документiв в базi
550558
ГоловнаПошук документiвДовiдникиЯк шукатиРеклама на порталiПро проект
Подiлитися 
  1992-10-082006-01-242009-01-142016-12-28  

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 8 жовтня 1992 р. N 572
Київ

Про механізм впровадження Закону України
"Про приватизацію державного житлового
фонду"

Відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" ( 2482-12 ) Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Раді Міністрів Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям, міністерствам і відомствам, у повному господарському віданні чи оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд:

сприяти задоволенню потреб громадян у здійсненні приватизації державного житлового фонду і вживати заходів до посадових осіб, які створюють перешкоди на шляху проведення приватизації вказаного житла;

прискорити створення уповноважених органів, агентств, бюро, асоціацій, інших підприємств з приватизації житла, а також визначити перелік установ і організацій, яким передбачається видати ліцензії на оформлення необхідних документів для приватизації державного житлового фонду. При цьому виходити з того, що пріоритет мають організації, які не входять до державних структур і не є власниками житлового фонду;

визначити будинки, що не підлягають приватизації відповідно до цього Закону, та інформувати про це громадян, які в них приживають;

забезпечити дотримання чинного порядку надання і користування житлом на умовах найму для громадян, які не виявили бажання приватизувати займане ними житло;

провести широку роз'яснювальну роботу серед громадян, які мають право переселятися до приватизації у квартири меншої площі;

вжити заходів до забезпечення утримання приватизованих квартир за рахунок коштів їхніх власників згідно з Правилами користування приміщеннями житлових будинків і прибудинкових територій через створювані товариства або об'єднання індивідуальних власників квартир і будинків;

здійснювати контроль за обслуговуванням і ремонтом приватизованого житла, наданням мешканцям комунальних та інших послуг за державними розцінками і тарифами.

2. Затвердити Порядок надання наймачам одноквартирних будинків і квартир будинків, включених до планів ремонту, і компенсації за непроведений ремонт, Порядок участі в організації та фінансуванні ремонту приватизованих житлових будинків їх колишніх власників, Порядок визначення коефіцієнтів споживчої якості квартир (будинків), шо підлягають приватизації, Порядок виплати грошової компенсації наймачам за заміну займаних квартир на квартири меншою площею, Правила користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями (додаються).

3. Взяти до відома, що Державний комітет по житлово-комунальному господарству розробив і затвердив Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян.

4. Міністерству статистики визначитися у тижневий строк із щоквартальною звітністю про хід приватизації житлового фонду громадянами.

5. ( Пункт втратив чинність Постановою КМ N 316 від 17.05.94 ) Доповнити пункт 1 Положення про порядок видачі суб'єктам підприємницької діяльності спеціальних дозволів (ліцензій) на здійснення окремих видів діяльності, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 15 квітня 1991 р. N 99 (ЗП УРСР, 1991 р. N 5, ст.37; 1992 р., N 2, ст.48), підпунктом "і" такого змісту:

"і) на надання послуг з оформлення та реєстрації документів про право власності на квартири (будинки) - Державним комітетом України по житлово-комунальному господарству".

6. Визнати такими, що втратили чинність:

Постанову Ради Міністрів УРСР і Укрпрпофради від 19 травня 1989 р. N 142 "Про затвердження Положення про породаж громадянам у власність квартир у будинках державного і громадського житлового фонду, їх утримання і ремонт" (ЗП УРСР, 1989 р., N 5, ст.23);

пункт 5 змін та доповнень, що вносяться до рішень Уряду УРСР, затверджених постановою Кабінету Міністрів УРСР 22 серпня 1991 р. N 163 "Про зміну і визнання такими, що втратили чинність, рішень Уряду УРСР у зв'язку із прийняттям Закону УРСР "Про власність" (ЗП України, 1991 р., N 9, ст.75);

пункт 1 постанови Ради Міністрів Української РСР від 11 серпня 1988 р. N 243 "Про затвердження Типового договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду в Українській РСР та Правил користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і придомової території в Українській РСР" (ЗП УРСР, 1988 р., N 9, ст.40) в частині затвердження Правил та абзац третій пункту 2 цієї постанови.

Виконуючий обов'язки Прем'єр-міністра України В.СИМОНЕНКО

Міністр Кабінету Міністрів України В.ПЄХОТА

Затверджений
постановою Кабінету Міністрів України
від 8 жовтня 1992 р. N 572

Порядок
надання наймачам одноквартирних будинків
і квартир будинків, включених до планів ремонту,
компенсації за непроведений ремонт

1. Відповідно до пункту 4 статті 2 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" компенсація за непроведений ремонт надається власниками державного житлового фонду за рахунок коштів, передбачених на його проведення, наймачам одноквартирних будинків і квартир багатоквартирних будинків, якщо вони виявили бажання виконати ремонт власними силами або за власні кошти за наступною компенсацією.

2. Право на одержання компенсації за непроведений ремонт мають тільки нймачі, які виявили бажання приватизувати займане житло та мешкають у будинках, включених в установленому порядку до планів ремонту.

3. Розмір компенсації визначається затвердженим кошторисом на ремонт будинку в цінах, що діють на період виконання ремонту.

4. У багатоквартирних будинках ремонт власними силами наймачів або за їхні кошти з виплатою належної компенсації може бути здійснений за згодою всіх наймачів будинку. Розподіл компексації за ремонт між наймачами здійснюється пропорційно загальній площі квартир, які вони займають.

5. У разі коли затвердженою проектно-кошторисною документацією передбачено ремонт окремих квартир багатоквартирного будинку, згода всіх наймачів на проведення ремонту власними силами або за власні кошти з наступною компенсацією не обов'язкова.

6. Компенсація сплачується наймачам квартир (будинків) після проведення ремонту та оформлення з участю представника власника будинку відповідного акта, що засвідчує виконання всіх робіт в обсягах, визначених проектно-кошторисною документацією.

Затверджений
постановою Кабінету Міністрів України
від 8 жовтня 1992 р. N 572

Порядок
участі в організації та фінансуванні ремонту
приватизованих житлових будинків їх колишніх власників

1. Відповідно до пункту 7 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" колишні власники багатоквартирних будинків (виконкоми місцевих Рад народних депутатів, місцеві державні адміністрації у містах Києві та Севастополі, підприємства, організації, установи, в повному господарському віданні або оперативному управлінні яких вони перебували) зобов'язані брати участь у роботах по ремонту, потреба в якому виникла після приватизації квартир. Обсяг цих робіт визначається кількістю приватизованих квартир будинку та строком його експлуатації від закінчення будівництва або реконструкції до проведення першого ремонту після приватизації.

2. Якщо в будинку приватизовано декілька квартир і їхні власники не виявили бажання створити товариство (об'єднання) власників квартир, то кожний власник квартири укладає з власником будинку договір про участь у витратах на утримання (обслуговування та ремонт) будинку та прибудинкової території. Договором визначається розмір щомісячних внесків власником квартири на розрахунковий рахунок власника будинку на майбутні ремонти.

за таких умов перший після приватизації та наступні ремонти будинку здійснюються власником будинку незалежно від строку його експлуатації.

3. У разі коли в будинку приватизовано частину квартир і їхні власники створили товариство (об'єднання) власників квартир, мід товариством (об'єднанням) і власником неприватизованих квартир (співвласником будинку) укладається угода про спільне володіння житловим будинком і пайову участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території. При цьому згідно з розміром частки володіння будинком визначається уповноважений співвласник, на якого покладаються обов'язки замовника по утриманню будинку та прибудинкової території. Угодою визначається розмір щорічних зборів коштів, що проводить товариство (об'єднання) власників квартир на майбутні ремонти будинків. Ці кошти накопичуються на розрахунковому рахунку товариства (об'єднання).

4. Якщо в будинку приватизовано не всі квартири, при проведенні першото після приватизації будинку ремонту колишній власник будинку (теперішній співвласник) зобов'язаний взяти участь у фінансуванні вартості ремонту приватизованої кваратири в розмірах, передбачених у додатку до цього Порядку. Розмір вказаної в таблиці частки визначається виходячи з вартості ремонту приватизованої частини будинку. Вартість ремонту неприватизованої частини будинку, фінансується його власником у повному обсязі.

5. Якщо у будинку приватизовані всі квартири, колишній його власник фінансує проведення тільки першого після приватизації ремонту в розмірах, вказаних у додатку до цього Порядку.

6. Розмір щорічних внесків власників квартир на ремонт будинку встановлюється власником будинку, угодою співвласників будинку і не повинен бути меншим за розмір витрат на ремонт будинків, встановлений для державного житлового фонду.

7. Перший після приватизації ремонт будинку повинен носити комплексний характер, тобто включати виконання необхідних робіт, пов'язаних з усуненням виявлених при обстеженні несправностей та пошкоджень усіх елементів будинку.

До переліку робіт, що підлягають виконанню при проведенні першого ремонту, включаються роботи, спрямовані на підвищення рівня благоустрою будинку та прибудинкової території, встановлення технічного обладнання, якого не вистачає, поліпшення експлуатаційних показників будинку (заміна плоских суміщених покрівель на шатрові, утеплення окремих ділянок стін тощо).

8. До складу робіт, що виконуються при здійсненні першого ремонту не включаються роботи, пов'язані з ремонтом квартир, виконання яких входять в обов'язки власників і наймачів квартир.

9. Обстеження будинків, які потребують першого після приватизації ремонту та складання проектно-кошторисної документації на його проведення, покладається на відповідні проектні організації. В обстеженні будинку зобов'язані брати участь представники власників, співвласників будинку та колишнього власника будинку.

10. При нестачі накопичених товариством (об'єднанням) власників квартир коштів на виконання передбачених кошторисом робіт з урахуванням встановленої частки витрат колишнього власника будинку, власники квартир покривають вказану нестачу або переглядається та перезатверджується склад і обсяг робіт по ремонту будинку.

11. Цей Порядок набуває чинності після впровадження реформи системи оплати праці і поширюється як на колишніх власників так і на їх правонаступників.

Додаток
до Порядку участі в організації та фінансуванні
ремонту приватизованих житлових будинків
їх колишніх власників

Таблиця

Частки витрат колишнього власника на фінансування
першого після приватизації ремонту будинку в процентах
від загальної вартості ремонту з урахуванням вартості
обстеження та складання проектно-кошторисної
документації

      -------------------------------- ---------------------------------
                                      |  Строк експлуатації будівлі з
      Характеристика будівель та їх   | моменту закінчення будівництва
        конструктивних елементів      | чи реконструкції до моменту про-
                                      | ведення ремонту (в роках)
                                      |-------- ------- ------- -------
                                      |    5   |   10  |   15  |  20
      -------------------------------- -------- ------- ------- -------
  Будівлі кам'яні, стіни цегляні та
  великоблочні із залізобетонним та
  бетонним  перекриттям,  будівлі з
  монолітного залізобетону  12  25  37  50
  Будівлі із стінами полегшеної
  кладки з цегли, монолітного
  шлакобетону, легких шлакоблоків,
  черепашнику та із  перекриттям
  залізобетонним, бетонним  чи
  дерев'яним; будівлі кам'яні  з
  цегляними стінами і дерев'яними
  перекриттями; будівлі великопане-
  льні з залізобетонним перекриттям  17  34  50  68
  Будівлі із стінами  змішаними,
  дерев'яними, рубленими  чи
  брущатими  25  50  75  100
  ------------------
  -------------------------------- ---------------------------------
  |  Строк експлуатації будівлі з
  Характеристика будівель та їх  | моменту закінчення будівництва
  конструктивних елементів  | чи реконструкції до моменту про-
  | ведення ремонту (в роках)
  |-------- ------- ------- -------
  |  25  |  30  |  35  | 40 і
  |  |  |  |більше
  -------------------------------- -------- ------- ------- -------
  Будівлі кам'яні, стіни цегляні та
  великоблочні із залізобетонним та
  бетонним  перекриттям,  будівлі з
  монолітного залізобетону  62  75  87  100
  Будівлі із стінами полегшеної
  кладки з цегли, монолітного
  шлакобетону, легких шлакоблоків,
  черепашнику та із  перекриттям
  залізобетонним, бетонним  чи
  дерев'яним; будівлі кам'яні  з
  цегляними стінами і дерев'яними
  перекриттями; будівлі великопане-
  льні з залізобетонним перекриттям  84  100  100  100
  Будівлі із стінами  змішаними,
  дерев'яними, рубленими  чи
  брущатими  100  100  100  100
  ------------------
  Примітка.  При необхідності повної заміни  міжповерхових
  перекриттів будинку або  відновлення  несучої
  здібності  основних конструктивних елементів
  (фундамент,стіни, перекриття)  незалежно від
  строку його експлуатації  участь  колишнього
  власника у фінансуванні ремонту становить
  100 процентів.
 -------------------

Затверджений
постановою Кабінету Міністрів України
від 8 жовтня 1992 р. N 572

Порядок
визначення коефіцієнтів споживчої
якості квартир (будинків),
що підлягають приватизації

1. Цей Порядок встановлює єдиний механізм визначення коефіцієнтів споживчої якості квартир (будинків), що підлягають приватизації.

2. Коефіцієнт споживчої якості квартир (будинків) визначається побудинково органами місцевої державної виконавчої влади до початку проведення приватизації житлового фонду за формулою:

Кя = 1+К1+К2+К3+К4,

де К1 - коефіцієнт, що враховує місце знаходження житлового будинку в населеному пункті.

Розмір коефіцієнта К1 встановлюється у межах:

для центральних районів населеного пункту

К1 = +(1,0 - 1,5);

для районів, прилеглих до центральних районів,

К1 = 0,0

для територій, розташованих на жокраїні, або районів з незручним транспортним зв'язком з центром міста

К1 = -(0,1 - 0,2);

К2 - коефіцієнт, що враховує санітарно-гігієнічні показники території розташування будинку.

Розмір коефіцієнта К2 встановліється у межах:

для територій, де відсутні джерела шуму, загазованість та інші види забруднення;

К2 = +(0,5 - 1,0);

для територій, де рівень шуму, загазованість та інші види забруднення відповідають нормативним вимогам,

К2 = 0,0;

для територій, де рівень шуму, загазованість та інші види забруднення перевищують нормативні вимоги санітарно-захисних територій,

К2 = -(0,1 - 0,2).

Для одноквартирних будинків, за якими закріплено присадибну ділянку

площею більше 0,04 га, розмір коефіцієнта К2 збільшується на 1,0;

К3 - коефіцієнт, що враховує матеріал стін будинку та висоту приміщень.

Розмір коефіцієнта К3 встановлюється в межах:

для будинків з кам'яними стінами з цегли та керамічних блоків

К3 = +(0,5 - 1,0);

для будинків, стіни яких виготовлені з інших матеріалів,

К3 = 0,0;

для будинків з панельними та бетонними стінами

К3 = -(0,5 - 0,7).

При висоті приміщень квартир будинку більш як 2,8 метра розмір коефіцієнта К3 збільшується на 0,2;

К4 - коефіцієнт, що враховує рівень благоустрою квартир будинків.

Розмір коефіцієнта К4 встановлюється:

при наявності в будинку усіх видів благоустрою

К4 = 0;

при відсутності одного з видів благоустрою: центрального опалення, водопроводу, каналізації, газопостачання (напільних електроплит)

К4 = -0,05;

при відсутності в будинку двох і більше видів благоустрою розмір коефіцієнта визначається добутком числа (-0,05) на кількість відсутніх видів.

3. У багатоповерхових будинках (більше 4 поверхів) для квартир першого та останнього поверху коефіцієнт споживчої якості зменшується на 10 процентів.

4. Коефіцієнт споживчої якості квартир будинку не може перевищувати 4,0 і бути меншим 0,5.

5. Фактичні розміри коефіцієнтів споживчої якості квартир незалежно від відомчої належності житлових будинків визначаються і затверджуються виконкомом місцевої Ради народних депутатів, а в містах Києві та Севастополі - місцевою державною адміністрацією.

6. Державні підприємства, організації та установи, у повному господарському віданні чи оперативному управлінні яких знаходяться житлові будинки, одержують необхідні відомості про розміри коефіцієнтів споживчої якості по належних їм будинках у виконкомі місцевої Ради народних депутатів чи місцевій державній адміністрації і використовують їх при розрахунках, що здійснюються при приватизації квартир (будинків).

7. Вартість надлишку загальної житлової площі (Вн), що підлягає приватизації, визначається її розміром (Пн), відновною вартістю одного квадратного метра загальної площі, яка становить 500 крб. незалежно від балансової вартості будинку та його технічного стану, та розміром встановленого коефіцієнта споживчої якості квартир (будинку) (Кя) за формулою:

Вн = Пн х Кя х 500.

Площа надлишку, яка підлягає оплаті, визначається виходячи з розміру фактичної загальної площі квартири (будинку) (Пф) та складу сім'ї наймача, яка мешкає на цій площі, за формулою:

Пн = Пф - (П х 21,0 + 10),

де П - кількість осіб, що мешкають у квартирі (будинку).

Затверджений
постановою Кабінету Міністрів України
від 8 жовтня 1992 р. N 572

Порядок
виплати грошової компенсації наймачам
за заміну займаних квартир на квартири
меншою площею

1. Цей Порядок визначає механізм заміни займаної наймачем квартири на квартиру меншою площею, а також встановлення і виплати йому компенсації за різницю між загальною площею цих квартир.

2. Заміна займаної громадянином на умовах найму квартири на квартиру меншою площею здійснюється власником державного житлового фонду за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно проживають разом з наймачем у займаній ним квартирі (за якими зберігається право на житло/ на момент введення в дію Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду".

3. Для проведення вказаної заміни органи місцевої державної влади, підприємства, організації, установи, у повному господарському віданні чи оперативному управінні яких перебуває житловий фонд, створюють резерв житла. Резерв житла для заміни квартир на квартири меншою площею створюється із квартир поточного звільнення, квартир, викуплених у громадян, частини квартир у новозбудованих, капітально відремонтованих чи реконструйованих житлових будинках. До резерву включаються одно та двокімнатні квартири, однокімнатні житлові будинки розташовані, як правило, у престижних районах населеного пункту з підвищеними споживчими показниками якості.

4. Заява, зразок якої наведено в додатку до цього Порядку, та довідка з місця проживання про склад сім'ї і прописку подаються наймачем до виконкому місцевої Ради народних депутатів, місцевої державної адміністрації (у містах Києві тат Севастополі) або державного підприємства, організації, установи, у повному господарському віданні чи оперативному управлінні яких перебуває будинок.

5. Власник державних житлових будинків при наявності можливості задовольнити всі умови, визначені в заяві наймача, приймає рішення про надання йому квартири меншою площею. Орган, на який покладено обов'язки оформлення документів по приватизації державного житла, за дорученням власника будинку здійснює необхідні розрахунки, узгоджує всі питання з заявником, готує проект рішення органу державної виконавчої влади, рішення адміністрації підприємства, організації, установи, в повному господарському віданні чи оперативному управлінні яких перебуває будинок.

6. На підставі прийнятого рішення заявникові видається ордер на жиле приміщення меншою площею.

7. Звільнення займаної квартири та заселення наданої квартири провадяться в установленому порядку.

8. Після оформлення акта звільнення квартири власник будинку здійснює перерахування коштів на рахунок наймача, який здійснив заміну займаної квартири на квартиру меншою площею.

Грошова компенсація громадянам за здану ними площу виплачується за житлового фонду, продажу звільнених при заміні квартир, та інших надходжень.

9. Розмір компенсації громадянам за здану загальну площу при заміні квартири на квартиру меншою площею визначається добутком вартості одного квадратного метра загальної площі житла нового будівництва в даному населеному пункті в рік заміни квартири на різницю в загальній площі квартир, яка здається і одержується громадянином.

Додаток
до Порядку виплати грошової компенсації
наймачам за заміну займаних квартир на
квартири меншою площею

Главі місцевої державної адміністрації______________________

Голові виконкому ___________________

Ради народних депутатів від наймача квартири, що знаходиться за адресою:

_____________________________________
_____________________________________
(прізвище, ім'я, по батькові)
____________________________________
(телефон)


ЗАЯВА

Прошу замінити займану мною та членами моєї сім'ї _________

кімнатну квартиру загальною площею __________ кв.м., що

знаходиться за адресою ____________________________, на _________

кімнатну квартиру площею не менше ________ кв.м з виплатою

встановленої компенсації.

При заміні квартири прошу врахувати такі умови:

______________________________________________________________________________________________________________________

(умови, що підлягають узгодженню з наймачем при

______________________________________________________________________________________________________________________

наданні квартири меншою площею)

До заяви додаю довідку з місця проживання про склад сім'ї і прописку.

Підписи наймача та повнолітніх членів сім'ї _______________________________

Підписи наймача та повнолітніх членів сім'ї засвідчую

М.П.


Керівник підприємства по обслуговуванню будинків __________________________
(підпис, прізвище та ініціали)

Затверджені
постановою Кабінету Міністрів України
від 8 жовтня 1992 р. N 572

Правила
користування приміщеннями житлових будинків
і прибудинковими територіями

1. Ці Правила визначають порядок користування приміщеннями, а також утримання житлових будинків і прибудинкових територій незалежно від відомчої належності і форми власності. Нормативні документи (правила, нормативи, інструкції) щодо використання та утримання житлового фонду розроблюються відповідними державними органами управління на основі цих Правил.

2. Використання квартир, одноквартирних будинків (надалі - будинків) здійснюється громадянами на основі приватної власності, найму або оренди.

3. За власником житлового будинку органом місцевої державної влади закріплюється прибудинкова територія.

4. Власник житла за рахунок власних коштів оплачуює всі витрати, пов'язані з утриманням житлового будинку і закріпленої прибудинкової території.

5. Технічне обслуговування і ремонт елементів житлових будинків і зовнішнього благоустрою, санітарне обслуговування допоміжних приміщень житлових будинків і прибудинкових територій здійснюють на договірній основі з власниками житла або з уповноваженим ними органом відповідні підприємства, які повинні дотримувати вимог цих Правил. При виявленні їх порушень власником або уповноваженим ним органом вживаються заходи до винних у цьому осіб.

6. Власнитки житлових будинків зобов'язані:

здійснювати своєчасне проведення їх ремонту;

забезпечувати технічне обслуговування конструктивних елементів і технічного обладнання, санітарне обслуговування допоміжних приміщень і прибудинкової території;

виконувати умови договірних відносин з підприємствами по обслуговуванню житла.

7. Квартири (кімнати) житлових будинків, що перебувають у державній і колективній власності, можуть надаватися громадянам в оренду або найом, а в будинках або квартирах, що перебувають у приватній власності, - в оренду. Піднайом кімнат (квартир) без дозволу власника житла не допускається.

8. Власники багатоквартирних житлових будинків або уповноважені ними органи:

укладають договори на виконання робіт по обслуговуванню та ремонту будинку (будинків) з державними комунальними, приватними, колективними, сімейними підприємствами або окремими особами.

Власники будинків, що перебувають у приватній власності, здійснюють обслуговування і ремонт будинків власними силами або із залученням підрядних підприємств;

оцінюють якість виконуваних робіт по утриманню житлових будинків і прибудинкових територій та застосовують передбачені договором санкції до підприємств по обслуговуванню житла за невиконання або неякісне виконання ними договірних зобов'язань.

9. Володіння квартирою на правах приватної власності засвідчується завіреним в установленому порядку документом про придбання квартири (договір купівлі-продажу, дарування і свідоцтво про право на власність, зареєстровані в органах технічної інвентаризації або в органах місцевої Ради народних депутатів).

10. Власники квартир у багатоквартирному будинку можуть утворювати товариства (об'єднання) власників квартир для забезпечення ефективного використання приватизованих квартир та управління ними і вирішення інших передбачених статутом питань.

(Типовий статут товариства, об'єднання власників квартир (будинків) додається). Власники квартир делегують товариству (об'єднанню) право виступати від їхнього імені з правами власника будинку і замовника на виконання робіт по його обслуговуванню і ремонту.

11. Власники житлових будинків мають право утворювати товариства (об'єднання) власників житлових будинків.

12. При наявності співвласників у багатоквартирному будинку між ними укладається угода на спільне володіння і пайову участь в утриманні будинку і прибудинкової території з визначенням уповноваженого співвласника.

13. Співвласники будинку, де не створено товариство (об'єднання), укладають договір на участь у витратах на утримання будинку і прибудинкової території.

14. Плата за використання теплової та електричної енергії, газу,за водопостачання і каналізацію та інші послуги (використання радіотрансляційної точки, колективної телевізійної антени, телефону тощо) власниками квартир (будинків) наймачами, орендарями вноситься за затвердженими в установленому порядку тарифами.

15. Користування всіма приміщеннями квартир у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється на підставі договорів найму або оренди.

16. Власник квартири має право за згодою членів сім'ї здавати в оренду квартиру (кімнати квартири). Використання орендарем квартири (кімнат) обумовлюється договором оренди, укладеним з власником квартири у письмовій формі. Власник квартири може укладати інші угоди, не заборонені законом.

Розмір орендної плати за приміщення узгоджується між сторонами. При визначенні орендної плати враховуються площа приміщень, що вноситься в оренду, фактичні витрати власника житла на обслуговування та ремонт будинку, сума відшкодування власникові вартості житла та інші витрати.

Орендодавці (власники квартир) зобов'язані подавати податковій інспекції декларацію про доходи від житла, переданого в оренду.

17. Власники квартир багатоквартирних будинків зобов'язані вносити на відповідний рахунок власника будинку плату за обслуговування і ремонт будинку.

Наймачі квартир (кімнат) вносять плату за найом житла, розмір якої встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Ці платежі і платежі за комуналльні та інші послуги власниками квартир, наймачами і орендарями вносяться щомісяця не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено інші строки.

При простроченні внесення вказаної плати стягується пеня з розрахунку I процент від несплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше 100 процентів загальної суми боргу.

18. Власники квартир, наймачі та орендарі зобов'язані використовувати приміщення житлових будинків за призначенням, забезпечувати збереження жилих і підсобних приміщень квартир та технічного обладнання будинків, дотримувати правил пожежної безпеки. При появі несправностей у квартирі вживати заходів до їх усунення власними силами або силами підприємств по обслуговуванню житла.

19. Переобладнання і перепланування жилих і підсобних приміщень, балконів і лоджій власниками квартир, наймачами і орендарями може провадитися лише з метою поліпшення благоустрою квартири за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у цьому будинку. Наймачі та орендарі квартир можуть виконувати вказані роботи тільки з дозволу власника будинку (квартири).

Ремонт, реконструкція і реставрація будинків, віднесених в установленому порядку до пам'яток історії та культури, провадяться з відома державних органів охорони пам'яток і під їх контролем.

20. Забороняється зберігати в приміщеннях житлових будинків вибухонебезпечні чи екологічно шкідливі речовини і предмети.

21. Не допускається виконання робіт та інші дії, що викликають псування приміщень, підвищений шум чи вібрацію, порушують умови проживання громадян.

22. Використання телевізорів, радіоприймачів, магнітофонів та інших гучномовних пристроїв дозволяється лише за умови зменшення звуку до ступеня, що не порушує спокою мешканців будинку. З 23 до 7 години у будинку повинен зберігатися спокій.

23. Утримання собак і кішок в квартирах дозволяється лише за умови дотримання Правил утримання собак і кішок у містах та інших населених пунктах, а в квартирах, де проживає два і більше власників, наймачів або орендарів, - з їхнього дозволу. Утримання на балконах і лоджіях тварин, птиці і бджіл забороняється.

24. Власники, наймачі і орендарі жилих приміщень зобов'язані виконувати додаткові правила користування приміщеннями, які можуть бути встановлені органами місцевої державної влади.

25. Зовнішні огорожі та конструкції будівлі - фасади, цоколі, покрівлі, вхідні двері, віконні рами, відповідні пристрої та інші елементи повинні бути відремонтовані пофарбовані у колір, визначений архітектором. Будинок повинен мати номерний знак і показчики установленого зразка.

26. Сходові клітки, ліфтові шахти, горища, підвали та інші допоміжні примішення будинків повінні утримуватися в чистоті, не захаращуватися, закриватися на замки.

27. Житлові будинки, їхні конструктивні елементи і технічне обладнання підготовляються щорічно до експлуатації в зимових умовах. Відповідальність за підготовку будинку до експлуатації в зимових умовах несе власник будинку (уповноважений співвласник).

28. Технічна характеристика будинку та його стан відображаються в технічному паспорті житлового будинку. Дані паспорту періодично підлягають уточненню.

29. Санітарне обслуговування прибудинкових територій провадиться спеціалізованими підприємствами по обслуговуванню житла або приватними особами згідно з технологічними рекомендаціями і нормами.

30. Обсяги і зміст робіт по обслуговуванню прибудинкової території в літній і зимовий періоди визначаються розміром їхньої площі, рівнем благоустрою, інтенсивністю руху пішоходів та іншими характеристиками.

31. Власники житла зобов'язані забезпечувати на договірній основі силами підприємств по обслуговуванню житла:

вивезення побутових відходів за погодженим графіком;

утримання в робочому стані контейнерів для побутових відходів і сміттєзбірників без їх переповнення та забруднення території;

вивезення з прибудинкової території металобрухту, будівельного і побутового сміття, шлаку та інших відходів.

32. Збереження зелених надсаджень на прибудинковій території і належний догляд за ними забезпечуються на договірній основі власниками житлових будинків або спеціалізованими підприємствами При цьому виконуються відповідні агротехнічні і санітарні вимоги та вимоги щодо збереження мереж.

У разі допущення порушень указаних вимог заподіяні збитки відшкодовуються за рахунок винних у цьому організацій або асіб у встановленому порядку.

33. Технічний стан конструктивних елементів і технічного обладнання житлового будинку повинен забезпечувати безпечне проживання в ньому людей. У разі появи відхилень від нормативних вимог проводяться роботи для їх негайного усунення.

34. При виявленні відхилень у технічному стані конструктивних елементів, що загрожує безпечному перебуванню людей в житловому будинку (аварійному будинку), мешканці, незалежно від форми власності будинку, підлягають відселенню в адміністративному порядку в інше жиле приміщення.

35. Власники, наймачі та орендарі жилих приміщень зобов'язані:

виконувати ці Правила;

проводити за власні кошти ремонт квартири (для орендарів - якщо це передбачено договором оренди);

дотримувати умов безпечної експлуатації газового обладнання;

своєчасно повідомляти власника будинку про виявлені несправності, які порушують нормальну експлуатацію цього будинку або призводять до перевитрат тепла, газу, води, електроенергії;

щороку, до початку опалювального сезону, здійснювати утеплення вікон, балконних і вхідних дверей квартири;

своєчасно вносити плату за обслуговування і ремонт будинку, плату за найм чи оренду квартири, комунальні та інші послуги.

Якщо ремонт жилих і підсобних приміщень квартири викликано виконанням ремонту житлового будинку, встановленням додаткового обладнання або іншими причинами, незалежними від власника квартири, наймача, орендаря, такий ремонт виконується за кошти, накопичені на ремонт будинку.

36. Наймачі та орендарі квартир забов'язані:

відшкодовувати наймодавцю (орендодавцю) у встановленому законом порядку збитки, пов'язані з пошкодженням квартири, житлового будинку і обладнання, заподіяним з вини наймача (орендаря) або осіб, які разом з ним проживають;

при виїзді з членами родини із квартири на інше місце проживання для повторного її заселення відремонтувати за власні кошти приміщення і обладнання або відшкодувати вартість ремонту наймодавцю (орендодавцю) за його згодою і здати приміщення за актом.

Вартість робіт по поліпшенню упорядження квартири або встановленню нового обладнання, виконаних наймачем (орендарем), демонтаж якого неможливий без пошкодження квартири, відшкодуванню не підлягає.

37. Власник квартири зобов'язаний відшкодовувати власнику будинку збитки, заподіяні будинку з його вини або вини осіб, які разом з ним проживають.

38. У квартирах, в яких проживають два і більше власників, наймачів чи орендарів, рекомендується вибирати відповідальну особу, яка має право вимагати виконання встановлених правил усіма мешканцями квартири.

39. Усі мешканці квартир, в яких проживають два і більше власників, наймачів чи орендарів, мають рівні права на користування підсобними приміщеннями і обладнанням.

40. Порядок використання підсобних приміщень у квартирі, в якій проживає два і більше власників, наймачів чи орендарів, а також черговість їх прибирання встановлюються за узгодженням між мешканцями квартири.

41. Розподіл загальних витрат на освітлення, опалення, ремонт підсобних приміщень квартири, оплату користування телефоном та інші послуги в квартирах, в яких проживає два і більше власників, наймачів чи орендарів, провадиться за узгодженням між мешканцями квартири. У разі відсутності згоди плата розподіляється:

за електроенергію при загальоному лічильнику - пропорційно потужності побутового електричного обладнання кожного власника, наймача, орендаря;

за користування телефоном - за чисельністю мешканців у квартирі (крім дітей дошкільного віку) незалежно від кількості переговорів. Міжміські телефонні розмови оплачуються особою, яка їх замовляла;

за газ, опалення, освітлення підсобних приміщень квартири - за чисельністю членів сім'ї, які проживають у квартирі, а також тимчасових мешканців і дітей починаючи із шкільного віку.

42. Спори між власниками, наймачами, орендарями у квартирах, в яких проживає два і більше власників, наймачів, орендарів, про ремонт, прибирання і використання підсобних приміщень, розподіл витрат на оплату комунальних та інших послуг розв'язуються товариським судом, а у відповідних випадках народним судом.

Додаток
до Правил користування приміщеннями
житлових будинків і прибудинковими
територіями

Типовий статут товариства (об'єднання)
власників квартир (будинків)

Створення товариства (об'єднання)
власників квартир (будинків)

1. Товариство (об'єднання) власників квартир багатоквартирних будинків (одноквартирних будинків) створюється з метою забезпечення ефективного використання приватизованих квартир та управління ними, а також надання інших послуг, збереження житлового будинку (будинків) і виконання санітарно-гігієнічних вимог при утриманні прибудинкової території.

2. Товариство (об'єднання) власників квартир (будинків) створюється з ініціативи власників. Кількість членів товариства (об'єднання) повинна становити не менше трьох осіб.

3. Ініціативна група власників квартир (будинків) складає список громадян, які виявили бажання створити господарське товариство (об'єднання), готує проект статуту, з участю представників органу територіального самоврядування проводить загальні збори, на яких приймається рішення про організацію товариства (об'єднання) власників і затверджується його статут.

4. Рішення зборів про організацію товариства (об'єднання) власників і затверджений на них статут реєструються виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів, районною державною адміністрацією в містах Києві та Севастополі.

5. З дня реєстрації товариство (об'єднання) власників набуває прав юродичної особи. Товариство (об'єднання) власників квартир (будинків) користується штампом і печаткою із своїм найменуванням.

6. Загальні збори членів товариства (об'єднання) власників обирають правління та ревізійну комісію.

Діяльність товариства (об'єднання) власників
квартир (будинків). Права і обов'язки

7. Товариство (об'єднання) власників квартир (будинків) організує утримання будинку /будинків/, забезпечення його опаленням, газом, водою, електроенергією, а також участь усіх власників квартир у роботах і витратах, пов'язаних із утриманням будинку і прибудинкової території, проводить роботу серед членів товаритва /об'єднання/ та інших мешканців щодо раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів і збереження будинку.

Товариство /об'єднання/ власників квартир /будинків/ бере участь у витратах, пов'язаних із санітарним і технічним обслуговуванням, а також ремонтом житлового будинку відповідно до укладених договорів.

У будинку, де частина квартир перебуває у державній власності, товариство /об'єднання/ власників квартир укладає з власником неприватизованих квартир угоду про сумісне володіння житловим будинком та участь у витратах, пов'язаних із утриманням будинку і прибудинкової території. Угодою визначається уповноважений співвласник будинку, на якого покладається виконання обов'язків замовника на утримання будинку.

Плата за користування теплом, газом, водою та електроенергією здійснюється власниками квартир за тарифами, встановленими для наймачів, які проживають у квартирах державного фонду, та обсягами одержаних послуг.

8. Товариство /об'єднання/ власників квартир /будинків/ має право:

укладати договори на виконання робіт по утриманню будинку /будинків/, страхування тощо відповідно до цілей його діяльності;

організовувати культурно-побутове обслуговування членів товариства /об'єднання/ та їхніх сімей;

здійснювати оцінку якості виконаних робіт по утриманню будинку /будинків/ і застосовувати встановлені санкції до підприємства за невиконання або неякісне виконання договірних зобов'язань.

9. Товариства /об'єднання/ власників квартир /будинків/ зобов'язані:

своєчасно проводити оплату вартості квартир при їх приватизації у розстрочку;

дотримувати вимог Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинкових територій;

проводити щорічно відрахування коштів на ремонт будинку.

10. Товариство /об'єднання/ власників відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним йому майном, на котре відповідно до закону може бути накладено стягнення.

11. Спори між товариством /об'єднанням/ власників квартир /будинків/ і державними та громадськими організаціями розглядаються арбітражним судом.

Кошти товариства /об'єднання/ власників
квартир /будинків/

12. Кошти товариства /об'єднання/ власників складаються із:

вступних внесків членів товариства /об'єднання/;

внесків на проведення ремонту будинку /будинків/;

внесків на обслуговування будинку /будинків/ та прибудинкової території;

інших надходжень.

13. Розмір вступних внесків визначається загальними зборами членів товариства /об'єднання/ власників.

14. Розмір внесків членів товариства /об'єднання/ власників на проведення ремонту будинку визначається виходячи із відновної вартості займаних ними квартир і розміру нормативу відрахувань, затверджених загальними зборами.

15. Внески на технічне обслуговування будинків і санітарне обслуговування допоміжних приміщень і прибудинкових територій провадяться у розмірах, необхідних для покриття фактичних витрат товариства /об'єднання/ власників на ці потреби, пропорційно загальній площі квартир, займаних власниками.

16. За рішенням загальних зборів членів товариства /об'єднання/ власників можуть утворюватися спеціальні фонди на цілі, що відповідають напрямам діяльності товариства /об'єднання/ власників: благоустрій території, культурно-виховна і спортивно-оздоровча робота серед членів товариства /об'єднання/ і членів їхніх сімей та інше.

17. Кошти товариства /об'єднання/ зберігаються в установах банків.

Права і обов'язки членів товариства /об'єднання/

18. Член товариства /об'єднання/ власників квартир /будинків/ має право:

обирати і бути обраним до органів управління товариства /об'єднання/ і ревізійної комісії;

стягнути з товариства /об'єднання/ вартість виконаного за свої кошти ремонту або зарахувати їх у рахунок внесків на ремонт будинку, якщо ремонт квартири викликаний невідкладною необхідністю, а товариство /об'єднання/ не виконало обов'язків щодо ремонту;

вийти з членів товариства /об'єднання/.

19. Член товариства /об'єднання/ власників має право за згодою членів сім'ї, які проживають разом з ним, здавати в оренду частину квартири, а при тимчасовій відсутності всієї родини - квартиру на визначений період. Розмір плати за здані в оренду приміщення встановлюється за згодою сторін.

20. Член товариства /об'єднання/ власників і члени його сім'ї, які проживають разом з ним, можуть за взаємною згодою дозволити тимчасове проживання в квартирі інших осіб без стягнення плати за користування приміщеннями /тимчасових мешканців/.

Тимчасові мешканці на вимогу власника кваритри повинні негайно звільнити приміщення, а при відмові підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого приміщення.

21. При проведенні ремонту /реконструкції/ житлового будинку, що не може проводитися без відселення мешканців, товариство /об'єднання/ власників надає члену товариства /об'єднання/ і його сім'ї на час проведення ремонту /реконструкції/ іншу квартиру у будинку, який здається в оренду товариства /об'єднання/ органом місцевої державної влади. У разі відмови від переселення товариство /об'єднання/ може вимагати переселення члена товариства /об'єднання/ та його сім'ї в судовому порядку.

22.Під час проживання у зв'язку з ремонтом вбо реконструкцією в іншій квартирі член товариства /об'єднання/ власників сплачує орендну плату за квартиру, надану йому на час ремонту /реконструкції/, і плату за комунальні та інші послуги.

23. Члени товариства /об'єднання/ власників зобов'язані:

виконувати вимоги статуту товариства /об'єднання/ і рішення загальних зборів /зборів уповноважених/;

своєчасно сплачувати заборгованість за квартиру при придбанні її у розстрочку, вносити кошти на покриття витрат товариства /об'єднання/ власників на санітарне і технічне обслуговування, ремонт і виконання інших робіт, внески до спеціальних фондів і плату за комунальні та інші послуги;

використовувати квартиру за призначенням, забезпечувати збереження її і будинку та об'єктів благоустрою прибудинкової території;

додержувати правил користування приміщеннями, утримання житлових будинків і прибудинкових територій, правил пожежної безпеки, підтримувати чистоту і порядок у під'їздах, кабінах, ліфтів, на сходових клітках і в інших допоміжних приміщеннях будинку;

проводити за свої кошти поточний ремонт квартири, перелік робіт якого встановлюється рішенням зборів членів товариства /об'єднання/.

24. Прийнятий до членів товариства /об'єднання/ власник квартири зобов'язаний виконувати рішення загальних зборів /зборів уповноважених/, якими на членів товариства /об'єднання/ покладаються певні обов'язки, прийняті до його вступу до товариства /об'єднання/.

25. Особа, яка вступає до товариства /об'єднання/ замість вибулого власника, квартира якого була придбана у розстрочку, повинна оформити зобов'язання про виплату в установлені строки решти вартості квартири.

26. При відчуженні квартири власником, який вибуває з товариства /об'єднання/, вступний внесок і кошти, внесені на проведення ремонту будинку та інші цілі, поверненню не підлягають.

Заборгованість особи, яка вибула із товариства /об'єднання/, за платежами товариству /об'єднанню/ стягується в установленому порядку.

Органи управління і ревізійна комісія
товариства /об'єднання/ власників квартир
/будинків/

27. Органами управління товариства /об'єднання/ власників є загальні збори членів, правління товариства /об'єднання/. Загальні збори членів товариства /об'єднання/ - вищий орган його управління.

28. Загальні збори:

а/ приймають статут товариства /об'єднання/;

б/ обирають правління і ревізійну комісію;

в/ приймають громадян до членів товариства /об'єднання/;

г/ затверджують, а у разі необхідності, перезатверджують проектно-кошторисну документацію на ремонт будинку /будинків/;

д/ установлюють розмір і строки внесення вступного внеску;

є/ приймають рішення про порядок утримання житлового будинку /будинків/;

ж/ затверджують звіт правління товариства /об'єднання/ про фінансово-господарську діяльність за минулий рік і план фінансово-господарської діяльності на поточний рік;

з/ установлюють строки виплати і розміри внесків на ремонт, обслуговування житлового будинку /будинків/ і приймають рішення про розмір стягнення товариством /об'єднанням/ за несвоєчасну сплату цих внесків;

і/ приймають рішення про утворення спеціальних фондів, установлюють розмір і строки внесенння членами товариства /об'єднання/ внесків до цих фондів, а також про їх спрямування;

к/ визначають порядок витрат інших надходжень;

л/ приймають рішення про преміювання та інші форми стимулювання членів правління, ревізійної комісії та інших членів товариства /об'єднання/;

м/ розглядають скарги на дії членів правління і ревізійної комісії товариства /об'єднання/;

н/ вирішують інші питання, що мають відношення до дій товариства /об'єднання/.

29. При наявності в товаристві /об'єднанні/ 50 і більше членів замість загальних зборів членів /об'єднання/ можуть скликатися збори уповноважених. Уповноважені обираються загальними зборами членів товариства /об'єднання/ з розрахунку по одній особі від трьох-чотирьох членів товариства строком на 3 роки.

Збори уповноважених вирішують ті ж питання, що й загальні збори членів товариства /об'єднання/, крім зазначених у підпунктах "а", "б", "г" пункту 27 і пункті 40 цього Статуту.

30. Загальні збори членів товариства /об'єднання/ скликаються правлінням не менше двох разів на рік. Позачергові збори скликаються на вимогу 1/3 загальної чисельності членів товариства /об'єднання/, на вимогу правління або ревізійної комісії.

Загальні збори /збори уповноважених/ членів товариства /об'єднання/ визначаються правомочними, якщо на них присутні не менше 2/3 загальної чисельності членів /уповноважених/ товариства /об'єднання/. Рішення загальних зборів членів товариства /об'єднання, зборів уповноважених/ приймається простою більшістю, а рішення про затвердження статуту товариства /об'єднання/ - більшістю не менше 3/4 голосів присутніх на зборах членів /уповноважених/ товариства /об'єднання/.

31. Правління товариства /об'єднання/ є виконавчим органом, підзвітним загальним зборам членів товариства /зборам уповноважених/. Правління обирається загальними зборами з числа членів товариства /об'єднання/ в кількості не менше трьох осіб строком на 3 роки.

Правління обирає із своїх членів голову і його заступника /заступників/. Голова правління керує діяльністю товариства /об'єднання/, забезпечує виконання рішень загальних зборів членів товариства /зборів уповноважених/ і правління.

При наявності в товаристві /об'єднанні/ менше 20 членів замість правління обирається голова і його заступник, які мають повноваження правління. Голова, його заступник, інші члени правління виконують свої обов'язки на громадських засадах чи за плату згідно з рішенням зборів.

32. Правління товариства /об'єднання/:

забезпечує дотримання товариством /об'єднанням/ і його членами чинного законодавства з питань діяльності товариства /об'єднання/ і його статуту;

здійснює контроль за проведенням ремонту /реконструкції/ будинку /будинків/;

виділяє представника для участі в комісії з прийняття в експлуатацію будинку /будинків/ після ремонту /реконструкції/;

забезпечує подання звіту про фінансово-господарську діяльність товариства /об'єднання/ за минулий рік, план на поточний рік і подає їх на затвердження загальних зборів членів товариства /об'єднання, зборів уповноважених/;

розпоряджається коштами товариства /об'єднання/ відповідно до затвердженого загальними зборами членів товариства /об'єднання, зборами уповноважених/ кошторису прибутків витрат на поточний рік;

укладає договори та інші угоди, пов'язані з діяльністю товариства /об'єднання/;

представляє інтереси товариства /об'єднання/ в державних і громадських органах, на підприємствах, в установах і організаціях;

контролює надходження від членів товариства /об'єднання/ грошей на погашення розстрочки, вступних внесків, плати за комунальні та інші послуги;

у разі несвоєчасного внесення членами товариства /об'єднання/ відповідних платежів вживає заходів до їх стягнення в установленому порядку;

забезпечує діловодство, бухгалтерський облік і складання звітності;

при обслуговуванні будинку /будинків/ своїми силами приймає і звільняє робітників і службовців, які обслуговують будинок /будинки/ і прибудинкову територію;

забезпечує проведення загальних зборів членів товариства /об'єднання, зборів уповноважених/;

звітує перед загальними зборами членів товариства /об'єднання, зборами уповноважених/ не рідше одного разу на рік;

вирішує інші питання, пов'язані з діяльністю товариства /об'єднання/, за винятком тих, що належать до компетенції зборів членів товариства /об'єднання, зборів уповноважених/.

33. Засідання правління товариства /об'єднання/ скликаються головою правління в міру необхідності, але не рідше одного разу на квартал. Засідання можуть скликатися також за вимогою членів правління або ревізійної комісії.

Рішення правління приймаються більшістю присутніх членів правління відкритим голосуванням.

34. Платіжні документи підписуються головою правління або його заступником і бухгалтером, а при відсутності останнього - членами правління, до відання якого віднесено фінансові питання товариства /об'єднання/.

35. Ревізійна комісія обирається загальними зборами членів товариства /об'єднання/ з їх числа у кількості не менше трьох осіб на 3 роки. Ревізійна комісія обирає із свого складу голову комісії. Якщо до товариства /об'єднання/ входить менше 20 членів, замість ревізійної комісії обирається ревізор, який наділяється повноваженнями комісії. Голова і члени ревізійної комісії /ревізор/ виконують свої обов'язки на громадських засадах.

36. Ревізійна комісія товариства /об'єднання/:

здійснює контроль за дотриманням правлінням товариства /об'єднання/ і членами товариства /об'єднання/ законодавства з питань діяльності товариства і статуту товариства /об'єднання/;

проводить не рідше одного разу на рік /у разі необхідності - з участю відповідних фахівців/ планові ревізії фінансово-господарської діяльності товариства /об'єднання/ і про наслідки звітує перед загальними зборами членів товариства /об'єднання, зборами уповноважених/;

перевіряє виконання правлінням товариства /об'єднання/ рішень загальних зборів його членів /зборів уповноважених/;

контролює правильність укладання правлінням товариства /об'єднання/ договорів;

контролює своєчасність розглядання правлінням товариства /об'єднання/ заяв і скарг членів товариства та інших громадян.

37. У разі виявлення допущених правлінням товариства /об'єднання/ порушень законодавства з питань діяльності товариства /об'єднання/ і його статуту, а також порушень фінансової дисципліни ревізійна комісія повідомляє про це загальні збори членів товариства /об'єднання, збори уповноважених/, а при необхідності - місцевий орган державної влади.

38. Рішення загальних зборів членів товариства /об'єднання, зборів уповноважених/ про обрання правління і ревізійної комісії або окремих членів, а також рішення правління та ревізійної комісії про обрання керівників цих органів у місячний строк подаються до місцевого органу державної влади для реєстрації.

39. Члени правління і члени ревізійної комісії товариства /об'єднання/, які винні в порушенні законодавства чи статуту товариства /об'єднання/, або заподіяли шкоду інтересам держави, товариства /об'єднання/ і громадян або які не справляються зі своїми обов'язками, можуть бути достроково відкликані за рішенням загальних зборів членів товариства /об'єднання, зборів уповноважених/.

Реорганізація і припиненн я діяльності
товариства /об'єднання/ власників квартир /будинків/

40. За рішенням загальних зборів членів товариства /об'єднання/ має бути проведена реорганізація товариства /об'єднання, злиття, приєднання, розділу, виділення/ або припинення його діяльності.

^ Наверх
наверх
©  2003-2018