ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 15 вересня 1998 р. N 368

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
12 жовтня 1998 р. за N 647/3087

Про затвердження Змін та доповнень до Інструкції N 1
з організації емісійно-касової роботи в установах банків
України

Розглянувши поданий Департаментом готівково-грошового обігу Національного банку України проект Змін та доповнень до Інструкції N 1 з організації емісійно-касової роботи в установах банків України, Правління ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Зміни та доповнення до Інструкції N 1 з організації емісійно-касової роботи в установах банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 7 липня 1994 року N 129 (додаються).

2. Подати постанову на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Департаменту готівково-грошового обігу (Н.В. Дорофєєва) довести цю постанову до відома регіональних управлінь Національного банку України та комерційних банків.

4. Постанова набуває чинності через 10 днів після реєстрації у Міністерстві юстиції України.

Голова В.А. Ющенко

Затверджено
постановою Правління Національного банку України
від 15 вересня 1998 р. N 368

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
12 жовтня 1998 р. за N 647/3087

Зміни та доповнення
до Інструкції N 1 з організації емісійно-касової роботи
в установах банків України

1. Підпункт "в" пункту 8 розділу 1 глави II виключити.

2. Главу II доповнити розділом 1-а такого змісту:

"Розділ 1-а. Порядок приймання установами комерційних банків
платежів від фізичних осіб готівкою

15.1. Установи комерційних банків України, що мають ліцензію Національного банку України на касове обслуговування клієнтів, приймають від фізичних осіб готівкою платежі до бюджету, платежі до державних цільових фондів, добровільні внески громадян і платежі на користь юридичних осіб (незалежно від форм власності) за реалізовані товари, надані послуги і виконані роботи.

15.2. Приймання платежів від фізичних осіб здійснюється приходними касами установ банків або спеціальними касами.

15.3. Приймання платежів здійснюється за прибутковими документами, форма яких наведена в додатках: 3 (податки, збори інші платежі до бюджету та державних цільових фондів, платежі за товари, послуги і виконані роботи), 3-а (квартплата і комунальні платежі), 3-б (платежі за електроенергію, газ, воду тощо).

Прибуткові документи складаються з двох частин - повідомлення та квитанції і містять обов'язкові реквізити: назву юридичної особи одержувача платежів, ЗКПО, номер поточного рахунку, назву установи банку, в якому знаходиться рахунок одержувача, номер МФО, прізвище і номер особового рахунку платника (за його наявності), суму та період платежу, інші необхідні дані про платника.

Прибуткові документи заповнюються платником від руки чорнилом або кульковою ручкою, розбірливо і чітко, або роздруковуються юридичною особою одержувачем платежів (такий документ може не відповідати встановленим формам, але обов'язково повинен містити всі необхідні реквізити). Виправлення в документах не допускаються.

15.4. У випадках постійних надходжень платежів від фізичних осіб (квартплата і комунальні платежі, плата за газ, електроенергію, телефонний зв'язок, плата за навчання тощо) між установами комерційних банків та юридичними особами, на користь яких приймаються платежі, можуть бути укладені договори з приймання платежів. У цьому разі плата за операції з платників не утримується, а плата за їх виконання здійснюється юридичною особою - одержувачем коштів відповідно до умов договору, при цьому додаткове утримання плати за цю операцію не допускається.

При укладанні договорів мають бути чітко визначені види платежів, форми прибуткових документів і порядок їх заповнення, умови приймання і терміни зарахування платежів, форма представлення і спосіб передачі прибуткових документів (реєстрів платежів), відповідальність та обов'язки сторін, сума комісійної винагороди, яку сплачують юридичні особи установам банку за здійснення цих операцій.

15.5. Установи комерційних банків можуть укладати договори з юридичними особами щодо порядку здійснення операцій у спільно створених системах із приймання та обліку платежів. У цих системах можуть застосовуватися документи на електронних носіях (магнітна картка або картка з вмонтованою мікросхемою), на яких міститься необхідна інформація стосовно реквізитів платника, одержувача коштів та суми, що сплачується. Ці документи видаються платнику юридичною особою - одержувачем коштів і приймаються установами банків - членами системи як підстава для здійснення операцій.

15.6. Для виконання обліку операцій і формування необхідних облікових документів мають застосовуватися комп'ютерні системи автоматизації касової роботи (САКР), які функціонують у складі програмно-апаратного комплексу "Операційний день банку" (ОДБ). У разі виконання операцій із приймання платежів касами філій, територіально відокремлених безбалансових відділень можуть застосовуватися САКР, що функціонують автономно. Інформація про здійснення в цих системах операцій передається в ОДБ після закінчення операційного дня відповідними каналами зв'язку або через проміжні носії інформації.

15.7. Якщо установа банку відповідно до угоди, укладеної з юридичною особою - одержувачем коштів, приймає платежі на підставі документів на електронних носіях, в САКР повинні бути пристрої для зчитування інформації з цих носіїв.

15.8. Усі операції, що виконує касир, мають фіксуватися в протоколі роботи САКР у формі, що не допускає зміни його змісту. Після закінчення роботи відповідний протокол повинен зберігатися у документах операційного дня.

15.9. Касир з приймання платежів щоденно на початку операційного дня одержує під звіт необхідну суму банкнот дрібних номіналів і розмінну монету під розписку в Книзі обліку прийнятих і виданих грошей, якщо каса знаходиться в установі банку, або в Книзі обліку готівки, відправленої філіям, касам через інкасаторів банку, якщо каса знаходиться за межами установи банку.

15.10. Здійснюючи операцію з приймання платежу, касир:

- приймає від платника і перевіряє правильність заповнення прибуткового документа;

- приймає від платника і перераховує готівку, звіряє суму готівки з прибутковим документом.

15.11. У разі відсутності в пред'явленому платником прибутковому касовому документі необхідних реквізитів або якщо сума наявних коштів менша за суму платежу, операція не виконується, а документ і готівка повертаються платнику.

15.12. При використанні комп'ютерних систем прибутковий документ може складатись із однієї частини - повідомлення. Касир вводить в САКР інформацію пред'явленого платником прибуткового документа. Після закінчення вводу друкує квитанцію з такими реквізитами: найменування установи банку, дата, час виконання операції, призначення платежу, сплачена сума, реквізити платника та одержувача коштів. Квитанція має містити електронний підпис касира і бути засвідченою електронним підписом САКР. За відсутності в САКР функції формування електронних підписів квитанція підписується касиром і засвідчується печаткою банківської установи.

15.13. Якщо платник відмовляється від здійсненого платежу в цей же день, питання щодо повернення грошей вирішується на підставі письмової заяви платника за наявності квитанції та документа, що засвідчує його особу (паспорт, посвідчення). Засобами САКР операція скасовується, що зазначається в протоколі роботи САКР, платник віддає квитанцію і йому повертають кошти. Заяву та прибутковий документ включають до денної звітності.

15.14. На кінець операційного дня виконані касиром прибуткові документи мають бути сформовані засобами САКР автоматично. Зарахування прийнятих сум на відповідні рахунки юридичних осіб - одержувачів коштів мають бути передані в ОДБ безпосередньо або через проміжні носії інформації в той же день. Додатково в САКР може бути сформований реєстр платежів щодо кожної юридичної особи - одержувача коштів, який направляється їй в узгодженій формі.

На підставі здійснених операцій за САКР формується зведений касовий ордер (додаток 3-в).

15.15. Приймання платежів також може здійснюватись із застосуванням електронних контрольно-касових апаратів. Електронний контрольно-касовий апарат повинен забезпечувати роздрукування на контрольній стрічці порядкового номера, коду операції, дати здійснення операції та суми прийнятих коштів, а на прибуткових документах - проставлення відбитка із зазначенням найменування установи банку, номера каси, дати здійснення операції та суми прийнятих коштів.

15.16. При застосуванні ЕККА для реєстрації операцій із приймання платежів касир (після перевірки змісту прибуткового документа, приймання і перерахування готівки) набирає на клавіатурі суму платежу, впевнюється, що сума набрана правильно, проставляє на повідомленні та квитанції відбиток штампа ЕККА із зазначенням суми платежу, підписує повідомлення та квитанцію і видає квитанцію платнику.

15.17. Якщо при введенні суми платежу в ЕККА була допущена помилка, касир викреслює дані про здійснення операції на контрольній стрічці ЕККА, а на прибутковому документі робить відмітку "Платіж не відбувся" і засвідчує це особистим підписом. Прибутковий документ платнику не повертається, а додається до контрольної стрічки ЕККА і зберігається в касових документах дня. Операція переоформлюється відповідно до заповненого платником нового прибуткового документа.

15.18. Якщо платник відмовляється від здійснення платежу в цей же день, повернення коштів здійснюється в порядку, викладеному в пункті 15.13. При цьому касир анулює цю операцію, а на прибутковому документі робить відмітку "Платіж не відбувся". Заява та прибутковий документ додаються до контрольної стрічки електронного контрольно-касового апарата і зберігаються в касових документах дня.

15.19. Питання про можливість повернення зарахованих сум платежів після дня здійснення платежу платник вирішує безпосередньо з юридичною особою, на користь якої прийнято платіж.

15.20. Після закінчення операційного дня касир виймає з ЕККА контрольну стрічку, підраховує за її даними загальну суму платежів, звіряє її з сумою наявної готівки з урахуванням грошей, одержаних під звіт на початку операційного дня, а також сум, переданих завідуючому касою (старшому касиру), записує на контрольній стрічці дату, найменування установи банку, номер ЕККА і ставить свій підпис.

15.21. У разі невідповідності суми наявних готівкових коштів сумі, зазначеній на контрольній стрічці, касир з'ясовує причину розбіжностей шляхом звірки всіх прибуткових касових документів із зафіксованими на контрольній стрічці даними.

15.22. Після звірки сум наявної готівки касир складає зведений касовий ордер (додаток 3-в), довідку про суми прийнятих за день платежів (додаток 3-г), а також сортує їх відповідно до видів платежів і юридичних осіб одержувачів платежів та обандеролює повідомлення. На кожній із бандеролей вказується назва установи банку, МФО, номер поточного рахунку юридичної особи - одержувача платежу, кількість прибуткових документів, загальна сума платежів, дата, найменування, МФО установи банку, що прийняла платежі, особистий підпис касира.

15.23. Грошові кошти на кінець операційного дня передаються завідуючому касою (старшому касирові) у порядку, визначеному цією Інструкцією, а прибуткові документи - в бухгалтерію для зарахування прийнятих сум на відповідні рахунки.

15.24. Якщо каса територіально відокремлена від установи банку і працює один касир, то готівка передається в операційну касу установи банку через інкасаторів (для цього в кінці дня готівка вкладається в інкасаторську сумку разом із супровідною відомістю відповідно до пп. 185, 186 Інструкції).

15.25. За необхідності допускається передача касиром прийнятої протягом дня готівки завідуючому касою (старшому касирові) під розписку в Книзі обліку прийнятих і виданих грошей під час перерв, які виникають за відсутності клієнтів. Якщо таких перерв не буває, то приймання платежів припиняється на необхідний для здавання грошей строк. На цей час має бути вивішена об'ява: "ТЕХНОЛОГІЧНА ПЕРЕРВА".

15.26. У разі виходу з ладу САКР (ЕККА) з дозволу керуючого установою банку операції з приймання платежів здійснюються вручну. Сума прийнятого платежу записується в окремий касовий журнал із зазначенням порядкового номера, коду операції, реквізитів платника і одержувача коштів. При оформленні операції касир зазначає в повідомленні та квитанції прийняту суму коштів, дату здійснення операції, засвідчує цей запис особистим підписом і штампом установи банку.

15.27. Часткова виплата сум, вказаних у прибуткових документах, не допускається.

15.28. Суми платежів, прийняті від фізичних осіб на користь юридичних осіб через САКР, зараховуються на відповідні рахунки, як правило, в день їх приймання або в строки, обумовлені договором. Для платежів, прийнятих через ЕККА, зарахування коштів має здійснюватися не пізніше наступного робочого дня. Суми платежів, прийняті після завершення операційного дня, зараховуються у порядку, встановленому для вечірніх кас.

Для платежів, прийнятих філіями Ощадного банку, які розташовані в сільській місцевості, строк зарахування продовжується на час, необхідний для доставки документів до відділення Ощадного банку поштою або іншим зв'язком, а відділенням Ощадного банку - не пізніше наступного робочого дня".

3. Підпункт "а" пункту 78 доповнити словами "(додаток 29-а)".

4. Підпункт "б" пункту 78 після слів "вкладникам і пенсіонерам" доповнити словами "а також фізичним особам, які одержують готівку з поточного рахунку".

5. У пункті 82 абзаци 5, 6, 7 (в редакції постанови Правління Національного банку України від 12.12.97 N 430) замінити абзацами такого змісту:

"У разі виявлення при перерахуванні готівки в установі банку недостач або надлишків грошей у пачках, окремих корінцях або мішках із монетою в непошкодженій упаковці установи банку складається акт про недостачі (надлишки) банкнот і монет (додаток N 32) у двох примірниках. Перший примірник акта про недостачі (надлишки), виявлені в упаковці установи банку, разом із пакувальним матеріалом надсилають відповідній установі банку для відшкодування, а другий залишається в установі банку.

У разі виявлення недостач, надлишків або фабричного браку в непошкодженій упаковці Банкнотно-монетного двору регіональні управління НБУ та установи НБУ складають відповідний акт у двох примірниках, а комерційні банки - в трьох примірниках. Комерційні банки надсилають два примірники акта з пакувальним матеріалом і бракованими банкнотами до відповідного регіонального управління НБУ, а регіональні управління НБУ та установи НБУ надсилають перші примірники актів із пакувальним матеріалом до Центрального сховища.

Сума недостач або фабричного браку відшкодовується одержувачу готівки (юридичній або фізичній особі) з оборотної (операційної) каси і відноситься на балансовий рахунок N 2719 (3519) "Інша дебіторська заборгованість за господарською діяльністю банку" до відшкодування цих сум винними особами, установами банків, Банкнотно-монетним двором. Відшкодування сум недостач здійснюється після одержання акта про недостачу. Дебетове повідомлення на суму недостач (браку), встановлених у непошкодженій упаковці Банкнотно-монетного двору, надсилається комерційними банками до регіональних управлінь НБУ, а регіональними управліннями НБУ - до Центрального сховища.

Сума надлишків готівки, виявлена в упаковці установи банку, оприбутковується за оборотною (операційною) касою і відноситься на рахунок N 6800 "Непередбачені доходи". Сума надлишків готівки, виявлена в упаковці Банкнотно-монетного двору, оприбутковується: за операційною касою з віднесенням суми на рахунок N 6800 "Непередбачені доходи"; за оборотною касою з віднесенням суми надлишку на рахунки N 3000 "Емітовані банкноти Національного банку України", N 3001 "Емітовані монети Національного банку України".

Браковані банкноти обліковуються регіональними управліннями НБУ в сховищах у розряді "Бракованих банкнот" і надсилаються до Центрального сховища.

Центральне сховище перевіряє правомірність оформлення актів про недостачі готівки в непошкодженій упаковці Банкнотно-монетного двору і складає реєстр актів про недостачі, надлишки або фабричний брак, а також загальний акт на суму недостач (браку) і надсилає їх разом із пакувальним матеріалом пачки до Банкнотно-монетного двору та контролює погашення цих недостач Банкнотно-монетним двором.

Банкнотно-монетний двір після розгляду протягом тижня загального акта відшкодовує відповідну суму недостач шляхом безготівкового перерахування з свого розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок Центрального сховища. (Одночасно проводиться службове розслідування за виявленими фактами недостач і браку, встановлюються винні особи і розмір шкоди, який підлягає відшкодуванню). Після одержання від Банкнотно-монетного двору коштів для погашення недостач (браку) Центральне сховище відшкодовує суми недостач (браку) регіональним управлінням НБУ (з урахуванням комерційних банків згідно з актами про недостачі (брак).

Щомісяця Центральне сховище надає Департаменту готівково-грошового обігу Національного банку України довідку про недостачі, браковані банкноти і надлишки готівки, виявлені в непошкодженій упаковці Банкнотно-монетного двору (в розрізі регіональних управлінь НБУ, в тому числі комерційних банків), та про відшкодування недостач (браку) Банкнотно-монетним двором".

6. У абзаці сьомому пункту 119 речення "Розпорядження та заявки підписуються начальником відділу готівкового обігу і касових операцій Кримського республіканського, регіональних управлінь, установ НБУ" доповнити словами "або його заступником".

7. Главу II доповнити розділом 6-а такого змісту:

"Розділ 6-а. Порядок виконання приходо-видаткових
та платіжних операцій при застосуванні банківських ідентифікаційних карток*

88.1. В установах банків, що застосовують комп'ютерні системи автоматизації касових операцій (САКР), які функціонують у складі програмно-апаратного комплексу "Операційний день банку" (ОДБ), включаючи системи, що є елементами внутрішньобанківських та міжбанківських платіжних систем, в яких доступ до рахунків фізичних осіб - клієнтів банку здійснюється за допомогою банківських ідентифікаційних карток, операції з внесення на рахунки та одержання з рахунків грошових коштів здійснюються без застосування приходних та видаткових ордерів.

Облік приходних та видаткових операцій, здійснених в касі банку, формування облікових документів та передача в ОДБ інформації для відображення операцій на відповідних рахунках здійснюється засобами САКР.

У разі виконання операцій касами віддалених від банку філій, безбалансових операційних відділень тощо можуть застосовуватися САКР, що функціонують автономно. Інформація про здійснені в цих системах операції передається в ОДБ після закінчення операційного дня каналами зв'язку або через проміжні носії інформації.

Всі операції, що виконує касир, мають фіксуватися в протоколі роботи САКР у формі, що не допускає зміни його змісту. Після закінчення операційного дня відповідний протокол роботи має бути збережений у документах операційного дня.

88.2. Перед виконанням операцій касир повинен методами, визначеними у відповідних інструкціях банку або у відповідних правилах платіжної системи, пересвідчитися, чи справжня картка клієнта.

Якщо картка визнана справжньою, то засобами САКР здійснюється зчитування з неї інформації, а клієнт набирає на спеціальній клавіатурі або на клавіатурі платіжного термінала свій персональний ідентифікаційний номер (далі - ПІН-код). Якщо банківська установа є учасником міжбанківської системи платежів і здійснює (відповідно до договірних зобов'язань перед іншими банками - учасниками системи) обслуговування її клієнтів, допускається ідентифікація особи - пред'явника картки без застосування ПІН-коду, тобто використовуються інші методи, що залежать від технології роботи в системі платежів, наприклад метод голосової авторизації.

Якщо картка визнана недійсною з причини багаторазового неправильного набору клієнтом ПІН-коду або інших сумнівів щодо його особи, то касир має вилучити картку і вжити відповідних заходів щодо блокування її подальшого використання.

88.3. Сума коштів, що вноситься на рахунок або знімається з рахунку, набирається клієнтом на клавіатурі, призначеній для вводу ПІН-коду, або на клавіатурі платіжного термінала. Правильність набору клієнт контролює завдяки цифровому індикатору на клавіатурі (платіжного термінала). У разі відсутності у зазначених пристроях функції виведення числової інформації на індикатор правильність набору підтверджує касир, повідомляючи клієнту набрану суму.

88.4. Приймаючи гроші, касир звіряє вказану клієнтом суму з фактично виявленою при перерахуванні. Якщо ці суми збігаються, касир вводить команду на їх зарахування на рахунок. За їх невідповідності касир пропонує клієнту повторно ввести суму в межах наявних коштів.

88.5. Видача коштів виконується в межах їх залишку на рахунку клієнта. За договором між клієнтом та банківською установою про надання кредиту видача коштів може виконуватися в межах залишку коштів на рахунку та/або визначеного договором ліміту кредитування. Якщо вказана клієнтом сума перевищує наявний на рахунку залишок коштів та/або ліміт кредитування, касир пропонує повторно ввести суму в межах наявних коштів.

88.6. Після завершення операцій клієнту видається пронумерована квитанція або виписка за операціями, в якій вказуються найменування установи, номер рахунку, дата, час, код операції, сума прийнятих або виданих коштів та інші додаткові реквізити, формування яких передбачене в системі. На квитанції (виписці) має бути електронний підпис касира і електронний підпис САКР. У разі відсутності в САКР функції формування електронних підписів квитанція (виписка) підписується касиром і засвідчується печаткою банківської установи.

88.7. Приймання платежів від фізичних осіб виконується в порядку, викладеному в розділі 1-а цієї Інструкції, але з тією різницею, що касир не отримує готівку від клієнта, а кошти перераховуються з його рахунку.

88.8. Якщо банківська установа є учасником міжбанківської системи платежів і здійснює відповідно до договірних зобов'язань перед іншими банками - учасниками системи обслуговування їх клієнтів, кошти видаються та перераховуються з відповідних рахунків цієї банківської установи. Розрахунки між банком, що виконав операції з видачі та/або переказу коштів, і банком, в якому знаходиться рахунок клієнта, здійснюються згідно з правилами, що стосуються системи платежів.".

8. Главу II доповнити розділом 10 такого змісту:

"Розділ 10. Організація і порядок роботи з банкоматами

104.1. Банкомат (автоматичний касир) - пристрій для здійснення самообслуговування клієнтів, який є складовою частиною системи автоматизації касових операцій, внутрішньобанківської або міжбанківської системи платежів. Банкомати залежно від їх рівня захищеності можуть встановлюватись як у межах території банківської установи, так і за її межами. Управління банкоматами та доступ до рахунків клієнтів виконується програмно-технічними засобами зазначених систем (далі - система управління банкоматами).

Основні операції, що здійснюються банкоматами, такі:

інформування клієнтів про стан їх рахунків;

видача готівки;

приймання готівки від клієнтів для розміщення на їх рахунках (цю функцію реалізовують депозитні банкомати).

104.2. Доступ до банкомата для виконання операцій здійснюється із застосуванням банківських ідентифікаційних карток та ПІН-кодів клієнтів банківських установ. Після виконання операцій із видачі (приймання) готівки клієнту має бути видана пронумерована квитанція, в якій вказуються назва банківської установи, що експлуатує банкомат, номер банкомата, дата, час, вид операції, номер трансакції, сума виданих (прийнятих) коштів та інші реквізити відповідно до вимог системи, в якій використовується банкомат. У разі застосування банкоматів у внутрішньобанківських системах автоматизації касових операцій квитанція може не видаватися. У цьому разі обов'язково з періодичністю, визначеною в договорі між клієнтом і банківською установою, клієнту надається виписка за операціями, здійсненими через банкомат, підписана і засвідчена у встановленому порядку.

104.3. Для виконання підкріплення та інкасації коштів за банкоматом (групою банкоматів) письмовим розпорядженням керівника банківської установи визначається перелік відповідальних працівників, в обов'язки яких входить обслуговування банкоматів, із персональним розподілом між ними функціональних обов'язків. Виконання функціональних обов'язків зазначеними працівниками має бути регламентовано внутрішніми положеннями банківської установи, що розробляються на основі цієї Інструкції.

Технічним обслуговуванням банкомата займаються відповідні фахівці або на підставі договірних угод - працівники сервісних організацій. Змінюють секретні коди замків банкомата працівники служби банківської безпеки.

Для здійснення доступу до банкоматів зазначених працівників за ними закріплюються індивідуальні персоналізовані картки доступу.

104.4. Для кожного банкомата, зважаючи на його рівень захищеності та необхідність забезпечення безперебійної роботи, визначається ліміт коштів, що можуть бути одночасно завантажені та зберігатися в його сейфі. Визначена величина ліміту погоджується з головним бухгалтером та затверджується керівником банківської установи.

Для обліку операцій, що проводяться з банкоматами, ведеться "Книга обліку операцій із завантаження та розвантаження банкоматів" (додаток 59-б). Відповідальним за ведення такої книги є завідуючий касою. Ця книга має бути пронумерована, прошнурована, підписана керівником, головним бухгалтером та скріплена печаткою банківської установи.

104.5. За завідуючим касою закріплюється один комплект ключів від сейфа та ключі від модуля управління банкомата. Ключі від сейфа та ключі від модуля управління банкомата, картки доступу працівників до банкомата, а також "Книга обліку операцій із завантаження та розвантаження банкоматів" зберігаються в сейфі завідуючого касою.

Дублікати ключів від банкомата зберігаються в службі банківської безпеки відповідно до положень цієї Інструкції. Ключ, що дає змогу змінювати секретний код замків, у разі його наявності передається до служби банківської безпеки (працівникові, який відповідає за зміну секретних кодів замків банкомата).

Усі ключі мають бути зареєстровані відповідно до цієї Інструкції. Порядок передачі ключів між працівниками встановлюється за письмовим розпорядженням керівника установи банку.

104.6. Підкріплення банкомата готівкою проводиться залежно від потреби в ній. Потрібну суму в межах визначеного для банкомата ліміту коштів касир банкоматів отримує у завідуючого касою в порядку, визначеному в цій Інструкції. Вкладення купюр у касети, а також вилучення купюр із касет відбувається у приміщенні каси. Прийняту суму грошей касир перераховує покупюрно, вкладає їх в касети, закриває касети на ключ і опломбовує їх.

До касети прикріплюється ярлик із зазначенням на ньому найменування банківської установи, номера банкомата, номіналу, кількості купюр, суми вкладених коштів, дати, підпису та іменного штампа спеціально виділеного для завантаження касет касового працівника.

Після завантаження касет завідуючий касою оформляє для інкасатора маршрутний лист із зазначенням адреси і місця розташування банкомата, номерів касет, що мають бути вилучені з банкомата і доставлені в касу, номерів касет, що мають бути вставлені в банкомат, та інформації, яка необхідна для ініціалізації його роботи (додаток 59-а).

104.7. Для завантаження банкомата касети та маршрутний лист передаються інкасатору. Приймаючи касети, інкасатор перевіряє цілість касет і пломб, наявність на ярликах реквізитів. Разом з касетами інкасатору під розписку в "Книзі обліку операцій із завантаження та розвантаження банкоматів" передаються ключі від сейфа банкомата і від його модуля управління та картка доступу.

При розташуванні банкомата в межах території банківської установи допускається виконання функцій інкасатора касовим працівником. У разі відсутності в банківській установі власної служби інкасації інкасація банкоматів може здійснюватися на підставі двосторонніх угод інкасаторським апаратом Національного банку України.

104.8. Після доставки касет інкасатор із застосуванням картки доступу входить в режим обслуговування банкомата, вилучає вказані в маршрутному листі касети із залишками грошових коштів, встановлює нові касети і з використанням даних із маршрутного листа вводить в модуль управління банкомата інформацію про номінали та кількість купюр у встановлених касетах. Після закінчення введення на чековому друкувальному пристрої роздруковується пронумерована квитанція із зазначенням номера банкомата, дати, часу виконання операції завантаження, ідентифікатора картки інкасатора, суми залишків коштів у вилучених касетах та суми коштів у встановлених касетах.

Після закінчення операцій завантаження банкомата виконується його ініціалізація і запуск у роботу. При цьому інформація про зміст касет передається в систему управління банкоматами, а завантажені кошти зараховуються на балансовий рахунок банкомата.

104.9. Інкасатор здає касиру під розпис у "Книзі обліку операцій із завантаження та розвантаження банкоматів" вилучені касети, ключі, картку та одержану в банкоматі квитанцію.

Касир у присутності інкасатора перевіряє цілість доставлених касет, наявність ярликів і пломб та вилучає у нього квитанцію з вказаною в ній сумою. Після цього касир підтверджує своїм підписом у маршрутному листі приймання касет. Касир у присутності завідуючого касою (контролера) перераховує вилучену з касет готівку, звіряє суму з квитанцією, виписує на суму вилучених з касет коштів приходний касовий ордер та довідку касира приходної каси, відповідно до якого здійснюється списання цієї суми з балансового рахунку банкомата та зарахування цієї суми на рахунок каси, і здає їх завідуючому касою.

У разі виявлення розходження між фактичним залишком коштів у касетах, вилучених із банкомата, і залишком, зафіксованим у квитанції, складається відповідний акт, який підписується завідуючим касою, касовим працівником.

За фактом виявленого розходження проводиться службове розслідування за участю технічного працівника, що здійснює сервісне обслуговування банкомата, визначаються причини їх і, при підтвердженні недостачі готівки, сума відноситься на винних осіб у встановленому порядку для відшкодування.

Наприкінці операційного дня завідуючий касою складає довідку (додаток 33) про суму готівкових коштів, завантажених у банкомати, і разом з квитанціями, одержаними від інкасатора, підшиває в документ дня.

104.10. Періодично, не рідше одного разу на місяць, виконується повне розвантаження банкомата. Разом із касетами інкасатор доставляє в касу паперову стрічку із журнального друкувального пристрою банкомата (журнал операцій банкомата). Касир звіряє залишок суми коштів у вилучених касетах із залишком суми коштів на рахунку банкомата і вносить залишок коштів до каси в порядку, визначеному у пп. 104.9. У разі виявлення розходження між залишками коштів складається відповідний акт, який підписується завідуючим касою, касовим працівником і технічним працівником, із використанням даних, наданих системою управління банкоматами та даних із журналу операцій банкомата, аналізуються причини невідповідності залишків.

104.11. При застосуванні депозитних банкоматів разом із касетами із залишками коштів інкасатор доставляє касети з конвертами із вкладеними для зарахування на рахунки клієнтів коштами. Касир у присутності завідуючого касою звіряє відповідність наявних сум у конвертах із даними меморіального ордера, одержаного від системи управління банкоматами. У разі виявлення розходжень між фактичною сумою і даними меморіального ордера складається відповідний акт із зазначенням даних клієнта, номера, адреси банкомата, часу приймання готівкових коштів, заявленої та фактичної суми. Акт підписується касиром та завідуючим касою. Клієнт, який вносив готівку, має бути ознайомлений із змістом акта. Спірні питання, які при цьому можуть виникнути, вирішуються в порядку, визначеному договором між клієнтом і банківською установою.

Після звірки касир виписує приходний касовий ордер на суму фактично вилучених із конвертів коштів і ставить підпис у меморіальному ордері. Завідуючий касою приймає від касира кошти, звіряє їх суму з даними меморіального ордера, розписується в приходному і меморіальному ордерах. На підставі меморіального ордера здійснюються зарахування фактично одержаних грошових коштів на рахунки клієнтів.

104.12. Технічне обслуговування банкоматів виконується з періодичністю, в обсязі та в порядку, визначених в інструкціях з їх експлуатації (технічного обслуговування). Технічне обслуговування та поточні операції, пов'язані із заміною витратних матеріалів, рекомендується проводити у визначений час між початком та закінченням операційного періоду роботи банкомата. Технічне обслуговування та ремонт модулів, розташованих у сейфі банкомата, мають здійснюватися після його повного розвантаження. Всі порушення в роботі банкомата та способи їх ліквідації повинні фіксуватися у формулярі або у відповідному журналі обліку неполадок банкомата та методів їх ліквідації.".

9. Додатки 25, 45 викласти в редакції, що додається.

10. Додаток 41 виключити.

___________________________

* Банківські ідентифікаційні картки - це картки, емітовані банками для здійснення ідентифікації клієнтів і їх рахунків у банку (установі банку).