Документ втратив чиннiсть!

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

НАКАЗ
N 21/5 від 06.05.98

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
11 травня 1998 р. за N 302/2742

(Наказ відмінено згідно з наказом Мінюсту
N 29/5 від 29.05.99 )

Про затвердження Положення про єдиний реєстр доручень

З метою підвищення рівня захисту майнових прав громадян та юридичних осіб НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення про єдиний реєстр доручень, що додається.

2. Внести такі зміни і доповнення до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом МІністерства юстиції України від 14 червня 1994 року N 18/5, зареєстрованої в Мін'юсті 7 липня 1994 року за N 152/361:

абзац перший пункту 33 викласти в такій редакції:

"При укладенні угоди представником його повноваження перевіряються за допомогою єдиного реєстру доручень. Доручення, яке надає повноваження представникові, подається нотаріусу. На примірнику доручення, що залишається у справах державної нотаріальної контори чи у приватного нотаріуса, робиться відмітка про перевірку дійсності доручення за даними єдиного реєстру доручень";

абзац перший пункту 89 доповнити реченням такого змісту:

"Такі доручення підлягають обов'язковій реєстрації в єдиному реєстрі доручень в порядку, встановленому Положенням про єдиний реєстр доручень".

3. Встановити, що до повного формування єдиної інформаційної мережі органів нотаріату внесення реєстраційного запису до єдиного реєстру доручень нотаріусами, які не мають технічної можливості для безпосереднього внесення запису, здійснюється шляхом подання відповідної заяви в обласну філію державного підприємства "Інформаційний центр". Заява має містити відомості, зазначені у пункті 2.3 Положення про єдиний реєстр доручень, та подаватися не пізніше наступного робочого дня після посвідчення доручення.

Перевірка повноважень представника, що діє на підставі доручення, при посвідченні угод здійснюється шляхом подання до обласної філії державного підприємства "Інформаційний центр" відповідного запиту.

4. Створення, ведення, а також матеріально-технічне та організаційне забезпечення функціонування єдиного реєстру доручень покласти на державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України.

5. Встановити, що коло осіб, які мають право користування єдиним реєстром доручень, визначається Міністерством юстиції України. Користування, в тому числі перевірка дійсності доручень за даними єдиного реєстру, здійснюється на підставі відповідних договорів із державним підприємством "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України.

6. Державному підприємству "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України (Сказочкіну О.є.) до 15 травня 1998 року:

розробити та затвердити комплекс заходів, спрямованих на забезпечення захисту інформації, що міститься в єдиному реєстрі доручень;

подати на погодження Міністерства юстиції розміри тарифів за реєстрацію доручення у єдиному реєстрі доручень та за користування єдиним реєстром.

7. Управлінню нотаріату та ліцензування юридичної практики (Круковес Н.В.) подати цей наказ на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 3 жовтня 1992 року N 493/92 "Про державну реєстрацію нормативних актів міністерств та інших органів державної виконавчої влади" та довести його до відома начальників управлінь юстиції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

8. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Першого заступника Міністра Б.С.Стичинського.

Міністр С.Р.Станік

Затверджено
Наказ Міністра юстиції України
6 травня 1998 року N 21/5

Положення
про єдиний реєстр доручень

Це Положення, розроблене з метою підвищення рівня захисту майнових прав громадян та юридичних осіб, профілактики злочинів проти власності, встановлює порядок створення, ведення та користування єдиним реєстром доручень в Україні.

1. Загальні положення

1.1. Єдиний реєстр доручень - це комп'ютерна база даних, в якій здійснюється обов'язкова реєстрація посвідчених нотаріусами доручень, в тому числі виданих у порядку передоручення (далі - доручення), а також містяться відомості про припинення їх дії.

2. Порядок реєстрації доручень

2.1. Реєстрація доручень здійснюється шляхом внесення до єдиного реєстру доручень реєстраційного запису.

2.2. Внесення реєстраційного запису до єдиного реєстру доручень здійснюється нотаріусами не пізніше наступного робочого дня після посвідчення доручення.

2.3. Реєстраційний запис має містити такі відомості:

строк дії доручення;

дата посвідчення доручення;

номер запису в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій;

посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, яким посвідчено доручення;

номер та серія бланка, на якому посвідчено доручення.

2.4. З особи, яка звернулася за посвідченням (реєстрацією) доручення у єдиному реєстрі доручень, стягується плата у розмірі, встановленому Державним підприємством "Інформаційний центр" за погодженням Міністерства юстиції України.

3. Порядок внесення відомостей про припинення дії доручень

3.1. До реєстраційного запису в єдиному реєстрі доручень нотаріусами вносяться відомості про припинення дії доручення у разі одержання таких заяв:

від особи, яка видала доручення, - про його скасування;

від особи, якій видано доручення, - про відмову від нього.

3.2. Відомості про припинення дії доручення вносяться також у разі одержання нотаріусом таких повідомлень:

про припинення діяльності юридичної особи, від імені якої видано доручення;

про смерть громадянина, який видав доручення, про визнання його недієздатним, обмежено дієздатним або безвісно відсутнім.

3.3. У відомостях про припинення дії доручення вказується:

підстава припинення дії доручення;

дата внесення відомостей до єдиного реєстру доручень;

прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, якому надійшло повідомлення.

3.4. На прохання особи, яка бажає припинити дію доручення, що було посвідчено відповідно до чинного законодавства до введення в дію єдиного реєстру доручень або не було зареєстровано в цьому реєстрі з інших причин, нотаріус одночасно вносить до єдиного реєстру доручень реєстраційний запис та відомості про припинення дії такого доручення.

Розмір плати за послуги, передбачені абзацом першим цього пункту, визначається згідно з п.2.4 цього Положення.

4. Користування єдиним реєстром доручень

4.1. Нотаріуси при посвідченні угод за участю осіб або щодо осіб, які діють на підставі доручень, користуються даними єдиного реєстру доручень, перевіряючи за їх допомогою дійсність цих доручень, строк їх дії тощо.

4.2. Право перевірки дійсності доручень за даними єдиного реєстру доручень може бути надано іншим установам і організаціям, за умови, якщо така інформація потрібна їм у зв'язку з виконанням покладених на них обов'язків і не порушує таємниці нотаріальних дій.

Установи та організації, яким може бути надано право перевірки дійсності доручення за допомогою єдиного реєстру доручень, визначаються Міністерством юстиції України.

4.3. Користування та перевірка дійсності доручень здійснюється на підставі відповідних договорів із державним підприємством "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України.

4.4. Міністерство юстиції України здійснює комплекс організаційних заходів щодо забезпечення захисту інформації, яка міститься в єдиному реєстрі доручень.

Нотаріуси та інші посадові особи, причетні до формування та функціонування єдиного реєстру доручень, за дії, що тягнуть за собою розголошення відомостей, які містяться у ньому, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.