ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ЗАКОН

Про пенсії за особливі заслуги
перед Україною

Цей Закон визначає основні засади державної політики щодо громадян, які мають значні заслуги у сфері державної, громадської або господарської діяльності, досягнення у галузі науки, культури, освіти, охорони здоров'я, фізичної культури і спорту тощо.

Закон передбачає встановлення таким особам пенсій за особливі заслуги перед Україною, а в разі смерті цих осіб - членам їх сімей.

Стаття 1. Пенсії за особливі заслуги перед Україною (далі - пенсії за особливі заслуги) встановлюються громадянам України:

1) відзначеним почесними званнями "народний", "заслужений", державними нагородами України та колишнього Союзу РСР, лауреатам державних премій України та колишнього Союзу РСР;

2) народним депутатам України, депутатам колишніх республік Союзу РСР і Союзу РСР; депутатам обласних, Київської і Севастопольської міських рад трьох скликань та депутатам районних, районних у містах Києві та Севастополі рад, міських рад чотирьох скликань, якщо вони не були державними службовцями і не займали виборних та керівних посад у цих радах;

3) Героям України, Героям Радянського Союзу, Героям Соціалістичної Праці, особам, нагородженим орденом Слави трьох ступенів, орденом Трудової Слави трьох ступенів, орденом "За службу Родине в Вооруженных Силах СССР" трьох ступенів, чотирма і більше орденами, чотирма і більше медалями "За відвагу", ветеранам Великої Вітчизняної війни, нагородженим у період бойових дій медаллю "За відвагу";

4) видатним спортсменам - переможцям Олімпійських ігор, чемпіонам і рекордсменам світу і Європи;

5) космонавтам та членам льотно-випробувальних екіпажів літаків;

6) матерям, які народили семеро і більше дітей та виховали їх не менш як до восьмирічного віку. При цьому враховуються діти, усиновлені в установленому законом порядку.

Стаття 2. Для призначення пенсій за особливі заслуги створюється Комісія з встановлення пенсій за особливі заслуги перед Україною при Кабінеті Міністрів України (далі - Комісія). Положення про Комісію та її склад затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стаття 3. За цим Законом встановлюються пенсії:

за віком;

по інвалідності;

у разі втрати годувальника.

Стаття 4. Пенсії за особливі заслуги встановлюються громадянам, зазначеним у статті 1 цього Закону, які мають право на пенсію за віком, по інвалідності, у разі втрати годувальника відповідно до закону.

Стаття 5. Пенсії за особливі заслуги встановлюються виходячи з розміру пенсії за віком, по інвалідності, у разі втрати годувальника, на яку має право особа згідно з законом. До зазначеної пенсії встановлюється надбавка у розмірі від 50 до 80 відсотків пенсії за віком, по інвалідності, у разі втрати годувальника, яка визначається Комісією залежно від заслуг особи.

Встановлена надбавка виплачується у разі, коли пенсіонер не працює.

Стаття 6. Право на пенсію в разі втрати годувальника за цим Законом мають непрацездатні члени сім'ї померлого годувальника, зазначені в статті 37 Закону України "Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ), які були на його утриманні. При цьому дітям пенсії призначаються незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Стаття 7. Пенсія за особливі заслуги у разі втрати годувальника встановлюється членам його сім'ї у таких розмірах: за наявності одного непрацездатного члена сім'ї - 70 відсотків, двох і більше - 90 відсотків пенсії померлого годувальника або пенсії, що могла бути йому встановлена. Частка пенсії, що належить кожному членові сім'ї, визначається Комісією.

Стаття 8. Клопотання про призначення пенсій за особливі заслуги порушується Президентом України, Головою Верховної Ради України, Прем'єр-міністром України, міністрами та керівниками інших центральних органів виконавчої влади, Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, головами обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій, головами обласних, Київської і Севастопольської міських рад у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Стаття 9. Клопотання про призначення пенсії за особливі заслуги подається в Комісію, яка розглядає його в місячний строк з дня подання документів.

Рішення Комісії про призначення пенсії за особливі заслуги або про відмову в її призначенні повідомляється посадовим особам, що порушили клопотання, не пізніше 10 днів після його прийняття.

Стаття 10. Питання про збільшення розміру пенсії за особливі заслуги у разі виявлення нових даних про заслуги особи розглядається Комісією за клопотанням посадових осіб, зазначених у статті 8 цього Закону.

Стаття 11. У разі вчинення пенсіонером умисного злочину або виявлення помилкових чи неправдивих даних, на підставі яких було призначено пенсію за особливі заслуги, рішенням Комісії пенсіонер позбавляється призначеної пенсії. Сума пенсії, виплачена пенсіонерові надміру внаслідок зловживань з його боку, стягується у порядку, встановленому законом.

Стаття 12. Пенсії за особливі заслуги виплачуються за місцем проживання пенсіонера в порядку, визначеному законодавством України.

Стаття 13. Нараховані суми пенсії за особливі заслуги, які з тих чи інших причин своєчасно не були одержані пенсіонером, виплачуються за минулий час, але не більш як за 3 роки, що передували зверненню за їх одержанням.

Суми пенсії, не одержані пенсіонером своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Стаття 14. Особам, які одержують пенсію за особливі заслуги і проживають у будинках-інтернатах для громадян похилого віку та інвалідів, виплачується різниця між призначеною їм пенсією та вартістю утримання в будинку-інтернаті, але не менш як 25 відсотків пенсії.

Якщо у зазначених осіб є непрацездатні члени сім'ї, які перебувають на його утриманні, то пенсія виплачується у такому порядку: за наявності одного непрацездатного - 25 відсотків; двох і більше - 50 відсотків призначеної пенсії, які діляться між утриманцями порівну; решта пенсії, яка залишається після вирахування вартості утримання в будинку-інтернаті та коштів на утримання непрацездатних членів сім'ї, але не менш як 25 відсотків призначеної пенсії, виплачується пенсіонерові.

Стаття 15. Різниця між сумою пенсії за особливі заслуги та розміром пенсії, на яку має право особа згідно із законом, фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, і ці видатки включаються до переліку захищених статей видатків Державного бюджету України.

Стаття 16. Рішення органу, що призначає пенсію за особливі заслуги, може бути оскаржене у судовому порядку.

Стаття 17. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2001 року.

2. Установити, що дія цього Закону поширюється на осіб, які вийшли на пенсію до набрання чинності цим Законом.

3. Питання про призначення пенсії за особливі заслуги особам, зазначеним у статті 1 цього Закону, яким до 1 січня 1992 року було встановлено персональні пенсії союзного, республіканського чи місцевого значення, розглядається Комісією за клопотанням посадових осіб, зазначених у статті 8 цього Закону.

4. До прийняття Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсії за особливі заслуги призначаються виходячи з розміру пенсії за віком, по інвалідності, у разі втрати годувальника, на яку має право особа згідно з Законом України "Про пенсійне забезпечення".

5. Кабінету Міністрів України:

підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції про внесення змін до законів України, що випливають із цього Закону;

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону.

Президент України Л.Кучма

м. Київ, 1 червня 2000 року
N 1767-III