ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ЗАКОН

Про внесення змін до деяких законів України
щодо фінансування дорожнього господарства

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законів України:

1. У Законі України "Про джерела фінансування дорожнього господарства України"(1562-12) (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., N 47, ст.648; 1998 р., N 14, ст. 60, N 25, ст.147; 1999 р., N 5-6, ст. 39, ст. 42):

1) преамбулу після слів "загального користування" доповнити словами "та сільських доріг";

2) у статті 1:

частину першу після слів "загального користування" доповнити словами "та сільські дороги";

частину третю після слова "власністю" доповнити словами "крім сільських доріг";

3) у статті 2:

частину другу викласти в такій редакції:

"Ці кошти акумулюються та обліковуються на окремих рахунках (відповідні дорожні фонди), формуються за рахунок визначених законами України податків і зборів (обов'язкових платежів), а також інших надходжень, визначених цим Законом, і зараховуються до Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів та бюджету міста Севастополя";

перше речення частини четвертої виключити;

частину п'яту викласти у такій редакції:

"Управління коштами дорожніх фондів здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України";

4) у статті 3:

частину третю після слів "за рахунок надходжень" доповнити словами "у повному обсязі" та цифру "7" у цій частині замінити на цифру "5";

доповнити статтю частинами четвертою та п'ятою такого змісту:

"Кошти Державного дорожнього фонду України спрямовуються на фінансування будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування державного значення та споруд на них, а також проектно-вишукувальні, науково-дослідні та впроваджувальні роботи, розвиток виробничих потужностей дорожніх організацій, утримання галузевих медичних закладів для реабілітації учасників ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції, управління дорожнім господарством у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З цього фонду також виділяються кошти на дотацію територіальним дорожнім фондам для покриття дефіциту коштів на фінансування будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення";

5) статтю 4 викласти у такій редакції:

"Стаття 4. У республіканському бюджеті Автономної Республіки Крим, обласних бюджетах та бюджеті міста Севастополя щорічно передбачаються видатки на фінансування робіт, пов'язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг.

Для цих цілей у складі республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів та бюджеті міста Севастополя створюються територіальні дорожні фонди.

Доходна частина цих фондів формується за рахунок податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, плати за придбання торгових патентів пунктами продажу нафтопродуктів (автозаправними станціями, заправочними пунктами), частини коштів Державного дорожнього фонду України відповідно до порядку розподілу, встановленого Кабінетом Міністрів України згідно із законами, а також інших надходжень до відповідних бюджетів, що визначаються рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад та міської ради міста Севастополя про бюджет на поточний рік, а також надходжень, визначених статтею 5 цього Закону.

Кошти територіальних дорожніх фондів спрямовуються на фінансування будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг в межах відповідно Автономної Республіки Крим, областей та міста Севастополя, а також на потреби дорожнього господарства по напрямах, визначених відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними радами та міською радою міста Севастополя";

6) статті 5 і 6 виключити.

У зв'язку з цим статтю 7 вважати статтею 5.

2. У Законі України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" (1963-12) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 11, ст.150; 1997 р., N15, ст. 117; 1998 р., N 25, ст.147; 1999 р., N 5-6, ст. 39):

1) у статті 3:

частини першу та другу викласти у такій редакції:

"Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується у таких розмірах:

-------------------------------------------------------------------------
  Код        | Опис об'єктів оподаткування  | Ставка податку
             |                              | на рік (з 100 см-3
             |                              | об'єму циліндрів
             |                              | двигуна, з 1 кВт
             |                              | потужності двигуна
             |                              | або 100 см довжини)
-------------------------------------------------------------------------
  87 01  трактори колісні  (крім      2,5 грн. з 100 см-3
     гусеничних - код 87 01 30)
 
  87 02  автомобілі для  перевезення  не     3,6 грн. з 100 см-3
    менш  як  10  осіб,  включаючи
    водія
 
  87 03  автомобілі легкові  (крім
    автомобілів з електродвигуном -
     код  87  03  90100)
     з  об'ємом циліндрів двигуна:

     до 1000 см-3       3 грн. з 100 см-3
    від 1001 см-3 до 1500 см-3       4 грн. з 100 см-3
    від 1501 см-3 до 1800 см-3       5 грн. з 100 см-3
    від 1801 см-3 до 2500 см-3       10 грн. з 100 см-3
    від 2501 см-3 до 3500 см-3       20 грн. з 100 см-3
    від 3501 см-3 і більше       30 грн. з 100 см-3
 
   87 03 90100  автомобілі з електродвигуном     0,5 грн. з 1 кВт
87 04  автомобілі вантажні
     з об'ємом циліндрів двигуна:
  до 8200 см-3     10 грн. з 100 см-3
     від 8201 см-3 до 15000 см-3     15 грн. з 100 см-3
     від 15001 см-3 і більше     20 грн. з 100 см-3
87 05  автомобілі  спеціального    3,6 грн. з 100 см-3
     призначення  (крім  пожежних  і
     швидкої допомоги)
87 11  мотоцикли (мопеди),  велосипеди
     з двигуном (крім тих,  що мають
     об'єм циліндра  двигуна  до  50
     см-3, - код 87 11 10)        2 грн. з 100 см-3
  яхти і  судна  парусні  з
     допоміжним  двигуном  або  без
     нього (крім спортивних):
89 03 91100  морські      10 грн. з 100 см
         довжини
89 03 91910,  інші з масою до 100 кг;
   89 03 91930  інші з довжиною корпусу до      5 грн. з 100  см
     7,5 м      довжини
89 03 91990  інші з довжиною корпусу більше      10  грн. з 100 см
     7,5 м      довжини
  човни моторні  і  катери,  крім
     човнів  з  підвісним  двигуном
     (крім спортивних):
89 03 92100  морські      10 грн. з 100 см
         довжини
89 03 92910  інші з довжиною корпусу до       5 грн. з 100  см
      7,5 м     довжини
89 03 92990  інші з довжиною корпусу більше      10  грн. з 100 см
      7,5 м     довжини
  інші човни (крім спортивних):
89 03 99100,  з масою до 100 кг; інші
   89 03 99910  з довжиною корпусу до 7,5 м      5 грн. з 100 см
          довжини
89 03 99990  інші з довжиною корпусу більше      10  грн. з 100 см
     7,5 м      довжини

Податок з визначених цим Законом власників наземних транспортних засобів сплачується за місцезнаходженням юридичних осіб і місцем проживання фізичних осіб на спеціальні рахунки територіальних дорожніх фондів республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів та бюджету міста Севастополя";

доповнити статтю частинами третьою та четвертою такого змісту:

"Територіальні дорожні фонди 85 відсотків із суми цього податку спрямовують на фінансування витрат, пов'язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг загального користування, а також сільських доріг, а 15 відсотків - до бюджетів місцевого самоврядування на ремонт і утримання вулиць в населених пунктах, що належать до комунальної власності і суміщаються з автомобільними дорогами загального користування державного значення.

Податок з визначених цим Законом власників водних транспортних засобів спрямовується до бюджетів місцевого самоврядування (місцевих бюджетів)";

2) статтю 4 викласти у такій редакції:

"Стаття 4. Пільги щодо податку

Від сплати податку звільняються:

а) підприємства автомобільного транспорту загального користування - щодо транспортних засобів, зайнятих на перевезенні пасажирів, на які в установленому законом порядку визначено тарифи оплати проїзду в цих транспортних засобах незалежно від форм власності;

б) навчальні заклади, які повністю фінансуються з бюджетів, стосовно учбових транспортних засобів, при умові використання їх за призначенням;

в) особи, зазначені у пунктах 1 і 2 статті 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796- 12), статтях 4 - 11 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"(3551-12), статтях 6 і 8 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" (3721-12), щодо одного легкового автомобіля з об'ємом циліндрів двигуна до 2500 см-3 (для інвалідів I і II груп незалежно від об'єму циліндрів двигуна) або одного мотоцикла з об'ємом циліндрів двигуна до 650 см-3 чи одного човна моторного або катера (крім спортивного) з довжиною корпусу до 7,5 м;

г) особи, зазначені у пунктах 3 і 4 статті 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", щодо одного легкового автомобіля з об'ємом циліндрів двигуна до 2500 см-3 або одного мотоцикла з об'ємом циліндрів двигуна до 650 см-3 чи одного човна моторного або катера (крім спортивного) з довжиною корпусу до 7,5 м до їх відселення та протягом трьох років після переселення із зони гарантованого добровільного відселення чи зони посиленого радіоекологічного контролю;

д) на 50 відсотків _ сільськогосподарські підприємства - товаровиробники за трактори колісні, автобуси та спеціальні автомобілі для перевезення людей з кількістю місць не менше десяти;

е) на 50 відсотків _ громадяни, у власності яких знаходяться легкові автомобілі (код 87 03), вироблені в країнах СНД і поставлені на облік в Україні до 1990 року включно";

3) статтю 5 викласти у такій редакції:

"Стаття 5. Строки сплати податку

Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується:

фізичними особами - перед реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд;

юридичними особами - щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

За придбані протягом року юридичними особами транспортні засоби податок сплачується перед їх реєстрацією по строках сплати (кварталах), які не настали, починаючи з кварталу, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу. Розрахунок суми податку за такі транспортні засоби в 10-денний термін після їх реєстрації подається до відповідного податкового органу. За транспортні засоби, зняті протягом року з обліку, податок не повертається.

Фізичні особи - платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють реєстрацію, перереєстрацію або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку як за попередній, так і за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами.

Юридичні особи - платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють реєстрацію, перереєстрацію або технічний огляд транспортних засобів, платіжні доручення про сплату податку з написом (поміткою) установи банку про зарахування податку по наземним транспортним засобам до територіальних дорожніх фондів, а по водним транспортним засобам - до відповідних бюджетів місцевого самоврядування (сільських, селищних, міських).

У разі відсутності документів про сплату податку або документів, що дають право на користування пільгами, реєстрація, перереєстрація і технічний огляд транспортних засобів не провадяться";

4) у статті 6:

останнє речення частини першої виключити;

у частині третій слова "до державної податкової інспекції" замінити словами "та за місцем постійного базування транспортних засобів до податкових органів" та слова "Головною державною податковою інспекцією України" замінити словами "центральним податковим органом України";

доповнити статтю після частини третьої новими частинами четвертою та п'ятою такого змісту:

"У разі викрадення транспортного засобу податок його власником не сплачується, якщо факт викрадення підтверджується відповідними документами органів, якими порушено відповідну кримінальну справу.

Якщо право користування транспортним засобом передано фізичною особою за дорученням іншій особі, податок з власників транспортних засобів сплачується його власником або від його імені особою, якій це право передано, якщо це передбачено в дорученні на право користування транспортним засобом, за місцем реєстрації цього транспортного засобу".

У зв'язку з цим частини четверту, п'яту і шосту вважати відповідно частинами шостою, сьомою і восьмою;

5) у статті 7:

частину першу викласти у такій редакції:

"У разі приховування (заниження) об'єктів оподаткування з власників транспортних засобів стягуються сума несплаченого податку, а також пеня або штраф у порядку, передбаченому законом";

у частині другій цифри "50" замінити цифрами "10";

доповнити статтю після частини другої новою частиною третьою такого змісту:

"За несвоєчасну сплату податку з власників транспортних засобів стягується пеня у розмірі 120 відсотків річних від облікової ставки Національного банку України, що діє на день складання акта (довідки) документальної перевірки платника податку, від суми недоплати за кожний день прострочення платежу, включаючи день сплати".

У зв'язку з цим частини третю та четверту вважати відповідно частинами четвертою та п'ятою.

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2000 року.

2. Починаючи з 1 січня 2000 року управління та експлуатація транспортних засобів, ввезених на митну територію України під зобов'язання щодо їх зворотнього вивезення згідно з митним законодавством України, дозволяється виключно особам - нерезидентам, визначеним власниками таких транспортних засобів у момент перетину митного кордону України, або членам їх сімей (дружина, чоловік, діти, батьки). При цьому передача у володіння або користування таких транспортних засобів іншим особам не дозволяється. Такий же порядок застосовується і до транспортних засобів (самохідних машин і механізмів), які перевозяться через митну територію України транзитом.

Президент України Л.КУЧМА

м. Київ, 16 липня 1999 року
N 986-XIV