Документ втратив чиннiсть!

ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ

РОЗ'ЯСНЕННЯ
від 28.04.95, N 02-5/310
м.Київ

(Роз"яснення відмінено згідно роз"яснення ВХСУ
N 04-5/563 от 21.05.2002)

Арбітражним судам України

Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами

( Із змінами, внесеними згідно з Роз'ясненням Вищого Арбітражного Суду
N 02-5/445 від 18.11.97 )

Вивчення практики перегляду рішень, ухвал, постанов (далі - рішення) за нововиявленими обставинами показало, що не всі арбітражні суди чітко дотримуються вимог статей 112-114 Арбітражного процесуального кодексу України (в подальшому - АПК) ( 1798-12 ).

З метою однакового і правильного застосування норм арбітражного процесу Президія Вищого Арбітражного Суду України вважає за необхідне дати такі роз'яснення.

1. Перегляд рішень за нововиявленими обставинами відрізняється від перевірки їх в порядку нагляду певними особливостями підстав та процесуальних форм перегляду.

Ці особливості полягають насамперед у тому, що обставини, на підставі яких здійснюється перегляд рішення, не були і не могли бути відомі заявникові при вирішенні спору, а також у тому, що перегляд рішення здійснюється тим арбітражним судом (суддею чи суддями), який прийняв рішення.

При вирішенні питання щодо застосування статей 112-114 АПК необхідно виходити з такого.

1.1. На підставі статті 112 АПК рішення може бути переглянуто за двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору та виявлення їх після прийняття рішення зі спору. Отже виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для перегляду рішення за правилами розділу XIII АПК.

1.2. Нові докази, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором, не можуть визнаватись нововиявленими обставинами.

Від подання нових доказів слід відрізняти, зокрема, такі обставини, як подання експертом завідомо неправильного висновку, що був покладений в основу рішення арбітражного суду; завідомо неправильний переклад документів або пояснень учасників процесу; подання фальшивих документів тощо, якщо перелічені факти засвідчені в установленному порядку.

1.3. Підставою для перегляду рішення за нововияленими обставинами може бути скасування рішення чи вироку суду, які у відповідності з частинами 3 і 4 статті 35 АПК були обов'язкові для арбітражного суду і покладені ним в основу рішення.

1.4. Якщо вироком суду встановлено злочинні дії учасників процесу чи їх представників, коли ці дії безпосередньо пов'язані з прийняттям рішення арбітражним судом, перегляд рішення за нововиявленими обставинами є обов'язковим незалежно від впливу таких дій на вирішення спору і може здійснюватись за ініціативою арбітражного суду. При цьому слід мати на увазі, що обов'язковість перегляду рішення не тягне за собою неодмінного скасування чи зміни його.

1.5. Скасування чи зміна нормативного акту, на якому грунтувалось рішення, може вважатись нововиявленою обставиною лише за умови, якщо в акті, котрим скасовано чи змінено попередній, зазначено про надання йому зворотної сили.

1.6. На відміну від частини 2 статті 106 АПК, яка зобов'язує арбітражний суд перевіряти в порядку нагляду рішення в повному обсязі незалежно від доводів, викладених у заяві про перевірку чи протесті прокурора, статті 113-114 АПК такої вимоги не вміщують. Отже арбітражний суд вправі переглянути рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення

1.7. Можливіть перегляду рішення за нововиявленими обставинами не обмежена річним строком з дня прийняття рішення, як це передбачено статтею 104 АПК щодо перевірки рішень в порядку нагляду.

2. Відповідно до частини 1 статті 113 АПК ( 1798-12 ) з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами може звернутись сторона по справі. При цьому необхідно врахувати таке.

2.1. Статтею 25 АПК передбачена можливість процесуального правонаступництва внаслідок реорганізації підприємства чи організації. Оскільки правонаступництво можливе на будь-якій стадії процесу, правонаступник також вправі звернутись до арбітражного суду з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

2.2. Статтями 26 і 27 АПК третім особам надані рівні зі сторонами процесуальні права (за винятками, передбаченими частиною 5 статті 27 АПК). Отже з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами може звернутись і третя особа.

3. Відповідно до статті 113 АПК ( 1798-12 ) рішення може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за поданням прокурора чи його заступника. Із змісту статті 121 Конституції України ( 254к/96-ВР ) і статті 2 АПК випливає, що прокурор може внести подання про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими обставинами лише у справах, в яких стороною є держава в особі державного органу, установи чи організації, уповноваженої здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Слід також мати на увазі, що стаття 113 АПК не ставить відповідне право прокурора чи його заступника у залежність від його попередньої участі в арбітражному процесі.

Прокурори та їх заступники, яким у відповідності з вимогами АПК надано право принесення протесту, можуть звертатися з поданням про перегляд рішень в порядку, передбаченому статтями 112-113 АПК на загальних підставах. ( Пункт 3 в редакції Роз'яснення Вищого Арбітражного Суду N 02-5/445 від 18.11.97 )

4. З підстав, передбачених статтею 112 АПК, рішення переглядаються за правилами статті 114 АПК. При цьому арбітражному суду слід мати на увазі таке.

4.1. Арбітражний процесуальний кодекс України не надає арбітражному суду права повертати заяву чи подання прокурора чи його заступника про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, якщо арбітражний суд вважає, що таких обставин немає. В цих випадках рішення повинно бути залишено без зін, про що виоситься ухвала. ( Пункт 4.1 із змінами, внесеними згідно з Роз'ясненням Вищого Арбітражного Суду N 02-5/445 від 18.11.97 )

4.2. Перегляд рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі.

4.3. Переглядатись за нововиявленими обставинами можуть лише ті ухвали, які підлягають перевірці в порядку нагляду. Тобто ухвали, винесені у відповідності зі статтями 20, 24-27, 31, 41, 58 і подібні, перегляду за нововиявленими обставинами не підлягають.

5. Відповідно до частини 2 статті 113 АПК заява чи подання про перегляд рішення за нововиявленими обставинами подаються не пізніше двох місяців з дня встановлення обставин, що є підставою для перегляду рішення. Якщо заяву чи подання прокурора чи його заступника надіслано після закінчення зазначеного строку, а також в інших випадках, передбачених частиною 5 статті 113 АПК, вони до розгляду не приймаються. ( Пункт 5 із змінами, внесеними згідно з Роз'ясненням Вищого Арбітражного Суду N 02-5/445 від 18.11.97 )

6. Згідно з частиною 2 статті 113 АПК заява чи подання прокурора чи його заступника подаються до арбітражного суду, який прийняв рішення. Вирішуючи питання про перегляд рішення, арбітражний суд повинен виходити з такого.

6.1. Перегляд за нововиявленими обставинами рішень, ухвал, постанов, які були скасовані чи змінені в порядку нагляду, а також ухвал і постанов наглядової інстанції, яка прийняла нове рішення, здійснюється тією інстанцією, яка скасувала, змінила чи прийняла нове рішення.

6.2. У випадках, коли при перевірці рішення в порядку нагляду воно було залишено без змін, перегляд його за нововиявленими обставинами здійснюється тим же суддею (суддями), який прийняв рішення, незалежно від того, що воно було предметом перевірки в порядку нагляду. ( Пункт 6 із змінами, внесеними згідно з Роз'ясненням Вищого Арбітражного Суду N 02-5/445 від 18.11.97 )

7. Якщо заявник або прокурор чи його заступник не згодні з наслідками перегляду рішення за нововиявленими обставинами, вони не позбавлені права на загальних підставах (розділ XII АПК) звернутись з заявою або протестом про їх перевірку в порядку нагляду. ( Пункт 7 із змінами, внесеними згідно з Роз'ясненням Вищого Арбітражного Суду N 02-5/445 від 18.11.97 )

8. З виданням цього роз'яснення розділ VIII роз'яснення Президії Вищого Арбітражного Суду України від 25.02.92 N 01-6/244 вважати таким, що втратив чинність.