МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ

від 06.04.1994
м.Київ

(Не застосовується, наказ Мінтрансу
N 102 від 30.03.98)

Положення
про профілактичне обслуговування і ремонт
рухомого складу автомобільного транспорту

Погоджено
Міністерством внутрішніх справ України
21 лютого 1994 р.

Затверджено
Міністерством транспорту України
6 квітня 1994 р.

(Витяг)

2. Підприємства технічної експлуатації
рухомого складу автотранспорту

2.1. Підприємства, що здійснюють технічну експлуатацію рухомого складу, поділяються на автотранспортні, автообслуговуючі та авторемонтні.

2.2. Автотранспортні підприємства (АТП) можуть бути комплексні та кооперовані.

2.2.1. Комплексні АТП здійснюють перевезення вантажів, пасажирів, виконують профілактичне обслуговування, ремонт, зберігання та ресурсне забезпечення рухомого складу.

2.2.2. Кооперовані АТП входять до складу комбінатів, об'єднань, корпорацій або інших організацій, що здійснюють часткову централізацію управління транспортною роботою, а також часткову або повну централізацію профілактичного обслуговування та ремонту рухомого складу.

2.3. Автообслуговуючі підприємства перевізних функцій не виконують, а призначені для виконання всього комплексу профілактичного обслуговування та ремонту рухомого складу або тільки його складових елементів. До них відносяться:

- бази централізованого технічного обслуговування та ремонту (БЦТО);

- станції технічного обслуговування (СТО);

- майстерні (цехи, дільниці) та інші спеціалізовані підприємства.

2.3.1. За типом рухомого складу БЦТО, СТО поділяються на такі, що обслуговують легковий, вантажний, не часто - змішаний. За розміщенням СТО поділяються на міські та дорожні.

2.3.2. Бази централізованого технічного обслуговування та ремонту (БЦТО), станції технічного обслуговування (СТО) призначені для виконання як окремих видів, так і всього комплексу профілактичних та ремонтних робіт рухомого складу, заміни та ремонту агрегатів, відновлення деталей, ремонту вузлів та систем автомобілів, які належать АТП і транспортним організаціям незалежно від форм власності, постачання запасними частинами та експлуатаційними матеріалами.

2.3.3. Майстерні (цехи, дільниці) спеціалізуються на певних видах ремонтних робіт як автомобіля в цілому, так і його складових частин, відновленні або виготовленні запасних частин.

2.3.4. Автозаправні станції (АЗС) здійснюють заправлення автомобілів паливом, мастилами та спеціальними рідинами, продаж запасних частин.

2.3.5. Ділерські пункти організовуються спільно з фірмамивиготовлювачами для продажу через них певних моделей автомобілів (однієї або декількох). Ділерські пункти проводять передпродажне технічне обслуговування автомобілів, продаж запасних частин, усунення несправностей автомобілів у період гарантійного пробігу, а у деяких випадках - на весь період експлуатації. Через ділерські пункти фірми та заводи-виготовлювачі, як правило, розповсюджують рекламну і технічну інформацію про свої моделі.

2.3.6. Автостоянки призначені для зберігання рухомого складу і, за наявності певних виробничих приміщень і споруд, для виконання окремих видів профілактичного обслуговування та ремонту (прибирання, миття, мастильних робіт).

2.3.7. Мотелі та кемпінги призначені для забезпечення автотуристів інфраструктурою для їх відпочинку і зберігання рухомого складу, а також надання деяких послуг щодо миття, прибирання і ремонту автомобілів, які належать автотуристам.

2.4. Авторемонтні підприємства також відносяться до спеціалізованих виробництв і призначені для відновлення ресурсу роботи окремих агрегатів або повнокомплектних автомобілів. Від підприємств п. 2.3.3 відрізняються значно більшими обсягами виробництва і рівнем технологічних процесів.

2.5. Виробничо-технічна база (ВТБ) підприємств або підрозділів технічного обслуговування і ремонту рухомого складу автомобільного транспорту: будівлі, споруди, обладнання - повинна відповідати вимогам законів України, Відомчих будівельних норм - 01-89, Галузевих норм технологічного проектування АТП і СТО - 01-91, а також інших ГОСТІВ із системи стандартів безпеки праці, охорони природи, навколишнього середовища, інструкцій і правил проектування, що стосуються питань техніки безпеки й пожежобезпеки.

2.6. Наявність технологічного обладнання, його стан і характеристики повинні забезпечувати виконання нормативних вимог до технічного стану рухомого складу, що обслуговується, якості деталей, вузлів, механізмів, систем, що ремонтуються.

2.7. Номенклатура професій і кваліфікація персоналу, який виконує роботи по технічному обслуговуванню та ремонту автомобілів і їх складових частин, повинні відповідати вимогам "єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника робіт і професій робітників". Розряди робітників повинні відповідати технологічним процесам, затвердженим в установленому порядку.

2.8. Власник (керівник) підприємства або підрозділу, що виконує профілактичне обслуговування та ремонт автомобілів і складових частин, зобов'язаний забезпечити виробництво потрібними ВТБ, технологічним обладнання і персоналом у відповідності до пунктів 2.5-2.7.

2.9. Підприємства або підрозділи, що виконують профілактичне обслуговування та ремонт автомобілів або його складових частин, повинні мати ліцензії на право виконання робіт, які видаються в установленому порядку відповідними державними органами.

Підставою для отримання ліцензій є виконання вимог п. 2.5, 2.6 і 2.7 цього "Положення...94". Невиконання зазначених вимог позбавляє підприємство права на отримання ліцензії або тягне за собою позбавлення раніше виданої ліцензії.

2.10. У додатку 1 наведений перелік основних матеріалів для обладнання виробничо-технічної бази АТП, СТО, зон та дільниць (не друкується).

2.11. Продукція автообслуговуючих і автотранспортних підприємств, яка використовується у складових частинах рухомого складу, що впливають на безпеку руху, токсичність відпрацьованих газів, забруднення навколишнього середовища, підлягає сертифікації.

2.12. Сертифікації підлягають роботи АТП, БЦТО, СТО по забезпеченню надійності гальмової системи рульового керування, нормативів токсичності відпрацьованих газів, активної та пасивної безпеки рухомого складу.

2.13. Сертифікація продукції та робіт, зазначених у п. 2.11, 2.12 передбачає перевірку та випробування з використанням контролюючих приладів і стендів, які дозволяють визначати відповідність розміру параметрам, що вимірюються нормативним документом.

2.14. Персонал, який використовують для виробництва сертифікованих робіт або випуску сертифікованої продукції, повинен відповідати вимогам "єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника робіт і професій робітників", а також "Кваліфікаційного довідника посад службовців".

2.15. Гарантії на сертифіковані роботи і сертифіковану продукцію встановлюються чинними нормативними документами.

3. Вимоги до технічного стану рухомого складу,
що допускається до експлуатації

3.1. Технічний стан та обладнання рухомого складу автотранспорту повинні відповідати вимогам таких нормативних документів:

- Закон України "Про дорожній рух";

- Правила дорожнього руху України;

- ГОСТ 25478-52 "Автомобили грузовые и легковые, автобусы, автопоезда. Требования безопасности к техническому состоянию. Методы проверки";

- ГОСТ 21392-75 "Транспортные средства оперативных служб. Цветографические схемы, опознавательные знаки, специальные цветовые и звуковые сигналы, технические требования";

- ТУ-200-РСФСР-12-544-87 "Автомобили. Переоборудование автомобилей в газобалонные для работы на сжиженном нефтяном газе. Приемка на переоборудование, испытания топливной системы питання. Технические условия";

- ТУ 200-РСФСР 12-538-86 "Автомобили. Переоборудование легковых автомобилей в газобалонные, работающие на сжатом природном газе. Приемка на переоборудование и выпуск после переоборудования, испытания топливных систем. Технические условия";

- ТУ-200-РСФСР-12-537-86 РСФСР "Автомобили. Переоборудование грузовых автомобилей в газобалонные, работающие на сжатом природном газе. Приемка на переоборудование и выпуск после переоборудования, испытания топливных систем питання. Технические условия";

- Правила эксплуатации автомобильных шин;

- Инструкция по безопасности перевозки опасных грузов автомобильным транспортом (в части оборудования ПС для этих целей);

- Инструкция о порядке содержания и эксплуатации спидометрового оборудования автомобилей;

- Инструкции заводов-изготовителей;

- ГОСТ 17.22.01-84 "Охрана природы. Атмосфера. Дизели автомобильные. Дымность отработавших газов. Нормы и методы измерения. Техника безопасности";

- ГОСТ 17.22.03-87 "Охрана природы. Атмосфера. Содержание окиси углерода и углеводородов в отработавших газах автомобилей с бензиновыми двигателями. Нормы и методы измерений. Требования безопасности".

3.2. Автомобілі, які не відповідають вимогам вищенаведених нормативних документів, до експлуатації не допускаються.

3.3. Власники (керівники) підприємств, а також посадові особи, яким посадовою інструкцією поставлена за обов'язок організація виконання вимог вищенаведених нормативних документів або контролю за їх виконанням, несуть відповідно до законів України всю повноту відповідальності за експлуатацію РС, який не відповідає вимогам указаних нормативних документів, а також за наслідок, що наступив через це.

4. Система профілактичного обслуговування
та ремонту рухомого складу

4.0.1. Основою технічної політики, яка визначається цим "Положенням...94", є планово-попереджувальна система профілактичного обслуговування та ремонту. Система являє собою сукупність засобів, нормативно-технічної документації та виконавців, потрібних для забезпечення технічної справності рухомого складу.

4.0.2. Профілактичне обслуговування є технічним впливом, який виконується в плановому порядку, примусово, тобто обов'язково через визначені пробіги або відрізки часу роботи рухомого складу. Профілактичне обслуговування має на меті підтримання автомобіля у технічно справному стані та належному зовнішньому вигляді, забезпечення надійності, економічності, безпеки руху, захист навколишнього середовища та зменшення інтенсивності погіршення параметрів технічного стану.

4.0.3. Ремонт виконується за потребою, виявленою під час профілактичного обслуговування або в процесі експлуатації, та має на меті поновлення технічно справного стану.

4.0.4. Визначення технічного стану рухомого складу та його основних частин проводиться за допомогою контролю (діагностування), який виконує підвійну роль - є елементом системи управління технічним станом автомобілів та елементом технологічного процесу технічних впливів.

4.0.5. Мета контролю (діагностування) при профілактичному ремонті полягає:

- у визначенні дійсної потреби у виконанні планових робіт;

- у прогнозуванні (за змогою) моменту виникнення несправності (визначенні запасу ходу);

- в оцінці якості виконання робіт.

4.0.6. Мета контролю (діагностування) при ремонті полягає:

- в уточненні, відшукуванні причини несправності або поломки;

- у визначенні найбільш ефективного способу усунення несправності: на місці, зі зніманням або заміною агрегату, вузла, механізму;

- в оцінці якості виконання робіт.

4.1. Профілактичне обслуговування

4.1.1. Профілактичне обслуговування рухомого складу поділяється на такі види:

- передпродажна підготовка рухомого складу (ПП) (підготовка рухомого складу до введення в експлуатацію);

- щоденне обслуговування (ЩО);

- обов'язкові роботи профілактичного обслуговування (ОР).

4.1.2. Передпродажна підготовка (ПП) містить регулювальні, заправні, мастильні, кріпильні роботи з метою приведення автомобіля, що продається, у відповідність до вимог технічної документації на його складання та регулювання, а також параметрів технічної характеристики. ПП виконується за рахунок фірми (заводу)-виготовлювача на дилерських пунктах, а також на інших підприємствах, через які фірми (заводи)-виготовлювачі реалізують свою продукцію або здійснюють фірмове обслуговування. Придбавши автомобілі країн СНД, заводи-виготовлювачі яких не проводять ПП, власник транспортного засобу повинен провести підготовку його до введення в експлуатацію. У такому разі контроль технічного стану автомобіля, виконання робіт та перевірка їх якості виконуються засобами та силами покупця. Покупцю надається право домовитися у договорі на купівлю (якщо такий складається) про відшкодування витрат на підготовку автомобіля до введення в експлуатацію.

4.1.3. Щоденне обслуговування (ЩО) містить перевірку технічного стану рухомого складу, яка спрямована на забезпечення безпеки руху, а також роботи щодо підтримання належного зовнішнього вигляду, заправлення паливом, мастилами та охолоджувальною рідиною, а для деяких видів рухомого складу санітарну обробку кузова. ЩО виконується після роботи рухомого складу на лінії. Перевірка технічного стану проводиться також перед виїздом на лінію та при зміні водіїв на лінії. При міжміських, міжнародних перевезеннях перевірка технічного стану рухомого складу проводиться водієм щоденно перед початком руху. В разі виявлення несправності водій, за змогою, ліквідує її, за незмогою - оцінює її вплив на безпеку руху та приймає рішення щодо подальшого самостійного руху (до найближчого населеного пункту, СТО, кінцевого пункту маршруту) або виклику технічної допомоги.

4.1.4. Роботи ЩО виконуються водієм за рахунок підготовчо-заключного часу. Тривалість підготовчо-заключного часу залежить від переліку робіт, які повинен виконувати водій під час ЩО. Перелік робіт ЩО встановлюється розпорядженням керівника підприємства, в ньому також зазначається перелік несправностей, які повинні усуватися водієм під час ЩО, а також місце на підприємстві, де ці роботи повинні виконуватись.

У разі виявлення несправностей, які водій не має змоги або права усувати особисто, рухомий склад здається водієм у зону ремонту.

4.1.5. На великих підприємствах виконання прибирально-мийних, заправних, контрольно-оглядових робіт, санітарна обробка кузовів може виконуватись на спеціалізованих постах робітниками відповідних професій, внаслідок чого змінюється трудомісткість підготовчо-заключного часу водіїв.

4.2. Обов'язкові роботи

4.2.1. Технічні впливи, які виконуються в обов'язковому порядку примусово - після певного пробігу рухомого складу або годин чи днів роботи, називаються обов'язковими роботами (ОР).

ОР - профілактичні, мають на меті знизити інтенсивність спрацювання, запобігти поломкам, несправностям, відмовам механізмів під час процесу експлуатації, уникаючи зривання графіків перевезення пасажирів, вантажів та можливих дорожньо-транспортних пригод.

4.2.2. До ОР належать:

- контрольно-діагностичні, які виконуються у плановому порядку;

- мастильні;

- регулювальні;

- кріпильні;

- заміна агрегатів, вузлів, механізмів, деталей, яка виконується у плановому порядку;

- протикорозійний захист;

- підготування рухомого складу до сезону експлуатації;

- усунення несправностей, виявлених під час виконання вищевказаних робіт.

4.2.3. Контрольно-діагностичні ОР складаються з трьох етапів:

- контролю функціонування, тобто встановлення факту виконання об'єктом діагностування своїх функцій без їх кількісної оцінки (наприклад, для двигуна - пуск, випробування на різних навантажувально-швидкісних режимах);

- загального діагностування, тобто кількісної оцінки основних параметрів агрегатів, вузлів, механізмів за допомогою спеціальних діагностичних засобів;

- пошуку несправностей, тобто відшукування місця, причини, деталі (деталей), які викликали відхилення від параметрів, що вимагаються, або невиконання функцій.

4.2.4. Перелік ОР, їх періодичність, а також зміна переліку та періодичності залежно від тривалості експлуатації автомобіля (вік рухомого складу) фірми або заводи-виготовлювачі наводять у сервісних книжках, заводських інструкціях та інших документах.

Фірми (заводи)-виготовлювачі рухомого складу, постійно працюючи над підвищенням надійності та довговічності моделей, що випускаються, у процесі їх удосконалювання змінюють зміст і періодичність виконання ОР.

4.2.5. Обов'язкові роботи, які мають рівні інтервали їх виконання, фірми (заводи)-виготовлювачі групують у різні за змістом та інтервалом групи, тобто ОР-1, ОР-2... і т.д. Заводи-виготовлювачі країн СНД іменують їх ТО-1; ТО-2; СО. У США - А; В; С. Так само контрольно-діагностичні роботи, що входять до ОР-1; ОР-2... і т.д., іменуються Д-1; Д-2... і т.д.

4.2.6. Власнику транспортного засобу (керівнику підприємства) надається право залежно від складності дорожніх умов, інтенсивності експлуатації зменшувати (коректувати) періодичність виконання ОР та поповнювати їх перелік роботами, потреба виконання яких у примусовому порядку виявлена під час процесу експлуатації.

4.2.7. Обов'язкові роботи виконуються на спеціалізованих постах, лініях комплексного підприємства або на інших спеціалізованих підприємствах на договорних засадах (СТО, БЦТО).

4.2.8. Транспортний засіб після виконання ОР повинен мати ресурс, що забезпечить безвідмовну роботу на пробігу (терміні експлуатації) не менше, ніж до чергових ОР.

4.2.9. Власник (керівник) транспортного підприємства або підприємства, що виконує профілактичне обслуговування, а також службова особа, якій доручена організація технічної експлуатації рухомого складу, несуть всю повноту відповідальності за небажані наслідки, спричинені порушеннями термінів, об'ємів та якості виконання ОР.

4.3. Ремонт

4.3.1. У відповідності до призначення та об'єму робіт, що виконуються, ремонт поділяється на:

- поточний ремонт, у т.ч.:

- поточний ремонт повнокомплектного автомобіля (ПРА);

- поточний ремонт агрегату, вузла, механізму (ПР);

- капітальний ремонт, у т.ч.:

- капітальний ремонт повнокомплектного автомобіля (КРА);

- капітальний ремонт агрегату, вузла, механізму (КР);

- відновний ремонт деталі (В).

4.3.2. Поточний ремонт повнокомплектного автомобіля (ПРА), призначений для усунення несправностей, поломок, відмов, які виникли під час процесу експлуатації протягом інтервалу між виконанням ОР.

ПРА складається з таких технологічних елементів:

- діагностичних робіт, що мають на меті визначення причин, місця несправності, деталі (деталей), що спричинили несправність;

- визначення найбільш ефективного шляху усунення несправності;

- виконання робіт;

- контролю якості робіт.

ПРА виконується безпосередньо на автомобілі шляхом ремонту несправного агрегату, вузла, механізму або заміни несправного агрегату, вузла, механізму.

4.3.3. Поточний ремонт агрегату, вузла, механізму (ПР), знятого з автомобіля під час виконання ОР або ПРА, має на меті з мінімальними витратами коштів відновити спроможність агрегату, вузла, механізму виконувати свої функції, використовуючи ресурс, що залишився в ньому. ПР виконують шляхом заміни деталі (деталей), що відмовила, крім корпусних та основних. Перелік корпусних та основних деталей наведений у таблиці 1.

Таблиця 1

Перелік основних агрегатів автомобіля, їх базових та основних деталей

 ---------------------------------------------------------------------------
     Агрегати          ¦Базові (корпусні) деталі¦          Основні деталі
 ----------------------+------------------------+---------------------------
 Двигун з картером     ¦Блок циліндрів          ¦Головка циліндрів, колінчас-
 зчеплення зібраний    ¦                        ¦тий вал, маховик, розподіль-
                       ¦                        ¦ний вал, картер зчеплення
                       ¦                        ¦
 Коробка передач       ¦Картер коробки передач  ¦Кришка картера верхня, подо-
                       ¦                        ¦вжувач коробки передач, пер-
                       ¦                        ¦винний, вторинний та проміж-
                       ¦                        ¦ний вали
                       ¦                        ¦
 Гідромеханічна        ¦Картер механічного      ¦Корпус подвійного фрикціону,
 передача              ¦редуктора               ¦вторинний та проміжний вали,
                       ¦                        ¦турбінне і насосне колеса,
                       ¦                        ¦реактор
                       ¦                        ¦
 Карданна передача     ¦Труба (труби) карданного¦Фланець-вилка, вилка ковзна
                       ¦вала                    ¦
                       ¦                        ¦
 Задній міст           ¦Картер заднього моста   ¦Кожух півосі, картер редук-
                       ¦                        ¦тора, стакан підшипників,
                       ¦                        ¦чашки диференціала, маточина
                       ¦                        ¦колеса,гальмовий барабан або
                       ¦                        ¦диск, водило колесного
                       ¦                        ¦редуктора
                       ¦                        ¦
 Передня вісь          ¦Балка передньої вісі або¦Поворотна цапфа, маточина
                       ¦поперечка незалежної    ¦колеса, шкворінь, гальмовий
                       ¦підвіски                ¦барабан або диск
                       ¦                        ¦
 Рульове керування     ¦Картер рульового меха-  ¦Вал сошки, черв'як, рейка-
                       ¦нізму, картер золотника ¦поршень, гвинт шарикової
                       ¦гідропідсилювача, корпус¦гайки, кришка корпусу насоса
                       ¦насоса гідропідсилювача ¦гідропідсилювача, статор і
                       ¦                        ¦ротор насоса гідропідсилювача
                       ¦                        ¦
 Кабіна вантажного та  ¦Каркас кабіни або кузова¦Двері, крило, облицювання
 кузов легкового       ¦                        ¦радіатора, капот, кришка
 автомобіля            ¦                        ¦багажника
                       ¦                        ¦
 Кузов автобуса        ¦Каркас основи           ¦Кожух підлоги, шпангоути
                       ¦                        ¦
 Платформа вантажного  ¦Основа платформи        ¦Поперечки, балки
 автомобіля            ¦                        ¦
                       ¦                        ¦
 Рама                  ¦Лонжерони               ¦Поперечки, кронштейни ресор
                       ¦                        ¦
 Підйомне обладнання   ¦Корпус гідравлічного    ¦Корпус насоса коробки
 платформи автомобіля- ¦підйомника, картер      ¦відбору потужності
 самоскида             ¦коробки відбору         ¦
                       ¦потужності              ¦
-----------------------------------------------------------------------------

ПР виконується на ремонтних дільницях автотранспортних підприємств для поповнення проміжних комор. Агрегати, вузли, механізми після ПР використовуються під час виконання ОР або ПРА за умови виконання вимог п. 4.2.8.

Агрегати, вузли, механізми, що відремонтовані поточним ремонтом, не можуть бути товарною продукцією, внаслідок чого виконувати поточний ремонт агрегатів, вузлів, механізмів на СТО, БЦТО допустимо в тому разі, якщо СТО, БЦТО взяли на себе виконання ОР для якого-небудь підприємства і тільки для рухомого складу цього підприємства.

4.3.4. Капітальний ремонт агрегатів, вузлів, механізмів (КР) має на меті відновлення їх функцій та ресурсу до рівня нових.

Капітально відремонтовані агрегати, вузли, механізми повинні відповідати вимогам технічної документації заводів-виготовлювачів.

4.3.5. КР виконується спеціалізованими підприємствами. Можливе виконання КР дільницями автотранспортних підприємств за умови виконання вимог п. 4.3.4.

4.3.6. Капітально відремонтовані агрегати, вузли, механізми використовуються під час виконання капітального ремонту повнокомплектних автомобілів як товарна продукція спеціалізованих підприємств.

4.3.7. Капітальний ремонт повнокомплектного автомобіля (КРА) проводиться в разі недоцільності або неможливості замінити застарілий або зношений автомобіль, експлуатація якого призводить до збитків.

КРА виконується у спеціалізованих підприємствах згідно з діючими нормативними документами або у виробничих підрозділах власника транспортних засобів шляхом заміни агрегатів, вузлів, механізмів на нові або капітально відремонтовані. КРА може виконуватись знеособленим або незнеособленим методом. Приймання рішення про потребу та місце виконання КРА надається власнику автомобіля (керівнику підприємства).

4.3.8. Відновний ремонт деталей (В) призначений для відновлення номінального розміру та якості зношених основних, корпусних та інших деталей.

Відновлені деталі повинні відповідати вимогам ТУ і робочих креслень заводів-виготовлювачів автомобілів, агрегатів, вузлів, механізмів.

Виконання В вимагає складних, сучасних технологій і, як правило, проводиться у спеціалізованих підприємствах.

4.4. Списання рухомого складу

4.4.1. За наявності запасних частин, можливостей придбувати або ремонтувати базові агрегати (рами, кабіни, кузови) автомобіль може підтримуватись у технічно справному стані достатньо тривалий час (більше 10-15-20 років). Виходячи з цього, критеріями доцільності списання рухомого складу повинні бути показники економічної неефективності його експлуатації (прибутки від експлуатації не покривають витрат на утримання автомобіля).

Цілком, певна інформація про економічну неефективність подальшої експлуатації рухомого складу може бути отримана тільки в разі функціонування у підприємстві системи обліку витрат і прибутків кожного автомобіля (помашинний облік).

4.4.2. Пропозиції щодо потреби списання рухомого складу подаються керівнику підприємства посадовими особами, які відповідають за технічну службу або за експлуатацію рухомого складу. Такі пропозиції повинні вміщувати економічне обгрунтування припинення експлуатації рухомого складу у підприємстві.

4.4.3. Право прийняття рішення про припинення експлуатації рухомого складу в підприємстві та подальше його списання або продаж належить власнику автотранспорту. Власник автотранспорту може делегувати це право керівнику підприємства, об'єднання.

4.4.4. Власник автотранспорту встановлює порядок списання та ліквідації рухомого складу.

5. Контроль за технічним станом рухомого складу

5.1. Експлуатація рухомого складу призводить до зміни його технічного стану і зростання вірогідності виникнення несправностей, відмов, поломок, наслідком яких можуть бути зривання графіків перевезення пасажирів, вантажів, забруднення навколишнього середовища, пошкодження вантажів, а в окремих випадках, за несприятливий збіг обставин, і дорожньо-транспортні пригоди зі значними матеріальними втратами.

5.2.3 метою запобігання виникнення несправностей, відмов та поломок, які спричинені неякісним виконанням профілактичного обслуговування та ремонту рухомого складу, у підприємствах, які займаються технічною експлуатацією рухомого складу автотранспорту, повинна ефективно функціонувати система контролю за його технічним станом (далі - система контролю).

5.3. Власник підприємства або особа, якій власником делеговано за контрактом керування підприємством, несе всю повноту відповідальності за неефективне функціонування системи контролю та шкоду, заподіяну внаслідок цього підприємству та оточенню.

5.4. Керівник підприємства має право визначати штати та організацію системи контролю, виходячи з умов роботи підприємства та його можливостей.

5.5. Керівник підприємства має право делегувати організацію і забезпечення функціонування системи контролю або окремих її елементів іншим працівникам підприємства за умови, що працівник за своєю кваліфікаційною характеристикою може бути допущений до виконання цієї роботи.

5.6. Система контролю повинна забезпечувати виконання таких функцій:

- перевірка технічного стану рухомого складу перед виїздом його на лінію;

- перевірка технічного стану рухомого складу під час його заїзду до місця стоянки або зберігання;

- облік рухомого складу під час виїзду на лінію та повернення;

- контроль технічного стану рухомого складу перед ставленням його для виконання технічних впливів;

- контроль якості виконання технічних впливів на рухомий склад;

- контроль за якістю продукції, що випускається виробничими дільницями підприємств;

- контроль за додержанням технологічної дисципліни;

- контроль за якістю профілактичного обслуговування та ремонту рухомого складу, його складових частин, виготовлення та відновлення запасних частин, які виконані іншими підприємствами;

- контроль за якістю експлуатаційних та ремонтних матеріалів, що надходять у підприємство;

- контроль за технологічною точністю обладнання, контрольновимірювальних приладів та інструментів;

- аналіз та виявлення причин відмов, поломок, несправностей рухомого складу, розроблення пропозицій щодо їх усунення.

5.7. Перевірка технічного стану рухомого складу перед виїздом на лінію виконується водієм перед отриманням дорожнього листа в обсязі, передбаченому ЩО та "єдиним тарифно-кваліфікаційним довідником робіт і професій робітників".

Водій не має права виїжджати на лінію на рухомому складі, який має несправності, що не допускають його експлуатацію.

5.8. Перевірка технічного стану рухомого складу під час його заїзду до місця стоянки або зберігання проводиться на спеціально обладнаному посту біля в'їзду на територію підприємства - контрольно-перепускному пункті (КПП) контролером-приймальником або механіком, якщо це поставлено йому за обов'язок і відображено у посадовій інструкції.

Перевірка технічного стану під час заїзду проводиться зовнішнім оглядом для перевірки комплектності рухомого складу (скло, фари, ліхтарі, дзеркала, склоочисники, вогнегасники і т.ін.) та виявлення пошкоджень, вм'ятин, ударів, подряпин, які рухомий склад міг дістати під час ДТП.

Перевіряються зазори у з'єднаннях рульової передачі, герметичність гальмових приводів автомобіля та причепа, знімаються дані спідометра, відмічається час заїзду. Опитується водій про помічені ним протягом робочої зміни несправності в агрегатах і вузлах автомобіля. За потреби та наявної можливості ці зауваження перевіряються. За результатами огляду, у відповідності до посадової інструкції, приймаються відповідні рішення.

5.9. Контролер-приймальник на КПП:

- фіксує час виїзду рухомого складу на лінію відміткою у дорожньому листі;

- під час заїзду рухомого складу відмічає у "Відомості приймання рухомого складу" технічний стан автомобіля і причепа, що приймаються, відмічає у дорожньому листі час заїзду і дані спідометра;

- на технічно несправний автомобіль виписує "Листок обліку ПО і ПР автомобіля". Виписування "Листка обліку..." може здійснюватись іншими способами та засобами за командою контролера-приймальника;

- направляє автомобіль залежно від його технічного стану до зони стоянки, зберігання або ремонту (можливе використання водія-перегонника).

5.10. Перед виконанням профілактичного обслуговування або поточного ремонту рухомий склад проходить огляд і, якщо потрібно, діагностування на відведених для цього постах. Пости мають бути обладнані засобами діагностики.

Перевірку рухомого складу на цих постах виконують контролериприймальники (оператори-діагности, техніки-діагности). Допускається виконання цієї функції майстром дільниці, обумовивши це у посадовій інструкції.

5.11. Контроль якості виконання профілактичного обслуговування та ремонту рухомого складу проводиться:

- на постах, спеціально відведених для цього. Пости мають бути обладнані засобами діагностики, можливе виконання;

- на постах для виконання робіт згідно з п. 5.10;

- безпосередньо на постах, де виконуються технічні впливи.

Перевірку якості виконаних робіт проводять контролери-приймальники (оператори-діагностики, техніки-діагностики). Допускається виконання цієї функції майстрами дільниці, обумовивши це у посадовій інструкції.

Водночас з перевіркою якості виконання технічних впливів перевіряється повнота і вірність заповнення "Листка обліку ПО і ПР автомобіля". Робиться відмітка про приймання робіт.

5.12. Особливо звертається увага на виконання робіт з агрегатами, які забезпечують безпеку руху:

- гальма і гальмовий привод;

- рульова передача і рульовий привод;

- шини (ремонт пошкоджень, тиск);

- буксирні пристрої, дишель причепа, страхувальний трос;

- газобалонна апаратура.

До виконання цих робіт допускаються тільки певні робітники, прізвища яких обумовлені у наказі (розпорядженні) по підприємству. У випадку, якщо роботи із зазначеними агрегатами, системами виконані іншими особами, приймати ці роботи заборонено. Про ці випадки приймальник робіт зобов'язаний доповідати керівнику підприємства рапортом.

5.13. Контроль якості продукції, що виготовляється дільницями автотранспортних підприємств, проводиться на дільницях з використанням установленого на них обладнання. Контроль і приймання продукції здійснює контролер-приймальник або майстер дільниці, якщо це обумовлено у його посадовій інструкції.

Приймання продукції до складів підприємства без контролю її якості забороняється.

5.14. Контроль за дотриманням технологічної дисципліни у виробництві здійснюють інженери-технологи, начальники та майстри виробництва. Відповідальність за дотримання технологічної дисципліни у відповідній галузі несуть:

- усі виконавці операцій ПО та ремонту;

- бригадири бригад ремонтних робітників;

- майстри дільниць і зон;

- інженери-технологи;

- начальники виробництва;

- головні інженери підприємств.

Виконавці, бригадири, майстри дільниць мають бути забезпечені потрібними технологічними документами.

За відсутності технологічних документів відповідальність з виконавців, бригадирів, майстрів за порушення дисципліни знімається.

5.15. Контроль за якістю ПО та ремонту рухомого складу та його складових частин, що виконуються іншими підприємствами, може мати вибірковий, періодичний або систематичний характер. Контроль проводиться силами та засобами підприємства-замовника, якщо не домовлені з виконавцем інші методи контролю.

Виконання цієї функції покладається за рішенням головного інженера підприємства на працівників виробництва із зазначенням цих обов'язків у посадовій інструкції.

5.16. На всі експлуатаційні та ремонтні матеріали, що надходять до підприємства, мають бути відповідні документи, які підтверджують їх сортність, марку, склад і т.ін. Контроль за їх якістю здійснює начальник служби матеріально-технічного забезпечення.

Придбання підприємством матеріалів, на які не можуть бути отримані названі документи, допускається тільки з дозволу головного інженера підприємства.

5.17. Контроль за технологічною точністю обладнання, контрольно-вимірювальних приладів та інструментів здійснюється службою головного механіка у порядку виконання технічного обслуговування обладнання, періодичної перевірки та атестації контрольно-вимірювальних приладів і періодичної перевірки міряльного інструменту. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення зазначених робіт несе головний механік підприємства або особа, на яку посадовою Інструкцією покладено виконання цих робіт.

5.18. Аналіз та виявлення причин відмов, поломок, несправностей рухомого складу, розробка пропозицій щодо їх усунення виконуються керівником технічного відділу підприємства, за необхідності - з використанням спеціалістів інших організацій. Об'єкти, глибина і деталізація аналізу визначаються головним інженером підприємства. По закінченні аналізу керівник технічного відділу опрацьовує пропозиції усунення виявлених причин відмов, поломок, несправностей рухомого складу. Організація реалізації пропозицій здійснюється головним інженером підприємства.

5.19. Працівникам Державної автомобільної інспекції надане право перевірки в автотранспортних підприємствах організації системи контролю та її функціонування в галузі забезпечення безпеки руху та охорони навколишнього середовища.

5.20. Громадські організації допускаються до ознайомлення з окремими питаннями організації та функціонування системи контролю з дозволу керівника підприємства.