Документ втратив чиннiсть!

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ЗАКОН

( Дію Закону скасовано на підставі Закону
N 1457-III від 17.02.2000, ВВР, 2000, N 12, ст.97 )

( Закон відмінено згідно Закону
N 93/96-ВР від 19.03.96, ВВР 1996, N 19, ст. 80 )

Про іноземні інвестиції

( Відомості Верховної Ради ( ВВР ) 1992, N 26, ст. 357 )

( Вводиться в дію Постановою ВР N 2198а-12 від 13.03.92,
ВВР 1992, N 26, ст.358 )

( Зупинена дія Закону згідно із Декретом КМ
N 55-93 від 20.05.93 ( ВВР 1993, N 28,ст. 802 )
із збереженням до 1 січня 1994 року дії
статті 32 стосовно підприємств з іноземними
інвестиціями, що зареєстровані до введення
в дію цього Декрету)

( Із змінами, внесеними Законами
N 2554-12 від 07.07.92, ВВР 1992, N 39, ст. 574
N 2689-12 від 14.10.92, ВВР 1992, N 48, ст. 659
N 3180-12 від 05.05.93, ВВР 1993, N 26, ст. 277
Декретами КМ
N 14-92 від 26.12.92, ВВР 1993, N 10, ст. 78
N 6-93 від 12.01.93, ВВР 1993, N 12, ст. 109 )

( Зупинена дія Закону згідно із Декретом КМ
N 55-93 від 20.05.93
із збереженням до 1 січня 1994 року дії
статті 32 стосовно підприємств з іноземними
інвестиціями, що зареєстровані до введення
в дію цього Декрету)

Закон України "Про іноземні інвестиції" ( 2198-12 ) виходячи з цілей, принципів та положень законів України "Про зовнішньоекономічну діяльність" ( 959-12 ) та "Про інвестиційну діяльність" ( 1560-12 ) визначає особливості режиму іноземних інвестицій на території України.

Розділ I

Загальні положення

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі використовувані терміни мають таке значення:

Іноземні інвестори:

юридичні особи, створені за законодавством іншим, ніж законодавство України;

фізичні особи, які не мають постійного місця проживання на території України;

іноземні держави, міжнародні урядові і неурядові організації;

інші іноземні суб'єкти господарської діяльності, які визнаються такими чинним законодавством України.

Іноземні інвестиції - всі види цінностей, що вкладаються безпосередньо іноземними інвесторами відповідно до статті 3 цього Закону в об'єкти підприємницької та інші види діяльності з метою одержання прибутку (доходу) або досягнення соціального ефекту.

Підприємство з іноземними інвестиціями - будь-яка правова форма підприємства, створена за законами України, якщо іноземний інвестор володіє в середньому протягом календарного року не менш як 20 відсотками оголошеного статутного капіталу або часткою не менш як 100 тисяч доларів США.

При цьому для новостворених підприємств цей критерій визначається за підсумками формування статутного фонду відповідно до законів України.

Стаття 2. Сфера дії Закону

Дія цього Закону поширюється виключно на іноземних інвесторів, підприємства з іноземними інвестиціями, в яких частка іноземного інвестора становить не менш як 20 відсотків оголошеного статутного капіталу або не менш як 100 тисяч доларів США.

Дія цього Закону не поширюється на іноземні інвестиції, які здійснюються у радянських карбованцях, платіжних документах у карбованцях, цінних паперах у карбованцях і які при цьому мають походження з інших держав, та іноземні інвестиції у формі товарів, які мають походження з держав, на території яких діє радянський карбованець, за винятком товарів, які є високоліквідними цінностями на світових ринках. Режим зазначених у цій частині іноземних інвестицій визначається загальним законодавством України про інвестиційну діяльність, якщо інше не передбачено міжнародними угодами України.

( Зупинена дія Закону згідно із Декретом КМ N 55-93 від 20.05.93 із збереженням до 1 січня 1994 року дії статті 32 стосовно підприємств з іноземними інвестиціями, що зареєстровані до введення в дію цього Декрету)

Стаття 3. Види іноземних інвестицій

Іноземні інвестори мають право здійснювати інвестиції на території України у вигляді:

а) іноземної валюти, інших валютних цінностей; валюти, діючої на території України;

б) будь-якого рухомого і нерухомого майна ( будівель, споруд, обладнання та інших матеріальних цінностей) та будь-яких пов'язаних з ним майнових прав; ( Пункт "б" частини першої статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3180-12 від 05.05.93 )

в) акцій, облігацій та інших цінних паперів або будь-яких інших форм участі в підприємстві;

г) грошових вимог та права вимоги про виконання договірних зобов'язань, які мають вартість;

д) будь-яких прав інтелектуальної власності, які мають вартість, включаючи авторські права, права на винаходи, торгові знаки (товарні знаки і знаки обслуговування), фірмові найменування, промислові зразки, ноу-хау та інші;

е) права на здійснення господарської діяльності, включаючи права на розвідування, розроблення, видобування або експлуатацію природних ресурсів, надані за законодавством або за договором;

є) платних послуг;

ж) інших видів інвестицій, не заборонених законами України.

Заборона та/або обмеження будь - яких видів іноземних інвестицій може здійснюватись тільки за законами України у прямій та виключній формі.

Стаття 4. Форми здійснення іноземних інвестицій

Іноземні інвестори мають право здійснювати всі види інвестицій, перелічені у статті 3 цього Закону, в таких формах:

а) часткової участі у підприємствах, що організуються спільно з українськими юридичними і фізичними особами, або придбання частки у діючих підприємствах;

б) створення підприємств, що повністю належать іноземним інвесторам, філій та інших структурних одиниць іноземних юридичних осіб або придбання у повну власність діючих підприємств;

в) придбання прямо не забороненого законами України нерухомого чи рухомого майна, включаючи будинки, квартири, приміщення, обладнання, транспортні засоби та інші об'єкти власності, шляхом прямого одержання майна та майнових комплексів або у формі акцій, облігацій та інших цінних паперів;( Пункт "в" частини першої статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3180-12 від 05.05.93 )

г) придбання самостійно або за участю українських юридичних чи фізичних осіб прав користування землею та концесій на використання природних ресурсів на території України;

д) придбання інших майнових прав;

е) в інших формах здійснення інвестицій, зокрема на основі угод з суб'єктами господарської діяльності України, які прямо та виключно не заборонені чинними законами України.

Заборона та/або обмеження будь-яких форм здійснення іноземних інвестицій може відбуватися тільки за законами України у прямій та виключній формі.

( Зупинена дія Закону згідно із Декретом КМ N 55-93 від 20.05.93 із збереженням до 1 січня 1994 року дії статті 32 стосовно підприємств з іноземними інвестиціями, що зареєстровані до введення в дію цього Декрету)

Стаття 5. Оцінка іноземних інвестицій

Оцінка іноземних інвестицій, включаючи внески до статутного фонду підприємств з іноземними інвестиціями, здійснюється за бажанням іноземного інвестора в іноземній вільно конвертованій валюті або у валюті, що діє на території України.

Оцінка іноземних інвестицій, включаючи внески до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, здійснюється за домовленістю сторін (учасників) на базі цін міжнародних ринків.

Перерахування сум в іноземній валюті у валюту, що діє на території України, здійснюється щодо іноземних інвестицій, включаючи внески до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, за курсом, що встановлюється за домовленістю сторін (учасників), але не нижче того, який діє на території України до іноземних валют і який встановлюється Національним банком України.

Стаття 6. Законодавство про інвестиційну діяльність та господарську діяльність
іноземних інвесторів на території України

Відносини, пов'язані з іноземними інвестиціями в Україні, регулюються цим Законом, а також іншими чинними на території України законодавчими актами і міжнародними договорами за участю України.

Якщо міжнародним договором, чинним для України, встановлено інші правила, ніж ті, що є в законодавчих актах України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Стаття 7. Державна політика в галузі іноземних інвестицій

Напрями державної політики в галузі іноземних інвестицій та державні програми заохочення іноземних інвестицій розробляє Кабінет Міністрів України спільно з Національним банком України і затверджує Верховна Рада України.

( Зупинена дія Закону згідно із Декретом КМ N 55-93 від 20.05.93 із збереженням до 1 січня 1994 року дії статті 32 стосовно підприємств з іноземними інвестиціями, що зареєстровані до введення в дію цього Декрету)

Розділ II

Державні гарантії захисту іноземних інвестицій

Стаття 8. Правовий режим іноземних інвестицій

На території України щодо іноземних інвестицій та форм їх здійснення встановлюється національний режим інвестиційної та іншої господарської діяльності, за винятками, передбаченими цим Законом, іншими законами і міжнародними договорами, чинними для України.

Для іноземних інвестицій у пріоритетних галузях економіки і соціальної сфери державними програмами заохочення іноземних інвестицій можуть встановлюватись додаткові пільги.

Законами України можуть визначатись території, на яких діяльність іноземних інвесторів та підприємств з іноземними інвестиціями обмежується або забороняється, виходячи з вимог забезпечення національної безпеки.

Стаття 9. Гарантії від зміни законодавства

( Зупинена дія статті в частині гарантій від зміни законодавства, що регулює вивезення за кордон іноземними інвесторами товарів, придбаних на внутрішньому ринку України Декретом КМ N 6-93 від 12.01.93 )

У тому разі, коли наступне спеціальне законодавство України про іноземні інвестиції змінює умови захисту іноземних інвестицій, зазначені в цьому Законі, до іноземних інвестицій протягом десяти років на вимогу іноземного інвестора застосовується спеціальне законодавство, що діяло на момент реєстрації інвестицій.

Стаття 10. Гарантії від примусових вилучень, а також
незаконних дій державних органів
та їх посадових осіб

Іноземні інвестиції в Україні не підлягають націоналізації. Державні органи не можуть також реквізувати іноземні інвестиції, за винятком рятівних заходів у випадках стихійного лиха, аварій, епідемій, епізоотій. Зазначена реквізиція може бути здійснена на підставі рішень органів, уповноважених на це Кабінетом Міністрів України.

Рішення про реквізицію іноземних інвестицій та умови компенсації можуть бути оскаржені в судовому порядку, передбаченому статтею 49 цього Закону.

Стаття 11. Компенсація і відшкодування збитків
іноземним інвесторам

Іноземні інвестори мають право на відшкодування збитків, включаючи упущену вигоду і моральну шкоду, завдану їм в результаті дій або бездіяльності державних органів України чи їх посадових осіб, що суперечать чинному на території України законодавству, а також внаслідок неналежного здійснення такими органами чи їх посадовими особами передбачених законодавством обов'язків щодо іноземного інвестора або підприємства з іноземними інвестиціями.

Всі витрати і збитки іноземних інвесторів, завдані їм внаслідок дій, зазначених у статті 10 та частині першій статті 11 цього Закону, мають бути відшкодовані на основі поточних ринкових цін та/або обгрунтованих оцінок, підтверджених незалежними аудиторами.

Компенсація, що виплачується іноземному інвестору, має бути швидкою, адекватною, ефективною і визначеною на момент фактичного здійснення рішення щодо відшкодування збитків.

Сума компенсації має бути без затримки виплачена у валюті, в якій були здійснені інвестиції, чи в будь-якій іншій прийнятній для іноземного інвестора валюті відповідно до чинного валютного законодавства України. З моменту виникнення права на компенсацію і до моменту її виплати на суму компенсації нараховуються проценти згідно з поточними процентними ставками по строкових депозитах на кредитному ринку України.

Компенсація збитків іноземним інвесторам здійснюється з державного бюджету України або з інших джерел у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

( Зупинена дія Закону згідно із Декретом КМ N 55-93 від 20.05.93 із збереженням до 1 січня 1994 року дії статті 32 стосовно підприємств з іноземними інвестиціями, що зареєстровані до введення в дію цього Декрету)

Стаття 12. Гарантії в разі припинення інвестиційної
діяльності

В разі припинення інвестиційної діяльності іноземний інвестор має право на повернення не пізніше шести місяців з дня припинення цієї діяльності своїх інвестицій, а також доходів по цих інвестиціях у грошовій чи товарній формі за реальною ринковою вартістю на момент припинення інвестиційної діяльності, якщо інше не встановлено законодавством України або угодою сторін.

Стаття 13. Гарантії переказу доходів, прибутків
та інших сум у зв'язку з іноземними інвестиціями

Іноземним інвесторам після сплати податків та обов'язкових зборів гарантується безперешкодний і без затримки переказ за кордон їх доходів, прибутків та інших коштів в іноземній валюті, одержаних на законних підставах у зв'язку з інвестиціями.

Порядок переказу за кордон доходів, прибутків та інших коштів, одержаних у зв'язку з іноземними інвестиціями, визначається Національним банком України.

Стаття 14. Гарантії використання доходів, прибутків
та інших коштів, одержаних від іноземних
інвестицій, на території України

Доход, прибуток іноземного інвестора або інші кошти, одержані в Україні у діючій на її території валюті або в іноземній валюті у зв'язку з інвестиціями, можуть реінвестуватися в Україні. Порядок реінвестування зазначених коштів визначається Законом України "Про інвестиційну діяльність" ( 1560-12 ) та цим Законом.

Для збереження доходу, прибутку або інших коштів у діючій в Україні валюті іноземні інвестори можуть мати поточні та розрахункові рахунки в банках на території України згідно з чинним законодавством про банки та банківську діяльність і валютним законодавством.

Іноземні інвестори мають право використовувати кошти у діючій на території України валюті, які зберігаються на таких рахунках, для придбання іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку згідно з порядком, встановленим чинним законодавством України, або для придбання товарів на внутрішньому ринку України та їх вивезення за кордон у безліцензійному порядку. ( Зупинена дія частини третьої статті 14 в частині безліцензійного вивезення товарів Декретом КМ N 6-93 від 12.01.93 )

( Зупинена дія Закону згідно із Декретом КМ N 55-93 від 20.05.93 із збереженням до 1 січня 1994 року дії статті 32 стосовно підприємств з іноземними інвестиціями, що зареєстровані до введення в дію цього Декрету)

Розділ III

Державна реєстрація та контроль за здійсненням іноземних інвестицій

Стаття 15. Порядок державної реєстрації іноземних інвестицій

Державна реєстрація іноземних інвестицій здійснюється Міністерством фінансів України до початку, в період або після фактичного здійснення інвестицій шляхом подання іноземними інвесторами до Міністерства фінансів України інформації у двох примірниках стосовно загального обсягу, форми, періоду здійснення, об'єкта інвестицій, юридичного імені (фірмової назви), юридичного статусу та державної належності іноземного інвестора та його представників на території України згідно з формою, встановленою Міністерством фінансів. Зазначена в цій статті інформація може подаватись особисто іноземним інвестором, через офіційних представників іноземного інвестора або надсилатись поштою.

У разі, коли іноземний інвестор претендує на одержання додаткових пільг, встановлених державною програмою заохочення іноземних інвестицій, він має додатково подати Міністерству фінансів України інформацію, що підтверджує його відповідність критеріям, встановленим зазначеною державною програмою.

При реєстрації не може вимагатись інша від зазначеної у цій статті інформація або будь-які інші документи.

Другий примірник інформаційного повідомлення стосовно іноземних інвестицій, що подається (надсилається) до Міністерства фінансів України, відмічається при реєстрації спеціальним штампом і повертається іноземному інвестору як підтвердження факту державної реєстрації його інвестицій. В разі, коли іноземний інвестор одержує додаткові пільги за державною програмою заохочення іноземних інвестицій, йому видається інвестиційне свідоцтво встановленого зразка, яке служить підставою для одержання встановлених пільг.

За видачу інвестиційного свідоцтва стягується плата, розмір якої встановлюється Міністерством фінансів України і який не повинен перевищувати фактичних витрат держави, пов'язаних з реєстрацією зазначених інвестицій.

Незареєстровані іноземні інвестиції не дають права на одержання пільг, передбачених цим Законом.

Стаття 16. Строки реєстрації іноземних інвестицій

Міністерство фінансів України зобов'язане протягом 3 робочих днів, а у випадку, зазначеному у частині другій статті 15 цього Закону, - 21 дня з моменту подання іноземним інвестором інформації, зазначеної у статті 15 цього Закону, зареєструвати іноземні інвестиції чи повідомити подавцю про причини відмови.

Стаття 17. Відмова в реєстрації іноземних інвестицій

Відмова в державній реєстрації іноземних інвестицій можлива тільки у разі порушення встановленого чинним на території України законодавством порядку інвестування або невідповідності його вимогам, необхідним для реєстрації. Відмова в реєстрації на вимогу іноземного інвестора має бути оформлена письмово, містити мотиви відмови і може бути оскаржена у судовому порядку.

Стаття 18. Строк дії інвестиційного свідоцтва

Інвестиційне свідоцтво діє протягом строку, зазначеного в ньому. Цей строк має відповідати періоду здійснення інвестицій, заявленому іноземним інвестором при реєстрації, і може бути продовжений на прохання іноземного інвестора.

Стаття 19. Облік та статистична інформація про іноземні інвестиції

Митні органи та банківські установи ведуть облік операцій, пов'язаних із фактичним здійсненням іноземних інвестицій, і щомісячно надсилають зведену оперативну інформацію про це Міністерству фінансів України, Міністерству статистики України, Міністерству зовнішньоекономічних зв'язків України та Національному банку України.

( Зупинена дія Закону згідно із Декретом КМ N 55-93 від 20.05.93 із збереженням до 1 січня 1994 року дії статті 32 стосовно підприємств з іноземними інвестиціями, що зареєстровані до введення в дію цього Декрету)

Розділ IV

Підприємства з іноземними інвестиціями

Стаття 20. Організаційно-правові форми підприємств
з іноземними інвестиціями

На території України підприємства з іноземними інвестиціями створюються і діють у формах, передбачених чинним законодавством України.

Стаття 21. Порядок створення підприємств з іноземними інвестиціями

Підприємство з іноземними інвестиціями може бути створено або шляхом його заснування, або в результаті придбання іноземним інвестором частки участі (паю, акцій) у раніше заснованому підприємстві без іноземних інвестицій, або шляхом придбання такого підприємства повністю.

Підприємство з іноземними інвестиціями створюється у порядку, передбаченому чинним на території України законодавством.

Придбання іноземним інвестором частки участі (паю, акцій) у раніше створеному підприємстві без іноземних інвестицій, а також придбання такого підприємства цілком здійснюється згідно з порядком, передбаченим законодавством, що діє на території України, з урахуванням доповнень, встановлених цим Законом.

Стаття 22. Установчі документи новостворюваних
підприємств з іноземними інвестиціями

Установчі документи новостворюваних підприємств з іноземними інвестиціями мають містити відомості, передбачені чинним законодавством України для відповідних організаційно-правових форм підприємств, а також відомості про державну належність їх учасників (засновників).

Стаття 23. Державна реєстрація підприємств з
іноземними інвестиціями

Державна реєстрація підприємств з іноземними інвестиціями здійснюється у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Стаття 24. Види діяльності

Підприємство з іноземними інвестиціями може здійснювати будь-які види діяльності, які відповідають цілям, передбаченим у статуті підприємства, за винятком заборонених чинними на території України законами.

Для ведення страхової та посередницької діяльності, пов'язаної з обігом цінних паперів, підприємство з іноземними інвестиціями одержує ліцензію Міністерства фінансів України. Для ведення банківської діяльності ліцензія видається Національним банком України.

Стаття 25. Дочірні підприємства, філії та представництва
підприємств з іноземними інвестиціями

Підприємство з іноземними інвестиціями може створювати дочірні підприємства з правами юридичної особи, а також філії та представництва на території України та за її межами з додержанням вимог, встановлених законами України та законодавством відповідних іноземних держав.

Пільги та гарантії, встановлені цим Законом для підприємств з іноземними інвестиціями, поширюються на створювані ними дочірні підприємства за умови, що не менше 51 відсотка статутного фонду останніх належить підприємству з іноземними інвестиціями, що виступило засновником цього дочірнього підприємства.

( Зупинена дія Закону згідно із Декретом КМ N 55-93 від 20.05.93 із збереженням до 1 січня 1994 року дії статті 32 стосовно підприємств з іноземними інвестиціями, що зареєстровані до введення в дію цього Декрету)

Стаття 26. Умови реалізації продукції, робіт та
послуг на ринку України

Підприємство з іноземними інвестиціями може на договірній основі визначати умови реалізації продукції, робіт та послуг на ринку України, включаючи ціну на них, а також умови поставок продукції, робіт та послуг з цього ринку.

Валюта розрахунків по операціях, зазначених у цій статті, визначається відповідно до чинного валютного законодавства України.

Стаття 27. Об'єднання та спілки підприємств з
іноземними інвестиціями

Підприємства з іноземними інвестиціями можуть добровільно об'єднуватися у спілки, асоціації, концерни, міжгалузеві, регіональні та інші об'єднання на умовах, які не суперечать чинному антимонопольному законодавству України.

Стаття 28. Митне обкладення

Майно, яке ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями в межах строків, встановлених у Законі України "Про господарські товариства" ( 1576-12 ), звільняється від мита та податку на імпорт.

Майно, яке ввозиться в Україну з метою інвестування на підставі господарських договорів (контрактів), звільняється від мита та податку на імпорт протягом строків, встановлених відповідними договорами (контрактами) для інвестування.

Готова продукція, сировина, напівфабрикати, комплектуючі вироби, запасні частини, які ввозяться в Україну для власних потреб підприємств з іноземними інвестиціями, звільняються від мита та податку на імпорт.

Майно, яке ввозиться в Україну іноземними працівниками підприємств з іноземними інвестиціями для особистих потреб, звільняється від мита та податку на імпорт.

Стаття 29. Експорт та імпорт продукції, робіт та послуг

Підприємства з іноземними інвестиціями мають право без ліцензій експортувати продукцію, роботи та послуги власного виробництва та імпортувати продукцію, роботи та послуги для власних потреб, за винятком випадків, передбачених чинними на території України законодавчими актами та міжнародними договорами. Порядок визнання продукції, робіт і послуг, що експортуються, такими, що належать до власного виробництва, встановлюється на основі правил походження товару, зафіксованих у митному законодавстві України. Визнання продукції, робіт та послуг, що імпортуються, такими, що призначені для власних потреб підприємства, здійснюється на підставі установчих документів підприємства.

Валютна виручка зазначених підприємств від експорту власних продукції, робіт і послуг залишається повністю в їх розпорядженні. Експорт та імпорт інших продукції, робіт і послуг здійснюється усіма підприємствами з іноземними інвестиціями на загальних засадах.

Стаття 30. Валютне регулювання

Всі валютні витрати, пов'язані із здійсненням підприємствами з іноземними інвестиціями різних видів господарської діяльності на території України, включаючи переказ за кордон частини прибутку, яка належить іноземному інвестору, повинні забезпечуватися за рахунок їх власної валютної виручки від такої діяльності, а також за рахунок інших не заборонених законодавством джерел одержання іноземної валюти. Операції з іноземною валютою здійснюються підприємствами з іноземними інвестиціями у порядку, встановленому чинним на території України законодавством.

Стаття 31. Страхування майна та рисків

Страхування майна та рисків підприємства з іноземними інвестиціями здійснюється на його розсуд, якщо інше не передбачено чинними на території України законами.

( Зупинена дія Закону згідно із Декретом КМ N 55-93 від 20.05.93 із збереженням до 1 січня 1994 року дії статті 32 стосовно підприємств з іноземними інвестиціями, що зареєстровані до введення в дію цього Декрету)

Стаття 32. Оподаткування

Підприємства з іноземними інвестиціями сплачують податки, встановлені чинними на території України законами, за винятками, встановленими цим Законом.

У випадках, коли законами України встановлюються нові види податків, які були в них відсутні на момент прийняття цього Закону, існуючі підприємства з іноземними інвестиціями звільняються від них на строк, передбачений в цьому Законі для новостворених підприємств з іноземними інвестиціями.

Підприємства з іноземними інвестиціями за участю українського капіталу, за винятком підприємств, створених в галузі оптово - роздрібної торгівлі та посередницької діяльності, звільняються від сплати податків на доходи протягом п'яти років з моменту оголошення наявності першого прибутку, а в подальшому сплачують зазначені податки в розмірі 50 відсотків від ставок, встановлених законами України.

Новостворені підприємства з іноземними інвестиціями за участю українського капіталу, створені в галузі оптово - роздрібної торгівлі, звільняються від сплати податків на доходи протягом трьох років, а підприємства в галузі посередницької діяльності - протягом двох років з моменту оголошення наявності першого прибутку, а в подальшому сплачують зазначені податки в розмірі 70 відсотків від ставок, встановлених законами України.

Підприємства з іноземними інвестиціями за участю українського капіталу, що були створені до прийняття цього Закону, а також підприємства за участю українського капіталу, що набули статусу підприємств з іноземними інвестиціями не з моменту їх створення, звільняються від сплати податків на доходи відповідно до частин третьої і четвертої цієї статті із зарахуванням строків, що пройшли від моменту оголошення зазначеними підприємствами першого прибутку відповідно до моменту прийняття цього Закону чи набуття статусу підприємства з іноземними інвестиціями.

Підприємства з іноземними інвестиціями, капітал яких повністю належить іноземному інвестору, мають право на зменшення суми доходу, що підлягає оподаткуванню, на величину фактично здійснених інвестицій, перераховану у діючу на території України валюту за курсом, що застосовується при оцінці іноземних інвестицій згідно із статтею 5 цього Закону. В разі, коли величина фактично здійснених іноземних інвестицій перевищує суму доходу підприємства з іноземними інвестиціями за один фінансовий рік, суми доходів наступних років, що підлягають оподаткуванню, зменшуються на величину зазначеного перевищення.

Сума доходу підприємств з іноземними інвестиціями, що підлягає оподаткуванню, зменшується на величину коштів, що реінвестуються на території України.

Товари, роботи, послуги власного виробництва підприємств з іноземними інвестиціями за участю українського капіталу звільняються від податків на добавлену вартість на п'ять років з моменту офіційної реєстрації підприємства. ( Зупинено дію частини восьмої статті 32 Декретом N 14-92 від 26.12.92 )

Для підприємств з іноземними інвестиціями, діючих у пріоритетних галузях народного господарства, що визначаються державними програмами заохочення іноземних інвестицій, та в окремих регіонах - згідно із законодавством про спеціальні (вільні) економічні зони, можуть встановлюватись додаткові пільги щодо оподаткування.

При переказі (вивезенні) за кордон частини прибутків, що належать іноземному інвестору в результаті діяльності підприємств з іноземними інвестиціями, сплачується податок за ставкою 15 відсотків від суми, що переказується або вивозиться.

Перевірка фінансової та комерційної діяльності підприємств з іноземними інвестиціями, в тому числі з метою оподаткування, здійснюється офіційно зареєстрованими аудиторськими організаціями України.

Стаття 33. Бухгалтерський облік та звітність

Бухгалтерський облік та звітність підприємств з іноземними інвестиціями на території України ведуться за правилами, встановленими законодавством України.

За умови виконання вимог частини першої цієї статті підприємства з іноземними інвестиціями мають право додатково запроваджувати бухгалтерський облік та звітність за правилами, чинними у країні іноземного інвестора.

З метою балансової оцінки та обліку підприємство з іноземними інвестиціями здійснює перерахування іноземної валюти у валюту, що діє на території України, за курсом, який визначається відповідно до статті 5 цього Закону та валютного законодавства України.

( Зупинена дія Закону згідно із Декретом КМ N 55-93 від 20.05.93 із збереженням до 1 січня 1994 року дії статті 32 стосовно підприємств з іноземними інвестиціями, що зареєстровані до введення в дію цього Декрету)

Стаття 34. Забезпечення зобов'язань

Майно підприємства з іноземними інвестиціями може використовуватися ним як застава для забезпечення по всіх видах своїх зобов'язань, включаючи залучення позичкових коштів. Для забезпечення зобов'язань можуть служити його майнові права на будівлі, споруди, обладнання, а також інші майнові права.

Заставлені майно чи майнові права можуть бути реалізовані заставодержателем за валюту, діючу на території України, або іноземну валюту за договірними цінами, в тому числі на аукціонах, юридичним та фізичним особам України, а у випадках, передбачених діючими в Україні законодавчими актами, також іноземним юридичним і фізичним особам та їх об'єднанням.

Стаття 35. Права інтелектуальної власності

Охорона та здійснення прав інтелектуальної власності підприємства з іноземними інвестиціями забезпечуються згідно з чинним на території України законодавством.

Працівники підприємств з іноземними інвестиціями як автори мають право укладати з підприємствами, де вони працюють, договори щодо прав на об'єкти інтелектуальної власності, які створюються згідно із завданнями, що підтверджуються документацією підприємства.

Підприємства з іноземними інвестиціями мають право використовувати права на об'єкти інтелектуальної власності, зазначені в частині другій цієї статті, лише після укладення відповідних угод з працівниками, що є авторами винаходів, промислових зразків, товарних знаків та інших об'єктів інтелектуальної власності.

Патенти та інші правові титули на об'єкти інтелектуальної власності (винаходи, промислові зразки, товарні знаки тощо) видаються підприємству в разі укладення відповідного договору між працівником та підприємством. Цей договір, разом з відступленням працівником підприємству права на одержання патенту або іншого правового титулу, визначає відповідні обов'язки підприємства щодо забезпечення працівникові належних матеріальних, виробничих та соціальних умов. Якщо зазначений договір між працівником та підприємством з іноземними інвестиціями не було укладено, то патент чи інший правовий титул видається автору винаходу, промислового зразка, товарного знака тощо. Підприємство має право їх використання на умовах, які визначаються договором з власником правового титулу.

Підприємство з іноземними інвестиціями самостійно приймає рішення про патентування (реєстрацію) за кордоном винаходів, промислових зразків, товарних знаків та інших об'єктів інтелектуальної власності, які йому належать.

Стаття 36. Трудові відносини

Трудові відносини з найманими працівниками, включаючи питання прийняття на роботу та звільнення, робочого часу та відпочинку, оплати праці, гарантій та компенсацій на підприємствах з іноземними інвестиціями регулюються колективним договором та трудовими договорами. За згодою сторін з працівником може бути укладено трудовий контракт.

Умови колективного та трудових договорів не можуть погіршувати становища найманих працівників цих підприємств у порівнянні з умовами, встановленими чинним законодавством України про працю.

На трудові відносини з працівниками, які не мають постійного місця проживання в Україні, поширюється право України, якщо сторони трудового договору (контракту) під час його укладення або на підставі подальшої угоди не вибрали право країни, що регулюватиме окремі елементи трудових відносин. Вибір сторонами права, що регулює трудові відносини, вважається дійсним, якщо вибране право має тісний зв'язок з трудовими відносинами і не погіршує становища працівників у порівнянні з умовами, передбаченими законодавством України. Іноземне право не застосовується щодо питань, відносно яких діють імперативні норми трудового права України.

Діяльність професійних спілок на підприємстві з іноземними інвестиціями здійснюється згідно з чинним на території України законодавством.

( Зупинена дія Закону згідно із Декретом КМ N 55-93 від 20.05.93 із збереженням до 1 січня 1994 року дії статті 32 стосовно підприємств з іноземними інвестиціями, що зареєстровані до введення в дію цього Декрету)

Стаття 37. Соціальне страхування та соціальне
забезпечення працівників підприємств
з іноземними інвестиціями

Соціальне страхування працівників підприємств з іноземними інвестиціями та їх соціальне забезпечення (за винятком пенсійного забезпечення іноземних працівників) регулюється згідно з чинним на території України законодавством.

Платежі на пенсійне забезпечення іноземних працівників підприємства з іноземними інвестиціями перераховуються у відповідні фонди країн їх постійного місця проживання у валюті та на умовах, що діють у цих країнах.

Підприємства з іноземними інвестиціями вносять відрахування по державному соціальному страхуванню українських та іноземних працівників та відрахування на пенсійне забезпечення українських працівників за ставками, встановленими для підприємств та організацій України.

Стаття 38. Припинення діяльності підприємств з
іноземними інвестиціями

Припинення діяльності підприємств з іноземними інвестиціями здійснюється в порядку, передбаченому чинними на території України законами для відповідних організаційно-правових форм підприємств, і лише у випадках:

а) рішення власників, прийнятого згідно з статутними документами підприємства;

б) закінчення строку дії договору про заснування підприємства;

в) відповідного рішення суду, арбітражного суду. ( Пункт "в" статті 38 доповнено згідно із Законом N 2689-12 від 14.10.92 )

( Зупинена дія Закону згідно із Декретом КМ N 55-93 від 20.05.93 із збереженням до 1 січня 1994 року дії статті 32 стосовно підприємств з іноземними інвестиціями, що зареєстровані до введення в дію цього Декрету)

Розділ V

Придбання іноземними інвесторами майна та окремих видів майнових прав

Стаття 39. Придбання іноземними інвесторами
паїв, акцій та інших цінних паперів підприємств

Іноземні інвестори мають право придбати паї, акції та інші цінні папери підприємств, розташованих на території України. Частки (паї, акції) підприємств можуть бути придбані іноземними інвесторами як за валюту, що діє на території України, одержану згідно із законами України як прибуток (доход) із джерел на території України, так і за іноземну валюту.

При проведенні зазначених у цій статті операцій застосовується курс валюти, що визначається відповідно до валютного законодавства України.

Придбання іноземними інвесторами акцій та інших цінних паперів на фондових біржах регулюється Законом України "Про цінні папери і фондову біржу" ( 1201-12 ).

Стаття 40. Придбання іноземними інвесторами державних
цінних паперів

Придбання іноземними інвесторами державних цінних паперів здійснюється відповідно до Закону України "Про цінні папери і фондову біржу".

Стаття 41. Участь іноземних інвесторів у приватизації

Іноземні інвестори можуть брати участь у приватизації майна державних та комунальних підприємств, а також об'єктів незавершеного капітального будівництва на території України. Умови їх участі в конкурсах та аукціонах по приватизації державних та комунальних підприємств визначаються згідно з чинним на території України законодавством.

На цілі приватизації іноземні інвестори можуть використовувати кошти у валюті, що діє на території України, які вони мають на своїх рахунках і які вони одержали як прибуток (доход) із джерел на території України.

Стаття 42. Майнові права на природні ресурси

Придбання іноземними інвесторами майнових прав на природні ресурси регулюється законодавчими актами, чинними на території України. ( Стаття 42 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3180-12 від 05.05.93 )

Стаття 43. Надання майна в оренду

Надання майна в оренду іноземним інвесторам здійснюється орендодавцями на підставі договорів оренди відповідно до чинного на території України законодавства. ( Частину другу статті 43 виключено Законом N 2554-12 від 07.07.92 )

Стаття 44. Концесійні договори

Надання іноземним інвесторам прав на розробку та освоєння відновлюваних та невідновлюваних природних ресурсів, проведення господарської діяльності, пов'язаної з використанням об'єктів, які знаходяться у державній власності, але не передані підприємствам, установам, організаціям у повне господарське відання чи оперативне управління, здійснюється на основі концесійних договорів, які укладаються з іноземними інвесторами Кабінетом Міністрів України або іншим уповноваженим на те державним органом згідно з порядком, встановленим законодавством України про концесії.

Строк дії концесійного договору визначається залежно від характеру та умов концесії, але не може бути більше 99 років.

Односторонні зміни умов концесійного договору не допускаються, якщо інше не обумовлено в договорі.

Концесійні договори можуть містити в собі винятки з чинного на території України законодавства. В цьому разі вони підлягають затвердженню Верховною Радою України.

( Зупинена дія Закону згідно із Декретом КМ N 55-93 від 20.05.93 із збереженням до 1 січня 1994 року дії статті 32 стосовно підприємств з іноземними інвестиціями, що зареєстровані до введення в дію цього Декрету)

Розділ VI

Іноземні інвестиції на основі договорів (контрактів) про виробничу кооперацію, спільне виробництво
та інші види спільної діяльності

Стаття 45. Види договорів (контрактів)

Положення розділу VI цього Закону поширюються на договори (контракти) про виробничу кооперацію, спільне виробництво та інші види спільної діяльності, не пов'язані із створенням юридичної особи, якщо такі договори (контракти) передбачають здійснення іноземних інвестицій на території України у формах, передбачених статтею 3 цього Закону.

Стаття 46. Юридична основа договорів (контрактів)

На зазначені у статті 45 цього Закону договори (контракти) поширюються положення Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" ( 959-12 ).

Стаття 47. Регулювання господарської діяльності
за договорами (контрактами)

До господарської діяльності, що регулюється зазначеними у статті 45 цього Закону договорами (контрактами), застосовуються відповідні положення розділу IV цього Закону, якщо інше не встановлено законами України або угодою сторін.

До господарської діяльності, що регулюється зазначеними у статті 45 цього Закону договорами (контрактами), не застосовуються пільги, передбачені частинами третьою і четвертою статті 32 цього Закону.

Доходи від господарської діяльності, зазначеної в цій статті, оподатковуються за ставками в розмірі 50 відсотків від ставок, встановлених законами України.

Сторони за договорами (контрактами), зазначеними у статті 45 цього Закону, організують окремий бухгалтерський облік та звітність по операціях, пов'язаних з цими договорами (контрактами), та мають право на відкриття спільних рахунків у банківських установах України для ведення розрахунків, пов'язаних з виконанням таких договорів (контрактів).

( Зупинена дія Закону згідно із Декретом КМ N 55-93 від 20.05.93 із збереженням до 1 січня 1994 року дії статті 32 стосовно підприємств з іноземними інвестиціями, що зареєстровані до введення в дію цього Декрету)

Розділ VII

Іноземні інвестиції у спеціальних (вільних) економічних зонах

Стаття 48. Регулювання іноземних інвестицій у
спеціальних (вільних) економічних зонах

Специфіка регулювання іноземних інвестицій у спеціальних (вільних) економічних зонах встановлюється законодавством України про спеціальні (вільні) економічні зони.

Правовий режим, що встановлюється у спеціальних (вільних) економічних зонах щодо іноземних інвесторів, не може створювати умови інвестування та здійснення господарської діяльності, які є менш сприятливими, ніж встановлені цим Законом.

( Зупинена дія Закону згідно із Декретом КМ N 55-93 від 20.05.93 із збереженням до 1 січня 1994 року дії статті 32 стосовно підприємств з іноземними інвестиціями, що зареєстровані до введення в дію цього Декрету)

Розділ VIII

Розгляд спорів

Стаття 49. Порядок розгляду спорів за участю
іноземних інвесторів

Спори між іноземними інвесторами і державою з питань державного регулювання іноземних інвестицій і діяльності підприємств з іноземними інвестиціями підлягають розгляду в судах України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України про захист іноземних інвестицій.

Всі інші спори, не зазначені в частині першій цієї статті, підлягають розгляду в судах та/або арбітражних судах України або за домовленістю сторін - у третейських судах, в тому числі за кордоном.

Президент України Л. КРАВЧУК

м. Київ, 13 березня 1992 року
N 2198-XII