КИЇВСЬКА ОБЛАСНА РАДА ДВАДЦЯТЬ ТРЕТЬОГО СКЛИКАННЯ

РІШЕННЯ
від 22 жовтня 1998 року N 58-05-XXIII
м.Київ

Про затвердження Правил забудови і благоустрою
населених пунктів Київської області

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Указу Президента України від 13.05.97 N 422/97 "Про пріоритетні завдання у сфері містобудування" обласна рада вирішила:

1. Затвердити Правила забудови і благоустрою населених пунктів Київської області (додаються).

2. Ввести у дію вказані Правила з 1 грудня 1998 року.

3. Рекомендувати районним і міським (міст обласного значення) радам, районним державним адміністраціям довести ці Правила до відома виконкомів сільських, селищних і міських рад, керівників підприємств, організацій та установ усіх форм власності, об'єднань громадян.

4. Рекомендувати обласній державній адміністрації визнати таким, що втратив чинність, пункт 1 рішення виконавчого комітету обласної ради народних депутатів XXII скликання від 27.06.95 N 70 "Про поліпшення якості архітектури і будівництва та додержання містобудівної дисципліни при забудові населених пунктів області".

5. Рекомендувати редакції газети "Київська правда" опублікувати повний текст Правил забудови і благоустрою населених пунктів Київської області.

6. Контроль за виконанням Правил забудови і благоустрою населених пунктів Київської області покласти на постійну комісію облради з питань соціально-економічного та культурного розвитку.

Голова ради М.Д.Баранюк

Додаток
до рішення п'ятої сесії
обласної ради XXIII скликання
від 22.10.98 N 58-05-XXIII

Правила
забудови і благоустрою населених пунктів
Київської області

м.Київ
1998 рік

Зміст

Загальні положення

1.1. Правила розроблені відповідно до Конституції України, Земельного кодексу України, законів України "Про основи містобудування", "Про пожежну безпеку", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про екологічну експертизу", "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за порушення у сфері містобудування", інших нормативних актів, державних норм і правил.

1.2. Правила забудови та благоустрою населених пунктів Київської області (далі - Правила), спрямовані на забезпечення реалізації державної політики у сфері містобудування при забудові населених пунктів. Вони визначають доцільність умов розробки та реалізації містобудівної документації з планування територій населених пунктів, конкретні умови реалізації забудови окремої території (планувальної зони, населеного пункту, громадського центру, житлової групи або кварталу тощо), регламентують відносини суб'єктів містобудівної діяльності.

Правила є обов'язковими для виконання усіма юридичними та фізичними особами, які здійснюють містобудівну діяльність на території Київської області.

1.3. Правила визначають:

- порядок вибору, вилучення та відведення земельних ділянок під усі види забудови;

- порядок підготовки та надання замовникові вихідних даних для проектування;

- порядок надання дозволу на організацію і проведення топографо-геодезичних та інженерно-геологічних вишукувань;

- порядок отримання дозволу на виконання будівельних робіт та здійснення будівництва;

- вимоги до забудови, інженерного обладнання, благоустрою відповідної території;

- права та обов'язки забудовника;

- порядок організації контролю у сфері будівництва;

- відповідальність за порушення державних норм і стандартів.

1.4. Забудова населених пунктів області здійснюється згідно із затвердженою містобудівною документацією, проектними, передпроектними матеріалами, пов'язаними з прогнозуванням розвитку і плануванням територій, забудовою та реконструкцією населених пунктів, їх функціональних зон, будівництвом окремих будівель і споруд.

1.5. Проектування забудови, а також будівництво на території сільських, селищних, міських населених пунктів та за їх межами здійснюються на основі регіональних схем розвитку і розміщення продуктивних сил, схем розселення, проектів та схем районного планування, генеральних планів територій, територіальних комплексних схем охорони природи, інших документів, що визначають функціональне зонування території, відображають стан навколишнього природного середовища та перспективи розвитку населених пунктів.

1.6. У конкретному випадку будівництво на території сільських, селищних, міських рад житлових будинків, громадських будівель і виробничих об'єктів, благоустрій їх територій, провадиться відповідно до затвердженої містобудівної та проектно-кошторисної документації з безумовним дотриманням державних містобудівних, будівельних, протипожежних, санітарних, екологічних, інших норм та регіональних і місцевих правил забудови.

1.7. Дані Правила є основою для розробки відповідних місцевих правил забудови і благоустрою.

2. Види містобудівної проектної документації для забудови територій

2.1. Згідно з Державними будівельними нормами ДБН Б.2.4-2-94 розробляються такі види містобудівної проектної документації:

- проект територіальної організації (територіального планування) адміністративного району;

- схема генерального плану території, сільської, селищної, міської ради;

- генеральний план села, селища, міста;

- проект детального планування населеного пункту або його частини;

- проект забудови громадського центру, житлової групи або кварталу;

- генеральний план території історико-культурного значення, охоронних зон або історико-архітектурний опорний план;

- схема планування території фермерського господарства.

Крім цього, відповідно до діючих нормативів можуть розроблятися інші види планувальної документації.

2.2. Розробку містобудівної та проектно-кошторисної документації можуть здійснювати юридичні та фізичні особи, які одержали у встановленому порядку ліцензію на проведення відповідних робіт.

2.3. Генеральний план є основним юридичним містобудівним документом, що визначає в інтересах населення з урахуванням державних задач напрямки та межі територіального розвитку, функціональне призначення та будівельне зонування території, принципові рішення щодо розміщення об'єктів загальноміського (сільського, селищного) значення, транспортного обслуговування, інженерного обладнання та благоустрою, захисту території від шкідливих природних та технічних процесів, охорони навколишнього природного середовища, історико-культурної спадщини, черговість освоєння території.

2.4. Проекти детального планування сіл, селищ, міст розробляються на основі затвердженого у встановленому порядку відповідного генерального плану.

Проекти детального планування є основою для розробки проектів забудови та проектної документації на будівництво об'єктів житлової, соціально-побутової, виробничої забудови, інженерної та транспортної інфраструктури.

2.5. Проектна документація з розрахунками вартості будівництва об'єктів розробляється на основі проекту забудови згідно з черговістю по містобудівних комплексах, визначених конкретним проектом.

2.6. Стадії розробки проектно-кошторисної документації встановлюються місцевими органами містобудування та архітектури разом із замовником і визначаються завданням на проектування згідно з Державними будівельними нормами ДБН А.2.2-3-97.

3. Вибір і відведення земельних ділянок підприємствам,
установам, організаціям усіх форм власності
для містобудівних потреб

3.1. Земельні ділянки державним (комунальним) підприємствам, установам, організаціям для містобудівних потреб надаються за рішенням відповідних органів місцевого самоврядування у відповідності з погодженим та затвердженим генеральним планом або іншою містобудівною документацією згідно з Земельним кодексом України та діючими нормативно-правовими документами і положеннями.

3.2. Державні (комунальні) підприємства, установи, організації звертаються до органу місцевого самоврядування, на території якого знаходиться дана земельна ділянка, із заявою (клопотанням) про отримання дозволу на розміщення на ній об'єктів будівництва.

До заяви додаються:

- техніко-економічне обгрунтування забудови відповідної земельної ділянки, бізнес-план, розрахунки потреб в інженерно-транспортному забезпеченні;

- довідка про реєстрацію підприємства на відповідній території;

- титульний список або довідка про фінансування будівництва.

3.3. Після отримання дозволу від обласної державної адміністрації на підготовку матеріалів попереднього погодження місця розміщення земельної ділянки під будівництво об'єкта, відповідні служби району готують пропозиції щодо вибору земельної ділянки.

Обласні санітарно-епідеміологічна служба, управління земельних ресурсів, територіальне управління Держнаглядохоронпраці по Київській області та м.Києву, управління державної пожежної охорони головного управління МВС України в Київській області, державне управління екологічної безпеки в Київській області, управління містобудування та архітектури облдержадміністрації надають окремо свої висновки на підставі заяви замовника.

3.4. Для розгляду питань, пов'язаних з вибором та вилученням ділянок під будівництво для державних (комунальних) підприємств, установ, організацій у містах обласного значення та районах утворюються комісії у складі представників відповідних органів виконавчої влади і місцевого самоврядування, головного архітектора, керівників підрозділів держекомбезпеки, земельних ресурсів, санітарно-епідеміологічної служби, служби державного пожежного нагляду, представників районних (міських) служб державної енергопостачальної компанії "Київобленерго", водопровідно-каналізаційного та газового господарства, районного (міського) вузла зв'язку, цивільної оборони, відділення державної автоінспекції, генеральної проектної організації та замовника. До складу комісії може бути залучено також представників інших служб.

Склад комісії і положення про неї затверджуються:

- у містах обласного значення - міським головою;

- в інших випадках, головою районної державної адміністрації.

3.5. За результатами роботи комісії складається акт вибору земельної ділянки, у якому обов'язково вказуються дані щодо площі земельної ділянки та складу земельних угідь, місця її розміщення, відстані до найближчих транспортних вузлів, опис рельєфу, наявність зелених насаджень, шляхів та їх категорія, будівель та споруд, типи грунтів, рівень єрунтових вод, наявність і потужність інженерних комунікацій і споруд та потреба в них, необхідність знесення існуючих будівель, використання ділянки у минулому, вимоги щодо забезпечення санітарної, пожежної, екологічної безпеки тощо.

3.6. Доцільність розміщення об'єктів виробничого призначення визначається обласною та районною (міською) міжвідомчими комісіями з розміщення продуктивних сил.

3.7. Підготовлені матеріали попереднього погодження місця розміщення об'єкта подаються на розгляд обласному управлінню земельних ресурсів і з його висновком направляються до відповідного органу місцевого самоврядування для прийняття рішення про погодження місця розміщення об'єкта та видання дозволу на розробку проектно-технічної документації на будівництво.

3.8. Юридичним і фізичним особам надання земельних ділянок під об'єкти будівництва для здійснення підприємницької діяльності здійснюється згідно з Положенням про порядок проведення аукціонних торгів з продажу та передачі права на оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності на території Київської області, затвердженим рішенням п'ятої сесії обласної ради двадцять третього скликання від 22.10.98 N 62-05-XXIII.

3.10. Відведення земельних ділянок, оформлення державних актів на право землекористування здійснюється відповідно до Земельного кодексу України на основі проекту відведення земельної ділянки, який розроблений на підставі погодженої та затвердженої s встановленому порядку проектно-кошторисної документації на будівництво об'єкта.

Відведення земельної ділянки може бути здійснене лише після вилучення її у попереднього землекористувача відповідно до вимог діючого законодавства.

3.11. Право власності на землю або користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки на місцевості (в натурі) і одержання документа, що посвідчує це право.

3.12. Освоєння земельних ділянок можливе тільки після одержання документа, що посвідчує право користування землею та отримання дозволу відповідної державної архітектурно-будівельної інспекції згідно з Державними будівельними нормами ДБН А.3.1-2-93.

4.Порядок підготовки та надання вихідних даних для проектування

4.1. Вихідні дані для проектування готуються згідно з Державними будівельними нормами ДБН А.2.2-3-97 і включають архітектурно-планувальне завдання, технічні умови та відповідні заключення зацікавлених служб.

4.2. Підставою для виконання проектних робіт є дозвіл відповідного органу місцевого самоврядування, виданий на основі матеріалів попереднього погодження місця розміщення об'єкта будівництва і оформлений нормативним документом цього органу, та архітектурно-планувальне завдання, яке готується відповідними районними (міськими) службами.

4.3. Оформлення та видача забудовникам архітектурно-планувальних завдань і технічних умов здійснюються у порядку, встановленому облдержадміністрацією, тільки за наявності документів попереднього погодження місця розміщення об'єкта та дозволу на проведення проектно-вишукувальних робіт.

4.4. Архітектурно-планувальне завдання оформляється у вигляді єдиного документа, який має назву "Будівельний паспорт об'єкта" і затверджується у порядку, встановленому обласною державною адміністрацією.

Головний архітектор району (міста) разом із замовником визначає стадії проектування у залежності від містобудівного значення об'єкта, місця розміщення та інших умов згідно з Державними будівельними нормами ДБН А.2.2-3-97.

4.5. Архітектурно-планувальні завдання розробляються на всі види проектних робіт.

Архітектурно-планувальне завдання повинно містити відомості щодо:

- документів, які посвідчують право власності або право користування земельною ділянкою (якщо ділянку було надано раніше);

- містобудівних та інженерно-геологічних особливостей ділянки;

- вимог до охорони навколишнього природного середовища;

- принципів розміщення та композиції забудови;

- меж території для проектування;

- поверховості будинків;

- необхідності застосування типових або розробки індивідуальних проектів;

- вимог до економії витрат енергоресурсів;

- оздоблення будинків і споруд, благоустрою території;

- умов використання цокольних та підвальних поверхів, підземного простору;

- проектування вбудовано-прибудованих приміщень;

- стадійності проектування;

- переліку установ та організацій, з якими необхідно погодити проектну документацію;

- умов отримання дозволу на проведення топографо-геодезичних та інженерно-геологічних робіт.

5.Проведення топографо-геодезичних та інженерно-геологічних вишукувань

5.1. Для проведення топографо-геодезичних та інженерно-геологічних вишукувань (далі - вишукувальних робіт) забудовник повинен отримати дозвіл геолого-геодезичної служби органу містобудування і архітектури, який видається на підставі рішення відповідних органів виконавчої влади, місцевого самоврядування.

Для ділянок площею до 100 га і протяжністю лінійних вишукувань до 25 км дозвіл на проведення вишукувальних робіт надається геолого-геодезичною службою району (міста). В інших випадках забудовник повинен звернутися до управління містобудування та архітектури облдержадміністрації.

5.2. Вишукувальні роботи виконуються суб'єктами підприємницької діяльності, які мають ліцензію на проведення таких видів робіт.

5.3. Вишукувальні роботи здійснюються на всіх землях незалежно від їх цільового призначення. Земельні ділянки для проведення вишукувальних робіт у власника землі або землекористувача не вилучаються та не викупаються.

У разі, коли при проведенні вишукувальних робіт прогнозується погіршення стану відповідної земельної ділянки тощо, ці роботи за бажанням власника землі (землекористувача) виконуються лише за умови укладення з ним договору на відшкодування витрат.

5.4. Суб'єкти, що проводять вишукувальні роботи, зобов'язані:

- відшкодувати власнику земельної ділянки (землекористувачу) усі нанесені при виконанні цих робіт збитки;

- після закінчення робіт у місячний термін привести за свій рахунок відповідну земельну ділянку у стан, придатний для використання за її призначенням;

- оформити відсутність взаємних претензій актом.

5.5. Строки початку і місце проведення вишукувальних робіт погоджуються із власником землі (землекористувачем), а у разі недосягнення згоди визначаються рішенням відповідних органів виконавчої влади, місцевого самоврядування

6. Порядок погодження і затвердження містобудівної та проектної документації

6.1. Містобудівна і проектна документація до її затвердження підлягає комплексній державній експертизі та погодженню в порядку та строки, встановлені згідно з діючим законодавством.

6.2. Обов'язково проекти будівництва погоджуються з такими установами, організаціями та службами:

- об'єктів житлового та соціально-побутового призначення - з управлінням державної пожежної охорони головного управління МВС України в області, обласною санітарно-епідеміологічною службою, державним управлінням екологічної безпеки в області;

- об'єктів виробничого призначення - з управлінням державної пожежної охорони головного управління МВС в області, обласною санітарно-епідеміологічною службою, державним управлінням екологічної безпеки в області, територіальним управлінням Держнаглядохоронпраці по області та м.Києву, державним проектним інститутом "Київський Промбудпроект";

- об'єктів дорожнього сервісу - з управлінням державної пожежної охорони головного управління МВС в області, обласною санітарно-епідеміологічною службою, державним управлінням екологічної безпеки в області, територіальним управлінням Держнаглядохоронпраці по області та м.Києву, відповідною дорожньо-експлуатаційною службою.

6.3. Погоджений проект подається на розгляд містобудівної ради при головному архітекторі району (міста) і направляється для остаточного погодження до містобудівної ради при управлінні містобудування та архітектури обласної державної адміністрації.

6.4. Проектна документація затверджується згідно з чинним законодавством на підставі протоколу її розгляду містобудівною радою управління містобудування та архітектури облдержадміністрації і зведеного висновку обласної служби Української державної інвестиційної експертизи.

7.Вимоги до забудови та благоустрою територій

7.1. Забудова та благоустрій територій населених пунктів здійснюються у відповідності з розробленою та затвердженою містобудівною документацією.

7.2. Типи багатоквартирних житлових і громадських будівель, що рекомендуються для будівництва у даному регіоні, визначаються на основі містобудівної документації з урахуванням регіональних особливостей.

Проекти індивідуальних житлових будинків визначаються з урахуванням вимог замовника щодо ступеню комфорту та інженерного обладнання, можливостей фінансування та матеріально-технічної бази будівництва, різноманітних форм господарювання.

7.3. Забезпечення індивідуальних забудовників проектами житлових будинків і генеральними планами забудови та благоустрою присадибних ділянок покладається на місцеві органи містобудування та архітектури.

7.4. Червоні лінії вулиць, доріг, проїздів, майданів тощо визначаються генеральними планами, проектами детального планування населеного пункту та їх фрагментів.

Території з боку вулиць відносно червоної лінії належать місцевим органам влади та є державною або комунальною власністю.

7.5. Лінія забудови вулиць, доріг, проїздів, майданів тощо також встановлюється містобудівною проектною документацією. Виходячи з цих умов, лінія забудови визначає межу, за якою забороняється розміщення будівель у бік вулиці.

7.6. За наявності на території пам'яток археології, архітектури, історії, культури у складі генерального плану або проекту детального планування населеного пункту розробляється історико-архітектурний опорний план, у якому визначаються охоронні зони пам'яток та заходи щодо їх охорони та використання. Контроль за їх дотриманням покладається на місцеві органи охорони історико-культурної спадщини, виконавчої влади і самоврядування.

7.7. Створення інженерно-транспортної інфраструктури та благо устрій населених пунктів слід здійснювати з урахуванням комплексної забудови об'єктів житлово-громадського і виробничого призначення та місцевих особливостей.

Зовнішній благоустрій ділянок садибної житлової забудови мусить включати влаштування огорож, проїздів, доріжок, майданчиків відпочинку, господарських майданчиків, а також озеленення території тощо. Роботи щодо благоустрою виконуються власниками садиб згідно з загальними архітектурно-планувальними та санітарними правилами з урахуванням місцевих традицій.

7.8. Забудовники, яким відведені земельні ділянки для будівництва, повинні забезпечити збереження існуючих зелених насаджень на відповідних ділянках. У разі потреби знесення насаджень забудовник повинен погодити це питання з відповідними місцевими органами охорони навколишнього природного середовища та органами місцевого самоврядування.

8.Порядок надання місцевим радам земельних ділянок
для житлово-цивільного будівництва

8.1. Індивідуальне житлово-цивільне будівництво у межах населених пунктів здійснюється компактними масивами у вигляді житлових кварталів, а також на окремих земельних ділянках.

8.2. Розміщення житлових кварталів забудови провадиться на підставі генеральних планів або схем генеральних планів, погоджених та затверджених у встановленому порядку.

8.3. У разі відсутності в існуючих межах населеного пункту вільних земельних ділянок для індивідуального житлово-цивільного будівництва, згідно з чинним законодавством на землях, прилеглих до цього населеного пункту, відводяться нові масиви для індивідуальної забудови. Одночасно з цим обов'язково здійснюється коригування генерального плану та вносяться зміни до меж населеного пункту.

8.4. У містах обласного значення і районах для вирішення питань щодо вибору земельних ділянок під житлово-цивільне будівництво утворюються постійно діючі комісії, до складу яких входять відповідно: заступник голови райдержадміністрації (міського голови з виконавчої роботи) - голова комісії, представники районних (міських) землевпорядних, природоохоронних, санітарних органів, служб містобудування і архітектури, державного пожежного нагляду, місцевих органів самоврядування, власників, користувачів (орендарів) землі.

У разі необхідності до роботи комісій залучаються представники інших служб.

Склад комісії і положення про неї затверджуються:

- у містах обласного значення - міським головою;

- в інших випадках - головою районної державної адміністрації.

8.5. Територія, яка вибирається для розміщення житлово-цивільного будівництва, повинна повністю відповідати вимогам державних будівельних норм та правил.

8.6. Результати роботи комісії оформляються актом з відповідним висновком про можливість розміщення ділянки для житлово-цивільного будівництва, її розміри та умови відведення.

8.7. Акт вибору земельної ділянки, яка передбачається для відведення, складається у чотирьох примірниках і підписується всіма членами комісії.

Примірники акта обов'язково надсилаються:

- у районах - відповідній місцевій раді та районній державній адміністрації;

- у містах обласного значення - виконавчому комітету міської ради.

До акта вибору земельної ділянки обов'язково додається необхідний графічний матеріал, який є його невід'ємною частиною і підписується представниками землевпорядного, архітектурного органу, відповідного органу місцевого самоврядування, землекористувачем та виконавцем робіт.

8.8. За результатами роботи комісії відповідна рада приймає рішення про розробку проекту детального планування або іншої містобудівної документації (надалі - проект).

8.9. Розробка проекту замовляється у відділі архітектури і містобудування або інших юридичних та фізичних осіб, які мають ліцензії на проведення відповідних робіт. Умови і строки розробки проекту тощо визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем робіт.

8.10. Після погодження проекту з районними (міськими) землевпорядними, архітектурними та природоохоронними органами, службами державного пожежного нагляду, обласним управлінням земельних ресурсів, управлінням містобудування та архітектури облдержадміністрації він подається на розгляд і затвердження відповідній сільській, селищній, міській раді.

8.11. Після затвердження проекту згідно з діючим законодавством здійснюється винесення меж відповідної земельної ділянки в натуру.

9. Порядок надання громадянам
земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва

9.1. Для отримання земельної ділянки під індивідуальне житлове будівництво (надалі - будівництво) громадяни звертаються з письмовою заявою до відповідної ради.

У заяві вказуються дані щодо особи, складу сім'ї заявника, місця його проживання, бажаного розміру, місця розташування, мети використання земельної ділянки, яку хочуть отримати, а також дані щодо розміру ділянки, яка вже є у власності або користуванні заявника.

У разі розміщення земельної ділянки в існуючій забудові при відсутності проекту детального планування, іншої містобудівної документації для кварталу (масиву, населеного пункту тощо), де передбачається будівництво, працівники місцевих відділів містобудування та архітектури проводять обстеження конкретної земельної ділянки та при необхідності за кошти замовника виконують топографічну зйомку території. За результатами обстеження готується висновок про можливість забудови даної земельної ділянки.

9.2. Заява громадянина реєструється у встановленому порядку і передається на розгляд профільної депутатської комісії, персональний склад якої затверджується відповідною радою.

9.3. Депутатська комісія розглядає заяву, вивчає представлені документи, подає свій висновок та пропозиції відповідній раді.

9.4. На підставі пропозицій комісії рада дає дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки.

9.5. При відмові у наданні земельної ділянки рада приймає відповідне рішення, копія якого надсилається заявнику з обгрунтуванням відмови. Рішення про відмову у наданні земельної ділянки в місячний термін може бути оскаржене у судовому порядку.

9.6. Після отримання дозволу місцевої ради забудовник замовляє в районних (міських) відділах земельних ресурсів проект відведення земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва.

9.7. Проект відведення земель для індивідуального житлового будівництва повинен включати такі документи:

- пояснювальну записку;

- завдання на складання проекту, видане відповідним відділом земельних ресурсів;

- виписку з рішення ради про дозвіл на складання проекту відведення;

- план відведення земельної ділянки, погоджений з відповідними відділами земельних ресурсів та містобудування і архітектури;

- розбивочне креслення перенесення проекту в натуру.

На плані відведення земельної ділянки червоним кольором показуються межі відведення земельної ділянки, експлікація земель по землекористувачах і угіддях, що відводяться, і умовні знаки. Масштаб плану відведення повинен забезпечувати чітке відображення елементів ділянки, запроектованої для відведення.

9.8. Відповідна рада в місячний термін розглядає даний проект і приймає рішення про надання земельної ділянки під індивідуальне житлове будівництво. При цьому до рішення додається проект відведення.

9.9. Затверджений відповідною радою проект відведення земель переноситься в натуру. Роботи щодо перенесення в натуру виконуються у присутності представників відповідних рад і землекористувачів, з користування яких вилучається ділянка, а у разі необхідності - у присутності представників суміжних користувачів.

9.10. Після закінчення робіт щодо перенесення проекта відведення земельної ділянки в натуру виконавцем робіт складається у трьох примірниках акт за встановленою формою. До акта додається копія плану відведеної земельної ділянки. Перший примірник акта з копією плану ділянки видається забудовнику, другий - власнику землі або землекористувачеві, у якого вилучається (викупається) земельна ділянка, і третій - відповідній раді.

9.11. Право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі і одержання документа, що посвідчує це право.

Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

9.12. Видача власнику земельної ділянки документа, який посвідчує право приватної власності на землю або право користування нею, та його реєстрація провадиться відповідною радою.

9.13. Після встановлення меж земельної ділянки в натурі забудовник замовляє документи на забудову ділянки і проекти будівель (будівельний паспорт) у місцевих органах містобудування і архітектури.

10. Основні вимоги щодо оформлення
документації на будівництво об'єктів
індивідуальної забудови

10.1. Після одержання документа на право приватної власності на землю або право користування земельною ділянкою для виготовлення проектної документації на будівництво забудовник звертається в госпрозрахункове бюро місцевого органу містобудування і архітектури.

Проектна документація на будівництво повинна включати генеральний план ділянки, розроблений з урахуванням містобудівних, санітарних, протипожежних вимог та побажань замовника, і проект житлового будинку.

На генеральному плані ділянки повинні бути нанесені червоні лінії, усі будівлі та споруди, що проектуються, а також знаходяться на сусідніх ділянках.

10.2. Виготовлена проектна документація на будівництво повинна бути погоджена з пожежною, санітарною службами та головним архітектором району (міста).

10.3. На підставі погодженої проектної документації на будівництво органами містобудування та архітектури проводиться винесення осей в натурі, про що складається відповідний акт, до якого додаються графічні матеріали прив'язок до існуючих геодезичних знаків.

10.4. У разі необхідності проведення на земельній ділянці, виділеній раніше під житлове будівництво, реконструкції, добудови чи капітального ремонту існуючого житлового будинку (господарських приміщень, споруд тощо) забудовник повинен отримати дозвіл на відповідні роботи в органах місцевого самоврядування.

10.5. На підставі пропозицій районного (міського) відділу містобудування і архітектури відповідні органи місцевого самоврядування приймають рішення про надання дозволу на будівництво.

Будівельні роботи на земельній ділянці можуть бути розпочаті лише після отримання дозволу інспекції держархбудконтролю.

10.6. Під час будівництва забудовник зобов'язаний:

- здійснювати забудову, інженерне облаштування і благоустрій земельної ділянки у відповідності з затвердженою документацією (будівельним паспортом);

- здійснювати необхідний ремонт існуючих на ділянці будівель та усувати помічені дефекти;

- здійснювати підвезення будівельних матеріалів і роботу механізмів у той період, коли не руйнуються дороги та інженерні мережі загального користування;

- підтримувати в належному санітарному та екологічному стані територію ділянки, територію до вісі доріг за межами ділянки;

- відшкодувати збитки або провести ремонт зруйнованих ним доріг та інженерних мереж.

10.7. У разі необхідності внесення в процесі будівництва змін до проекту житлового будинку та інших будівель забудовник зобов'язаний погодити їх з органами містобудування і архітектури додатково.

10.8. Після закінчення будівництва в повному обсязі житловий будинок приймається в експлуатацію спеціальною комісією в порядку, встановленому законодавством.

10.9. На підставі затвердженого рішення про прийняття будинку в експлуатацію та відповідного акта комісії бюро технічної інвентаризації реєструє будинок і видає забудовнику документи для подальшого оформлення права особистої власності.

11. Організація контролю у сфері містобудування

11.1. Контроль за веденням усіх видів будівництва об'єктів незалежно від форм власності, відомчого підпорядкування та джерел фінансування здійснюють місцеві органи виконавчої влади і самоврядування, а також місцеві органи державного архітектурно-будівельного контролю, державного пожежного нагляду та інші спеціально уповноважені на це органи відповідно до їх повноважень.

Контроль здійснюється шляхом надання відповідних дозволів, проведенням необхідних перевірок виконання і дотримання діючих нормативів, накладенням штрафів за виявлені порушення тощо.

11.2. Дозвіл на виконання робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту (далі - дозвіл на виконання будівельних робіт) надається лише у відповідності з Державними будівельними нормами ДБН А.3.1-2-93.

11.3. Дозвіл на виконання будівельних робіт є юридичним документом, який посвідчує право забудовника та генерального підрядника на здійснення будівельних робіт, їх фінансування, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж, надання дозволу на земельні роботи.

11.4. Дозволи на виконання будівельних робіт надаються забудовникам (замовникам) органами державного архітектурно-будівельного контролю. Порядок надання дозволів на виконання робіт встановлюється обласною державною адміністрацією.

За надання дозволу на виконання будівельних робіт, його реєстрацію та перереєстрацію може бути встановлена плата, форма й розмір якої визначається місцевими органами виконавчої влади та самоврядування.

11.5. Не дозволяється розпочинати будь-які будівельні роботи без наявності затвердженої проектно-кошторисної документації та дозволу відповідних служб на проведення земельних робіт.

11.6. Закінчені будівництвом об'єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку згідно з діючим законодавством.

11.7. Спори, які виникають у зв'язку з наданням або відміною у наданні дозволу на будівництво, вирішуються органами виконавчої влади вищого рівня, а дії та рішення посадових осіб з цього приводу можуть бути оскаржені в судовому порядку.

12.Відповідальність за порушення державних стандартів, норм і
правил у сфері будівництва, правил забудови і благоустрою

12.1. Місцеві органи виконавчої влади та самоврядування контролюють дотримання цих Правил та вживають заходи для усунення виявлених правопорушень в будівництві.

12.2. Діючим законодавством передбачена відповідальність за такі правопорушення у сфері будівництва:

- проведення будівельних робіт без дозволу на їх виконання або без затвердженої проектної документації;

- передача у виробництво проектної документації, що не відповідає державним стандартам, нормам і правилам, технічним умовам або затвердженій містобудівній документації;

- виробництво, використання в будівництві будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, які не відповідають державним стандартам, нормам і правилам або проектним рішенням;

- виконання будівельних робіт, що не відповідають державним стандартам, нормам і правилам або проектним рішенням;

- прийняття в експлуатацію об'єктів, зведених з порушенням чинного законодавства, а також регіональних або місцевих правил забудови населених пунктів і проектних рішень;

- виконання спеціальних видів робіт у проектуванні та будівництві без отримання ліцензії в установленому порядку;

- ухилення від виконання або несвоєчасне виконання приписів державної інспекції архітектурно-будівельного контролю, служби державного пожежного нагляду;

- порушення вимог норм та правил пожежної безпеки.

12.3. Сплата штрафів за правопорушення у сфері будівництва не звільняє забудовника від необхідності усунення допущених порушень і відшкодування нанесених збитків.

12.4. Самовільним вважається нове будівництво чи різні види ремонтних робіт за умов:

- відсутності дозволу відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю на проведення будівельних робіт;

- відсутності затвердженої проектної документації на будівництво чи ремонтні роботи;

- відхилення від затвердженої проектно-кошторисної документації.

12.5. Питання у справах про правопорушення у сфері містобудування, у тому числі справах, пов'язаних з недодержанням екологічних вимог під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції та прийняття в експлуатацію об'єктів чи споруд, недотриманням державних стандартів, норм і правил під час проектування і будівництва, самовільним будівництвом будинків або споруд, розглядаються начальниками відповідних інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю згідно з чинним законодавством.

12.6. Рішення і постанови про правопорушення у сфері містобудування можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Заступник голови ради А.С.Грєхов