Угода
про співробітництво в сфері збереження і
використання генетичних ресурсів культурних
рослин держав-учасниць СНД

(Угоду схвалено і подано на ратифікацію Постановою КМ
N 1965 від 25.10.99)

Держави-учасниці цієї Угоди в особі урядів, далі "Сторони",

усвідомлюючи важливість збереження генетичної різноманітності рослин для теперішнього і майбутнього поколінь,

враховуючи необхідність поповнення національних колекцій рослинних ресурсів для їх подальшого використання в селекційних програмах Сторін,

беручи до уваги необхідність розробок нових ефективних методів збереження і вивчення зразків рослин національних колекцій,

виходячи з бажання об'єднати науковий потенціал для використання накопиченого досвіду в галузі вивчення генетичних ресурсів рослин і виділення найперспективнішого, високопродуктивного і стійкого вихідного матеріалу з національних колекцій з метою одержання нових високоврожайних сортів сільськогосподарських культур,

домовилися про таке:

Стаття 1

Для цілей цієї Угоди наведені нижче терміни мають такі значення:

генофонд рослин - генетична різноманітність культурних рослин та їхніх диких видів;

генетичні ресурси рослин - рослинний матеріал, який являє собою потенційне джерело цінних генів для використання в селекційних програмах;

культурні рослини - рослини, що культивуються;

національні колекції генофонду рослин - колекції генетичних ресурсів рослин, які знаходяться у державному віданні;

спільні сорти та гібриди сільськогосподарських культур - сорти та гібриди, створені на основі спільних міжнародних селекційних програм в рамках договорів, угод чи контрактів;

спільні експедиції - експедиції по збиранню зразків генетичної різноманітності рослин, які проводяться на території однієї із Сторін за участю її спеціалістів.

Стаття 2

Сторони здійснюють рівноправне взаємовигідне науково-технічне співробітництво в галузі збору, зберігання, вивчення та використання генофонду культурних рослин з метою реалізації селекційних програм.

Стаття 3

Основними цілями і завданнями співробітництва Сторін є:

здійснення взаємовигідного обміну генетичними ресурсами культурних рослин та їхніх диких видів;

здійснення спільних наукових програм стосовно розробки методів вивчення, ефективного використання і збереження генофонду рослин;

участь у спільних експедиціях для взаємного поповнення національних колекцій генофонду рослин;

створення спільних колекцій з окремих культур та їхніх груп;

проведення спільних екологічних досліджень з метою одержання вихідного матеріалу для створення перспективних сортів та гібридів сільськогосподарських культур;

забезпечення взаємовигідного доступу до зразків генофонду рослин, спільно зібраних у генетичних банках колишніх республік СРСР;

сприяння у створенні національних банків генетичних ресурсів рослин на основі обміну генофондом, методами роботи і технологіями;

створення спільних комп'ютерних баз даних про національні генофонди для прискореного використання генетичних ресурсів у селекційних програмах;

зближення законодавства Сторін з метою полегшення обміну генетичними ресурсами рослин між Сторонами;

сприяння вільному і безмитному пересуванню зразків генофонду через кордони з урахуванням вимог фітосанітарного контролю;

підготовка і підвищення кваліфікації кадрів для роботи з генетичними ресурсами рослин.

Стаття 4

Сторони здійснюють розробку і реалізацію спільних програм з селекції основних сільськогосподарських культур на основі своїх національних програм стосовно генетичних ресурсів культурних рослин.

Стаття 5

Сторони створюють в разі необхідності робочі групи для вирішення особливо важливих проблем щодо збирання і використання генофонду рослин, а також спільні неурядові об'єднання і підприємства з метою реалізації досягнень у галузі селекції рослин, які отримуються при здійсненні спільних програм.

Сторони сприяють використанню сортів і гібридів сільськогосподарських культур, створених на їхніх територіях і внесених до державних реєстрів.

Стаття 6

Сторони самостійно несуть витрати, пов'язані з виконанням прийнятих відповідно до цієї Угоди зобов'язань. Питання фінансування спільних заходів розглядаються у кожному конкретному випадку і вирішуються на основі взаємоприйнятних умов.

Стаття 7

У разі розробки спільних селекційних програм на комерційній основі чи отримання результатів спільної діяльності, які мають комерційну цінність, Сторони визначають свою пайову участь в них або укладають спеціальний договір.

Стаття 8

Право власності на спільні сорти і гібриди рослин у кожній державі-учасниці цієї Угоди набувається і здійснюється відповідно до національного законодавства Сторони, на території якої виникає таке право.

Стаття 9

Сторони дотримуються конфіденційності отримуваної інформації стосовно робіт, які проводяться відповідно до цієї Угоди, і досягнутих науково-технічних результатів, якщо Стороною, що передає, застережено, що вони мають конфіденційний характер. Інформація про такі результати може бути опублікована за взаємної домовленості Сторін після забезпечення їх належною правовою охороною. Зобов'язання по забезпеченню конфіденційності залишається в силі протягом строку, який визначається Стороною, що передає.

Стаття 10

Сторони проводять спільні зустрічі вчених, симпозіуми і конференції, присвячені вивченню і використанню генетичних ресурсів культурних рослин, а також здійснюють обмін спеціальною літературою з питань, що становлять науковий і практичний інтерес.

Стаття 11

Сторони уповноважують Міжурядову раду з питань агропромислового комплексу за участю національних академій сільськогосподарських наук здійснювати координацію діяльності по виконанню цієї Угоди.

Стаття 12

Реалізація цієї Угоди здійснюється на основі багатосторонніх і двосторонніх угод, які укладаються як Сторонами, так і їхніми компетентними органами, а також на основі договорів (контрактів), які укладаються господарюючими суб'єктами Сторін.

Стаття 13

Ця Угода не зачіпає зобов'язань Сторін стосовно інших міжнародних угод і не перешкоджає участі Сторін у міжнародних програмах співробітництва держав у галузі збереження і використання генетичних ресурсів рослин.

Стаття 14

Ця Угода відкрита для приєднання інших держав, які поділяють її цілі та принципи, шляхом передачі депозитарію документів про таке приєднання.

Для держав, що приєдналися, Угода набуває чинності після закінчення 30 днів від дня отримання депозитарієм останнього повідомлення про згоду Сторін на таке приєднання.

Стаття 15

В цю Угоду можуть бути внесені зміни і доповнення за спільною згодою Сторін.

Зміни і доповнення оформляються окремими протоколами, які набувають чинності згідно з порядком, передбаченим статтею 17 цієї Угоди.

Стаття 16

Спірні питання, пов'язані із застосуванням і тлумаченням цієї Угоди, вирішуються за допомогою консультацій і переговорів заінтересованих Сторін.

Стаття 17

Ця Угода набирає чинності з дня її підписання, а для Сторін, законодавство яких вимагає виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для набуття нею чинності, - з дня надання здачі документів депозитарію.

Стаття 18

Ця Угода укладається строком на п'ять років і буде автоматично продовжуватися на наступні п'ятирічні періоди, якщо Сторони не приймуть іншого рішення.

Стаття 19

Кожна Сторона може вийти з цієї Угоди, направивши письмове повідомлення про це депозитарію не пізніше ніж за шість місяців до виходу.

Вчинено в місті Мінську 4 червня 1999 року в одному дійсному примірнику російською мовою. Дійсний примірник зберігається у Виконавчому комітеті Співдружності Незалежних Держав, який направить кожній державі, що підписала цю Угоду, його завірену копію.