ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ

УКАЗ

Про Тимчасове положення про правову охорону
об'єктів промислової власності та раціоналізаторських
пропозицій в Україні

( Із змінами, внесеними згідно з Указами Президента
N 477/93 від 22.10.93
N 324/94 від 22.06.94 )

З метою забезпечення правової охорони об'єктів промислової власності, а також раціоналізаторських пропозицій і ефективного функціонування єдиної патентної системи в Україні та відповідно до пункту 7-4 статті 114-5 Конституції України ( 888-09 ) постановляю:

Затвердити Тимчасове положення про правову охорону об'єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій в Україні, що додається.

Президент України Л. КРАВЧУК

м.Київ, 18 вересня 1992 року
N 479/92

Затверджено
Указом Президента України
від 18 вересня 1992 року N 479/92

Тимчасове положення
про правову охорону об'єктів промислової власності
та раціоналізаторських пропозицій в Україні

( Положення втратило чинність на підставі Указу Президента
N 324/94 від 22.06.94 у частині правової охорони об'єктів
промислової власності (крім пунктів 54, 59, 60, 61, 62, 68 і 70).

Розділ I
Загальні положення

1. Тимчасовим положенням про правову охорону об'єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій в Україні (далі - Положення) регулюються майнові та пов'язані з ними особисті немайнові відносини, що виникають у зв'язку зі створенням, правовою охороною та використанням винаходів, промислових зразків, товарних знаків і знаків обслуговування (далі - об'єкти промислової власності), а також відносини, пов'язані з визнанням прав автора раціоналізаторської пропозиції.

2. До об'єктів промислової власності відповідно до цього Положення належать винаходи, промислові зразки, товарні знаки і знаки обслуговування, які були заявлені й дістали правову охорону в Україні у формі патентів (на винаходи і промислові зразки) та свідоцтв (на товарні знаки і знаки обслуговування), виданих Державним патентним відомством України (далі Держпатент України). Раціоналізаторські пропозиції дістають правову охорону у формі посвідчення на раціоналізаторську пропозицію на підприємстві, в установі чи організації (далі - підприємство), які визнали пропозицію раціоналізаторською.

Право на об'єкти промислової власності, а також раціоналізаторські пропозиції охороняється державою.

3. Фізичні або юридичні особи України мають право на правову охорону винаходів, промислових зразків і товарних знаків та знаків обслуговування в Україні або в державах, які підписали тимчасову угоду про створення Міждержавної організації по охороні промислової власності.

4. Іноземні фізичні або юридичні особи користуються правами, передбаченими цим Положенням та іншими актами законодавства України з питань охорони об'єктів промислової власності, нарівні з фізичними і юридичними особами України на підставі міжнародних договорів України.

5. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж ті, що містяться в цьому Положенні, то застосовуються правила міжнародного договору.

Розділ II
Умови охороноспроможності об'єктів промислової
власності та раціоналізаторських пропозицій

6. Винаходу надається правова охорона, якщо він новий, має винахідницький рівень і промислово придатний.

Винахід визнається новим, якщо він не є частиною рівня техніки.

Винахід має винахідницький рівень, якщо він для спеціаліста явно не випливає з рівня техніки.

Рівень техніки визначається за всіма джерелами інформації, загальнодоступними в Україні та в іноземних державах до дати пріоритету винаходу.

Винахід визнається промислово придатним, якщо він може бути використаний у промисловості, сільському господарстві, охороні здоров'я та інших галузях народного господарства.

Об'єктами винаходу можуть бути пристрій, спосіб, речовина, штам мікроорганізму, культура клітини рослин і тварин, а також застосування відомого раніше пристрою, способу, речовини, штаму за новим призначенням.

Не визнаються винаходами:

наукові теорії;

методи організації й управління господарством;

умовні позначення, розклади, правила;

методи виконання розумових операцій;

алгоритми і програми для обчислювальних машин;

проекти і схеми планування споруд, будинків, територій;

пропозиції, що стосуються лише зовнішнього вигляду виробів і спрямовані на задоволення естетичних потреб.

Винаходи, що містять відомості, розголошення яких може завдати шкоди безпеці України, повинні бути визнані таємними в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

7. До промислового зразка належить форма, рисунок, розфарбовування або їх поєднання, що визначає зовнішній вигляд промислового виробу.

Патент видається на промисловий зразок, що є новим, оригінальним і промислово придатним.

Промисловий зразок визнається новим, якщо сукупність його суттєвих ознак невідома в Україні чи за кордоном до дати пріоритету промислового зразка.

Промисловий зразок визнається оригінальним, якщо заявлені форма, рисунок, розфарбовування або їх поєднання для фахівця в цій галузі не є явними при їх зоровому сприйнятті та оцінці.

Суттєві ознаки визначають відмінності зовнішнього вигляду промислового виробу в естетичних та ергономічних особливостях його форми, рисунка, розфарбовування або їх поєднання.

Промисловий зразок визнається промислово придатним, якщо він може бути відтворений промисловим способом у відповідному виробі для впровадження в оборот.

Відповідно до цього Положення не надається правова охорона рішенням:

що зумовлені виключно технічною функцією виробу;

що суперечать суспільним інтересам, принципам гуманності і моралі;

щодо об'єктів архітектури (в тому числі промислових, гідротехнічних та інших стаціонарних споруд), крім малих архітектурних форм;

щодо друкованої продукції;

щодо об'єктів нестійкої форми з рідких, газоподібних, сипких і подібних до них речовин.

8. Товарний знак і знак обслуговування (далі - товарний знак) - це позначення для відрізнення відповідно товарів і послуг, які виробляють чи надають одні фізичні або юридичні особи, від однорідних товарів і послуг (далі - товари), які виробляють чи надають інші фізичні або юридичні особи.

Як товарні знаки можуть бути зареєстровані словесні, зображувальні, об'ємні та інші позначення або їх комбінації.

Товарний знак може бути зареєстрований у будь-якому кольорі чи кольоровому поєднанні.

Не допускається реєстрація товарних знаків, що складаються лише з позначень, які:

не мають розрізняльної здатності;

являють собою державні герби, прапори й емблеми; офіційні назви держав; емблеми, скорочені або повні найменування міжнародних міжурядових організацій; офіційні контрольні, гарантійні та пробірні клейма, печатки; нагороди та інші відзнаки. Такі позначення можуть бути включені до товарного знака як елементи, що не охороняються, якщо на це є згода відповідного компетентного органу або їх власника;

увійшли до загального вжитку як позначення товарів певного виду;

є загальновживаними символами і термінами;

вказують на вид, якість, кількість, властивості, призначення, цінність товарів, а також на місце і час їх виготовлення або збуту;

є неправильними або можуть ввести споживача в оману щодо товару (послуги) або його виготовлювача (надавача);

суперечать за своїм змістом суспільним інтересам, принципам гуманності та моралі.

Не можуть бути зареєстровані як товарні знаки позначення, тотожні або подібні настільки, що їх можна сплутати:

з товарними знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи щодо однорідних товарів;

з товарними знаками інших осіб, що охороняються без реєстрації на підставі міжнародних договорів України;

з фірмовими найменуваннями (або їх частиною), що належать іншим особам, які дістали право на ці найменування раніше за дату надходження заявки на товарний знак щодо однорідних товарів.

Не можуть бути зареєстровані як товарні знаки позначення або їх елементи, що містять найменування місць походження товарів, крім випадків, коли вони включені до товарного знака як елемент, що не охороняється, і власник свідоцтва на товарний знак має право користуватися таким найменуванням.

Не реєструються як товарні знаки позначення, що відтворюють:

промислові зразки, права на які належать в Україні іншим особам;

назви відомих в Україні наукових праць і творів літератури та мистецтва або цитати з них, твори мистецтва або їх фрагменти без згоди власника авторського права або відповідного компетентного органу;

прізвища, імена, псевдоніми та похідні від них, портрети і факсиміле осіб без їх згоди.

9. Раціоналізаторською визнається пропозиція, яка є новою і корисною для підприємства, якому вона подана, і передбачає створення або зміну конструкції виробів, технології виробництва і застосовуваної техніки або складу матеріалу.

Раціоналізаторська пропозиція є новою для підприємства, якому вона подана, якщо згідно з наявними на даному підприємстві джерелами інформації ця або тотожна поданій пропозиція не була відома в мірі, достатній для її практичного використання. Не визнається обставиною, що впливає на новизну раціоналізаторської пропозиції, її використання за ініціативою автора протягом не більше 3 місяців до подання заяви.

Раціоналізаторська пропозиція є корисною для підприємства, якому вона подана, якщо її використання дає змогу підвищити економічну ефективність або одержати інший позитивний ефект цим підприємством.

Не визнаються раціоналізаторськими пропозиції, які знижують надійність та інші показники якості продукції або погіршують умови праці, якість робіт, а також викликають або збільшують рівень забруднення навколишнього природного середовища.

Розділ III
Автори і власники охоронних документів

10. Автором винаходу (промислового зразка, раціоналізаторської пропозиції) визнається фізична особа, творчою працею якої він створений. Якщо винахід (промисловий зразок, раціоналізаторська пропозиція) створений спільною творчою працею кількох фізичних осіб, всі вони визнаються співавторами. Порядок користування правами на винахід (промисловий зразок, раціоналізаторську пропозицію), створений у співавторстві, визначається угодою між ними.

Не визнаються авторами фізичні особи, які не внесли особистого творчого вкладу в створення винаходу (промислового зразка, раціоналізаторської пропозиції), надали автору тільки технічну, організаційну чи матеріальну допомогу або сприяли оформленню прав на винахід (промисловий зразок, раціоналізаторську пропозицію) та його використанню.

Авторові винаходу (промислового зразка, раціоналізаторської пропозиції) належить право авторства, яке є невідчужуваним особистим правом. Авторство на винахід (промисловий зразок, раціоналізаторську пропозицію) охороняється безстроково.

11. Власником патенту на винахід чи промисловий зразок може бути:

автор (співавтори) винаходу чи промислового зразка;

спадкоємець (спадкоємці) автора (співавторів);

Фонд винаходів України (стосовно винаходів), якщо автор (співавтори) передає виключне право на використання винаходу державі;

роботодавець, якщо між автором винаходу чи промислового зразка та роботодавцем укладено договір про відступлення автором (співавторами) права на патент. У цьому разі автор має право на використання винаходу чи промислового зразка у власному виробництві. Якщо між автором і роботодавцем не укладено зазначеного договору або роботодавець не подав заявку на видачу патенту в тримісячний строк після письмового повідомлення автором про створений ним винахід чи промисловий зразок, то право на одержання патенту залишається за автором. Роботодавець має право використати цей винахід чи промисловий зразок на умовах, що визначаються ліцензійним договором;

інша фізична або юридична особа, якій автор (співавтори) за договором передав право на одержання патенту до внесення винаходу чи промислового зразка до Державного реєстру винаходів України або до Державного реєстру промислових зразків України.

12. Власником свідоцтва на товарний знак може бути фізична або юридична особа, яка займається підприємницькою діяльністю.

Власником свідоцтва на колективний знак може бути об'єднання підприємців, які займаються випуском товарів, наданням послуг (робіт), що мають спільні характерні ознаки.

Розділ IV
Охоронні документи та виключне право на використання
об'єктів промислової власності та раціоналізаторських
пропозицій

13. Право на винахід засвідчується патентом. Патент на винахід засвідчує авторство на винахід, пріоритет винаходу та виключне право на використання винаходу в Україні. Патент на винахід діє від дати реєстрації винаходу в Державному реєстрі винаходів України, але не більше 20 років від дати надходження заявки до Держпатенту України.

Обсяг правової охорони визначається формулою винаходу. Опис, креслення або інші ілюстрації служать тільки для тлумачення формули винаходу.

Дія патенту, виданого на спосіб одержання продукту, поширюється і на продукт, безпосередньо одержаний цим способом. При цьому новий продукт вважається одержаним запатентованим способом при відсутності доказів протилежного.

Не надається правова охорона винаходам, що суперечать принципам гуманності і моралі.

14. Право на промисловий зразок засвідчується патентом.

Патент на промисловий зразок засвідчує авторство на промисловий зразок, пріоритет промислового зразка і виключне право на використання промислового зразка в Україні.

Обсяг правової охорони, що надається патентом на промисловий зразок, визначається сукупністю його суттєвих ознак, зображених на фотографіях виробу (макета, рисунка). Опис промислового зразка служить тільки для тлумачення ознак.

Патент на промисловий зразок діє протягом 10 років від дати надходження заявки до Держпатенту України. За клопотанням власника патенту строк його дії може бути продовжено Держпатентом України, але не більш як на 5 років.

15. Правова охорона товарного знака в Україні здійснюється на підставі його реєстрації в порядку, встановленому цим Положенням, або на підставі міжнародних договорів України.

На зареєстрований товарний знак видається свідоцтво.

Свідоцтво на товарний знак засвідчує факт реєстрації товарного знака, його пріоритет, виключне право власника свідоцтва на користування товарним знаком для маркування товарів, зазначених у свідоцтві, та містить зображення товарного знака.

Свідоцтво на товарний знак діє протягом 10 років від дати надходження заявки до Держпатенту України.

Строк дії свідоцтва на товарний знак за клопотанням його власника може бути продовжено щоразу на наступні 10 років, якщо таке клопотання подане до Держпатенту України протягом останнього року десятирічного строку або (за умови сплати додаткового мита) не пізніше 6 місяців від дати закінчення попереднього строку.

16. Виключне право на використання винаходу чи промислового зразка належить власнику патенту, який має право їх використовувати у разі, коли це не порушує прав інших власників патенту. Власник патенту має також право забороняти використання винаходу чи промислового зразка, якщо це суперечить цьому Положенню.

Ніхто не вправі використовувати об'єкт, на який видано патент, без згоди власника патенту.

Власник патенту повинен використовувати надані патентами права без шкоди для інтересів держави і суспільства.

Порушенням прав власника патенту визнається виготовлення, застосування, ввіз, пропозиція до продажу, продаж та інше впровадження в оборот продукту із застосуванням запатентованого винаходу чи промислового зразка, а також застосування способу, що охороняється патентом на винахід, без згоди власника патенту.

17. Не визнається порушенням виключного права на використання винаходу чи промислового зразка:

застосування засобів, у яких використано винаходи чи промислові зразки, захищені патентами, на борту морських або річкових суден інших держав, у корпусі судна, в машинах, оснастці, механізмах та іншому устаткуванні, коли ці судна тимчасово або випадково перебувають у водах України, за умови, що зазначені засоби використовуються виключно для потреб судна;

застосування засобів, у яких використано винаходи чи промислові зразки, захищені патентами, в конструкції або при експлуатації повітряних, космічних чи наземних засобів пересування інших держав чи допоміжного обладнання для цих засобів, коли зазначені засоби пересування тимчасово або випадково перебувають на території України. Зазначені дії не визнаються порушенням виключного права на використання винаходу чи промислового зразка, якщо морські або річкові судна, повітряні, космічні чи наземні засоби пересування належать фізичним або юридичним особам держав, що надають такі ж права фізичним або юридичним особам України;

проведення наукового дослідження або експерименту над засобом, в якому використано винахід чи промисловий зразок, захищений патентом;

разове виготовлення ліків за рецептами лікарів;

застосування засобів, у яких використано винаходи чи промислові зразки, захищені патентами, при стихійних лихах, катастрофах, епідеміях та інших надзвичайних обставинах;

застосування засобів, у яких використано винаходи чи промислові зразки, захищені патентами, у приватному порядку без комерційних цілей;

застосування засобів, у яких використано винаходи чи промислові зразки, захищені патентами, якщо ці засоби впроваджено в оборот законним шляхом.

18. Будь-яка фізична або юридична особа, яка до дати пріоритету винаходу чи промислового зразка, що охороняється патентом, і незалежно від його автора створила і використала на території України тотожне винаходові чи промисловому зразку рішення або зробила необхідні приготування до використання, зберігає право на подальше безплатне використання рішення без розширення його обсягу.

Право попереднього користування може бути передано тими, хто його здійснив, іншій фізичній або юридичній особі тільки разом з виробництвом, на якому мало місце використання або було зроблено необхідні для цього приготування.

19. Власник свідоцтва на товарний знак має виключне право на використання товарного знака і розпорядження ним, а також право на заборону використання товарного знака іншими особами.

Ніхто не вправі використовувати товарний знак, що охороняється в Україні, без дозволу власника свідоцтва на товарний знак.

Порушенням прав власника свідоцтва на товарний знак вважається несанкціоноване вчинення дій, передбачених пунктом 44 цього Положення, а також ввіз, пропозиція до продажу, продаж та інше впровадження в оборот товару, позначеного товарним знаком, що охороняється в Україні.

Розділ V
Одержання охоронних документів на об'єкти
промислової власності та раціоналізаторські
пропозиції

20. Заявка на видачу патенту України на винахід, патенту України на промисловий зразок, свідоцтва України на товарний знак подається до Держпатенту України.

Заява на раціоналізаторську пропозицію подається в письмовій формі підприємству, на якому передбачається її використання.

Право подання заявки на видачу патенту на винахід чи промисловий зразок має:

автор винаходу чи промислового зразка;

законний спадкоємець автора чи інша фізична або юридична особа, яка одержала від автора чи його спадкоємця право на подання заявки на договірній основі;

роботодавець автора за умов, зазначених у пункті 11 цього Положення.

Заявка на видачу свідоцтва на товарний знак подається фізичною або юридичною особою, що виробляє товари або надає послуги.

Заявки на видачу охоронних документів можуть бути подані через патентного повіреного, зареєстрованого в Держпатенті України.

Фізичні особи, які проживають за межами України, або іноземні юридичні особи, які мають постійне місцеперебування в іноземних державах, або їх патентні повірені ведуть справи в Україні щодо одержання охоронних документів і підтримання їх чинності через патентних повірених, зареєстрованих в Держпатенті України.

Заявка на видачу патенту на винахід (далі - заявка на винахід) повинна стосуватися одного винаходу або групи винаходів, пов'язаних між собою настільки, що вони утворюють єдиний винахідницький задум (вимога єдності винаходу).

Заявка на видачу патенту на промисловий зразок (далі - заявка на промисловий зразок) повинна стосуватися одного промислового зразка і може містити його варіанти (вимога єдності промислового зразка).

Заявка на видачу свідоцтва на товарний знак (далі - заявка на товарний знак) повинна стосуватися одного товарного знака (вимога єдності товарного знака).

Заявка на винахід повинна містити:

заяву про видачу патенту із зазначенням автора (співавторів) винаходу та заявника, їх місця проживання або місцеперебування та підстави для подання заявки заявником, якщо автор (співавтори) та заявник різні;

опис винаходу, що розкриває його з повнотою, достатньою для здійснення;

формулу винаходу, що виражає його суть і повністю грунтується на описі;

креслення та інші ілюстративні матеріали, якщо вони необхідні для розуміння суті винаходу;

реферат.

Заявка на винахід повинна містити документ, що підтверджує сплату мита в установленому розмірі, або звільнення від сплати мита, або наявність підстав для зменшення його розміру.

Заявка на промисловий зразок повинна містити:

заяву про видачу патенту із зазначенням автора (співавторів) промислового зразка та заявника, їх місця проживання або місцеперебування та підстави для подання заявки заявником, якщо автор (співавтори) та заявник різні;

комплект фотографій промислового виробу (макета, рисунка), що дають повне і детальне уявлення про зовнішній вигляд виробу;

опис промислового зразка, що включає сукупність його суттєвих ознак;

креслення загального вигляду промислового виробу, ергономічну схему, конфекційну карту, якщо вони необхідні для розкриття суті промислового зразка.

Заявка на промисловий зразок повинна містити документ, що підтверджує сплату мита в установленому розмірі, або звільнення від сплати мита, або наявність підстав для зменшення його розміру.

Заявка на товарний знак повинна містити:

заяву про реєстрацію позначення як товарного знака із зазначенням заявника, а також його місцеперебування чи місця проживання;

заявлюване позначення та його опис;

перелік товарів і послуг, для яких просять реєстрацію товарного знака, згрупованих за класами Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків.

До заявки на товарний знак додаються:

документ, що підтверджує сплату мита у встановленому розмірі, або звільнення від сплати мита, або наявність підстав для зменшення його розміру;

статут колективного знака, якщо заявка подається на реєстрацію колективного знака відповідно до пункту 12 цього Положення.

Заява про видачу охоронного документа подається українською мовою. Інші документи заявки подаються українською або іншими мовами. У разі, коли документи заявки подані іншою мовою, Держпатент України має право вимагати від заявника перекладу зазначених документів українською мовою.

Вимоги до документів заявки на видачу охоронного документа встановлюються Держпатентом України.

21. Пріоритет винаходу, промислового зразка і товарного знака (далі пріоритет) встановлюється за датою надходження до Держпатенту України заявки, що містить документи, оформлені відповідно до визначених вимог.

Пріоритет може бути встановлено за датою першої заявки в державі учасниці Паризької конвенції по охороні промислової власності (конвенційний пріоритет), якщо заявка на винахід надійшла до Держпатенту України протягом 12 місяців, а заявки на промисловий зразок або товарний знак - протягом 6 місяців від зазначеної дати. Якщо з обставин, не залежних від заявника, заявка, щодо якої просять встановити конвенційний пріоритет, не могла бути подана у вказаний строк, останній може бути продовжено за клопотанням заявника, але не більш як на 2 місяці.

Пріоритет промислового зразка і товарного знака, використаного в експонаті, показаному на офіційній чи офіційно визнаній міжнародній виставці, організованій на території однієї з держав - учасниць Паризької конвенції по охороні промислової власності (виставочний пріоритет), встановлюється за датою початку відкритого показу експонату на виставці, якщо заявка подана не пізніше 6 місяців після цієї дати.

Заявник, який бажає скористатися правом конвенційного або виставочного пріоритету, повинен вказати про це при поданні заявки або протягом 3 місяців від дати надходження заявки до Держпатенту України і додати необхідні документи, що підтверджують правомірність такої вимоги.

22. Експертиза заявок на винаходи і промислові зразки здійснюється Держпатентом України згідно з цим Положенням і правилами, визначеними Держпатентом України на його основі.

Під час проведення експертизи заявник має право особисто або через свого представника брати участь у розгляді питань, що виникають у ході експертизи.

При проведенні експертизи заявник має право з власної ініціативи вносити до матеріалів заявки виправлення і уточнення, не змінюючи суті винаходу або промислового зразка.

Додаткові матеріали, які включають вказані виправлення та уточнення, не беруться до уваги, якщо вони надійшли до Держпатенту України після дати винесення рішення експертизи про видачу або про відмову у видачі патенту. По заявках на винаходи вказані виправлення та уточнення враховуються при публікації відомостей про заявку в офіційному бюлетені Держпатенту України, якщо вони надійшли до Держпатенту України раніше 6 місяців до дати вказаної публікації.

Додаткові матеріали в частині, яка змінює суть заявленого об'єкта, не беруться до уваги при розгляді заявки. Вони можуть бути оформлені заявником як самостійна заявка. При поданні цієї заявки протягом тримісячного строку з дати одержання заявником повідомлення про неможливість урахування додаткових матеріалів пріоритет встановлюється за датою надходження додаткових матеріалів.

При порушенні передбаченої пунктом 20 цього Положення вимоги єдності винаходу чи промислового зразка експертиза проводиться тільки стосовно першого з поданих у заявці рішень, якщо заявник у відповідь на повідомлення експертизи про порушення єдності не вказав у двомісячний строк, яке з рішень він вважає предметом вимог на патент. На решту рішень до видачі патенту за первинною заявкою заявник має право подати виділені заявки, датою пріоритету яких буде вважатися дата надходження первинної заявки.

23. Після надходження заявки на винахід Держпатент України проводить по ній формальну експертизу, під час якої перевіряється наявність необхідних документів, відповідність цих документів встановленим вимогам, а також можливість надання правової охорони відповідно до пунктів 6 і 13 цього Положення.

У разі позитивного результату формальної експертизи приймається рішення про прийняття заявки на винахід до розгляду і встановлюється пріоритет винаходу згідно з пунктами 21 і 22 цього Положення, про що заявник повідомляється.

Якщо в результаті формальної експертизи буде встановлено, що заявка оформлена на пропозицію, яка належить до об'єктів, яким не надається правова охорона згідно з пунктом 6 цього Положення, або документи заявки не відповідають встановленим вимогам, приймається рішення про відмову в прийнятті заявки на винахід до розгляду.

По заявці, документи якої оформлені з порушенням встановлених вимог, заявнику надсилається запит з пропозицією протягом 2 місяців від дати його одержання подати виправлені документи. Якщо заявник у визначений строк не подав матеріали, вказані в запиті, або мотивоване клопотання стосовно продовження визначеного строку, заявка вважається неподаною.

На рішення про відмову у прийнятті заявки до розгляду заявник може подати заперечення до Апеляційної ради Держпатенту України (далі Апеляційна рада) протягом 2 місяців від дати його одержання. Заперечення повинно бути розглянуте Апеляційною радою протягом 2 місяців з дати його надходження. Рішення Апеляційної ради є остаточним.

Заявки, прийняті Держпатентом України до розгляду, заявникам не повертаються.

24. Відомості про прийняту до рогляду заявку на винахід, включаючи формулу винаходу, публікуються в офіційному бюлетені Держпатенту України через 18 місяців від дати пріоритету. На прохання заявника публікація відомостей про заявку може бути здійснена раніше цього строку.

Публікація відомостей про заявку не здійснюється, якщо протягом 18 місяців від дати пріоритету:

прийнято рішення про видачу або про відмову у видачі патенту;

заявку відкликано.

Публікація відомостей про заявки на винаходи також не здійснюється, коли така публікація може завдати шкоди державним інтересам.

Автор винаходу має право відмовитися бути згаданим у відомостях про заявку, що публікуються.

Заявник має право звернутися до Держпатенту України з клопотанням про виправлення в опублікованих відомостях про заявку ненавмисних помилок, які не призводять до розширення обсягу правової охорони.

Фізична або юридична особа має право ознайомитися з матеріалами заявки після публікації відомостей про неї. Порядок ознайомлення з матеріалами заявки встановлює Держпатент України.

25. Заявленому винаходу від дати публікації заявки до дати реєстрації винаходу у Державному реєстрі винаходів України надається тимчасова правова охорона в обсязі опублікованої формули. Тимчасова правова охорона вважається такою, що не настала, якщо прийнято рішення про відмову у видачі патенту.

26. За клопотанням заявника чи будь-якої третьої особи, яке подається до Держпатенту України, останнім проводиться експертиза заявки на винахід по суті. Заявник може подати зазначене клопотання протягом 5 років від дати подання заявки, а третя особа - в період від дати публікації відомостей про заявку, але не пізніше 5 років від дати подання заявки.

У разі, коли клопотання щодо проведення експертизи заявки на винахід по суті у вказані строки не надійшло, заявка вважається відкликаною.

В період проведення експертизи заявки на винахід по суті Держпатент України має право запросити у заявника додаткові матеріали, без яких проведення експертизи неможливе, в тому числі змінену формулу винаходу. Додаткові матеріали за запитом експертизи мають бути надані без зміни суті винаходу протягом 2 місяців від дати одержання заявником запиту або копій протиставлених заявці патентних матеріалів за умови, що вказані копії заявник запросив протягом місяця від дати одержання ним запиту експертизи. Якщо заявник у вказаний строк не надасть матеріали на запит експертизи або мотивоване прохання щодо продовження визначеного строку, заявка вважається відкликаною. На додаткові матеріали в частині, що змінює суть винаходу, поширюється порядок, визначений абзацом четвертим пункту 22 цього Положення.

Експертиза заявки на винахід по суті перевіряє відповідність заявленого винаходу умовам патентоспроможності.

Не визнається обставиною, що впливає на патентоспроможність, розкриття інформації стосовно винаходу заявником або будь-якою особою, яка одержала від нього безпосередньо чи побічно цю інформацію, в результаті чого ці відомості стали загальнодоступними в Україні чи за кордоном, якщо розкриття здійснено не раніш як за 12 місяців до дати подання заявки до Держпатенту України. При цьому обов'язок доведення цієї обставини покладено на заявника.

При встановленні новизни заявленого об'єкта враховуються всі раніше подані невідкликані заявки, крім заявок тих же авторів, від дати пріоритету.

За результатами експертизи заявки на винахід по суті приймається рішення про відповідність чи невідповідність заявленого винаходу умовам патентоспроможності.

При незгоді з рішенням експертизи заявки на винахід по суті заявник має право у тримісячний строк від дати одержання рішення або копій матеріалів, що протиставляються заявці, подати мотивоване заперечення до Апеляційної ради. Заперечення повинно бути розглянуте у чотиримісячний строк від дати його надходження. Зазначений строк може бути продовжено за погодженням із заявником. Заявник має право особисто або через свого представника брати участь у розгляді свого заперечення.

Рішення Апеляційної ради за вимогою голови Держпатенту України може бути переглянуто. В цьому випадку рішення Апеляційної ради є остаточним.

Строки, передбачені цим пунктом, пропущені заявником, можуть бути відновлені Держпатентом України при підтвердженні наявності поважних причин і сплати встановленого мита.

Клопотання про відновлення строку може бути подано заявником не пізніше 6 місяців від дати закінчення пропущеного строку.

27. В період експертизи заявки на промисловий зразок не проводиться перевірка відповідності умовам патентоспроможності, що визначаються пунктом 7 цього Положення. Патент на промисловий зразок видається під відповідальність заявника без гарантії чинності патенту.

При проведенні формальної експертизи заявки на промисловий зразок застосовуються правила, викладені в пунктах 22 і 23 цього Положення. Якщо в результаті формальної експертизи буде встановлено, що заявка подана на рішення, яке не належить до об'єктів, що їм не надається правова охорона відповідно до пункту 7 цього Положення, і її документи оформлені згідно з встановленими вимогами, то приймається рішення про видачу патенту.

28. Держпатент України після прийняття рішення про видачу патенту на винахід чи промисловий зразок за умови сплати заявником мита за видачу патенту публікує в офіційному бюлетені Держпатенту України відомості про видачу патенту, які включають:

прізвище, ім'я, по батькові автора винаходу чи промислового зразка, якщо він не відмовився бути згаданим;

прізвище, ім'я, по батькові або найменування власника патенту;

найменування винаходу чи промислового зразка;

формулу винаходу чи фотокартку, яка відображає сукупність суттєвих ознак промислового зразка;

інші необхідні дані, що визначаються Держпатентом України.

Власник патенту має право звернутися до Держпатенту України з клопотанням про виправлення у патенті ненавмисних помилок, які не призводять до розширення обсягу правової охорони.

Будь-яка фізична або юридична особа має право ознайомитися з матеріалами заявки після публікації відомостей про видачу патенту. Порядок ознайомлення з матеріалами заявки встановлює Держпатент України.

29. Держпатент України одночасно з публікацією відомостей про видачу патенту заносить до Державного реєстру винаходів України або Державного реєстру промислових зразків України відповідно винахід чи промисловий зразок і видає патент особі, на ім'я якої його просять видати.

При наявності кількох осіб, на ім'я яких просять видати патент, їм видається один патент.

Форму патенту і склад зазначених у ньому відомостей визначає Держпатент України.

30. Експертиза заявки на товарний знак здійснюється Держпатентом України і включає формальну експертизу та експертизу заявленого позначення по суті, що провадяться відповідно до цього Положення та правил, встановлених на його основі.

Під час проведення експертизи заявник має право особисто або через свого представника брати участь у розгляді питань, що виникають у ході експертизи.

Протягом 2 місяців від дати надходження заявки на товарний знак заявник вправі з власної ініціативи уточнювати або виправляти матеріали заявки.

Якщо додаткові матеріали стосуються змін відносно позначення або доповнюють перелік вказаних у заявці товарів чи послуг, ці матеріали не приймаються до розгляду і можуть бути оформлені заявником як самостійна заявка.

Під час проведення експертизи заявки на товарний знак заявникові може бути запропоновано внести уточнення або виправлення до заявки.

Додаткові матеріали за запитом експертизи повинні бути подані у двомісячний строк від дати одержання запиту. На прохання заявника цей строк може бути продовжено за умови, що прохання надійшло до закінчення цього строку. Якщо заявник порушив зазначений строк або залишив запит експертизи без відповіді, заявка вважається відкликаною, про що заявнику повідомляється.

Заявка на товарний знак може бути відкликана на прохання заявника на будь-якому етапі її розгляду.

У ході проведення формальної експертизи перевіряються зміст заявки і наявність доданих до неї документів, а також їх відповідність установленим вимогам. За результатами формальної експертизи заявникові повідомляється про прийняття заявки до розгляду або про відмову в прийнятті її до розгляду.

У разі прийняття заявки до розгляду заявникові одночасно повідомляється про встановлення пріоритету товарного знака.

При незгоді з рішенням формальної експертизи заявник протягом 2 місяців від дати одержання такого рішення має право подати заперечення до Апеляційної ради. Заперечення повинно бути розглянуте Апеляційною радою протягом 2 місяців від дня його надходження. Рішення Апеляційної ради є остаточним.

Експертиза заявки на товарний знак по суті провадиться після завершення формальної експертизи.

У ході експертизи заявки на товарний знак по суті перевіряється відповідність заявленого позначення умовам, встановленим пунктом 8 цього Положення.

За результатами експертизи заявки на товарний знак по суті приймається рішення про реєстрацію або про відмову в реєстрації товарного знака.

Заявник має право подати прохання про одержання копій протиставлених заявленому позначенню матеріалів у місячний строк з дати одержання рішення щодо заявки.

При незгоді з рішенням експертизи заявник має право у тримісячний строк від дати одержання рішення подати мотивоване заперечення до Апеляційної ради. Заперечення повинно бути розглянуте у чотиримісячний строк від дати його надходження. Заявник має право особисто або через свого представника брати участь у розгляді свого заперечення.

Рішення Апеляційної ради за вимогою голови Держпатенту України може бути переглянуто. В цьому випадку рішення Апеляційної ради є остаточним.

Строки, передбачені цим пунктом, пропущені заявником, можуть бути відновлені Держпатентом України за клопотанням заявника, яке подане не пізніше 6 місяців після їх закінчення, при підтвердженні наявності поважних причин і сплати встановленого мита.

31. Держпатент України проводить реєстрацію товарних знаків у Державному реєстрі товарних знаків України, куди заносяться зображення товарного знака, відомості про власника свідоцтва на товарний знак, дата пріоритету товарного знака, дата його реєстрації, перелік товарів і послуг, для яких зареєстровано товарний знак.

До Державного реєстру товарних знаків України заносяться також інші відомості стосовно реєстрації товарного знака, продовження строку дії та анулювання свідоцтва на товарний знак і всі наступні зміни цих відомостей.

За клопотанням заінтересованої особи Держпатент України може надати витяг із Державного реєстру товарних знаків України.

32. Видача свідоцтва на товарний знак провадиться Держпатентом України на підставі реєстрації товарного знака в шестимісячний строк після одержання документа про сплату встановленого мита.

33. Власник свідоцтва на товарний знак повинен повідомляти Держпатент України про зміну свого найменування або прізвища, імені та по батькові, скорочення переліку товарів і послуг, щодо яких зареєстровано товарний знак, а також інші зміни стосовно реєстрації товарного знака.

Запис про зміни вноситься до Державного реєстру товарних знаків України та до свідоцтва на товарний знак.

34. Відомості, що належать до реєстрації товарного знака і внесені до Державного реєстру товарних знаків України згідно з пунктом 31 цього Положення, публікуються в офіційному бюлетені Держпатенту України протягом 6 місяців від дати реєстрації товарного знака.

Публікуються також всі наступні зміни у відомостях, що стосуються реєстрації товарного знака.

До Державного реєстру товарних знаків України та до свідоцтва на колективний знак як доповнення до відомостей, передбачених пунктом 31 цього Положення, заносяться відомості про підприємців, що мають право на користування колективним знаком. Ці відомості, а також витяг із статуту колективного знака про спільні характерні ознаки товарів і послуг, для яких цей знак зареєстровано, публікуються в офіційному бюлетені Держпатенту України.

35. Підприємство, яке прийняло до розгляду заяву на раціоналізаторську пропозицію, повинно її зареєструвати і протягом місяця з дати реєстрації прийняти щодо неї рішення. Після прийняття рішення про визнання пропозиції раціоналізаторською автору має бути видане посвідчення на раціоналізаторську пропозицію, яке підтверджує визнання пропозиції раціоналізаторською, дату її подання та авторство на раціоналізаторську пропозицію.

36. Якщо заявник має бажання одержати міждержавний охоронний документ на об'єкт промислової власності, то одночасно з поданням заявки до Держпатенту України необхідно надіслати клопотання про видачу міждержавного патенту на винахід, промисловий зразок чи міждержавне свідоцтво на товарний знак. Документи заявки в цьому разі мають бути подані офіційною мовою Міждержавної організації по охороні промислової власності. Держпатент України проводить по вказаній заявці формальну експертизу, після закінчення якої заявникові повідомляється одне з таких рішень:

про прийняття до розгляду заявки на міждержавний охоронний документ;

про необхідність внесення уточнень або виправлень до матеріалів заявки на міждержавний охоронний документ;

про відмову в прийнятті до розгляду заявки на міждержавний охоронний документ.

Уточнення або виправлення за запитом експертизи мають бути подані заявником у двомісячний строк від дати надходження запиту. При неподанні матеріалів у вказаний строк заявка вважається неподаною. Заявки, прийняті до розгляду, надсилаються Держпатентом України Патентному відомству Міждержавної організації по охороні промислової власності, яке проводить експертизу заявки по суті і видає охоронний документ згідно з процедурою, прийнятою у зазначеному Патентному відомстві.

На рішення Держпатенту України, прийняте в результаті формальної експертизи заявок на міждержавні охоронні документи, заявник може подати заперечення до Апеляційної ради протягом 2 місяців від дати одержання зазначеного рішення. Заперечення повинно бути розглянуте Апеляційною радою протягом 2 місяців від дати його надходження. Рішення Апеляційної ради є остаточним.

Розділ VI
Припинення дії охоронних документів

37. Патент на винахід чи промисловий зразок протягом усього строку його дії може бути визнано недійсним повністю або частково у випадках:

невідповідності винаходу чи промислового зразка, що охороняється, умовам патентоспроможності, визначеним цим Положенням;

наявності у формулі винаходу або в сукупності суттєвих ознак промислового зразка ознак, які були відсутні в первинних матеріалах заявки;

неправильного зазначення у патенті автора (співавторів) винаходу чи промислового зразка або власника патенту.

Фізична або юридична особа, яка оспорює видачу патенту, повинна подати мотивоване заперечення проти видачі патенту до Апеляційної ради, а також документ про сплату відповідного мита.

Заперечення проти видачі патенту має бути подане протягом 6 місяців від дати публікації відомостей про видачу патенту і розглянуте Апеляційною радою протягом 6 місяців від дати надходження вказаного заперечення. При цьому Апеляційна рада розглядає заперечення тільки в межах мотивів, викладених у ньому. Особа, яка подала заперечення, а також власник патенту можуть брати участь у його розгляді.

Через 6 місяців від дати публікації відомостей про видачу патенту або при незгоді з рішенням, прийнятим Апеляційною радою щодо заперечення проти видачі патенту, оспорювання виданого патенту або рішення про визнання його недійсним здійснюється Апеляційною радою на протест голови Держпатенту України. В цьому випадку рішення Апеляційної ради є остаточним.

38. Свідоцтво на товарний знак може бути визнано недійсним повністю або частково протягом усього строку його дії, якщо реєстрацію товарного знака було проведено з порушенням умов, передбачених пунктами 8 і 15 цього Положення.

Будь-яка фізична або юридична особа може у зазначений строк подати до Апеляційної ради заперечення проти видачі свідоцтва на товарний знак.

Заперечення проти видачі свідоцтва на товарний знак має бути розглянуте протягом 6 місяців від дати його надходження. Особа, яка подала заперечення, а також власник свідоцтва на товарний знак мають право брати участь у розгляді заперечення особисто або через своїх представників.

Рішення Апеляційної ради на протест голови Держпатенту України може бути переглянуте. В цьому випадку рішення Апеляційної ради є остаточним.

39. Дія патенту припиняється достроково:

на підставі заяви власника патенту, поданої до Держпатенту України;

при несплаті у встановлений строк річного мита за підтримання чинності патенту;

при визнанні патенту недійсним відповідно до пункту 37 цього Положення.

Дія свідоцтва на товарний знак припиняється:

у зв'язку із закінченням десятирічного строку, якщо власник свідоцтва на товарний знак не подав клопотання про його продовження, передбачене пунктом 15 цього Положення;

при визнанні свідоцтва на товарний знак недійсним відповідно до пункту 38 цього Положення;

при ліквідації юридичної особи - власника свідоцтва на товарний знак;

на підставі заяви власника свідоцтва на товарний знак, поданої до Держпатенту України.

Розділ VII
Охорона об'єктів промислової власності
в іноземних державах

40. Будь-яка фізична або юридична особа України має право на патентування винаходів і промислових зразків в іноземних державах. До подання заявки на винахід чи промисловий зразок в іноземних державах заявник зобов'язаний подати заявку до Держпатенту України, повідомивши про намір запатентувати винахід чи промисловий зразок в іноземних державах. У разі відсутності заборони протягом 3 місяців від дати надходження зазначеного повідомлення заявка на винахід чи промисловий зразок може бути подана в іноземні держави.

Витрати, пов'язані з патентуванням винаходу чи промислового зразка в іноземних державах, несе заявник або за погодженням з ним інша фізична або юридична особа, в тому числі іноземна.

41. Будь-яка фізична або юридична особа України має право реєструвати товарні знаки в іноземних державах або провести їх міжнародну реєстрацію, в останньому випадку - за умови подачі заявки через Держпатент України.

Витрати, пов'язані з реєстрацією товарного знака в іноземній державі та міжнародною реєстрацією, несе заявник або за погодженням з ним інша заінтересована фізична або юридична особа, в тому числі іноземна.

Розділ VIII
Використання об'єктів промислової власності

42. Використанням винаходу і промислового зразка визнається впровадження в оборот продукту, виготовленого із застосуванням запатентованого винаходу або промислового зразка, а також застосування способу, що охороняється патентом на винахід. Продукт визнається виготовленим із застосуванням запатентованого винаходу чи промислового зразка, а спосіб, що охороняється патентом на винахід, застосованим, якщо в них використані всі суттєві ознаки запатентованого винаходу чи промислового зразка. Стосовно винаходу повинна бути використана кожна ознака винаходу, включена до незалежного пункту формули або еквівалентна їй.

Взаємовідносини щодо використання винаходу чи промислового зразка, патент на який належить кільком особам, визначаються угодою між ними. При відсутності угоди кожен з них має право використати винахід або промисловий зразок на свій розсуд (крім передачі права на патент і надання ліцензії).

Право на патент і право на використання винаходу чи промислового зразка, що випливають з патенту, можуть бути за договором передані будь-якій фізичній або юридичній особі. Договір реєструється в Держпатенті України і без реєстрації вважається недійсним.

43. Під час дії тимчасової правової охорони винаходу відповідно до пункту 25 цього Положення заявник має право використовувати заявлений винахід, якщо це не порушує прав, що випливають з діючих патентів.

Фізична або юридична особа, яка використовувала заявлений винахід у період дії його тимчасової правової охорони, сплачує власнику патенту після його одержання грошову компенсацію, розмір якої визначається угодою сторін.

44. Використанням товарного знака вважається застосування його на товарах і (або) на їх упаковці, а також застосування товарного знака в рекламі, друкованих виданнях, на вивісках, при демонстрації експонатів на виставках та ярмарках, що проводяться в Україні, тощо.

Фізичні або юридичні особи, які здійснюють посередницьку діяльність, мають право використовувати свій товарний знак поряд з товарним знаком виробника товарів чи надавача послуг, а також замість товарного знака останнього на основі договору між ними.

Власник свідоцтва на товарний знак може проставляти поряд з товарним знаком попереджувальне маркування, яке вказує на те, що використане позначення є товарним знаком, зареєстрованим в Україні.

Право на товарний знак може бути передано власником свідоцтва на товарний знак за договором фізичній або юридичній особі стосовно усіх або частини товарів, для яких товарний знак зареєстрований. Передача права на товарний знак не допускається, якщо вона може стати причиною введення в оману споживача щодо товару (послуг) або його виготовлювача (надавача).

Зазначений договір повинен бути зареєстрований у Держпатенті України і без реєстрації вважається недійсним.

45. Будь-яка фізична або юридична особа, яка бажає використовувати запатентований винахід, запатентований промисловий зразок або зареєстрований товарний знак, зобов'язана придбати у власника патенту на винахід або промисловий зразок, у власника свідоцтва на товарний знак ліцензію. Ліцензія - це придбане на умовах ліцензійного договору право на використання винаходу, промислового зразка або товарного знака.

За ліцензійним договором власник патенту або свідоцтва (ліцензіар) передає право на використання об'єкта промислової власності іншій особі (ліцензіату), а останній бере на себе зобов'язання вносити ліцензіарові платежі та здійснювати інші дії, передбачені договором.

Предметом ліцензійного договору є право на виготовлення, застосування, ввіз, пропозиція до продажу, продаж та інше впровадження в оборот продукту (зокрема, спеціального обладнання, комплектуючих вузлів, деталей та сировини), а також технічна та інша документація, допомога, зразки, матеріали та обладнання, що необхідні та достатні для використання винаходу, промислового зразка і товарного знака.

Ліцензійний договір повинен містити умову про те, що якість товарів ліцензіата буде не нижчою від якості товарів ліцензіара (якщо останній є виробником товарів з використанням об'єкта промислової власності) і що ліцензіар здійснюватиме контроль за виконанням цієї умови. Ліцензійний договір укладається на певний строк, підлягає реєстрації в Держпатенті України і набирає чинності від дати його реєстрації. Без реєстрації в Держпатенті України ліцензійний договір вважається недійсним.

46. Власник патенту на винахід може подати до Держпатенту України для опублікування в офіційному бюлетені заяву про надання будь-якій фізичній або юридичній особі права на використання винаходу (відкрита ліцензія). В цьому разі мито за підтримання чинності патенту знижується на 50 відсотків, починаючи з року, наступного за роком публікації такої заяви.

Особа, яка виявила бажання використати зазначений винахід, зобов'язана укласти з власником патенту договір про платежі.

47. В інтересах оборони України і громадського порядку Кабінет Міністрів України має право дозволити використання винаходу без згоди власника патенту з виплатою йому грошової компенсації, що відповідає ринковій ціні ліцензії. Спори про розмір компенсації вирішуються Апеляційною радою.

48. Держава стимулює використання винаходів шляхом пільгового оподаткування підприємств відповідно до чинного законодавства.

49. При видачі підприємству державного замовлення на випуск продукції з використанням винаходів, патенти на які належать іншим фізичним або юридичним особам України, а також іноземним особам, орган, що видав державне замовлення, забезпечує придбання ліцензії з виділенням необхідних для цього коштів.

Розділ IX
Право авторів винаходів, промислових зразків
і раціоналізаторських пропозицій на винагороду

50. Право на винагороду мають автори винаходів і промислових зразків, патенти на які видані роботодавцю чи його правонаступнику, а також Фонду винаходів України (стосовно винаходів), і які використані в суспільному виробництві.

51. Винагороду за використання винаходу протягом строку чинності патенту сплачує авторові роботодавець чи його правонаступник, а також Фонд винаходів України, які є власниками патентів.

Розмір винагороди визначається договором між автором і власником патенту і не може бути менше:

10 відсотків доходу, одержуваного щорічно власником патенту від його використання;

20 відсотків від сум, одержаних власником патенту від продажу ліцензії на даний винахід;

2 відсотків від частки собівартості продукції (робіт і послуг), що припадає на винахід, корисний ефект від якого не впливає на одержання доходу.

52. Винагороду за використання промислового зразка протягом строку чинності патенту сплачує авторові роботодавець чи його правонаступник, які є власниками патентів.

Розмір винагороди визначається умовами договору між автором і власником патенту і не може бути менше:

п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої чинним законодавством, за кожний повний чи неповний рік використання;

20 відсотків від сум, одержаних власником патенту від продажу ліцензії на даний промисловий зразок.

53. Право на винагороду має автор (співавтори) раціоналізаторської пропозиції протягом 2 років від дати початку її використання на підприємстві, яке видало автору посвідчення на цю раціоналізаторську пропозицію.

Розмір винагороди визначається умовами договору між автором і підприємством і не може бути менше:

10 відсотків доходу, одержуваного щорічно підприємством від використання раціоналізаторської пропозиції;

2 відсотків від частки собівартості продукції (робіт і послуг), що припадає на раціоналізаторську пропозицію, корисний ефект від якої не впливає на одержання доходу.

Винагорода сплачується автору відповідно до договору, але не пізніше 3 місяців після закінчення кожного року використання раціоналізаторської пропозиції.

54. Винагорода сплачується автору винаходу чи промислового зразка відповідно до договору, але не пізніше 3 місяців після закінчення кожного року, в якому використовувався винахід чи промисловий зразок, і не пізніше 3 місяців після надходження виручки від продажу ліцензії протягом строку дії патенту.

При реалізації в іноземних державах винаходу чи промислового зразка, запатентованого на ім'я підприємства або Фонду винаходів України, в тому числі при продажу ліцензії та поставці продукції на експорт, винагорода авторові сплачується за його бажанням в іноземній валюті.

Винагорода, сплачена автору власником патенту, не підлягає стягненню у разі анулювання патенту на винахід чи промисловий зразок.

Автори винаходів, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій при одержанні винагороди користуються пільгами відповідно до чинного законодавства.

За несвоєчасну виплату винагороди винний у цьому власник патенту сплачує автору за кожний прострочений день пеню в розмірі 0,04 відсотка суми, належної до сплати.

Розділ X
Захист прав власників охоронних документів

55. Спори, пов'язані з використанням об'єктів промислової власності, розглядаються у порядку, встановленому чинним законодавством.

56. Будь-яка фізична або юридична особа, яка використовує запатентований винахід чи промисловий зразок всупереч цьому Положенню, вважається порушником патенту.

На вимогу власника патенту порушення патенту повинно бути припинене з відшкодуванням йому збитків, яких він зазнав у результаті протиправного використання винаходу чи промислового зразка.

Використання товарного знака всупереч цьому Положенню або подібного до товарного знака позначення для однорідних товарів і послуг, а також інші дії стосовно товарного знака, що завдають шкоди власникові свідоцтва на товарний знак або споживачам, тягнуть за собою цивільно-правову відповідальність згідно з чинним законодавством.

Особа, яка незаконно використовує товарний знак, на вимогу власника свідоцтва на товарний знак зобов'язана припинити його використання і відшкодувати завдані збитки.

Розділ XI
Організаційні основи правової охорони об'єктів
промислової власності та раціоналізаторських
пропозицій

57. Держпатент України забезпечує функціонування та управління патентною системою в Україні, приймає до розгляду заявки на об'єкти промислової власності, видає охоронні документи,що діють на території України, і здійснює інші функції відповідно до Положення про Державне патентне відомство України.

58. Фонд винаходів України здійснює щодо винаходів, виключне право на використання яких передано державі, права та обов'язки власника патенту та вживає заходів для їх широкого використання.

Фонд винаходів України не має права переуступати належні йому патенти третім особам без згоди авторів винаходів.

59. Міністерства та інші органи державної виконавчої влади з урахуванням покладених на них функцій у сфері науки і техніки координують діяльність підприємств, установ та організацій з питань охорони промислової власності та раціоналізаторських пропозицій.

60. Підприємства незалежно від форм власності забезпечують необхідні умови для створення і використання об'єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій, можуть створювати підрозділи з питань охорони промислової власності, сприяють діяльності первинних організацій Товариства винахідників та раціоналізаторів України й інших громадських організацій, що надають авторам об'єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій організаційну,матеріальну, технічну та іншу допомогу.

61. Міністерства та інші органи державної виконавчої влади, підприємства, а також Товариство винахідників та раціоналізаторів України й інші громадські організації можуть створювати іноваційні фонди для підтримки діяльності щодо створення та використання об'єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій.

62. Діяльність підприємств, пов'язана зі створенням, одержанням правової охорони і використанням об'єктів промислової власності, фінансується за рахунок їх власних коштів, а державних підприємств - за рахунок коштів, виділених на їх утримання, та доходів від використання винаходів, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій, що залишаються в їх розпорядженні відповідно до чинного законодавства.

Розділ XII
Перехідні та заключні положення

63. За заявками на видачу охоронного документа колишнього СРСР на винахід чи промисловий зразок, на які до дати введення в дію цього Положення є рішення про видачу охоронного документа,Держпатент України видає за клопотанням автора (співавторів) при наявності згоди заявника патент України на ім'я автора (співавторів) , іншої фізичної або юридичної особи (за умови їх згоди), які будуть зазначені у клопотанні, або на ім'я Фонду винаходів України (стосовно винаходів).

64. За спільним клопотанням авторів і заявників Держпатент України видає особам, які за їх згодою зазначені у клопотаннях, патенти України на винаходи і промислові зразки, що охороняються відповідно авторськими свідоцтвами і свідоцтвами СРСР, з припиненням дії цих свідоцтв в Україні.

Строк дії зазначених у цьому пункті патентів України становить відповідно 20 і 15 років від дати подання заявки на видачу авторського свідоцтва чи свідоцтва СРСР. ( Пункт 64 в редакції Указу Президента 477/93 від 22.10.93 )

65. Підприємства, які почали використовувати зазначені в пункті 64 цього Положення винаходи і промислові зразки до дати введення його в дію, зберігають право подальшого використання цих винаходів та промислових зразків без укладання ліцензійного договору з власником патенту і без розширення обсягу використання. Вказані підприємства сплачують винагороду авторам відповідно до законодавства, що діяло раніше.

66. Використання винаходів і промислових зразків, на які були одержані відповідно авторські свідоцтва та свідоцтва колишнього СРСР і строк дії (20 чи 15 років від дати подання заявки) яких закінчився, здійснюється підприємствами без спеціального дозволу. У цьому випадку винагорода авторам сплачується відповідно до законодавства, що діяло раніше.

67. Патенти колишнього СРСР на винаходи та промислові зразки,а також свідоцтва колишнього СРСР на товарні знаки, які були видані до дати введення в дію цього Положення і строк дії яких не закінчився, після їх реєстрації у Держпатенті України прирівнюються щодо правового режиму відповідно до патенту чи свідоцтва, які видаються на підставі цього Положення.

68. Експертиза заявок на винаходи по суті, до створення необхідної патентно-інформаційної бази проводиться з обов'язковим доданням до клопотання про її проведення звіту про пошук, який здійснюється визнаним міжнародним пошуковим органом або організацією, зареєстрованою у Держпатенті України як пошуковий орган, чи рішення про видачу патенту патентним відомством держави, де передбачена перевірочна система видачі патентів на винаходи. ( Пункт 68 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 324/94 від 22.06.94 )

69. За подання заявок на винаходи, промислові зразки, товарні знаки, видачу охоронних документів, підтримання їх чинності, а також інші юридично значущі дії щодо охоронних документів справляється мито. Перелік дій, за вчинення яких справляється мито, його розміри і строки сплати, а також підстави для звільнення від сплати мита визначаються Законом України "Про державне мито" ( 1994-12 ).

Мито сплачує заявник, власник патенту чи свідоцтва, а також інші заінтересовані фізичні або юридичні особи.

Мито сплачується перед поданням до Держпатенту України відповідних заявок, клопотань, заперечень тощо. Річне мито сплачується за повний рік дії патенту, при цьому перший внесок робиться одночасно зі сплатою мита за видачу патенту. За кожний наступний рік річне мито сплачується протягом останніх двох календарних місяців поточного року дії патенту. При цьому завірена копія документа про перерахування належної суми подається одночасно з заявкою, клопотанням, запереченням тощо.

70. Підприємство-власник патенту, підприємство, яке використовує раціоналізаторську пропозицію, і підприємство-ліцензіат сплачує особам (у тому числі тим, які не працюють на даному підприємстві), що сприяли створенню, одержанню правової охорони і використанню винаходів, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій, винагороду, розмір якої не повинен перевищувати розміру винагороди, сплаченої авторам винаходів, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій.

71. Право на подання заявки, патент на винахід чи промисловий зразок, виключне право на використання винаходу чи промислового зразка, а також право на винагороду та доходи від використання винаходів та промислових зразків переходять у спадщину.

Секретар Адміністрації Президента України М.ХОМЕНКО