Документ втратив чиннiсть!
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 19 квітня 1993 р. N 285
Київ
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ
N 123 від 29.01.2003 )
Про затвердження положень про обласні управління
ветеринарної медицини з державною ветеринарною
інспекцією, Київське і Севастопольське міські
управління державної ветеринарної медицини,
районні підприємства (лікарні) державної
ветеринарної медицини
Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити положення про обласне управління ветеринарної медицини з державною ветеринарною інспекцією, Київське та Севастопольське міські управління державної ветеринарної медицини, районні підприємства (лікарні) державної ветеринарної медицини на правах управління, що додаються.
2. Установити, що фінансування протиепізоотичних заходів проводиться Міністерством сільського господарства і продовольства безпосередньо через обласні управління ветеринарної медицини з державною ветеринарною інспекцією, Київське та Севастопольське міські управління державної ветеринарної медицини.
Прем'єр-міністр України Л. КУЧМА
Міністр Кабінету Міністрів України В. ПУСТОВОЙТЕНКО
Затверджене
постановою Кабінету Міністрів України
від 19 квітня 1993 р. N 285
Положення
про управління ветеринарної медицини з державною
ветеринарною інспекцією обласної державної
адміністрації
1. Управління ветеринарної медицини з державною ветеринарною інспекцією (надалі - управління), організоване відповідно до Закону України "Про ветеринарну медицину" ( 2498-12 ), є місцевим органом Головного управління ветеринарної медицини з державною ветеринарною інспекцією Мінсільгосппроду і йому підпорядковується, а також входить до складу обласної державної адміністрації за принципом подвійного підпорядкування.
Управління в межах своєї компетенції здійснює функції та повноваження обласної державної адміністрації у галузі контролю та організації заходів щодо профілактики, діагностики, лікування та ліквідації інфекційних, інвазійних і незаразних хвороб тварин, а також із правового, організаційного і матеріально-технічного забезпечення установ та організацій державної ветеринарної медицини області.
2. Управління у своїй діяльності керується Конституцією (888-09) і законами України і в межах повноважень, визначених цим Положенням, забезпечує виконання законів України, указів і розпоряджень Президента України, декретів, постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України, наказів головного державного інспектора ветеринарної медицини України, центральних органів державної виконавчої влади, розпоряджень Представника Президента України в області, рішень обласної Ради народних депутатів, прийнятих у межах їх повноважень.
3. Управлінню підпорядковуються:
обласні та міські державні підприємства (лікарні) ветеринарної медицини;
районні державні підприємства (лікарні) ветеринарної медицини на правах управління;
обласна та районні державні лабораторії ветеринарної медицини;
обласний госпрозрахунковий ветеринарно-санітарний загін;
підприємство системи Зооветпромпостачу з підпорядкованими йому структурними підрозділами;
районні державні підприємства "Ветеринарна медицина" на госпрозрахунку на правах управління;
відділення відомчої ветеринарної міліції по забезпеченню карантинних ветеринарних заходів тощо;
інші установи державної ветеринарної медицини, що можуть бути створені управлінням відповідно до Закону України "Про ветеринарну медицину" (2498-12).
4. Основними завданнями управління є:
профілактика, діагностика, лікування інфекційних, інвазійних і незаразних хвороб свійських тварин та дикої фауни;
контроль за виробництвом та випуском для реалізації доброякісних у ветеринарно-санітарному відношенні продуктів і сировини тваринного походження;
захист населення від хвороб, спільних для тварин і людей;
охорона території області від занесення інфекційних хвороб тварин;
контроль за переміщенням, експортом та імпортом сировини, тварин і продукції тваринного походження;
ветеринарно-санітарна експертиза продуктів тваринного й рослинного походження;
радіологічний і токсикологічний контроль продуктів тваринного і рослинного походження на ринках, м'ясокомбінатах, молокозаводах, у холодильниках і на базах заготівлі, а також за зберіганням і реалізацією продуктів тощо;
проведення незалежної ветеринарно-санітарної експертизи тварин, сировини і продуктів тваринного і рослинного походження, кормів і препаратів, призначених для цілей ветеринарної медицини, у разі підготовки їх до експорту та імпорту;
впровадження в практику досягнень ветеринарної науки;
контроль за додержанням юридичними та фізичними особами ветеринарно-санітарних вимог, спрямованих на захист навколишнього природного середовища.
5. Управління відповідно до покладених на нього завдань безпосередньо, а також через підпорядковані йому органи і установи:
1) організує і контролює виконання ветеринарних заходів щодо профілактики, діагностики, лікування та ліквідації інфекційних, інвазійних і незаразних хвороб тварин у господарствах, організаціях, на підприємствах та в установах незалежно від їх відомчої підпорядкованості і форм власності;
2) оцінює епізоотичну ситуацію і дає обов'язкові для виконання розпорядження щодо проведення профілактики та ліквідації заразних хвороб, а також з питань дератизації, дезинфекції, здійснення інших заходів;
3) контролює виробництво доброякісних у ветеринарному і санітарному відношенні продуктів і сировини тваринного походження, а також здійснення ветеринарно-санітарної експертизи тваринницької та рослинницької продукції на ринках;
4) розробляє разом з органами охорони здоров'я обласної державної адміністрації та проводить заходи, спрямовані на захист населення від хвороб, спільних для людей і тварин, здійснює взаємний обмін відповідною інформацією;
5) провадить оцінку ветеринарно-санітарного стану м'со- і молокопереробних підприємств, боєнь, цехів, тваринницьких ферм, ярмарків, ринків, складських приміщень для зберігання сировини і продуктів тваринного походження, кормів і засобів їх транспортування;
6) аналізує причини захворюваності незаразними хворобами, неплідності, падежу тварин і птиці, розробляє заходи щодо їх профілактики;
7) проводить епізоотичне розслідування кожного випадку появи нових осередків інфекційних і паразитарних захворювань, вживає ефективних заходів до їх ліквідації;
8) здійснює контроль і координацію діяльності відомчої служби ветеринарної медицини і спеціалістів у галузі ветеринарної медицини, що займаються підприємницькою ветеринарною практикою;
9) видає в окремих випадках висновки органам страхування на тварин, вимушено забитих або загиблих;
10) бере участь у роботі робочих і державних комісій по прийняттю в експлуатацію збудованих тваринницьких об'єктів і підприємств по забою, переробці тварин і сировини тваринного походження;
11) організує проведення лабораторно-клінічних (вірусологічні, бактеріологічні, хіміко-токсикологічні, паталогоанатомічні, гістологічні, паразитологічні, радіологічні та інші) досліджень з метою своєчасної діагностики хвороб тварин, оцінки продуктів і сировини тваринного походження, кормів і води;
12) проводить експертизу проектів планування та будівництва тваринницьких ферм, будівель, підприємств по забою і переробці тварин і сировини тваринного походження, а також проектів відведення земельних ділянок для усіх видів зазначеного будівництва і забору води для тваринницьких ферм;
13) організує проведення ветеринарно-санітарного і екологічного контролю продуктів харчування тваринного і рослинного походження;
14) здійснює через мережу ветеринарної медицини ветеринарне обслуговування тварин і птиці у всіх категоріях господарств;
15) керує діяльністю установ і організацій державної ветеринарної медицини в області та контролює виконання покладених на них обов'язків;
16) розробляє плани протиепізоотичних, лікувально-профілактичних, ветеринарно- санітарних заходів, а також плани забезпечення ветеринарної мережі в області біологічними та хіміко-фармацевтичними препаратами, дезинфікуючими засобами, іншими матеріально-технічними ресурсами і погоджує їх з Головним управлінням ветеринарної медицини з державною ветеринарною інспекцією Мінсільгосппроду;
17) здійснює ветеринарний нагляд за внутрі- та міжобласними перевезеннями, підготовкою до імпорту та експорту тварин (у тому числі птиці, риб, бджіл, звірів), переробкою, зберіганням, транспортуванням продукції і сировини тваринного походження, кормів та інших підконтрольних службі ветеринарної медицини вантажів;
18) розробляє і організує виконання заходів щодо охорони території області від занесення збудників особливо небезпечних хвороб тварин;
19) веде облік хвороб і падежу тварин, проведення протиепізоотичних і лікувально-профілактичних заходів, наслідків ветеринарно-санітарного нагляду на забійних пунктах господарств та організацій, ринках, м'ясопереробних підприємствах і подає звіти Головному управлінню ветеринарної медицини з державною ветеринарною інспекцією Мінсільгосппроду за формами, затвердженими Мінстатом;
20) розробляє плани фінансування протиепізоотичних заходів, визначає необхідність асигнувань на утримання та будівництво установ державної ветеринарної медицини, житлових будинків або квартир, розподіляє матеріально-технічні ресурси, спеціальний автотранспорт і техніку між цими установами;
21) визначає і координує основні напрями роботи відділень відомчої ветеринарної міліції для забезпечення проведення карантинних ветеринарних заходів;
22) проводить роботу щодо охорони праці та соціального захисту працівників державної ветеринарної медицини;
23) узагальнює та впроваджує у ветеринарну практику досягнення науки і передового досвіду, а також готує необхідні документи з питань ветеринарії для виставок і ярмарків;
24) здійснює контроль за використанням коштів, виділених на проведення ветеринарних заходів, утримання установ державної ветеринарної медицини, будівництво і ремонт виробничих, житлових будинків і квартир для спеціалістів ветеринарної медицини, придбання інструментів, апаратури та обладнання, а також використанням за призначенням спеціального автотранспорту;
25) вносить пропозиції про вдосконалення організації державної мережі ветеринарної медицини й відомчих лікувальних і діагностичних закладів, інших ветеринарно-санітарних установ та об'єктів;
26) контролює дотримання норм технологічного проектування тваринницьких і ветеринарних об'єктів, підприємств переробної промисловості, а також здійснює заходи для забезпечення збереження власності у підвідомчих установах;
27) вивчає разом з підрозділами обласного управління сільського господарства потребу у спеціалістах ветеринарної медицини, вносить пропозиції щодо їх підготовки та підвищення кваліфікації;
28) забезпечує при здійсненні своїх завдань і функцій взаємодію із заінтересованими підрозділами обласної державної адміністрації, сільськогосподарськими, переробними підприємствами й організаціями;
29) здійснює контроль за застосуванням у ветеринарній медицині біологічних, хіміко-фармацевтичних та інших препаратів, що використовуються для профілактики хвороб і лікування тварин;
30) контролює своєчасне встановлення карантину при появі заразних хвороб тварин і виконання карантинних та інших ветеринарно-санітарних правил у неблагополучних пунктах, а також ліквідації осередків інфекції;
31) замовляє за погодженням з Головним управлінням ветеринарної медицини з державною ветеринарною інспекцією Мінсільгосппроду друкарське виготовлення бланків, свідоцтв, журналів тощо;
32) отримує від обласних, районних установ і організацій ветеринарної медицини області дані про епізоотичний стан тваринництва, збереження поголів'я, потребу і наявність спеціалістів, спеціальної техніки, використання коштів тощо;
33) припиняє функціонування, будівництво, реконструкцію або введення в дію виробничих будівель, а також підприємств по переробці та зберіганню продуктів і сировини тваринного походження до усунення порушень зоогігієнічних норм і ветеринарно-санітарних правил;
34) доповідає обласній державній адміністрації, інформує заінтересовані обласні установи та організації про ветеринарний стан тваринництва, вносить пропозиції про здійснення заходів щодо боротьби з хворобами тварин, поліпшення збереження худоби і птиці, профілактики неплідності тварин тощо.
6. Управління має право:
1) давати розпорядження щодо виконання протиепізоотичних і ветеринарно-санітарних заходів, які обов'язкові для виконання відомствами, підприємствами, організаціями, установами та громадянами;
2) при встановленні випадків заразних хвороб чи виникненні підозри на наявність особливо небезпечного захворювання тварин видавати розпорядження про їх забій, знезараження продуктів і сировини тваринного походження, переробку їх чи утилізацію, та вносити пропозиції про встановлення карантину або проведення обмежувальних заходів;
3) забороняти використання для споживання продуктів тваринного походження, а також переробку тваринницької сировини, що не відповідають ветеринарно-санітарним вимогам;
4) забороняти будівництво і реконструкцію тваринницьких будівель, м'ясо- і молокопереробних підприємств, цехів, складів для зберігання продукції та інших об'єктів, які не відповідають ветеринарно-санітарним вимогам;
5) забороняти у випадках, передбаченних чинним законодавством, перевезення на території області або міжобласні перевезення тварин, продуктів і сировини тваринного походження, кормів та інших підконтрольних службі ветеринарної медицини вантажів, а також використовувати для цієї мети транспортні засоби, які не відповідають ветеринарно-санітарним вимогам;
6) забороняти застосування у тваринництві препаратів, на які немає дозволу Головного управління ветеринарної медицини з державною ветеринарною інспекцією Мінсільгосппроду;
7) вносити пропозиції місцевим органам влади про порядок проведення охоронно-карантинних, спеціальних ветеринарно-санітарних, організаційно-господарських та інших заходів на території, де встановлено карантин;
8) давати обов'язкові для виконання розпорядження керівникам господарств, підприємств, організацій і громадян з питань ветеринарної медицини для здійснення обмежувальних або запобіжних заходів на території, де є загроза виникнення небезпечних захворювань тварин;
9) передавати відповідним органам матеріали про порушення чинного законодавства з питань ветеринарної медицини, захисту тварин, карантинного режиму й інших питань, передбачених Законом України "Про ветеринарну медицину" ( 2498-12 ) та іншими нормативними актами, за які передбачено адміністративну або кримінальну відповідальність;
10) видавати ліцензії на заняття підприємницькою ветеринарною діяльністю;
11) залучати у встановленому порядку спеціалістів навчальних закладів і науково-дослідних установ ветеринарної медицини, розташованих в області, для подання службі ветеринарної медицини області і районів організаційно-методичної допомоги в діагностиці хвороб, а також студентів і учнів цих навчальних закладів для проведення протиепізоотичних заходів;
12) безперешкодно відвідувати і перевіряти тваринницькі, м'ясо- і молокопереробні, заготівельні та інші об'єкти, вимагати від них інформацію, необхідну для встановлення епізоотичного стану, виявлення причин захворювань тварин та оцінки ветеринарно-санітарної якості продуктів і сировини тваринного походження;
13) давати висновки по проектах будівництва очисних споруд, постачання водою м'ясокомбінатів, інших підприємств по переробці, зберіганню продуктів і сировини тваринного походження.
7. Управління при виконанні покладених на нього функцій взаємодіє з іншими органами обласної державної адміністрації і з органами місцевого і регіонального самоврядування, а також підприємствами, установами, організаціями та громадянами.
8. Управління очолює начальник - головний державний інспектор ветеринарної медицини області, який призначається на посаду Головним управлінням ветеринарної медицини з державною ветеринарною інспекцією Мінсільгосппроду за погодженням з органами місцевої державної адміністрації.
Головний державний інспектор ветеринарної медицини області з питань державного ветеринарного контролю підпорядковується безпосередньо головному державному інспектору ветеринарної медицини України та Представнику Президента України в області.
Начальник управління має заступників, які за посадою є заступниками головного державного інспектора ветеринарної медицини області і призначаються на посаду начальником обласного управління.
Начальник управління несе персональну відповідальність за виконання покладених на управління завдань і здійснення ним своїх функцій, встановлює ступінь відповідальності заступників начальника, керівників структурних підрозділів управління за керівництво дорученими ділянками його діяльності, а також за роботу підпорядкованих підприємств, установ і організацій.
9. Начальник управління:
керує діяльністю управління і підпорядкованих йому підприємств, установ і організацій державної ветеринарної медицини;
організує роботу управління, розподіляє обов'язки між заступниками і затверджує посадові інструкції працівників управління;
видає в межах компетенції управління накази і розпорядження, які є обов'язковими для виконання службами ветеринарної медицини незалежно від їх відомчої підпорядкованості;
затверджує штатні розписи установ і організацій державної ветеринарної медицини області та їх структурних підрозділів;
здійснює регіональний контроль за роботою служби державної ветеринарної медицини на залізниці, транспорті і державному кордоні з підпорядкованими їм транспортними та прикордонними контрольними пунктами ветеринарної медицини.
10. Головний державний інспектор ветеринарної медицини області та його заступники розглядають справи про адміністративні правопорушення та накладають адміністративні стягнення на посадових осіб і громадян за порушення Закону України "Про ветеринарну медицину" ( 2498-12 ), правил карантину тварин та інших ветеринарно-санітарних вимог.
11. Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції управління, в управлінні може бути утворено колегію у складі начальника управління (голова колегії), заступників начальника за посадою, інших фахівців.
Склад колегії затверджується обласною державною адміністрацією.
Рішення колегії проводяться в життя, як правило, наказами начальника управління.
12. Для розгляду наукових рекомендацій та інших пропозицій щодо поліпшення діяльності та організації ветеринарної справи, профілактики хвороб, зменшення втрат від падежу, неплідності тварин та вирішення інших питань в управлінні можуть створюватися наукові, науково-технічні, методичні ради або комісії з включенням до їх складу представників відповідних органів і організацій (за погодженням з ними).
Склад цих рад або комісій і положення про них затверджуються начальником управління.
13. Управління та підпорядковані йому установи державної ветеринарної медицини утримуються відповідно за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів, а також за рахунок позабюджетних коштів.
Організаційна структура і штатна чисельність управління, мережа державної ветеринарної медицини визначаються Головним управлінням ветеринарної медицини з державною ветеринарною інспекцією Мінсільгосппроду.
Штатний розпис управління затверджується його начальником у межах встановленої граничної чисельності та фонду оплати праці працівників.
14. Управління є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, бланки і печатку із зображенням Державного герба України та своїм найменуванням, а також бланки і печатку з надписом "Головний державний інспектор ветеринарної медицини області".
Затверджене
постановою Кабінету Міністрів України
від 19 квітня 1993 р. N 285
Положення
про управління державної ветеринарної медицини
Київської та Севастопольської міської державної
адміністрації
1. Управління державної ветеринарної медицини Київської та Севастопольської міської державної адміністрації (надалі - управління), організоване відповідно до Закону України "Про ветеринарну медицину" (2498-12), є місцевим органом Головного управління ветеринарної медицини з державною ветеринарною інспекцією Мінсільгосппроду, ним утворюється і йому підпорядковується, а також входить до складу Київської та Севастопольської міської державної адміністрації за принципом подвійного підпорядкування.
Управління в межах своєї компетенції здійснює функції та повноваження міської державної адміністрації у галузі контролю та організації заходів щодо профілактики, діагностики, лікування та ліквідації інфекційних, інвазійних і незаразних хвороб тварин, а також із правового, організаційного і матеріально-технічного забезпечення установ та організацій державної ветеринарної медицини міста.
2. Управління у своїй діяльності керується Конституцією (888-09) і законами України і в межах повноважень, визначених цим Положенням, забезпечує виконання законів України, указів і розпоряджень Президента України, декретів, постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України, наказів головного державного інспектора ветеринарної медицини України, центральних органів державної виконавчої влади, розпоряджень Представника Президента України у місті, рішень міської Ради народних депутатів, прийнятих у межах їх повноважень.
3. Управлінню підпорядковуються:
районні (міжрайонні) державні підприємства (лікарні) ветеринарної медицини;
державна лабораторія ветеринарної медицини;
лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринках;
клініки дрібних тварин;
госпрозрахунковий ветеринарно-санітарний загін;
міські державні підприємства "Ветеринарна медицина" на госпрозрахунку;
інші установи державної ветеринарної медицини, що можуть бути створені управлінням.
4. Основними завданнями управління є:
профілактика, діагностика, лікування інфекційних, інвазійних і незаразних хвороб свійських тварин та дикої фауни;
контроль за виробництвом та випуском для реалізації доброякісних у ветеринарно-санітарному відношенні продуктів і сировини тваринного походження;
захист населення від хвороб, спільних для тварин і людей;
охорона території міста від занесення інфекційних хвороб тварин;
радіологічний і токсикологічний контроль продуктів тваринного і рослинного походження на ринках, м'ясокомбінатах, молокозаводах, у холодильниках і на базах заготівлі, а також за зберіганням і реалізацією продуктів тощо;
проведення незалежної ветеринарно-санітарної експертизи тварин, сировини і продуктів тваринного і рослинного походження, кормів і препаратів, призначених для цілей ветеринарної медицини, у разі підготовки їх до експорту та імпорту;
впровадження в практику досягнень ветеринарної науки;
контроль за додержанням юридичними та фізичними особами ветеринарно-санітарних вимог, спрямованих на захист навколишнього природного середовища.
5. Управління відповідно до покладених на нього завдань безпосередньо, а також через підпорядковані йому органи і установи:
1) організує і контролює виконання ветеринарних заходів щодо профілактики, діагностики, лікування та ліквідації інфекційних, інвазійних і незаразних хвороб тварин;
2) оцінює епізоотичну ситуацію і дає обов'язкові для виконання розпорядження щодо проведення профілактики та ліквідації заразних хвороб, а також з питань дератизації, дезинфекції, здійснення інших заходів;
3) контролює виробництво доброякісних у ветеринарному і санітарному відношенні продуктів і сировини тваринного походження, а також проведення ветеринарно-санітарної експертизи тваринницької та рослинницької продукції на ринках;
4) розробляє разом з органами охорони здоров'я міської державної адміністрації та проводить заходи, спрямовані на захист населення від хвороб, спільних для людей і тварин, здійснює взаємний обмін відповідною інформацією;
5) провадить оцінку ветеринарно-санітарного стану м'ясо- і молокопереробних підприємств, боєнь, цехів, ярмарків, ринків, складських приміщень для зберігання сировини і продуктів тваринного походження, кормів і засобів їх транспортування;
6) аналізує причини захворюваності незаразними хворобами, неплідності, падежу тварин і птиці, розробляє заходи щодо їх профілактики;
7) проводить епізоотичне розслідування кожного випадку появи нових осередків інфекційних і паразитарних захворювань, вживає ефективних заходів до їх ліквідації;
8) видає в окремих випадках висновки органам страхування на тварин, вимушено забитих або загиблих;
9) бере участь у роботі робочих і державних комісій по прийняттю в експлуатацію збудованих тваринницьких об'єктів і підприємств по забою, переробці тварин і сировини тваринного походження;
10) організує проведення лабораторно-клінічних (вірусологічні, бактеріологічні, хіміко-токсикологічні, паталогоанатомічні, гістологічні, паразитологічні, радіологічні та інші) досліджень з метою своєчасної діагностики хвороб тварин, оцінки продуктів і сировини тваринного походження, кормів і води;
11) проводить експертизу проектів планування та будівництва тваринницьких ферм, будівель, підприємств по забою і переробці тварин і сировини тваринного походження, а також проектів відведення земельних ділянок для всіх видів зазначеного будівництва і забору води для тваринницьких ферм;
12) організує проведення ветеринарно-санітарного та екологічного контролю продуктів харчування тваринного і рослиного походження;
13) здійснює через державну мережу ветеринарної медицини ветеринарне обслуговування тварин і птиці у всіх категоріях господарств;
14) керує діяльністю установ і організацій державної ветеринарної медицини в містах та контролює виконання покладених на них обов'язків;
15) розробляє плани протиепізоотичних, лікувально-профілактичних, ветеринарно-санітарних заходів, а також забезпечення ветеринарних закладів в місті біологічними та хіміко-фармацевтичними препаратами, дезинфікуючими засобами, іншими матеріально-технічними ресурсами та погоджує їх з Головним управлінням ветеринарної медицини з державною ветеринарною інспекцією Мінсільгосппроду;
16) здійснює ветеринарний нагляд за внутрішніми перевезеннями, підготовкою до імпорту та експорту тварин (у тому числі птиці, риб, бджіл, звірів), переробкою, зберіганням, транспортуванням продуктів і сировини тваринного походження в межах міста, а також кормів та інших підконтрольних службі ветеринарної медицини вантажів;
17) розробляє і організує виконання заходів щодо охорони території міста від занесення збудників особливо небезпечних хвороб тварин;
18) веде облік хвороб і падежу тварин, проведення протиепізоотичних і лікувально-профілактичних заходів, наслідків ветеринарно-санітарного нагляду на забійних пунктах господарств і організацій, ринках, м'ясо- і молокопереробних підприємствах та подає звіти Головному управлінню ветеринарної медицини з державною ветеринарною інспекцією Мінсільгосппроду за формами, затвердженими Мінстатом;
19) проводить роботу щодо охорони праці та соціального захисту працівників державної ветеринарної медицини міста;
20) узагальнює та впроваджує у ветеринарну практику досягнення науки та передового досвіду, а також готує необхідні документи з питань ветеринарії для виставок і ярмарків;
21) здійснює контроль за використанням коштів, виділених на проведення ветеринарних заходів, утримання установ державної ветеринарної медицини, будівництво і ремонт виробничих, житлових будинків і квартир для спеціалістів ветеринарної медицини, придбання інструментів, апаратури та обладнання, а також використання за призначенням спеціального автотранспорту;
22) вносить пропозиції про вдосконалення організації державної мережі ветеринарної медицини й відомчих лікувальних і діагностичних закладів, інших ветеринарно-санітарних установ та об'єктів;
23) контролює дотримання норм технологічного проектування тваринницьких і ветеринарних об'єктів, підприємств переробної промисловості, а також здійснює заходи для забезпечення збереження власності у підвідомчих установах;
24) вивчає потребу у спеціалістах ветеринарної медицини, вносить пропозиції щодо їх підготовки та підвищення кваліфікації;
25) забезпечує при виконанні своїх завдань і функцій взаємодію із заінтересованими підрозділами міської державної адміністрації, сільськогосподарськими, переробними підприємствами й організаціями;
26) вносить пропозиції міській державній адміністрації про поліпшення матеріально-технічного забезпечення установ і організацій державної ветеринарної медицини міста;
27) замовляє за погодженням з Головним управлінням ветеринарної медицини з державною ветеринарною інспекцією Мінсільгосппроду друкарське виготовлення бланків, свідоцтв, журналів тощо;
28) контролює своєчасне встановлення карантину при появі заразних хвороб тварин і виконання карантинних та інших ветеринарно-санітарних правил у неблагополучних пунктах, а також ліквідації осередків інфекції.
6. Управління має право:
1) давати розпорядження щодо виконання протиепізоотичних і ветеринарно-санітарних заходів, які обов'язкові для виконання відомствами, підприємствами, організаціями, установами та громадянами;
2) при встановленні випадків заразних хвороб чи появі підозри на наявність особливо небезпечного захворювання тварин видавати ропорядження про їх забій, знезараження продуктів і сировини тваринного походження, переробку їх чи утилізацію та вносити пропозиції про встановлення карантину або проведення обмежувальних заходів;
3) забороняти використання для споживання продуктів тваринного походження, а також переробку тваринницької сировини, що не відповідають ветеринарно-санітарним вимогам;
4) припиняти будівництво і реконструкцію тваринницьких будівель, м'ясоі молокопереробних підприємств, цехів, складів та інших об'єктів, які не відповідають ветеринарно-санітарним вимогам;
5) забороняти у випадках, передбачених чинним законодавством, перевезення за межі міста тварин, продуктів і сировини тваринного походження, кормів та інших підконтрольних службі ветеринарної медицини вантажів, використовувати для цієї мети транспортні засоби, які не відповідають ветеринарно-санітарним вимогам;
6) вносити пропозиції місцевим органам влади про порядок проведення охоронно-карантинних, спеціальних ветеринарно-санітарних, організаційно-господарських та інших заходів на території, де встановлено карантин;
7) передавати відповідним органам матеріали про порушення чинного законодавства з питань ветеринарної медицини, захисту тварин, карантинного режиму та інших питань, передбачених Законом України "Про ветеринарну медицину" ( 2498-12 ) та іншими нормативними актами, за які передбачено адміністративну або кримінальну відповідальність;
8) залучати у встановленому порядку спеціалістів навчальних закладів і науково-дослідних установ ветеринарної медицини, розташованих у місті, для подання службі ветеринарної медицини організаційно-методичної допомоги в діагностиці хвороб, а також студентів і учнів для проведення протиепізоотичних заходів;
9) безперешкодно відвідувати і перевіряти тваринницькі, м'ясо- і молокопереробні, заготівельні та інші об'єкти, вимагати від них інформацію, необхідну для встановлення епізоотичного стану, виявлення причин захворювань тварин та оцінки ветеринарно-санітарної якості продуктів і сировини тваринного походження;
10) давати висновки по проектах будівництва очисних споруд, постачання водою м'ясо- і молокопереробних заводів, інших підприємств по переробці, зберіганню продуктів і сировини тваринного походження.
7. Управління при виконанні покладених на нього функцій взаємодіє з іншими органами міської державної адміністрації і з органами місцевого і регіонального самоврядування, а також підприємствами, установами, організаціями та громадянами.
8. Управління очолює начальник - головний державний інспектор ветеринарної медицини міста, який призначається на посаду Головним управлінням ветеринарної медицини з державною ветеринарною інспекцією Мінсільгосппроду за погодженням з органами місцевої державної адміністрації відповідно у мм. Києві і Севастополі.
Головний державний інспектор ветеринарної медицини міста з питань державного ветеринарного контролю підпорядковується безпосередньо головному державному інспектору ветеринарної медицини України та Представнику Президента України відповідно у мм. Києві і Севастополі.
Начальник управління має заступників, які за посадою є заступниками головного державного інспектора ветеринарної медицини міста і призначаються на посаду начальником міського управління.
Начальник управління несе персональну відповідальність за виконання покладених на управління завдань і здійснення ним своїх функцій, встановлює ступінь відповідальності заступників начальника, керівників структурних підрозділів управління за керівництво окремими ділянками, а також за роботу підпорядкованих підприємств, установ і організацій.
9. Начальник управління:
керує діяльністю управління і підпорядкованих йому підприємств, установ і організацій державної ветеринарної медицини;
організує роботу управління, розподіляє обов'язки між заступниками і затверджує посадові інструкції працівників управління;
затверджує штатні розписи установ і організацій державної ветеринарної медицини міста та їх структурних підрозділів.
10. Головний державний інспектор ветеринарної медицини міста та його заступники розглядають справи про адміністративні правопорушення та накладають адміністративні стягнення на посадових осіб і громадян за порушення Закону України "Про ветеринарну медицину" ( 2498-12 ), правил карантину тварин та інших ветеринарно-санітарних вимог.
11. Управління та підпорядковані йому установи державної ветеринарної медицини утримуються за рахунок коштів державного, відповідних місцевих бюджетів, а також за рахунок позабюджетних коштів.
12. Організаційна структура і штатна чисельність управління, мережа державної ветеринарної медицини визначаються Головним управлінням ветеринарної медицини з державною ветеринарною інспекцією Мінсільгосппроду.
Штатний розпис управління затверджується начальником управління у межах встановленої граничної чисельності та фонду оплати праці працівників.
13. Управління є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, бланки і печатку із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням, а також бланки і печатку з надписом "Головний державний інспектор ветеринарної медицини міста".
Затверджене
постановою Кабінету Міністрів України
від 19 квітня 1993 р. N 285
Положення
про районне підприємство (лікарню) державної ветеринарної медицини
1. Районне підприємство (лікарня) державної ветеринарної медицини на правах управління районної державної адміністрації (надалі - підприємство), організоване відповідно до Закону України "Про ветеринарну медицину" (2498-12), є місцевим органом державної мережі ветеринарної медицини, входить до складу районної державної адміністрації та підпорядковується обласному управлінню державної ветеринарної медицини з державною ветеринарною інспекцією з питань, віднесених до його компетенції.
Підприємство в межах своєї компетенції здійснює функції та повноваження районної державної адміністрації у галузі контролю та організації заходів щодо профілактики, діагностики, лікування та ліквідації інфекційних, інвазійних і незаразних хвороб тварин, а також із правового, організаційного, матеріально-технічного забезпечення установ та організацій державної ветеринарної медицини району.
2. Підприємство у своїй діяльності керується Конституцією (888-09) і законами України і в межах повноважень, визначених цим Положенням, забезпечує виконання законів України, указів і розпоряджень Президента України, декретів, постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України, наказів головного державного інспектора ветеринарної медицини України, центральних органів державної виконавчої влади, розпоряджень Представника Президента України у районі, рішень районної Ради народних депутатів, прийнятих у межах їх повноважень.
3. Підприємству підпорядковуються:
дільничні лікарні з дільницями та пунктами;
державна лабораторія ветеринарної медицини з лабораторіями ветеринарно-санітарної експертизи на ринках;
клініка дрібних тварин;
відділення обласного госпрозрахункового ветеринарно-санітарного загону;
інші установи державної ветеринарної медицини, що можуть бути створені управлінням.
4. Основними завданнями підприємства є:
профілактика, діагностика, лікування інфекційних, інвазійних і незаразних хвороб свійських тварин і дикої фауни;
контроль за виробництвом та випуском для реалізації доброякісних у ветеринарно-санітарному відношенні продуктів і сировини тваринного походження;
захист населення від хвороб, спільних для тварин і людей;
охорона території району від занесення інфекційних хвороб тварин;
радіологічний і токсикологічний контроль продуктів тваринного і рослинного походження на ринках, м'ясокомбінатах, молокозаводах, у холодильниках і на базах заготівлі, а також за зберіганням і реалізацією продуктів тощо;
проведення незалежної ветеринарно-санітарної експертизи тварин, сировини і продуктів тваринного і рослинного походження, кормів у разі підготовки їх до експорту та імпорту;
впровадження в практику досягнень ветеринарної науки;
контроль за додержанням юридичними та фізичними особами ветеринарно-санітарних вимог, спрямованих на захист навколишнього природного середовища.
5. Підприємство відповідно до покладених на нього завдань безпосередньо, а також через підпорядковані йому органи і установи:
1) організує і контролює виконання ветеринарних заходів щодо профілактики, діагностики, лікування та ліквідації інфекційних, інвазійних і незаразних хвороб тварин;
2) оцінює епізоотичну ситуацію і дає обов'язкові для виконання розпорядження щодо проведення профілактики та ліквідації заразних хвороб, а також з питань дератизації, дезинфекції, здійснення інших заходів;
3) контролює виробництво доброякісних у ветеринарному і санітарному відношенні продуктів і сировини тваринного походження, а також проведення ветеринарно-санітарної експертизи тваринницької та рослинницької продукції на ринках;
4) розробляє разом з органами охорони здоров'я районної державної адміністрації і проводить заходи, спрямовані на захист населення від хвороб, спільних для людей і тварин, здійснює взаємний обмін відповідною інформацією;
5) провадить оцінку ветеринарно-санітарного стану м'ясо- і молокопереробних підприємств, боєнь, цехів, тваринницьких ферм, ярмарків, ринків, складських приміщень для зберігання сировини і продуктів тваринного походження, кормів і засобів їх транспортування;
6) аналізує причини захворюваності незаразними хворобами, неплідності, падежу тварин і птиці, розробляє заходи щодо їх профілактики;
7) проводить епізоотичне розслідування кожного випадку появи нових осередків інфекційних і паразитарних захворювань, вживає ефективних заходів до їх ліквідації;
8) видає висновки органам страхування на тварин, вимушено забитих або загиблих;
9) бере участь у роботі робочих і державних комісій по прийняттю в експлуатацію збудованих тваринницьких об'єктів і підприємств по забою, переробці тварин і сировини тваринного походження;
10) організує проведення лабораторно-клінічних (вірусологічні, бактеріологічні, хіміко-токсикологічні, паталогоанатомічні, гістологічні, паразитологічні, радіологічні та інші) досліджень з метою своєчасної діагностики хвороб тварин, оцінки продуктів і сировини тваринного походження, кормів і води;
11) проводить експертизу проектів планування та будівництва тваринницьких ферм, будівель, підприємств по забою і переробці тварин і сировини тваринного походження, а також проектів відведення земельних ділянок для всіх видів зазначеного будівництва і забору води для тваринницьких ферм;
12) організує проведення ветеринарно-санітарного та екологічного контролю продуктів харчування тваринного і рослинного походження;
13) здійснює через державну мережу ветеринарної медицини ветеринарне обслуговування тварин і птиці у всіх категоріях господарств;
14) керує діяльністю установ і організацій державної ветеринарної медицини в районі та контролює виконання покладених на них обов'язків;
15) розробляє плани протиепізоотичних, лікувально-профілактичних, ветеринарно-санітарних заходів, а також плани забезпечення ветеринарної мережі в районі біологічними та хіміко-фармацевтичними препаратами, дезинфікуючими засобами, іншими матеріально-технічними ресурсами та погоджує їх з обласним управлінням ветеринарної медицини;
16) здійснює ветеринарний контроль за внутрішніми перевезеннями, підготовкою до імпорту та експорту тварин (у тому числі птиці, риб, бджіл, звірів), переробкою, зберіганням, транспортуванням продукції і сировини тваринного походження в межах району, а також кормів та інших підконтрольних службі ветеринарної медицини вантажів;
17) розробляє і організує виконання заходів щодо охорони території району від занесення збудників особливо небезпечних хвороб тварин;
18) веде облік хвороб і падежу тварин, проведення протиепізоотичних і лікувально-профілактичних заходів, наслідків ветеринарно-санітарного нагляду на забійних пунктах господарств і організацій, ринках, м'ясо- і молокопереробних підприємствах та подає звіти обласному управлінню ветеринарної медицини з державною ветеринарною інспекцією за формами, затвердженими Мінстатом;
19) проводить роботу щодо охорони праці та соціального захисту працівників державної ветеринарної медицини району;
20) впроваджує у ветеринарну практику досягнення науки і передового досвіду, а також готує необхідні документи з питань ветеринарної медицини для виставок і ярмарків;
21) здійснює контроль за використанням коштів, виділених на проведення ветеринарних заходів, утримання установ державної ветеринарної медицини, будівництво і ремонт виробничих, житлових будинків і квартир для спеціалістів ветеринарної медицини, придбання інструментів, апаратури та обладнання, в також за використанням за призначенням спеціального автотранспорту;
22) вносить пропозиції про вдосконалення організації державної мережі ветеринарної медицини і відомчих лікувальних і діагностичних закладів, інших ветеринарно-санітарних установ та об'єктів;
23) контролює дотримання норм технологічного проектування тваринницьких і ветеринарних об'єктів, підприємств переробної промисловості, а також здійснює заходи для забезпечення збереження власності у підвідомчих установах;
24) вивчає потребу у спеціалістах ветеринарної медицини, вносить пропозиції щодо їх підготовки та підвищення кваліфікації;
25) забезпечує при виконанні своїх завдань і функцій взаємодію із заінтересованими підрозділами районної державної адміністрації, сільськогосподарськими, переробними підприємствами й організаціями;
26) вносить пропозиції про термінове встановлення карантину при появі заразних хвороб тварин, порядок та здійснення організаційно-господарських, карантинних та інших ветеринарно-санітарних заходів у неблагополучних пунктах, а також ліквідації осередків інфекції.
6. Підприємство має право:
1) давати розпорядження щодо виконання протиепізоотичних і ветеринарно-санітарних заходів, які обов'язкові для виконання керівниками господарств, підприємствами, організаціями та громадянами;
2) при встановленні випадків заразних хвороб чи появі підозри на наявність особливо небезпечного захворювання тварин видавати розпорядження про їх забій, знезараження продуктів і сировини тваринного походження, переробку їх чи утилізацію;
3) забороняти використання для споживання продуктів тваринного походження, а також переробку тваринницької сировини, що не відповідають ветеринарно-санітарним вимогам;
4) припиняти будівництво і реконструкцію тваринницьких будівель, м'ясоі молокопереробних підприємств, цехів, складів та інших об'єктів, які не відповідають ветеринарно-санітарним вимогам;
5) здійснювати контроль за виконанням карантинних заходів;
6) забороняти у випадках, передбачених чинним законодавством, перевезення за межі району, міста, господарства тварин, продуктів і сировини тваринного походження, кормів та інших підконтрольних службі ветеринарної медицини вантажів, а також використовувати для цієї мети транспортні засоби, які не відповідають ветеринарно-санітарним вимогам;
7) накладати адміністративні стягнення на посадових та інших осіб за порушення Закону України "Про ветеринарну медицину" (2498-12), правил карантину тварин й інших ветеринарно-санітарних вимог;
8) передавати відповідним органам матеріали про порушення чинного законодавства з питань ветеринарної медицини, захисту тварин, карантинного режиму та інших питань, передбачених Законом України "Про ветеринарну медицину" та іншими нормативними актами, за які передбачено адміністративну або кримінальну відповідальність;
9) безперешкодно відвідувати і перевіряти тваринницькі, м'ясо- і молокопереробні, заготівельні та інші об'єкти в зоні обслуговування, вимагати від них інформацію, необхідну для встановлення епізоотичного стану, виявлення причин захворювань тварин та оцінки ветеринарно-санітарної якості продуктів і сировини тваринного походження;
10) давати висновки по проектах будівництва очисних споруд, постачання водою м'ясо- і молокопереробних заводів, інших підприємств по переробці, зберіганню продуктів і сировини тваринного походження.
7. Підприємство при виконанні покладених на нього функцій взаємодіє з іншими органами районної державної адміністрації і з органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами, організаціями та громадянами.
8. Підприємство очолює начальник, який одночасно є головним лікарем ветеринарної медицини району, який призначається на посаду обласним управлінням ветеринарної медицини з державною ветеринарною інспекцією за погодженням з органами місцевої державної адміністрації.
Начальник підприємства - головний державний інспектор ветеринарної медицини району з питань державного ветеринарного контролю підпорядковується безпосередньо головному державному інспектору ветеринарної медицини області та Представнику Президента України в районі.
Начальник підприємства має заступників, які за посадою є заступниками головного державного інспектора ветеринарної медицини району і призначаються на посаду начальником цього підприємства.
Начальник підприємства несе персональну відповідальність за виконання покладених на підприємство завдань і здійснення ним своїх функцій, встановлює ступінь відповідальності заступників начальника, працівників підприємства, керівників структурних підрозділів за керівництво окремими ділянками його діяльності, а також за роботу підпорядкованих підприємств, установ і організацій.
9. Начальник підприємства:
керує діяльністю підприємства з його структурними підрозділами і підпорядкованих йому установ і організацій державної ветеринарної медицини району;
організує роботу підприємства, розподіляє обов'язки і затверджує посадові інструкції працівників.
10. Головний державний інспектор ветеринарної медицини району та його заступники розглядають справи про адміністративні правопорушення та накладають адміністративні стягнення на посадових осіб і громадян за порушення Закону України "Про ветеринарну медицину" ( 2498-12 ), правил щодо карантину тварин та інших ветеринарно-санітарних вимог.
11. Підприємство та підпорядковані йому установи державної ветеринарної медицини утримуються за рахунок коштів державного, місцевого бюджетів, а також за рахунок позабюджетних коштів.
12. Організаційна структура і штатна чисельність підприємства, мережа державної ветеринарної медицини району визначаються Головним управлінням ветеринарної медицини з державною ветеринарною інспекцією Мінсільгосппроду.
13. Підприємство є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, бланки і печатку із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням, а також бланки і печатку з надписом "Головний державний інспектор ветеринарної медицини району".