Документ втратив чиннiсть!

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

( Кодекс втратив чинність на підставі Кодексу
N 1618-IV від 18.03.2004, ВВР, 2004, N 40-41, 42,
ст.492 )

Цивільний процесуальний кодекс

Розділ VI
Цивільні процесуальні права іноземних громадян
і осіб без громадянства.
позови до іноземних держав, судові доручення і
рішення іноземних судів. міжнародні договори

( Назва розділу VI із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР
N 1461-10 від 23.01.81 )

Стаття 423. Цивільні процесуальні права іноземних громадян,
іноземних підприємств і організацій

Іноземні громадяни мають право звертатись до судів України і користуються цивільними процесуальними правами нарівні з громадянами України.

Іноземні підприємства і організації мають право звертатись до судів України і користуються цивільними процесуальними правами для захисту своїх інтересів.

Законодавством України можуть бути встановлені відповідні обмеження щодо громадян, підприємств і організацій тих держав, в яких допускаються спеціальні обмеження цивільних процесуальних прав громадян, підприємств або організацій України. ( Стаття 423 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2857-12 від 15.12.92 )

Стаття 424. Цивільні процесуальні права осіб без
громадянства

Особи без громадянства мають право звертатись до судів України і користуються цивільними процесуальними правами нарівні з громадянами України. ( Стаття 424 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2422-09 від 19.08.77; Законом N 2857-12 від 15.12.92 )

Стаття 424-1. Підсудність судам України цивільних справ
по спорах, в яких беруть участь іноземні
громадяни, особи без громадянства, іноземні
підприємства і організації, а також по спорах,
в яких хоча б одна з сторін проживає за
кордоном

Підсудність судам України цивільних справ по спорах, в яких беруть участь іноземні громадяни, особи без громадянства, іноземні підприємства і організації, а також по спорах, в яких хоча б одна з сторін проживає за кордоном, визначається законодавством України. ( Кодекс доповнено статтею 424-1 згідно з Указом ПВР N 2422-09 від 19.08.77; із змінами, внесеними згідно із Законом N 2857-12 від 15.12.92 )

Стаття 425. Позови до іноземних держав. Дипломатичний
імунітет

Пред'явлення позову до іноземної держави, забезпечення позову і звернення стягнення на майно іноземної держави, яке знаходиться в Україні, можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави.

Акредитовані в Україні дипломатичні представники іноземних держав та інші особи, зазначені у відповідних законах і міжнародних договорах, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, підлягають юрисдикції суду України в цивільних справах лише в межах, що визначаються нормами міжнародного права або міжнародними договорами України.

В тих випадках, коли в іноземній державі не забезпечується Україні, її майну або представникам України така ж судова недоторканність, яка, згідно з цією статтею, забезпечується іноземним державам, їх майну або представникам іноземних держав в Україні, Кабінетом Міністрів України або іншим управомочним органом може бути приписано щодо цієї держави, її майна або представника цієї держави застосування відповідних заходів. ( Стаття 425 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10 від 23.01.81; Законами N 2857-12 від 15.12.92, N 2540-III від 21.06.2001 )

Стаття 426. Виконання судових доручень іноземних судів
і звернення судів України з дорученнями до
іноземних судів

Суди України виконують передані їм в установленому порядку доручення іноземних судів про проведення окремих процесуальних дій (вручення повісток та інших документів, допит сторін і свідків, проведення експертизи і огляду на місці тощо), за винятком випадків, коли:

1) виконання доручення суперечило б суверенітетові України або загрожувало б безпеці України;

2) виконання доручення не належить до компетенції суду.

Виконання доручень іноземних судів про проведення окремих процесуальних дій провадиться на основі законодавства України.

Суди України можуть звертатися до іноземних судів з дорученням про виконання окремих процесуальних дій. Порядок зносин судів України з іноземними судами визначається законодавством України і міжнародними договорами України. ( Стаття 426 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10 від 23.01.81; Законом N 2857-12 від 15.12.92 )

Стаття 427. Виконання в Україні рішень іноземних судів
і арбітражних судів

Порядок виконання в Україні рішень іноземних судів і арбітражних судів визначається відповідними міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Рішення іноземного суду або арбітражного суду може бути пред'явлено до примусового виконання протягом трьох років з моменту набрання рішенням законної сили. ( Стаття 427 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10 від 23.01.81; Законами N 2857-12 від 15.12.92, N 2540-III від 21.06.2001 )

Стаття 428. Міжнародні договори

Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України встановлено інші правила, ніж ті, що їх містить законодавство України про цивільне судочинство, то застосовуються правила відповідного міжнародного договору. ( Стаття 428 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10 від 23.01.81; Законами N 2857-12 від 15.12.92, N 2540-III від 21.06.2001 )