МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ

НАКАЗ
від 16.10.2000, N 567
м.Київ

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
23 листопада 2000 р. за N 857/5078

Про затвердження Правил безпеки та порядку
ліквідації наслідків аварійних ситуацій з
небезпечними вантажами при перевезенні їх
залізничним транспортом

З метою підвищення безпеки руху, встановлення порядку ліквідації наслідків аварійних ситуацій з небезпечними вантажами на залізничному транспорті, відповідно до Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. N 457, та постанови КМУ від 22 квітня 1997 р. N 367 НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила безпеки та порядок ліквідації наслідків аварійних ситуацій з небезпечними вантажами при перевезенні їх залізничним транспортом (далі - Правила), що додаються.

2. Державній адміністрації залізничного транспорту України (Кірпа Г.М.):

2.1. Забезпечити подання зазначених Правил на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

2.2. Після державної реєстрації взяти вказані Правила до керівництва і організувати їх вивчення з причетними працівниками залізничного транспорту.

2.3. Довести ці Правила до Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, інших центральних органів виконавчої влади, підприємств та організацій, діяльність яких пов'язана з ліквідацією наслідків аварійних ситуацій, та інших зацікавлених органів.

2.4. До кінця 2001 року внести зміни і доповнення до Класифікатора порушень безпеки руху у поїзній і маневровій роботі на залізницях України, затвердженого наказом Мінтрансу від 12.07.99 р. N 363, стосовно категорій аварійних ситуацій з небезпечними вантажами.

3. З уведенням в дію даних Правил вважати такими що не застосовуються на території України, "Правила безопасности и порядок ликвидации аварийных ситуаций с опасными грузами при перевозке их по железным дорогам", затверджені Міністерством шляхів сполучення СРСР 10 грудня 1983 р.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Цибенка В.Г.

Міністр Л.М.Костюченко

Затверджено
Наказ Міністерства транспорту України
16.10.2000 N 567

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
23 листопада 2000 р. за N 857/5078

Правила безпеки та порядок ліквідації наслідків
аварійних ситуацій з небезпечними вантажами
при перевезенні їх залізничним транспортом

Ці Правила розроблені відповідно до Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. N 457 та постанови КМУ від 22 квітня 1997 р. N 367 "Про Програму підвищення безпеки руху на залізницях у 1997-2001 роках".

1. Галузь застосування

1.1. Правила визначають заходи безпеки та порядок ліквідації наслідків аварійних ситуацій з небезпечними вантажами при перевезенні їх залізничним транспортом і є обов'язковими для працівників залізничного транспорту, відправників та одержувачів небезпечних вантажів, а також для підприємств та організацій, які здійснюють транспортно-експедиційне обслуговування та ліквідацію наслідків аварійної ситуації.

2. Нормативні посилання

Закон України "Про перевезення небезпечних вантажів" ( 1644-14 ).

Закон України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природничого характеру" ( 1809-14 ).

Закон України "Про охорону навколишнього природнього середовища" ( 1264-12 ).

Закон України "Про охорону праці" ( 2694-12 ).

Закон України "Про Цивільну оборону України" ( 2974-12 ).

Закон України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" ( 4004-12 ).

Закон України "Про аварійно-рятувальні служби" ( 1281-14 ).

Постанова КМ України від 22 квітня 1997 р. N 367 "Про програму підвищення безпеки руху на залізницях у 1997-2001 роках". на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру".

Постанова КМ України від 15 лютого 1999 р. N 192 "Про затвердження Положення про організацію оповіщення і зв'язку у надзвичайних ситуаціях".

Регламент взаємодії центральних та місцевих органів виконавчої влади в межах Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій, затверджений директивою Прем'єр-міністра України від 20.10.99 N 28-дск.

Інструкція про порядок здійснення державного пожежного нагляду на об'єктах залізничного транспорту і взаємодії Державної пожежної охорони і пожежних підрозділів відомчої воєнізованої охорони залізничного транспорту під час гасіння пожеж та ліквідації наслідків аварій, затверджена Міністерством внутрішніх справ та Міністерством транспорту України від 17.06.96 N 421/199.

Положення про функціональну підсистему "Сили і засоби реагування на надзвичайні ситуації на залізничному транспорті" Міністерства транспорту України щодо запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, затверджене наказом Міністерства транспорту України від 5 травня 1999 р. N 132-Ц.

Положення про порядок заземлення пристроїв контактної мережі і повітряних ліній електропередач електрифікованих ділянок залізниць при гасінні пожеж, затверджене наказом Укрзалізниці від 14 липня 1999 р. N 211-Ц.

"Правила перевозок опасных грузов по железным дорогам", затверджені на п'ятнадцятому засіданні Ради із залізничного транспорту держав-учасниць Співдружності 5 квітня 1996 р.

Протокол двадцять другого засідання Ради із залізничного транспорту держав-учасниць Співдружності 3-4 листопада 1998 р. (м. Ташкент).

3. Визначення термінів

Наведені нижче терміни, визначення і скорочення вживаються у такому значенні:

Аварійна картка (АК) - документ установленої форми, що регламентує первинні оперативні дії працівників залізничного транспорту та спецформувань, причетних до ліквідації наслідків аварійних ситуацій з небезпечними вантажами при перевезенні їх магістральним залізничним транспортом.

Аварійна ситуація - умови, які відмінні від умов нормального перевезення вантажів, пов'язані із загорянням, витіканням, розсипанням небезпечного вантажу, пошкодженням тари або рухомого складу з небезпечним вантажем і які можуть призвести чи призвели до вибуху, пожежі, отруєння, опромінення, захворювань, опіків, обморожень, загибелі людей і тварин, небезпечних для природного середовища наслідків, а також випадки, коли в зоні аварії на залізниці виявилися вагони, контейнери або вантажні місця з небезпечними вантажами.

Аварійно-відбудовні роботи - комплекс заходів, які здійснюються спеціальними підрозділами залізничного транспорту і які спрямовані на остаточну ліквідацію наслідків аварійної ситуації.

Аварія - небезпечна подія техногенного характеру, що спричиняє до загибелі людей, або створює на об'єкті чи окремій території загрозу життю та здоров'ю людей, призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу або завдає шкоди довкіллю.

Безпечне місце - на перегоні - місце за межами населених пунктів, тунелів, мостів, віадуків та інших споруд; на станції - місце на окремій колії, яке найбільш віддалене від головної колії, будинків, споруд, вагонів, зайнятих людьми і небезпечними вантажами.

Вогнище - місце початкового виникнення пожежі.

Гігієнічні нормативи - обов'язкові для виконання нормативні документи, що визначають критерії безпеки та (або) нешкідливості для людини факторів навколишнього середовища.

Горіння - екзотермічна реакція окислення речовин, яка супроводжується виділенням диму та (або) виникненням полум'я і (або) свіченням.

Горючість - здатність речовини або матеріалу до горіння.

Долікарська допомога - сукупність заходів, спрямованих на первинний захист людей від дії уражальних чинників, які здійснюються до втручання лікаря.

Загоряння - виникнення горіння під впливом джерела запалювання.

Займання - неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем без завдання шкоди.

Заходи першої допомоги - те саме, що і долікарська допомога.

Захисний дихальний апарат - апарат, призначений для індивідуального захисту органів дихання людини від небезпечних і шкідливих факторів, що діють інгаляційно.

Захисний костюм - спеціальний одяг, що має захисні властивості, складова частина засобів індивідуального захисту.

Засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) - технічні засоби індивідуального користування для захисту людини від небезпечних для її життя і здоров'я впливів.

Зона транспортної аварії - територія, на якій перебувають пошкоджений рухомий склад, розсипи, розливи вантажу і яка збільшена за периметром на додаткову смугу шириною 15 м і більше.

Ізолювальний захисний дихальний апарат - дихальний апарат, що ізолює органи дихання від навколишнього середовища і забезпечує людину повітрям чи дихальним газом.

Класифікаційний шифр (позначення) - числовий код небезпечного вантажу, що характеризує його транспортну небезпеку та обумовлюється ГОСТ 19433-88.

Легкозаймисті речовини і матеріали - горючі речовини і матеріали, які здатні займатися від короткочасного (до 30 с) впливу джерела запалювання з низькою енергією (полум'я сірника, іскра, сигарета, що жевріє, і т.ін.).

Легкозаймисті рідини (ЛЗР) - рідини з температурою спалаху не вище 61 град. С у закритому тиглі або 66 град. С у відкритому тиглі.

Ліквідація наслідків аварійної ситуації - комплекс організаційно-технічних заходів, спрямованих на запобігання загрозі людям, на захист довкілля, збереження вантажу, рухомого складу, споруд, відновлення руху поїздів і маневрових робіт у можливо короткий термін.

Надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом або іншими чинниками, що призвели (можуть призвести) до загибелі людей, тварин і рослин, значних матеріальних збитків та (або) завдали шкоди довкіллю.

Номер ООН - порядковий номер, наданий небезпечному вантажу або групі подібних за властивостями небезпечних вантажів на основі Рекомендацій Комітету експертів Організації Об'єднаних Націй з перевезення небезпечних вантажів (документ ST/SG/АС. 10/1 Rev. 8).

Не зазначена якість (н.з.я.) - позначення окремих речовин або сумішей, що мають незазначену якість або склад, але відповідають одному класу небезпеки та номеру ООН.

Нейтралізація - складова частина заходів з ліквідації наслідків аварійних ситуацій, пов'язана із видаленням, розсіюванням, перетворенням у
безпечні форми небезпечних вантажів, їхніх парів, продуктів горіння і розкладання.

Небезпечна зона - зона аварії, у межах якої є загроза ураження від вибуху, пожежі, отруєння, опромінення, опіків, обмороження людей і тварин.

Небезпечні вантажі (НВ) - речовини, матеріали, вироби, відходи виробничої та іншої діяльності, які внаслідок притаманних їм властивостей за наявності певних факторів можуть під час перевезення спричинити вибух, пожежу, пошкодження технічних засобів, пристроїв, споруд та інших об'єктів, заподіяти матеріальні збитки та шкоду довкіллю, а також призвести до загибелі, травмування, отруєння людей, тварин і які за міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за результатами випробувань в установленому порядку залежно від ступеня їх впливу на довкілля або людину віднесено до одного з класів небезпечних речовин. Зарахування вантажів до небезпечних грунтується на відповідних класифікаційних показниках і критеріях (ГОСТ 19433-88).

Оповіщення - доведення сигналів і повідомлень органів управління про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, аварій, катастроф, епідемій, пожеж тощо до центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій і населення.

Пожежа - неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що розповсюджується в часі і просторі.

Пожежна небезпека - можливість виникнення та (або) розвитку пожежі.

Радіаційний матеріал - будь який матеріал, який містить радіонукліди і в якому концентрація активності, а також повна активність вантажу перевищує значення, обумовлені Правилами безпечного перевезення радіоактивних матеріалів N ST-1.

Радіаційний дозиметричний контроль - комплекс організаційних і технічних заходів, спрямованих на одержання інформації про стан радіаційної обстановки і дійсні дози опромінення людей.

Спалахування - займання, що супроводжується появою полум'я.

Санітарні та протиепідемічні заходи - діяльність, спрямована на створення безпечних для здоров'я умов побуту, праці, навчання, відпочинку та інших сфер життя і діяльності людини, запобігання виникненню та поширенню інфекційних хвороб.

Ступінь токсичності - показник, який характеризує можливий несприятливий вплив на людину даної речовини при тривалому контакті, і який визначається ГОСТ 12.1.007-76.

Транспортна небезпека - узагальнений показник, що характеризує несприятливий вплив небезпечного вантажу на навколишнє середовище, обслуговувальний персонал і населення під час нетривалого впливу в умовах аварійної ситуації.

Фільтрувальний захисний дихальний апарат - дихальний апарат, що забезпечує очищення повітря, яке вдихається з навколишнього середовища.

4. Правила безпеки при ліквідації наслідків аварійної ситуації
з небезпечними вантажами на залізничному транспорті

4.1. Локомотивні бригади, що залучаються до перевезення небезпечних вантажів, проходять навчання та перевірку знань щодо цих Правил та порядку постановки їх в поїзд вагонів з небезпечними вантажами. Відповідно до Типового положення про навчання з питань охорони праці, затвердженого наказом Дернаглядохоронпраці від 17.02.99 N 27 та зареєстрованого Міністерством юстиції України 21.04.99 за N 248/3541, локомотивні бригади проходять цільовий інструктаж. У разі потреби дотримання особливого порядку руху поїзда вони ознайомлюються з цим порядком.

Після отримання перевізних документів перед відправленням поїзда локомотивна бригада ознайомлюється з натурним листом щодо наявності небезпечних вантажів в поїзді.

Локомотиви укомплектовуються засобами радіозв'язку, аптечками з необхідними медикаментами. При залученні локомотивної бригади до роботи з небезпечними вантажами під час аварійної ситуації локомотивні бригади забезпечуються засобами індивідуального захисту.

4.2. Дії працівників залізничного транспорту і формувань, залучених до ліквідації наслідків аварійної ситуації, мають бути оперативними, відповідати характеру і масштабу аварійної ситуації, проводитися з урахуванням властивостей вантажів (пожежовибухонебезпечність, токсичність, корозійність, здатність до окиснення тощо), заходів безпеки та профілактики.

4.3. Основні властивості та види небезпеки вантажів, а також заходи безпеки та застороги при ліквідації наслідків аварійних ситуацій наведені в аварійних картках (АК). Форма АК наведена у додатку 1. Аварійна картка має графи:

номер ООН небезпечного вантажу класів 2 - 6, 8, 9 або умовний номер небезпечного вантажу класу 1;

найменування вантажу;

ступінь небезпеки.

Графа, де зазначається номер ООН або умовний номер, заповнюється на підставі алфавітного покажчика НВ, які перевозяться залізничним транспортом у критих вагонах, контейнерах або наливом і цистернах (для вантажів класів 2 - 6, 8, 9), та згідно з Переліком небезпечних вантажів класу 1.

У графі "Найменування вантажу" для НВ першого класу проставляються слова "Вибуховий матеріал", для НВ 2 - 6, 8, 9 класів - вказується основне найменування речовини згідно з Переліком небезпечних вантажів.

Ступінь небезпеки визначається відповідно до ГОСТ 12.1.007-76 та ГОСТ 19433-88. За ГОСТ 12.1.007-76 вказується ступінь токсичності. За ГОСТ 19433-88 для вантажів класів 2 - 6, 8, 9 вказується класифікаційний шифр;

для вантажів класу 1 - вибухових матеріалів (ВМ) - клас, підклас небезпеки та група сумісності.

У розділі "Основні властивості та види небезпеки" АК зазначаються основні властивості, вибухо- та пожежонебезпека вантажу та небезпека для людини, а саме:

в основних властивостях для газів вказуються колір, запах, легший або важчий за повітря; розчинність у воді (добре розчинний, розчинний, малорозчинний, практично не розчинний, нерозчинний); при виході в атмосферу парує (димить); перевозиться в стисненому, зрідженому стані або в розчиненому стані під тиском; накопичується в низьких ділянках місцевості, підвалах, тунелях; окисник (окислювач, оксидант);

для рідин (суспензій) - колір, запах, в'язкість, темніє на повітрі, легша або важча за воду; розчинність у воді (добре розчинна, розчинна, малорозчинна, практично не розчинна, нерозчинна); реагує з водою з виділенням тепла, з виділенням отруйних газів, з утворенням осаду, з утворенням стійкої емульсії; гідролізує; висококипляча, помірно кипляча або низькокипляча; леткість (легколетка, малолетка, нелетка); швидко або повільно випаровується з поверхні; пари легші або важчі за повітря; димить на повітрі, сильний відновник, сильний окисник; здатність викликати корозію (у більшості металів руйнує скло парцеляну); розчиняється в кислотах або лугах;

для твердих речовин (пилу, порошків, кристалів, волокон) - колір, запах розчинність у воді (добре розчинна, розчинна, малорозчинна, практично не розчинна, нерозчинна); реагує з водою з виділенням отруйних газів, з утворенням осаду, з утворенням стійкої емульсії; тугоплавка або розпливається на повітрі; сильний окисник, викликає корозію за умов зволоження, розкладається під дією кислот або лугів;

для вантажів класу 1 ВМ зазначається, яку саме речовину містить виріб: містить тверду (рідку, пастоподібну, пластичну) вибухову речовину (речовини); містить тверду та рідку вибухову речовину; містить тверду вибухову речовину та легкозаймисту рідину; містить вибухові та легкозаймисті тверді речовини.

У розділі пожежо- та вибухонебезпечність зазначається:

для горючих вантажів: легко займається; займається (від відкритого полум'я, від електричного розряду, при попаданні на розвинуту поверхню, при контакті з оксидами металів, окисниками, кислотами; від нагрітих стінок ємкостей, після гасіння); самозаймається на повітрі або у вологому повітрі (виділяє отруйні гази, утворює вибухонебезпечні суміші); горить (утворює високе полум'я, без полум'я, без доступу повітря; утворює отруйні гази, дим (білий, чорний); плавиться, тече, розкладає воду); вибухає (при взаємодії з горючими речовинами, органічними матеріалами; при взаємодії з водою, окисниками; за умов нагрівання, од відкритого полум'я, у разі удару, тертя, забруднення); балони вибухають унаслідок нагрівання; у порожніх цистернах утворюються вибухонебезпечні суміші.

для важкогорючих вантажів: займається (від відкритого полум'я; при нагріванні вище за 150 град. С; при взаємодії з горючими речовинами, органічними матеріалами; при взаємодії з окисниками; утворюючи вибухонебезпечні суміші); при нагріванні розкладається з утворенням токсичних продуктів; балони вибухають унаслідок нагрівання; у порожніх цистернах утворюються вибухонебезпечні суміші; вибухобезпечний; вибухопожежобезпечний;

для негорючих вантажів: запалює горючі речовини; під час пожежі виявляєсебе як сильний окисник; зневоджує деревину, підвищує її горючість; підтримує горіння; під впливом вогню розкладається з виділенням отруйних газів, при взаємодії з металами виділяється горючий газ, балони вибухають при нагріванні вище за 150 град. С;

для вантажів класу 1 (ВМ): чутливі (нечутливі) до механічних впливів (удару, тертя), відкритого полум'я, заряду статичної електрики, проникного удару; здатні вибухати масою; вибух масою виключений; вибух малоймовірний; дуже чутливі з небезпекою вибуху масою; надзвичайно нечутливі без небезпеки вибуху масою; небезпека розкидання; небезпека вибуху і розкидання незначна; дія вибуху переважно обмежується упакуванням; загоряння одного виробу викликає послідовне загоряння сусідніх виробів; горіння може перейти у вибух; важкозаймисті; легкозаймисті; можливе загоряння (вибух) унаслідок забруднення горючими домішками; у сухому вигляді пожежо- та вибухонебезпечні; у зволоженому стані пожежо- та вибухонебезпечні; під час горіння можливе неорієнтоване розлітання окремих виробів або їх фрагментів; займаються при нагріванні; радіус небезпечної зони... м; знову займаються після гасіння пожежі; при взаємодії з повітрям самозаймаються; займаються при взаємодії з вологою; розлита рідина виділяє горючі пари; при взаємодії з водою виділяють горючі гази; пари утворюють з повітрям вибухонебезпечні суміші.

У розділі "Небезпека для людини" зазначається клас небезпеки речовини відповідно до ГОСТ 12.1.007-76, небезпека при: I - вдиханні, II - ковтанні, III - попаданні на шкіру, IV - попаданні в очі; можливий смертельний наслідок; під час горіння та вибуху небезпечні для життя людини; можливі опіки, осколкові поранення, контузії, отруєння газоподібними продуктами (зазначається найменування).

При I - вдиханні зазначається: кашель; першіння в горлі; утруднене дихання; стиснення в грудях; нежить; різь у горлі; почуття задухи; спазм голосової щілини; клекотливий подих; подразнення верхніх дихальних шляхів; захриплість голосу; набряк гортані; ядуха.

При II - ковтанні - печіння в роті; слинотеча; біль у стравоході та в області шлунка; нудота; блювання (із домішкою крові); сильна спрага; пронос; отруєння; порушення ковтання.

При III - попаданні на шкіру - червоність; біль; сверблячка; печіння; почервоніння; утворення пухирів; набряк; подразнення; усмоктування через неушкоджену шкіру; хімічний опік; виразка, що важко загоюється.

При IV - попаданні в очі - сльозотеча; різь; біль; почервоніння кон'юнктиви; ушкодження райдужної оболонки; помутніння роговиці; набряк повік; спазм повік; розширення зіниць; витрішкуватість; жовтяничне забарвлення склер; сліпота; світлобоязнь.

У розділі "Засоби індивідуального захисту" зазначається тип протигазу, респіратора, захисного костюма тощо.

Розділ "Необхідні дії" має частини, де визначаються дії загального характеру, у разі витоків, розливу та розсипу вантажу (для ВМ - у разі руйнування), при пожежі. У діях загального характеру зазначається: вивести сторонніх, триматися з навітряного боку, уникати низьких місць, ізолювати небезпечну зону в радіусі... м, у зону аварії входити повністю одягненому в захисний одяг, у зону аварії входити в захисних засобах, додержуватися правил пожежної безпеки, не палити, потерпілим надати першу допомогу, відправити людей з осередка ушкодження на медобстеження, відвести вагон у безпечне місце, усунути джерела вогню та іскор.

Щодо дій у разі витоків, розливу та розсипу вантажу зазначається: припинити рух поїздів та маневрові роботи у небезпечній зоні, не доторкатися до розлитої або розсипаної речовини, викликати газорятувальну службу району; у разі повільного витікання газу усунути течу з дотриманням запобіжних заходів; при інтенсивному витіканні газу за узгодженням із фахівцями (пожежної охорони, з надзвичайних ситуацій) газ, що виходить, підпалити і дати вигоріти під контролем; ізолювати район, поки газ не розсіється; перекачати вміст у справну ємкість або ємкість для зливання з дотриманням умов змішування рідин; розлиту рідину захистити земляним валом, засипати інертним матеріалом; не допускати попадання речовини у водоймища, підвали, каналізацію.

Щодо дій у разі пожежі зазначається: не наближатися до ємкостей, що горять: охолоджувати водою з максимальної відстані; не гасити доти, доки не буде усунено витікання; не використовувати воду; гасити великою кількістю води; гасити водопінними, газовими вогнегасними речовинами; гасити вогнегасними порошками; гасити тонкорозпиленою водою, повітряно-механічною піною.

У розділі "Нейтралізація" зазначаються дії щодо зменшення впливу наслідків аварійної ситуації на довкілля, технічні засоби і т.ін., а саме: для розсіювання (ізоляції, осадження) газу використовувати розпилену воду; місце розливу промити великою кількістю води; місце розсипу ізолювати сухим піском; розсипи зібрати і спалити; зібрати з дотриманням заходів пожежної безпеки в сухі ємкості (захищені від корозії); ізолювати піском, повітряно-механічною піною; промити водою з контрольною (провокаційною) метою, ушкоджені балони винести з небезпечної зони і помістити в ємкості з водою; зі слабким розчином кислоти; зі слабким розчином лугу; при знижених температурах повітря речовину відкачати з низинної місцевості з дотриманням заходів пожежної безпеки, поверхні рухомого складу промити великою кількістю води; мийними композиціями; лужними розчинами; слабким розчином кислоти; обробити гострою парою; обробити розчином пероксиду водню, промиті поверхні рухомого складу, території обробити лужним розчином; слабким розчином кислоти; поверхню території (окремі осередки) засипати порошками, що містять лужний компонент (вапняк, доломіт); обробити лужним розчином; обробити розчинами (суспензіями) хлораміну; обробити розчинами, що містять активний хлор (хлорне вапно, двітретиниосновний гіпохлорит кальцію (ДТСГК); обробити концентрованим розчином пероксиду водню; обробити розчином, що містить два об'єми 10% розчину сульфату заліза (II) та один об'єм розчину гашеного вапна; 5% розчином моно- або дихлораміну, 20% розчином хлориду заліза (III), промити 5% розчином сульфіду калію або натрію; поверхню території (окремі осередки) випалити в разі загрози попадання речовини у грунтові води; грунт переорати; зрізати поверхневий шар грунту із забрудненнями, зібрати і вивезти для утилізації; місця зрізів засипати свіжим шаром грунту; не допускати зіткнення (контакту) речовини, промивних вод із нафтопродуктами та іншими горючими матеріалами; невеликі витоки обробити 20% розчином гідроксиду натрію та 10% розчином сульфату заліза (II).

У розділі "Заходи першої допомоги" наводяться дії щодо захисту людей від впливу наслідків аварійної ситуації: звільнити потерпілих з-під уламків, відвести (винести) з осередку ураження в безпечне місце з навітряного боку; очистити потерпілого й засоби індивідуального захисту від забруднень; свіже повітря, спокій, тепло, чистий одяг; дати зволожений кисень; шкіру й очі промити водою; 2% розчином борної кислоти; дезінфекційними розчинами; у разі відсутності дихання здійснити штучне дихання; дати пити воду, викликати блювання; дати пити воду, молоко; шкіру змазати нейтральним жиром; в очі закапати 30% розчин альбуциду; у разі попадання всередину - давати пити ковтками олію; у разі утрудненого дихання дати кисень; очі і слизові оболонки промивати водою, 2% розчином соди не менше ніж 15 хвилин; адреналін категорично протипоказаний, дати сольове проносне; викликати швидку допомогу.

Індивідуальні та групові аварійні картки наведені в додатку 2.

Перелік технічних засобів та матеріалів для ліквідації наслідків аварійних ситуацій, зокрема засобів індивідуального захисту, засобів пожежогасіння, наведений в додатку 3.

Відомості про наявність пожежонебезпечних, токсичних (отруйних), корозійних властивостей небезпечних вантажів наведені в додатку 4.

4.4. Найменування небезпечних вантажів, крім радіоактивних матеріалів, із зазначенням для кожного вантажу відповідного номера аварійної картки наведені в алфавітному покажчику (додаток 5).

Речовини, у яких не зазначена якість, мають позначку н.з.я.

Якщо з будь-якої причини точне (повне) найменування вантажу встановити неможливо, але відомий номер ООН вантажу, то номер аварійної картки з'ясовується за номером ООН вантажу згідно з додатком 5. У разі відсутності найменування та номера ООН вантажу при ліквідації наслідків аварійної ситуації використовують такі ЗІЗ:

для хімрозвідки і керівника робіт - ПДУ-З (протягом 20 хвилин) або ізолювальний протигаз УІП-12, ІП-4М. Для аварійних бригад - ізолювальний захисний костюм КІХ-5, ІК-УА або КІ-АР "Іній" у комплекті з ізолювальним протигазом ІП-4М, УІП-12 або дихальним апаратом АСВ-2. При загорянні - вогнезахисний костюм ТЗК-1 у комплекті з ізолювальним протигазом. Маслобензостійкі рукавички, рукавички з дисперсії бутилкаучуку, спеціальне взуття за ГОСТ 12265-78.

При цьому необхідно відвести вагон у безпечне місце, ізолювати небезпечну зону в радіусі 200 м, вивести сторонніх. У небезпечну зону входити в захисних засобах. Додержуватися правил пожежної безпеки. Не палити. Усунути джерела вогню та іскор. Триматися навітряного боку. Уникати низьких місць. Постраждалим надати першу допомогу. Відправити людей з осередка ушкодження на медобстеження. У разі витікання, розливу або розсипу вантажу необхідно припинити рух поїздів та маневрову роботу в небезпечній зоні. Не доторкатися до розлитої або розсипаної речовини. Усунути течу з дотриманням запобіжних заходів. Перекачати вміст у справну, суху, захищену від корозії ємкість. Розливи захистити земляним валом. Не допускати попадання речовини у водоймища, підвали, каналізацію. Засипати сухим інертним матеріалом. Зібрати в сухі ємкості. Повідомити у державну санітарно-епідеміологічну службу на залізничному транспорті (СЕС).

У разі пожежі не наближатися до ємкостей, що горять. Гасити порошками з максимальної відстані. Не використовувати воду! Також керуються трафаретами, знаками небезпеки на вагонах, контейнерах або тарі для визначення загального характеру небезпеки вантажу.

4.5. Під час виникнення аварійної ситуації з небезпечними вантажами, що супроводжуються провідниками або фахівцями вантажовласника (відправника, одержувача), останні:

уживають заходів щодо запобігання загрозі людям, пошкодженню рухомого складу, споруд, вантажів та іншим негативним наслідкам, недопущення сторонніх осіб у небезпечну зону;

установлюють можливість і умови подальшого перевезення вантажів і, в разі потреби, разом із локомотивною бригадою та іншими працівниками залізничного транспорту вживають заходів для припинення руху поїздів, маневрової роботи;

після огляду місця події доповідають про обставини, що склалися, і заходи, необхідні для забезпечення безпеки: на перегоні - машиністу локомотива, на станції - черговому по станції;

після прибуття на місце аварійної ситуації аварійно-відбудовних і пожежних підрозділів повідомляють їх керівникам про стан вантажів, рухомого складу та заходи безпеки при веденні аварійно-відбудовних і рятувальних робіт.

У разі виникнення аварійних ситуацій з небезпечними вантажами, які супроводжуються провідниками або фахівцями вантажовласника, усунення наслідків аварійних ситуацій (відбудовні роботи, гасіння пожежі, надання долікарської допомоги) виконуються за їх участю.

4.6. Ліквідацію наслідків аварійних ситуацій з небезпечними вантажами, відбудовні та пожежні поїзди здійснюють за своїми тактико-технічними можливостями. У разі потреби до відбудовного або пожежного поїзда причеплюється вагон з медичним обладнанням та персоналом для надання медичної допомоги.

Особовий склад поїздів і працівників залізниць, залучений до ліквідації наслідків аварійних ситуацій, забезпечується засобами індивідуального захисту та навчається правилам користування ними.

Порядок прямування відбудовних і пожежних поїздів залізниць до місця аварійних ситуацій встановлюється Укрзалізницею.

4.7. У разі виникнення аварійної ситуації з небезпечними вантажами дирекції залізничних перевезень (ДН) залучають до ліквідації наслідків аварійної ситуації фахівців Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (далі - МНС), найближчих підприємств, пожежних підрозділів, інших служб населених пунктів та об'єктів згідно з планами взаємодії, які створюються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру" ( 1198-98 ) (Єдина державна система). Залучені фахівці та організації прибувають на місце аварійної ситуації із засобами та технікою, ЗІЗ, необхідними для ліквідації її наслідків, використовують засоби, указані в аварійних картках, а також специфічні нейтралізатори, методи й засоби.

Управління залізниць заздалегідь узгоджують з регіональними органами МНС України перелік підприємств, які мають аварійні служби та фахівців, а також номенклатуру небезпечних вантажів, у ліквідації наслідків аварійних ситуацій з якими ці підприємства можуть взяти участь. Інформація щодо оперативного зв'язку з органами МНС надається підрозділам залізниці відділами та управліннями МНС згідно із зазначеними планами взаємодії.

До ліквідації наслідків аварійних ситуацій залучаються невоєнізовані формування та військові підрозділи, які входять до територіальних підсистем Єдиної державної системи.

5. Порядок ліквідації наслідків аварійних ситуацій з
небезпечними вантажами при перевезенні їх залізничним
транспортом

Сповіщення про виникнення аварійної ситуації

5.1. У разі виникнення аварійних ситуацій на перегоні машиніст локомотива негайно вживає заходів щодо захисту членів локомотивної бригади від можливого впливу небезпечних вантажів та сповіщає про аварійну ситуацію у встановленому порядку через поїзний радіозв'язок або іншим можливим видом зв'язку поїзного диспетчера і чергових по станціях, які обмежують перегін. У цьому разі машиніст локомотива і його помічник розкривають пакет із перевізними документами.

Схема оповіщення причетних працівників під час виникнення аварійних ситуацій подана на рис. 1.

Повідомлення містить опис характеру аварійної ситуації, відомості про наявність потерпілих, найменування вантажу, номер аварійної картки і номер ООН вантажу (за їх наявності в перевізних документах), кількість небезпечного вантажу в зоні аварійної ситуації, а на електрифікованих ділянках - повідомлення щодо необхідності зняття напруги з контактної мережі.

Після передачі повідомлення про аварійну ситуацію локомотивна бригада вживає заходів за вказівкою поїзного диспетчера згідно з аварійною карткоюна даний небезпечний вантаж.

5.2. У разі одержання від машиніста повідомлення про аварійну ситуацію, а також у разі виникнення аварійної ситуації в межах станції черговий по станції сповіщає про ситуацію начальника станції, поїзного диспетчера, районний (міський) відділ з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення, після чого вживає заходів згідно з аварійною карткою.

5.3. Поїзний диспетчер, отримавши повідомлення про аварійну ситуацію, сповіщає про це чергового по ДН, а також регулює рух поїздів у зоні аварійної ситуації.

5.4. Черговий по ДН, отримавши повідомлення про аварійну ситуацію, сповіщає начальника ДН, першого заступника начальника ДН, старшого чергового помічника начальника оперативно-розпорядчого відділу служби перевезень залізниці, ревізора з безпеки руху поїздів ДН, головного державного санітарного лікаря лінійної дільниці. У разі потреби сповіщаються відправник (одержувач) вантажу та черговий помічник військового коменданта.

Якщо в зоні аварійної ситуації виявилася велика кількість небезпечного вантажу (вагон, групи вагонів або велика кількість упаковок небезпечного вантажу) або виникла аварійна ситуація, то черговий по ДН сповіщає про це в місцеві органи виконавчої влади.

Старший черговий помічник начальника оперативно-розпорядчого відділу служби перевезень залізниці інформує про аварійну ситуацію начальника залізниці, головного ревізора з безпеки руху поїздів залізниці, головного диспетчера оперативно-розпорядчого відділу головного управління перевезень Укрзалізниці.

5.5. Для оперативного керівництва з ліквідації аварійної ситуації створюються оперативні групи в ДН під керівництвом першого заступника начальника ДН, в управліннях залізниць - першого заступника начальника управління залізниці (керівника робіт) за участю служб перевезення (Д), комерційної (М), локомотивного господарства (Л) та безпеки руху поїздів (РБ) і відповідних відділів ДН за умови обов'язкового проведення з ними цільового інструктажу щодо роботи з небезпечними вантажами і забезпечення їх засобами індивідуального захисту. Допуск до роботи оформляється нарядом-допуском, як на роботи з підвищеною небезпекою.

Для ліквідації наслідків аварійної ситуації керівник робіт у необхідних випадках залучає фахівців відправника (одержувача) з їхніми засобами, які після отримання інформації від залізниці в найкоротший термін прибувають на місце аварійної ситуації.

5.6. Рішення про направлення відбудовного і пожежного поїздів, а також інших аварійно-відбудовних підрозділів на аварійно-відбудовні роботи в межах ДН приймає черговий по ДН, у межах залізниці - старший дорожній диспетчер оперативно-розпорядчого відділу служби перевезень з наступною доповіддю головному ревізору залізниці та його заступнику з відбудовних засобів. Рішення про направлення відбудовних поїздів з інших залізниць приймає головний диспетчер Головного управління перевезень з наступною доповіддю головному ревізору з безпеки руху поїздів та автотранспорту Укрзалізниці.

5.7. Керівник робіт у разі виникнення аварійної ситуації, яка загрожує населенню, довкіллю, спільно із фахівцями причетних служб, а за потреби разом із представниками територіальних служб з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення, міністерств охорони здоров'я, внутрішніх справ, найближчих підприємств, організацій і фахівцями відправника (одержувача) оперативно розроблюють та виконуюють план реагування на аварійну ситуацію, у якому передбачають:

проведення санітарно-хімічної (у разі потреби - бактеріологічної) розвідки на місці аварії і території, що перебуває під загрозою дії чинників аварії, визначення межі небезпечної зони, огородження зони та вжиття заходів щодо її охорони;

організацію ходу робіт з установлення порядку надання повідомлень;

оповіщення і проведення евакуації населення з небезпечних територій (радіус зони евакуації визначається, зважаючи на властивості і кількість вантажу, особливості місцевості і погодно-кліматичні умови);

оцінку пожежної обстановки;

виявлення людей, що зазнали дії отруйних (токсичних) і їдких речовин, біологічно небезпечних препаратів, й організацію надання їм долікарської допомоги;

визначення загрози вибуху і пожежі для особового складу підрозділів і населення, а також загрози розвитку пожежі;

визначення сил і засобів для ліквідації наслідків аварії і порядку їх використання;

визначення завдання окремим підрозділам і спеціалізованим формуванням;

проведення динамічного контролю вмісту небезпечних речовин у довкіллі;

послідовність аварійно-відбудовних робіт; організацію реєстрації учасників ліквідації наслідків аварійної ситуації;

з'ясування і забезпечення засобами нейтралізації і дегазації згідно з аварійною карткою;

контроль за повнотою нейтралізації (дегазації, знезаражування) місцевості, об'єктів довкілля, техніки, транспорту, спецодягу;

організацію медичного забезпечення;

ужиття необхідних заходів безпеки.

Відновлення наскрізного руху, розчищення завалів, підіймання рухомого складу, розбирання вагонів здійснює залізниця. Гасіння пожеж здійснюють підрозділи Державної пожежної охорони.

5.8. Керівник робіт здійснює організацію безпечного ведення робіт з ліквідації наслідків аварійної ситуації. Відповідальність за виконання встановлених ним завдань та заходів безпеки несуть керівники залучених підрозділів.

Забороняється починати відбудовні роботи в зоні аварії з небезпечними вантажами силами підрозділів Міністерства транспорту України до прибуття відповідних аварійних служб, усунення ними загрози життю і здоров'ю людей та до одержання інструктажу на ведення відбудовних робіт і засобів індивідуального захисту.

5.9. У разі відсутності перевізних документів номер аварійної картки визначається відповідно до пункту 4.4.

Якщо властивості небезпечних вантажів невідомі, то керівник робіт вживає заходів щодо з'ясування цих даних через відправника (одержувача) вантажу, спеціалізовані науково-дослідні організації та, у разі потреби, вимагає прибуття на місце аварії відповідних фахівців відправника (одержувача).

5.10. Старший черговий помічник начальника оперативнорозпорядчого відділу служби перевезень залізниці, отримавши повідомлення про аварійну ситуацію, сповіщає керівництво відповідних служб залізниці, Головного державного санітарного лікаря залізниці та територіальні (за їх відсутності - центральні) служби з організації ліквідації наслідків аварійних ситуацій із небезпечними вантажами відповідного міністерства, відомства або організації, включаючи чергового територіальних органів Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи - обласне управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення. За потреби сповіщається черговий офіцер управління військових сполучень на залізничному транспорті.

Ведення аварійно-відбудовних робіт

5.11. Керівники відбудовних підрозділів керуються вимогами Інструкції по організації відбудовних робіт при ліквідації наслідків катастроф, аварій та сходів рухомого складу на залізницях України від 08.01.95 N ЦРБ-0003, а також вимогами цих Правил.

5.12. Відправлення з колії стоянки на місце аварійної ситуації відбудовного поїзда (далі - ВП) забезпечується не пізніше 30 хвилин після повідомлення в робочий час і через 40 хвилин в інший час доби. Начальник ВП одержує розпорядження, поїзного диспетчера із зазначенням запобіжних заходів, виходячи з дій, передбачених в аварійній картці.

Відправлення ВП на під'їзні колії промислових підприємств здійснюється за умови одержання заявок і проводиться з дозволу головного ревізора залізниці з безпеки руху або його заступника та за вказівкою начальника ДН.

5.13. Поїзний диспетчер у кожному разі передачі розпорядження про відправлення ВП зазначає ступінь його негабаритності і забезпечує умови безпечного руху, керуючись при цьому чинними нормативними документами.

Поїзний диспетчер, на дільниці якого відбувся схід рухомого складу, забезпечує:

своєчасну підготовку найближчих станцій і дільницю для безперешкодного просування ВП;

оперативне просування ВП і передачу за поїзним радіозв'язком начальникам ВП усієї необхідної для підготовки до проведення робіт інформації;

до прибуття ВП звільнення колії від рухомого складу;

можливість вільного маневрування відбудовних поїздів, що прибувають до місця аварії.

5.14. Організація відбудовних робіт включає:

виявлення обсягів робіт, визначення необхідних сил і засобів, у тому числі засобів індивідуального захисту працівників;

вибір схеми і встановлення черговості проведення робіт, розробку планів з організації відбудови;

забезпечення охорони й огородження місць роботи;

забезпечення залучених осіб засобами індивідуального захисту;

уживання необхідних заходів пожежної безпеки;

оцінку прийнятих рішень з урахуванням шкоди, завданої довкіллю.

5.15. Роботи виконуються у визначеній послідовності відповідно до прийнятого плану. За умов звільнення земляного полотна від рухомого складу, що зійшов, працівники відбудовних поїздів беруть участь у ремонті колії, установленні пошкоджених опор контактної мережі, відновленні засобів зв'язку й пристроїв сигналізації, централізації та блокування. Начальник ВП відповідає за виконання оперативного плану відновлення в частині підіймання рухомого складу, що зійшов з рейок.

5.16. Перед початком робіт, пов'язаних з підійманням і прибиранням рухомого складу, що зійшов з рейок, начальник ВП обстежує місце сходу.

Робота з вантажопідіймальним краном (кранами) здійснюється під керівництвом особи, яка відповідає за безпечне виконання робіт з переміщення вантажів краном. Ця особа повинна бути атестована в установленому порядку та призначена наказом згідно з п.1.2 Типової інструкції для осіб, відповідальних за утримання вантажопідіймальних кранів в справному стані, затвердженої Держнаглядохоронпраці від 20.10.94 за N 107 і зареєстрованої Мін'юстом України 13.03.95 за N 59/595.

Забороняється проведення робіт щодо підіймання і ремонту рухомого складу, який містить вибухові матеріали, займисті гази, а також вантажі, що легко займаються і горять, без застосування іскробезпечного інструменту і безпечних технічних засобів.

5.17. Вагони з небезпечними вантажами, що можуть становити небезпеку (пожежі, витікання), з дотриманням запобіжних заходів переставляються в безпечне місце на відстань, зазначену в аварійній картці, але не меншу 200 м від виробничих і житлових будівель, інших вагонів з небезпечними вантажами або на спеціально обладнані колії, обумовлені технічно-розпорядчим актом станції.

5.18. Роботи з вагонами, завантаженими небезпечними вантажами, під час технічного обслуговування, безвідчепного ремонту і поточного відчепного ремонту здійснюються в порядку, установленому Укрзалізницею.

5.19. При виявленні випадків співудару вагонів з небезпечними вантажами на швидкості, що перевищує допустиму, які не спричинили сходу їх з колії, провадиться технічний і комерційний огляд вагонів з додержанням заходів безпеки. За потреби їх переставляють у безпечне місце відповідно до п.5.17. Відповідальність за виконання вимог цього пункту покладається на начальника станції.

Якщо протягом 2 годин після співудару не виявлено ознак витікання, просипання, загоряння небезпечного вантажу, то вагон відправляється за призначенням.

Якщо в зазначений період часу виявлено витікання, просипання, загоряння небезпечного вантажу, то діють відповідно до аварійної картки на цей вантаж.

5.20. У разі потреби освітлення фронту робіт використовують освітлювальні пристрої у вибухозахищеному виконанні.

5.21. Керівник робіт у плані робіт передбачає можливість обстеження компетентними особами зони аварії (відеозйомка, фотографування, об'єктів, складання схем, відбирання зразків тощо).

5.22. По закінченні відбудовних робіт залучені працівники, що брали участь у цих роботах, проходять медичне обстеження згідно з рекомендаціями аварійної картки.

Особливості ліквідації наслідків аварійних ситуацій в
залежності від класу небезпеки вантажів

5.23. При ліквідації наслідків аварійних ситуацій з небезпечними вантажами враховуються їх властивості залежно від класу небезпеки.

Клас 1 - вибухові матеріали. Ураховується їхня особлива небезпека, спроможність завдати значної шкоди життю та здоров'ю людей, а також житловим і виробничим об'єктам, транспортній інфраструктурі.

При плануванні аварійно-відбудовних робіт з ВМ передусім ураховується підклас вантажу, що зазначений в аварійній картці:

підклас 1.1 (ВМ із небезпекою вибуху масою) - вибухають усією масою під впливом ударів, нагрівання, детонації. При цьому утворюється ударна хвиля, що призводить до руйнування рухомого складу, будівельних конструкцій, відбудовної і пожежної техніки, до ушкодження людей. Прогрівання ВМ цього підкласу в умовах пожежі збільшує можливість переходу горіння в детонацію, і в тактичній діяльності аварійні і пожежні служби прирівнюють можливість вибуху до одиниці. Крім ударної хвилі, великої шкоди завдають осколки й уламки упакувань, вагонів, будівельних конструкцій тощо, що розлітаються в зоні вибуху з великою швидкістю; небезпечні газоподібні продукти вибуху (вуглецю монооксид, оксиди азоту, фосфору, ціанід водню);

підкласи 1.2 (ВМ, що не вибухають масою) і 1.3 (ВМ пожежонебезпечні, що не вибухають масою) характеризуються небезпекою розкидання, загоряння, але не створюють небезпеки вибуху масою. Горіння метальних ВМ (порохи, ракетне паливо підкласів 1.2 і 1.3) за зовнішнім ефектом виглядає як вибух, що супроводжується руйнуванням упакування, вагона і розкиданням окремих уламків на значну відстань (заряди ракетних палив спроможні до розлітання на декілька кілометрів, створюючи при цьому окремі осередки пожежі);

підкласи 1.4 (ВМ, що не становлять значної небезпеки), 1.5 (дуже малочутливі ВМ) і 1.6 (надзвичайно малочутливі ВМ) становлять значно меншу небезпеку, можливість вибуху дуже низька, навіть при їх запаленні або ініціюванні.

Порядок дій спеціалізованих підрозділів визначається цими Правилами й іншими чинними нормативними актами.

Клас 2 - гази стиснені, зріджені і розчинені під тиском в ємкостях (цистернах, балонах), де створюється надлишковий тиск, який значно підвищується зі збільшенням температури і може призвести до розгерметизації ємкості або до її руйнування. Цистерни зі зрідженими та стисненими газами охолоджуються незалежно від природи газу.

У разі пошкодження казана цистерни з негорючим і нетоксичним газом цистерна відводиться в безпечне місце і перебуває під наглядом. Ліквідація витікання або переливання вантажу в порожню цистерну здійснюється в присутності фахівців відправника (одержувача).

При розгерметизації цистерни і витіканні горючого газу, густина якого більша за густину повітря, з метою уникнення створення вибухонебезпечної концентрації і виникнення потужного вибуху або об'ємного загоряння газ, що виходить, під контролем фахівців підпалюють і при інтенсивному охолодженні казана цистерни дають йому вигоріти. Рішення про підпалення газу приймається керівником робіт на основі письмового повідомлення фахівців після визначення зони загазованості, евакуації людей і оцінки можливих наслідків об'ємного загоряння газоповітряної суміші.

Під час піднімання цистерн з вантажами класу 2 стежать, щоб підіймальні засоби і самий процес підіймання не призводили до розгерметизації цистерн. У разі витікання отруйних (токсичних) газів для ізоляції газу створюється водяна завіса.

При пошкодженні критого вагона або контейнера з балонами зі стисненими або зрідженими газами вагон (контейнер) відкривають, уникаючи іскроутворення і пожежі. Перевірка цілісності балонів, наявності витікання газу і ступеня загазованості здійснюється з дотриманням передбачених аварійною карткою заходів безпеки. Якщо виявляються ушкоджені балони, то їх віддаляють на відстань, не меншу 100 м від колії на перегоні, будинків і споруд, занурюють в ємкість із розчином відповідно до аварійної картки або ємкість з водою. До повного виходу газу встановлюється охорона і спостереження.

Порожні цистерни з-під займистих зріджених газів мають підвищену небезпеку, поводження з ними унеможливлює пошкодження казана з причини падіння надлишкового тиску в об'ємі казана, де може утворитися вибухонебезпечна суміш газу з повітрям. В умовах пожежі порожні цистерни прогріваються з великою швидкістю і через підвищення тиску можливі їх розгерметизація або руйнування.

Клас 3 - ЛЗР. До особливо небезпечних належать вантажі підкласу 3.1 ЛЗР з температурою спалаху нижче мінус 18 град. С.

Загальною властивістю вантажів класу 3 у разі витікання є здатність створювати над поверхнею розлитої рідини горюче середовище з пожежонебезпечною концентрацією парів при температурах навколишнього повітря вище температури спалаху. Горюча концентрація може поширюватися від місця виникнення на відстань понад 2 км, а низькі температури самозаймання парів (100-300 град. С) призводять до їх займання від нагрітих тіл і поверхонь. Насичені пари ЛЗР (особливо підкласу 3.1) з підвищенням температури навколишнього середовища створюють у цистерні значний тиск, здатний призвести до її розгерметизації. Перед початком робіт з цистернами, що містять ЛЗР, переконуються в їх герметичності і в тому, що вони не нагріті. Частини цистерн, що нагрілися в зоні теплового впливу пожежі, тривалий час становлять небезпеку опіків для працівників. Розігріті цистерни, особливо верхні їх частини, які не контактують з рідкою фазою, можуть спричиняти загоряння парової фази внаслідок переміщення рідкої фази і гідроудару при зсуві цистерн з місця сильними ривками. Тому під час роботи відбудовних засобів з цистернами передбачається можливість негайного відчеплення тягової техніки і відведення її на безпечну відстань. При цьому протипожежні засоби перебувають у повній готовності, забезпечуючи прикриття відбудовних робіт.

Під час пошкодження цистерни з ЛЗР, що супроводжується витіканням небезпечного вантажу, уживаються заходи щодо усунення витікання, відведення цистерни на безпечну відстань і переливання рідини у порожню цистерну.

Якщо при витіканні ЛЗР виникає пожежа, то на шляху рідини, яка горить, будується земляна загата, пожежа гаситься або підтримується контрольоване горіння до повного вигоряння рідини, що витікає.

Під час робіт з нагрітими цистернами з ЛЗР уживаються заходи щодо їх інтенсивного охолодження водою до температури навколишнього середовища і усунення витікання парової і рідкої фаз. Недеформовані цистерни піднімаються або переставляються на залізничні колії за допомогою техніки відбудовного поїзда і виводяться за межі небезпечної зони.

При пожежі, яка супроводжується вибухами і потужним тепловим випромінюванням, особовому складу, який бере участь у ліквідації наслідків аварійної ситуації, забороняється наближатися до ємкостей і перебувати від них на відстані, меншій за 200 м. Для захисту від ударної хвилі використовуються місцеві укриття.

Порожні цистерни із залишками ЛЗР містять насичені пари, вибухонебезпечна концентрація яких знаходиться у температурних межах поширення полум'я. Якщо температура навколишнього середовища лежить у діапазоні температурних меж поширення полум'я, то за наявності джерела запалювання може відбутися вибух пароповітряної суміші. Порядок дій з порожніми цистернами аналогічний до порядку для навантажених.

Клас 4 - легкозаймисті тверді речовини; самозаймисті речовини; речовини, які виділяють займисті гази при взаємодії з водою.

У разі гасіння пожеж з вантажами підкласу 4.1 враховується, що недостатнє зволоження вантажу сприяє самозайманню після припинення горіння. Після гасіння пожежі таких вантажів здійснюється додатковий контроль появи повторних вогнищ.

Якщо в аварійну ситуацію потрапили вагони з небезпечними вантажами підкласу 4.2, особлива увага звертається на те, що окремі з них (фосфор жовтий, металоорганічні сполуки) самозаймаються при контакті з киснем повітря. У цьому разі виникнення процесу горіння уникнути практично неможливо. При горінні утворюються токсичні речовини. Продовження робіт можливе після гасіння загоряння вогнегасними речовинами, зазначеними в аварійній картці.

Вантажі підкласу 4.3 характеризуються високою активністю щодо води. Взаємодія з водою має характер вибуху. У ході хімічної реакції утворюються займисті (горючі) гази. Більшість вантажів цього підкласу є горючими. Ці властивості враховуються при проведенні робіт поблизу водоймищ та річок, у дощову погоду або взимку.

Клас 5 - речовини-окисники і органічні пероксиди.

Властивостями небезпечних вантажів цього класу є здатність розкладатися при нагріванні з утворенням кисню (розкладання пероксидів може мати характер вибуху), що сприяє розвитку пожежі в умовах аварійної ситуації; утворювати з горючими речовинами суміші, які самозаймаються в момент їх утворення або займаються при наявності джерела запалювання; утворюють токсичні речовини в контакті з неорганічними речовинами. Горючі речовини прибираються з місця розсипу або розливу вантажу.

Клас 6 - отруйні речовини.

Вантажі підкласу 6.1 в аварійних ситуаціях спричиняють отруєння та захворювання при попаданні до організму або контакті зі шкірою. Особливо небезпечними є легколеткі речовини, які при аварійних ситуаціях можуть створювати небезпечні концентрації і призвести до отруєння не тільки в зоні аварійної ситуації, а й на значній відстані від неї. Більшість вантажів цього підкласу є горючими речовинами і при горінні утворюють газоподібні токсичні речовини (ціанід водню, фосген, хлороводень, оксиди азоту і т.ін.). У разі пожежі нагрівання призводить до випаровування і розкладання негорючих і малолетких отруйних вантажів, що підвищує небезпеку отруєння.

Клас 8 - їдкі і (або) корозійні речовини.

При роботах з небезпечними вантажами цього класу враховується, що при безпосередньому контакті ці речовини спричиняють ушкодження живої тканини, а при витіканні і просипанні - пошкодження і руйнування вантажів та транспортних засобів. Окремі вантажі цього класу є горючими речовинами, які утворюють при горінні токсичні продукти, виявляють окиснювальні властивості, запалюють горючі речовини (матеріали).

Особливості ліквідації наслідків аварійної ситуації, що
викликала радіоактивне забруднення

5.24. У разі виникнення аварійної ситуації працівники залізничного транспорту встановлюють наявність у складі поїзда вантажів із радіоактивними матеріалами, інформують причетні служби і спеціалістів відповідно до схеми оповіщення (рис. 1) та вживають заходів:

видаляють з потенційно небезпечної зони людей, у тому числі потерпілих, на відстань не менше ніж 100 - 200 м з навітряного боку, якщо інші обставини не потребують більших відстаней (після уточнення радіаційної обстановки відстань слід змінити відповідно до ситуації);

надають потерпілим долікарську допомогу;

позначають зону радіаційної транспортної аварії попереджувальними знаками і сигналами припинення руху в радіусі не менше ніж 10 м від її зовнішньої межі;

припиняють прохід людей і пропускання рухомого складу через зону аварії, що викликала радіоактивне забруднення, до ліквідації наслідків аварійної ситуації.

Доступ у зону радіаційної транспортної аварії дозволяється для осіб, що беруть участь в аварійно-відбудовних роботах.

5.25. У разі радіаційної транспортної аварії фахівці відправника (одержувача), територіальної служби цивільного захисту України після прибуття на місце радіаційної аварії спільно з фахівцями СЕС і залізниці проводять аналіз ситуації за такою схемою:

виявляють потерпілих, чи надана їм невідкладна допомога і в якому обсязі;

визначають ступінь радіаційної небезпеки за показниками відповідних приладів;

з'ясовують цілісність вантажних контейнерів або упаковок; наявність у зоні аварії легкозаймистих та горючих рідин або газів, вибухонебезпечних, токсичних або окиснювальних речовин, можливість виникнення пожежі поблизу упаковок із радіоактивними матеріалами;

збирають інформацію щодо розміщення населення, розташування водоймищ, можливості доступу в зону аварії.

Ця інформація використовується при плануванні і здійсненні заходів щодо ліквідації наслідків аварійної ситуації, що викликала радіоактивне забруднення.

5.26. Аналіз аварійної ситуації та організація виконання робіт відповідно до п. 5.25 проводиться за участю особи, що супроводжує вантаж. Якщо персонал супроводу не може виконувати свої функції, а також у разі його відсутності або загибелі, до прибуття фахівців відправника (одержувача) і формувань МНС ці дії виконує призначена керівником робіт відповідальна особа.

Після аналізу ситуації фахівці визначають:

радіаційну обстановку і межі зони аварії, що викликала радіоактивне забруднення, уживають заходів щодо її огородження попереджувальними знаками, охорони радіаційної зони, а також установлюють рівні забруднення території, транспортних засобів, вантажів і т.ін. радіоактивними матеріалами; за потреби вживають заходів щодо евакуації населення з небезпечних територій;

уживають заходів безпеки, спрямованих на усунення можливого загоряння, вибуху, токсичного впливу інших небезпечних вантажів, що розміщені в зоні аварії;

виявляють людей, що зазнали радіаційного опромінення, і направляють їх на медичне обстеження. Осіб, які зазнали забруднення радіоактивними матеріалами, відправляють на санітарну обробку; їхній одяг, взуття та особисті речі - на дезактивацію та поховання;

коригують відповідно до конкретних обставин план робіт щодо ліквідації наслідків аварії, що викликала радіоактивне забруднення, який відправник (одержувач) має до початку перевезення. У плані передбачені такі заходи: визначення сил та засобів, що залучаються до аварійно-відбудовних робіт (спеціальних аварійних бригад (далі - САБ), фахівців і формувань МНС України та інших підрозділів залізничного транспорту); проведення інструктажу і постановка завдань з урахуванням радіаційної обстановки, необхідних заходів радіаційного захисту, обсягу і послідовності аварійно-відбудовних робіт; забезпечення радіаційного контролю; дезактивація зони аварії, рухомого складу, вантажів, устаткування, спецодягу і т.ін.; збирання і видалення радіоактивних відходів; організація медичного забезпечення потерпілих; визначення ступеня придатності вантажів для подальшого використання; розслідування причин і оформлення необхідних документів щодо аварії, що викликала радіоактивне забруднення.

5.27. Працівники підрозділів залізничного транспорту, які залучаються для проведення аварійно-відбудовних робіт у зоні аварії, що викликала радіоактивне забруднення, на цей період прирівнюються до фахівців, що працюють із джерелами іонізуючих випромінювань.

При проведенні робіт з ліквідації наслідків аварії, що викликала радіоактивне забруднення, час перебування людей у зоні цієї аварії і режими їх радіаційного захисту визначаються за участю представника СЕС у залежності від рівнів випромінювання і радіоактивного забруднення.

5.28. У разі планування заходів щодо ліквідації аварії, що викликала радіоактивне забруднення, не повинні бути перевищені основні радіаційні межі, що обумовлені Нормами радіаційної безпеки України, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 1.12.97 N 62 (НРБУ-97).

5.29. У разі виявлення в збірному вагоні радіаційних упаковок, що мають видимі пошкодження, припиняють усі роботи у вагоні, двері вагона зачиняють та опломбовують; уживають заходів щодо перестановки вагона на колію, яка віддалена від місця перебування людей на відстань не менш як 10 м та викликають представника СЕС.

Працівники СЕС проводять радіаційний контроль та при виявленні радіоактивного забруднення викликають представника відправника (одержувача) та фахівців територіальних служб МНС, які вирішують питання щодо ліквідації наслідків аварії, що викликала радіоактивне забруднення, та подальших дій з вантажем.

5.30. При виявленні технічної несправності вагонів або контейнерів, які завантажені радіаційними упаковками, та необхідності їх перевантаження начальник станції, на якій виявлена несправність, інформує про це відправника (одержувача), який прибуває на станцію та виконує перевантажувальні операції своїми силами з наданням йому залізницею за договором необхідних вантажно-розвантажувальних механізмів.

5.31. У ході ліквідації наслідків аварії, що викликала радіоактивне забруднення, організовується постійний радіаційний дозиметричний контроль, а саме:

визначення потужності дози радіаційного забруднення в зоні аварії;

установлення меж радіаційного забруднення;

визначення осіб, які зазнали радіаційного забруднення і впливу радіоактивного опромінення;

вимірювання концентрації радіоактивних речовин у повітрі, у воді відкритих водойм і джерел питного водопостачання;

визначення необхідності проведення заходів щодо дезактивації будинків, споруд, рухомого складу, механізмів і технічних засобів, що використовувались при аварійно-відбудовних роботах, шкірних поверхонь, спецодягу і засобів індивідуального захисту осіб, що беруть участь у роботах у зоні аварії, яка викликала радіоактивне забруднення;

визначення часу перебування людей у зоні радіаційного забруднення.

За даними дозиметричного контролю проводиться оцінка індивідуальних доз зовнішнього опромінення працівників і персоналу, зайнятого на ліквідації наслідків аварій, що викликали радіоактивне забруднення. У разі потреби проводиться оцінка можливого внутрішнього опромінення зазначених осіб.

5.32. Режими радіаційного захисту передбачають:

зменшення до мінімуму тривалості перебування людей в зоні аварії, що викликала радіоактивне забруднення;

перебування на максимальній відстані від місця аварії, що викликала радіоактивне забруднення, осіб, не зайнятих в аварійно-відбудовних роботах;

використання засобів індивідуального захисту органів дихання з метою запобігання попадання радіоактивних речовин в організм;

використання спецодягу для захисту шкірних поверхонь від радіоактивного забруднення;

спеціальну обробку технічних засобів та індивідуальних засобів захисту, які використовувались, а також санітарну обробку персоналу з наступним проходженням радіаційного контролю;

медичний контроль персоналу, зайнятого на ліквідації аварії.

5.33. Вагони і контейнери, складські приміщення, у яких виявлені несправні радіаційні упаковки, вантажо-розвантажувальні та інші механізми й технічні засоби, які застосовувались для ліквідації наслідків аварії, що викликала радіоактивне забруднення, місця загального користування можуть використовуватися після радіаційного контролю, при якому встановлюється, що рівні радіоактивного забруднення не перевищують граничнодопустимих рівнів, зазначених у НРБУ-97.

5.34. Дезактиваційні роботи і роботи з ліквідації наслідків аварії, що викликала радіоактивне забруднення, проводяться спеціалізованими формуваннями цивільного захисту під контролем фахівців СЕС і з дотриманням заходів радіаційної безпеки відповідно до НРБУ-97.

5.35. У зоні аварії проводять дезактивацію забруднених ділянок території, залізничної колії, рухомого складу та інших об'єктів. Забруднені радіоактивними речовинами предмети, речі, устаткування, а також відходи дезактиваційних робіт упаковуються і відправляються в пункт дезактивації або поховання.

5.36. Не допускається переміщення із зони аварії, що викликала радіоактивне забруднення, вагонів та інших транспортних засобів (за винятком автомобілів швидкої допомоги з потерпілими), забрудненого грунту, матеріалів, устаткування або інших предметів, стосовно яких є підозра про радіоактивне забруднення, якщо вони не перевірялися на пункті радіаційного контролю.

5.37. У зоні аварії, що викликала радіоактивне забруднення, забороняється приймання їжі, води, паління.

5.38. Прохід персоналу САБ, інших осіб, що беруть участь у ліквідації наслідків аварії у зону аварії дозволяється тільки з навітряного боку з використанням засобів індивідуального захисту органів дихання та шкіри.

5.39. Для запобігання поширенню під впливом вітру радіоактивних речовин, що виявилися поза упаковками, використовують пластикову плівку або брезент.

5.40. У разі виникнення пожежі в поїзді, який рухається або перебуває в місцях збереження радіаційних упаковок на станції, віддаляють вказані об'єкти із зони пожежі в безпечне місце та приводять у дію систему пожежогасіння. Гасіння радіаційних упаковок провадиться всіма засобами пожежогасіння, якщо немає іншої вказівки в аварійній картці.

5.41. Результати роботи з ліквідації наслідків аварії оформляються спільним з відправником (одержувачем) актом, який із протоколами радіаційного контролю відправляється встановленим порядком усім зацікавленим організаціям.

5.42. У разі втрати або розкрадання радіаційного вантажу чи радіоактивного матеріалу сповіщаються органи Міністерства внутрішніх справ України на залізничному транспорті, які вживають заходів щодо швидкого розшуку вантажу.

Гасіння пожеж

5.43. У разі виникнення пожежі на перегоні локомотивна бригада після оцінки обставин:

сповіщає про пожежу чергового найближчої станції;

за узгодженням із поїзним диспетчером приймає рішення про можливість прямування до найближчої станції (роз'їзду) або зупинки поїзда на горизонтальній ділянці, придатній для під'їзду пожежних автомобілів (біля шосейних доріг, переїздів);

забезпечує першочергову евакуацію людей.

5.44. Черговий по станції, маневровий диспетчер: повідомляють диспетчеру центрального пункту пожежного зв'язку загону воєнізованої охорони: найменування і кількість вантажу у вагонах, що горять та суміжних з ними, характер (вид, ступінь) небезпеки вантажів, що розміщені в зоні пожежі, та інші відомості;

уживають заходів щодо відчеплення та евакуації сусідніх вагонів;

подають заявку енергодиспетчеру про зняття напруги з контактної мережі, у разі потреби - з повітряних ліній;

забезпечують евакуацію пасажирів, рухомого складу з людьми і небезпечними вантажами, які можуть опинитися в зоні пожежі, у безпечне місце;

звільняють до прибуття пожежного поїзда по змозі не менше трьох сусідніх колій з обох боків від місця пожежі і переставляють вагони з небезпечної зони на відстань не менше ніж 200 м.

5.45. Силами добровільної пожежної дружини, працівників станції і дистанції електропостачання (на електрифікованих ділянках):

починають гасіння пожежі з використанням первинних засобів пожежогасіння відповідно до вказівки, що міститься в аварійній картці;

прокладають рукавну лінію від найближчого джерела води і за умови забезпечення особистої безпеки здійснюють за допомогою розпилених струменів води захист працівників, що виконують операції з евакуації рухомого складу і небезпечних вантажів;

запобігають розтіканню легкозаймистих і горючих рідин; ємкості з такими рідинами, по змозі, переміщають в безпечне місце.

До гасіння пожежі в разі потреби можуть бути залучені інші працівники залізничного транспорту.

5.46. Відповідальність за організацію і керівництво гасінням пожежі до прибуття пожежних підрозділів, рятування пасажирів, евакуацію рухомого складу і вантажів покладається:

на станціях - на начальника станції, його заступника, а за їх відсутності - на чергового по станції;

на перегонах - на машиністів (помічників) і бригади фахівців супроводу небезпечних вантажів.

Відповідальний за гасіння пожежі направляє працівників залізничного транспорту для зустрічі підрозділів пожежної охорони.

5.47. Після прибуття до місця пожежі підрозділів пожежної охорони керівником гасіння пожежі стає старша посадова особа пожежної охорони. Дії працівників станції з евакуації і розсередження рухомого складу здійснюються за вказівкою керівника гасіння пожежі або за узгодженням із ним.

Між керівником гасіння пожежі і штабом ліквідації наслідків аварійної ситуації здійснюється надійний зв'язок.

5.48. У разі пожежі на електрифікованих дільницях забороняється до зняття напруги і заземлення наближатися до проводів та інших частин контактної мережі і повітряних ліній на відстань менш як 2 м, а до обірваних проводів контактної мережі, що торкаються землі, - на відстань менше ніж 10 м.

Ліквідація пожежі, зокрема за допомогою пожежного поїзда, на електрифікованій дільниці проводиться після одержання керівником гасіння пожежі письмового дозволу про зняття напруги в контактній мережі від працівника дистанції енергопостачання згідно з пунктом 4.6 Правил безпеки для працівників залізничного транспорту на електрифікованих лініях, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 31.05.2000 за N 120 і зареєстрованих Міністерством юстиції України 08.06.2000 за N 340/4561, із зазначенням номера наказу енергодиспетчера, часу зняття напруги і заземлення контактної мережі, який видається відповідно до пункту 3.7 "Правил техники безопасности при эксплуатации контактной сети электрифицированных железных дорог и устройств электроснабжения автоблокировки ЦЭ/4506-НАОП 5.1.11-1.14.-87".

Використання води, хімічних, пінних або повітряно-пінних вогнегасників дозволяється тільки після зняття напруги і заземлення контактної мережі.

Гасіння матеріалів, розташованих на відстані більш як 7 м від контактної мережі, що знаходиться під напругою, дозволяється будь-якими засобами пожежегасіння (вогнегасниками) без зняття напруги. При цьому слід стежити, щоб струмені води або пінного розчину не наближалися до контактної мережі на відстань менше ніж 2 м.

Локомотивні бригади і провідники вагонів, фахівці відправника (одержувача) заздалегідь навчаються правилам користування засобами пожежогасіння і заходам гасіння пожежі поблизу проводів контактної мережі відповідно до чинних вимог пожежної безпеки.

5.49. У разі потреби доставки пожежної техніки й особового складу до місця пожежі залізничним транспортом органи управління Державної пожежної служби направляють заявку черговому по ДН (управлінню) залізниці, вказуючи, скільки потрібно платформ і вагонів, час і місце їх подання.

5.50. У разі гасіння пожеж з отруйними, їдкими (корозійними) речовинами та застосування води як засобу пожежогасіння, уживають заходів проти попадання цих речовин на слизові оболонки і шкіру людей. Вибір засобів індивідуального захисту здійснюється відповідно до додатка 3.

Локалізація забруднень, нейтралізація і дегазація
небезпечних вантажів

5.51. Роботи з локалізації забруднень (заражень) проводяться відповідно до рекомендацій, які містяться в розділах аварійної картки щодо дотримання заходів пожежної і особистої безпеки і включають:

перекачування залишків небезпечного вантажу з пошкодженої ємкості в придатну;

відкачування рідини, що розлилася, з низинних ділянок місцевості;

відкачування зараженої небезпечними речовинами води з місць її накопичення; засипання сипучим матеріалом залишків рідини, що розлилася, для усмоктування ним небезпечної речовини;

збирання розсипів і виймання верхнього шару зараженого грунту, засипання місць виїмки незараженим грунтом;

обвалування ділянок розливу; спорудження загат, прокладання ям, котлованів, пасток, ставків-відстійників з метою збирання (накопичення) небезпечної речовини;

спорудження відвідних канав, загороджувальних поперечних канав на схилі, будівництво тимчасових самопливних лотків, прокладання жолобів, труб для каналізації стоку небезпечної речовини;

влаштування дренажу зараженої ділянки території;

будівництво гідротехнічних споруд уздовж водостоку з метою захисту його від небезпечної речовини в період сильних дощів або швидкого сніготанення;

створення водяної завіси при інтенсивному випаровуванні газу (парів) із метою ізоляції частини території;

переорювання зараженої території;

створення споруд, що утримують наноси в річищі ріки, водоймищ для затримки зараженого мулу.

5.52. Зливання і вивантаження небезпечних вантажів з пошкоджених цистерн або вагонів на грунт, у водоймища і т.ін. забороняється.

5.53. Заходи нейтралізації (дегазації) небезпечних речовин на залізничній колії і території небезпечної зони включають:

промивання водою, мийними композиціями;

промивання розчинами нейтралізаторів;

засипання порошками нейтралізуючих речовин окремих осередків зараження;

спалення небезпечних речовин в окремих осередках у разі загрози попадання їх у підземні або поверхневі води;

переорювання забрудненої території або обробка грунту фрезою після нанесення на нього композицій хімічних речовин, що сприяють швидкому розкладанню в природних умовах нафтопродуктів і масел;

зрізання зараженого грунту.

5.54. Для нейтралізації небезпечних речовин на залізничній колії і території застосовують нейтралізатори, зазначені в аварійній картці на даний вантаж і в додатку 3 до цих Правил. Орієнтовні норми витрати нейтралізаторів: сухих речовин - 0,5-1 кг/кв. м; водних розчинів - 1-2 л/кв.м.

Тривалість впливу (експозиція) розчину нейтралізатора становить орієнтовно 0,5-2 години.

Видалення шару грунту й ущільненого снігу шляхом зрізання машинами провадиться на глибину 7-8 см; пухкого снігу - 20 см; товщина шару свіжого грунту при засипанні обробленої поверхні повинна становити приблизно 10 см.

5.55. Рухомий склад, який забруднений небезпечними вантажами, може бути використаний для навантаження або подальшого пересування тільки після нейтралізації (дегазації). Дегазацію рухомого складу здійснюють на місці аварії. Для нанесення розчинів рекомендується використовувати насосне устаткування відбудовного або пожежного поїздів. Нейтралізація (дегазація) небезпечних вантажів, що розміщені на поверхні вагонів, провадиться без розвантаження вантажів. Винятки з цього правила визначає керівник робіт. Контроль повноти нейтралізації (дегазації) проводиться періодично в залежності від обробки вагонів.

5.56. Заходи нейтралізації (дегазації) небезпечних речовин, що потрапили на рухомий склад, включають:

обтирання вологим дрантям або клоччям, що періодично міняється;

обмітання або очищення шкребками всіх частин і деталей рухомого складу, з якими контактують люди;

обдування забруднених поверхонь струменем гострої пари;

видалення отруйного пилу за допомогою пилососів або насадками вакуумних установок;

обмивання холодною або гарячою водою, парою під тиском;

обмивання мийними композиціями з одночасним протиранням щітками за допомогою насосного устаткування.

Обмивання здійснюють під тиском струменя не менше ніж 0,2 МПа.

Витрата води - 3-5 л/кв. м.

Витрата мийних, нейтралізуючих розчинів - 1,5-2 л/кв. м.

Після нанесення розчину роблять 15-хвилинну експозицію.

Важкодоступні місця можуть вимагати додаткової або ручної обробки.

5.57. За заявкою керівника робіт з ліквідації наслідків аварійної ситуації забезпечення нейтралізуючими речовинами підрозділів, які беруть участь у ліквідації наслідків аварійної ситуації, здійснює підприємство-відправник (одержувач) або близько розташовані підприємства, зважаючи на наведені мінімальні норми витрат.

5.58. Під час збереження, підготовки до роботи (наприклад, приготування розчинів) і роботи з нейтралізаторами слід ураховувати, що більшість з них самі по собі є небезпечними речовинами. У зв'язку з цим керівництво ДН залізниці разом із СЕС зобов'язане завчасно розробити інструкцію щодо роботи з нейтралізаторами, визначити разом із місцевими органами влади місця вивезення і поховання небезпечних вантажів і зараженого грунту, а також контролювати виконання вимог цієї інструкції персоналом.

5.59. Заходи щодо нейтралізації проводяться в режимі змінної роботи з безперервним перебуванням в осередку в засобах індивідуального захисту не більше 40 хвилин при загальній тривалості зміни не більше 4 годин.

5.60. Для розрахунків шкоди, завданої довкіллю внаслідок аварійної ситуації з небезпечними вантажами, користуються методиками, затвердженими компетентними органами.

Проведення медико-профілактичних заходів

5.61. У разі виникнення аварійних ситуацій із небезпечними вантажами комплекс заходів щодо надання допомоги потерпілим здійснюють відповідно до аварійних карток (додаток 2) працівники залізниць, які опинилися у зоні аварії, та медичні працівники.

5.62. У разі отримання повідомлення про аварійну ситуацію з небезпечними вантажами головний державний санітарний лікар лінійної дільниці інформує про це головного державного санітарного лікаря залізниці. Диспетчерський, черговий персонал завчасно навчається передачі з найбільшою повнотою відомостей для прийняття негайних рішень.

5.63. Головний державний санітарний лікар лінійної дільниці (головний державний санітарний лікар залізниці) для прийняття рішення збирає, аналізує й узагальнює інформацію щодо:

часу, місця, характеру аварії (вибух, схід, перекидання рухомого складу, розлив хімічних речовин);

найменування, складу вантажу, кількості розлитої (розсипаної) речовини;

властивостей хімічних речовин, їх токсичності і небезпеки для людини;

впливу хімічних речовин на селітебну і виробничу зони;

засобів індивідуального і колективного захисту людей, що працюють у зоні аварії, та потерпілих;

природоохоронних заходів, локалізації і ліквідації осередку зараження.

5.64. Після прибуття на місце аварії головний державний санітарний лікар лінійної дільниці (головний державний санітарний лікар залізниці) або призначена ним відповідальна особа з огляду на ситуацію, що склалася, розробляє рекомендації щодо:

евакуації населення, що перебуває в районі аварії, і обмеження доступу сторонніх осіб у зону аварії;

режиму, порядку, умов роботи аварійних бригад із застосуванням засобів індивідуального захисту в зоні аварії;

умов відпочинку і харчування;

захисту джерел водопостачання;

запобігання негативним екологічним наслідкам аварійної ситуації;

методів утилізації і нейтралізації небезпечної речовини.

Ці відомості передаються керівнику робіт.

5.65. До обов'язків головного санітарного державного лікаря лінійної дільниці (головного державного санітарного лікаря залізниці) в аварійній ситуації належать:

забезпечення динамічного контролю за станом повітряного середовища, грунту, води в зоні зараження;

визначення оцінки можливого зараження локомотивів, вагонів, поїздів, що рухаються сусідньою колією;

визначення безпечних маршрутів пересування, входу і виходу із зони зараження особового складу формувань, що беруть участь у ліквідації наслідків аварійної ситуації;

контроль за станом резервних джерел питного водопостачання;

визначення оцінки становища в зоні аварії, виявлення найбільш безпечних місць для зосередження потерпілих (тимчасовий пункт збору) і шляху евакуації потерпілих і населення.

Працівники СЕС, які прибули до місця аварії, організовують контроль за виконанням розпоряджень з безпечного ведення робіт, а також контроль знезаражування території, транспортних засобів і механізмів.

5.66. Головний лікар лікарні, поліклініки, амбулаторії за місцем приписки відбудовного поїзда формує лікарсько-аварійну бригаду з числа підготовлених спеціалістів, проводить інструктаж щодо робіт в осередку зараження і надання першої медичної допомоги відповідно до "Инструкции по организации медицинской помощи пострадавшим при крушениях и авариях на железных дорогах", затвердженої МШС СРСР 18.02.83 N ЦУВС-4116, та направляє цю бригаду на місце аварії для проведення медико-профілактичних заходів.

5.67. Взаємодію і координацію роботи залучених медичних підрозділів у зоні аварії здійснює спеціально уповноважений працівник лікарської служби залізниці.

5.68. На період проведення аварійно-відбудовних робіт організовується цілодобове чергування медперсоналу і за потреби розгортається стаціонарний евакопункт.

5.69. Працівники СЕС після проведення робіт щодо знезаражування (дегазації) організовують лабораторний контроль стану довкілля та технічних засобів. У разі аварійної ситуації з небезпечними вантажами, яка склалася в зимовий час, лабораторний контроль знезаражувальних робіт повторюється в теплий час року; за потреби роботи щодо знезаражування повторюються.

5.70. Можливість відновлення руху поїздів і маневрової роботи через територію, що зазнала забруднення внаслідок аварії, визначається керівником робіт після одержання відповідного висновку органів санепідемслужби.

5.71. Роботи з ліквідації наслідків аварійної ситуації з небезпечними вантажами вважаються закінченими після завершення ліквідації зараження, яке підтверджується санітарно-хімічним або/та санітарно-бактеріологічним, санітарно-гігієнічним, санітарно-токсикологічним висновком, та забезпечення безпеки руху поїздів зі складанням комісійного акта довільної форми про ліквідацію наслідків аварійної ситуації. Акт підписується керівниками підрозділів, які брали участь у ліквідації аварії, і затверджується керівником робіт.

5.73. Засоби індивідуального захисту, що застосовувалися при ліквідації наслідків аварійних ситуацій, повинні бути перевірені з метою встановлення можливості їх подальшого використання.

5.74. Для аналітичного обліку аварійних ситуацій з небезпечними вантажами, подальшого попередження їх виникнення кожна аварійна ситуації класифікується відповідно до Класифікації порушень безпеки руху у поїзній та маневровій роботі на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту України від 12.07.99 N 363, і підлягає службовому розслідуванню та обліку.

Начальник Департаменту безпеки транспорту та технічної політики
Міністерства транспорту України О.Л.Петрашевський

Додаток 1
до пункту 4.3 Правил
безпеки та порядку ліквідації
наслідків аварійних ситуацій
з небезпечними вантажами при
перевезенні їх залізничним
транспортом

Форма аварійної картки

Аварійна картка N

   -----------------------------------------------------------------------
   |     Номер ООН       |Найменування вантажу  |    Ступінь небезпеки   |
   |небезпечного вантажу |                      |------------------------|
   |класів 2-6, 8, 9 або |                      |  за ГОСТ    |   за ГОСТ|
   |   умовний номер     |                      |12.1.007-76  |  19433-88|
   |небезпечного вантажу |                      |             |          |
   |      класу 1        |                      |             |          |
   |---------------------+----------------------+-------------+----------|
   -----------------------------------------------------------------------

Основні властивості і види небезпеки

     ------------------------------------------------------------------
     | Основні властивості |                                          |
     |---------------------+------------------------------------------|
     | Вибухо- та          |                                          |
     |пожежонебезпека      |                                          |
     |---------------------+------------------------------------------|
     | Небезпека для       |                                          |
     |людини               |                                          |
     ------------------------------------------------------------------

Засоби індивідуального захисту

Необхідні дії

     ------------------------------------------------------------------
     | Загального           |                                         |
     |характеру             |                                         |
     |----------------------+-----------------------------------------|
     | У разі витоків,      |                                         |
     |розливів та розсипів  |                                         |
     |(у разі руйнувань -   |                                         |
     |для вантажів першого  |                                         |
     |класу небезпеки)      |                                         |
     |----------------------+-----------------------------------------|
     | У разі пожежі        |                                         |
     ------------------------------------------------------------------

Нейтралізація

Заходи першої допомоги

     ------------------------------------------------------------------
     ------------------------------------------------------------------

З Додатками 2, 3 можна ознайомитись:розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".