Постанова: Про затвердження Інструкції про міжбанківські розрахунки в Україні

Подiлитися

2000-02-01

2001-02-12

2001-08-13

2001-12-04

2003-02-26

Документ втратив чиннiсть!

ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
N 621 від 27.12.99
м.Київ

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
21 січня 2000 р. за N 53/4274

( Постанова втратила чинність на підставі Постанови
Національного банку N 110 від 17.03.2004 )

Про затвердження Інструкції про міжбанківські
розрахунки в Україні

Відповідно до статей 7, 40 Закону України "Про Національний банк України" ( 679-14 ) та з метою удосконалення нормативно-правової бази щодо здійснення міжбанківських розрахунків Правління ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Інструкцію про міжбанківські розрахунки в Україні (додається).

2. Зобов'язати комерційні банки та установи Національного банку України взяти до керівництва в роботі зазначену Інструкцію та суворо дотримуватися вимог, викладених у ній.

3. Визнати такими, що втратили чинність:

- Положення про міжбанківські розрахунки в Україні, затверджене постановою Правління Національного банку України від 08.10.98 N 414 (зі змінами та доповненнями);

- розділ 6 Положення про відкриття та функціонування в уповноважених банках України рахунків банків-кореспондентів в іноземній валюті та в гривнях, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 26.03.98 N 118 (зі змінами та доповненнями).

4. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на Кримське республіканське, Головне, територіальні та по м.Києву і Київській області управління, ОПЕРУ Національного банку України.

5. Постанова набуває чинності через 10 днів після її державної реєстрації у Міністерстві юстиції України.

В.о. Голови В.С.Стельмах

Затверджено
Постанова Правління
Національного банку України
27.12.99 N 621

Інструкція про міжбанківські розрахунки в Україні

Загальні положення

1. Інструкція про міжбанківські розрахунки в Україні (далі - Інструкція) розроблена відповідно до Законів України "Про Національний банк України" (679-14), "Про банки і банківську діяльність" (872-12), інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Національного банку України.

2. Інструкція визначає шляхи, умови та порядок проведення міжбанківських розрахунків у грошовій одиниці України (далі - у гривнях) та в іноземній валюті за кореспондентськими рахунками банків-резидентів, відкритими в банківських установах України.

Порядок ведення і режим кореспондентських рахунків банків (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті та банків-нерезидентів у гривнях, відкритих в уповноважених банках, установлюються нормативно-правовими актами Національного банку України з питань валютного регулювання.

Вимоги Інструкції щодо відкриття банками кореспондентських рахунків у територіальних управліннях Національного банку України і проведення за ними розрахунків через систему електронних платежів Національного банку України (далі - СЕП) поширюються на органи Державного казначейства України при відкритті ними рахунків у територіальних управліннях Національного банку України та здійсненні за ними розрахунків через СЕП з урахуванням особливостей обслуговування цих рахунків.

3. Підставою для проведення операцій за кореспондентськими рахунками банків, відкритими в банківських установах України, можуть бути розрахункові документи та повідомлення платіжних систем або систем телекомунікаційного зв'язку. Форми та порядок оформлення розрахункових документів визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України, форми повідомлень платіжних та телекомунікаційних систем установлюються цими системами.

4. Активні операції за кореспондентськими рахунками банків здійснюються в межах залишку коштів на цих рахунках, за винятком випадків, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку України та міжбанківськими угодами.

5. Без згоди власників кореспондентських рахунків списання (стягнення) коштів, що обліковуються на їх рахунках, не допускається, за винятком випадків, установлених законами України, а також за рішенням суду, арбітражного суду та за виконавчими написами нотаріусів.

6. Наведені в цій Інструкції терміни вживаються в такому значенні:

Банківські установи України (далі - банківські установи) - територіальні управління Національного банку України, комерційні банки України та їх філії. Під терміном "комерційний банк" ("банк") розуміються також (у межах, визначених абзацом третім пункту 2 загальних положень цієї Інструкції) органи Державного казначейства України, якщо в тексті Інструкції не зазначено інше.

Банківський регіон (далі - регіон) - сукупність комерційних банків (філій банків) - учасників СЕП, які мають кореспондентські рахунки в одному територіальному управлінні Національного банку України або здійснюють розрахунки за консолідованим кореспондентським рахунком, відкритим у цьому управлінні.

Банківський день у СЕП (далі - банківський день) - позначений календарною датою проміжок часу, протягом якого виконуються технологічні операції, пов'язані з проведенням розрахункових документів в електронному вигляді через СЕП, за умови, що підсумки розрахунків за цими документами відображаються на кореспондентських рахунках банків у територіальному управлінні Національного банку України на ту саму дату.

Банківський документ в електронному вигляді - розрахунковий документ в електронному вигляді, службове повідомлення СЕП, довідкове повідомлення інформаційно-пошукової системи Національного банку України (далі - ІПС), інформаційне повідомлення.

Банки-кореспонденти - банки, які встановили між собою кореспондентські відносини з відкриттям кореспондентського рахунку.

Віртуальний банківський регіон - сукупність комерційних банків та філій банків, які обслуговуються одним програмно-технічним комплексом АРМ-2 СЕП.

Внутрішньобанківська платіжна система (далі - ВПС) - програмно-технічний комплекс із власними засобами захисту інформації, який експлуатується комерційним банком та його філіями і використовується для здійснення розрахунків між учасниками цієї системи, а також забезпечує взаємодію з СЕП, у тому числі з ІПС. Транспортні потреби системи можуть забезпечуватися системою електронної пошти Національного банку України (далі - система ЕП), власними чи загального користування засобами телекомунікації тощо.

Довідкове повідомлення ІПС - документ визначеного формату, що містить установлені реквізити і несе довідкову інформацію про платежі, виконані засобами СЕП, має форму електронних записів, захищений криптографічними методами захисту інформації, передається засобами телекомунікаційного зв'язку та зберігається на зовнішніх засобах збереження інформації у вигляді файла.

Електронні міжбанківські розрахунки - міжбанківські розрахунки із застосуванням електронних засобів приймання, оброблення, передавання та захисту інформації про рух коштів.

Інформаційно-обчислювальна мережа Національного банку України - об'єднання програмно-технічних комплексів (СЕП, система ЕП тощо), кожний з яких призначений для виконання завдань Національного банку України щодо інформатизації окремих сфер діяльності банківської системи України. Усі програмно-технічні комплекси використовують єдину систему захисту інформації Національного банку України.

Інформаційне повідомлення - інформація в електронній формі, призначена для використання в програмно-технічних комплексах інформаційно-обчислювальної мережі Національного банку України (крім СЕП), що має визначений формат і технологію обробки згідно з вимогами відповідного програмно-технічного комплексу, передається засобами телекомунікаційного зв'язку та зберігається на зовнішніх засобах збереження інформації у вигляді файла.

Інформаційно-пошукова система Національного банку України (ІПС) складова частина СЕП, що призначена для надання користувачам довідкової інформації про платежі, виконані засобами СЕП.

Кліринг - процедура періодичного взаємозаліку за зобов'язаннями учасників розрахунків певної платіжної системи, що включає процес отримання, сортування та розподілу розрахункових документів кожного учасника розрахунків, а також визначення остаточного розрахункового сальдо.

Кореспондентські відносини з відкриттям кореспондентського рахунку (далі - кореспондентські відносини) - договірні відносини між банками, метою яких є здійснення платежів, розрахунків та надання інших банківських послуг за взаємними дорученнями.

Кореспондентський рахунок - рахунок, який відкривається банку (філії) для обліку коштів та проведення розрахунків, що їх виконує один банк за дорученням і на кошти іншого банку на підставі укладеного договору. Під терміном "кореспондентський рахунок" ("консолідований кореспондентський рахунок") розуміються також (у межах, визначених абзацом третім пункту 2 загальних положень цієї Інструкції) рахунки органів Державного казначейства України, якщо в тексті Інструкції не зазначено інше.

Кореспондентський рахунок ЛОРО - кореспондентський рахунок, який відкриває комерційний банк банку-кореспонденту та за яким комерційний банк здійснює операції списання і зарахування коштів згідно з чинним законодавством України та укладеним договором. У банку-кореспонденті цей рахунок є кореспондентським рахунком НОСТРО.

Консолідований кореспондентський рахунок - об'єднання коштів комерційного банку та його філій (або певної кількості філій) на кореспондентському рахунку, відкритому в територіальному управлінні Національного банку України з метою роботи банку (філії) в СЕП за відповідною моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку.

Ліміт технічного рахунку - сума, що визначає мінімальний залишок коштів на технічному рахунку комерційного банку (філії).

Ліміт початкових оборотів - сума, що визначає максимальний обсяг початкових платежів, які комерційний банк (філія) може виконати за певний період.

Міжбанківські розрахунки - безготівкові розрахунки між банками, що обумовлені виконанням платежів клієнтів або власними зобов'язаннями одного банку перед іншим.

Модель обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку в СЕП сукупність механізмів і правил роботи СЕП, комерційного банку та його філій, згідно з якими здійснюються міжбанківські розрахунки за консолідованим кореспондентським рахунком через СЕП.

Мультивалютний режим функціонування СЕП - відокремлене передавання та зберігання в СЕП інформації про платежі в кожній конкретній валюті при однаковому функціональному призначенні цієї інформації та технології її оброблення.

Несанкціонований доступ - протиправне використання програмно-технічних засобів СЕП, системи автоматизації банку (далі - САБ), ВПС або спроба перейняття, нав'язування, підроблення чи викривлення інформації про рух коштів або службових повідомлень цих систем.

Обласна дирекція - філія комерційного банку, яка виконує спеціально обумовлені функції (залежно від моделі обслуговування в СЕП) при здійсненні міжбанківських розрахунків групою філій цього банку, що розташовані в межах однієї адміністративно-територіальної одиниці. Обласна дирекція визначається керівництвом комерційного банку, про що інформується територіальне управління Національного банку України. Відповідно до моделі обслуговування в СЕП обласній дирекції відкривається консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні Національного банку України та/або технічний рахунок у відповідній розрахунковій палаті або Центральній розрахунковій палаті. Комерційний банк також може виконувати функції обласної дирекції.

Операційний день - частина робочого дня банківської установи, регламентована внутрішнім режимом її роботи, у межах якої банківська установа має змогу здійснювати передавання, оброблення та приймання розрахункових документів в електронному вигляді.

Операційний час - регламентований внутрішнім режимом роботи банківської установи час роботи з клієнтами (у межах операційного дня), особливість якого полягає в тому, що всі розрахункові документи, прийняті банківською установою протягом цього часу, мають бути виконані (оброблені, передані в банк одержувача (платника), оформлені бухгалтерськими проведеннями за відповідними рахунками) у той самий робочий день.

Операційні правила - система бухгалтерських обмежень, що встановлюються комерційним банком на розрахункові операції філій у СЕП, а також на розрахункові та інші банківські операції філій у САБ комерційного банку (філії).

Розрахункова палата (далі - РП) - структурний підрозділ територіального управління Національного банку України, який обслуговує в СЕП банки відповідного банківського (віртуального банківського) регіону.

Розрахунковий банк ( агент із розрахунків) - банк, який здійснює облік результатів розрахунків між банками - учасниками певної платіжної системи, а також відображення цих результатів за їх рахунками, що відкриті в розрахунковому банку.

Розрахунковий документ в електронному вигляді - документ визначеного формату, що містить установлені реквізити і несе інформацію про рух коштів, має форму електронних записів, обов'язково захищений криптографічними методами захисту інформації, передається засобами телекомунікаційного зв'язку та зберігається на зовнішніх засобах збереження інформації у вигляді файла.

Розрахункова палата комерційного банку - структурний підрозділ банку, що обслуговує філії банку у ВПС та забезпечує взаємодію ВПС із СЕП, у тому числі з ІПС.

Система електронних платежів Національного банку України (СЕП) загальнодержавна платіжна система, що забезпечує здійснення розрахунків між банківськими установами, органами державного казначейства на території України із застосуванням електронних засобів приймання, оброблення, передавання та захисту інформації. Програмне забезпечення СЕП складається із програмно-технічних комплексів - автоматизованих робочих місць (АРМ), що відповідають трьом рівням структури СЕП: Центральна розрахункова палата АРМ-1, АРМ ІПС; розрахункові палати - АРМ-2; банківські установи - учасники СЕП - АРМ-НБУ.

Система електронної пошти Національного банку України (система ЕП) система програмно-технічних засобів та організаційно-технологічних заходів забезпечення інформаційної взаємодії між банківськими та іншими установами в електронній формі.

Службові повідомлення СЕП - технологічна інформація в електронній формі, що пов'язана з проведенням платежів (підтвердження про отримання розрахункових документів в електронному вигляді, повідомлення про помилки в розрахункових документах в електронному вигляді, довідкова інформація тощо), має визначений формат і технологію обробки згідно з вимогами СЕП, передається засобами телекомунікаційного зв'язку та зберігається на зовнішніх засобах збереження інформації у вигляді файла.

Система автоматизації банку (САБ) - програмне забезпечення, що обслуговує поточну внутрішньобанківську діяльність (бухгалтерський облік, обслуговування рахунків клієнтів тощо).

Територіальні управління Національного банку - Кримське республіканське, обласні та по м.Києву і Київській області управління Національного банку України, Операційне управління Національного банку України.

Технічний рахунок банківської установи в СЕП - інформація в електронній формі, що зберігається в програмно-технічному комплексі АРМ-2, поновлюється під час оброблення розрахункових документів в електронному вигляді банківської установи та фактично відображає стан кореспондентського рахунку цієї установи на певний час.

Уповноважений банк - комерційний банк України, який отримав ліцензію Національного банку України на право здійснення операцій із валютними цінностями.

Файл СЕП - одиниця обміну інформацією між АРМ СЕП. У цій Інструкції файли СЕП позначаються однією ідентифікаційною літерою, що відповідає типу файла відповідно до технології роботи СЕП.

Центральна розрахункова палата (далі - ЦРП) - установа Національного банку України, яка забезпечує функціонування СЕП у цілому, ведення бази даних для ІПС щодо електронних міжбанківських розрахунків, виконаних через СЕП, а також здійснює функції РП для банківських установ м.Києва та Київської області, обслуговує інші віртуальні банківські регіони.

Глава I

Міжбанківські розрахунки
в грошовій одиниці України

Розділ 1. Установлення кореспондентських відносин
з відкриттям кореспондентського рахунку

1.1. Кореспондентські відносини можуть установлюватися: між комерційними банками і Національним банком України; безпосередньо між комерційними банками.

1.1.1. Кореспондентські відносини з Національним банком України (далі Національний банк) встановлюються комерційним банком шляхом укладення договору на розрахунково-касове обслуговування з відкриттям кореспондентського рахунку в територіальному управлінні Національного банку за місцезнаходженням власника рахунку. Зразок договору наведено в додатку 1 до цієї Інструкції.

Для здійснення міжбанківських розрахунків через СЕП власнику кореспондентського рахунку на договірних умовах відкривається технічний рахунок у РП (ЦРП). Зразки договорів на інформаційно-розрахункове обслуговування в СЕП Національного банку України (залежно від способу обслуговування кореспондентського рахунку) наведено в додатках 2 та 3 до цієї Інструкції.

1.1.2. Кореспондентські відносини між комерційними банками для здійснення міжбанківських розрахунків установлюються на підставі договору шляхом відкриття кореспондентського рахунку. Зразок договору про встановлення кореспондентських відносин наведено в додатку 15 до цієї Інструкції.

1.2. Міжбанківські розрахунки можуть здійснюватися через: СЕП Національного банку України за кореспондентськими рахунками комерційних банків (філій) у територіальних управліннях Національного банку;

банки-кореспонденти за кореспондентськими рахунками ЛОРО, НОСТРО.

Розділ 2. Відкриття, переоформлення та закриття кореспондентських
рахунків комерційних банків (філій)
у територіальних управліннях Національного банку

2.1. Загальні умови відкриття (закриття) кореспондентського рахунку

2.1.1. Кореспондентський рахунок комерційному банку (філії) відкривається на підставі укладеного договору (додаток 1) за умови надання правильно оформлених документів, зазначених у підпунктах 2.2.1, 2.2.2 цього розділу.

2.1.2. У разі відкриття (закриття) комерційному банку (філії) кореспондентського рахунку територіальне управління Національного банку має повідомити про це податковий орган за місцем обліку власника рахунку протягом трьох робочих днів, включаючи день відкриття (закриття).

2.1.3. У разі відкриття (закриття) кореспондентського рахунку філії комерційного банку територіальне управління Національного банку, крім вищезазначеного повідомлення, у такий самий строк повідомляє податковий орган за місцем обліку комерційного банку - юридичної особи та територіальне управління Національного банку, де обслуговується комерційний банк цієї філії.

2.1.4. Днем відкриття кореспондентського рахунку комерційного банку (філії) вважається дата, що зазначена в реквізиті "Кореспондентський рахунок відкрито" заяви про відкриття кореспондентського рахунку (додаток 9).

Днем закриття кореспондентського рахунку вважається дата, що зазначена в заяві про закриття кореспондентського рахунку. Заява про закриття кореспондентського рахунку надається до територіального управління Національного банку особою, якій (залежно від підстави для закриття цього рахунку) надано таке право.

2.1.5. Форма й зміст повідомлення податкових органів про відкриття (закриття) рахунків установлюється центральним податковим органом України.

Примірник цього повідомлення, що надійшов до територіального управління Національного банку з відміткою податкового органу про взяття рахунку на облік, зберігається у справі з юридичного оформлення кореспондентського рахунку комерційного банку (філії).

2.2. Відкриття кореспондентського рахунку

2.2.1. Для оформлення відкриття кореспондентського рахунку комерційного банку керівник та головний бухгалтер банку особисто подають до територіального управління Національного банку за місцезнаходженням банку такі документи:

а) заяву про відкриття кореспондентського рахунку встановленого зразка (додаток 9);

б) копію належним чином оформленого статуту, що засвідчена нотаріально1;

1 Форма нотаріального засвідчення має відповідати вимогам нормативно-правових актів Міністерства юстиції України.

в) копію документа, що підтверджує взяття комерційного банку на податковий облік, що засвідчена нотаріально;

г) довідку про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України;

е) копію довідки органу державної статистики про включення до ЄДРПОУ, що засвідчена нотаріально;

д) два примірники картки із зразками підписів та відбитка печатки, що засвідчені нотаріально.

На органи Державного казначейства України не поширюється дія підпункту "б" цього пункту.

2.2.2. Для оформлення відкриття кореспондентського рахунку філії комерційного банку керівник та головний бухгалтер філії особисто подають до територіального управління Національного банку за місцезнаходженням філії такі документи:

а) заяву про відкриття кореспондентського рахунку встановленого зразка (додаток 9);

б) копію належним чином оформленого Положення про філію, що засвідчена нотаріально;

в) копію належним чином оформленого дозволу, наданого комерційним банком філії на здійснення банківських операцій, що засвідчена нотаріально;

г) копію документа, що підтверджує взяття філії на податковий облік, що засвідчена нотаріально;

|) довідку про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України;

д) копію довідки органу державної статистики про включення до ЄДРПОУ, що засвідчена нотаріально;

е) два примірники картки із зразками підписів та відбитка печатки, що засвідчені нотаріально;

є) клопотання комерційного банку за підписом керівника про відкриття кореспондентського рахунку філії із зазначенням інформації, що стосується банку, а саме: його місцезнаходження; ідентифікаційний код; номер кореспондентського рахунку; найменування територіального управління Національного банку, у якому відкрито кореспондентський рахунок банку; назва податкового органу, у якому комерційний банк стоїть на обліку.

2.2.3. Форма й зміст довідки про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України визначається нормативно-правовими актами Пенсійного фонду України.

Відривна частина довідки про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України, що оформлена належним чином уповноваженим працівником територіального управління Національного банку, повертається власнику рахунку для подання до органів Пенсійного фонду України.

2.2.4. Картка із зразками підписів та відбитка печатки оформляється згідно з додатком 10 до цієї Інструкції. При заповненні картки слід керуватися таким:

а) у картку включаються зразки підписів осіб, яким відповідно до чинного законодавства та установчих документів банку надано право розпорядження кореспондентським рахунком та підпису розрахункових документів:

право першого підпису належить керівнику банку (філії) та уповноваженим ним особам;

право другого підпису належить головному бухгалтеру банку (філії) та особам, уповноваженим керівником банку;

зразки підписів керівника та головного бухгалтера комерційного банку (філії) включаються в картку обов'язково;

право першого підпису не може бути надано головному бухгалтеру та іншим особам, які мають право другого підпису;

право другого підпису не може бути надано особам, які мають право першого підпису;

б) у разі заміни чи доповнення хоча б одного підпису в тижневий строк подається нова картка із зразками підписів усіх осіб, які мають право першого та другого підпису;

в) у разі призначення тимчасово виконуючого обов'язки керівника та/або головного бухгалтера подається нова тимчасова картка тільки із зразками підписів цих осіб, засвідчена нотаріально;

г) у разі тимчасового надання особі права першого чи другого підпису, а також тимчасової заміни однієї з осіб, уповноважених керівником банку, нова картка не складається, а додатково подається тимчасова картка тільки із зразком підпису тимчасово уповноваженої особи із зазначенням строку її дії. Ця тимчасова картка підписується керівником та головним бухгалтером, засвідчується відбитком печатки і додаткового засвідчення не потребує;

|) адреса, що вказана в картці із зразками підписів та відбитка печатки, має відповідати місцезнаходженню власника кореспондентського рахунку та адресі, зазначеній у статуті (положенні);

д) у картку із зразками підписів та відбитка печатки обов'язково включається зразок відбитка печатки банку (філії). Використання печаток, призначених для спеціальних цілей ("Для пакетів", "Для перепусток"), не допускається;

е) у разі тимчасової відсутності печатки в новоствореного комерційного банку (філії), а також у зв'язку з реорганізацією, зміною найменування чи підпорядкованості, спрацьованістю чи втратою печатки керівник або уповноважена ним особа територіального управління Національного банку на підставі письмового звернення власника кореспондентського рахунку надає йому необхідний строк для виготовлення печатки.

2.2.5. Договір, про який ідеться у підпункті 2.1.1 цього розділу, а також документи, перелік яких наведено в підпунктах 2.2.1, 2.2.2 цього розділу, зберігаються у справі з юридичного оформлення кореспондентського рахунку комерційного банку (філії).

2.3. Переоформлення кореспондентського рахунку

2.3.1. У разі переоформлення кореспондентського рахунку у зв'язку з реорганізацією, зміною назви, що не викликана реорганізацією, а також форми власності банку подаються такі самі документи, що й при відкритті рахунку. При цьому номер кореспондентського рахунку та код банку залишаються без змін.

2.3.2. Переоформлення кореспондентського рахунку банку у зв'язку зі зміною територіального управління Національного банку, що його обслуговує, здійснюється згідно з додатком 13 до цієї Інструкції.

2.3.3. У разі внесення до статуту комерційного банку змін і доповнень, не пов'язаних із переоформленням кореспондентського рахунку, власником рахунку подаються копії документів, засвідчені в установленому порядку, у яких викладено зазначені зміни й доповнення.

2.4. Закриття кореспондентського рахунку

2.4.1. Підставою для закриття кореспондентського рахунку комерційного банку може бути:

а) рішення вищого органу управління комерційного банку про реорганізацію чи ліквідацію;

б) рішення Національного банку України про ліквідацію комерційного банку;

в) рішення арбітражного суду про ліквідацію комерційного банку чи визнання його банкрутом;

г) інші підстави, що передбачені чинним законодавством України.

На органи Державного казначейства України не поширюється дія підпунктів "б" та "в" цього пункту.

При закритті кореспондентського рахунку комерційного банку залишок коштів за цим рахунком попередньо має бути перерахований на рахунок, визначений (залежно від підстави для закриття кореспондентського рахунку) відповідно до чинного законодавства та нормативно-правових актів Національного банку України.

2.4.2. Підставою для закриття кореспондентського рахунку філії комерційного банку може бути рішення вищого органу управління комерційного банку, якому надано таке право відповідно до чинного законодавства та установчих документів банку.

При закритті кореспондентського рахунку філії комерційного банку залишок коштів за цим рахунком попередньо має бути перерахований на рахунок, що визначений вищим органом управління комерційного банку, якому належить ця філія.

2.4.3. Справа з юридичного оформлення кореспондентського рахунку комерційного банку (філії) залишається у територіальному управлінні Національного банку.

Розділ 3. Порядок ведення довідника
банківських установ України

3.1. Призначення довідника банківських установ України

Довідник банківських установ України є складовою частиною інформаційно-обчислювальної мережі Національного банку України і використовується при роботі всіх її програмно-технічних комплексів, у тому числі й СЕП. До довідника банківських установ України мають бути включені всі банківські установи, що належним чином зареєстровані Національним банком України.

3.2. Включення до довідника банківських установ України

Для включення комерційного банку (філії) до довідника банківських установ України територіальне управління Національного банку, що його обслуговує, надсилає засобами системи ЕП на адресу Національного банку України (Департамент інформатизації) такі реквізити:

повну та скорочену назву; повну поштову адресу; назву та код району міста; прізвища та телефони керівників; номер факсу; дату та номер реєстрації; ідентифікаційний код; форму власності; номер кореспондентського рахунку (за умови його відкриття). На підставі цієї інформації обчислюється код банку, визначається електронний ідентифікатор банку для роботи в СЕП та із засобами системи ЕП, а також адреса вузла системи ЕП, за якою має обслуговуватися комерційний банк (філія).

Крім цього, з метою внесення до довідника банківських установ України повної інформації про банк територіальне управління Національного банку має повідомити Національний банк України (Департамент інформатизації) про наявність іноземного капіталу в структурі статутного капіталу банку. Для банків із стовідсотковим іноземним капіталом потрібно також указати країну засновника.

Усі ці реквізити комерційного банку (філії) вносяться до довідника банківських установ України в день одержання інформації від територіального управління Національного банку.

3.3. Унесення змін до довідника банківських установ України

Територіальне управління Національного банку не пізніше наступного робочого дня після одержання відповідного письмового повідомлення про будь-які зміни в реквізитах комерційного банку (філії), що зазначені в підпункті 3.2 цього розділу, або про ліквідацію банку надсилає Національному банку України (Департамент інформатизації) інформацію про потребу внесення змін до довідника банківських установ України. В інформації про ліквідацію банку має повідомлятися, чи потрібно вилучити банк із довідника банківських установ України (із зазначенням дати вилучення), чи залишити його з відповідною відміткою з метою одержання статистичної звітності протягом певного часу.

3.4. Розповсюдження довідника банківських установ України

Національний банк України розсилає засобами системи ЕП довідник банківських установ України та зміни до нього на адресу ЦРП, територіальних управлінь Національного банку, інших банківських установ, Асоціації українських банків, деяких державних установ (за окремим дозволом Національного банку) тощо. Зміни до довідника банківських установ України розсилаються в день їх унесення.

Розділ 4. Здійснення міжбанківських розрахунків
через СЕП Національного банку України

4.1. Учасники СЕП

4.1.1. Учасниками СЕП є: територіальні управління Національного банку; комерційні банки (філії), які мають технічні рахунки в РП або ЦРП.

4.1.2. Для роботи в СЕП комерційний банк (філія) укладає з Національним банком України такі договори:

а) на інформаційно-розрахункове обслуговування в СЕП Національного банку України (додатки 2 або 3);

б) про використання криптографічних засобів захисту інформації в інформаційно-обчислювальній мережі Національного банку України (додаток 5).

4.1.3. Національний банк України відповідно до умов договорів надає комерційним банкам (філіям) - учасникам СЕП:

а) необхідні програмно-технічні комплекси СЕП;

б) програмні засоби електронного зв'язку;

в) апаратно-програмні засоби захисту інформації.

4.1.4. Кожен учасник СЕП веде журнал обліку встановлення та заміни програмно-технічних засобів СЕП (додаток 17). Обов'язковій реєстрації в журналі підлягає встановлення та заміна таких компонент:

прикладного програмного забезпечення СЕП; прикладного програмного забезпечення системи ЕП; комп'ютера та його компонент; мережевої плати та/або мережевого клієнта; системного програмного забезпечення; настройки комп'ютера.

4.1.5. Усі учасники СЕП мають бути включені до довідника банків учасників СЕП.

4.2. Включення до довідника банків - учасників СЕП

4.2.1. Необхідною умовою включення комерційного банку (філії) до довідника банків - учасників СЕП є організаційна, функціональна та технологічна готовність банку до роботи в СЕП, зокрема:

а) включення до довідника банківських установ України;

б) укладення з Національним банком України договорів, перелічених у підпункті 4.1.2 цього розділу;

в) підключення до системи ЕП;

г) наявність необхідних засобів захисту інформації;

|) наявність персоналу, підготовленого до роботи із засобами системи ЕП, СЕП.

4.2.2. Для включення до довідника банків - учасників СЕП комерційний банк (філія) подає клопотання до територіального управління Національного банку за своїм місцезнаходженням. У разі потреби підключення філії до СЕП клопотання має бути також і від банку, якому належить ця філія.

4.2.3. Територіальне управління Національного банку на підставі клопотання комерційного банку (філії), за умови його організаційної, функціональної та технологічної готовності до роботи в СЕП, надсилає до ЦРП повідомлення про потребу включення цього банку (філії) до довідника банків учасників СЕП.

4.2.4. У разі внесення змін до довідника банківських установ України, пов'язаних із змінами будь-яких реквізитів комерційного банку (філії) учасника СЕП, територіальне управління Національного банку за місцезнаходженням цього банку (філії) надсилає до ЦРП повідомлення про потребу внесення відповідних змін до довідника банків - учасників СЕП.

4.2.5. Зміни до довідника банків - учасників СЕП уносяться одночасно на всіх робочих місцях учасників СЕП. Технологія їх унесення визначається ЦРП.

4.3. Тимчасове зупинення участі в СЕП

У разі порушення учасниками СЕП технології роботи в СЕП та невиконання вимог захисту банківської інформації в СЕП, що зазначені в додатку 6 до цієї Інструкції, Національний банк тимчасово зупиняє здійснення учасником СЕП активних операцій через СЕП або тимчасово виключає його з учасників СЕП.

Учасник СЕП може продовжити роботу в СЕП лише після службового розслідування, проведеного Національним банком України (службою захисту інформації), та усунення недоліків. Розслідування проводиться у максимально короткий строк.

У зазначених випадках тимчасового зупинення участі банку в СЕП відповідальність за несвоєчасне виконання розрахункових документів клієнтів несе банк, що їх обслуговує.

4.4. Виключення з учасників СЕП

Підставою для виключення комерційного банку (філії) з учасників СЕП є розірвання договору на інформаційно-розрахункове обслуговування в СЕП Національного банку України між цим банком та Національним банком України в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Для виключення комерційного банку (філії) з учасників СЕП територіальне управління Національного банку за місцезнаходженням банку (філії) надсилає до ЦРП засобами системи ЕП повідомлення, у якому вказує дату та підставу для розірвання договору.

Виключення з учасників СЕП здійснюється шляхом виключення комерційного банку (філії) із довідника банків - учасників СЕП. При виключенні комерційного банку (філії) з учасників СЕП значення його технічного рахунку має дорівнювати нулю.

4.5. Перелік бухгалтерських операцій

Перелік бухгалтерських операцій, що виконуються в установах Національного банку України при здійсненні міжбанківських розрахунків через СЕП, наведено в додатку 12 до цієї Інструкції.

4.6. Загальні умови виконання розрахунків через СЕП

4.6.1. Операції зарахування (списання) коштів за кореспондентським рахунком комерційного банку (філії) - учасника СЕП можуть виконуватися тільки після відкриття йому в РП (ЦРП) технічного рахунку.

4.6.2. Формат і структура розрахункових документів в електронному вигляді та службових повідомлень СЕП, порядок їх підготовки, захисту, оброблення та обміну між САБ і СЕП, а також порядок взаємодії учасників розрахунків через СЕП визначаються Національним банком України і є обов'язковими для всіх учасників СЕП.

4.6.3. Єдиним джерелом формування розрахункових документів в електронному вигляді для СЕП є система автоматизації банку.

4.6.4. Початкові платежі від учасника СЕП приймаються в межах поточного значення його технічного рахунку, за винятком випадків, що визначені Національним банком.

4.6.5. Розрахункові документи в електронному вигляді та службові повідомлення СЕП формуються, передаються та приймаються лише з використанням апаратно-програмних засобів захисту інформації, затверджених і наданих Національним банком України згідно з вимогами системи захисту банківських документів в електронному вигляді в інформаційно-обчислювальній мережі Національного банку України (додаток 6). Дотримання правил організації захисту банківської інформації, затверджених нормативно-правовими актами Національного банку України, є обов'язковим для всіх банків - учасників СЕП.

4.6.6. При роботі засобів криптографічного захисту інформації створюється шифрований архів оброблених платежів та технологічної інформації. Цей архів використовується для надання інформаційних послуг Національним банком (службою захисту інформації) згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (Інформаційні послуги служби захисту інформації в інформаційно-обчислювальній мережі Національного банку України щодо ведення арбітражних справ за банківськими документами в електронному вигляді).

4.6.7. Оброблення розрахункових документів в електронному вигляді та службових повідомлень СЕП здійснюється у порядку черговості їх надходження до системи. Розрахунковий документ в електронному вигляді, прийнятий СЕП, не може бути відкликаний.

4.6.8. Результати розрахунків за відісланими та отриманими розрахунковими документами в електронному вигляді відображаються на технічних рахунках комерційних банків (філій) у СЕП. Інформація про стан цих рахунків надається учасникам розрахунків протягом робочого дня з періодичністю, що визначається діючою технологією міжбанківських розрахунків у СЕП, основні принципи якої наведено в додатку 11 до цієї Інструкції.

4.7. Обслуговування комерційних банків (філій) у СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком

4.7.1. У СЕП упроваджено сім моделей обслуговування комерційних банків (філій) за консолідованим кореспондентським рахунком та інформаційну модель (модель 0), які враховують специфіку роботи та потреби банків. Усі моделі використовуються лише при виконанні міжбанківських розрахунків у гривні. Опис моделей наведено в додатку 8 до цієї Інструкції.

4.7.2. Функціональні вимоги та вимоги інформаційної безпеки до програмного забезпечення комерційного банку (філії), призначеного для роботи в СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком, установлюються Національним банком.

4.8. Порядок переходу комерційного банку на роботу в СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком

4.8.1. Для переходу комерційного банку на роботу в СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком необхідно одержати дозвіл Національного банку України, за винятком першої моделі, коли дозвіл надає територіальне управління Національного банку. При цьому порядок надання дозволу територіальним управлінням Національного банку відповідає порядку надання дозволу Національним банком України.

4.8.2. Дозвіл надається на підставі таких документів:

а) клопотання комерційного банку про перехід банку в цілому або окремих його філій на роботу в СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком;

б) положення комерційного банку про порядок здійснення міжбанківських розрахунків комерційним банком та його філіями за консолідованим кореспондентським рахунком.

Положення має включати: опис технологічної моделі; опис моделі бухгалтерського обліку; опис системи захисту (для моделей із використанням ВПС); регламент функціонування платіжної системи комерційного банку (для моделей із використанням ВПС). Необхідними умовами для одержання банком дозволу є: організаційна, функціональна та технологічна готовність до роботи в СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком;

здатність програмного забезпечення до роботи з ІПС (для моделей із використанням ВПС).

4.8.3. Рішення щодо можливості обслуговування комерційного банку в СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком приймається Національним банком у місячний строк із дня одержання повного пакета документів.

При наданні комерційному банку дозволу на роботу в СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком Національний банк письмово інформує про це банк, свої територіальні управління та комерційні банки - учасники СЕП.

У разі прийняття рішення про відмову в наданні такого дозволу Національний банк повідомляє про це комерційний банк письмово із зазначенням причин.

4.8.4. Національний банк України спільно з комерційним банком визначає день переходу комерційного банку на роботу в СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком та письмово повідомляє про це банк і територіальні управління Національного банку за місцезнаходженням комерційного банку та його філій.

4.8.5. Комерційний банк не пізніше визначеного дня переходу:

узгоджує необхідні зміни1 до договору з Національним банком України (додаток 1) з урахуванням особливостей обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку;

1 Зміни до укладеного договору оформляються письмово додатковими угодами, які стають його невід'ємними частинами.

повідомляє свої філії про потребу протягом трьох робочих днів розірвати договори, укладені згідно з додатком 1 до цієї Інструкції, або внести до них відповідні зміни.

4.8.6. Не пізніше визначеного дня переходу комерційний банк переоформляє з Національним банком України договір на інформаційно-розрахункове обслуговування в СЕП Національного банку України або вносить до нього необхідні зміни з урахуванням особливостей обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку (додатки 2 або 3).

Філії банку, що залишаються учасниками СЕП, вносять відповідні зміни до договорів, укладених згідно з додатком 2 до цієї Інструкції в територіальних управліннях Національного банку за своїм місцезнаходженням.

4.8.7. Кореспондентські рахунки, які були відкриті філіям комерційного банку в територіальних управліннях Національного банку, у разі розірвання договорів (відповідно до підпункту 4.8.5 цього розділу) закриваються, залишки коштів на них перераховуються на консолідований кореспондентський рахунок комерційного банку (філії) згідно з технологією переходу, визначеною Національним банком.

4.8.8. Контроль за станом кореспондентських та інших рахунків філій комерційного банку в день їх переходу на роботу в СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком здійснюють ЦРП та відповідні РП.

4.8.9. Зміни в складі учасників СЕП, що відбуваються у зв'язку з переведенням комерційного банку та його філій на роботу в СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком, здійснюються згідно з пунктами 4.2, 4.4 цього розділу.

4.8.10. Для отримання дозволу Національного банку на заміну діючого програмного забезпечення при роботі в СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком комерційному банку потрібно:

а) при заміні на програмний продукт іншого розробника подати пакет документів відповідно до підпункту 4.8.2 цього розділу;

б) при заміні на вдосконалений програмний продукт того самого розробника подати клопотання про це та потрібні зміни до свого діючого положення.

4.9. Переведення банку на роботу в СЕП з використанням спеціалізованого програмного забезпечення АРМ юридичної особи (АРМ-Ю)

4.9.1. АРМ-Ю - спеціалізоване програмне забезпечення СЕП, що призначене для контролю за активними операціями за кореспондентським рахунком банку (філії) - учасника СЕП з боку територіального управління Національного банку, у якому цьому банку (філії) відкрито кореспондентський рахунок.

Рішення про переведення банку на роботу в СЕП через АРМ-Ю (далі - банк, що переводиться) та повернення його до роботи в СЕП у звичайному режимі приймається Національним банком України відповідно до визначених ним нормативно-правових актів з питань нагляду за діяльністю комерційних банків.

4.9.2. Після одержання відповідного рішення Національного банку учасники переведення (територіальне управління Національного банку, де відкрито кореспондентський рахунок банку, що переводиться, Департамент інформатизації, Центральна розрахункова палата та банк, що переводиться) вживають відповідних заходів щодо забезпечення роботи банку в СЕП через АРМ-Ю.

4.9.3. Департамент інформатизації (управління захисту інформації) надає територіальному управлінню Національного банку спеціалізоване програмне забезпечення АРМ-Ю (якщо раніше в цьому територіальному управлінні воно не використовувалося), а також забезпечує ключову систему захисту для АРМ-Ю територіального управління Національного банку та для банку з урахуванням специфіки роботи через АРМ-Ю.

4.9.4. Територіальне управління Національного банку встановлює спеціалізоване програмне забезпечення АРМ-Ю (якщо раніше в цьому територіальному управлінні воно не використовувалося) та включає банк до переліку абонентів АРМ-Ю.

Розрахункова палата територіального управління Національного банку в день переведення (до початку банківського дня у СЕП) виконує для цього банку відповідні переадресування на АРМ-2.

Служба захисту інформації територіального управління Національного банку контролює наявність необхідної ключової системи на відповідному АРМ-2 та на АРМ-Ю.

4.9.5. Банк у день переведення на роботу в СЕП через АРМ-Ю (до початку банківського дня у СЕП) здійснює:

приймання всіх файлів за попередній банківський день; переведення АРМ-НБУ на роботу в СЕП через АРМ-Ю; відкривання банківського дня. Протягом трьох робочих днів з дня переведення на роботу в СЕП через АРМ-Ю банк повертає службі захисту інформації територіального управління Національного банку апаратні засоби захисту інформації.

4.9.6. Повернення банку на роботу в СЕП у звичайному режимі здійснюється між двома банківськими днями шляхом виконання відповідного настроювання АРМ-НБУ та АРМ-2.

Банк протягом трьох робочих днів з дня переведення його на роботу в СЕП у звичайному режимі повинен отримати в службі захисту інформації територіального управління Національного банку апаратні засоби захисту інформації і повернутися до роботи в СЕП з використанням апаратного шифрування.

4.10. Порядок ведення архіву банківських документів в електронному вигляді

4.10.1. Формування архіву. Банківські установи - учасники СЕП, РП та ЦРП (далі за текстом цього пункту - установи) кожного робочого дня формують на зовнішніх носіях, придатних для тривалого зберігання та зчитування інформації (далі - зовнішні носії), архів банківських документів в електронному вигляді з метою забезпечення довгострокового зберігання цієї інформації для оперативного її використання у випадках, визначених технологією функціонування СЕП, чинним законодавством та нормативно-правовими актами Національного банку України.

Архів банківських документів в електронному вигляді має включати:

а) на рівні банківської установи - учасника СЕП: усі відправлені та отримані розрахункові документи в електронному вигляді; протоколи роботи САБ; архів системи ЕП; архів АРМ-НБУ (шифровані арбітражні журнали апаратного і програмного шифрування та захищений від модифікації протокол роботи АРМ-НБУ), який має зберігатися окремо;

б) на рівні РП: повний архів роботи АРМ-2; архів системи ЕП;

в) на рівні ЦРП: повний архів роботи АРМ-1; повний архів роботи АРМ-2; архів баз даних ІПС; архів системи ЕП.

4.10.2. Зберігання архіву. Архів банківських документів в електронному вигляді визначається згідно із затвердженою номенклатурою справ установи, створюється у відповідних структурних підрозділах та передається до уповноваженого структурного підрозділу для перенесення на зовнішні носії з метою подальшого зберігання.

Архів має зберігатися в ізольованому, спеціально обладнаному приміщенні, із дотриманням умов, що перешкоджають несанкціонованому доступу до нього. Доступ до архіву повинні мати лише особи, які наказом керівника установи призначені для роботи з архівом.

Відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України, які визначають строки зберігання всіх категорій документів, архіви банківських документів в електронному вигляді зберігаються протягом трьох років.

Інформація на зовнішніх носіях, строки зберігання якої закінчилися, знищується програмними засобами на підставі оформлених належним чином актів. Зовнішні носії, на яких зберігалася інформація, можуть використовуватися повторно залежно від їх стану, який визначається паспортним терміном експлуатації. Інформація, строки зберігання якої перевищують паспортний строк експлуатації зовнішнього носія, на якому вона розміщена, повинна бути перенесена на інший зовнішній носій.

Службові особи, які винні в недбалому зберіганні, псуванні, порушенні строків зберігання та несанкціонованому знищенні інформації на зовнішніх носіях, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

4.10.3. Використання інформації з архіву. Банки надають інформацію за операціями та рахунками клієнтів власне клієнтам, а також на письмові запити уповноважених органів у межах їх компетенції відповідно до чинного законодавства.

Територіальні управління Національного банку надають інформацію про міжбанківські розрахунки, виконані через СЕП, уповноваженим органам на їх письмові запити в порядку, викладеному в підпунктах 4.11.2-4.11.4 цього розділу.

4.11. Порядок надання інформації про міжбанківські розрахунки, виконані через СЕП

4.11.1. Комерційний банк (філія) - учасник СЕП має право на підставі файла-запиту через АРМ-НБУ одержувати від ІПС довідкову інформацію про проходження сформованих ним розрахункових документів в електронному вигляді. Відповідь на запит надається у вигляді довідкового повідомлення ІПС протягом одного робочого дня, не враховуючи день отримання запиту.

4.11.2. Територіальне управління Національного банку має змогу на підставі файла-запиту одержувати засобами ІПС інформацію про міжбанківські розрахунки, виконані через СЕП комерційними банками (філіями), які:

обслуговуються АРМ-2 РП цього територіального управління Національного банку;

розташовані на території області (республіки) за місцезнаходженням цього територіального управління Національного банку;

розташовані на території інших областей (республіки) за умови, що вони є філіями банку, якому відкрито кореспондентський рахунок у цьому територіальному управлінні Національного банку.

4.11.3. Територіальне управління Національного банку видає уповноваженим органам на їх письмові запити довідки про міжбанківські розрахунки, виконані через СЕП, у межах інформації, одержаної від ІПС. Ця інформація надається територіальним управлінням Національного банку за місцезнаходженням банку (філії), щодо якого надійшов запит.

У запиті заявника мають бути зазначені підстави для одержання інформації, назва та код банку, період, за який має бути надана інформація.

4.11.4. Інформація за запитом заявника і за погодженням із ним (залежно від її обсягу) може надаватися як на паперових, так і на магнітних носіях у строки, визначені чинним законодавством України.

Розділ 5. Відкриття та ведення рахунків банків-кореспондентів
(резидентів) у грошовій одиниці України

5.1. Відкриття кореспондентського рахунку

5.1.1. Для оформлення відкриття кореспондентського рахунку ЛОРО банк-кореспондент подає комерційному банку такі документи:

а) заяву про відкриття кореспондентського рахунку (зразок заяви наведено в додатку 16 до цієї Інструкції);

б) копію ліцензії Національного банку України на здійснення банківських операцій, що засвідчена нотаріально;

в) копію статуту, що засвідчена нотаріально;

г) картку1 із зразками підписів та відбитка печатки, що засвідчені нотаріально;

1 Порядок оформлення картки із зразками підписів та відбитка печатки викладено в розділі 2 глави 1 цієї Інструкції.

|) інші документи за згодою сторін.

5.1.2. Кореспондентський рахунок ЛОРО відкривається комерційним банком на підставі укладеного між ним та банком-кореспондентом договору про встановлення кореспондентських відносин за умови надання правильно оформлених документів, зазначених у підпункті 5.1.1 цього розділу. Зразок договору наведено в додатку 15 до цієї Інструкції.

5.1.3. Днем відкриття кореспондентського рахунку комерційного банку вважається дата, зазначена в реквізиті "Кореспондентський рахунок відкрито" заяви про відкриття кореспондентського рахунку (додаток 16).

5.1.4. Комерційний банк письмово повідомляє банк-кореспондент про відкриття кореспондентського рахунку із зазначенням його номера та дати відкриття.

5.1.5. Банк-кореспондент зобов'язаний повідомляти комерційний банк про всі зміни і доповнення до документів, на підставі яких відкрито кореспондентський рахунок, з наданням належним чином оформлених і засвідчених змін і доповнень.

5.1.6. Зміни й доповнення до укладеного договору про встановлення кореспондентських відносин оформляються письмово додатковими угодами, які стають його невід'ємними частинами.

5.1.7. Документи, перелік яких наведено в підпункті 5.1.1 цього розділу, та договір про встановлення кореспондентських відносин комерційний банк має зберігати в справі з юридичного оформлення кореспондентського рахунку банку-кореспондента (крім картки із зразками підписів та відбитка печатки, яка знаходиться у відповідальної особи).

Строк зберігання документів визначається чинним законодавством України та нормативно-правовими актами Національного банку України.

Зазначені документи надаються на вимогу уповноважених органів відповідно до чинного законодавства України.

5.2. Ведення кореспондентського рахунку

5.2.1. Банки-кореспонденти вільно вибирають спосіб розрахунків, визнаний Національним банком, а також засоби зв'язку для передавання розрахункових документів та повідомлень за умови збереження цілісності та конфіденційності інформації. При цьому способи розрахунків та засоби зв'язку обов'язково мають бути зазначені в договорі про встановлення кореспондентських відносин.

5.2.2. При здійсненні операцій за кореспондентським рахунком ЛОРО комерційний банк у той самий робочий день надсилає банку-кореспонденту повідомлення про це з реквізитами розрахункового документа. При списанні коштів з кореспондентського рахунку ЛОРО за розрахунковими документами банку-кореспондента повідомлення може не надсилатися.

5.2.3. Якщо комерційний банк із будь-яких причин не може виконати розрахунковий документ банку-кореспондента, то він має повідомити про це банк-кореспондент не пізніше наступного робочого дня після отримання цього документа.

5.2.4. Для підтвердження операцій, здійснених за кореспондентським рахунком, комерційний банк надсилає банку-кореспонденту (у визначений договором термін) виписку з кореспондентського рахунку.

Якщо у визначений договором термін банк-кореспондент не надіслав зауваження у письмовій формі, то виписка вважається підтвердженою.

5.3. Переоформлення та закриття кореспондентського рахунку

5.3.1. У разі переоформлення кореспондентського рахунку ЛОРО у зв'язку з реорганізацією, зміною назви, що не викликана реорганізацією, а також форми власності, банком-кореспондентом подаються такі самі документи, що й при відкритті рахунку. При цьому номер кореспондентського рахунку залишається без змін.

5.3.2. Кореспондентський рахунок ЛОРО закривається:

а) на підставі заяви власника рахунку ЛОРО;

б) за рішенням вищого органу управління одного з банків-кореспондентів про реорганізацію чи ліквідацію;

в) за рішенням Національного банку України про ліквідацію одного з банків-кореспондентів;

г) за рішенням арбітражного суду про ліквідацію одного з банків-кореспондентів чи визнання одного з них банкрутом;

|) у разі позбавлення одного з банків-кореспондентів відповідного пункту ліцензії Національного банку України;

д) на інших підставах, передбачених чинним законодавством України чи договором про встановлення кореспондентських відносин.

5.3.3. Днем закриття кореспондентського рахунку вважається дата, що зазначена в заяві про закриття кореспондентського рахунку. Заява про закриття кореспондентського рахунку подається до комерційного банку особою, якій (залежно від підстави для закриття цього рахунку) надано таке право.

5.3.4. За наявності на кореспондентському рахунку, що закривається, залишку коштів комерційний банк перераховує їх згідно з розпорядженням власника рахунку або уповноваженого органу відповідно до чинного законодавства та нормативно-правових актів Національного банку України.

5.3.5. Комерційний банк письмово повідомляє банк-кореспондент про закриття кореспондентського рахунку із зазначенням дати закриття та номера кореспондентського рахунку.

Розділ 6. Здійснення розрахунків
за результатами клірингу

6.1. Розрахунки за результатами клірингу в певній платіжній системі1 здійснюються розрахунковим банком, що обслуговує цю систему, згідно з правилами платіжної системи і взаємними угодами між її учасниками.

1 Платіжна система - система, що забезпечує здійснення переказування грошових коштів (платежів) між банківськими установами (зокрема за кліринговою схемою). Може бути самостійною юридичною особою або об'єднанням на договірних умовах кількох юридичних осіб, якими визначаються правила, порядок роботи цієї системи та порядок розрахунків.

6.2. Порядок виконання розрахунків за результатами клірингу регламентується відповідними документами розрахункового банку, узгодженими з правилами платіжної системи щодо виконання клірингових та розрахункових операцій, і має відповідати вимогам чинного законодавства та нормативно-правових актів Національного банку України.

Правила платіжної системи та умови договорів, що регулюють відносини сторін при здійсненні розрахунків, з метою мінімізації ризиків у системі повинні визначати порядок урегулювання випадків неможливості виконання банками - учасниками розрахунків своїх зобов'язань.

6.3. Засоби зв'язку для передавання розрахункових документів та інших повідомлень про розрахунки за результатами клірингу визначаються правилами платіжної системи та взаємними угодами учасників розрахунків за умови збереження цілісності та конфіденційності інформації.

6.4. У разі виконання функцій розрахункового банку комерційним банком розрахунки за результатами клірингу здійснюються за рахунками банків учасників розрахунків, що відкриті в розрахунковому банку.

Взаємовідносини розрахункового банку з банками - учасниками розрахунків, права й обов'язки сторін визначаються установчими документами розрахункового банку та укладеними договорами.

6.5. У разі виконання функцій розрахункового банку Національним банком України розрахунки за результатами клірингу здійснюються відповідно до бухгалтерської моделі роботи розрахункового банку, визначеної нормативно-правовими актами Національного банку України, з відображенням остаточних розрахункових сальдо за кореспондентськими рахунками банків учасників розрахунків, відкритими в територіальних управліннях Національного банку.

6.6. Розрахунковий банк згідно із взаємними угодами несе відповідальність перед банками - учасниками розрахунків за своєчасність проведення розрахунків за результатами клірингу.

Розділ 7. Здійснення розрахунків через ВПС

7.1. Порядок здійснення розрахунків через ВПС регулюється відповідними документами банків, яким належать ці системи, і повинен відповідати вимогам чинного законодавства та нормативно-правових актів Національного банку України.

7.2. Комерційний банк та його філії, що здійснюють розрахунки через ВПС, повинні:

а) дотримуватися загальних технологічних вимог та вимог інформаційної безпеки, які встановлюються Національним банком;

б) щодня надавати до ЦРП агреговану інформацію про внутрішньобанківські міжобласні платежі (при роботі банку за 3-ю моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку);

в) на вимогу ІПС надавати інформацію про проходження платежів від СЕП до філій - отримувачів платежів (надається протягом одного робочого дня, не враховуючи дня одержання вимоги);

г) на вимогу ЦРП надавати іншу інформацію про роботу ВПС.

7.3. Транспортні потреби філій, які є учасниками ВПС, можуть забезпечуватися системою електронної пошти Національного банку. Програмні засоби вузла системи ЕП передаються користувачам на підставі договору, зразок якого наведено в додатку 4 до цієї Інструкції.

Розділ 8. Умови своєчасного виконання
міжбанківських розрахунків

8.1. Нормативний строк проходження платежів при здійсненні міжбанківських розрахунків визначається чинним законодавством України та нормативно-правовими актами Національного банку України.

8.1.1. Комерційні банки (філії) - учасники СЕП зобов'язані здійснювати оброблення всіх розрахункових документів в електронному вигляді в день їх одержання від СЕП у порядку черговості їх надходження.

8.1.2. При роботі комерційного банку та його філій через ВПС розрахункові документи в електронному вигляді, що надійшли до розрахункової палати комерційного банку протягом операційного дня, мають бути виконані розрахунковою палатою того самого дня, документи, що надійшли після закінчення операційного дня, - наступного дня.

Електронні міжбанківські розрахунки вважаються остаточно здійсненими банком платника, який є учасником ВПС, після списання коштів з його рахунку, відкритого в розрахунковій палаті комерційного банку.

8.2. У разі порушення комерційним банком (філією) нормативного строку проходження платежів банк несе відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Розділ 9. Безспірне стягнення та безакцептне
списання коштів з кореспондентських рахунків банків

9.1. Відповідно до статей 32, 381 Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ), статті 411 Цивільного процесуального кодексу України ( 1503-06 ), статті 53 Закону України "Про банки і банківську діяльність" ( 872-12 ) безспірне стягнення та безакцептне списання (далі - стягнення) коштів здійснюється з комерційних банків - юридичних осіб.

Без згоди юридичних осіб списання (стягнення) коштів, що обліковуються на їх рахунках, не допускається, за винятком випадків, установлених законами України, а також за рішенням суду, арбітражного суду та за виконавчими написами нотаріусів.

9.2. Розрахункові документи на стягнення коштів з кореспондентського рахунку комерційного банку оформляються, приймаються та передаються до виконання у порядку, визначеному Інструкцією N 7 про безготівкові розрахунки в господарському обороті України, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 02.08.96 N 204 , зі змінами та доповненнями (далі - Інструкція N 7).

9.3. Документи на стягнення коштів з кореспондентського рахунку комерційного банку приймаються територіальним управлінням Національного банку незалежно від наявності коштів на цьому рахунку. Про надходження цих документів власнику рахунку надсилається повідомлення засобами системи ЕП.

9.4. За наявності на початок операційного дня на кореспондентському рахунку комерційного банку коштів понад суму, що має обов'язково залишатися в розпорядженні банку, та достатності їх для стягнення територіальне управління Національного банку виконує1 стягнення коштів з попередженням про це власника рахунку засобами системи ЕП.

1 Технологічний порядок виконання територіальним управлінням Національного банку стягнення коштів з кореспондентського рахунку комерційного банку - учасника СЕП наведено в додатку 14 до цієї Інструкції.

При цьому на кореспондентському рахунку комерційного банку мають залишатися такі кошти:

а) у разі формування банком обов'язкових резервів на кореспондентському рахунку - обов'язкові резерви2 у розмірі, встановленому Національним банком України, та 10 відсотків від суми залишку, зменшеного на суму обов'язкових резервів, для забезпечення потреб клієнтів;

2 Для розрахунку використовується сума обов'язкових резервів банку на останню звітну дату.

б) у разі формування банком обов'язкових резервів на окремому рахунку в Національному банку України - 10 відсотків від суми залишку на кореспондентському рахунку для забезпечення потреб клієнтів.

9.5. За недостатності (відсутності) коштів на кореспондентському рахунку комерційного банку на початок операційного дня для виконання розрахункового документа на стягнення коштів територіальне управління Національного банку виконує такі дії:

9.5.1. У межах наявних коштів на кореспондентському рахунку банку на початок операційного дня здійснює часткову оплату розрахункового документа на стягнення (з урахуванням вимог підпунктів "а" або "б" пункту 9.4 цього розділу).

9.5.2. Визначає суму стягнення з поточних надходжень на кореспондентський рахунок комерційного банку.

Ця сума становить відсоток від надходжень на кореспондентський рахунок комерційного банку за останній операційний день, у який були надходження на його кореспондентський рахунок. Розмір відсотка дорівнює нормативу платоспроможності цього банку на останню звітну дату, але не може бути менший за нормативне значення нормативу платоспроможності і більший за 50 відсотків.

9.5.3. Установлює обмеження на розрахунки комерційного банку на строк (у межах операційного дня), протягом якого на суму, розраховану відповідно до підпункту 9.5.2 цього розділу, буде виконано оплату розрахункових документів на стягнення коштів.

Розрахунки комерційного банку обмежуються:

а) у разі формування банком обов'язкових резервів на кореспондентському рахунку - обов'язковими резервами у розмірі, встановленому Національним банком України, та 10 відсотками від суми залишку, зменшеного на суму обов'язкових резервів, для забезпечення потреб клієнтів у межах реального стану кореспондентського рахунку на початок операційного дня;

б) у разі формування банком обов'язкових резервів на окремому рахунку в Національному банку України - 10 відсотками від суми залишку на кореспондентському рахунку для забезпечення потреб клієнтів.

Якщо розрахована сума перевищує поточні надходження протягом операційного дня, то сума стягнення обмежується поточними надходженнями на кореспондентський рахунок комерційного банку за цей день.

9.5.4. На підставі одержаної від РП (згідно з технологією роботи СЕП) інформації про накопичення відповідної суми на кореспондентському рахунку комерційного банку в той самий операційний день здійснює повну або часткову оплату розрахункового документа на стягнення.

9.6. Якщо після виконання вимог пунктів 9.4, 9.5 цього розділу розрахунковий документ на стягнення виконано частково або взагалі не виконано, а також за наявності до кореспондентського рахунку комерційного банку картотеки за рахунком 9804 "Розрахункові документи, що не сплачені в строк через відсутність коштів у банку, та ті, за якими стягнення коштів зупинено" (далі - картотека) розрахунковий документ на стягнення вміщується до картотеки.

9.7. Оплата розрахункових документів на стягнення коштів, що обліковуються в картотеці, здійснюється відповідно до вимог пунктів 9.4, 9.5 цього розділу згідно з установленою черговістю виконання платежів.

9.8. Розрахункові документи на стягнення коштів з кореспондентських рахунків банків-кореспондентів виконуються комерційним банком відповідно до вимог пунктів 9.1, 9.2 цього розділу з урахуванням нижчезазначених особливостей.

9.8.1. Розрахункові документи на стягнення коштів з кореспондентського рахунку ЛОРО приймаються банком боржника до виконання тільки за наявності на цьому рахунку коштів.

9.8.2. За недостатності коштів на кореспондентському рахунку банку-кореспондента для виконання розрахункових документів на стягнення коштів здійснюється їх часткова оплата, при цьому документи на стягнення коштів повертаються стягувачу. Ці дії виконуються у порядку, визначеному Інструкцією N 7 щодо виконання розрахункових документів на стягнення коштів з додаткових рахунків.

У разі відсутності коштів на кореспондентському рахунку банку-кореспондента документи на стягнення коштів повертаються стягувачу без виконання у порядку, визначеному Інструкцією N 7.

9.8.3. Якщо до комерційного банку одночасно надійшли розрахункові документи на перерахування коштів з кореспондентського рахунку за розпорядженням власника рахунку та розрахункові документи на стягнення коштів з цього рахунку, то в разі недостатності коштів для виконання всіх документів передусім виконуються розрахункові документи на стягнення коштів.

Якщо до комерційного банку водночас надійшло кілька розрахункових документів на стягнення коштів, то виконання цих документів здійснюється пропорційно до їх питомої ваги, за винятком платежів до бюджету, що стягуються у першочерговому порядку згідно зі статтею 23 Закону України "Про бюджетну систему України" ( 512-12 ).

9.9. Розрахункові документи на стягнення коштів з рахунків органів Державного казначейства України виконуються територіальними управліннями Національного банку відповідно до пункту 9.8 цього розділу.

Розділ 10. Виконання заходів щодо арешту грошових
коштів на кореспондентських рахунках банків

10.1. Відповідно до статей 149-152 Цивільного процесуального кодексу України ( 1502-06 ), 66, 67 Арбітражного процесуального кодексу України ( 1798-12 ), 29, 126 Кримінально-процесуального кодексу України ( 1001-05, 1002-05 ), 5, 50 Закону України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ) для забезпечення цивільного позову суди загальної юрисдикції, арбітражні суди, судді (далі - суд), а також прокурори, слідчі органів прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки та податкової міліції України за порушеними кримінальними справами, для забезпечення виконавчого провадження - державні виконавці можуть за заявою сторони, що подала позов, або за власною ініціативою вжити заходів щодо забезпечення позову.

Одним із таких заходів є накладення арешту на грошові кошти, що належать комерційному банку і знаходяться на його кореспондентському рахунку в територіальному управлінні Національного банку або в інших комерційних банках (далі - кошти банку).

Зазначені в цьому розділі заходи вживаються також і в інших випадках накладення арешту на кошти комерційного банку, якщо це передбачено чинним законодавством.

10.2. Заходи щодо здійснення арешту коштів комерційного банку виконуються територіальним управлінням Національного банку за наявності ухвали суду (постанови прокурора, слідчого, державного виконавця) про накладення арешту.

Якщо на кошти комерційного банку арешт накладає арбітражний суд, то ухвала арбітражного суду виконується на підставі виданого ним наказу, який надсилається одночасно з ухвалою.

10.3. Після одержання від суду (прокурора, слідчого, державного виконавця) вищезазначених документів територіальне управління Національного банку:

а) реєструє отримані документи в окремому журналі, де зазначає всі необхідні реквізити: дату одержання, номер, назву комерційного банку, щодо якого прийнято ухвалу (постанову), суму, назву суду (органу прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, податкової міліції України), найменування позивача, примітку про виконання ухвали (постанови) тощо;

б) відкриває на балансовому рахунку 3207 "Накопичувальні рахунки" рахунок комерційному банку для обліку коштів при виконанні ухвали суду (постанови прокурора, слідчого, державного виконавця);

в) надсилає того самого дня комерційному банку засобами системи ЕП повідомлення про надходження такої ухвали (постанови).

10.4. За наявності коштів на кореспондентському рахунку комерційного банку ухвала суду (постанова прокурора, слідчого, державного виконавця) виконується1 за станом кореспондентського рахунку на початок операційного дня з повідомленням про це власника рахунку засобами системи ЕП.

1 Технологічний порядок виконання територіальним управлінням Національного банку ухвал судів (постанов прокурорів, слідчих, державних виконавців) щодо арешту коштів банку наведено в додатку 14 до цієї Інструкції.

10.4.1. Якщо на кошти комерційного банку накладено арешт із зазначенням в ухвалі (постанові) конкретної суми, яка є на його кореспондентському рахунку, то територіальне управління Національного банку перераховує її на рахунок 3207 і продовжує проведення операцій за встановленим порядком.

10.4.2. При накладенні арешту на кошти комерційного банку без зазначення в ухвалі (постанові) конкретної суми територіальне управління Національного банку накопичує кошти на рахунку 3207 без обмеження суми до прийняття судом остаточного рішення за позовом або ухвали (постанови прокурора, слідчого, державного виконавця) про скасування арешту.

10.4.3. При виконанні ухвали (постанови) на кореспондентському рахунку комерційного банку мають залишатися такі кошти:

а) у разі формування банком обов'язкових резервів на кореспондентському рахунку - обов'язкові резерви2 у розмірі, установленому Національним банком України, та 10 відсотків від суми залишку, зменшеного на суму обов'язкових резервів, для забезпечення потреб клієнтів;

2 Для розрахунку використовується сума обов'язкових резервів банку на останню звітну дату.

10.5. За недостатності (відсутності) коштів на кореспондентському рахунку комерційного банку на початок операційного дня для виконання ухвали (постанови) територіальне управління Національного банку виконує такі дії:

10.5.1. Перераховує з кореспондентського рахунку банку на рахунок 3207 суму коштів, що розрахована на початок операційного дня з урахуванням вимог підпункту 10.4.3 цього розділу.

10.5.2. Визначає суму стягнення з поточних надходжень на кореспондентський рахунок комерційного банку.

Ця сума становить відсоток від надходжень на кореспондентський рахунок комерційного банку за останній операційний день, в який були надходження на його кореспондентський рахунок. Розмір відсотка дорівнює нормативу платоспроможності цього банку на останню звітну дату, але не може бути менший за нормативне значення нормативу платоспроможності і більший за 50 відсотків.

10.5.3. Установлює обмеження на розрахунки комерційного банку на строк (у межах операційного дня), протягом якого буде зібрана розрахована відповідно до підпункту 10.5.2 цього розділу сума коштів для стягнення з поточних надходжень на кореспондентський рахунок банку.

Розрахунки комерційного банку обмежуються:

10.5.4. На підставі одержаної від РП (згідно з технологією роботи СЕП) інформації про накопичення відповідної суми на кореспондентському рахунку комерційного банку в той самий операційний день зараховує накопичену суму на рахунок 3207.

10.6. Якщо після виконання вимог пунктів 10.4-10.5 цього розділу ухвала суду (постанова прокурора, слідчого, державного виконавця) не була виконана або виконана не повністю, а також за наявності картотеки до кореспондентського рахунку комерційного банку на день надходження ухвали (постанови) територіальне управління Національного банку виконує ухвалу (постанову) в такому порядку:

10.6.1. Уміщує ухвалу (постанову) до картотеки та повідомляє про це суд (прокурора, слідчого, державного виконавця) для прийняття ним відповідного рішення.

10.6.2. Продовжує накопичення коштів на рахунку 3207 до остаточного вирішення цього питання судом (скасування арешту прокурором, слідчим, державним виконавцем) або накопичення зазначеної в ухвалі (постанові) суми. Накопичення здійснюється відповідно до пунктів 10.4, 10.5 цього розділу в тій самій групі черговості, що й оплата розрахункових документів за виконавчими документами судів, згідно з установленим порядком черговості виконання платежів.

10.7 Кошти, що накопичені на рахунку 3207, забороняється використовувати до отримання рішення суду про їх стягнення або ухвали суду (постанови прокурора, слідчого, державного виконавця) про зняття арешту.

10.8. Після надходження виконавчого документа на стягнення коштів за рішенням суду та розрахункового документа на стягнення (далі - документи на стягнення) територіальне управління Національного банку перераховує призначену до стягнення суму на рахунок одержувача.

10.8.1. Якщо на час надходження документів на стягнення на рахунку 3207 була накопичена сума менша, ніж в рішенні про стягнення, і присуджена до стягнення сума не перевищує зазначену в ухвалі (постанові), то накопичена сума повністю перераховується на рахунок стягувача, а розрахунковий документ на стягнення з відміткою про часткову оплату вміщується в картотеку на ту саму дату, що й ухвала (постанова) про накладення арешту.

10.8.2. Якщо в документах на стягнення зазначена сума більша, ніж в ухвалі (постанові) про накладення арешту, то в межах суми ухвали (постанови) розрахунковий документ на стягнення виконується відповідно до підпункту 10.8.1 цього розділу, а на різницю суми вміщується в картотеку з урахуванням календарної дати його надходження.

10.8.3. У разі прийняття судом рішення про стягнення суми, що менша за ту, яка накопичена на рахунку 3207, невикористана сума повертається на кореспондентський рахунок комерційного банку.

10.9. Після прийняття судом рішення за позовом або ухвали про скасування арешту в зв'язку з відмовою в позові або з інших підстав (постанови прокурора, слідчого, державного виконавця про скасування арешту) територіальне управління Національного банку (не пізніше наступного робочого дня після надходження рішення, ухвали, постанови) повертає накопичені на рахунку 3207 кошти на кореспондентський рахунок комерційного банку.

10.10. Якщо до територіального управління Національного банку надійшло кілька ухвал (постанов) про накладення арешту на кошти комерційного банку, то вони виконуються в порядку календарної черговості їх надходження.

10.11. Заходи щодо арешту коштів на кореспондентському рахунку банку-кореспондента виконуються комерційним банком відповідно до вимог пунктів 10.1-10.3, 10.7-10.10 (крім підпунктів 10.8.1-10.8.3) цього розділу з урахуванням нижчезазначених особливостей.

10.11.1. Комерційний банк для забезпечення виконання ухвали суду (постанови прокурора, слідчого, державного виконавця) на час накладення арешту відкриває на окремому аналітичному рахунку того самого балансового рахунку, що й кореспондентський рахунок, на який накладено арешт, спеціальний рахунок (далі - спеціальний рахунок).

10.11.2. При накладенні арешту на кошти, що обліковуються на кореспондентському рахунку банку-кореспондента, без зазначення в ухвалі (постанові) конкретної суми комерційний банк до прийняття судом рішення за позовом або ухвали (постанови прокурора, слідчого, державного виконавця) про скасування арешту виконує такі дії:

припиняє за цим рахунком списання коштів за розпорядженням власника рахунку;

кошти, що обліковуються на цьому рахунку та продовжують надходити на нього, накопичує на спеціальному рахунку до прийняття судом остаточного рішення за позовом або ухвали (постанови прокурора, слідчого, державного виконавця) про скасування арешту.

10.11.3. Якщо на кошти банку-кореспондента накладено арешт із зазначенням в ухвалі (постанові) конкретної суми, яка є на його кореспондентському рахунку, то комерційний банк перераховує її на спеціальний рахунок і продовжує проведення операцій за встановленим порядком.

10.11.4. За недостатності (відсутності) коштів на кореспондентському рахунку банку-кореспондента для виконання ухвали (постанови) комерційний банк:

повідомляє суд (прокурора, слідчого, державного виконавця) про недостатність (відсутність) коштів для виконання ухвали (постанови);

перераховує наявну на кореспондентському рахунку суму, а також кошти, що продовжують надходити на цей рахунок, на спеціальний рахунок до прийняття судом остаточного рішення за позовом, ухвали (постанови прокурора, слідчого, державного виконавця) про скасування арешту або накопичення зазначеної в ухвалі (постанові) суми.

10.11.5. У разі прийняття судом рішення про стягнення суми, меншої, ніж накопичена на спеціальному рахунку, невикористана сума повертається на кореспондентський рахунок банку-кореспондента.

10.11.6. Якщо на час надходження документів на стягнення на спеціальному рахунку була накопичена сума, менша, ніж у рішенні про стягнення, то ця сума повністю перераховується на рахунок стягувача, а документи на стягнення (з відміткою про часткову оплату) повертаються стягувачу. Ці дії виконуються у порядку, визначеному Інструкцією N 7 щодо виконання розрахункових документів на стягнення коштів з додаткових рахунків.

Глава II

Міжбанківські розрахунки в іноземній валюті

Розділ 1. Шляхи здійснення міжбанківських
розрахунків

1.1. Уповноважений банк може здійснювати міжбанківські розрахунки в іноземній валюті:

а) з банками (резидентами та нерезидентами), установлюючи прямі кореспондентські відносини за допомогою:

пошти, телеграфу, телекса, інших засобів зв'язку за умови забезпечення цілісності та конфіденційності інформації (при цьому виконання розрахункових документів, одержаних за допомогою факсимільного зв'язку, не дозволяється);

міжнародних телекомунікаційних систем, зокрема S.W.I.F.Т.;

програмних та технічних засобів формування і передавання розрахункових документів та повідомлень у форматі платіжної системи банку-кореспондента (резидента та нерезидента), наданих цим банком, за умови забезпечення цілісності та конфіденційності інформації;

б) з банками-резидентами через систему електронних платежів Національного банку України в мультивалютному режимі.

Порядок виконання уповноваженим банком розрахунків в іноземній валюті через СЕП аналогічний порядку, визначеному в розділі 4 глави I та в додатку 11 до цієї Інструкції.

Нормативно-довідковою інформацією для мультивалютного режиму функціонування СЕП є:

довідник іноземних валют, з якими працює СЕП;

довідник валютних рахунків банків - учасників СЕП.

1.2. Філія уповноваженого банку може здійснювати міжбанківські розрахунки в іноземній валюті через кореспондентський рахунок банку юридичної особи. Порядок виконання таких розрахунків регулюється відповідними документами уповноваженого банку і повинен відповідати вимогам чинного законодавства та нормативно-правових актів Національного банку України.

1.3. Банк-резидент, який не має ліцензії на відкриття кореспондентських рахунків у банках-нерезидентах в іноземній валюті та здійснення операцій за ними, може виконувати міжнародні розрахунки за допомогою мережі кореспондентських рахунків іншого банку України, який уповноважений на здійснення таких розрахунків.

1.4. Розрахункові документи, що прийняті за допомогою поштового зв'язку, мають бути автентифіковані як такі, що підписані відповідними уповноваженими особами банку-платника.

1.5. При прийманні розрахункових документів за допомогою телеграфу, телекса та інших засобів зв'язку для автентифікації, розшифрування та перевірки цілісності інформації мають використовуватися контрольні ключі. Ці ключі мають передаватися між банками-кореспондентами засобом, який гарантує їх цілісність та конфіденційність. Не дозволяється використання контрольних ключів, цілісність та конфіденційність яких порушена.

1.6. Розрахункові документи, які передаються за допомогою телеграфу, телекса або інших засобів зв'язку, мають бути структуровані з метою спрощення їх подальшої автоматизованої обробки, при цьому доцільно використовувати формати, наближені до форматів міжнародної системи S.W.I.F.Т.

Рекомендовані формати текстових полів для розрахункових документів, повідомлень та виписок за кореспондентськими рахунками, які найчастіше використовуються уповноваженими банками при міжнародних розрахунках, наведено в додатку 18 до цієї Інструкції.

Розділ 2. Безспірне стягнення та безакцептне списання
коштів з кореспондентських рахунків банків
(резидентів і нерезидентів) в уповноважених банках

2.1. Загальні умови, за якими здійснюється безспірне стягнення та безакцептне списання коштів з кореспондентських рахунків банків-резидентів в іноземній валюті

2.1.1. Безспірне стягнення та безакцептне списання (далі - стягнення) коштів здійснюється:

а) згідно зі статтею 8 Арбітражного процесуального кодексу України ( 1798-12 );

б) на підставі виконавчих документів судів1 України, виданих на виконання рішень про стягнення коштів в іноземній валюті, прийнятих судами України (у тому числі Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України), судами інших країн (у тому числі спеціалізованими арбітражними судами, а також спеціалізованими арбітражними та третейськими судами, створеними за рішеннями сторін), які є обов'язковими для виконання на території України відповідно до міжнародних договорів або чинного законодавства України, якщо інший порядок виконання не передбачений міжнародними договорами (далі судові рішення);

1 Ідеться про суди загальної юрисдикції та арбітражного суду.

в) згідно з Декретом Кабінету Міністрів України від 21.01.93 N 8-93 "Про стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів".

2.1.2. Розрахункові документи на стягнення коштів з кореспондентських рахунків банків-резидентів в іноземній валюті оформляються і приймаються у порядку, визначеному Інструкцією N 7 , та з урахуванням особливостей, викладених у цьому розділі.

2.1.3. Стягувач-резидент подає розрахунковий документ на стягнення коштів до уповноваженого банку, що його обслуговує. Якщо кореспондентський рахунок банку-боржника в іноземній валюті відкрито в іншому банку України, то банк стягувача спецзв'язком надсилає розрахунковий документ на стягнення коштів згідно з указаними в ньому реквізитами до уповноваженого банку, де відкрито рахунок боржника.

2.1.4. Стягувач-нерезидент надсилає розрахунковий документ на стягнення коштів безпосередньо до уповноваженого банку, де відкрито кореспондентський рахунок банку-боржника в іноземній валюті. Якщо розрахунковий документ на стягнення коштів оформляється представництвом нерезидента, то він подається до уповноваженого банку, що обслуговує це представництво.

2.1.5. Розрахункові документи на стягнення коштів з кореспондентського рахунку банку-резидента в іноземній валюті приймаються уповноваженим банком боржника до виконання тільки за наявності на цьому рахунку коштів.

2.1.6. За недостатності коштів на кореспондентському рахунку банку-резидента в іноземній валюті для виконання розрахункових документів на стягнення коштів здійснюється їх часткова оплата, при цьому документи на стягнення коштів повертаються стягувачу. Ці дії виконуються у порядку, визначеному Інструкцією N 7 щодо виконання розрахункових документів на стягнення коштів з додаткових рахунків.

За відсутності коштів на кореспондентському рахунку банку-резидента документи на стягнення коштів повертаються стягувачу без виконання у порядку, визначеному Інструкцією N 7.

2.1.7. Якщо до уповноваженого банку одночасно надійшли розрахункові документи на перерахування коштів з кореспондентського рахунку в іноземній валюті за розпорядженням власника рахунку та розрахункові документи на стягнення коштів з цього рахунку, то в разі недостатності коштів для виконання всіх документів пріоритетне право на виконання мають розрахункові документи на стягнення коштів.

Якщо до уповноваженого банку одночасно надійшло кілька розрахункових документів на стягнення коштів, то виконання цих документів здійснюється пропорційно їх питомій вазі, за винятком платежів до бюджету, що стягуються у першочерговому порядку згідно зі статтею 23 Закону України "Про бюджетну систему України" ( 512-12 ).

2.2. Стягнення коштів з кореспондентських рахунків банків-резидентів в іноземній валюті в разі визнання боржником претензії

2.2.1. Резидент має право на стягнення коштів з кореспондентського рахунку банку-резидента в іноземній валюті згідно зі статтею 8 Арбітражного процесуального кодексу України в разі визнання боржником претензії в іноземній валюті за операціями, передбаченими чинним законодавством, що можуть бути здійснені між резидентами на території України в іноземній валюті.

У такому разі до розрахункових документів на стягнення коштів має додаватися відповідь банку-боржника (оригінал), а якщо в ній не зазначено розмір визнаної суми, то додається також копія претензії.

2.2.2. Нерезидент має право на стягнення коштів в іноземній валюті згідно зі статтею 8 Арбітражного процесуального кодексу України ( 1798-12 ), якщо в договорі між ним і банком-резидентом передбачена умова розгляду спорів, що виникають у процесі виконання цього договору, арбітражними судами України відповідно до чинного законодавства України.

Розрахункові документи на стягнення коштів в іноземній валюті оформляються нерезидентом українською чи англійською мовами. Крім загальних реквізитів, у документах має бути посилання на пункт (статтю) договору, умови якого передбачені абзацом першим цього підпункту.

До розрахункового документа, крім оригіналу відповіді боржника на претензію і копії претензії (якщо у відповіді не зазначена сума визнаної претензії), має додаватися нотаріально засвідчена копія договору між нерезидентом і банком-резидентом. Якщо договір і документи з доарбітражного врегулювання спору укладені іноземною мовою (крім російської), то додається також письмовий переклад документів з мови оригіналу на українську мову, виконаний особою, що має відповідну кваліфікацію. Переклад (якщо нотаріус володіє відповідною іноземною мовою) або підпис перекладача засвідчується нотаріально.

2.3. Стягнення коштів з кореспондентських рахунків банків-резидентів в іноземній валюті на підставі виконавчих документів судів України, виданих на виконання судових рішень

2.3.1. На підставі виконавчих документів судів України, виданих на виконання судових рішень, якщо інший порядок виконання

не передбачений міжнародними договорами та угодами, стягувачем (державним виконавцем) оформляється розрахунковий документ на стягнення коштів у тій іноземній валюті та з того кореспондентського рахунку, які вказано у виконавчому документі.

2.3.2. Якщо стягнення коштів з кореспондентських рахунків в іноземній валюті здійснюється за рішеннями судів України, за якими передбачено конвертування іноземної валюти у гривні, то уповноважений банк здійснює продаж стягнених коштів на міжбанківському валютному ринку України та перерахування отриманих від продажу коштів у гривнях на рахунок, зазначений стягувачем (державним виконавцем). Це виконується у порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку України з питань валютного регулювання.

При проведенні зазначених операцій вартість послуг банків відшкодовується за рахунок банку-боржника.

2.4. Стягнення коштів з кореспондентських рахунків банків-резидентів в іноземній валюті за розпорядженнями органів стягнення

2.4.1. Стягнення коштів з кореспондентських рахунків банків-резидентів в іноземній валюті за розрахунковими документами органів стягнення (далі розрахункові документи), яким це право надано відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 N 8-93 "Про стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів", здійснюється у разі недостатності коштів у гривнях на кореспондентських рахунках банку-боржника або на рахунках його дебітора для погашення недоїмки.

2.4.2. У розрахунковому документі має обов'язково зазначатися, що сума в іноземній валюті, яка стягується з банку-боржника, підлягає конвертуванню у гривні з подальшим перерахуванням на рахунок, який вказується органом стягнення.

2.4.3. Після отримання розрахункового документа уповноважений банк здійснює продаж коштів, стягнених з кореспондентського рахунку в іноземній валюті, за гривні на міжбанківському валютному ринку України, якщо зазначена валюта належить до першої групи Класифікатора іноземних валют Національного банку України (далі - Класифікатор).

2.4.4. Якщо іноземна валюта належить до другої чи третьої групи Класифікатора, то уповноважений банк боржника або здійснює продаж цієї валюти за гривні на міжбанківському валютному ринку України, або (якщо іноземна валюта не має попиту на міжбанківському валютному ринку України) дає доручення банку-кореспонденту на здійснення її продажу на міжнародних валютних ринках за іноземну валюту першої групи Класифікатора. Одночасно уповноважений банк надсилає про це повідомлення органам стягнення.

Після надходження коштів в іноземній валюті першої групи Класифікатора уповноважений банк здійснює їх продаж за гривні на міжбанківському валютному ринку України.

2.4.5. Отримані від продажу згідно з пунктами 2.4.3 та 2.4.4 цього розділу кошти в гривнях перераховуються уповноваженим банком на рахунок, указаний органом стягнення.

2.4.6. Положення пунктів 2.4.3-2.4.5 цього розділу виконуються уповноваженим банком у порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку України з питань валютного регулювання.

2.4.7. При проведенні вказаних у пунктах 2.4.3 та 2.4.4 цього розділу операцій вартість послуг банків відшкодовується за рахунок банку-боржника.

2.5. Стягнення коштів з кореспондентських рахунків банків-нерезидентів в іноземній валюті та з кореспондентських рахунків банків-нерезидентів у гривнях

Стягнення коштів з кореспондентських рахунків банків-нерезидентів в іноземній валюті та з кореспондентських рахунків банків-нерезидентів у гривнях, відкритих в уповноважених банках, здійснюється відповідно до частини другої статті 53 Закону України "Про банки і банківську діяльність" ( 872-12 ) тільки на підставі рішень судів або арбітражних судів у порядку, установленому законодавством, та з урахуванням особливостей, викладених у цьому розділі.

Розділ 3. Виконання уповноваженими банками заходів
щодо арешту грошових коштів на кореспондентських
рахунках банків (резидентів і нерезидентів)

3.1. Виконання уповноваженими банками заходів щодо арешту грошових коштів на кореспондентських рахунках банків-резидентів в іноземній валюті

3.1.1. Відповідно до статей 149-152 Цивільного процесуального кодексу України ( 1502-06 ), 66, 67 Арбітражного процесуального кодексу України ( 1798-12 ), 29, 126 Кримінально-процесуального кодексу України ( 1001-05, 1002-05 ), 5, 50 Закону України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ) для забезпечення цивільного позову суди загальної юрисдикції, арбітражні суди, судді (далі - суд), а також прокурори, слідчі органів прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки та податкової міліції України за порушеними кримінальними справами, для забезпечення виконавчого провадження - державні виконавці можуть за заявою сторони, що подала позов, або за власною ініціативою вжити заходів щодо забезпечення позову.

Одним із таких заходів є накладення арешту на грошові кошти, що обліковуються на кореспондентському рахунку банку-резидента в іноземній валюті, відкритому в уповноваженому банку (далі - кошти банку-резидента).

Зазначені в цьому розділі заходи вживаються також і в інших випадках накладення арешту на кошти банку-резидента, якщо це передбачено чинним законодавством.

3.1.2. Заходи щодо здійснення арешту коштів банку-резидента виконуються уповноваженим банком за наявності ухвали суду (постанови прокурора, слідчого, державного виконавця) про накладення арешту.

Якщо на кошти банку-резидента арешт накладає арбітражний суд, то ухвала арбітражного суду виконується на підставі виданого ним наказу, який надсилається одночасно з ухвалою.

3.1.3. Заходи щодо здійснення арешту коштів банку-резидента виконуються уповноваженим банком негайно після отримання ухвали суду (постанови прокурора, слідчого, державного виконавця) про накладення арешту. Якщо ухвала (постанова) про накладення арешту надійшла до уповноваженого банку після закінчення операційного дня, то заходи щодо здійснення арешту коштів виконуються уповноваженим банком за станом на початок наступного операційного дня.

3.1.4. Після одержання від суду (прокурора, слідчого, державного виконавця) вищезазначених документів уповноважений банк:

а) реєструє отримані документи в окремому журналі, де зазначає всі необхідні реквізити: дату одержання, номер, назву банку-резидента, щодо якого прийнято ухвалу (постанову), суму, назву суду (органу прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, податкової міліції України), найменування позивача, примітку про виконання ухвали (постанови) тощо;

б) для забезпечення виконання ухвали суду (постанови прокурора, слідчого, державного виконавця) на час накладення арешту відкриває на окремому аналітичному рахунку того самого балансового рахунку, що й кореспондентський рахунок, на який накладено арешт, спеціальний рахунок (далі - спеціальний рахунок);

в) надсилає того самого дня банку-резиденту повідомлення про надходження такої ухвали (постанови).

3.1.5. При накладенні арешту на кошти, що обліковуються на кореспондентському рахунку банку-резидента, без зазначення в ухвалі (постанові) конкретної суми уповноважений банк до прийняття судом рішення за позовом або ухвали (постанови прокурора, слідчого, державного виконавця) про скасування арешту виконує такі дії:

припиняє за цим рахунком списання коштів за розпорядженням власника рахунку;

3.1.6. Якщо на кошти банку-резидента накладено арешт із зазначенням в ухвалі (постанові) конкретної суми, яка є на його кореспондентському рахунку, то уповноважений банк перераховує її на спеціальний рахунок і продовжує проведення операцій за встановленим порядком.

3.1.7. За недостатності (відсутності) коштів на кореспондентському рахунку банку-резидента для виконання ухвали (постанови) уповноважений банк:

3.1.8. Кошти, що накопичені на спеціальному рахунку, забороняється використовувати до отримання рішення суду про їх стягнення або ухвали суду (постанови прокурора, слідчого, державного виконавця) про скасування арешту.

3.1.9. Після надходження виконавчого документа на стягнення коштів за рішенням суду та розрахункового документа на стягнення (далі - документи на стягнення) уповноважений банк перераховує призначену до стягнення суму на рахунок одержувача.

3.1.10. Якщо на час надходження документів на стягнення на спеціальному рахунку була накопичена сума, менша, ніж у рішенні про стягнення, то ця сума повністю перераховується на рахунок стягувача, а документи на стягнення (з відміткою про часткову оплату) повертаються стягувачу. Ці дії виконуються у порядку, визначеному Інструкцією N 7 щодо виконання розрахункових документів на стягнення коштів з додаткових рахунків.

3.1.11. У разі прийняття судом рішення про стягнення суми, що менша за ту, яка накопичена на спеціальному рахунку, невикористана сума повертається на кореспондентський рахунок банку-резидента.

3.1.12. Після прийняття судом рішення за позовом або ухвали про скасування арешту в зв'язку з відмовою в позові або з інших підстав (постанови прокурора, слідчого, державного виконавця про скасування арешту) уповноважений банк (не пізніше наступного робочого дня після надходження рішення, ухвали, постанови) повертає накопичені на спеціальному рахунку кошти на кореспондентський рахунок банку-резидента.

3.1.13. Якщо до уповноваженого банку надійшло кілька ухвал (постанов) про накладення арешту на кошти банку-резидента, то вони виконуються в порядку календарної черговості їх надходження.

3.2. Виконання уповноваженими банками заходів щодо арешту грошових коштів на кореспондентських рахунках банків-нерезидентів в іноземній валюті та на кореспондентських рахунках банків-нерезидентів у гривнях

Виконання уповноваженими банками заходів щодо арешту грошових коштів, що обліковуються на кореспондентських рахунках банків-нерезидентів в іноземній валюті та на кореспондентських рахунках банків-нерезидентів у гривнях, здійснюється відповідно до частини другої статті 53 Закону України "Про банки і банківську діяльність" ( 872-12 ) тільки - підставі рішень судів або арбітражних судів у порядку, встановленому законодавством, та відповідно до вимог, викладених у цьому розділі.

Директор Департаменту платіжних систем В.М.Кравець

Додаток 1
до Інструкції про міжбанківські
розрахунки в Україні

Зразок

Договір N _______________
на розрахунково-касове обслуговування
з відкриттям кореспондентського рахунку

м.___________________________

_______________________
(дата)

Національний банк України (далі - ВИКОНАВЕЦЬ) в особі ____________________________________________________________________

(посада)

________________________________________________________ ___________________________________________________, який діє на

(назва установи)

(прізвище, ім'я, по батькові)

(назва установи)підставі ____________________________________________ від _______________ N ________________, з одного боку, та(назва документа)

_____________________________________________________ (далі - ЗАМОВНИК) в особі _________________________________________

(назва установи)

(посада)

____________________________________________________________, який діє на підставі __________________________________________

(прізвище, ім'я, по батькові)

(назва документа)

від __________________ N _____________________________, з другого боку, уклали договір про таке.

1. Предмет договору

1.1. ВИКОНАВЕЦЬ відкриває ЗАМОВНИКУ кореспондентський рахунок для здійснення міжбанківських розрахунків через систему електронних платежів Національного банку України (далі - СЕП) та надає йому інші послуги з розрахунково-касового обслуговування.

2. Права та зобов'язання сторін

2.1. ВИКОНАВЕЦЬ має право:

2.1.1. Установлювати регламент обслуговування кореспондентського рахунку.

2.1.2. Одержувати фінансову звітність та іншу інформацію від ЗАМОВНИКА.

2.1.3.Тимчасово зупиняти роботу ЗАМОВНИКА в СЕП у разі порушення ним технології роботи та невиконання вимог захисту банківської інформації в СЕП.

2.1.4. Здійснювати безспірне стягнення та безакцептне списання коштів з кореспондентського рахунку ЗАМОВНИКА у випадках, передбачених чинним законодавством України.

2.1.5. У разі підкріплення операційної каси ЗАМОВНИКА готівкою отримувати від нього плату за касове обслуговування у розмірі _____ відсотка від виданої суми готівкою.

2.2. ЗАМОВНИК має право:

2.2.1. Самостійно розпоряджатися коштами, що обліковуються на його кореспондентському рахунку, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством України.

2.3. ВИКОНАВЕЦЬ бере на себе зобов'язання:

2.3.1. Відкрити ЗАМОВНИКУ кореспондентський рахунок відповідно до вимог Інструкції про міжбанківські розрахунки в Україні.

2.3.2. Здійснювати міжбанківські розрахунки, учасником яких є ЗАМОВНИК, у визначений чинним законодавством України строк (за умови виконання ЗАМОВНИКОМ регламенту функціонування СЕП).

2.3.3. Здійснювати за дорученням ЗАМОВНИКА касове обслуговування, включаючи підкріплення операційної каси готівкою, за встановленим порядком.

2.3.4. Кожного робочого дня надавати ЗАМОВНИКУ виписку з кореспондентського рахунку за попередній робочий день.

2.3.5. Негайно повідомляти ЗАМОВНИКА про тимчасове зупинення операцій за його кореспондентським рахунком і обов'язково із зазначенням причин.

2.3.6. Зберігати банківську таємницю щодо проведених ЗАМОВНИКОМ операцій за кореспондентським рахунком та забезпечувати захист банківської інформації згідно з установленим порядком.

2.4. ЗАМОВНИК бере на себе зобов'язання:

2.4.1. Діяти згідно з чинним законодавством та нормативно-правовими актами Національного банку України.

2.4.2. Проводити активні операції за кореспондентським рахунком у межах наявних на ньому коштів.

2.4.3. Здійснювати оброблення всіх розрахункових документів в електронному вигляді в день їх одержання від СЕП у порядку черговості їх надходження.

2.4.4. Відображати в той самий день у балансі банку всі операції, виконані протягом операційного дня за кореспондентським рахунком.

2.4.5. Своєчасно надавати достовірну фінансову звітність та іншу інформацію на вимогу ВИКОНАВЦЯ.

2.4.6. Своєчасно оплачувати послуги ВИКОНАВЦЯ.

2.4.7. Дотримуватись установленого порядку оброблення, формування і пакування готівки, зокрема виконувати відсортування зношених банкнот від придатних.

3. Відповідальність сторін

3.1. За несвоєчасне зарахування коштів на кореспондентський рахунок ЗАМОВНИКА ВИКОНАВЕЦЬ сплачує на його користь пеню у розмірі ____ відсотків від несвоєчасно зарахованої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

3.2. За несвоєчасне оброблення розрахункових документів в електронному вигляді, що надійшли від СЕП, а також у разі оброблення з порушенням порядку черговості їх надходження, ЗАМОВНИК сплачує ВИКОНАВЦЕВІ штраф у розмірі _____ за кожний розрахунковий документ.

3.3. За несвоєчасне (недостовірне) відображення у балансі банку операцій, виконаних протягом операційного дня за кореспондентським рахунком, ЗАМОВНИК сплачує ВИКОНАВЦЕВІ штраф у розмірі ____ від суми порушення.

3.4. За встановленими фактами неналежного оформлення готівки, незробленого відсортування зношених банкнот від придатних ЗАМОВНИК сплачує ВИКОНАВЦЕВІ штраф у розмірі ___ від суми порушення.

3.5. У разі прострочення оплати наданих послуг ЗАМОВНИК сплачує ВИКОНАВЦЕВІ суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення і три проценти річних з простроченої суми.

3.6. За затримку оплати наданих послуг ЗАМОВНИК сплачує ВИКОНАВЦЕВІ пеню у розмірі _____ відсотків від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Плата за послуги та пеня не нараховуються, якщо тимчасове зупинення роботи ЗАМОВНИКА в СЕП триває понад місяць.

4. Порядок розрахунків

4.1. ВИКОНАВЕЦЬ щомісячно до _____ числа __________ місяця надсилає ЗАМОВНИКУ засобами системи ЕП розрахунок за виконані роботи згідно з діючими тарифами. ЗАМОВНИК має здійснити оплату послуг (а також штрафів і пені) не пізніше _____ робочих днів після отримання розрахунку.

4.2. Пеня, передбачена цим договором, сплачується ВИКОНАВЦЕМ не пізніше ____ робочих днів після отримання розрахунку від ЗАМОВНИКА.

4.3. Оплата за підкріплення операційної каси ЗАМОВНИКА готівкою здійснюється ним у день одержання готівки.

5. Форс-мажор

5.1. Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання будь-якого з положень цієї угоди, якщо це невиконання стало наслідком причин, що знаходяться поза сферою контролю сторони, яка не виконала це положення. Такі причини включають стихійне лихо, екстремальні погодні умови, пожежі, війни, страйки, військові дії, громадські безпорядки тощо (далі - форс-мажор), але не обмежуються ними. Період звільнення від відповідальності починається з часу оголошення невиконуючою стороною форс-мажору і закінчується (чи закінчився б), якщо невиконуюча сторона вжила б заходів, яких вона і справді могла б вжити, для виходу із форс-мажору. Форс-мажор автоматично продовжує строк виконання зобов'язань на весь період його дії та ліквідації наслідків. Термін виконання зобов'язань відсувається на весь період дії форс-мажорних обставин та ліквідації наслідків. Про настання форс-мажорних обставин сторони мають інформувати одна одну невідкладно. Якщо ці обставини триватимуть більше ніж 6 місяців, то кожна із сторін матиме право відмовитись від подальшого виконання зобов'язань за цим договором і в такому разі жодна із сторін не матиме права на відшкодування іншою стороною можливих збитків.

6. Порядок змін та розірвання договору

6.1. Сторона, яка вважає за потрібне змінити чи розірвати договір, надсилає другій стороні за договором пропозиції щодо цього.

6.2. Сторона, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, має відповісти на неї не пізніше 20 днів після одержання пропозиції. Якщо сторони не досягли згоди щодо зміни чи розірвання договору, а також у разі неодержання відповіді в установлений строк (з урахуванням часу поштового обігу) зацікавлена сторона має право передавати спір на вирішення арбітражного суду.

7. Порядок розгляду спорів

7.1. Спори, які виникають протягом дії договору, вирішуються шляхом переговорів. У разі недосягнення згоди - в арбітражному суді.

8. Строк дії договору

8.1. Договір, укладений на невизначений строк, набуває чинності з дня його підписання. Дія договору припиняється у випадках, передбачених чинним законодавством України.

9. Інші умови договору

9.1. Цей договір складено в двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із сторін.

9.2. Надання ЗАМОВНИКУ інших послуг, не передбачених умовами цього договору, оформляється додатковими угодами.

9.3. Взаємовідносини сторін, не врегульовані цим договором, регулюються чинним законодавством України.

10. Місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційні коди сторін

10.1. Місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційний код ВИКОНАВЦЯ: _________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________________________________

10.2. Місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційний код ЗАМОВНИКА: ________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________________________________

10.3. Для вирішення всіх питань, пов'язаних з виконанням цього договору, відповідальними представниками є:

від ВИКОНАВЦЯ ______________________	від ЗАМОВНИКА: ___________________________
ВИКОНАВЕЦЬ	ЗАМОВНИК
М.п.	М.п.

Сторони можуть змінювати передбачені цим договором умови, а також установлювати інші умови, які мають відповідати чинному законодавству України та нормативно-правовим актам Національного банку України.

Комерційні банки (філії), які одержали дозвіл Національного банку України на роботу в СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком, укладають договір за цим додатком з урахуванням відповідних особливостей.

Комерційні банки, які відкривають кореспондентські рахунки в територіальних управліннях Національного банку і при цьому не є учасниками СЕП, укладають договір за цим додатком з урахуванням відповідних особливостей.

Начальник управління методології міжбанківських
розрахунків та Держбюджету Т.О.Чернойванова

Додаток 2
до Інструкції про міжбанківські
розрахунки в Україні Зразок

Зразок

Договір N ___________
на інформаційно-розрахункове обслуговування в системі
електронних платежів Національного банку України

м.___________________________

_______________________
(дата)

Національний банк України (далі - ВИКОНАВЕЦЬ) в особі ______________________________________________________________

(посада)

_____________________________________________________ ____________________________________________________, який діє на

(назва установи)

(прізвище, ім'я, по батькові)

підставі _____________________________________________________________ від ________________ N ___________, з одного боку, та (назва документа)

______________________________________________________ (далі - ЗАМОВНИК) в особі ________________________________________

(назва установи)

(посада)

________________________________________________________________, який діє на підставі _____________________________________

(прізвище, ім'я, по батькові)

(назва документа)

від ______________ N _____________________, з другого боку, уклали договір про таке.

1. Предмет договору

1.1. ВИКОНАВЕЦЬ забезпечує роботу ЗАМОВНИКА в системі електронних платежів Національного банку України (далі - СЕП) при здійсненні міжбанківських розрахунків та надає йому інші інформаційно-розрахункові послуги.

2. Права та зобов'язання сторін

2.1. ВИКОНАВЕЦЬ має право:

2.1.1. Запроваджувати нові програмно-технічні та технологічні засоби, розроблені для удосконалення послуг, що надаються ЗАМОВНИКУ.

2.1.2. Тимчасово зупиняти роботу ЗАМОВНИКА в СЕП у разі порушення ним технології роботи та невиконання вимог захисту банківської інформації в СЕП.

2.1.3. Вимагати відповідності технології оброблення платежів у системі автоматизації банку (далі - САБ) ЗАМОВНИКА вимогам Національного банку України щодо інтерфейсу з СЕП.

2.2. ЗАМОВНИК має право:

2.2.1. Здійснювати міжбанківські розрахунки згідно з регламентом функціонування СЕП.

2.2.2. Користуватися засобами системи електронної пошти Національного банку України (далі - система ЕП) для передачі розрахункових документів в електронному вигляді та іншої інформації.

2.2.3. Отримувати інформацію від ВИКОНАВЦЯ про поточний стан технічного рахунку та здійснення операцій за ним.

2.2.4. Передавати інформацію іншим абонентам системи ЕП засобами системи ЕП, якщо це не суперечить чинному законодавству та нормативно-правовим актам Національного банку України.

2.2.5. Отримувати від інформаційно-пошукової системи Національного банку України (далі - ІПС) інформацію щодо проходження в СЕП власних початкових платежів.

2.3. ВИКОНАВЕЦЬ бере на себе зобов'язання:

2.3.1. Підключити ЗАМОВНИКА до системи ЕП і забезпечувати своєчасну доставку електронної кореспонденції системою ЕП до/від ЗАМОВНИКА згідно з розпорядком роботи вузла системи ЕП ВИКОНАВЦЯ (за умови функціонування каналів зв'язку та дотримання ЗАМОВНИКОМ технологічної дисципліни в системі ЕП).

2.3.2. Відкрити технічний рахунок ЗАМОВНИКУ для здійснення міжбанківських розрахунків через СЕП.

2.3.3. Надавати ЗАМОВНИКУ консультації щодо підготовки до роботи в системі ЕП та СЕП і консультувати надалі з питань усунення непередбачених та екстремальних ситуацій протягом дії договору.

2.3.4. Передавати ЗАМОВНИКУ нові версії програмно-технічних та технологічних засобів, розроблених для удосконалення послуг, що надаються ЗАМОВНИКУ.

2.3.5. Забезпечувати здійснення міжбанківських розрахунків через СЕП, учасником яких є ЗАМОВНИК, у визначений чинним законодавством та нормативно-правовими актами Національного банку України строк за умови виконання ЗАМОВНИКОМ регламенту функціонування СЕП.

2.3.6. Кожного робочого дня робити підсумки розрахунків ЗАМОВНИКА через СЕП з відображенням їх на його кореспондентському рахунку.

2.3.7. Кожного робочого дня надавати ЗАМОВНИКУ виписку з його технічного рахунку за цей день.

2.3.8. Надавати засобами ІПС інформаційні послуги ЗАМОВНИКУ щодо проходження в СЕП його початкових платежів.

2.3.9. Надавати ЗАМОВНИКУ інформаційні послуги щодо поточного стану технічного рахунку та здійснення розрахунків за ним.

2.3.10. Своєчасно передавати ЗАМОВНИКУ інформацію про внесені зміни до нормативно-довідкової бази СЕП.

2.3.11. Зберігати банківську таємницю та забезпечувати захист банківської інформації ЗАМОВНИКА.

2.3.12. Надавати інформаційно-арбітражні послуги ЗАМОВНИКУ у вигляді паперових документів.

2.4. ЗАМОВНИК бере на себе зобов'язання:

2.4.1. Діяти згідно з чинним законодавством та нормативно-правовими актами Національного банку України.

2.4.2. Відповідати перед ВИКОНАВЦЕМ за зобов'язаннями своїх філій, що працюють у СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком ЗАМОВНИКА.

2.4.3. Дотримуватися технологічної дисципліни в інформаційно-обчислювальній мережі Національного банку України.

2.4.4. Забезпечувати наявність технічних та програмних засобів системи ЕП згідно з вимогами ВИКОНАВЦЯ.

2.4.5. Виконувати всі вимоги ВИКОНАВЦЯ щодо відповідності технології оброблення платежів у САБ ЗАМОВНИКА вимогам Національного банку України щодо інтерфейсу з СЕП.

2.4.6. Здійснювати оброблення всіх розрахункових документів в електронному вигляді в день їх одержання від СЕП у порядку черговості їх надходження.

2.4.7. Використовувати під час роботи в СЕП лише офіційно придбані та зареєстровані за цим користувачем у розробників або в уповноважених ними установах та погоджені з ВИКОНАВЦЕМ програмні продукти.

2.4.8. Виконувати всі вимоги захисту банківських документів в електронному вигляді в СЕП щодо технічних, програмних засобів та організаційних заходів захисту.

2.4.9. У разі виникнення екстремальних та непередбачених ситуацій узгоджувати з ВИКОНАВЦЕМ план дій щодо їх усунення.

2.4.10. Кожного робочого дня формувати та надійно зберігати архіви банківських документів в електронному вигляді. Окремо зберігати архіви програмно-технічного комплексу АРМ-НБУ, які містять шифровані арбітражні журнали апаратного і програмного шифрування та захищений від модифікації протокол роботи.

2.4.11. Забезпечувати належне збереження наданих ВИКОНАВЦЕМ програмних засобів і не передавати їх третім особам.

2.4.12. Узгоджувати з ВИКОНАВЦЕМ унесення будь-яких змін в офіційно надане і супроводжуване ВИКОНАВЦЕМ програмно-інформаційне забезпечення системи ЕП (крім змін, передбачених параметрами настройки вузла ЗАМОВНИКА).

2.4.13. Своєчасно інформувати ВИКОНАВЦЯ про зміни програмного забезпечення, яке використовується під час роботи в СЕП, місцезнаходження, контактних телефонів, прізвищ відповідальних осіб тощо. В обов'язковому порядку відповідати на запити ВИКОНАВЦЯ щодо надання інформації, яка використовується для оперативної взаємодії із ЗАМОВНИКОМ.

2.4.14. Не передавати отриману засобами системи ЕП інформацію третім особам, якщо це суперечить чинному законодавству України та нормативно-правовим актам Національного банку України.

2.4.15. У разі ліквідації банку (філії) забезпечувати його (її) повноцінну роботу згідно з діючою технологією до часу закриття кореспондентського рахунку.

2.4.16. Своєчасно оплачувати послуги ВИКОНАВЦЯ.

2.4.17. Сплачувати ВИКОНАВЦЕВІ передбачену діючими тарифами суму за проведений фахівцями ВИКОНАВЦЯ аналіз нестандартних ситуацій, які виникли в ЗАМОВНИКА в роботі САБ унаслідок помилок або навмисних порушень з боку персоналу та порушень щодо формування, порядку зберігання, знищення архівів банківських документів в електронному вигляді, включаючи архіви АРМ-НБУ.

2.4.18. Сплачувати ВИКОНАВЦЕВІ передбачену діючими тарифами суму за проведений фахівцями ВИКОНАВЦЯ аналіз нестандартних ситуацій, які виникли в ЗАМОВНИКА та призвели до порушень у роботі інформаційно-обчислювальної мережі Національного банку України.

3. Відповідальність сторін

3.1. У разі втрати, пошкодження чи викривлення інформації винна в цьому сторона відшкодовує другій стороні завдані збитки, пов'язані з цим. Порушення встановлюються на підставі підтверджень про прийняття та передачу розрахункових документів в електронному вигляді.

3.2. У разі втрати або передачі закріплених за ЗАМОВНИКОМ програмних, апаратно-програмних засобів захисту, які використовуються в СЕП, третім особам ЗАМОВНИК відшкодовує ВИКОНАВЦЮ пов'язані з цим фактичні збитки.

3.3. У разі прострочення оплати наданих послуг ЗАМОВНИК сплачує ВИКОНАВЦЕВІ суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних з простроченої суми.

3.4. За затримку оплати наданих послуг ЗАМОВНИК сплачує ВИКОНАВЦЕВІ пеню у розмірі ____ відсотків від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Плата за послуги та пеня не нараховуються, якщо тимчасове зупинення ВИКОНАВЦЕМ роботи ЗАМОВНИКА в СЕП триває понад місяць.

3.5. ВИКОНАВЕЦЬ не несе відповідальності за зміст інформації, яка готується абонентами системи ЕП, а також за достовірність даних у розрахункових документах в електронному вигляді ЗАМОВНИКА.

4. Порядок розрахунків

4.1. ВИКОНАВЕЦЬ щомісяця до ___ числа ______ місяця надсилає ЗАМОВНИКУ системою ЕП розрахунок за виконані роботи згідно з діючими тарифами. ЗАМОВНИК має здійснити оплату послуг (а також пені) не пізніше ___ робочих днів після отримання розрахунку.

5. Форс-мажор

5.1. Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання будь-якого з положень цієї угоди, якщо це невиконання стало наслідком причин, що знаходяться поза сферою контролю невиконувальної сторони. Такі причини включають стихійне лихо, екстремальні погодні умови, пожежі, війни, страйки, військові дії, громадські безпорядки тощо (далі форс-мажор), але не обмежуються ними. Період звільнення від відповідальності починається з часу оголошення невиконувальною стороною форс-мажору і закінчується (чи закінчився б), якщо невиконувальна сторона вжила б заходів, яких вона і справді могла б вжити, для виходу із форс-мажору. Форс-мажор автоматично продовжує строк виконання зобов'язань на весь період його дії та ліквідації наслідків. Термін виконання зобов'язань відсувається на весь період дії форс-мажорних обставин та ліквідації наслідків. Про настання форс-мажорних обставин сторони мають інформувати одна одну невідкладно. Якщо ці обставини триватимуть більше ніж 6 місяців, то кожна із сторін матиме право відмовитись від подальшого виконання зобов'язань за цим договором і в такому разі жодна із сторін не матиме права на відшкодування іншою стороною можливих збитків.

6. Порядок змін та розірвання договору

6.1. Сторона, яка вважає за потрібне змінити чи розірвати договір, надсилає пропозиції щодо цього другій стороні за договором.

6.2. Сторона, що одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, має відповісти на неї не пізніше 20 днів після одержання пропозиції. Якщо сторони не досягли згоди щодо зміни чи розірвання договору, а також у разі неодержання відповіді в установлений строк (з урахуванням часу поштового обігу) зацікавлена сторона має право передавати спір на вирішення арбітражного суду.

7. Порядок розгляду спорів

8. Строк дії договору

9. Інші умови договору

9.1. Цей договір складено в двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із сторін.

9.3. Взаємовідносини сторін, не врегульовані цим договором, регулюються чинним законодавством України.

10. Місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційні коди сторін

10.1. Місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційний код ВИКОНАВЦЯ: _______________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________

10.2. Місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційний код ЗАМОВНИКА: _______________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________

10.3. Для вирішення всіх питань, пов'язаних з виконанням цього договору, відповідальними представниками є:

від ВИКОНАВЦЯ ______________________	від ЗАМОВНИКА: ___________________________
ВИКОНАВЕЦЬ	ЗАМОВНИК
М.п.	М.п.

Комерційні банки, які здійснюють міжбанківські розрахунки в мультивалютному режимі, укладають договір за цим додатком з урахуванням відповідних особливостей.

Начальник управління методології міжбанківських розрахунків
та Держбюджету Т.О.Чернойванова

Додаток 3
до Інструкції про
міжбанківські розрахунки в Україні

Зразок

Договір N __________
на інформаційно-розрахункове обслуговування
в системі електронних платежів Національного банку України
(за умови роботи банку з використанням
внутрішньобанківської платіжної системи)

м.___________________________

_______________________
(дата)

Національний банк України (далі - ВИКОНАВЕЦЬ) в особі _________________________________________________________________

(посада)

________________________________________________________ ________________________________________________, який діє на

(назва установи)

(прізвище, ім'я, по батькові)

підставі ______________________________________________________________ від ________________ N ____________, з одного боку, та

(назва документа)

______________________________________________________________ (далі - ЗАМОВНИК) в особі ________________________________

(назва установи)

(посада)

________________________________________________________________, який діє на підставі _____________________________________

(прізвище, ім'я, по батькові)

(назва документа)

від ____________________ N ___________________________, з другого боку, уклали договір про таке.

1. Предмет договору

2. Права та зобов'язання сторін

2.1. ВИКОНАВЕЦЬ має право:

2.1.3. Вимагати, щоб технології оброблення платежів у системі автоматизації банку (далі - САБ) та ВПС ЗАМОВНИКА відповідали вимогам Національного банку України щодо інтерфейсу з СЕП.

2.1.4. Вимагати, щоб технології оброблення платежів, програмних, технічних та організаційних засобів захисту у ВПС ЗАМОВНИКА відповідали вимогам Національного банку України.

2.2. ЗАМОВНИК має право:

2.2.1. Здійснювати міжбанківські розрахунки згідно з регламентом функціонування СЕП.

2.2.3. Отримувати інформацію від ВИКОНАВЦЯ про поточний стан технічного рахунку та здійснення операцій за ним.

2.3. ВИКОНАВЕЦЬ бере на себе зобов'язання:

2.3.2. Відкрити технічний рахунок ЗАМОВНИКУ для здійснення міжбанківських розрахунків через СЕП.

2.3.5. Забезпечувати здійснення міжбанківських розрахунків через СЕП, учасником яких є ЗАМОВНИК, у визначений чинним законодавством та нормативно-правовими актами Національного банку України строк (за умови виконання ЗАМОВНИКОМ регламенту функціонування СЕП).

2.3.6. Кожного робочого дня визначати підсумки розрахунків ЗАМОВНИКА через СЕП з відображенням їх на його консолідованому кореспондентському рахунку.

2.3.7. Кожного робочого дня надавати ЗАМОВНИКУ виписку з його технічного рахунку за цей день.

2.3.8. Надавати засобами ІПС інформаційні послуги ЗАМОВНИКУ щодо проходження в СЕП його початкових платежів.

2.3.10. Своєчасно передавати ЗАМОВНИКУ інформацію про внесені зміни до нормативно-довідкової бази СЕП.

2.3.11. Зберігати банківську таємницю та забезпечувати захист банківської інформації ЗАМОВНИКА.

2.3.12. Надавати інформаційно-арбітражні послуги ЗАМОВНИКУ у вигляді паперових документів.

2.4. ЗАМОВНИК бере на себе зобов'язання:

2.4.1. Діяти згідно з чинним законодавством та нормативно-правовими актами Національного банку України.

2.4.2. Дотримуватися технологічної дисципліни в інформаційно-обчислювальній мережі Національного банку України.

2.4.3. Підтримувати в належному стані програмно-технічні засоби, які використовуються для міжбанківських розрахунків.

2.4.4. Виконувати всі вимоги ВИКОНАВЦЯ щодо відповідності технології оброблення платежів у САБ та ВПС ЗАМОВНИКА вимогам Національного банку відносно інтерфейсу з СЕП.

2.4.5. Виконувати всі вимоги ВИКОНАВЦЯ щодо відповідності технології оброблення платежів, програмних, технічних та організаційних засобів захисту у ВПС ЗАМОВНИКА вимогам Національного банку України.

2.4.6. Забезпечувати надання інформації для ІПС щодо проходження розрахункових документів в електронному вигляді від СЕП через ВПС до своїх філій-отримувачів платежів протягом одного робочого дня, не враховуючи дня отримання запиту. Забезпечувати щоденне надання агрегованої інформації від ВПС щодо внутрішньобанківських міжтериторіальних платежів.

2.4.7. Забезпечувати наявність технічних та програмних засобів системи ЕП відповідно до вимог ВИКОНАВЦЯ.

2.4.8. Здійснювати оброблення всіх розрахункових документів в електронному вигляді в день їх одержання від СЕП у порядку черговості їх надходження.

2.4.9. Використовувати під час роботи в СЕП лише офіційно придбані та зареєстровані за цим користувачем у розробників або в уповноважених ними установах та погоджені з ВИКОНАВЦЕМ програмні продукти.

2.4.10. Виконувати всі вимоги захисту банківських документів в електронному вигляді в СЕП щодо технічних, програмних засобів та організаційних заходів захисту.

2.4.11. У разі виникнення екстремальних та непередбачених ситуацій узгоджувати план дій щодо їх усунення з ВИКОНАВЦЕМ.

2.4.12. Кожного робочого дня формувати та надійно зберігати архіви банківських документів в електронному вигляді. Окремо зберігати архіви програмно-технічного комплексу АРМ-НБУ, які містять шифровані арбітражні журнали апаратного і програмного шифрування та захищений від модифікації протокол роботи.

2.4.13. Забезпечувати належне збереження наданих ВИКОНАВЦЕМ програмних засобів і не передавати їх третім особам.

2.4.14. Узгоджувати з ВИКОНАВЦЕМ унесення будь-яких змін в офіційно надане і супроводжуване ВИКОНАВЦЕМ програмно-інформаційне забезпечення системи ЕП (крім змін, передбачених параметрами настройки вузла ЗАМОВНИКА).

2.4.15. Своєчасно інформувати ВИКОНАВЦЯ про зміни програмного забезпечення, яке використовується під час роботи в СЕП, місцезнаходження, контактних телефонів, прізвищ відповідальних осіб тощо. В обов'язковому порядку відповідати на запити ВИКОНАВЦЯ щодо надання інформації, яка використовується для оперативної взаємодії із ЗАМОВНИКОМ.

2.4.16. Не передавати отриману засобами системи ЕП інформацію третім особам, якщо це суперечить чинному законодавству України та нормативно-правовим актам Національного банку України.

2.4.17. У разі ліквідації банку (філії) забезпечувати його (її) повноцінну роботу згідно з діючою технологією до часу закриття консолідованого кореспондентського рахунку.

2.4.18. Своєчасно оплачувати послуги ВИКОНАВЦЯ.

2.4.19. Сплачувати ВИКОНАВЦЕВІ передбачену діючими тарифами суму за проведений фахівцями ВИКОНАВЦЯ аналіз нестандартних ситуацій, які виникли в ЗАМОВНИКА в роботі САБ та ВПС унаслідок помилок або навмисних порушень з боку персоналу та порушень щодо формування, порядку зберігання, знищення архівів банківських документів в електронному вигляді, включаючи архіви АРМ-НБУ.

2.4.20. Сплачувати ВИКОНАВЦЕВІ передбачену діючими тарифами суму за проведений фахівцями ВИКОНАВЦЯ аналіз нестандартних ситуацій, які виникли в ЗАМОВНИКА та призвели до порушень у роботі інформаційно-обчислювальної мережі Національного банку України.

3. Відповідальність сторін

Плата за послуги та пеня не нараховуються, якщо тимчасове зупинення ВИКОНАВЦЕМ роботи ЗАМОВНИКА в СЕП триває більше місяця.

4. Порядок розрахунків

4.1. ВИКОНАВЕЦЬ щомісяця до ___ числа _______ місяця надсилає ЗАМОВНИКУ системою ЕП розрахунок за виконані роботи згідно з діючими тарифами. ЗАМОВНИК має здійснити оплату послуг (а також пені) не пізніше ___ робочих днів після отримання розрахунку.

5. Форс-мажор

5.1. Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання будь-якого з положень цієї угоди, якщо це невиконання стало наслідком причин, що знаходяться поза сферою контролю невиконувальної сторони. Такі причини включають стихійне лихо, екстремальні погодні умови, пожежі, війни, страйки, військові дії, громадські безпорядки тощо (далі форс-мажор), але не обмежуються ними. Період звільнення від відповідальності починається з часу оголошення невиконувальною стороною форс-мажору і закінчується (чи закінчився б), якщо невиконувальна сторона вжила б заходів, яких вона і справді могла б вжити, для виходу із форс-мажору. Форс-мажор автоматично продовжує строк виконання зобов'язань на весь період його дії та ліквідації наслідків. Термін виконання зобов'язань відсувається на весь період дії форс-мажорних обставин та ліквідації наслідків. Про настання форс-мажорних обставин сторони мають інформувати одна одну невідкладно. Якщо ці обставини триватимуть більше ніж 6 місяців, то кожна із сторін матиме право відмовитись від подальшого виконання зобов'язань за цим договором і в такому разі жодна із сторін не матиме права на відшкодування іншою стороною можливих збитків.

6. Порядок змін та розірвання договору

6.1. Сторона, яка вважає за необхідне змінити чи розірвати договір, надсилає пропозиції щодо цього другій стороні за договором.

7. Порядок розгляду спорів

8. Строк дії договору

9. Інші умови договору

9.1. Цей договір складено у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із сторін.

9.3. Взаємовідносини сторін, не врегульовані цим договором, регулюються чинним законодавством України.

10. Місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційні коди сторін

10.1. Місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційний код ВИКОНАВЦЯ: _______________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________

10.2. Місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційний код ЗАМОВНИКА: _______________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________

10.3. Для вирішення всіх питань, пов'язаних з виконанням цього договору, відповідальними представниками є:

від ВИКОНАВЦЯ______________________	від ЗАМОВНИКА: ___________________________
ВИКОНАВЕЦЬ	ЗАМОВНИК
М.п.	М.п.

Начальник управління
методології міжбанківських розрахунків та Держбюджету Т.О.Чернойванова

Додаток 4
до Інструкції про міжбанківські
розрахунки в Україні

Зразок

Договір N ___
про надання послуг системою електронної пошти
Національного банку України

м.___________________________

_______________________
(дата)

Національний банк України (далі - ВИКОНАВЕЦЬ) в особі ___________________________________________________________________

(посада)

_______________________________________________________ _____________________________________________________, який діє на

(назва установи)

(прізвище, ім'я, по батькові)

підставі ____________________________________________________________________ від ___________ N __________, з одного боку, та

(назва документа)

_______________________________________________________________ (далі - ЗАМОВНИК) в особі ______________________________

(назва установи) (посада)

_______________________________________________________________, який діє на підставі ______________________________________

(прізвище, ім'я, по батькові) (назва документа)

від ______________ N ______________________________, з другого боку, уклали договір про таке.

1. Предмет договору

1.1. ВИКОНАВЕЦЬ підключає ЗАМОВНИКА до системи електронної пошти Національного банку України (далі - система ЕП) та забезпечує передачу інформації засобами системи ЕП до/від ЗАМОВНИКА.

2. Права та зобов'язання сторін

2.1. ВИКОНАВЕЦЬ має право:

2.1.2. Тимчасово зупиняти надання послуг ЗАМОВНИКУ в разі порушення ним технології роботи в системі ЕП.

2.2. ЗАМОВНИК має право:

2.2.1. Передавати інформацію іншим абонентам системи ЕП засобами системи ЕП, якщо це не суперечить чинному законодавству та нормативно-правовим актам Національного банку України.

2.3. ВИКОНАВЕЦЬ бере на себе зобов'язання:

2.3.1. Підключити ЗАМОВНИКА до системи ЕП і передавати інформацію засобами системи ЕП до/від ЗАМОВНИКА згідно з розпорядком роботи вузла системи ЕП ВИКОНАВЦЯ та за умови функціонування каналів зв'язку.

2.3.2. Надавати ЗАМОВНИКУ консультації щодо підготовки до роботи в системі ЕП та консультувати надалі з питань усунення непередбачених та екстремальних ситуацій протягом дії договору.

2.3.3. Передавати ЗАМОВНИКУ нові версії програмно-технічних та технологічних засобів, розроблених для удосконалення послуг, що надаються ЗАМОВНИКУ.

2.3.4. Своєчасно повідомляти ЗАМОВНИКА про тимчасове зупинення надання послуг.

2.4. ЗАМОВНИК бере на себе зобов'язання:

2.4.1. Діяти згідно з чинним законодавством та нормативно-правовими актами Національного банку України.

2.4.2. Дотримуватися технологічної дисципліни в системі ЕП.

2.4.3. Забезпечувати наявність необхідних технічних та програмних засобів системи ЕП згідно з вимогами ВИКОНАВЦЯ.

2.4.4. Забезпечувати належне збереження наданих ВИКОНАВЦЕМ програмних засобів і не передавати їх третім особам.

2.4.5. Використовувати під час роботи в системі ЕП лише офіційно придбані та зареєстровані за цим користувачем у розробників або в уповноважених ними установах та погоджені з ВИКОНАВЦЕМ програмні продукти.

2.4.6. Своєчасно оплачувати послуги ВИКОНАВЦЯ.

2.4.7. У разі виникнення екстремальних та непередбачених ситуацій узгоджувати план дій щодо їх усунення з ВИКОНАВЦЕМ.

2.4.8. Узгоджувати з ВИКОНАВЦЕМ унесення будь-яких змін в офіційно надане і супроводжуване ВИКОНАВЦЕМ програмно-інформаційне забезпечення системи ЕП (крім змін, передбачених параметрами настройки вузла ЗАМОВНИКА).

2.4.9. Своєчасно інформувати ВИКОНАВЦЯ про зміни місцезнаходження, телефонів, прізвищ відповідальних осіб тощо. В обов'язковому порядку відповідати на запити ВИКОНАВЦЯ щодо надання інформації, яка використовується для оперативної взаємодії із ЗАМОВНИКОМ.

2.4.10. Не передавати отриману системою ЕП інформацію третім особам, якщо це суперечить чинному законодавству України та нормативно-правовим актам Національного банку України.

2.4.11. Сплачувати ВИКОНАВЦЕВІ передбачену діючими тарифами суму за проведений фахівцями ВИКОНАВЦЯ аналіз нестандартних ситуацій, які виникли в роботі системи ЕП унаслідок помилок або навмисних порушень з боку персоналу ЗАМОВНИКА.

2.4.12. Сплачувати ВИКОНАВЦЕВІ передбачену діючими тарифами суму за проведений фахівцями ВИКОНАВЦЯ аналіз нестандартних ситуацій, які виникли в ЗАМОВНИКА та призвели до порушень у роботі інформаційно-обчислювальної мережі Національного банку України.

3. Відповідальність сторін

3.1. У разі прострочення оплати наданих послуг ЗАМОВНИК сплачує ВИКОНАВЦЕВІ суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних з простроченої суми.

3.2. За затримку оплати наданих послуг ЗАМОВНИК сплачує ВИКОНАВЦЕВІ пеню у розмірі ____ відсотків від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Плата за послуги та пеня не нараховуються, якщо тимчасове зупинення надання послуг системою ЕП триває більше місяця.

3.3. У разі заподіяння шкоди функціонуванню системи ЕП ЗАМОВНИК відшкодовує ВИКОНАВЦЮ завдані збитки.

3.4. ВИКОНАВЕЦЬ не несе відповідальності за зміст інформації, яка готується абонентами системи ЕП.

4. Порядок розрахунків

4.1. ВИКОНАВЕЦЬ щомісяця до _____ числа ______ місяця надсилає ЗАМОВНИКУ системою ЕП розрахунок за виконані роботи згідно з діючими тарифами. ЗАМОВНИК має здійснити оплату послуг (а також пені) не пізніше ____ робочих днів після отримання розрахунку.

5. Форс-мажор

5.1. Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання будь-якого з положень цієї угоди, якщо це невиконання стало наслідком причин, що знаходяться поза сферою контролю невиконувальної сторони. Такі причини включають стихійне лихо, екстремальні погодні умови, пожежі, війни, страйки, військові дії, громадські безпорядки тощо (далі форс-мажор), але не обмежуються ними. Період звільнення від відповідальності починається з часу оголошення невиконувальною стороною форс-мажору і закінчується (чи закінчився б), якщо невиконувальна сторона вжила б заходів, яких вона і справді могла б вжити, для виходу із форс-мажору. Форс-мажор автоматично продовжує строк виконання зобов'язань на весь період його дії та ліквідації наслідків. Термін виконання зобов'язань відсувається на весь період дії форс-мажорних обставин та ліквідації наслідків. Про настання форс-мажорних обставин сторони мають інформувати одна одну невідкладно. Якщо ці обставини триватимуть більше ніж 6 місяців, то кожна із сторін матиме право відмовитись від подальшого виконання зобов'язань за цим договором і в такому разі жодна із сторін не матиме права на відшкодування іншою стороною можливих збитків.

6. Порядок змін та розірвання договору

7. Порядок розгляду спорів

8. Строк дії договору

9. Інші умови

9.1. Цей договір складено у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із сторін.

9.3. Взаємовідносини сторін, не врегульовані цим договором, регулюються чинним законодавством України.

10. Місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційні коди сторін

10.1. Місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційний код ВИКОНАВЦЯ: ________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________________________________

10.2. Місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційний код ЗАМОВНИКА: ________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________________________________

10.3. Для вирішення всіх питань, пов'язаних з виконанням цього договору, відповідальними представниками є:

від ВИКОНАВЦЯ ______________________	від ЗАМОВНИКА: ___________________________
ВИКОНАВЕЦЬ	ЗАМОВНИК
М.п.	М.п.

Начальник управління
методології міжбанківських розрахунків та Держбюджету Т.О.Чернойванова

Додаток 5
до Інструкції про міжбанківські
розрахунки в Україні

Зразок

Договір N ___________
про використання криптографічних засобів захисту
інформації в інформаційно-обчислювальній мережі
Національного банку України

м.___________________________

___________________
(дата)

Національний банк України (далі - ВИКОНАВЕЦЬ) в особі _____________________________________________________________________

(посада)

________________________________________________________ ____________________________________________________, який діє на

(назва установи) (прізвище, ім'я, по батькові)

підставі ________________________________________________________________ від ________________ N __________, з одного боку, та

(назва документа)

__________________________________________________________ (далі - ЗАМОВНИК) в особі _____________________________________

(назва установи) (посада)

_______________________________________________________, який діє на підставі ______________________________________________

(прізвище, ім'я, по батькові) (назва документа)

від ______________________ N ________________, з другого боку, уклали договір про таке.

1. Предмет договору

1.1. ВИКОНАВЕЦЬ зобов'язується надати ЗАМОВНИКУ апаратно-програмні засоби криптографічного захисту інформації згідно з актом приймання-передавання для використання їх в інформаційно-обчислювальній мережі Національного банку.

2. Права та зобов'язання сторін

2.1. ВИКОНАВЕЦЬ має право:

2.1.1. Перевіряти ЗАМОВНИКА з питань: користування, зберігання, обліку засобів захисту; виконання організаційних та інших вимог щодо захисту інформації в інформаційно-обчислювальній мережі Національного банку.

2.1.2. Тимчасово зупиняти обслуговування ЗАМОВНИКА в разі порушень правил роботи із засобами захисту або передавання (навіть тимчасово) отриманих ЗАМОВНИКОМ засобів захисту третім особам, установам чи організаціям.

2.1.3. Запроваджувати нові програмно-технічні та технологічні засоби, розроблені для поліпшення послуг, що надаються ЗАМОВНИКУ.

2.2. ЗАМОВНИК має право:

2.2.1. Користуватися наданими засобами криптографічного захисту інформації в інформаційно-обчислювальній мережі Національного банку.

2.2.2. Отримувати від ВИКОНАВЦЯ консультації з питань, пов'язаних з експлуатацією та зберіганням засобів захисту.

2.2.3. Використовувати наданий генератор ключів для генерації ключів криптографічного захисту для робочих місць системи автоматизації банку та інформаційно-обчислювальної мережі Національного банку згідно з діючою технологією роботи.

2.3. ВИКОНАВЕЦЬ бере на себе зобов'язання:

2.3.1. Правильно та своєчасно надавати ЗАМОВНИКУ засоби захисту інформації з потрібною документацією до них та консультації з питань захисту і правил користування засобами захисту.

2.3.2. Своєчасно інформувати ЗАМОВНИКА про зміни ключової системи захисту в інформаційно-обчислювальній мережі Національного банку.

2.3.3. Забезпечувати своєчасну заміну ключової інформації для апаратури захисту згідно з графіком Національного банку України.

2.3.4. Своєчасно інформувати ЗАМОВНИКА про зміни, які планується вносити в систему захисту інформації Національного банку України.

2.3.5. Здійснювати заміну апаратури криптографічного захисту в разі виходу її з ладу та безкоштовний ремонт, крім випадків, зазначених у п.3.2 цього договору.

2.3.6. Забезпечувати своєчасну заміну генератора ключів електронного цифрового підпису в разі його пошкодження або виведення з ладу, крім випадків, зазначених у п.3.2 цього договору.

2.4. ЗАМОВНИК бере на себе зобов'язання:

2.4.1. Не передавати (навіть тимчасово) отримані ним апаратно-програмні засоби захисту інформації, які використовуються в інформаційно-обчислювальній мережі Національного банку, третім особам, установам чи організаціям.

2.4.2. Дотримуватися технологічної дисципліни в роботі із засобами захисту, забезпечувати їх експлуатацію і зберігання згідно з наданими ВИКОНАВЦЕМ інструкціями. Негайно інформувати ВИКОНАВЦЯ про виникнення порушень режимних умов зберігання та використання засобів захисту і вживати заходів для їх усунення.

2.4.3. Утримувати апаратно-програмні засоби захисту інформації у належному стані.

2.4.4. Забезпечувати цілісність пломб та печаток на апаратурі криптографічного захисту.

2.4.5. Не використовувати надані засоби захисту інформації для завдань, які не обумовлені наявними інструкціями.

2.4.6. Забезпечувати наявність потрібних технічних засобів для підключення апаратури захисту інформації згідно з вимогами ВИКОНАВЦЯ.

2.4.7. Забезпечувати транспортування апаратури захисту інформації до місця її встановлення у ЗАМОВНИКА та до місця її заміни у ВИКОНАВЦЯ.

2.4.8. Своєчасно оплачувати послуги ВИКОНАВЦЯ відповідно до діючих тарифів банківських послуг.

2.4.9. Передати (повернути) ВИКОНАВЦЮ засоби захисту інформації та документацію до них протягом трьох робочих днів після припинення чинності цього договору.

2.4.10. Сплачувати ВИКОНАВЦЕВІ передбачену діючими тарифами суму за повторно виявлені порушення режимних умов зберігання та використання засобів захисту в інформаційно-обчислювальній мережі Національного банку, за пошкодження пломб і печаток на блоку АЗЕГО або АЗБД, за втрату або пошкодження генератора ключів та блока апаратури захисту електронного грошового обігу.

2.4.11. У разі встановлення йому особливого режиму контролю за діяльністю в період фінансового оздоровлення (робота через "АРМ юридичної особи") перейти на програмні засоби захисту інформації та протягом трьох робочих днів повернути ВИКОНАВЦЮ комплект АЗЕГО.

2.4.12. Після відміни особливого режиму контролю за діяльністю в період фінансового оздоровлення (робота через "АРМ юридичної особи") отримати у ВИКОНАВЦЯ протягом трьох робочих днів комплект АЗЕГО та перейти на апаратні засоби захисту інформації.

3. Відповідальність сторін

3.1. ВИКОНАВЕЦЬ несе відповідальність перед ЗАМОВНИКОМ за правильне та своєчасне надання засобів захисту інформації ЗАМОВНИКУ для забезпечення можливості роботи в інформаційно-обчислювальній мережі Національного банку.

3.2. ЗАМОВНИК відшкодовує ВИКОНАВЦЕВІ фактичні збитки за втрачені засоби захисту інформації (викрадені, загублені тощо) або виведені з ладу (у результаті механічних та інших пошкоджень, пов'язаних з порушенням технології використання) у тому разі, якщо встановлено вину ЗАМОВНИКА.

3.3. У разі порушення режимних умов зберігання та використання засобів захисту інформації ЗАМОВНИК відшкодовує ВИКОНАВЦЕВІ пов'язані з цим фактичні збитки.

3.4. У разі прострочення оплати наданих послуг ЗАМОВНИК сплачує ВИКОНАВЦЕВІ суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних з простроченої суми.

3.5. За затримку оплати наданих послуг ЗАМОВНИК сплачує ВИКОНАВЦЕВІ пеню у розмірі ___ відсотків від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

4. Порядок розрахунків

4.1. ВИКОНАВЕЦЬ щомісяця до ___ числа ________ місяця надсилає ЗАМОВНИКУ системою ЕП розрахунок за надані послуги згідно з діючими тарифами. ЗАМОВНИК має здійснити оплату послуг (а також пені) не пізніше __ робочих днів після отримання розрахунку.

5. Форс-мажор

5.1. Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання будь-якого з положень цієї угоди, якщо це невиконання стало наслідком причин, що знаходяться поза сферою контролю невиконувальної сторони. Такі причини включають стихійне лихо, екстремальні погодні умови, пожежі, війни, страйки, військові дії, громадські безпорядки тощо (далі форс-мажор), але не обмежуються ними. Період звільнення від відповідальності починається з часу оголошення невиконувальною стороною форс-мажору і закінчується (чи закінчився б), якщо невиконувальна сторона вжила б заходів, яких вона і справді могла б вжити, для виходу із форс-мажору. Форс-мажор автоматично продовжує строк виконання зобов'язань на весь період його дії та ліквідації наслідків. Термін виконання зобов'язань відсувається на весь період дії форс-мажорних обставин та ліквідації наслідків. Про настання форс-мажорних обставин сторони мають інформувати одна одну невідкладно. Якщо ці обставини триватимуть більше ніж 6 місяців, то кожна із сторін матиме право відмовитись від подальшого виконання зобов'язань за цим договором і в такому разі жодна із сторін не матиме права на відшкодування іншою стороною можливих збитків.

6. Порядок змін та розірвання договору

6.2. Сторона, що одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, має відповісти на неї не пізніше 20 днів після одержання пропозиції. Якщо сторони не досягли згоди щодо зміни чи розірвання договору, а також в разі неодержання відповіді в установлений строк (з урахуванням часу поштового обігу) зацікавлена сторона має право передавати спір на вирішення арбітражного суду.