Угода
між Кабінетом Міністрів України та Виконавчою Владою Грузії
про співробітництво у галузі попередження промислових
аварій, катастроф, стихійних лих
та ліквідації їхніх наслідків

(Угоду ратифіковано Законом
N 922-XIV від 13.07.99)

Кабінет Міністрів України та Виконавча Влада Грузії, далі - Сторони,

усвідомлюючи небезпеку, що несуть для обох країн промислові аварії, катастрофи і стихійні лиха,

визнаючи, що співробітництво в галузі попередження промислових аварій, катастроф, стихійних лих та ліквідації їхніх наслідків може сприяти добробуту і безпеці обох держав,

враховуючи користь, яку може мати для Сторін обмін науково-технічною інформацією в галузі попередження промислових аварій, катастроф, стихійних лих і ліквідації їхніх наслідків,

беручи до уваги можливість виникнення надзвичайних ситуацій, наслідки яких не можуть бути ліквідовані силами і засобами однієї із Сторін, і потребу за цих обставин в скоординованих діях Сторін з метою попередження надзвичайних ситуацій і ліквідації їхніх наслідків,

домовились про таке:

Стаття 1

Терміни, що використовуються в цій Угоді, мають такі значення:

Сторона, що запитує - Сторона, яка звертається до іншої Сторони з проханням про направлення аварійно-рятувальних формувань, відповідного оснащення та матеріалів забезпечення;

Сторона, що надає - Сторона, яка задовольняє прохання іншої Сторони про направлення аварійно-рятувальних формувань, відповідного оснащення та матеріалів забезпечення;

аварійно-рятувальні формування - групи фахівців, у тому числі військовослужбовці військ цивільної оборони, які призначені для надання допомоги і забезпечені необхідним оснащенням;

оснащення - матеріали, технічні та транспортні засоби, спорядження аварійно-рятувальних формувань і особисте спорядження, яке використовується для надання допомоги;

матеріали забезпечення - матеріальні засоби, призначені для безкоштовного розподілу серед населення, що постраждало внаслідок стихійного лиха або аварії;

компетентні органи - органи, що призначаються Сторонами для координації робіт, пов'язаних з реалізацією цієї Угоди.

Стаття 2

Сторони на основі принципів рівноправності і взаємної допомоги відповідно до законодавства своїх держав здійснюють співробітництво у таких напрямках:

розробка спільної системи заходів щодо попередження промислових аварій, катастроф, стихійних лих та ліквідації їхніх наслідків;

розробка спільної системи раннього оповіщення про промислові аварії, катастрофи та стихійні лиха, які створюють загрозу здоров'ю людини, та транскордонного забруднення території держави іншої Сторони;

організація оперативного обміну інформацією про запити і пропозиції Сторін щодо взаємодопомоги в разі промислових аварій, катастроф та стихійних лих, які мали місце на території їхніх держав;

надання взаємної допомоги в ліквідації наслідків промислових аварій, катастроф і стихійних лих, що відбулися.

Стаття 3

Співробітництво в рамках цієї Угоди включає:

організацію і здійснення моніторингу небезпечних техногенних і екологічних процесів, а також природних явищ;

прогнозування промислових аварій, катастроф, стихійних лих і оцінку їхніх наслідків;

обмін інформацією і технологіями;

обмін фахівцями і вченими;

організацію спільних конференцій, семінарів і робочих нарад;

спільне планування, розробку і здійснення дослідницьких проектів та їхню демонстрацію;

оцінку ризику для довкілля і здоров'я населення у зв'язку з можливими забрудненнями внаслідок промислових аварій, катастроф і стихійних лих;

оцінку транскордонного впливу промислових аварій, катастроф і стихійних лих на довкілля;

підготовку публікацій, доповідей і тематичних досліджень;

забезпечення зв'язку між компетентними органами Сторін;

підготовку кадрів;

надання допомоги в ліквідації наслідків промислових аварій, катастроф і стихійних лих;

будь-яку іншу діяльність, пов'язану з попередженням промислових аварій, катастроф, стихійних лих і ліквідацією їхніх наслідків, що може бути узгоджена компетентними органами Сторін.

Стаття 4

Компетентними органами є:

з Української Сторони - Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;

з Грузинської Сторони - Департамент надзвичайних ситуацій та цивільної оборони Міністерства Внутрішніх Справ Грузії.

Кожна із Сторін негайно письмово повідомить іншу Сторону у разі, якщо компетентний орган буде позбавлений повноважень по виконанню покладених на нього функцій, і в найкоротший строк, але не пізніше 60 днів з моменту повідомлення, письмово повідомить іншу Сторону про правонаступника компетентного органу.

Стаття 5

Для реалізації положень цієї Угоди компетентні органи Сторін засновують Спільну комісію з питань співробітництва в галузі попередження промислових аварій, катастроф, стихійних лих і ліквідації їхніх наслідків (далі Спільна комісія).

Спільна комісія проводить свої засідання по черзі в Україні та в Грузії, як правило, один раз на рік, а в разі потреби - за узгодженням компетентних органів Сторін.

Стаття 6

Вся діяльність щодо реалізації цієї Угоди здійснюється відповідно до законодавства держави кожної із Сторін і наявності у кожної з них аварійно-рятувальних формувань та відповідного оснащення.

Сторона, яка приймає представників іншої Сторони, що беруть участь у діяльності, передбаченій цією Угодою, несе всі витрати по їх перебуванню і пересуванню по території своєї держави, якщо інше не буде узгоджено Сторонами. Проїзд на територію держави Сторони, яка приймає, і виїзд з цієї території оплачуються Стороною, яка направила своїх представників.

Стаття 7

Ліквідація наслідків промислових аварій, катастроф і стихійних лих здійснюється аварійно-рятувальними формуваннями та оснащенням Сторони, на території держави якої вони виникли.

Якщо масштаби лиха такі, що Сторона, яка постраждала, не може самостійно справитися з його локалізацією та ліквідацією, то допомога у проведенні аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт надається іншою Стороною в разі офіційного звернення до неї за допомогою.

Аварійно-рятувальні формування та оснащення Сторін можуть залучатися до виконання аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, необхідних для ліквідації наслідків промислових аварій, катастроф і стихійних лих, з наступним відшкодуванням понесених витрат за рахунок Сторони, що запитує, або в порядку надання безплатної допомоги за домовленістю Сторін.

Стаття 8

У разі промислових аварій, катастроф і стихійних лих допомога після офіційного звернення Сторони, що запитує, надається шляхом негайного направлення в ту зону, де це сталося, аварійно-рятувальних формувань для рятування людей, матеріальних цінностей та захисту довкілля.

Оснащення аварійно-рятувальних формувань повинно бути достатнім для ведення автономних дій на місці принаймні протягом 72 годин. Забезпечення цих формувань всім необхідним для їхнього подальшого функціонування, включаючи розміщення, харчування та медичну допомогу, здійснюється Стороною, що запитує.

Стаття 9

Компетентні органи Сторін обмінюються списками матеріалів забезпечення та оснащення, що можуть бути направлені однією Стороною до іншої Сторони в межах можливостей, які вони мають.

Компетентні органи Сторін вивчать можливості застосування практики якнайшвидшого одержання необхідного дозволу при перевезеннях негабаритних та інших спеціальних вантажів, а також безкоштовного користування транспортною інфраструктурою.

Персонал аварійно-рятувальних формувань протягом всього періоду його перебування на території держави Сторони, що запитує, підпадає під дію законодавства держави Сторони, що запитує.

На військовослужбовців, які включені до складу аварійно-рятувальних формувань, протягом всього періоду їхнього перебування на території держави Сторони, що запитує, поширюється дія законодавства держави Сторони, що надає, яким регулюється статус військовослужбовців.

Стаття 10

Аварійно-рятувальні формування перетинають державний кордон держав транзиту відповідно до укладених з цими державами угод про співробітництво в галузі попередження промислових аварій, катастроф, стихійних лих та ліквідації їхніх наслідків.

Стаття 11

Сторони також сприяють пропуску через територію своїх держав аварійно-рятувальних формувань, оснащення та матеріалів забезпечення в треті країни відповідно до укладених з цими країнами угод про співробітництво в галузі попередження промислових аварій, катастроф, стихійних лих та ліквідації їхніх наслідків.

Стаття 12

Сторони сприяють позачерговому здійсненню митного оформлення при ввозі на митну територію і вивозі з митної території обох держав речей осіб, які входять до складу аварійно-рятувальних формувань, згідно з їхнім національним законодавством.

Митне оформлення оснащення і матеріалів забезпечення аварійно-рятувальних формувань здійснюється за належним чином оформленим переліком під гарантію відправника (одержувача) про декларування вантажу у термін, протягом якого не стягуються митні збори за перебування товарів та інших предметів під митним контролем.

Оснащення і матеріали забезпечення звільняються від мита та інших податків і зборів в бюджет при їх ввозі на територію держави Сторони, яка запитує, і мають бути використані або розподілені під час операцій з надання допомоги або вивезені після їх завершення з території держави Сторони, яка запитує.

Якщо за особливих обставин неможливо або недоцільно вивезти це оснащення і матеріали забезпечення, вони повинні бути передані компетентному органу Сторони, що запитує, на узгоджених умовах.

У разі потреби надання постраждалим термінової медичної допомоги на територію держави Сторони, що запитує, відповідно до чинного законодавства цієї держави, може бути ввезена необхідна кількість медичних препаратів, що містять наркотичні речовини, з обов'язковим узгодженням номенклатури, кількості та місця використання цих речовин з відповідними державними органами по контролю за наркотиками кожної із Сторін. Такі медичні препарати не підлягають передачі та використовуються винятково кваліфікованим медичним персоналом згідно з встановленими правилами під контролем представників Сторони, що запитує.

Після закінчення робіт залишок медичних препаратів, що містять наркотичні речовини, повинен бути вивезений назад під митним контролем Сторони, що запитує, на підставі відповідним чином оформлених документів, які підтверджують характер і кількість препаратів, а митному органу Сторони, що надає, передається акт про використання препаратів, що містять наркотичні речовини, підписаний керівником та лікарем аварійно-рятувального формування і завірений представником компетентного та митного органу Сторони, що запитує.

Стаття 13

Кожна Сторона надає повітряним суднам, що направляються для надання допомоги, дозвіл на здійснення польотів у відповідні пункти на території її держави.

Про рішення щодо використання повітряних суден для надання допомоги негайно повідомляється відповідним органам Сторони, що запитує, із зазначенням маршруту, типу і реєстраційних номерів повітряних суден, кількості членів екіпажів та пасажирів, характеру вантажу, місця і часу зльоту і посадки.

Польоти повинні здійснюватися відповідно до встановлених кожною Стороною правил, що регулюють експлуатацію і навігацію повітряних суден при польотах над територією її держави і правилами, що встановлені Міжнародною організацією цивільної авіації (ІСАО).

При цьому повітряні судна Сторони, що надає, звільняються від платежів за проліт, радіонавігаційне супроводження, посадку, стоянку на аеродромі та зліт з нього.

Питання відшкодування витрат за паливо та забезпечення іншими витратними матеріалами, а також технічне обслуговування повітряних суден буде вирішуватися Сторонами в кожному випадку окремо.

Порядок використання автомобільного, залізничного і водного транспорту для надання допомоги визначається компетентними органами за узгодженням з відповідними міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади Сторін.

Стаття 14

Сторона, що запитує, відшкодовує Стороні, що надає, витрати, які понесені нею в ході надання допомоги, включаючи оплату наданої медичної допомоги, якщо Сторони, враховуючи характер та обсяг лиха, не домовляться про інше.

Сторона, що запитує, може в будь-який момент скасувати своє прохання про надання їй допомоги, але в цьому випадку Сторона, що надає, має право отримати відшкодування витрат, які вона понесла.

Якщо Сторони не домовилися про інше, витрати відшкодовуються протягом 10 (десяти) днів після того, як Сторона, що надає, висунула вимогу про це до Сторони, що запитує.

Стаття 15

Сторона, що запитує, не пред'являє вимог до Сторони, що надає, у разі загибелі людей або отримання ними каліцтва, псування або втрати власності чи заподіяння шкоди довкіллю на території її держави та виплачує компенсацію Стороні, що надає, у разі загибелі або каліцтва людей, а також у разі заподіяння шкоди обладнанню та іншій власності, якщо така шкода нанесена в ході виконання завдань, пов'язаних з реалізацією цієї Угоди.

При цьому Сторона, що надає, самостійно забезпечує відповідно до свого чинного законодавства страхування свого персоналу, який бере участь у наданні допомоги. Витрати щодо оформлення страхування зараховуються до загальних витрат з надання допомоги та компенсуються Стороною, що запитує, на умовах цієї Угоди.

Якщо член аварійно-рятувального формування Сторони, що надає, завдасть шкоду третій особі при виконанні завдань, пов'язаних з реалізацією цієї Угоди на території держави Сторони, що запитує, то ці збитки відшкодовує Сторона, що запитує, відповідно до положень законодавства, які б застосовувалися у випадку заподіяння шкоди власними силами з надання допомоги.

Сторона, що запитує, має право подати регресний позов до суду з приводу компенсації, виплаченої нею відповідно до цієї статті, до члена аварійно-рятувального формування Сторони, що надає, який завдав шкоду навмисно або через грубу необережність.

Компетентні органи Сторін обмінюються всією необхідною інформацією щодо ситуації, за якої було заподіяно шкоду, згадану у цій статті.

Стаття 16

Після закінчення робіт з надання допомоги компетентний орган Сторони, що надає, подає компетентному органу Сторони, що запитує, письмову доповідь про проведені роботи.

Компетентний орган Сторони, що запитує, подає компетентному органу Сторони, що надає, підсумкову доповідь про те, що сталося, яка містить характеристику надзвичайної ситуації, інформацію про вид та обсяг отриманої допомоги, а також про результати проведених робіт.

Компетентні органи інформують свої Сторони про обсяг наданої та одержаної допомоги та про результати проведених робіт.

Стаття 17

Інформація, одержана в результаті діяльності в рамках цієї Угоди, за винятком інформації, що не підлягає розголошенню відповідно до національного законодавства Сторін, публікується на основі правил і практики Сторін, що склалася, якщо інше не було письмово узгоджено компетентними органами.

Стаття 18

Ця Угода не зачіпає прав і зобов'язань Сторін за іншими міжнародними договорами, учасницями яких вони є.

Стаття 19

Розбіжності у тлумаченні та застосуванні цієї Угоди, які не можуть бути усунені шляхом консультацій між компетентними органами, вирішуються по дипломатичних каналах або шляхом переговорів між Сторонами з оформленням відповідних протоколів.

Стаття 20

За взаємною домовленістю Сторони можуть вносити до цієї Угоди необхідні доповнення та зміни, які оформляються протоколами і є невід'ємною частиною цієї Угоди.

Стаття 21

Ця Угода укладена на невизначений термін і набирає чинності з дати останнього письмового повідомлення про виконання Сторонами внутрішньодержавних процедур, необхідних для набуття нею чинності.

Угода може бути денонсована кожною із Сторін шляхом письмового повідомлення. Угода втрачає чинність через 6 (шість) місяців від дати, коли одна з Сторін направила іншій Стороні письмове повідомлення про своє бажання припинити дію Угоди.

У такому випадку положення цієї Угоди продовжуватимуть застосовуватися до всіх контрактів і зобов'язань, що виникнули на її основі і не були виконані на момент припинення її дії, до повного виконання таких контрактів та зобов'язань.

Вчинено в м.Тбілісі 7 грудня 1998 року в двох примірниках, кожний українською, грузинською та російською мовами, причому всі тексти мають однакову силу.

З метою тлумачення положень цієї Угоди використовується текст російською мовою.