Конвенція
про професійну орієнтацію та професійну підготовку
в галузі розвитку людських ресурсів

N 142

Генеральна Конвенція Міжнародної Організації Праці,

скликана в Женеві Адміністративною Радою Міжнародного Бюро Праці, що зібралася 4 червня 1975 року на свою шістдесяту сесію,

постановивши ухвалити ряд пропозицій щодо розвитку людських ресурсів: професійна орієнтація і професійна підготовка, що є шостим пунктом порядку денного сесії,

вирішивши надати цим пропозиціям форми міжнародної конвенції,

ухвалює цього двадцять третього дня червня місяця тисяча дев'ятсот сімдесят п'ятого року нижченаведену Конвенцію, яка може називатися Конвенцією 1975 року про розвиток людських ресурсів:

Стаття 1

1. Кожний Член Організації приймає та розвиває всебічні й скоординовані політику і програми професійної орієнтації та професійної підготовки, тісно пов'язані зі зайнятістю, зокрема через державні служби зайнятості.

2. Ці політика і програми належним чином враховують:

а) потреби, можливості та проблеми зайнятості як на регіональному, так і на національному рівні;

b) стадію і рівень економічного, соціального й культурного розвитку;

с) взаємозв'язок між розвитком людських ресурсів та іншими економічними, соціальними й культурними цілями.

3. Ці політика і програми здійснюються за допомогою методів, що відповідають національним умовам.

4. Ці політику і програми призначено для підвищення здатності окремої особи усвідомлювати та, індивідуально чи колективно, справляти вплив на виробниче й соціальне середовище.

5. Ці політика і програми стимулюють і дають змогу особам, на основі рівності й без якої б не було дискрімінації, розвивати й застосовувати свої здібності до праці у своїх власних інтересах і відповідно до своїх прагнень, враховуючи потреби суспільства.

Стаття 2

Маючи на меті зазначене вище, кожний Член Організації розробляє і вдосконалює відкриті, гнучкі і такі, що доповнюють одна одну, системи загальної та професійно-технічної освіти, шкільної і професійної орієнтації та професійної підготовки, незалежно від того, здійснюється така діяльність у системі формальної освіти чи поза нею.

Стаття 3

1. Кожний Член Організації поступово розширює системи професійної орієнтації та системи постійної інформації щодо зайнятості, з метою забезпечення того, щоб усебічна інформація і якнайширша орієнтація були доступні дітям, юнакам та дорослим, в тому числі відповідні програми для осіб з фізичними й розумовими вадами.

2. Такі інформація і орієнтація охоплюють вибір професії, професійну підготовку та пов'язанні з нею можливості освіти, становище й перспективи в галузі зайнятості, перспективи просування по роботі, умови праці, безпеку та гігієну праці, а також інші аспекти трудового життя в різних галузях економічної, соціальної і культурної діяльності та на всіх рівнях відповідальності.

3. Такі інформація і орієнтація доповнюються інформацією загальних аспектів колективних угод і прав та обов'язків усіх зацікавлених сторін відповідно до трудового законодавства; ця інформація надається відповідно до національного законодавства і практики, враховуючи відповідні функції і завдання зацікавлених організацій трудівників та підприємств.

Стаття 4

Кожний Член Організації поступово розширює, пристосовує і гармонізує свої системи професійної підготовки для того, щоб вони відповідали потребам юнаків і дорослих у набуванні професійної підготовки протягом усього їхнього життя, в усіх секторах економіки, в усіх галузях економічної діяльності та на всіх рівнях кваліфікації і відповідальності.

Стаття 5

Політика і програми професійної орієнтації та професійної підготовки підготовлюють і здійснюються у співробітництві з організаціями підприємств і трудівників, і, - коли є потреба та відповідно до національних законодавства й практики - з іншими зацікавленими органами.

Стаття 6

Офіційні документи про ратифікацію цієї Конвенції надсилаються Генеральному Директорові Міжнародного Бюро Праці для реєстрації.

Стаття 7

1. Ця Конвенція зв'язує лише тих Членів Міжнародної Організації Праці, чиї документи про ратифікацію зареєстрував Генеральний Директор.

2. Вона набирає чинності через дванадцять місяців після того, як Генеральний Директор зареєструє документи про ратифікацію двох Членів Організації.

3. Надалі ця Конвенція набирає чинності відносно кожного Члена Організації через двадцять місяців після дати реєстрації його документа про ратифікацію.

Стаття 8

1. Будь-який Член Організації, який ратифікував цю Конвенцію, може після закінчення, десятирічного періоду з моменту, коли вона вперше набрала чинності, денонсувати її через акт про денонсацію, надісланий Генеральному Директорові Міжнародного Бюро Праці і зареєстрований ним. Денонсація набирає чинності через рік після реєстрації акта про денонсацію.

2. Кожний Член Організації, що ратифікував цю Конвенцію, який протягом року після закінчення згаданого в попередньому пункті десятирічного періоду не скористається своїм правом на денонсацію, передбаченим у цій статті, буде зв'язаний на наступний період тривалістю десять років і в подальшому зможе денонсувати цю Конвенцію по закінченні кожного десятирічного періоду в порядку, встановленому в цій статті.

Стаття 9

1. Генеральний Директор Міжнародного Бюро Праці оповіщає всіх Членів Міжнародної Організації Праці про реєстрацію всіх документів про ратифікацію та актів про денонсацію, отриманих ним від Членів Організації.

2. Оповіщаючи Членів Організації про реєстрацію отриманого ним другого документа про ратифікацію, Генеральний Директор звертає їхню увагу на дату, від якої набирає чинності ця Конвенція.

Стаття 10

Генеральний Директор Міжнародного Бюро Праці надсилає Генеральному Секретареві Організації Об'єднаних Націй для реєстрації відповідно до статті 102 Статуту Організації Об'єднаних Націй повні відомості щодо всіх документів про ратифікацію та актів про денонсацію, зареєстрованих ним відповідно до положень попередніх статей.

Стаття 11

Щоразу, коли Адміністративна Рада Міжнародного Бюро Праці вважає за потрібне, вона подає Генеральній Конференції доповідь про застосування цієї Конвенції і вирішує, чи треба вносити до порядку денного Конференції питання про її повний або частковий перегляд.

Стаття 12

1. У разі, якщо Конференція ухвалить нову Конвенцію, що цілком або частково переглядає цю Конвенцію, і якщо в новій конвенції не передбачено протилежне, то:

а) ратифікація якимось Членом Організації нової, що переглядає чинну, конвенції спричиняє автоматично, незалежно від положень статті 8, негайну денонсацію цієї Конвенції за умови, що нова, яка переглядає чинну, конвенція набрала чинності;

b) починаючи з дати настання чинності нової, що переглядає чинну, конвенції, цю Конвенцію закрито для ратифікації її Членами Організації.

2. Ця Конвенція залишається, в кожному разі, в силі за формою та змістом відносно тих Членів Організації, які їх ратифікували, але не ратифікували нової, що переглядає чину, конвенції.

Стаття 13

Англійський і французький тексти цієї Конвенції мають однакову силу.