документiв в базi
550558
Подiлитися 

Основна багатостороння угода
про міжнародний транспорт щодо розвитку
коридору Європа - Кавказ - Азія

(Угоду ратифікована Законом
N 1440-III від 10.02.20
00)

( Додатково див. Протокол
від 29.01.2015 )

Держави-учасниці цієї Угоди, далі Сторони, висловлюючи прагнення розвивати економічні відносини, торгівлю і транспортне сполучення в регіонах Європи, Чорного моря, Кавказу, Каспійського моря та Азії, домовилися укласти Основну багатосторонню угоду про міжнародний транспорт щодо розвитку коридору Європа - Кавказ - Азія (далі "Основна Угода").

Стаття 1
Загальні положення

Положення Основної Угоди регулюють міжнародні вантажні та пасажирські перевезення між Сторонами, а також транзитні перевезення через території Сторін.

Стаття 2
Визначення

У цілях Основної Угоди "міжнародне перевезення" означає переміщення товарів або пасажирів:

а) автомобільним транспортом (у тому числі причепи і напівпричепи);

б) залізничним транспортом;

в) водним транспортом;

г) повітряним транспортом;

д) усіма видами контейнерів, відповідно до митної конвенції про контейнери;

е) трубопроводами,

якщо місце приймання вантажів або пасажирів і призначене місце поставки, як зазначено в контракті, знаходиться в двох різних країнах, де хоча б одна з них Сторона Основної Угоди, а також зберігання під час транзиту вантажів.

Стаття 3
Цілі Основної Угоди

Цілями Основної Угоди є:

а) розвиток економічних відносин, торгівлі й транспортного сполучення в регіонах Європи, Чорного моря, Кавказу, Каспійського моря та Азії;

б) сприяння доступу до міжнародного ринку автомобільного, повітряного та залізничного транспорту, а також торгового судноплавства;

в) сприяння міжнародному перевезенню вантажів, пасажирів і міжнародному транспортуванню вуглеводневих продуктів;

г) забезпечення безпеки руху, збереження вантажів і охорони навколишнього середовища;

д) гармонізація транспортної політики, а також правових рамок у сфері транспорту;

е) створення рівних умов конкуренції між окремими видами транспорту.

Стаття 4
Сприяння міжнародним перевезенням

1. Кожна Сторона надає іншим Сторонам право транзиту міжнародних транспортних засобів, вантажів і пасажирів через їхню територію на умовах, зазначених у Основній Угоді.

2. Сторони забезпечують найбільш ефективну організацію сприяння транзитним перевезенням на своїх територіях.

3. Положення Основної Угоди не зачіпають прав і зобов'язань Сторін, що випливають з інших міжнародних конвенцій і угод, учасницями яких вони є або можуть стати.

Стаття 5
Сплата податків, зборів та інших платежів

Податки, збори та інші платежі, незалежно від їхньої назви або призначення, не стягуються щодо транзитних перевезень, за винятком оплати витрат на транспортні, митні послуги, послуги, пов'язані з перевезенням, а також платежів за користування транспортною інфраструктурою.

Стаття 6
Пільгові умови й тарифи

1. Тарифи за послуги у забезпеченні транзитних перевезень установлюються на пільгових умовах.

2. Сторони погодилися, що в тому разі, якщо будуть встановлені пільгові умови і тарифи між двома Сторонами для видів перевезень, зазначених у Статті 1 Основної Угоди, не менш пільгові умови й тарифи застосовуватимуться між цими Сторонами та іншими Сторонами.

Стаття 7
Безпека руху, схоронність вантажів та охорона
навколишнього середовища

Сторони вживають відповідних заходів, що забезпечують безпеку руху, пасажирів і перевізників, збереження вантажів і транспортних засобів, а також охорону навколишнього середовища при міжнародних перевезеннях, передбачених у статті 1 Основної Угоди.

Стаття 8
Міжурядова Комісія

1. Сторони, з метою регулювання питань, що стосуються здійснення і застосування положень Основної Угоди, створюють Міжурядову Комісію.

2. Міжурядова Комісія складається з вищих урядових посадових осіб Сторін або їхніх представників з повноваженнями ухвалення рішення в рамках Основної Угоди.

Міжурядова Комісія приймає рішення на основі принципу консенсусу.

3. Міжурядова Комісія регулярно проводить засідання, не менше одного разу на рік, по черзі в кожної із Сторін. При цьому Сторона, що приймає, головує протягом одного року. Головою Міжурядової Комісії є глава делегації Сторони, в якій проводиться засідання.

Засідання Міжурядової Комісії проводяться за пропозицією Голови або будь-якої із Сторін за участю представників Сторін, які можуть запрошувати до участі відповідних експертів.

4. Міжурядова Комісія приймає власні правила процедури.

5. При необхідності Міжурядова Комісія вносить пропозиції про внесення поправок і змін до Основної Угоди, а також про прийняття нових технічних додатків до Основної Угоди.

6. Міжурядова Комісія виробляє рішення для прийняття Сторонами та відповідні рекомендації з питань у рамках Основної Угоди, в тому числі:

а) координації транспортної політики;

б) забезпечення дотримання положень Основної Угоди;

в) збору й вільного обміну відповідною інформацією;

г) гармонічного розвитку перевезень між Сторонами з урахуванням, насамперед, безпеки руху, схоронності вантажів та екологічних аспектів;

д) сприяння співробітництву між транспортними підприємствами і установами;

е) сприяння мультимодальним перевезенням;

ж) спрощення митних процедур і практики, що підлягають застосуванню в установлених пунктах пропуску.

7. Міжурядова Комісія має право створити робочі групи по сферах, зазначених у пункті 1 статті 10 Основної Угоди, і визначати їхні права і обов'язки.

Стаття 9
Постійний Секретаріат

1. Міжурядова Комісія засновує Постійний Секретаріат для ефективного застосування Основної Угоди.

2. Секретаріат розташований у місті Баку, Азербайджанська Республіка, і має постійні представництва у кожній зі Сторін.

3. Міжурядова Комісія розробляє і затверджує Положення про Постійний Секретаріат, визначає коло його повноважень, права та обов'язки, процедуру призначення посадових осіб, а також готує пропозиції щодо системи спільного фінансування роботи Постійного Секретаріату.

Система фінансування затверджується урядами Сторін.

4. Постійний Секретаріат здійснює нагляд за виконанням положень Основної Угоди, а також виконує рішення Міжурядової Комісії і вносить відповідні пропозиції до Міжурядової Комісії.

Стаття 10
Технічні додатки

1. Технічні додатки щодо міжнародного автомобільного транспорту, міжнародного залізничного транспорту, міжнародного торгового судноплавства та митних процедур і опрацювання документів є невід'ємною частиною Основної Угоди так само, як й інші технічні додатки, що можуть бути прийняті згодом, у разі потреби.

2. Технічні додатки мають обов'язковий характер для Сторін таким же чином, у такому ж обсязі, як і Основна Угода, і забезпечують детальне регулювання питань, визначених в Основній Угоді. Проте при виникненні суперечностей між положеннями Основної Угоди і положеннями будь-якого технічного додатка необхідно керуватися положеннями Основної Угоди.

3. Кожна зі Сторін має право запропонувати поправки до технічних додатків і, при необхідності, надати проекти нових технічних додатків до Постійного Секретаріату.

4. Запропоновані поправки до технічних додатків і нові проекти розглядаються Міжурядовою Комісією.

Стаття 11
Внесення змін і доповнень

1. За згодою Сторін до Основної Угоди можуть бути внесені зміни і доповнення, які оформляються Протоколом, що є невід'ємною частиною Основної Угоди.

2. Набуття чинності Протоколом про зміни і доповнення здійснюється в тому ж порядку, що й Основною Угодою.

Стаття 12
Вирішення спорів

1. Будь-які спори, розбіжності або претензії між Сторонами, що виникають у зв'язку із застосуванням, тлумаченням, порушенням або припиненням Основної Угоди і які не можуть бути вирішені шляхом переговорів, передаються на розгляд будь-якою із причетних Сторін у Міжурядову Комісію.

2. Будь-які такі спори, розбіжності або претензії, що не можуть бути вирішені Міжурядовою Комісією, на прохання усіх причетних Сторін передаються до відповідного міжнародного або арбітражного суду, або до Міжнародного Суду в Гаазі в межах його компетенції.

Стаття 13
Набуття чинності

1. Основна Угода набуває чинності через 30 днів після здачі депозитарію, зазначеному в статті 15 Основної Угоди, четвертого повідомлення про виконання Сторонами відповідних внутрішньодержавних процедур, згідно з їхнім національним законодавством.

2. Основна Угода набуває чинності для інших Сторін через 30 днів після здачі ними повідомлення депозитарію про виконання відповідних внутрішньодержавних процедур, згідно з їхнім національним законодавством.

Стаття 14
Приєднання до Угоди

1. Основна Угода відкрита для приєднання будь-якої держави.

2. Документи про приєднання, за згодою всіх Сторін на таке приєднання, здаються на зберігання депозитарію, зазначеному в статті 15 Основної Угоди.

3. Угода набуває чинності для держав, що приєдналися, на 30-ий день після здачі депозитарію документа про приєднання.

4. Регіональні організації економічної інтеграції можуть приєднуватись до Основної Угоди як асоційовані члени.

5. Міжурядова Комісія може розробити умови, на яких регіональні організації економічної інтеграції можуть вступати в асоціацію зі Сторонами цієї Угоди.

Стаття 15
Депозитарій

1. Депозитарієм Основної Угоди є Азербайджанська Республіка, яка направляє Сторонам, що підписали Основну Угоду, її завірені копії.

2. Депозитарій інформує Сторони про приєднання інших держав до Основної Угоди і про припинення дії Основної Угоди стосовно будь-якої із Сторін.

Стаття 16
Термін дії

1. Основна Угода укладена терміном на 10 років.

Дія Основної Угоди продовжується на наступні п'ятирічні періоди, якщо Сторони не заявлять про інше.

2. Дія Основної Угоди може бути припинена на території Сторони, якщо ця Сторона письмово повідомить депозитарія не менш, ніж за шість місяців про свій намір припинити її дію на своїй території.

3. Зобов'язання по договорах, угодах та інших домовленостях, підписаних відповідно до положень Основної Угоди, зберігають чинність і після припинення її дії, аж до їхнього повного виконання.

Вчинено в місті Баку 8 вересня 1998 року, в одному дійсному примірнику, російською та англійською мовами, обидва тексти є однаково автентичними.

На посвідчення чого нижчепідписані Глави держав і урядів або їхні повноважні представники підписали цю Основну Угоду, що включає додані застереження.

За Азербайджанську Республіку   За Республіку Молдова 
За Республіку Вірменія   За Румунію 
За Республіку Болгарія   За Республіку Таджикистан 
За Грузію   За Турецьку Республіку 
За Республіку Казахстан   За Республіку Узбекистан 
За Киргизьку Республіку   За Україну 

Застереження
Азербайджанської Республіки
до Основної багатосторонньої угоди
про міжнародний транспорт щодо розвитку
коридору Європа - Кавказ - Азія

1. Азербайджанська Республіка заявляє, що жодні з прав, обов'язків і положень, викладених у "Основній багатосторонній угоді про міжнародний транспорт щодо розвитку коридору Європа - Кавказ - Азія" та її Технічних Додатках, не будуть застосовуватись Азербайджанською Республікою щодо таких перевезень її територією, для яких територія Республіки Вірменія є початковою, транзитною або кінцевою територією.

2. Азербайджанська Республіка залишає за собою право в будьякий час змінити або виключити положення пункту 1 цього Застереження, й інші Сторони будуть повідомлені у письмовій формі про будь-які такі зміни або винятки.

Президент Азербайджанської Республіки Гейдар Алієв

Застереження
Республіки Казахстан
до Основної багатосторонньої угоди
про міжнародний транспорт щодо розвитку
коридору Європа - Кавказ - Азія

Положення статті 4 Технічного Додатка щодо міжнародного залізничного транспорту і Примітка 2 до нього на Республіку Казахстан не поширюються.

Глава делегації Республіки Казахстан,
Міністр транспорту і комунікацій Єркін Калієв

Застереження Румунії
до Основної багатосторонньої угоди
про міжнародний транспорт щодо розвитку
коридору Європа - Кавказ - Азія

Примітка 2 до Технічного Додатка щодо залізниць не застосовується для Румунії.

Президент Румунії Еміль Константінеску

Технічний Додаток до Основної Угоди
щодо міжнародного автомобільного транспорту

Стаття 1
Загальні положення

Положення цього Технічного Додатка регулюють міжнародні автомобільні перевезення вантажів і пасажирів:

а) двосторонніх, між Сторонами;

б) транзитних територіями Сторін.

Стаття 2
Визначення

Для цілей цього Технічного Додатка нижченаведені терміни означають:

1. Термін "перевізник" - будь-яку фізичну або юридичну особу, зареєстровану на території однієї із Сторін і допущену відповідно до чинного національного законодавства до виконання міжнародних автомобільних перевезень пасажирів або вантажів.

2. Термін " автотранспортний засіб":

під час перевезення вантажів - вантажний автомобіль, вантажний автомобіль із причепом, автомобільний тягач або автомобільний тягач із напівпричепом;

під час перевезення пасажирів - автобус, тобто автомобільний засіб, призначений для перевезення пасажирів, що має не менше 8 місць для сидіння, не рахуючи місця водія, а також причеп для перевезення багажу.

3. Термін "перевезення" означає пересування автотранспортних засобів з вантажем або без вантажу по шляхах, навіть якщо частина маршруту автомобіля, причепа або напівпричепа проходить по водному або залізничному шляху.

4. Термін "небезпечні вантажі" означає вантажі, що вважаються небезпечними відповідно до Європейської Угоди щодо міжнародних перевезень небезпечних вантажів автомобільним транспортом (ДОПНВ), 1957 року.

5. Термін "вантажі, що швидко псуються" означає вантажі, що вважаються такими, що швидко псуються, відповідно до Угоди про Міжнародні Перевезення Продуктів, що швидко псуються, і Спеціального Обладнання, що вживається для таких перевезень (ШПС), 1970 року.

6. Термін "дозвіл" означає документ, що видається компетентним органом Сторони і дає право автотранспортному засобові, зареєстрованому в іншій Стороні, на в'їзд, виїзд або проїзд транзитом через територію першої Сторони.

7. Термін "спеціальний дозвіл" означає документ, що видається компетентним органом Сторони і дає право автотранспортному засобові, зареєстрованому в іншій Стороні, на здійснення спеціальних категорій перевезень на території або через територію першої Сторони.

8. Термін "реєстрація" означає реєстрацію автотранспортного засобу в Стороні відповідно до вимог її національних компетентних органів.

Стаття 3
Доступ до ринку

1. Кожна Сторона дозволяє перевізнику, зареєстрованому в іншій Стороні, перевозити вантажі або пасажирів між будь-яким пунктом на своїй території і пунктом на території інших Сторін або в зворотному напрямку, а також транзитом по своїй території, при наявності дозволу, без будь-яких необгрунтованих затримок або обмежень.

2. Перевізник може здійснювати перевезення третьої країни лише при наявності спеціального дозволу компетентних органів або організацій Сторін на такі перевезення.

Стаття 4
Вага і розміри

1. Вага і розміри автотранспортних засобів з вантажем або без вантажу повинні відповідати умовам офіційних реєстраційних документів цих автотранспортних засобів і не повинні перевищувати існуючі обмеження Сторони, що приймає.

2. У разі, коли вага або розмір автотранспортного засобу з вантажем або без вантажу, що виконує перевезення відповідно до цього Технічного Додатка, перевищує максимально допустимі межі у Стороні, що приймає, необхідний спеціальний дозвіл.

Стаття 5
Спеціальні категорії перевезень

1. Перевезення небезпечних вантажів і вантажів, що швидко псуються, має здійснюватися відповідно до національного законодавства Сторін.

2. Для перевезення небезпечних вантажів або вантажів, що швидко псуються автотранспортними засобами територіями Сторін необхідний спеціальний дозвіл.

Стаття 6
Посвідчення водіїв і сертифікати
про технічну придатність

Посвідчення водіїв, сертифікати про технічну придатність і офіційні реєстраційні документи автотранспортних засобів, видані компетентним органом однієї Сторони і дійсні на її території, визнаються на територіях інших Сторін.

Стаття 7
Порушення

У разі порушення перевізником Сторони положень цього Технічного Додатка, Сторона, на території якої відбулося порушення, зобов'язана в найкоротший термін повідомити про порушення іншу Сторону, яка вживе заходів, передбачених її національним законодавством. Ці Сторони інформують одна одну про всі санкції, що накладаються ними.

Стаття 8
Фінансові питання

Під час виконання перевезень на підставі цього Технічного Додатка при ввезені на територію іншої Сторони взаємно звільняються від митних зборів, мита, податків:

1) паливо і мастильні матеріали в межах норм, передбачених внутрішнім законодавством Сторони, що знаходяться в стандартному резервуарі автомобіля, встановленому заводом-виробником;

2) запасні частини та інструменти, призначені для ремонту ушкодженого автотранспортного засобу, що виконує ці перевезення.

Невикористані запасні частини підлягають вивозу, а замінені запасні частини повинні бути вивезені, знищені або здані в порядку, встановленому на території відповідної Сторони.

Технічний Додаток до Основної Угоди
щодо міжнародного залізничного транспорту

Стаття 1
Загальні положення

Положення цього Технічного Додатка регулюють міжнародні залізничні перевезення вантажів і пасажирів:

а) двосторонніх, між Сторонами;

6) транзитних, територіями Сторін.

Стаття 2
Визначення

Для цілей цього Технічного Додатка нижченаведені терміни означають:

1) термін "національна залізнична компанія" означає будь-яку юридичну особу, засновану в одній зі Сторін, яка має в країні заснування законний доступ до міжнародного залізничного транспорту відповідно до національного законодавства;

2) термін "поїзд" означає локомотив і/або вагони, зареєстровані в одній зі Сторін, застосовувані й оснащені для перевезення вантажу і/або пасажирів;

3) термін "перевезення" означає рух вантажного і пасажирського поїзда залізницею, навіть у тих випадках, якщо частина перевезення здійснюється водними шляхами.

Стаття 3
Здійснення Технічного Додатка

Органи, відповідальні за виконання положень цього Технічного Додатка, перелічені в Примітці 1 цього Технічного Додатка.

Стаття 4
Пільгові умови й тарифи

Пільгові умови й тарифи визначаються відповідно до статей 6 і 8 Основної Угоди і Примітки 2 цього Технічного Додатка.

Стаття 5
Документи

Сторони визнають ліцензії на здійснення перевезень, експедиторської та іншої діяльності, видані відповідно до національних правил Сторони, а також свідоцтва та інші документи на керування і супровід поїздів територіями Сторін.

Стаття 6
Цілі співробітництва

1. Сторони будуть співробітничати на урядовому рівні з метою:

а) розвитку міжнародного залізничного транспорту, включаючи мультимодальне сполучення;

б) збереження і розвитку залізничного сполучення, встановленого між національними залізничними інфраструктурами Сторін, і взаємного організаційного керування національними залізничними системами;

в) встановлення між національними залізничними компаніями та іншими відповідними підприємствами прямих економічних відносин, включаючи спільне використання складів і терміналів на найбільш пільгових умовах;

г) відкриття представництв національних залізничних компаній на територіях Сторін;

д) обміну інформацією, в тому числі, статистичними даними.

2. Сторони будуть співробітничати на рівні компетентних органів з метою:

а) полегшення проходження прикордонних процедур;

б) забезпечення міжнародного залізничного транспорту енергетичними ресурсами;

в) розробки узгодженого методу обчислення собівартості, як основи для пільгових тарифів і єдиних наскрізних ставок;

г) встановлення системи відповідальності за порушення технологічних параметрів перевізної роботи, завантаження і розвантаження, повернення поїздів, що належать національним залізничним компаніям Сторін, а також за забруднення навколишнього середовища;

д) виконання національними залізничними компаніями взаємних зобов'язань по придбанню, ремонту поїздів, контейнерів, устаткування і техніки;

е) розвитку навчання залізничного персоналу на основі міжнародних стандартів навчання;

ж) надання сприяння залізничному персоналу під час перебування і виконання службових обов'язків на території іншої Сторони, а при раптових захворюваннях і травмах - надання безкоштовної першої медичної допомоги.

ПРИМІТКА 1


до Технічного Додатка щодо міжнародного
залізничного транспорту

Відповідальними органами, відповідно до статті 3 Технічного Додатка щодо міжнародного залізничного транспорту, є:

1) для Азербайджанської Республіки - Азербайджанська державна залізниця;

2) для Республіки Вірменія - Державне закрите акціонерне товариство " Залізниця Республіки Вірменія";

3) для Республіки Болгарія - Національна компанія "Болгарські державні залізниці";

4) для Грузії - Департамент залізничного транспорту;

5) для Республіки Казахстан - Республіканське державне підприємство "Казахстан темір жоли";

6) для Киргизької Республіки - Управління киргизької залізниці;

7) для Республіки Молдова - Державне підприємство "Залізниця Молдови";

8) для Румунії - Міністерство транспорту Румунії;

9) для Республіки Таджикистан - Управління таджикистанської залізниці;

10) для Турецької Республіки - Державна Залізнична Адміністрація (TCDD);

11) для Республіки Узбекистан - Державно-акціонерна залізнична компанія "Узбекистон темір йулларі";

12) для України - Українські залізниці "Укрзалізниця".

ПРИМІТКА 2


до Технічного Додатка щодо міжнародного
залізничного транспорту

Відповідно до статті 4 Технічного Додатка щодо міжнародного залізничного транспорту наступні пільгові умови й тарифи застосовуються для Сторін Основної Угоди:

а) до 50% від повного чинного тарифу на залізничні перевезення вантажів, за винятком чинних у відповідних угодах і договорах пільгових тарифів;

б) при перевезенні порожніх вагонів на залізничних поромах надається скидка до 50% від повного чинного тарифу.

Оплата перевезень порожніх вагонів залізничними поромами здійснюється вантажовідправником безпосередньо власникам поромів або експедиторам, які мають договір з власником поромів.

Технічний Додаток до Основної Угоди
щодо міжнародного торгового судноплавства

Стаття 1
Загальні положення

Положення Технічного Додатка регулюють міжнародне торгове судноплавство між Сторонами, а також транзитні перевезення, що виконуються суднами будь-якої із Сторін.

Стаття 2
Визначення

Для цілей цього Технічного Додатка нижченаведені терміни означають:

1. Термін "судно" означає будь-яке торгове судно, що занесене до реєстру або іншого офіційного переліку Сторони і плаває під прапором цієї Сторони відповідно до її законодавства.

Проте цей термін не включає:

а) військові кораблі та цивільні судна, що використовуються для некомерційних цілей;

б) рибальські судна.

2. Термін "член екіпажу" означає капітана і будь-яку особу, зайняту на час рейсу на борту судна виконанням функцій, пов'язаних із керуванням, експлуатацією та обслуговуванням судна, яка включена в суднову роль цього судна.

Стаття 3
Надання сприяння

Сторони в межах своїх національних законодавств вживають всіх відповідних заходів для сприяння торговому судноплавству, скорочення непродуктивних простоїв суден і максимального прискорення і спрощення митних і портових процедур.

Стаття 4

1. Сторони сприятимуть розвитку торгового судноплавства, керуючись при цьому принципами рівноправності.

2. Під час перевезення вантажів і пасажирів Сторони сприяють тісному співробітництву між їхніми фрахтовими, судноплавними і пов'язаними із судноплавством підприємствами та організаціями.

Розвиток міжнародного торгового
судноплавства

Стаття 5

1. Сторони погоджуються:

а) сприяти участі суден Сторін у перевезеннях морем і внутрішніми водними шляхами між портами Сторін, а також використанню морських і внутрішніх водних шляхів Сторін під час перевезення транзитних вантажів третіх країн, і усувати складнощі в цій галузі;

б) забезпечувати вільний доступ на суші до мультимодальних перевезень, шануючи законодавство приймаючої Сторони.

2. Положення цієї статті не зачіпають прав суден третіх країн брати участь у перевезеннях між портами Сторін.

Стаття 6

Сторони відповідно до чинного законодавства надаватимуть необхідне сприяння судноплавним і пов'язаним з судноплавством підприємствам і комерційним організаціям будь-якої із Сторін у відкритті ліній до портів або з портів іншої Сторони, а також у заснуванні ними на території іншої Сторони своїх представництв або спільних підприємств.

Стаття 7

1. Сторони докладатимуть зусиль для підтримки і розвитку ефективних ділових відносин між їхніми властями, до компетенції яких належать питання торгового судноплавства, а також заохочуватимуть розвиток контактів між їхніми відповідними підприємствами та організаціями, в тому числі з питань:

а) ефективного використання морського торгового флоту і портів, розширення економічних і наукових зв'язків;

б) обміну інформацією і досвідом роботи з різних морських операцій з метою прискорення і полегшення транспортного потоку по морських шляхах;

в) координації політики щодо діяльності в міжнародних організаціях, які займаються проблемами торгового судноплавства, і участі в міжнародних договорах по морському транспорту.

Стаття 8

Кожна Сторона утримується від будь-яких дискримінаційних заходів щодо суден іншої Сторони, які здійснюють лінійне і трампове сполучення між Сторонами.

Стаття 9
Режим найбільшого сприяння

1. Кожна Сторона надає режим найбільшого сприяння у своїх портах, відкритих для зовнішньої торгівлі й судноплавства, суднам іншої Сторони.

2. Положення пункту 1 цієї статті стосуються митних процедур, зборів і портових платежів, свободи доступу до портів і використання їхніх потужностей, а також усіх заходів сприяння, що надаються мореплаванню і комерційним операціям по відношенню до суден, членів екіпажу, пасажирів і вантажів.

3. Положення пункту 1 цієї статті:

а) не застосовуються до портів, закритих для заходу іноземних суден;

б) не застосовуються до морського каботажу та іншої діяльності, що резервується виключно для своїх громадян і організацій;

в) не зобов'язують жодну Сторону поширювати на судна іншої Сторони винятки з правил про обов'язковий лоцманський супровід, що надаються своїм суднам.

Стаття 10
Документи

1. Кожна зі Сторін визнає документи, що засвідчують національну належність суден, та інші судові документи, видані або визнані іншою Стороною.

2. Судна кожної зі Сторін, забезпечені обмірними свідоцтвами відповідно до Міжнародної конвенції 1969 року з обмірювання суден, звільняються від переобмірювання в портах іншої Сторони, і цей документ береться за основу при нарахуванні портових зборів.

Стаття 11
Охорона навколишнього середовища

1. Судна Сторін вживають необхідних заходів для відвернення шкоди навколишньому середовищу на території будь-якої Сторони відповідно до міжнародних правил.

2. Судна, що належать власнику будь-якої Сторони, відповідають за будь-яку завдану шкоду, зазначену в пункті 1 цієї статті, відповідно до законодавства країни, в якій завдана шкода навколишньому середовищу, і відповідно до міжнародних угод.

Технічний Додаток до Основної Угоди
щодо митних процедур і обробки документів

Стаття 1
Загальні положення

1. Положення цього Технічного Додатка регулюють митні процедури та обробку документів при міжнародних вантажних і пасажирських перевезеннях територіями Сторін.

2. У всіх випадках, що не врегульовані цим Технічним Додатком, застосовується законодавство відповідної Сторони.

Стаття 2
Міжнародні конвенції

1. Сторонам рекомендується вжити заходів щодо приєднання в можливо короткі терміни до таких міжнародних конвенцій:

а) Митної Конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжок МДП - 1975 року ;

б) Міжнародної Конвенції про узгодження умов проведення контролю вантажів на кордонах - 1982 рік;

в) Митна Конвенція щодо контейнерів - 1972 рік.

2. Сторони дійдуть згоди про керівництво у своїй діяльності положеннями, передбаченими конвенціями, переліченими в пункті 1 цієї статті.

Стаття 3
Митний контроль

1. Митне оформлення провадиться в спеціально визначених пунктах митного контролю.

2. Повноваженнями зупиняти і перевіряти міжнародні вантажі, що перевозяться територіями Сторін, володіють тільки представники митної служби в межах території своєї Сторони.

Стаття 4
Обробка документів

1. Кожна Сторона зберігає вантажну митну декларацію як основний документ.

2. На території Сторін будуть розроблені й впроваджені гармонізований формат і форма вантажної митної декларації, які відповідають стандарту ООН.

3. Сторони в можливо короткі терміни впроваджуватимуть для використання на своїй території супроводжуючі товари документи, які складені двома мовами і відповідають стандарту ООН.

4. Сторони забезпечать створення і розвиток ліцензійних послуг митного брокера.

Цим засвідчую, що текст, який додається, є автентичною копією Основної багатосторонньої угоди про міжнародний транспорт щодо розвитку коридору Європа - Кавказ - Азія, підписаної в Баку 8 вересня 1998 року на Міжнародній Конференції щодо відновлення історичного шовкового шляху. Дійсний примірник вищезгаданої Угоди зберігається в Міністерстві закордонних справ Азербайджанської Республіки

Заступник міністра закордонних справ Азербайджанської Республіки Халаф Халафов

^ Наверх
наверх