єр заввишки 1,0 метр від підлоги з вбудованою горизонтальною панеллю завширшки 450 мм. Висота засклення кабін від рівня верху бар'єра - 1,2 м. Використання органічного скла для засклення кабін не допускається.
2.17. Площі робочих місць операторів наведені в ркомендованому додатку N 1. При застосуванні електронних робочих місць операторів площу і габарити кабін слід визначати при проектуванні в залежності від розміщення та виду обладнання, яке використовується.
2.18. Розташування приміщення (кабіни) головного бухгалтера ОПЕРУ необхідно виконувати з урахуванням можливості проходу до неї операторів службовим проходом і підходу клієнтів з операційного залу.
2.19. Розташування робочих місць головного бухгалтера ОПЕРУ має забезпечувати можливість візуального контролю за роботою операторів і клієнтами в залі. Рекомендована схема розміщення і взаємозв'язку приміщень операційного залу наведена в додатку N 2.
2.20. Приміщення центру приймання, зберігання і обробки даних автоматизованих електронних розрахунків, служби захисту електронної інформації повинні розташовуватися суміжно або в мінімальному віддаленні від операційного залу і відділятися від них тамбурами. Склад приміщень приведено в розділі 5.1.
2.21. Приміщення серверної не повинно мати вікон. Поверхні стін, стель, підлоги та дверей екрануються.
Служба інкасації.
2.22. Служба інкасації має розташовуватися поряд з касовим вузлом чи входами до будинку. Вхід до приміщення служб рекомендується розташовувати в зоні візуального спостереження охорони. У складі служби передбачаються приміщення:
старшого інкасатора (начальника служби);
відповідального по інкасації (чергового);
інкасаторів;
приміщення зберігання зброї та боєприпасів з місцем заряджання (розряджання) зброї.
Приміщення для зберігання зброї та боєприпасів повинно складатися з кімнати для зберігання і кімнати одержання (здавання) зброї. Кімнати слід розділяти між собою перегородкою з дверима, які мають вікно видачі (приймання).
У кімнаті одержання (здавання) зброї передбачається місце для зарядки (розрядки), перевірки та чищення зброї, обладнане кулеуловлюючим щитом.
Вхід до приміщення для зберігання зброї та боєприпасів повинен знаходитися в зоні візуального контролю відповідального по інкасації.
Пункт обслуговування населення.
2.23. Приміщення призначене для розташування секцій обміну валюти, продажу цінних паперів, приймання та видачі вкладів, установлення розмінних автоматів та експрес-автоматів видачі грошей, інших служб оперативного обслуговування населення. Приміщення слід приймати загального типу і розташовувати, як правило, на першому поверсі з входами з вулиці для відвідувачів і з боку банківських приміщень для персоналу та доставки грошей, обладнаними дверима відповідно до вимог п.4.8.
При наявності площі зони для клієнтів 70 м.кв. і більше необхідно передбачити другий вихід.
2.24. Кабіни касирів необхідно виконувати відповідно до вимог п.п.3.39-3.41 дійсних норм.
Розмінні автомати і експрес-автомати видачі грошей необхідно встановлювати так, щоб завантажування грошей було можливим з боку банківських приміщень.
3. Касовий вузол
3.1. Касовий вузол призначений для проведення операцій з готівкою. Він має бути ізольований від інших приміщень банку. Внутрішні приміщення касового вузла повинні бути недоступними для осіб, які не мають безпосереднього відношення до його роботи.
3.2. Касовий вузол має включати в себе такі приміщення:
а) сховище цінностей з передсховищем або приміщення для розміщення сейфів з цінностями;
б) вечірню касу із сховищем;
в) приміщення завідуючого касою;
г) приміщення для перерахування грошових білетів і металевої монети;
д) кабіни операційних кас;
є) касовий зал для перебування клієнтів;
ж) кабіну для перерахування крупних сум грошей клієнтом;
і) приміщення для перерахування грошей клієнтами;
к) гардеробну для переодягання і зберігання особистих речей касирів;
л) комору допоміжних і пакувальних матеріалів;
м) сховище індивідуальних і заставних цінностей клієнтів з передсховищем;
н) бокс для навантаження і розвантаження інкасаторських машин.
Схема розташування і взаємозв'язку приміщень касового вузла наведена в додатку N 3.
Сейфове зберігання цінностей допускається як виняток, у разі неможливості влаштування залізобетонного сховища в існуючих будівлях, що реконструюються під банки та банківські сховища. Рішення про це приймається міжвідомчою комісією (див. п.1.3).
3.3. Склад приміщень касового вузла визначається у технічному завданні згідно з п.3.2 дійсних норм. Допускається виключення частини приміщень із п.п.б), в), г), ж), і), л), м), в залежності від специфіки роботи банку та його призначення.
3.4. Планувальні рішення приміщень касового вузла мають бути компактними та забезпечувати транспортування цінностей найкоротшим шляхом, з виключенням можливості спостереження клієнтами і сторонніми особами за шляхами пересування цінностей та роботи з ними персоналу банку.
3.5. Касовий вузол повинен мати два входи: один - із службового приміщення банку; другий (з двору) - з приміщення боксу для розвантаження інкасаторських автомашин.
3.6. В обумовлених замовником випадках, за умови погодження з територіальним підрозділом Державної служби охорони, допускається розташування кабін касирів касових вузлів в операційних залах. При цьому вони повинні відокремлюватися від операційної зони декоративними бар'єрами чи іншими елементами інтер'єра.
3.7. Касові вузли слід розташовувати, як правило, на першому поверсі. Влаштування підвалів, технічних підпіль і каналів під сховищами цінностей не допускається.
3.8. Допускається розміщення сховищ у підвальних приміщеннях. При цьому інші приміщення касового вузла, що розташовані на вищих поверхах з'єднуються з підвалом відокремленими вантажним ліфтом і сходами.
3.9. Ширина коридорів і тамбурів у касових вузлах повинна забезпечувати перевезення цінностей на візках габаритами 700х1200 мм вантажопідйомністю до 500 кг і бути не менше 1,5 метра. Ширина дверних прорізів у чистоті приймається не менше 900 мм. Перепад рівнів підлог у приміщеннях не допускається за винятком сховищ, перед дверима яких влаштовуються зйомні пандуси.
3.10. Не припускається транзитний прохід комунікацій через приміщення касового вузла, розташування його під приміщеннями санвузлів, душових, миєчних та ін.
3.11. Нормативні значення тимчасових навантажень на підлоги приміщень касового вузла слід брати:
1) у сховищах цінностей - 2000 кг/м.кв. (20 КПа);
2) у приміщеннях з сейфовим зберіганням цінностей і приміщенні перерахування грошей за фактичним навантаженням, але не менше 1200 кг/м.кв. (12 КПа).
Навантаження на підлоги в інших приміщеннях згідно з діючими нормами.
Сховище цінностей.
3.12. Сховище є спеціальним приміщенням для зберігання цінностей. Огороджуючі конструкції та двері сховища слід робити особливо міцними, щоб виключити можливість несанкціонованих способів проникнення до нього. Конструкції сховища мають забезпечувати зберігання цінностей при обваленні будинку і екстремальних ситуаціях. У дійсних нормах наведені мінімальні вимоги до зміцнення сховищ: які відповідають середньому класу сховищ за європейським стандартом.
3.13. Мінімальна площа сховища повинна прийматися 10 м.кв. з урахуванням збільшення в перспективі обсягу цінностей, що зберігаються. Висота сховища до низу виступаючих елементів стелі повинна бути не менше 2,2 метра. Стіни сховища можуть бути суміжними лише зі стінами приміщень банку. Приміщення, суміжні з сховищем, у тому числі під і над сховищем, повинні мати доступ для огляду охороною. За умов прилягання сховищ до зовнішніх стін банку чи стін небанківських приміщень між останніми і стінами сховища слід передбачати оглядовий коридор, шириною не більше 400-600 мм, з входом в нього із передсховища. Рекомендована схема обладнання сховища наведена в додатку N 4.
3.14. Вхід до сховища слід передбачати один: з боку передсховища.
3.15. Конструктивно сховище являє собою залізобетонну оболонку товщиною 500 мм зі спеціальним армуванням. За умов розташування на грунті під оболонкою влаштовується фундамент із бетону марки В-7,5 (М100) товщиною не менше 600 мм. Між фундаментом і оболонкою передбачається обклеювальна гідроізоляція. Оболонка не повинна сприймати навантажень від перекриття (покриття) і навколишніх стін. Між оболонкою і перекриттям (покриттям) в одноповерхових будинках чи коли над сховищем розташовані небанківські приміщення, передбачається простір висотою не менше 250 мм для огляду з боку передсховища.
3.16. Сховище необхідно обладнати спеціальними броньованими дверима з додатковими гратчастими дверима. Мінімальний проріз дверей 900 мм. Коробка дверей надійно закріплюється в стіні оболонки під час бетонування шляхом зварювання з арматурними стрижнями. Вимоги до захищеності дверей сховища наведені в п.4.12 дійсних норм.
3.17. Для оболонки сховищ слід приймати фібробетон класу не нижче В-40 (М500) з додаванням рідкого скла і дротяної різки діаметром 0,5...1,2 мм довжиною до 40 мм.
3.18. Щебінь для бетону повинен застосовуватися з твердих інертних матеріалів: граніту, базальту та інших, що належать до групи з подібними властивостями зносостійкості та міцності. Максимальний розмір гранул щебню не більше 20 мм.
3.19. Армування оболонки слід виконувати арматурою А 111 з діаметром стрижнів не менше 16 мм. Воно має складатися з 2-х зварених сіток з вічками 100х100 мм, розташованих паралельно з захисним шаром 150 мм від зовнішньої та внутрішньої площини оболонки. Вузли перетину арматури однієї сітки зміщуються до центру вічка іншої. Сітки зварюються між собою додатковими стрижнями, що утворюють плетельне (кошикове) армування. Крок додаткових стрижнів приймається 400 мм. Із зовнішньої сторони оболонки слід передбачати установку сітки "Рабица" з вічками 25х25 мм з захисним шаром бетону 80 мм.
Армування оболонки повинно прийматися з перевіркою конструкцій на часткове обвалювання будинків від зовнішніх дій 3 т/м.кв (30 КПа).
3.20. Рекомендований склад бетону для оболонки сховищ:
------------------------------------------------------------------
Складові матеріали |Замір| Кількість на 1 м.куб. бетону при
бетону | | рухливості по осадці конуса
| |----------------------------------------
| | 2-4 см | 4-6 см
-------------------+-----+-------------------+--------------------
Портландцемент М500| кг | 490 | 525
Щебінь НК<20 мм | кг | 1025 | 980
Пісок с Мп>2 | кг | 650 | 630
Рідке скло | кг | 5,0 | 5,0
Дротяна різка | кг | 40-50 | 40-50
Вода водопровідна | л | 195 | 210
------------------------------------------------------------------
Рухливість бетонної суміші при осадці нормального конуса слід приймати 4-6 см для вертикальних елементів та 2-4 см для горизонтальних. Бетонування слід вести бесперервно.
Перед виготовленням бетонної суміші необхідно відкоректувати склад бетону на конкретних матеріалах, що застосовуються в будівництві, і відпрацювати процеси виготовлення і ущільнення бетону. Ущильнення бетону при укладанні вести вібраторами, після чого слід забезпечити температурні умови для отвердіння бетону і його зволоження поротягом 10 днів.
При бетонуванні стін оболонки сховищ необхідно встановлювати закладні елементи для проходу каналів вентиляції та слабострумних кабелів.
Схема влаштування закладних елементів наведена в додатку N 5.
3.21. Сховища обладнуються металевими стелажами і комплексами механізації. Стелажі мають оснащуватися сітчастими металевими дверима, які замикаються на замок.
3.22. Можливе будування сертифікованих органами Державної служби охорони модульних сховищ із збірних конструкцій меншої товщини з міцністними характеристиками не нижче передбачених дійсними нормами та гарантією сервісного обслуговування заводом-виготовлювачем.
3.23. Передсховище прилягає безпосередньо до сховища і є додатковим механічним рубежем захисту підходу і виключення можливості спостереження за порядком відчинення і зачинення дверей сховища. Огороджуючі конструкції передсховища слід виконувати глухими, без вікон, еквівалентними за міцністю армованій цегельній перегородці із повнотілої, обпаленої цегли. Двері передсховища слід приймати цільнодерев'яні.
Приміщення для розміщення сейфів з цінностями.
3.24. Мінімальна площа приміщення повинна прийматися 10 м.кв. з урахуванням збільшення в перспективі обсягу цінностей, що зберігаються. Мінімальна висота приміщення 2,2 м.
3.25. Розміщення приміщення на поверхах банку виконується за умови розташування поряд з ним на одному поверсі, під і над ним банківських приміщень, до яких є доступ охорони.
При відсутності такої можливості з боку небанківських приміщень або зовнішніх стін будинку передбачаються оглядові коридори шириною 400-600 мм, а над приміщенням - оглядові простори висотою 250 мм. У цьому разі передбачається тамбур, з якого проводиться огляд огороджувальної поверхні приміщення. Влаштування вікон у приміщенні для розміщення сейфів і в тамбурі не допускається.
3.26. Огороджувальні конструкції внутрішніх стін (перегородок), мають бути еквівалентні міцності цегляної армованої перегородки з добре обпаленої повнотілої цегли товщиною 120 мм. Внутрішні поверхні стін підлоги і стелі приміщення укріплюються арматурною зварною сіткою стрижнями діаметром 16 мм А 111 і вічком 100х100 мм, зі зваркою стрижнів по кутах. З зовнішніх боків стін закріплюється металева сітка з вічками 25х25 мм. Сітки повинні покриватися шаром штукатурного цементного розчину товщиною 30 мм або конструкцією підлоги.
Двері у приміщенні повинні бути посилені, протипожежні, першого типу, з двома замками і додатковими гратчастими дверима. Під посиленими дверима слід розуміти дерев'яні двері з полотном з суцільної дошки товщиною не менше 40 мм з оббиттям з двох сторін покрівельною сталлю товщиною 0,5 мм по повсті або азбесту товщиною 10 мм. Обрамлення дверного прорізу виконується з профільного металу з анкеруванням конструкції підлоги, перекриття (покриття). Стрижні облицювальної сітки слід приварювати до обрамлення дверного прорізу.
При влаштуванні над або під приміщенням оглядових просторів конструкції перекриття (покриття) його повинні бути залізобетонні, товщиною не менше 80 мм.
3.27. Зберігання цінностей має здійснюватися у броньованих сейфах високої захищеності, вимоги до яких викладені в п.4.12 дійсних норм. Сейфи необхідно закріплювати при установленні до будівельних конструкцій стін або підлоги.
Вечірня каса.
3.28. Вечірня каса призначена для приймання та зберігання цінностей, що надходять від інкасаторів і має складатися з приміщень касира площею не менше 9 м.кв. і сховища цінностей площею не менше 8 м.кв.
3.29. Вечірня каса повинна розташовуватися в безпосередній близькості від кас перерахування і бокса розвантаження і завантаження інкасаторських машин.
3.30. Приміщення касира вечірньої каси повинно мати зв'язок через передаточні вікна для передавання сумок з боку касового залу та боксу. Передаточні вікна розміром 400х600 мм мають закриватися цільнодерев'яними дверцями товщиною не менше 40 мм, оббитими покрівельною сталлю товщиною 0,5 мм з двох боків, з запорами зсередини приміщення на навісні замки.
Двері приміщення повинні бути цільнодерев'яними.
3.31. Конструктивне вирішення вечірньої каси приймається відповідно до вимог п.п.3.12-3.22 дійсних норм.
3.32. Допускається зберігання цінностей у сейфах високої захищеності, розташованих у приміщенні касира вечірньої каси. При цьому приміщення касира укріплюється відповідно до вимог п.п.3.24-3.27 дійсних норм.
Сховище індивідуальних цінностей клієнтів.
3.33. Сховище індивідуальних і заставних цінностей призначене для приймання від клієнтів цінностей на тимчасове зберігання. Сховище слід розташовувати поруч з касовим вузлом.
3.34. До сховища має прилягати передсховище, яке служить для приймання і видачі цінностей. У приміщенні передсховища слід влаштовувати кабіни, засклені матовим склом, для перегляду цінностей клієнтами. Розмір кабіни 1,2х1,2 метра, з замиканням дверей зсередини кабіни. Вхід до передсховища слід розташовувати в зоні візуального спостереження охорони.
3.35. Зберігання цінностей повинно здійснюватися в індивідуальних комірках у сховищах, обладнаних відповідно до вимог п.п.3.12-3.22 або в сейфах високої захищеності, з обладнанням приміщення для їх розміщення відповідно до вимог п.п.3.24-3.27 дійсних норм.
Приміщення для перерахування грошових білетів та металевих монет.
3.36. Приміщення служить для перерахування, формування, пакування грошових білетів та монет і має розташовуватися поруч з приміщенням завідуючого касою.
3.37. Приміщення перерахування повинне складатися з 2 суміжних кімнат з природним освітленням. Кімнати розмежовуються між собою заскленою або глухою перегородкою. Площа кімнат приймається не менше 8 м.кв. з урахуванням кількості робочих місць.
3.38. Вікна приміщення повинні склитися непрозорим склом або затулятися цупкими шторами, які виключали б спостереження сторонніх осіб за роботою з цінностями.
Касовий зал.
3.39. Касовий зал служить для перебування клієнтів у період проведення касових операцій.
3.40. Касовий зал повинен прилягати безпосередньо до холів, вестибюлів банку і кабін касирів операційних кас. Вхід до касового залу має знаходитися в зоні візуального спостереження охорони.
3.41. Кабіни касирів операційних кас слід орієнтувати фронтом до касового залу і розташовувати з урахуванням зручного підходу клієнтів. Вхідні двері кабін слід приймати шириною 900 мм з виходом до окремого коридору всередині касового вузла, що зачиняється зсередини на самонезакриваючий замок. Двері кабін скляться прозорим склом і зачиняються зсередини.
3.42. Площа кабіни касира операційної каси повинна прийматися не менше 4,5 м.кв. При розміщенні електронних робочих місць касирів площа кабін визначається проектом.
3.43. Кабіни касирів слід відділяти від касового залу бар'єром, в який на висоті 1,0 метра від підлоги вбудовується горизонтальна панель шириною 450 мм для заповнення документів клієнтами. Вище бар'єру кабіни касирів скляться на висоту 1,2 м непрозорим склом з устроєм вікон видачі розміром 300х300 мм, які зачиняються зсередини, або спеціальних транспортуючих пристроїв. Перегородки між кабінами необхідно склити від поверхні стола касира прозорим склом.
3.44. На розсуд керівників установ банку і при технічній можливості кабіни касирів слід обладнувати перегородками з куленепробивним склом або металевими куленепробивними щитами, які висуваються автоматично при натискуванні кнопки.
3.45. Кабіна для перерахування крупних сум грошей клієнтами має розташовуватися поруч з однією з кабін операційних кас, у боковій перегородці якої необхідно влаштовувати додаткове вікно видачі. Площу на одне місце для перерахування слід приймати не менше 2,5 м.кв.
3.46. Розташування кабіни старшого касира слід приймати з урахуванням можливості візуального контролю за роботою касирів і клієнтами в залі.
3.47. В касовому залі може організовуватися приміщення площею 6-8 кв.м для перерахування грошей клієнтами під контролем касира-контролера банку. При цьому планування повинне забезпечувати можливість візуального контролю касиром-контролером як місць перерахування, так і шляхів пересування клієнта від каси.
Інші приміщення касового вузла.
3.48. Для зберігання особистих речей і одягу касирів необхідно передбачити приміщення гардеробної. Гардеробна має обладнуватися індивідуальними шафами та умивальником. Санітарний вузол слід розташовувати поряд з гардеробною.
3.49. Гардеробна повинна розташовуватися ізольовано і суміжно з приміщенням кас перерахування та кабінами касирів.
3.50. Бокс для розвантаження і навантаження інкасаторських автомобілів повинен прилягати безпосередньо до касового вузла і мати двері, шириною 900 мм, для сполучення з ним. Двері слід зачиняти зсередини приміщення касового вузла. Габарити боксу необхідно приймати для крупногабаритних спецавтомобілів - 10 м х 5,6 м і висотою 4 м, легкових спецавтомобілів - 6х4 і висотою 3 метра. Бокс слід обладнувати рампою для розвантаження та навантаження цінностей. Тип інкасаторського автомобіля встановлюється замовником.
3.51. Ворота бокса повинні виготовлятися з посиленням полотен з зовнішнього боку листовою сталлю товщиною 3 мм і зачинятися зсередини приміщення боксу. Вони обладнуються механізмами відчинення і хвірткою.
Стіни і перекриття (покриття) бокса повинні бути капітальними.
3.52. Комору для зберігання пакувальних і допоміжних матеріалів та приміщення завідуючого касою слід приймати площею 9-12 кв.м кожне і розташовувати поруч з касами перерахування.
4. Опорядження приміщень і вимоги з технічної
укріпленості
4.1. При розробці фасадів будинків банків необхідно враховувати розташування рекламного оформлення та його візуальне сприйняття в денний і вечірній час.
Для банківських приміщень масового використання (вестибюлі, холи, операційні та касові зали) рекомендується розробляти інтер'єри в кольорі з застосуванням елементів художнього оформлення.
4.2. При виборі матеріалів для опорядження приміщень перевагу слід надавати довговічним зносостійким вогнтривким матеріалам, які дають змогу проводити вологе прибирання.
4.3. Стіни в приміщеннях для перерахування грошових білетів та металевих монет, друкуючих пристроїв слід облицьовувати беззапильними, звукопоглинаючими матеріалами.
4.4. Поверхні стін сховищ цінностей слід облицьовувати глазурованою плиткою на всю висоту. Стелі слід фарбувати водоемульсійними фарбами.
4.5. Підлоги в операційних і касових залах краще виконувати з твердих, стійких до зносу матеріалів: граніту, мармуру, мозаїчних плит типу "Террацо" та ін. У приміщеннях сховищ, передсховищ, у приміщеннях для розташування сейфів, вечірньої каси, перерахування монет підлоги слід робити вогнетривкими - з керамічних, мозаїчних плит та ін.
4.6. Поверхні металевих дверей слід фарбувати емальованими фарбами.
4.7. Віконні прорізи перших, підвальних і цокольних поверхів банків повинні захищатися внутрішніми металевими гратами. Віконні прорізи всіх приміщень касового вузла, центрального блоку системи електронних розрахунків, виготовлення і обробки ламінованих карт, служби електронної безпеки, архівів, служби охорони повинні захищатися гратами на всіх поверхах. Віконні прорізи, що прилягають до пожежних сходів, покрівель прибудов також мають захищатися гратами. Необхідність захисту прорізів інших приміщень на верхніх поверхах визначається за узгодженням замовника та територіального підрозділу Державної служби охорони.
Для захисту віконних прорізів вищевказаних приміщень замість грат допускається застосування броньованого скла, що має сертифікат якості, який дає змогу його застосування на території України.
4.8. Входи до банків необхідно обладнувати дерев'яними глухими дверима не менше 40 мм з додатковим встановленням гратчастих металевих дверей, які відчиняються всередину будинку.
4.9. Захисні грати на вікнах і дверях банку слід виконувати декоративними металевими зварними, з стрижнів діаметром не менше 16 мм і вічками не більше 150х150 мм. Грати слід встановлювати всередині приміщення. В разі необхідності відчинення грати повинні фіксуватися в нижній і верхній частині шпінгалетами з прутка діаметром не менше 16 мм і зачинятися навісними замками. Кріплення грат до відкосів отворів слід здійснювати за допомогою йоржів діаметром не менше 16 мм з закладкою не менше 100 мм і кроком 600-700 мм по периметрах відкосів, але не менше 2-ох у кожен бік.
4.10. Приміщення для зберігання зброї, боєприпасів повинні бути ізольовані від інших підсобних і службових приміщень, мати міцні перекриття і протипожежні перегородки I типу. Внутрішні поверхні стін, стель, перегородок та підлог слід укріплювати металевою зварною сіткою із стрижнів діаметром 16 А 111 з вічком 100х100 мм з подальшим покриттям шаром штукатурки або конструкцією підлоги. Двері слід приймати металеві або дерев'яні протипожежні 2-го типу. Зсередини приміщення необхідно влаштовувати додаткові гратчасті металеві двері, які відчиняються всередину приміщення. Стіни кімнати одержання (здавання) зброї слід облицьовувати дерев'яними щитами (дошками) товщиною не менше 40 мм. У цьому приміщенні не повинно бути вікон.
4.11. Стіни банківських приміщень, суміжні з приміщеннями небанківських організацій, мають бути еквівалентними по міцності цегляній стіні товщиною не менше 250 мм.
4.12. Вимоги до захищеності застосовуваного обладнання для банків і банківських сховищ:
1) Двері броньовані для банківських залізобетонних сховищ.
Двері застосовуються лише при наявності сертифікату якості та атестування органами Державної служби охорони і гарантії сервісного обслуговування заводом-виготовлювачем. Корпус дверей повинен мати спеціальне заповнення, яке забезпечує вогнетривкість, велику механічну міцність і захист від розкриття вогнеріжучим інструментом. Товщина дверей повинна складати, як мінімум 300 мм, з яких 50 мм припадає на металевий захисний шар, що покриває всі двері. Фіксування бронедверей у коробці має здійснюватися уступом по всій висоті дверей з одного боку і не менше як 3 ригелями діаметром не менше 40 мм по другій вертикальній стороні, які пересуваються за допомогою тяг і поворотної рукоятки. Запирання механічної частини здійснюється двома замками. Замки використовуються ключеві та кодові з можливістю зміни коду замовником. Бронедвері повинні обладнуватися другими гратчастими дверима, виготовленими з прутка діаметром не менше 16 мм і вічками 150х150 мм, встановленими зсередини сховища. Конструкція завісів бронедверей повинна перешкоджати їх зриванню або зрізанню.
2) При сейфовому зберіганні цінностей використовуються броньовані сейфи високої захищеності, які мають сертифікат якості, атестацію органів Державної служби охорони та гарантію сервісного обслуговування заводом-виготовлювачем. Зовнішнє обшиття і двері сейфа повинні виконуватися з органічно зв'язаних шарів, які забезпечують захист сейфа від розкриття і руйнування вогнеріжучим інструментом, захист блоків секретності від розкриття висвердленням та підбиранням комбінацій відмичками. Забезпечення гарантії вогнетривкості сейфа не менше 1 години.
3) При зберіганні цінностей у робочий час на місцях касирів слід застосовувати сейфи середньої захищеності. Корпус сейфа має забезпечувати механічну міцність і мати наповнення, яке гарантує неспалимість цінних паперів протягом 40 хвилин. Блокування дверей сейфа повинно бути 4-х стороннє центральне і здійснюватися повертанням рукоятки, п'ятьма ригелями діаметром 28 мм і двома - діаметром 22 мм. Замки можуть бути прийняті в 2-х варіантах: ключово-механічному або кодово-механічному. На робочих місцях касирів застосовуються малогабаритні сейфи.
4) На решті робочих місць банківських управлінь і відділів використовуються сейфи середньої захищеності та шафи металеві і різноманітного типу і розміру з механічними ригельними засувами та забезпеченням неспалимості вкладів.
5. Інженерне обладнання
5.1. Автоматизована система управління
5.1.1. Автоматизована система управління банківського виробництва (АСУБВ) призначається для підвищення ефективності роботи персоналу банка і скорочення тривалості операцій з клієнтами.
5.1.2. АСУБВ слід передбачати в діючих, реконструйованих і заново проектованих банках.
5.1.3. Обслуговування юридичних і фізичних осіб слід здійснювати на автоматизованих робочих місцях, які створюють умови для організації електронних банків із мережею інтегрованої автоматизованої системи банківського виробництва (ІАСБВ).
5.1.4. До складу системи (ІАСБВ) повинні входити такі основні елементи:
1) центр приймання, зберігання і обробки даних (центральний блок системи - серверна), що забезпечує ведення рахунків фізичних і юридичних осіб, міжбанківські розрахунки;
2) автоматизовані робочі місця обслуговування юридичних і фізичних осіб (АРМ - касира) і проведення всіх видів операцій у готівковій і безготівковій формі;
3) автоматизовані робочі місця служби безпеки (АРМ-СБ), які служать для персоналізації ідентифікаційних карт (карт для фінансових операцій, відкриття рахунків клієнтів, контролю за безпекою розрахунків і т.ін.);
4) автоматизовані робочі місця кас перерахування (АРМ-П), що забезпечують облік цінностей, які проходять через касу перерахування в сховищах касового вузла, їх бухгалтерського супроводу;
5) локальна інформаційно-обліково-довідкова обчислювальна мережа (ЛОМ), яка об'єднує автоматизовані робочі місця (АРМи) з серверами центру приймання, збереження і обробки даних (серверною);
6) автоматизоване робоче місце по забезпеченню міжбанківських електронних розрахунків;
7) електронна пошта;
8) ввідно-кабельне обладнання (ВКО) засобів зв'язку і передачі даних, які забезпечують електронну систему міжбанківських розрахунків.
5.1.5. Обробку інформації в системі ІАСБВ по обслуговуванню фізичних і юридичних осіб слід проводити в автономному режимі за допомогою автоматизованих робочих місць і виводити в кінці дня на сервери, що розташовуються в приміщенні серверної.
5.1.6. Обробка інформації, що надходить від кореспондуючих банків, повинна здійснюватись в операційному залі за допомогою автоматизованих робочих місць.
5.1.7. Для розташування і обслуговування технічних засобів системи автоматизованої роботи банків необхідні служби:
1) центр приймання, зберігання і обробки даних;
2) підрозділ програмного забезпечення;
3) захисту електронної інформації;
4) сервісного обслуговування і ремонту ПЕОМ.
5.1.8. Центр приймання, зберігання і обробки даних повинен складатися з:
1) кімнати центрального блоку системи (серверної), призначеної для встановлення ЕОМ, на яких зберігаються всі особові рахунки клієнтів і кореспондуючих банків;
2) приміщення для розташування служби міжбанківських електронних розрахунків;
3) приміщення електронної пошти;
4) приміщення АЦПУ, призначеного для розташування високошвидкісних алфавітно-цифрових друкуючих пристроїв;
5) приміщення (місця) введено-кабельного обладнання (ВКО), яке призначене для введення і розподілу всіх кабельних комунікацій.
Склад приміщень може бути змінений в залежності від специфіки роботи банку.
5.1.9. Служба фінансової безпеки призначена для контролю за безпекою розрахунків в середовищі ІАСБВ і повинна розташовуватися в приміщеннях:
1) персоналізації, в якому слід встановлювати АРМ-СБ, що служить для персоналізації ідентифікаційних карт;
2) служби захисту електронної інформації;
3) виготовлення ідентифікаційних карт, нанесення кодів рахунків для фізичних і юридичних осіб (ламінаторної);
4) обробки і зберігання ламінаторних карт.
Склад приміщень служби фінансової безпеки може бути змінений в залежності від специфіки роботи банку.
5.1.10. Служба фінансової безпеки повинна розташовуватися поряд з операційним залом.
5.1.11. Для ремонту обчислювальної техніки і супроводу технічних засобів слід передбачати службу сервісного обслуговування. Служба має розташовуватись поряд з операційним і касовим залами.
5.1.12. Для впровадження, супроводу і розробки програм банківського виробництва слід передбачати підрозділ програмного забезпечення.
Для розташування підрозділу необхідні приміщення для програмістів не менше 18 м.кв. та архіву магнітних носіїв не менше 9 м.кв.
5.1.13. Всі технічні засоби автоматизованої системи управління повинні підключатися до захисного контуру заземлення.
5.1.14. Траси ЛОМ виконуються сховано в сталевих трубах у підлозі або в підшивних стелях. Відгалужувальні коробки і комунікаційні ніші між поверхами слід обладнувати засобами охорони.
5.1.15. Приміщення серверної, міжбанківських електронних розрахунків, електронної пошти і введено-кабельного обладнання необхідно екранувати. Ефективність екранування слід приймати не менше 20 дб. Введення неінформаційних електричних кабелів повинно бути здійснено через електрофільтри мережі.
5.1.16. Зберігання магнітних носіїв з поточною інформацією за міжбанківськими розрахунками і вкладниками має здійснюватися в спеціальних сейфах у приміщенні серверної. Зберігати інші носії інформації слід у приміщенні архіву магнітних носіїв інформації. Приміщення серверної захищається системою газового пожежогасіння.
5.1.17. Видачу і контроль електронних карток клієнтів слід здійснювати в приміщенні персоналізації служби фінансової безпеки.
5.2. Електрообладнання
При проектуванні електрообладнання будинків банків і банківських сховищ необхідно керуватися дійсними нормами і вимогами діючих будівельних норм і правил обладнання електропристроїв (ПОЕ), відомчих будівельних норм ВБН-59-88 "Електрообладнання житлових і громадських будинків. Норми проектування".
5.2.1. За ступенем надійності електропостачання електроприймачі обладнання банків належать до категорій, вказаних у таблиці 5.2.1.
Таблиця 5.2.1.
------------------------------------------------------------------
Назва електроспоживачів | Категорія надійності
| елктропостачання
---------------------------------------+--------------------------
1. Технічні засоби автоматизованої | I
системи управління банківського |
виробництва |
2. Серверна і приміщення міжбанківських| Особлива група
електронних розрахунків, електронної |
пошти |
3. Прилади охоронної та пожежної | Особлива група
сигналізації |
4. Комплекс решти електроприймачів | II
------------------------------------------------------------------
У разі неможливості забезпечення надійності електропостачання відповідно до табл.5.2.1 від джерел енергопостачання необхідно передбачити автономне джерело живлення (дизель-генератор).
5.2.2. Живлення споживачів I категорії та особливої групи надійності електропостачання повинно здійснюватися від двох незалежних джерел 380/220 В (+10%-15%), частотою 50 гц (+1) з пристроєм автоматичного переключення на резервне джерело у споживача.
5.2.3. Для споживачів особливої групи як третє незалежне джерело необхідно використовувати спеціальні агрегати безперебійного живлення з акумуляторною батареєю, що забезпечує електропостачання у разі відключення головних джерел протягом не менше 20 хвилин, а для апаратури охоронної і тривожної сигналізації - не менше 24 годин роботи в черговому режимі.
5.2.4. У будинку банку слід передбачати електроприміщення з встановленням у ньому ввідно-розподільного щита або головного розподільного щита.
5.2.5. Для підключення автоматизованих робочих місць слід передбачати п'ятипровідну систему для мереж 380/220 В і трипровідну - для однофазних мереж з приєднанням провідників захисного занулення до нульових шин щитів.
Влаштування спеціального контура заземлення має виконуватися лише при наявності відповідних вказівок в інструкції з експлуатації технічних засобів.
5.2.6. На всіх робочих місцях необхідно встановлювати блоки розеток, що складються з чотирьох двополюсних розеток із заземлюючими контактами і двох розеток без заземлюючих контактів.
5.2.7. У приміщеннях банків та банківських сховищ слід використовувати систему загального освітлення.
5.2.8. Аварійне освітлення слід влаштовувати відповідно до вимог БНІП 11-4-79 "Природне і штучне осітлення" і ВБН 59-88 "Електрообладнання житлових і громадських будинків. Норми проектування".
5.2.9. Освітленість від загального освітлення в приміщеннях банків та банківських сховищ має прийматися згідно з таблицею 5.2.2.
Таблиця 5.2.2.
-------------------------------------------------------------------
N |Найменування приміщення|Найменша освітленість|Площа нормування,
п/п| | ЛК при лампах |висота площі над
| |---------------------| підлогою
| |люмінісцен-|розжарю- | (м)
| |тних |вання |
---+-----------------------+-----------+---------+-----------------
1 |Операційний зал з зоною| 400 | - | підлога
|оператора | | |
---+-----------------------+-----------+---------+-----------------
2 |Серверна і приміщення | 400 | - | 0,8
|міжбанківських електро-| | |
|нних розрахунків, елек-| | |
|тронна пошта, служби | | |
|електронної безпеки | | |
---+-----------------------+-----------+---------+-----------------
3 |Приміщення ввідно-кабе-| 200 | - | 0,8
|льного обладнання (ВКО)| | |
---+-----------------------+-----------+---------+-----------------
4 |Приміщення алфавітно- | 400* | - | 0,8
|цифрових друкуючих | | |
|пристроїв (АЦДП) | | |
---+-----------------------+-----------+---------+-----------------
5 |Кабіна персоналізації | 400* | - | 0,8
---+-----------------------+-----------+---------+-----------------
6 |Кімната виготовлення | 400 | - | 0,8
|ідентифікаційних карт | | |
|обробки і зберігання | | |
|карт (ламінаторна) | | |
---+-----------------------+-----------+---------+-----------------
7 |Приміщення сервісного | 400 | - | 0,8
|обслуговування ПЕОМ | | |
---+-----------------------+-----------+---------+-----------------
8 |Касовий зал | 500 | - | 0,8
---+-----------------------+-----------+---------+-----------------
9 |Приміщення відділу | 300 | - | 0,8
|інкасації | | |
---+-----------------------+-----------+---------+-----------------
10 |Приміщення відділень | 300 | - | 0,8
|по обслуговуванню | | |
|населення | | |
---+-----------------------+-----------+---------+-----------------
11 |Сховища з | 150 | 75 | підлога
|передсховищами | | |
---+-----------------------+-----------+---------+-----------------
12 |Приміщення для | 150 | 75 | підлога
|розміщення сейфів | | |
---+-----------------------+-----------+---------+-----------------
13 |Оглядовий коридор | - | 30 | підлога
---+-----------------------+-----------+---------+-----------------
14 |Простір між верхньою | - | 5 |
|площиною оболонки схо- | | |
|вища і плитами пере- | | |
|криття одноповерхових | | |
|будинків | | |
---+-----------------------+---------------------+-----------------
15 |Інші приміщення |Освітленість за |
| |БНІП 11-4-7 |
-------------------------------------------------------------------
5.2.10. Загальне освітлення банків слід виконувати переважно люмінісцентними лампами. Лампи розжарювання слід застосовувати для освітлення сховищ світильниками зі ступенем захисту ІР44.
5.2.11. Живлення мереж освітлення сховищ і систем механізації слід здійснювати із передсховищ. Введення мережі освітлення і живлення систем механізації в сховищах у період експлуатації повинен передбачатись через відчинені двері гнучкими кабелями, які підключаються у передсховищі до штепсельних роз'ємників.
5.2.12. Для усунення можливості використання електроінструменту у разі несанкціонованого проникнення, схема живлення мереж освітлення і розеток в касовому вузлі повинна забезпечувати можливість відключення з розподільних щитів, розміщених поза касовим вузлом.
5.2.13. Живильні освітлювальні та розподільні силові мережі слід прокладати в шахтах і каналах будівельних конструкцій, у підлозі, в підшивних стелях у сталевих трубах.
5.2.14. Розподільні освітлювальні мережі слід виконувати приховано дротом АППВ у порожнинах будівельних конструкцій і під шаром штукатурки, дротом АПВ у сталевих трубах у підшивних стелях.
5.2.15. Допускається відкрите прокладання групової мережі освітлення і розподільної силової мережі в сталевих трубах у випадках, коли приховану проводку виконати технічно неможливо.
5.2.16. Над усіма зовнішніми входами в банк повинні установлюватися освітлювальні прилади з включенням їх з внутрішніх приміщень (тамбурів).
5.3. Водопостачання і каналізація
5.3.1. Протипожежний і госппитний водопровід у будинках банку слід проектувати відповідно до діючих будівельних норм і правил.
5.3.2. Пожежні крани слід установлювати біля входів у касові і операційні зали, у вестибюлях, сходинкових клітках.
5.3.3. Прокладання мереж водопроводу в приміщеннях банку слід здійснювати відкрито в місцях, доступних для огляду і ремонту.
5.3.4. Прокладання мереж водопроводу і каналізації під стелями робочих приміщень банків та сховищ приховано чи відкрито не допускається.
5.4. Опалення, вентиляція і кондиціонування повітря
5.4.1. Опалення, вентиляцію, кондиціонування повітря і аварійну протидимну вентиляцію будинків банків слід проектувати відповідно до вимог діючих норм на проектування опалення, вентиляції та кондиціонування повітря.
5.4.2. У будинках банків слід застосовувати системи водяного опалення, для сховищ цінностей - повітряне опалення, суміщене з припливною вентиляцією або з системою кондиціонування повітря.
5.4.3. У будинках банків та банківських сховищ слід проектувати систему опалення з можливістю програмного зменшення теплової потужності в неробочий час, при цьому температура повітря не повинна опускатися нижче 14 гр.С.
5.4.4. Розрахункова температура повітря і кратність повітрообміну в приміщеннях банків та банківських сховищ повинні прийматися за табл. 5.4.1.
Таблиця 5.4.1.
------------------------------------------------------------------
N | Назва приміщення |Температура | Кратність | Додаткові
п/п| |повітря в | повітрообміну | вказівки
| |приміщеннях | в 1 год. |
| |у холодний |-----------------|
| |період, гр.С|приплив|видалення|
| | |повітря|повітря |
---+-------------------+------------+-------+---------+-----------
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6
---+-------------------+------------+-----------------+-----------
1 |Робочі кімнати і | 18 |За нормами на |
|кабінети | |проектування |
| | |громадських |
| | |будівель |
---+-------------------+------------+-----------------+-----------
2 |Операційний зал з | |За розрахунком на|
|касами операторів | 18 |асиміляцію тепло-|
| | |вологонадлишків |
---+-------------------+------------+-----------------+-----------
3 |Серверна і | |За нормами на |
|приміщення | |проектування |
|міжбанківських | |будівель і |
|електронних | |приміщень |
|розрахунків | |електронно- |
| | |обчислювальних |
| | |машин |
---+-------------------+------------+-----------------+-----------
4 |Приміщення | |За нормами на |
|ввідно-кабельного | |проектування |
|обладнання і | |будівель і |
|електронної пошти | |приміщень |
| | |електронно- |
| | |обчислювальних |
| | |машин |
---+-------------------+------------| |-----------
5 |Приміщення | | |
|друкуючих пристроїв| | |
---+-------------------+------------| |-----------
6 |Приміщення служби | | |
|захисту електронної| | |
|інформації | | |
---+-------------------+------------| |-----------
7 |Приміщення | | |
|сервісного | | |
|обслуговування, | | |
|ремонту ПЕОМ і | | |
|оргтехніки | | |
---+-------------------+------------| |-----------
8 |Приміщення | | |
|зберігання носіїв | | |
|інформації | | |
---+-------------------+------------| |-----------
9 |Приміщення | | |
|виготовлення | | |
|ламінованих карток,| | |
|їх обробки і | | |
|зберігання | | |
---+-------------------+------------+-----------------+-----------
10 |Пункт | 18 | 3,5 | 2,5 |
|обслуговування | | | |
|населення | | | |
---+-------------------+------------+-------+---------+-----------
11 |Приміщення для | 18 | 3 | 3 |
|розміщення сейфів | | | |
|з цінностями | | | |
---+-------------------+------------+-------+---------+-----------
12 |Сховище цінностей* | | 3 | 3 |Витрата
| | | | |зовнішнього
| | | | |повітря не
| | | | |більше 10%
| | | | |від
| | | | |загального
| | | | |обсягу
---+-------------------+------------+-------+---------+-----------
13 |Передсховище | 18 | 3 | 3 |
---+-------------------+------------+-------+---------+-----------
14 |Сховище вечірньої | 16 | 1 | 1,5 |
|каси* | | | |
---+-------------------+------------+-----------------+-----------
15 |Приміщення | |За розрахунком, |
|перерахування | |але не менше |
|грошових білетів і | |60 м.куб./на одну|
|металевих монет | |людину |
---+-------------------+------------+-----------------+-----------
16 |Касовий зал з | |За розрахунком, |
|кабінами | |але не менше |
|операційних кас | |60 м.куб./на одну|
| | |людину |
---+-------------------+------------+-----------------+-----------
17 |Сховище | | 3 | 3 |Витрата
|індивідуальних і | | | |зовнішнього
|заставних | | | |повітря не
|цінностей клієнтів*| | | |більше 10%
| | | | |від
| | | | |загального
| | | | |об'єму
---+-------------------+------------+-------+---------+-----------
18 |Оглядовий коридор | 16 | - | 1 |
---+-------------------+------------+-------+---------+-----------
19 |Бокс для | 16 | - | 1 |Періодично
|розвантаження | | | |діюча
|інкасаторських | | | |витяжна
|машин | | | |вентиляція
| | | | |на асиміля-
| | | | |цію газови-
| | | | |ділень від
| | | | |працюючого
| | | | |двигуна
| | | | |автомобіля
---+-------------------+------------+-------+---------+-----------
20 |Приміщення | 16 | - | 1 |
|зберігання зброї і | | | |
|боєприпасів | | | |
---+-------------------+------------+-------+---------+-----------
21 |Акумуляторна | 18 | | |Автономна
| | | | |витяжна
| | | | |вентиляція
------------------------------------------------------------------
------------------------
* При проектуванні опалення, вентиляції та кондиціонування вказаних приміщень необхідно забезпечувати в них температуру 25 гр.С і відносну вологість не більше 60%.
5.4.5. У приміщеннях серверної, електронної пошти, міжбанківських електронних розрахунків, ввідно-кабельного обладнання, друкуючих пристроїв, зберігання носіїв інформації, оглядових коридорах сховищ касового вузла наявність роз'ємних з'єднань запірної та регулюючої арматури на трубопроводах системи опалення не допускається.
5.4.6. Єдиною системою припливної вентиляції або системою кондиціонування повітря слід забезпечувати всі приміщення банку за винятком груп приміщень, позначених у таблиці 5.4.1 п.п.4, 5, 8 і п.п.12, 14, 17. Для вказаних груп приміщень необхідність припливної системи для кожної з цих груп або безпосередньо для кожного приміщення повинна визначатися при проектуванні.
5.4.7. Для приміщень, позначених п.12, 14, 17 табл.5.4.1 площі перетину вентиляційних каналів у стінах сховищ повинні визначатися розрахунком при мінімально допустимих швидкостях руху повітря за умови шумоутворення. Схему обладнання каналів у стінах сховищ слід приймати згідно з додатком N 5. Припливні і витяжні отвори слід розташовувати з діагоналлю приміщення, причому припливний отвір доцільно розташовувати на висоті близько 200 мм від підлоги в межах передсховища, витяжний - на максимально можливій висоті під стелею з виходом отвору в оглядовий коридор.
5.4.8. Зовнішнє повітря, яке подається до приміщень системою припливної вентиляції та системою кондиціонування повітря, має бути очищеним від пилу.
5.5. Зв'язок, охоронна і пожежна сигналізація
5.5.1. Проектування комплексів засобів зв'язку, охоронної, пожежної і тривожної сигналізації слід виконувати за технічним завданням, складеним спільно замовником і проектною організацією та узгодженим органами охорони і пожежної інспекції.
5.5.2. Технічне завдання повинне складатися на основі таких нормативних документів:
1) спільного наказу МВС України і НБУ про охорону банків;
2) діючих норм і правил з проектування засобів зв'язку і сигналізації.
5.5.3. Приміщення банків можуть обладнуватися такими технічними засобами зв'язку і сигналізації:
1) автоматичною телефонною міською;
2) автоматичною телефонною установчою;
3) радіотрансляцією;
4) оперативною телефонною;
5) телеграфною і факсимільною;
6) електрогодинофікацією;
7) системою колективного приймання телебачення;
8) гучномовною пошуковою;
9) пожежною; 10) оповіщенням про пожежу; 11) охоронною; 12) охоронним телебаченням; 13) оперативної телефонної охорони (прямий трект з черговою частиною підрозділу охорони);
14) тривожною (умовно - кодове звукове оповіщення за сигналом тривоги).
5.5.4. Апаратура оперативного телефонного зв'язку має забезпечувати:
1) вмикання абонентських і з'єднувальних ліній відповідно до кількості необхідних зв'язків, передбачених структурою управління;
2) оперативний виклик абонентів мережі;
3) індивідуальний і циркулярний зв'язок адміністрації з абонентами;
4) ведення гучномовного зв'язку.
5.5.5. Апаратура оперативного радіозв'язку повинна встановлюватися в банках для зв'язку з інкасаторськими автомашинами і службами охорони.
5.5.6. Для розташування станційного (приймального) обладнання технічних засобів зв'язку, охоронної та пожежної сигнализації банків, банківських сховищ слід передбачати технічні приміщення:
1) вузол зв'язку з установчою АТЗ;
2) приміщення ПЦН і апаратна засобів охоронної сигнализації;
3) пожежний пост;
4) майстерні та комори. Площі технічних приміщень необхідно визначати складом і розташуванням обладнання з урахуванням перспективи розвитку.
Допускається суміщення приміщень, що належать одній службі.
5.5.7. Приміщення апаратної охоронної сигналізації і пожежного поста повинне відповідати вимогам БНІП 11.04.09.-84 "Пожежна автоматика будинків і споруд".
5.5.8. Вентиляційні канали, водостічні труби, люки, шлюзи та інші кумунікаційні прорізи розміром понад 150х150 мм, які проходять в приміщеннях, що охороняються, слід захищати стаціонарними металевими гратами і брати під сигналізацію.
Електроприміщення (вбудовані і прибудовані трансформаторні підстанції, електрощитові), а також ніші розподільних силових освітлювальних щитів повинні включатися в систему охоронної сигналізації.
5.5.9. Розподільні мережі пожежної охоронної сигналізації і телефонного зв'язку мають бути окремими.
Можливе використання комплексної мережі зв'язку для передачі всіх видів сигналізації за згодою органів Державної служби охорони.
Мережі охоронної сигналізації слід виконувати в стальних трубах у підлозі.
5.5.10. Для введення слабкострумної мережі в стінах сховищ повинні бути закладені металеві труби з різьбою на кінцях для можливості приєднання елементів проводки. Схема конструкції заставних деталей приведена в додатку N 5.
5.5.11. Для заземлення станційного обладнання охоронної, пожежної сигналізації і зв'язку слід виконувати робочий контур заземлення відповідно до вимог ПУЕ.
Додаток N 1
(рекомендований)
Основні типи банківських робочих місць
------------------------------------------------------------------
Розташування | Площа, м.кв. |Призначення| Устаткування
устаткування,|------------------|робочого | робочого місця
габарити, мм |робочого|робочого |місця |
|місця |місця в |(категорія |
| |приміщен-|службовців)|
| |ні (в се-| |
| |редньому)| |
-------------+--------+---------+-----------+---------------------
1 | 2 | 3 | 4 | 5
-------------+--------+---------+-----------+---------------------
Має графічне | 2,5 | 4,5 |Обліково- |1. Стіл двотумбовий
зображення | | |операційний|з висувною приставкою
1, 15* | | |працівник |2. Стіл двотумбовий
-------------+--------+---------+-----------|з висувною приставкою
Має графічне | 2,9 | 5,0 |Бухгалтер, |3. Стіл з висувною
зображення | | |економіст, |приставкою та
1, 15, 16* | | |плановик |приставним столом
-------------+--------+---------+-----------|4. Стіл з висувною
Має графічне | 3,6 | 6,0 |Старший |приставкою
зображення | | |службовець,|5. Стіл для засідань
1, 15, 16* | | |старший |6. Стіл двотумбовий
| | |інженер, |7. Стіл без тумби
| | |інструктор |8. Стіл однотумбовий
-------------+--------+---------+-----------|9. Стіл для
Має графічне | 5,0 | 8,0 |Начальник |касира-обліковця
зображення | | |групи |10. Стіл секційний
2, 15, 16* | | | |11. Стіл для
-------------+--------+---------+-----------|установки машини
Має графічне | 5,8 | 18 |Начальник |перерахування грошей
зображення | | 12 |управління,|12. Приставка до
3, 16, 16, | | |начальник |столу для роботи з
17* | | |відділу |лічильними та
-------------+--------+---------+-----------|друкарськими машинами
Має графічне | 15,4 | 54 |Голова |13. Тумба пересувна
зображення | | 36 |Правління, |14. Бар'єр
4, 5, 17, 22 | | |заступник |15. Стілець
(декілька)* | | |Голови |підйомно-поворотний
| | |правління, |16. Стілець на
| | |начальник |металевих ніжках
| | |комітету |17. Крісло
-------------+--------+---------+-----------|підйомно-поворотне
Має графічне | 3,9 | 6,0 |Секретар- |18. Обладнання для
зображення | | |друкарка, |перерахування грошей
6, 12, 13, | | |телетайпіс-|19. Обладнання для
13, 15* | | |тка |контролю справжності
-------------+--------+---------+-----------|грошей
Має графічне | 3,4 | 5,0 |Обліково- |20. Спеціалізована
зображення | | |операційний|автономна робоча
6, 14, 15, | | |працівник, |станція в складі:
16* | | |розташова- |- персональний
| | |ний в опе- |комп'ютер;
| | |раційному |- банківський
| | |залі біля |принтер;
| | |бар'єра |- картридер;
-------------+--------+---------+-----------|- pin-клавіатура;
Має графічне | 2,8 | 4,5 |Обліково- |- нормалізатор мережі
зображення | | |операційний|електропостачання;
6, 15, 16* | | |працівник, |- касовий ящик
| | |розташова- |21. Сейф
| | |ний в опе- |малогабаритний
| | |раційному |22. Крісло на
| | |залі в гли-|металевих ніжках
| | |бині зони |
| | |для спів- |
| | |робітників |
-------------+--------+---------+-----------|
Має графічне | 0,8 | 2,5 |Клієнт, |
зображення | 1,8 | 4,0 |який |
9, 10, 15, | | |перераховує|
16* | | |гроші |
| | |Касир, який|
| | |перераховує|
| | |гроші в |
| | |касі пере- |
| | |рахування |
-------------+--------+---------+-----------|
Має графічне | 2,4 | 4,0 |Касир |
зображення | | |банку, який|
7, 11, 15* | | |перераховує|
| | |гроші на |
| | |машині для |
| | |перерахува-|
| | |ння грошей |
| | |в операцій-|
| | |ній касі |
-------------+--------+---------+-----------|
Має графічне | 3,3 | 5,0 |Касир- |
зображення | | |контролер |
7, 11, 11, | | | |
15* | | | |
-------------+--------+---------+-----------|
Має графічне | 2,6 | 5,0 |Автоматизо-|
зображення | | |ване робоче|
8, 12, 18, | | |місце |
19, 20, 21* | | |касира |
| | |(оператора)|
| | |АРМ-К(О) |
------------------------------------------------------------------
-------------------------
* Цифри з колонки 5.
Додаток N 2
(рекомендований)
Схема розташування та взаємозв'язку
приміщень операційного залу
---------------------
| Вестибюль |
---------------------
|
------------------------------------
|Кабіна | |Кабіна |
|гол.бух.| |персона-|
|ОПЕРУ | Зона |лізації |
|--------| розташування |--------|
|Кабіна | клієнтів |Кабіна |
|операт. | |операт. |
|--------| |--------|
|Кабіна | |Кабіна |
|операт. | |операт. |
|--------| |--------|
------------- |Кабіна | |Кабіна |
|Приміщення | |операт. | |операт. |
|сервісного | |--------| |--------| ------------
|обслуговув.| |Кабіна | |Кабіна | |Гардеробна|
|ПЕВМ | |операт. | |операт. | |операторів|
------------- ------------------------------------ ------------
----------------------------------------------------------------
| --------- --------- ----------- -- - - - - - - - - - - - - - - - - --
| |Ламіна-|-|Тамбур | |Приміщ. | ----------- ----------- ----------
| |торна | |-------| |установок| ||Приміщ. |-|Тамбур |1|-|Серверна| |
| --------- |Приміщ.| |газового | |міжбанк. | | --||----------
------- |обробки| |пожежо- | ||електрон.| |---------||-----------|
----------- |та збе-| |гасіння | |розрах. | |Приміщ. |||Приміщ. |
|Приміщ. | |рігання| ----------- |----------- |електрон.|-|друкуюч. ||
|служби | |карток | |пошти | |пристроїв|
|захисту | --------- | ----------- -----------|
|електрон.| Центр приймання, зберігання та
|інформац.| | обробки електронних розрахунків |
----------- 1 - Вхід кабелів обладнання
-------------------------------------
Додаток N 3
(рекомендований)
Схема розташування та взаємозв'язку
------------------ приміщень касового вузла
| Вестибюль |- - - - - - - - - - - --
------------------ ---------------------
| |Перед- |Сховище |
-------------------------------- |сховище|індивід. |
| Касовий зал для |-| |та заставн.|
| перебування клієнтів | | |цінностей |
|------------------------------| | |клієнтів |
|Приміщ. |Кабіна | | | | | ---------------------
|перерах. |старшого|Операційні | -----------------------
|грошей |касира | каси | |Бокс для розвантаж. |
|клієнтами| | | |та навантаж. інкасат.|
-------------------------------- |машин |
| -----------------------
-----------------------------------------------------------|
| -- - -| | | | |
------------ ----------- --------------------------------------------
|Гардеробна| ||Передсхо-| |Комора ||Приміщ. ||Приміщ. ||Вечірня |
|для пере- | |вище | |допоміжн. ||завідуюч.||перерах. ||каса з |
|одягання | ||---------| |та ||каси ||грошових ||сховищем|
|та збері- | |Сховище | |пакувальн.|-----------|білетів |----------
|гання | ||цінностей| |матеріалів| |-- та ---|
|особистих | ----------- ------------ |металевих|
|речей | |-- - - - - - |монет |
|касирів | Приміщ. -----------
------------ ||для |
розміщ.
-|сейфів з |
цінностями
|(варіант) |
------------
Додаток N 4
(рекомендований)
(відсутній)
Схема улаштування сховища цінностей
Має графічне зображення.
Додаток N 5
(рекомендований)
(відсутній)
Схема улаштування закладних деталей для проходу вентиляційних каналів у стінах сховищ
Має графічне зображення.
Схема улаштування закладних деталей для проходу слабкострумових кабелів у стінах сховищ
Має графічне зображення.
* * *
З введенням у дію ВБН В.2.2-00032106-1-95 втрачають силу "Технічні вимоги на проектування і обладнання касового вузла в будинках установ Держбанку СРСР", що були введені в дію листом N 157 від 14.12.1978 р. Державного банку СРСР.