МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ УКРАЇНИ

Угода
про створення зони вільної торгівлі

( Угоду ратифіковано Законом N 1125-XIV від 06.10.99 )

( Із змінами, внесеними згідно з Протоколом від 02.04.99)

Держави - учасниці цієї Угоди (надалі Договірні Сторони), підтверджуючи свою прихильність вільному розвитку взаємного економічного співробітництва, впроваджуючи в практику принципи ринкової економіки, діючи у напрямку послідовної реалізації положень Договору про створення Економічного союзу від 24 вересня 1993 року місто Москва, формуючи умови для вільного руху товарів та послуг, забезпечуючи збалансованість взаємної торгівлі і стабілізацію внутрішнього економічного положення держав, які беруть участь, сприяючи зростанню економічного потенціалу держав-учасниць на основі розвитку взаємовигідних коопераційних зв'язків та співробітництва, керуючись прагненням до постійного підвищення рівня життя населення своїх держав, виходячи з поетапності створення Економічного союзу, вступаючи до Угоди про створення зони вільної торгівлі,(надалі Угода),

домовились про нижченаведене:

Стаття 1

Загальні умови

1. Договірні Сторони для досягнення цілей цієї Угоди, забезпечать взаємодію у розв'язанні конкретних завдань створення зони вільної торгівлі, спрямованих на: ( Абзац перший пункту 1 статті 1 із змінами, внесеними згідно з Протоколом ( від 02.04.99 )

скасування мита, а також податків і зборів, які мають з ними еквівалентну дію, і кількісних обмежень; ( Абзац другий пункту 1 статті 1 в редакції Протоколу ( від 02.04.99 ) усунення інших перешкод для вільного руху товарів і послуг;

створення та розвиток ефективної системи взаємних розрахунків і платежів по торговельних та інших операціях;

співробітництво в проведенні торгово-економічної політики для досягнення цілей цієї Угоди в галузі промисловості, сільського господарства, транспорту, фінансів, інвестицій, соціальної сфери, а також у розвитку добросовісної конкуренції тощо; ( Абзац пункту 1 статті 1 в редакції Протоколу від 02.04.99 )

сприяння міжгалузевій і внутрішньогалузевій кооперації та науково-технічному співробітництву;

гармонізацію і/або уніфікацію законодавства Договірних Сторін в тій мірі, в якій це необхідно для належного і ефективного функціонування зони вільної торгівлі.

2. Ця Угода застосовується на митних територіях Договірних Сторін, як вони визначені їхнім національним законодавством. ( Пункт 2 статті 1 в редакції Протоколу від 02.04.99 )

3. Якщо значення термінів спеціально не визначено в Угоді або іншій домовленості Договірних Сторін, то при їх тлумаченні Договірні Сторони будуть керуватися положеннями Віденської конвенції про права міжнародних договорів 1969 року та угод ГАТТ/СОТ. ( Абзац перший пункту 3 статті 1 із змінами, внесеними згідно з Протоколом від 02.04.99 )

Розбіжності в зв'язку з тлумаченням Угоди або окремих її термінів будуть розв'язуватися в порядку процедури, прийнятої для врегулювання суперечок у зв'язку з даною Угодою.

4. Договірні Сторони будуть утримуватися від дій, що протирічать положенням і перешкоджають досягненню цілей даної Угоди. Це положення стосується, зокрема, умов участі Договірних Сторін в інших регіональних економічних угрупованнях, а також інших питань, пов'язаних з урегулюванням відносин у рамках Угоди.

Стаття 1а

Орган, який координує дії Договірних Сторін
з виконання положень Угоди

Нагляд за ходом виконання цієї Угоди Договірними Сторонами, розроблення пропозицій з розвитку їхнього торгово-економічного співробітництва, узгодження і координацію економічної політики для досягнення мети цієї Угоди здійснює Міждержавний економічний Комітет Економічного союзу ( далі Комітет). ( Угоду доповнено статтею 1а згідно з Протоколом від 02.04.99 ) (Статтю 2 вилучено на підставі Протоколу від 02.04.99)

Стаття 2

Режим у відношенні держав, що не беруть участі

Договірні Сторони зберігають за собою право самостійного і незалежного вирішення режиму зовнішньоекономічних відносин з державами, що не беруть участі в даній Угоді.

Стаття 3

Мито, а також податки і збори, які мають з ним еквівалентну дію, та кількісні обмеження ( Назва статті 3 в редакції Протоколу від 02.04.99 )

1. Договірні Сторони не застосовують мито, а також податки і збори, які мають з ним еквівалентну дію, а також кількісні обмеження на ввіз і (або) вивіз товарів, що походять з митної території однієї з Договірних Сторін і призначені для митних територій інших Договірних Сторін. ( Пункт 1 статті 3 в редакції Протоколу від 02.04.99 )

2. У торгівлі між Договірними Сторонами з моменту набуття для них чинності цим Протоколом не будуть вводитися нові, на додаток до раніше зафіксованих у двосторонніх угодах, кількісні й тарифні обмеження імпорту та (або) експорту і заходи, що мають еквівалентну дію.

Вилучення із торговельного режиму, передбаченого пунктом 1 цієї статті, застосовуються на основі двосторонніх документів, у яких Договірні Сторони у 12-місячний термін з дати набуття чинності цим Протоколом узгодять їхнє поетапне скасування і повідомлять про це Комітет і депозитарія цієї Угоди. (Пункт 2 статті 3 в редакції Протоколу від 02.04.99)

3. Під кількісними обмеженнями та іншими адміністративними заходами для цілей цієї Угоди маються на увазі будь-які заходи, застосування яких створює матеріальну перешкоду або обмеження для імпорту товару, що походить із території однієї Договірної Сторони, на територію іншої Договірної Сторони або експорту товару, що походить із території однієї Договірної Сторони, на територію іншої Договірної Сторони, включаючи квотування, ліцензування, контроль за цінами або іншими умовами поставки, інші особливі вимоги до експорту або імпорту, які прямо або побічно обмежують права експортера або імпортера у порівнянні з правами продавця або покупця аналогічного товару, який перебуває на території країни його походження і здійснює закупівлю або продаж на цій території. Положення цієї статті застосовуються без шкоди для будь-якої з Договірних Сторін і ніяким чином не впливають на право застосування нею заходів, передбачених статтями 13 і 13а цієї Угоди, а також заходів, які застосовуються будь-якою з Договірних Сторін з метою виконання нею зобов'язань за іншою міжнародною угодою. ( Пункт 3 статті 3 в редакції Протоколу від 02.04.99 )

4. Держава походження товару визначається у відповідності з Правилами визначення держави походження товарів , що є невід'ємною частиною даної Угоди (додаток N 1).

Стаття 4

Технічні та інші спеціальні вимоги (обмеження)

1. Кожна з Договірних Сторін надає товарам, які походять з митної території будь-якої іншої Договірної Сторони та імпортуються на її територію, режим не гірший ніж той, що застосовується до національних товарів або товарів будь-якої третьої країни в тому, що стосується технічних вимог і вимог до якості.

2. Положення пункту 1 цієї статті застосовуються без шкоди для заходів, яких будь-яка з Договірних Сторін може вживати з метою виконання угод про взаємне визнання результатів випробувань, сертифікатів якості та інших подібних угод, а також у випадках загрози або можливості загрози життю і здоров'ю людей, тварин і рослин.

3. Договірні Сторони співробітничають й обмінюються інформацією в галузі стандартизації, метрології і сертифікації з метою усунення технічних бар'єрів та інших спеціальних вимог (обмежень) у торгівлі. ( Стаття 4 в редакції Протоколу від 02.04.99 )

Стаття 5

Збори і формальності, які пов'язані з ввозом
та вивозом товарів

1. Всі збори і платежі (за винятком мита, податків і прирівнених до них зборів), які встановлюються Договірними Сторонами в зв'язку з ввозом чи вивозом товарів у взаємній торгівлі, не повинні перевищувати в розумних межах прямих фактичних затрат.

2. Договірні Сторони будуть інформувати Комітет про види зборів та платежів і прагнути до погодженого скорочення їх числа та розмірів. ( Пункт 2 статті 5 із змінами, внесеними згідно з Протоколом від 02.04.99 )

3. Договірні Сторони будуть прагнути до спрощення і уніфікації адміністративних формальностей.

4. Положення даної статті розповсюджуються, зокрема, на збори і формальності, що відносяться до:

кількісних обмежень; ліцензування; валютного контролю; статистичного обліку; документів, документації і посвідчення документів; аналізів і оглядів; карантину, санітарної служби, фумигації та іншим процедурам, пов'язаним із ввозом і вивозом та інше. ( Пункт 4 статті 5 із змінами, внесеними згідно з Протоколом від 02.04.99 )

Стаття 6

Уніфікація і/або гармонізація митних процедур

1. Договірні Сторони вживають заходів до максимального спрощення і уніфікації митних формальностей, зокрема, шляхом введення єдиних форм митної і товаросупровідної документації, орієнтуючись на діючі міжнародні угоди і домовленості.

2. Договірні Сторони доручать своїм компетентним органам підготувати пропозиції, щодо гармонізації митних процедур і взаємного визнання митних документів та митних забезпечень.

Стаття 7

Товарні номенклатури

1. При здійсненні заходів тарифного і нетарифного регулювання, веденні статистичного обліку і обміну статистичною інформацією, а також для митного контролю і оформлення, Договірні Сторони будуть використовувати товарні номенклатури зовнішньоекономічної діяльності, основані на Гармонізованій системі опису і кодування товарів. При цьому для власних потреб Договірні Сторони здійснюють подальший розвиток національних товарних номенклатур. (Пункт 1 статті 7 із змінами, внесеними згідно з Протоколом від 02.04.99)

2. Введення еталонного примірника Гармонізованої системи опису і кодування товарів здійснює Російська Федерація через представництва, що є у відповідних міжнародних організаціях, доки інші Договірні Сторони не заявлять про самостійне ведення еталонного примірника.

Стаття 8

Внутрішні податки та інші збори фіскального характеру

1. Договірні Сторони не будуть прямо або непрямо обкладати товари, що походять з митної території інших Договірних Сторін, податками і зборами фіскального характеру у розмірі, що перевищує їх рівень для національних товарів.

Цим товарам надається режим не менш сприятливий, ніж режим, який надається аналогічним вітчизняним товарам у тому, що стосується усіх законів, правил і вимог, які зачіпають їхній продаж на внутрішньому ринку, пропозицію про продаж, купівлю, транспортування, розподіл або використання. ( Пункт 1 статті 8 доповнено абзацом згідно з Протоколом від 02.04.99 )

2. Договірні Сторони будуть подавати повну інформацію про всі діючі податки і інші збори фіскального характеру.

Стаття 8а

Порядок застосування побічних податків

1. Договірні Сторони у взаємній торгівлі не обкладають побічними податками (ПДВ, акцизами) товари (роботи, послуги), які експортуються з митної території однієї з Договірних Сторін на митну територію іншої Договірної Сторони.

2. Положення, передбачене пунктом 1 цієї статті, означає обкладення ПДВ за нульовою ставкою, а також звільнення від акцизів товарів, які експортуються. У державах-учасницях цієї Угоди, в яких не передбачено національним законодавством обкладення ПДВ за нульовою ставкою, застосовується звільнення від ПДВ товарів (робіт, послуг).

3. Порядок застосування побічних податків, передбачених цією статтею, вводиться в дію відповідно до національного законодавства Договірних Сторін з 1 січня 2000 року. ( Угоду доповнено статтею 8а згідно з Протоколом від 02.04.99 )

Стаття 9

Субсидії

1. Договірні Сторони погодились не надавати експортних та інших субсидій підприємствам, що знаходяться на їх територіях, якщо в результаті надання таких субсидій порушуються умови добросовісної конкуренції.

2. Договірні Сторони забезпечують прозорість заходів, пов'язаних з наданням субсидій, шляхом обміну інформацією на прохання будь-якої з Договірних Сторін. ( Статтю 9 доповнено пунктом 2 згідно з Протоколом від 02.04.99 )

3. Комітет здійснює нагляд за ситуацією, пов'язаною із застосуванням субсидій, які відрізняються від державного сприяння експорту, і розробляє правила, що регламентують їхнє застосування, керуючись міжнародною практикою. ( Статтю 9 доповнено пунктом 3 згідно з Протоколом від 02.04.99 )

4. Якщо будь-яка з Договірних Сторін вважає, що практика застосування субсидій несумісна з пунктом 1 цієї статті, вона може застосовувати відповідні заходи згідно з умовами і процедурою, викладеними у статті 13а цієї Угоди. ( Статтю 9 доповнено пунктом 4 згідно з Протоколом від 02.04.99 )

Стаття 10

Транзит

1. Договірні Сторони згідні з тим, що дотримання принципу вільного транзиту є найважливішою умовою досягнення цілей даної Угоди і суттєвим елементом процесу їх підключення до системи міжнародного розподілу праці і кооперування.

2. Транзитні перевезення не повинні підлягати необгрунтованим затримкам або обмеженням.

3. Транзит через територію кожної Договірної Сторони здійснюється на основі принципу свободи транзиту шляхами, найбільш придатними для міжнародних транзитних перевезень, для транзитних перевезень на території або з територій інших Договірних Сторін без будь-якої різниці або дискримінації, яка залежить від прапора судна, місця походження, відправлення, заходу, виходу або призначення чи від будь-яких обставин, що стосуються власності на товар, судна або інші транспортні засоби. ( Статтю 10 доповнено пунктом 3 згідно з Протоколом від 02.04.99 )

4. Умови транзиту, включаючи тарифи на перевезення будь-якими видами транспорту і надання послуг, визначаються окремою угодою. ( Пункт 4 статті 10 в редакції Протоколу від 02.04.99 )

Стаття 11

Реекспорт

Реекспорт товарів, які поставляються в рамках цієї Угоди, регламентується Угодою про реекспорт товарів і порядок видачі дозволів на реекспорт від 15 квітня 1994 року між державами-учасницями Співдружності Незалежних Держав. ( Стаття 11 в редакції Протоколу від 02.04.99 )

Стаття 12

Виробнича кооперація і науково-технічне співробітництво

Договірні Сторони будуть сприяти розвитку виробничої кооперації і науково-технічному співробітництву на міждержавному (міжгалузевому, регіональному) рівні і на рівні господарських суб'єктів, в тому числі шляхом надання різних форм державної підтримки.

Стаття 13

Винятки

1. Загальні винятки.

Дана Угода не перешкоджає праву будь-якої із Договірних Сторін вживати загальноприйнятих в міжнародній практиці заходів державного регулювання в галузі зовнішньоекономічних зв'язків, які вона вважає необхідними для захисту своїх життєвих інтересів або які безумовно необхідні для виконання міжнародних договорів, учасницею яких вона є або має намір стати, якщо ці заходи стосуються:

захисту суспільної моралі і громадського порядку;

захисту життя і здоров'я людини;

захисту тварин і рослин;

захисту навколишнього середовища;

охорони художніх, археологічних і історичних цінностей, що складають національне надбання;

захисту промислової і інтелектуальної власності;

торгівлі золотом, сріблом чи іншими дорогоцінними металами і камінням;

збереження природних ресурсів, що не відновлюються; обмеження експорту продукції, коли внутрішня ціна на цю продукцію нижче світової в результаті здійснення державних програм підтримки;

порушення платіжного балансу. ( Пункт 1 статті 13 в редакції Протоколу ( від 02.04.99 )

2. Винятки з міркувань безпеки.

Ніщо в даній Угоді не перешкоджає праву будь-якої із Договірних Сторін вживати будь-яких заходів державного регулювання, які вони вважають необхідними, якщо ці заходи стосуються:

забезпечення національної безпеки, включаючи запобігання відпливу конфіденційної інформації, що відноситься до державної таємниці;

торгівлі зброєю, військовою технікою, боєприпасами, надання послуг військового характеру, передачі технологій і надання послуг для виробництва озброєння і військової техніки і в інших військових цілях;

поставки розщеплених матеріалів і джерел радіоактивних речовин, утилізації радіоактивних відходів;

засобів, що застосовуються у воєнний час чи в інших надзвичайних умовах в міжнародних відносинах;

дій для виконання нею зобов'язань на основі Статуту ООН (